Педагогічна рада (інформаційно-методичні матеріали до семінарського заняття) /Укладачі: О.В.Козловська, Л.В.Уруська, В.І Уруський. - Тернопіль, ОКІППО, 2002. - 67 с.Брошура містить рекомендації щодо організації та проведення педагогічних рад за інноваційними технологіями. Призначена для керівників закладів освіти, слухачів курсів підвищення кваліфікації при ТОКІППО. ТОКІППО, 2002 О.В.Козловська, Л.В.Уруська, В.І.Уруський, укладання, 2002"Про загальну середню освіту"Закон України від 13 травня 1999 року № 651-XIV(витяг)Розділ VI. Управління системою загальної середньої освітиСтаття 39. Управління та громадське самоврядування загальноосвітнього навчального закладу Керівництво загальноосвітнім навчальним закладом здійснює директор.Колегіальним органом управління загальноосвітнім навчальним закладом є педагогічна рада, повноваження якої визначаються Положенням про загальноосвітні навчальні заклади."Положення про загальноосвітній навчальний заклад"Постанова Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 946(витяг)^ Управління загальноосвітнім навчальним закладом п.62. Педагогічна рада розглядає питання: удосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу; планування та режиму роботи загальноосвітнього навчального закладу; переведення учнів до наступних класів і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні; підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду; морального та матеріального заохочення учнів (вихованців) та працівників закладу; притягнення до дисциплінарної відповідальності учнів за невиконання ними своїх обов'язків.^ "Типовий статут середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу" Наказ Міністерства освіти Українивід 5 серпня 1993 року № 292(витяг) п.59. У закладі освіти створюється постійно діючий дорадчий колегіальний орган - педагогічна рада. Головою педагогічної ради є директор закладу освіти.Педагогічна рада: розглядає питання вдосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу; обґрунтовує пропозиції, що надходять від педагогів, організацій, підприємств, установ, про моральне та матеріальне заохочення учнів, застосування стягнень, залишення невстигаючих учнів для повторного навчання у тому самому класі або, за певних умов, переведення їх до наступного класу; організовує роботу, пов'язану з підвищенням кваліфікації педагогічних працівників, розвитком їхньої ініціативності, впровадженням у практику досягнень науки і передового педагогічного досвіду; розглядає інші питання діяльності педагогічних працівників.Робота педагогічної ради планується в довільній формі відповідно до потреб закладу освіти. Члени педагогічної ради мають право виносити на її розгляд актуальні питання навчально-виховного процесу. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але не менше чотирьох разів на рік. ^ ПЕДАГОГІЧНА РАДАОдним з основних завдань педагогічної ради є створення дружнього, працездатного педагогічного колективу, в якому кожен почував би себе відповідальним не тільки за доручену йому роботу, а й за всю діяльність школи.^ І.П. Жерносєк Сучасні вимоги до організації навчально-виховного процесу та контролю за його результативністю вимагають від керівників закладів освіти не тільки підвищеної відповідальності, але й удосконалення знань та вмінь управління педагогічним колективом. Важливою колегіальною формою управління є педагогічна рада.^ Педагогічна рада - постійно діючий колегіальний орган самоврядування педагогічних працівників. Основною метою її створення є об'єднання зусиль колективу школи з підвищення рівня навчально-виховної роботи, використання на практиці досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду. Головні напрямки діяльності педагогічної ради полягають у: підвищенні науково-теоретичного і науково-методичного рівня викладання основ наук; прогнозуванні розвитку школи на перспективу (стратегічне планування); впровадженні нових психолого-педагогічних ідей, результатів дослідно-експериментальних досліджень та передового педагогічного досвіду в практику роботи навчального закладу; розгляді проблем ефективності викладання основ наук, якості знань, умінь і навичок учнів; розробці проблем виховання школярів; розгляді перспективних та поточних планів роботи школи тощо. Педагогічна рада дозволяє використовувати колективний розум і знання для вирішення складних та актуальних педагогічних проблем, організовувати обмін інформацією, думками між окремими педагогами з метою вироблення колективного рішення.Педагогічна рада школи має забезпечувати два напрямки діяльності:організаційно-педагогічний - затвердження плану роботи школи; розгляд підсумків роботи школи за певний період; випуск і переведення учнів; аналіз педагогічного процесу в школі;науково-педагогічний - науково-педагогічна проблема роботи школи й шляхи її реалізації; обговорення підсумків наукових досліджень; апробація передового досвіду.Робота педради планується в довільній формі і відповідно до потреб школи. Саме у плануванні й проведенні педагогічних рад фокусується управлінська майстерність керівника навчального закладу, нею підтверджується, висловлюючись сучасною термінологією, кваліфікація директора як менеджера освітньої галузі.Правильна підготовка до педради та успішне її проведення можливе за дотримання таких умов: знання й дотримання вимог нормативних документів, які реґламентують діяльність педради в школі; знання теоретичних основ, ролі і функцій педагогічної ради; знання кращого досвіду підготовки й проведення засідання педагогічної ради; уміння творчо використовувати теорію і практику з питання, яке обговорюється на педагогічній раді; дотримання демократичного стилю управління школою, залучення до підготовки й проведення педради широкого кола педагогів; уміння накопичувати й критично відбирати необхідну інформацію; дотримання професійної етики під час спілкування адміністратора з підлеглими; активна участь всього педагогічного колективу в організації й проведенні педагогічної ради; вміння спрогнозувати передбачуваний результат як крок до поліпшення навчально-виховного процесу школи.Отже, ефективність організації педагогічної ради залежатиме головним чином від того, наскільки керівники школи правильно визначили процедуру проведення педради в залежності від поставленої мети.Готуючи педагогічну раду, необхідно вирішити такі питання: визначити тему педради відображає комплекс сучасних освітніх проблем; скласти перелік питань, які виносяться на обговорення повинні відповідати темі і розкривати зміст проблеми; відібрати методи аналізу теми застосовуються керівником під час проведення педради і мають містити системне застосування проблемно-пошукових методів; підібрати прийоми взаємодії з учасниками педради забезпечують взаємодію в усіх можливих ситуаціях; продумати оригінальність форми проведення педрад може бути словесно-інформаційною з використанням сучасних технологій (комп'ютер, відеотехніка тощо); сформувати управлінсько-педагогічні знахідки прийняті колегіальні управлінські рішення під час проведення педради, що сприяють перспективному розвитку навчального закладу і спроектовані щодо корекції плану роботи закладу на перспективу. Педагогічна рада дозволяє:по-перше, оцінити працівників - їх готовність і здатність розвивати цікаві ідеї і проявляти ініціативу, вмінні захищати власну думку і критично висловлювати своє ставлення до виступів колег;по-друге, працівникам оцінити себе, свої ділові якості, знання та власний досвід з проблем, які є предметом обговорення на педраді.До Вашої уваги - декілька варіантів педагогічної ради. Поряд з традиційними її формами, пропонуються зразки нетрадиційних форм проведення педагогічної ради (семінар-практикум, рольова гра, методичний день, круглий стіл, педрада-дослідження, педрада-консиліум, педрада з елементами тренінґу, педрада на основі роботи проблемних груп). Сподіваємось, це допоможе Вам зробити педраду тим органом, котрий об'єднує всіх працівників школи, батьків, дітей спільною турботою про сьогодення і майбутнє шкільного життя і перестане викликати уявлення про педраду як про щось надто заформалізоване і таке, від чого не можна відійти.^ Методика підготовки і проведення педагогічної ради на тему:"Виховне середовище школи"Мета педради: з'ясувати, як впливають умови школи на вихованість учнів; розробити низку заходів з поліпшення виховного середовища.Педагогічну раду готують творчі групи у складі 3-5 осіб упродовж 1,5-2 місяців. Кожна група має свою дослідницьку програму, що складається з кількох кроків: Перший крок Формування директором школи груп, які готуватимуть матеріали для педради на основі проведених досліджень. Другий крок Зустрічі заступника директора з виховної роботи з кожним учасником творчих груп та визначення їхніх обов'язків. Третій крок На загальних зборах творчих груп директор школи в загальних рисах пояснює завдання дослідження і кожна група отримує певний статус. Відтак на нараді перед усім педагогічним колективом оголошують склад груп для підготовки до педагогічної ради, а також тему, мету, способи підготовки. Четвертий крок Групи ознайомлюються з програмами дослідження, методами проведення, правилами оформлення довідки й способами викладу матеріалу на педагогічній раді. Перша (аналітична) група займається вивченням самопочуття педагогів у школі. Дослідження проводиться на загальних зборах учителів і педагогів за спеціальним запитальником. Кожен викладач отримує анкету, на запитання якої він має відповісти упродовж 5 хв. Анкета Шановний колего! Просимо Вас відповісти на поставлені запитання. Підкресліть відповідь, яку вважаєте правильною, або напишіть свій варіант. Підписувати анкету не потрібно.Зазвичай, я йду до школи: ^ А) із гарним настроєм;Б) без особливого ентузіазму; В) із поганим настроєм;Г) важко відповісти. У школі я: А) люблю спілкуватися з колегами;Б) байдужий до навколишніх; ^ В) уникаю спілкування. Під час ділового спілкування я: А) доброзичливий і довірливий;Б) поблажливий; ^ В) нервозний і дратівливий;Г) не можу відповісти. Успіх кожного мого колеги викликає в мене: ^ А) радість;Б) нездорову реакцію; В) не знаю. Я зустрічаю нового члена колективу: ^ А) доброзичливо й щиро;Б) байдуже; В) по-різному. Якщо на роботі трапляються неприємності, я: ^ А) шукаю причини в собі;Б) шукаю причини в інших; В) намагаюся відразу розв'язти проблему;Г) не звертаю уваги, усе вирішить час. Коли я спілкуюся із завучем (заступником директора з навчально-виховної роботи), то почуваюся: ^ А) розкуто й природно; Б) скуто й напружено. Запрошення до директора викликає в мене: ^ А) професійний інтерес; Б) почуття тривоги й занепокоєння. Поява серед нас директора викликає в мене: ^ А) радість;Б) занепокоєння; В) негативні емоції. Як правило, критичні зауваження колегам я висловлюю: ^ А) відкрито;Б) обговорюю у вузькому колі; В) вважаю, що це мене не стосується. У колективі я :А) розповідаю про свої успіхи й невдачі;Б) гадаю, що краще все "своє" носити "в собі".Скільки років Ви працюєте в школі: А) 1-й рік;Б) 2-3 роки; В) 4-10 років;Г) понад 10 років. Вкажіть причини, які негативно позначаються на Вашому самопочутті. Аналітична група ознайомлюється зі змістом даної анкети, термінами проведення опитування, способами обробки анкети, схемою аналізу отриманих результатів, структурою довідки.^ Способи обробки анкет (опитувальних аркушів): біля кожної відповіді записують кількість учасників, які дали ствердну відповідь. Наприклад, на перше запитання відповіли "так" (зі 100 опитаних): А) 87 педагогів; Б) 10; В) 3.Після обробки анкет кожен член групи проводить бесіду приблизно з 5 педагогами школи і з'ясовує причини, які впливають на настрій учителів. Таким чином, творча група із 3 осіб може поспілкуватися з 15 учителями, вибираючи їх за стажем, досвідом, авторитетом у педагогічному колективі.Можливий варіант більш ґрунтовного вивчення особистості та професійних вмінь педагогів за такою програмою: Систематичність роботи педагога щодо підвищення свого науково-методичного рівня. Рівень загальної культури. Розширення меж культурного прогнозування. Удосконалення професійних знань і вмінь. Участь у науково-методичній роботі. Моральний авторитет. Уміння конструювати на основі науково-методичної підготовки оптимальний варіант діяльності як учителя так і класного керівника. Уміння об'єктивно оцінювати результати своєї діяльності. Педагогічна спостережливість. Системність психолого-педагогічного вивчення особистості учня. Сформованість творчої діяльності. Володіння педагогічною технікою. Взаємодія з учнівським самоврядуванням. Взаємодія з батьками та громадськістю. Загальна оцінка науково-методичної підготовки. Рекомендації.Отримавши загальну картину ситуації і з'ясувавши причини підвищення стурбованості педагогів, група готує доповідну записку і пропонує низку заходів щодо поліпшення умов роботи педагогів.Доповідну записку рекомендуємо складати за таким планом: Тема дослідження. Мета дослідження. Учасники дослідження. Терміни та обсяг дослідження. Напрямки дослідження. Результати дослідження. Причини позитивних і негативних явищ. Способи усунення причин на рівні мети й завдань. Система заходів з поліпшення умов роботи із зазначенням термінів і відповідальних. Прогнозування результатів після реалізації системи заходів. Можливий інший варіант структури доповідної записки про стан вивчення питання, а саме:Вступ Предмет вивчення. Терміни вивчення. Тема перевірки/вивчення. Мета і завдання перевірки/вивчення. Хто вивчав питання. Об'єм виконаної роботи.Аналітична частина Загальна характеристика питання, яке вивчалося. Умови та причини позитивних/негативних сторін (процесів, явищ). Причинно-наслідкові зв'язки, що обумовлюють отримані результати. Переваги і недоліки вирішення питання/проблеми. Фактори, які впливають на процес вирішення питання/проблеми.Підсумкова частина Узагальнення результатів аналізу. Висновки. Рекомендації. Терміни і форми підведення підсумків.Підготовлена доповідна обговорюється з директором школи. На цьому робота першої групи закінчується.Друга група займається дослідженням стану міжособистісних стосунків учнів 5-11 класів.Вивчаючи учнів та класні колективи, слід дотримуватися наступних вимог: вивчення повинно підпорядковуватися підвищенню якості навчання і виховання; необхідно поєднувати вивчення з виховним впливом на школярів; вивчення слід проводити планомірно та систематично; вивчення потрібно проводити в природних умовах життя і діяльності школярів; під час вивчення слід використовувати різноманітні методи і прийоми; вивчення передбачає ознайомлення з умовами життя та побуту; вивчати потрібно не окремі риси, а особистість школяра як єдине ціле; під час вивчення слід акцентувати увагу на позитивних, а не на негативних рисах характеру та поведінки учня.Вивчення міжособистісних стосунків можна проводити за допомогою анкетування. Варіант анкети наведено у таблиці 1. Анкетування проводиться в 5-11 класах. Анкети роздають кожному учневі або ж запитання анкети записують на дошці, а учні мають записати на аркушах номер запитання і свою оцінку-відповідь на нього.^ Таблиця 1 Анкета Запитання Оцінки 5 4 3 2 1 1. Чи подобаються тобі заходи, які проводяться у твоєму класі? 2. Чи подобаються тобі заходи, що проводяться в школі? 3. Ти задоволений характером стосунків з учнями у своєму класі? 4. Чи можна сказати, що в твоєму класі гарні стосунки між учнями класу і класним керівником? 5. Чи погоджуєшся ти, що твій клас - це дружний і згуртований колектив? 6. Чи можна сказати, що вчителі та учні ставляться одне до одного з теплотою й повагою? 7. Оціни своє ставлення до школи, в якій ти вчишся. ^ Тлумачення оцінок: 5 - дуже подобається, цілком задоволений, завжди згоден; 4 - подобається, задоволений, згоден; 3 - не завжди подобається, не завжди задоволений, не завжди згоден; 2 - не задоволений, не подобається, не згоден; 1 - усе дуже погано.^ Обробка анкети: Кількість балів на кожне запитання в кожному класі вираховують окремо, потім суму ділять на кількість учасників анкетування і отримують середнє арифметичне значення. Цей середній бал характеризує ставлення учнів 5-а класу до справ у їхньому класі. Після таких розрахунків робиться зведена таблиця по школі за схемою, наведеною в таблиці 2.Таблиця 2 № запитання Середній бал по класах 5-А 5-Б … 11-Б 1. … Дані таблиці можна зобразити графічно у вигляді графіка або діаграми. У такому разі як додаток до таблиці ви матимете наочне зображення динаміки стосунків у класних колективах.Після проведення анкетування і статистичної обробки матеріалів творча група з'ясовує причини тих чи інших показників. Для цього члени групи домовляються між собою про проведення співбесід з активами окремих класів, щоб з'ясувати причини високого чи низького рівня оцінювання стосунків у класних колективах. Після цього група складає доповідну (за поданим вище планом), обмірковує пропозиції і розробляє заходи.^ Третя група займається перевіркою санітарно-гігієнічних, естетичних, побутових умов і стану здоров'я учнів. Зазначені умови та стан здоров'я перевіряються за критеріями, прийнятими в школі, виявляють відхилення від норми, готують доповідну, планують низку заходів для поліпшення умов відповідно до прийнятих вимог (критеріїв оцінок).^ Четверта група проводить перевірку методики оцінювання рівня вихованості учнів. Сама методика буде описана нижче. Ми ж розглянемо, у чому суть справи. До даної групи підбирають класних керівників однієї паралелі 1—11 класів. Якщо бажаючих немає, можна обмежитися трьома педагогами — один від початкових класів і відповідно по одному від 5—9 і 10—11 класів. Мета цього дослідження: проаналізувати, як учителі використовують методику на практиці, а також визначити ставлення до методики класних керівників, учнів і їхніх батьків.Крім зазначених груп, можна створювати інші творчі групи, наприклад, із розробки правил внутрішнього розпорядку, правил для учнів тощо. На цьому підготовка до педради завершується.Наступним кроком є проведення педагогічної ради. На педагогічній раді кожна група оголошує свою проблему, розповідає про її стан і способи вдосконалення. Тих учасників педради, які не входять до творчих груп з підготовки, на початку педради розподіляють на чотири групи: група підтримки; група критиків; проектно-аналітична; група експрес-інформації.Завдання цих груп певною мірою визначаються самою назвою. Учасники слухають виступи творчих груп, аналізують, оцінюють і висловлюють власну точку зору. Група експрес-інформації спостерігає за ходом педагогічної ради і висловлює своє ставлення до подій у вигляді дружніх шаржів, частівок, гумористичних замальовок. Проектно-аналітична група готує проект рішення педагогічної ради. Порядок проведення може бути різним, наприклад, надається слово кожній групі, а потім обговорюється проблема.^ Рішення педагогічної ради складається із системи заходів, запропонованих творчими групами. Рекомендуємо Вам прийняти до уваги наступні вимоги до складання педагогічних рішень, які б оптимально виконували свої функції: педагогічне рішення має бути науково обґрунтованим, тобто випливати з глибокого розуміння закономірностей педагогічного процесу, враховувати вікові та індивідуальні особливості школярів; будь-яке рішення дійове лише тоді, коли воно своєчасно прийняте і природно впливає на ситуацію, що складається. Однак припустиме і передчасне, і запізніле рішення; основу педагогічного рішення повинні становити повага до особистості вчителя, учня, гуманізм, віра в людину, опора на її позитивні риси; педагогічне рішення має бути результатом осмислення, наукового аналізу ситуації, водночас оригінальним, нешаблонним; прийняте рішення повинно аргументуватися. Без переконливої аргументації рішення не має педагогічної цінності.Отже, рішення педагогічної ради повинно бути: науково обґрунтованим; стислим та чітко сформульованим; вчасним; адресним; визначеним щодо термінів виконання.Реалізація рішення педради здійснюється таким чином: Постановка рішення на контроль занесення його до журналу контролю, книги наказів, до карти контролю або інше; прийняття адміністративного рішення видання наказу, розпорядження, проведення нарад, засідань методоб'єднань, динамічних, робочих або інших груп; шляхи реалізації рішення Розробка заходів щодо реалізації рішень, планування проведення організаційно-педагогічних заходів, складання графіків; організація проведення відкритих уроків, семінарів-практикумів, теоретичних семінарів, читань, конференцій, засідань методичних об'єднань тощо; вивчення і впровадження досвіду роботи, апробація різних педагогічних інновацій, вивчення результатів праці, досягнень тощо; терміни і форми контрою відвідування уроків, факультативів, семінарів та інше з метою контролю; проведення директорських контрольних робіт, перевірки знань і умінь учнів згідно з вимогами навчальних планів і програм; узагальнення матеріалів, співбесіди, анкетування вчителів, учнів, батьків тощо; зняття з контролю інформування педагогічного колективу про остаточне виконання рішення педради, відмітка про це в журналі контролю чи картці контролю. ^ Педагогічна рада у форму семінару-практикуму У сучасній педагогічній практиці роль педради суттєво підвищується, зокрема: значно посилюється її методична функція; педагогічна рада перетворюється на джерело шкільних педагогічних ідей, інновацій, вона стає дієвою формою внутрішньошкільного підвищення кваліфікації педагогічного колективу; до методичної діяльності залучається більшість учителів (на етапі підготовки або під час проведення); її готують і проводять не лише адміністрація, а й різні шкільні об'єднання і громадські організації. Ці особливості притаманні педагогічній раді-семінару-практикуму, який проводиться поступово (протягом навчальної чверті) у вигляді теоретичних семінарів і взаємовідвідувань заходів, оглядів досягнень та аналізу недоліків з даної проблеми. Технологічна схема такої педагогічної ради включає в себе 4 етапи: 1 етап розробка і підготовка; 2 етап проведення семінару-практикуму; 3 етап проведення засідання; 4 етап запровадження. І. Розробка і підготовка Початок етапу розробки належить до періоду загальношкільного планування (тематика педагогічних рад). Після цього на нараді при директорі визначають цілі і завдання даної педради, основні напрямки роботи з підготовки, завдання адміністрації, а також призначають відповідального за проведення педагогічної ради, зазвичай, заступника директора. (Див. схему.)Методична рада школи розробляє зміст і план педагогічної ради, розподіляє творчі завдання між учителями і кафедрами (МО). На допомогу адміністрації і методичній раді з числа найкращих учителів можна створювати проблемні групи. Адміністрація, кафедри (МО), методичний кабінет складають календарні плани відвідувань уроків і заходів, які координує відповідальний за педраду адміністратор.ІІ. Семінар-практикум У цій технології першим етапом педагогічної ради стає робота різних колективів і окремих учителів з вивчення теорії, участі в практичних заходах. Педрада звичайно починається зі вступного теоретичного семінару — своєрідного "запуску" механізму роботи над проблемою. Подальший хід першого етапу педради відбувається за схемою: творче навчання, предметні семінари; відкриті уроки (взаємовідвідування за графіком); позакласні заходи (взаємовідвідування за графіком); предметні декади, тижні, методичні дні; консультації адміністрації; засідання кафедр (МО). Найважливіший компонент педради — семінару-практикуму — обмін досвідом, який відбувається під час взаємовідвідування учителями уроків і заходів. Адміністрація має скласти їхній розклад. Директорові і його заступникам рекомендується показати вчителям свої уроки. При плануванні взаємовідвідувань керівники кафедр (МО) обов'язково вказують не лише навчальну, але і методичну тему уроку (завдання). За темою педради в школі організують предметні тижні, декади, під час яких відбувається багато різних заходів: радіопередачі, позакласні заходи, вечори, КВК, ігри, змагання, брейн-ринги, екскурсії, олімпіади, виставки творчих робіт. При цьому: адмінісрація: складає розклад взаємовідвідувань відкритих уроків і заходів; проводить анкетне опитування вчителів і школярів; допомагає вчителям у систематизації матеріалу з вибраної проблеми, підготовці творчих робіт; розробляє пам'ятки і рекомендації; кафедри(МО): проводять заміри знань, умінь та навичок учнів; організують взаємовідвідування відкритих уроків; працюють над документацією; проводять предметні тижні, декади, методичні дні; організовують виставки творчих робіт школярів, навчально-наочних посібників; розробляють пам'ятки і рекомендації; методичний кабінет: забезпечує науково-методичною літературою з проблеми (список літератури до педради заздалегідь доводиться до вчителів); організує виставки творчих робіт учителів (конспектів нестандартних уроків, розробок позакласних заходів тощо); систематизує матеріали попередніх педагогічних рад, узагальнює передовий досвід з проблеми; пропагує передовий педагогічний досвід з проблеми. Методичний бюлетень — це дані про урок, його аналіз колегами. У ньому зазначають цілі, завдання уроку, навчальну і методичну теми, форми, методи і прийоми, використані вчителем, ефективність уроку. Учителі зазначають, що запам'яталося і сподобалося, висловлюють вдячність колезі. Методичні бюлетені вивішують на педагогічній раді, а вчителі під час виступів використовують його дані. Такий прийом заохочує вчителів працювати над собою, їм не байдужа увага адміністрації і колег: якщо роботою цікавляться, говорять про неї, то почуття відповідальності за доручену справу підвищується. Навіть той, хто працює без особливого ентузіазму, не хоче відставати від колег і прагне показати, на що він здатен.^ III. Засідання Засідання педради — семінару-практикуму має ознаки підготовчих заходів — семінарів, відкритих уроків. Виступаючі в узагальненій, стислій формі підводять підсумки огляду досягнень колективу, ілюструють їх наочним матеріалом. Вдаються до моделювання фраґментів уроків, позакласних занять, матеріалів телевізійних передач, виступів учнів.^ IV. Запровадження На завершення підводять підсумки, приймають рішення. Отже, у педагогічній раді — семінарі-практикумі — активну участь бере майже увесь колектив учителів, адміністрація школи, науково-методична рада, кафедри (методичні об'єднання), методичний кабінет. Педагогічна рада стає центром колективної професійної думки й водночас своєрідним методичним практикумом, школою педагогічної майстерності.Технологічна схема педради семінару-практикуму І . Етап розробки і підготовки (адміністрація) Цілі, завдання Розробка змісту (плану)Розподіл творчих завдань Створення творчої групиСкладання календарного плану заходів II. Перший етап проведення семінару-практикуму (МО) Вступний теоретичний семінарМетодичний день, предметні тижніВзаємовідвідування уроків, заходів (практикумів) Творче навчання (семінари)Анкетування, інтерв'ю, дослідження Вивчення документаціїВиставка творчих робіт учнів Конкурси, змагання Організація методичних виставок Узагальнення ППД Випуск методичних бюлетенів III. Другий етап проведення засідання Виступи за порядком денним Показ, застосування наочності Моделювання уроку, заходи Обговорення, прийняття рішень IV. Етап запровадження Аналіз і рефлексія педагогічної ради Оформлення рішень, рекомендацій Виконання рішень Педагогічна рада - "Методичний день"Упродовж багатьох років у більшості шкіл перевага надається методичному напрямку роботи, а формою педагогічної ради є "методичний день". Педагогічна рада — "Методичний день" проводиться як семінар-практикум з метою ґрунтовного теоретичного і практичного вивчення певної проблеми навчання та виховання. Розробка педагогічної ради — "методичного дня" розпочинається за 2—3 тижні на засіданні методичної ради, під час якої аналізують роботу школи, визначають проблему, розробляють зміст, складають план підготовки, оформляють методичну виставку. На етапі підготовки до педагогічної ради планують відкриті уроки, на яких відбуватиметься практичне втілення теоретичних засад. Потім усі члени педагогічного колективу розподіляються за класами (за бажанням педагогів та з урахуванням рекомендацій адміністрації). У сформованих групах вибирають учителів, відповідальних за проведення аналізу уроку, за випуск методичного бюлетеня.Проведення педагогічної ради—"методичного дня" вимагає часткового перепланування розкладу уроків. Увесь педагогічний колектив має зібратися до початку першого уроку. Цього дня перший урок у всіх класах провидиться як урок учнівського самоврядування (класні години). Саме в цей час відбувається перше пленарне ранкове засідання (теоретична частина) педагогічної ради. Дається стислий огляд проблеми у вигляді доповіді або повідомлень учителів; проводиться інструктаж з подальшої організації педагогічної ради. На другий урок запрошують лише ті класи, в яких відбуватимуться відкриті уроки. Учителі розходяться по групах на практичну частину — відкриті уроки. Відвідування уроків здебільшого планують за різними схемами: лінійною, круговою, секційною тощо. Перед уроком учитель виступає з коротким повідомленням про те, як на уроці реалізовуватиметься тема педагогічної ради. Під час уроку група слухачів занотовує результати спостережень, зауваження, коментарі тощо. Після закінчення уроку — 30-хвилинна перерва, упродовж якої відбувається коротке обговорення. Підводяться підсумки, визначаються найбільш вдалі моменти, які можуть стати у пригоді всьому колективу, висловлюються побажання. Опісля оформляють методичний бюлетень, який буде представлено на педагогічну раду школи. Після цього уроки проводяться за розкладом. Адміністрація та вільні вчителі проводять попереднє вивчення, готуються до вечірнього засідання, оформляють методичні бюлетені. Методичний бюлетень —це результат колективного обговорення відкритого уроку, відгук про те, наскільки доцільно вибрано форми, методи, способи уроку, чи допомагають вони досягненню поставленої мети. Увага акцентується на тому, чим можна допомогти іншим учителям. У доброзичливій формі висловлюються рекомендації. На другому, вечірньому пленарному засіданні, яке відбувається після уроків, учитель відповідно до теми педагогічної ради виступає із самоаналізом уроку. Після цього присутні підсумовують те, як порушену проблему реалізовано на практиці. Відтак виробляються рекомендації, приймається рішення. Наприклад, під час педради-методичного дня на тему "Активізація пізнавальної і розумової діяльності на уроках молодих фахівців" увесь колектив бере участь в оцінюванні роботи вчителів-початківців та контролю за тим, як молоді педагоги засвоюють поради досвідчених вчителів-майстрів і втілюють їх на практиці. Для молодих учителів це буде найкраща школа, а досвідчені педагоги осмислять свою діяльність з позиції педагогічної теорії. За тривалістю педагогічна рада—"методичний день" проводиться упродовж усього навчального дня, але навчальний процес про цьому не переривається.Алгоритм проведення педагогічної ради - "методичного дня" І. Розробка (заступник директора, методична рада) Розробка змісту Оголошення про педраду План підготовчого етапу Розклад взаємовідвідувань уроків ІІ. Підготовчий етап (увесь колектив) Взаємовідвідування уроків учителями План методичного дня Визначення відповідальних за роботу груп, випуск бюлетеня тощо Підготовка відкритих уроків ІІІ. Перше (ранкове)пленарне засідання педради Виступ стосовно проблеми Інструктаж про роботу педради ^ IV. Відвідування уроків (протягом зміни) Коротке повідомлення про урок для відвідувачів Проведення відкритих уроків Самоаналіз уроку для групи Обговорення відкритих уроків у групах Випуск методичних бюлетенів Підготовка до вечірнього засідання ^ V. Друге (вечірнє) пленарне засідання Самоаналіз уроку вчителями відповідно до теми педради Аналіз уроку відповідальними від груп Відкрите обговорення уроку, виступ експертів Вироблення рішень та рекомендацій VІ. Післядія Виконання рекомендацій Контроль за виконанням рекомендацій Педагогічна рада на основі роботи проблемних групОсновний недолік традиційної форми педагогічної ради з доповіддю — низька активність учителів.