Конгрес-2000 ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР УКРАЇНИ - ІНІЦІАТИВА, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ Л.Л. Товажнянський, В.О. Кравець, В.П. Щетинін, В.М. Кухаренко Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут» Ключові слова: інформаційні технології, дистанційне навчання, інформаційний освітній простір.Резюме. Активне використання сучасних інформаційних технологій в усіх сферах діяльності вищої школи сьогодні є необхідною умовою виходу освіти в Україні на рівень міжнародних стандартів. Комплексний підхід до цього питання в університеті дозволив розгорнути плідну роботу за такими напрямками: побудова університетської комп’ютерної мережі; створення міської комп’ютерної науково-освітньої мережі; інформаційне наповнення українського сегменту Інтернет; автоматизація бібліотеки; дистанційна освіта.Комп’ютерний парк універитету складає понад 1000 IBM-сумісних комп’ютерів, близько 600 з яких підключені до мережі, що поєднує понад 30 кафедральних локальних мереж, розташованих у 20 корпусах університетського кампусу.Університет має свій вузол Інтернет, який задовільняє усім вимогам до провайдера Інтернет та є найпотужнішим серед вищих навчальних закладів України). На базі вузла Інтернет університету створено міську науково-освітню мережу, до складу якої входить 20 установ науки та освіти Харкова. Університет виконує функції регіонального центра науково-освітньої мережі України (URAN).В активі університету з інформаційного наповнення Інтернет: пошукова система “Мета”, Web-каталог українських ресурсів Інтернет “UA”, web-сервер університету, “Арт-канал” – інформаційний канал з мистецтва, “Спортивний канал”, Web-каталог харківських ресурсів Інтернет – “Харків Онлайн”, бібліотечний сервер НТУ “ХПІ”, сервер частоти електричної мережі України, web-сервер “Наука Харківщини – 2000”.Одним з головних напрямків діяльності університету є дистанційне навчання –педагогічна технологія ХХІ століття. В НТУ “ХПІ” вже діє система підготовки викладачів дистанційного навчання. Але подальший розвиток дистанційного навчання неможливий без створення інформаційного освітнього простору держави.НТУ “ХПІ” виступив ініціатором створення інформаційного простору під назвою “ Українська дистанційна освіта ”. Відповідний Меморандум розміщено на сайті університету та розповсюджено серед навчальних закладів України. 1. Вступ Початок тисячоліття ознаменувався формуванням інформаційного суспільства, що пов’язане з інформацією як рушійною та визначаючою силою. У зв’язку з цим у зарубіжних системах освіти, як особливо соціально орієнтованих складових суспільства, відбулися істотні структурні зміни, обумовлені розвитком Інтернет та його зростаючим впливом на всі сторони діяльності суспільства. На сучасному етапі Інтернет стає новим психологічним середовищем і сферою життєдіяльності величезної кількості людей, що визначає не тільки їх ставлення до інформаційних процесів як суб’єктивне, так і соціально-групове, а й внутрішні зміни особистості. Існування та успішне функціонування у цьому новому середовищі вимагає від людини як особистості вміння виділяти та відфільтровувати інформацію з великого інформаційного потоку; здатності коротко, точно і грамотно формулювати запити; вміння правильно розподіляти навантаження і швидко обробляти отриману інформацію. Сьогодні є всі підстави говорити про формування нової інформаційної культури, яка може стати вагомим внеском до загальної культури людства. Її основою повинні стати знання про інформаційне середовище, закони його функціонування, вміння орієнтуватися в інформаційних потоках і готовність до постійної взаємодії з інформацією та взаємообміну між членами суспільства. Сучасне інформаційне суспільство, а також розвиток і укорінення до багатьох сфер людської діяльності нових інформаційних технологій, ставлять перед навчальними закладами наступні задачі з виховання спеціалістів, які здатні [1]: гнучко орієнтуватися у мінливих життєвих ситуаціях, самостійно набуваючи необхідні знання і використовуючи їх на практиці; самостійно критично мислити, вміти бачити постаючі в реальній діяльності проблеми та шукати шляхів їх раціонального вирішення, використовуючи сучасні технології; грамотно працювати з інформацією; бути комунікабельним, контактним у різноманітних соціальних групах, уміти працювати в колективі; самостійно працювати над розвитком своєї моральності, інтелекту, культурного рівня. Таку можливість дає дистанційне навчання, яке використовуючи багатовікові досягнення освіти, побудоване на базі сучасних технологій і відкритого навчання, і передбачає три ступені свободи для навчаємого: часу, місця і форми навчання.^ 2. Безперервна освіта та віртуальний університет Перегляду вимагає і поняття безперервної освіти, націленої на розвиток окремих особливостей і повсюдне забезпечення цього розвитку за рахунок зняття вікових, соціальних та організаційних обмежень, тобто “навчання через все життя”. Метою безперервного навчання є надання кожній особистості проблемної області та сфери діяльності, необхідних для розвитку її ініціативи та формування самостійного мислення у категоріях як цієї діяльності, так і творчо перенесених на діяльність в цілому. Для формування якісної безперервної освіти необхідна єдність трьох складових [2]: 1) системи освіти; 2) забезпечення повсякбічного розвитку людини і створення “віртуального університету” особистості; 3) випереждаючої підготовки спеціалістів до активної діяльності у неосвітніх установах. З точки зору особистості, безперервна освіта виступає як відкрита (віртуальна) та варіативна освіта, яка забезпечує максимальну свободу вхідного вибору і подальшу мобільність особистості. На кожному кроці особистісного розвитку така освіта повинна давати індивідові можливу для нього суб’єктивну траєкторію руху, як сферу ініціативи та відповідальності. В остаточному підсумку розвиток і запровадження технології дистанційного навчання і безперервної освіти, як навчання через все життя, вочевидь, повинно привести до створення віртуальних університетів на Україні. При цьому під віртуальною освітою слід розуміти процес руху людини до нового, невідомого, що відбувається в результаті її взаємодії з інформацією реального світу. Ключовими ознаками віртуального процесу є: 1) попередня невизначеність для суб’єктів взаємодії; 2) унікальність для кожного роду їх взаємодії, в тому числі й стосовно освітніх об’єктів; 3) існування тільки на протязі взаємодії. Однак особистісні результати такого процесу повинні бути досить міцними і сприйнятними на інформаційному рівні з тим, щоб вони сприяли діалектичному перетворенню окремої особистості та соціальних груп у напрямку їх загального розвитку і поширення соціальної свідомості. Таким чином, віртуальний університет створюється в комплексі і взаємодії з освітніми та позаосвітніми структурами на базі інформаційного освітнього простору, з використанням сучасних інформаційних та педагогічних технологій з метою підготовки всебічно розвиненої особистості. Створення такого університету вимагає використання як носіїв інформації та засобів організації інформаційного обміну, так і нових телекомунікаційних засобів, які широко задіяні в дистанційному навчанні.^ 3. Дистанційне навчання З цього виходить, що дистанційне навчання як основа формування віртуального університету є сукупністю найякісніших і прогресивних досягнень педагогічних технологій, що базуються на принципах відкритого навчання, широко використовують комп’ютерні навчальні програми різноманітного призначення і сучасні телекомунікації для доставки навчального матеріалу і організації навчання як процеса спілкування в інформаційному освітньому просторі. На підставі цього дистанційне навчання мусить характеризуватися високою професійністю викладача, прагненням до співпраці з колегами та студентами на шляху досягнення високих якісних результатів освіти, самоствердженням і високим рівнем обміну досвідом та комунікацією з аналогічними освітніми структурами. Для нього характерно під впливом Інтернет різке підсилення соціально-значущих мотивів: ділового, пізнавального, співпраці, самореалізації та розвитку і т.ін. Характерні риси дистанційного навчання: гнучкість; модульність; нова роль викладача; економічна ефективність; спеціалізований, суб’єктивно обгрунтований і виправданий контроль якості освіти; використання спеціальних технологій і способів навчання. Принципи дистанційного навчання. Гуманістичність навчання. Зверненість навчання і освітнього процесу в цілому до людини; створення максимально сприятливих умов для оволодіння студентами соціально накопиченного досвіду, укладеного у змісті освіти; психологічного усвідомлення викладачем навчальної інформації і діяльності суб’єкта з її засвоєння з тим, щоб траєкторія навчання була оптимальною й найінформативнішою; засвоєння обраної професії для розвитку і прояву творчої індивідуальності. Приорітетність педагогічного підходу. Педагогічна доцільність застосування нових інформаційних технологій. Вибір змісту освіти. Забезпечення безпеки інформації. Стартовий рівень освіти. Відповідність технологій освіті. Вони мають бути адекватними до моделей дистанційного навчання. Мобільність навчання. До переваг дистанційного навчання можна віднести: підтримування контактів між студентами і викладачем та навчання їх налагодженню; розвиток співпраці студентів; використання активних методів навчання; швидкий зворотний зв’язок; ефективне використання навчального часу при високій мотивації і пізнавальній активності; урахування здібностей студентів і прагнення їх всебічного розвитку в процесі навчання. Все це може забезпечити високу якість навчання. Однак при забезпеченні всіх зазначених переваг університет стикається з наступними проблемами, в світлі яких він повинен забезпечити: Наявність викладачів, що спроможні розробляти дистанційні курси та проводити дистанційні заняття. Вміння студентів учитися дистанційно. Наявність інформаційного освітнього простору. Розвинене матеріально-технічне забезпечення. Організацію міжвузівської кооперації та професійного спілкування. Розв’язання психологічних і педагогічних питань дистанційного навчання нарівні з пошуком якісних розробок традиційного навчання, що мають бути адаптовані до дистанційних курсів.^ 4. Центр нових інформаційних технологій Національний технічний університет “ХПІ” одним з перших серед вищих навчальних закладів України почав активне впровадження сучасних інформаційних технологій до всіх сфер своєї діяльності і сьогодні в цій галузі займає одне з провідних місць в Україні. Істотних результатів у цьому напрямку університет досяг завдяки комплексному підходу до рішень організаційних і технічних задач, пов’язаних з інформатизацією. Розробки ведуться за наступними основними напрямками: побудова університетської комп’ютерної мережі; побудова міської комп’ютерної науково-освітньої мережі – створення єдиного інформаційного простору вищих навчальних закладів Харкова; інформаційне наповнення українського сегменту Інтернет; автоматизація науково-технічної бібліотеки; використання сучасних інформаційних технологій в освіті. З метою координування всього комплексу перелічених робіт в університеті в 1993 році був створений Центр нових інформаційних технологій (ЦНІТ), до складу якого входять наступні структури:^ Лабораторія глобальних комп’ютерних мереж. Основне призначення - надання сервісних послуг Інтернет як для НТУ “ХПІ”, так і для інших крупних науково-освітніх установ Харкова;Лабораторія локальних комп’ютерних мереж. Займається питаннями проектування, побудови і експлуатації локальної комп’ютерної мережі університету;^ Навчальний центр Інтернет - провадить навчання роботі в Інтернет і організує різноманітні комп’ютерні курси. Центр забезпечує також доступ до Інтернету учасникам різних проектів, в тому числі тих, що фінансуються за рахунок грантів міжнародних благодійних фондів;^ Лабораторія обчислювальних систем. Створена з метою реалізації "Угоди про співробітництво у сфері освіти", укладеної у 1996 році між університетом і корпорацією IBM. Основне призначення: експлуатація потужного обчислювального комплексу IBM ES/9000, поставленого корпорацією IBM в рамках "Угоди", а також організація навчального процесу на його базі;^ Лабораторія інформаційно-пошукових систем. Займається розробкою і адмініструванням інформаційних та пошукових систем, працюючих у міжнародній мережі Інтернет;^ Лабораторія прикладного програмного забезпечення. Займається розробкою, адмініструванням і супроводженням прикладних програм, що обслуговують навчальний процес та адміністративно-господарчі служби університету;^ Лабораторія безпровідних комп’ютерних мереж. Провадить дослідні роботи в галузі спутникового зв’язку, а також забезпечує підключення по радіоканалах віддалених об’єктів міської науково-освітньої комп’ютерної мережі до центрального вузла мережі, розташованого в університеті;^ Проблемна лабораторія дистанційної освіти. Розглядає питання упровадження в університеті елементів дистанційної та безперервної освіти. Лабораторію представлено в Інтернеті на сервері НТУ “ХПІ”: http://www.users.kpi.kharkov.ua/lre/.^ Лабораторія нових технологій у навчанні. Розглядає питання розробки навчаючих та контролюючих програм з різних дисциплін, що читаються в університеті. Коротко зупинимося на результатах майже семирічної роботи ЦНІТ за основними напрямками діяльності.^ 5. Побудова університетської комп’ютерної мережі Комп’ютерний парк університету складає більше 1000 IBM - сумісних комп’ютерів, декілька систем на базі RISC-процесорів, обчислювальна система масштабу підприємства IBM ES/9000 (1GB оперативної та 90GB дискової пам’яті). Більш ніж половина комп’ютерів (майже 600) підключені до університетської комп’ютерної мережі, яка об’єднує в єдиний інформаційний простір більш ніж 30 кафедральних локальних комп’ютерних мереж, розташованих у 19 корпусах університетського кампусу. Будь-який комп’ютер мережі має достут до Інтернет і майже 1000 співробітників та студентів університету мають свої e-mail адреси й активно користуються електронною поштою.^ 6. Створення міської науково-освітньої комп’ютерної мережі У 1995 році з цією метою при ЦНІТ університету був створений вузол Інтернет. Зараз він є найкрупнішим вузлом Інтернет серед вищих навчальних закладів країни. Університет відповідає всім вимогам, щодо професійного провайдера послуг Інтернет: має відповідну ліцензію Міністерства зв’язку України (видана у 1996 році); має декілька орендованих зовнішніх каналів (на Москву та Київ) із загальною пропускною спроможністю понад 2 Мб/с; має більш ніж п’ятирічний досвід роботи в якості Інтернет–сервіс провайдера (ISP); входить до складу групи провідних ISP Харкова; має свою власну Autonomous System (AS6807); зареєстровано в InterNic три домени: kharkiv.net, kharkiv.org, kharkiv.edu; на базі вузла Інтернет НТУ “ХПІ” створено міську науково – освітню компютерну мережу, до складу якої за станом на середину 2000 року входять 20 закладів науки та освіти Харкова. З метою створення інформаційної інфраструктури для сфери освіти, науки та культури в Україні проводяться роботи з реалізації проекту побудови Української науково–освітньої телекомунікаційної мережі (URAN), яка створюється за рішенням Міністерства освіти і науки України і НАН України. Проект розроблено Міністерством освіти, НАН України, Національним технічним університетом України “Київський політехнічний інститут”, за участю провідних в галузі інформатизації університетів Харкова, Львова, Дніпропетровська, Донецька та Одеси. Початкова стадія робіт по створенню мережі URAN фінансується за рахунок відповідного гранту NATO. Мережа будується за ієрархічним чотирьохрівневим принципом: центральний вузол у Києві, п’ять регіональних у крупних обласних центрах, а також вузли в інших крупних містах України. Відповідно проекту, регіональний Центр Північно-Східного сегменту мережі URAN створено на базі вузла Інтернет НТУ “ХПІ”. Центр працює у складі мережі URAN з серпня 1999 року.^ 7. Інформаційне наповнення українського сегменту Інтернет Особливу увагу в університеті приділяють питанням інформаційного наповнення українського сегменту міжнародної мережі Інтернет. Спеціально для цієї роботи при університеті створено лабораторію інформаційно – пошукових систем, яка має в всоєму активі наступні роботи: “Мета” - повнотекстова інформаційно-пошукова система по українським ресурсам Інтернет (http://meta-ukraine.com) - своєрідна українська "Alta Vista". Сервер введено до експлуатації в листопаді 1998 року і нині він є найбільш популярною пошуковою машиною по українським ресурсам Інтернет. За результатами української рейтингової системи "PING" сервер "META" постійно входить до списку перших трьої найбільш відвідуваних українських сайтів. За результатами тестування російськомовних інформаційно-пошукових систем наведеними популярним комп’ютерним журналом ЧИП (CHIP, N 5, 2000 р.) система МЕТА поставлена на 5 місце, пропустивши вперед тільки такі відомі російські пошукові системи, як Рамблер, Яндекс, Апорт-2000. Враховуючи велику популярність серверу, в травні цього року він переведений з Харкова до Києва на майданчику одного з провідних українських провайдерів Інтернет - УкрНет. Сервер постійно поповнюється інформаційними каналами з різноманітних напрямів і поступово перетворюється на потужний український інформаційний портал."UA" - WEB-каталог українських ресурсів Інтернет (www.ua.kharkiv.net). Систему введено до експлуатації на початку 2000 року. У каталозі здійснюється підтримка морфологій української та російської мови.^ Веб-сервер Національного технічного університету “ХПІ” (www.kpi.kharkov.ua). Сервер створено у 1995 році. Про популярність сайту свідчить його відвідуваність - понад 500 відвідувань щодобово, це досить високий показчик для вузівського сайту в Україні. На високу змістовну цінність сайту красномовно вказує також і перше місце, що він посів у оглядовій роботі з аналізу українських вузівських сайтів, опублікованій в одному з номерів популярного в Україні журналу "Компьютеры+Программы" (№2-3,2000)."Арт-канал" - інформаційний канал з питань мистецтва (www.redart.kharkiv.net). Сервер введено до експлуатації у квітні 1999 року. Основу каналу складає розділ, присвячений життю й творчості класика фотографії 20-го сторіччя - Борису Ігнатовичу. Крім того, на сервері підтримується рубрікований каталог вітчизняних та зарубіжних Інтернет-ресурсів, присвячених мистецтву."Спортивний канал" - на цьому сервері передбачається широко освітлювати спортивне життя Харкова та України (www.sport.kharkiv.com). Поки що на сервері представлено офіційну сторінку провідного українського тенісиста Андрія Медведєва, яка щоденно поповнюється інформацією, що поставляє сам тенісист безпосередньо зі змагань, в яких він приймає участь, а також сторінка харківського тенісного клубу "Юнікор". "Харків-Онлайн" - WEB-каталог харківських ресурсів Інтернет (www.kharkiv.com). Введено до експлуатації у квітні 1998 року. Це найпопулярніший і найповніший сервер з інформаційних ресурсів Харкова - своєрідна візитна картка Харкова в Інтернет: містить майже 350 посилань на регіональні Інтернет-ресурси; інформацію на сервері представлено російською та англійською мовами. “^ Бібліотечний сервер НТУ “ХПІ” - бібліотечна автоматизована система (САБ), яка впроваджується із серпня 1998 року в науково-технічній бібліотеці університету (http://kpi.kharkov.ua/library). Забезпечує доступ з Інтернет до бібліографічних джерел в базах даних НТБ університету. Сервер відкрито для загального доступу з Інтернет у жовтні 1999 року. Система САБ є вітчизняною розробкою (однією з перших в Україні, а може й єдиною, впровадженою, професіональною роботою) і цілком може бути тиражована в інших бібліотеках України, в першу чергу, університетських. “^ Частоти електричної мережі України”- сервер контролю, регістрації та відображення в реальному часі значення частоти напруги промислової електричної мережі України (www.power.kharkiv.net); “^ Наука Харківщини-2000” (http://www.science.kharkiv.org) - сайт виставки-ярмарку “Наука Харківщини-2000”, що проходила в лютому 2000 року на базі спорткомплексу НТУ “ХПІ”; Крім власних інформаційних ресурсів на вузлі Інтернет університету розміщено офіційне дзеркало одного з найпопулярніших російських ресурсів - “ІнфоАрт” (http:www.infoart.kharkiv.com). Всього ж в Україні незалежне видавництво “ИнфоАрт” має два свої офіційні дзеркала - друге знаходиться у Києві. Згідно із статистикою відвідувань, харківський сервер “ІнфоАрт” користується великою популярністю - це другий за відвіданістю інформаційний ресурс університету. Сервер регулярно, двічі на добу, автоматично поновлюється.^ 8. Використання сучасних інформаційних технологій в освіті Університет має практичний досвід використання можливостей Інтернет в освітньому процесі, зокрема, в галузі впровадження елементів дистанційної освіти. З метою розвитку дистанційного навчання та інтеграції в цій галузі у міжнародну освітню систему в університеті створено проблемну лабораторію дистанційного навчання. Лабораторія представлена в Інтернет на сервері НТУ “ХПІ”: http://users.kpi.kharkov.ua/lre/.^ Основні задачі, розв’язувані лабораторією: організація дистанційного навчання з окремих предметів та спеціальностей, що користуються попитом на українському ринку; розробка мультимедійних комп’ютерних навчальних програм; подання допомоги викладачам вищих навчальних закладів при створенні курсів з дистанційним навчанням; міжнародна кооперація з навчальними, промисловими та комерційними організаціями в галузі освіти; дослідження в галузі дистанційного навчання; проведення конференцій, семінарів; випуск методичної літератури з дистанційного навчання.Практична діяльність лабораторії: з 1998 року працюють курси підвищення кваліфікації для викладачів університету з дистанційної освіти. У програмі – основи комп’ютерної грамотності, робота в Інтернет і методичні аспекти дистанційного навчання (80 годин); з 1993 року працює щомісячний семінар “Методичні проблеми дистанційного навчання”, що ввійшов до програми конференцій та семінарів Міністерства освіти України. Щорічно проводяться 8 – 10 засідань семінару; з 1993 року функціонує інформаційний фонд алгоритмів та програм навчального призначення, зареєстрований у національному фонді алгоритмів та програм при Інституті програмних систем НАН України; у вересні 1999 року створено Інтернет-Центр школярів з метою організації дистанційного навчання школярів; здійснюється розробка комп’ютерних навчаючих програм з використанням інструментального середовища HMCard; участь у міжнародному конкурсі “The Global Bangemann Challenge” з проектом “Розвиток дистанційного навчання у Харківському регіоні”, що охоплює практично всю діяльність лабораторії. Інформацію про проект розміщено на сервері організатора конкурса у Стокгольмі; у 1997 – 1999 роках на технічній базі Навчального центру Інтернет університету організована участь харківських школярів у міжнародному Інтернет-проекті “MOON - LINK”; з 1999 року також на базі Навчального центру Інтернет реалізується Інтернет-проект для школярів “Земля – 21 століття”; у травні 2000 року університет виступив з ініціативою створення інформаційної освітньої мережі “Українська дистанційна освіта”. Меморандум опубліковано на веб-сервері університету.^ 9. Актуальність впровадження дистанційного навчання Слід відзначити, що у період формування інформаційного суспільства спостерігається інтеграція освітніх технологій, що супроводжується взаємопроникненням традиційних і нових інформаційних технологій з використанням найякісніших їх складових. Нині досягнення традиційних технологій використовує дистанційне навчання, що виникло на базі застосування нових інформаційних носіїв, як різновид безперервної освіти, яка необхідно супроводжує інформаційне суспільство, бо формує всебічно розвинену особистість, здатну орієнтуватися в інформаційному середовищі. Однак це не означає, що традиційні технології себе вичерпали. Спостерігається й зворотний процес, а саме, можливості інформаційних носіїв і технологій (гіпертекст, гіперпосилання, сайти), розвиток діалога і дискусій передаються до педагогічних прийомів звичних технологій, тим самим підготовляючи викладачів і студентів до інших, більш інформаційних і комунікативних взаємодій. Цей процес інтеграції буде відбуватися органічно, діалектично, поступово сполучаючи все більшу кількість традиційних технологічних прийомів з можливостями нових інформаційних технологій. Таке взаємопроникнення не тільки збагатить існуючий процес навчання новими прийомами та формами, але й полегшить навчаємим ознайомлення з можливостями нових інформаційних технологій у звичному для них освітньому середовищі. Дистанційне навчання не є самоціллю, так само як безперервна освіта не чекає появи пристосованних до педагогічного процесу нових інформаційних технологій. Освіта “через все життя” вже завойовує популярність у багатьох країнах і знаходить все більше і більше прихильників. Однак саме поява електронних носіїв і можливість використання більшого обсягу інформації в освітніх цілях збагатили суть безперервної освіти і зробили можливим досягнення основної його мети – формування всебічно розвиненої, творчо спрямованої особистості. Що стосується багатовікових досягнень освітніх технологій, то саме найцінніші і ефективніші з них і склали базове обгрунтування дистанційного навчання. Слід відзначити ще одну його особливість: потік інформації розподіляється мовби на два взаємозв’язаних і взаємозумовлених потока, до кожного з них пред’являються вимоги якості та пізнавальної активності і необхідні умови функціонування дистанційного навчання взагалі. Перший потік – це проектування навчальної інформації, воно повинно в своїй структурі передбачати всі можливі засоби активізації і мотивації, а нарівні з ними мати в структурі всі можливі засоби спілкування особистості з інформацією у вигляді внутрішнього (неявного) і явного діалогів з викладачами та ін. Другий потік – спілкування з інформацією – повинен мати розроблені засоби явного і неявного спілкування, застосування яких і стає можливим у зв’язку з появою Інтернет та інших телекомунікацій. Завдяки ним з’явилися нові форми спілкування, такі як chat, дискусії, телеконференції. Участь у такому спілкуванні робить індивіда колективною та суспільною особистістю, дозволяючи йому виробляти в процесі навчальної діяльності необхідні комунікативні якості. Всі ці позитивні аспекти і висувають нині до ряду передових технологій дистанційне навчання, і роблять актуальним питання поступового його впровадження до освітнього процесу нашого суспільства.^ 10. Інформаційна освітня мережа України: ініциатива Національний технічний університет “ХПІ” пропонує створити на громадських засадах інформаційну освітню мережу “Українська дистанційна освіта”, де внеском університетів може бути інтелектуальний продукт – навчальні і методичні матеріали. Детально пропозиції викладені у Меморандумі університету, розповсюдженому в мережі Інтернет у травні цього року. Основні цілі цієї мережі:Формування інформаційного освітнього простору для вільного користування інформацією суб’єктів мережі.Підготування викладачів дистанційного навчання.Проведення науково-методичної роботи. Принципи функціонування мережі на першому, початковому, етапі: Добровільність. Незалежність. Співпраця. Рівноправність. Створення такої мережі дозволить перейти від локальних освітніх програм університетів до загальноукраїнського інформаційного освітнього простору. Робота такої мережі залежить не тільки від діяльності окремого навчального закладу. Узгодження дій університетів може виконувати Координаційна рада на одній з українських конференцій, а в проміжках між ними вирішувати питання з використанням електронної пошти. Основою інформаційного наповнення освітньої мережі можуть стати опубліковані навчальні посібники та інші методичні матеріали, які вже захищені авторськими правами. Ці матеріали можуть бути в різноманітних форматах і істотно спрощуювати створення дистанційних курсів. В деяких випадках доступ до оригінальних авторських розробок може бути обмеженний тільки членами мережі. Але розміщення навчальних матеріалів в Інтернет – це тільки частина проблеми. Треба вирішити питання доступу, для чого необхідно організувати систему посилань на ресурси і включити їх до існуючих систем пошуку. У деяких випадках, може знадобитися створення “дзеркал” окремих курсів на сайтах університетів. Як вже відзначалося вище, велике значення у розвитку дистанційного навчання відіграє викладач. В НТУ “ХПІ” розроблена і функціонує система підготовки викладачів дистанційного навчання. Ця система включає очні і дистанційні модулі і курси, щомісячний семінар “Методичні проблеми дистанційного навчання”, список розсилки для обміну інформацією, дискусійний форум, щорічну школу-семінар “Нові технології в освіті”. Вже працюють наступні дистанційні курси: “Дистанційне навчання”, що містить модулі “Основи дистанційного навчання”, “Психолого-педагогічні питання дистанційного навчання”, “Гіпермедіа в дистанційному навчанні”, “Створення дистанційних курсів і організація дистанційного навчання”. “Ділова українська мова”. “Переклад технічної літератури (російська і українська мова)”. Ці курси розміщені на сайті університету для вільного доступу і входять до інформаційних ресурсів України. Зрозуміло, що загальна система підготовки викладачів повинна розвиватися сумісними зусиллями. У вересні 2000 року при підтримці фонду IREX в НТУ “ХПІ” відбувся круглий стіл “Дистанційне навчання: проблеми і перспективи”. Всі учасники відзначили необхідність розробки на основі Меморандуму Концепції розвитку інформаційної освітньої мережі “Українська дистанційна освіта”.11. Заключення Країні потрібна реальна, чітко визначена політика в області використання Інтернет в освіті. Вона повинна будуватися з урахуванням особливостей національного освітнього інформаційного Інтернет-середовища. Мережа “Українська дистанційна освіта” може бути основою майбутнього Українського віртуального університету.12. Перелік літератури Полат Е.С. Моисеева М.В. Дистанционное обучение. М,: Владос – 1998. – 192 с. Щедровицкий П.Г. Очерки по философии образования. М.: 1993. –154 с.