Київський національний університет імені Тараса ШевченкаРЕФЕРАТна тему:«Міжнародні мас-медіа інформаційні системи»Виконала:аспірантка 1 курсукафедри політичних наукфілософського факультету Павлюк КатеринаКиїв - 2011Зміст Вступ………………………………………………………………………………………3 Розділ 1. Комп'ютерно-інформаційна преса……………………………………………4 Розділ 2. Міжнародні агенції новин …………………………..…………………….....6 Розділ 3. Міжнародні електронні видання……………………………………………...7 Розділ 4. Електронні видавничі системи……………………………………………....10 Список використаних джерел…………………………………………………………..12Вступ На сьогодні терміном “Міжнародна інформація” позначають 3 поняття: I. МІ – це процес глобальної комунікаціі між суб”єктами міжнародних відносин, які виникають у всіх сферах життедіяльності держави і суспільства при одержанні, зберіганні та використанні інформації. II. МІ – це докоментовані або публічно оголошені відомості про події та явища у міжнародному товаристві (міжнародному інформаційному просторі) зафіксоні на матеріальних носіях з реквізитами, які дозволяють ідентифікувати ці відомості. Коли ми говоримо про сукупність якихось явищ , то ці явища можуть стаівати суб”єктами міжнародного права. Та коли вони зафіксовані на матеріальних носіях, то вони будуть ставати предметами речового, майнового міжнародного права. Тобто вони можуть оскаржуватися, їх можна подавати в арбітражний суд, з ними можна працювати як із звичайними матеріальними речами. Тому з одного боку ми говоримо, що інформація – це не матерія, а з іншого боку інформація може бути об”єктом міжнародного права. Незважаючи на приватний характер власності інформації, на те що є фірми, є приватні особи, які володіють тими чи іншими масивами інформаціі, відповідальність, за міжнародним правом, на міжнародній арені несе держава. І тому держава в спеціальному законодавстві контролює ті інформаційні масиви, які перебувають на території певної країни. Це стосується як фінансової інформації, а також інформації яка має конфіденційний або закритий характер. Є такі масиви інформації. Які відносять до державної таємниці. Тому в міжнародних економічних відносинах є 5 пунктів, за якими інформація яка надається підлягає кримінальному переслідуванню, або належить до такої інформації, яка захищається законодавством держави. Наприклад, такю інформацією може бути інформація про найнищій рівень цін, за якими може бути проданий той чи інший товар. III. МІ визначається як сукупність відомостей про систему міжнародних відносин, а також про структуру, загальні властивості інформації і питання, пов”язані з пошуком, збиранням. Аналізом та розповсюдженням інформації у системі міжнародниж відносин. Міжнародна інформація є складовою глобальної комунікації, мета якої з”ясування закономірностей взаємодії суспільства та інформації і формування інформаційного суспільства. Міжнародна інформація орієнтована на забезпечення зовнішної та внутрішньої політики держав. Економічної стратегії країн, на забезпечення національної безпеки, прогресивний розвиток міжнародних відносин та міжнародного права. Кожна країна формує свою стратегію інформаційної політики. В якій визначаються усі аспекти інформаційного забезпечення міжнародних відносин. Так, наприклад, в США інформаційна політика держави спрямована на забезпечення національних інтересів у міжнародному інформаційному просторі, вона входить до воєнної доктрини США та американської стратегії безпеки. Це зовнішній аспект. Внутрішній аспект інформаційної політики США орієнтована на забезпечення доступу до інформації для кожного індивіда, на забезпечення прав інтелектуальної власності та авторських прав, а також на забезпечення інтелектуальних прав певних верств суспільства. Функції міжнародної інформації полягають в узагальненні та професійній оцінці інформації, в прогнозуванні міжнародних правових та економічних наслідків прийняття рішень у створенні обгрунтованих рекомендацій для їх реалізації. Через обмін та інтерпретацію інформацію аналізуються і плануються політичні дії. Країни Європи та Америки розглядають міжнародні інформаційні процеси як об”єктивну реальність і шукають можливості співпраці з монопольними інформацйними центрами, які володіють 85% міжнародної інформації. МІ концентруються в міжнародних інформацйних потоках з беспрецендентним рівнем контролю над проходженням інформації, пропагандою ідей і створення іміджів. Цей контроль дає можливість формувати зміст МІ: добирати інформацію за певними напрямками і впливати на міжнародну громадську думку, культивуючи певні ідеї.Розділ 1Комп'ютерно-інформаційна преса З розвитком комп'ютерних технологій зникають у минуле газетні друкарні з касами шрифтів і матриць, лінотипами та іншими подібними пристроями. Але всемогутня електроніка не знизила сили друкованого слова. Навпаки, у союзі з новітніми технічними досягненнями преса набула нових можливостей, стала більш оперативною та мобільною. Зрозуміло, цілком комп'ютеризоване суспільство - справа майбутнього. Але і зараз деякі газети у західних країнах, зокрема у США, верстаються за допомогою комп'ютерних систем, які дозволяють розмістити у номері "картинку" з відеозапису, чи навіть з прямого телеефіру. Нині на перший план виходить участь комп'ютера у прискоренні отримання користувачем інформації. Це, наприклад, факс-газети. Вони створюються не як альтернатива звичайним газетам, а як швидкий засіб їх передачі. Так, американські дипломати у деяких країнах світу отримують через факс спецвипуски провідних американських газет, змакетовані з урахуванням їхніх потреб і запитів. Інший спосіб прискорення передачі інформації - аудіотекст. Це передача різноманітної інформації за допомогою телефону - від прогнозу погоди до біржових новин. За даними нью-йоркського експерта в галузі масової комунікації Д.Тьюлоу, у Сполучених Штатах і Канаді понад 24 газети займаються подібним телефонним сервісом, хоча прибутковий він поки що для трьох. З розвитком комп'ютерної журналістики з'являються нові типи видань. Дж.Гоулд підготував до видання журнал з обчислювальної техніки "РС Vision", який з кінця лютого 1991 р. почав розповсюджуватись через газетно-журнальну мережу кіосків Мельбурна (Австралія) у вигляді гнучких магнітних дисків з ємністю пам'яті 1,2 Мбайта. Новий комп'ютерний журнал обсягом 130 сторінок з кольоровими графічними матеріалами та рухомими мультиплікаціями можна використовувати лише на ІВМ або на ІВМ-сумісних ПЕОМ. При цьому для початку читання журналу в персональній ЕОМ необхідно лише натиснути клавішу "Бекспейс", після чого у нижній частині екрану відтворюються команди, що забезпечують перегортання журналу чи повернення на попередні сторінки. Для верстки комп'ютерного журналу використовуються чотири пакети програмного забезпечення, причому основним є пакет, розроблений фірмою "УСМ Конкорд" (м.Кембрідж, шт.Масачусетс). Для скорочення обсягу пам'яті, необхідного для графічної інформації, замість поелементного зчитування зображення, застосовано метод блокового зчитування, причому одночасно на екрані дисплея можуть відображатись 16 з 256 можливих кольорів і відтінків. Відтворення рухомих мультиплікацій передбачено лише на деяких сторінках першого випуску журналу. Автор вважає, що комп'ютерний журнал буде достатньо привабливим для реклами. Так, в одній з рекламних об'яв першого випуску журналу читачу демонструється порядок роботи та застосування нового зразка маніпулятора типу "миша", а в подальшому планується демонструвати в рекламі дію різних програмних продуктів. При цьому буде також передбачена додаткова супровідна інформація, що розширить знання читача про рекламований програмний продукт. Тираж першого випуску комп'ютерного журналу нараховує 11 тисяч примірників. При цьому підраховано, що в звичайному вигляді на нього витратилося б 2,6 тонни паперу. Крім цього, магнітні диски зручніші для зберігання, ніж паперові видання. Ціна примірника комп'ютерного журналу 3,95 австралійського долара. У роздрібний продаж він надходить у вигляді 5,25-дюймових магнітних дисків, але також випускається на 3,5-дюймових гнучких дисках. Дж. Гоулд не може оформити патент на комп'ютерне видання журналу і чекає появи аналогів приблизно через шість місяців. Сам він планує підготувати аналогічне видання у вигляді відеокасет для користування за допомогою відеомагнітофона і телевізора. Змінюються і форми спілкування читачів з газетами. Фірма "Діджітал еквіпмент" (США) розробила спільно з фірмою "Аудіотекс" комплект програмно-апаратних засобів, що забезпечують читачам газет більш широкий доступ до рекламованої в газетах продукції при скороченні публікованого обсягу адреси поштової інформації. Для користування автоматизованою інформаційною системою на базі нових засобів читач повинен стати членом своєрідного читацького клубу, членство в якому (особистий ідентифікаційний номер) він отримує в обмін на деякі прості біографічні відомості (кількість дітей, домашніх тварин і автомобілів, потреб у товарах роздрібної торгівлі). У газетній рекламі буде вказуватись телефонний номер, яким може скористатись будь-який член читацького клубу, що має свій ідентифікаційний номер. Останній забезпечує вхід до інформаційного банку даних газетного видавництва, що має ряд підготовлених повідомлень з публікованої реклами, а також дозволяє отримати відповіді на питання по телефону через автоматичний синтезатор мовлення або телефоністку. До переваг нової системи відносять більш цілеспрямовану інформацію, яку можуть отримати читачі, а також більш ефективні рекламні послуги через газету для рекламодавців. Останні при цьому отримують від газетного видавництва статистичні відомості про читачів - потенційних покупців. Крім того, через банк даних газетного видавництва можна буде отримувати адресно-поштову інформацію для передплатників газет. За думкою авторів нових програмно-апаратних засобів, американська читацька аудиторія достатньою мірою готова для позитивного сприйняття подібних газетно-інформаційних систем і не буде опиратися відкриттю деяких дрібниць власного особистого життя. Так, телевізійна мережа Сі-Бі-Ес вже створила подібну інформаційну систему для телеглядачів. Новаторські настроєною вони вважають і англійську аудиторію, чого проте не поділяють газетні видавництва та рекламні агентства Великобританії. Видавництво "Індепендент" вважає, що газетно-інформаційні системи краще будуть сприйняті читачами провінційних газет, які могли б налагодити двосторонні зв'язки між читачами та рекламодавцями. В той же час видавництво "Гардіан" відмічає, що для постачальників реклами найбільш вигідними є центральні газети, які дають прямий вихід на широку читацьку аудиторію. Розквіт комп'ютерної журналістики привів до того, що провідні у цій справі компанії вирішили об'єднатися. П'ятнадцять найбільших американських газетно-видавничих концернів та електронних корпорацій створили в травні 1993 р. дослідний консорціум з питання розробки "електронної преси" майбутнього: поширення газет за допомогою персональних комп'ютерів. Серед учасників консорціуму - газетний трест Ньюхауза, газетно-видавничі гіганти "Найт-Ріддер ньюзпейперз", "Ганнет", "Таймс міррор", "Тріб'юн", видавничий трест Херста, корпорація "Інтернешнл бізнес мешінз". Основні дослідження в рамках програми "Новини в майбутнє" проходитимуть у Масачусетському технологічному інституті (МТІ). Програма розрахована на 5 років і буде коштувати 1,5-2 мли. доларів щорічно. Коментуючи створення консорціуму, газета "Нью-Йорк таймс" відзначила, що "видавці знову зацікавлені у використанні комп'ютерної та комунікаційної технологій". "Незабаром розпочнеться справжня сутичка за те, щоб мати можливість доставляти електронним шляхом новини прямо в будинки споживачів, що мають комп'ютери, - висловив переконання провідний спеціаліст МТІ, якому належить займатися цим проектом, Уолтер Бендер. - Одна з причин тому - фактор вартості. Для газет розповсюджувати свої матеріали електронним шляхом буде дуже дешево". "Мені здається, - вказав у свою чергу один з керівників МТІ Джон Хайнс, - формується загальна думка, що десь у майбутньому всі новини будуть розповсюджуватись електронним шляхом. Це не значить, що зникнуть повністю звичайні газети. Але у кожної людини буде можливість вибору". У перспективі, на думку фахівців МТІ, кожна людина, знаходячись поза домом, зможе викликати будь-які статті з будь-яких газет на екран міні-комп'ютеру, який можна носити у кишені. Поки ж дослідники хочуть зосередитись на можливості передачі газетних статей на екрани персональних комп'ютерів через телефонну мережу. В обмежених масштабах подібні мережі в США вже діють. Наприклад, з минулого року користувачі електронної мережі "Америка он-лайн"" одержали можливість читати у себе на екранах комп'ютерів газету "Чикаго тріб'юн". Такий же спосіб розповсюдження своїх статей стала пропонувати газета "Мерк'юрі ньюз", що виходить у Сан-Хосе (шт.Каліфорнія). Нью-Йоркська газета "Ньюздей" оголосила, що в найближчому майбутньому всі абоненти телефонної компанії "Нью-Йорк телефон" зможуть дізнаватися про місцеві та спортивні новини, погоду і навіть меню в окремих ресторанах за допомогою своїх персональних комп'ютерів.Розділ 2Міжнародні агенції новинCNN – одне з найбільших американських агентств, що спеціалізується на розповсюдженні міжнародних новин, і особливістю його є діяльність в усіх регіонах світу з метою збору інформації та її подальшого поширення через ЗМІ. СNN – одне з чотирьох найбільших агентств світу. На сьогодні методи його діяльності (об'єктивна інформація і обов'язковий коментар до неї) зробили СNN постачальником новин не тільки для широкого загалу, а навіть і для керівників держав.Дойче Прес Агентур (ДРА)– світове агентство новин, що функціонує як акціонерне товариство і спеціалізується на поширенні переважно міжнародної інформації. ДРА є співзасновником концерну "Дойчетелеком" і бере участь у поширенні інформації економічного, рекламного та дилерського характеру. Франс-Прес – Комерційна корпорація, яка працює в 165 країнах світу і спеціалізується на сенсаційних новинах (бути першими на місці найнезвичайних подій – основне гасло корпорації). Взагалі агенція враховує специфічні потреби своїх споживачів – готує інформацію за запитанням своїх клієнтів, розповсюджує інформаційні послуги про фірми та про власників найбільших інформаційних концернів світу.Ассошіейтед Прес – найстаріша і найбільша агенція в світі, яка спеціалізується на розповсюдженні новин, аудіо, відеопродукції, фотоновин і сервісних інформаційних послуг. Ассошіейтед Прес продає свої продукти приблизно 15 тис. радіо- та телестанціям і всім агентствам, де є його бюро в 112 країнах. Ассошіейтед Прес – основа всесвітньої інформаційної системи новин. Їй належить монополія в міжнародних інформаційних потоках і найбільша база даних, яка складається з оперативних аналітичних новин, а також постійно оновлювана база за всіма країнами світу та база цифрової фото- і відеоінформації. Ассошіейтед Прес особливо спеціалізується у трансляції спортивних відеоновин. Агенція нагороджена 70 преміями Пулітцера.Ройтерс – одне з найбільших інформаційних агентств, що спеціалізується на поширенні новин, міжнародної інформації, інформаційних послуг у сфері фінансів і бізнесу, інформаційних продуктів у системі on-line, систем управління інформацією, бізнес бюлетенів, фотоновин; на проведенні валютних операцій. Агентство має приватний характер зі статусом офіційного агентства Великобританії. Загалом Ройтерс надає у міжнародні інформаційні потоки суто інформаційні новини, ділову інформацію підприємствам, фірмам та іншим установам, з впровадженням нових технологій надає свої мережі для операцій з валютою у глобальних фінансових потоках, переважно спеціалізується на наданні оперативних інформаційних послуг за допомогою комп'ютерних терміналів, які повідомляють про котировки валют на міжнародних біржах. Ройтерс заснована 1851 р. як інформаційне агентство, що відразу стало характеризуватися незалежністю, оперативністю, точністю подання новин і на сьогодні залишається одним із світових лідерів у поширенні міжнародних новин. Основна частина діяльності агентства Рейтер припадає на забезпечення інформацією банків, брокерів та інших учасників фінансових ринків. Протягом доби Ройтерс оновлює новини і фінансові дані з 180 основних бірж та ринків світу. Агентство спеціалізується на розповсюдженні програмних продуктів та технологій мультимедіа безпосередньо у торгових залах у системі електронних торгів, а також у системі інформаційних послуг при укладенні контрактів. Взагалі всі інформаційні послуги, що надає Ройтерс можна поділити на чотири основні блоки. Блок новин – оперативні новини, збір, накопичення та аналіз інформації для ЗМІ; блоки новин від Рейтер-власні репортажі, тексти та відео тексти. Інформаційно-фінансові новини і бізнес-новини. Корпорація збирає та аналізує новини про рух валют, котування цінних паперів, операції з цінними паперами, надає можливість клієнтам укладати оперативні контракти з терміналів корпорації. Крім того, розповсюджує інформацію про валютні операції та операції з цінними паперами прямо з комп'ютерного терміналу. Ройтерс – телебачення. Постачання телевізійних новин як загального так і бізнесового плану. Інформація про курси валют, спеціалізовані теленовини про торгівельні контракти, ділові переговори. Агентство здійснює збирання інформації, її архівацію для подальшого використання протягом п'яти років. Дилерські послуги. Здійснення торгових операцій через торгову мережу Ройтерс у будь-якій країні світу. Ройтерс створює систему електронних анонімних торгів і обслуговує систему електронних торгових брокерів, що зв'язують трейдерів США-Європи-Японії (25 % прибутку корпорації). До того ж, система електронних біржових торгів забезпечує можливість цілодобового підключення до здійснення операцій їх у небіржовий час. Оперативна, ділова інформація Ройтерс. Оперативна інформація у сфері страхування. Велику кількість клієнтів Ройтерс складають страхові компанії, експерти з майнових витрат та збитків, юридичні особи, що користуються послугами мереж Ройтерс для прогнозування своєї діяльності, отримання інформації про нові ринки, ціни та акції, про всі види діяльності страхових компаній на міжнародних торгах або про торги у рамках національних територій. Наприкінці 1998 р. керівництво агентства Ройтерс проголосило про те, що корпорація має зазнати найзначніших змін у своїй 150-річній історії. Йшлося про перебудову структури з горизонтальної (яку складали країни і території) на вертикальну (що мають скласти основні бізнес-проекти та їх пріоритетність має визначатися виключно прибутковістю). Наголошується на тому, що має залишитися згодом лише два головних напрямки роботи агенції Ройтерс: Ройтерс Інформейшн і Ройтерс Трейдинг Систем. Вони мають поширювати продукцію засобами глобальної торгової мережі. Третій напрямок діяльності Інстінет (свого роду брокерська агенція) трансформується згодом на незалежний підрозділ. Медіа-інформаційний бізнес має розвиватися окремо і особливий акцент агенція робить на застосуванні нових можливостей Інтернет для поширення серед своїх клієнтів даних власних баз даних та власних архівів, що складають близько 4 тис. публікацій, які допоможуть клієнтам забезпечити власний бізнес будь-якими пакетами документів, статистичних даних, порівняльних характеристик та даних аналітичного характеру.Розділ 3.Міжнародні електронні видання Ера електронних журналів по-справжньому настала на початку 1990-х рр.. і незабаром викликала революцію у виробництві серіальних видань. Автори, бібліотеки, видавництва стали розглядати це носій інформації як можливе вирішення бюджетних проблем. На початку 1993 Енн Окерсон (Асоціація наукових бібліотек - Association of Research Libraries - ARL) почала вести електронний список під назвою NewJour, який можна було отримати за безкоштовної підписки в онлайновому режимі. Кожен запис в ньому є всього лише назва електронного журналу та його електронну адресу. У той час у списку була представлена тисячі журналів, приблизно 10% з яких були науковими. 28 січня. 1998 р., всього п'ять років по тому редактори NewJour внесли до цього списку 5-тисячною назва - перший електронний журнал в області палеонтології. У NewJour, що розмістився тепер в Університеті Пенсільванії, більше 3 тис. постійних користувачів; нещодавно опублікована восьма редакція довідника ARL по електронних журналів, інформаційних бюлетенів та професійними групами (одна з яких і стала ініціатором появи даного списку). Переваги, які можуть дати електронні публікації: скорочення часу між прийняттям статті до друку та її опублікуванням економія паперу менша вартість зберігання при меншій займаної площі зберігання виключення витрат на переплет друкованих версій журналів економія на покупці дуже дорогих комерційних друкованих покажчиків більш ефективне обслуговування користувачів за рахунок скорочення часу обслуговування і збільшення фонду електронних документів можливість будувати обслуговування відповідно до потреб конкретної бібліотеки. Але в той же час неогранічітельний характер законів авторського права, який дає можливість бібліотекам та їх читачам безкоштовно користуватися матеріалами, а також доступ до їх широкому загалу, багатьом здається краще обмежувальних вимог і високих розцінок на одне входження в систему. Враховуючи і переваги, і проблеми у використанні електронних публікацій, ми висуваємо до них певні вимоги, оскільки нам необхідна впевненість в тому, що повні тексти журналів архівуються, оновлюються і відповідають сучасним комп'ютерним стандартам; постійний доступ до журналів, на які була підписана бібліотека, буде забезпечений і в разі припинення підписки. Стандартизація способів доступу і пошуку перетворилася на пріоритетну задачу, оскільки бібліотеки не тільки допомагають своїм читачам знайти те, що їм потрібно, а й змушені навчати їх техніці користування комп'ютером. По відношенню до електронних публікацій читачів - викладачів і студентів можна розділити на дві групи. Перша - більш утворена в технологічному відношенні і хотіла б мати більш незалежний електронний доступ до матеріалів; її запити бібліотеки вже не в змозі задовольнити. Друга група менш охоче переходить від паперових носіїв інформації до електронних, їй подобається швидкість онлайнового пошуку і доступність інформації, але вона вважає за краще мати справу з друкованими (паперовими) копіями статей. Більшість читачів - викладачів і студентів хочуть: отримувати доступ до більшої кількості матеріалів за меншу ціну і при менших витратах власної праці мати більш простий доступ до більш великим фондам користуватися більш швидкими та простими способами доставки замовлених матеріалів або їх копій використовувати зрозумілий їм спосіб пошуку, при якому застосовуються "реальні" слова, а не здаються їм штучними терміни традиційних стандартних бібліотечних предметних рубрик можливість переглядати, а не просто шукати конкретні статті чи статті з окремих тем більше гіпертекстових посилань та інших механізмів, які зв'язують різні матеріали отримувати не тільки тексти статей, а й ілюстрації до них мати можливість виводити на екран інформацію найбільш зручним для них способом читачі - вчені і дослідники хотіли б того ж, але у них є й інші вимоги до електронного доступу виводити на екран надрядкові і підрядкові знаки, а також особливі шрифти, що використовуються в наукових і багатомовних публікаціях надання препринтів наукових і науково-дослідних статей фіксація часу надходження статей в редакції журналів і рішення наукового журі впевненість в якості та компетентності одержуваних журналів, їх можливості служити відкритим форумом для наукових дискусій архівування електронних текстів з гарантією їх збереження без змін (вчені повинні бути впевнені в тому, що в їх праці не будуть внесені зміни і доступ до них не буде припинений) невисока вартість доступу до матеріалів або низька передплатна ціна на них додаткові функції, такі, як спливаюча графіка, можливість збільшення масштабу ілюстрацій, звук, "віртуальна реальність" та прямі відсилання до цитованим статтями і бібліографічних джерел доступ до книжкових оглядам і листів до редакції як додаток до повних текстів статей форум, де вчені з менш індустріалізованих країн мали б таке ж право голосу і таке ж визнання, як і їхні колеги з розвинених країн, що працюють в тій же науковій галузі статус електронних і друкованих журналів повинен бути однаковий - вчені хочуть бути впевненими в тому, що опубліковані в них роботи отримають таке ж визнання і послужать ту ж службу в області просування наукових ідей і формування наукового імені, що й надруковані в традиційних журналах. Бібліотеки та видавництва, звичайно ж, намагаються зрозуміти точки зору один одного.Такі організації, як Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та інститутів (IFLA), UKSG, NASIG і всі національні бібліотечні асоціації, проводять конференції, семінари, дискусії, присвячені питанням електронних серіальних видань. Восени 1993 р. в Університеті Манітоба (Вінніпег, Канада) пройшла Міжнародна конференція з електронних журналів.Ера електронних публікацій лише починалася, але вже тоді вчені цілком уявляли собі, чого вони чекають від неї. Чотири роки по тому багато хто з учасників конференції в Манітобі приїхали на іншу канадську конференцію (Beyond Print: Scholarly Publishing and Communication in the Electronic Environment), яка проходила в Університеті Торонто в Скарборо у вересні 1997 р. Навесні 1998 р. у Будапешті відбулася друга конференція ICCC / IFIP з питань електронних публікацій. Крім того, створюються різні спільні групи, що об'єднують великі бібліотеки та окремі видавництва (або групи видавництв). Деякі з цих спільних підприємств домоглися значних успіхів у справі впровадження міжнародних стандартів. Завдяки їм відбулися значні зміни в галузі електронних публікацій: видавництва Wiley і (спочатку) Chapman і Hall стали спонсорами проекту CAJUN (CD-ROM Acrobat Journals Using Networks), розгорнутого на базі Ноттінгемського університету в Англії Red Sage, розгорнутий в Америці, є продовженням співпраці видавництва Springer-Verlag, Університету Каліфорнії (Сан-Франциско) і лабораторій AT & T Bell і крім названих організацій об'єднує сьогодні ще 18 медичних видавництв компанія Elsevier реалізувала проект TULIP (The University Licensing Program) з ліцензування університетських бібліотек національні лабораторії в Лос Аламосі створили досить популярний і ефективний архів електронних публікацій в галузі фізики CARL - альянс наукових бібліотек штату Колорадо (Colorado Alliance of Research Libraries) - розробив проект UnCover зі створення пошукового банку даних про статті з журналів, колективними передплатниками на які є що увійшли до альянсу бібліотеки банк даних (користування яким платне) дозволив бібліотекам підвищити ефективність служб доставки документів проект по онлайновому пошуку хімічної інформації CORE (Chemistry Online Retrieval Experiment) розроблений спільними зусиллями Американського хімічного товариства, Служби Chemical Abstracts, OCLC, Bellcore і Корнеллського університету з метою вивчення технічних, економічних, соціологічних питань і питань матеріально-технічного забезпечення переходу від традиційної до електронної доставки документів проект Muse, розроблений спільно видавництвом Університету Джона Хопкінса (John Hopkins University Press), бібліотекою Мілтона С. Ейзенхауера і компанією Homewood Academic Computing, дозволив передплатникам одержувати всі журнали, що випускаються видавництвом, через World Wide Web; свіжі номери цих журналів з'являються там на кілька тижнів раніше, ніж виходять у світ їх друковані версії ці самі завдання вирішує і програма IDEAL (International Digital Electronic Access Library - Міжнародна бібліотека цифрового електронного доступу) завдяки програмі JSTOR, реалізованої в рамках співпраці Фонду Ендрю Меллона і Університету штату Мічиган, проведена ретроспективна конверсія 100 назв журналів з соціальних і гуманітарних наук в Університеті Лафборо (Англія) розроблений ряд наукових проектів в галузі електронних публікацій. Серед них проект створення електронної мережі Бірмінгема і Лафборо BLEND (Birmingham and Loughborough Electronic Network Development), проекти Quartet, ELVYN: Electronic Versions Why Not (Електронні версії: чому ні?) І проект з вивчення користувача аудиторії комерційних і безкоштовних електронних журналів CAFE JUS ( Commercial and Free Electronic Journals User Study). Усі проекти, професійні об'єднання та конференції допомагають шукати вихід з кризової ситуації, що склалася в області серіальних видань, але багато проблем все ще не вирішені. Розділ 4.Електронні видавничі системи Фірма "Сцітекс" випустила повнокольорову систему розміток сторінок Visionary на базі персональної ЕОМ Аррle Масіntosh, що призначена для художньо-графічних настільних видавничих робіт. Це перша повнокольорова система розмітки сторінок на базі персональної ЕОМ з прямим доступом до електронних операцій попередньої обробки для друкованих видань об'єднує в собі функціональні можливості проектування на базі дешевих настільних ЕОМ зі швидкістю та продуктивністю обробки електронних видавничих систем серії Response фірми "Сцітекс", яка дозволяє користувачам створювати повні кольорові сторінки з розміщенням тексту і графічних зображень. Система Visionary складається з персональних ЕОМ Аррle Масіntosh II, настільного кольорового скануючого пристрою з розв'язувальною спроможністю 300 крапок на дюйм фірми "Шарп", пристрою для виготовлення кольорового пробного відбитку фірми "Міцубісі" і пакету програм Handshake Х-рress фірми "Сцітекс" для підтримки програмно апаратного інтерфейсу. Пакет програм Handshake Х-рress, що є спільною розробкою фірм "Сцітекс" і "Кварк", дозволяє користувачам на системі Visionary розмічати сторінки, набирати текст і вводити графічні зображення до передачі цих даних в електронно-видавничу систему фірми "Сцітекс" для кінцевого виробництва окремих сторінок чи складних багатосторінкових документів. З допомогою цієї системи розробники можуть здійснювати введення кольорових зображень стандартної якості та інших художніх зображень через настільний скануючий пристрій фірми Шарп. Після введення в систему над зображеннями можна здійснювати операції повороту, кадрування, масштабування і перенесення розташування в інтерактивному режимі на системі Visionary. Інші засоби проектування та розмітки складаються з операцій нанесення сітки, зміни кольорового фону, виділення вікон зображення, визначення кольору (з допомогою прямої вказівки значень складових кольорів, кольорової бібліотеки Panton з можливістю вказання користувачем палітри тощо), використання лінійок, рамок і кутів. Проектувальнику зображення буде виводитись у повному кольорі як окрема сторінка, частина сторінки, загальний вигляд і кілька сторінок одразу. На додаток до введення зображень, що скануються, система дозволяє також включати файли однотонних ділянок та малюнків системи фірми "Сцітекс", а також зображень у форматі ЕОМ Масіntosh. Текст, який виводиться в реальному вигляді та автоматично заповнює простір неправильної форми, перевтілюється в один з 36 високоякісних шрифтів Bitstream. При будь-якій зміні стилю чи змісту в процесі виводу на екран автоматично виконуються переноси та операції вирівнювання тексту. Друкарські операції контролю включають до свого складу кернування, установку ширини гарнітури і кольору. Вихідний текст може також вводитися з допомогою будь-яких поширених редакторів тексту. Комп'ютерні видавничі системи стають у нагоді навіть злодіям. Як повідомив американський тижневик "Тайм", у північній частині США відмічалась циркуляція значної кількості підробних чеків (більше 100). Поліція провела розслідування і знайшла в одному з приватних будинків (м.Віксбург, шт.Міссурі) підпільну майстерню, обладнану ІВМ-сумісним персональним комп'ютером, сканером та лазерним принтером. На жорсткому магнітному диску комп'ютера було знайдено велику кількість записаних у цифровій формі чеків, прав водіїв і службових посвідчень. Злочинці використовували для підробки чеків сучасну персональну обчислювальну техніку з програмним забезпеченням типу "настільної видавничої системи", яка дозволяє з допомогою відносно невеликого набору обладнання випускати видання цілком професійного поліграфічного виконання. Отримані таким чином документи важко відрізнити від справжніх, оскільки в їх виробництві використовуються подібні технології. При цьому сума витрат злочинця на підготовку до випуску підробок, які важко розпізнаються, різко знижуються. Технологія підробки дуже проста. Злочинець сканує справжній документ, отримуючи його образ у цифровій формі. Далі він змінює цей образ, користуючись програмами типу "графічний редактор": дописує нулі після суми виплати, знищує ім'я покупця та вписує своє і т.п. Врешті-решт документ роздруковується на лазерному принтері або на професійному фотонабірному автоматі. Ця технологія дозволяє підробляти найрізноманітніші документи: паспорти, свідоцтва про народження, еміграційні посвідчення, акції, квитанції про зарахування грошей на рахунок, при оформленні кредитної картки, накладних, рецептів на сильнодіючі ліки, листів з рекомендаціями та ін. Особливу підозру викликають дипломи навчальних закладів, оскільки їх студенти мають вільний доступ до необхідного обладнання. Для боротьби з комп'ютерною підробкою розроблений ряд засобів. Фірма "Стандарт реджістер" із Дейтона продає повний спектр таких засобів: від паперу із спеціальними водяними знаками, непомітних для сканерів, до паперів спеціальних сортів, які при найменшому пошкодженні вкриваються написами "НЕДІЙСНО" англійською, латинською та іспанською мовами. Але епідемія підробок продовжується.Список використаних джерел Арский Ю.М., Гипяревскип Р.С., Туров И.С., ЧерньіпА.И. Инфо-сфера: Информационные структуры, системи и процессы в науке и обществе.-М., 1996. Бурицкий Л.Г. Мировые информационные систмы современности. - М.: Логос, 2001. Коломієць В. Міжнародні інформаційні системи. - К: Видавничо- поліграфічний центр “Київський університет”, 2001. Лисенко В. Особливості електронних видань // Друкарство. – № 4 (57) липень-серпень. – 2004. – С. 41-43. Сущук О.А. Міжнародні інформаційні системи. Навчальний посібник. – К., ІЗМН, 1999 р.