«ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ XVII-XVIII ст.»Індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботиТема 1. “Життя є сон” П.Кальдерона як філософсько-алегорична барочна драма.Прокоментуйте умовний характер сюжету драми.Зверніть увагу на своєрідність вирішення антропологічної теми Кальдероном.Визначте стильові прикмети бароко в семантико-структурній організації драми.Тема 2. “Симпліциус Симпліциссімус” Г.Гріммельсгаузена у контексті німецького літературного бароко. Прокоментуйте семантичне завдання „літературної рами” роману. На Ваш погляд, чи можна вважати, що проблема становлення християнської свідомості є сюжетною основою роману? своєрідність структури роману. Система жанрових взаємодій (моделі пікарески, мораліте, духовних візій, оперних лібрето, реєстрових нотаток та ін.).Тема 3. Зіставити й прокоментувати відомі роботи І.Канта і М.Фуко “Що таке Просвітництво?” та “Відповідь на питання: “Що таке Просвітництво?”. Смисловий об’єм поняття Просвітництва, яким оперують Кант і Фуко. Охарактеризуйте та спів ставте історико-літературні контексти функціонування статей, які інтерпретуються. Наскільки, на Ваш погляд, робота Фуко про Просвітництво розширює та уточнює однойменний історико-літературний концепт.Тема 4. Прокоментувати й виділити основні положення статті Н.Т.Пахсар’ян «Ирония судьбы» века Просвещения: обновленная литература или литература, демонстрирующая «исчерпанность старого»? Прокоментуйте основні етапи трансформації уявлення про Просвітництво в західноєвропейській культурології. Н.Т.Пахсар’ян про сучасний стан вивчення літератури Просвітництва. Феномен Просвітництва та літературні течії епохи. Класична та пост класична по етологія творів доби Просвітництва.Тема 5. Зіставити й проаналізувати схожості й розбіжності у статтях «Просвітництво», які вміщено у «Літературознавчому енциклопедичному словникові» й «Літературній енциклопедії термінів і понять». Проаналізуйте, наскільки змінюється в залежності від часу інтерпретація Просвітництва як історико-літературного феномену. Як висвітлюється у відповідних матеріалах статей історія виникнення терміну Просвітництво? Просвітництво як культурологічна наукова модель та як конкретна подія в національній історії ряду європейських країн. Просвітницький ідеологічний комплекс як предмет рефлексії в західноєвропейській літературі 18 ст. (видатні письменницькі імена, літературні герої, новаторські жанрові форми). Тема 6. Відреферувати і пояснити концепти й гіпотези роботи І.Лімборського “Американське пуританство колоніального періоду і європейське Просвітництво”. Охарактеризувати, спираючись на ідеї І.Лімборського, актуалізацію теми Просвітництва в сучасній гуманітарній науці. Назвати відомі роботи інтелектуалів ХХ ст., присвячені ревізії усталеної моделі Просвітництва, що сформувалась в науці. Виділити типологічні ознаки та характеристики просвітницького руху в США кінця 18 – початку 19 ст. Тема 7. Скласти розгорнутий план-конспект й прокоментувати розділи історичного словника “Мир Просвещения”, присвячені описанню провідних західноєвропейських історико-культурних моделей Просвітництва – англійської, французької, німецької. Охарактеризувати провідну статтю „Людина Просвітництва”. Провідні тенденції інтерпретації людини Просвітництва як культурного героя доби. Західноєвропейські інтелектуали 18 ст. про класичну філософію та її оновлену модель. Енциклопедисти та найбільш важливі типи філософствування в західноєвропейському Просвітництві. Інструктивно-методичні матеріали до практичних занятьТема 1. Релігійно-філософська поема Дж.Мілтона “Втрачений рай” як героїчний епос Нового часу (шляхи перетворення традиційної форми). Історико-літературний контекст створення епічної поеми Мілтона «Втрачений рай»: риси протестантської вольнодумності в ітерпретації біблейних сюжетів, образів, мотивів. «Втрачений рай» Мілтона як літературний епос Нового часу (тенденції романизації жанру: тяжіння до індивидуалізації й подвійності, суперечлива трактовка образів поеми – автора-оповідача, Адама та Єви, Сатани). Сюжетно-композиційна структура поемы як втілення барокового світосприйняття художника: естетика контрасту, опозицій, антиномій, контамінація прекрасного й трагічного, піднесеного й низького, декоративність зображувального начала, грандіозність просторово-часового контінууму та ін. Смислова функція зближення й відштовхування сюжетних історій Адама, Єви та Сатани у «Втраченому раї» Мілтона: мотиви гріхопадіння, шляхи й проблеми спасіння, жертовності. Історики літератури про стильову оркестровку фіналу поем в дусі суміщення поетологічних складових барокко й класицизму.Література: Павлова Т. Дж.Милтон. – М., 1996.Самарин Р. Творчество Дж.Мильтона. – М., 1964.Чамеев А. Дж.Мильтон и его поэма “Потерянный рай”. – Л., 1986.Горбунов А. Дж.Милтон // История зарубежной литературы 17 века / Под ред. Н.Пахсарьян. – М., 2005.Горбунов А. Поэзия Милтона (От пасторали к эпопее) // Милтон Дж. Потерянный рай. Возвращенный рай. Другие поэтические произведения. – М., 2006.Тема 2. Становлення класицистичного театру у Франції. Різноманітність поетологічних версій героїчної трагедії у творчості П.Корнеля. Історико-літературний контекст створення «Сіда» Корнеля: а) нормативність класицизму й творча настанова Корнеля; б) авторський коментар замислу й аналіз текстів посвячень до «Сіда». Модифікація жанра трагедії П.Корнелем. Епічні, романічні й трагедійні складові сюжету «Сіда» Корнеля. Стадії розвитку конфлікта в трагедії Корнеля «Сід». Ключові образи трагедії й характери другого плану. Проблема втілення поетології класицизму в фіналі трагедії. Література: Обломиевский Д. Французский классицизм. – М., 1968. Большаков В. Корнель. – М., 2001. Жирмунская Н. Пьер Корнель // Жирмунская Н. От барокко к романтизму. – СПб., 2001.Пахсарьян Н. Французская драматургия // История зарубежной литературы 17 века / Под ред. Н.Пахсарьян. – М., 2005.Тема 3. Драматургія Ж.Расіна як стадія зрілості французького класицистичного театру. Публічний герой як страждальна “внутрішня людина”. Генеалогія тем, образів, мотивів трагедії «Андромаха». Проблема класичних джерел тексту п’єси Расіна. Нове звучання антропологічної теми в драматургії Расіна: трансформація концепції сильної особистості, яка опирається долі. Проблема протиставлення героїки й трагізму в «Андромасі» Расіна. Витоки трагедійності долі расінівських героїв в «Андромасі»: дисгармонійна основа внутрішніх й зовнішніх мотивів поведінки персонажу. Рух сюжету в «Андромасі» й розмитість етичних критеріїв у світі расінівських героїв: нестабільність опозицій добра й зла, слабості й сили, величі й низкості, засліпленості пристрастю й ясності прийняття рішень. Тема любові й проблема переможців й переможених в трагедії. Фінал трагедії й проблема невирішеність сюжетного конфлікту в «Андромасі» Расіна. Література: Барт Р. Расиновский человек // Барт Р. Избр.работы. – М., 1994. Кадышев В. Расин. – М., 1990. 3. Обломиевский Д. Французский классицизм. – М., 1968. 4. Пахсарьян Н. Французская драматургия // История зарубежной литературы 17 века / Под ред. Н.Пахсарьян. – М., 2005.Тема 4. Ж.Б.Мольєр як творець жанру “високої комедії” театру французького класицизму. Історія створення «Тартюфа» Ж.-Б.Мольєра. Авторське розуміння поетики жанру та його соціального призначення (прокоментувати передмову до пьєси й прохання Мольєра щодо можливості постановки «Тартюфа», адресовані королю). Проблема сюжетно-композиційної організації комедії: а) функція пролога, ключові персонажи, їх значення для створення емоційного фону комедії, варіації комічних театральних амплуа, які використовує Мольєр: маніакальний тип характеру (пані Пернель й Оргон); персонажі, що сповідають здоровий глузд – інтелектуал Клеонт, героїні дії Ельміра й Доріна; персонажі-простаки (Маріанна, Даміс, Валер); б) витоки комічного й природа інтриги в комедії: випробування героїв фарсово-ігровою стихією шахрайства (2, 3 дії); в) рішення фіналу комедії: розстановка персонажів, можливість драматичної кінцівки й зовнішня непроясненість мотиву встановлення гармонії в «Тартюфі».Проблема характеру в комедії Мольєра: конкретика опису звичаїв як джерело трансформації універсальних людських типів: а) структура образу Тартюфа; б) структура образу Оргона. 4. «Тартюф» Мольєра як взірець «високої» класицистичної комедії.Література:Бордонов Ж. Мольер. – М., 1983.Булгаков М. Жизнь господина де Мольера. – М., 1962Гликман И. Мольер. – М.-Л.,1966Мокульский С. Мольер: Проблемы творчества. – Л., 1936Сигал Н. Мольер. – Л., 1958 Тема 5. Жанрові пошуки англійських романістів у контексті естетичних цінностей літератури августіанського етапу: стадія зрілості, а далі кризи августіанських ідеалів (романістика Д.Дефо, прозаїчні спроби Дж.Свіфта, “комічна епопея” Г.Філдінга). Проблема жанрового експерименту в романі. Шляхи моделювання художньої реальності в «Робінзоні Крузо» Дефо й «мандрах Гуллівера» Свіфта. Робінзонада як авторська модель жанру утопії. Поетика антиутопії й жанрове рішення «Мандрів Гулівера». Сюжетна ситуація як випробування просвітницьких концептів (положень про історичний прогрес, позитивне значення науки, освіти, виховання, віри в можливості удосконалення людини й суспільства), а також:а) ідеї героя (тип характеру, світосприйняття, здатність до дії та медітації);б) та ідеї соціума (проблема суспільного укладу, середовища, зміни соціальних ролей). Функція художнього простору й часу в реализації сюжетної ситуації у романах «Робінзон Крузо» й «Мандри Гулівера». Провідний тип образності в романі. Прийомы притчово-алегоричного перетворення реальності в «Робінзоні Крузо» Дефо Сатирико-фантастична стихія як основа поетичного «очуження» реальності в «Мандрах Гулівера» Свіфта Проблема стилю розповіді в романі. Естетика журналістського репортажу й відкриття «нульового ступеню письма» в «Робінзоні Крузо» «Мандри Гулівера» як пародія на стиль літератури факту, націлена на порушення ефекту достовірності Література: Дубашинский И. “Путешествие Гулливера” Свифта. – М., 1969 Левидов М. Путешествие в некоторые отдаленные страны, мысли и чувства Джонатана Свифта...- М., 1964 Муравьев В. Путешествие с Гулливером. – М., 1972 Урнов Д. Робинзон и Гулливер. – М., 1973. Аникст А. Дефо: Очерк жизни и творчества. – М., 1957 Нерсесова М. Д.Дефо. – М., 1960 Урнов Д. Дефо. – М., 1978 Тема 6. Художні відкриття англійських письменників поставгустіанського періоду в англійській літературі XVIII ст.: романістика Т.Смоллетта, О.Голдсміта, сентименталістська лірика, феномен англійського готицизму (А.Редкліфф).1. Просвітництво й посткласичні художні тенденції. 2. Розкриття стану кризи світу (природного, соціального, сімейного) через випробування героя, віддаленого зі сцени публічної історії: а) за допомогою ситуації переслідування й приниження персонажами, які наділено владою й могутністю (проблема спокуси, гріхопадіння, зваби). 3. Посткласичний герой як культурний тип: властивості характеру, які або зберігаються, або трансформуються (наївність, простодушність, недосвідченість, чистота, цнотливість, мотивовані властивостями природи), і як квінтесенція – це образи жінок, дітей, старих. 4. Природа жанрового експерименту у посткласичній літературі.Література: Иванов Д. Сентиментализм // Литературная энциклопедия терминов и понятий / Под ред. А.Николюкина. – М., 2001. Атарова К. Стерн и его сентиментальное путешествие. – М., 1988 Козлов С. Проблема рококо и французское литературное сознание 17-18 вв. – М., 1985 Пахсарьян Н. Генезис, поэтика и жанровая система французского романа 1690-1760-х гг. – Днепропетровск, 1996. Даниэль С. Рококо. От Ватто до Фрагонара. – СПб., 2007. Махов А. Предромантизм // Литературная энциклопедия терминов и понятий / Под ред. А.Николюкина. – М., 2001. Соловьева Н. Английский предромантизм и формирование романтического метода. – М., 1984 Луков В. Предромантизм. – М., 2007. Красавченко Т. Готический роман // Литературная энциклопедия терминов и понятий / Под ред. А.Николюкина. – М., 2001.Тема 7. Тема розуму й почуття у французькій літературі XVIII ст.: поетичні форми філософської прози у романістиці Вольтера й Д.Дідро.1. Просвітництво й художні тенденції західноєвропейської літератури середини 18 ст. 2. Розкриття стану кризи світу (природного, соціального, сімейного) через типи сюжетних ситуацій, які сприяють трансформації світосприйняття героя, його характеру, що призводить до змінення його поведінки в соціумі. 3. Природа жанрового експерименту у західноєвропейській літературі середини 18 ст.Література: Акимова А. Вольтер. – М., 1970 Сигал Н. Вольтер. – Л.-М., 1959. Длугач Т. Дени Дидро. – М., 1975 Эстетика Дидро и современность. – М., 1989Тема 8. Гете-прозаїк, драматург, поет (“Страждання юного Вертера”, “Гец фон Берліхінген”, “Фауст”). Історія створення поеми: образ Фауста та його літературні обробки.Проблема сюжетно-композиційної побудови поеми: а) семантико-структурне призначення прологів; б) розкриття кризисності стану світу через випробування героя життєвою катастрофою (природною, сімейною, соціальною). 3. Мотивна структура I частини «Фауста» у світлі естетики преромантизму. 4. Неокласицистична основа тематико-формальної організації II частини «Фауста». 5. Система опозицій у філософсько-драматичній поемі: Фауст – Мефістофель, Бог – Мефістофель, Фауст – Вагнер, Фауст – Маргарита, Маргарита – Олена. 6. «Фауст» Гете як синтетичний жанр (епічне начало, метаморфози драматичного в поемі, прийоми та форми ліризації драматичної поеми). Література: Аникст А. Гете и “Фауст”. От замысла к свершению. – М., 1983. Аникст А. Творческий путь Гете. – М., 1986. Волков И. “Фауст” Гете и проблема художественного метода. – М., 1970. Конради К. Гете. Жизнь и творчество. – М., 1987.Контрольні завдання до семінарських, практичних занятьТема 1. Релігійно-філософська поема Дж.Мілтона “Втрачений рай” як героїчний епос Нового часу (шляхи перетворення традиційної форми).охарактеризуйте провідні риси жанру класичного епосу;співвіднесіть семантико-структурні властивості поеми й естетику барокко;перерахуйте ключові характеристики класицистичного стиля й вкажіть на можливість використання його рис Мілтоном-поетом. Тема 2. Становлення класицистичного театру у Франції. Різноманітність поетологічних версій героїчної трагедії у творчості П.Корнеля. Тема 3. Драматургія Ж.Расіна як стадія зрілості французького класицистичного театру. Публічний герой як страждальна “внутрішня людина”. розкрийте такий основоположний принцип літературного класицизму 17 ст., як наслідування природи;проаналізуйте семантичний об’єм терміну класицизм; уточніть хронологічні рамки існування класицизму у французькій літературі; прокоментуйте ієрархію жанрів у класицизмі; проінтерпретуйте провідні літературознавчі формулювання категорії трагічного; охарактеризуйте модифікацію жанру трагедії у творчості Корнеля й, відповідно, трансформацію трагедійної жанрової моделі у літературній практиці Расіна.Тема 4. Ж.Б.Мольєр як творець жанру “високої комедії” театру французького класицизму. вкажіть на минущі й незмінні риси у поетології жанру комедії; прокоментуйте походження й смислові межі концепту “висока комедія”; визначте шляхи модифікації классицистичної комедії у творчості Мольєра; проаналізуйте типи комедійних жанрів, до яких звертається Мольєр.Тема 5. Жанрові пошуки англійських романістів у контексті естетичних цінностей літератури августіанського етапу: стадія зрілості, а далі кризи августіанських ідеалів (романістика Д.Дефо, прозаїчні спроби Дж.Свіфта). прокоментуйте історико-літературну інформацію про генезис жанру утопії (й антиутопії); назвіть провідні риси жанру утопії (й антиутопії); розкрийте зміст термінів притча, алегорія, сатира, фантастика.Тема 6. Художні відкриття англійських письменників поставгустіанського періоду в англійській літературі XVIII ст.: романістика Т.Смоллетта, О.Голдсміта, сентименталістська лірика, феномен англійського готицизму (А.Редкліфф). назвіть провідні положення просвітницького філософсько-етичного комплексу; визначте ключові теми літератури сентименталізму; прокоментуйте художні відкриття сентименталізму й властивої йому системи жанрів; узагальніть дослідницькі підходи до трактовки феномена преромантизму у англійській літературі 18 ст.Тема 7. Тема розуму й почуття у французькій літературі XVIII ст.: поетичні форми філософської прози у романістиці Вольтера й Д.Дідро. викладіть ваше розуміння терміну філософська повість (роман); поясніть тенденційну заданість сюжетів у філософській прозі епохи; виділить й прокоментуйте провідні риси жанру роману виховання.Тема 8. Гете-прозаїк, драматург, поет (“Страждання юного Вертера”, “Гец фон Берліхінген”, “Фауст”). проаналізуйте провідні підходи до тлумачення “штюрмерської течії” істориками літератури; поняття “веймарського класицизму” та його інтерпретація спеціалістами; поясніть, як ви трактуєте дефініцію філософська драматична поема.