Психологические истоки эгоизма

Мнстерство освти науки Украни Донбаська Державна Машинобудвна Академя Кафедра флософ та соцально-полтичних наук Доповдь з флософ на тему Психологчн витоки егозму на конференцю студентв та викладачв кафедри флософ Виконав студент групи ОМТ 00-1у Голубенко Олександр Васильович Кервник Дубнн В. В. Краматорськ 2002 Передмова

Перед тим, як перейти безпосередньо до розкриття теми доповд, доцльно окреслити деяк контури поставленого питання та зробити деклька зауважень, як б могли застерегти слухачв вд упередженого й неврного сприйняття матералу та вдповдного ставлення до автора. По-перше, автор не збираться винаходити велосипед, а також привласнювати те, що йому не належить. По-друге, автор н в якому раз не вдкида можливсть заперечення всього сказаного нижче. По-трет, автор вважа необхдним заздалегдь попросити вибачення за можливу некомпетентнсть

та суб ктивзм деяких суджень. Водночас з цим слд зазначити, що представлена на суд слухачв доповдь самостйною спробою на вже снуючий платформ збудувати щось нове в розумнн як само сутност егозму, так його значення в житт суспльства в цлому. А це, в свою чергу, якоюсь мрою компенсу недолки роботи, спричинен головним чином нестачею потрбного досвду автора. Стосовно ж доцльност розкриття обрано теми слд сказати наступне егозм, його походження, форми наслдки тема безумовно цкава, але дуже суперечлива.

Однобчне трактування, побудован на основ ортодоксальн догматичн концепц, або ж звичайне гнорування не повинн затьмарювати погляд того, хто дйсно прагне розбратися в цьому питанн. Тому деклька слв з приводу явища егозму як такого якщо й не зроблять значного кроку вперед, але зайвими теж не будуть. О ти, дивна людська стота Ф. Нцше. Так казав Заратустра Ca n empeshe pas d exister Шукаючи шляхи до визначення явища егозму, так чи накше треба спиратися

на якусь модель людсько особистост та взамод ц особистост з свтом навколишнм. Це в свою чергу потребу висвтлення цло низки понять, таких як ндивд, власне особистсть, ндивдуальнсть та нше. Готуючи свордний плацдарм для подальших мркувань, наведемо в якост прикладу наступн тлумачення цих основних понять, викладен Олександром Петровичем Цвтковим у пдручнику з флософ пд редакцю Г. А. Заченка.

В першу чергу Олександр Петрович наголошу на тому, що сутнсть людини неможливо звести лише до суми соцальних ролей. з цим важко не погодитись. Поняття ндивд пдкреслю перед усм бологчн характеристики людини, приналежнсть до виду людини розумно. Тут значущим не тльки здоров я та фзична краса, а й задатки здбностей, характерн особливост, що успадковуються вд батькв. Уся сукупнсть вдносин цього рвня може обмежуватися двома крайнощами крайньою аскезою та культом тлесного.

Поняття особистост, як пише О. П. Цвтков, мстить у соб сукупнсть усх соцальних ролей дано людини, всх суспльних вдносин, найважлившими серед яких ставлення до громадського обов язку, а також до настанов суспльно морал. Ц рол вдносини здйснюються у певних межах з одного боку, наприклад, конформзм, законослухнянсть, птет, моральний пуританзм та ригоризм, а з ншого анархзм, аморалзм. В такому ж ключ О. П. Цвтков визнача ндивдуальнсть як неповторний духовний свт людини, найвищ цнност

та безумовн авторитети. Справжня духовнсть як основна характеристика ндивдуальност орнтована на безумовн цнност гуманстичного, морального змсту. Вона виклика у людини найпднесенш та найнтимнш переживання. Це не заважа тому, щоб було так франц. Що ж, вважатимемо наведен вище слова достатнми для формування деякого уявлення про людське я в такому ракурс ндивд, особистсть та ндивдуальнсть в постйнй активнй взамод. А якщо додати до цього свордний полалог я я я, я ти, я ми, я людство, я нша природа, я природа,

я унверсум, то в решт решт матимемо достатньо об ктивну та сучасну концепцю, що висвтлю структуру сутнсть вдносин внутршнього свту людини з свтом навколишнм. Виходячи з тако точки зору, явище егозму людини бере сво початки з категор ндивд, а набуваючи подальшого розвитку руйну гармончне поднання трьох постасей я, порушуючи водночас систему зазначеного вище полалогу. Для висвтлення цього процесу пдйде класичне визначення егозму, взяте з будь-якого флософського словника.

Наприклад Егозм це життвий принцип та моральна яксть, що характеризу людину з точки зору ставлення до суспльства та нших людей виявляться в тому, що людина керуться в свой поведнц лише власними нтересами, не беручи до уваги нтереси суспльства та оточуючих. З подбних джерел ми також дзнамося, що егозм в стор людства зазвичай мав негативну оцнку. Бльш того, усвдомлене надавання переваги егозму в якост головного принципу життя сприймалося у вс часи

як аморалзм. Що ж тут особливого Це очевидно не пдляга сумнву скаже багато хто з вас. Та чи доцльно заперечувати це шукати те саме особливе там, де його нема Н, автор буде цлком згоден з вами, проте матиме в запас одне але. Це але, власне кажучи, тим, заради чого було варто починати цю розмову. Отже, зробимо таке припущення егозм основною рушйною силою прогресу людського суспльства, саме егозм,

а н що нше, початком як vis contemplativa так vis creativa, саме егозмов зобов язано людство всм, чого воно досягло на сьогодншнй день. не слд поспшати з висновками. Автор Спостергальна сила творча сила лат. вже немовби чу вигуки про те, що, по-перше, це ганьбить людську гднсть, а по-друге ця думка не така вже й нова згадаймо, наприклад Штрнера або Нцше. Одразу ж, з метою попередити вс наступн по-трет, по-четверте т.д скажу давайте подивимось

на проблему егозму пд особливим кутом, вдмнним вд деологчно програми того ж Нцше, або поглядв Штрнера, приймаючи до уваги те, що людська гднсть теж нщо нше, нж трансформоване втлення егозму в життву програму людини пд впливом зовншнх умов снування. Давайте подивимось на все аморальне, з чого зтканий на перший погляд егозм, не як на саму його сутнсть, а як на одну з його недосконалих первсних форм. Щоб пояснити в решт решт те, до чого автор веде мову,

не будемо вигадувати щось нове та неймоврне. Навщо Для розкриття основно думки з успхом можна скористатися тю моделлю людсько психки, яку розробив на початку ХХ-го столття Зимунд Фрейд. Маться на уваз трумврат, компоненти якого рзн психчн нстанц, позначен наступними термнами Id, Ego та Super-Ego. Пд Id або Воно розумться найбльш примтивна частина особистост, котра охоплю все генетично первсне, пдвладне принципу насолоди не знаюче нчого про реальнсть та суспльство.

Ця нстанця не визна няких конфлктв та протирч. Вона з самого свого початку ррацональна та аморальна. потребам служить нша нстанця Я або Ego. Разом з тим Ego слду принципу реальност ряд механзмв, що дозволяють адаптуватися до потреб середовища. Ego це посередник мж стимулами, що йдуть як з середовища, так з глибин органзму. До функцй Ego належить самозбереження органзму, вдбиття в пам ят зовншнх впливв, уникання небезпеки,

контроль над потребами нстинктв що йдуть вд Id. Особливе значення в модел Фрейда надаться Super-Ego, котре джерелом моральних та релгйних почуттв, контролюючим та караючим фактором. Якщо Id вироста з успадкованого досвду, а Ego ндивдуального, то Super-Ego продукт впливу, що йде вд нших людей батькв, оточуючого соцального середовища. За Фрейдом Super-Ego народжуться в ранньому дитинств залишаться практично незмнним протягом наступних

рокв. Совсть, почуття провини це свордн покари, як вдчува на соб Ego, роблячи щось пд впливом Id, але на противагу Super-Ego. Дал спробумо пристосувати цю систему таким чином, аби з допомогою можна було б легко пояснити як природу егозму, так його роль в житт людини. По-перше, приймемо до уваги, що Super-Ego може бути пластичним це досить наявний факт, хоча для питання, що виршуться, не суттвим.

По-друге, згадаймо про дискретнсть Ego це зазначував сам Фрейд, адже, якщо б я було суцльним недлимим, то яким чином були б можлив так явища, як рефлекся, самосвдомсть та самооцнка Саме у боротьб частин власного я поляга рзномантнсть поведнки людини. Дуже часто нам здаться неадекватною та незрозумлою власна реакця на фактори зовншнього середовища, але все дуже просто пояснються взамодю протирч, що живуть всередин нас.

Схема, яку автор пропону на розгляд слухачв, теж не менш простою Наведена вище схема достатньо точно вдображу основну думку автора. Звичайно, говорити з приводу того, що ховаться за цю схемою, можна потрбно багато, але в рамках невелико доповд зазначимо основн положення провдно де в наступних пунктах 1 Незважаючи на всю багатограннсть людсько свдомост автор пропону роздлити людське я на дв взамопов язан,

але водночас досить протилежн частини Ego примтивне та Ego номнальне або нтелектуальне. З самих назв логчно виплива сутнсть цих понять. Ego примтивне частина людсько свдомост, що формуться пд впливом Id первсних успадкованих людиною нстинктв шука найефективнших шляхв реалзац основних первсних програм та досягнення задоволення, незважаючи на Super-Ego.

Кажучи просто, це те саме бсеня, що так часто говорить в нас. Але лякатися появи якого не варто вн частина будь-яко людини, маюча право на снування , власно кажучи, найважливша для цього самого снування. Саме Ego примтивне керу людиною в екстремальних умовах, саме прояв Ego примтивного спостергамо ми в маленьких дтях, що намагаються всма доступними м засобами отримати бажане, не маючи ще й гадки про щось недобре, аморальне, те, чого не можна робити, бо вс навколо вважатимуть

це поганим. Ego примтивне втленням наказв первсних нстинктв, яке ми можемо усвдомити, бо наявнсть самого Id в соб, а також тих процесв, що вдбуваються в його межах, людина вдчути не здатна простий приклад постйна пам ять в комп ютер. Але з роками Ego примтивне вдступа перед Ego номнальним нтелектуальним, що формуться з життвого досвду. Це частина людсько особистост, що надлена здатнстю до глибокого аналзу речей та явищ, до осмислення

свого мсця в свт цих речей та явищ. Ego номнальне користуться отриманою з зовншнього свту нформацю для побудови складних схем реалзац покликв Id. Це, власне кажучи, те, що ми розуммо, говорячи я, саме тому воно - номнальне. 2 Виходячи з зробленого розподлу Ego, автор вважа необхдним ввести градацю поняття егозму в залежност вд певного психологчного початку, вд т частини особистост, з якою вн егозм народжуться.

При цьому слд зазначити, що власне егозм автор розгляда як певну програму, котра результатом модифкац нстинктивних прагнень тю частиною я, яка ма властивсть реагувати на фактори зовншнього середовища. Це визначення суто бологчне, а тому ярлики аморалзму та антисуспльност вважаються в даному випадку недоречними. Тож матимемо наступн види егозму а егозм першого роду неприхований б егозм другого роду прихований. Згдно з наведеною схемою, егозм першого роду продуктом дяльност

Ego примтивного, вдповдно егозм другого роду Ego номнального. Запропонований розподл базуться на явищ неоднаковост ступенв складност шляхв реалзац первсних програм, що будуються вдповдною частиною свдомост. Так егозм неприхований це власне егозм в широкому розумнн цього слова, той егозм, до якого ми звикли у буденному житт. Вся так звана аморальнсть лежить саме на його рахунку, бо ця форма егозму користуться нескладними досить

наявними засобами для досягнення власно корист в ситуацях локальних та повсякденних. Егозм першого роду бачить тльки найкоротший шлях до мети, але це не завжди корисним в справ досягнення. Вн штовха людину до конфлкту з суспльством, тльки вд ступеню розвитку Ego номнального залежить рацональне нормування впливу егозму неприхованого на д людини. Що стосуться егозму другого роду, то саме його автор бачить двигуном життдяльност як окремо людини,

так суспльства в цлому. При цьому декому спаде на думку, що тут ма мсце протирччя я окремого та я суспльного. Але в даному випадку йдеться про те, що вс почуття людини, начебто пднесен прагнення, пошук нових знань навть само стини нчим ншим, анж складною формою егозму егозмом прихованим. Це той самий Sacro egoismo, це наша сутнсть. чи не добре прихований нстинкт самозбереження причиною появи розвитку суспльства як такого Чи не мають любов, милосердя та нш подбн почуття саме егостичне

корння Ц та нш питання, що постають перед нами в рамках дано теми, потребують всебчного розгляду, але в об м невелико доповд автор вважа достатнм те, що було сказано вище, додержуючись однак думки про визначну роль егозму в розвитку особистост суспльства. Висновки 1 Психологчними витоками егозму первсн нстинктивн поклики, трансформован свдомим я у життву програму. 2 Свдома частина людського я Ego дискретною. 3 Егозм повинен мати градацю за ступенем складност трансформую-

чого чинника нтелекту. 4 Точка зору про однозначну аморальнсть егозму не об ктивною. Пропозиц 1 В рамках модел людсько психки Зимунда Фрейда роздлити Ego на Ego примтивне або первсне та Ego номнальне або нтелектуальне. 2 Видлити два основних види людського егозму егозм першого роду неприхований та егозм другого роду прихований. 3 Розвивати в подальшому дею провдно рол егозму в житт людини суспльства, розробляючи нов

схеми його градац та намагаючись пояснити витоки основних морально позитивних почуттв людини з наведено точки зору. Лтература 1. Г. А. Заченко. Флософя. Вища школа. Кив. 1995. С. 421 424, 283 340. 2. З. Фрейд. Введение в психоанализ. Наука. Москва. 1991. С. 399 439. 3. М. М. Розенталь. Философский словарь. Политическая литература. Москва.

1968. С. 406. 4. Ф. Ницше. Так говорил Заратустра. Фолио. Москва. 2001. С. 44.