Т.А. Моренчук ,учитель історіїЗУНР: МОЖЛИВОСТІ ТА РЕАЛІЇ Мета: розглянути особливості національно-визвольного руху на західноукраїнських землях; з'ясувати особливості політичної діяльності ЗУНР; порівняти історичний розвиток УНР та ЗУНР у 1917-1919-х рр. Закріпити навички аналізу, зіставлення історичного матеріалу; розвивати вміння аналізувати явища політичного, соціально-економічного, культурного життя в контексті конкретно-історичних умов; сприяти виробленню критичного мислення в результаті вирішення проблемно-пошукових завдань. Виховувати в учнів історичну самосвідомість, пов’язану з ідеєю соборності українського народу.^ Основні поняття та історичні особи: Українська національна Рада, Львівське повстання, Тимчасовий державний секретаріат, Акт Злуки, Чортківська офензива; Дмитро Вітовський, Кость Левицький, Євгена Петрушевич, Михайло Омельянович-Павленко ^ Тип уроку: вивчення нового матеріалуОбладнання: комп’ютерна техніка – медіапроектор, ноутбук (комп’ютер), електронний носій зі слайдами у форматі Microsoft Power Point, дошка, крейда, роздатковий матеріал (конспект-опора), підручник Г. Турченко Новітня історія України 10 клас. Атлас "Історія України. 10 клас"^ Хід урокуМетодичні рекомендації Під час проведення уроку використовується мультимедійна презентація, що дає можливість візуалізувати розповідь вчителя, продемонструвати історичні джерела, фото-документи, а також розкриває нові можливості роботи із карикатурами та плакатами тих часів (Додаток А). Для раціоналізації роботи на уроці учні отримують опорні конспекти із темою, планом, основними датами та поняттями (Додаток Б). Усі записи здійснюються учнями у цих роздаткових матеріалах. Учні займають місця в класі традиційно за партами, що стоять трьома рядами.І. Організаційний момент ІІ. Етап мотивації та орієнтації Урок розпочинається педагогічним прийомом "пароль", певною мірою – це певний "криголамчик", що допомагає налаштуватись на роботу, створити доброзичливу атмосферу та активізувати знання. Суть вправи полягає у тому, що учням, які зустрічають вчителя стоячи, пропонують назвати будь-яку особу, дату, поняття, яке вони запам’ятали з минулого заняття. Правильна відповідь є правом зайняти своє місце. Відношення до такої форми роботи як до гри. Головний принцип – створення ситуації успіху. Повідомлення теми та плану уроку:^ ЗУНР: можливості та реалії І. Утворення ЗУНР ІІ. Внутрішня політика держави ІІІ Війна між Польщею та ЗУНР Учні записують в зошити тему та план, а вчитель подає широку ґрунтовну мотивацію означеної теми, визначає завдання уроку та повідомляє які форми роботи будуть використовуватись на парі (робота зі слайдами, вирішення проблемних питань, робота з історичними атласами, робота з карикатурами)^ Повідомлення пролонгованої проблеми: Пояснити, чому відомий український історик І.Лисяк-Рудницький писав, що “Галичина 1918–1919 рр. – єдиний у новітній історії приклад українського державного правопорядку”ІІІ. Актуалізація опорних знань Учні пригадують про утворення держав на українських землях в 1917-1918 рр.: УНР Центральної Ради, УНР більшовиків у Харкові, Українська держава П.Скоропадського, УНР Директорії. З'ясовують офіційні назви держав, органи правління, лідерів (слайд 3). Остання графа залишається пустою, її учні зможуть заповнити в процесі уроку.ІV. Етап реалізації плану навчальної діяльностіІ. Утворення ЗУНРРозповідь учителя Розповідь учителя супроводжується слайдовим матеріалом (Додаток А). Зазнавши поразки у війні й прагнучи зберегти імперію, новий австрійський імператор Карл 16 жовтня 1918 р. видає маніфест, у якому пропонувався федеративний устрій держави. Саме спираючись на положення маніфесту галицькі політики активізували свої зусилля стосовно національно-державного самовизначення. 18 жовтня у Львові відбулися загальні збори українських громадсько-політичних діячів Галичини й Буковини (всього 69 делегатів), які проголосили Національну Раду – вищий орган влади західноукраїнських земель. Було заявлено, що ці землі є «одноцільною українською територією, що уконституйовується як Українська Держава». Перспектива об'єднання українців аж ніяк не входила в наміри поляків, які також відновлювали власну державність і претендували на Західну Україну (Галичину). У цьому дедалі напруженішому протистоянні українська сторона вирішила вдатися до рішучих дій. Польське командування готувалося перебрати владу у Львові від австро-угорського намісника К. Гуйна, але вночі очолюваний сотником Д. Вітовським Військовий комітет з офіцерами-українцями австрійської армії та Січовими стрільцями узяв місто під свій контроль. Того ж дня, пополудні, відбулася формальна передача влади. Те ж саме сталося й у більшості повітів. Без кривавих сутичок, при підтримці населення. Було утворено виконавчий орган влади – Державний секретаріат на чолі з К. Левицьким, а 13 листопада прийнято закон, що проголошував нову державу – Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). (слайд 4, 5, 6) Для поляків все це виявилося повною несподіванкою. Вони не могли змиритися з таким становищем. Збройні сутички між українськими і польськими військами у Львові почалися 1 листопада. Запеклі бої точилися на вулицях. Незважаючи на відвагу і самопожертву українських вояків, краще підготовлені й організовані збройні формування поляків 22 листопада оволоділи Львовом. Уряд ЗУНР змушений був переїхати до Тернополя, а потім до Станіслава. (слайд 7, 8) В умовах польсько-української війни ЗУНР почала формувати власну армію, здатну захистити й обстояти незалежність держави. Вона отримала назву Української галицької армії (УГА) і в січні 1919 р. нараховувала 60 тис. чоловік. УГА мала перевагу над поляками, але спроба відбити Львів не вдалася. (Слайд 9, 10)ІІ. Внутрішня політика держави Учні отримують завдання, опрацювавши відповідні матеріали підручника, дібрати тези, що будуть характеризувати політику ЗУНР (Завдання 1, Додаток Б). Ця робота виконується в групах і кожна група характеризує певну сферу діяльності. Під час обговорення проблеми інші групи занотовують відповіді у свої конспекти-опори.ІІІ Війна між Польщею та ЗУНР Дане питання розглядається за допомогою історичних атласів, з метою посилення візуального контакту з аудиторією можливе додаткове використання картографічного матеріалу на слайдовій презентації (слайд 11). Учням пропонується за допомогою карти з'ясувати лінію фронту у певні історичні проміжки часу, дати визначення поняттю Чортківська офензива. Розглядаючи це питання, вчитель пояснює необхідність поєднання зусиль ЗУНР та УНР Директорії. Таким чином українські держави намагаються закріпити свої позиції та реалізувати споконвічні мрії українців про об'єднання (злуку). Акт злуки було урочисто проголошено 22 січня 1919 р. на Софійському майдані у Києві у присутності десятків тисяч киян. (слайд 12) Підсумовуючи дану проблему, вчитель методом "мікрофон" намагається з’ясувати: "Чи могла ця подія в тих конкретних історичних умовах привести до справжнього об'єднання? Чому?"VІ. Підсумки уроку Підводяться підсумки уроку. Перевіряється реалізація усіх питань плану. З метою рефлексії матеріалу та поглиблення розуміння історичних реалій учням пропонується попрацювати з карикатурами, визначити їх зміст, пояснити історичні умови створення (слайди 13-17). Такий методичний прийом дозволяє відчути історичний процес через призму очевидця, свідка подій минулого. На завершення уроку реалізується пролонгована проблема – прокоментувати вислів український історик І.Лисяк-Рудницького який писав, що “Галичина 1918–1919 рр. – єдиний у новітній історії приклад українського державного правопорядку”. До обговорення залучається якомого більша кількість учнівVІІ. Контрольно-оцінювальний етап Виставляються оцінки за роботу на уроці. VІІІ. Домашнє завдання – Опрацювати § 28, 29 – Вивчити історичні події, поняття, дати – Опрацювати документ № 1,2 ст. 145 – Порівняти діяльність Центральної Ради (або Гетьманату, або Директорії на вибір) та політики ЗУНР, визначити спільне та відмінне.Творчий рівень: Побудуйте альтернативні сценарії розгортання подій, з'ясуйте, за яких умов ЗУНР могла б існувати Додаток АСлайд № 1Слайд № 2Слайд № 3Слайд № 4Слайд № 5Слайд № 6Слайд № 7Слайд № 8Слайд № 9Слайд № 10Слайд № 11Слайд № 12Слайд № 13Слайд № 14Слайд № 15Слайд № 16Слайд № 17Слайд № 18Додаток БКонспект-опора^ ЗУНР: можливості та реалії План І. Утворення ЗУНР ІІ. Внутрішня політика держави ІІІ Війна між Польщею та ЗУНР І.Лисяк-Рудницький писав, що “Галичина 1918–1919 рр. – єдиний у новітній історії приклад українського державного правопорядку”18-19 жовтня 1918 р. – створення у Львові Українську національну Раду.1 листопада 1918 р. – ^ Львівське повстання, організоване українським військовим комітетом на чолі з Д.Вітовським. 9 листопада 1918 р. – створення уряду – Тимчасовий державний секретаріат, на чолі Кость Левицький.13 листопада 1918 р. – проголошення ЗУНР (Західноукраїнська Народна Республіка). Президентом обрано Євгена Петрушевича. Символи держави – герб: Золотий лев на синьому полі, прапор – блакитно-жовте знамено.22–28 листопада 1918 р. – вибори до Української Народної Ради.22 січня 1919 р. – ^ Акт Злуки (ЗУНР + УНР)Завдання 1. Дібрати тези, що будуть характеризувати політику ЗУНР Соціально-економічна сфераЗаходиЗУНРАрміяВійна між Польщею та ЗУНРУряд ЗУНР Львів Тернопіль Станіслав11 листопада 1918 р. поляки захопили Перемишль21 листопада – Львів8 червня 1919 р. – Чортківська офензива28 червня 1919р. контрнаступ польських військ. Захопили всю Сх. Галичину. УГА відступила за ЗбручЗавдання 2. Заповнити прогалини в таблиці ^ Центральна Рада Гетьманат Скоропадського Директорія ЗУНР Хронологічні межі існування 29.04.1918 – 14.12.1918 р. Офіційна назва держави Українська Народна Республіка Західноукраїнська Народна Республіка Назва уряду та його чільник Генеральний секретаріат, Винниченко В.К. Назва законодавчого органу Українська Народна Рада Соціальна опора влади Завдання 3.Виберіть та обґрунтуйте свій вибір. Утворення ЗУНРа) було викликане збігом обставин; б) було закономірним явищем; в) інший варіант.Домашнє завданняОпрацювати § 28, 29.Вивчити історичні події, поняття, дати.Опрацювати документ № 1,2 ст. 145.Порівняти діяльність Центральної Ради (або Гетьманату, або Директорії – на вибір) та політики ЗУНР, визначити спільне та відмінне.Творчий рівень: Побудуйте альтернативні сценарії розгортання подій, з'ясуйте, за яких умов ЗУНР могла б існувати.