СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО Розпорядження голови обласної Рішення обласної ради державної адміністрації лютого 2012 року № 1 лютого 2012 року № 40Розділ XVII. “Стратегічні напрямки економічного і соціального розвитку області на 2012 – 2015 роки з урахуванням завдань Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” XVII.І. Стратегічна мета у 2012 – 2015 роках Головною метою є створення умов для підвищення якості життя мешканців Волині, їх самореалізації та розвитку на підґрунті соціально-економічної модернізації регіону.^ Досягнення поставленої мети має відбуватися внаслідок: - оновлення системи менеджменту та формування сучасної та ефективної моделі управління розвитком регіону; - капіталізації конкурентних переваг та локальних можливостей регіону; - переходу до інтенсивної моделі розвитку агропромислового та креативного потенціалу в області. Традиційно Волинь сприймається в Україні і серед держав-сусідів як «транскордонна», «транзитна», «сільськогосподарська», недостатньо розвинута область України. Між тим, потенціал Волині не обмежується можливостями здійснення транскордонної співпраці. Недооціненим та незадіяним залишається потенціал співпраці у трансєвропейському та міжрегіональному вимірах. Репозиціонування області в якості «трансферного центру» на Заході України дозволяє нарощувати статус суб’єкта економічних, соціальних та гуманітарних проектів та ініціатив. Подолання обмежень і забезпечення збалансованого розвитку Волинської області пов’язане з реалізацією наявного в регіоні економічного потенціалу при мінімізації дії стримуючих чинників, визначених у ході проведеного SWOT-аналізу (Додаток 1). Відповідно до результатів і тенденцій розвитку, наявних проблем та впливу очікуваних змін на економіку області, з метою використання потенціалу та розвитку конкурентних переваг регіону визначено інтегральну мету та пріоритети економічного і соціального розвитку із забезпечення динамічного і збалансованого розвитку та підвищення добробуту населення.Інтегральна мета окреслена позиціями:Перехід до інтенсивної моделі економічного розвитку: - переорієнтація корпоративного сектора та управлінського корпусу на реалізацію інвестиційно-інноваційних проектів розвитку та використання програмно-цільових методів управління; - оновлення та нарощування виробничо-промислового потенціалу у структурі економіки регіону, диверсифікація економічної структури області; - нарощування конкурентоспроможності та якості продукції місцевих товаровиробників, систематичне збільшення кількості підприємств, які впровадили і сертифікували системи управління якістю у виробництві; - розвиток нових виробництв, зорієнтованих на експорт самобутніх, брендових, унікальних продуктів та послуг; - формування мережі нових регіональних кластерів, розроблення та включення відповідних інвестиційних проектів до обласної Програми залучення інвестицій на період 2010 - 2020 років; - підвищення рівня енергозабезпеченості регіону за рахунок використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії до 50 відсотків, зменшення частки використання природного газу в паливному балансі області, залучення області до загальнонаціональних програм енергозбереження; - формування в області фінансово-кредитної та інвестиційно-інноваційної інфраструктури, покликаної задовольнити попит на кредитно-інвестиційні та консалтингові послуги з боку підприємницьких структур області; - перегляд і консолідація державних та регіональних програм, які реалізу-ються на території області, що дозволить сконцентрувати фінансові ресурси області на програмах, які можуть дати кумулятивний економічний ефект. ^ 2. Розвиток та закріплення конкурентних переваг області на основі інституційних факторів: - підтримка підприємницької активності та самозайнятості, розвиток малого та середнього бізнесу, міжрайонної та міжрегіональної кооперації; - організаційне та нормативно-правове забезпечення та супровід програм державно-приватного партнерства; - створення ефективного механізму державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій регіону; - посилення захисту підприємців і споживачів від монопольних проявів на ринках нафтопродуктів, продовольчих товарів та інших соціально важливих ринках; - формування нової системи управління житлово-комунальним господарством області, нових інститутів управління житловим фондом, що базується на системі договірних відносин; - поліпшення іміджу та інвестиційної привабливості регіону, формування ефективної фінансово-кредитної та інвестиційно-інноваційної інфраструктури в області.^ 3. Економіко-екологічний розвиток, розбудова „зеленої економіки” та туристично-рекреаційного потенціалу області: - розбудова інфраструктури сталого розвитку та створення ефективної системи охорони навколишнього природного середовища; - упровадження технологій реабілітації та капіталізації екологічного потенціалу області, зокрема українського Полісся; - екологічний аудит та маркетинг регіону з метою визначення умов та інструментів залучення національних та міжнародних компаній, які спеціалізуються у сфері екологічного бізнесу; - формування транскордонного, екологічно оріентованого туристично-рекреаційного кластера, який здатен забезпечити європейські стандарти послуг; - стимулювання розвитку в регіоні: - екологічного бізнесу та екологічного інжинірингу; - екологічного консалтингу та моніторингу; - високотехнологічних проектів з утилізації та переробки відходів; - інвестицій в екологічні об’єкти та комплексні еколого-економічні проекти; - розвиток та просування пакету якісних регіональних туристичних продуктів, розвиток інфраструктури гостинності.^ 4. Комплексний підхід до освоєння потенціалу державного кордону та транзитного потенціалу області, перетворення їх на джерело та стимулятор економічного розвитку: - реалізація програм, спрямованих на капіталізацію потенціалу прикордонної інфраструктури, перехід від кількісного до якісного підходу у питаннях розвитку транскордонного співробітництва, розвиток співробітництва в інтеррегіональному вимірі; - розвиток транспортно-логістичного та транзитного потенціалу області, залучення стратегічних інвесторів до розвитку логістичної інфраструктури; - активне використання потенціалу міжрегіональної співпраці з регіонами України, кооперація та розвиток спільних соціально-економічних програм з областями українського Полісся; - міжрегіональна кооперація з метою модернізації інфраструктурних проектів, які можуть отримати статус Національних проектів розвитку; - організація співпраці у рамках Єврорегіону «Буг», пошук можливостей та шляхів створення транскордонних промислово-інвестиційний кластерів.^ 5. Переоцінка місцевих економічних стратегій та програм з позицій збалансованого просторового розвитку та соціальної солідарності: - перехід до збалансованого просторового розвитку на основі прийняття та затвердження Генерального плану розвитку території Волинської області; - приведення стратегій та програм соціально-економічного розвитку територіальних громад та корпоративних суб’єктів до мети та завдань, визначених у Генеральному плані; - оптимізація системи розселення в області; - забезпечення інфраструктурних та фінансово-інвестиційних умов для формування урбаністично-промислового розвитку області на основі двох центрів: м.Луцьк та м. Ковель; - розвиток точок зростання на території депресивних районів та територіальних громад; - подолання інформаційної нерівності, пріоритетний розвиток в регіоні доступу до швидкісного інтернету, створення вузлів доступу до інтернет-мережі в усіх районних центрах області та можливості розвитку інформатизації у сільській місцевості; - підтримка з боку органів державної влади організацій та інституцій, які акумулюють та представляють креативний потенціал області, є ініціаторами та провідниками соціальних та гуманітарних ініціатив у регіоні. - підтримка міжнародних мистецьких проектів, розвиток фестивального руху, аматорського та професійного мистецтва; - підготовка та просування комплексних, мережевих, багаторічних проектів, спрямованих на: - збереження та відтворення історико-культурної ідентичності та колориту Волинської області та українського Полісся; - забезпечення утворення та розвиток кластерів та елементів культурних індустрій в області; - реалізацію проектів розвитку в культурній та гуманітарній сфері; - стимулювання соціальних та гуманітарних інновацій Волинської області.Реалізація визначеної мети створюватиме передумови для формування та забезпечення визнання експериментальної моделі розвитку та управління в регіоні - «Волинська модель» - позиціонування області, в якості регіонального «трансферного центру», який спеціалізується на трансфері та адаптації до українських умов: - європейських стандартів та досвіду реформ; - управлінських практик, промислових та аграрних технологій; - соціальних та гуманітарних інновацій.^ Реалізація стратегічної мети відбуватиметься в рамках наступних стратегічних пріоритетів: - розбудова аграрного сектору та впровадження аграрної реформи; - розвиток туристично-рекреаційного сектору; - розвиток транспортно-логістичної та транзитної сфер; - розбудова потенціалу іноваційного розвитку промисловості; - розширення міжрегіонального співробітництва та оптимізація транскордонної співпраці; - економіко-екологічний розвиток та формування «зеленої» економіки; - енергоефективність – основа розвитку Волині; - забезпечення збалансованого просторового розвитку; - підвищення якості життя населення області.^ XVII.ІІ. Стратегічні пріоритети^ Розбудова аграрного сектора та впровадження аграрної реформи Розвиток аграрного сектора Волинської області має на меті: оптимізацію використання природно-кліматичного та аграрного потенціалу регіону для підвищення конкурентоспроможності продукції агропромислового сектора на внутрішньому та зовнішньому ринках на основі нарощування обсягів інвестицій та їх інноваційного, високотехнологічного спрямування; поліпшення умов та якості життя мешканців сільської місцевості та досягнення відтворення людського капіталу, формування дієздатних сільських територіальних громад.^ Стан та ресурсний потенціал Область має великі можливості для розвитку аграрного виробництва, перетворення його на високоефективний сектор економіки, здатний забезпечити основні потреби регіону в продовольстві. Сільське господарство може стати одним з провідних джерел зростання економіки області. За експертними розрахунками, зростання валового регіонального продукту, обумовлене зростанням сільськогосподарського виробництва, щонайменше удвічі ефективніше сприяє скороченню бідності, ніж зростання ВВП, отримане за рахунок інших галузей. Земельний фонд області станом на 1 січня 2010 року становить 2014,4 тис га. З них 1050,8 тис га (52 %) займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарського освоєння земель. Станом на 1 січня 2011 року серед сільськогосподарських угідь нараховується: ріллі - 674,3 тис. га, що становить 33 відсотки, багаторічних насаджень - 11,5 тис. га, сіножатей - 160,1 тис. га, пасовищ - 204,4 тис. га. У структурі земельного фонду області землі сільськогосподарських підприємств становлять 10 відсотків (206,3 тис га) території, землі громадян у власності і користуванні – 33 відсотки (655,9 тис га), землі лісогосподарських та водогосподарських підприємств – 24 відсотки (478,6 тис га), землі інших землекористувачів – 33 відсотки. Загальна площа земель запасу (не наданих у власність та постійне користування) становить 611,1 тис га. Площа осушених земель становить 416,6 тис га, з них із закритим дренажем – 236,6 тис га та 157,2 тис га – з двобічним регулюванням. У процесі реформування земельних відносин землі державної власності станом на 1 січня 2010 року складають 1284,2 тис га (63,8 %), а землі приватної власності – 730,2 тис га (36,2 %). За роки незалежності України на селі здійснено глибокі структурні реформи. В області створено 431 агроформування ринкового типу на засадах приватної власності на землю, у т.ч. 117 товариств з обмеженою відповідальністю, 77 приватних та приватно-орендних підприємств, 8 сільсько-господарських акціонерних товариств, 190 сільськогосподарських кооперати-вів, 39 інших суб’єктів господарювання. Функціонує 776 фермерських господарств. Крім цього, широкого поширення в області набуло явище господарювання на земельних паях, отриманих власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) у розмірі земельних паїв. Таких господарств в області функціонує біля 85,9 тисяч. На сьогодні функціонує 219 агроформувань, з них 75 – сільсько-господарських виробничих кооперативів, 84 господарських товариства, 58 - приватних підприємств та 2 - інші агроформування. У стадії ліквідації (за власними рішеннями) знаходиться - 120 агроформувань, визнані банкрутами - 15 та не ведуть господарської діяльності - 47 агроформувань. Крім того, виробництвом сільськогосподарської продукції займаються 719 фермерських господарств та 160,6 тисяч особистих селянських господарств. В області функціонує 15 сільськогосподарських обслуговуючих коопе-ративів. За видами діяльності це багатофункціональні кооперативи, які надають послуги з обробітку землі, заготівлі молока, роботи млина, пилорами тощо. Свідоцтва про право власності на майновий пай отримали 220,4 тис. селян. Власниками сертифікатів на земельну частку (пай) стали 234,9 тис. осіб. Завершуються роботи з видачі державних актів натомість сертифікатів на право на земельну частку (пай). Оформлено 203,6 тисяч державних актів на право власності, ще 17 тисяч державних актів знаходяться в стадії розробки. Галузь тваринництва дає вагомий внесок у валове виробництво сільськогосподарської продукції регіону, забезпечує населення продуктами харчування тваринного походження в обсягах на рівні фізіологічно обґрунтованих норм споживання та формує експортний потенціал області. За останні 5 років приріст виробництва у тваринництві відбувався за рахунок нарощування об’ємів виробництва м’яса птиці та свинини. Свинарство як галузь сільськогосподарського виробництва забезпечує населення цінними продуктами харчування і наразі залишається однією з найбільш перспективних в аграрному бізнесі. М’ясне скотарство в області представлене волинською м’ясною та абердин-ангуською породами ВРХ. Племінне поголів’я по волинській м’ясній породі сконцентровано в 14 племінних заводах та 7 племрепродукторах, по абердин-ангуській породі – в 3 племзаводах та 2 племрепродукторах, по породі шароле – в 1 племрепродукторі. Основні обсяги виробництва молока (понад 80 %) зосереджені в особистих селянських господарствах. На сьогодні в агроформуваннях усіх форм власності утримується 27,2 тис. гол. корів та 93,5 тис. гол. – в особистих селянських господарствах. Враховуючи сприятливі економічні умови на ринку молока, низка економічно активних сільськогосподарських підприємств, вкладаючи власні та кредитні ресурси, здійснили реконструкцію та модернізацію молочнотоварних ферм. На сьогодні в області діє 7 сучасних доїльних залів, у низці господарств використовують доїльне обладнання з молокопроводами, що дозволяє виробляти високоякісну сировину високої якості. У галузі рослинництва нарощування виробництва продукції відбувається за рахунок впровадження нових технологій, застосування високоврожайних сортів та гібридів сільськогосподарських культур, а також введення у виробництво раніше облогуючої ріллі. У 2011 році площі посівів збільшилися порівняно з 2010 роком на 20,4 тис.га, що становить 4,3 відсотка до посівної площі. Відбулося розширення посівів кукурудзи у 1,8 разу, що забезпечило додаткове отримання зерна у обсязі понад 150 тис.тонн. Упроваджуються у виробництво практично нові культури – енергетична верба, соя, соняшник, продукція яких затребувана сучасним ринком.^ Основні проблеми, що потребують вирішення Реалізація потенціалу аграрного сектора Волинської області потребує вирішення наступних ключових проблем: - низька економічна ефективність сільськогосподарського виробництва; - структура сільськогосподарського виробництва деформована через переважання у ньому частки господарств населення, які є малими за розмірами, мають обмежені матеріально-технічні ресурси, базуються більшою мірою на ручній праці, є консервативними до впровадження науково-технічних розробок та використання сучасної агротехнології; - непрозоре ціноутворення та деформація пропорцій між цінами на кінцеву сільськогосподарську продукцію та матеріально-технічні ресурси, які споживаються в аграрному секторі; - падіння родючості ґрунтів і зростання їх ерозії внаслідок зниження родючості земель через недостатність природоохоронних та агротехнічних заходів у землекористуванні; - критичне зношення основних виробничих фондів, у яких значна частина техніки сільськогосподарського призначення застаріла не лише фізично, але й морально; - низький рівень розвитку соціальної інфраструктури у сільській місцевості, що зумовлює низький рівень життя в селі, погіршення демографічної ситуації і відплив працездатного населення у міста.^ Стратегічні пріоритети і завдання щодо їх реалізації I. Удосконалення та розвиток аграрного ринку, що дозволить створити дієздатне конкурентне середовище, усуне перешкоди щодо руху ресурсів, капіталів, робочої сили, поліпшить інвестиційну привабливість регіону. Завдання: - створення ефективного аграрного ринку шляхом реалізації регіональних програм за цим пріоритетом; - сприяння організації діяльності та ефективному функціонуванню оптових ринків сільськогосподарської продукції; - розвиток складського і холодильного господарства з метою зменшення втрат сільськогосподарської продукції під час її зберігання; - удосконалення біржового ринку сільськогосподарської продукції, зокрема створення ринку ф'ючерсних контрактів; запровадження системи страхування ризиків сільськогосподарської діяльності; - створення єдиного інформаційного простору на ринках сільсько-господарської продукції та продовольства, відповідності системи стандартизації та сертифікації міжнародним вимогам; - організація регульованого прозорого ринку земель сільсько-господарського призначення після скасування мораторію на їх продаж, створення передумов для формування високоефективних товарних господарств на основі концентрації земельної власності в оптимальних розмірах; - сприяння експортній діяльності аграрних підприємств за рахунок нада-ння відповідної правової, методичної, інформаційної і фінансової підтримки.ІI. Підвищення продуктивності землеробства, що дозволить наростити виробництво конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції, підвищити потенціал її експорту; розвинути культуру землеробства, у тому числі шляхом раціоналізації використання земель сільськогосподарського призначення. Завдання: - упровадження системних заходів з екологізації та раціонального використання земельних, водних, лісових ресурсів, задіяних у сільсько-господарському виробництві; - підвищення раціональності використання земельних ресурсів сільсько-господарського призначення, мелыорованих земель, створення об’єднань землекористувачів для спільного використання і управління внутрішньогосподарськими мелыорацыйними мережами; - поліпшення культури землеробства за рахунок удосконалення способів обробки ґрунту, застосування науково обґрунтованої системи сівозмін, дотримання оптимальної структури посівних площ, використання науково обґрунтованих обсягів хімічних і біологічних засобів захисту рослин задля збереження і поліпшення родючості ґрунтів, збільшення урожайності сільсько-господарських культур; - стимулювання розвитку екологічно чистих сільськогосподарських технологій задля збереження і відновлення природної родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення; - надання аграрним господарствам державної підтримки у придбанні якісного насіння овочевих культур, забезпеченні сучасною сільсько-господарською технікою, добривами і агрохімікатами, в організації заготівлі і реалізації сільськогосподарської продукції; - нарощування обсягу продукції, яка є продуктом органічного землеробства, випуску продукції, яка має оздоровчі якості.IІІ. Збалансований розвиток тваринництва, що дозволить забезпечити населення та туристично-рекреаційний сектор м’ясними і молочними продуктами широкого асортименту, знизить залежність регіону від імпорту продукції тваринництва. Завдання: - розширення посівів кормових культур та площ пасовищ для забезпечення кормової бази тваринництва, збільшення виробництва збалансованих кормів; - реконструкція і створення нових тваринницьких ферм для поліпшення матеріально-технічної бази тваринництва; - забезпечення відтворення високоефективних порід шляхом створення племінних репродукторів сільськогосподарських тварин; - модернізація рибогосподарського комплексу регіону.IV. Розвиток виробничої та транспортної інфраструктури у сільській місцевості, що дозволить підвищити конкурентоспроможність продукції агропромислового сектора на базі матеріально-технічного та технологічного оновлення; поліпшить доступ продукції аграрного сектора економіки Волині на внутрішні та зовнішні ринки збуту; зменшить втрати сільськогосподарської продукції на шляху до споживача. Завдання: - створення стимулів для розвитку товаропровідних шляхів, у тому числі логістичних ланцюгів забезпечення підприємств переробного сектора сировиною і організації збуту готової продукції; - підтримка ефективних проектів, спрямованих на розвиток виробничої інфраструктури, налагодження ефективних взаємовідносин між виробниками сільгосппродукції та оптовими і роздрібними торгівельними мережами; - залучення позабюджетних джерел до фінансування аграрного сектора, здійснення мікрокредитування сільськогосподарського виробництва; - розвиток мережі державних і недержавних установ для консультування інвесторів щодо можливостей ефективного вкладення капіталу в аграрний сектор економіки Волині; - надання агровиробникам, насамперед дрібним агропідприємствам, методичної та правової підтримки у використанні інструментів підтримки, передбачених на загальнонаціональному рівні; - організація навчання керівників та персоналу агропідприємств сучасним методам специфічних для галузі маркетингу та менеджменту, новітнім агротехнологіям; - регулярне проведення моніторингу потреби в кадрах для агро-промислового комплексу області, розширення підготовки кадрів технічних і технологічних спеціальностей задля забезпечення виробництва аграрної сфери працівниками необхідної кваліфікації; - створення сприятливих умов для розвитку виробництва безпечних та якісних продуктів дитячого харчування; - поліпшення можливостей транспортування сільсько-господарської продукції від виробника до підприємства з переробки, споживачів, а також за межі регіону за рахунок розвитку мережі автомобільних доріг з твердим покриттям у сільській місцевості, спеціалізованих транспортних підприємств та міжгосподарської збутової кооперації; - сприяння розвитку особистих селянських та фермерських господарств; - формування агропромислових кластерів.V. Розвиток соціальної інфраструктури у сільській місцевості, що дозво-лить створити прозорий ринок земельних ресурсів сільськогосподар-ського призначення; зорієнтувати земельний ринок на реалізацію економі-чних інтересів селян; поступово включати приватні сільсько-господарські угіддя в ринковий обіг; поліпшити якість життя, демографічну ситуацію в сільській місцевості; скоротити відплив працездатного населення у міста; розвинути особисті селянські, фермерські господарства. Завдання: - забезпечення розвитку і благоустрою сільських населених пунктів, розвиток соціальної інфраструктури шляхом створення мережі закладів побутового обслуговування та інформаційно-технічної підтримки; - забезпечення сільських населених пунктів централізованим водо-відведенням; - підвищення транспортної доступності сільських населених пунктів, особливо малих і віддалених; - створення сприятливих умов для будівництва та/або придбання житла молодим сім’ям, фермерам, працівникам соціальної сфери і бюджетних установ на селі; - розвиток інформаційно-консультаційного обслуговування громадян, що проживають у сільській місцевості, з метою оптимізації отримання ними адміністративних послуг; - підвищення територіальної єдності сільських населених пунктів через доступ їх мешканців до отримання послуг за допомогою мережевих телекомунікаційних технологій; - сприяння розвитку транспортної інфраструктури у сільській місцевості з урахуванням мережі розселення та концентрації населення; - розбудова мережі закладів торгівлі, побутового обслуговування в сільській місцевості.^ Очікувані результати: - забезпечення реформування земельних відносин; - підвищення конкурентоспроможності продукції агропромислового сектора на базі матеріально-технічного та технологічного оновлення; - удосконалення механізмів підтримки сільгоспвиробників та жителів села; - формування системи раціонального використання земельних та водних ресурсів;- формування прозорого ринку аграрної та агропромислової продукції; - створення умов для ефективного використання земель сільсько-господарського призначення, зростання врожайності рослинницької продукції та продуктивності у тваринництві; - підвищення конкурентоспроможності агропромислового комплексу, збільшення його експортного потенціалу; - посилення ролі сільських територіальних громад у створенні цивілізованих умов життя на селі; - поліпшення демографічної ситуації у сільській місцевості.^ Розвиток туристично-рекреаційного сектора Розвиток туристично-рекреаційного сектора має на меті підвищення конкурентоспроможності туристсько-рекреаційної галузі та перетворення її на точку зростання регіону на підставі створення якісного, конкурентного на вітчизняному та міжнародних ринках туристичного продукту. ^ Стан та ресурсний потенціал Волинська область володіє значним туристичним та рекреаційним потенціалом, представленим багатими природними ресурсами, лікувальним мікрокліматом, значною історико-культурною спадщиною, розвинутими самобутніми народними мистецтвами. На території області розташована значна кількість пам’яток архітектури, містобудування, історії, мистецтва, природи, археології, чисельність яких становить близько 150 об’єктів, функціонують 2 історико-культурних заповідника, Народний музей історії сільського господарства Волині тощо. Підґрунтям для розвитку туризму є проведення на території області низки фестивалів, що відображають регіональні особливості. На території області функціонують 90 зон тривалого відпочинку загальною площею 259,44 га, 138 зон короткочасного відпочинку загальною площею 1776,04 га. Область характеризується сприятливою екологічною ситуацією, яка сформувалася внаслідок порівняно невисокого рівня індустріалізації території та незначного антропогенного навантаження. Це обумовило збереження високої рекреаційної здатності території області, віднесення Волині до перспективних регіонів України з розвитку туристсько-рекреаційної галузі, сприяє розширенню потенційних можливостей розвитку туристсько-рекреаційної галузі в майбутньому та створює передумови для організації та функціонування лікувально-оздоровчого, культурно-пізнавального, спортивного, сільського та інших видів туризму. Можливості розвитку туристичної галузі у Волинській області посилюються прикордонним положенням та транспортною доступністю її території. Проте туристсько-рекреаційний потенціал Волині використовується недостатньо ефективно. Так, при наявності вагомого туристсько-рекреаційного потенціалу за ефективністю його використання Волинська область посідає 25 рейтингову позицію серед інших регіонів України. ^ Суб’єкти туристичної діяльності. На території Волині спостерігається тенденції зростання кількості суб’єктів туристичної діяльності, у тому числі фізичних осіб. За період 2007 - 2010 років їх кількість зросла більш ніж удвічі та у 2010 році становила 110 туристичних фірм, представлених туристичними операторами та туристичними агентами. На сучасному ринку туристичних послуг Волині виокремились провідні туристичні підприємства, які працюють над створенням власного туристичного продукту та інвестують кошти у розвиток особистої матеріально-технічної бази. Збільшення кількості суб’єктів туристичної діяльності області обумовило зростання обсягу наданих туристичних послуг протягом 2004 - 2008 років Ситуація в кризовий період дещо змінилася. У 2010 році обсяг послуг, наданих суб’єктами туристичної діяльності області, зменшився на 10 відсотків від рівня 2009 року та на 40 відсотків від рівня 2008 року та становив 22,143 тис.гривень. Разом з тим, до бюджету сплачено податків та обов’язкових платежів на суму 2253 тис. грн., що в 4 рази більше, ніж у 2009 році ^ Туристичні послуги. Певні негативні тенденції на ринку туристичних послуг Волинської області, обумовлені світовою фінансово-економічною кризою, було подолано у 2010 році, протягом якого спостерігається певне зростання активності туристичної діяльності в регіоні у порівнянні з попереднім періодом. У 2010 році відновлена позитивна динаміка туристичних потоків, що спостерігалася в регіоні до 2008 року Хоча докризовий рівень кількості туристів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності області, не досягнуто, у порівнянні з 2009 роком їх кількість зросла майже в 1,2 разу та становила 52041 особу. Ці тенденції зберігаються як для іноземних, так і для внутрішніх туристів. Так, протягом 2010 року послугами туристичних фірм Волинської області скористалось 4021 іноземний громадянин, що на третину менше, ніж у 2008 році та на 20 відсотків більше ,ніж у 2009 році. Зберігаються негативні тенденції в сфері екскурсійного обслуговування туристів у кризовий період. У 2010 році кількість екскурсантів, що скористалися послугами туристичних фірм області, скоротилось майже на 20 відсотків у порівнянні з 2007 роком та більш, ніж на чверть у порівнянні з 2008 роком Одночасно в цей період зросла кількість відвідувань основних об’єктів туристичного показу Волинської області (музейних закладів області, Державного історико-культурного заповіднику у м. Луцьк, Шацької рекреаційної зони) без посередництва туристичних фірм. Структура туристичних потоків в області залишається практично незмінною з переважанням надання туристичних послуг внутрішнім туристам (понад 85 % загального обсягу).^ Готелі та інші місця для тимчасового проживання. Важливою складо-вою розвитку туристичного бізнесу є готельне господарство, яке в області розвивається недостатньо швидкими темпами. Якщо з 2000 до 2006 року спос-терігалася тенденція скорочення кількості підприємств готельного господа-рства через збитковість, то, починаючи з 2007 року, простежується незначне збільшення їх кількості. Кількість підприємств готельного господарства за період 2006 - 2010 років зросла майже в 1,2 разу та у 2010 році становила 31 одиницю з урахуванням інших місць тимчасового проживання. Станом на 2010 рік номерний фонд готельного господарства області налічував 1258 номерів, їх кількість у 2010 році в порівнянні з 2000 роком збільшилась в 1,1 разу. Житлова площа всіх номерів готелів та інших місць тимчасового перебування протягом 2000 - 2010 років залишилася практично незмінною та станом на 2010 рік становила 21,6 тис. м2. Пік чисельності обслугованих у готелях та інших місцях тимчасового перебування місцях припадає на 2007 рік, коли було обслуговано 122,4 тис. осіб. Проте у 2010 році їх кількість значно (більш ніж в 1,7 разу) скоротилась та становила 71,9 тис. осіб.^ Санаторно-курортні та оздоровчі заклади. Мережа санаторно-курорт-них закладів області є недостатньо розвинутою. Вона складається з 6 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням та 3 санаторіїв-профілакторіїв. Система закладів відпочинку області є більш розвиненою. Кількість будинків відпочинку, пансіо-натів, баз та інших закладів відпочинку області становить близько 70 установ. Особливе місце в системі санаторно-курортних та оздоровчих закладів області посідає дитячий оздоровчий туризм. Кількість дитячих оздоровчих таборів протягом 1995 - 2011 років зросла більше, ніж у 15 разів та у 2011 році становила 617 об’єктів. Проте незадовільною тенденцією в цій сфері є зменшення кількості місць у них, яка відстежується з 2006 року. Протягом 2006 - 2011 років кількість місць у дитячих оздоровчих закладах скоротилася більше, ніж у 1,2 разу. Таким чином, область володіє значним ресурсним потенціалом щодо розвитку туристсько-рекреаційної діяльності. Регіональні особливості, великий природно-ресурсний та історико-культурний потенціал Волині створюють передумови з розвитку цього сектору економіки області, проте наявність знач-ної кількості проблем стримують розвиток її туристсько-рекреаційної галузі.^ Основні проблеми, що потребують вирішення Реалізація туристично-рекреаційного потенціалу Волинської області вимагає вирішення наступних ключових проблем: нераціональне використання природних територій та туристсько-рекреаційних ресурсів області, що призводить до зниження ефективності туристсько-рекреаційної складової економіки області; незадовільний стан об’єктів історико-культурної, архітектурної спадщини та неналежний рівень охорони історико-культурної спадщини, природно-ресурсного потенціалу області; тінізація послуг туристсько-рекреаційного комплексу, що призводить до втрати місцевим бюджетом значної частки потенційних доходів та послаблює можливості розвитку туристсько-рекреаційної та супутньої інфраструктури області; низький рівень конкурентоспроможності туристичного продукту через незадовільний стан об’єктів матеріально-технічної бази, низький рівень комфортності проживання у готелях та інших місцях тимчасового перебування області, обмежений набір та незадовільну якість туристсько-рекреаційних та супутніх послуг, їх невідповідність світовим стандартам; низький рівень, якість і культура обслуговування туристів та рекреантів, їх невідповідність європейським і міжнародним стандартам; незабезпеченість туристсько-рекреаційного комплексу висококваліфікованими фахівцями; дефіцит професійних екскурсоводів, гідів-перекладачів, менеджерів у галузі туризму; неефективний маркетинг у сфері туристсько-рекреаційної діяльності, незадовільний рівень інформаційно-рекламного забезпечення туристсько-рекреаційної діяльності області, що ускладнює просування туристичного продукту області на внутрішньому та зовнішньому ринках; незадовільний рівень менеджменту в туристсько-рекреаційній галузі області; відсутність підрозділів з питань тур