Відділ освіти Городищенської районної державної адміністрації Районний методичний кабінетТворча група вчителів української мови та літератури Керівник Коваль Н.А.Уроки української літератури в 11 класі І семестрМатеріали схвалено радою районного РМК ( Протокол №2 від 11 03 2011) Зміст 1. Анотація……………………………………………………………………………3 2. Календарне планування уроків української літератури в 11 класі.І семестр...4 3. Урок №1. Українська література 20 – 30-х років ХХ ст……………………….9 4. Урок №2 -3. Павло Тичина - найбільший модерніст 20-их років . Життєвий і творчий шлях. Звернення до «вічних» тем у поезіях « Арфами , арфами…», «Ви знаєте , як липа шелестить…», « О панно Інно» …………………………...14 5. Урок №4. Літературний авангард. Авангардні тенденції в українській поезії. 1920-х років. Михайло Семенко. Поет-футурист, експериментатор…………..27 6. Урок №5. Київські «неокласики». Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність у творчості Миколи Зерова («Київ - традиція»)…………………………………………………………………43 7. Урок №6 Максим Рильський. Різногранний творчий шлях митця. Філософічність, афористичність лірики поета…………………………………...64 8. Урок №7. Євген Плужник - один із провідних поетів “розстріляного відродження”. Життєвий та творчий шлях письменника, його трагічна доля………………………………………………………………………………….73 9. Урок №8. “Громадянський інтим”, сповідальність, ліричність, філософічність лірики Євгена Плужника.........................................................................................82 10.Урок №9 Розвиток зв'язного мовлення. Письмовий твір………………… .83 11.Урок №10. Контрольна робота. Оцінювання за темою «Література 20-30 років ХХ століття» ………………………………………………………………...89 12.Урок №11. Микола Хвильовий. Життєвий і творчий шлях письменника….95 13.Урок №12. Новела М.Хвильового «Я (Романтика)»………………………...100 14.Урок №13. Григорій Косинка. Трагічна доля митця. Змалювання строкатої картини життя крізь призму долі й душі людини. “В житах” - зупинена мить, пошуки порушеної гармонії……………………………………………………...106 15.Урок№14. Юрій Яновський. Творча біографія митця. Романтичність світовідчуття і стилю. «Подвійне коло», «Дитинство», «Шаланда в морі» — новели з соцреалістичних «Вершників»……………….112 16.Урок №15. Ю.Яновський. Роман "Вершники". Новела "Подвійне коло"..120 17.Урок №16. Ю.Яновський . Роман «Вершники». Новели «Шаланда в морі» та «Дитинство»……………………………………………………………………124 18.Урок №17. Валер'ян Підмогильний. Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач……………………………………………………………….128 19.Урок №18. В.Підмогильний. Роман «Місто». Світовий мотив підкорення людиною міста……………………………………………………………………131 20.Урок №19. Валер’ян Підмогильний. «Місто». Зображення «цілісної» людини: в єдності біологічного, духовного, соціального……………………..134 21.Урок № 20 - 21. Розвиток зв'язного мовлення. Контрольна робота. Письмовий твір……………………………………………………………………134 22.Урок № 22. Великий сміхотворець Остап Вишня…………………………..135 23.Урок № 23. Цикл “Мисливські усмішки” Остапа Вишні та його особливості. “Сом”, “Як варити і їсти суп із дикої качки”. Оптимізм, любов до природи, людини, м'який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні…….143 24.Урок № 24. Микола Куліш – драматург світового рівня………………….150 25.Урок № 25. Драма М. Куліша «Мина Мазало». Художнє відтворення проблеми українізації, запроваджуваної у 20-х роках ХХ століття…………..153 26.Урок № 26. Богдан – Ігор Антонич. Життя і творчість поета………………126 27.Урок № 27. Осип Турянський. Коротко про письменника. Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення, загальнолюдські мотиви й гуманістичні цінності у поемі в прозі «Поза межами болю»………………………………………………………………………………159 28.Урок № 28. Осип Турянський, “Поза межами болю”. Загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя. Ідея перемоги духа над матерією. Гуманістичний, життєствердний пафос поеми у прозі, його вселюдська значимість і всеохопність……………………………164 29.Урок № 29. «Празька школа» української поезії та її представники (огляд)……………………………………………………………………………...171 30.Урок № 30. Євген Маланюк – поет боротьби і вселюдських ідеалів………177 31.Урок №31. . Бесіда з позакласного читання. Розвиток драматургії і театру у ХІХ - поч. ХХ століття. Життя та творчість земляка -драматурга , актора, режисера Івана Тогобочного-Щоголєва………………………………………..183 32.Урок №32. Контрольна робота. Оцінювання за темою «Література 20-30 років ХХ століття». Творчість Остапа Вишні, Миколи Куліша, Євгена Маланюка, Йосипа Турянського,Богдана-Ігоря Антонича…………………….191 33. Словничок літературознавчих термінів……………………………………197 34. Література…………………………………………………………………….206АНОТАЦІЯПропонований вашій увазі посібник складений за програмою «Українська література 10—11 класи», яку уклали М.Г. Жулинський – академік НАН України, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України; Г.Ф. Семенюк – доктор філологічних наук, професор, директор Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; доктори філологічних наук – Р.В. Мовчан, М. М. Сулима; кандидати філологічних наук – Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук; кандидат педагогічних наук, заслужений учитель України – В.І. Цимбалюк, за загальною редакцією доктора філологічних наук Р.В. Мовчан. Мета посібника — допомогти вчителям-предметникам підготуватися до уроків літератури. Він містить календарне планування на І семестр, плани-конспекти уроків, словничок літературознавчих термінів, список використаної літератури. Структура поурочних планів-конспектів дає змогу вчителеві поступово, крок за кроком, підвести учнів до усвідомлення найсуттєвіших явищ і процесів в українській літературі 1920-1930рр. До складу посібника увійшов програмний матеріал, уроки текстуального вивчення творів, позакласного читання, розвитку зв'язного мовлення, контрольні роботи. Запропоновані конспекти уроків репрезентують інтерактивні технології та нестандартні прийоми, методику особистісно зорієнтованого навчання, механізми формування літературної компетенції учнів, самореалізації особистості школяра на уроках української літератури. Автори сподіваються, що даний посібник, який певною мірою відображає власний досвід викладання предмету, сприятиме творчому пошуку вчителів, поліпшенню методики проведення сучасного уроку літератури. Посібник розрахований на вчителів української мови та літератури шкіл різних типів.^ Календарне планування уроківукраїнської літератури в 11 класіІ семестр (2 години на тиждень, 70 годин на рік) № уроку ^ Зміст програмового матеріалу Дата ТЕМА 1.1. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930 рр. 1 ВСТУП Складні суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм). Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець і влада, свобода творчості. Стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Поняття “розстріляне відродження”, домінування соцреалістичної естетики в19 30-ті роки. 2 Павло Тичина “Арфами, арфами...”, “О панно Інно...”, “Ви знаєте, як липа шелестить...”, “Одчиняйте двері…”, “Пам’яті тридцяти” Найбільший модерніст 20-х років. Звернення до “вічних” тем, культура віршування, потужне ліричне “Я” як символ нової людини, життєствердний пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму» 3 Наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Сонячні кларнети»). Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну (“Пам’яті тридцяти”).ТЛ: вітаїстичність, експресіонізм, кларнетизм. 4 Літературний авангард (Михайль Семенко) Авангардні тенденції в українській поезії 1920-х років. Поет-футурист, сміливий експериментатор, впроваджувач Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістова новизна, деструкція класичної форми (“Бажання”, “Місто”, “Запрошення”)ТЛ: авангард, футуризм, деструкція 5 Київські «неокласики». Микола Зеров («Київ − традиція»).Група київських “неокласиків». Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша.. Філософічність, афористичність їхньої лірики. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність.ТЛ: філософічність, сонет. 6 Максим Рильський (“Молюсь і вірю...”, “Солодкий світ!..”) Приналежність письменника до групи “неокласиків. Різногранний творчий шлях митця. Філософічність, афористичність лірики. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність.ТЛ: філософічність, сонет. 7 Євген Плужник Один із провідних поетів “розстріляного відродження”. Життєвий та творчий шлях письменника, його трагічна доля. Поезія “Для вас, історики майбутні...”, “Громадянський інтим”, сповідальність, ліричність, філософічність лірики 8 Євген Плужник Вчись у природи творчого спокою...”, “Ніч... а човен – як срібний птах!..”, “Річний пісок...” “Громадянський інтим”, сповідальність, ліричність, філософічність лірики. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні. ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя. 9 РЗМ 10 Контрольна робота (тести) Тема 1. 2 УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930 рр. 11 ПРОЗА Жанрово-стильове розмаїття. Нові теми, проблеми. Часткова ідеологічна заангажованість, її експериментаторські модерністичні пошуки, опертя на національну і європейську традиції. Зв’язок із поезією. Микола Хвильовий (М. Фітільов) Життєвий і творчий шлях. Провідна роль у літературному житті 1920-х рр. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, у проведенні дискусії 1925-1928 рр. 12 Микола Хвильовий (М. Фітільов) Тематичне і стильове розмаїття його прози. “Я (Романтика)”—новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком 13 Григорій Косинка (Г. Стрілець) “В житах” Трагічна доля митця. Змалювання строкатої картини життя крізь призму долі й душі людини. Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі. “В житах” -- зупинена мить, пошуки порушеної гармонії. Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєвість. ТЛ: поглиблення поняття про імпресіонізм. 14 Юрій Яновський Творча біографія митця. Романтичність світовідчуття і стилю в ранній творчості. Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу. 15 Роман у новелах “Вершники” як «реабілітаційний двійник» «Чотирьох шабель». Умовність зображення (“Подвійне коло”), ідея протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. 16 Ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті (“Дитинство”). Утвердження високих загальнолюдських ідеалів вірності й кохання, відданості громадянському обов’язку (“Шаланда в морі”). ТЛ: роман у новелах, художній час і простір, умовність зображення. (Домашній твір) 17 Валер’ян Підмогильний “Місто” Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач. 18 Світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретовані на національному матеріалі. 19 Зображення “цілісної” людини: в єдності біологічного, духовного, соціального.ТЛ: екзистенціалізм, маргінальність, психологізм, іронія. 20- 21 Контрольний твір 22 Остап Вишня (Павло Губенко) “Моя автобіографія”, “ Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. 23 Остап Вишня (Павло Губенко) “Сом”, “Як варити і їсти суп із дикої качки” Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні. ТЛ: усмішка. 24 ДРАМАТУРГІЯ Розвиток національного театру (“Березіль” Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка), драматургії 1920−1930 рр. (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій “корифеїв”, зарубіжної класики і модерної драматургії.Микола Куліш Життєвий і творчий шлях митця. Зв'язок із театром Л.Курбаса. Національний матеріал і вселюдські, «вічні» мотиви та проблеми у п’єсах . 25 Сатирична комедія «Мина Мазайло». Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Драматургічна майстерність автора у створенні комічних характерів і ситуацій, у побудові діалогів та ремарок, у мовній характеристиці героїв. Сценічне втілення. Актуальність п’єси у наш час. ТЛ: сатирична комедія. 26 ^ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ. Література в Західній Україні (до 1939 р.) (огляд) Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, високий розвиток літератури в Західній Україні до 1939 р. Яскраве поетичне гроно: Б.-І.Антонич, С.Гординський, Ю.Липа. Проза В. Стефаника, О.Кобилянської, І.Вільде, О.Турянського. Історична проза Б.Лепкого, Ю.Опільського, Катрі Гриневичевої. Богдан-Ігор Антонич “Автопортрет”, “Вишні”, “Зелена євангелія”, “Дороги”, “Різдво” Життя і творчість. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій. Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими; міфологічність образу, екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. ТЛ: міфологізм, асоцітивність. 27 Осип Турянський “Поза межами болю” Коротко про письменника. Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення. Поема у прозі, що хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітлює душу. Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором). 28 Осип Турянський “Поза межами болю” Загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя. Ідея перемоги духа над матерією. Гуманістичний, життєствердний пафос поеми у прозі, його вселюдська значимість і всеохопність.ТЛ: поема у прозі. 29 ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА (огляд) “Празька поетична школа” української поезії та її представники. 30 Євген Маланюк Коротко про митця. “Під чужим небом”, “Стилет чи стилос?..” Художнє осмислення трагічної історії України, ностальгічні мотиви, філософічність поезій. Вірші про призначення поета і поезії. Символічні образи. 31 Бесіда з позакласного читання 32 Контрольна робота (тести) Урок №1 ^ Луценко Таїсія Григорівна, вчитель Вільшанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Тема. Українська література 20 – 30-х років ХХ ст.Мета уроку: ознайомити учнів із літературним процесом цих років, оглядово з тематикою творів видатних письменників - представників цього часу, з творчими пошуками українських письменників-емігрантів, із митцями Західної України; формувати правильне розуміння подій і процесів того часу; виховувати в учнів почуття патріотизму, власної людської і національної гідності, формувати в них такі якості, як доброта, порядність, уміння аналізувати факти й робити власні висновки Обладнання: фотографії, добірки творів, медіа-матеріали ^ Хід урокуІ. Організація роботи класного колективу. Мотивація навчальної діяльності учнів на уроціІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалуЕпіграф уроку: Відкриваю для себе нові імена І глибинні думки, і душевні висоти... Скільки років ховала їх прірва страшна, Що хотіла наш дух, нашу суть побороти. Скільки їх, що приходять з далекої тьми,- Хоче серце усіх поіменно назвати... І на болях своїх знову пишемо ми Імена, імена... І вкорочені дати. В.Крищенко1. ^ Вступне слово вчителя. Доля української літератури - доля України. Важко знайти у світовій історії аналогію, щоб жива мова, мова великого народу систематично заборонялася й переслідувалася спеціальними державними вердиктами й актами. Цей геноцид тривав століттями. Нагадаємо укази російських царав - Петра І (1720) про заборону українського книговидання та Катерини ІІ (1754) - про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії;сумнозвісний Валуєвський циркуляр (1863) та Емський указ (1876), який посягнув і на саму душу українського народу - пісню; затим - закриття всіх українськиї театрів (1884), припинення видання дитячої книжки (1885), указ Миколи ІІ про скасування української преси (1914); численні більшовицькі відкриті й таємні постанови, спрямовані на «викриття українського буржуазного націоналізму», а насправді проти української культури, мови і національної самосвідомості; і, нарешті, «андроповську» постанову ЦК КПРС «О мерах по дальнейшему совершенствованию изучения и преподавания русского языка в союзных республиках» (1978) та ін. І разом із штучним голодомором 1933 р. та масовим винищенням і «розкуркуленням» українського селянина, жорстокими репресіями 30-х, а потім 40-х та 60-х - 70-х років щодо української інтелігенції, передусім творчої (тільки у 30-ті роки розстріляно й закатовано в концтаборах понад 500 письменників, серед них - визначні особистості),- найбільші злочини, вчинені царською та більшовицькою імперіями проти України та її народу.2. ^ Лекція вчителя на тему «Українська література 20 – 30-х років ХХ ст.» Під час лекції учні мають заповнити табличкуЛітературні угрупування «Неокласики» ВАПЛІТЕ «Гарт» «Плуг» ВУСПП «Молодняк» Орієнтовно «Неокласики» ВАПЛІТЕ «Гарт» «Плуг» ВУСПП «Молод-няк» 1925-1928 М.Зеров М.Рильський П.Филипович М.Драй-Хмара Ю.Клен 1925-1928 М.Хвильо-вий О.Досвітній П.Тичина М.Бажан П.Панч М.Куліш Г.Епік 1923-1925 В.Елан О.Довженко В.Сосюра П.Тичина М.Хвильо-вий М.Куліш Ю.Яновсь-кий 1922-1932 С.Пилипенко А.Головко П.Панч І.Скляренко І.Кириленко 1927-1932 О.Влизько К.Гордієн-ко Н.Забіла О.Корній-чук Іван Ле І.Микитенко 1926-1932 Д.Гордієнко О.Довжн-ко Т.Масен-ко А.Шиян П.Усенко ^ План 1. Складні суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями.Словникова робота. Знайти в словнику літературознавчих термінів визначення понять модернізм, соцреалізм, постмодернізм і записати в зошити. 2.Різноманітність стильових манер, що проявилася уже в першій пол. 20-х рр. у творчості ряду талановитих письменнків : романтико-героїчна (Ю.Яновський), лірико-імпресіоністична (М.Хвильовий, Г.Косинка), реалістична (П.Панч, А.Головко), науково-фантастична (В.Винничено, П.Панч). Розвиток гумору й сатири. Поява в середині 20-х років великих епічних полотен. Подальший розвиток театру в Україні. Початкове художне освоєння молодими драматургами нової дійсності, зображення її творців ( М.Куліш, І.Микитенко, М.Кочерга). Виникнення і становлення кінодраматургії, її основних жанрів - кіноповісті, кінопоеми (О.Довженко). Літературна дискусія 1925-1928 рр., облудні політичні звинувачення чесних і відданих народові письменників. ^ Рольова гра. Якби ви взяли участь у літературній дискусії 1925— 1928 років, то яку позицію зайняли б, що відповіли б своїм опонентам? Голод 1933 року, спроба письменників захистити свій народ, попередити його про небезпеку. Арешти митців у першій пол. 30-х рр. (М.Куліш, М.Зеров, Г.Епік, Лесь Курбас, О.Слісаренко, Остап Вишня). 1937 рік - апогей винищення цвіту нації, вигублення молодих талантів («розстріл українського відродження»). Ослаблення розвитку літератури в передвоєнні роки.^ Підсумовуюче слово вчителя. Як бачите, найбільше втрат у часи сталінських репресій зазнало красне письменство. Поплатилися життям за свої погляди Микола Хвильовий, Володимир Свідзинський, Валер'ян Підмогильний, Микола Куліш, Микола Зеров, відбули страшну каторгу Остап Вишня, Володимир Гжицький, змушені були йти на поступки тоталітаризму Павло Тичина, Олександр Довженко, Володимир Сосюра, Максим Рильський, Петро Панч та ін. Користуючись винятково статистикою, яка в цьому разі, мабуть, найточніше, хоч і без емоцій, відображає трагедію українського красного письменства, можна навести такі дані: у 1930 році налічувалося 259 українських письменників. Після 1938-го їх залишилося тільки 36. Виникає закономірне питання: де поділися інші - аж 223? Тепер уже є на це питання трагічна відповідь: ...Із двохсот двадцяти трьох митців сімнадцять розстріляно, вісім закінчили життя самогубством, арештовано й заслано сто сімдесят п'ять і доля їхня невідома, шістнадцять пропали безвісти, сім померли своєю смертю.^ На завершення розповіді пропоную підвестися й хвилиною мовчання вшанувати пам'ять усіх невинно знищених тоталітарною системою українських митців.ІІІ. Підсумок уроку Перевірити шляхом бесіди, як учні засвоїли лекційний матеріал: Які особливості національного українського відродження 20-х рр. порівняно з класичним Ренесансом? Як змінився склад української діаспори після подій в Україні 1917—1920 років? Що було поштовхом для розвитку української культури у 20-х роках в Україні і за її межами? Чи можна цей розвиток назвати вільним? Мистецькі декларації яких літературних угруповань цього періоду вам подобаються, а яких — ні? Які відмінності між літературними угрупуваннями МАРС, «неокласики», ВАПЛІТЕ, і «Гарт», «Плуг», ВУСПП, «Молодняк»? Яка визначальна проблема порушувалася літературною дискусією 1925 - 1928 рр.? Що привело її до кризи? Що означає «дві дійсності» 20-х років у творчості тогочасних письменників? Що зумовило експериментальні пошуки української поезії 20-х рр.? Які особливості поезії «неокласиків»? Що ви розумієте під «стильовим новаторством» української прози 20-х років? Яку проблематику порушували прозаїки 20-х рр.? Поясніть причини оновлення української драматургії Чому українських письменників цієї доби називають митцями «Розстріляного Відродження»?Можна запропонувати тест. 1. Як називалася організація пролетарських письменників?а)'Гарт";б)"Забой";в)"Ланка";г)ВУСПП;ґ)"Аспис". 2. До якого мистецького угруповання належав М.Рильський?а)неокласиків;б)символістів;в)імпресіоністів;г)неоромантиків;ґ) футуристів. 3. Фатальну роль у літературній дискусії відігралиа)постанова ЦК КПУ(б);б)рішення ВУСПП;в)лист до М.Шумського;г)лист Сталіна;'ґ) саморозпуск ВАПЛІТЕ. 4. Як називалася організація селянських письменників, створена в1923 р.?а) "Плуг";б)"Молот";в)"Гарт";г)"Забой"; ґ) "Молодняк". 5. Хто був представником сюрреалізму в Україні в 20-х роках?а)В.Чумак;б)Б.-І.Антонич;в)М.Семенко;г)В.Підмогильний;ґ) П.Тичина. 6. Хто з перерахованих письменників належав до групи неокласиків?а)В.Сосюра;б)В.Поліщук;в)П.Филипович;г)П.Тичина;ґ) В.Підмогильний. 7. Вкажіть роки, якими окреслюється літературна дискусія.а)1924-1925;б)1925-1927;в)1925-1928; г)1926-1928;ґ) 1921-1924. 8. Як називався театр Леся Курбаса?а)"Березіль";б)"Березілля";в)"Березень";г)"Березоль";ґ) "Бразолій". 9.У якому році створена організація ВАПЛІТЕ?а)1923;б)1924;в)1925;г)1926;ґ) 1927. 10. Ранні твори П. Тичини належать доа)неоромантизму;б)символізму;в)футуризму;г) сюрреалізму;ґ) неокласицизму. 11. Лесь Курбас і його театр працювали ва)Харкові;б)Києві; в)Одесі;г)Катеринославі;ґ) Чаплинці. 12. Яка літературна організація стала синонімом непрофесійності й масовості?а)"Ланка";б)"Аспис";в)"Гарт";г)"Плуг";ґ) "Молодняк"Домашнє завдання Прочитати біографію Павла Тичини, скласти хронологічну таблицюУрок №2-3Кваша Людмила Володимирівна, учитель Старосільської ЗОШ І-ІІІ ступенівТема. Павло Тичина - найбільший модерніст 20-их років . Життєвий і творчий шлях. Звернення до «вічних» тем у поезіях « Арфами , арфами…», «Ви знаєте , як липа шелестить…», « О панно Інно…» Мета: ознайомити учнів із віхами життя і творчості поета; допомогти зрозуміти ранню поезію Павла Тичини; сприяти поглибленню творчої уяви й образного мислення учнів; формувати естетичне ставлення до життя, до поезії; удосконалювати навички виразного читання, уміння аналізувати прочитане і висловлювати власні роздуми про ліричні поезії; виховувати почуття людяності, любові до мистецтва, розвивати розуміння прекрасного.Обладнання: портрет Павла Тичини 20-х років, мультимедійна презентація про письменника , виставка творів поета, грамзапис романсів та хорових творів на слова поета, опорна схема аналізу ліричного твору, роздавальний матеріал «Збірка «Сонячні кларнети» в оцінці літературної критики».Ах ! Скільки радості . Коли ти любиш землю, Коли гармонії шукаєш у житті. Павло Тичина^ Хід урокуI. Організація класуII. Мотивація навчальної діяльності.Вступне слово вчителя Звучить пісня на слова П. Тичини «Я стою на кручі». А ви, друзі, знаєте, хто є автором щойно прослуханої пісні? (Відповіді учнів). Іноді дивуєшся, як щедро природа наділяє деяких людей талантами. Рясно впала Божа благодать і на Павла Тичину. Поет був надзвичайно талановитою людиною : він вільно володів п’ятнадцятьма мовами , чудово малював , грав на кількох музичних інструментах, був прекрасним співаком і диригентом , писав музику. Проте, маючи дар співака, музиканта і живописця, він став поетом. Безперечно, в цьому немалу роль зіграв Михайло Коцюбинський, який підтримав іскру Божу хлопця. А ще, можливо, доленосний вибір зумовлювався тим , що слово має здатність відтворювати світ всіма засобами мистецтва: слово може і змалювати, і озвучити, і розказати. — Сьогодні ми спробуємо торкнутися дивного світу життя і поезії Павла Тичини, відчути її серцем і осягнути розумом, переконатися у її неординарності і полюбити.^ III. Вивчення нового матеріалу Отже , починаємо знайомство із цим талановитим поетом. Постать Павла Тичини в українській літературі – знакова. Адже з його поезією асоціюється початок новітньої доби в національному мистецтві. Про трагізм долі поета ми дізнаємося, почувши біографію поета. ( Учень розповідає біографію Павла Тичини, учні конспектують ) ^ Перегляд презентації Учитель. Кажуть, що поет починається, як річка, з джерела. Чи мав Павло Тичина своє джерело?Учень. Так! Це волелюбний рідний край, напоєна мудрістю і силою древня і загадкова Чернігівська земля із чарівними поліськими гаями і галявинами, співуча мова земляків, які розмовляли, як співали, мову і мелодію сплітаючи воєдино. Пісня, українська народна пісня — генетичне зерно поезії Павла Тичини.Учитель. Як весняна повінь — безмежна і безбережна — ввійшов в українську літературу поет зі своїми ранніми поезіями і першою збіркою «Сонячні кларнети». Чому ж вона так називається? Відповісти на це запитання нам допоможе учень-літературознавець.^ Виступ учня-літературознавця.1.Загальна характеристика збірки «Сонячні кларнети» Перша книжка поезій Павла Тичини з незвичайною назвою «Сонячні кларнети» (тоді писалося «Соняшні»), вийшла друком у 1918 р. На обкладинці соняшники . Кларнет — духовий інструмент. Назва його походить від латинського слова clavus, що означає ясний. Так названо інструмент за його звук — чистий, ясний, бадьорий. Сонячні кларнети — музика сонця, а сонце — джерело всього живого, символ життя, радості, розквіту, щастя. Винесений у заголовок книжки цей незвичайний образ-символ якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини. Назва збірки — це поетичне вираження авторського розуміння гармонії Всесвіту.Учитель. «Сонячні кларнети» — збірка Тичини, яка стала епохальною книжкою поезій, про яку заговорила вся літературна Європа. Василь Стус у книжці «Феномен доби» пише, що «компліменти були великі».^ Учень – літературознавець. У віршах збірки «Сонячні кларнети» поєдналися дві музи — Музика і Поезія з братом Живописом. Тому картини заговорили звуками, звуки утворили полотна, слова засяяли барвами. До збірки Павло Тичина включив 44 найкращих своїх твори, поєднаних між собою змістом і стилем. «Сонячні кларнети» відзначаються організованістю і симетрією: вони мають своєрідну увертюру — вірш «Не Зевс, не Пан...» і поділяються на три тематичні групи. До першої належить лірика з пейзажними і любовними мотивами. Це музичні, граційні, живописні вірші (відомі вже нам) «Гаї шумлять», «А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків» та такі, які прочитали вперше: «Подивилась ясно», «О люба Інно...», «Арфами, арфами...», «Ви знаєте, як липа шелестить» та інші. Поезії вражають красою образів і глибинним розумінням законів природи. Цю групу віршів справді можна назвати «світлою нотою збірки». Друга група — це вірші про народне горе, принесене Першою світовою війною: «Хтось гладив ниви...», «Іще пташки...» У них відчувається справжній трагізм; поет майстерно передає найтонші настрої і почуття. Третя група тематично поєднується з другою: Україна і революція («Одчиняйте двері...», «По блакитному степу», «Скорбна мати» та інші). Поет із позицій власного розуміння добра і зла, справедливості і народної моралі осмислює, що несе революція рідному народові. Ці дві групи можемо назвати «скорботними нотами» збірки.^ 2. Збірка «Сонячні кларнети» в оцінці літературної критики (учні по черзі читають висловлювання, записують у зошити). Літературознавець Олександр Білецький: «Ніби щойно прокинувшись, він (П. Тичина) відкрив очі на світ і основне начало всесвіту побачив у ритмічному русі, гармонійному звукові, музиці. Цей ритм всесвіту і є «сонячними кларнетами». Поет Микола Бажан: «Ніколи не забуду тієї безсонної ночі дев'ятнадцятого року, коли мій друг приніс мені книжку з рясними соняшниками на обкладинці. Ми з ним сиділи в лісі при багатті (бо виїхали всім технікумом на заготівлю дров) і читали, і п'яніли, і кричали з радості, насолоджуючись красою українського слова, яке з такою нечуваною нами досі музичністю грало, співало, бриніло, гриміло, лилося зі сторінок тієї книги. Мені здається, що я стрибком рвонувся до глибшого розуміння владності й таїнства української поезії...» Критик Леонід Новиченко: «Сонячні кларнети» явили поета вже сформованого і високо оригінального в художньому розумінні. Наче відбувся якийсь могутній внутрішній стрибок, внаслідок якого постало явище з певних поглядів рідкісне у всій слов'янській поезії тих часів. Звідки взяв молодий поет ці розливи сонячного світла, що струменять у його віршах, ці пульсуючі ритми, що вібрують якоюсь космічною напругою і дають підстави назвати автора так, як був колись названий Ван Гог, — «художником світових ритмів»? Звідки прийшла до нього, нарешті, дивовижна, незрівнянна музика, якою все перейняте в його поетичному світі, музика, що поступає не лише як провідний принцип віршованої форми, але й однією з основ образної системи і всього світовідчуття поетового? Марно шукати відповіді на подібні питання, тут — таємниця таланту». Письменник Василь Барка: «Тичина-«клярнетист», можливо, був найвизначніший лірик світу в свої «клясичні» роки (1914-1924)». Критик Юрій Лавриненко: «Автор «Соняшних кларнетів» став чи не першим у світі поетом-символістом, який поклав ритм в основу... твору: відчував ритм як «порядкуючу силу»,... як засіб... антихаосу в творчості — житті — Космосі».Учитель. А зараз проаналізуємо окремі твори Павла Тичини. Завдання: з'ясувати особливості творчої манери, поетичного новаторства Павла Тичини. Фразу «Ви знаєте...» кажуть майже пошепки, найближчим знайомим. У Тичини цими словами починається один з найвідоміших віршів раннього періоду «Ви знаєте, як липа шелестить...»^ Учень читає вірш Учитель пропонує проаналізувати поезію за опорною схемоюОпорна схема аналізу ліричного твору 1. Автор, його місце в літературі. 2. Тематичне спрямування всієї творчості. 3. Які життєві обставини дали імпульс для написання твору (якщо відомо). 4. Назва твору (алегорична, метафорична, символічна, сюжетна, образна (чи ні), інтригуюча ( чи ні). 5. Тема поезії та провідні мотиви. 6. Ідея. 7. Жанр 8. Композиція ( якщо є). 9. Ліричний герой. 10. Образи, символи (якщо є) твору. 11. Сюжетні лінії (якщо є). 12. Настрій (мінор, мажор ). 13. Художні засоби. 14. Віршований розмір, рима. 15. Місце твору в доробку поета. 16. Його актуальність на сьогодні. 17. Ваші роздуми та почуття, навіяні поезією.Учень (фрагмент можливої відповіді) Ця поезія належить до жанру пейзажної лірики. Це своєрідна форма художнього пізнання людської душі. Вірш «Ви знаєте, як липа шелестить...» — пейзаж-паралелізм, що нагадує фольклорні зразки, де картини природи пов'язуються з душевними настроями, а події людського життя часто замальовуються як певна паралель до явищ природи. Ось і в цій поезії єдність пейзажного образу і ліричного настрою відчутна дуже сильно. Духовна спорідненість ліричного героя зі світом природи передається всією силою барв, мелодій, голосів рідної землі. Картини природи і людські почуття чергуються: Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? — Пейзажний етюд Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. - Переживання ліричного героя Кохана спить... Такий паралелізм збуджує в читачів роздуми і переживання. Риторичні запитання («Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?», « Ви знаєте, як сплять старі гаї?»), риторичні окличні речення (« А солов'ї!...Та ви вже знаєте, як сплять гаї!») привертають увагу до краси весняної ночі, готують слухача до сприйняття наступної картини