10. Сільське господарство та його вплив на довкілля10.1. Ведення сільського господарства в Київській областіУ 2009р. загальне виробництво продукції сільського господарства порівняно з відповідним періодом 2008р. зменшилось на 2,0%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – на 0,8%, в господарствах населення – на 3,9%. Загальний обсяг продукції сільського господарства у фактичних цінах, за розрахунками, становив 6631,5 млн. грн. ^ Рис. 10.1 Зміни обсягів сільськогосподарського виробництва(наростаючим підсумком, у % до відповідного періоду попереднього року) Рослинництво. У 2009р. виробництво продукції рослинництва порівняно з відповідним періодом 2008р. скоротилося на 3,2%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – на 1,6%, у господарствах населення – на 4,8%. За попередніми даними, господарствами усіх категорій у 2009 році одержано 2482,9 тис.т зерна (у вазі після доробки). Порівняно з 2008р. виробництво зерна зменшилось на 4,2%, що зумовлено зниженням урожайності зернових культур (на 1,5 ц з 1 га, або на 3,7%) та площі їх збирання (на 3,9 тис.га, або на 0,6%). Сільськогосподарськими підприємствами вироблено 2207,9 тис.т зерна (89% загального валового збору), господарствами населення – 275,0 тис.т (11%), у середньому з 1 га одержано по 38,5 ц зерна, у т.ч. сільськогосподарськими підприємствами – 39,2 ц (на 0,9 ц менше, ніж торік), господарствами населення – 33,9 ц (на 5,1 ц менше).^ Виробництво основних видів продукції рослинництва у 2009 роціТаблиця 10.1. ^ Валовий збір Площа збирання Урожайність тис.ц 2009р. до 2008р. тис.га 2009р. до 2008р. цз 1 га до2008р. (+ , –) +, – у % +, – у % Зернові і зернобобові культури – всього1 24828,6 –1099,9 95,8 644,3 –3,9 99,4 38,5 –1,5 у тому числі пшениця 9687,2 –1193,0 89,0 263,0 –8,1 97,0 36,8 –3,3 ячмінь 5210,6 –25,2 99,5 167,7 25,8 118,2 31,1 –5,8 кукурудза на зерно 8491,1 524,7 106,6 133,7 –17,5 88,4 63,5 10,8 Цукрові буряки (фабричні) 7477,7 2497,9 75,0 24,7 –5,1 82,9 302,4 –32,2 Соняшник на зерно¹ 926,7 105,8 112,9 44,6 44,6 – 20,8 2,4 Ріпак – усього 862,3 751,5 53,4 43,2 –20,8 67,7 20,0 –5,3 Соя 1234,2 508,6 170,1 76,4 22,3 141,2 16,2 2,8 Картопля 13897,8 –879,7 94,0 93,3 –2,2 97,7 149,0 –5,8 Овочі – всього 4610,2 –523,6 89,8 22,6 –1,1 95,4 204,0 –12,9 Плоди та ягоди 424,2 163,4 162,7 9,7 –1,8 84,3 43,7 17,7 1 У вазі після доробки.У загальному валовому зборі зернових і зернобобових культур найбільше зібрано пшениці – 968,7 тис.т (на 11,0% менше, ніж торік), кукурудзи на зерно – 849,1 тис.т (на 6,6% більше) та ячменю – 521,1 тис.т (на 0,5% менше), середня урожайність пшениці знизилась на 3,3 ц і склала 36,8 ц з 1 га, ячменю – на 5,8 ц (31,1 ц з 1 га), кукурудзи на зерно – збільшилась на 10,8 ц і склала 63,5 ц з 1 га. Зменшення обсягу виробництва зерна порівняно з 2008р. відбулося у сільськогосподарських підприємствах 15 районів, і найсуттєвіше у Києво-Святошинському (на 32,8%) і Васильківському (на 27,6%) районах. Значно кращий врожай зерна одержано сільськогосподарськими підприємствами Іванківського (на 43,4% більше, ніж у 2008р.), Фастівського (на 31,7%), Макарівського (на 15,6% більше) районів. Виробництво соняшнику становило 92,7 тис.т і порівняно з 2008р. зросло на 12,9% за рахунок збільшення урожайності (на 2,4 ц з 1 га, або на 13,0%). Сільськогосподарськими підприємствами зібрано 89,7 тис.т соняшнику (на 13,5% більше) при середній урожайності 20,8 ц з 1 га проти 18,3 ц у 2008р. Збільшення обсягів виробництва насіння соняшнику відбулось у сільськогосподарських підприємствах 15 районів, із них найбільше в Рокитнянському (в 2,3 р.б.), Сквирському та Бориспільському (в 1,5 р.б.) районах. Валовий збір цукрових буряків (фабричних) порівняно з 2008р. зменшився на 25,0% за рахунок як скорочення площ збирання (на 5,1 тис.га, або на 17,1%), так і зниження урожайності (на 32,2 ц з 1 га, або на 9,6%) і склав 747,8 тис.т при середній урожайності 302,4 ц з 1 га, у т.ч. сільськогосподарськими підприємствами накопано 704,3 тис.т (на 25,1% менше), в середньому по 305,7 ц з 1 га. Зменшення обсягів виробництва цукрових буряків (фабричних) відбулося в сільськогосподарських підприємствах 14 районів із 18, що займаються їх вирощуванням. Найсуттєвіше знижено обсяги їх валового збору сільськогосподарськими підприємствами Яготинського, Богуславського та Баришівського районів (на 97 – 91%). У господарствах усіх категорій виробництво картоплі (1390,0 тис.т) порівняно з 2008р. зменшилося на 6,0%, овочів (461,0 тис.т) – на 10,2%, що зумовлено як зниженням урожайності цих культур відповідно на 3,7% та 5,9%, так і площ їх збирання (на 2,3% та 4,6% відповідно). Загальні обсяги виробництва плодоягідної продукції (42,4 тис.т) збільшилися на 63,4% за рахунок зростання урожайності на 17,7%. Господарствами населення у 2009р. одержано 95% загального обсягу картоплі, 85% овочів, 91% плодів та ягід, 11% зерна, 6% цукрових буряків (фабричних), 3% соняшнику.Тваринництво. За 2009р. загальний обсяг виробництва продукції тваринництва порівняно з 2008р. було зменшено на 0,6%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – на 0,2%, у господарствах населення – на 2,0%.^ Виробництво основних видів продукції тваринництвау січні–грудні 2009 рокуТаблиця 10.2. ^ Усі категорії господарств У тому числі Частка господарств населення, % сільськогосподарські підприємства господарства населення 2009р. у % до 2008р. 2009р. у % до 2008р. 2009р. у % до 2008р. 2009р. 2008р. М'ясо1, тис.т 267,5 94,4 215,6 94,7 51,9 93,0 19,4 19,7 Молоко, тис.т 472,4 93,4 204,3 101,8 268,1 87,9 56,8 60,3 Яйця, млн.шт. 2045,6 111,6 1832,6 111,4 213,0 113,8 10,4 10,2 1 Реалізація худоби та птиці на забій (у живій вазі).У сільськогосподарських підприємствах (крім малих) порівняно з січнем–груднем 2008р. загальні обсяги виробництва м'яса (реалізації худоби та птиці на забій у живій вазі) збільшено у 9 районах і найсуттєвіше – у Згурівському (у 6,6 р.б.), Сквирському (на 33,4%), Кагарлицькому (на 22,9%) районах. Значне скорочення обсягів виробництва м'яса відбулося у Васильківському (на 66,6%), Макарівському (на 51,8%) та Білоцерківському (на 44,7%) районах. У структурі реалізації худоби та птиці на забій сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) частка птиці всіх видів становила 78,1% (у січні–грудні 2008р. – 77,8%), великої рогатої худоби – 7,7% (8,4%), свиней – 14,2% (13,8%). В сільськогосподарських підприємствах (крім малих) у січні–грудні 2009р. обсяг вирощування худоби та птиці зменшився проти січня–грудня 2008р. на 5,3% (на 120,4 тис.ц), у т.ч. великої рогатої худоби – на 7,9%, птиці – на 7,8%; вирощування свиней збільшилося на 8,7%. Середньодобові прирости великої рогатої худоби на вирощуванні, відгодівлі та нагулі зросли на 3,3%, свиней – на 9,2% та відповідно становили 536 г та 403 г. Відношення загального обсягу вирощування худоби та птиці до реалізації тварин на забій становило 99,3% (торік – 99,5%). Перевищення обсягів вирощування над обсягами реалізації худоби та птиці на забій зафіксовано у 17 районах, суттєво менше вирощено худоби та птиці у Сквирському (76,6% від обсягів реалізації на забій) та Баришівському (82,3%) районах. У січні–грудні п.р. порівняно з відповідним періодом 2008р. через скорочення поголів’я корів виробництво молока зменшилося на 6,6%, у т.ч. у господарствах населення – на 12,1%, але зросло в сільськогосподарських підприємствах – на 1,8% (за рахунок зростання продуктивності тварин). Середній надій молока від однієї корови в сільськогосподарських підприємствах (крім малих) зріс на 640 кг (на 14,1%) і становив 5179 кг. Виробництво молока зменшено у сільськогосподарських підприємствах 15 районів, із них найсуттєвіше – у Броварському (на 52,7%) та Васильківському (на 44,2%) районах. Найбільше перевищено минулорічні обсяги у Згурівському (у 1,9 р.б.), Бородянському (на 30,3%) та Миронівському (на 19,5%) районах. Зростання продуктивності корів спостерігалося в сільськогосподарських підприємствах 21 району. Найвищі надої молока в розрахунку на одну корову одержано у Згурівському (9003 кг), Бориспільському (6430 кг) та Миронівському (6246 кг) районах. Виробництво яєць від птиці усіх видів збільшилось на 11,6%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – на 11,4%. Збільшення загальних обсягів виробництва яєць спостерігалося у сільськогосподарських підприємствах 10 районів і найсуттєвіше – у Тетіївському (у 1,5 р.б.), Рокитнянському (на 37,6%) та Сквирському (на 18,0%) районах. ^ Чисельність поголів’я основних видів худоби та птиціна 1 січня 2010 рокуТаблиця 10.3. ^ Усі категорії господарств У тому числі сільськогосподарські підприємства господарства населення тис. голів до 1 січня 2009р. тис. голів до 1 січня 2009р. тис. голів до 1 січня 2009р. +, – у % +, – у % +, – у % Велика рогата худоба 172,6 –3,9 97,8 105,7 –8,2 92,8 66,9 4,3 106,9 у т.ч. корови 90,1 –3,2 96,6 41,1 –2,2 94,9 49,0 –1,0 98,0 Свині 458,6 31,6 107,4 320,0 49,7 118,4 138,6 –18,1 88,4 Вівці та кози 35,8 8,2 129,7 5,2 0,2 104,0 30,6 8,0 135,4 Птиця 19939,2 –970,6 95,4 16235,2 –1587,3 91,1 3704,0 616,7 120,0 Загальне поголів’я великої рогатої худоби скоротилося в сільськогосподарських підприємствах 20 районів; у т.ч. корів – 14 районів; свиней – 5 районів; овець і кіз – 9 районів; птиці всіх видів – 10 районів. Найсуттєвіше скорочення загального поголів’я великої рогатої худоби спостерігалось у Бориспільському (на 49,8%), Броварському (на 38,8%) та Фастівському (на 25,5%) районах; свиней – Фастівському (на 39,9%) та Васильківському (на 15,2%) районів; овець і кіз – Баришівському (на 64,2%), Згурівському (на 60,9%) та Володарському (46,2%) районах; птиці всіх видів – Києво-Святошинському (на 100%), Згурівському (на 67,3%) та Баришівському ( на 62,5%) районах. Господарствами населення на початок січня п.р. утримувалось 38,8% загальної чисельності великої рогатої худоби (торік – 35,5%), у т.ч. корів – 54,4% (53,6%), свиней – 30,2% (36,7%), овець і кіз – 85,5% (81,9%), птиці всіх видів – 18,6% (14,8%). У січні–грудні п.р. порівняно з відповідним періодом 2008р. у сільськогосподарських підприємствах (крім малих) зросло загальне надходження приплоду поросят (на 63,9 тис. голів, або на 15,0%) та ягнят і козенят (на 0,1 тис. голів, або на 4,8%). Надходження телят зменшилося на 3,5 тис. голів, або на 7,9%. У розрахунку на 100 маток, які були на початок року, вихід телят від корів становив 66 голів (торік – 62 голови), поросят від основних свиноматок – 1670 голів (1483 голови), ягнят і козенят – 70 голів (75 голів). У сільськогосподарських підприємствах порівняно з січнем–груднем 2008р. відсоток падежу до обороту стада великої рогатої худоби і свиней збільшився на 0,1 в.п., а овець і кіз – зменшився на 0,8 в.п. і склав відповідно 1,2%, 5,8% і 2,0%. Станом на 1 січня 2010р. у сільськогосподарських підприємствах (крім малих) було в наявності кормів усіх видів 245,1 тис.т корм.од, що на 16,4% менше, ніж на 1 січня 2009р., у т.ч. концентрованих – 108,2 тис.т корм.од (на 33,0% менше). У розрахунку на одну умовну голову великої худоби припадало по 4,9 ц корм.од кормів усіх видів, у т.ч. концентрованих – по 2,2 ц корм.од (на 1 січня 2009р. – відповідно 5,6 ц та 3,1 ц корм.од).^ 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадженняВнесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами Таблиця 10.4. 2000 2005 2006 2007 2008 2009 Загальна посівна площа, тис. га 960,659 831,9 815,267 816,404 816,794 803,765 ^ Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц 228,508 424,079 530,545 596,4 596,86 460,66 У тому числі: азотних, тис. ц 179,368 269,246 337,37 361,9 406,7 322,52 фосфорних, тис. ц 27,727 69,293 89,35 105,2 85,5 65,44 калійних, тис. ц 21,412 85,54 103,83 129,3 104,65 72,70 азотно-фосфорно-калійних, тис. ц 228,508 424,079 530,545 596,4 596,86 - Удобрена площа під урожай, тис. га 237,287 397,205 461,666 501,359 563,508 514,779 % удобреної площі 28,4 47,7 56,5 61,4 69,0 64 Внесено на 1 га, кг 23,8 51 65 73 73 57 У тому числі: азотних, кг 18,7 32,4 41 44,3 50 36 фосфорних, кг 2,9 8,3 11 12,9 10 10 калійних, кг 2,2 10,3 13 15,8 13 11 азотно-фосфорно-калійних, кг 28,4 51 65 73 73 - ^ Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т 2409,3 1221,112 1220,2 1030,373 917,299 923,372 Удобрена площа, тис. га 68,112 37,148 36,201 34,936 34,639 36,262 % удобреної площі 7,1 4,5 4,4 4,3 4,2 4,5 Внесено на 1 га, т 2,5 1,47 1,5 1,26 1,1 1,1 Аналізуючи данні таблиці «Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами», можна зробити висновок про те, що у 2009 в порівнянні з 2000 роком відбувається скорочення загальної посівної площі на 156, 894 тис. га, а в порівнянні з 2008 – на 13,029 тис.га. У 2009 році на 1 га посівної площі вноситься 57 кг мінеральних добрив, використовується менший об`єм як азотних та фосфорних добрив, так і калійних та азотно-фосфорно-калійних,. Що стосується органічних добрив, то порівняно з 2008 роком, у 2009-му збільшуються обсяги використання з 917,299 до 923,372 тис.т., що на 0,65% більше, відсоток удобреної площі збільшується на 0,3%. ^ Проведення вапнування і гіпсування ґрунтів у сільськогосподарських підприємствах Таблиця 10.5. 1990 2000 2005 2006 2007 2008 2009 Вапнування ґрунтів Проведено вапнування, тис.га 76,7 0,6 0,9 1,4 3,9 1,9 6,193* Внесено вапнякового борошна та інших вапнякових матеріалів, тис.т 425,6 3,7 4,9 6,4 12,5 10,6 - ^ Гіпсування ґрунтів Проведено гіпсування, га – – – – – – 0,5 Внесено гіпсу та інших гіпсовмісних порід, т – – – – – – 0,5 Примітка: * - за інформацією Київського обласного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції^ Удобрена площа під урожай 2009 року в сільськогосподарських підприємствах по районахТаблиця 10.6. ^ Посівна площа, (га) Удобрена площ, (га) мінеральними добривами органічними добривами усього частка удобреної площі, % усього часткаудобреної площі, % Київська область 803766 514779 64,0 36262 4,5 райони Баришівський 41445 25113 60,6 2923 7,1 Білоцерківський 71200 38191 53,6 7013 9,8 Богуславський 27477 21061 76,6 348 1,3 Бориспільський 42328 31224 73,8 532 1,3 Бородянський 3633 1539 42,4 60 1,7 Броварський 25915 14614 56,4 761 2,9 Васильківський 44686 14358 32,1 1432 3,2 Вишгородський 2286 165 7,2 161 7,0 Володарський 36900 31079 84,2 584 1,6 Згурівський 38731 28823 74,4 663 1,7 Іванківський 8721 2973 34,1 20 0,2 Кагарлицький 50357 31825 63,2 1199 2,4 К.-Святошинський 9676 4390 45,4 1097 11,3 Макарівський 10478 4186 39,9 787 7,5 Миронівський 45820 30499 66,6 788 1,7 Обухівський 24586 15638 63,6 2537 10,3 П.-Хмельницький 44817 30834 68,8 3486 7,8 Поліський 4179 116 2,8 – – Рокитнянський 29798 18872 63,3 3231 10,8 Сквирський 54565 29299 53,7 612 1,1 Ставищенський 37832 30838 81,5 4831 12,8 Таращанський 38299 25875 67,6 414 1,1 Тетіївський 39843 27203 68,3 1636 4,1 Фастівський 27488 19029 69,2 846 3,1 Яготинський 42706 37035 86,7 301 0,7 10.3 Використання пестицидів у сільському господарствіЗастосування засобів захисту рослин Таблиця 10.7. 2000 2005 2006 2007 2008 2009 Витрати засобів захисту рослин, тис. т 562,4 753 885,3 811,2 1030,8 1026 Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га 594,6 1102,5 1034,1 1094,5 1459 1399 Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг 0,48 0,66 0,82 0,8 1,0 0,73 Проаналізувавши дану таблицю видно, що витрати засобів захисту рослин у 2009 році в порівняння з 2008 роком зменшились на 4,8 тис. т. Відповідно площа, на якій застосовувались засоби захисту, також зменшилась на 60 тис. га. Крім того кількість внесених пестицидів на 1 га в 2009 році становила 0,73 кг, що за останні чотири роки найнижча.11. Вплив енергетики на довкілля^ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсівТаблиця 11.1. 2005 2006 2007 2008 2009 Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п. 74759,9 77346,6 75529,4 72868,4 67388,6 Темп зміни, % до обсягу 2000 р. 40,3 41,7 40,7 39,3 36,3 Споживання електроенергії млн. кВт.г 223,5 230,9 225,5 216,8 200,5 Темп зміни, % до обсягу 2000 р. 39,7 41,0 40,0 38,5 35,6 Споживання палива, тис.т у.п. 2125,0 2289,5 2239,3 2418,5 2218,3 Темп зміни, % до обсягу 2000 р. 90,7 97,7 95,5 103,2 94,6 ^ Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2009 роціТаблиця 11.2. ^ Кількість підприємств Обсяги викидів, тис. т Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн Темп зміни, % порівняно з 2008 роком обсягів викидів викиди на одиницю продукції, Усього стаціонарними джерелами 286 84303,7 - 97,7 - -в тому числі за видами діяльності: Процеси спалювання в енергетиці та переробній промисловості 81 80291,6 - 98,5 - Непромислові установки для спалювання 80 958,3 - 93,9 - Спалювання в промисловості 126 3053,8 - 82,3 - ^ Споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафтиТаблиця 11.3. 2009 р. Всього по Київській області тис. т умовного палива /Україна, у % 3411,0/2,4 Вугілля кам’яне тис.т./ Україна, у % 1931,1/3,1 Газ природний, млн. м³ / Україна, у % 1107,9/3,3 Бензин моторний тис.т./ Україна, у % 57,7/5,2 Газойлі (паливо дизельне)тис.т. / Україна, у % 153,5/4,1 Мазути топкові важкі тис.т. / Україна, у % 91,9/4,4 ^ 11.2. Ефективність енергоспоживання Ефективність енергоспоживання характеризується динамікою відповідних показників. Для того, щоб оцінити ефективність споживання енергоресурсів на підприємстві, необхідно, насамперед, визначити чинники, що будуть впливати на зміну цього споживання. Під чинником ефективності енергоспоживання розуміються дії — комплекс аналогічних за своєю спрямованістю заходів, — що є причиною зміни стану основних елементів виробництва, тобто зміни стану техніки, технології, організації виробництва, праці і управління, кваліфікаційного складу працюючих і поліпшення їх використання [1]. Всі чинники, що визначають рівень розвитку енергоспоживання, поділяються на зовнішні і внутрішні (див. таблицю). Внутрішніми або внутрішньозаводськими називаються чинники, що залежать від діяльності розглянутого підприємства і функціонують в рамках даного підприємства. Одним із найзначніших і таких, що прямо впливають на обсяг споживання енергії, є такий внутрішній чинник, як обсяг виробництва окремих видів продукції. При збільшенні кількості виробленої продукції частіше всього збільшується і кількість спожитих енергоресурсів. Однак, це характерно не для всіх випадків. Вплив даного чинника не можна розглядати окремо від чинника структури виробленої продукції. При збільшенні виробництва менш енергоємної продукції величина основного показника споживання енергії — енергоємності — зменшиться, а при значних структурних змінах може зменшитися і кількість споживаних енергоресурсів. Іншим внутрішнім чинником, що значно впливає на обсяг споживання енергії, є структура споживаних енергоносіїв. Тут найважливішим є ступінь ефективності їх використання, який залежить, насамперед, від якості енергії. При поліпшенні якості енергоресурсів зменшується кількість їх відходів і, відповідно, зменшується загальне їх споживання. Підвищення рівня використання вторинних енергетичних ресурсів також відіграє значну роль в економії енергоресурсів. Значно впливає на обсяг споживання енергії і технічний рівень виробництва. Сюди, насамперед, потрібно віднести наявність досконалих енергозберігаючих технологій і сучасного устаткування. Крім того, необхідно стежити за повнотою завантаження устаткування, збалансованістю потужності технологічних агрегатів і енергетичного приводу, порядку і часу проведення ремонтів устаткування. Вплив на обсяг споживання енергоресурсів має і система управління цим споживанням. Тут необхідно відзначити роль нормування, планування й обліку енергетичних ресурсів, а також особисту зацікавленість працівників в економії енергії. Отже, одним із факторів буде наявність та удосконалення системи економічного стимулювання раціонального використання енергоресурсів. Крім того, варто звернути увагу на постійне впровадження наукових розробок, винаходів і раціоналізаторських пропозицій, спрямованих на економію енергоресурсів. Всі перераховані чинники можна віднести до внутрішніх, тобто таких, зміна яких у значній мірі обумовлена політикою самого підприємства. Існує також група зовнішніх чинників, до яких відносяться чинники, що не залежать від діяльності розглянутого підприємства. Вони розділяються в залежності від рівня управління промисловістю і характеру впливу на обсяг споживання енергії. В залежності від рівня управління промисловістю зовнішні чинники поділяються на: - народногосподарські чинники, що функціонують в рамках народного господарства або кількох його галузей; - галузеві чинники — в рамках галузі; - регіональні чинники — в рамках району, міста, області. В управлінні промисловістю слід визначити два основні чинники — удосконалення законодавчого регулювання та посилення впливу органів державного нагляду за споживанням енергоресурсів. За характером впливу на обсяг енергоспоживання виділяються так звані ринкові чинники: структура цін на різні види енергії (зміна цін на окремі види енергії тягне за собою необхідність зміни структури споживання енергоресурсів на підприємстві); перспектива наявності на ринку окремих видів енергоресурсів (можливе в найближчому майбутньому вичерпання якогось енергоресурсу тягне за собою необхідність його заміни іншим, що позначається на загальному обсязі енергоспоживання); кількість енергії, споживаної конкурентами для виробництва аналогічної продукції (прагнення перемогти в конкурентній боротьбі стимулює до зменшення витрат на енергію). Крім ринкового впливу, до зовнішніх чинників можна віднести і посилення екологічного і соціального значення економії енергоресурсів. Так, наприклад, плата за викиди шкідливих речовин в атмосферу значно збільшує загальну суму енерговитрат, а використання вторинних енергоресурсів знешкоджує негативний вплив на довкілля і водночас дозволяє зменшити витрати. Реалізація резервів економії енергії призведе до поліпшення стану енергетичної галузі, і, як наслідок, до поліпшення соціальної ситуації в країні або регіоні. Всі чинники, і зовнішні, і внутрішні тим або іншим способом впливають на обсяги споживання енергоресурсів. В залежності від характеру цього впливу їх можна розділити на дві групи: екстенсивні й інтенсивні. Інтенсивний і екстенсивний шляхи підвищення ефективності енергоспоживання утворюються системою внутрішніх і зовнішніх, стосовно підприємства, комплексних і часткових чинників. Під частковим чинником розуміється такий, подальше ділення якого, як правило, неможливе. Частковий чинник об'єднує всі заходи, аналогічні за напрямком свого впливу на розвиток виробничого процесу. Комплексний чинник об'єднує групу часткових. У назві комплексного чинника виражена спільна ознака, характерна для групи часткових чинників, що об'єднуються. Особливу увагу варто звернути на групу інтенсивних чинників, до яких відносяться всі дії, пов'язані з застосуванням якісно нових, більш досконалих способів використання енергії. Комплексна група інтенсивних чинників підвищення технічного рівня забезпечує зростання економічної ефективності енергоспоживання за рахунок скорочення впровадження прогресивних технологічних процесів і відновлення основних фондів. При цьому зростає фондоємність продукції, але ще більш високими темпами зростає ефективність енергоспоживання. Ця форма інтенсифікації одержала назву фондоємної, тобто такі чинники вимагають великих капіталовкладень. Використання ж інтенсивних чинників, що забезпечують зростання ефективності енергоспоживання при незмінній фондоємності продукції або при її зниженні, називається фондозберігаючою формою інтенсифікації виробництва, при якій не вимагаються зовсім або вимагаються незначні капітальні вкладення. Запропонована система чинників енергоспоживання відображає основні напрямки використання енергії в промисловості, що дає можливість прослідити за споживанням різних видів енергії та намітити найбільш перспективні напрямки їх економії. ^ Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафтиТаблиця 11.4. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. Всього, т умовного палива 3495448 3925074 3805674 3975024 3411005 Первинні види палива Вугілля кам’яне,т 1325274 1796470 1598286 2004963 1931137 Газ природний, тис. м³ 1760204 1631765 1644096 1442670 1107892 Дрова для опалення, м³ щільних 36359 35712 34632 35596 28364 Інші види первинного палива, т умовного палива 3233 8052 11132 8842 12658 Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу, т. 45 9 - - 45 Бензин авіаційний, т. 109 - - - 4 Бензин моторний, т. 79152 78491 75477 70662 57733 Фракції легкі інші, т. 14 2 2 - - Паливо реактивне типу гас, т. 127418 164577 170464 213179 135712 Гас для технічних цілей, т. 36 58 410 49 36 Гас освітлювальний, т. 2 - - - - Газойлі (дизельне паливо), т. 152837 161317 174138 178192 153506 Мазути топкові важкі, т. 8297 11107 12374 22940 91945 Масла мастильні для процесів очищення, т. - 6 1 46 9 Масла мастильні, т. 8740 8600 8331 7315 4855 Пропан і бутан скраплені, т. 2479 5110 7291 8890 7579 Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски, т. - - - - - Бітум нафтовий і сланцевий, т. 35302 71648 49976 44334 24953 Мастила відпрацьовані 742 101 60 35 31 Присадки до мастил та палива - - - 1 1 Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива 8 - - - 1 Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ - - - - - Інші продукти переробки палива, тон умовного палива 4397 6110 - - - ^ Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2009 роціТаблиця 11.5. Витрачено тумовного палива ^ Витрати палива в натуральному вимірі вугілля кам’яне газ природний бензин моторний газойлі (паливо дизельне) Всього 3411005 1931137 1107892 57733 153506 Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 289103 2417 137810 16645 68466 Промисловість 2527362 1916625 773327 15320 23671 Добувна 4844 1053 - 157 2491 Переробна 284681 7353 170052 11323 18915 У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів 6975 2 4689 410 476 Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів 14940 - 11935 139 219 Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів 122392 4605 68001 6526 11172 Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 2237837 1908219 603275 3840 2265 Будівництво 56753 854 7892 5515 11874 Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку 31999 522 9372 4637 9069 Діяльність транспорту та зв’язку 398109 698 119425 6500 34258 Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям 18458 - 10753 1762 2034 Державне управління 57341 9448 31194 2838 2107 Освіта 7567 8 4813 615 566 Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 14885 517 9634 1833 119 Інші види діяльності 9428 48 3672 2068 1342 ^ 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузіВплив на довкілля ТЕС. Виробництво електроенергії на ТЕС супроводжується виділенням великої кількості теплоти, тому такі станції, як правило, будуються поблизу міст і промислових центрів для використання (утилізації) цієї теплоти. Зважаючи на обмеженість світових запасів мінерального палива, вчені й технологи продовжують працювати над поліпшенням параметрів енергоблоків, підвищенням їхніх коефіцієнтів корисної дії (ККД), що забезпечує ощадливіше витрачання палива. Так, істотну економію палива дає збільшення одиничної потужності енергоблоків. Сьогодні на ТЕС установлюються енергоблоки потужністю 1000—1200 МВт. Сучасна технологія дає змогу підвищити цю потужність до 3000 МВт, що заощадить кілька процентів палива. Подальше зростання потужності блоків (до 5000 МВт) можливе в разі запровадження так званих кріогенних генераторів, які охолоджуються зрідженим гелієм. Знизити питому витрату палива вдається також підвищенням ККД генераторів ТЕС. Нині максимальне значення ККД становить близько 40 %, але в принципі його можна збільшити до 60 % за рахунок упровадження перспективних магнітогідродинамічних (МГД) генераторів, дослідні зразки яких сьогодні випробовуються в ряді країн. Спалювання мінерального палива супроводжується сильними забрудненнями довкілля. Розглянемо головні з них.Забруднення атмосфери газовими й пиловими викидами. Під час спалювання вуглеводневого палива в топках ТЕС, а також у двигунах внутрішнього згоряння виділяється вуглекислий газ, концентрація якого в атмосфері збільшується приблизно на 0,25 % за рік. Це спричинює розігрівання атмосфери за рахунок парникового ефекту . З труб ТЕС і вихлопних труб автомобілів у атмосферу викидаються також оксиди сірки й азоту, внаслідок чого випадають кислотні дощі. Атмосфера забруднюється й дрібними твердими частинками золи, шлаку, не повністю згорілого палива (сажа). Для зменшення шкоди від цих забруднень вдаються до таких технологічних заходів: – вугілля перед його спалюванням у топках ТЕС очищають від сполук сірки; –вловлюють із диму ТЕС оксиди сірки й азоту, пропускаючи його крізь спеціальні поглиначі; – частинки золи й сажі вловлюють за допомогою установок типу «Циклон» та іншими способами; – для зменшення токсичності вихлопних газів автомобілів застосовують регулювання двигунів, переходять на «екологічно чисті» марки палива, встановлюють на автомобілях спеціальні каталізатори, що допалюють чадний газ до вуглекислого, і т. д. Радіоактивне забруднення. У викопному вугіллі й пустих породах містяться домішки природних радіоактивних елементів (урану, торію та ін.). Після спалювання вугілля ці елементи концентруються в частинках золи, яка виявляється більш радіоактивною, ніж вихідне вугілля й пусті породи (сланці тощо). Таким чином відбувається радіоактивне забруднення атмосфери й земної поверхні. Щоправда, воно не настільки небезпечне, як радіоактивне забруднення від АЕС (див. нижче), оскільки у вугіллі й вугільних породах містяться радіоактивні ізотопи, що існують у біосфері впродовж мільярдів років, і до них живий світ пристосувався. Більшість рослин і тварин не нагромаджують ці ізот