"ФЛОРИСТ" - художник, який створює свої твори з засушених рослин (квітів, гілок, листя, моху чи іншого природного матеріалу). Казкова і багата природа. Які різноманітні почуття переповнюють нас під час зустрічі з нею! У будь-яку пору року вона відкриває свої принади по-різному, даючи простір фантазії , творчості, зміцнюючи ніжні й добрі почуття в людині. Кожному з нас доводилось у дитинстві захоплюватись випадково побаченим дивом у природі. Це можливо навесні, коли сонце впевнено шле своє тепло ще не зігрітій землі і вона, відтаючи від зимового холоду, покривається легкою парою. А небо світле-світле від сонця, очам боляче дивитися. Ти йдеш додому неквапливо, ні про що не думаєш. Навколо калюжі води і підталого снігу й невеличкі таловини, які почали зеленіти. І раптом одній із таких таловин ти бачиш ніжну квітку - перший пролісок, фіалку. Іноді у дитинстві, зустрівшись із таким дивом, хочеться перенести його додому, щоб було поруч. Але, здійснивши свій задум, губиш квітку. Невдоволенню немає меж! Але урок запам'ятовується, і больше не будеш пересаджувати проліски, оскільки вони не терплять втручання у їх існування. Це почуття людина має пережити у дитинстві, щоб потім, з накопиченням життєвого досвіду і знань вони зміцнювалися в нас, перетворювалися у розуміння краси лісу, поля, квітки, природи загалом. Діти довірливі до дорослих. Їх душі відкриті навколишнього світу і нам. Тому дуже багато залежить від того, що прекрасне, яке доторкнулось до них, якось не залишить їх. Дитина біжить до мами з оберемком різнокольорових квітів, довершених за своєю формою, неповторних. Здивуєтеся їх поєднанню, восхититесь красою, але не обмежуйтеся цим. Засмутіться тим, що, зірвані, вони швидко втратять красу, це ваше засмучення має відчути й дитина, щоб вона забрала із прогулянки не тільки захопленість від пізнаного, побаченого, а й бажання зберегти цю красу, зберегти її для інших. Природний матеріал сам по собі- комора для фантазії і гри уяви. Якщо ж все його поєднати із спритністю рук, то можна оживити, дати друге життя. Проходиш повз дуб, а земля біля нього всипане бочечками - жолудями. Зупинися, не поспішай. Подивися уважно. Адже це не жолуді, а маденькі гномики - одні з них тоненькі, інші щільніші. І це кроха-гном. Прироби йому ноги, розмалюй обличчя, і він всміхнеться тобі, стане твоїм супутником на прогулянці. У лісі високо-високо видно вершину ялини. А поблизу треба дуже закинути голову, аби побачити її. А що під ялинкою? Її шишки . Шишки? Та це ж сова. А лише з'єднайдві шишки і буде лисиця. І це пухнастий кінчик гілочки сосни, ще зовсім свіжий, пахне смолою,- видно, вітер хіба що випадково його зірвав. Якщо ж з'єднати все із сусідньої шишкою - впізнаєш? Та це ж їжачок! Скільки різноманітних таємниць відкриє дитина, оглядаючи цікавим поглядом дари природи. Але вони можуть і не відкриватися, і навіть їх годі й знайти. Так, цей світ прекрасний, але можливий він лише завдяки нашій з Вами увазі. Усе вище сказане підводить нас до головного: Ти - вихователь! І буде корисним почитати самого себе й згадати, що зроблено, і яке покоління зростає за нашими спинами. Наше завдання, щоб діти не тільки побачили цю майстерню, а якось зайшовши у неї, більше не покидали. Як це зробити? Знайти відповідь на це питання ми допоможемо вам на сторінках нашого цей сайту. Тут ви зустрінетеся зі знайомими дітям казковими героями, персонажами книжок і зовсім незнайомими жителями країни незвіданого. ^ ВСЕБІЧНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ У ПРОЦЕСІ РОБОТИ З ПРИРОДНИМ МАТЕРІАЛОМ Робота з природним матеріалом включає у собі великі можливості зближення дитини з рідною природою, виховання дбайливого, ставлення до неї , формування перших трудових навичок. Щоб діти не були гостями в природній майстерні, а стали у ній господарями, задумаємося над тим, чим являються їх зустрічі з дикою природою у цій майстерні - забавою, заповненням вільного часу, чи цікавою справою. Виготовлення іграшок, виробів з природного матеріалу - праця кропітка, захоплююча і дуже приємна. Щоб діти охоче нею займалися, слід розвивати їх фантазію, добрі почуття, і з оволодінням навичками прийде спритність у роботі. На важливість використання природного матеріалу у діяльності дитини звертав увагу А. С. Макаренко. Він наголошував, що матеріали (глина, дерево, папір тощо) "найближені до нормальної людської діяльності: з матеріалів людина створює цінності й культуру ... У іграшки-матеріалу є багато привабливого реалізму, але водночас і є простір для великої творчої фантазії". З прогулянки діти часто приносять жолуді, шишки , гілочки; з екскурсії до водойми - гарні камінці, черепашки. Вони довго розглядають зібраний матеріал, перебирають, досліджують, обстежують його. Це запам'ятовування форми, кольору , властивостей кожного виду матеріалу. Наприклад, діти дізнаються, що горіхи круглі, коричневі, з горбистої поверхнею; жолуді овальні, блискучі, жовтувато-коричневі; рогіз циліндричний, із м'якою бархатистої поверхнею, коричневий тощо. Зустрічі із дикою природою розширюють уявлення дітей про світ, вчать їх уважно вдивлятися у різні явища, зберігати цілісність сприйняття під час створення виробів з природного матеріалу. Виготовлення виробів вимагає від дитини спритних дій, і якщо спочатку неточним рухом руки він нерідко пошкоджує іграшку, то згодом, у процесі систематичної праці, рука набуває впевненості, точності, а пальці стають гнучкими. Усе це важливо для підготовки руки до письма, до навчальної діяльності в школі. Ручна праця сприяє розвитку сенсомоторики - узгодженості у роботі очей і руки, вдосконаленню координації рухів, гнучкості, точності у виконанні дій. У процесі виготовлення виробів поступово утворюється система спеціальних навичок і умінь. В. А. Сухомлинський писав: "Витоки здібностей і обдарувань дітей - на кінчиках їх пальців. Від пальців, умовно кажучи, йдуть найтонші струмочки, які забезпечують джерело творчої думки". Великий вплив надає праця з природним матеріалом на розумовий розвиток дитини, на розвиток його мислення. Якщо простежити шлях роботи з дітьми при виготовленні виробів з природного матеріалу, можна помітити, що спочатку діти розглядають зразок, аналізують його структуру, способи виготовлення; потім, після засвоєння цього процесу завдання ускладнюються: вихованцям показують малюнок чи фотографію іграшки, яку потрібно зробити, і, нарешті, вони без попереднього аналізу виготовляють виріб за завданням чи з власного задуму. Під час такої роботи створюються умови для розвитку не тільки планувальної функції мови, а й мовної регуляції поведінки. Проте, роль мови цим не вичерпується. Дедалі більший вплив словесної регуляції поведінки дитини виявляється у підвищенні рівня його орієнтування у зовнішньому світі й собі самому, у засвоєнні нових знань і умінь. Зацікавленість роботи при виготовленні іграшок з природного матеріалу сприяє розвитку в дітей уваги - підвищується її стійкість, формується довільна увага. Наприклад, під час виготовлення собачки дітям пропонують спочатку подивитися, де треба робити отвори для лап (повинні бути розташовані симетрично, на одному рівні, не дуже високо, не надто низько, щоб були як справжні), як прикріпити голову та інші деталі. Вироби з природного матеріалу значною мірою задовольняють допитливість дітей. У цій роботі є новизна, творчий пошук , можливість домагатися досконаліших результатів. Сприятливий емоційний настрій дітей під час виготовлення іграшок, радість спілкування у праці, відчуття насолоди під час створення красивої іграшки дуже важливі для розвитку дитини. Скільки щирої радості, захоплення приносять малюкам вироби з черепашок, рогозу! Улюбленою іграшкою дітей стає який-небудь потішний веселий чоловічок, виготовлений власноруч . Позитивні емоції є важливим стимулом виховання працьовитості. Робота з виготовлення іграшок з природного матеріалу сприяє розвитку дитини, вихованню її характеру. Не так просто зробити іграшку: її виготовлення вимагає певних вольових зусиль. Коли дитина зустрічається з труднощами, вона намагається самостійно їх подолати. Іноді дитині не вдається відразу виконати якусь роботу: підібрати шишки потрібної форми для створення віслючка, плюски з жолудів для шапочок чи з'єднати частини іграшки в певний спосіб. Під керівництвом дорослого дитина навчається встановлювати причини невдач, переборювати їх. Поступово в неї формуються такі риси, як цілеспрямованість, наполегливість, вміння доводити розпочату справу до кінця. У процесі роботи з природним матеріалом створюються позитивні умови для формування громадських мотивів праці, які у старшому шкільному віці набувають значної спонукальної сили. Кожна дитина має можливість почути і пережити радість від власної участі у спільній справі. У цьому виді роботи є реальні можливості для формування в дітей контролю й оцінки своєї діяльності. Так, під час виготовлення виробів діти зустрічаються із необхідністю як аналізувати зразок і планувати послідовність дій, так і контролювати себе у процесі роботи, співвідносити свій результат зі зразком. Робота з виготовлення іграшок з природного матеріалу може бути як індивідуальною так і колективною. Колективна праця приносить дітям велику радість своєю злагодженістю, чіткою організацією . У дітей спостерігаються прагнення надати один одному допомогу, вони проявляють зацікавленість результатом спільної справи. Бажано використовувати різноманітні види колективної роботи дітей для формування умінь планувати свою діяльність з урахуванням спільної мети, розподіляти операції. Великий влив має колективна праця на формування у вихованців дружніх, доброзичливих відносин, взаємодопомоги, товариськості. Результати колективної праці, особливо схвалені дорослими, окриляють дітей, спонукають їх до виконання нових поробок. За кожну роботу вони беруться з дедалі більшим емоційним підйомом. За правильної організації процесу робота з природним матеріалом стає ефективним засобом розвитку та виховання дітей шкільного віку.