ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1.Психологи і педагоги про взаємини вчителів, учнів і батьків
1.1Значимість сімейного виховання
1.2Фізіологічні і психологічні особливості дітей 6-8 років
1.3Допомога вчителя і батьків адаптації дітей до школи
Розділ 2.Робота класного керівника з родиною і її особливості в початкових класах
Розділ 3.Дослідження взаємин вчителів, учнів і батьків
3.1 Аналіздослідження діяльності вчителів
3.2 Аналізанкетування батьків
Висновки ірекомендації
Списоквикористаної літератури
Вступ
Школа. Як багаточекань, надій, хвилювань зв'язують діти, батьки, учителі з цим словом. Вступ дошколи – це початок нового етапу життя дитини, вступ його у світ знань, новихправ і обов'язків, складних і різноманітних відносин з дорослими й однолітками.
Щороку першоговересня разом з тисячами першокласників думкою всідаються за парти їхні батьки,вихователі і вчителі. Дорослі тримають своєрідний іспит – саме зараз, зашкільним порогом виявлять себе плоди їхньої виховної роботи.
«Основна метареформованого виховання і навчання – самостійна і творча особистість, що вже вшколі може максимально розкрити свої здібності» (9, 87).
Педагоги виділяютьнаступні інституції навчання, виховання і розвитку особистості: родина, системаосвіти, група і культурні установи (преса, церква і т.д.). Серед вихователів основні:батьки, педагоги, керівники. (10, 53,73)
Однак не можназабувати, що виховання починається в родині. Як пише великий російський педагогВ. Сухомлинський: «У родині закладаються корені, з яких виростають потім іквіти, і плоди. На моральному здоров'ї родини будується педагогічна мудрістьшколи». (33, 16)
Важливість взаєминшколи і родини акцентується у всіх документах і методичних виданнях,призначених для школи (у загальних програмах, у законі освіти і т.д.), а такожу працях відомих педагогів. Школа у виховному відношенні повинна бути не киміншим, як охоронницею сімейного вогнища. У такий спосіб учитель повинний бутидовіреною і надійною особистістю, і свою виховну діяльність погодити ізсімейним вихованням, що батьки дають своїм дітям.
Отже, школа іродина повинні бути взаємозалежні. У початкових класах зв'язок школи з родиною(батьками) здійснює вчитель. Спільна робота вчителя-вихователя і батьківпочинається на першому році навчання дітей у школі. Для дитини, що впершепереступила поріг школи, співдружність вчителя і батьків – одне з найважливішихумов його цілісного розвитку, тому що особистість школяра не може формуватисятільки в школі і тільки в родині. Він виховується одночасно й у школі, і вродині.
Актуальність дослідження. Учитель єсполучною ланкою між школою і родиною, особливо це відноситься до вчителяпочаткової школи, де він один виконує не тільки навчальну, але і виховнуфункції. Спілкування вчителя з батьками учнів впливає на процес формуванняособистості дитини, на процес навчання. Однак слід зазначити, що данеспілкування має ряд особливостей на кожному ступені навчання. Вони залежать відбагатьох факторів. Вивченню цих факторів, що впливають на особливості роботивчителя з батьками на перших ступінях навчання, і присвячена дана робота.
Ціль роботи – з'ясуванняособливостей роботи вчителя з батьками учнів початкових класів.
Для досягнення цієї мети буливисунуті наступні задачі:
1. Вивченняпсихологічної і педагогічної літератури по даній темі.
2. Знайомство зпрактичною роботою вчителя.
3. Підготовкаанкет для опитування вчителів і батьків.
4. Анкетне й уснеопитування вчителів і батьків.
5. Статистичнаобробка анкетних даних.
При рішенні поставлених задачзастосовувалися наступні методи:
1. Вивченняпедагогічної і психологічної літератури.
2. Знайомство здосвідом роботи вчителя.
3. Анкетне й уснеопитування вчителів і батьків.
4. Якісна ікількісна обробка результатів анкети й опитування.
Структура роботи.
Робота складаєтьсяз наступних частин: вступ, трьох частин, висновків і рекомендацій, і спискулітератури.
Розділ 1. Психологи і педагоги провзаємини вчителів, учнів і батьків
1.1 Значимість сімейного виховання
«Родина – основнаінстанція в житті дитини. Вона надає йому безпеку, опіку і виховання. Тутрозвиваються тривалі взаємини дітей з батьками й іншими членами родини. Тутдитина довідується, що таке сімейні норми і цінності, що у свою чергувідбивають культуру рідних місць, Батьківщини, краю або групи жителів», – такевизначення родині дає німецький фахівець з дитячої психології і психіатрії У. Міелке(15, 27).
Литовський педагогЗ. Баерюнас виховання в родині визначає як створення моральних, духовних,емоційних і інших основ особистості. Він вказує наступні педагогічні обов'язкибатьків:
1. Охороняти дітейвід поганих життєвих прикладів.
2. Навчання івиховання дітей.
3. Допомогабатьків школі. (2, 287)
Діти учаться діямі вчинкам розуміючи діяльність і вчинки інших, слухаючи розмови і мову і самідіючи. Отже, вони наслідують інших зіставляючи себе з ними. Тут велике значеннямає особистий приклад батьків, їхній тон мови, висловлення, поводження. Томуспілкуючись з дітьми треба бути всебічним еталоном гарного приклада.
Методи сімейноговиховання:
1. Повчання
2. Виховні бесіди
3. Розповіданняказок і читання вголос
4. Завчання віршівнапам'ять
5. Діючі методи(ігри, спільна праця, обов'язки по будинку, гігієнічні процедури і т.д.)
У родинівикористовуються різні методи визнання і заохочення: погладити, поцілувати,обійняти, підняти на руки і т.д. Діти утішаються в нещасті, у важку хвилинупідтримуються, знаходиться мотив для захисту їхньої справедливості, а припомилках, шукаються способи для їхнього виправлення. При досягненнях у важкійдіяльності, діти нагороджуються, але подарунки не даються за гарне поводження,за те, що людина зобов'язана робити. Нагороджувати можна і речами, і грошима.
У крайніх випадкахзастосовується покарання, але ніколи не використовується фізичне покарання.Побиття травмує дітей.
Застосовуютьсянаступні покарання: незгода, заперечення, попередження. У деяких випадкахзастосовується ізолювання від братів і сестер.
Основна вимога добатьків – пізнай свою дитини!
Вибір ізастосування методів батьківського виховання спираються на ряд загальних умов:
1. Знання батьками своїх дітей, їх позитивних і негативних якостей:що читають, чим цікавляться, які доручення виконують, які труднощі випробують,які відношення з однокласниками і педагогами, що найбільше цінують у людях іт.п.
2. Особистий досвід батьків, їхній авторитет, характервідносин у родині, прагнення виховувати особистим прикладом.
3. Якщо батьки віддають перевагу спільної діяльності, тозвичайно превалюють практичні методи.
4. Педагогічна культура батьків впливає на вибір методів,засобів, форм виховання. (29, 220-221)
Білоруськийпедагог В.В. Чечет пише про те, що велике значення в становленні особистостімає стиль сімейного виховання, прийняті в родині цінності. Він виділяє 3 стилісімейного виховання:
· демократично
· авторитарний
· попустичний
При демократичномустилі насамперед враховуються інтереси дитини. Стиль «згоди».
При авторитарномустилі батьками нав'язується своя думка дитині. Стиль «придушення».
При попустичномустилі дитина надається сам собі". (35, 110)
Однак І.П. Подласийстверджує, що родина може виступати в якості як позитивного, так і негативногофактора виховання. Позитивний вплив на особистість дитини полягає в тому, щоніхто, крім найближчих для нього в родині людей – матері, батька, бабусі,дідуся, брата, сестри, не відноситься до дитини краще, не любить його так і непіклується стільки про нього. І разом з тим ніякий інший соціальний інститут неможе потенційно нанести стільки шкоди у вихованні дітей, скільки може зробитиродина.
У нашому сучасномусуспільстві усе помітніше стає криза родини, шляхи виходу з якої поки неясні.Криза виражається в тім, що родина усе гірше реалізує свою головну функцію – вихованнядітей.
Серед найбільшвагомих причин незадовільного виховання дітей у родині автор відзначаєнаступні:
1. Невисокий економічний рівень більшості родин.
2. Низька культура громадського життя.
3. Подвійне навантаження на жінку в родині – і на роботу, і народину.
4. Високий відсоток розводів.
5. Існуюча суспільна думка, що чоловік лише допомагає дружиніу вихованні дітей.
6. Загострення конфліктів між поколіннями.
7. Збільшення розриву між родиною і школою. (29, 200-201)
1.2 Фізіологічні і психологічніособливості дітей 6-8 років
«Молодшийшкільний вік називають вершиною дитинства. Дитина зберігає багато дитячихякостей – легкодумство, наївність, погляд на дорослого знизу нагору. Але вжепочинає втрачати дитячу безпосередність, у поводженні у нього з'являється іншалогіка мислення. Навчання для нього – значима діяльність. У школі він не тількиздобуває нові знання й уміння, але і визначений соціальний статус. Міняютьсяінтереси, цінності дитини, весь уклад його життя» – пише психолог Н.Ю.Кулагіна. (27, 120)
Д.В. Савицька усвоїй статті пише: «До кінця дошкільного віку дитина вже являє собою увідомому змісті особистість. Вона добре усвідомлює свою статеву приналежність,знаходить собі місце в просторі і часі. Вона вже орієнтується всімейно-родинних відносинах і вміє будувати відносини з дорослими йоднолітками: має навички самовладання, уміє підкорити себе обставинам, бутинепохитним у своїх бажаннях. У такої дитини вже розвита рефлексія. Якнайважливіше досягнення в розвитку особистості дитини виступає перевага почуття»Я повинний" над мотивом «Я хочу». До кінця дошкільноговіку особливого значення набуває мотиваційна готовність до навчання в школі".(31, 62)
К. Мишкінісвідзначає: «У даному віці (6-8 років і далі) ґрунтовно міняються всіоргани і тканини організму. Міняється і поводження. У дитини розвивається воля,діяльність знаходить спрямованість і зміст, з'являється звичка дотримуватиправил і норм поводження. Розвиваються почуття, естетичні переживання, інтереси».(16, 100)
Дитина 7-ми роківбільше спрямована у себе, як би відвернувшись від навколишнього світу. У якомуто змісті вона спокійніша, замкнута, любить самітність. Вона хоче мати своюкімнату, свій «кут», у якій може усамітнитися або складати своїіграшки.
Діти в даному віцістають постійними глядачами якої-небудь передачі. Вони як би творять себеспостерігаючи, думаючи, передумуючи. Але їхні руки постійно зайняті, вони усехочуть спробувати, торкатися.
Діти малюють.Люблять не тільки сам процес, але і результат роботи. Починають грати в ігри заправилами.
Багато жадають відсебе, тому їм треба допомогти зупинитися. Іноді, що-небудь почавши, можутьпожертвувати цій справі багато часу й енергії і раптом втомитися і зупинитися.Для них бувають гарні і погані дні.
У відносинах уродині можуть впадати в крайнощі, обожнювати то батька, то мати.
Діти 8-ми років «зустрічаютьсвіт». Їм усе легко. Їх треба охороняти від спроб зробити занадто багато івід високої самокритики. Вони прагнуть до спілкування, їм не тільки цікаво, щолюди роблять, але і що вони думають. У спілкуванні з матір'ю вони вимагають,щоб відносини були глибокими, засновані на взаєморозумінні. Вони хочуть, щобмами думали також, як і вони. Батьку вони приділяють меншу увагу. Відносини збратами і сестрами погані. У восьмиліток мінливий настрій: то дуже гарний, тодуже поганий. (4, 46-48)
Розглядаючи різніпсихологічні теорії можна сказати, що 7-8-ми літні діти мислять використовуючилогічні операції конкретного операційного мислення. Краще розуміють зв'язок міжчасом, простором і відстанню. Зменшується егоцентричність дитини, вона починаєусе краще розуміти точку зору інших людей. У дитини з'являється почуття гумору(по теорії Піаже). Після 1-2 років навчання в школі, у дитини поліпшуєтьсяпам'ять, мова, логіка – усе це результат навчання (по біохевіористичноїтеорії).
1.3 Допомога вчителя і батьківадаптації дітей до школи
Під психологічноюготовністю до шкільного навчання психологи розуміють «необхідний і достатнійрівень психічного розвитку дитини для освоєння шкільної навчальної програми вумовах навчання в колективі однолітків. Психологічна готовність дитини дошкільного навчання – це один з найважливіших підсумків психічного розвитку вперіод дошкільного дитинства». (31, 61)
Психолог Р.С.Немов відзначає: «У пізнавальному плані дитина до вступу до школи вжедосягає дуже високого рівня розвитку, що забезпечує вільне засвоєння шкільноїнавчальної програми. Однак психологічна готовність до школи цим не обмежується.Крім розвитих пізнавальних процесів: сприйняття, уваги, уяви, пам'яті, мисленняі мови, – у неї входять сформовані особистісні особливості, що включаютьінтереси, мотиви, здібності, риси характеру дитини, а також якості, зв'язані звиконанням ним різних видів діяльності. При вчасному вступу до школи в дитиниповинні бути досить розвинуті самоконтроль, трудові уміння і навички, умінняспілкуватися з людьми, рольове поводження. Для того, щоб дитина була практичноготова до навчання і засвоєння знань необхідно, щоб кожна з названиххарактеристик була в нього досить розвинута». (28, 117)
Ще один психологА. Гучас писав, що «діти, що прийшли до школи, з перших днів попадають унесприятливі умови для їхнього психічного розвитку: програми для всіх однакові,темп навчання дуже швидкий, а фізичні і психологічні здібності не у всіходнакові. Тому частина дітей починає відставати, що викликає негативніпереживання й ускладнює взаємини з однолітками і дорослими. Допомогти дитиніможе спільна діяльність вчителя і батьків». (8, 166-167)
І. Ханхасаєва у своїхпорадах для батьків пише: «Школа – перший клас – величезна подія в життідитини. Такого ж серйозного хвилювання вона не випробує потім багато років. Іхоча це радісне хвилювання, все рівно готуйтеся до стресу. Дитина буденадзвичайно стомлена і не те, що перші дні – тижні: занадто багато новихвражень, різкий перелом у житті. Будьте м'якше і не дуже жорсткі з ним у цейперіод. Він буде багато чого забувати, утрачати, путати – умійте не робити зцього трагедію! Така розгубленість – своєрідна реакція на пережите хвилювання».(34, 161)
Схожі думки поцьому питанню висловлюють автори М. Перець, Б. Минзел, Х. Вимері в своїй книзі «Щоповинні знати батьки»: «Ця подія (початок навчання в школі) жадає віддитини великої кількості фізичних і духовних сил, тому що міняєтьсяустановлений удома порядок. У школі дитина попадає в абсолютно нове оточення іпочуває протиставлення між вимогою й оточенням. У цій ситуації дитина повиннаадаптуватися. Повинні різними способами допомогти дитині ввійти в нове, зовсімчуже соціальне оточення, де все так строго регламентовано». (18, 107-108)
Гігієніст професорЕ. Грінене стверджує: «Учень починаючи відвідувати школу повинний звикнутидо тривалого сидіння за партою, до режиму школи, до нової діяльності – навчання,звикнути до вчителя, колективу класу й інших нових речей. В організмі дитинивідбувається довгострокова фізіологічна адаптація. Вона може пройти легко або складно,від 5 до 6 тижнів або продовжуватися цілий рік, що дуже впливає на розвиток іріст і навіть на здоров'я дитини». (7, 131)
І все-таки,експерименти показали, що на початку навчального року приблизно 26,2% дітей неготові до навчання в школі, після двох місяців навчання – 7,8%, а наприкінцінавчального року – 4,1%. (Ці дані особливо характерні для дітей шестирічноговіку). (7, 73)
Розв’язання даногопитання полягає в наступному: у родині повинні дотримуватися педагогічних ігігієнічних вимог. Для цього батьки повинні:
1. Створити дитині умови учитися в спокійному, постійному місці.
2. Установити раціональний режим дня.
3. Створити умови для достатньої рухливості дитини.
4. Створити для дитини умови добре виспатися і вчасно поїсти.
5. Систематично розвивати увагу дітей.
6. Боротись з розумовою лінню.
7. Розвивати віру у свої сили.
8. Регламентувати перегляд телепередач.
9. Не вимагати з дитини більше його можливостей.
10. Не перевантажувати учня письмовими завданнями.
11. Заохочувати позитивний погляд на навчання.
12. Намагатися підтримувати гарні взаємини дитини з батьками йіншими членами родини.
13. Учити заощаджувати і цінувати час. (16, 101-106).
Схожі думкивисловлюють і російські педагоги К.В. Бардін і В.А. Гейко (22, 160; 24, 60).
Розділ 2. Робота класного керівника зродиною і її особливості в початкових класах
Основні напрямкиреформи загальноосвітньої школи орієнтують педагогів на посилення допомогиродині і підняття її відповідальності за виховання підростаючого покоління, нашироке залучення батьків у виховну роботу з учнями.
Без сумніву, усішколи хочуть підтримувати відкриті і тісні зв'язки з родинами. Вони знають, щонавчання – спільна робота вчителів і батьків. Вони також розуміють, щовзаємозв'язок з батьками є обов'язковий при бажанні розвивати здатності кожногоучня в школі і за її межами. Педагоги, що це розуміють, будуть намагатисядосягти змістовного діалогу з батьками і будуть підтримувати теплий клімат укласі: без напруги, дружній, заснований на взаємодопомозі.
Сучасна школазнає, що зв'язок школи і родини не повинний мати тільки один напрямок як устарі часи, коли ініціативу вказувала школа, наказуючи батькам і учням. Заразучителі не можуть обійтися без допомоги батьків, без різноманітногоспівробітництва на різних рівнях.
Продовжує данутему російський педагог І.П. Подласий: «Сучасні школи переходять до тісноїінтеграції шкільного і сімейного виховання, створюються комплекси „школа –родина“. Головною вимогою статуту таких комплексів є забезпеченнябатьківського контролю за всіма напрямками шкільної діяльності.
Батьки одержалидоступ до розгляду тих питань, куди традиційно їх не допускали, виборупредметів для навчання, визначенню обсягів їхнього вивчення, складаннюнавчальних планів, зміні термінів і тривалості навчальних триместрів і канікул,вибору профілю школи, виробленню внутрішкільних статутів, розробці заходів длязабезпечення дисципліни, праці, відпочинку, харчування, медичногообслуговування школярів, системи заохочень і покарань і т.д. Словом, при добреорганізованій спільній діяльності школа і родина стають дійсними партнерами увихованні дітей, де кожний має цілком визначені задачі і виконує свою частинуроботи». (29, 236)
Форма і змістспівробітництва школи з родиною залежать від цілей поставлених учителем.
Учитель,установлюючи зв'язок з батьками і громадськістю, вирішує такі задачі як:
1. Пізнання родини учня.
2. Систематичне вивчення впливу соціального оточення наособистість учня.
3. Організація спільної педагогічної діяльності школи і родинив навчанні і вихованні дітей.
4. Допомога батькам у вихованні дітей дома.
5. Організація педагогічної освіти батьків.
6. Нейтралізація негативного впливу родини. (5, 4)
Однак, іншіпедагоги відзначають: «Учителя хочуть, щоб норми, що регулюють їхнівідносини з батьками, охопили і турботу про дітей, і підтримали їхню навчальнупрограму. У той же час більшість вчителів не хоче, щоб батьки втручалися в їхнюкласну роботу. Узагалі, учителі схильні зберегти відстань між собою і батьками.Правила, як працювати з батьками залежать від конкретних обставин.
Російський педагогТ. Волікова пише: „Форми роботи вчителя з батьками різноманітні:
· Індивідуальні: відвідування батьків учнів удома, бесіди з батькамив школі, дні консультацій батьків у школі;
· Групові: (Батьки можуть поєднуватися в групи по освіті,педагогічній культурі, по поведінці і показникам успішності їхніх дітей). Тутвиділяються: взаємна робота вчителя і батьків на уроках, коли батькидопомагають вчителю вести урок; і робота з активом.
· Колективні: класні збори, загальношкільні батьківськізбори, батьківські конференції по обміну досвідом виховання, консультації,вечори питань і відповідей, спільні позакласні заходи і т.д.
Зміст усіх формроботи школи з родиною полягає в організації активної виховної їхньоївзаємодії, спрямованого на всебічний розвиток підростаючого покоління.“ (23,63-64)
І.В. Гребєнщиковпише: „Батьки повинні мати педагогічну культуру. Під педагогічноюкультурою розуміється такий рівень педагогічної підготовленості батьків, щовідбиває ступінь їхньої зрілості як вихователів і виявляється в процесісімейного і суспільного виховання дітей. Важливий компонент педагогічноїкультури батьків – їх сугубо педагогічна підготовленість: визначена сумапсихолого-педагогічних, фізіолого-гігієнічних і правових знань, а такожвироблені в процесі практики навички по вихованню дітей.
Основна роль у підвищенніпедагогічної культури належить цілеспрямованій науково-педагогічній освіті,якою займається той же класний керівник або вчитель“. (25, 12,15)
Педагоги виділяютьнаступний зміст загальної педагогічної освіти батьків:
1. Мета, задачі і методи освіти і виховання молодогопокоління.
2. Психологічні, фізіологічні і педагогічні основи вихованнядітей у родині, особливості дітей у різному віці.
3. Обов'язку членів родини, зміст, форми, методи, труднощі,недоліки і помилки сімейного виховання.
4. Взаєминидітей і батьків, способи регулювання відношення між школою і родиною.
5. Проблемивільного часу і зайнятості дітей, пропаганда здоров'я і здорового способужиття.
Виділяютьсянаступні форми педагогічної освіти:
Традиційні:
· Батьківські збори
· Лекції
· Вечори питань – відповідей
· Диспути
· Дні відкритих дверей
Нетрадиційні:
· Ділові ігри
· Регламентовані дискусії (5, 22-32)
На питання, наяких же основах повинні складатися відносини вчителя і родини, щоб мати успіх увихованні, – відповідає В.А. Сухомлинський. „Якнайменше викликів у школуматерів і батьків для моральних нотацій дітям, і якнайбільше духовногоспілкування дітей з батьками, що приносить радість матерям і батькам“. (33,38)
Працюючи з батькамиважливо досягти пізнання і розуміння, створити умови батькам познайомитися нетільки з вчителем, але і між собою, зі школою і шкільною адміністрацією, податиякнайбільше інформації про школу, про навчання, виховання й інших цікавлячихбатьків питаннях. Обов'язково потрібно дати батькам висловитися.
Робота класногокерівника з батьками дуже складна. Їх вплив має величезне значення для дитини,однак у більшості випадків даний вплив стихійний. Часто оцінка батькамиповодження їх дітей не збігається з оцінкою вчителів учасників, а також зоцінкою самих учнів. Тому вчитель повинний шукати шлях до серця батьків, щобдати їм позитивний напрямок. Взаємини з батьками зміцнюються, коли:
· вчитель батькам намагається дати те, що потрібно і від них(вислуховує їх проблеми, висловлює розуміння і доброзичливість стосовно їхдітей);
· вчитель не забуває, що батьки повинні дивитися на школуочима дітей спочатку встановлює контакт із дітьми, а потім з їхніми батьками);
· вчитель прагне розкрити здібності батьків в окремихобластях виховання дітей;
· вчитель пам'ятає, що не можна батькам указувати, а тимбільше лаяти їх дітей;
· вчитель сподівається на перемогу добра в душі дитини;
· вчитель поділяється накопиченим педагогічним досвідом іт.д.
Для успішноївиховної роботи вчитель повинний мати педагогічну майстерність:
1. Добре знати і любити свого вихованця і свою роботу.
2. Свідомо прагнути досягти поставлених виховних цілей ізадач.
3. Ефективно застосовувати виховні форми, методи і способи.
4. Уміти спілкуватися і взаємодіяти з родиною вихованця.
5. Піднімати авторитет батьків в очах учнів.
6. Передавати батькам наукові (педагогічні, психологічні,юридичні й інші) знання і педагогічний досвід.
7. Розвивати свої здібності і педагогічну майстерність. (5,17)
Від тих зв'язків івзаємин, що виникнуть у першому класі, у початковий період, буде багато в чомузалежати і вся наступна робота.
На думку В.Н. Ібрагимовоїзміст роботи вчителя з батьками першокласників визначається „трьомаосновними задачами:
1. Ознайомлення з досвідом сімейного виховання дітей з метоювивчення рівня підготовленості першокласників до школи; дотримання наступностіміж дошкільним сімейним і шкільним вихованням і перебування індивідуальногопідходу до кожної дитини.
2. Керування вихованням школярів у родині, надання допомогибатькам у правильній організації навчальної і творчої діяльності першокласникаі його відпочинку.
3. Залучення батьків до організації виховної роботи в школі, укласі“. (26, 57)
Педагог С. Дапкенепропонує вчителям наступні методи пізнання родини:
· Спостереження
· Бесіда
· Анкетування
· Метод творів
· Думка інших. (5, 13-16)
Дану темупродовжує І.В. Гребєнщиков: „Учителю першого класу особливо необхідно закороткий термін вивчити учнів, познайомитися з батьками.
Рекомендуєтьсяпровести для батьків бесіди на цікавлячі їх питання. Наприклад: “Проорганізацію навчання першокласника»; «Навчальна робота першокласниківі задачі батьків»; «Молодший школяр: вік і його особливості»; «Якдопомагати першокласнику у виконанні домашніх завдань?»; «Вихованнясвідомої дисципліни в дітей у родині» і інші". (25, 44)
У першому – другомукласі важливо заохочувати батьків познайомитися між собою, обмінятися адресамиі телефонами. Вчитель повинний обговорити випадки, коли батьки незадоволенідружбою дітей. Робота відбувається краще, якщо вона ґрунтується на індивідуальнихбесідах. Варто більше організовувати спільних свят, і інших заходів. Дужеважливо вислухати батьків, дозволити їм говорити, висловити свої претензіїшколі, вчителю, керівникам школи.
Звичайно батьки,що приходять до школи поділяються на дві групи:
1. Ті, котрі знають, що їхня дитина в школі оцінюєтьсяпозитивно, вони чекають похвали.
2. Ті, котрі знають про труднощі у дітей, але бояться про цеговорити, уникають вчителя, і не знають, як допомогти дитині. Такі батьки віддаютьперевагу узагалі не ходити до школи, обмежитися лише телефонними розговором, чиприходити до школи лише по виклику вчителя. Часто їх лякають і можливі докори збоку інших батьків. На цю групу батьків вчитель повинний звернути особливуувагу.
Ради за рішеннямпроблем взаємовідношення між батьками, вчителем і учнями пропонують деякіпедагоги: «Влучне слово вчителя, розумна і тактовна аргументація, слушнапорада часто вирішують тривалі, болісні конфлікти.
Для батьків учнів початковихкласів характерний більш високий рівень виховної активності і потреби увзаємодії зі школою. Вони часто приходять у школу, цікавляться своїми дітьми. Іці інтереси вчитель зобов'язаний задовольняти і давати батькам більшеінформації, чим їх цікавить.
Можна виділитинаступні важливі аспекти спілкування вчителя з батьками в початкових класах:
· Починати розмову не з проблем дітей, а з загальних приємнихпитань, не поспішати вирішувати проблеми;
· Показувати увагу батькам, цікавитися їхньою роботою, домом;
· Обговорити емоції, що виникають через школу, вчителів,дітей;
· Уважно слухати і приймати те, що говорять батьки, некритикувати їхню думку, а намагатися зрозуміти, що дозволяє їм так думати;
· Домовитися про загальні цілі і на батьківських зборахговорити про те, що важливо усім;
· Приділяти стільки часу, скільки потрібно;
· Мотивувати аргументи тим, що те про що ви говорите важливоусім і більшість вас підтримують;
· Інформувати батьків особисто, за допомогою листів або індивідуальнихбесід. Інформацію, призначену для батьків, не передавати через дітей або інших людей.
Деякі вчителіскладають програму роботи з батьками, у яку входить так зване навчання батьків.Для батьків проводяться курси, читаються лекції. Програма передбачає освітулише батьків першокласників. У школах проводяться батьківські вечори поезії,виставки, батьки пишуть побажання своїм дітям.
Педагоги багатьохшкіл шукають рішення проблем, розуміючи й усвідомлюючи, що взаємини вчителів,батьків і учнів – це замкнутий трикутник.
/>
І якщо сторонитрикутника збігаються, то це міцна фігура, а розбіжності приводять допогіршення взаємодії і взаєморозуміння всіх „сторін“. Тому якщо школаобвинувачує батьків, отже вона сама допускає помилки і навпаки». (12, 54)
Педагоги помітили,що батьки першокласників не готують дітей до школи, тому освіту педагоги почализ батьків п'яти-шестирічних дітей.
Отже: і батькипотрібні школі і вона потрібна сьогодні родині. Вчитель є єднальною ланкою міжшколою і родинами учнів. Спілкування з батьками своїх учнів вчителю необхідно,тому що без цього він виявляється позбавленим дуже важливої інформації. Упедагогів і родини загальні цілі. Без їхньої взаємодії життя дитини стаєбідніше. (32, 20)
Школа дає дитинінаукові знання і виховує в нього свідоме відношення до дійсності. Родиназабезпечує практичний життєвий досвід, виховує уміння переживати за іншу людину,почувати його стан. Для гармонійного розвитку особистості необхідно і те й інше.(30, 165)
Розділ 3. Дослідження взаємин вчителів,учнів і батьків
Як було сказановище, школа і родина повинні працювати спільно, тому що в них єдина мета –виховання особистості. Від взаємин вчителів, учнів і їхніх батьків залежитьуспішність навчання і виховання дитини. Велику роль у даному ланцюгу взаєминграють відносини між вчителем і батьками. З метою з'ясувати особливості роботивчителя з батьками в початкових класах, проводилося анкетування вчителів усередній школі № 32 міста Чернігова.
Також проводилосяанкетне опитування батьків учнів першого класу. Батьки відповідали на питаннязв'язані з взаєминами в родині, а так само – зі школою. Усього було опитано 20батьків.
Анкети булианонімними, кожному з опитуваних потрібно було відповісти на 13-14 питань.Результати дослідження показали ряд цікавих особливостей роботи вчителя зродиною на початковому етапі навчання, про що докладніше і буде говоритисянижче.
3.1 Аналіз дослідження діяльностівчителів
Перша групапитань – планування і проведення заходів для батьків. Вчителям булозапропоновано відповісти на такі питання:
· Щослужить вам опорою при плануванні роботи з батьками в 1-4 класах?
· Як частопроводите заходи для батьків?
· Якізаходи для батьків проводите?
Були отриманірізноманітні відповіді, основні з який приводяться в даних таблиці № 1,одиничні розберемо окремо при аналізі таблиці.
Таблиця № 1Планування і проведення заходівФормулювання питання Варіанти відповідей Всього /> /> 1. Що служить Вам опорою при плануванні роботи з батьками в 1-4 класах?
1. Програма, план
2. Педагогічний досвід роботи
3. Методичні рекомендації і література.
4. Побажання батьків.
5. Індивідуальні особливості дітей.
6. Ситуація: проблеми і труднощі.
7. Інші відповіді.
2
2
3
5
2. Як часто проводите заходу для батьків?
1 раз у чверть
1 раз на місяць і частіше
По необхідності
6
3
3
3. Які заходи для батьків проводите?
1. Батьківські збори
2. Дискусії
3. Індивідуальні консультації
4. Спільні свята
5. Відкриті уроки або відкритих дверей
6. Анкетування
7. Лекції
8. Інші нетрадиційні заходи
4
4
4
На питання пропланування роботи з батьками опитувані вчителі найчастіше називали такіаспекти, як проблемні ситуації, що складаються в конкретному класі в той чиінший час у процесі навчання або виховання учнів або при спілкуванні іспівробітництві з батьками – 5 (тобто вчителі орієнтуються по обстановці).Серед проблем вчителя називають: проблеми поводження, успішності, фізичні іпсихологічні особливості розвитку дітей даного віку, а також загальніорганізаційні питання класу, розв'язувані разом з батьками. Наступною опороюпланування роботи служать побажання і пропозиції батьків – 3. Іншою опороюслужить педагогічний досвід кожного вчителя, а також його колег – 2. І 2 зопитаних указали, що при плануванні використовують «Загальніпрограми», шкільний і класний план роботи з батьками. Підсвідомо хочетьсязапитати інших учителів, невже вони не складають плану роботи, а лише йдуть наприводу часу і ситуації?
Підводячипідсумки опитування по цьому питанню можна сказати, що основною опороюпланування роботи з батьками є побажання і рекомендації самих батьків іситуація навчального і виховного процесу. Великий вплив роблять методичнірекомендації і література, а також педагогічний досвід і план роботи вчителя.
Наступне питаннязв'язане з темою планування і проведення заходів для батьків: як частопроводите різні заходи для батьків?
Більшістьучителів проводять заходи 1 раз у чверть – 6. Інші відповіді розділилисяпорівно, тобто 3 – проводять заходи 1 раз на місяць і частіше і 3 – понеобхідності.
Наступне питаннятісно зв'язане з попередніми: які заходи для батьків проводите? Тому що булиотримані різноманітні відповіді, я постаралася їх згрупувати.
Опитані вчителіосновними формами роботи вважають: батьківські збори (4 відповіді), спільнісвята (4 відповіді), колективні й індивідуальні консультації (4 відповіді).
Наступнеаналізоване питання, на яке відповідали опитувані вчителі: яку літературувикористовуєте для роботи з батьками? Тут одержали безліч різноманітнихвідповідей. При аналізі зазначеної вчителями літератури, спробували виділитидеяких авторів або назви журналів, що повторюються хоча б у декількох анкетах.На жаль не усі з опитуваних точно вказали літературу (тобто автора і назвукниги), багато хто обмежилися загальними фразами, що застосовують різнуметодичну, педагогічну і психологічну літературу. Загальна картина видна втаблиці № 2.
Таблиця № 2Використовувана вчителями літератураФормулювання питання Варіанти відповідей Всього /> /> 4. Яку літературу використовуєте для роботи з батьками?
Психолого-педагогічна література:
Амонашвілі
Сухомлинський
Інші автори
Періодична преса:
«Початкова школа»
Інші журнали і газети
Конкретне джерело незазначене
1
3
1
2
4
1
Опитувані вчителітакож указали різну літературу:
· СухомлинскийВ. «Сердце отдаю детям»
· СухомлинскийВ. «Мудрость родительской любви»
· СухомлинскийВ. «Как воспитать настоящего человека»
· Корчак«Как любить детей»
· Степаненков«План работы с классным коллективом»
· ЧечетВ. «Умеем ли мы обращаться с детьми»
· УрбанскаяО. Н. «Работа с родителями младших школьников»
· СенькоВ.Г. «Учителя и родители»
· КолядаМ. «Шпаргалка для родителей»
· СолодухинВ.З. «Книга для родителей»
· БудлицкаяИ. И. «Библиотека для родителей»
· ДерекливаяН.И. «Направление работы классного руководителя с семьей и учащимися»
· «Семейнаяэнциклопедия» іінші.
Крім книгзгадується журнал «Початкова школа» і інші журнали і газети.
Наступне питаннязадане вчителям: яку участь приймають батьки в шкільних заходах для дітей? Цимпитанням хотілося з'ясувати активність батьків у шкільному житті. Крім тоготаке ж питання задавалося і батькам, пізніше зможемо порівняти відповідівчителів і батьків. Основні дані анкетування по цьому питанню зведені в таблицю№ 3.
Таблиця № 3Участь батьківФормулювання питання Варіанти відповідей Всього 5. Яку участь приймають батьки в шкільних заходах для дітей?
Допомагають в організації
Беруть участь самі
Допомагають матеріально
Лише спостерігачі
5
2
5
Активна участь
По можливості
Пасивна участь
6
5
1
Відповіді на данепитання були різні, тому проаналізуємо їх по двох аспектах:
· Яку самеучасть приймають батьки?
· Якаактивність батьків?
Відповіді,опитаних учителів, розділилися так, що в однаковій кількості відповідей (5)було зазначено, що батьки допомагають при організації заходів для дітей:складають сценарії, виготовляють костюми і маски, прикрашають клас. Стільки ж(5) учителів відповіло, що батьки допомагають матеріально. Двоє з опитанихнаписали про те, що батьки самі беруть участь у заходах.
Наступна темаопитування присвячена взаємодопомоги вчителя і батьків. Ця тема містить у собідва питання:
· Якудопомогу у виховному процесі одержуєте від батьків?
· Як у своючергу допомагаєте батькам?
Таблиця № 4Співробітництво і взаємодопомогаФормулювання питання Варіанти відповідей Всього
6. Яку допомогу у
виховному процесі одержуєте від
батьків.
1. Інформація
2. Контроль за виконанням вимоги вчителя
3. Організаційна допомога
4. Співробітництво
5. Інша допомога
6. Ніякої допомоги
2
3
7 7. Як у свою чергу допомагаєте їм.
1. Поради і рекомендації
2. Консультації
3. Бесіди
4. Спільне рішення проблем
5. Інформація для батьків про їхніх дітей
6. Рекомендація літератури
7. Відвідування вдома
8. Освіта батьків
9. Інша допомога
2
3
5
2
При опитуваннібільшість з опитаних учителів як основний вид допомоги одержуваної від батьківуказали – співробітництво по різних питаннях, загальне рішення (7 відповідей).Батьки активно відвідують заходи проведені вчителем, консультуються, вислухуютьради і намагаються їх дотримуватися. Наступні по частоті відповідей йде організаційнадопомога: ремонт класу, організація свят і різних заходів (3 відповіді) іконтроль за виконанням вимог вчителя, сюди входить домашній контроль дітей заїх успішністю і поводженням, допомога у виконанні домашніх завдань (2відповіді).
Наступні питання,адресовані вчителям, тісно взаємозалежне з попереднім: як у свою чергудопомагаєте їм? Тут проаналізуємо відповіді вчителів про ту допомогу, що вонироблять батькам.
Більшістьопитаних вчителів вказали наступні види, як робиться ними допомоги: бесіди (5 відповідей),консультації (3 відповіді), ради і рекомендації (2 відповіді), і вчителяпідносять батькам інформацію про дітей (3).
Наступна темаопитування присвячена проблемам і труднощам при роботі вчителів з батьками.Вона включає такі питання:
· Які проблеминавчання, виховання вирішуєте разом з батьками?
· Якізустрічаєте труднощі при роботі з батьками?
Таблиця № 5Проблеми і труднощіФормулювання питання Формулювання питання Всього
8. Які проблеми навчання, виховання вирішуєте
разом з батьками?
1. Адаптація в школі
2. Поліпшення успішності
3. Поводження і спілкування
4. Поліпшення психологічного клімату
5. Розвиток пізнавальних навичок
6. Організація вільного часу
9. Проблеми не зазначені
3
5
2
2 9. Які зустрічаєте труднощі при роботі з батьками?
1. Відсутність ініціативи
2. Неправильна оцінка своєї дитини
3. Невиконання вимоги вчителя
5. Педагогічна неосвіченість батьків
8. Відсутність труднощів
10
2
Опитані вчителівиділяють наступні основні проблеми навчання і виховання, розв'язувані разом збатьками: поліпшення успішності (5 відповідей), деталізуючи яку варто згадатитруднощі в навчанні і їхні причини, допомога дитині при навчанні, і поводження(2 відповіді) тут слід підкреслити: виховання ввічливості, дружелюбності,дисциплінованості, спілкування з дорослими й однолітками, конфлікти дітей.Також вчителя вказують, що разом з батьками вони вирішують проблему поліпшенняпсихологічного клімату як у школі, так і дома (2 відповіді). Тільки троє зопитаних разом з батьками вирішують проблему адаптації дітей у школі, а вонатак важлива саме в перші роки навчання. На питання про труднощі, якізустрічаються при роботі з батьками, як видно за даними таблиці, вчителявідповіли практично однаково, що ще раз доводить, що проблеми в нас ті самі.Більшість вчителів вказали основну проблему: відсутність ініціативи йактивності з боку батьків (10 відповідей), сюди можна віднести рідкевідвідування школи, погане відвідування батьківських зборів, відсутністьінтересу до справ дитини, обмежена спілкування з дітьми, не виявляютьініціативу в проведенні заходів, бояться висловлювати своя думку, побажання,рекомендації.
Останнє питанняанкети для вчителів відповідає темі наукової праці:
· У чому полягають особливостіроботи з батьками в початкових класах?
Тут вчителі ділятьсясвоїм педагогічним досвідом, висловлюють свою точку зору. Тому одержали різнівідповіді, узагальнювати важко. Загальні дані приведені в таблиці № 6.
Таблиця № 6Особливості роботи вчителя з батькамиФормулювання питання Варіанти відповідей Всього /> /> 10. У чому полягають особливості роботи з батьками в початкових класах.
1. Інформація про дітей і їх батьків
2. Установлення контакту
3. Тісне співробітництво
4. Часті зустрічі
5. Відвідування вдома
6. Допомога в адаптації
7. Інформація про школу і її вимоги
10. Висока активність батьків у початкових класах
12. Інші особливості
2
2
5
3
Більшістьопитаних вчителів головною особливістю роботи з батьками вказали тіснеспівробітництво між вчителем і батьками (5 відповідей), вчителя пишуть, що вцих класах батьки ще дуже активні (3 відповіді), що полегшує роботу вчителя.Велику роль грає встановлення тісних, дружніх контактів (2 відповіді), відпершого контакту залежать подальші взаємини і співробітництво, двоє зопитуваних вказують, що одержують інформацію про дітей і їхню родину, що дужеважлива при навчанні і вихованні дітей.
У висновку вартосказати, що успішність роботи вчителя з батьками залежить від взаємовідношеньміж ними в перші роки, велику роль тут грає і тісне співробітництво, і частізустрічі, і встановлення перших контактів, і завоювання авторитету і ще багаточого іншого. Я думаю, у перші роки навчання вчитель повинний приділяти особливуувагу роботі з батьками. У клас приходять нові діти, нові родини. Вчительповинний багато чого довідатися, познайомитися з усіма. Батьки повинніпобачити, що вчитель з перших днів керується принципом «школа – дитина –дім», щиро цікавиться, запрошує до зустрічі і співробітництва, щоприносить користь і цікаво обом сторонам. Тоді в майбутньому у вчителя не будепроблем при організації роботи з батьками.
3.2 Аналіз анкетування батьків
Поряд занкетуванням учителів проводилося анкетне опитування батьків учнів першогокласу. В опитуванні взяли участь 20 батьків.
Перший блокпитань для батьків присвячений взаєминам батьків і дітей у конкретнійопитуваній родині. Ціль їх довідатися чи знають батьки своїх дітей, чицікавляться їх життям у школі, як проводять дозвілля з дітьми? Узагальненнявідповідей батьків по цьому й іншім питаннях розміщенні в таблиці.
З узагальненихдані таблиці видно, що майже всі батьки вважають, що в їхніх родинах євзаєморозуміння з дітьми. Лише двоє з 20 опитуваних вказали, що взаєморозумінняприсутнє не завжди. Позитивні відповіді на дане питання обумовлюють й іншінаступні відповіді.
13 із всіхопитуваних батьків знають друзів своїх дітей, і лише 7 відповідають, що знаютьне всіх друзів. Більшість батьків указують, що друзі їхніх дітей бувають у нихвдома, інші відповідають, що діти зустрічаються вдома рідко або друзі неприходять зовсім. Отже більшість опитуваних батьків не тільки знайомі з друзямисвоїх дітей, але і зустрічаються і підтримують цю дружбу самі.
Таблиця № 1Взаємини батьків і дітейФормулювання питання Варіанти відповідей Всього /> /> 1. Чи вважаєте ви, що у вашій родині є взаєморозуміння з дітьми.
Так
Не завжди
18
2
2. Чи знаєте ви друзів ваших дітей.
Так
Не всіх
13
7
3. Чи бувають вони у вашому будинку
Так
Іноді
Ні
10
7
3
4. Чи перевіряєте, як ваші діти вчать уроки.
Так
Іноді
17
3
5. Чи є у вас загальні з ними заняття і захоплення.
Так
Ні
16
4
6. Як проводите дозвілля з дітьми.
Читаємо
Гуляємо,
подорожуємо
Граємо
Дивимося ТВ
Інше
5
5
4
4
2
7. Чи хочуть діти, щоб ви були з ними під час дитячих свят у школі, чи хочуть проводити їх без дорослих.
З дорослими
Не знаю
19
1
Майже всі батькиперевіряють, як їхні діти вчать уроки (17) і лише троє відповіли, щоперевіряють уроки тільки іноді.
Також як і впопередніх питаннях у більшості, тобто 16 батьків мають спільні з дітьмизахоплення і заняття. На жаль четверо з опитуваних вказують, що не маютьспільних занять і захоплень з дітьми. Шкода, що ці батьки не вказують причин.Наступне питання є продовженням попереднього, тобто батьки вказують як самевони проводять дозвілля з дітьми. Тут – безліч різноманітних відповідей, деякі вдалосязгрупувати, інші згадаємо окремо.
Улюбленимпроведенням дозвілля батьків є подорожі, походи на природу, на друге місцеможна поставити спільні ігри і читання (5 і 4 відповідей), крім цього батькиразом з дітьми дивляться телебачення (4), відвідують родичів і друзів,виконують роботу по дому, ходять у кіно, театри і на концерти, відвідуютьвиставки, розмовляють і поділяються враженнями, а також багато чого іншого.
У висновку поцьому питанню можна сказати, що батьки змістовно, цікаво і дуже різноманітнопроводять своє дозвілля разом з дітьми.
За результатаминаступного питання ще раз переконалися, що і діти хочуть, щоб батьки були зними, брали активну участь і в їхньому шкільному житті. Так на питання чихочуть ваші діти, щоб ви були з ними під час дитячих свят у школі всі, завинятком одного, відповіли так. Це ще раз підтверджує існування тісногоконтакту між дітьми і батьками, бажання спілкуватися і взаємодіяти по обидвабоки, а також інтерес і увага з боку батьків до дітей.
Другий блокпитань анкети для батьків присвячений взаєминам родини і школи. Проаналізувавшиданий блок питань і відповідей можна побачити як часто батьки дітей початковихкласів, відвідують школу і з яких причин, які проблеми навчання і вихованнявирішують разом із вчителем, яку допомогу одержують від вчителів і інше.
З метоюдовідатися педагогічну освіченість батьків в анкетах було поміщене наступнепитання:
· Чичитаєте ви педагогічну і психологічну літературу? Яку?
Узагальненівідповіді по даному питанню покажемо в таблиці.
Таблиця №2 Чичитають батьки літературуФормулювання питання Варіанти відповідей Всього 8. Чи читаєте ви педагогічну і психологічну літературу?
Так
Ні
13
7 Яку?
Б. Спок
Д. Карнегі
Статті в журналах і газетах
8
2
3
За даними таблицібачимо, що більшість батьків відповіло, що читають педагогічну і психологічнулітературу (13). Деякі батьки відповіли на це питання «ні». Доситьвеликий відсоток всіх опитуваних батьків зовсім не читають педагогічної іпсихологічної літератури.
За допомогоюнаступних питань довідаємося про активність батьків із самих опитуванихбатьків. З цією метою в анкеті розміщенні наступні питання:
· Як частови відвідуєте школу?
· З якихпричин приходите в школу?
· Яка вашароль в організації класних і шкільних заходів?
Таблиця №3Активність батьківФормулювання питання Варіанти відповідей Всього /> />
9. Як часто ви відвідуєте школу.
10. З яких причин приходите в школу.
11. Яка ваша роль в організації класних чи шкільних заходів.
Щодня
Часто
1 раз на місяць
Рідко
По необхідності
На збори
На свята
Цікавляться успішністю і поводженням дітей
Проводжають і зустрічають дітей
Участь
Матеріальна допомога
Допомога в підготовці
По можливості
Ніякої
5
6
3
2
4
8
4
5
3
4
4
3
9
Опитувані батькивідповідають: що відвідують школу часто (6 відповідей), рідко і лише понеобхідності (4 відповіді), один раз на місяць (3 відповіді) і щодня (5відповідей). Серед причин відвідування більшість указують батьківські збори (8відповідей) і бажання поцікавитися успішністю і поводженням дітей у школі (5 відповідей).Крім цього батьки відвідують різні свята і заходи, проведені в школі (4),проводжають і зустрічають дітей зі школи (3).
На питання анкетипро участь і роль батьків у проведенні шкільних і класних заходах для дітейбільшість батьків відповіло, що допомагають по потребі і можливості, чим можуть(9). Менша кількість батьків самі беруть участь (4), надають матеріальнудопомогу (4) чи допомагають при підготовці (3).
Наступні питанняприсвячені співробітництву вчителів і батьків. З метою довідатися про проблемирозв'язуваних спільно і про допомогу одержуваної від учителів, батькам булипред'явлені такі питання:
· Якіпроблеми навчання, виховання й інші вирішуєте разом із вчителем?
· Якудопомогу одержуєте від вчителя?
Таблиця №4Взаємини вчителів і батьківФормулювання питання Варіанти відповідей Всього /> /> 12. Які проблеми навчання, виховання вирішуєте разом із вчителем?
Навчання
Поводження
Адаптації
Різні
Ніяких
7
4
1
8
13. Яку допомогу одержуєте від вчителя?
Інформацію
Поради
Консультації
Різну
Ніяку
4
9
5
2
Більшістьопитуваних батьків відповіло, що вирішують разом із вчителями різні проблеминавчання і виховання, які виникли на даному етапі (8). Інші батькиконкретизують свої відповіді: проблеми навчання вирішують 7 батьків зопитуваних, тут вказуються проблеми успішності, навичок читання і рахування,активності й уважності дітей на уроках; проблеми поводження і спілкуваннявирішують 4. Лише один із усіх батьків указав, що вирішує разом із вчителемпроблему адаптації дітей у школі.
Підводячи підсумокпо даному питанню, можна сказати, що батьки разом із вчителями вирішують різніпроблеми навчання, що стосуються, і успішності, поводження і спілкування,адаптації й інші.
Висновки і рекомендації
У роботі булавивчена і проаналізована різна педагогічна і психологічна література по темі «Особливостіроботи вчителя з батьками в початкових класах», у результаті можна зробитинаступні висновки:
1. Сімейне виховання відіграєзначну роль у вихованні і формуванні особистості дитини, тому йому вартоприділити увагу не тільки батькам, але і вчителям, які працюють з батьками.Неблагополуччя родини відбивається на навчанні і вихованні дитини в школі.
2. Діти шести-восьмирічного вікумають властиві їм психологічні і фізіологічні особливості. Вони складноадаптуються до школи. Задача вчителя і батьків – полегшити процес адаптації.
3. Школа і родина переслідуютьєдину мету в утворенні і вихованні дитини, тому вони повинні працювати спільно.Взаємозв'язок з батьками є обов'язковим при бажанні розвивати здібності кожногоучня в школі і за її межами. Вчитель є єднальною ланкою між школою і родинамиучнів.
4. При роботі з батьками впочаткових класах вчитель повинний звернути увагу на індивідуальні особливостідітей, на взаємини між батьками і дітьми в кожній окремій родині, насформований психологічний клімат у класі між вчителем, дітьми і батьками. Відтих зв'язків і взаємин, що виникнуть у першому класі, у початковий період, будебагато в чому залежати і вся наступна робота.
Підводячипідсумок усьому вище сказаному ще раз хочеться відзначити актуальність обраноїтеми і рекомендувати вчителям приділяти більшу увагу проблемі роботи вчителя впочаткових класах. Тому що від її залежить уся наступна робота з батьками,навчання, виховання і формування особистості дитини, а отже і всьомумайбутньому поколінню.
Список використаної літератури
1. БардинК. В. Чтобы ребёнок успешно учился. – Москва, 1988.
2. Беркинблит М. Б.,ПетровскийА. В. Фантазия и реальность. М. Политиздат, 1968г.
3. Бывают выдающиесядети. Н. Лейтес. Семья и школа, №3 1990г. стр. 33. класний керівникпершокласник батьки учень
4. Возрастнаяодаренность. Н. Лейтес. Семья и школа, №9 1990г. стр. 31.
5. ВоликоваТ. В. Учитель и семья. – Москва, 1987.
6. Воспоминания,размышления, беседы. Лейтес Н. С. Психологический журнал.т. 13,№ 1,1992г., стр.147-165.
7. Выгодский Л.С.Воображение и творчество в детском возрасте. Психологический очерк: Кн. дляучителя. М.Просвещение,1991г
8. ГейкоВ. А. Роль семьи в развитии школьных успехов ребенка. // Начальная школа. — 1999,№3. – С. 59 – 61.
9. Гильбух Ю.З.Внимание: одаренные дети. М. Знание.,1991г.
10. ГребенщиковИ. В. Школа и семья. – Москва, 1985.
11. Дьяченко О.М.,Кириллова А.И. О некоторых особенностях развития воображения. Вопросы психологии. №21980г.
12. Запорожец А.В.Избранные психологические труды. В двух томах. М. Прос.,1986г.
13. ИбрагимоваВ. Н. Работа воспитателя с родителями учащихся 1 класса. // Начальная школа. – 1988,№10. – С. 57 – 60.
14. Клименко В.В.Психологические тесты таланта. Харьков. Фолио, 1996г
15. Коршунова Л.С.Воображение и его роль в познании. М. Изд. МГУ, 1979г.
16. КулагинаИ. Ю. Возрастная психология. – Москва, 1998.
17. Легко ли бытьодаренным? Н. Лейтес. Семья и школа, №6 1990г. стр. 34.
18. Лейтес Н.С. Обумственной одаренности. М. Прос.,1960г.
19. Лейтес Н.С.Умственные способности и возраст. М. Педагогика, 1971г.
20. НемовР. С. Психология Кн. 2 – Москва, 1998.
21. Одаренные дети.Перевод с англ., Под ред. Бурменской, Слуцкого. М., 1991г.
22. ПодласыйИ. П. Педагогика т. 2 – Москва, 1999.
23. Популярнаяпсихология для родителей. Под ред. А. А. Бодалева – Москва, 1988.
24. Проблема развитияпознавательных способностей. Л., 1983г.
25. Проблемыпсихологии творчества и разработка подхода к изучению одаренности. Моляко В. А. Вопросы психологии.№5, 1994г., стр. 86-95.
26. Проблемыспособностей в советской психологии. Межвузов. сб. науч. тр. Л: ЛГПИ, 1984г.
27. СавицкаяД. В. Психологическая готовность детей к школьному обучению. // Начальная школа.– 1999, №3. – С. 59 – 64.
28. Смолко Е. Воспитыватьвместе. // Семья и школа. – 1985, № 9. – С. 19 – 21.
29. Сухомлинский В. Мудростьродительской любви. – Москва, 1990.
30. Теплов М. Б.Избранные труды. В 2-х т., (т.1.) М. Прос.,1971г.
31. Формированиетворческих способностей: сущность, условия, эффективность. Сб. науч. тр. Свердловск.СИПИ,1990г
32. Ханхасаева И. Растётдочка, растёт сын. – Москва, 1991.
33. Чечет В. В. Педагогикасемейного воспитания. – Минск, 1998.
34. Шуркова Н.Е.Собрание пестрых дел. М. Новая школа, 1994г.
35. Эфроимсон В. П.Загадка гениальности. М. Знание, 1991г.