Розподіл ролей в сім'ї як фактор тривалого шлюбу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА»
ХЕРСОНСЬКА ФІЛІЯ
КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ

ДИПЛОМНА РОБОТА
Розподіл ролей в сім’їяк фактор тривалого шлюбу

Студентаспеціальності 7.040101 «Психологія»
освітньо-кваліфікаційнийрівень «Спеціаліст»
СоклінськоїОльги Миколаївни
Науковий керівник:ад’юнкт-професор психології
Голєв С.В.
Допущена дозахисту ДЕК протокол
№ 5 від " 12" травня 2009 р.
Завідувач кафедри«Психологія»
СтудентСоклінська О.М.
Робота захищена_______червня 2009 р.
з оцінкою "_______________"
Херсон 2009

Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади соціальногодомінування та ролевої структури сім’ї
1.1 Загальні відомості шлюбу
1.2 Динаміка ролевої структури сім’їв історії
1.3 Мотиви визнання чоловічого/жіночоговерховенства
Розділ 2. Характеристика методик для діагностики сімейних відносин
2.1 Методи вивчення особливостей спілкування, взаємин таіндивідуальності подружжя
2.2 Методи дослідженняіндивідуальності подружжя
2.3 Методи вивчення етично-психологічних тадитячо-батьківських стосунків
2.4 Методи терапії у вирішеннісімейних проблем
Розділ 3. Дослідження характеру верховенства та розподілуролей в сім’ї
3.1 Аналіз отриманих даних по методиці «ДМВ» Т.Лірі
3.2 Аналіз отриманих даних пометодиці «Розподіл ролей в сім’ї»
3.3 Обговорення результатів пометодикам
Висновки та рекомендації
Висновок
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
 
Актуальність. У психології традиційно значна частина досліджень присвячена вивченнюсім'ї і внутрішньо подружніх стосунків. Суміжні дисципліни (родинне право,соціологія і демографія) також виявляють цікавість до негативних явищ в розвиткуінституту сім'ї, тому їх досягнення і результати активно використовуютьсяпсихологією для створення і вдосконалення моделей сучасної сім'ї.
Також вочевидь, щобільшість авторів, окрім значущості інших чинників, мають на увазі або відкритовизнають велику роль особових, соціально обумовлених характеристик подружжя воцінці якості їх шлюбу і загального здоров'я сім'ї. Тому дослідження останніхроків продовжують розкривати особливості ціннісних орієнтацій і уявлень просім'ю і шлюб у людей тих, що як створили свою сім'ю, так і підготовлюваних доцього (Торохтій В.С., 1966; Ейдеміллер Е.Г., Юстіцкис Ст, 1999; Дружінін В.Н., 2000;Моськвічева н. л., 2000; Гурова Р.Г., 2000 і ін).
Дослідження жустановок (аттитюдів) подружжя зафіксовані, переважно, в роботахпсихотерапевтів різних напрямів (В. Сатір, А. Елліс, М. Боуен, Е.Г. Ейдеміллер,В. Юстіцкис і ін). Проте, хоча аттитюд вивчався досить широко (В.Н. Мясищев, А.Н.Леонтьев, П.Н. Шихирев, І.Р. Сушков, В.А. Отрут, А.Г. Асмолов і ін), до цьогодня робляться спроби задати йому чіткіші кордони, виявити реальні умови ічинники, що визначають силу і можливості його впливу на реальну поведінку.
Все це, а такожряд розбіжностей відносно критеріїв успішності — неуспішності шлюбу, дозволяєнам зробити висновок про те, що сучасна картина процесів, що відбуваються всім'ї, і подружжя, що впливає на задоволеність, шлюбом, потребує пильнішого розгляду.Тому будь-яке дослідження (у тому числі, і наше), що стосується інституту сім'їі шлюбу, є актуальним, оскільки отримані знання можуть збагачувати якфундаментальні теоретичні представлення ученого, так і методологічнийінструментарій практикуючого фахівця, що займається питаннями оптимізаціїстосунків в сім'ї.
Особливий сплескактивності у вивченні сім'ї і шлюбу доводиться на період до середини 90-х роківXX століття. Характерний інтерес до проблеми схожості — відмінності подружжя вплані особових характеристик, а також рольових і ціннісних орієнтацій (А.Н. Волкова,А.К. Дмітренко, Т.В. Галкина, Д.В. Ольшанський, А.П. Ощепкова, Б.М. Півнів, К. Вітек,Д. Майерс і ін), тобто вивчалися чинники подружньої сумісності і їх вплив настабільність шлюбу. Великий блок робіт присвячений проблемі орієнтацій подружжяу сфері родинних ролей (Н.Н. Обозів, Н.Ф. Федотова, В.В. Матіна, Е.В. Антонюк іін). На необхідність обліку в дослідженнях змін, що відбуваються в сім'ї нарізних стадіях її життя, вказують Ю.Е. Алешина, А.Н. Волкова, Т.М. Мішина, Т.А.Гурко і ін.
Всі ці дослідженняоб'єднані загальною метою: вивчити чинники, що впливають на подружнюзадоволеність шлюбом, значення якої і дозволяє судити про те, що краще дляподружжя і на якій стадії розвитку сім'ї — традиційність або егалітарність рольовоїструктури, висока домінантність або низька і так далі
У роботахвітчизняних і зарубіжних дослідників накопичений великий досвід вивчення сім'їі такі її особливості як рольова і поло рольова структура. Більшість авторів (АнтонюкЕ.В., Суслова Т.Р., Лекторськая Е.В., Алешина Ю.Е., Голод С.І., Най Р.І., РоллінгзЕ.М., Хаас Л. і ін) погоджуються на думці, що спостерігається активний процесегалітаризації родинних стосунків. Інші ж автори (Москвічева Н.Л., Белінськая Е.І.,Кулікова Е.П. і ін) свідчать про сьогоднішню популярність, хоча і ледве меншій,традиційній моделі сім'ї.
Об'єкт дослідження є верховенством в сім'ї. Як буде показано пізніше, цепоняття тісно пов'язане з поняттями соціального домінування, лідерства рольовоїструктури сім'ї і рольової для поло диференціації.
Предметом дослідження є характер верховенства в сім'ї в сучасних подружніх парах.
Протиріччя. Історія приписує чоловікові в сім'ї роль глави. Соціальна психологіярозуміє під цим, як правило, патріархальну традиційну модель (яка не єоптимальної для всіх етапів розвитку сім'ї). Це дозволяє сформулювати проблемуу вигляді питання: «А чи є патріархальний брак традиційним, деіснує жорстка ролева поло диференціація і чи існує відмінність міжматріархальними сім'ями і патріархальними сім'ями з питання чинників, щовпливають на тривалість шлюбу?»
Метадослідження: вивчити рольову структуру, виявитичинники, що впливають на неї, на характер верховенства в матріархальній іпатріархальній сім'ях.
Гіпотезидослідження: Якщо в шлюбах, які укладені в 50-80х рр.домінувала чоловіча роль, то в сучасних сім'ях 21століття присутнє верховенствожіночої ролі.
Незалежнаперемінна: термін шлюбу.
Залежнаперемінна: домінування жіночого або чоловічоговерховенства в сімейних стосунках.
Основнізадачі:
1. Провести аналізлітератури по темі рольової структури сім'ї і соціального домінування.
2. Проаналізуватипогляди на шлюб та сім'ю.
3. Розкритипсихологічні особливості верховенства в шлюбі.
4. Висунути іобґрунтувати гіпотези.
5. Розробитипрограму емпіричного дослідження відповідно до висунутих гіпотез.
6. Привестикількісний аналіз емпіричних даних.
7. Інтерпретуватидані відносно висунутих гіпотез.
8. Узагальнитирезультати теоретичного і емпіричного дослідження, сформулювати основнівисновки і практичні рекомендації.
Теоретичнезначення: ознайомитися з загальними відомостямишлюбу, подружньою сумісністю, видами сімей за способом розподілу ролей та інше.
Практичнезначення: дослідити проблему верховенства жіночої/чоловічої ролі в сім’ї.
Структурароботи:
Дипломна роботаскладається зі вступу, трьох розділів, загального висновку, списку використаноїлітератури, та 10 додатків. Зміст викладений на 76 сторінках друкованоготексту, включає 10 таблиць. Список використаних джерел нараховує 64 робітвітчизняних та зарубіжних авторів.
Перший розділвключає теоретичні засади соціального домінування та ролевої структури. Вдругому розглядаються методики діагностики сімейних відносин. Третій розділприсвячений психодіагностичному дослідженню характеру верховенства та розподілуролей в сім’ї.
Для дослідженняхарактеру верховенства чоловіка в сім'ї використовувалися методики:
Методика «Розподілролей в сім'ї» (Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубоская Л. М);
«Методикадіагностики міжособистісних відносин» Т. Лірі;
анкетування.
Розділ 1. Теоретико-методологічнізасади соціального домінування та ролевої структури сім’ї
 1.1 Загальні відомості шлюбу
 
Сім'я — мала соціальна група, заснована на шлюбі, кровній спорідненості абоусиновленні і зв'язана спільністю побуту, стосунками взаємодопомоги і взаємноювідповідальністю.
Форми сімейвсілякі, їх типологізація залежить від предмету вивчення.
Виділяють наступнівиди соціально-аксиологічній спрямованості сім'ї:
суспільно-прогресивна (підтримка цінностей соціуму, єдність поглядів, хороші міжособовістосунки);
протиріччя (відсутність єдності поглядів, взаємовідношення на рівні боротьбиодних тенденцій з іншими);
антигромадська(протиріччя ціннісних ідеалів ідеалам суспільства).
Сім'юхарактеризують такі параметри, як дієздатність і активність. Дієздатність сім'їможе бути:
обмеженою (через психосоматичні, вікові особливості її члени не здатнісамостійно заробляти кошту для існування і вписатися в систему соціальнихстосунків — пенсіонери, інваліди);
тимчасовообмеженою (психосоматичні, вікові особливості лишетимчасово обмежують соціально-економічну самостійність);
необмеженою (члени сім'ї мають повний спектр можливостей вписатися в соціальнийпростір і адаптуватися до змінюючих умов, що не носять характеру соціальногокатаклізма);
Активність сім'їхарактеризує орієнтацію на нарощування і актуалізацію її ресурсів, тобто мірасамозабезпечення і самодопомоги. Виділяють три види активності:
власнеактивність (орієнтація на свої сили, високамобільність, розвиток адаптаційних здібностей);
обмеженаактивність;
пасивність (орієнтація на утриманство, низька мобільність, нерозвиненістьадаптаційних здібностей).
Існує такожтипологізація, в основу якої покладений феномен психологічного здоров'ясім'ї — інтегральний показник її функціонування, який відображає якіснусторону соціально-психологічних процесів сім'ї, показник соціальної активностіїї членів у внутрісімейних стосунках, в соціальному середовищі і професійнійсфері, а також стани душевного психологічного благополуччя сім'ї, що забезпечуєадекватну життєвим умовам регуляцію поведінки всіх її членів. Цей показникрозділяє всі сім'ї на двох основних типів:
благополучнісім'ї. Їх проблеми, як правило, викликані яквнутрішніми протиріччями, так і конфліктами, які пов'язані із змінюючимиумовами життєдіяльності в соціумі, відповідно:
1) з надмірнимпрагненням захистити один одного, допомогти іншим членам сім'ї;
2) з тим, щовласні уявлення про сім'ю не відповідають тим вимогам, які пред'являє до неїсоціум на даному етапі розвитку;
неблагополучнісім'ї. Психологічні проблеми виникають із-занезадоволених потреб одного або декількох членів сім'ї під впливом надсильнихвнутрісімейних і загальносоціальних життєвих чинників. Одним з основних проявівнеблагополуччя є дитячо-батьківські стосунки. У неблагополучних сім'ях убатьків частенько виявляються різні психогенні відхилення: проекція на дитятивласних небажаних якостей, жорстокість і емоційне відкидання, нерозвиненістьбатьківських відчуттів і так далі.
Неблагополучнісім'ї розділяють на конфліктних, кризисних і проблемних.
Конфліктнісім'ї. У взаєминах подружжя і дітей є сфери, в якихінтереси, потреби, наміри і бажання членів сім'ї наводить в зіткнення, породжуєсильні і тривалі негативні емоційні стани. Шлюб може зберігатися тривалий часзавдяки взаємним поступкам і компромісам, а також іншим чинникам.
Кризисні сім'ї.Протистояння інтересів і потреб членів сім'ї носитьособливо різкий характер і захоплює важливі сфери життєдіяльності родинногосоюзу. Члени сім'ї займають непримиренні і навіть ворожі позиції по відношеннюодин до одного, не погоджуючись ні на які поступки або компромісні рішення. Кризиснішлюби розпадаються або знаходяться на межі розпаду.
Проблемні сім’ї.Для них характерна поява особливо тяжких ситуацій,здатних привести до розпаду шлюбу. Наприклад, відсутність житла, важка ітривала хвороба одного з подружжя, відсутність коштів на утримання сім'ї,засудження за кримінальний злочин на тривалий термін і цілий ряд іншихнадзвичайних життєвих обставин.
Функція— цежиттєдіяльність сім'ї, пов'язана із задоволенням певних потреб її членів. Виконаннясім'єю її функцій має значення не лише для членів сім'ї і родичів, але і длясуспільства в цілому.
Функції сім'їтісно пов'язані з розвитком її структурної організації. Особливості родинногоустрою впливають на характер взаємин її членів один з одним і із зовнішнімоточенням.
Розділяють дваосновні аспекти родинного функціонування:
1) Актуальніфункціональні обов'язки, сім'ї, що делегуються членами, її соціальним оточенням;
2) Поведінковіфеномени і процеси, що виявляються в сім'ї.
Деякі авторивиділяють специфічні і неспецифічні функції сім'ї (Харчев А.Р., Антонов А. І,Медков С.М., Навайтіс Р.). Специфічні функції сім'ї витікають з сутності сім'їі відображають її особливості як соціального явища, тоді як неспецифічніфункції — це ті, до виконання яких сім'ю змушують певні історичні обставини.
З часомвідбувається зміни у функціях сім'ї: одні втрачаються, інші з'являютьсявідповідно до нових соціальних умов.
Порушенняфункцій сім'ї — це такі особливості їїжиттєдіяльності, які утрудняють або перешкоджають виконанню сім'єю її функцій. Ґрунтуючисьна даному понятті, виділяють двох основних типів сімей: що нормальнофункціонують і дисфункціональні.
Нормальнофункціонуюча (гармонійна) сім'я — це сім'я, якавідповідально і диференційовано виконує всі свої функції, унаслідок чогозадовольняється потреба в зростанні і змінах як сім'ї в цілому, так і кожногоїї члена.
Дісфункциональнаясім'я — це сім'я, в якій виконання функцій порушене,через що в подружній, батьківській, матеріально-побутовій і інших сферахжиттєдіяльності не досягаються цілі членів сім'ї і суспільства в цілому. Цеперешкоджає особовому зростанню і блокує потребу в самоактуалізації.
Структура сім'ї — цесклад сім'ї і число її членів, а також сукупність їх взаємин. У поняття «Структурасім'ї» входять:
1) склад сім'ї;
2) системи різнихрівнів (вся сім'ї в цілому, підсистема батьків, дитяча підсистема,індивідуальні підсистеми);
3) основніпараметри (згуртованість, ієрархія, гнучкість, зовнішні і внутрішні кордони,ролева структура сім'ї);
4) характерструктурних проблем (міжпоколінні коаліції, реверсія ієрархії, типнезбалансованості родинної структури).
Аналіз родинноїструктури дозволяє зрозуміти, як сім'я реалізує свої функції: хто здійснюєкерівництво і хто є виконавцем, як розподілені між близькими права і обов'язки.З точки зору структури можна виділити сім'ї, де керівництво зосереджене в рукаходнієї людини, і сім'ї, де явно виражена рівна участь всіх членів в управлінні.
Існує безлічрізних варіантів складу, або структури, сім'ї:
"нуклеарнасім'я" складається з мужа, дружини і їх дітей;
"поповненасім'я" — збільшений по своєму складу союзу — подружня пара і їх дітиплюс батьки інших поколінь, наприклад бабусі, дідусі, дядьки, тітки, що живутьвсі разом або в тісній близькості один від одного і складові структури сім'ї;
"змішанасім'я" є «перебудованою» сім'єю, що утворилися унаслідокшлюбу розведених людей. Змішана сім'я включає нерідних батьків і неріднихдітей, оскільки діти від попереднього браку вливаються в нову одиницю сім'ї;
«сім'ябатька-одинака» є сім'єю з одним батьком (матір'ю або батьком) із-зарозлучення, відходу або смерті чоловіка або тому, що шлюб ніколи і не бувукладений.
Виділяють поскладу (Антонов А.І., Медків С.М.):
нуклеарні сім'ї, які в даний час найбільш розповсюдженні і складаються з батьків і їхдітей, тобто з двох поколінь. У нуклеарній сім'ї є не більше трьох нуклеарнихпозицій (батько-чоловік, мати-дружина, син-брат або дочкасестра);
розширеноюсім'єю називають сім'ю, засновану на кровнійспорідненості і таку, що складається з декількох нуклеарних сімей, принаймні втрьох поколіннях;
коли требапідкреслити наявність в нуклеарній сім'ї, заснованій на полігамному браку, дваабо більш за дружин-матерів (полігінія) або чоловіків-батьків (поліандрія),тоді говорять про складену, або складній, нуклеарній сім'ї.
Характер розподілуобов'язків по їх виконанню між подружжям є підставою для ділення сімей натрадиційних і егалітарні. Причому в традиційному шлюбу ролі і обов'язку можутьжорстко розподілятися за взаємною угодою або по нормах, наказаних статевимиролями /Суслова Т.Ф., 1999, с.48/.
Наприклад, М.Ю. Арутюнянпропонує вважати за традиційну сім'ю, в якій:
а) існуєтрадиційне розділення чоловічої і жіночої ролі у сфері «вторинних» функцій;
б) вираженасистема норм, що обґрунтовують це розподіл, позиція відповідальності за сімейніфункції;
в) провідна роль вухваленні сімейних рішень належить чоловікові; високий авторитет батька, щоздійснює соціальний контроль поведінки і виховання дітей /Арутюнян М.Ю., 1984/.
Таким чином, можнаще раз підкреслити, що традиційна рольова структура сім'ї припускає закріпленняза подружжям відповідно до їх статі певних ролей. Дружина грає роль матери іхазяйки, а чоловік, в основному, відповідальний за матеріальне забезпечення,сексуальні стосунки і за організацію дозвілля /Антонюк Е.В., 1999; Алешина Ю.Е.,Гозман Л.Я., Дубовськая Е.Н., 1987; Олісаєва А.М., 1999 і др./.
Згідно М.Ю. Арутюнян,модернізована ж сімейна модель припускає:
а) егалітарнийрозподіл ролей в побутовій сфері, заснований на відносній рівності внесківподружжя в зовнішню діяльність. Позицію поєднання відповідальності за виконанняфункцій сім'ї;
б) демократичнуструктуру лідерства;
в)«егалітарнуконцепцію сімейного життя», тобто норми рівності чоловіка і дружини всім'ї і поза нею /Арутюнян М.Ю., 1984/.
При цьому навідміну від традиційної, егалітарнарольова структура не припускає жорсткий розподіл ролей за статевою ознакою. Відзначимо,що психотерапевт В.Л. Психа пропонує розглядувати розподіл ролей через ступіньрівномірності і справедливості розподілу.
Егалітарному шлюбівластивий рівномірний і справедливий розподіл ролей. Рівномірне, аленесправедливе розділення характеризує модель шлюбу, що має риси, загальні з егалітарним. Нерівномірний, алесправедливий розподіл властивий традиційному шлюбу, де «чоловічі» роліпротиставляються «жіночим». І, нарешті, нерівномірний інесправедливий розподіл ролей — це прямий шлях до розлучення /Психа В.Л., 1998,с.53-56/.
Інший підхід досистематизації ролей і відповідних їм рольових структур демонструє соціолог К. Кирпатрік.Він виділяє ролі традиційні, товариські і партнерів. Товариські ролі маютьбагато загального з традиційними, але відрізняються від них вираженоюромантичною любов'ю з боку чоловіка і турботою з боку дружини.
Ролі партнеріввимагають рівної участі подружжя в домашньому господарстві і в матеріальномузабезпеченні сім'ї. При цьому дружина має бути готова до відмови від рицарстваз боку чоловіка /Ковалев С.В., 1987, с.23-24/.
В цілому, різніавтори згодні з тим, що сьогодні спостерігається активний процес егалітаризаціївнутрісімейних стосунків. Але існують і інші думки.
Наприклад, впредставленнях дівчаток-ліцеїсток сім'я є «буфером», місцемсамореалізації в разі невдачі на професійному терені; чоловік жепредставляється рівним партнером в шлюбі. З іншого боку, дівчатка інтернату (50%опитаних) орієнтуються на виконання традиційної жіночої ролі — мати, дружина/Белинская Е.П., Кулікова І.В., 2000, с.143-144/.
Хоч би цепорівняльне дослідження проспективної ідентичності підлітків говорить, щоуявлення підлітків про сім'ю відображають не лише особливості їх статевоїприналежності, але і зміст пануючих або «престижних» соціальнихстереотипів (останні відповідають устремлінням середнього класу на Заході),моделі життя батьків, тобто радянської сім'ї / Белинская Е.П., Кулікова І.В., с.146-147/.
Схожі результати отриманіі на дорослій вибірці.
Дослідження,проведене в 1996 році в Петербурзі і інших регіонах Росії, показало, що середнаселення відроджується популярність традиційної моделі організації сімейногожиття, при якому чоловік займається професійною діяльністю і фінансовимзабезпеченням сім'ї, а жінка — домашнім господарством (40% опитаних).57%респондентів орієнтовані на сучаснішу модель сім'ї з двома працюючим подружжям/Москвичева Н.Л., 2000, с.66/.
В світлі цьогопереконливим здається вислів А.М. Олісаєвой про те, що численні статистичні іопитні матеріали свідчать не лише про помітне розповсюдження модернізованоговаріанту патріархальної сім'ї, «але і про наявність її раціональних моделей»/Олисаева А.Н., 1999, с.66/. Вони вдають із себе перехідну форму сім'ї, лежачуміж традиційною і егалітарною сім'єю.
Такий, наприклад,шлюб — співдружність, де дружина хоча і виконує, перш за все, ролі матери іхазяйки, але і величезна увага приділяє також виконанню ролі друга повідношенню до чоловіка /Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовськая Е.М., 1987, с.29/.
Таким чином, шлюб- співдружність має загальне з товариськими ролями по К. Кирпатріку. Іншимваріантом перехідної форми шлюбу є ролі, розподілені рівномірно, аленесправедливо.
Існують різніоцінки основних типів шлюбів. Наприклад, В.М. Дружинін /2000, с.32/ вважає, щоегалітарний тип сім'ї є результатом кризи сім'ї як соціального інституту імаскує її розпад: «Хоча розповсюдження гомосексуальних стосунків,замінюючих сім'ю, наводить на думку про прогресивність відмови від сім'ї.,наслідки цієї відмови катастрофічні для процесу соціалізації дітей».
З іншого боку, М.С.Пек вважає, що чітка диференціація ролей в сім'ї характерна для поведінкипасивно-залежних психопатів, які прагнуть швидше до збільшення, чим дозменшення своєї взаємозалежності /Пек М.С., 1996, с.98/.
Проте требавідразу обмовиться, що не можна однозначно стверджувати, що егалітарна сім'я — «добре», а традиційна — «погано», оскільки кожен даний тип сімейних стосунків характерний дляпевного суспільства, даної соціальної групи і так далі
Крім того, закритерій традиційності/егалітарності сім'ї Е.М. Роллінгз і Ф.І. Най вважаютьучасть жінки в матеріальному забезпеченні сім'ї. При цьому Л. Хаас виявив, щодля егалітарного розподілу ролей має значення не стільки сам факт роботидружини, скільки її заробіток і престижність її заняття /Антонюк Е.В., 1992, с.28/.Хоча, по Ю.Е. Алешиной /1985, с.27/, в нижчому соціальному класі жінки працюютьради матеріальних благ і допомоги чоловікові, а в середньому і вищому — радиреалізації своїх потреб і інтересів.
При цьомупоєднання жінкою професійних і сімейних ролей двояко відбивається на їїдуховних можливостях. З одного боку, робота сприяє збагаченню особи, а з іншої- господарювання і виховання дітей, поєднуючись з роботою, обмежує соціальнеспілкування і збагачення особи /Голод С.І., 1990, с. 20/. Це підтверджуєдослідження М.В. Сафонової /1996, с. 196/: для успішної кар'єрної жінкипрофесійна і сімейні ролі є однаково значущими, що часто приводить до конфліктуі дисгармонії в сімейних стосунках.
І майже допротилежної тези зводиться аналіз робіт вітчизняних і зарубіжних авторів Т.Ф. Суслової/1999, с.67/: успіхи жінок в професійних і суспільних сферах сприяютьоптимізації її функцій в сім'ї.
Проте,необхідність поєднувати професійну і сімейні ролі для деяких жінок єоб'єктивною реальністю. Тому, успішне поєднання цих ролей може забезпечити,вважають Ю.Е. Алешина і Е.В. Лекторськая, позитивне відношення чоловіка дороботи дружини /1989, с.88/.
Розібравшиуявлення про сімейні ролі і типів рольових структур, ми можемо перейти дорозгляду проблеми верховенства.
 1.2 Динаміка ролевої структури сім’ї в історії
Приклади існуванняі розвитку різних систем сімейних стосунків ми можемо спостерігати в історичнійі культурній перспективі.
В.М. Дружинінрозглядує язичеську культуру, як приклад традиційної системи стосунків, деантропоморфні боги мали чоловічу або жіночу стать, а інколи — обидва відразу. Самідревні релігії характеризуються домінуванням жіночого начала. Звідсинапрошується висновок, що це була епоха матріархату (пантеон богів очолювалибогині — вавілонська Астарта, аккадська Іштар і ін).
Проте ми повиннівідзначити, що не всі фахівці підтримують точку зору про існування такої формитрадиційних сімейних стосунків, як матріархат /Михайлов Ю.П., 2000, с.64-65/.
Потім встарогрецькій міфології виявляється інший тип сімейних стосунків — демократичний:Зевс хоча і є номінальним ведучим, але знаходиться в постійному протиборстві зГерою /Дружинин В.М., 2000, с.51-57/. Тут права подружжя приблизно рівні і неіснує чіткого розмежування обов'язків за статевою ознакою.
Проте, вісторичній перспективі, потім положення змінилося: за порушення подружньоївірності жінки каралися набагато суворіше, ніж чоловіки /Витек К., 1988, с.35/.Тим самим чоловікові повертається більш домінантна роль.
Аналог взаємин міжантропоморфними богами видно в стосунках в російській сім'ї XII — XIV століть. Але,згідно В.М. Дружиніну, стосунки чоловіка і дружини будувалися не на стосунках«домінування — підпорядкування», а на початковій конфліктності. Жінкане підпорядкована чоловікові, вона — носій особливої жіночої сили. Таємнажіноча могутність була причиною її влади над чоловіком і вселяла страх, повагуі навіть ненависть /Дружинин В.М., 2000/
У XIV століттіСильвестр, наставник Івана IV, виклав структуру ідеальної православної сім'ї вположеннях «Домострою». Верховенство чоловіка перетворювалося надеспотизм: побої не переслідувалися, а заохочувалися звичаєм, неугодних дружинув'язнювали в монастирі і так далі. Фактично це була епоха двовірства, оскількипитання домінування-підпорядкування і боротьби поколінь вирішувалися силоміцьі, швидше, по-язичному /Дружинин В.М., 2000, с.75-79/.
Пізніше, в XVIIIстолітті і далі, дворянська сім'я керується швидше західноєвропейськоюхристиянською моделлю сім'ї, що передбачає більше рівноправ'я.
В. Неміровіч-Данченкоприводить цінні для нас дані щодо цієї епохи: «До Петра вже з'явилисярядні записи, в яких наречений зобов'язався не бити свою майбутню дружину. Прижорстокому поводженні чоловіка вона за другою скаргою на нього отримувала праворозлучення. Колись майно дружини належало цілком чоловікові, і вона не могларозташовувати їм на свій розсуд, але вже при царях право власності не робиловідмінності між статями. Жінка могла володіти маєтками, майном, капіталами.»/Швейгер-Лерхенфельд А.Ф., 1998, с.675/.
Звідси можнавважати, що «до Петра» сімейні стосунки характеризувалисяпатріархальністю, а потім — прагненням до демократичності.
З приходомкапіталізму «багатство стало головним чинником в об'єднанні полови» /ЕлизаровА.Н., 1996, с.56/ і до кінця XIX — початку XX століття все сильніше давала себезнати хисткість патріархальної сімейної моделі.
«Колишня,звична сім'я, — писала А.М. Коллонтай, — де розділом і годувальником бувчоловік, а дружина полягала при чоловіку, не маючи ні своєї волі, ні свогочасу, — ця сім'я на наших очах міняється» /Голод С.І., 1990, с.5/.
Після революції1917 року пропагувалися так зване «соціальне материнство», що привелодо звеличення ролі жінки, а чоловікові відводилася другорядна роль /Дружинин В.Н.,2000; Голод С.І., 1990/.
Згідно історичнійперспективі, в роки війни роль жінки зростала зважаючи на високу чоловічусмертність.
Далі, іззростанням економічної незалежності сім'ї від держави, почала рости соціальна,економічна і політична роль чоловіка. Згідно В.Н. Дружиніну, саме в цей часвиникає конфлікт між «радянською» і егалітарною моделлю сім'ї.
У динаміці зміниоднієї форми внутрісімейних стосунків, що розгледіла вище, інший ми бачимопевну закономірність, навіть чергування впродовж століть: відношення наприкладі антропоморфних богів (традиційна форма) змінялися стосунками,описаними в старогрецькій міфології (егалітарний тип з присутністю боротьбисуперечностей сторін); потім ми знову бачимо верховенство жінки, але вросійському сімейному господарстві XII — XIV століття, що є традицією. Після — патріархальніекономічні стосунки минулого століття і почало цього, змінювані егалітарнимисім'ями сьогодні.
Цілком логічнобуло б припустити, що XXI століття принесе нам повернення до традиційноїсистеми стосунків з чітким розподілом обов'язків між чоловіком і дружиною. Алеми не націлені на подібні неспроможні прогнози.
Для того, щобпочати складати чітку картину сьогоднішньої сімейної рольової структури всім'ях нам слід зупинитися на проблемах сімейних ролей, задоволеності шлюбом.
Функції сім'їзадаються потребами, суб'єктами яких виступають суспільство, група (сім'я) іособа. Функції сім'ї реалізуються в процесі виконання ролей членами сім'ї ітому вони є найважливішими ознаками сім'ї як соціального інституту.
Як однієї знайістотніших характеристик сім'ї як малої групи дослідники називають її структуру;при цьому рольова структура розглядується як найважливіша ознака структурисім'ї. Якщо функції сім'ї визначають, перш за все, зміст сімейних ролей вцілому, то рольова структура характеризується, насамперед, розподілом ролей,тобто тим, які обов'язки виконує в сім'ї кожен її член і на яких принципахпобудовані рольові стосунки /Борисова О.Н., 1979, с.46-49; Олісаєва А.М., 1999,с.94-95/.
Вперше інтерес допроблематики сімейних ролей зріс після виходу в 1955 році книги під редакцією Т.Парсона і Р. Бейлза «Сім'я, соціалізація і процес взаємодії» /АнтонюкЕ.В., 1992, с.12/.
Як ми вже сказаливище, суть сімейних ролей визначається потребами і функціями сім'ї. В цілому,функції сім'ї аналізувалися як соціологами (Харчев, Мацновський і ін), так іпсихологами (Ейдеміллер Е.Г. і Юстіцкіс С., Обозов Н.Н., Федотова Н.Ф., ЕлізаровА.Н. і ін).
Тому ми приводимоті, що найчастіше згадуються з них:
1) Виховнафункція сім'їполягаєв тому, що задовольняються індивідуальні потреби в батьківстві і материнстві; уконтактах з дітьми і їх вихованні; у тому, що батьки можуть «реалізуватися»в дітях. В ході виконання виховної функції сім'я забезпечує соціалізаціюпідростаючого покоління, підготовку нових членів суспільства.
2) Господарчо-побутовафункціясім'ї полягаєв задоволенні матеріальних потреб сім'ї (у їжі, даху і так далі), сприяєзбереженню їх здоров'я: в ході виконання сім'єю цієї функції забезпечуєтьсявідновлення витрачених в праці фізичних сил.
3) Емоційнафункція сім'ї— задоволенняїї членами потреб в симпатії, пошані, визнанні, емоційній підтримці,психологічному захисті. Дана функція забезпечує емоційну стабільність членівсуспільства, активно сприяє збереженню їх психічного здоров'я.
4) Функціядуховного (культурного) спілкування— задоволення потреб в сумісному проведенні дозвілля, взаємному духовномузбагаченні. Вона грає значну роль в духовному розвитку членів суспільства.
5) Функціяпервинного соціального контролю — забезпеченнявиконання соціальних норм членами сім'ї. Особливо тими, хто через різні обставини(вік, захворювання і тому подібне) не володіє достатньою мірою здатністюсамостійно будувати свою поведінку в повній відповідності з соціальними нормами.
6) Сексуально-еротичнафункція— задоволеннясексуально-еротичних потреб членів сім'ї. З погляду суспільства поважно, щосім'я при цьому здійснює регулювання сексуально-еротичної поведінки її членів,забезпечуючи біологічне відтворення суспільства /Эйдемиллер Е.Г., Юстицкис С.,1999, с. 20-21/.
Ці ролі Т. Парсоні співавтор ділять на:
інструментальних (пов'язані із зовнішнім оточенням сім'ї);
експресивних (внутрішня діяльність в сім'ї).
При цьому чоловіквизнається інструментальним лідером, а дружина — експресивним.
Більшого поширеннянабуло виділення ролей годувальника, вихователя дітей і організатора побуту/Антонюк Е.В., 1992, с.12-13; Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовськая Е.М., 1987,с.30/. Потім, згідно Е.В. Антонюк, Ф.І. Най, узагальнивши дослідження іншихавторів, виділив окрім цих ролей так звані «нові ролі»: психотерапевтичну,рекреаційну, роль сексуального партнера. На думку Ф.І. Ная і цитованих нимавторів, ці ролі з'явилися завдяки виступаючій на перший план емоційній функціїсім'ї.
Психотерапевтичнароль полягає в допомозі, що надається подружжям одинодному у вирішенні проблем. Рекреаційна роль — це обов'язки поорганізації дозвілля сім'ї, діяльності, якою індивід займається, перш за все,для отримання задоволення. Роль сексуального партнера є «новою»для чоловіків, на думку Ф.І. Ная, саме як роль. Рольова позиція дружини вжедавно включала обов'язок задоволення сексуальних потреб чоловіка. Поява ролісексуального партнера як частки позиції чоловіка пов'язано із зміною поглядівна природу жіночої сексуальності, з визнанням здатності і права жінки наотримання сексуального задоволення.
Один ізвітчизняних підходів до виділення подружніх ролей демонструє Т.С. Яценко, колизгадує чотири основні ролі:
сексуальнийпартнер,
друг (аналогемоційної функції і функції культурного спілкування),
опікун (вихованнядітей),
покровитель (господарчо-побутовароль).
Т.С. Яценковважає, що для нормального шлюбу достатньо дотримуватись двох правил: «По-перше,присутність всіх чотирьох ролей (хоча якась з них може очолювати). По-друге,виключення додаткових ролей (якщо тільки їх наявність не узгоджена міжподружжям і не викликає у них протесту)» /Ковалев С.В., 1997, с.23/. Фактично,модель Т.С. Яценко ігнорує функцію первинного соціального контролю, оскількитермін «опікун» в російській мові має чітке значення стосунків здітьми.
Головним аспектомрозгляду сімейних ролей в зарубіжній соціальній психології і соціології є їхрозподіл за статевою ознакою. В цьому випадку вони називаються статевимиролями, полорольовою системою. Тобто розподіл сімейних ролей розглядується вцьому контексті як ядро полорьолевої диференціації.
Статеві ролі — цесистема культурних норм, різної статі, що приписує представникам, певнаповедінка і особові якості. Полорольова система має два аспекти, дві частки.
Перша частка — це культурні стереотипи маскулинності/фемінності, тобто наборифізичних і психічних якостей, які приписуються "ідеальному чоловікові"і "ідеальній жінці". У західній культурі відзначають учені,стереотипи маскулинності/фемінності традиційно були полярними івзаємодоповнювальними. Основними рисами ідеалу фемінності одностайно визнаютьсяпасивність, залежність, емоційність і тому подібне при цьому «справжньомучоловікові» і «справжній жінці» забороняється володіти рисами,властивими іншій статі.
Другий аспект, або друга частка, полорольової системи — це культурні очікування щодо соціальних ролей, соціальних деятельностей, «відповідних» для чоловіків і жінок. У системі культурнихполорольових норм зміст її другого аспекту виходить із змісту першого, а саме: набірособових якостей, якими повинні володіти або володіють чоловіки і жінки,роблять їх пристосованими для одних, а не інших діяльностей. Основною лінієюдиференціації ролей чоловіків і жінок в західній культурі є лінія «будинок- робота». Від чоловіка традиційно потрібний, насамперед, щоб він бувпрофесіоналом, зайнятим на постійній, добре оплачуваній роботі. Сім'я повиннарозглядуватися їм як щось підпорядковане, другорядне по відношенню до роботи. Нажінку покладається відповідальність за будинок, сім'ю, дітей; професійнадіяльність допускається, але як щось другорядне по відношенню до сім'ї і в тіймірі, в якій вона не заважає основному призначенню жінки. Така ролева модельвважається за головну ознаку традиційного шлюбу.
 1.3 Мотиви визнання чоловічого/жіночого верховенства
Поняттяверховенства тісно пов'язане з поняттями лідерства і соціального домінування.
Аналізуючи роботизарубіжних учених першої половини 90-х років по темі соціального домінування, Д.Майерс робить наступні виводи: «Виступаючи як лідери в ситуаціях, де немаєжорсткого розподілу ролей, чоловіки схильні до авторитарності, а жінки — додемократичності. Якщо в організації прийнятий демократичний стиль керівництва,жінки як лідери цінуються так же високо, як і чоловіки.
При авторитарномустилі оцінка жінок-лідерів нижча. /Майерс Д., 1997, с.233/. Також відомо, щозараз розділ сім'ї — не розділ „згідно з“ законом, а лідер, тобто чийпсихологічний вплив признається добровільно /Кузнецова Л.М., 1987, с.145/.
Звідси,припускаючи, що особливості домінування в сім'ї схожі з особливостями авторитету,стилю керівництва в колективі, можна вважати, що в егалітарному шлюбі обидвачоловіки в рівній мірі можуть бути лідерами, а в традиційному — домінувати»більше шансів" у чоловіків.
На питанні лінійспілкування і розподілу влади в сім'ї зосереджують увага представникистратегічної сімейної терапії: «відношення між членами сім'ї можуть бутисиметричними або комплементарними. Перші, згідно Хейлі, мають характерзмагання, тоді як другі доповнюють один одного в боротьбі людей за положення івладу» /Коттлер Дж., Браун Р., 2001, с.267/.
Дійсно, вітчизнянідослідження дозволяють вважати, що висока домінантність партнерів в дружніх іподружніх взаєминах, згідно Н.Н. Обозову і співавтором, приводить донегативного впливу /Волкова А.Н., 1979/.
Цей вплив можебути згладжене, оскільки деякі люди чудові в ролі цільового лідера, щовстановлює стандарти і що досягає мети, а інші краще підходять для лідерствасоціального, необхідного для об'єднання, залагоджування конфліктів і наданняпідтримки /Майерс Д., 1997. С.394/.
Такий підхідпояснює, чому один чоловік займається організаторськими функціями, а інший — старанними.Під організаторськими функціями Н.Ф. Федотова /1983, с.87-94/ розумієрозподіл доходів, організацію дозвілля, забезпечення психологічного мікроклімату,організацію побуту і виховання дітей. Під старанними — матеріальнезабезпечення і суспільну активність.
Н.Ф. Федотовастверджує, що визнання чоловіком свого верховенства базується в основному напріоритеті в матеріальному забезпеченні сім'ї і успіхах у виробництві, тобто вдіяльності за межами сім'ї. З погляду жінок же, для визнання верховенствачоловіка не вистачає його виконання ролі головного годувальника. Приписуючичоловікові роль голови сім'ї, жінки звертають увагу на його участь ворганізації дозвілля, у формуванні сприятливого психологічного клімату, і уменшій мірі — в організації побуту і у вихованні дітей. При цьому для дружинважлива не стільки сама участь чоловіка в цих справах, скільки те, що він береучасть в них активніше, ніж чоловіки в інших сім'ях.
Основою длявизнання верховенства дружини була висока оцінка її багатогранної діяльності всім'ї (окрім матеріального забезпечення) як самою жінкою, так і її чоловіком. Прицьому найбільш сильним мотивом визнання верховенства дружини був її авторитет удітей і повсякденна праця, пов'язана з турботою про дітей. Існує думка, що«чим більше дітей, тим менш рівноправний розподілений обов'язку в сім'ї. Час,який жінки приділяють догляду за дітьми і їх вихованню, не залежить від їхсуспільного статусу і освіти; батьки займаються дитям тим більше, чим вище їхосвітній рівень і суспільний статус» /Антонюк Е.В., 1992, с.45-46/.
Тоді можливо, щосім'ї з жіночим верховенством характеризуються наявністю дітей більше одного ічоловіка з середньою (або нижче) освітою і соціальним статусом.
Разом з мотивомвисокої оцінки своєї сімейної діяльності у дружин присутній також мотиввизнання неспроможності чоловіка в організації сімейного життя. У більшостітаких сімей верховенство дружини корелювало з пияцтвом чоловіка.
Мабуть, тому, по Н.Ф.Федотової, в сім'ях з жіночим верховенством спостерігалася низька задоволеністьшлюбом (особливо у жінок). Н.Ф. Федотова бачить в цьому, а також в подвійніймотивації вимушений характер жіночого верховенства.
В цілому, сім'ям зчоловічим або жіночим верховенством свойственен різнийрівень оцінок особових якостей чоловіка і дружини.
У сім'ях, де«з усіх питань — рівноправ'я», відбувається гнучкіше розділенняверховенства в сферах сімейного життя. Відносно стійке переважання одне зподружжя Н.Ф. Федотова спостерігала лише в трьох сферах: матеріальномузабезпеченні (чоловіка), розподілі доходів і вихованні дітей. Ситуацію в іншихсферах добре описують А. Добровіч і О. Ясицкая /1998, с.75/: «В однихпитаннях розділом є чоловік, а в інших — дружина. У потрібні моменти вониміняються лідерством, і ніяких тертя у зв'язку з цим не виникає». Тобтоперсональне верховенство чоловіка будується як вільна самоврядність, схожа зпроцесами лідерства в неофіційних малих групах.
Для таких сімейвластиві: приблизно однаковий рівень оцінок особових властивостей чоловіка ідружини і висока задоволеність сімейним життям.
З деякимирезультатами Н.Ф. Федотової може посперечатися А.К. Дмітрієнко, який констатує,що сільські чоловіки «ригідні в своєму житті», а жінки не хочутьвиконувати роль дружини, матери, хазяйки, але прагнуть самоудосконалюватися вдіяльності поза сім'єю /Дмитриенко А.К., 1989, с.79/. Але це відображаєспецифіку швидше сільською, ніж міської сім'ї.
Не існує єдиноїдумки щодо явища психологічній сумісності членів малої соціальної групи. Так,Обозов (1995) бачить сумісність як ефект взаємодії, що характеризуєтьсяможливою суб'єктивною задоволеністю один одному і відчуттям цілісності,єдність один з одним. В той же час, Волкова (1979) розуміє під нею таке співвідношенняхарактеристик членів групи, при якому група найефективніше виконує свої функції.При цьому вчена приписує сумісності подружжя два аспекти:
1) сумісність по реалізаціїфункцій сім'ї (узгодженість установок на сімейний устрій і розподіл ролей);
2) особовасумісність. Крім того, згідно Волкової, у сумісного подружжя характеристики,значно опосередковані вихованням і умовами розвитку, мають тенденцію до подібності,а характеристики, обумовлені переважно спадковістю, — до контрасту.
Автори — Ю. Орлов,С. Гильд і С. Хрустальов — виділяють два підходи до розуміння сумісності.
1. Сумісність якдва набори якостей, які відповідають один одному (прагнення лідерувати у одногопідкріплюється бажанням підкорятися у іншого; спокій і розсудливість у обохподружжя приводить до повного взаєморозуміння).
2. Сумісність наоснові прагнення подружжя до поступок і до пошуку гармонійних стосунків.
Автори вважають, щоперший варіант прогнозує, а другий — гарантує успішність шлюбу (Сім'я — очимапсихолога..., 1992, С.9).
З іншого боку, Д. Майерс(1997, С.553 — 555), на відміну від Самоукиной (2001, С.30), рахує гіпотезу провзаємодоповнювальне подружжя, що задовольняє некомпенсовані потреби одинодного, спірною: люди схильні одружуватися на тих, чиї потреби і особові якостіподібні їх власним.
А. Кемпінськи жсаме в схожості подружжя по глибинних особових характеристиках бачить причинуемоційного відчуження і конфлікту партнерів (Волкова А.Н., 1979, С.64).
Відмітимо, що звикористанням поняття сумісності зв'язані спроби систематизації чинників, щовпливають на якість шлюбу. Так, Волкова вважає, що успішний шлюб — це проявсумісності на соціально-психологічному рівні. А Дмітренко (1989) вважає, що ці обидвакомпоненти (а також функціонально-рольова взаємодія подружжя) утворюють єдністьтри блок-факторів, що впливають на стабільність шлюбу.
Е.Ф. Ачильдієва (1985)також розглядує три рівні стабільності шлюбу:
1) стійкість шлюбу(відсутність розлучення);
2) пристосовністьв шлюбу (узгодженість поглядів на сімейні ролі);
3) успішністьшлюбу (збіг ціннісних орієнтацій подружжя).
І, нарешті,наведемо приклад нестандартного підходу до розгляду динаміки подружніх відносин.
Ґрунтуючись на гіпотезі,що навіть уві сні подружжя використовує своє тіло, щоб виразити відчуття повідношенню один до одного, С. Данкелл пов'язує якість стосунків подружжя іззбігом-розузгодженням ритмів їх засипання і пробудження, а також із ступенемтілесного контакту в позах сплячого подружжя. Так, партнери можуть спати в позі«обіймів» (на боці, лицем до лиця, міцно тримаючи один одного) напочатку сумісного життя. Потім, через декілька місяців вони приймають позу«ложки» (на одному і тому ж боці, перевертаючись тандемом). Потім,через п'ять і більше років може просліджуватися тенденція до все більшомузменшенню тілесного контакту.
Синонімами «охолоджування»в стосунках він рахує:
1) ухваленняпартнером своєї улюбленої «альфа-позы» (у якій індивід звиксязасинати наодинці) або «омега-позы» (у якій індивід звиксяпрокидатися, і яка символічно відображає тенденції його поведінки поза сном) припорушенні тілесного контакту з партнером або спричиненні йому дискомфорту;
2) асинхронізаціюрухів сплячого подружжя при проходженні ними закономірних фаз сну;
3) різні формиагресії уві сні, такі, як удари партнера ногою, скрегоче зубами і ін. (ДанкеллС., 1994, С.146-182).
Деякі висновкиотримали підтвердження, згідно Е.Л. Кулікову: Дж. Лансен встановив, щоодночасне засипання і пробудження подружжя сприяє довголіттю шлюбу, а принеспівпаданні ритмів 30% скаржилися на невдалий шлюб (там же, С.237). Останні,непідтверджені на даний момент, положення Данкелла цікаві, оскільки вонипродовжують дослідження невербальної комунікації з використанням ідейсоціометричної техніки по типу «Сімейної скульптури» (Шерман Р.,Фредман Н., 1997, с.87-96).
Розділ 2. Характеристика методик длядіагностики сімейних відносин
Проблема вивченнята діагностики сімейних відносин дуже цікавить психологів, так як має важливепрактичне значення. Одним із найважливіших напрямів роботи практичногопсихолога є робота з сім’єю (подружжями, батьками, сім’єю та дітьми). Найважливіша мить в цій роботі — отриманняповної та об’єктивної інформації.У вітчизняній психології найбільш повно представлені методикизбору інформації про між подружні відносини і найменш змістовно — пробатьківсько-дитячі.
При дослідженніміжособистісних відносин найбільш часто виділяються два фактори: домінування-підлеглістьта дружелюбність-агресивність. Саме ці фактори визначають загальне враження пролюдину в процесі міжособистісного сприйняття. Вони названі М. Аргайлом в числіголовних компонентів при аналізі стилю міжособової поведінки і за змістомможуть бути співвіднесені з двома з трьох головних осей семантичногодиференціала Ч. Осгуда: оцінка і сила. У багатолітньому дослідженні, щопроводиться американськими психологами під керівництвом Би. Бейлза, поведінкачлена групи оцінюється по двох змінним, аналіз яких здійснюється в тривимірномупросторі, утвореному трьома осями: домінування-підпорядкування,дружелюбність-агресивність, эмоциональность-аналитичность.
 2.1 Методи вивчення особливостейспілкування, взаємин та індивідуальності подружжя
Спілкування міжподружжям лежить в основі благополуччя і включає дуже важливу функцію — забезпечуєкомфорт. Спілкування дає можливість виявитися одній з найважливіших подружніхролей — психотерапевтичною.
Для спілкування івзаємин подружжя в благополучних сім'ях характерні відвертість, інтимність,довіра один одному, високий рівень взаємної симпатії, конструктивність,рефлективність, гнучкий, демократичний характер розподілу ролей в сім'ї,моральна і емоційна підтримка (Новікова, 1994).
Для діагностикиособливостей спілкування і взаємин в подружній парі використовують такі методики:
Опитувальник«Спілкування в сім'ї» вимірює довірчістьспілкування в подружній парі, схожість в поглядах, спільність символів,взаєморозуміння подружжя, легкість і психотерапевтичності спілкування.
Опитувальникмістить 6 шкал.4 з них характеризують міжособові спілкування подружжя. Це:
схожість впоглядах,
загальні символи,
довірчістьспілкування.
взаєморозумінняподружжя.
До них додано щедві шкали: психотерапевтичности спілкування і легкостіспілкування. Шкала психотерапевтичности характеризує, наскільки міжособовеспілкування подружжя сприяє створенню комфортної і інтимної атмосфери в сім'ї. Шкалалегкості спілкування показує, наскільки подружжю просто налагодити між собоюконтакт, почати і кінчити розмову, наскільки вільно відчуває себе подружжя,спілкуючись один з одним.
Методика з 48питаннями.
Методика«Розподіл ролей в сім'ї». Як своєзавдання автори методики бачили створення досить компактної методики,призначеної суто для опису розподілу основних подружніх ролей.
Яких-небудьсуворих правил або теоретичного обґрунтування того, як необхідно виділятиродинні ролі, фактично не існує, швидше, є певна найбільш поширена традиціявиділення і опису наступних родинних ролей: матеріальне забезпечення сім'ї,хазяйка (господар), догляд за маленькими дітьми, виховання дітей більш старшоговіку, сексуальний партнер, організатор розваг, забезпечення психологічногокомфорту, організатор родинних зв'язків, організатор родинно субкультура. Приведемодетальніший опис основних ролей в сім'ї.
Відповідальнийза матеріальне забезпечення сім'ї.
Ця роль включає,перш за все, різні справи і обов'язки, пов'язані із зароблянням грошей,забезпеченням сім'ї адекватним для неї уровнемматеріального добробуту. У дослідженнях різних вітчизняних авторів, окрімданого позначення цієї ролі, часто використовується інше — «годувальник».Багаточисельні дані, отримані як радянськими, так і зарубіжними авторами,свідчать, що ця роль сприймається як чоловіча, її реалізація більшою міроюлежить на плечах чоловіка.
Господар-хазяйка.
Традиційно ця рольвключає покупку продуктів і приготування їжі, догляд за одягом, забезпеченнязатишку, порядку і чистоти в будинку. У більшості культур ця роль закріплена задружиною (матір'ю), хоча в сучасній сім'ї в цьому плані сталися значні зрушення.Так, за даними Ф.І. Ная, 70% чоловіків заявили, що ця роль має бути поділенаміж чоловіком і дружиною порівну.
Відповідальнийза догляд за немовлям.
Ця роль полягає вдіяльності по забезпеченню дитяті фізичного і психічного комфорту (чистоти,їжі, тепла, оберігання від небезпеки і так далі). Традиційні норми наказуютьвиконання цієї ролі матері, хоча егалітарні норми, що широко поширилися востанні десятиліття, дещо похитнули це переконання.
Вихователь.
Дана роль полягаєв реалізації обов'язків, пов'язаних з розвитком дитини в компетентну, моральнуі соціалізованнуособистість. Батьки навчають дитину, що добре, що погано, щеплятьвідповідальність, акуратність, уміння поводитися правильно з іншими людьми,допомагають в навчанні. Реалізація цієї ролі, в цілому, визначається деякимиспецифічними чинниками. Перш за все, то, наскільки батьки взагалі включені в цюроль, залежить від їх рівня освіти (чим вище рівень, тим менше дітей в сім'ї ітим більше уваги приділяють батьки вихованню свого дитяти). На підставібагаточисельних даних можна говорити про те, що міра включеності мужа і дружиниу виховання визначається, у тому числі і статтю дитини. Якщо дитя хлопчик, тоця функція частіше розподіляється між батьками порівну, у випадку ж якщо всім'ї зростає дівчинка, її вихованням займається перш за все мати.
Сексуальнийпартнер.
Ця роль включаєпрояв різного роду активності в плані сексуальної поведінки. Традиційновважається, що ініціює і визначає характер сексуальних стосунків чоловіка (заданими Ф.І. Ная, 80% чоловіків і жінок констатують велику активність чоловіка вцій сфері). При цьому результати опитів свідчать про те, що чоловікизацікавлені в активності жінок як сексуальних партнерів. Потрібно відзначити,що в молодих сім'ях дружини частіше виступають ініціаторами інтимних стосунків,чим в більш літніх.
Організаторрозваг.
Виділення подібнійролі само по собі відображає серйозні зміни в житті суспільства, оскількияких-небудь 17 років тому про культуру дозвілля для широких верств населення немогло бути і мови. Ця роль включає висунення різного роду ініціативи у сферідозвілля, а також активність, пов'язану з організацією виходів сім'ї в гості, вкіно, планеруванням і проведенням відпустки і так далі
У дослідженні Ф.І.Ная показане: велика частина випробовуваних вважає, що цю роль повиненвиконувати той, у кого більш за значні можливість в цьомуплані, тобто ця роль жорстко не закріплена за певним членом сім'ї. Аналіз жереальної поведінки показує, що муж більшою мірою виконує цю роль.
Організаторродинної субкультури.
Поява цієї ролі,як і ролі організатора дозвілля, відображає корінні зміни, що відбуваються всуспільстві, і, перш за все, зростання культурного рівня широких верствнаселення. Коли люди більше починають цікавитися наукою, мистецтвом. Ходити вкіно, театри, музеї. Реалізація цієї ролі включає активність, направлену наформування у членів сім'ї певних культурних цінностей, досить всілякихінтересів і захоплень.
Відповідальнийза підтримку родинних зв'язків.
Дана роль включаєучасть в родинних ритуалів і церемоніях, організацію спілкування з родичами,сприяння матеріальному забезпеченню, соціальному становленню членів сім'ї.
Реалізація цієїролі традиційно покладається на обох, хоча декілька велику активність повиннапри цьому проявляти дружина. Треба відзначити, що останнім часом в світіспостерігається значне зниження значущості родинних зв'язків, причому якщомолоде подружжя сповна задоволене кількістю родинних стосунків, то літнівважають, що родинних стосунків зараз далеко недостатньо.
"Психотерапевт"
Ця роль є одній знайцікавіших і важливіших в сучасній сім'ї. Потрібно відзначити, що само їїпоява викликана корінною зміною функцій сім'ї, коли одним з основних стаєзадоволення потреб членів сім'ї в підтримці, захисті, особовому комфорті. Реалізаціяцієї ролі пов'язана з активністю, направленою на вирішення особових проблемпартнера, — вислухати, виразити прийняття, симпатію, допомогти розібратися впроблемі, емоційно підтримати. Дані деяких досліджень говорять про те, що жінкикраще виконують цю роль, чим чоловіки.
Опитувальникмістить 21 питання, кожен з яких має 4 варіанти відповіді. Обробка результатівзводиться до підрахунку, в якій мірі та або інша роль реалізується чоловікомабо дружиною.
"Методикадіагностики міжособистісних відносин Т. Лірі", розроблена Т. Лірі,Г. Лефорджем, Р. Сазеком в 1954р. і призначена для дослідження уявлень суб’єктапро себе та ідеальним «Я», а також для вивчення взаємовідносин вмалих групах. За допомогою даної методики виявляється домінуючий тип відносинлюдей в самооцінці та взаємооцінці.
Для уявленняосновних соціальних орієнтації Т. Лірі розробив умовну схему у вигляді круга,розділеного на сектори. У цьому крузі по горизонтальній і вертикальній осяхпозначено чотири орієнтації: домінування-підпорядкування, дружелюбність-ворожість.У свою чергу ці сектори розділені на вісім — відповідно більш приватнимстосункам. Для ще тоншого опису круг ділять на 16 секторів, але частішевикористовуються октанти, певним чином орієнтовані відносно двох головних осей.
Схема Т. Лірізаснована на припущенні, що чим ближче виявляються результати випробовуваногодо центру кола, тим сильніше взаємозв'язок цих два змінних. Сума балів кожноїорієнтації переводиться в індекс, де домінують вертикальна (домінування-підпорядкування)і горизонтальна (дружелюбність-ворожість) осі. Відстань отриманих показниківвід центру кола указує на адаптивність або экстремальность интерперсональної поведінки. Опитувальника містить 128 оцінних думок, з яких в кожномуз 8 типів стосунків утворюються 16 пунктів, впорядкованих по висхіднійінтенсивності. Методика побудована так, що думки, направлені на з'ясуванняякого-небудь типа стосунків, розташовані не підряд, а особливим чином: вонигрупуються по 4 і повторюються через рівну кількість визначень. При обробціпідраховується кількість стосунків кожного типа.
Т. Лірі пропонуваввикористовувати методику для оцінки спостережуваної поведінки людей, тобтоповедінки в оцінці тих, що оточують («с сторони»), для самооцінки,оцінки близьких людей, для опису ідеального «Я». Відповідно до цихрівнів діагностики міняється інструкція для відповіді. Різні напрямидіагностики дозволяють визначити типа особи, а також зіставляти дані по окремихаспектах. Наприклад, «соціальне „Я“, „реальне “Я»",«мої партнери» і так далі.
2.2 Методи дослідженняіндивідуальності подружжя
Результатиіндивідуально-психологічного дослідження використовують для встановлення заходиособової сумісності і інформування подружжя про особливості характеру одинодного. Особова сумісність (психологічний рівень подружньої сумісності) — цеавтоматичний розподіл психологічного навантаження, вироблення оптимальнихспособів спілкування, розуміння спонтанних проявів партнера і адекватнереагування на них.
Для діагностикиіндивідуальності подружжя використовують методику:
Опитувальник«Зміна установок в родинній парі» даєможливість досліджувати погляди випробовуваних по десяти найбільш значимих вродинній взаємодії сферах життя. Розглядаються як чисто «родинні» питання,так і позиції опитуваного відносно загальних проблем. Як інструмент длявиявлення індивідуальних характеристик опитувальник може бути використаний прививченні різних проблем сім'ї.
Випробовуваномупропонують 40 думок, що виражають ту або іншу позицію по десяти різних сферах,таким як:
1) Відношення долюдей;
2) Альтернативаміж почуттям обов'язку і задоволенням;
3) Відношення додітей;
4) Відношення доавтономності або залежності подружжя;
5) Відношення дорозлучення;
6) Відношення докохання романтичного типа;
7) Оцінка значеннясексуальної сфери в родинному житті;
8) Відношення до«забороненої сексу»;
9) Відношення допатріархального або эгалитарному пристрою сім'ї;
10) Відношення догрошей.
Респондентиповинні оцінити міру своєї згоди з кожним твердженням.
2. Методикадослідження "Незакінчені речення" Сакса і Леві. Тествключає 60 незавершених речень, які можуть бути розділені на 15 груп, щохарактеризують у тому або іншому ступені систему стосунків обстежуваного досім'ї, до представників свого або протилежного статі, до сексуальних стосунків,до вищестоящих по службовому положенню і підлеглим. Деякі групи речень маютьвідношення до відчуття людиною страхів та побоювань, до відчуття, що є у ньогоусвідомлення власної вини, свідчать про його відношення до минулого імайбутнього, зачіпають взаємовідносини з батьками і друзями, власні життєвіцілі.
Тестування (безобробки) займає від 20 мін до декількох годинників (залежно від особивипробовуваного).
Для кожної групипропозицій виводиться характеристика, що визначає дану систему стосунків якпозитивну, негативну або байдужу.
Групи речень:
Відношення добатька;
Відношення до себе;
Нереалізованіможливості;
Відношення допідлеглих;
Відношення домайбутнього;
Відношення довищестоящих осіб;
Страхи іпобоювання;
Відношення додрузів;
Відношення досвого минулого;
Відношення до осібпротилежної підлоги;
Сексуальнівідношення;
Стосунки до сім'ї;
Відношення доспівробітників;
Відношення доматери;
Відчуття провини
Така кількіснаоцінка полегшує виявлення у обстежуваного дисгармонійної системи стосунків. Алеважливіше, звичайно, якісне вивчення додаткових пропозицій.
Дослідженнюметодом «незавершені пропозиції» повинне передувати встановленняконтакту з обстежуваним для отримання щирих, природних відповідей. Але навітьякщо досліджуваний розглядує дослідження як небажану процедуру і, прагнучиприховати мир своїх глибоких переживань, дає формальні, умовні відповіді,дослідний психолог може витягувати масу інформації, що відображає системуособових стосунків.
 2.3 Методи вивчення етично-психологічнихта дитячо-батьківських стосунків
Практичнийпсихолог, приступаючи до вивчення етично-психологічний основ подружніхстосунків, може використовувати тести, що діагностують подружні конфлікти,задоволеність браком, його стабільність.
Для діагностикиетично-психологічних основ подружніх стосунків використовують такі методики:
"Тест-опитувальникзадовільності шлюбом" (В. Століна, Т. Романова, Р. Бутенка) призначенийдля експрес-діагностики міри задовільності-незадовільності, а також узгодження-розузгодженнязадовільності шлюбом в конкретній подружній парі. Опитувальника застосовуютьіндивідуально в консультативному порядку і при дослідженні тієї або іншоїсоціальної групи.
Опитувальникмістить 24 твердження, і кожному з них відповідають три можливі варіантивідповідей: а) вірно, би) невірно, в) не знаю. У тексті опитувальника вониможуть даватися в різних формулюваннях і в іншому порядку. Випробовуваний,читаючи опитувальника, вибирає один з варіантів відповіді.
"Тестна рівень задовільності шлюбом". У пропонованому тестізадовільність зв'язується багато в чому із згодою подружжя з приводу різнихважливих для них питань спільного життя. Тест складається з 16 питань, щовідображають те, як випробовувані оцінюють свій шлюб.
Методика«Характер взаємодії подружжя в конфліктних ситуаціях» дає можливість обстежувати сім'ю по ряду параметрів: найбільшконфліктні сфери родинних стосунків, міра згоди (незгоди) в ситуаціяхконфлікту, рівень конфліктності в парі.
Виділяють вісімсфер родинного життя, які найчастіше виступають причиною міжособових конфліктівподружжя:
1) проблемистосунків з родичами і друзями;
2) питання,пов'язані з виховання дітей;
3) проявуподружжям прагнення до автономії;
4) ситуаціїпорушення ролевих чекань;
5) ситуаціїрозузгодження норм поведінки;
6) проявдомінування подружжям;
7) прояви ревнощівподружжям;
8) розбіжності увідношенні до грошей.
Для класифікаціїповедінки людини в ситуації конфлікту були вибрані два основні параметри: активність(або пасивність) в ситуації конфлікту, згода (або незгода) з партнером повзаємодії.
Створена методикає 32 ситуацією родинної взаємодії, які носять конфліктний характер. Яквідповідь респондентам пропонується шкала можливих реакцій на певну ситуацію,що враховує два параметри: активність або пасивність реакції і згода абонезгода з чоловіком. Лівий полюс шкали — активне вираження незгоди, потімслідує пасивне вираження незгоди, нейтральна поведінка, пасивне вираження згодиі, нарешті, правий полюс — активне вираження згоди. Ділення шкали маютьзначення, відповідно, від "-2" до "+2".
Шкала маєнаступний вигляд:
Категорично незгодна з тим, що муж робить і говорить в даній ситуації, активно заперечую йомуі наполягаю на своєму — (-2);
Не згодна з тим,що муж робить і говорить в даній ситуації, демонструю свою незадоволеність, алеуникаю відкритого обговорення — (-1);
Нічого не роблю,не висловлюю свого відношення, чекаю подальшого розвитку подій — (0);
В цілому згодна зтим, що муж робить і говорить, але не вважаю за необхідне відкрито виражатисвоє відношення — (1);
Повністю згодна зтим, що муж робить і говорить в даній ситуації, активно підтримую його ісхвалюю — (2).
При роботі зметодикою необхідно використовувати два різні варіанти: для чоловіка і дружини.
4. «Шкалародинного оточення» (ШРО) призначена дляоцінки соціального клімату в сім'ях всіх типів. У її основі лежить оригінальнаметодика Family Environmental Scale (FES), запропонована R. H.Moos в 1974 р. Основна увага тутприділяється виміру і опису:
А) відношення міжчленами сім'ї (показники стосунків)
Б) напрямамособового зростання, яким в сім'ї надається особливе значення (показникиособового зростання)
В) основнійорганізаційній структурі сім'ї (показники, керівники родинною системою).
Методикаадаптована С.Ю. Купріяновим (1985).
ШРО включає десятьшкал, кожна з яких представлена дев'ятьма пунктами, що мають відношення дохарактеристики родинного оточення.
А. Показникистосунків між членами сім'ї.
1. Згуртованість (С).У якій мірі члени сім'ї піклуються один про одного, допомагають один одному; вираженістьвідчуття приналежності до сім'ї.
2. Експресивність(Э). У якій мірі в сім'ї дозволяється відкрито діяти і виражати свої відчуття.
3. Конфлікт (К). Уякій мірі відкрите вираження гніву, агресії і конфліктних взаємин в ціломухарактерний для сім'ї.
Б. Показникиособового зростання.
4. Незалежність (Н).У якій мірі члени сім'ї заохочуються до самоствердження, незалежності досамостійності в обдумуванні проблем і ухваленні рішень.
5. Орієнтація надосягнення (ОД). У якій мірі різним видам діяльності (навчанню, роботі і ін) всім'ї додають характер досягнення і змагання.
6. Інтелектуально-культурнаорієнтація (ІКО). Міра активності членів сім'ї в соціальній, інтелектуальній іполітичній сферах діяльності.
7. Орієнтація наактивний відпочинок (ВАТ). Наскільки сім'ї властиво активний відпочинок і спорт.
8. Морально-етичніаспекти (МНА). Міра родинної пошани до етичних і етичних цінностей і положень.
В. Показникиуправління родинної системи.
9. Організація (О).Наскільки для сім'ї важливі порядок і організованість (структуризація родинноїдіяльності, фінансове планерування, ясність і визначеність родинних правил іобов'язків).
10. Контроль (До-л).Міра ієрархічності родинної організації, ригідності родинних правил і процедур,контролю членами сім'ї один одного.
5. Шкалародинної адаптації і згуртованості (FACES-3)
Шкала серії FACES дозволяють швидко, ефективно і достовірнооцінити процеси, що відбуваються в родинній системі, і намітити мішені дляпсихотерапевтичного втручання (Ейдеміллер, Юстіцкис, 1999).
FACES-3 — третійваріант шкал серії FACES. Вонарозроблена для оцінки двох основних параметрів в «круговій моделі» функціонуваннясім'ї — родинній згуртованості і родинній адаптації.
Родинназгуртованість — це міра емоційного зв'язку між членамисім'ї. При максимальній вираженості в цьому зв'язку вони емоційновзаємоповязані, при мінімальній — автономні і віддалені один від одного. Длядіагностики родинної згуртованості використовують показники:
«емоційнийзв'язок»;
«родиннікордони»;
«ухваленнярішень»;
«час»;
«друзі»;
"інтереси івідпочинок".
Родиннаадаптація — характеризує, наскільки гнучка або,навпаки, ригідна родинна система, наскільки готова пристосовуватися, мінятисяпри дії стрессоров. Для діагностики адаптаціївикористовуються наступні параметри:
«лідерство»;
«контроль»;
«дисципліна»;
«правила»;
«ролі в сім'ї».
В рамках «круговоїмоделі» розрізняють чотири рівні родинної згуртованості і адаптації вдіапазоні від екстремально низького до екстримально високого. Рівні родинноїзгуртованості називаються: роз'єднаний, розділений, зв'язаний і зчеплений. Рівніродинної адаптації позначаються як: ригідний, структурований, гнучкий іхаотичний.
Автори виділяютьпомірні (збалансовані) і крайні (екстремальні) рівні родинної згуртованості іадаптації і вважають, що саме перші характеризують успішність функціонуваннясистеми. Для родинної згуртованості цими рівнями є розділений і зв'язаний, дляродинної адаптації — структурований і гнучкий. Екстремальні рівні зазвичайрозглядаються як проблематичні функціонування родинної системи, що ведуть допорушень.
Комбінація зчотирьох рівнів згуртованості і адаптації дозволяють виділити 16 типів родиннихсистем. Чотири з них є помірними по обох параметрах і називаютьсязбалансованими; чотири — екстремальними, оскільки мають крайні показники пообох рівнях. Вісім типів відносяться до середніх: один з параметрів тутекстремальний, а інший — збалансований.
Опитувальникспроектований таким чином, що дозволяє встановити, як випробовувані сприймаютьсвою сім'ю і який би хотіли бачити. Розбіжність між реальністю і ідеаломвизначає рівень задоволеності існуючою родинною системою, чим розбіжностейбільше, тим сильніше незадоволеність. Ідеал вказує, яких змін родинногофункціонування хотів би добитися випробовуваний.
Методика міститьсписок з 20 тверджень. Завдання випробовуваного полягає в тому, аби оцінитикожне твердження за мірою його вираженості за пятибалльнойшкалою. Причому така оцінка проводитися двічі. У першому випадку випробовуванийоцінює реальне родинне функціонування, в другому — таке, яким хотілося б вонобачити, тобто ідеальне.
Методидослідження дитячо-батьківських стосунків
Найважливіша сферадіяльності родинного психолога — робота з батьками, бо їх роль визначаєформування унікальної для кожного дитяти ситуації розвитку.
Вивчаючиміжособові стосунки в системі «батько-дитя» очима батька, практичнийродинних психолог звертає увагу на особливості родинного виховання:
батьківськіустановки і реакції;
відношення батьківдо дитяти і життя в сім'ї;
порушення виховногопроцесу в сім'ї;
причини відхиленьв родинному вихованні;
типи виховання;
рівеньбатьківської компетентності і тому подібне
Ці аспективзаємовідношення батьків і дітей досліджується за допомогою таких методик:
Методика PARI (parental attitude research instrument) призначенадля вивчення відношення батьків (перш за все, матерей) до різних сторінсімейного життя (сімейній ролі). Автори — американські психологи Е.С. Шефер і Р.К.Белл. Ця методика широко використовувалася в Польщі (Рембовськи) і Чехословакії(Котаськова). У нашій країні адаптована Т.В. Нещерет.
У методицівиділено 23 аспекти-ознаки, що стосуються різних сторін відношення батьків додитяти і життя в сім'ї. З них 8 ознак описують відношення до сімейної ролі і 15стосуються батьківсько-дитячих стосунків. Ці 15 ознак діляться на наступних 3групи:
1 — оптимальнийемоційний контакт,
2 — зайва емоційнадистанція з дитям,
3 — зайваконцентрація на дитяті.
Відношення досімейної ролі:
обмеженістьінтересів жінки рамками сім'ї, турботами виключно про сім'ю;
відчуттясамопожертвування в ролі матери;
сімейні конфлікти;
надавторитетбатьків;
незадоволенняроллю хазяйки будинку;
«байдужість»чоловіка, його не включення в справи сім'ї;
домінування матери;
залежність інесамостійність матери.
Відношення батьківдо дитяти:
Оптимальнийемоційний контакт (складається з 4 ознак):
спонука словеснихпроявів, вербалізацій;
партнерськістосунки;
розвитокактивності дитяти;
зрівняльністосунки між батьками і дитям.
Зайва емоційнадистанція з дитям (складається з 3 ознак):
дратівливість,запальність;
суворість, зайвастрогість;
ухилення відконтакту з дитям.
Зайва концентраціяна дитяті (описується 8 ознаками):
надмірна турбота,встановлення стосунків залежності;
подолання опору,придушення волі;
створення безпеки,побоювання образити;
виключення позасімейний впливів;
придушенняагресивності;
придушеннясексуальності;
надмірне втручанняв світ дитяти;
прагненняприскорити розвиток дитяти.
Кожна ознакавимірюється за допомогою 5 думок, урівноважених з погляду вимірюючої здатностіі смислового змісту. Вся методика складається з 115 думок. Думки розташовані впевній послідовності, і той, що відповідає повинен виразити до них відношення увигляді активної або часткової згоди або незгоди. Схема перерахунку відповідейв бали міститься в «ключі» методики. Сума цифрової значущостівизначає вираженість ознаки 20, мінімальна 5,18, 19,20 — високі оцінки,відповідно 8, 7, 6, 5 — низькі. Опитувальник і лист відповідей додаються.
Має сенснасамперед аналізувати високі і низькі оцінки.
"Методикадіагностики батьківських стосунків" А.Я. Варга, В.В. Столін. Тест-опитувальникбатьківського відношення (ОРО) представляет собоюпсиходіагностичний інструмент, орієнтований на виявленнябатьківського відношення у осіб, що звертаються за психологічною допомогою попитаннях виховання дітей і спілкування з ними.
Батьківськевідношення розуміється як система різноманітних відчуттів по відношенню додитяти, поведінкових стереотипів, що практикуються в спілкуванні з ним,особливостей сприйняття і розуміння характеру і особи дитяти, його вчинків.
Опитувальникскладається з 5 шкал.
1. Прийняття-відвернення.Шкала відображає інтегральнеемоційне відношення до дитяти. Зміст одного полюси шкали: батькуподобається дитя таким яким він є. Батько поважає індивідуальність дитини,симпатизує йому. Батько прагне проводити багато часу разом з дитям, схвалюєйого інтереси і плани. На іншому полюсі шкали: батькосприймає свого дитяти поганим, непристосованим, невдачливим. Йому здається, щодитя не доб'ється успіху в житті из-за низьких здібностей,невеликого розуму, поганих наклонностей. Здебільше батьковипробовує до дитяти злість, досаду, роздратування, образу. Він не довіряєдитині і не поважає його.
2. Кооперація — соціально бажаний образ батьківських стосунків. Змістовно ця шкала розкривається так: батько зацікавлений в справах і планахдитини, прагне у всьому допомогти дитяті, співчуває йому. Батько високо оцінюєінтелектуальні і творческие здібності дитяти, переживаєпочуття гордості за його. Він заохочує ініціативу, і самостійність дитини,прагне бути з ним на рівних. Батько довіряє дитяті, прагне встати на його точкузору в спірних питаннях.
3. Симбіоз — шкала відображає міжособову дистанцию вспілкуванні з дитям. При високих балах по цій шкалі можна вважати, що батькопрагне до симбиотическим стосункам з дитям. Змістовно цятенденція описується так — батько відчуває себе з дитиною єдиним цілим, прагнезадовольнити всі потреби дитяти, захистити його від труднощів і неприємностейжиття. Батько постійно відчуває тривогу за дитину, дитя йому здається маленькимі беззахисним. Тривога батька підвищується, коли дитя починає автономізуватисячерез обставини, оскільки по своїй волі батько не надає дитяті самостійностініколи.
4. Контроль (авторитарнагіперсоціалізація) — відображає форму і напрям контролю за поведінкою дитяти. При високому балі за цієюшкалою в батьківському відношенні даного батька виразно є видимим авторитаризм.Батько вимагає від дитяти беззастережної слухняності і дисципліни. Він прагненав'язати дитяті у всьому свою волю, не в змозі встати на його точку зору. За проявища свавілля дитяти суворо карають. Батько пильно стежить засоціальними досягненнями дитини, його індивідуальними особливостями, звичкамидумками, відчуттями.
5. Маленькийневдаха — відображає особливості сприйняття і розуміння дитяти батьком. При високих значеннях за цієюшкалою в батьківському відношенні даного батька є прагнення інфантилізуватидитину, приписати йому особисту і соціальну неспроможність. Батько бачитьдитяти молодшим в порівняні з реальним віком. Інтереси, захоплення, думки івідчуття дитяти здаються батьку дитячими, не серйозними. Дитя представляється не пристосованим, неуспішним, відкритим для поганих впливів. Батько не довіряє своєму дитяті,досадує на його неуспішність і не вмілість. У зв'язку з цим батько прагнезахистити дитяти від труднощів життя і строго контролювати його дії.
3. Для дослідженнясфери міжособистісних стосунків дитини і його сприйняття внутрісімейнихстосунків призначена дитяча проектна методика Рене Жіля.Мета методики полягає у вивченні соціальної пристосованості дитини, а такожйого взаємин з оточуючими.
Методика євізуально-вербальною, складається з 42 картинок із зображенням дітей або дітейі дорослих, а також текстових завдань. Її спрямованість — виявленняособливостей поведінки в різноманітних життєвих ситуаціях, що є важливими длядитини і зачіпають його відносини з іншими людьми.
Перед початкомроботи з методикою дитині повідомляється, що від нього чекають відповідей напитання по картинках. Дитя розглядує малюнки, слухає або читає запитання івідповідає.
Дитина повиннавибрати собі місце серед зображених людей, або ідентифікувати себе зперсонажем, що займає те або інше місце в групі. Вона може вибрати його ближче або далі від певної особи. У текстових завданнях дитині пропонується вибрати типовуформу поведінки, причому деякі завдання будуються по типу соціометричних. Таким чином,методика дозволяє отримати інформацію про відношеннядитини до різних людей, що оточуютьйого (до сімейного оточення), і явищ.
Простота ісхематичність, що відрізняють методику Р. Жіля від інших проектних тестів, нелише роблять її легшою для досліджуваної дитини, але і дають змогу щодо більшоїїї формалізації. Окрім якісної оцінки результатів, дитяча проектна методикаміжособових стосунків дозволяє представити результати психологічного обстеженняпо ряду змінних і кількісно.
Психологічнийматеріал, що характеризує систему особових стосунків дитяти, можна умовнорозділити на дві великі групи змінних.
1) Змінний, якийхарактеризує конкретно-особистісні стосунки дитини: відношеннядо сімейного оточення (мати, батько, бабуся, сестра і ін), відношення до друга або подрузі, до авторитарного дорослого і ін.
2) Змінні, щохарактеризують самого дитяти і виявляється в різних стосунках: товариськість,відгороджена, прагнення до домінування, соціальна адекватність поведінки.
Всього автори, щоадаптували методику, виділяють 12 ознак:
відношення до матери;
відношення до отця;
відношення до матери і отця;
відношення добратів і сестер;
відношення добабусі і дідуся;
відношення додруга;
відношення довчителя;
допитливість;
прагнення додомінування;
товариськість;
відгороджена;
адекватність.
Відношення допевної особи виражається кількістю виборів даної особи, виходячи змаксимального числа завдань, які направлені на виявлення відповідних відносин.
Методику Р. Жіляне можна віднести до чистих проектних, вона є перехідною формою між анкетою тапроектними тестами. У цьому її велике перевага. Вона може бути використана якінструмент глибинного вивчення особи, а також в дослідженнях, що вимагаютьвимірів і статистичної обробки.
Крім тестування вдослідженні сімейної пари можна використовувати опитування, анкету, інтерв’ю.
Метод опитуваннядозволяє практичному психологу виявити соціально-економічні та демографічніхарактеристики сімейної пари: житлові умови, сімейний бюджет, стаж шлюбу, вікподружжя і різницю у віці, освіту, чим займаються у вільний час, кількість івік дітей. Позитивний вплив на шлюб хороші матеріальні та житлові умови, приблизнорівність у віці або більш старший (3 — 7 років) вік чоловіка, відсутністьрізниці в освіті, кількість дітей від одного до чотирьох.
Метод бесіди абоінтерв’ю можна використовувати у випадку необхідностівивчення мікросередовища родини. Цей фактор також має значення у стабілізаціїшлюбу і родини в цілому. Крім цього, необхідно знати на якій стадії знаходитьсяподружжя, так як для кожної стадії характерні типові проблеми, структуравідносин, образ родини. Ці знання психолог може отримати тільки після вільноїбесіди.
Цілеспрямованопісля кожного комплексного дослідження дошлюбного і шлюбного періоду сімейноїпари складати психограму подружжя (А.Н. Волкова, Т.М. Трапезникова) понаступним напрямкам:
зони конфліктівподружжя, потенційний ініціатор в кожній із зон;
ступінь особистоїсумісності;
загальна міравзаєморозуміння і згідності по різним сторонам сімейного життя;
загальний прогнозвідносин в парі;
рекомендації поформам та змісту колекційної роботи з парою в цілому та з кожним із подружжяокремо.
В основіпсихограми подружжя лежить порівняльний аналіз результатів, які були отримані впроцесі всебічного дослідження сімейних взаємовідносин.
Одним із головнихнапрямків роботи практичного сімейного психолога являється діагностика, вонадозволяє отримати повну і надійну інформацію про взаємовідносини членів родинина різних етапах їхнього життя.
Психологивикористовують різноманітні методи соціально-психологічної діагностики: опитування,спостереження, експеримент, метод соціометрії, кількісно-якісний аналіздокументів, тестування.
 2.4 Методи терапії у вирішеннісімейних проблем
В даний часродинна терапія є досить гнучким підходом і може включати індивідуальнізустрічі з членами сім'ї, роботу з окремими родинними підсистемами (подружньою,дитячо-батьківською діадою, тріадою — батьки плюс проблемне дитя, підсистемоюсибсов і т.д.), нуклеарною або багатопоколіньою, поширеною сім'єю, роблячи прицьому акцент на спільні зустрічі і плануючи створення умов для зміни у всійродинній системі.
Мету роботи зсім'єю можна розподілити по чотирьох основних рівнях. До мети першого рівнявідносяться індивідуальну мету членів сім'ї. До мети другого рівня — те, чоговся сім'я в цілому хотіла б досягти. До мети третього рівня можна віднестипевні зміни в стосунках сім'ї з суспільством. До мети четвертого рівня можнавіднести чекання і потреби самого психотерапевта. Враховуючи багаторівневийхарактер психотерапевтичної роботи з сім'ями, неважко уявити собі, наскількискладним може бути тут процес постановки завдань.
В родинній терапіїможна виділити короткострокові і довгострокові завдання. Психотерапевт повиненмати певні уявлення про завдання як кожної окремої сесії, так і всьогопсихотерапевтичного процесу.
Завданнями терапіїподружніх розладів є полегшення емоційних страждань і труднощів, досягненняблагополуччя пари в цілому і кожного з партнерів зокрема.
Психотерапевтовіслід присікати прагнення подружжя «скотитися» до взаємних звинуваченьі образ, його завдання — дати надію на побудову нових, кращих стосунків. Завданнятерапевта полягає в подоланні непорозумінь, замішання, спотворень для того, щобдопомогти партнерам виробити єдину думку про суть проблеми. Долаючи конфлікти,викликані розбіжностями, розчарування, засмучення, відсутність комплементу,психотерапевт усуває старі патерни поведінки, тим самим розчищаючи дорогуякісно новій взаємодії.
У психотерапії іконсультуванні існує цілий ряд концепцій, основних підходів до дозволуподружніх проблем (Кратохвіл, 1999; Меновщиков, 2002). Традиційно виділяютьпідходи:
1) Психоаналітичний;
2) Гуманістичний;
3) Системний;
4) Поведінковий.
Психоаналітичнийпідхід. Тут подружня дисгармонія розглядається з точкизору внутрішньої мотивації поведінки подружжя. Поточні родинні конфліктипов'язують з минулим, з прикладами поведінки в минулих стосунках.
Гуманістичнийпідхід. У його основі лежить прагнення змінитиуявлення про шлюб. Спілкування подружжя повинно стати відкритим, щирим. Психотерапевтстворює умови, в яких подружжя прагне до вербалізації своїх відчуттів і тимсамим до поліпшення взаєморозуміння. Відчуття (у тому числі і агресію) слідвиражати, що не повинно наводити до загострення конфлікту.
Психотерапевтпроявляє самопочуття, щирість по відношенню до кожного з партнерів. Подружжяповинне навчитися слухати один одного, не виражати при цьому оцінки або думки,розуміти партнера, відчувати його переживання. У гуманістичному підході доподружніх проблем основний наголос падає на відвертість, аутентичність,толерантність, потребу в самовираженні, приналежності до іншого і незалежнийрозвиток особи кожного.
Системнийпідхід. Тут в сферу уваги терапевта потрапляєвзаємообумовленість поведінки партнерів по шлюбу або всіх членів сім'ї.
Поведінковийнапрям в подружній психотерапії в даний час є найбільш поширеним підходом. Метоютут є раніше всієї зміни поведінки партнерів, при цьому використовуються методипідкріплення і вчення. Цей похід дозволяє:
1) Управлятипозитивною поведінкою подружжя;
2) Даватинеобхідні соціальні знання і уміння, особливо у сфері спілкування і спільноговирішення проблем;
3) Вироблятиефективну подружню угоду про взаємну зміну поведінки.
Подружня терапіяабо консультування починається дослідження головних проблем, що є завданнямбудь-якого інтерв’ю. Важливо знати, чого саме бажають подружжя, чого чекаєоточення, що потрібне кожному з партнерів від іншого, інших членів сім’ї,оточення. Важливо також зрозуміти, що кожен чоловік готовий зробити для іншого,сім’ї, оточення.
Родинна терапія зачас свого розвитку асимілювала велике число різних методичних прийомів. Кожна знових шкіл привносить свою техніку, вживану для вирішення тих завдань, якіпредставники саме цієї школи вважають найважливішими.
Найбільш відомі ішироко використовувані методологічні принципи родинної терапії — ценейтральність, циркулярність і гіпотетична.
Нейтральність: ефективна психотерапія вимагає від психотерапевта зберігати нейтральнупозицію. Він рівно співчуває всім членам сім'ї, не приєднується внутрішньо нідо кого і забезпечує всім членам сім'ї рівні можливості говорити і бутипочутими.
Циркулярність: все, що відбувається в сім'ї, підкоряється не лінійній, а циркулярнійлогіці. Методологічний прийом, що реалізовує принцип циркулярності в процесі психотерапії, — циркулярне інтерв'ю.
Психотерапевтзадає по черзі членам сім'ї особливим чином сформульовані питання або одне і теж питання.
Гіпотетична: основна мета спілкування психотерапевта з сім'єю — формулювання іперевірка гіпотези про мету і сенс родинної дисфункції.
Без гіпотезипсихотерапевт будь-якого напряму не в змозі отримати або організуватиінформацію. Він перш за все повинен знати, що досліджує, інакше у нього лишенакопичиться маса безглуздих даних. Мета дослідження полягає в певномувзаємозв'язку між симптомом і системою в рамках часу і зміни.
Психотерапевт моженеодноразово змінювати гіпотетичне формулювання у міру того, як при роботі зсім'єю у нього накопичується нова інформація. Для здійснення втручання зовсімне обов'язково чекати остаточної гіпотези, оскільки у багатьох випадках лишесамо втручання поставляє бракуючу інформацію. Також не обов'язково, абигіпотеза була абсолютно точною, — вона лише має бути абсолютно прийнятна дляданої сім'ї і для зміни.
Окріміндивідуальної терапії є ще групова подружня терапія. Групова терапія зподружніми парами надає клієнтам можливість своїми очима побачити неадекватніформи міжособових стосунків і навчатися новим навикам і установкам. Під часзаняття важливі взаємна підтримка членів групи з аналогічними проблемами івикористання досвіду інших людей. Своя поведінка в сім'ї і взаємовідношення зпартнером кожен може «програти» в психологічних сценах, де учасникигрупи грають ролі його домашніх. Техніка обміну ролями допомагає кращезрозуміти партнера і об’єктивніше оцінити себе, відбитогов «психодраматичному дзеркалі». За допомогою членів групи клієнт можедосліджувати і відпрацювати різні форми поведінки і оцінити його результати. Групанадає моральну підтримку клієнтові, укріплює в нім відчуття власної гідності,адаптуватися до родинної ситуації, що дозволяє зберегти сім'ю.
Зазвичай вгруповій подружній терапії беруть участь 5-7 подружніх пар. При цьомувикористовуються принципи і методи звичайної групової психотерапії.
Групова подружнятерапія дозволяє краще освоїти різні види спілкування. Вона дає можливістьправильно оцінити результати конструктивної сварки: кожна пара може випробуватице на собі і отримати оцінку з боку інших.
Розділ 3. Дослідження характеруверховенства та розподілу ролей в сім’ї
 
Метадослідження: вивчити рольову структуру, виявитичинники, що впливають на неї, на характер верховенства в матріархальній іпатріархальній сім'ях.
Задачідослідження:
Вивчити методикидіагностики сімейних відносин;
Розробити програмуемпіричного дослідження відповідно до висунутих гіпотез;
Привестикількісний аналіз емпіричних даних;
Узагальнитирезультат емпіричного дослідження, сформулювати основні висновки і практичнірекомендації.
Об'єктдослідження: верховенство в сім'ї.
Предметдослідження: характер верховенства в сім'ї в сучасних подружніх парах.
Гіпотезидослідження: "Якщо в шлюбах, які укладені в50-80х рр. домінувала чоловіча роль, то в сучасних сім'ях 21ст. присутнєверховенство жіночої ролі".
Незалежнаперемінна: термін шлюбу.
Залежнаперемінна: домінування жіночого або чоловічого верховенствав сімейних стосунках.
Методичнийінструмент:
Для дослідженняхарактеру верховенства чоловіка в сім'ї використовувалися методики:
Методика «Розподілролей в сім'ї» (Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовская Л.М.);
«Методикадіагностики міжособистісних відносин» Т. Лірі;
анкетування.
Експериментальнийматеріал: 2 опитувальника, 2 бланка з питаннями таінструкцією, анкета.
Структурадослідження:
Двадцяти сім’ям, які були укладені в 50 — 80рр. ΧΧ ст. і в ΧΧIст., було запропоновано відповісти на питання методик «Розподіл ролей всім’ї» (Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовская Л. М) та «Діагностикаміжособистісних відносин» Т. Лірі. Перша методикавизначаєміру реалізації чоловіком і дружиною конкретних ролей: відповідального заматеріальне забезпечення сім'ї; господаря (хазяйки) будинку; відповідального завиховання дітей; організатора родинної субкультури, розваг; сексуальногопартнера; психотерапевта. Друга призначена для дослідження характеру відносинчоловіка до дружини (альтруїстичного і дружелюбного або авторитарного,егоїстичного, агресивного), який впливає на характер верховенства. Дослідженняміжособистісних відносин за допомогою методики Т. Лірі дозволяє вивчити 4орієнтацій, тенденцій (домінування — підлеглість, дружелюбність — агресивність).Також відповісти на питання маленької анкети, яка дасть можливість судити прокількість людей, яка визнає тип верховенства в родині. Опитування проходилосявдома у випробуваних, які відповідали на питання в різних кімнатах. Час був необмежений. Серед випробуваних було 20 жінок та 20 чоловіків.
Для оцінкизначимості різниці результатів (по методикам «Розподіл ролей в сім’ї»та «ДМВ» Т. Лірі) між подружжями 50 — 80 рр. ΧΧ ст. таΧΧΙ ст. використовуємо t— критерій Стьюдента.
 3.1 Аналіз отриманих даних пометодиці «ДМВ» Т. Лірі
Результатидосліджень подружніх пар по методикам «ДМВ» Т. Лірі представленні вдодатку Б (табл.1, табл.2). Текст опитувальника представлений в додатку Д.
Для вирахуванняемпіричного значення двох виборчого t — критерію для незалежних вибіроквикористовується формула:
/>
Де, М1, М2 — середнє арифметичне,
σ1, σ2 — стандартні відхилення,
N1,N2 — розмір вибірки.
σ в свою чергу вираховується по наступним формулам:
/>
Де, S — вибіркова дисперсіяперемінної (вибірки).
Статистичніпідрахунки відбувалися за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Word’03.
Порівнюючиподружжя 50 — 80 рр. ΧΧ ст. та ΧΧΙ ст. по методиці«ДМВ» Т. Лірі відображаємо результати у виді таблиці з 10 колонками,2 із яких відповідають тенденціям «Домінування» та «Дружелюбність»,а останні 8 — основним типам міжособистісним відносинам. Але для підрахункурезультатів використовуються дані тільки по двом шкалам «Домінування»та «Підкорений».

Таблиця 1
Обробка результатів за допомогою методам математичної статистики дляобох подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст. та ΧΧΙ ст. Дом
Друж. Авт. Егоис Агр. Підоз Підкор. Залеж. Друж. Альт
Дисперсія
(подружжі
в ΧΧΙ ст)
 
15,69
 
29, 20
 
7,78
 
3,53
 
2,05
 
2,77
 
7,10
 
7,64
 
5,92
 
9,29
Дисперсія
(подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст)
 
18,91
 
72,76
 
7,38
 
3,31
 
5,46
 
6,89
 
9,46
 
5,46
 
12,4
 
13,8
Середнє значення
(подружжів ΧΧΙ ст)
 
1,59
 
2,90
 
5,90
 
4,50
 
4,45
 
4,15
 
4,55
 
4, 20
 
5,85
 
5,85
Середнє значення
(подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст)
 
0,44
 
2,89
 
4,30
 
3,55
 
3,90
 
4,05
 
4,75
 
4,25
 
5,30
 
5,30
t-критерий Стьюдента
0,88
0,00
1,84
1,62
0,90
0,14
0,22
0,06
0,57
0,51
Кількість ступенівсвободи підраховується як
df = N1 + N2 – 2
де, N — розмір вибірки
Число ступенівсвободи дорівнює 38. Ми не отримали значних результатів.

Таблиця 2
Ступінь різниці результатів між чоловіками подружжів 50 — 80 рр. ΧΧст. та ΧΧΙ ст. Дом
Друж. Авт. Егоис Агр. Підоз Підкор. Залеж. Друж. Альт
Дисперсія
(подружжі
в ΧΧΙ ст) 22,49 31,12 9,57 4,22 1,83 2,71 8,94 7,11 5,51 9,66
Дисперсія
(подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст) 19,10 55,28 9,29 3,78 2,71 1,57 10,0 5,34 6,93 15,51
Середнє значення
(подружжі
в ΧΧΙ ст) 2,11 1,99 6,70 5,00 4,50 4,40 5,50 4,00 5,80 6,10
Середнє значення
(подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст) 2,90 1,70 4,80 4,00 3,60 3,70 4,00 3,70 4,60 4,80 t-критерий Стьюдента 0,55 0,09 1,96 1,58 1,89 1,51 1,54 0,38 1,52 1,16
Число ступенівсвободи дорівнює 18. Ми також не отримали значних результатів.
 
Таблиця 3
Порівняння ступенів різниці між дружинами подружжів 50 — 80 рр. ΧΧст. та ΧΧΙ ст. Дом
Друж. Авт. Егоис Агр. Підоз Підкор. Залеж. Друж. Альт
Дисперсія
(подружжі
в ΧΧΙ ст) 10,03 28,28 5,43 2,67 2,49 2,99 4,04 8,93 6,99 9,82
Дисперсія
(подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст) 7,32 95,18 5,73 2,77 8,62 12,71 8,72 5,51 18,22 13,07
Середнє значення
(подружжі
в ΧΧΙ ст) 1,07 3,90 5,10 4,00 4,40 3,90 3,60 4,40 5,90 5,60
Середнє значення
(подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст) 2,03 4,08 3,80 3,10 4, 20 4,40 5,50 4,80 6,00 5,80 t-критерий Стьюдента 3,33 0,07 1,74 1,73 0,27 0,56 2,38 0,47 0,09 0, 19
 
Число ступенівсвободи дорівнює 18. В цьому випадку ми отримали два значних результата:
t — критерій Стьюдента по тенденції «Домінування»дорівнює 3,33, де імовірність допущення помилки 0,01;
t — критерій Стьюдента по типу міжособистіснихвідносин «Підкорений» дорівнює 2,38, де імовірність допущення помилки0,05.
Для уточненнянаших результатів ми порівняли тенденції та типи міжособистісних відносинподружжів кожного типу сімей.
 
Таблиця 4
Ступінь різниціміж подружжями ΧΧΙ ст. Дом
Друж. Авт. Егоис Агр. Підоз Підкор. Залеж. Друж. Альт
Дисперсія
(подружжі
в ΧΧΙ ст) 10,03 28,28 5,43 2,67 2,49 2,99 4,04 8,93 6,99 9,82
Дисперсія
(подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст) 22,49 31,12 9,57 4,22 1,83 2,71 8,94 7,11 5,51 9,66
Середнє значення
(подружжі
в ΧΧΙ ст) 1,07 3,90 5,10 4,00 4,40 3,90 3,60 4,40 5,90 5,60
Середнє значення
(подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст) 2,11 1,89 6,70 5,00 4,50 4,40 5,50 4,00 5,80 6,10 t-критерий Стьюдента 0,82 1,17 1,85 1,70 0,22 0,94 2,36 0,45 0,13 0,51
Число ступенівсвободи дорівнює 18. Отримано один значимий результат: t — критерій Стьюдента по типу відносин «Підкорений»дорівнює 2,36, де імовірність допущення помилки 0,05.
Таблиця5
Ступінь різниціміж подружжями 50 — 80 рр. ΧΧ ст. Дом
Друж. Авт. Егоис Агр. Підоз Підкор. Залеж. Друж. Альт
Дисперсія
(подружжі
в ΧΧΙ ст) 7,32 95,16 6,36 3,11 9,69 14,25 9,78 5,53 19,25 14,03
Дисперсія
(подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст) 19,10 55,28 9,29 3,78 2,71 1,57 10,0 5,34 6,93 15,51
Середнє значення
(подружжі
в ΧΧΙ ст) 2,03 4,08 3,89 3,11 4,22 4,33 5,56 4,56 5,67 5,56
Середнє значення
(подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст) 2,90 1,70 4,80 4,00 3,60 3,70 4,00 3,70 4,60 4,80 t-критерий Стьюдента 4,29 0,87 1,03 1,51 0,79 0,71 1,56 1,16 0,93 0,62
 
Число ступенівсвободи дорівнює 18. Отриманий один значимий результат. t — критерій Стьюдентапо тенденції «Домінування» дорівнює 4,29, де імовірність допущенняпомилки 0,001.
3.2 Аналіз отриманих даних пометодиці «Розподіл ролей в сім’ї»
Результатидослідження по методиці «Розподіл ролей в сім’ї»(Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовская Л. М) представлені в додатку А (табл.1,табл.2). Текст опитувальника представлений в додатку Г.
Порівнюючирезультати в сім’ях по методиці «Розподіл ролей в сім’ї», відображаємоці результати у виді таблиці, кожна із 7 колонок відповідає певній ролі в сім’ї.
 
Таблиця 6
Обробки результатів за допомогою методам математичної статистики дляобох подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст. та ΧΧΙ ст. Вихов. дітей
Емоц.
клімат
Матер.
забезпеч. Орган. розваг Хозяйка Секс. партнер
Сім.
субкул. Дисперсія (подружжя ΧΧΙ ст) 0,35 0,15 0,31 0,21 0,36 0,16 0,31 Дисперсия (подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст) 0,37 0,31 0,42 0,13 0,57 0,26 0,15
Середнє значення (подружжів
ΧΧΙ ст) 2,97 2,76 1,73 2,76 2,80 2,38 2,50 Середнє значення (. подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст.) 2,90 2,69 1,84 2,44 2,94 2,33 2,17 t-критерий Стьюдента 0,34 0,60 0,60 2,67 0,67 0,34 2,17
Число ступенівсвободи дорівнює 38. В такому випадку ми отримали два значних результати:
Різниця між підгрупами,яка вимірювалася за допомогою t- критеріяСтьюдента (дорівнює 2,67),виявилися значними (рівень значимості — 0,02) для ролі «Організаторарозваг».
Різниця міжпідгрупами, яка вимірювалася за допомогою t — критерія Стьюдента (дорівнює 2,17), виявилисязначними (рівень значимості — 0,05) для ролі " Організатора сімейноїсубкультури".
 
Таблиця 7
Ступінь різниці результатів між чоловіками 50 — 80рр. ΧΧ ст. таΧΧΙ ст. Вихов. дітей
Емоц.
клімат
Матер.
забезпеч. Орган. розваг Хозяйка Секс. партнер
Сім.
субкул.
Дисперсія
(подружжів
ΧΧΙ ст) 0,40 0,09 0,27 0,23 0,29 0,16 0,38 Дисперсія (подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст) 0,34 0,18 0,40 0,15 0,52 0,25 0,05
Середнє значення (подружжів
ΧΧΙ ст) 2,85 2,82 1,61 2,77 2,76 2,48 2,48 Середнє значение (подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст) 2,91 2,83 1,86 2,47 3,00 2,31 2,11 t-критерий Стьюдента 0,31 0,09 1,36 2,18 1, 20 1, 19 2,51
Число ступенівсвободи дорівнює 18. Отримано два значних результати:
t — критерій Стьюдента для ролі «Організаторарозваг» дорівнює 2,18. Різниця значна на рівні 0,05;
t — критерій Стьюдента для ролі «Організаторасімейної субкультури» дорівнює 2,51. Різниця значна на рівні значимості0,05.

Таблиця 8
Ступінь різниці результатів між дружинами 50 — 80рр. ΧΧ ст. таΧΧΙ ст. Вихов. дітей
Емоц.
клімат
Матер.
забезпеч. Орган. розваг Хозяйка Секс. партнер
Сім.
субкул.
Дисперсія
(подружжів
ΧΧΙ ст) 0,32 0,22 0,36 0,21 0,47 0,16 0,27
Дисперсія
(подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст) 0,44 0,42 0,49 0,11 0,68 0,30 0,26
Середнє значение
(подружжів
ΧΧΙ ст) 3,08 2,73 1,84 2,79 2,83 2,27 2,52
Середнє значение
(подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст) 2,89 2,54 1,82 2,40 2,88 2,34 2,23 t-критерий Стьюдента 0,98 1,06 0,10 3,08 0,21 0,46 1,77
Число ступенівсвободи дорівнює 18. Отримана одна значна різниця по t — критерій Стьюдента для роли «Організаторарозваг», яка дорівнює 3,08, де імовірність допускання помилки 0,01.
Отже, ми порівнялидва типа сімей (50 — 80 рр. ΧΧ ст. та ΧΧΙ ст). Потімми рішили порівняти подружжя усередині кожного типа сім’їпо критерію їх участі у виконання сімейних ролей.
 
Таблиця 9
Ступінь різницірезультатів між подружжями ΧΧΙ ст. Вихов. дітей
Емоц.
клімат
Матер.
забезпеч. Орган. розваг Хозяйка Секс. партнер
Сім.
субкул. Дисперсія (дружини) 0,32 0,22 0,36 0,21 0,47 0,16 0,27 Дисперсія (чоловіка) 0,40 0,09 0,27 0,23 0,29 0,16 0,38 Середнє значення (дружини) 3,08 2,73 1,84 2,79 2,83 2,27 2,52 Середнє значення (чоловіка) 2,85 2,82 1,61 2,77 2,76 2,48 2,48 t-критерий Стьюдента 1,22 0,72 1,29 0,14 0,36 1,67 0,22
 
Число ступенівсвободи дорівнює 18. Ми не отримали значних результатів.
 
Таблиця 10
Ступінь різницірезультатів між подружжями 50 — 80 рр. ΧΧ ст. Вихов. дітей
Емоц.
клімат
Матер.
забезпеч. Орган. розваг Хозяйка Секс. партнер
Сім.
субкул. Дисперсія (дружини) 0,44 0,42 0,49 0,11 0,68 0,30 0,26 Дисперсія (чоловіка) 0,34 0,18 0,40 0,15 0,52 0,25 0,05 Середнє значення (дружини) 2,89 2,54 1,82 2,40 2,88 2,34 2,23 Середнє значення (чоловіка) 2,91 2,83 1,86 2,47 3,00 2,31 2,11 t-критерий Стьюдента 0,10 1,68 0, 19 0,61 0,49 0,18 0,95
 
Число ступенівсвободи дорівнює 18. Ми не отримали значних результатів.3.3 Обговорення результатів пометодикам
 
Результатиобробки даних по методиці «Розподіл ролей в сім’ї» (в тому випадку, коли тестувалися чоловік і дружина) говорять про те,що існує різниця між подружжями 50 — 80 рр. ΧΧ ст. таΧΧΙ ст. по ступеню участі подружжів у виконанні ролей «Організаторарозваг» та «Організатора сімейної субкультури».
Причому подружжяΧΧΙ ст. вважають, що в організації розваг лідирує дружина, а ворганізації сімейної субкультури приймають участь вдвох порівну. Подружжя ж 50- 80 рр. ΧΧ ст. вважають, що чоловіки більш приймають участьорганізації розваг, так само як і в організації сімейної субкультури.
Враховуючи те що,максимальний бал дорівнює 4, мінімальний 1, а середній 2,5, і «чим вищебал, тим в більшій мірі дана роль … реалізується дружиною, чим нижче — реалізується чоловіком» /Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовская Л.М., 1987,с.40/, ми можемо приступити до подальшого аналізу.
Коли порівнювалисядружини 50 — 80 рр. ΧΧ ст. та ΧΧΙ ст., то з’ясувалося,що між ними є різними по мірі участі у виконанні ролі «Організатора розваг».При цьому дружини ΧΧΙ ст. вважають, що вони більше приймаютьучасть, ніж їхні чоловіки у виконанні цієї ролі. А дружини 50 — 80 рр. ΧΧст. вважають, що вони менше своїх чоловіків приймають участь у виконанні цієїролі.
При порівнянічоловіків з різних типів сімей з’ясувалося, що чоловіки ΧΧΙ ст. вважають,що їхні дружини більше, ніж вони, приймають участь у виконанні ролі «Організаторарозваг», тоді як в ролі «Організатора сімейної субкультури» вониприймають участь в рівній мірі. Чоловіки ж 50 — 80 рр. ΧΧ ст. вважають,що вони більше, ніж їхні дружини, приймають участь у виконанні цих двох ролей.
Перевірка задопомогою порівняння двох подружжів усередині дозволила судити про те, що неіснує статистично значимої різниці в думках чоловіка та дружини відноснохарактеру розподілу ролей в сім’ї це стосується двох типів сімей.
Узагальнюючи дані,можна сказати що, що подружжя ΧΧΙ ст. згодні у міркуванні, щодружини у більшій мірі приймають участь у виконанні наступних ролей: виховуванняролей, у створенні емоційного клімату, організатора розваг, «хазяйки»та організатора сімейної субкультури. В свою чергу, чоловіки, на думку чоловіката дружини, більш приймають участь в матеріальному забезпечені родини тавиконують роль сексуального партнера.
У подружжях 50 — 80 рр. ΧΧ ст. дружини виконують наступні ролі: вихователя дітей,створенні емоційного клімату та «хазяйки». Чоловіки займаютьсяпереважно матеріальним забезпеченням, організацією розваг і сімейноїсубкультури, а також виконують роль сексуального партнера.
Результати пометодиці «ДМВ» Т. Лірі. Порівняння подружжів50 — 80 рр. ΧΧ ст. з подружжями ΧΧΙ ст. не показалостатистично значимих різниць в тенденціях і типах міжособистісних відносин. Дотакого висновку ми прийшли, порівнюючи чоловіків 50 — 80 рр. ΧΧ ст. таΧΧΙ ст.
При порівняннідружин 50 — 80 рр. ΧΧ ст. та ΧΧΙ ст. була виявленарізниця між ними в тенденції до домінування (дружини ΧΧΙ ст. більшдомінують, ніж дружини 50 — 80 рр. ΧΧΙ ст.) и по типу «Підкорений»(дружини 50 — 80 рр. ΧΧ ст. схильні підкорятися в більшій мірі, ніждружини ΧΧΙ ст.).
Порівняннячоловіків — представників шлюбів ΧΧΙ ст. показало більшу, впорівнянні з дружинами, схильність чоловіків використовувати тип «Підкорений».
Порівняннячоловіків та дружин як представників подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст. виявилотенденцію чоловіків домінувати більше, ніж їхні дружини.
І, нарешті,обробка автобіографічних даних дозволила нам заключити, що в подружжів 50 — 80рр. ΧΧ ст. визнано верховенство чоловіків головою сім’ї (20 стверджень, що представники сильної статі — є головою сім’ї). Так як у подружжів ΧΧΙ ст.10 чоловік заявило, що уних рівноправність, 7 — що дружина являється головою і тільки 3 — що головачоловік.
Висновки та рекомендації
Аналізстатистичних результатів дослідження дозволяє нам зробити деякі висновкивідносно нашої гіпотези і стані ролевої структури в шлюбах, які були укладені в50 — 80 рр. ΧΧ ст. та ΧΧΙ ст.
Традиційночоловічими вважаються ролі відповідального за матеріальне забезпечення родиниті сексуального партнера, а жіночими — ролі вихователя дітей та «хазяйки».
В процесідослідження ролевої структури та міжособистісних відносин подружжівΧΧΙ ст. ми з’ясували, що дружини більш домінантні, а їхнічоловіки, навпаки, більш схильні підкорятися. Отже, цей тип сім’ ї більш схожий на традиційний с верховенством дружини (матріархат). Алеавтобіографічні дані говорять, що в подружжях ΧΧΙ ст. «вживаються»одночасно егалітарні та матріархальні уявлення про характер верховенства. Картинарозподілу ролей між чоловіком та жінкою має вигляд класичної традиційної: чоловікибільше приймають участь у матеріальному забезпечені та являються активними вролі сексуального партнера; а жінки більше відповідальні за реалізацію останніхролей: виховання дітей, створення емоційного клімату, роль «хазяйки»,організатора сімейної субкультури та дозвілля.
Про подружжя 50 — 80 рр. ΧΧ ст. результати дослідження говорять, що в міжособистіснихвідносинах дружини схильні підкорятися, а чоловіки проявляють тенденцію додомінування. Ці родини схожі на традиційні патріархальні, тим більш, щовизнається безперечне верховенство чоловіка. Однак, чоловіки, поміж своїхтрадиційних ролей, виконують такі ролі як організатор розваг (дружини з цимпогоджуються) та сімейної субкультури. Такі родини можна віднести до перехідноїформи ролевої структури (не егалітарної та не традиційної). З чоловічим типомверховенства, визнання якого дружиною пов’язано з великоюучастю чоловіка в організації розваг. Дружини ж виконують наступні ролі: вихователяролей, створення емоційного клімату та «хазяйки».
З вищеперерахованого можна сказати, що наша гіпотеза підтверджується. В шлюбах, якіукладені в ΧΧΙ ст. домінує жіноча роль.
В методиці «ДМВ»Т. Лірі мінімальним значенням, який відповідає щирості відповідей випробуваних,являється 4 бала. У подружжів ΧΧΙ ст. ми отримали відповідісумнівної щирості у 4 чоловік, а у подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст. — у 8чоловік.
Ми вважаємо, що миможемо прослідити зв’язок.
Процес тестуванняз метою діагностики особливостей розподілу ролей та міжособистісних відносинвикликав у випробуваних з подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст. труднощі, якіпов’язані з несумісністю стверджень переважно 3 октанта(«ДМВ») і питань про сексуальну сферу («Розподіл ролей в сім’ї»).
Ми маємо думку,частково викладено у огляді літератури та основана на досліді інтерв’юванні випробуваних подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст., що данакатегорія людей значно відрізняється по ціннісному і світоглядному потенціалувід тієї середньостатистичної виборці, по якій звичайно проводятьсястандартизація та валідизація багатьох опитувальників.
Це обґрунтуєнеобхідність подальшого вивчення міжособистісних особливостей таміжособистісних відносин подружжів.
Висновок
 
По теорії: Виходячи з аналізу літератури по питаннях сімейної рольової структури ісоціального домінування, ми приходимо до думки, що яка-небудь конкретна формаролевої структури (РС) не є об'єктивно «кращою» в порівнянні з іншими.Це узгоджується із затвердженням Ю.Е. Алешиной, що традиційність стосунків в«перехідні» періоди (стаж шлюбу 6-18 років) сприяє ефективнішомувирішенню завдань, що стоять перед сім'єю, і тому «вигідна» сім'ї іпозитивно пов'язана із задоволеністю шлюбом. У «стабільні» ж періоди(стаж шлюбу 1-6 і 18 років) традиційність не виправдана і повинна негативновпливати на задоволеність шлюбом /Алешина Ю.Е. 1995/. З одного боку, такеположення майже анулює необхідність вивчення рольової структури сім'ї (відомо,які її типи впливають позитивно на які періоди сімейного життя).
З іншого боку,погляди подружжя на рольову структуру сім'ї і верховенство досліджувалися, восновному, як вироблені подружжям в процесі переговорів і сумісного життя підвпливом їх власних унікальних уявлень.
По експерименту:
За допомогоюметодики «Розподіл ролей в сім’ї» можнавизначити ступінь реалізації чоловіком та дружиною відповідних ролей. А саме: відповідальногоза матеріальне забезпечення родини, хазяїна (хазяйки) будинку, відповідальногоза виховування дітей, організатора сімейної субкультури, розваг, сексуальногопартнера, психотерапевта.
За допомогоюметодики «ДМВ» Т. Лірі можна дослідити характер відношення чоловікадо дружини (дружелюбного та альтруїстичного або авторитарного, агресивного,егоїстичного), а також дозволяє вивчити 4 орієнтації, тенденції (домінування — підкорення, дружелюбність — агресивність).
Шлюби, які були укладенів 50 — 80 рр. ΧΧ ст. і в ΧΧΙ ст. відрізняються міжсобою по мірі участі чоловіка та дружини у виконанні ролей організатора розвагта сімейної субкультури;
Чоловіки вподружжях 50 — 80 рр. ΧΧ ст. в більшій мірі реалізують роліорганізатора розваг та сімейної субкультури, ніж чоловіки подружжів ΧΧΙст.;
У міжособистіснихвідносинах чоловіки подружжів 50 — 80 рр. ΧΧ ст. проявляють тенденціюдомінування, а їхні дружини — підкорення. В свою чергу, чоловіки подружжівΧΧΙ ст. схильні підкорятися в міжособистісних відносинах, а їхнідружини — бути більш домінантними.
Рекомендації:
Розподіл ролей таобов’язків в родини — справа індивідуальна. Не намагайтесь застосовувати досебе правила та еталони, які вам, може бути, не підходять. Ви поєднали вашідолі, щоб радувати один одного, а не для того, щоб відповідати якимосьуявленням про ідеальну родину;
Якщо ви незадоволені тим, як до вас відноситься чоловік/дружина,марно засуджувати або докоряти: докорів ніхто не любить. Навпаки, всією своєюповедінкою демонструйте задоволення, тим що вас улаштовує. Таким чином, чоловік/жінка мимоволі стане частіше іти вам на зустріч та не буде засмучувати;
Взаємовідносининавіть між самими близькими людьми не може бути абсолютним. Вас може ображати,що ваша половинка не відчуває вашого настрою та не розуміє бажання, якевважається очевидним. Не бійтеся виражати ваші почуття та думки;
Більшість проблемлюдина створює собі сама, тому не поспішайте звинувачувати чоловіка/жінку, якщо вас щось не задовольняє. Звичайно, не виключено, що виненсаме він, але все одно треба розібратися у всьому;
Уникайте споживчихвідносин один з одним, не оцінюйте чоловіка/жінку якджерело задоволення ваших потреб. На великий рахунок ваші потреби — загальні,задовольняти їх краще разом;
Бажаючимайбутнього сімейного щастя вашим дітям, виховуйте їх прикладом. Пам’ятайте: хорошийчоловік/жінка, як правило, підростає в хорошій родині
Список використаної літератури
1.   АккерманН. Теория семейной динамики // Семейная психотерапия. СПб.: Питер,2000.
2.  Алешина Ю.Е. Удовлетворенность браком и межличностное восприятие всупружеских парах с различным стажем совместной жизни: Дисс. …канд. психол. наук.- М., 1985. — 263с.
3.  Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовская Е.М. Социально-психологическиеметоды исследования супружеских отношений: спецпрактикум по психологии. — М.: МГУ,1987. — 120с.
4.  Алешина Ю.Е., Лекторская Е.В. Ролевой конфликт работающей женщины // Вопросыпсихологии. — 1989. — №5. — С.80-88.
5.   Андреева Г.М. Социальная психология. — Издательство Московского университета, 1980.
6.  Андреева Т.В. Семейная психология СПб.: Речь, 2004. — 244 с.
7.  Антонов А.И., Медков В.М. Социология семьи. М.: МГУ; Из-во Междунар. университетабизнеса и управления («Братья Карич»), 1996.
8.  Антонюк Е.В. Представления супругов о распределении ролей и становлениеролевой структуры молодой семьи: Дисс. …канд. психол. наук. — М., 1992. — 169с.
9.  Арутюнян М.Ю. Особенности семейного взаимодействия в городских семьях сразличным распределением бытовых ролей: Дисс… канд. филос. наук. — М., 1984.- 185с.
10.     Белинская Е.П., Куликова И.В. Представления подростков о своемсоциальном будущем // Мир психологии. — 2000. — №4. — С.135-147.
11.     Борисова О.Н. Новое и традиционное в социальном регулированиибрачно-семейных отношений // Методология исследований управления социальнымипроцессами в процессе перестройки. — Калинин, 1979. — С.88-94.
12.     Варга А.Я. Системная семейная психотерапия. Курс лекций. СПб.: Речь,2001.
13.     Витек К. Проблемы супружеского благополучия /Пер. с чешск. /Под ред. М.С.Мацковского. — М.: Прогресс. 1988. — 144с.
14.     Волкова А.Н. Социально-психологические факторы супружеской совместимости:Дисс. …канд. психол. наук. — Ленинград, 1979. — 141с.
15.     Волкова И.А., Музыченко В.П. Лоскутное одеяло для одинокой женщины: Практическийучебник одинокой женщины. — 2 изд. — М.: Мысль, 1993. — 238с.
16.     Волкова А.Н., Трапезникова Т.М. Методические приемы диагностикисупружеских отношений // Вопросы психологии. 1985. №5.
17.     Голод С.И. Будущая семья: какова она? — М.: Знание, 1990. — 63с.
18.     Гребень Н. Популярные психологические тесты. Современнаяшкола.
19.     Дилтс Р. Стратегии гениев. Альберт Эйнштейн / Пер. с англ. Н.Е. Ивановой.- М.: Класс, 1998. — В 3-х т. Т.2. — 192с.
20.     Дмитриенко А.К. Социально-психологические факторы стабильности брака впервые годы супружеской жизни: Дисс. …канд. психол. наук. — Киев, 1989. — 177с.
21.     Добрович А., Ясицкая О. Милые бранятся… — М.: Моск. Рабочий, 1988. — 172с.
22.     Дружинин В.Н. Психология семьи. — 3 изд., испр. и доп. — Екатеринбург: Деловаякнига, 2000. — 208с.
23.     Елизаров А.Н. К проблеме поиска основного интегрирующего фактора семьи// Вестник Моск. Ун-та. Сер.14. Психология. — 1996. — №1. — С.42-49.
24.     Елизаров А.Н. Психологическое консультирование семьи. М.: Ось-89, 2004.
25.     Ивлева В. Семейная психология. Современная школа, 2006, 352 с.
26.     Ильин Е.П. «Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины»,2003.
27.     Ковалев С.В. Психология семейных отношений. — М.: Педагогика, 1987. — 160с.
28.     Коттлер Дж., Браун Р. Психотерапевтическое консультирование. — СПб.: Питер,2001. — 464с.
29.     Кратохвил С. Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний / Пер. счешского/ Под. ред.Г. С Васильченко. М.: Медицина, 1991.
30.     Кузнецова Л.М. Кто сейчас глава семьи? // Хрестоматия по этике ипсихологии семейной жизни. — М., 1987. — С.143-151.
31.     Малкина-Пых И.Г. Сеиейная терапия. — М.: Изд-во Эксмо, 2005. — 992 с.,ил.
32.     Майерс Д. Социальная психология / Пер. с англ. — СПб.: Питер, 1997. — 688с.
33.     Матеріали сайту Психологічного центру «Адалін»
adalin. mospsy.ru/r_03_00/r_03_03b. shtml
34.     Матеріали сайту psy. rin.ru/article/847-102.html
35.     Матеріали сайту
www.ippt. su/family-psychology/dissatisfaction-and-change-in-marriage/
36.     Меновщиков В.Ю. Психологическое консультирование. Работа с кризисными ипроблемными ситуациями. М.: Смысл, 2002.
37.     Михайлов Ю.П. Дающая жизнь. Прекрасная женственность. — СПб.: ОбществоРусской Православной культуры Свт. Игнатия (Брянчикова); ИздательствоБуковского, 2000. — 84с.
38.     Москвичева Н.Л. Семья в системе ценностных ориентаций личности студента:Дисс. … канд. психол. наук. — СПб., 2000. — 155с.
39.     Навайтис Г. Семья в психологической консультации. М.: Московскийпсихолого-социальный институт; Воронеж: Модэк, 1999.
40.     Немов Р.С. Психологическое консультирование: Учеб. для студ. вузов. — М.:Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2003. — 528 с.
41.     Николс М., Шварц Р. Семейная терапия. Концепция и методы. М., Эксмо,2004.
42.     Ничипоров Б.В. таинство брака и семьи: Введение в космологиюдомостроительства // Вопросы психологии. — 1991. — №5. — С.103-108.
43.     Обозов Н.Н., Обозова А.Н. Диагностика супружескихзатруднений // Психол. журнал. 1982. №2, Т.2.
44.     Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. Киев: Лыбидь, 1990.
45.     Олисаева А.М. Этнопсихологические особенности социальных ролей в семье: Дисс.…канд. психол. наук. — СПб., 1999. — 193с.
46.     Пек М.С. Нехоженные тропы. Новая психология любви, традиционныхценностей и духовного роста /Пер. с англ.Н. Н. Михайлова. — М.: Аваценна,Юнити, 1996. -301с.
47.     Психа В.Л. Вскоре после свадьбы. — Краснодар: Кн. изд-во, 1988. — 95с.
48.     Психологический словарь (Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского.- 2-е изд., испр. и доп. — М.: Политиздат; — 494с.
49.     Психотерапевтическая энциклопедия /Под ред. Б.Д. Карвасарского. — СПб.: Питер,1999. — 752с.
50.     Райгородский Д.Я. (редактор-составитель). Практическая психодиагностика.Методики и тесты. Учебное пособие. — Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М»,2006. — 672 с.
51.     Ричардсон Р. Силы семейных уз. СПб.: Акцидент; Ленато, 1994.
52.     Сафонова М.В. Социально-психологические особенности женщин, успешных вкарьере: Дисс. …канд. психол. наук. — СПб., 1999. — 214с.
53.     Словарь практического психолога (В.Б. Шапарь. — М.: ООО «ИздательствоАСТ»; Харьков: «Торсинг», 2004. — 734, [2] с. — (Библиотекапрактического психолога).
54.     Собчик Л.Н. Диагностика межличностных отношений: Методическоеруководство // Методы психологической диагностики.В.З. М.: МКЦ, 1990.
55.     Столин В.В., Романова Т.Л., Бутенко Г.П. Опросник удовлетворительностибраком // Вестн. Моск. ун-та. Сер. ΧΙV. Психология.1084. №2.
56.     Столяренко Л.Д. Основы психологии: Практикум. Ростов-на-Дону: Феник,2000.
57.     Суслова Т.Ф. Личностные детерминанты совмещения профессиональных исемейных ролей жещинами — предпринимателями: Дисс. …канд. психол. наук. — М.,1999. — 138с.
58.     Таланов В.Л., Малкина-Пых И.Г. Справочник практического психолога. СПб.;М.: Сова; Эксмо, 2002.
59.     Торохтий В.С. Психология социальной работы с семьей. М.: Рос. акад. Образования.Центр социальной педагогики. Ин-т социальной работы, 1996.
60.     Трапезникова Т.М. Социальная психология семьи: Методическое пособие ккурсу лекций.Л. ЛГУ, 1987.
61.     Федотова Н.Ф. Глава семьи: мотивы признания // Вопросы психологии. — 1983. — №5. — С.87-04.
62.     Швейгер-Лерхенфельд А.Ф. Женщина, ее жизнь, ее нравы и общественноеположение у всех наролов земного шара /Пер. с нем.М.И. Мерцаловой. /ст. орусских женщинах В.И. Немировича-Данченко. — М.: Кураре — Н, 1998. — 688с.
63.     Семейная психология: учебное пособие для вузов — 3-е изд. (Серия «Gaudeamus») Шнейдер Л.Б., 2008г., Изд.: Академический Проект
64.     Эйдемиллер Э.Г., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи. — СПб.: Питер,1999. — 656с.
Додатки
Додаток А
Таблиця 1
Даніподружжів, які заключили шлюб в 50 — 80рр. ΧΧ ст.
по методиці«Розподіл ролей в сім’ї»№ П.І.Б. Участь у сімейних ролях Вихов. дітей
Емоц.
клімат
Матер.
забезпеч. Орган. розваг Хозяйка Секс. партнер
Сім.
субкул. 1 Б.В. (ч) 3,00 2,60 2,30 2,30 3,60 3,00 2,30 2 Б.К. (ж) 3,00 1,30 1,60 2,00 3,00 3,00 2,00 3. И.А. (ч) 3,60 3,60 1,60 2,30 2,30 2,00 2,30 4 И.Р. (ж) 4,00 3,00 1,60 2,00 3,00 2,30 2,60 5 П.П. (ч) 2,30 2,30 1,60 2,00 3,60 2,00 2,00 6 П.М. (ж) 2,00 2,00 1,60 2,30 4,00 1,30 2,00 7 Р.П. (ч) 1,60 3,30 1,60 3,00 2,00 3,30 2,00 8 Р.О. (ж) 1,60 2,60 2,30 2,60 2,00 3,30 1,60 9 Р.М. (ч) 3,00 2,60 2,30 2,30 2,60 2,30 2,30 10 Р.В. (ж) 3,00 2,00 1,00 2,60 1,60 2,60 3,30 11 С.М. (ч) 3,00 2,60 3,30 2,60 3,30 2,30 2,00 12 С.В. (ж) 3,00 2,60 3,30 2,60 3,30 2,30 2,00 13 Т.П. (ч) 3,60 3,00 2,00 2,30 2,00 2,30 1,60 14 Т.О. (ж) 3,30 3,30 2,60 2,00 2,00 2,30 1,60 15 Т.В. (ч) 3,00 2,30 1,30 3,30 3,30 2,00 2,00 16 Т.В. (ж) 3,00 3,00 1,60 3,00 3,30 2,00 2,30 17 Х.І. (ч) 3,00 3,00 1,30 2,30 4,00 1,60 2,30 18 Х.О. (ж) 3,00 3,30 1,30 2,30 4,00 2,60 2,30 19 Ф.Д. (ч) 3,00 2,60 1,30 2,30 3,30 2,30 2,30 20 Ф.Г. (ж) 3,00 2,30 1,30 2,60 2,60 2,00 2,60
 

Таблиця 2
Даніподружжів, які заключили шлюб в ΧΧI ст.
по методиці«Розподіл ролей в сім’ї»№ П.І.Б. Участь у сімейних ролях Вихов. дітей
Емоц.
клімат
Матер.
забезпеч. Орган. розваг Хозяйка Секс. партнер
Сім.
субкул. 1 З.С. (ч) 3,00 2,60 2,30 2,30 3,00 2,60 2,60 2 З.Т. (ж) 3,00 2,30 1,60 2,60 3,00 2,60 2,60 3 К.М. (ч) 2,60 3,30 1,00 3,30 2,60 3,00 3,00 4 К.Ю. (ж) 2,60 3,60 1,00 3,30 3,60 2,00 2,60 5 К.Е. (ч) 4,00 2,60 2,00 2,60 3,30 2,00 3,00 6 К.І. (ж) 4,00 3,00 3,00 2,60 3,60 2,00 2,60 7 М.О. (ч) 2,00 2,60 2,30 2,00 2,60 2,30 2,00 8 М.Ю. (ж) 2,30 3,00 2,00 2,30 2,30 2,30 2,60 9 О.О. (ч) 3,30 2,60 1,60 3,30 2,60 2,30 2,30 10 О.Ю. (ж) 3,30 2,60 1,60 3,30 2,60 2,30 2,30 11 С.О. (ч) 3,30 3,00 1,60 3,30 2,00 2,30 2,30 12 С.О. (ж) 4,00 2,30 2,00 3,30 2,30 2,00 3,30 13 С.А. (ч) 3,00 3,00 2,00 3,00 3,60 3,00 3,30 14 С.Ю. (ж) 3,00 2,30 1,60 2,30 2,60 3,00 2,30 15 Т.В. (ч) 2,00 2,60 1,00 2,30 3,30 3,00 3,00 16 Т.В. (ж) 3,00 3,30 1,30 3,30 4,00 2,30 3,30 17 Ч.О. (ч) 3,00 3,30 1,00 3,00 2,00 2,00 2,00 18 Ч.М. (ж) 3,00 2,30 1,30 3,30 2,00 2,30 2,30 19 Ш.Д. (ч) 2,30 2,60 1,30 2,60 2,60 2,30 1,30 20 Ш.А. (ж) 2,60 2,60 2,30 2,60 2,60 2,60 1,60
 

Додаток Б
 
Таблиця 1
Дані подружжів, які заключили шлюб в 50 — 80рр. ΧΧ ст. пометодиці «ДМВ» Т. Лірі№ П.І.Б.
Характер
інтерпер.
поведінки Типи міжособистісних відносин Дом
Друж. Авт. Егоис Агр. Підоз Підлег. Зал. Друж. Альт. 1 Б.В. (ч) -4,40 8,30 2,00 3,00 3,00 5,00 12,0 9,00 5,00 8,00 2 Б.К. (ж) -5,50 21,10 2,00 2,00 3,00 4,00 4,00 6,00 15,0 13,0 3 И.А. (ч) 6,10 8,80 8,00 6,00 3,00 3,00 4,00 3,00 9,00 10,0 4 И.Р. (ж) -3,60 3,50 6,00 5,00 9,00 7,00 11,0 5,00 9,00 11,0 5 П.П. (ч) 2,50 -6,80 4,00 4,00 7,00 4,00 5,00 2,00 3,00 2,00 6 П.М. (ж) -1,00 -16,4 9,00 7,00 10,0 13,0 10,0 4,00 2,00 4,00 7 Р.П. (ч) 4,10 -4,80 4,00 4,00 4,00 4,00 2,00 1,00 2,00 3,00 8 Р.О. (ж) -0,70 0,00 4,00 3,00 4,00 4,00 4,00 4,00 4,00 3,00 9 Р.М. (ч) 0,00 1,70 2,00 3,00 3,00 3,00 2,00 3,00 4,00 4,00 10 Р.В. (ж) 2,30 7,90 5,00 2,00 1,00 2,00 4,00 4,00 4,00 5,00 11 С.М. (ч) 4, 20 -1,00 2,00 1,00 2,00 5,00 2,00 4,00 1,00 0,00 12 С.В. (ж) 0,10 -3,70 1,00 2,00 3,00 2,00 3,00 0,00 0,00 3,00 13 Т.П. (ч) 11,9 -8,00 9,00 8,00 6,00 5,00 2,00 2,00 5,00 1,00 14 Т.О. (ж) -0,60 7,50 2,00 3,00 2,00 4,00 7,00 9,00 6,00 3,00 15 Т.В. (ч) -0,40 1,70 4,00 3,00 3,00 4,00 3,00 4,00 4,00 4,00 16 Т.В. (ж) -0,70 3,80 4,00 2,00 3,00 2,00 4,00 4,00 4,00 4,00 17 Х.І. (ч) 4,00 15,40 10,0 5,00 2,00 1,00 6,00 6,00 9,00 12,0 18 Х.О. (ж) -5,10 7, 20 2,00 2,00 3,00 3,00 5,00 5,00 7,00 4,00 19 Ф.Д. (ч) 1,00 1,70 3,00 3,00 3,00 3,00 2,00 3,00 4,00 4,00 20 Ф.Г. (ж) -5,50 9,90 3,00 3,00 4,00 5,00 5,00 7,00 9,00 8,00
 

Таблиця 2
Дані подружжів, які заключили шлюб ΧΧΙ ст. по методиці«ДМВ» Т. Лірі№ П.І.Б.
Характер
інтерпер.
поведінки Типи міжособистісних відносин Дом
Друж. Авт. Егоис Агр. Підоз Підлег. Зал. Друж. Альт. 1 З.С. (ч) 1,40 10,00 6,00 3,00 5,00 1,00 6,00 5,00 8,00 9,00 2 З.Т. (ж) 4,40 5,10 8,00 4,00 5,00 4,00 5,00 3,00 8,00 8,00 3 К.М. (ч) -8,10 10,00 6,00 6,00 6,00 5,00 12,0 10,0 9,00 11,0 4 К.Ю. (ж) 0,60 9,60 5,00 4,00 5,00 5,00 3,00 6,00 9,00 11,0 5 К.Е. (ч) 0,70 -1,40 4,00 4,00 4,00 4,00 4,00 3,00 4,00 3,00 6 К.І. (ж) 0,00 0,00 4,00 4,00 4,00 4,00 4,00 4,00 4,00 4,00 7 М.О. (ч) 1,30 -0,40 5,00 3,00 3,00 5,00 3,00 2,00 4,00 4,00 8 М.Ю. (ж) 5,40 -0,50 7,00 6,00 4,00 6,00 3,00 2,00 7,00 5,00 9 О.О. (ч) 10,4 2,50 13,0 7,00 3,00 6,00 4,00 2,00 8,00 6,00 10 О.Ю. (ж) 5,90 -2,10 1,00 3,00 4,00 0,00 0,00 0,00 4,00 6,00 11 С.О. (ч) 4,50 3,10 6,00 6,00 5,00 3,00 5,00 3,00 6,00 9,00 12 С.О. (ж) 0,70 4,60 7,00 5,00 8,00 4,00 7,00 8,00 7,00 8,00 13 С.А. (ч) 0,00 0,00 4,00 4,00 4,00 4,00 4,00 4,00 4,00 4,00 14 С.Ю. (ж) -0,70 0,70 2,00 2,00 2,00 3,00 2,00 2,00 2,00 4,00 15 Т.В. (ч) 1,30 -1,70 4,00 2,00 3,00 4,00 2,00 2,00 2,00 3,00 16 Т.В. (ж) -0,40 1,40 4,00 2,00 4,00 4,00 3,00 4,00 4,00 4,00 17 Ч.О. (ч) 4,10 5,10 11,0 8,00 5,00 5,00 9,00 7,00 8,00 9,00 18 Ч.М. (ж) -1,30 4,80 6,00 7,00 5,00 6,00 3,00 5,00 4,00 4,00 19 Ш.Д. (ч) 5,50 -8,30 8,00 7,00 7,00 7,00 6,00 2,00 5,00 3,00 20 Ш.А. (ж) -3,90 15,40 7,00 3,00 3,00 3,00 6,00 10,0 10,0 8,00
 

Додаток В
 
Даніанкетування Визнання чоловіка головою Визнання дружини головою Визнання рівноправності Подружжя, які заключили шлюб в 50 — 80 рр. ΧΧ ст. 3 7 10 Подружжя, які заключили шлюб в ΧΧΙ ст. 20
 

Додаток Г
 
Методика «Распределениеролей в семье»
Инструкция: "Просимвас ответить на предлагаемые ниже вопросы, касающиеся некоторых моментоворганизации вашей семейной жизни. Все ваши ответы сохраняются в тайне.
Для каждого вопроса предлагаютсяварианты ответов: выберите, пожалуйста, тот ответ, который в наибольшей степенисоответствует вашей точке зрения, и в ответном листе отметьте его крестикомпротив соответствующего вопроса".
Текст опросника
От кого из вас зависят интересыи увлечения семьи?
А) это в большой степени зависитот жены, но и от мужа тоже
Б) это в большей степени зависитот мужа, но и от жены тоже
В) в основном это зависит отжены
Г) в основном это зависит отмужа
От кого из вас в большой степенизависит настроение в семье?
А) это в большой степени зависитот жены, но и от мужа тоже
Б) это в большей степени зависитот мужа, но и от жены тоже
В) в основном настроение зависитот жены
Г) в основном настроение зависитот мужа
Если возникнет необходимость,кто из вас в первую очередь найдет, где можно занять крупную сумму денег?
А) это сделает муж
Б) в первую очередь это сделаетмуж, но и жена тоже
В) в первую очередь это сделаетжена, но и муж тоже
Г) это сделает жена
Кто в вашей семье чащеприглашает в дом гостей?
А) обычно приглашает жена, но имуж тоже
Б) чаще приглашает жена
В) обычно приглашает муж, но ижена тоже
Г) чаще приглашает муж
Кто в семье больше заботит уют иудобство вашей квартиры?
А) в большей степени жену, но имужа тоже
Б) в основном жену
В) в большей степени мужа, но ижену тоже
Г) в основном мужа
Кто из нас чаще первым целует иобнимает другого?
А) обычно это делает муж, но ижена тоже
Б) обычно это делает жена, но имуж тоже
В) обычно это делает жена
Г) обычно это делает муж
Кто в вашей семье решает, какиегазеты и журналы выписывать?
А) в большей степени это зависитот жены, но и от мужа тоже
Б) обычно решает жена
В) в большей степени это зависитот мужа, но и от жены тоже
Г) обычно решает муж
По чьей инициативе вы чащеходите в кино, в театр?
А) в основном по инициативежены, но и мужа тоже
Б) по инициативе жены
В) в основном по инициативемужа, но и жены тоже
Г) по инициативе мужа
Кто из вас играет с маленькимидетьми (если в вашей семье есть дети)?
А) чаще жена, но и муж тоже
Б) в основном жена
В) чаще муж, но и жена тоже
Г) в основном муж
От кого в вашей семье зависитвзаимная удовлетворенность интимными отношениями?
А) в большей степени это зависитот мужа, но и от жены тоже
Б) в большей степени это зависитот жены, но и от мужа тоже
В) в основном это зависит отмужа
Г) в основном это зависит отжены
Почти все супружеские пары времяот времени испытывают трудности в интимных отношениях; как вы считаете, от когоэто может зависеть в вашей семье (вольно или невольно) в большей степени?
А) обычно от жены, но от мужатоже
Б) обычно от мужа, но от женытоже
В) чаще от жены
Г) чаще от мужа
Чьи жизненные принципы и правила(отношение ко лжи, обязательность выполнения обещаний, невозможность опознанияи др.) являются определяющими в вашей семье?
А) как правило, жена, но внекоторых случаях и мужа
Б) как правило, мужа, но внекоторых случаях и жены
В) жизненные принципы жены
Г) жизненные принципы мужа
13. Кто в вашей семье следит заповедением маленьких детей (если в вашей семье есть дети)?
А) чаще это делает жена, аиногда и муж
Б) в основном это делает жена
В) чаще это делает муж, а иногдаи жена
Г) в основном это делает муж
14. Кто из вас ходит с ребенкомв кино, театр, цирк, на прогулки и др. (если в вашей семье есть дети)?
А) чаще это желает жена, но имуж тоже
Б) в основном это делает жена
В) чаще это делает муж, но ижена тоже
Г) в основном это делает муж
15. Кто в вашей семье в большей степени обращает внимание насамочувствие другого?
А) в большей степени жены, но имуж тоже
Б) в большейстепени муж, но и жена тоже
В) жена
Г) муж
16. Представьте себе такуюситуацию: у обоих из вас появилась возможность сменить работу на болеевысокооплачиваемую, но менее интересную. Кто это сделает в первую очередь?
А) скорее муж, чем жена
Б) скорее жена, чем муж
В) это сделает жена
Г) это сделает муж
17. Кто в вашей семье занимаетсяповседневными покупками?
А) в большей степени жена, но имуж тоже
Б) в основном жена
В) в большей степени муж, но ижена тоже
Г) в основном муж
18. Кто в вашей семье имеетбольше оснований обижаться на равнодушие, черствость, бестактность другого?
А) в большей степени жена, но имуж тоже
Б) в большей степени муж, но ижена тоже
В) жена
Г) муж
19. Если в вашей семье возникаютденежные трудности, то кто из супругов займется поисками дополнительногозаработка?
А) в первую очередь это сделаетмуж, но и жена примет в этом участие
Б) это сделает муж
В) в первую очередь это сделаетжена, но и меж примет участие
Г) это сделает жена
20. Кто в вашей семье планирует,как и где провести отпуск?
А) чаще жена, но и муж приметучастие
Б) чаще муж, но и жена приметучастие
В) в основном жена
Г) в основном муж
21. Кто в вашей семье вызываетпредставителей различных ремонтных служб и ведет с ними переговоры?
А) обычно это делает муж
Б) чаще это делает муж, ноиногда и жена
В) чаще это делает жена, ноиногда и муж
Г) обычно это делает жена

Додаток Д
 
Методика диагностикимежличностных отношений Т. Лири
ТЕКСТОПРОСНИКА
Поставьте знак "+" противтех определений, которые соответствуют Вашему представлению о себе (если нетполной уверенности, знак "+" не ставьте).
1. Другие думают о немблагосклонно
2. Производит впечатление наокружающих
I.3. Умеет распоряжаться,приказывать
4. Умеет настоять на своем
5. Обладает чувством собственногодостоинства
6. Независимый
II.7. Способен сам позаботитьсяо себе
8. Может проявить безразличие
9. Способен быть суровым
10. Строгий, но справедливый
III.11. Может быть искренним
12. Критичен к другим
13. Любит поплакаться
14. Часто печален
IV.15. Способен проявитьнедоверие
16. Часто разочаровывается
17. Способен быть критичным ксебе
18. Способен признать своюнеправоту
V. 19. Охотно подчиняется 20. Уступчивый
21. Благородный
22. Восхищающийся и склонный кподражанию
VI.23. Уважительный
24. Ищущий одобрения
25. Способен к сотрудничеству
26. Стремится ужиться с другими
VII.27. Дружелюбный,доброжелательный
28. Внимательный и ласковый
29. Деликатный
30. Одобряющий
VIII.31. Отзывчивый к призывам опомощи
32. Бескорыстный
33. Способен вызвать восхищение
34. Пользуется уважением удругих
I.35. Обладает талантомруководителя
36. Любит ответственность
37. Уверен в себе
38. Самоуверен и напорист
II.39. Деловит и практичен
40. Любит соревноваться
41. Строгий и крутой, где надо
42. Неумолимый, но беспристрастный.
III.43. Раздражительный
44. Открытый и прямолинейный
45. Не терпит, чтобы имкомандовали
46. Скептичен
IV.47. На него трудно произвестивпечатление 48. Обидчивый, щепетильный
49. Легко смущается
50. Не уверен в себе
V.51. Уступчивый
52. Скромный
53. Часто прибегает к помощидругих
54. Очень почитает авторитеты
VI.55. Охотно принимает советы
56. Доверчив и стремитсярадовать других
57. Всегда любезен в обхождении
58. Дорожит мнением окружающих
VII.59. Общительный и уживчивый
60. Добросердечный
61. Добрый, вселяющийуверенность
62. Нежный и мягкосердечный
VIII.63. Любит заботиться одругих
64. Бескорыстный, щедрый
65. Любит давать советы
66. Производит впечатлениезначимости
I.67. Начальственно-повелительный
68. Властный
69. Хвастливый
70. Надменный и самодовольный
II.71. Думает только о себе
72. Хитрый и расчетливый
73. Нетерпим к ошибкам других
74. Своекорыстный
III.75. Откровенный
76. Часто недружелюбен
77. Озлобленный
78. Жалобщик
IV.79. Ревнивый
80. Долго помнит обиды
81. Склонный к самобичеванию
82. Застенчивый
V.83. Безынициативный
84. Кроткий
85. Зависимый, несамостоятельный
86. Любит подчиняться
VI.87. Предоставляет другимпринимать решения
88. Легко попадает впросак
89. Легко попадает под влияниедрузей
90. Готов довериться любому
VII.91. Благорасположен ко всембез разбору
92. Всем симпатизирует
93. Прощает все
94. Переполнен чрезмернымсочувствием
VIII.95. Великодушен и терпим кнедостаткам
96. Стремитсяпокровительствовать
97. Стремится к успеху
98. Ожидает восхищения откаждого
I.99. Распоряжается другими
100. Деспотичный
101. Сноб (судит о людях порангу и личным качествам)
102. Тщеславный
II.103. Эгоистичный
104. Холодный, черствый
105. Язвительный, насмешливый
106. Злобный, жестокий
III.107.Часто гневливый
108. Бесчувственный, равнодушный
109. Злопамятный
110. Проникнут духомпротиворечия
IV.111. Упрямый
112. Недоверчивый иподозрительный
113. Робкий
114. Стыдливый
V.115. Отличается чрезмернойготовностью
116. Мягкотелый
117. Почти никогда и никому невозражает
118. Ненавязчивый
VI.119. Любит, чтобы его опекали
120. Чрезмерно доверчив
121. Стремится снискатьрасположение каждого
122. Со всеми соглашается
VII.123. Всегда дружелюбен
124. Всех любит
125. Слишком снисходителен кокружающим
126. Старается утешить каждого
VIII.127. Заботится о других вущерб себе
128. Портит людей чрезмернойдобротой

Додаток Е
 
Анкета
Ф. И.О. ________________________________________________________
Возраст_______________________________________________________
Образование___________________________________________________
Профессия_____________________________________________________
Как вы думаете, ктоглава в вашей семье? ___________________________
_______________________________________________________________