Зміст
ВСТУП
РОЗДІЛІ.
1.1Історичні витоки кольротерапії
1.2 Науковеобґрунтування
1.3 Поняттята особливості стресу
1.4 Впливкольору на психологічний та емоційний стан
1.5 Методикольоротерапії
РОЗДІЛ ІІ.
2.1Програма
2.2 Спосібзастосування методу «корекції»
2.3 Досвідзастосування інформаційно-консультативної програми
Додаток№ 1
Додаток№ 2
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Багатохто з нас у дитинстві розважалися тим, що прикладали до очей кольорові скельця:ось синє скло — світ стає серйозним, суворим, сумним; жовте — мимоволі хочетьсяпосміхнутися, все здається святковим, навіть якщо день похмурий. Несерйозне,безглузде заняття? Зовсім ні.
Зчасів І. Ньютона колір майже втратив свої магічні, ритуальні функції. Колиськольори вважалися, мало не божествами, але об'єктивна наука довела, що колір — лише суб'єктивне відчуття, що виникає при впливі на зоровий аналізаторелектромагнітної хвилі певної довжини. Воно об'єктивно залежить відхарактеристик заломлення, відбивання та поглинання світлових хвиль тихсередовищ і поверхонь предметів, які знаходяться між джерелом випромінювання іоком людини, а також у полі його зору. Суб'єктивно людина може кольору невідчувати або сприймати їх перекручено (дальтонізм). Об'єктивні аспектиколірного зору вивчаються фізичною оптикою, суб'єктивні — фізіологією та психологієюколірного сприйняття.
Чиподобається людині який-небудь колір, що він думає про нього, які асоціації віну нього викликає, ні фізіологічну, ні, тим більше, фізичну оптику не цікавить,втім, як і психологію колірного сприйняття. Це аж ніяк не означає, що немаєтаких наук, для яких подібні питання представляли б інтерес. Однак длябільшості з них вони є другорядними (етнографія, психологія емоцій,кольорознавство і т.д.).
Наука,для якої вони можуть вважатися основними, називається, може бути не зовсімвдало, психологією кольору. Її предметом є взаємозв'язки кольору і психіки. Усферу її інтересів входять вплив кольору на психічну діяльність людини,об'єктивація допомогою кольору психічних процесів і станів, колірнапсиходіагностика і т.д.
Насьогоднішній день колірна психологія — емпірична наука. Одним з головнихперешкод на шляху створення наукової теорії взаємозв'язку кольору і психіки єнедостатня ступінь систематизації та узагальнення накопичених фактів, щостосуються відносини колір-психіка. Тому мною була обрана тема курсової роботи,покликана систематизувати знання в області кольоротерапії: «Подоланнястресових станів за допомогою кольоротерапії». стресовий стан кольоротерапія емоційний
РОЗДІЛ І.
1.1. Історичні витоки кольротерапії
Колірмає величезний вплив на фізіологію й психіку людини. 80% інформації, якусприймає наш мозок, надходить до нього через кольоровий зір. Третина мозкупрацює над переробкою букета кольорів і відтінків, які сприймає людина.Невідомо, чи знали такі нюанси стародавні цивілізації, але кольоротерапія в нихбула дуже розвинута.
Унаскального живопису первісних народів найчастіше зустрічаються три кольори — білий, чорний і червоний, що дозволяє зробити висновок про особливу роль цих колоріву житті стародавніх людей. Як підкреслюють різні дослідники, переважання цихфарб не можна пояснити, наприклад, легкістю їх видобутку. Провідне значення цихтрьох кольорів підтверджується вивченням магічних обрядів первісних народівсучасності, які живуть в Африці, Південній Америці і т.д. Особлива заслуга тутналежить англійському етнографу В. Тернеру (1983), що зібрав великий фактичнийматеріал по «кольорової класифікації» у первісних народів, зокрема,африканського племені Ндембу.
Спостереженняза обрядами та ритуалами Ндембу, а також бесіди з членами племені, дозволили В.Тернеру докладно описати символічні значення трьох «основних» кольорів в життіпервісної людини.
Ндембупов'язує ці кольори з трьома річками (сутностями) одного Бога, який нимипредставлений. Конкретні символічні значення кожного кольору (річки) такі:
БІЛИЙ
1.Благо, 2. Джерело сил і здоров'я; 3. Чистота, 4. Не бідність, 5. Сила; 6.Відсутність невдач, сліз, смерті; 7. Верховенство або влада, 8. Зустріч з духамипредків; 9. Життя та здоров'я; 10. Зачаття або народження дитини; 11.Мисливська доблесть; 12. Щедрість, 13. Поминання духів предків; 14.Дружелюбність; 15. Поїдання їжі; 16. Розмноження; 17. Явність для ока (ясність,відкритість, доступність); 18. Змужніння чи дозрівання; 19. Обмивання; 20.Відсутність насмішок.
Середнаведених значень ми не виявляємо жодного негативного. У цілому, білий колірозначає для Ндембу благо, добро, щастя, розвиток.
Цеузагальнене значення білого універсально для всіх первісних народів, як давнини,так і сучасності. Білий для них — символ буття, світу, життя.
Білафарба використовувалася в тих магічних ритуалах первісних людей, в яких вониапелювали до сил добра і життя або захищалися від впливу злих духів і божеств.Білий колір привертав добрих богів, і відлякував злих. Найбільш важливими з цихритуалів були ритуали, присвячені народженню, ініціації, шлюбу і смерті.
Зупинимосядокладніше на ролі білого в ритуалі похорону. Білий колір для древніх не мавнегативних значень, і тим більше, не був символом смерті, траурним кольором.Який же сенс його використання в цьому ритуалі? Життя представлялося первіснимилюдьми як послідовність народжень і смертей. Померлий член племені не вважавсязниклим без сліду, остаточно пішли в небуття. Смерть розглядалася яктрансформація, перехід у нову якість. Померлий, або втілювався у знову народженогочлена племені, або ставав духом, божеством. Тому присутність білого напохоронах (розфарбовування небіжчика білою фарбою тощо) не носить негативногохарактеру, а вказує на «нове життя» померлого одноплемінника.
Білийколір використовували і як захисний засіб від пристріту і псування. Злі сили немогли завдати шкоди людині, тварині чи оселі, якщо вони були позначені білоюфарбою, або мали амулети білого кольору.
Важливуроль грав білий і в ритуалі жертвопринесення. Добрим богам і духам прагнулиприносити в жертву тварин білого кольору, або пофарбованих у біле.
Дляпервісних людей білий — не тільки наочно-чуттєвий символ, але і поняття, щовиражає основні морально-етичні принципи поведінки. Так у ряді африканськихнародів до цих пір існує звичай присягатися своєю печінкою. Якщо той, хто даєклятву хоче підкреслити, що його наміри чесні і він не має ніяких злих намірів,то спеціально вказує на те, що у нього «біла печінка». Має сенс, тому, говоритипро роль білого в поведінці первісних людей, як своєрідного критерію, задопомогою якого люди організовували свою поведінку. У цьому аспекті білий колірможна розглядати як психологічний знак — тобто засіб управління людини своїмипсихічними функціями і поведінкою. Як вказує В. Тернер (1983), у Ндембу єпоняття «білої поведінки». Воно означало бути явним для одноплемінників, тобто- не усамітнюватися, не замислювати поганого і т.д., іншими словами, бути«чистим».
Яківитоки символіки білого у первісних людей? В. Тернер вважає, що коріннясимволіки білого (втім, як і інших основних кольорів) слід шукати впсихобіологічному досвіді людини. Незаперечний зв'язок білого кольору з двоманайважливішими рідинами (тканинами) людського організму — насіннєвої імолочної, які вважалися найдавнішими людьми священними. Згадаймо, що Ндембутрактують білий в якості однієї з річок верховного божества. Насіннєва імолочна рідини лежать в основі життя людини, будучи тими началами, від якихпервісна людина вела відлік свого існування і тому їх колір отримав значенняблага, життя, здоров'я і т.п. Крім цього, білий — світло, день, коли людинанайбільш активна і діяльна, коли вона сприймає навколишній ясно і чітко.Оптично, білий — еталон чистоти, протилежність хаосу та бруду і тому служитьзразком чистоти думок і поведінки. Такі основні психобіологічні джереласимволіки білого кольору, що дозволяють зрозуміти його магічне значення в життіпервісної людини.
ЧОРНИЙ
Другимнайважливішим кольором в житті первісних людей був чорний колір. Якщо білийозначав світло, то чорний — морок, якщо білий — життя, то чорний — смерть,білий — чистота і порядок, чорний — бруд і хаос. Тим самим, чорний — антиподбілого. Оптично, контраст білого і чорного найбільш сильний; також контрастні ісимволічні значення цих двох кольорів. Білий і чорний відносяться до дуальнихсимволів і, як зазначає Керлот (1994), подібно до всіх дуальних формул маютьбезпосередній зв'язок з великим міфом про Близнюків. Члени дуальної пари (люди,тварини, рослини і т.д.) мають протилежне забарвлення, що відбиваєпротиставлення двох світів.
Дляприкладу, наведемо найбільш важливі символічні значення чорного кольору дляНдембу (В. Тернер — 1983).
1.Зло, погані речі, 2. Відсутність удачі, чистоти; 3. Страждання, 4. Хвороби, 5.Знахарство і чаклунство; 6. Смерть (у тому числі і ритуальну); 7. Статевийпотяг; 8. Ніч, темряву.
Чорний- антитеза білого, протилежна сторона життя. Все саме негативне в життіпервісних людей висловлював чорний. Злі сили, ворожі людині, в уявленнях давніхмали чорний колір. На відміну від «білої» «чорна магія» апелює до сил зла, іприводить людину до загибелі і прокляття.
Найбільшважливі значення чорного — небуття, смерть, хаос, руйнування. Чорний колірвикористовується в магічних ритуалах, тема яких пов'язана зі смертю,закінченням або перериванням чого-небудь, втручанням у життя людини ворожихйому сил і т.п. Звідси стає зрозуміла роль чорного в ритуалі ініціації.Розфарбовування чорним кольором тіл, означало їх ритуальну смерть — закінченняпопереднього етапу існування.
Чорнийтакож використовувався для захисту від пристріту і псування, але зміст цьогосимволічного захисту у порівнянні з білим інший. Якщо над білим зло, на думкупервісної людини в принципі, не владне, то використання чорного означало, щойого носій не володіє нічим, що могло б бути гідним заздрості. Виходячи зцього, на обличчя новонароджених наносили чорні точки, чорнили тварин, вдома(чорний наріжний камінь) і т.д.
Чорнийвважався кольором злого чаклунства і знахарства. До «чорних магів» ставилися зострахом і ворожістю. На житла людей, підозрюваних у чаклунстві злом, наносиличорну фарбу. Вислів — «у нього чорна печінка» означає людину зі злими намірами.
Незважаючина те, що все негативне в житті первісної людини символізувалося чорним, цейколір володів не тільки негативними значеннями, але й позитивними, тобто, навідміну від білого, був амбівалентним символом. Наприклад, у племен посушливихрайонів Африки чорний шанується як колір дощових хмар, а люди з особливочорними волоссям вважаються красивими. Цікавий зв'язок чорного з статевимпотягом. У Ндембу чорний вважається кольором, що збуджує статеву пристрасть,тому жінки цього племені спеціально чорнять свої статеві органи. У разі вдалогостатевого акту в першу шлюбну ніч біля порога молодят розсипають чорний попіл.
Витокисимволіки чорного також необхідно шукати в психобіологічному досвіді первіснихлюдей. Чорний — це відсутність світла, ніч, коли активність людини знижена, івін не може добре орієнтуватися в навколишньому, стає беззахисним передстихіями і хижаками. Чорний — відсутність свідомості, сон, подібний смерті,колір згарища і розпаду. Чорна ріка — річка смерті і забуття. Є.П. Блаватська(1888) і J.G. Frazer (1911) відзначали, що у первісних людей чорний символізуєвнутрішню чи підземну сферу світу, Приховане Джерело, з якого виходить первісна(чорна, окультна або несвідома) мудрість.
ЧЕРВОНИЙ
Завершуєтріаду «основних» кольорів для первісних людей червоний колір. На відміну відбілого і чорного він ставиться до хроматичних кольорів і з усіх трьох єнайбільш амбівалентним символом. За даними В. Тернера, для Ндембу червонийвисловлює так звані «Червоні речі», які зроблені з крові або червоної глини.Символічні значення червоного визначаються «видом» крові:
1.Кров тварин; 2. Кров посліду (породіллі); 3. Кров всіх жінок (менструальнакров); 4. Кров процедури обрізання крайньої плоті; 5. Кров вбивства, 6. Кровчаклунства і знахарства (пов'язана з некрофагів).
Всі«червоні речі» поділяються на дві категорії, залежно від того, чи приносятьвони добро чи зло. Але, незалежно від своєї валентності, всі «червоні речі»мають силу, тому що кров — сила, без неї людина помирає.
Сила- головне значення червоного і цим пояснюється його роль в якості магічного.Наприклад, в ритуалі, присвяченому народженню дитини, новонародженомунаносилися червоні точки на голову, статеві органи та інші частини тіла длятого, щоб він ріс здоровим і сильним (Є. Вундерліх — 1925). На думку цього жавтора малюнок червоної руки перед входом у первісну печеру служив длявідлякування злих демонів. Розфарбовування червоною фарбою осіб воїнів,магічно, повинно було надати їм силу і хоробрість і одночасно налякати ворогів.Як символ сили, червоний використовувався і як засіб від пристріту і наклепів.
Вжепервісні люди вважали червоний лікувальним кольором, здатним загоювати рани іповертати здоров'я. З цією метою до уражених ділянок тіла прикладалися червоніганчірки або глина. Також вони наносили кров на предмети, які хотіли пожвавити(Х. Е. Керлот — 1994).
Важливуроль червоний колір грав в обрядах очищення. Члени племені, які брали участь упроцедурі обрізання, повинні були протягом певного часу носити на руках і шиїпредмети червоного кольору.
Упоєднанні з білим кольором червоний складає т.зв. «Життєстверджуючу пару», щосимволізує добрі сили, могутність, пошану, владу і багатство. У парі з білимнівелюються негативні значення червоного і, навпаки, поєднання червоного ічорного посилює негативні сторони червоного кольору, надає йому зловіснийхарактер, і з точки зору давньої магії, символізує злі сили.
Символічнізначення червоного пояснюються його зв'язком у свідомості давніх з кров'ю.Червоний — третя річка верховного Бога, колір однієї з найбільш важливих рідинлюдського організму. Причому, зв'язок червоного з кров'ю для первісноїсвідомості більш істотна, ніж з вогнем.
Верховенствобілого, чорного і червоного в колірній символіці спостерігається, практично, увсіх нині живих племен Африки з первіснообщинною організацією. Це Догони, Мани,Бакта, семанги, Сакаї та ін. (L. Griale — 1950, В. Тернер — 1983). Схожакартина спостерігається і на Мадагаскарі. У первісних племен цього островачорний висловлює неприємне, зле; білий — радість, світло, надію, чистоту,червоний — силу, могутність, багатство, успіх (A. Leib — 1946). Печерні розписиавстралійських аборигенів також, в основному, виконані цими трьома фарбами.Білий у них символізує воду, а червоний — кров (С. Мountford — 1962).Практично, подібні значення «основних» кольорів спостерігаються і в ПівнічнійАмериці в індіанців племені чірокі: білий — мир, щастя, червоний — успіх,торжество; чорний — смерть.
Упалітрі первісних людей присутні й інші кольори. Зокрема, синій і жовтий. Алеці кольори не є «самостійними». Жовтий «тяжіє» (в символічному плані) добілого, а синій — до чорного.
Принциповаподібність колірної символіки у первісних народів різних частин світу дозволяєнам услід за В. Тернером трактувати колірну тріаду як архетип людини. Дляпервісної людини три «основних» кольори — не просто відмінності в зоровомусприйнятті різних частин спектра, а скорочене або концентроване позначеннявеликих областей його психобіологічного досвіду, що зачіпає як розум, так і всіоргани почуттів, і пов'язане з первинними груповими відносинами. Оскільки цейдосвід має своїм джерелом саму природу людини, він є загальним для всіх людейяк представників людського роду. Тому символічний сенс колірної тріади єпринципово схожий у самих різних культурах.
ВІндії та Китаї з давніх-давен і по сьогоднішній день існують розвинені системиколірної символіки. Навчання про кольори вважаються езотеричними і в повномуобсязі передаються тільки присвяченим. Окремі фрагменти цих навчань містяться вдійшли до нас пам'ятниках філософської та релігійної літератури.
Колірнатріада займає провідне місце в цих навчаннях, а символічні значення кольорівбагато в чому схожі з тими, що відзначаються в первісних культурах.
Індія
Ось,що про це йдеться в Чхандогья Упанішаді (коментарі Шанкарачарьі): «червонийколір (матеріального) вогню — колір первовогню, білий колір (матеріального)вогню — колір первісних вод, чорний колір (матеріального) вогню — колірпочаткової землі. Так у вогні зникає все те, що, звичайно, зветься вогнем,видозміна — це лише ім'я, яке виникає в мові, і тільки три кольори (форми)істинні» (цит. за В. Тернером — 1983). Згідно Чхандогья Упанішаді, весь світ триколірний(тричастинний). Так з'їдена їжа розпадається на три частини: найважча, темначастина (чорний) стає калом; середня частина перетворюється в плоть (червоний),і, нарешті, найбільш легка частина стає думкою (білий). Те ж саме стосуєтьсявипитої води, що розпадається в організмі людини на три частини: сечу (чорний),кров (червоний) і прану (білий). В іншому філософському творі СанкхьякарікеІшваракрішни три «основних» кольори відповідають трьом гунам або «ниткаміснування світу» — саттва, раджас і тамас. Гуна саттва означає «буття», їїколір білий, що символізує чистоту і безтурботність. Друга гуна — раджас(червоний) представляє собою активний початок, що породжує карму. Третя гуна — тамас (чорний) може бути зрозуміла як стан здавленості, загальмованості,схильності до летаргічної апатії. На цих прикладах видно, що в СтародавнійІндії «основні» кольори були символами головних світових (космічних)сил, складових частин світобудови (див. також Махабхарату, Рамаяму та ін.) Основаоснов для древніх індійців — сонце (Брахман, головна веда і вище божество) немає певного кольору, може осягати тільки в мисленні, а не чуттєво. Воно міститьу собі будь-які кольори, точніше, породжує їх. Звідси існує поняття «невидимогосвіту», «чорного сонця» та ін
Світлоі темрява (білий і чорний) розумілися як єдність, темрява була інобуттямсвітла. У «Рігведі» це єдність виражено наступним чином: вогонь, чистий іяскравий в небі, залишає чорні смуги на землі (або обгорілому предметі); дощ,чорний у небі (у вигляді дощових хмар), стає прозорим на землі (М. Schneider — 1946).
Більшнизькі за рангом божества мають певний, стійкий колір (Махабхарата). Колірбогині любові — білий, смерті (Калі) — чорний і червоний, богині материнства — червоний, тому що вона пов'язана з принципом творення, активності, якийвиражається червоним кольором
(H. Zimmer — 1946). У цілому, добрі боги і сили позначалися білим кольором, азлі — чорним або поєднанням чорного і червоного.
Китай
УСтародавньому Китаї колір також розглядався як символ найважливіших сил істихій. Згідно езотеричним вченням три ряди символів (відтінки кольорів,складові і природні елементи, почуття і реакції) виходять з загального джерела,що діють на найглибших рівнях дійсності (Х. Е. Керлот — 1994). У «Книзі змін»(«І цзин») ми знаходимо наступну систему колірної символіки (див. таблицю1.1.), що виходить із принципів теорії відповідностей.
Таблиця1.1.
/>
* ЗаЛ.П. Сичовим, В.Л. Сичовою (1975).
Допереліку «основних» кольорів в Стародавньому Китаї додалися синій (зелений) іжовтий. Л.М. Миронова (1984) вказує, що у стародавніх китайців поняття синьогоі зеленого були взаємозамінні, а чіткої відмінності в колірних позначеннях цихдвох кольорів не було, можливо, тому, що зелений розглядався як породженнясинього.
Колірі стихія, яка їм символізується, для китайців не були жорстко пов'язані один зодним. В однієї і тієї ж сили могло бути кілька колірних символів в залежностівід стану цієї сили чи стихії. Так світло-синій був символом полуденного неба,а чорний з невеликою часткою червоного (Сюань) — досвітнього, означаючизародження світла в надрах мороку (Щуцький Ю.К. — 1960).
Укитайській символіці колір висловлював соціальний статус: кожній соціальнійгрупі відповідав свій колір. Наприклад, жовтий вважався священним привілеємімператорської чети (A. Beaumont — 1949). Кольори ділилися на «шляхетні» і дляпростого народу, як про це йдеться в «книзі пісень» («Ші цзин»).
Увченні про першосутність Інь і Ян також присутня колірна символіка. Ян маєбілий (жовтий) колір, а Інь — чорний (синій).
Порівнюючизміст колірних символів у первісних народів з колірною символікою СтародавньоїІндії та Китаю, можна зробити висновок про його принципову подібність, азначить і єдності коренів колірного символізму у самих різних культур,розділених між собою в часі і просторі. На думку
В. Тернера (1983), колірна символіка світових начал має найдавніше походження,можливо, доіндоєвропейське, а пам'ятки, що дійшли до нас, являють собою більшпізні філософські спекуляції на дану тему.
Стародавнінароди Близького Сходу, Центральної Азії і Єгипту
Багатов чому схожий характер колірної символіки ми зустрічаємо і у стародавніхнародів Близького Сходу, Центральної Азії і Єгипту.
Однимз найпоширеніших культів у народів, що жили на цих територіях, був культ сонця,світла, а також найбільш близької подоби сонця — вогню (зороастризм). Як і вСтародавній Індії, сонце шанувалося верховним божеством, джерелом життя іблага. Тому ставлення до того чи іншого кольору залежало від того, наскількивін був «сонячним» — світлим і яскравим. Кольорами, найбільшою мірою схожими насонячне світло були білий і золотий (жовтий). Тому ці кольори вважалисябожественними. Вони були кольорами богів, священних тварин, жерців і т.д.
Священнимкольором шанувався і червоний. У Єгипті червоний лотос був символом крові,пролитої Осірісом. Як і в Китаї, цей колір вважався кольором шляхетного стану,воїнів, царів. Однак ставлення до червоного не було однозначним. Длястарозавітних євреїв червоний означав кровопролиття, війну, провину і гріх (M.Farbridge — 1922). Червоний символізував і гнів Єгови. Слід також зазначити, щодавньоєврейське слово «почуття» або «пристрасть» походить від дієслова quin'ah(«червоніти»).
Осіріс- бог зростання і царства мертвих зображувався зеленим кольором, який, на думкуКерлота (1994), містить дві протилежні тенденції: життя і смерті, тобто є амбівалентнимсимволом. Зелений, за даними
J.G. Frazer (1911), входив в улюблене колірне поєднання стародавніх єгиптян:зелений — білий — червоний.
Важливесимволічне значення в Давньому Єгипті мав блакитний або синій колір,відповідний істині (H. Bayley — 1912). У зв'язку з цим, особливо цінувавсясиній камінь лазурит. Цей же колір символізував небо — житло Ра (верховногоБога Сонця).
Чорнийвважався кольором злих демонів, диявола. Як і в інших культурах, йомуприписувалися, як правило, негативні значення — зла, гріха, нещастя і т.д.
Такимчином, колірна символіка народів Близького Сходу, Центральної Азії і Єгипту немала скільки-небудь істотної своєрідності або відмінностей в порівнянні зіншими народами Давнього світу. Колірна тріада була пануючою, і значення, щоскладають її кольори аналогічні вже відомим нам. Можна відзначити, більшвиражену амбівалентність червоного кольору (у древніх євреїв), але не виходитьза рамки його традиційних значень.
Античність
Вепоху античності формується інше ставлення до кольору. Поряд зі ставленням докольору яке зберігається, як релігійно-містичного, магічного символу, виникаєтакож і природниче ставлення. Проміжним варіантом між цими формами відносиниможна вважати спроби ряду видних давньогрецьких філософів створити колірнусистематику стихій, але вже не містичних, а природних.
Емпедокл,виділяючи чотири основні стихії, наділяє кожну з них своїм кольором. Водівідповідає чорний колір; землі — жовтий; вогню — червоний; повітрю — білий.
ЯкщоЕмпедокл, визначаючи кольору стихій, спирався на зорові враження, тоАристотель, бажаючи встановити їх «істинний» колір, використовувавекспериментальний метод. За Аристотелем «основних» кольорів — три: білому(безбарвному) відповідає вода, повітря і земля; жовтий — колір вогню, а чорний — колір руйнування або перехідного стану. Віднесення стихії «земля» до групибілого, пояснюється результатами експериментів Аристотеля по прожаренню грунту,яка, врешті-решт, ставала білою. Уважно роздивляючись полум'я вогню, Аристотельприйшов до висновку, що воно швидше жовте, ніж червоне. Подібнийекспериментальний підхід, природно, руйнував містичний ореол кольорів, зводивїх до звичайних явищ фізичного світу.
Традиційнароль кольору як символу надчуттєвих, магічних сил, в набагато більшій мірізбереглася у філософській школі піфагорійців, які багато почерпнули зі знаньвавилонських і Єгипетських жерців і магів. Незважаючи на спроби доприроднонаукового вивчення колірних феноменів, ставлення до кольору як містичногосимволу переважало у Платона і неоплатоніків. Білий та золотий (жовтий)вважалися в цих філософських школах божественними кольорами (у тому числі ісвітового розуму — Логосу), висловлювали благо, істину, щастя, добро, пізнання,гармонію. Темні, і особливо чорний, колір були символами зла, лих, сил, ворожихлюдині і т.д.
Слідтакож зазначити, що ставлення до кольорів у Стародавній Греції, в чому,визначалося не тільки його значеннями як релігійного або філософського символу,а й естетичними канонами і уявлень про прекрасне. Тому надмірність, відсутністьзаходів у використанні навіть самого «благородного» кольору могло вважатися«потворним». Подібне ставлення, опосередковане принципами даосизму, характерноі для Китаю, де дуже яскраві кольори були символом суєтності життя.
Колірнасимволіка в Стародавньому Римі не виходить за межі традиційних канонів. Такожнайбільш улюбленими і шанованими кольорами були білий, жовтий, червоний іпурпуровий. Синій вважався атрибутом Юпітера і Юнони як богів неба і означаврелігійне почуття, відданість і невинність; зелений — колір Венери і Природисимволізував родючість полів, симпатію і пристосовність; фіолетовий відповідавностальгії і пам'яті; жовтий (атрибут Аполлона, бога сонця) висловлюваввеликодушність, інтуїцію та інтелект; помаранчевий — гордість і амбіцію; червоний(колір Марса) — пристрасть, чуттєвість і життєдайні сили; рожевий — чутливістьі емоції (A. Teillard — 1951; O. Wirth — 1927). Поєднання білого з червонимбуло символом аристократичного, знатного походження. Пурпур вважався кольоромімператорів і членів царського дому, означаючи владу, духовність, велич. Колиримський полководець святкував свій тріумф, він виїжджав на колісниці,запряженій чотирма білими кіньми, покритими позолоченими попонами, у шатахчервоного кольору.
Діякольору на психіку і тіло людини не переставала буті актуальною темою іпізніше. У XVII столітті Ісаак Ньютон вперше відкрито заговорив про веселку, якпро спектр «кольорових почуттів». вчений стверджував, що колір — цесубстанція, що змінюється подібно звуку, тому існують такі кольори, яких ми,люди, сприйняти нездібні — точно так, як існують звуки, доступні собаці, але нечутні людиною. Іоганн Гете, що дуже цікавився цім питанням, зробив наступнеспостереження: «Кольори діють на душу: можуть відтворювати викликативідчуття, будить емоції і думки, які нас заспокоюють і хвилюють, журять нас аборадують».
Відомийросійській психіатр В. А. Бехтерєв стверджував: «Уміло підібрана гамакольорів здатна благотворніше впливати на нервово систему, ніж інші мікстури».
Американськийпсихолог Джекоб Ліберман, що цілих тридцять років займався вивчення дії світлаі кольорове променів на організм людини, прийшов до висновку про те, що колір ісонячне світло можуть замінити майже всі ліки!
Нейрокомп'ютернімедичні технології впливу кольорів стали продовженням попередніх науковихрозробок. Зокрема у 1903 році доктор Фінсен отримав Нобелівську премію за відкриттялікування методом синім і червоним кольорами. Основна тема його досліджень — терапевтичний вплив світла. З попередніх досліджень було відомо, що світлозатримує ріст деяких колоній бактерій і може знешкоджувати також їх. Буловстановлено, що ультрафіолетові промені викликають більш сильний вплив набіологічні тканини, ніж інфрачервоні. Фінсен провів ряд дослідів на комахах,пуголовках і зародках амфібій. У результаті проведення дослідів він з'ясував,що сонячне світло, його напрям, при падінні на хвіст пуголовки, може спричинитизапалення тканин, а також, що ультрафіолетові промені більш сильно впливають назародків жаб, ніж інфрачервоні. І як висновок — світло чи його відсутність,мають певний терапевтичний ефект. З 1893 р. Фінсен, головним чином, займавсяпропагандою застосування червоного світла для лікування наслідків віспи. Найого думку, лише сонячне світло подразнювального високочастотного спектрувипромінювання, пропущене через червоний світлофільтр, може прискорити процесзагоєння шкіряних уражень і тім самим запобігти подразненню шкіри. Наступниметапом його експериментів було використання джерел штучного світла, особливо здуговими вугільними лампами. Під час опромінення такими лампами хворих налюпус, уражені ділянки шкір стали зменшуватися і з'явилися ознаки явноговидужування. Як результат оцінки позитивних дослідів у Копенгагені буловідкрито Фінсенівській інститут світлолікування на чолі з авторомсвітлотерапії. Протягом п'яти років 800 хворих на люпус пройшли курс лікування:50% з них цілком видужали, у 45% — значні поліпшення стану здоров'я.
Темоюдосліджень, за які вчений тримав Нобелевську премію, було опромінення синімсвітлом немовлят, які захворіли на жовтяніцю, що дало змогу уникнутитравматичного і ризикованого методу переливання крові. Синє світло пронікаєчерез шкіру й руйнує зайвий білірубін, який печінка дитини неспроможнапереробити.
Задопомогою методу синього кольору стали ликуваті безсонню, знімати біль,зніжувати артеріальний тиск. Опромінювання червоною чи сіньою лампою полегшуєревматічній біль, допомагає при артритах. На червоних простірадлах легшевідбувається перебіг таких хвороб, як скарлатина та інші шкірні та інфекційнізахворювання.
У1954 році учений – анатом Бехер довів: між оком і вегетативною нервовоюсистемою є безпосередній зв’язок. Виявилося, що вегетативна нервова система,(яка функціонує незалежно від нашої волі) взаємозв’язана з психікою і системоюобміну речовин. Саме тому робота нашого організму залежить від того, що бачитьнаше око.
Цепідтверджує такий науковий дослід: американські студенти різних рас декількахвилин дивилися на оранжево — червоний колір. Внаслідок цього їхні вегетативніфункції ( тиск, пульс, частота дихання) підвищилися. Коли ж студентам дали дляспоглядання темно — синій колір, їхня нервова система зреагувала по іншому:пульс уповільнився, тиск знизився.
Впливкольору відбувається не лишень через очі, будь який контакт з кольором (носінняодягу, дотик, перебування в місцевості, в якій переважає певний колір) впливаєна організм, змінюючи його біохімічні процеси. Тому що згідно з фізичнимипоняттями, колір, це певне коливання електромагнітних хвиль. І саме ціелектромагнітні хвилі діють на електромагнітне поле клітин.
Східнілікарі у лікуванні хворих також послуговувались цими знаннями, щоправда, малиіншу термінологію. Замість “електромагнітні випромінювання”, “пасивна таактивна” енергія, вони казали – енергія “чі”, “Ян”, “Інь”. Тому розробилисистему впливу на акупунктурні точки організму (точки представництва внутрішніхорганів і систем тіла на шкірі людини) кольором. Їхні методи мають назву“акупресура”, “акупунктура”.
Швейцарськийфізик — інженер Петер Мандель осучаснив стародавню східну науку, створившиприлад для лікування кольором – апарат Манделя. У світі він відомий під назвоюкольоропунктура або хромопунктура і завоював високу популярність. ПриладМанделя можна придбати в аптеках багатьох європейських країн.
Зовніприлад схожий на ручний фонарик, тільки лампочка в ньому дуже “втоплена”всередину. В отвір, розташований перед цією лампочкою, вставляють круглийскляний стрижень, кінці якого забарвлені в якийсь колір (у стандартнійкомплектації приладу є стрижні зі всіма кольорами спектру). Кольоровий проміньз “ліхтарика ” направляють на акупунктурну точку, що відповідає за той чи іншийорган.
Різнікольори – це хвилі різної частоти. Вони можуть впливати на баланс в“енергетичному” тілі людини, яке ще називають аурою або біополем. Йогоіснування вже не викликає суперечок, бо підтверджене фізиками. Німецькийбіофізик Фріц Альберт Поп відкрив, що кожна клітина живого організму випромінюєбіофотони, електромагнітні хвилі. За допомогою біофотонів клітини обмінюютьсяінформацією з мозком. Негативна дія синтетичних ліків, неправильногохарчування, поганої екології, починається з того, що несприятливі чинники“атакують клітину,” електромагнітними коливаннями не властивої їм частоти.Клітині це не подобається. І вона починає давати збої в роботі, приймати іпередавати помилкову інформацію. В організмі починається енергетична анархія.Енергетичний баланс можна відновити, впливаючи на “енергетичне” випромінюваннялюдини енергією кольору. Концентроване проміння того чи іншого кольору безболіснопроникає крізь шкіру через спеціально вибрані акупунктурні точки. Тобто ПетерМандель знайшов спосіб за допомогою кольору підправляти інформацію, яку мозокпередає клітинам. Але спочатку треба “підправити ” сам мозок. Це називається“гармонізація”.
ДослідженняМанделя показали, що хвороби, пов’язані зі стресами, які спричинюютьпсихосоматичні захворювання, (лікарі стверджують, що 80-90%) хвороб належать допсихосоматичних), можна легко усунути за допомогою регулювання інформаційногопотоку. На його переконання, будь яке захворювання треба починати лікувати саметаким методом. Тепер, за наявності апарата Манделя, на це потрібно небагаточасу. 1.2 Наукове обґрунтування
Центральнанервова система отримує інформацію про зовнішній світ і внутрішній стан органіввід спеціалізованих до сприйняття роздратувань органів рецепції. Завдякиінформації, рецепції, що доставляється органами, під дією світла можутьздійснюватися, як прості рефлекси, так і складніші рефлекторні реакції, що роблятьвплив на вегетативну регуляцію серцево-судинної системи, а також відбиватися нарізних актах поведінки і психічної діяльності.
Енергіязовнішнього роздратування органів чуття перетворюється на нервовий імпульс іпередається в певні відділи мозку, де відбувається аналіз. Рецепторивідрізняються дуже високою збудливістю по відношенню до адекватнихроздратувань, сприйняттю яких вони пристосовані. Центральна нервова системафункціонує як єдиний злагоджений механізм. Завдяки цьому досягається те, що реакціяорганізму у відповідь на різні роздратування має характер цілісних інтегрованихактів поведінки. У кожному акті поведінки можна виділити три компоненти:
— сенсорний, який забезпечує надходження імпульсів від рецепторів до центральноїнервової системи;
— моторний, який здійснюється скелетною мускулатурою;
— вегетативний, який полягає в регуляції діяльності внутрішніх органів, просвітусудин, обміну речовин і функціонального стану тканин.
Управлінняорганів і систем всього організму можливо здійснювати впливом світла череззоровий аналізатор, який сприймає інформацію із зовнішнього світу і передає їїв головний мозок. Дослідження з біофізики підтвердили важливу роль біохімічнихреакцій в здобутті і передачі біочастотної інформації.
Світло– це електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 380 до 760 нанометрів,яке сприймає око людини.
Колір– це світло, певної довжини хвилі.
Червоний:620 – 760 нм; Помаранчевий: 585 – 620 нм;
Жовтий:560 – 585нм; Зелений: 510 – 565нм;
Блакитний:480 – 510нм; Синій: 450 -480нм;
Фіолетовий:380 -450 нм.
Енергіякольору, потрапляючи на сітківку ока, де відбувається обробка нейрохімії,перетворюється на нервовий імпульс, який передається в гіпоталамус. Гіпоталамусуправляє функцією внутрішнього середовища організму і забезпечує гомеостаз, вінтакож є сполучною ланкою між нервовою і ендокринною системами, а його кліткитрансформують нервовий імпульс в нейрогуморальний.
Світлоє природним подразником для зорової системи і функціональний стан людини можемінятися із зміною фізичних характеристик світла. Тому лікування світлом і,зокрема, його кольорами і відтінками — один з найбільш древніх і ефективнихметодів безмедикаментозної терапії, що переживає зараз друге народження.
Концепції,що пояснюють механізм дії цветоїмпульсной терапії.
1.Психофізіологічна. Пов'язана з трикомпонентною теорією кольоровідчуттяЮнга-Гельмгольца, згідно якої відчуття різних кольорів і відтінків, їхпсихофізіологічна дія на людину визначаються мірою роздратування кожного зтрьох типів колб (червоно-, синьє- і зеленочутливих), що приводить довиникнення нервового імпульсу. За умови стимуляції червоним кольоромвідбувається підвищення рівня норадреналіну, при дії синім кольором – серотоніну.
2.Квантова. Грунтується на корпускулярній природі світла. Світло має хвилеві ікорпускулярні властивості, тому кожен фотон володіє певною кількістю енергіїзалежно від частоти відповідних коливань, тобто від випромінюваного світла.Фотони синього кольору володіють більшою енергією, чим фотони червоного кольору.
3.Асоціативного кольоросприйняття. Певні колірні визначення або колірні асоціаціїможуть робити вплив на психоемоційний стан людини. Червоний колір надаєстимулюючу, збуджуючу дію, зелений – заспокійливу.
4.Змагання полів зору. Пояснює ефективність кольороімпульсної терапіїнормалізацією біоритмів зорового аналізатора, десинхронізація яких часто буваєпри очних хворобах, неврозах, захворювань внутрішніх органів і нервовоїсистеми.
5.Біоритмотерапевтична. Зв'язує ефективність кольороімпульсної терапіїнормалізацією біоритмів всього організму. Виділяють добові ритми: цикл сну інеспання, циклічність фаз сну; основні причини десинхронізації ритмів:психоемоційна напруга, перельоти в інший часовий пояс, нічна робота. Вирішальнезначення для синхронізації ритмів може мати світло.
6.Дія на орган зору. Кольороімпульсна терапія надає безпосередню дію на структуруочного яблука і м'язовий апарат ока. Це особливо актуально в лікуванні іпрофілактиці спазму акомодації і короткозорості.
7.Біорезонансна. Грунтується на хвилевій природі світла. Лікувальна дія світла наорганізм людини обумовлена впливом біорезонансоподібних механізмів, пов'язанихз біологічними особливостями діапазонів електромагнітних коливань, що впливаютьчерез зоровий сенсорний канал. Трансформація світлової енергії з різнимичастотами відбувається на клітинних мембранах, що і визначає фізіологічніпроцеси. Нав'язуванням ритмів, близьких до генетично оптимальних частот череззоровий сенсорний канал можна витіснити із загальної хвилевої структури мозкупатологічні спектри, тим самим викликати нормалізацію стану. Хвилева структурацентральної нервової системи налаштовується на ті спектральні особливостінав'язаного ритму, які є оптимальними для конкретного організму. Правильнопідібраний колір і ритм приводять до нормалізації і оптимізації спектрів ЕЕГ.
Можливостікольоротерапії за останнє десятиліття значно зросли. Розроблені й упроваджені впрактику апарати нового покоління. Сучасні технології дозволяють впливати нелише світлом певного кольору, але і ритмом подачі світлових стимул-реакцій,підібрати строго індивідуальну програму для кожного пацієнта.
Вданий час метод кольлротерапії активно розвивається і використовується в різнихобластях медицини: терапії, неврології, психіатрії, рефлексотерапії,офтальмології, педіатрії, гінекології, фізіотерапії. Першим застосувавсвітлофільтри при аурікулярній терапії Ножье в 1966 році. За останнідесятиліття упроваджені різні апарати кольороімпульсної терапії. Велику роль вапробації методів і впровадженні нової медичної техніки зіграла кафедрарефлексології і мануальної терапії Російської медичної академії(В.С.Гойденко,2005).
Фахівцямирізного профілю накопичений значний досвід вживання кольоротерапії вамбулаторній і клінічній практиці (В.С. Гойденко, М., 2000). У спеціальнійлітературі відбита позитивна дія цветотерапії. Дослідники і практичні лікарі,які застосовують кольоротерапію, помічають виражений терапевтичний ефект врізних областях медицини: неврології, психіатрії, терапії, офтальмології, гінекології,педіатрії.
1.3Поняття та особливості стресу
Поняттястресу з'явилося в 1954 році завдяки Гансу Селье. Він показав, що у зв'язку зактивністю гормональної системи, при травмах і горі, під час сексу і радості, вжарі і на холоді і тому подібне, в корі надниркових виділяються гормони, щодопомагають людині адаптуватися до змін середовища.
Стреспротікає в три стадії. Перша і друга відповідно тривога і адаптація сповнанормальні, і швидше корисні, чим шкідливі.
Алеякщо зміни довкілля відбуваються дуже часто, то настає третя стадія стресу –виснаження. Виснаження це пряма дорога до хвороб – психосоматичних захворювань.
Причинистресу можуть бути різні. Велика кількість обов'язків, умови брак часу, високавідповідальність, недостатність інформації, погані стосунки з керівництвом,тиск і так далі. Або труднощі, недовіра, страх і ще мільйон великих і маленькихпричин. Все це змушує організм бути постійно на чеку, чекати змін, постійнозбирати сили для вирішального ривка.
Аледо чого це призводить? До того, що ресурси організму мають свою людську межу. Іколи межа настає, організм реагує тепер уже передбачено — неврози, порушеннясердечної діяльності, артеріальна гіпертензія, виразкові поразкишлунково-кишкового тракту, іммунодефіцити, ендокринопатії і навіть пухлиннізахворювання. За оцінками експертів, до 70% захворювань пов'язано з емоційнимстресом. Тобто більше 70% всіх хвороб це результат психічного стану. Більшемільйона людей щорік вмирає в одній лише Європі через стресогенні порушенняфункцій серцево-судинної системи. Основними причинами виникнення цих порушеньстають емоційна напруга, міжособові конфлікти в сім'ї і напружені виробничістосунки. Виходить зняття стресу і уміння управляти собою мають величезнезначення.
Добревідомо, що імунітет людини відповідає за боротьбу з вірусами, що живуть вкожній людині. Поки стрес не ослабить імунітет, він пригнічує атаки бактерій іоргани залишаються здоровими, але як тільки сили вирушають на стрес, напідготовку до «вирішального удару», імунітет слабшає. Тоді віруси отримуютьсвободу в організмі і починають поїдати його зсередини. Всі патологоанатомизнають, що до 90% всіх трупів при розтині кишать черв'яками, і одноклітиннимицінителями плоті людини. Сучасні умови життя людини виявилися на користьпаразитам які плодяться у нього усередині!
Нічогодивуватися з падіння продуктивності праці, зникнення бажання і формуванняхронічної ліні, дратівливості і втоми. Коли людина не можете встати вранці, абоколи хоче побити кого-небудь головою об стіну, це результат перевтоми унаслідокпостійного стресу.
Є щеодна сторона, якої ніхто не бачить. Це стан внутрішніх органів людини. Цеслабкість печінки, нездатність чистити кров. Це втома нирок. Це мертвакровоносна система. Це мутація клітин і навіть рак.
Наданий час найвигідніша технологія лікування наслідків стресу, сучасна,економічна за часом і силами, не вимагає вчення це лікування світлом або кольоротерапія.Це дивна розробка вітчизняної космічної промисловості вже довела своюефективність в клінічній практиці по всьому світу. 1.4 Вплив кольору на психологічний та емоційнийстан
Наведенінижче характеристики кольорів мають свою силу лише в тому випадку, якщо вони єлише доповненням темпераменту людини. Адже, в який би сірий або зелений колірне одягла балакуча, нестримана людина, її нічим не спинити. Так само, якщолюдина, м'яко кажучи, не оратор, то хай вона буде хоч тричі в помаранчевому абочервоному… В таких випадках колір буде іти в дисонанс із внутрішнім почуттям,а інколи може призвести до психічних розладів.
Іаби зрозуміти який колір по-справжньому мало подивитися у дзеркало, требарозібратися у власних звичках та вчинках, проаналізувати поведінку. Отже:
Білийможе підняти тонус в похмурий день, він допомагає подолати скованість.
Червоний- являється символом чутливості та символізує, готовність до відносин зпротилежною статтю. Якщо людина роздратована або щойно пережила потрясіння, требанамагатися уникати червоного. Але якщо людині потрібний новий імпульс в житті,заохочення — зверніться за допомогою до цього кольору.
Рожевий,рум'яно-рожевий допоможе в горі і турботах. Цей колір викликає почуття комфортута допомагає в критичних ситуаціях. Корисно скористатися цим кольором у випадкуякої-небудь невдачі.
Більтяжке потрясіння, приниження почуття особистої гідності допомагає пережитипомаранчевий колір. Якщо людина не сприймає помаранчевий колір, це каже про те,що вона боїться рухатися по життю вперед, маючи в минулому невдачу, втрату чигоре. Саме помаранчевий здатний допомогти зняти ці блоки.
Коричневий,являючись кольором землі, може надати тихе сховище та підтримати в часи тривогта переживань.
Жовтийочищує, він протидіє заклопоченості, похмурим думкам і дозволяє підвищитисамооцінку.
Блакитнийможна використовувати для пом'якшення грубої поведінки та виховання співчуття,також він допомагає примиритися з дійсністю та лікує емоціональний біль.
Зеленийдопоможе адаптуватися до незнайомих обставин. Він лікує розладжену нервовусистему і несе заспокоєння.
Синійзнищує не тільки мікроби, але й астральні забруднення. Він допомагає стерти зпам'яті болісні спогади та позбутися від різноманітних шкідливих звичок.
Фіолетовийбажано застосовувати тільки в комбінації з іншими кольорами, його надлишокпризводить до депресій. Це колір лідера, його застосування допомагає розвити в людиніякості керівника. Цей колір також не рекомендується використовувати для роботиз дітьми.
Сірийзаохочує мислення зі здоровим глуздом, але одночасно благотворно впливає набезрозсудливість. Також він заспокоює злагоджені нерви.
Чорний- це колір темряви, але парадокс в тому, що в самому серці темряви є світло.Просто мало хто наважується заглянути у темряву так глибоко. Тому чорнийдопомагає людям заглянути в себе та розкритися. Але не забудьте, що післязастосування чорного краще повернутися до усієї різновидності кольорів. 1.5 Методи кольоротерапії
Яксказано вище, кольоротерапія широко застосовується для вирішення як фізичних,так і емоційних проблем. Методи кольоротерапії: дія колірними променями, масажз використанням масел для кольоротерапії, розгляд і візуалізація кольорів, інавіть вибір одягу певних кольорів і споживання продуктів специфічногозабарвлення. У продажу можна знайти безліч засобів для цветотерапії: масла,сіль для ванни, мило, карти для медитації і окуляри.
Масладля кольоротерапії
Масладля кольоротерапії нібито допомагають нагромаджувати «колірну» енергію. Їхможна додавати у воду для купання разом з сіллю для ванни, використовувати длямасажу або навіть як парфуми. У ці заряджені сонцем масла входять натуральнікольори різних частин фруктів і кольорів, їх основа — масло жожоба, соняшнику,а також сафлоровоє масло.
Сільдля ванни для кольоротерапії
Сільдля ванни для кольоротерапії містить натуральні морські солі, які прекрасновідкривають пори. Сіль для ванни з терапевтичним ефектом допомагаєрозслабитися, відновлює і тонізує шкіру, а також прискорює загоєння ран.
Окуляридля кольоротерапії
Окуляридля кольоротерапії — легкі і стильні окуляри з кольоровими лінзами. Під дієюденного світла колір активізується і потрапляє в організм безпосередньо — черезочі.
РОЗДІЛ ІІ.
Проблемастресу, що виникає в процесі діяльності, набуває все більшої актуальності узв'язку з напруженим ритмом життя, впливом несприятливих чинників навколишньогосередовища, підвищеними вимогами до якості життя і умов праці. Увага до стресупояснюється його безпосереднім зв'язком з провідними вимог сучасного життя.
Завизначенням «стрес» (стресовий стан) — особливий функціональний стан організмулюдини, пов'язаний з впливом, перш за все, виражених нервово-емоційнихнавантажень, яке характеризується підвищеною активацією або пригніченнямрегуляторних фізіологічних систем організму, розвитком стану напруги чи втоми,а також при кумуляції несприятливих зрушень, перенапруження або перевтоми.
Стреспроявляється в різноманітних психічних і соматичних реакціях на напруженіситуації в діяльності людини. В даний час цей стан виділено в окрему рубрику вМіжнародній класифікації хвороб (МКБ-10): Z 73 «Проблеми, пов'язані зтруднощами підтримки нормального образу життя».
Особливістюрозвитку стану стресу є поєднання несприятливих факторів трудового навантаження(розумової, зорової, фізичної) з психологічними і організаційними. Психологічніфактори пов'язані з організацією роботи: ступенем широти і свободи прийнятихрішень, рівнем впливу і контролю над ситуацією, можливістю вибору шляхів ітермінів виконання завдання і контролю над ним. Міжособистісні взаємини є найсильнішимифакторами, які можуть викликати стрес.
Стресможе надавати як негативний, так і позитивний вплив на результати діяльностілюдини. Однак тривале перебування в стресогенних умовах вимагає додатковоїмобілізації психологічних і фізичних ресурсів людини, що може призвести до відстрочуваннянегативних наслідків (виникнення патології серцево-судинної, травної систем,психосоматичних розладів, неврозів). Стрес може також викликати негативнісоціально-економічні наслідки — зниження продуктивності праці.
Вданий час існують різні методи профілактики виникнення стресу і лікування йогопроявів. До них відносяться сеанси релаксації, психологічні методи«розвантаження» організму, сеанси звукотерапії і аромотерапії, фізичні вправи,планування робочого часу, а також безпосередній вплив на найбільш вразливіоргани і системи медикаментозними препаратами. Усе більше визнання останнімчасом отримує кольоротерапія — безконтактний метод лікування світлом ікольором. Встановлено, що під впливом кольору в організмі людини відбуваютьсяфізіологічні зміни. Кольори можуть стимулювати, порушувати, придушувати,заспокоювати, підвищувати і придушувати апетит, створювати відчуття холоду аботеплоти. Це явище називається «хромодинаміка». Всі кольори мають своєвипромінювання, що несе ту чи іншу інформацію. Вплив відповідного кольору моженадавати лікувальний ефект на певний внутрішній орган. 2.1 Програма
Перерахованівище властивості кольору використані в інформаційно-консультативній програмі «Кольоропсихосоматика»,яка була адаптована нами для виявлення стресових станів в учнів старшої школи.Програма дозволяє швидко і точно визначити психоемоційний і соматичний станлюдини, виявити індивідуальні особливості кожного обстеженого і отриматисистемну психологічну картину, що характеризує весь колектив у цілому. Цяпрограма використовується для виявлення початкових ознак прояву психосоматичнихпорушень, психічної дезадаптації та деформації в групі ризику стресу, вивченняособистісних якостей і підбору індивідуальних корекційних заходів.
Програмавключає в себе діагностичний та лікувальний блоки. Діагностика психоемоційногостану проводиться за допомогою тестування з використанням тесту Люшера, за якимвибираються кращі для випробуваного кольору, відтінки кольорів, фігури. Крімцього випробуваний відповідає на ряд питань. Враховується також час проведеннятестування. За даними тесту складається психологічний портрет випробуваного,визначаються домінуючі негативні емоції і їх вплив на фізичне здоров'я. На підставікомплексної оцінки отриманих результатів, проводиться підбір індивідуальногокурсу кольорокорекції.
Важливимчинником є можливість визначення ступеня сумісності, прогнозування можливостіефективного міжособистісного взаємодії. На цій основі створюється можливістьдля досягнення найбільш продуктивних результатів діяльності як групи в цілому,так і кожного окремого представника групи у складі колективу. 2.2 Спосіб застосування методу «корекції»
Кольорокорекціявключає в себе базовий курс (30 сеансів). Усього може бути не більше 60сеансів. Щодня (1-3 рази на день) випробуваний на екрані свого комп'ютеравідтворює курс кольоротерапії, який виглядає як пульсуюча колірна гамма, зіндивідуальними для кожного випробуваного кольорами, частотою пульсації ітривалістю курсу. У приміщенні не повинно бути сторонніх людей, відволікаючогошуму, бажано, щоб воно було затемнене. На екран комп'ютера ні падати прямесвітло. Випробуваний повинен зручно сидіти і, не відволікаючись, дивитися на екранмонітора. Щоденна корекція кольору забезпечує кумулятивний ефект, при якомувідбувається «біологічне запам'ятовування» і зростання обсягу позитивноїреакції організму.
I. Групи ризику
Виявленнягруп ризику можливо при зверненні за медичною допомогою, при проведенніперіодичних медичних оглядів, додаткової диспансеризації.
II. Виявлення ознак стресу.
Вданий час відомий широкий набір діагностичних методик для оцінки стресу, щовідрізняються один від одного за діапазоном і застосуванням. Найбільш доступнимиі простими в інтерпретації є шкала стресу Д. Фонтани (1995 р.) і діагностикарівня емоційного вигорання В.В. Бойко (1996 р.). (Додаток № 1,2).
IІІ. Розподіл за групами
Узалежності від ступеня вираженості стресу, факторів ризику, всіх випробовуванихрозподіляють за трьома групами:
1група — відсутні ознаки стресу, відсутні психосоматичні та невротичні розлади,немає ознак виснаження адаптаційних механізмів;
2група — ознаки стресу проявляються помірно, порушення психоемоційного стану(стомлюваність, порушення травлення, безсоння, дратівливість, неможливістьвечорами звільнитися від переживань дня, періодичні запаморочення ісерцебиття), відсутні психосоматичні та невротичні розлади, немає ознаквиснаження адаптаційних механізмів;
3група — виражені ознаки стресу, психосоматичні та невротичні розлади,виснаження адаптаційних механізмів.
ІV. Розробка лікувально — профілактичних заходів
1група: — Створення оптимального режиму праці та відпочинку — наявністьрегламентованих перерв, мікропауз;
Загальнооздоровчізаходи — формування здорового способу життя.
2група: — Створення оптимального режиму праці та відпочинку — наявність регламентованихперерв, мікропауз;
Загальнооздоровчізаходи — формування здорового способу життя;
Формуваннястресостійкості — гідропроцедури, комплекс фізичних вправ. Призначення базовогокурсу (30 сеансів) «Кольоропсихокорекції»;
Організаційно-психологічнізаходи (соціальна підтримка, регулярний контроль функціонального стану передпочатком занять, створення центрів відновлення працездатності, кімнатпсихологічного розвантаження)
3група. До перерахованих вище рекомендацій додаються:
Консультаціївузьких фахівців
Фармакотерапія(антиоксиданти, ноотропи, адаптогени, біостимулятори)
«Кольоропсихокорекції»- базовий (30 сеансів) + курси спрямованої дії на органи і системи, найбільшсхильні до впливу негативних емоцій і стресів (після консультації спеціаліста)2.3Досвід застосування інформаційно-консультативної програми
Учні_____________, в ході дослідження, присвяченого розробці комплексупрофілактичних заходів, спрямованих на виключення або максимальне обмеженняпричин виникнення стресу і його проявів в учнів старших класів ЗОШ,використовували перероблену нами інформаційно-консультативну програму «Кольоропсихосоматика»та її доповнення «Кольоропсихокорекція».
Передзастосуванням програми «Кольоропсихосоматика» у досліджуваній групі визначаласянаявність стресу за допомогою шкали стресу Д. Фонтани, що складається з 22питань і дозволяє шляхом бальної оцінки отримати уявлення про вираженістьстресу у кожного випробуваного. Для більш поглибленого вивчення проявів стресувикористовувалася методика «діагностики рівня емоційного вигорання» В. В.Бойко, що дозволяє виявити сформованість фаз стресу і його провідні симптоми.
Зарезультатами дослідження виявлено, що у 46,1% респондентів відзначаютьсяпомірно виражені ознаки стресу, а для 30,8% опитаних стрес є безумовноюпроблемою. Виділено домінуючі сформовані симптоми стресу: редукція обов'язків,що виявляється схильністю спрощувати, скорочувати, обмежувати свої обов'язки,що супроводжуються емоційними витратами. У першу чергу, при цьому страждаєуспішність, знижується значимість навчання, навчання зводиться до елементарноговиконання домашнього завдання, спрощення вирішення завдань, оформлення різнихвидів роботи. Також виявлені неадекватне виборче емоційне реагування(формування цинічного і байдужого ставлення, як до однокласників, так і довчителів), емоційно-моральна дезорієнтація, переживання психотравмуючихобставин і формуються психосоматичні та психовегетативні порушення.
Запідсумками аналізу анкетування учнів _______________, встановлено, що до числанайбільш значущих чинників, що впливають на формування стресу, відносяться якіндивідуальні (стать, сімейний стан, соціально-економічне становище, оцінкасебе як підлітка), так і організаційні чинники: часті конфліктні ситуації вшколі, проблеми з однокласниками, наявність майбутніх перспектив, дорослішання,вибір життєвого шляху.
Проведенедослідження дозволило підтвердити припущення про наявність факторів стресу вучнів старших класів, дати характеристику рівня стресу, розробити програмукорекції психосоматичних та психовегетативних порушень, визначити пріоритетнінапрями первинної та вторинної профілактики.
Зарезультатами діагностики фахівців за допомогою програми «Кольоропсихосоматика»у всіх тестованих виявлена висока ймовірність формування психосоматичнихзахворювань різних органів і систем під впливом негативних емоцій і стресів.Результати діагностики з використанням програми «Кольоропсихосоматика»відповідають даним, отриманим за допомогою стандартних клінічних методівобстеження.
Прианалізі проявів особистісних якостей тестованих виявлено низький рівень ступеня«задоволеності виконаннями», здатності до самовіддачі, адекватності реакції накритику, здатність до самодісциплінуванню.
Зурахуванням виявлених нозологій та акцентів індивідуальності учням_____________ був призначений курс кольорокорекції.
В учнів,які пройшли курс кольорокорекції, відзначалося зниження проявів стресу,відсутність ознак втоми, рідше виявлялись ознаки вегетативних порушень,збільшився обсяг уваги, підвищився рівень розумової працездатності. Зарезультатами повторної діагностики програмою «Кольоропсихосоматика» виявленополіпшення позитивно-значущих особистісних якостей, зменшилася ймовірністьрозвитку психосоматичних захворювань. Сприятливим моментом застосуваннякольорокорекції стала відсутність побічних ефектів, простота застосування танаявність індивідуальних переваг.
ЛІТЕРАТУРА
1. Арт-терапия — новые горизонты / Под ред. А.И.Копытина. — М.: Когито-Центр, 2006. — 336с.
2. Базыма Б.А.Цвет и психика. Монография. ХГАК. — Харьков, 2001.
3. Базыма Б.А.Цветовая символика и психодиагностика. Вестник ХНУ, серия «Психология» №576, с.21-25., Харьков 2002.
4. Базыма Б.А.Новые возможности теста Люшера в диагностике характерологических иповеденческих осо-бенностей подростков.
5. Базыма Б.А.Порядковые отношения цветов и цветовые предпочтения // Вестник Харьковскогоуниверси-тета, серия «Психология», № 550. Материалы 4-х международныхпсихологических чтений: “Психология в совре-менном измерении: теория ипрактика”, Харьков, 2002, с. 13-15.
6. Бер У.«Что означают цвета»; Феникс; 1997 г.
7. Базыма Б.А.Цвет и психика (продолжение)
8. Васильева М.Цветотерапия. Астрологические аспекты лечения цветом
9. Ваше здоров’я:Матеріали номеру 29 (954) Здоров'я і довголіття :: Незвичний ракурс
10. Гете И.В. Кучению о цвете. Хроматика. Избранные сочинения по естествознанию. М., 1957. с.300-340.
11. Григоренко Г.І.,Денисенко Н.Ф., Коваленко Ю.О., Н.В. Маковецька Нетрадиційні методиоздоровлення
12. Гуляр С.А.,Богуш Д.А. Современные технические методы и аппаратура электромагнитнойкоррекции функционального состояния организма.
13. Дрозд Н. Цветотерапия– лечение цветом ребёнка
14. Колчин А.С.,Плотникова О.В., Наволокин О.В. Цветотерапия в комплексе профилактическихмероприятий
15. Люшер М. Цветвашего характера. — М.: Вече, Персей, АСТ, 1996.
16. Матеріали VІміжнародної медико-фармацевтичної конференції студентів та молодих вчених
17. Мергут, О. Угармонії з кольором / О. Мергут // Психолог. – 2006. — № 37. – С. 17-21
18. Нобель Альфред.Шведський інститут, 2004 р.
19. Прохазка Дж.,Норкросс Дж. Системы психотерапии. Пособие для специалистов в областипсихотерапии и психологии. — СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2005. — 384 с.
20. Роу К. Концепцияцвета и цветовой символизм в древнем мире.
21. Рустемова Я. Ш.Майстер-клас із психології: «Кольоротерапія»
22. Січкар, Л.Хромотерапія, або Лікування кольором, кольорова медитація / Любов Січкар //Дитячий садок. – 2008. – № 21-24. – С. 95-96
23. Сельчёнок К.Принципы действия ЦПС
24. Серов Н.В.Эстетика цвета. Методологические аспекты хроматизма. — СПб, ФПБ — ТОО «БИОНТ»,1997. — 64 с.
25. Серов Н.В.Теоретические проблемы психологии в хроматизме
26. Серов Н.В.Психологическая специфичность идеального. Представлено на Ананьевскихчтениях-06 (СПб: СПбГУ, 2006, с. 118-119)
27. Серов Н.В.Лечение цветом. Мода и гармония. СПб: «ЛИСС». 1993.— 48 с.
28. Собчик Л. Н. Методцветовых выборов МЦВ — модифицированный восьмицветный тест Люшера
29. Сурина Л.Н.,Баранов А.А., Сурин-Левицкий С.В. Влияние цвета на здоровье, цветотерапия — лечение цветом
30. Цветноенастороение: лечение цветом // Любимая. – 2008. — № 7. – С. 68-72
31. Чельник К.Стресостійкість учителя
32. Шеймина Л. Щотаке кольоротерапія?
Додаток № 1
ШКАЛАСТРЕСУ Д. ФОНТАНИ
Заповнітьанкету швидко, не замислюючись над кожним питанням.
1.Дві людини, добре Вас знають, обговорюють Вас. Які з наступних тверджень вонинайімовірніше стали б використовувати:
а) X- дуже замкнута людина. Здається, що нічого сильно його/її не турбує.
б) X- чудова людина, але Ви повинні бути обережні, коли говорите йому/їй щось часвід часу.
в)Здається, що в житті X все завжди відбувається не так, як треба.
г) Янезмінно знаходжу X дуже нудним і непередбачуваним.
д)Чим менше я бачу X, тим краще.
2.Притаманні Вам у житті деякі з наступних найбільш поширених особливостей?
— Почуття, що Вам рідко вдається що-небудь зробити правильно
— Почуття, що Вас переслідують, заганяють в кут, пастку
— Погане травлення
— Поганий апетит
— Безсоння ночами
— Короткочасні запаморочення і прискорені серцебиття
— Надмірна пітливість у відсутності фізичних навантажень і спеки
— Панічні відчуття в натовпі чи закритому приміщенні
— Втома і брак енергії
— Почуття безнадії (яка користь у всьому цьому?)
— Слабкість або нудота без будь-яких зовнішніх причин
— Дуже сильне роздратування з приводу дрібних подій
— Нездатність розслабитися вечорами
— Регулярні пробудження серед ночі або рано вранці
— Труднощі у прийнятті рішень
— Неможливість перестати обдумувати або переживати події минулого дня
— Сльозливість
— Переконання, що ви ні з чим толком не можете впоратися
— Нестача ентузіазму навіть по відношенню до найбільш значимих і важливих життєвихсправ
— Небажання зустрічатися з новими людьми і освоювати новий досвід
— Нездатність сказати «ні», коли тебе просять щось зробити
— Відповідальність більша, ніж та, з якою Ви можете впоратися
3.Наскільки Ви оптимістичні в даний час: більше чи менше, ніж звичайно?
а)більш оптимістичний б) те ж саме в) менш оптимістичний.
4.Чи подобається Вам дивитися спортивні змагання? — Так — ні
5.Чи можете ви дозволити собі довше поніжитися в ліжку у вихідні дні, не відчуваючипри цьому почуття провини? — Так — ні
6.Чи можете Ви в розумних межах (професійно і особистісно) говорити відверто:
а) звикладачем: так ні б) з однокласниками: так ні в) з членами сім'ї: так ні
7.Хто зазвичай несе відповідальність за найбільш важливі рішення у Вашому житті:а) Ви самі, б) хтось інший?
8.Коли Вас критикують у школі викладачі, як Ви зазвичай відчуваєте себе: а)сильно засмучені, б) помірно засмучені, в) слабо засмучені?
9.Ви закінчуєте навчальний день з почуттям задоволеності від досягнутого: а)часто; б) іноді; в) тільки зрідка?
10.Чи відчуваєте Ви більшу частину часу почуття, що у Вас є невладнані конфлікти зоднокласниками? — Так — ні
11.Обсяг виконуваної Вами роботи перевищує відведений для цього час:
а)постійно; б) іноді; в) тільки зрідка?
12.Чи чітко Ви уявляєте собі, які у Вас перспективи після закінчення школи:
а)як правило, б) іноді; в) лише зрідка?
13.Могли б Ви сказати, що зазвичай у Вас достатньо часу, який Ви витрачаєте насебе? — Так — ні
14.Якщо ви хочете обговорити з ким-небудь свої проблеми, чи легко вам зазвичайзнайти слухача? — Так — ні
15. Чизнаходитеся ви на шляху, який більш-менш забезпечує досягнення Ваших головнихжиттєвих цілей? — Так — ні
16.Ви нудьгуєте на в школі на заняттях:
а)часто; б) іноді; в) дуже рідко?
17.Ви з задоволенням збираєтеся до школи:
а) убільшості випадків, б) в деякі дні; в) лише зрідка?
18.Чи відчуваєте Ви, що в школі за достоїнством цінують ваші здібності і справи? — Так — ні
19.Чи відчуваєте Ви себе гідно винагородженим в школі за ваші здібності і справи(маючи на увазі оцінки і похвала від вчителів)? — Так — ні
20.Чи є у Вас відчуття, що ваші вчителі:
а)заважають отримувати знання, б) активно допомагають Вам у навчанні?
21.Якби кілька років тому Ви мали можливість побачити себе таким, яким Ви є зараз,Ви вважали б себе:
а)перевершив власні очікування, б) відповідним власним очікуванням;
в)не досягли власних сподівань?
22.Якби Ви повинні були оцінити в балах почуття симпатії до самого себе за шкалоювід 5 (максимальна) до 1 (мінімальна), який би бал ви собі поставили? — «5»балів — «4» бали — «3» бали — «2» бали — «1» бал
Ключдля шкали стресу
1.a)0, b) l, c) 2, d) 3, e) 4.
2.Бал 1 за кожну відповідь «так».
3.Бал 0 за відповідь «більш оптимістичний», бал 1 за відповідь «те ж саме», бал 2за відповідь «менш оптимістичний».
4.Бал0 за відповідь «так», бал 1 за відповідь «ні»
5.Бал0 за відповідь «так», бал 1 за відповідь «ні».
6.Бал0 за кожну відповідь «так», бал 1 за кожну відповідь «ні».
7.Бал0 за відповідь «сам», бал 1 за відповідь «хтось інший».
8.Бал2 за відповідь «дуже засмучений»; бал 1 за відповідь «помірно засмучений», бал0 за відповідь «слабо засмучений».
9.Бал0 за відповідь «часто», бал 1 за відповідь "іноді", бал 2за відповідь «лише зрідка».
10.Бал0 за відповідь «ні», бал 1 за відповідь «так».
11.Бал2 за відповідь «звичайно», бал 1 за відповідь „іноді“, бал 0 завідповідь „тільки дуже рідко».
12.Бал0 за відповідь «у більшості випадків», бал 1 за відповідь “іноді»,бал 2 за відповідь «лише зрідка».
13.Бал0 за відповідь «так», бал 1 за відповідь «ні».
14.Бал0 за відповідь «так», бал 1 за відповідь «ні».
15.Бал0 за відповідь «так», бал 1 за відповідь «ні».
16.Бал2 за відповідь „часто“, бал 1 за відповідь „іноді“, бал 0за відповідь «дуже рідко».
17.Бал0 за відповідь «більшість днів», бал 1 за відповідь «кілька днів», бал 2 завідповідь „лише зрідка».
18.Бал0 за відповідь «так», бал 1 за відповідь «ні».
19.Бал 0 за відповідь «так», бал 1 за відповідь «ні».
20.Бал1 за відповідь а), бал 0 за відповідь Ь).
21.Бал0 за відповідь «перевершили ваші очікування», бал 1 за відповідь“відповідає вашим очікуванням», бал 2 за відповідь «нижче вашихочікувань».
22.Бал0 за відповідь «5», бал 1 за відповідь «4» і так далі по зменшенню. Завідповідь «1» бал 4.
0 — 15. Стрес не є проблемою в житті учня.
16 — 30. Помірний рівень стресу для зайнятого та захопленого учня. Проте, слідпроаналізувати ситуацію і подивитися, як можна розумно зменшити стрес.
31 — 45. Стрес безумовна проблема. Очевидна необхідність корекційних дій. Чим довшеучень буде жити при такому рівні стресу, тим важче що-небудь зробити з ним. Цесерйозний привід для ретельного аналізу навчальної діяльності та вільного часу.
46 — 60. На цьому рівні стрес являє собою головну проблему і щось повинно бутизроблено негайно. Учень може виявитися дуже близький до стадії виснаженнясиндрому емоційного вигорання. Напруга має бути ослаблена.
Додаток № 2
Діагностикарівня емоційного вигорання В.В. Бойко.
Інструкція:Читайте судження і відповідайте «так» чи «ні».
1. Організаційнінедоліки в школі постійно змушують нервувати, переживати, напружуватися.
2. Сьогодні язадоволений навчанням не менше, ніж раніше.
3. Я помилився увиборі профілю навчання (займаю не своє місце).
4. Мене турбуєте, що я став гірше вчитися (менш продуктивно, не якісно, повільніше).
5. Теплотавзаємодії з однокласниками дуже залежить від мого настрою — хорошого абопоганого.
6. Від мене якоднокласника мало залежить благополуччя класу.
7. Коли яприходжу зі школи додому, то деякий час мені хочеться побути на самоті, щоб зімною ніхто не спілкувався.
8. Коли явідчуваю втому або напругу, то намагаюся скоріше вирішити проблеми однокласника(«згорнути» взаємодію).
9. Мені здається,що емоційно я не можу дати людям того, що вони просять від мене.
10. Моє навчанняпритуплює емоції.
11. Я відвертовтомився від проблем, з якими доводиться мати справу в школі.
12. Буває, япогано засинаю (сплю) через переживання, пов'язаниі з навчанням.
13. Взаємодія зоднокласниками і вчителями вимагає від мене великої напруги.
14. Спілкування злюдьми приносить все менше задоволення.
15. Я б змінивмісце навчання.
16. Мене частозасмучує те, що я не можу належним чином підійти до вивчення матеріалу.
17. Мені завждивдається запобігти впливу поганого настрою на навчання і спілкування.
18. Мене дужезасмучує, якщо щось не ладиться у відносинах з вчителями.
19. Я настількивтомлююся в школі, що вдома намагаюся спілкуватися якнайменше.
20. Через бракчасу, втому або напругу часто приділяю увагу заняттям менше, ніж належить.
21. Іноді самізвичайні ситуації спілкування в школі викликають роздратування.
22. Я спокійносприймаю обгрунтовані претензії вчителів.
23. Спілкування зоднокласниками спонукало мене цуратися людей.
24. При згадці продеяких однокласників або вчителів у мене псується настрій.
25. Конфлікти аборозбіжності з однокласниками забирають багато сил та емоцій.
26. Мені все важчевстановлювати або підтримувати контакти з однокласниками і вчителями.
27. Обстановка вкласі мені здається дуже важкою, складною.
28. У мене частовиникають тривожні очікування, пов'язані зі школою: щось має статися, як би недопустити помилки, чи зможу зробити все, як треба і т. п.
29. Якщооднокласник мені неприємний, я намагаюся обмежити час спілкування з ним абоменше приділяти йому уваги.
30. У спілкуванніна роботі я дотримуюся принципу: «Не роби людям добра, не отримаєш зла».
31. Я охочерозповідаю домашнім про своє навчання.
32. Бувають дні,коли мій емоційний стан погано позначається на результатах навчання.
33. Часом явідчуваю, що треба проявити до однокласника емоційну чуйність, але не можу.
34. Я дужепереживаю за своє навчання.
35. Учителям таоднокласникам віддаєш уваги і турботи більше, ніж отримуєш від них вдячності.
36. При думці прошколу мені зазвичай стає не по собі: починає колоти в області серця,підвищується тиск, з'являється головний біль.
37. У мене хороші(цілком задовільні) відносини з вчителями.
38. Я часто радію,бачучи, що моє навчання приносить користь.
39. Останнім часом(чи як завжди) мене переслідують невдачі в школі.
40. Деякі сторони(факти) мого шкільного життя викликають глибоке розчарування, вводять у смуток.
41. Бувають дні,коли контакти з однокласниками складаються гірше, ніж зазвичай.
42. Я розрізняюлюдей гірше, ніж зазвичай.
43. Втома віднавчання призводить до того, що я намагаюся скоротити спілкування з друзями ізнайомими.
44. Я звичайновиявляю цікавість до особистості людини крім того, що стосується справи.
45. Зазвичай яприходжу до школи відпочивши, зі свіжими силами, у гарному настрої.
46. Я іноді ловлюсебе на тому, що спілкуюся з однокласниками автоматично, без душі.
47. У школізустрічаються настільки неприємні люди, що мимоволі бажаєш їм чого-небудьпоганого.
48. Післяспілкування з неприємними людьми у мене буває погіршення фізичного абопсихічного самопочуття.
49. У школі явідчуваю постійні фізичні або психологічні перевантаження.
50. Успіхи в школінадихають мене.
51. Ситуація вшколі, в якій я опинився, здається безвихідною (майже безвихідною).
52. Я втративспокій через навчання.
53. Протягомостаннього року була скарга (були скарги) на мою адресу з боку однокласників івчителів.
54. Мені вдаєтьсяберегти нерви завдяки тому, що багато чого з того, що відбувається зоднокласниками я не приймаю близько до серця.
55. Я часто зішколи приношу додому негативні емоції.
56. Я часто вчусячерез силу.
57. Раніше я бувбільш чуйним і уважним до однокласників, ніж тепер.
58. У спілкуванніз людьми керуюся принципом: «Не витрачай нерви, бережи здоров'я».
59. Іноді йду дошколи з важким почуттям: як все набридло, нікого б не бачити і не чути.
60. Післянапруженого навчального дня я відчуваю нездужання.
61. Контингентлюдей, з якими я повинен спілкуватися, дуже важкий.
62. Іноді меніздається, що результати мого навчання не варті тих зусиль, які я витрачаю.
63. Якби меніпощастило з вибором школи, я був би більш щасливий.
64. Я в розпачічерез те, що в школі в мене серйозні проблеми.
65. Іноді я роблюзі своїми однокласниками так, як не хотів би, щоб чинили зі мною.
66. Я засуджуюоднокласників, які розраховують на особливу поблажливість, увагу з бокувчителів.
67. Найчастішепісля навчального дня у мене немає сил займатися домашніми справами.
68. Зазвичай якваплю час: скоріше б навчальний день скінчився.
69. Стани, прохання,потреби однокласників звичайно мене щиро хвилюють.
70. Спілкуючись злюдьми, я зазвичай як би ставлю екран, який захищає від чужих страждань інегативних емоцій.
71. Спілкування злюдьми дуже розчарувало мене.
72. Щоб відновитисили, я часто приймаю ліки.
73. Як правило,мій навчальний день проходить спокійно і легко.
74. Мої вимоги довиконуваної роботи вище, ніж те, чого я досягаю в силу обставин.
75. Моє навчаннясклалося вдало.
76. Я дуже нервуючерез усе, що пов'язане зі школою.
77. Деяких з своїходнокласників і вчителів я не хотів би бачити і чути.
78. Я схвалююоднокласників, які повністю присвячують себе навчанню, майже забуваючи про іншіінтереси.
79. Моя втома вшколі зазвичай мало позначається (ніяк не позначається) у спілкуванні з домашнімита друзями.
80. Якщо надаєтьсявипадок, я приділяю заняттям менше уваги, але так, щоб вчитель цього непомітив.
81. Мене частопідводять нерви в спілкуванні з людьми.
82. До всього(майже до всього), що відбувається в школі, я втратив інтерес, живе почуття.
83. Спілкування злюдьми погано вплинуло на мене — розлютило, зробило нервовим, притупило емоції.
84. Великінавантаження в школі явно підривають моє здоров'я.
Відповіднодо «ключа» здійснюються такі підрахунки:
1)визначається сума балів роздільно для кожного з 12 симптомів «вигоряння»,
2)підраховується сума показників симптомів для кожної з 3-х фаз формування«вигорання»,
3)підбивається підсумковий показник синдрому «емоційного вигорання» — сумапоказників усіх 12-ти симптомів.
«НАПРУГА»
1.Переживання психотравмуючих обставин:
+1(2), +13 (3), +25 (2), -37 (3), +49 (10). +61 (5). -73 (5)
2.Незадоволеність собою:
-2(3), +14 (2), +26 (2), -38 (10), -50 (5), +62 (5). +74 (3)
3.«Загнаність у клітку»:
+3(10), +15 (5), +27 (2), +39 (2), +51 (5). +63 (1), -75 (5)
4.Тривога і депресія:
+4(2), +16 (3), +28 (5), +40 (5), +52 (10), +64 (2), +76 (3)
«РЕЗИСТЕНЦІЯ»
1.Неадекватне виборче емоційне реагування:
+5(5), -17 (3), +29 (10), +41 (2), +53 (2), +65 (3), +77 (5)
2.Емоційно-моральна дезорієнтація:
+6(10). -18 (3), +30 (3), +42 (5), +54 (2), +66 (2), -78 (5)
3.Розширення сфери економії емоції:
+7(2). +19 (10), -31 (2), +43 (5). +55 (3), +67 (3), -79 (5)
4.Редукція професійних обов'язків:
+8(5). +20 (5), +32 (2). -44 (2), +56 (3), +68 (3), +80 (10)
«ВИСНАЖЕННЯ»
1.Емоційний дефіцит:
+9(3), +21 (2), +33 (5), -45 (5), +57 (3), -69 (10), +81 (2)
2.Емоційна відстороненість:
+10(2), +22 (3), -34 (2). +46 (3). +58 (5), +70 (5), +82 (10)
3.Особистісна відстороненість (деперсоналізація):
+11(5), +23 (3). +35 (3), +47 (5), +59 (5), +72 (2), +83 (10)
4.Психосоматичні і психовегетативні порушення:
+12(3), +24 (2), +36 (5), +48 (3), +60 (2), +72 (10), +84 (5)
Інтерпретаціярезультатів. Запропонована методика дає докладну картину синдрому «емоційного вигорання».Перш за все треба звернути увагу на окремо взяті симптоми. Показник вираженостікожного симптому коливається в межах від 0 до 30 балів:
9 іменше балів — не сформований симптом,
10-15балів — складаний симптом,
16 ібільше — сформований.
Оцінкапоказників фаз розвитку стресу — «напруга», «резистенция» і «виснаження». Укожній з них оцінка можлива в межах від 0 до 120 балів.
36 іменше балів — фаза не сформувалася;
37 — 60 балів — фаза в стадії формування;
61 ібільше балів — сформована фаза.