Експериментальнапсихологія
Поняттяексперименту
Зміст. Поняття експерименту . Планування експерименту . Експериментальний етап дослідження . Виокремлення і контроль незалежної змінної . Статистична обробка результатів. 6 Оцінювання достовірності експериментальних даних Висновки Список використаних джерел
1. Поняття експерименту
Проводити експеримент,експериментувати — це значить вивчати вплив перемінної незалежної на одну абобільше перемінних, залежних при строгому контролі. Це дозволяє реалізувативідносно повний контроль перемінних. Якщо при спостереженні, досить часто,навіть неможливо передбачати зміни, то в експерименті можна ці зміни плануватиі не допускати появи несподіванок.
Можливість маніпулювання перемінними- одне з важливих переваг експериментатора перед спостерігачем. Основнедостоїнство експерименту — у тому, що можна спеціально викликати якийсьпсихічний процес, простежити залежність психічного явища від змінюванихзовнішніх умов. Ця перевага пояснює широке застосування експерименту впсихології. Основна маса емпіричних фактів отримана експериментальним шляхом.
Але експеримент застосовується не увсякій дослідницькій задачі. Так, важко експериментальне дослідження характеруі складних здібностей. Недоліки експерименту виявляються зворотною стороноюйого переваг. Так, досить складно організувати експеримент так, щобвипробуваний не знав про те, що він випробуваний. Якщо це не вдається, то більшніж ймовірні скутість випробуваного, свідома або несвідома тривога, страхоцінки й ін. Результати експерименту можуть спотворюватися деякимифакторами. Один з найчастіших артефактів обумовлений ефектом Пігмаліона; увипробуваних може також з'явиться ефект Хоторна. Уникнути цих ефектів допомагаєзастосування методу сліпого.
Виділяються такі різновидиексперименту, як експеримент лабораторний, експеримент природний і експериментпольовий.
Також розрізняють експериментконстатуючий й експеримент формуючий. Розрізнення останніх особливо важливе длявікової психології і педагогічної психології; до розвитку психіки можнапідходити або, як до явища, відносно незалежного від навчання і виховання, — тоді задачею виявляється констатація зв'язків, що складаються в ході розвитку;або як до явища, залежного навчанням і вихованням, — тоді не можна ігноруватисам процес навчання.
Як складові частини в експериментможуть входити спостереження і психодіагностика. Під час експерименту завипробуваним спостерігають і його стан реєструється, якщо потрібно, засобамипсиходіагностики; але тут спостереження і психодіагностика не виступають якметод дослідження.
Правильно поставлений експериментдозволяє перевіряти гіпотези про причинно-наслідкові відносини, не обмежуючиконстатацією зв'язку — кореляції — між перемінними.
Розділяють такі плани проведенняексперименту:
- традиційні — коли міняється лишеодна незалежна перемінна;
— факторні — коли змінюється декільканезалежних перемінних; його достоїнство — можливість оцінки взаємодії факторів- зміни характеру впливу однієї з перемінних у залежності від значення іншої;при цьому для статистичної обробки результатів експерименту застосовуєтьсядисперсійний аналіз.
Якщо досліджувана область відносноневідома і система гіпотез відсутня, то говорять про пілотажний експеримент — (пілотажне дослідження), результати, якого можуть допомогти уточнити напрямокподальшого аналізу.
Коли є дві конкуруючі гіпотези йексперимент дозволяє вибрати одну з них, говорять про вирішальний експеримент(лат. experіmentum crucіs). Контрольний експеримент здійснюється з метоюперевірки деяких залежностей. Застосування експерименту наштовхується напринципові обмеження, пов'язані з неможливістю в ряді випадків довільнозмінювати перемінні. Так, у психології емпіричні залежності здебільшого маютьстатус кореляцій і часто не дозволяють робити висновки про причинно-наслідковізв'язки. Одні з труднощів застосування експерименту в психології полягає втому, що дослідник звичайно включений у ситуацію спілкування з обстежуваним(респондентом) і може мимоволі впливати на його поведінку.
Особлива категорія методівпсихологічного дослідження і впливу — формуючі експерименти, або навчальні.Вони дозволяють направлено формувати особливості таких психічних процесів, яксприймання, увага, пам'ять, мислення й ін.
2. Плануванняексперименту.
Проблемадослідження:стосовно нашої контрольної роботи потрібно підкреслити,що в даному дослідженні за мету було взято визначення негативного чипозитивного впливу хвилювання на пам’ять учнів 6-х класів під час підвищеногорівня хвилювання, а також у звичайних умовах. Дослідження проводилося вприродничому-науковому ліцеї №145 міста Києва. Воно проходило у два етапи: на першому етапі мипровели в учнів 6-х класів тест Філіпса для того, щоб виявити та порівнятизагальний рівень тривожності у двох класах. 6-А – це експериментальна група, а6-Б – це контрольна група. На другому етапі у контрольної групи перед звичайнимуроком ми провели тест Люшера, а під час уроку контрольній групі булозапропоновано розв’язати завдання на пам’ять. А в експериментальній групізамість звичайного уроку проводилася підсумкова контрольна робота. За годину доконтрольного заходу в експериментальній групі також був проведений тест Люшера,потім учні 6-Б класу розв’язували ті ж самі завдання на пам’ять, що і конрольнагрупа.
3. Експериментальний етап дослідження
Залежною змінноюу нас виступає успішність пам’яті. А незалежною змінною є процесзапам’ятовування та відтворення матеріалу перед контрольною роботою (підвищенийрівень хвилювання) та розв’язування аналогічних завдань на звичайному уроці (непідвищений рівень хвилювання). Виходячи з цього положення, ми можемо висунутиекспериментальну.
Гіпотеза — це наукове припущення, щовипливає з теорії, що ще не підтверджене і не спростоване.
Концептуальна гіпотеза — такігіпотези, звичайно, висуваються для усунення внутрішніх протиріч у теорії абодля подолання неузгодженостей теорії й експериментальних результатів.Концептуальна гіпотеза повинна задовольняти принцип фальсифікованості (якщо вході експерименту вона спростовується) і верифікованості (якщо в ходіексперименту вона підтверджується).
Концептуальна гіпотеза — інформаціяяку одержав експериментатор, не відповідному створеному образові, можевідкидатися як випадкова.
Експериментальна гіпотеза — можеґрунтуватися на теорії або моделі реальності і являти собою прогноз, такий типекспериментальних гіпотез служить перевіркою наслідків конкретної теорії абомоделі; може висуватися безвідносно якої-небудь теорії, моделі, тобто формулюютьсядля даного випадку; гіпотези не заснованих на вже існуючих теоріях, асформульовані за принципом Фейерабенда: «усе підходить». Їхнєвиправдання — в інтуїції дослідника.
Експериментальна гіпотеза — чеканняекспериментатора виявляються в параметрах його поведінки, що регулюютьсянеусвідомлено.
Статистична гіпотеза — твердження увідношенні невідомого параметра, сформульоване мовою математичної статистики.Будь-яка наукова гіпотеза вимагає перекладу на мову статистики. При перевірцістатистичних гіпотез використовується лише два поняття: Нº(гіпотеза про розходження) і Н¹ (гіпотеза про подібність). Якправило, учений шукає розходження, закономірності. Підтвердження першоїгіпотези свідчить про вірність статистичного твердження Н¹, адругий — про прийняття твердження Нº — про відсутність розходжень.
Статистична гіпотеза — експериментатор не при яких умовах не впливає на хід експерименту.
Експериментальнагіпотеза: наявність хвилювання буде погіршувати успішністьпроцесу пам’яті перед контрольною роботою.
В нашомуекспериментальному досліджені були використані наступні методики: тест Філіпсана виявлення загальної тривожності у школі, методика Люшера, “Дослідженняпродуктивності запам’ятовування”, дослідження обсягу оперативної пам’яті(методика Є. Крепеліна).
4. Виокремлення іконтроль незалежної змінної.
Незалежна змінна — це змінна, наявність і зміна якої впливає нанаявність або зміну інших змінних (залежних змінних). Незалежні зміннівикликають реальні зміни або пояснюють їх. Залежна змінна — це змінна, щозмінюється в результаті зміни деякої іншої (незалежної) змінної. За допомогоюзалежних змінних описуються ефекти або наслідки. [8]
Незалежна змінна: в даному експериментінезалежною змінною виступає стимульний матеріал, що надається експериментатором,особливості умов проведення опитування, особливості взаємодії досліджуваних підчас виконання завдань.
Залежноюзмінною єдосліджуваний нами рівень пам’яті досліджуваних, вербальні проявиекспериментаторів, невербальний прояв експериментаторів, чутливість залежноїперемінної до змін незалежної.
Контроль незалежної змінної полягає в її активному варіюванні абознанні закономірності її зміни. Друге значення поняття „контроль" — цеуправління зовнішніми, „іншими" змінними експерименту. Вплив зовнішніхзмінних зводиться до ефекту змішування. Розрізняють два основні способиконтролю незалежної змінної. Ці способи лежать в основі двох типів емпіричногодослідження: активного і пасивного. Нагадаємо, що в психології до активнихвідносяться діяльнісний метод (експеримент) і комунікативний (бесіда), а допасивних — спостереження і вимірювання. Пасивні методи називають також методамисистематизованої реєстрації, або систематизованого спостереження (включаючи внього і процедуру вимірювання). [ 14]
Існує декілька основних прийомів контролю впливу зовнішніх(„інших" ) змінних на результат експерименту:
1) елімінація зовнішніх змінних;
2) константність умов;
3) балансування;
4) контрбалансування;
5) рандомізація.[15]
Для контролю впливу зовнішніх („інших") змінних на результатексперименту в нашому випадку має сенс застосовувати балансування ірандомізацію.
Балансування може полягати у тому, що в доповнення доекспериментальної групи в план експерименту включається контрольна група.Експериментальне дослідження контрольної групи проводиться в тих же умовах, щоі експериментальної. Відмінність в тому, що експериментальна дія здійснюєтьсятільки по відношенню до досліджуваних, включених в експериментальну групу. Тимсамим зміна залежної змінної в контрольній групі обумовлена лише зовнішнімизмінними, а в експериментальній — сумісною дією зовнішніх і незалежної змінних.[15]
Рандомізацією називається процедура, яка гарантує рівну можливістькожному члену популяції стати учасником експерименту. Іноді рандомізаціяполягає в тому, що кожному представнику вибірки привласнюється порядковийномер, а вибір досліджуваних в експериментальну і контрольну групи проводитьсяза допомогою таблиці „випадкових" чисел. Рандомізація виступає способом,що дозволяє виключити вплив індивідуальних особливостей досліджуваних нарезультат експерименту. [15]
5. Статистична обробка результатів.
На основі отриманих даних анкетування робляться висновки прорепрезентативність вибірки — наскільки результати дослідження репрезентативніпо відношенню до генеральної сукупності або по відношенню до часткових вибірок(чоловіки, жінки, люди певного віку, професії тощо).
Перший етап дослідження: Школярам було запропонованоопитувальник, який складався з 58 питань. Відповіді, які не збігалися з ключами- це вияви тривоги. Загальна вибірка школярів становила — 50 учнів.
В 6-А класі – 25 учнів, а в 6-Б класі – 25 учнівПроаналізувавши дані, можна зробити такі висновки:
Таблиця №1
Визначення загальної тривожності заметодикою Філіпса
/>
Загальна тривожність у 6-А класі — 37%; 10% — підвищений рівень тривожності, 5% — висока тривожність, 85% — рівень тривожності не перевищує норму. Загальна тривожність у 6-Б класі – 34%;15% — підвищений рівень тривожності; Висока тривожність є відсутньою 85%;-рівень тривожності не перевищує норму.
Отже, проаналізувавши ці дані, мибачимо, що рівень тривожності у контрольній та експериментальній групі є майжеоднаковим.
Другийетап дослідження: учням 6-А класу потрібно було розкласти передконтольною роботою та після неї 8 різнокольорових картинок (експериментальнагрупа), учні 6-Б класу також розкладали картинки перед та після звичайногоуроку (контрольна група). Взагалі, тест Люшера оснований на тому, що вибіркольору відображає направленість досліджуваного на визначену діяльність,настрій, функціональний стан і найбільш стійкі риси особистості.
Характеристикакольорів за Люшером включає в себе 4 основних і 4 додаткових кольори. Основнікольорі: синій – символізує спокій, задоволення; синьо-зелений – відчуттявпевненості, цілеспрямованості, інколи впертості; оранжево-червоний –символізує силу вольового зусилля, агресивність, наступальні тенденції,збудження; світло-жовтий – активність, потяг до спілкування, експансивність,життєрадісність.
За відсутністьконфлікту основні кольори повинні займати переважно перші п’ять позицій.
Додатковікольори: фіолетовий, коричневий, чорний, сірий. Символізують негативнітенденції: тривожність, стрес, переживання страху, засмучення. Значення цихкольорів(як і основних) в найбільшій мірі визначається їх взаємним розміщенням,розподілом позицій.
Отже, проаналізувавши дані за тестом Люшера ми використали методиматематичної статистики, підрахувавши середні значення (Analyze, Compare means).
Таблиця №2
/>Середні значенняза тестом Люшера до уроку.
Дана таблицяпоказує середні значення факторів тесту Люшера. Ми показали середні значенняінтенсивності тривоги і компенсації, відхилення від аутогенної норми, а такожкоефіцієнт тривожності по контрольній та експериментальній групі.
В даній таблицізображено, що в експериментальній групі спостерігається підвищений рівеньтривожності (тропотропний стан). А в контрольній групі спостерігається непідвищений рівень тривожності (енерготропний стан).
Після проведеннятесту Люшера ми використали наступні методики: “Дослідження продуктивностізапам’ятовування”, “Дослідження обсягу оперативної пам’яті (методикаЄ.Крепеліна)”.
Проаналізувавши методики, які ми використали длядослідження пам’яті у двох групах, можна зробити наступні висновки.
Дослідження продуктивностізапам’ятовування: підліткам було запропоновано запам’ятати певний набір слів. Дляполегшення запам’ятовування піддослідним потрібно було намалювати малюнки длякожного слова. Але писати назву чи позначати літерами було заборонено.Дозволялося малювати все, що завгодно для того, щоб малюнок допоміг відтворитиназване слово. Школярам зачитувалися слова з інтервалом у 50-60 сек.Підраховувалась кількість правильно відтворених словосполучень із загальноюкількістю запропонованих словосполучень.
Середній показник правильно відтворенихсловосполучень у 6-А класі — 54%;
Середній показник правильно відтворених словосполученьу 6-Б класі — 69%;
75% -100% — це високий рівень;
50% -75% — середній рівень;
30% — 50% — низький рівень;
нижче 30% — дуже низький.
/>
Отже, дві групи школярів можнавіднести до середнього рівня. Але в тій групі, в якій проводилася підсумковаконтрольна робота, порівняно з контрольною групою, показник правильновідтворених словосполучень є на 15% нижчий.
Дослідження обсягу оперативноїпам’яті( методика Є.Крепеліна)
Школярам зачитувалися однозначнічисла рядками з п’яти чисел і їм потрібно було подумки скласти ці числа впари, а суму записати в результат.
Кількість правильно записаних сум уконтрольній групі – 27% (середнє значення в класі).
Кількість правильно записаних сум уекспериментальній групі – 22% (середнє значення в класі).
/>
Тобто в експериментальній групірівень оперативної пам’яті нижчий.
Узагальнюючи ці дані можна побачити,що в процесі запам’ятовування та відтворенні інформації під час контрольної роботита у звичайних умовах, показники правильно розв’язаних завдань є набагатовищими у контрольній групі. Тому що коли у школярів рівень хвилювання татривоги є підвищеним, вони допускають багато помилок. Кількість правильнорозв’язаних завдань є вищою при розв’язанні у звичайних умовах. Тобто колирівень хвилювання є не високим. В нашому дослідженні підтвердилася висунутагіпотеза, що хвилювання погіршує процес пам’яті.
6. Оцінюваннядостовірності експериментальних даних.
При плануванні будь-якого експерименту дослідник повиненаналізувати його внутрішню і зовнішню достовірність. Внутрішня достовірністьексперименту тим вище, ніж більшою мірою дослідник в змозі зробити правильнівисновки про вплив незалежних змінних назалежні. Для цього повинніякнайкраще контролюватися всі сторонні чинники. Необхідно визначити, чи дійснобажана зміна залежної змінної відбулася унаслідок регулювання дослідникомнезалежних змінних або ж ця зміна відбулася під впливом неконтрольованихсторонніх чинників.
Зовнішня достовірність є тим вищою, ніж більшою мірою дослідникможе узагальнити результати експерименту на генеральну сукупність. Як правило,підвищення внутрішньої достовірності веде до зменшення зовнішньоїдостовірності. Чим більший контроль дослідник забезпечує за сторонніми чинниками, тим меншою мірою він може узагальнювати результатиексперименту. [15] Аналіз достовірності, як правило, пов'язаний з обрахунками стандартноїпомилки, кореляційним і факторним аналізом. [2]
Стандартна помилка вимірювання — це відносна частка випадковоїзміни (дисперсії) вимірюваного показника по відношенню до сукупної зміни цьогопоказника (загальної дисперсії). Чим вище стандартна помилка вимірювання, тимнижче точність і надійність використовуваної методики дослідження. [8]
Кореляційний аналіз представляє з себе статистичні методивиявлення кореляційної залежності між двома або більше випадковими ознаками абочинниками. Кореляційний аналіз експериментальних даних містить в собі наступніосновні практичні прийоми: 1) побудову кореляційного поля і складаннякореляційної таблиці; 2) обчислення вибіркових коефіцієнтів кореляції абокореляційного відношення; 3) перевірку статистичної гіпотези значущостізв'язку. Подальше дослідження полягає у встановленні конкретного виду залежностіміж величинами. Кореляційне поле і кореляційна таблиця є допоміжними засобамипри аналізі вибіркових даних. При нанесенні на координатну площину вибірковихточок одержують кореляційне поле. По характеру розташування точок поля можнаскласти попередню думку про форму залежності випадкових величин (наприклад, проте, що одна величина в середньому зростає або убуває при зростанні іншої). Длячисельної обробки результати звичайно групують і представляють у формікореляційної таблиці. [8]
Висновки.
На основі результатів експериментального дослідження робляться
висновки про адекватність основноїгіпотези. Тобто в експериментальній групі рівень оперативної пам’яті нижчий.
Узагальнюючи ці дані можна побачити,що в процесі запам’ятовування та відтворенні інформації під час контрольноїроботи та у звичайних умовах, показники правильно розв’язаних завдань єнабагато вищими у контрольній групі. Тому що коли у школярів рівень хвилюваннята тривоги є підвищеним, вони допускають багато помилок. Кількість правильнорозв’язаних завдань є вищою при розв’язанні у звичайних умовах. Тобто колирівень хвилювання є не високим. В нашому дослідженні підтвердилася висунутагіпотеза, що хвилювання погіршує процес запам’ятовування.
Список використанихджерел:
1. Головин С.Ю. Словарь психолога-практика. — Минск: „Харвест",2001.
2. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. — СПб.: Питер, 2000.
3. Загальна психологія. Навч. посіб. / за ред. М'ясоїд П.М. — К.,2002.
4. Загальна психологія. Навч. посіб. / за ред. Скрипченко О.,Волинської Я., Огородшйчука 3. та ін. — К.: А.П.Н., 2001.
5. Кац М. Статистическая независимость в теории вероятностей, анализей теории чисел. — М., 1998.
6. Корнилова Т.В. Экспериментальная психология: Теория и методы. -М.: АСПЕКТ-ПРЕСС,2003.
7. Кочетков П.А. Краткий курс теории вероятностей й математическойстатистики. — СПб., 2001.
8. Крылов А.А., Маничев С.А. Практикум по общей, экпериментальной и прикладной психологии. — СПб.: Питер, 2005.
9. Кудрявцев Л.Д. Математический анализ. — М., 2000.
10. Методы сбора информации в социологических исследованиях / под ред.Дюрягина В.В. — М.: Наука, 1990.
11. Петриченко Г.А. Практическая психология уверенности в своих силах.- М., 2005.
12. Рудин У. Основи математического анализа. — СПб., 1999.
13. Солсо Р.Л., МакЛин М.К. Экспериментальная психология:Практический курс. — Саратов, 2003.
14. Уиттекер З.Т., Ватсон Дж. Н. Курс современного анализа, основнмеоперации анализа. — М., 1999.
15. Фресс П., Пиаже Ж. Экспериментальная психология. — М.: Прогресс, 1975.