І ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1 Вступ
В різних галузях народного господарства використовуютьсяпідйомні механізми преривного режиму роботи, що виконують переміщення людей тавантажів по вертикальному напрямку по строго визначеному шляху в спеціальнихвантажонесучих пристроях – кабінах, ковшах, сосудів і т.д. До числанайпоширеніших механізмів вертикального транспорту відносяться ліфти, котрі всебільше знаходять своє призначення в сучасних промислових підприємствах і вжилих будівлях.
Ліфти являються стаціонарними механізмами, щопризначенні для транспортування з одного поверху на інший вантажів та людей вкабінах, котрі переміщаються в огородженій по всій стороні шахті. Втеперішньому часі ліфти виконуються з високим степенем автоматизації операційпо відкриванню та закриванню дверей, по переміщенні та зупинки кабіни; цимрізняться безпекою, комфортабельністю та загальнодоступністю використання.
По призначенню ліфти розділяють на пасажирські,грузові з провідником та без провідника, грузопасажирські, спеціальні. Пошвидкості переміщення кабіни розлічають тихохідні (до 0,5 м\с), швидкохідні (до 1,0 м\с) і швидкісні (вище 1,0 м\с) пасажирські ліфти. Грузові ліфти частопрацюють при швидкостях переміщення кабіни 0,1 – 0,5 м\с. Вантажопідйомністьпасажирських ліфтів складає від 250 до 1500кг (від 3 до 21 пасажира),вантажних – від 50 до 5000 кг.
1.2 Будова таексплуатаційні характеристики. Принцип роботи
Основні експлуатаційні характеристики ліфта:
Вантажопідйомність, кг....................................................................300
Максимальна кількістьпасажирів, чол................................................4
Швидкість переміщенням/хв. робоча................................................1,0
Потужність двигунаприводу, кВт.......................................................22
Габаритні розміриліфта, мм
Ширина...............................................................................................1600
Глибина..............................................................................................2100
Висота.................................................................................................2400
Маса кабіни,кг.................................................................................500,0
Маса противаги,кг...........................................................................650,0
Встановленапотужність…………………………………………40 кВт
Робота ліфта.
Ліфт пасажирський використовується для підйому –опускання пасажирів у 9-ти поверховому будинку. На кожному поверсі знаходятьсякнопки виклику ліфта. Роль дверей виконують залізні грати, котрі пасажиривідкривають та закривають самостійно. В кабіні наявний пульт з кнопками.
Ліфт складається з :
1. кабіна
2. канати
3. противовіс
4. двигун з черв’ячнимредуктором
5. уловлювачі
6. щит управління.
/>
Рис.1. Технологічна схема ліфта
/>
Рис.2. Схема електрична принципова домодернізації
Схема управління працює таким чином.
Управління ліфтом може виконуватися як з кабіни, так із площадки виклику на поверхах (кнопки SB3- SB10). Розглянемо роботу схеми привиклиці кабіни з 9-го поверху пассажиром, що знаходиться на 1-му поверсі. Дляцього пассажир повинен натиснути на кнопку SB7. Створюється слідуючи електричнеполе: контакти кнопки стоп SB1 і кінцевих вимикачів дверей шахти SQ2-SQ4,контакти вимикачів вловлювача і канату, контакт дверей кабіни, контакт підлоги,розмикаючі допоміжні контакти реле KV1, KV2,KV4, контакт підлоги SQ5, контакткнопки SB10, катушка поверхового реле KV7, контакт поверхового перемикача ПЕ1,розмикаючий допоміжний контакт KV2, котушка контактора KV4.
При створеній цепочці живлення вмикається контакторKV4 і поверхове реле KV7, котрі своїми замикаючими контактами шунтують кнопкуSB10 і подає живлення в котушку контактора КМ1. Одночасно з контактором КМ1вмикається ЄмТ – електромагніт гальма, при подачі напруги на який тормозніколодки розмикаються і двигун починає обертатися.
1.3 Огляд основних направлень технічних рішеньпри модернізації та автоматизації
Розглянутий мною ліфт по переміщенню пасажирів по вертикалімає ряд недоліків, котрі викликають незручності користувачеві. Насамперед цевідсутність автоматичних дверей, підсвічування кнопки відповідного натиснутогоповерху що в кабіні так і на площадці, відсутній захист від пере навантаження.
Тому, проаналізувавши отримані незручності танедоробки мною було запропоновано такі напрямки автоматизації:
1. Модернізація та введенянових блоків управління в принципову схему.
2. Регулювання швидкостіпереміщення кабіни.
3. Забезпечення безпекироботи ліфта.
1.3.1 З вище перерахованих недоліків електричноюсхемою буде реалізовано автоматичне відкривання та закривання дверей кабіни.При цьому якщо двері будуть відкриті то при випадковому натисненні кабіна небуде виконувати заданний рух, а от коли двері кабіни закриються тоді тільки почнетьсярух кабіни ліфта.
Для безпеки пасажирів будуть використовуватисятензометричні датчики ваги в ролі контролю максимального допустимогонавантаження на кабіну та контроль обриву троса підйому – опускання кабіни. Дляцього будуть використовуватись тензометричні датчики зі встроєними оцінюючимисхемами з релейно-контактним виходом граничних зусиль, котрі обираються згідномоделі датчика.
Для контролю відповідних параметрів буде використанотензометричний датчик ваги з аналоговим виходом типу DF2S4.
Схема підключення:
/>
Рис.3 Схема підключення тензодатчика
Також буде застосована світлова індикація натиснутоїкнопки відповідного поверху до моменту, коли ліфт не зупинеться на заданомуповерсі.
1.3.2 Для оптимальної швидкості підйому-опусканнякабіни та забезпечення плавного пуску та зупинки слід використати частотнийперетворювач, котрий повинен мати в своєму наборі функцію плавного розгонуобертів двигуна та плавне гальмування двигуна до повної зупинки. Для цієїзадачі слід обирати частотні перетворювачі фірми LENZE.
Перетворювачі типу LENZE.
/>
Рис. Схема розміщення тензодатчиків
/>
Рис.4 Схема підключення частотнихперетворювачів даного типу
Даний тип перетворювачів має в своєму складі планшеткуз додатковими контактами, на які підключаються зовнішні елементи, через яківиконується управління двигуном через блок обробки перетворювача.
1.3.3 Забезпечення безпеки роботи ліфта.
Захист обладнання від короткого замикання,перевантаження буде забезпечуватися автоматичними вимикачами, котрі в своючергу при спрацюванні будуть вимикати схему управління. Ще будезастосовуватися реле обриву фаз, котре також вимикатиме схему управління .
/>
Рис.5. Схема контролю перенавантаження і КЗ
2. РОЗРАХУНКОВО – ПРОЕКТНА ЧАСТИНА
2.1 Технічні умови на проектування
Схема електрична принципова повинна забезпечуватислідуючі функції та операції:
1. Безпека пасажирів.
2. Плавність пуску двигунів.
3. Контролювати процесроботи.
4. Забезпечувати захистобладнення.
5. Освітлення кнопок виклику
6. Схема управління на реле
7. Напруга живлення силовогокола 380В, управління – 220В.
Але для розрахунку та виборі елементів необхідніслідуючі параметри:
Вага кабіни – 500 кг.
Вага противовісу – 650 кг
ККД редуктора – 0,76
Швидкість переміщення – 1,5 м/с
Висота поверху – 2,5 м
2.2 Розробка та розрахунок циклограми роботи
Схемою управління буде забезпечено лише повторно –короткочасне вмикання електродвигуна підйому-опускання кабіни, тавідкривання-закривання дверей кабіни.
Тому для прикладу буде розглянуто рух кабіни зпочаткової точки (1 –ий поверх) до кінцевої точки (5 –го поверху) .
Пройдена відстань під час руху з 1 го поверха на 5-й
/>
Затрачений час на підйом, виходячи з того що додатковозатрачатиметься час на плавне рушання та плавну зупинку:
/>
Час на відкриття та закриття дверей та час очікуванняпасажира відповідно рівні: 2с, 2с та 10с.
Тому загальний затрачений час буде рівний:
/>
/>
Рис. 6 Часова діаграма роботи
2.3 Циклограма логічного зв’язку між вхіднихта вихідних елементів та їх функціональне призначення
Вхідні елементи:
SB19- відключення схеми (СТОП).
SB1-9 – кнопки відповідного поверху в кабіні.
SB10-18 – кнопки відповідного поверху на площадці.
SQ1-9 — вказівник відповідного поверху.
SQ10 – наявність пасажирів у кабіні.
SQ11 – крайнє положення дверей кабіни.
SQ12 – початкове положення дверей кабіни.
SQ13- кінцеве аварійне положення кабіни ліфта.
SQ14- нижнє аварійне положення кабіни ліфта.
KT1 — затримка на гальмування
KT2 – затримка на паузу очікування пасажирів.
KU — контакт реле обриву фаз.
LЕ1 – контакт тензометричного датчика контролю перенавантаження кабіни
LЕ2 – контакт тензометричного датчика контролю обривутроса.
QF1 — контакт несправності двигуна підйому-опусканнякабіни
QF2 — контакт несправності двигуна дверей
Вихідні елементи:
KM1 — пускач двигуна підйому кабіни.
KM2 — пускач двигуна опускання кабіни.
KM3 — пускач двигуна відкриття дверей
KM4 — пускач двигуна закриття дверей.
HL1-9 та HL10-18 – індикація відповідного поверху.
Розробка циклограми вхідних та вихіднихелементів.
Cхема захисту і сигналізації спрацьовує приспрацюванні одного з автоматів або реле обриву фаз і відключає всю схемууправління.
/>
Рис.7 Циклограма вхідних та вихідних елементів
2.4 Розробка математичної моделі схемиуправління
Y=SB19(KV46((SB1+KV1)KV1HL1(SQ10((SB10+KV10)KV10HL10))
KV19+…+((SB9+KV9)KV9HL9((SB18+KV18)KV18HL18))KV27+SQ1
KV19+…+SQ9KV27+KV19KV20KV21KV22KV23KV24KV25KV26KV27
KV30+KV1...KV18KV31+(KV31+KT1)KT1KT1+KT1(KV30KM1+KV30KM2)
(KM3+KM4)+KT1+(KV32KV19+KV33KV20+KV34KV21+..+KV40KV27)
(KV31KM3SQ11+SQ11KT2+KT2KM4SQ12(KU+KV41)KV41+(QF1+KV42)
KV42+(QF2+KV43)KV43+(SQ13+KV44)KV44+(SQ14+KV45)KV45+(LE1+KV28)KV28+(LE2+KV29)KV29YA1...YA9+(KV41+KV42+KV43+KV44+KV45+KV28+KV29)KV46
2.5 Розробка схеми електричної принципової
В схемі електричній принциповій наявні такі вузли:
Вузол кнопок SQ1-18, вузол контролю поверхів SQ1-9,вузол автоматичного вибору напряму руху кабіни KV30, вузол управлінняавтоматичними дверми, вузол захисту та безпеки.
У вузлі з кнопками використовується режим пам‘яті дляіндикації лампами HL1-18, блокування викликів контактами KV19-27 та наявності реледозволів на відкривання автоматичних дверей KV32-40.
Вузол автоматичного вибору напряму руху кабіни працюєтаким чином, якщо кабіна стоїть на 3-му поверсі, то кінцевий вимикач SQ3 вмикаєпроміжне реле KV21 в блоці контролю поверхів і таким чином контакт данного релевимикає реле KV30-котре обирає напрям руху. Коли потрібно опуститися на 6-йповерх то натискаємо на кнопку SB6 і реле KV6 cтає в память і своїм контактом вблоці вибору напрямку руху замикає свій контакт, таким чином шунтуєтьсяконтакт KV21 і реле KV30 своїм виконавчим контактом вмикає КМ1 – підняттякабіни.
Реле часу КТ1 задає час на гальмування дією своговиконавчого контакту на частотний перетворювач.
Блок автоматичного відкриття дверей працює такимчином, якщо кабіна знаходиться на потрібному поверсі і користувач викликає ліфтто через блокуючі контакти кінцевого вимикача і відповідної кнопкивідкриваються двері. Якщо ліфт знаходиться на іншому поверсі то при під’їзді назаданий поверх і зупинці двері відкриються при спрацюванні контакту КТ1.
Автоматика захисту спрацьовує при невідповідностіодного з параметрів чи неполадки силового кола та виконує дію в схему управління.Електромагніти YA1-9 – вмикають уловлювачі, котрі спрацьовують при обриві канату(маловірогідно).
/>
Рис. 8 Схема електрична силова
/>
Рис. 9 Схема електрична принципова управління
2.6 Розрахунок та вибір елементів схемиелектричної принципової на базі використання ПК
2.61 Розрахунокдвигуна підйому-опускання.
Потужність двигуна розраховуєтьсяза формулою (1, ст 194):
/>, кВт (1).
де F – зусилля яке повинен подолати двигун, Н.
V – швидкість подачі, м/с.
η – ККД, де враховано втрати в редукторі, тертяв підшипниках.
F кабіни=5000H
F противовіса=6500H
F завант=3000H
V=1,5 м/с
η= 0,76
/>
Обираємо двигун на 30 кВт типу 4А180М4 Iн=56А n=1470об/хв
Cos φ 0.89 ККД=91%(див додатки, табл.1.)
2.6.2 Розрахунок двигуна відкривання-закриваннядверей.
Потужність двигуна транспортера розраховується заформулою (1, ст 194):
/>, кВт (1).
де F – зусилля яке повинен подолати двигун, Н.
V – швидкість переміщення, м/с.
η – ККД, де враховано втрати в редукторі, тертяв підшипниках.
m дверей=260H
F переміщ=50Н
V=0.4 м/с
η= 0,69
/>
Обираємо двигун на 0,25 кВт типу 4АА63В6У3 Iн=0,56Аn=890 об/хв
Cos φ 0.62 ККД=59%(див додатки, табл.1.)
2.6.3 Вибір автомата двигуна руху ліфта.
Для визначення робочого струму двигунавикористовується формула (3, ст. 68, формула 2.4):
/>
/>
Для розрахунку струму спрацювання автомата,використовується формула (2. с 87. IV.4):
Іавт=k х Iн/а, А. (2).
де а – 0,8...3.
Ін- номінальний струм двигуна.(див додаток 1)
k – кратність пускового струму до номінального.
Іавт=6,5 х 56/2=360А
Струм теплового розчеплювача автомата розраховуєтьсяза формулою (2. с 89. IV.7):
Ітепл= 1,1...2,5Ін (3).
Ітепл=1,5 х 56=84A
Обираю автомат типу BA88 — 37 Iт=80А Iел=360А(струмспрацювання виставляється вручну)(див. додатки табл. 2).
2.6.4 Вибір автомата двигуна автоматичних дверей.
Для визначення робочого струму двигунавикористовується формула (3, ст. 68, формула 2.4):
/>
/>
Для розрахунку струму спрацювання автоматавикористовується формула (2):
Іавт=7 х 0,56/2=4А
Струм теплового розчеплювача автомата розраховуєтьсяза формулою (2. с 89. IV.7):
Ітепл= 1,1...2,5Ін (3).
Ітепл=1,5 х 0,56=1А.
Обираю автомат типу BA88 — 32 Iт=1А Iел=4А(струмспрацювання виставляється вручну)(див. додатки табл. 2).
2.6.5.Розрахунок і вибір магнітнихпускачів для двигунів.
Магнітний пускачі для двигуна приводу ліфта вибираємозгідно з Iн двигуна, тип пускача 11ВF400.10 Uспр=220В Іконт=400А 4з+1р ( дивисьдодаток, табл.8)
Вибираємо магнітний пускач для двигуна дверей згідно зIн двигуна, тип пускача 11BF 9.10 Uспр=220В Іконт=9А 4з+1р ( дивись додаток, табл.8)
Вибираємо магнітний пускач для ЄмТ з Iн, тип пускача11BF 30.10 Uспр=220В Іконт=30А 4з+1р ( дивись додаток, табл.8)
2.6.6 Вибір кінцевих вимикачів.
Кінцеві вимикачі повинні мати замикаючі та розмикаючіконтакти, тому обираю кінцеві вимикачі типу RS10524 1з+1р Нспр=8H, U=250B,I=10A(див. додатки табл. 6).
2.6.7Вибір реле обриву фаз:
Для захисту обладнання необхідно контролювати змінунапруги в три-фазному колі. Для цього використовую реле контролю трифазних кіл,яке повинно мати велику швидкодію, просліджувати любі зміни напруги в колі.Згідно необхідних вимог обираю реле контролю трифазних кіл типу TRW400VN4XUж=220В, поріг спрацювання -20 +30% (див додатки табл. 3).
2.6.8Для схеми управління необхідно 19 кнопок, тому яобираю кнопки 18 типу U=220B Ik=3A (див додатки табл 4).
2.6.9Вибираємо лампочки сигналізації.
Лампочки типу 19401237 U=230B I=0,1A, ( дивисьдодаток, табл 9).
2.6.10 Вибір реле часу:
Схема електрична принципова даного курсового проектувключає в себе 1 реле часу, яке маює спрацьовувати через певний проміжок часу.
Згідно необхідних параметрів обираю реле часу типуODM1 U=240B T=0.1-5хв (див. додатки табл. 10).
2.6.11 Вибір блоку живлення.
Для схеми управління необхідне живлення 5 В та 24 В.Тому вибираю стабілізований здвоєнний блок живлення типу ABL-7RE2405P=60Вт(див. додатки табл. 12).
2.6.12 Для приводудвигуна ліфта обираю частотний перетворювач типу E82EV323K4B201 з потужністю в30 кВт f=5-400Гц, U=220-380V (див додатки табл. 9).
2.7 Складання переліку обладнання
ліфт розрахунок автоматика
/>
2.8 Розрахунок надійності системи автоматики
На практиці використовють орієнтований розрахунокнадійності по середньогруповій інтенсивності відказів елементів. В цьомувипадку в якості вихідних данних використовуються значення інтенсивності відказівλі елементів різних груп і чисел Nі елементів які входять в систему.Сутність розрахунку зводиться до знаходження То і вірогідності безвідказноїроботи Р(t).
Рекомендується слідуючий порядок розрахунку;
1 Елементи зпроектованої системи розбивають на групиприблизно з однаковими інтенсивностями відказів і підрахунку кількостіелементів Nі в кожній групі.
2 По табличним інтенсивностям відказів встановлюютьзначення λі кожної групи елементів.
3 Розраховують добуток λіNі які характеризуютьдолю відказів вносимих елементами кожної групи в загальну інтенсивністьвідказів системи.
4 Визначають загальну інтенсивність відказів системи.
/>
5 Розраховуємо час напрацювання на відказ То/>
То=1/λс.
6 Визначаємо вірогідність безвідмовної роботи системи
/>
Розрахунок надійності схеми
Магнітні пускачі – 4шт*20 *10-6=80*10-6
Проміжні реле – 46шт*10*10-6=460*10-6
Двигунів –2шт*30*10-6=60*10-6
Реле обриву фаз –1шт*13*10-6=13*10-6
Автоматів — 3шт*8*10-6=24*10-6
Кнопки –19шт*6*10-6=112*10-6
Кінцевики –14шт*8*10-6=112*10-6
Ламп –18шт*0,8*10-6=164*10-6
ΣλіNі=1025*10-6
То=1/1025*10-6=975год.
/>
/>
/>
/>
Рис.10. Номограма роботи
Література
1. Електротехнічний справочник. Т.1. Под общ.Є45 ред. П. Г.Грудниского та ін. Вид 5 – е, виправл. М., «Енергія», 1974.
2. Кузницьов В. М. Автоматизація установочнихпереміщень. – М.: Пром-ть, 1981. – 184 с.
3. Каталог SV_ALTERA 2003/2005 року.
4. Є.Н. Зімін – « Електрообладнання для виробничих підприємств». Москва, 1981 р.
5. Каталог « Компоненти в системі автоматизації впромисловості », квітень 2005 р.
6. Офіційний сайт TURCK: www. turck. com
7. Л.Г. Молчанов – “ Монтаж, наладка іексплуатація автоматичних пристроїв”, Москва, 1991 р.
8. А.Ф.Зюзин — “ Монтаж, експлуатація і ремонтелектрообладнання виробничих підприємств”, Москва, 1986 р.
9.Організація та планування деревообробноговиробництва.- М. І. Потапов, М. К.Захаров.- 1998р. 345с.
10 Економіка підприємства.- Навальний посібник-2001р.-123с.
11 Економіка виробництвіа.- О.І. Волкова.-Київ. 2002р. 264 с.
12. Основи підприємницької діяльності.-Мочерний С.В.- Академія.- 2001р.- 435с.
13 Макаровська Т.М.- Основи економікипідприємства.- Київ «Веселка».- 2001 р.
Додатки
Таблиця 1. Номінали потужностей двигунів
Тип
дви-
гуна
Рном,
кВт
При номінальному
Навантаженні Мmax/Mн Mп/ Mн Mmin/ Mн Iп/Iном
J, кг/>м2 n, об/хв η, %
Cosφ/> 4АА63В6У3 0,25 890 59,0 0,62 2,2 2,2 1,5 3,0
19/>10-4 4АXД80S2 2.2 2850 80 0,83 2,2 2,2 1,8 7.5
19,3/>10-4 4АХД100S2 5,5 2880 84.5 0,85 2.4 2,0 1.6 8
59.3/>10-4 4А112M2Y3 7.5 2900 87.5 0.88 2.8 2.0 1.8 7.5
46/>10-4 4А132M4Y3 11 1460 87.5 0.87 3.0 2.2 1.7 7.5
4/>10-2 4A160S4Y3 15 1465 88.5 0.88 2.3 1.4 1.0 7
10.3/>10-2 4A100L6У3 18.5 1465 89.5 0.88 2,3 1.4 1.0 7
19/>10-2
/>
Таблиця 2. Блоки живленняТип Характеристики Вхід Вихід
Напруга
Uж, В АС
Напруга
Uвих, В DС
Струм
Iвих, А
Потужність
Р, Вт ABL-7RE2402 100...240 5,12,24,36 2 48 ABL-7RE2403 100...240 5,12,24,36 3 72 ABL-7RE2405 100...240 5,24 5 120 ABL-7RE2410 100...240 5,12 10 240
Таблиця 3. Номінали автоматівПараметр ВА88-32 ВА88-33 ВА88-35 ВА88-37 ВА88-40 ВА88-43
Максимальний номінальний струм
Iнм, А 3-12,5 160 250 400 800 1600 Струм теплового розчеплення Iн, А 1;2,5; 1,6; 2,0; 2,5; 3,2; 4,0 50; 63; 80; 100; 125 12,5; 16; 20; 25; 32; 40; 50; 63; 80; 100; 125 125; 160; 16; 20; 25; 32; 40; 50; 63; 80; 100;200; 250 80; 100; 125;250; 315; 400 200; 500; 630; 800 800; 1000; 1250; 1600 Струм спрацювання електромагнітного розчіплювача 500 10In 10In 10In 10In 10In регул. Механічна ізносостійкість, циклів ВО не менше 8500 7000 7000 4000 4000 2500 Електрична ізносостійкість, циклів ВО не менше 1500 100 1000 1000 1000 500 Режим роботи довготривалий Строк служби, не менше, років 15
Таблиця 4. Реле напруги
/>
Таблиця 5. Кнопки
/>
Таблиця 6. Датчик вагиТехнические данныеТипы DF2S-4 DF2S-5 Класс точности 0,05% 0,03% Номинальная нагрузка (Emax) кг 1,3,5,10,12,15,20 1,3,5,10,12,15,20 Макс. размер платформы мм 150х150 150х150 Рабочий коэффициент передачи(Cn) мВ/В 2±10%(1кг:1,8±10%) 2±10%(1кг:1,8±10%) Нулевой баланс 0±0,5 0±0,5 Температурн. коэффициент нуля (ТКо) % от Cn /10К ±0,0500 ±0,0300 Темпер.отклонение РКП (ТКс) ±0,100 ±0,0500 Гистерезис (dhy) % от Cn ±0,0500 ±0,0300 Нелинейность (dlin) ±0,0500 ±0,0300 Ползучесть (dcr) за 5мин. ±0,0500 ±0,0300 Погрешностьэксцентричн. нагружения1) % ±0,1000 ±0,0500 Входное сопротивление (RLC) Ом 1000±10 1000±10 Выходное сопротивление (R0) 1000±10 1000±10 Эталонное напряжение (Uref) В 5 5 Номинальное напряжение (Bu) 5…15 5…15 Сопротивление изоляции (Ris) ГОм >2 >2 Номин. диапазон температур(BT) °С `-10…+40 `-10…+40 Рабочий диапазон температур (Btu) `-20…+50 `-20…+50 Температура хранения (Btl) `-30…+70 `-30…+70 Предельно допустимая нагрузка (EL) % от Еmax 150 150 Допустимая латеральная. нагр.(Llq) % от Еmax 300 300 Разрушающая нагрузка (Ed) 150 150 Деформация при номин. нагрузке (snom) мм />
Таблиця 7. Лампи індикації
/>
/>
/>
/>
Таблиця 8. Магнітні пускачі
/>
/>
Таблиця 9. Параметричастотних перетворювачів
/>
Таблиця 10. Проміжніреле
/>