1. ЕЛЕКТРОПРИВІД РУЧНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН.
ВИМОГИ ДО ЕЛЕКТРОПРИВОДА
Ручнаелектрична машина (РЕМ) це така машина, в якій головний робочий рух виконуєтьсявід електричного двигуна або електромагніта, а допоміжний рух та керуваннямашиною — вручну.
Усільському господарстві РЕМ достатньо широко застосовуються для стрижки овець,а також для механізації монтажних, ремонтних та інших слюсарних робіт уремонтних та деревообробних майстернях. Застосування цих машин значно підвищуєпродуктивність праці, скорочує частку ро біт, які вимагають значних фізичнихзусиль від працівника.
Промисловістьвипускає більше 100 типів РЕМ, серед яких є свердлильні машини, електричнідискові пилки, шліфувальні машини, електроножиці, електрорубанки,електролобзики, гайковерти, універсальні машини зі змінними насадками та інші.
ОскількиРЕМ працюють у безпосередньому контакті з людиною, до них ставлять такі основніергономічні вимоги: невелика маса, безпека в роботі, зручність в експлуатації,нормовані величини шуму та вібрації, економічність.
Будь-якаРЕМ складається з електродвигуна або електромагніта, передавального пристрою,робочого інструменту та регулювальних пристроїв, які дають напрямок та глибинусвердління, різання, заточування тощо. Є також додаткові складові частини —корпус або рама, підшипники, вимика чі, штепсельні з'єднання, шнури або кабелі.
МасаРЕМ на 70 — 80 % визначається масою електродвигунного пристрою, тому для їхпривода застосовують високошвидкісні двигуни, якнайменші за масою. З другогобоку, підвищення частоти обертання двигуна для РЕМ з невеликою швидкістю рухуробочого органу зумовлює необхідність редукторних передач, які ускладнюютьмашину і тим самим збільшують масу РЕМ. Тому при конструюванні РЕМ знаходятьоптимальний варіант співвідношення маси двигуна (т в) та масиредуктора (тр) для даної швидкості обертання робо чого органа п (рис.1). Найменшій загальній масі т„ +тпа р дв відповідаєоптимальна частота обертання електродвигуна.
Заробочою напругою і ступенем безпеки згідно з ГОСТ 12.2.013-75 РЕМ виготовляютьтрьох класів:
• клас І — зномінальною напругою вище 42 В і основною ізоляцією деталей, що перебувають піднапругою, та штепсельною вилкою із заземлюючим контактом;
• клас II — з номінальноюнапругою вище 42 В і в яких всі деталі, що перебувають під напругою, маютьподвійну або посилену ізоляцію без пристрою для заземлення;
• клас III — з номінальноюнапругою до 42 В включно, що живляться від автономних джерел струму абозагальної мережі через ізолюючий трансформатор чи перетворювач, напругахолостого ходу якого не перевищує 50 В, а вторинне електричне коло не з'єднанез землею.
Ручніелектричні машини розраховані на номінальні на пруги 36, 42, 220, 380 Взмінного струму та частоти 50, 200, 400 Гц.
Дляпідвищення безпеки роботи з РЕМ класу І та запобігання ураженню електричнимструмом у виробничих умовах останні приєднують до електричної мережі череззахисно-вимикальні пристрої. Схему одного з цих пристроїв И39814 наведено нарис. 2. Датчиком струму витікання є трансформатор Т, первинна обмотка якогоувімкнена послідовно в коло захисного нульового проводу. Пристрій підключаєтьсядо електричної мережі і ручної машини че рез штепсельні з‘єднання XI і Х2. Вмикаютьпристій на тисканням на кнопку 8В2. При цьому через випрямляч VI подається напругана об мотку іГІ.2 герконового реле Кі, замикаючий контакт якого шунтує кнопку 8В2.Для вмикання двигуна руч ної машини М натискують на вмонтований у рукояткумашини вимикач 8А2, через який подається напруга на обмотку герконового реле К2.Контакт реле К2 замикає коло котушки магнітного пускача КМ. Головні контактиостаннього вмикають двигун М у мережу.
/>
Рис. 1.Залежність маси електродвигуна та редуктора РЕМ від частоти обертання
Припробої ізоляції ручної машини на корпус у нульовому проводі з'являється струм,який індукує є. р. с. у вторинній обмотці датчика трансформатора Т. Під дієюцієї є. р. с. відкривається транзистор УТ і тиристор Т^5. Струм, що проходитьчерез обмотку КІЛ герконового реле К1, розмагнічує його, контакт К1 розмикаєтьсяі знеструмлює котушку магнітного пускача КМ. Останній вимикає ручну машину змережі. Одночасне гасне лампа НЬ, що сигналізує про вимкнення пристрою.Тривалість спрацювання захисту 0,05 с. Величина струму витоку, при якомуспрацьовує захист, не повинна перевищувати 10 мА і регулюється резистором Е1. Дляперевірки роботоздатності пристрою натискують на кнопку ЗБЗ, створюючи штучнезамикання на корпус. Вимикають пристрій кнопкою ВВІ. Залежно від величининапруги мережі перемикач 8А1 встановлюють у положення «220 В» або«380 В». Згідно з діючою класифікацією умовне позначення РЕМскладається з таких позицій: ИЗ — електричний привід; перша цифра за буквамиозначає номер групи (
/>
Рис. 2.Схема вмикання ручної електричної машини класу І через захисний пристрій И39814
1 —свердлильні; 2 — шліфувальні та полірувальні; 3 — різена-різні; 4 — ударні таударно-обертальні; 5 — фрезерні; пилки дискові; 9 — перетворювачі, захисніпристрої); друга цифра — номер підгрупи (0 — прямі; 1 — кутові; 2 — 3 — торцеві); додатковий індекс З означає особливості машини, в деяких випадках —електронне регулювання швидкості.
2. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕКТРОДВИГУНІВ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ПРИВОДА РЕМ
Дляпривода РЕМ використовують спеціальні електродвигуни уніфікованої серії, якіповинні відповідати таким вимогам: достатньо жорстка механічна характеристика,велика перевантажувальна здатність, механічна міцність, невелика маса.
Цідвигуни поділяють на три основні серії:
а) три-та однофазні асинхронні електродвигуни з корот козамкненим ротором промисловоїчастоти 50 Гц (АН); на пругою 36, 42, 220 та 380 В; потужністю 120, 180 270 400600, 800 та 1000 Вт;
б) трифазніасинхронні з короткозамкненим ротором час тотою 200 Гц (АП); напругою 36, 42 та220 В; потужністю ЗО, 50, 80, 120, 180, 270, 400, 600, 800, 1000, 1200, 1600,2200 Вт;
в) універсальніколекторні промислової частоти (КН) на пругою 220 В; частотою 50 Гц; потужністю18, ЗО, 50 80 100, 180, 270, 400, 800, 1000, 1200 Вт.
Однофазніасинхронні двигуни з короткозамкненим рото ром залежно від типу пусковогопристрою поділяють на: АЕ — з пусковою обмоткою (рис. 3), АУ — з пусковимконденсатором Сп, АТ — робочим конденсатором Ср, АУТ — пусковим та робочимконденсаторами, з електронним регу люванням частоти обертання та реверсування(РР). Механіч ні характеристики цих двигунів наведені на рис. 3, б. Перевагоюїх є простота і надійність конструкції, невелика вар тість.
Універсальніколекторні електродвигуни серії КН (рис. '•о, а) можуть працювати як назмінному, так і на постійному струмі, але в основному їх використовують зживленням від мережі змінного струму частотою 50 Гц. Двигуни мають механічнухарактеристику, яка забезпечує велику перевантажувальну здатність при низькихчастотах обертання, тому їх застосовують у РЕМ, де вимагаються великі моменти,а також пуск при повному навантаженні (наприклад, електросвердла, електроножицітощо).
Недолікомколекторних двигунів є складність конструкції, підвищена витрата міді на їхвиготовлення, підвищені вимоги до обслуговування, особливо при роботі вприміщеннях з агресивним середовищем.
Масаелектродвигуна при однаковій потужності на валу Р2 із збільшеннямчастоти обертання гадв, об/хв, та частоти струму живлення /, Гц,зменшується відповідно до рівняння
/>
де т0— експериментальний коефіцієнт, для двополюсних трифазних двигунів промисловоїчастоти т0=11, для двополюсних двигунів підвищеної частоти (200 Гц)т0= 12 — 13.
Зцієї точки зору оптимальна частота обертання привідного електродвигунаперебуває в межах 8-12 тис. об/хв. Практично використовують двигуни з частотоюобертання від 3000 об/хв (асинхронні з короткозамкненим ротором, частотою 50Гц) до 12 тис. об/хв (асинхронні частотою 200 Гц та колекторні).
/>
Рис. 3.Схеми вмикання електродвигунів РЕМ колекторного (а), однофазного (б) та їх механічніхарактеристики
Питоміпоказники маси для універсальних колекторних двигунів дорівнюють ЗО — 65 Вт/кг,трифазних асинхронних підвищеної частоти 200 Гц — 50 — 80 Вт/кг, асинхроннихчастоти 50 Гц — 20 — 40 Вт/кг.
Законструктивним виконанням та способом монтажу двигуни РЕМ відносяться доокремої групи (7М9000). Як правило, це вбудовані двигуни, що конструктивноз'єднані з редуктором чи робочим органом як одне ціле. Вихідний вал двигунаможе бути виконаний із зубчастою нарізкою і є частиною редуктора(електросвердла тощо). В електрорубанку застосовують спеціальну конструкціюелектродвигуна, в якому ротор знаходиться зовні статора і на ньомубезпосередньо закріплені робочі ножі.
Потужністьпривідного двигуна для РЕМ вибирають за максимальним зусиллям на робочомуоргані та частотою обертання чи лінійного руху робочого органу. Оскільки зусилля подачі робочого органу створюються вручну робітником, то вони можутьколиватися в широких межах, тому, як правило, користуються експериментальнимиданими і потужність двигуна вибирають зі значним запасом. Так, потужністьдвигуна для свердлильних електричних машин визна чають за потужністю на свердліРсв, кВт:
/>
де п —частота обертання свердла, об/хв; Мсв — крутний момент на свердлі, Н• м.
Мсввизначають за формулою
де И —діаметр свердла, мм; 5 — подача на один оберт свердла, мм; с, х, у —коефіцієнти, які визначаються експериментально і залежать від фізико-механічнихвластивостей оброблюваного матеріалу (для чавуну с = 11,6; х = 2,0; у = 0,6;для вуглецевої сталі середньої міцності с = 44; х = 1,8; у = 0,8).
Потужністьна валу двигуна складається з Рсв та потужності холостого ходумашини (20 — ЗО % від Рсв).
3. ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ РЕМ
Ручніелектричні машини в польових умовах живляться від пересувних електростанційневеликої потужності, а за наявності електричної мережі 380/220 В безпосередньовід неї або через знижувальні трансформатори чи перетворювачі частоти.
Знижувальнітрансформатори призначені для перетворення трифазної напруги змінного струму660, 380, 220 В у трифазну напругу 12, 24, 36, 42, 127, 220 та 380 В.
Дляживлення РЕМ випускають сухі трансформатори типу ТСЗИ потужністю 0,63; 1,0;1,6; 2,5 та 4 кВА з різними схемами з'єднання первинних та вторинних обмоток.Для перемикання обмоток трансформатора із «зірки» на«трикутник» і навпаки на клемній дошці є спеціальні перемички. Корпустрансформатора заземлюється приєднанням до нього нульового проводу мережі220/380 В.
Машиннийперетворювач частоти типу ИЗ-9401 призначений для перетворення змінноготрифазного струму частотою 50 Гц при напрузі 220 або 380 В у змінний трифазнийструм підвищеної частоти 200 Гц при напрузі 36 В.
Перетворюваччастоти типу ИЗ-9401 (рис. 4) складається з двополюсного асинхронного двигуна Мз короткозамкненим ротором і шестиполюсного асинхронного генератора С з фазнимротором. Ротори двигуна і генератора знаходяться на одному валу і обертаються зоднаковою частотою. На валу закріплені три ізольованих одне від одного кільця,до яких приєднані виводи обмоток ротора генератора. На кільця генератора черезщітки і на обмотки статора електродвигуна подається напруга мережі 220 або 380В. Напруга 36 В частотою 200 Гц знімається з обмотки статора генератора. Принципроботи перетворювача такий. У шестиполюсному роторі магнітне поле обертається зчастотою 1000 об/хв навколо ротора. У свою чергу ротор генератора обертається внапрямку обертання магнітного поля з частотою близь ко 3000 об/хв. Тому магнітні силові лінії перетинають витки нерухомої обмотки статора генератора з частотою обертання близько 4000 об/хв. У цьому випадку в шестиполюсних обмоткахстатора виникає напруга змінного струму з частотою близько 200 Гц.
Синхронно-реактивнийперетворювач частоти ИЗ-9403 призначений для пере творення трифазного змінногоструму частотою 50 Гц і напругою 220/380 В у змінний трифазний струм частотою200 Гц і напругою 36 В.
Принципдії перетворювача ґрунтується на виділенні і використанні вищих гармонікмагнітного поля (рис. 5).
Перетворювачскладається із статора, вертикально розміщеного ротора та підшипникових щитів.У пазах статора розміщені дві трифазні обмотки: одна двополюсна (пер винна)під'єднується до мережі і призначена для створення обертового магнітного поля вмашині, друга восьмиполюсна (вторинна) призначена для одержання струму високоїчастоти.
/>
Рис. 4.Електрична схема перетворювача частоти ИЗ-9401
Магнітнасистема ротора має особливу форму (рис. 5, б) і спеціально розраховану величинуповітряного зазору, завдяки чому в кривій розподілу магнітної індукції в повітряному зазорі виділяється необхідна четверта гармоніка. Досвід проектуванняі виготовлення синхронно-реактивних перетворювачів частоти показує, що длявиділення четвертої гармоніки поля обриси поверхні магнітних частин ротораможуть бути частинами кола, ексцентричного відносно кола розточки статора. Так,у машині ИЗ-9403 ексцентриситет кола для обрису магнітної частоти роторастановить 2,14 мм.
/> />
Рис. 5.Перетворювач частоти ИЗ-9403:
а — схема: б —поперечний переріз ротора, магнітна частина заштрихована; в — форма кривихмагнітного потоку: Фі — первинної обмотки, Ф3 — у повітряно музазорі, Ф4 — вторинної обмотки
Длярозгону ротора під час пуску в його магнітну частину закладена пускова обмоткау вигляді білячої клітки, виготовленої з алюмінієвих стержнів зкороткозамкненими алюмінієвими кільцями. При досягненні ротором підсинхронноїчастоти обертання вів завдяки реактивному моменту втягується в синхронізм. Уробочому режимі ротор обертається синхронно з обертовим магнітним полем, томупідвищена частота змінного струму залишається незмінною.
4. ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЕКТРОПРИВОДІВ РЕМ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬ У РІЗНИХ ГАЛУЗЯХСІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
електропривідручна електрична машина
Утваринництві основною ручною електричною машиною є машинка для стрижки овець.Електропривід цієї машинки має два варіанти: від окремого електродвигуна черезгнучкий вал та від вмонтованого в рукоятку електродвигуна. Основна механічначастина машинок, відповідно до типів МСО-77Б та МСУ-200, залишається однаковоюза виключенням змін у кінематичній схемі в місці приєднання двигуна.
Стригальнамашинка включає такі елементи: різальний апарат, до складу якого входятьчотиризубий рухомий ніж та дванадцятизуба гребінка, ексцентриковий, натискаючийта шарнірний механізми. Рухаючись по тілу тварини гребінка захоплює тапритримує вовну, а ніж, виконуючи 2100 по двійних ходів за хвилину уздовжгребінки, зрізає вовну. За хват машинки — 76,8 мм. Ексцентриковий механізмперетворює обертальний рух двигуна в коливальний рух ножа.
Моментопору машинки залежить від двох складових: моменту різання вовни залежно відподачі та моменту тертя ножа по гребінці залежно від зусилля натискання. Першиймомент при зміні швидкості подачі від 0,4 до 1 м/с змінюється від 0,8 до 1,5 Н• м, тобто майже прямо пропорційно, а другий при зміні натискання ножа нагребінку від 100 до 200 Н змінюється в чотири рази (від 0,1 до 0,4 Н • м),тобто від цього моменту опору в основному залежить навантаження двигуна.
Експериментальновстановлено, що в машинці з гнучким валом приблизно 10 — 12 % потужностідвигуна витрачається на тертя гнучкого вала по кожуху, 30 % — на зрізання вовниі близько 60 % — на холостий хід машинки, включаючи тертя ножа по гребінці.Тому зусилля натискання не повинно перевищувати 200 Н.
Дляпривода стригальних машинок МСО-77Б застосовують трифазні асинхронніелектродвигуни з короткозамкненим ротором типу АД-120 потужністю 120 Вт,синхронною частотою обертання 3000 об/хв, напругою 220/380 В при частоті мережі50 Гц. Двигун підвішується на кронштейні над робочим столом і через гнучкий валдовжиною 1,6 м передає обертальний рух стригальній машинці. Особливістюконструкції двигуна є те, що він виготовлений без лап зі спеціальним фланцем наодному підшипниковому щиті для кріплення кожуха гнучкого вала. Керують двигуномвручну за допомогою ручного пускача ПНВ-30.
Привідстригальних машинок МСУ-200 здійснюється від спеціальних асинхронних двигунів зкороткозамкненим ротором, які під'єднуються до електричної мережі черезперетворювач частоти з вихідними параметрами 36 В, 200 Гц. Синхронна частотаобертання цих двигунів — 12 000 об/хв, номінальна потужність 90 Вт.Застосування високочастотного двигуна зменшує його масу в 3 рази, а габарити подіаметру та довжині — в 2 рази. З урахуванням ліквідації гнучкого вала масапривода машинки зменшується в 4 рази, а двигун вмонтований у ручку стригальноїмашинки, що збільшує її маневреність і знімає діє реактивного моменту гнучкоговала на руку стригаля. Зниження напруги на двигуні до 36 В підвищує безпекупраці.
Зарахунок зменшення втрат потужності в гнучкому валу потужність двигуна такожзменшується.
Длястрижки овець в умовах підприємства застосовують стригальні апарати ЗСА-1Д змашинкою МСО-77Б продуктивністю 8 голів на годину. Один такий стригальнийапарат розрахований на підприємство з поголів'ям до 500 овець.
Припоголів'ї 10 — 12 тис. овець застосовують агрегат ЗСА-12Г, який складається з12 апаратів ЗСА-1Д, силової та освітлювальної кабельних мереж, переносногозаземлюючого пристрою, розподільного щитка та апарата для заточування ножівмашинок.
Агрегатодержує живлення від електромережі або пере сувної електростанції потужністю 4— 12 кВт з бензиновим або дизельним двигуном.
Високочастотністригальні агрегати ЗСА-6/200 та ЗСА-12/300 складаються з 6 або 12 стригальнихапаратів з машинками МСУ-200 і двигунами МС-200Н, перетворювача ча стотиИЗ-9401, заточувального апарата ТАЇ, переносної електромережі.
Дляспеціалізованих підприємств по вирощуванню овець застосовують стаціонарністригальні пункти, обладнані, крім того, пресом для вовни, тельфером,транспортерами для вов ни, спеціальними поворотними столами.
Умайстернях по ремонту сільськогосподарської техніки та деревообробних майстерняхнабір РЕМ дуже широкий. Передусім, це електричні свердлильні машини(електродрилі), які поділяються на одно-, двошвидкісні та з електроннимрегулюванням швидкості. Електропривід цих машин здійснюють від двигунів серіїАП частотою струму 200 Гц, потужністю 400, 800, 1230 Вт та колекторних серіїКН-11 з частотою змінного струму 50 Гц, потужністю від 200 до 600 Вт.Найбільший діаметр свердла залежно від потужності — від 6 мм (машина ИЗ-1025Б)до 23 мм (ИЗ-1305).
Двошвидкіснасвердлильна машина (ИЗ-1202, И9-1205) складається з двигуна КН тадвошвидкісного редуктора з механізмом перемикання швидкостей. Перемиканняшвидкостей — механічне, за допомогою двох пар зубчастих коліс, які можутьпереміщуватись в осьовому напрямку при дії на них рукоятки перемикача.
Особливістюелектропривода одношвидкісного електросвердла з колекторним двигуном єкінематична схема (рис. 6, б), в якій вал електродвигуна є однією з шестереньредуктора.
Корпусмашини та передавальні пристрої повинні мати достатню міцність, оскільки присвердлінні до них прикладаються значні механічні зусилля в осьовому тарадіальному напрямках.
Так,при свердлінні отворів діаметром 6-9 мм обертовий момент становить 1 — 2 Н • м,а осьовий (натискання свердла) — 500 -650 Н; при діаметрі 12-14 мм — відповідно6 — 8 Н • м та 1500 — 2000 Н; при діаметрі 23 мм — 25 — 50 Н • м та 3000 — 4000Н.
Схемавмикання машини включає штепсельне з"єднан-ня X, курковий двополюснийвимикач (35, фільтр-конденсатор С, обмотку якоря Я та обмотку збудження 03 (рис.6, а).
Електричнісвердлильні машини з електродвигунами серії КРРН11-180/220 (рис. 7) маютьелектронне регулювання швидкості та реверсування. Максимальний діаметр свердлавід 6 до 13 мм, частота обертання шпинделя регулюється в межах 0 — 600; 0 — 840; 0 — 2300 об/хв, споживана потужність 300 — 400 Вт. Живлення від мережінапругою 220 В, часто тою струму 50 Гц.
/>/>
Рис. 6.Електрична схема вмикання електричної свердлильної машини (а) та її кінематичнасхема (б)
Електричніножиці ИЗ-5405; ИЗ-5407 призначені для різання листового металу від 1,25 до 3,5мм завтовшки, при водяться в дію від колекторного двигуна напругою 220 Вчастотою струму 50 Гц. Потужність електродвигуна 270 -550 Вт, частота подвійнихходів 1400 — 1500 на хвилину.
Кінематичнасхема складається з зубчастого редуктора, кривошипа та повзуна, якіперетворюють обертальний рух двигуна в коливальний рух робочих органів. Наповзуні за кріплюється насадка з твердосплавного матеріалу, що вико нує рольрухомого ножа, протирізальна пластина має таку саму насадку.
Електричнішліфувальні машини ИЗ-2011, ИЗ-2017 при значені для зачищення поверхоньконструкцій зі сталі та чавуну, зварних швів, очищення від корозії ташліфування виробів з металу та інших матеріалів. Електродвигун колекторний КН11потужністю 1050 Вт, частота обертання шпин деля 3600 об/хв. Робочим органом єшліфувальний круг діа метром 150 мм.
Удеревообробних майстернях застосовують ручні електричні дискові пилки ИЗ-5106,ИЗ-5107 тощо, які приводять ся в дію від колекторних двигунів потужністю 600 — 1150 Вт, напругою 220 В та частотою струму 50 Гц. Діаметр диска — від 160 до200 мм, частота обертання 2800 — 2900 об/хв. Машина забезпечує глибину пропилудо 65 мм.
Дляпривода електричних довбачів, які призначені для пробивання в древі отворів ігнізд прямокутної форми, шпунтових пазів тощо, використовують як асинхроннідвигуни
/>
Рис. 7.Схема керування електрич ною свердлильною ручною машиною з тиристорнимрегулюванням часто ти обертання
ИЗ-5601потужністю 1070 ВТ, що працюють від ме режі змінного струму час тотою 50 Гц,напругою 220 В, так і колекторні двигуни КН потужністю 1150 Вт. Робочим органомє безкіне чний ланцюг, на якому за кріплені різальні зуби.
Урослинництві в основному застосовують пересувні машини, які можна віднести якдо ручних електричних машин, так і до мобільних електрифікованих. Це —електромотика ЗМ 12А та електрофреза ФС-0,7, описані в розділі«Електропривід мобільних машин».
5. ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ РЕМ
Правилабезпеки при експлуатації РЕМ в умовах виробництва встановлені ГОСТ 12.2.013-75«Машины ручные злектрические. Общиетребования безопасности».
Дороботи з ручними машинами допускаються особи, які пройшли виробниче навчання імають кваліфікаційну групу з техніки безпеки. Дозволяється експлуатація тількитих машин, які задовольняють вимогам ГОСТ 12.2.013-75.
Прикожній видачі машини в роботу виконують перевірку комплектності, надійностізакріплення деталей, зовнішній огляд ізоляційних деталей корпусу і кабелю,перевірку робо ти вимикача та машини на холостому ходу.
Умашин класу І перевіряють також справність кола заземлення.
При роботіз машиною класу І слід застосовувати індивідуальні захисні засоби (діелектричнірукавиці, калоші, килими) за винятком таких випадків: машина, і тільки одна,живиться від розподільного трансформатора, автономної установкидвигун-генератор або перетворювача часто ти з окремими обмотками, череззахисно-вимикальний при стрій.
Машинамикласів II і III дозволяється виконання робіт без застосуванняіндивідуальних захисних засобів.
Упобутових умовах дозволяється експлуатувати тільки машини класів II і III відповідно допризначення, вказаного у паспорті машини.
Длямашин класів І та II різниця потенціалів між землею та будь-яким проводомелектричної мережі, до якої приєднується РЕМ, не повинна бути більшою за 250 В.Різниця потенціалів між землею і будь-якою фазою мережі живлення машини III класу не повиннаперевищувати 24 В.
Конструкціяштепсельного з'єднання машини III класу не повинна допускати суміщення ізз'єднаннями, призначеними для машин І та II класів.Конструкція з'єднання на 200 та 400 Гц не повинна допускати суміщення ізштепсельними з'єднаннями на 50 Гц.
Опірізоляції нових машин (після випуску з заводу) від носно корпусу та міжобмотками не повинен бути меншим за 100 МОм у холодному стані та 2 МОм приробочій темпера турі двигуна.