Міністерство Освіти і науки України
Київський Національний ЕкономічнийУніверситет
імені Вадима Гетьмана
РЕФЕРАТ
На тему:«Утопізм антиглобалізму»
виконала
студентка3 курсу
заочноїформи навчання
спеціальність– 6507
група№ 3
КовальА. В.
Київ2011р.
Зміст
1. Антиглобалізм:визначення та основні тезиси
2. Історіявиникнення та розвитку
3. Антиглобалізмв країнах світу: представники, ідеологія, основні напрями діяльності.
4. Антиглобалізмта глобалізм як напрямки розвитку – схоже та різне.
5. Списоквикористаної літератури та інтернет-ресурсів.
1. Антиглобалізм: визначення та основнітезиси
З глобалізацієюборються по-різному. Хтось кидається піцами у Буша, хтось загрозливо махаєкастаньєтами у бік імперіалізму, а хтось намагається обмотати Статую Свободитуалетним папером. І це далеко не все, на що здатні світові антиглобалісти.
Антиглобалізм — це багатовекторний політичний рух, спрямований проти негативних аспектівпроцесу глобалізації в його сучасних формах, зокрема, проти концентраціїбагатства в руках транснаціональних корпорацій та окремих держав, протидомінування глобальних торгово-урядових організацій (Світового банку,Міжнародного валютного фонду, Організації економічного співробітництва тарозвитку, Світової організації торгівлі і т.п.). Прихильники антиглобалізмувиступають за пошук альтернативних моделей глобального розвитку. Боротьба йде восновному під гаслами протистояння глобальній нерівності та формуванняоднополярного світу, забруднення навколишнього середовища і т.п. Антиглобалістирегулярно проводять у різних країнах світу акції, найчастіше карнавального ішокуючого характеру, з використанням ліворадикальної атрибутики, протиінтернаціонального капіталу і підтримуваної ним моделі глобалізації економіки.
Щоб зрозуміти,що таке антиглобалізм, треба уявляти собі, що стоїть за розпливчастим поняттям«глобалізація». Глобалізацією стали називати процес економічного об'єднаннясвіту, яка стала очевидною після розпаду Радянського Союзу. Антиглобалістизасуджують західні компанії та уряду за їх неоімперіалістичних політику, метаякої — будь-яким шляхом збільшити власну владу над світом. Протестантиглобалістів у першу чергу викликає те, що великі західні компанії перенеслизначну частину виробництва до країн, де людей легше експлуатувати, і тим самимвикликали хвилю безробіття в розвинених країнах, де праця оплачується вище.Крім того, антиглобалістів обурює ситуація, при якій нерегульовані грошовіпотоки розповсюджуються по всьому світу, що вже нераз призводило до значнихфінансових криз, у свою чергу створював соціальну нестабільність. І нарешті,антиглобалісти висловлюють свою крайню заклопотаність з приводу невизначеногомайбутнього західної демократії, оскільки окремі демократичні держави Європи іАмерики з'єднуються в Європейський союз і NAFTA, які не вважаютьсядемократичними організаціями. Антиглобалісти також критикують умови життя взахідних країнах, де сувора економічна дисципліна і інтереси бізнесупригнічують турботу про соціальні потреби та культурні потреби населення.
Характерноюособливістю антиглобалізму є протидія капіталістичним структурам таоб'єднанням, чиї центри розташовані, як правило, у західних країнах — вПівнічній Америці і в країнах Західної Європи. Особливо це стосується такзваних транснаціональних корпорацій, до яких антиглобалісти ставляться як доголовних ворогів демократії. Обурення викликають і численні випадки немислимоюексплуатації робітників у бідних країнах Азії, і нелюдське вбивство жителівкраїн Африки, які населяють землі, багаті корисними копалинами, і зростаючакількість нав'язливих маркетингових технологій у розвинених країнах. З останнімдобре знайомі і жителі Росії, де показ будь-якого фільму по телебаченню десятьразів переривається рекламою, а того, хто телефонує у довідкову службу змушуютьвислуховувати купу непотрібних оголошень.
Крім того, антиглобалістизасуджують (хоча і в меншій мірі) такі міжнародні організації, як МВФ(Міжнародний валютний фонд) і Світовий банк, головним чином за те, що ціорганізації нав'язують бідним країнам — своїм боржникам власну волю, визначаючиїх економічну політику, що вже не раз призводило до плачевних для цих країнрезультатами. Заворушення в Аргентині в 2001 році — живий тому приклад. ІМВФ, іСвітовий банк — не благодійні організації, за які вони деколи намагаються себевидавати, це, навпаки, організації, які прагнуть виключно до досягнення своєївигоди і отриманню все більшої влади, що відповідає інтересам їхніх господарів- країн Заходу.
Антиглобалістипрославилися перш за все своїми кампаніями проти Всесвітньої торговоїорганізації (СОТ), до якої належать майже всі західні та індустріальнорозвинені країни. Призначення СОТ — налагодження міжнародних торгових зв'язків,але цим її діяльність аж ніяк не обмежується. Антиглобалісти особливо обуренітим, як СОТ намагалася нав'язати особливі міжнародні правила, що гарантуютьзбереження іноземних вкладень, що неминуче призвело б до порушень іноземнимикомпаніями соціальних та екологічних законів окремих країн. На засіданні СОТ уСіетлі в 1999 році ці честолюбні плани не вдалося втілити в життя черезвнутрішні розбіжності, в той же час за стінами залу засідань проходила масоваантиглобалістська демонстрація протесту.
Антиглобалістибезсумнівно праві, стверджуючи, що сучасна економічна система капіталізмузавдає шкоди екології в будь-якій точці планети і руйнує традиційні соціальнізв'язки майже в усіх спільнотах. Антиглобалісти відзначають обмеженістьсучасної економічної системи капіталізму. Багато в чому цей аналіз не новий — частина постулатів була сформульована десятки років тому. Рух антиглобалістіввідрізняється від колишньої критики капіталізму в основному ставленням досучасного суспільства. Їх політика — перш за все і головним чином протистояння.Антиглобалісти зуміли домогтися того, що їхні погляди отримали популярність яку засобах масової інформації, так і в керівних структурах компаній таміжнародних організацій.
Успіхантиглобалістів залучив до їх справі нове покоління активістів по всьому світу,що зміцнило рух як коаліцію різних політичних груп і напрямків. Середантиглобалістів триває дискусія про стратегію боротьби в майбутньому, протеодночасно стає ясно, що недостатньо лише дотримуватися початкового імпульсуоб'єднання з єдиною метою протистояння можновладцям західного світу. Всерединіруху існує безліч напрямків і груп за інтересами, не об'єднаних ні загальнимиідеями, ні діями. Люди старшого покоління, чий активізм вкорінений у лівацькомурусі XX століття, вважають, що антиглобалізм дає їм можливість побудувати новийлівий фронт проти капіталізму. Однак багато інших знаходять такий підхіддогматичним і застарілим.
Сильна сторонаантиглобалістського руху — у відкритості дискусій, у свободі розвитку ідей пронапрямки діяльності, як сьогоднішній, так і майбутньої. Це справжняполітизованість. І те, як інформаційна мережа «Індімедіа» надає будь-якомуохочому можливість безпосередньо публікувати і обговорювати новини в Інтернеті,і те, як марксистська і постмодерністська філософія знаходять шляхи зближення,долаючи протистояння минулих років, дозволяє відчути новизну та свіжість явища.
2. Історія виникнення та розвитку
Прийнятовважати, що антиглобалізм зародився у Франції в червні 1998 р. У червні 1998 р.представники кількох французьких видань, громадських асоціацій і профспілокоб'єдналися в Асоціацію громадян за оподаткування фінансових операцій,«АТТАК-Франція» (ATTAC — Association for the Taxation of Financial Transactionsfor the Aid of Citizens). Головною вимогою АТТАК є встановлення «ПодаткуТобіна» (податку, запропонованого в 1972 році нобелівським лауреатом ДжеймсомТобіна). Його суть полягає в тому, що 0.1% від всіх фінансових операційнаправляється на боротьбу з бідністю та підняття економіки країн третьогосвіту. Крім того, організація виступає за списання боргів країнам, щорозвиваються. У грудні 1998 р. активісти «АТТАК-Франція» провели в Парижі міжнароднузустріч, на яку запросили делегації «Руху безземельних» (Бразилія),«Політичного та інформаційного центру міжнародної солідарності» (ПівденнаКорея), «Жіночого руху» (Канада), «Фермерів селянської організації Karnathaka»(Індія), «Міжнародного форуму альтернатив» (Бельгія).
Першим проявомантиглобалізму в США стала так звана «битва у Сіетлі» у грудні 1999 р. Масоваакція протесту була пов'язана з проходженням конференції СОТ у м. Сіетл іспрямована проти політики економічної глобалізації. Ця антиглобалістська акціявикликала по справжньому великий резонанс у суспільстві і спровокуваладемонстрації в таких країнах як Франція, Німеччина, Канада та ін.
З цього моментупо всьому світу починають формуватися антиглобалістські рухи та організації. Зчасом ряди прихильників антиглобалізму поповнили представники різнихрадикальних та альтернативних рухів: марксисти, пацифісти, захисники тварин,анархісти, «зелені», «ізоляціоністи», представники молодіжних, студентських іантивоєнних рухів, захисники прав споживачів, безробітні, супротивники абортіві т.д. У русі бере участь ряд відомих діячів — наприклад, Р. Кларк, у минуломуміністр юстиції і верховний суддя США.
Важливо такожзазначити наступні дати:
· Червень 1999 — в Кельні відбулася першаманіфестація антиглобалістів.
· 2000 рік — організована інформаційнамережа антиглобалістів IndyMedia.
· 2001 рік — Генуя — зірвати зустрічлідерів «Великої вісімки»приїхало 200 000 антиглобалістів. У результатізіткнень між силами правопорядку і антиглобалістами загинув анархіст КарлоДжуліані та один поліцейський, більше 300 чоловік з обох сторін отрималипоранення.
· Січень 2001 — Всесвітній соціальнийфорум у бразильському місті Порту-Алегрі. Світовий соціальний форум зібрав уПорту-Алегрі більше 11 тисяч делегатів з 122 країн світу.
· Кінець січня 2006 р. — ВсесвітнійСоціальний Форум у Каракасі.
антиглобалізм глобалізм країна світ
3. Антиглобалізм в країнах світу:представники, ідеологія, основні напрями діяльності.
У 2007 р. всвіті налічувалося бл. 3000 антиглобалістських організацій, що об'єднують до 35млн. членів з більш ніж 50 країн. Надалі в таблиці наведені актуальні данні проці організації в різних країнах світу.Країна Організації — представники Лідери Ідеологічні напрямки боротьби Методи бородьби Іспанія «ATTAК-Іспанія», «EТА». Карлос Мартін Мартінес і Фернандо Перес (ATTAК); Хуандра Родрігес (ЕТА) За незалежність Іраку від США, за припинення поширення нової зарази — мови Есперанто, за легалізацію арабів, за кеди з шортами для офісних працівників, за вільний куріння марихуани в громадських місцях і за окремі доріжки для ролерів та велосипедистів. Улюблене проведення часу: Голодні страйку на паперті собору в Барселоні, катання на велосипедах в голому вигляді. Італія «Блек Блок», «Меридіональна мережа повстанців півдня». Лука Казаріна, Франческо Карузо За збільшення зарплати водіям автобусів в Римі, трамваїв в Мілані і гондольєрів у Венеції, за відставку прем'єр-міністра Сільвіо Берлусконі, за вихід Італії з ЄС і свободу ЗМІ. Страйки, масові грабежі книжкових магазинів, обстріл яйцями і тухлими помідорами театрів і музеїв. Франція «Селянська конфедерація» Жозе Бове За повернення Ізраїльської землі Палестині, за мир без Джоржа Буша і за свій круасан з кавою замість гамбургера з колою. Гуляння по Монмарта у футболці з палестинським прапором, виспівування на Ейфелевій вежі партизанських гімнів, захоплення французького телеканалу TV-2, нагородження канськими пальмовими гілками Майкла Мура, відомого своїми хуліганськими витівками стосовно до Білого Дому. Німеччина антиглобалістський-грінпісовская організація «АТТАК-Німеччина». Міхаель Кіт За ганебне вигнання канцлера Герхарда Шредера з Німеччини, за знищення нацистських пережитків, за введення кримінальної відповідальності за дискримінацію за статевою та віковою ознакою. Демонстрації, бійки з неонацистами, яєчний обстріл канцлера Герхарда Шредера, спроба зриву берлінської прем'єри «Володаря Кілець». США «антикапіталістичний блок анархістів», Ya Basta, «Борці за свободу», «Інтернешнл екшен центр». Рамзей Кларк, ряд рок-зірок За зникнення династії Бушів з планети Земля, за права мексиканських жінок у США, за легалізацію абортів, за боротьбу з расизмом та тероризмом. Антибушівські рок-концерти, страйки, мітинги, антивоєнні зборів, нецензурна лайка з мегафону у бік Білого Дому. Куба Комуністична партія республіки Куби. чинний президент Куби Фідель Кастро За світове панування соціалізму і перемогу у холодній війні з Америкою. погрози Вашингтона, святкування дня народження Че Гевари (14 червня), мітинги, підпалювання американських прапорів, куріння сигар. Росія «АТТАК-Росія», «FFF», «Ентерра». Борис Кагарлицький (Москва), Михайло Дружининский (Пітер), Катерина Дробишева (Новосибірськ), Олександр Бузгалін (Алтай). За Росію без Путіна, за мир без Буша і Блера, за припинення процесу дібілізаціі російської нації. мітинги проти самітів «Росія-ЄС», прогулянки з Червоним прапором біля Мавзолею, цькування неполіткоректних анекдотів про Путіна, грюкотіння шахтарськими касками і голодування.
Однією зпотужних антиглобалістичних організацій є АТТАК, яка має представництвапрактично у кожній країні. АТТАК, по-французьки ATTAC розшифровується як«Асоціація за оподаткування трансакцій». Антиглобалісти хочуть, щобгосподарі мультинаціональних компаній виділяли одну двохсоту частину свогообороту на згладжування тієї шкоди, яку вони приносять планеті. Рух включає всебе більше тисячі угруповань лівацького штибу, в тому числі грінпісевцев,хіпі, анархістів, профсоюзовцев, сектантів. Батько партії — Жозе Бове — французький фермер, який прославився тим, що зруйнував на особистому тракторі«Макдональдс» недалеко від Парижа на знак протесту проти витіснення традиційноїфранцузької кухні американськими закусочними. Мати її — Сюзен Джордж — журналістка, яка написала роман-антиутопію «Рапорт Лугано», в якому описала і,в деякому роді, передбачила захоплення капіталістичними монополіями планети ігеноцид цілих країн і народів.
4. Антиглобалізм та глобалізм як напрямкирозвитку – схоже та різне
Слід відзначити,що антиглобалізм є глобальним рухом — хоча б просто за географічнимпредставництву протестувальників під час зустрічей великої вісімки» абоміністерських конференцій Світової організації торгівлі. І претензії вантиглобалістів найглобальнейшіе: якщо звести не надто виразний сенс їхньогоневдоволення Америкою, «Великою вісімкою», СОТ, транснаціональними корпораціямидо якоїсь єдиної вимогу, цією вимогою є загальна справедливість. Щоб багатілюди краще ділилися з бідними, щоб багаті країни не розоряли природу і надрабідних країн, щоб «золотий мільярд» розширився на інші чотири з гаком мільярдажителів Землі.
Хоча вимога зрозряду тих, які можна виконувати, але не можна виконати, в будь-якому випадкумова йде про глобальні процеси, в яких свідомо чи проти своєї волі задіяні всікраїни, релігії, культури, бізнес. Справжнім антиглобалістом в сучасному світіможе вважати себе який-небудь добровільний монах-відлюдник або жителізанедбаного селища за тридев'ять земель від найближчого населеного пункту. А,припустимо, поняття «антиглобалістський сайт» — взагалі нонсенс, оскількибудь-який сайт є частиною глобальної інформаційної мережі.
Збільшенняступеня глобалізму, взаємозалежності людей один від одного, поява новихпроблем, які можна вирішувати виключно в глобальному, загальносвітовому масштабі- це природний і єдиний вектор розвитку людства. Ми просто змушені говорити прозагальну енергетичної та екологічної безпеки, думати, як прогодувати зростаючийчислом рід людський. У нас тепер є глобальне зброя, здатна знищити весь світразом, і доводиться вишукувати способи контролю за цією зброєю, щоб до нього неотримали доступ терористи і божевільні. Інформаційні потоки, музика, кіно,театр як засобу комунікації та самовираження людей стають все більшглобальними. Можна скільки завгодно кричати про нівелювання або усередненнялюдини, нарікати на втрату самобутності, але глобалізм — спосіб існуваннялюдства в його сьогоднішньому біологічний стан. Скасувати цей спосіб неможливо,його реально лише вдосконалювати, щоб глобальні руйнівні сили (чи треба доводити,що вони в нас є) не привели нас до самознищення.
Томуантиглобалісти — голос нашої наївності, змушує більш мудрих і більш сильнихзадуматися про тих, хто слабший.
Вони непропонують відповідей, вони ставлять питання. Звичайно, всі ці перекриття дорігі метання каменів у поліцію — звичайні прояви інстинкту агресивної натовпу. Аленавіть ці акції демонструють безсилля, а не силу. Камені антиглобалістівбезсилі пробити куленепробивний жилет і поліцейську броню. Але лідери восьмикраїн світу, як і самі цих вісім країн, теж безсилі нагодувати все людство абопозбавити всіх без винятку людей від взаємної ненависті. От якщо намагатися церобити солідарними зусиллями тих, хто кидає каміння, і тих, у кого кидають,шанси на успіх можуть зрости.
Кожній окремій «простій»людині, яка про це замислюється, здаються дуже наївними всі ці СОТ, ООН,«велика вісімка», саміти, переговори. З боку це виглядає як якийсь ритуал дляполітиків, які живуть своїм життям, що не має нічого спільного з нашою. Але й уних, і в нас є діти. І ми, і вони хворіємо, засмучуємося через дрібниці,вмираємо в кінці кінців. Значить, вони — не інші. Значить, антиглобалістивідповідають за світ не менше, ніж ненависний ними Джордж Буш, якого вонилюблять малювати на плакатах з написами «терорист номер один». Значить,антиглобалісти, так само як і ми з вами, до політики жодного відношення немають, — такі ж учасники саміту «великої вісімки», як і ті самі політичнілідери восьми країн, які вважають, що вони в стані якщо не вирішувати, то хочаб обговорювати глобальні проблеми людства.
Антиглобалізмкінчається, як кінчається і глобальна конкуренція. Якщо нам не вистачить їжі,води і палива, якщо ми пустимо в хід свої ракети і ядерні бомби, нас просто незалишиться. Це така проста і така складна правда, на якій тільки й можеспочивати відповідальна політика в ХХI столітті.
5. Список використаної літератури таінтернет-ресурсів
· Згурский Г.В. Словарь историческихтерминов. М.: ЭКСМО, 2008. С. 33 34. ISBN 978-5-699-27092-7
· antiglobalism.ru — «Антиглобалистскийманифест» (проф. А.С. Герман)
· http://www.gazeta.ru – он-лайн виданняпро бізнес та політику
· http://www.xyligans.ru – журнал пронеформальні рухи та течії
· Бузгалин А. В. (Ред.) Альтерглобализм:теория и практика.