Вступ
Провідніметодисти віддають головну роль уроку теоретичного навчання як основі усьогонавчання. Саме тому до теоретичної підготовки ставлять нові, більш високівимоги.
У наш часнавчання та виховання висококваліфікованих працівників, які б мали глибокітехнічні знання, має першорядне значення.
Сучасневиробництво характеризується застосуванням нових типів машин та механізмів,впровадженням нових видів сировини та матеріалів.
Головна метапрофесійно-технічного навчання — надати можливість працівникам отримати новіпрофесії; отримати знання останніх досягнень науки та техніки; передовоговиробничого досвіду, навчити застосовувати отримані теоретичні знання тапрактичні навички у роботі та на цій базі створювати умови для подальшогозростання виробничого труда. При цьому треба мати на увазі, що працівникипотребують систематичного підвищення кваліфікації.
Подальшеприскорення науково-технічного прогресу потребує виховання нових людей, якіздатні творчо працювати. Сутність навчання та виховання підлітків полягає упідготовці їх до трудової, тобто професійної діяльності.
Технічна освіта єскладовою частиною системи середньої (загальноосвітньої) підготовки та засобомпідготовки людини до професійної діяльності та ефективної участі у світі праці.
Основнимспрямуванням діяльності організацій технічної освіти є створення достатніх танеобхідних умов для забезпечення кваліфікованої професійної підготовки учнів нарівні вимог новітніх технологій і у відповідності з розвитком ринку праці.
Сутністьтеоретичного навчання полягає у тому, щоб надати учням знання, необхідні длякваліфікаційної діяльності у межах тієї чи іншої професії.
Основнимдокументом для визначення рівня теоретичних знань є кваліфікаційнахарактеристика. Кваліфікаційна характеристика – це державний документ, у якомуміститься перелік вимог до знань, вмінь та навичок, які повинні бути успеціаліста даної професії того чи іншого рівня кваліфікації. Характеристикаподілена на дві частини: «знати» і «уміти». Саме розділ «знати» — знання якінеобхідні для виконання професійних функцій – і відповідає розміру теоретичноїбази.
Такукваліфікаційну характеристику можна знайти у «Єдиному тарифно-кваліфікаційномудовіднику».
Взагалі, усяпрофесійна освіта у ПТУ – це процес та результат цілеспрямованої діяльностіінженерно-педагогічного колективу ПТУ та учнів по формуванню теоретичних знань,практичних вмінь та навичок, а також професійних навичок.
Зміст освіти – цеточно визначена сукупність систематизованих знань, вмінь та навичок, якіповинен отримати учень у даному закладі. Це містить у собі важливі наукові поняття,закони та теорії, етичні та естетичні норми.
Усі вимогиконкретизовано у навчальних планах та програмах, вони забезпечуються шляхомвикладання теоретичних та практичних дисциплін, які поділено назагальноосвітній та професійно-технічний цикли.
Проблема розробкипроекту підготовки спеціаліста «апаратник широкого профілю» і обумовлює вибіртеми даного педагогічного дослідження.
Об’єктдослідження – процес підготовки спеціаліста за спеціальністю «Апаратник широкогопрофілю» у професійно-технічному навчальному закладі.
Предметдослідження – дидактичний проект підготовки спеціаліста за спеціальністю «Апаратникширокого профілю» з поглибленою розробкою технології навчання по темі «Сировинав хімічному виробництві» з дисципліни «Технологія хімічного виробництва зосновами загальної хімічної технології».
Метадослідження – здійснити дидактичне проектування підготовки спеціаліста за спеціальністю«Апаратник широкого профілю» з поглибленою розробкою технології навчання потемі «Сировина в хімічному виробництві» з дисципліни «Технологія хімічноговиробництва з основами загальної хімічної технології».
Задачідослідження:
- провести аналіз професійноїдіяльності спеціаліста;
- спроектувати кваліфікованухарактеристику спеціалісту;
- розробити зміст професійноїпідготовки спеціаліста;
- спроектувати дидактичніматеріали;
- провести аналіз базових умовнавчання, вибрати способи формування базових знань;
- спроектувати навчальнітехнології підготовки апаратника широкого профілю;
- розробити бінарні діївикладача та учнів на уроці «Сировина в хімічному виробництві».
1. Проектування програмипрофесійної підготовки за спеціальністю «Апаратник широкого профілю»
1.1 Аналізпрофесійної діяльності фахівця
1.1.1 Характеристика галузігосподарської діяльності фахівця
Професіяапаратника є головною та найбільш чисельною у хімічних та нафтохімічнихвиробництвах. Вона є професією широкого профілю, замінюючи десятки професій,які існували раніше та які зникли у зв’язку з високим рівнем автоматизаціївиробництва. Саме тому в наш час у праці апаратника значний елементоператорської діяльності: контроль та керування процесом на відстані задопомогою дистанційних контролюючо-вимірювальних пристроїв, автоматичнихрегуляторів, засобів сигналізації та захисту. Таких приладів у апаратника може бути більше десяти, і навітьсотні; щоб вдало працювати з ними, йому необхідно використовувати у роботікомп’ютер.
Робоче місцеапаратника – у приміщенні. Режим праці – змінний. Професійні шкідники – піддаєтьсяпостійному впливу токсинів. Це повинно компенсуватися додатковими виплатами,безкоштовним санаторним обслуговуванням, передвчасним виходом на пенсію.
Основні засобидіяльності – автоматичні засоби діяльності, які включають у себеконтролюючо-вимірювальні прилади, автоматичні регулятори, системи сигналізаціїта захисту.
Основні вимоги допрофесійно важливих якостей такі: швидка зорова моторна реакція, високийступінь концентрації та розподілення уваги під час роботи, гарне просторовемислення та уява, гарна пам'ять.
Зробимо аналізпрофесійної діяльності та з’ясуємо її види, виконання яких входить укомпетенцію апаратника широкого профілю. Апаратник є робочим хімічного заводу іпідпорядковується безпосередньо головному технологу підприємства.
Апаратник широкого профілю повинен знати:
¨ Робочуінструкцію та правила внутрішнього трудового розкладу;
¨ Технологічнусхему виробництва;
¨ Технологічнусхему абсорбційного відсіку;
¨ Фізико-хімічніоснови та сутність процесу абсорбції у виробництві;
¨ Якості тасклад абсорбуємих газів;
¨ Якостірозчинів, які застосовують у виробництві;
¨ Правилазабору проб та основи аналітичного та технічного контролю процесу абсорбції;
¨ Улаштуваннята принцип роботи обладнання, способи ліквідації дрібних неполадок;
¨ Правилата методику проведення розрахунків, які передбачено технологією;
¨ Регламентнінорми викидів шкідливих речовин у атмосферу та нормативні вимоги до чистотиатмосферного повітря;
¨ Правилатехніки безпеки, промислової санітарії та пожежної безпеки;
¨ Способизастосування першої медичної допомоги постраждалим у нещасних випадках;
¨ Аварійнусигналізацію цеху;
¨ Прийомипідготовки обладнання до ремонту та пуску після ремонту;
¨ Корозійніякості розчинів та кислот та способи захисту обладнання;
¨ Принципита методи організації праці на робочому місці;
¨ Порядокприйому та здачі зміни.
Апаратникширокого профілю повинен уміти:
¨ Проводититехнологічний процес у співвідношенні з робочими інструкціями та данимилабораторних аналізів;
¨ Проводитиподачу в апарати абсорбуючої рідини;
¨ Регулювативитрати розчинів;
¨ Недопускати перевищення регламентних норм вмісту шкідливих речовин у газах, яківикидають у атмосферу;
¨ Спостерігатиза температурою газів та концентрацією розчинів та гідравлічним опоромапаратів;
¨ Контролюватироботу приладів, насосів, вентиляторів, герметичність апаратури та комунікацій,рівень рідини у збірниках та гідрозатворах;
¨ Доводитиабсорбційні розчини до потрібної концентрації та передавати їх для подальшоїпереробки у сховище або на нейтралізацію;
¨ Контролюватихід технологічного процесу візуально та за показниками контролюючих приладів;
¨ Обслуговуватиапарати;
¨ Промиватигазоочисну апаратуру;
¨ Відбиратипроби;
¨ Проводитипуск та зупинку системи;
¨ Дотримуватисяінструкцій по техніці безпеки, промислової санітарії та протипожежний режим;
¨ Користуватисяіндивідуальними засобами захисту;
¨ Підтримуватиробоче місце у чистоті та порядку.
1.1.2 Визначення видів діяльності
Залежність виконуваних фахівцем видів професійної діяльності від їїхарактеристик наведена в таблиці 1.1.
Наш навчальний заклад ПТНЗ готує кваліфікованого робітника, який маєосвітній рівень – середня спеціальна освіта. Сфера застосування діяльності:
- технологічна(в рамках вузла);
- організаційна(в рамках бригади).
Наша задача підготувати спеціаліста, який буде виконувати свою діяльністьпо заданому алгоритму з однозначним набором відомих операцій в рамках вузлів абоокремих елементів технологічного процесу.
1.1.3 Характеристикатрудових процесів, які виконує фахівець
Основною метою практичної підготовки є формування вміньздійснювати продуктивну працю.
Під продуктивною працею розуміється сукупність трудових дійробітника, за допомогою яких він впливає на предмети праці і управляє роботоювстаткування. Трудові дії можна класифікувати за різними ознаками:
1. За призначенням:
— планування — ознайомлення із завданням, вибір матеріалів,технологічних процесів, інструментів, пристосувань, виконання розрахунків,складання плану виконання роботи;
— підготовка — підготовка до роботи інструментів, матеріалів;
— здійснення — виконання різних операцій, керуванняобладнанням, регулювання технологічного процесу, настроювання обладнання;
— контроль — перевірка і оцінка ходу технологічного процесувласної діяльності робітника, роботи встаткування, якості продукції;
— обслуговування — догляд за встаткуванням, усуненнянеполадок, організація робочого місця.
Таблиця 1.1 — Основні рівні професійної кваліфікації, їх характеристика Рівень Загальна характеристика Тип учбового закладу Рівні Сфера застосовування видів діяльності Освітній Освітньо-кваліфікаційний Технологічна Проектувальна Організаційна Науководослідницька 1
Діяльність по заданому алгоритму з однозначним набором відомих операцій в рамках вузлів або окремих елементів
технологічного процесу
ПТНЗ, старші класи загально
освітньої школи. Загальне повне, середнє спеціальне Робоча кваліфікація У рамках вузла Відсутня У рамках бригади Відсутня 2 Діяльність по заданому алгоритму без конструювання або з приватним конструюванням, охоплює весь технологічний процес на виробництві ВНЗ 1,2 рівня акредитації: технікум, коледж Базове вище Молодший фахівець, бакалавр У рамках технологічного циклу Проектування окремих елементів У рамках ділянки Відсутня 3 Діяльність з використанням складних алгоритмів, що вимагає конструювання рішення, охоплює весь технологічний процес на виробництві ВНЗ 3,4 рівня акредитації: інститути, академії, університети Повне вище Фахівець У рамках підприємства У рамках підприємства Організація роботи підприємства Елементи постановки задач 4 Інформаційно-продуктивна діяльність по створенню теоретичних положень, яка вимагає умінь висувати гіпотезу, вирішувати проблему, доводити гіпотезу Академії, університети, наукові центри підвищення кваліфікації Науковий Магістр, кандидат наук, доктор наук У рамках галузі У рамках підприємства У рамках підприємства Переважає
2. За одиницями трудової діяльності:
— операції — характеризуються застосуванням однотипнихінструментів, пристосувань, способів праці;
— прийоми — частина операцій, що мають певні закінчені трудові дії і певну технологічнумету;
— процес — закінчений цикл трудових приймань
Виходячи із заданої класифікації, можна встановити, щоосновним змістом практичного навчання є формування сукупності вмінь і навичоквиконувати і регулювати виконання трудових процесів, що включають операції,прийоми і дії, пов'язані із плануванням, підготовкою, здійсненням, контролем іобслуговуванням технічних систем і підсистем.
Відповідно до цього для побудови змісту практичного навчанняварто визначити характер трудових процесів, властивому даному виробництву, іструктуру системи виробничого навчання. У підставі розглянутої системи лежитьпринцип групування складових частин змісту практичного навчання й визначенняпослідовності їхнього вивчення, що становить програму виробничого навчання.
Основною сполучною ланкою виробничого процесу і системивиробничого навчання є поняття «трудовий процес».
Практичне навчання, а точніше, його зміст і форми організаціїзалежать від характеру трудового процесу, що лежить в основі обраної професії.При цьому тип трудового процесу залежить від ряду причин:
— можливості вичленовування в трудовому процесі, з метоюнавчання, окремих його частин (операцій, прийомів, дій);
— можливості групування різновиду окремих операцій, прийомів,дій, виділюваних комплексів у раціональній послідовності з облікомтехнологічної й дидактичної доцільності;
— повторюваності операцій у трудовому процесі.
Відповідно доцього всі трудові процеси класифікують залежно від їхнього відношення допроцесу навчання по трьох типах.
Перевага вдіяльності фахівця технологічних дій вимагає визначення групи його трудовихпроцесів, що дозволить надалі більш точно вибрати систему виробничого навчання.Характеристики кожної із трьох груп трудових процесів представлені в таблиці1.2.
Таблиця 1.2 — Характеристики груп трудових процесів
Групи
трудових
процесів
Типи трудових
процесів
Основна учбово-виробнича
характеристика
Основні особливості процесу
виробничого навчання 1 2 3 4 1 група ТП, основні частини яких можуть бути самостійними частинами процесу навчання. Аналіз і контроль технологічних операцій. Підготовка сировини до подальшої роботи з нею. Більша повторюваність операцій при невеликій їхній варіативності на різних виробах. Можливість обчислення, частішання і варіювання операцій у виробничих умовах. Наявність комплексів операцій. Повна можливість організації професійного навчання при виконанні типових виробничих робіт. Необхідність введення навчальних об’єктів для відпрацьовування деяких первісних прийомів обробки.
2 група ТП, основні частини яких не можуть бути
самостійними частинами процесу навчання.
Обслуговування основних процесів хімічного виробництва
(апаратник, технолог). Обслуговування автоматичних верстатів і технологічних ліній (наладчик, оператор).
Найбільша повторюваність операцій при значній варіативності у зв'язку із ситуацією.
Неможливість або значні труднощі вичленовування і частішання операцій у виробничих умовах. Відсутність комплексів операцій.
Вивчення основ професії із застосуванням технологічних карт, таблиць, алгоритмів,
рецептур, рішення технологічних ситуаційних завдань, виконання робіт з учбово-виробничими алгоритмами. 3 група ТП, що займають проміжне значення між 1 і 2 групами. Обслуговування різних апаратів і агрегатів. Розробка планів діяльності підприємства. Розрахунково-аналітичні роботи. Більша повторюваність операцій при труднощах їхнього обчислення у виробничих умовах. Відсутність комплексів операцій. Сполучення навчання на основі продуктивної праці за професією з виконанням лабораторно-практичних робіт у лабораторіях.
Апаратникширокого профілю відноситься до першої групи. Так як основні частини трудовихпроцесів можуть бути самостійними частинами процесу навчання.
1.2Проектування кваліфікаційної характеристики спеціаліста
1.2.1Професійне призначення і вимоги використання фахівця
Професія апаратникаширокого профілю розповсюджена на підприємствах хімічної промисловості. Цяпрофесія набуває актуальності завдяки науковим досягненням в технологічнихобластях. За допомогою новітнього обладнання та нових підходів у технологічнихпроцесах поліпшується смак, збільшуються терміни придатності, покращуєтьсязагальна робота на підприємстві. Завдяки новим відкриттям, з’явилася змога поширити тавдосконалити асортимент виробляємої продукції.
Апаратникширокого профілю може працювати на хімічних заводах, а також насанепідемстанціях, підприємствах управління якістю, котрольно-відпускнихпідприємствах.
Таблиця 1.3 — Професіональне призначення та умови використання апаратника широкого профілюТрудові процеси, які виконує Мета використання спеціаліста Організаційний
- Технологічне відділення підприємства.
- Організація робочого місця
- Керування обладнанням
- Регулювання технологічного процесу
- Перевірка і оцінка ходу технологічного процесу Технологічний Контрольний
1.2.2 Побудовафункціональної структури діяльності фахівця (постанова стратегічної мети навчання)
Аналізпрофесійної діяльності фахівця є першим етапом роботи інженера-педагога надпроектом навчання.
Як відомо,створення всякого проекту, у тому числі і дидактичного, починається з аналізувихідних даних. У результаті такого аналізу створюється повне уявлення про туінформацію, що повинна лягти в основу проекту, а також вимальовується образкінцевого продукту, створюваного в ході проектування, установлюються умови,необхідні для умови завдань навчання. Все це визначає важливість цього етапу,від якого надалі залежить результат проектування.
Розглянутадіяльність має структуру, властиву будь-якій діяльності і для її описувикористовують комплексне застосування наук — психології, педагогіки,технології. Комплексна (організаційно-психологічна) структура діяльності вцьому випадку буде включати організаційні (суб'єкт, процес, предмет, умови,продукт) і психологічні елементи (мету, мотиви, засоби, способи).
При цьому:
Суб'єктдіяльності — група (індивід), яка (ий) цілеспрямовано діє для задоволення своїхпотреб.
Ціль є системоутворюючим факторомдіяльності і може бути виражена у формі її результату і продукту.
Результатдіяльності — психологічне збільшення досвіду особистості, що він здобуває придосягненні мети.
Продуктдіяльності — матеріальне уявлення того, що виходить при здійсненні діяльності.
Предметдіяльності — це те, що має суб'єкт на початку діяльності, і те, що в остаточномупідсумку перетвориться в продукт.
Процесдіяльності — це сукупність цілеспрямованих дій викладача по застосуванню предметадіяльності відповідно до заданої мети.
Спосіб діяльностіхарактеризується підготовленістю суб'єкта до тієї або іншої роботи і може бутирозкритий через засоби здійснення із заданою метою.
Засоби — це або досвід суб'єкта, щоможе бути виражений через сукупність професійно-методичних завдань, або всідопоміжні об'єкти, за допомогою яких здійснюється діяльність.
Умовидіяльності — це середовище засобів, за допомогою яких здійснюються дії.
Іншими словами,суб'єкт, маючи певну мету, що визначається мотивом, впливаючи на предмет іздійснюючи певні дії за допомогою засобів діяльності в певних умовах, одержуєпродукт і результат. Усе вище сказане стосується і професії «апаратник широкогопрофілю».
Таблиця 1.4 –Функціональна структура діяльності апаратник широкого профілю і висунені донього вимогиНайменування функцій Предмет діяльності Матеріальні засоби діяльності Процедури діяльності Продукт діяльності Вимоги до фахівця Вміння Знання Виробничо-технологічна Сировина, алгоритми, прилади контролю, вимірники та ін. Карти, таблиці, інструкції, контрольно-якісні характеристики, таблиці бракеражу. Здійснює технологічний процес по виробництву, контроль за дотриманням вимог до технологічного процесу відповідно до нормативної Здійснений технологічний процес Контролювати правильність проведення операцій, володіти навиками складання Технологічна схема, якості розчинів та газів, склад газів. і технологічної документації; контроль за ефективним використанням технологічного встаткування; контроль за раціональним використанням сировини, матеріалів і тари; аналіз причин браку готової продукції і розробка заходів щодо їхнього усунення. технологічних карток, експлуатувати основне технологічне обладнання, визначати якість сировини та готової продукції.
Організаційна Технічна документація. ПК, канцелярські прилади, технологічні карти. Планування і організація виробничих робіт; організація роботи колективу виконавців; вибір оптимальних рішень при плануванні і проведенні робіт в Налагоджена робота всього підприємства Здійснювати організацію різних робіт, вміти працювати з колективом, обирати потрібні данні для здійснення та прийняття важливих Технологічний процес виробництва, виробничі роботи.
умовах нестандартних ситуацій; участь в оцінці економічної ефективності виробничої діяльності; забезпечення техніки безпеки, дотримання санітарних правил і норм на виробничій ділянці. рішень, мати креативне мислення Контролююча Технічна та нормативна документація. технологічні карти, вимоги до готового продукту, технічні та технологічні характеристики, лабораторні прилади. Здійснює контроль закладки основної та додаткової сировини. Види продукції, які передбачені на підприємстві. Обирати необхідні данні, для відповідних розрахунків, застосовувати формули для розрахунків, застосовувати новітнє обладнання та технологію. Технологічний процес, новітні технології, хімічний склад продукту, норми якості; процеси, які відбуваються з сировиною під час обробки . /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
1.2.3 Визначення кваліфікаційних вимог
Нормативний строк освоєння основної професійної освітньоїпрограми за фахом «Апаратник широкого профілю» при очній формі навчання:
— на базі середньої (повної) загальної освіти – 1 рік — 1 рік5 місяців;
— на базі базовоїзагальної освіти — 3 роки.
Навчальний процес на рівні початкової професійної освітивключає: теоретичне навчання, виробниче навчання, виробничу практику, виховнуроботу. Навчальне навантаження становить 36 годин на тиждень, згідно ДСТУ.
Час роботи на виробничій практиці встановлюється відповіднодо законодавства про працю (6 годин на день ).
Теоретичненавчання, практичні заняття для закріплення теоретичного матеріалу і формуваннянеобхідних професійних умінь, що вивчаються, і навичок, проводяться вкабінетах, які забезпечені необхідними навчальними посібниками, натуральнимизразками товарів, обладнанням, інвентарем. У навчальних кабінетахорганізовувалася самостійна робота учнів по розроблених індивідуальних завданнях.
Прядок освоєнняосвітніх програм визначається відповідними навчальними планами і програмами.
Усі освітніпрограми реалізовані по спеціальностях початкової професійної освітивідповідають вимогам Державного освітнього стандарту.
Система оцінкиякості підготовки фахівців включає оцінку їхніх знань по дисциплінахнавчального плану, що проводиться під час іспитів, здача пробних виробничихробіт з підсумків виробничої практики, захист письмових екзаменаційних робіт, завершальноюформою навчання є кваліфікаційний іспит.
Поточний контрользнань учнів по освоєнню ними дисциплін здійснюється шляхом щомісячногопідведення підсумків рубіжного контролю. По дисциплінах навчального планувикладачами розробляються завдання для самостійних і контрольних робіт, питаннядо заліків, завдання для проведення практичних занять, тематика рефератів,тематика письмових екзаменаційних робіт і інші форми і методи активізаціїнавчального процесу.
Результати оцінкипоточного контролю аналізуються і визначається оцінка результативності навчальногопроцесу як викладачами, так і учнями та намічаються заходу щодо поліпшенняякості знань учнів.
Рівень знань учнів початкової професійної освіти визначаєтьсяшляхом усного опитування, проведення письмових контрольних робіт, якіплануються в календарно-тематичних планах за рахунок годин, відведених напредмет. Повторення навчального матеріалу, заліки, контрольні роботипроводяться за рахунок навчального часу, відведеного на вивчення даноїдисципліни.
По спеціальних дисциплінах, по яких навчальним планом іспитине передбачені, проводяться заліки наприкінці вивчення курсу.
Відповідно до навчальних планів і програмам на рівніпочаткової професійної освіти проводиться виробниче навчання і виробничапрактика відповідно до Державного стандарту і Положенням про виробничупрактику.
Основними документами по плануванню виробничого навчання є:
— план уроку (занять) виробничого навчання, складаєтьсямайстром на кожне заняття.
— перелік учбово-виробничих робіт із професії, складається нанавчальне півріччя по кожній професії роздільно при навчанні учнів у навчальнихлабораторіях і в умовах виробництва.
Перспективний-тематичний план виробничого навчання групискладає майстер виробничого навчання на місяць на основі навчального плану,програми виробничого навчання і переліку учбово-виробничих робіт для кожноїпрофесії.
— інструкційно-технічні карти і схеми розробляються майстромвиробничого навчання по кожній темі виробничого навчання.
— журнали по техніці безпеки.
Виробниче навчання включає:
— навчальну практику, що проводиться в лабораторіях,кабінетах навчального закладу, на хімічних підприємствах (листопад, грудень).
— виробнича практика проводиться у навчальних лабораторіях.
— переддипломна виробнича практика проводиться тільки накращих діючих виробничих підприємствах ( з 18 травня по 28 червня ) останнійтиждень приділяється на кваліфікаційні іспити.
Учні направляються на виробничу практику тільки післявивчення ними відповідних розділів навчальних програм теоретичного навчання запрофесією і засвоєннями безпечного виконання всіх видів робіт, передбаченихнавчальною програмою виробничого навчання.
На початку навчального року учні піддаються повному медичномуогляду і одержують особисту медичну книжку.
Виробнича практика учнів має наступні цілі: закріплення іпоглиблення професійних знань, умінь, навичок.
Усі види практики проводяться під безпосереднім керівництвомі контролем майстрів виробничого навчання і керівників базових підприємств.
Під час практики учні оформляють щоденники, звіти, запідсумками переддипломної виробничої практики одержують характеристики запідписом керівників баз практики.
Метою практики є закріплення і удосконалюваннятеоретичних знань, умінь і навичок, отриманих учнями в процесі вивченнядисциплін професійного циклу.
Перед учнями під час проходження практики стоять наступнізавдання:
- вивчення і дотримання діючих на підприємстві правилвнутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, пожежної безпеки,санітарно-гігієнічних вимог; — застосовувати на практики теоретичні знання потехнологічному забезпеченню діяльності підприємств;
— вивчення новітньої техніки і технології, застосовуваної навиробництві, прийомів і методів праці кращих робітників за професією,оволодіння якими дає можливість учням-практикантам успішно виконувати виробничізавдання, домагатися високої якості робіт.
Переддипломна виробнича практика закінчується виконаннямучнів кваліфікаційної (пробної) виробничої роботи, письмової екзаменаційноїроботи і у перевірці знань, умінь і навичок учнів у межах вимог кваліфікаційниххарактеристик.
До здачі випускних кваліфікаційних іспитів допускаються учні,які закінчили повний курс навчання по затверджених навчальних планах іпрограмах, що мають позитивні підсумкові оцінки по всіх навчальних дисциплінах,виробничому навчанню, виробничій практиці і позитивну поведінку.
Атестаційна комісія складається за три місяці до проведенняатестації. До складу атестаційної комісії входять:
- Головакомісії – представник підприємства, для якого готують;
- Членикомісії:
- викладачпо профільному предмету;
- майстерпо виробничому навчанню;
- інспекторз охорони праці (районний, обласний, міський);
- директорнавчального закладу.
1.3 Розробказмісту професійної підготовки спеціаліста
1.3.1Постановка тактичних цілей навчання
Тактичніцілі– це перелікпрофесійних умінь і характеристик особистості, які необхідно сформувати устудентів при вивченні даної дисципліни. Тактичними цілями в освітньому процесіє:
- організовуватиі вести технологічні процеси виробництва відповідно до технологічної документації;
- забезпечувативипуск продукції стандартної якості;
- розроблятитехнологічний процес виробництва відповідно до нормативної і технологічноїдокументації;
- визначатиякість сировини, матеріалів і готової продукції;
- експлуатуватиосновне технологічне встаткування;
- виконуватиосновні технологічні операції;
- аналізуватипричини браку готової продукції і розробляти заходи для їхнього усунення;
- визначатиза допомогою контрольно-вимірювальних приладів параметри технологічнихпроцесів;
- проводититехнологічні розрахунки;
- використовуватиінформаційні технології в професійній діяльності;
- розраховуватиосновні техніко-економічні показники діяльності ділянки, цеху;
- оцінюватиефективність виробничої діяльності;
- забезпечуватидотримання правил і норм охорони праці, протипожежної безпеки, промисловоїсанітарії і гігієни на виробничій ділянці.
Програма професійної підготовки включає ряд навчальнихдисциплін, розділів і тем. Кожна дисципліна, у свою чергу, має свою мету, що єоднією із складових направляючої (стратегічної) мети навчання. Іншими словами,тактична мета являє собою конкретизовані стратегічні (напрямні) цілі.
Звичайно дані цілі представляються у формі перелікупрофесійних умінь, які варто сформувати в студентів при вивченні заданого курсу.Навчальна дисципліна є однією зі складових змісту освіти, і вона повинна нетільки формувати вміння, але і вирішувати всі завдання професійної освіти, щовключають і виховання, і розвиток особистості учня. Іншими словами, метоюпрофесійної освіти є формування певних якостей і властивостей особистості, щодають їй можливість здійснювати професійну діяльність у певній сфері. Саме всіці цілі повинні бути враховані при постановці тактичних цілей навчаннядисципліні.
При постановці мети вивчення навчального курсу викладачповинен чітко усвідомити, які саме характеристики особистості варто формувати,на які елементи структури особистості варто впливати. Фактично, ціль навчаннядисципліні або тактична мета навчання — це опис не тільки видів діяльності, якіформуються в процесі навчання, але і всі ті характеристики особистості, яківарто сформувати в процесі засвоєння даної дисципліни.
Для уявлення технології побудови тактичної мети навчанняокремим дисциплінам професійної підготовки варто більш докладно зупинитися напонятті «структура особистості».
Структура особистостімає статичну і динамічнухарактеристики. Основними компонентами статичної структури особистості є:досвід особистості, функціональні механізми психіки, типологічні властивостіособистості. Динаміка особистості включає такі поняття: діяльність, розвиток іпоетапність розвитку провідних видів діяльності.
Дані компоненти структури особистості є узагальненими іформуються в процесі всієї життєдіяльності і освіти особистості. При цьомукожному із ступенів освіти властиве формування певних її характеристик.
У цьому випадку викладача спеціальних і загальнотехнічнихдисциплін цікавить та структура особистості, що спрямована на формуванняпрофесійного досвіду особистості, а також розвиток функціональних механізмівпсихіки і типологічних властивостей особистості. При цьому мета досягаєтьсяшляхом рішення послідовних завдань на кожному уроці.
Викладачевінеобхідно чітко усвідомити, які компоненти структури особистості формуються приосвоєнні його навчального курсу. При цьому варто враховувати, що в процесінавчання здійснюється формування особистості в цілому.
Для формування спрямованості, комунікативних здібностей іінших якостей необхідний час. Це довгострокові цілі, які варто ставити стосовнодо всього процесу навчання. Вони не повною мірою залежать від змістунавчального матеріалу, специфіки навчального предмета і не можуть бутисформовані тільки в результаті навчання. Відповідно до цього даний компонентструктури особистості формується в рамках виховної роботи безпосередньо іопосередковано в процесі навчання на уроці.
Для більш чіткого уявлення про продукт і предмет діяльностіварто виділити у формі наочно-образних моделей характеристики структуриособистості, що відносяться до предмета діяльності (базові характеристикиособистості), і характеристики особистості, які будуть отримані в результатінавчання. Саме ці другі характеристики і є продуктом діяльності при постановцітактичних цілей навчання. У цьому випадку вони описують продукт усьогоосвітнього процесу.
Для опису базових якостей особистості варто прийняти тойфакт, учень приходить у професійний навчальний заклад, маючи вже певний досвіді сформовані якості і властивості особистості, маючи певні потреби і мотивинавчання.
Викладач повиненпроаналізувати особистість учня і встановити способи для її подальшогоформування. При цьому мета навчання описує образ тієї особистості, яку треба востаточному підсумку сформувати на певному етапі професійної безперервноїосвіти.
Таблиця 1.5 –Постановка тактичних цілей підготовки спеціалістаЕлементи структури особистості Характеристика цілі Мета в загальному вигляді Конкретна мета у рамках Теоретичної спеціальної підготовки Практичної спеціальної підготовки Досвід особистості Професійна спрямованість Сформувати бажання навчатись за фахом «Апаратник», ознайомитись з теоретичними питаннями, які потребують певної уваги у практичній підготовці – основні відомості про основні технологічні операції, про загальні принципи організації технологічних процесів та роботи підприємства в цілому) Сформувати бажання швидко і якісно самостійно виконувати роботи, які передбачені програмою (застосовувати таблиці, складати технологічні картки) Професійна компетентність Сформувати вміння визначати якісну характеристику сировини та готової страви, правила відбору сировини, аналізувати хід технологічного процесу, знати умови зберігання продукції та умови, при яких відбувається весь технологічний процес. Сформувати вміння здійснювати технологічні операції, вміння розрахунку сировини на порцію, вміння проводити аналіз сировини та готової продукції, вміння складати технологічні картки, вміння обробляти сировину. Комунікативна готовність Сформувати уміння спілкуватись за допомогою спеціальних термінів, а також знати їх значення, формувати відповіді на поставленні питання. Сформувати вміння користуватись отриманими знаннями (теоретичними) на практиці, вміти обґрунтовувати свої дії під час роботи Економічна ерудиція та правова компетентність Сформувати вміння розрізняти і пояснювати основні процеси, розрізняти види сировини, розрізняти необхідну документацію. Сформувати вміння розрізняти технологічні процеси в залежності від стадії, з’ясовувати види відповідальності під час порушення порядку закладання сировини. Функціональні механізми психіки Професійна пам'ять Сформувати і розвинути словеснологічну, зорову, образну, несвавільну слухову пам'ять, яка надійно запам’ятовує і відтворює різного роду інформацію. Сформувати і розвинути зорову, мимовільну, оперативну пам’яті, котрі дозволяють запам’ятовувати інформацію продовж тривалого часу та обробляти її на рівні простих операцій (порівняння, відбір, класифікація) Технічне мислення Сформувати і розвинути оперативне і логічне мислення, що дозволить ефективно працювати з інформацією, з символами. Сформувати і розвинути предметно-дійове мислення, попереднє планування дій. Творчі здібності до рішення задач Сформувати і розвинути творче (креативне) мислення Сформувати вміння застосовувати на практиці новітні технології та різноманітні підходи. Типологічні властивості Здатність до саморегуляції і самоаналізу Сформувати бажання та вміння перевіряти послідовність та правильність наданого алгоритму, повноти його змісту, аналізувати поведінку в ході рішення задач, вміння закріплювати матеріал, розширяти знання, розвинення самостійності та відповідальності за отриману справу. Сформувати вміння та навички виправляти помилки, перевіряти результати виконаної роботи.
1.3.2 Групуваннязмісту теоретичного навчання у відповідності до галузі господарської діяльностіта видами діяльності спеціаліста
По всіх дисциплінах, передбаченим навчальних планом,викладачами розробляються робочі програми, календарно-тематичні плани, у якихвизначені цілі і завдання вивчення загальноосвітніх і спеціальних дисциплін,їхній зміст, тематичний план лекцій, наочні приладдя, завдання для самостійноїроботи учнів, завдання для практичних і лабораторних занять, завдання, щозабезпечують активні форми навчання (ділові ігри, конкурси, уроки-конференції,бінарні уроки і ін.)
Професійна підготовка, як один з компонентів змісту освіти,спрямована на формування в учнів умінь здійснювати певні види професійноїдіяльності, розвиток професійного інтересу, професійних здібностей і якостейособистості.
Професійна підготовка є системою, що включає як зовнішні, такі внутрішні зв'язки. Установлення цих зв'язків дасть нам можливість усвідомитибільш детально сутність самого поняття «професійна підготовка».
Зовнішні зв'язки професійної підготовки визначаються тим, щовона є компонентом змісту освіти і, відповідно, взаємозалежна з освітою ікомпонентами змісту освіти, такими, як загальноосвітньої і політехнічноїпідготовки. Основні її елементи — це теоретичне навчання, практичне навчання іпроектування.
Для розуміння сутності і завдань кожного з компонентівпрофесійної підготовки варто докладно зупинитися на поняттях «знання» і«уміння».
У традиційному трактуванні сучасних авторів указується, щотеоретичне навчання спрямоване на формування знань, а практичне — на формуваннявмінь і навичок. При цьому історія сучасного уявлення про поняття «знання» і«уміння» настільки різноманітне і, до деякої міри суперечлива, що кожномупедагогові треба самому прийняти певну точку зору щодо цих понять. При цьомутреба врахувати, що в Україні в 1999 році розроблений стандарт Вищої освіти, щовизначив основні поняття педагогіки вищої освіти.
Відповідно до цього документу, знання — це результатпізнавальної діяльності, її перевірене суспільною практикою і логічновпорядковане відображення у свідомості людини. Знання — категорія, що відбиваєзв'язок між пізнавальною і практичною діяльністю людини. Знання виявляються всистемі понять, суджень, уявлень і образів, орієнтовної основи діяльності, щомає певний обсяг і якість. Знання можна ідентифікувати тільки тоді, коли вонипроявляються у вигляді вмінь виконувати певні розумові або фізичні дії.
Уміння — це здатність виконувати певні діїна основі відповідних знань. Уміння підрозділяються, у свою чергу, напредметно-практичні, предметно-розумові, знаково-практичні і знаково-розумові. Предметно-практичнівміння — це вміння виконувати дії по переміщенню об'єктів у просторі ізміні їхньої форми. Головну роль у виконанні предметно-практичних дій виконуютьперцептивні образи, які відображають просторові, фізичні і інші властивостіпредметів та забезпечують керівництво робочими переміщеннями у відповідності ізвластивостями об'єкта і з заданою діяльністю.
Предметно-розумові вміння — це вміння по виконанню операцій зрозумовими образами предметів. Вони вимагають наявності розвиненої системиуявлень і здібності до розумової діяльності (наприклад, уміння робити аналіз,класифікацію, узагальнення, порівняння).
Знаково-розумові вміння — це вміння виконувати операції зізнаками і знаковими системами. Наприклад, до них відносяться дії, які необхіднідля виконання логічних і розрахункових операцій. Ці дії дозволяють вирішуватишироке коло завдань в узагальненому виді.
Знаково-практичні вміння — це вміння по розумовому виконаннюоперацій зі знаковими системами. Прикладами цих дій є вміння писати, визначатикурс по карті, одержувати інформацію про пристрій по схемах. Приклад цих дійнаведені в табл. 1.6.
Таблиця 1.6 — Характеристика і приклади різних уміньВид уміння Приклади Предметно-розумовий Уміння розрахувати норми витрат сировини за даною формулою. Предметно-практичний Уміння здійснювати первинну обробку сировини, керувати обладнанням. Знаково-розумовий Уміння робити розрахунки, описувати технологічні процеси, конструкції механізмів, приймати рішення про зміну і коректування режимів технічних процесів Знаково-практичний Складання і читання креслень, інструкцій, операційних карт
Як видно з наведених формулювань, знання і уміння так чиінакше пов'язані з виконанням певних дій, вони нерозривні і взаємозалежні.Уміння не можуть існувати без знань, як і знання без підкріплення їх вміннямине мають змісту.
Очевидно, що цей взаємозв'язок знаходить своє відбиття і прирозкритті понять теоретичної і практичної діяльності, точно так само, як розумовадіяльність є теоретичною, тісним образом пов'язаною із практичними операціями,з різними видами і образами інформації.
Теоретична (розумова) діяльність формується в рамкахтеоретичного навчання, а практична — у рамках практичного навчання. Відмінністьтеоретичного навчання від практичного полягає в тім, що в рамках теоретичного навчаннявивчається результат процесу пізнання, виходячи з того, що знання засвоюютьсянезалежно від процесу їхнього одержання. У практичному навчанні важливий процесодержання продукту, тому що без показу і, відповідно, засвоєння трудовихоперацій, прийомів і процесів не можуть бути сформовані практичні вміння. Крімтого, відмінність теоретичного і практичного навчання пов'язане з тим, щорезультатом теоретичного навчання є ідеальні об'єкти або вміння здійснюватитеоретичну (розумову) діяльність, а практичного — матеріальні об'єкти абовміння виконувати практичну діяльність, одержуючи матеріальний продукт.
Ціль професійної підготовки — це формування вмінь здійснювативиробничий процес у галузі. Узагальненим об'єктом діяльності при цьому є галузьпромислового виробництва і її виробничі процеси.
Виробничим процесом називається сукупністьосновних технологічних процесів і перетворень, а також трудових дій людини.Виробничий процес включає як трудовий, так і технологічний процеси. Ієрархія понятьпредставлена у таблиці
ВИРОБНИЧИЙ ПРОЦЕС
Технологічний процес – сукупність природних процесів і перетворень.
Трудовий процес – сукупність впливів людини.
Ціль теоретичного навчання - формування основних уявлень про сутність виробничого процесу, формування системи понять і розумових дій з ними і розкриття сутності, мети, завдань і змісту технологічних процесів, формування вмінь здійснювати розрахунок, прогнозування технологічних процесів.
Ціль практичного навчання – навчання продуктивній праці. Тобто сукупність трудових дій. За допомогою яких людина впливає на предмети праці і управляє роботою обладнання.
Об'єктом вивчення теоретичного навчання є технологічнийпроцес, а практичного — трудовий. Відповідно до цього можна визначити цілітеоретичного навчання фахівця технічного профілю.
Ціль теоретичного навчання — формування основнихуявлень про сутність виробничого процесу, формування системи понять і розумовихдій з ними, розкриття сутності, мети, завдань і змісту технологічних процесів,формування вмінь здійснювати розрахунок, прогнозування технологічних процесів.
Ціль практичного навчання — формування практичнихумінь виконувати трудові дії або формування вмінь здійснювати продуктивнупрацю.
Структурнимикомпонентами галузі господарської діяльності спеціаліста є техніка, технологія,організація управлінням, економіка, охорона праці, екологія, правові питаннягалузі, наукові дослідження. Але, як зазначалося в пункті 1.1.2, ми готуємокваліфікованого робітника, який не прийматиме участь в наукових дослідженнях,економічних та екологічних питаннях. Тому структурними компонентами галузігосподарської діяльності апаратника є техніка, технологія, організація робіт,охорона праці, правові питання галузі.
Видамипрофесійної діяльності спеціаліста є технологічна та організаційна, яківстановлені в пункті 1.1.2.
Для визначення програми курсу професійної підготовки треба:
— визначити необхідну функціональну структуру професійноїдіяльності фахівця відповідно до рівня його кваліфікації (табл. 1.7);
— визначити структуру узагальненого об'єкта діяльності;
— виділити елементи сукупної структури професійноїпідготовки;
— заглиблено розкрити кожний з даних елементів.
Формування професійних вмінь і необхідних для цього знаньздійснюється в рамках декількох дисциплін. Для подальшого проектування програмипрофесійної підготовки обираємо дисципліну «Спецтехнологія з основами загальноїхімічної технології».
Таблиця 1.7 –Формування набору тем професійної теоретичної підготовки апаратника широкогопрофілю
Група
матеріалу
Підгрупа
матеріалу Назва тем предмету, які входять у підгрупу 1.Хімічна технологія
І/о теоретичних основах хімічної технології або хімічного аналізу:
— основні закономірності хімічної технології
Використання закону збереження маси та енергії для складання матеріального та енергетичного балансів, їх аналіз по компонентам на прикладі одного з виробництв базового підприємства.
Проведення найпростіших підрахунків по складанню матеріального балансу.
Поняття про техніко-економічні показники та фактори, які їх покращують. Швидкості хімічних процесів та хімічна рівновага в технології. Вплив на швидкість реакцій каталізаторів.
Способи збільшення швидкості хімічних процесів. Рівновага хімічних процесів в технології. Використання принципу Ле-Шател’є у хімічній технології. Умови зсуву хімічної рівноваги. Класифікація хімічних реакцій в технології по фізико-хімічним властивостям регулюючих систем за типами хімічних реакцій, за агрегатним станом взаємодіючих мас. Закономірності керування типовими хімічними реакціями (простими необразними, складними необразними та складними образними).
Поняття про хіміко-технологічний процес та технологічний режим. Оптимальний технологічний режим. Типи технологічних процесів та схем
Класифікація технологічних процесів за фаховим (агрегатному) станом взаємодіючих мас. Гомогенні (однорідні) процеси, їх характеристика. Гетерогенні (неоднорідні) процеси, їх характеристика.
Високотемпературні процеси. Каталітичні процеси. Процеси зрізними характерами переміщення регулюючих мас: прямо струм, проти струм, перехресний струм.
Знайомлення з періодичними та неперервними процесами, з технологічними схемами виробництва з відкритим ланцюгом та циклічних. Типізація хіміко-технологічних процесів. Аналіз процесу та вибір технологічних схем. Переведення виробничих процесів на замкнуті безвідходні системи. Нові методи здійснення та інтенсифікації хіміко-технологічних процесів.
2/0 хімічної технології галузі або хімічному аналізі:
— принципова схема видобування соди аміачним способом Способи видобування соди. Хімічні реакції, які є основою виробництва соди аміачним способом. Особливості фізико-хімічних властивостей реакцій у технологічних процесах. Вторинні процеси. Відходи содової промисловості. Принципова схема виробництва соди аміачним способом. Видобування вапна та вуглецю Фізико-хімічні основи процеси випалювання карбонатної сировини; апаратура відділу вапняних печей, норми технологічного режиму відділення вапняних печей, їх регулювання та контроль. Принципові основи автоматичного регулювання роботи вапняних печей. *Примітка: Підгрупи тем, які слідкують за цими темами, вивчаються за тою ж схемою, що й попередні: фізико-хімічні основи процесу; норми технологічного режиму відділення; їх регулювання та контроль; принципові основи автоматичного регулювання роботи обладнання; апаратура відділення.
— приготування вапняного молока;
— попереднє очищення сирого розсолу;
— приготування амонізованого розсолу;
— карбонізація амонізованого розсолу;
— фільтрація суспензії бікарбонату натрію;
— кальцинація бікарбонату натрію;
— обробка готового продукту — видобування важкої соди;
— відновлення відходів виробництва; регенерація аміаку з рідин содового виробництва;
— виробництво очищеного бікарбонату натрію;
— технологічна схема виробництва очищеного бікарбонату натрію «сухим» способом. 3/контроль виконання робіт
Організація аналітичного контролю виробництва: маркувальний, швидкий (експрес-метод), контрольний та арбітражний.
Контрольні крапки виробництва. Контроль сировини, яка надходить до заводу, за ГОСТом або технічним умовам.
Державний стандарт (ДЖСТ), його призначення та зміст розділів. ДЖСТ на хімічну продукцію та його характеристика.
Порівняння результатів аналізів сировини. Контроль технічного процесу у цехових аналітичних фізичних та технічних лабораторіях. Відділ технічного контролю (ВТК), його функція. Лабораторія ВТК. Повний аналіз готової продукції за ДЖСТом.
Показники якості. Паспорт на готову продукцію. Дозвіл ВТК на випуск готової продукції. Сутність стандартизації та її роль у розвитку науково-технічного прогресу. Основні поняття та визначення у галузі стандартизації. Види стандартів та їх характеристика. Організація державного надзору та відомчого контролю за впровадженням та дотриманням стандартів та якості продукції. Відповідальність підприємств за випуск продукції, яка не відповідає вимогам стандартів. Стандартизація та якість продукції. Терміни та визначення в галузі якості. Стандартизація показників якості. Довгочасність, як показник якості. Сучасні методи іспитів та контролю якості. Статистичні методи контролю якості. Організація технічного контролю на підприємствах. Система керування якістю продукції та її задачі. Оцінка рівня якості продукції. Планування підвищення якості продукції. 4/питання з охорони праці та техніки безпеки Безпека праці при роботі у відділенні вапняних печей; безпека труда у відділенні вапняного молока; техніка безпеки у відділенні абсорбції; техніка безпеки у відділенні карбонізації; техніка безпеки у відділенні фільтрації; техніка безпеки у відділенні дистиляції; техніка безпеки при виробництві очищеного бікарбонату натрію. 2. Техніка
Продуктивність технологічного обладнання
Апаратура відділення вапняних печей
Апаратура відділення вапняного молока
Апаратура відділення очистки розсолу
Апаратура відділення карбонізації
Апаратура відділення фільтрації
Апаратура відділення содових печей
Апаратура відділення дистиляції:
-велика дистиляція
-мала дистиляція
Апаратура для виробництва очищеного бікарбонату натрія:
-відділення декарбонізації;
-відділення переробки содового розчину.
Теоретична продуктивність, її визначаючі фактори. Поняття про коефіцієнт корисного часу та факторах, які впливають на його розмір. Визначення фактичної продуктивності технологічного обладнання. Заходи з підвищення продуктивності технологічного обладнання. Розрахунок продуктивності реакторів періодичної та неперервної дії. Вплив технічного стану обладнання, якості сировини, активності каталізаторів, інтенсивність та швидкість виконання робочих операцій з обслуговування обладнання, рівень кваліфікації робітника, організація праці та її продуктивність.
Вапняно-обжигова піч. Промивник газу вапняних печей. Електрофільтр вапняних печей.
Гаситель вапна. Сортувальні барабани для крупного та дрібного недопалу. Вібраційне сито. Чашевий класифікатор. Лотковий живильник. Змішувач очищеного вапняного молока.
Шнековий живильник. Шнек для розчинення соди. Підігрівач очищеного розсолу. Напірні баки для підігріву очищеного розсолу та слабкої рідини. Регулятори подачі содового розчину, підігрітого очищеного розсолу та слабкої рідини. Конічне обертаюче сито для очистки розведеного вапняного молока. Змішувач сирого розсолу з реагентами або каустифікованим содовим розчином. Реактор-відстійник. Збірник шламу. Збірник сирого та очищеного розсолу.
Карбонізаційна колона. Перший промивник газу колон. Газліфт. Збірник фільтрової рідини.
Барабанний вакуум-фільтр. Центрифуга.
Содова піч. Змішувач сирого бікарбонат-ту. Скребковий транспортер. Циклон. Холодильник газу содових печей. Промивник газу содових печей.
Конденсатор дистиляції. Теплообмінник дистиляції. Змішувач. Дистилер. Перший випаровував. Резервуар для вапняного молока з мішалкою. Пісколовка.
Мала дистиляційна колона. Дистилер слабкої рідини з сітчаними тарілками.
Декарбонатор. Циліндричний апарат з мішалкою. Збірники содового розчину.
Карбонізаційна колона. Декан тер. Центрифуги. Барабанні сушарки. Труб- частий калорифер. Рукавні фільтри. Відомості про сировину та матеріали
Сировина, вода та енергетика хімічної промисловості
Сировина та допоміжні матеріали, які використовують у виробництві кальцинованої соди
Уявлення про сировину, проміжний продукт, готовий продукт, відходи виробництва, комплексне використання сировини. Види сировини (мінеральне, рослинне, тваринне, тверде, рідке, газоподібне, природне, штучне), їхні характеристики. Запаси сировини. Підготовка сировини до переробки. Дослідження дешевших видів сировини. Гравітаційне збагачення. Електростатичні сепаратори. Термічне збагачення, хімічні способи збагачення.
Флотація, флотаційні машини. Комплексне використання сировини.
Регенерація та використання відходів. Заміна харчової сировини нехарчовою. Вода в хімічній промисловості. Характеристика природних вод. Атмосферна вода. Поверхневі води. Підземні води. Вимоги до якості харчової та промислової води. Підготовка води для виробничих процесів, методи очистки води. Джерела та характери забруднення стічних промислових вод. Очистка стічних промислових вод. Механічні, фізико-хімічні та біологічні методи очистки. Необхідність скорочення використання води в промисловості; оборотна вода, її охолодження. Замкнуті системи. Види та джерела енергії, які використовують у хімічній промисловості. Раціональне використання енергії. Комплексне енергохімічне використання палива. Використання місцевих енергохімічних ресурсів. Утилізація тепловідходних газів.
Характеристика та склад сировини для виробництва соди. Вимоги до сировини. Природні та штучні розсоли. Добування штучного розсолу. Карбонатна сировина. Допоміжні матеріали, їх призначення та властивості. Паливо. Склад та характеристика. Вимоги до палива. Вода. Вимоги до води промислових підприємств, оборотна вода, очистка стічних вод. Водяна пара, призначення та способи здобуття. 4. Організація виробництва та праці.
Виробнича структура підприємства.
Перспективи вдосконалення технології
Уявлення про виробничу структуру підприємства. Загальна схема виробничої структури підприємства. Призначення та взаємозв’язок складових частин виробничої структури підприємства. Передові підприємства країни даної галузі. Будова та експлуатація технологічного обладнання.
Основні задачі покращання якості продукції, покращання продуктивності праці, зниження собівартості продукції. Заходи по їх виконанню, основні напрямки вдосконалення техніки та технології виробництва та шляхи подальшої інтенсифікації:
- — створення нових типів реакційної апаратів, приладів контролю автоматичних систем керування та регулювання, сигналізації та блокування, запобіжних пристроїв.
- — комплексна автоматизація та механізація основних та допоміжних виробничих процесів.
- — модернізація технологічних процесів виробництва (використання високоактивних каталізаторів, заміна періодичних процесів неперервними).
- — оптимізація технологічних процесів шляхом розробки та наукового обґрунтування вибору технологічного режиму виробництва на базі використання ЕОМ з використанням числового програмного керування (ЧПК) з локальними замкнутими та разомкнутими системами керування, самоналаштовуючих та оптимальних систем, систем керування зі зворотнім зв’язком та автоматичним налаштуванням. мікропроцесори принцип будови та дії.
-
1.3.3 Вибір системи виробничогонавчання
Для того щоброзробити програму професійної практичної підготовки, необхідно у відповідностіз установленою групою трудових процесів обрати систему виробничого навчання(СВН).
СВН – це об’єктивнаєдність змісту, форм, методів навчання і дидактичних засобів, які забезпечуютьучню послідовне оволодіння трудовими процесами, операціями, прийомами. Відомобагато видів СВН — це: предметна, операційна, операційно-комплексна,операційно-потокова, операційно-предметна, ЦІТ, проблемно-аналітична,прийомно-комплексно-видова, процесуальна і т.д.
Сучасна практичнапрофесійної підготовки фахівців здійснюється, як правило, засобами декількохСВН, які змінюють одна одну на тому або іншому етапі. Більше того, здійснюваналокальна підготовка по одній СВН, глобально може здійснюватися по інший СВН.
Визначимо системувиробничого навчання при підготовці фахівців зі спеціальності «Апаратникширокого профілю». У цьому випадку ступінь розмаїтості предмета діяльностіфахівця невелика і щораз істотних змін у діях фахівця і послідовності їхньоговиконання не відбувається. Це обґрунтовується тим, що в основі професійноїдіяльності апаратника лежить відбиття господарських операцій у технологічномупроцесі підприємства шляхом виконання потрібних операцій, складання технологічнихкарт, таблиць бракеражу, заповнення сировинних відомостей, розрахунку нормзакладки сировини, складання асортименту виготовляємо продукції, тобто данийфахівець повинен чітко і правильно виконувати окремі операції (що характернодля першої групи трудових процесів). Тому в основу практичної підготовки апаратникаварто покласти операційно-комплексну СВН.
Таким чином,вірно встановлена СВН є запорукою успішного формування професійно необхіднихумінь і навичок у майбутнього фахівця.
Таблиця 1.8 –Характеристики систем виробничого навчання(СВН)Найменування СВН і її зміст Переваги СВН Недоліки СВН Операційно-комплексна СВН: передбачене чергування засвоєння учнями основних прийомів виконання операції і поступове ускладнення комплексних робіт; групування і послідовність операцій; а також добірка об'єктів і розташування їх у певній послідовності взаємозалежні.
— досліджувані операції постійно закріплюються при виконанні наступних комплексних робіт;
— учні навчаються прийомам і способам виконання робіт у тих сполученнях, які можуть зустрітися на виробництві. — розрахована на навчання робітників ручним і машино-ручним професіям безпосередньо у навчальних умовах.
1.3.4 Побудова зведено-тематичногоплану професійної підготовки спеціаліста
На основі всіхвиконаних розробок формується зведено-тематичний план підготовки фахівця іробоча програма дисципліни. Зведено-тематичний план повинен включати тематикуспеціальних дисциплін, регламентувати послідовність вивчення тем і кількістьчасу, що відводиться на їхнє вивчення, посеместрове членування навчальнихкурсів, відбивати форми навчання (лекції, практики). Робоча програма повиннавключати послідовність вивчення тем, кількість годин, що відводять на їхнєвивчення, і форми навчання (лекції, практичні заняття).
На відміну відзведено-тематичного плана робоча програма повинна містити послідовністьвивчення тем, кількість годин, що відводяться на їх вивчення, та форми навчання(лекції, лабораторні). Розробимо робочу програму з дисципліни «Спецтехнологія зосновами загальної хімічної технології».
Таблиця 1.9 — Робоча програма дисципліни «Спецтехнологія з основами загальної хімічноїтехнології»№ з/п Форма заняття Кількість годин Зміст заняття І півріччя 1 Лекція 2
Введення. Мета, завдання, цілі дисципліни. Характеристика економічного стану хімічних підприємств. Обов’язки апаратника. Підготовка робочого місця апаратника. 2 Лекція 4
Основні закономірності хімічної технології. Закон збереження маси та енергії. Матеріальний баланс. Швидкості хімічних процесів та хімічна рівновага. 3 Лекція 6
Хімічний процес та хіміко-технологічні системи. Виробництво, ієрархічна організація процесів у хімічному виробництві. ХТП. Термодинамічні розрахунки ХТП. 4 Лабораторне заняття 2
Визначення оптимального технологічного режиму. 5 Лекція 6
Типи технологічних процесів і схем. Класифікація технологічних процесів. Каталітичні процеси. Типізація хіміко-технологічних процесів. Аналіз процесу та вибір технологічних схем 6 Лекція 2
Схема видобування соди аміачним способом. Особливості фізико-хімічних властивостей реакцій у технологічних процесах. Відходи содової промисловості. Принципова схема виробництва соди аміачним способом. 7 Лабораторне заняття 4
Способи видобування соди. Хімічні реакції, які є основою виробництва соди аміачним способом 8 Лекція 2
Видобування вапна та вуглецю. Фізико-хімічні основи процеси випалювання карбонатної сировини; апаратура відділу вапняних печей, норми технологічного режиму 9 Лекція 4
Приготування вапняного молока; 10 Лекція 2
Попереднє очищення сирого розсолу; 11 Лекція 2
Приготування амонізованого розсолу; 12 Лекція 2
Карбонізація амонізованого розсолу 13 Лекція 2
Фільтрація суспензії бікарбонату натрію; 14 Лекція 4
Кальцинація бікарбонату натрію; 15 Лабора-торне заняття 4
Відновлення відходів виробництва; регенерація аміаку з рідин содового виробництва; Підсу-мок:
Аудиторних – 46, з них:
лекцій – 34,
лабораторних – 12.
ІІ півріччя1 Лекція 8
Контроль виконання робіт. Організація аналітичного контролю виробництва. Контрольні крапки виробництва. Державний стандарт. Відділ технічного контролю (ВТК), його функція. Сучасні методи іспитів та контролю якості. 2 Лекція 4
Питання з охорони праці та техніки безпеки. Безпека праці при роботі у відділенні вапняних печей; безпека труда у відділенні вапняного молока; техніка безпеки у відділенні абсорбції; техніка безпеки у відділенні карбонізації; техніка безпеки у відділенні фільтрації; техніка безпеки у відділенні дистиляції; техніка безпеки при виробництві очищеного бікарбонату натрію 3 Лекція 6
Продуктивність технологічного обладнання. Теоретична продуктивність, її визначаючі фактори. 4 Лекція 6
Апаратура відділення вапняних печей 5 Лекція 6
Апаратура відділення вапняного молока 6 Лабора-торне заняття 4
Вапняно-обжигова піч. Промивник газу вапняних печей. Електрофільтр вапняних печей.
Гаситель вапна. Сортувальні барабани для крупного та дрібного недопалу. Вібраційне сито. Чашевий класифікатор. Лотковий живильник. Змішувач очищеного вапняного молока. 7 Лекція 6
Апаратура відділення очистки розсолу Підсу-мок:
Аудиторних – 42, з них:
лекцій – 32,
лабораторних – 10.
ІІІ півріччя1 Лекція 8
Сировина, вода та енергетика хімічної промисловості.
Уявлення про сировину, проміжний продукт, готовий продукт, відходи виробництва, комплексне використання сировини. Види сировини. Флотація, флотаційні машини. Комплексне використання сировини. Вода в хімічній промисловості. Характеристика природних вод. Джерела та характери забруднення стічних промислових вод. Очистка стічних промислових вод. Види та джерела енергії, які використовують у хімічній промисловості. 2 Лекція 2
Сировина та допоміжні матеріали, які використовують у виробництві кальцинованої соди. Характеристика та склад сировини для виробництва соди. Вимоги до сировини. Природні та штучні розсоли. Паливо. Склад та характеристика. Вимоги до палива. Вода. 3 Лекція 4
Виробнича структура підприємства. Уявлення про виробничу структуру підприємства. Загальна схема виробничої структури підприємства. Призначення та взаємозв’язок складових частин виробничої структури підприємства. Передові підприємства країни даної галузі. 4 Лабора-торне заняття 4
Визначення якості сировини та готової продукції. Навчитися правильно працювати з нормативно-технічною документацією. Відпрацювати прийоми заповнення журналу обліку. 5 Лекція 4
Перспективи вдосконалення технології. Основні задачі покращання якості продукції, покращання продуктивності праці, зниження собівартості продукції. 6 Лабора-торне заняття 4
- Комплексна автоматизація та механізація основних та допоміжних виробничих процесів. Підсу-мок:
Аудиторних – 26, з них:
лекцій – 18,
лабораторних – 8.
за 18 місяців
Аудиторних – 114, з них:
лекцій – 84,
лабораторних – 30.
2. Проектуваннятехнологій навчання за темою «Сировина в хімічному виробництві» з дисципліни«Спецтехнологія з основами загальної хімічної технології»
2.1Проектування дидактичних матеріалів
2.1.1Постановка оперативних цілей навчання та вибір джерел інформації
Рівеньоперативного цілеутворення включає навчання окремим темам, розділам дисципліниі конкретизується до цілей окремих уроків.
Оперативнамета – цеобов’язкові знання і вміння, які необхідно сформувати в процесі вивчення розділів,тем і на окремих заняттях по даній дисципліні для успішного здійсненняпрофесійної діяльності.
До оперативноїмети відносяться розвиваючі цілі навчання – формування необхідних механізмівпсихіки, які визначають здібності людини (сприйняття, мислення, мова, пам'ять,психомоторні вміння). До оперативної мети також відноситься формування творчихвмінь, які відрізняються від репродуктивних.
Відповідно дотеорії В.П. Безпалько, існують чотири рівні засвоєння навчального матеріалу:
- на першому рівні ученьсприймає інформацію, у нього формується загальне уявлення про об’єктдіяльності, з’являється пізнавальний інтерес. Для цього рівня характернерішення певного виду завдань: у когнітивній області – упізнання об’єктів,порівняння їх властивостей; в афективній області – усвідомлення метидіяльності, наявність професійної спрямованості та інтересу. Таким чином,формуються мотиви і спрямованість діяльності, що визначає подальшу поведінкуучнів у процесі навчання, відбувається усвідомлення мети і прагнення її досягти.
- другий рівень характеризуєалгоритмічну (репродуктивну) діяльність по пам’яті або здатність відтворювати івикористовувати наявну інформацію для рішення завдань по заданому алгоритму. Укогнітивній області – інтерпретація і перетворення навчального матеріалу,усвідомлення взаємозв’язків між процесами і явищами, переказ і відтвореннянавчального матеріалу. В афективній області – це пригадування окремих фактів,методів, відтворення термінів, основних понять, правил і принципів. Другийрівень характеризується розумовими діями пов’язаними з розумінням,усвідомленням, формулюванням основних понять. Ключовим у цьому випадку є процесзапам’ятовування, що реалізується у відтворенні навчального матеріалу.
- третій рівень характеризуєетап продуктивної дії в розумовій і матеріальній формі. Цей етап формує творчемислення. У когнітивній області – узагальнення, систематизація, алгоритмізаціянавчального матеріалу, зіставлення варіантів дій і вибір оптимального,використання понять і принципів у нових ситуаціях, застосування законів ітеорій для рішення конкретних завдань, виділення головного, поділ на складовічастини. В афективній області – це побудова власних планів, поява власної точкизору, виникнення потреби в діяльності. Головна роль на цьому етапі приділяєтьсявмінням вирішувати завдання. Розумові дії здобувають творчий характер.
- четвертий рівень характеризуєпродуктивну дію і науково-дослідну діяльність. На цьому етапі формулюютьсявміння самостійно отримувати нову інформацію. В когнітивній області – оцінкалогіки, побудова навчального матеріалу, рішення нестандартних завдань ізподальшим аналізом помилок, оцінка мети і отримання результату, вибір шляхівудосконалення. В афективній області – це поява самовизначення, самостійності,ініціативи в діяльності.
Проаналізувавшивиділені рівні засвоєння навчального матеріалу, можна зробити висновок, що внашому випадку формуються лише перші три рівні.
Виділивши рівнізасвоєння навчального матеріалу ми можемо поставити оперативні цілі:
Таблиця 2.1 — Постановка оперативних цілей за темою «Сировина в хімічному виробництві»№ рівня Цілі, які виражені в переліку дій учня Еталони Умови Результат Критерії оцінки 1 З переліку визначень впізнавати основні поняття теми «Сировина в хімічному виробництві», такі, як сировина, відходи, викопна сировина – рудна мінеральна, нерудна мінеральна, паливна мінеральна, збагачення сировини, флотація, комплексне використання сировини, фізичні та хімічні властивості води, природні води. Знання класифікації сировини, принципів збагачення сировини, фізичні та хімічні властивості води. Правильно названі основні поняття теми «Сировина в хімічному виробництві», фізичні та хімічні властивості води, природні води. 80% правильних відповідей, 20% допущені неточності при визначенні видів збагачення сировини. 2 Вміти описувати особливості збагачення сировини, вміти класифікувати на підвиди всі існуючі види сировини, вміти описувати особливості використання води у хімічному виробництві. Виконання дій першого рівня: правильно названі основні поняття теми «Сировина в хімічному виробництві» . Правильно описані особливості збагачення сировини, описані особливості використання води у хімічному виробництві
90% правильних відповідей;
10% допущені недоліки при описуванні особливостей збагачення сировини. 3 Вміти підбирати згідно класифікації принципи збагачення сировини, та промислової водопідготовки Виконання дій першого та другого рівнів: правильне описання основних понять теми, правильно описані особливості збагачення сировини, описані особливості використання води у хімічному виробництві Правильно виконаний опис сировини, якості води, правильно виконані такі операції: гравітаційне збагачення, флотація, термічне та хімічне збагачення.
75% правильних відповідей;
25% допущені недоліки при виконанні операцій.
2.1.2 Проектування плану викладеннятеми
Після відборунавчально- та науково-технічної літератури по темі робота прямує безпосередньоз її інформацією, в результаті чого складаються план викладення теми таконтурний конспект по темі.
План теми — це послідовнекоротке найменування розділів, підрозділів або логічно завершених частин, щовідбивають логічну послідовність вивчення навчального матеріалу.
На підставіплану складається текст навчального матеріалу теми, що включає основну тадодаткову інформацію, побудовану шляхом конструювання суджень і умовиводів, щоперебувають у певній залежності. Під логічною структурою навчального матеріалурозуміється його схематична побудова, що включає всі вхідні поняття,розташовані в порядку зменшення обсягу.
Логічний аналізвиконується на початковому етапі конструювання навчального матеріалу, колинеобхідно виділити і дати найменування темам розділів і підрозділів. Далі наоснові отриманої структури здійснюється формування плану теми.
Для складанняплану теми варто перетворити логічну структуру навчального матеріалу у формупослідовного найменування його розділів і частин, іншими словами, скласти його«зміст».
Тема «Сировина вхімічному виробництві » не містить складного матеріалу та не має великогообсягу викладення, тому ми обираємо просту структуру плану.
План теми:
1. Характеристиката запас сировини.
2. Принципизбагачення сировини.
3. Комплексневикористання сировини.
4. Вода –сировина хімічного виробництва.
5. Промисловаводопідготовка.
2.1.3Проектування контурного конспекту по темі «Сировина у хімічному виробництві»
До контурногоконспекту висувають певні вимоги. Викладений навчальний матеріал повинен бутипереконливим і послідовним, простим у викладі й доступним, раціональним ідоказовим, він повинен бути не тільки інформативним, але логіко-змістовним. Уконтурному конспекті повинні міститись тільки ключеві положення головної інформації,які виражені у виді таблиць, алгоритмів або графіків. При відборі необхідногоматеріалу потрібно спочатку проаналізувати всю необхідну інформацію з даноїтеми. Зміст контурного конспекту повинне залежати від характеру діяльностіфахівця, технологічних процесів, обсягу технологічного обладнання. Таким чиномвихідними даними є отримані раніше дані:
- Характеристика трудових процесів;
- Характеристика діяльності фахівця;
- Навчальний план;
- Програма підготовки;
- Документальні та інформаційні джерела.
Таблиця 2.2 — Контурнийконспект по темі «Сировина у хімічному виробництві»Назва теми Основні поняття Зміст 1. Характеристика та запас сировини - Характеристика сировини Викопна, рослинна та тваринна - Викопна сировина - Рудна мінеральна, нерудна мінеральна, паливна мінеральна 2.Принципи збагачення сировини — збагачення твердої сировини — розсіювання, гравітаційне збагачення, електромагнітне та електростатичне збагачення, флотація, термічне, хімічне. — основні показники збагачення — витягання корисного компоненту у концентрат, вихід концентрату, якість концентрату, ефективність флотації — збагачення рідини — екстракція 3.Вода – сировина хімічного виробництва — природні води
— атмосферна води
— поверхнева води
— підземні води — жорсткість води
— тимчасова
— постійна
— загальна 4. Промислова водопідготовка - Основні операції
- відстоювання
- фільтрування
- пом’якшення
2.2 Аналізбазових умов навчання
2.2.1 Аналізбазових знань учнів
В результатіаналізу та діагностики стану процесу навчання повинні буті отримані способикорекції навчальних вимог до навчальної групи та способи удосконалення засобівнавчання.
Корекція базовихумінь в учнів припускає:
- визначення базовогоматеріалу;
- встановлення міжтемних (МТ)зв’язків навчального матеріалу по розроблюваній темі із базовим матеріалом;
- визначення способівреалізації МТ зв’язків у навчанні;
- вибір способів (методів, формта засобів) контролю базових знань учнів;
- вибір способів формуваннябазових знань.
Базовийматеріал –це всі ті відомості, які за змістом пов’язані із даною темою та знання якихучнями робить для них новий матеріал доступним.
Міжтемнізв’язки – цеті зв’язки, які існують між окремими темами однієї або різних дисциплін. Метоюїх визначення є наступне:
- представлення можливостіучням визначити та прослідкувати причинно-наслідкові зв’язки явищ тазакономірностей об’єктивного миру;
- створення єдиної системизнань в учнів;
- забезпечення зв’язку міждисциплінами та темами і визначення найбільш раціональної послідовностівивчення матеріалу;
- виключення дублювання наодному рівні;
- формування вмінь комплексноговикористання знань та вмінь, отриманих при вивченні різних дисциплін;
- забезпечення єдиного підходудо навчання професійним дисциплінам.
Базовий матеріалз новим створює той або інший зв'язок. Встановлення виду МТ зв’язків дозволяєобрати спосіб його реалізації в навчанні, і тим самим, підійти до виборуспособів контролю та формування базових знань в учнів.
Таблиця 2.3 — МТзв’язки та способи їх реалізації в навчанніОзнака класифікації МТ зв’язку Найменування МТ зв’язку та його характеристика Спосіб реалізації МТ зв’язку Об’єктивна ознака: за послідовністю вивчення Попередня: проявляється в пам’яті учня у вигляді сформованих знань Повторення учнем вивченого матеріалу Супутня: проявляється при вивченні однієї теми в суміжних дисциплінах Виконання учнем суміжних завдань. Встановлення відповідного порядку організації навчального процесу Перспективна: проявляється за допомогою відображення змісту навчального матеріалу в наступній діяльності спеціаліста Мотивація навчальної діяльності Об’єктивна ознака: за змістом За єдністю трактувань Узгодження між викладачами суміжних дисциплін формулювань, визначень, умовних позначень величин, дотримання вимог ДСТУ За вибором навчального матеріалу Дотримання викладачем єдиних підходів при складанні планів уроків, тексту та опорного конспекту За використанням знань різних предметів Використання знань однієї дисципліни для розв’язання проблем іншої Суб’єктивна ознака За комплексним використанням знань та вмінь Використання в навчальному процесі комплексних знань за матеріалом окремих уроків За єдністю методів викладання та контролю Застосування різними викладачами в різних дисциплінах одних і тих самих методів викладання, що залежать від рівня знань та здібностей учнів
Проаналізуємо МТзв’язки нашої теми «Сировина у хімічному виробництві» та оберемо базовий матеріал.
Таблиця 2.4 — АналізМТ зв’язків та вибір базового матеріалу Найменування теми Перелік базового матеріалу Тип МТ зв’язку Спосіб реалізації зв’язків Сировина у хімічному виробництві Географія: «Сировина. Розповсюдження сировини на планеті»(класифікація, види, розповсюдження на планеті) Попередній за єдністю трактовки Згадування Неорганічна хімія «збагачення сировини» (класифікація, види) Попередній за єдністю трактовки Згадування Процеси та апарати хімічного виробництва «Хімічні реактори» (класифікація, види) Попередній за єдністю трактовки Згадування
Виходячи з видуМТ зв’язку та особливостей його реалізації, обираються способи контролю базовихзнань з урахуванням характеристик навчальної групи, складності та важливостінового матеріалу, резерву часу. За формою ввідний контроль може бутиіндивідуальний, фронтальний, груповий або комбінований. До засобів реалізаціїконтролю відносяться задачі, опитування, картки завдань, тести та ін.проаналізувавши свою тему, обираємо наступні способи контролю.
Таблиця 2.5 — Визначенняспособів контролю базових знань учнівПерелік базового матеріалу Способи контролю Засоби контролю Критерії оцінки Географія: «Сировина. Розповсюдження сировини на планеті»(класифікація, види, розповсюдження на планеті) Опитування або бесіда Назвіть класифікацію сировини. Чим вона відрізняється? Її призначення? 2/3 групи приймають участь в обговоренні Неорганічна хімія «Збагачення сировини» (класифікація, види) Опитування Назвіть методи збагачення сировини. Чим вони відрізняються? Їх призначення? 85% групи приймають участь в обговоренні, 70% правильно відповідають Процеси та апарати хімічного виробництва «Хімічні реактори» (класифікація, види) Опитування Назвіть класифікацію хімічних реакторів. Їх призначення? 2/3 групи приймають участь в обговоренні
Способамиформування базових знань можуть бути обрані розповідь, пояснення та ін., азасобами – план викладення матеріалу, план розв’язання задачі та ін.
Таблиця 2.6 — Визначенняспособів формування базових знаньПерелік базового матеріалу Способи формування базових знань Засоби формування базових знань Географія: «Сировина. Розповсюдження сировини на планеті»(класифікація, види, розповсюдження на планеті) Розповідь – пояснення (5хв.)
План:
1. Класифікація сировини.
2. Призначення.
3. Розповсюдження Неорганічна хімія «Збагачення сировини» (класифікація, види) Розповідь – пояснення (4 хв.)
План:
1. Види збагачення.
2. Сутність.. Процеси та апарати хімічного виробництва «Хімічні реактори» (класифікація, види) Розповідь – пояснення (3 хв.)
План:
Основні реактори.
2.2.2 Аналізтехнічних та дидактичних засобів навчання
Наочність в навчаннісприяє більш швидкому сприйняттю нової інформації, її розумінню та запам’ятовуванню,забезпечує цілісність уявлення.
Засобинавчання –це матеріальні та ідеальні об’єкти, які застосовуються у педагогічному процесів якості носіїв інформації та інструмента діяльності педагога та учнів.
Ідеальнізасоби навчання, які застосовуються під час уроку: язикові системи знаків, засобинаочності, навчальні комп’ютерні програми.
Матеріальнізасоби навчання: окремі тексти з посібників та підручників, окремі завдання, вправи тазадачі, дидактичні матеріали, текстовий матеріал, засоби наочності (макети,діючі моделі), технічні засоби навчання, лабораторне устаткування.
Технічнізасоби навчання – це сукупність технічних пристроїв з дидактичним забезпеченням,застосовуваних у навчально-виховному процесі для пред’явлення й обробкиінформації з метою його оптимізації.
При викладеннітеми «Сировина у хімічному виробництві» застосовуємо такі дидактико-технічнізасоби навчання:
1. Мапу«Розповсюдження сировини на планеті»», на якому зображено основні районискупчення сировини.
2. Плакат «Принципизбагачення сировини», на якому зображена структурно-логічна схема послідовностідій.
2.3Проектування мотиваційних технологій навчання
Проектуваннямотиваційних технологій навчання необхідно для забезпечення швидкого включенняучнів в професійну навчально-пізнавальну та навчально-виробничу діяльність безтривалого «вживання» в роботу, підтримування діяльності на потрібному рівніактивності.
Навчальнамотивація за характером поведінки учнів поділяється на зовнішню та внутрішню.Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях та інших видахстимуляції, які або напрямляють, або гальмують поведінку людини. Внутрішнямотивація залежить від внутрішніх процесів, які здійснюються в свідомостілюдини. Таким чином, мотивована діяльність є самоціллю, а не засобом длядосягнення іншої мети.
Способиформування внутрішньої мотивації.
- оцінка рівня підготовки учнівпо заданій темі та приведення у відповідність з цим ступеня складностінадаваного матеріалу;
- надання учням вільного виборузавдань та виду діяльності, що забезпечить індивідуалізацію навчальноїдіяльності та приведе до появи інтересу;
- передбачення оптимальноїскладності завдань для учнів, що забезпечить в них «переживання успіху»;
- пробудження уваги при наданнінавчального матеріалу шляхом нестандартності та новизни, використання різнихтехнічних засобів, збудження цікавості.
У відповідності зетапами навчального процесу мотивація може бути виражена в різних формах, щовідповідають вступній частині заняття та поточній його частині.
Таблиця 2.7 — Дидактичніхарактеристики внутрішніх мотиваційних технологій навчанняВиди технологій Методи навчання Прийоми навчання, що використовуються Вступна мотивація Мотиваційний вступ Віднесення до особистості Віднесення до ситуації Приголомшення Вступ з цитатою, питанням Мотиваційна демонстрація Попереднє відвідування підприємств Попередній показ об’єкта, явища, процесу, що вивчається. Поточна та заключна мотивація Етап викладення матеріалу: лекція, бесіда, розповідь Орієнтація змісту навчального матеріалу на його практичний сенс та на конкретну професійну діяльність Демонстрація в розмові практичного використання теоретичних положень, що наводяться Етап формування та контролю діяльності: розв’язання задач та завдань, виконання лабораторних робіт Надання вільного вибору завдань, складання завдань оптимальної складності, новизна та непередбачуваність завдань.
Згіднохарактеристики учнів у групі: відношення до майбутньої професії байдуже,відношення до навчання негативне, тип темпераменту – сангвінік. Із сангвінікамиварто вести заняття у швидкому темпі і відповідній зміні видів діяльності. Отжесформулюємо мотивацію навчальної діяльності:
Сьогодні мирозглянемо технологію існуючу проблему сировини у хімічному виробництві. Всімнам відомо, що наше життя неможливе без хімії. Сучасність підпорядкована ційпромисловості – ліки, побутова хімія, паливо, добрива тощо. Основним упромисловості є технологія та якісна сировина… Знання отримані на цій лекції дадутьвам можливість побачити основні види сировини та отримати знання про їївикористання. Гарне знання цієї теми дозволить вам набрати додаткові бали.
2.4 Проектуваннятехнологій формування орієнтовної основи діяльності
Будь-якадіяльність завжди повинна бути попередньо зорієнтована. «Орієнтири» навчальноїдіяльності в педагогіці і психології умовно називають орієнтовна основнадіяльності (ООД).
Основнамета розробки технологій формування нових знань — проектування іреалізація оптимальної орієнтовної основи діяльності, що дозволить сформуватинеобхідні якості професійних дій. Завданням формування нових знань єформування «орієнтирів» майбутньої діяльності, які надалі забезпечатьправильність її виконання.
Згіднодіяльнісного підходу до навчання, орієнтовна основа діяльності включає:
1. Образкінцевого продукту — уявлення про кінцевий результат. У теоретичному навчанні — цевідповіді до завдань, опис результатів, схеми, графіки, а в практичномунавчанні — деякі зразки, макети, моделі.
2. Об'єктперетворення — матеріал для діяльності і її предмет. У практичному навчанні — це заготівки,матеріали, пристрої, які варто відремонтувати і т. д., а в теоретичномунавчанні — умови завдань, питання, сформульована проблема і т.д.
3. Засобидіяльності,тобто інструменти, інструкції, креслення, карти, таблиці, алгоритми і формулирозрахунку, обґрунтування, теорії, висновки.
4. Технологіюдіяльності — уявлення про способи її здійснення, які включають прийоми, їхню послідовність,представлену у формі карт, таблиць, порядок рішення, вказівки і інструкції.
Відомо три типинавчання:
- неповнаООД (першийтип),
- повнаООД в конкретному вигляді (другий тип),
- повнаООД в загальному вигляді (третій тип).
Перший тип навчання — неповна орієнтовна основа характеризується тим, щовикладач, представляючи навчальний матеріал, показує вихідні дані, виконавчучастину дії і образ кінцевого продукту. Навчання здійснюється методом «проб іпомилок», процес відбувається повільно, з великою кількістю помилок.
Другий тип навчання — повна ООД, при наявності всіх умов, необхідних для здійсненнядіяльності, які подаються у вигляді готового алгоритму діяльності стосовно доконкретної ситуації. Викладач, представляючи навчальний матеріал, показує коженкрок діяльності, стосовно до конкретного завдання. При цьому формуваннядіяльності відбувається безпомилково і швидко, але ступінь узагальнення іпереносу на нестандартні ситуації обмежений. У цьому випадку учні правильновирішують певне коло стандартних завдань, але при переході до інших творчихзавдань їхня діяльність ускладнена.
Третій тип навчання — повна орієнтовна основа з використанням узагальнення ісистематизації. Орієнтири подані в узагальненому виді, характерному для цілогокласу явищ. Викладач при цьому не дає готових орієнтирів, а пояснює лишепринципи їхнього формування. У цьому випадку діям властива чіткість, швидкість,безпомилковість, стійкість, ширина переносу. Найбільш ефективним є саме цей типнавчання, де освоюються алгоритми діяльності, на основі яких студентисамостійно пристосовують їх до конкретних ситуацій для різних умов.
Таблиця2.8 — Критерії вибору різних типів навчанняТип навчання Критерії вибору По меті За умовами За змістом навчального матеріалу Неповна ООД (перший тип) Сформувати орієнтири діяльності, що носить репродуктивний характер і характеризується самостійністю, міцністю, але не володіє розумністю, розгорненням, узагальненістю
При наявності великої кількості навчального часу і часу на самостійну роботу.
При наявності досвіду самостійного навчання і вибору способів навчання.
При наявності навчальної і допоміжної
літератури.
При наявності сформованої професійної мотивації. Коли зміст навчального матеріалу не пов'язаний з майбутньою практичною діяльністю учня. Повна ООД (другий тип навчання) Сформувати орієнтири алгоритмічної діяльності, що характеризуються міцністю виконання, результатом якої є швидкість, точність виконання операцій
При відсутності базових знань у підготовці учнів.
При відсутності професійного досвіду і практичних умінь.
При відсутності здібностей самостійно здійснювати навчально-пізнавальну діяльність. При визначальній ролі технології діяльності і неможливості її освоєння без попереднього опису наочним словесним способом Повна ООД (третій тип навчання) Формування творчої діяльності, що характеризується міцністю, узагальненістю, розгорнутістю, самостійністю, розумністю, усвідомленістю
При наявності базових знань в учнів.
При наявності часу.
При наявності відповідних засобів навчання При можливості узагальнення і систематизації навчального матеріалу так, щоб загальні принципи можна було застосувати до приватних випадків
Отжетип навчання, який забезпечить оптимальні результати стосовно заданих умоворганізації навчального процесу, буде другий тип навчання.
Виберемометоди та засоби формування ООД.
Таблиця2.9 — Вибір способів формування в учнів нових знаньНайменування підтеми Мета Рівень Методи викладання Наочні засоби 1.Сировина. Принципи збагачення сировини. Сформувати знання класифікації. Сформувати знання основних принципів збагачення сировини, їх проходження ІІ Розповідь, демонстрація плакату, слайдів, пояснення Плакат «принципи збагачення сировини», мапа «Розповсюдження сировини» 2.Вода як сировина хімічної промисловості Сформувати знання класифікації природних вод. Сформувати знання по промисловому водоочищенню ІІ Розповідь, демонстрація, слайдів, пояснення -
2.5Проектуваннятехнологій формування виконавчих дій
Післявизначення орієнтовної основи діяльності і її первинного сприйняття учнями,відбувається етап виконання дій у різних формах, які в дидактиці називають«закріпленням».
Головназакономірність процесу засвоєння діяльності полягає в тому, що пізнавальнадіяльність і введені в неї знання здобувають розумову форму, стаютьузагальненими не відразу, а по черзі, пройшовши через цілий ряд етапів. Якщовикладач будує процес навчання з урахуванням їх послідовності, він істотнопідвищує можливість досягнення мети всіма учнями.
Основною метою діяльності по проектуванню технології формування і засвоєннядіяльності є визначення способів формування дій, обумовлених метою навчання.
Однимз головних способів виконання дій у рамках теоретичного навчання є рішеннязавдань. На кожному з етапів засвоєння завдання виконують різноманітніфункції. Наприклад, на етапі виконання матеріалізованих дій завдання служатьдля створення початкової мотивації діяльності; на етапі ознайомлення з ООД вонисприяють активному розкриттю цієї діяльності, на етапі виконання діяльностівони формують необхідні характеристики дії (міцність, гнучкість, точність,узагальненість і т.д.).
Довсіх завдань пред'являється ряд вимог. Перша з них — це розрахуноктільки на нову діяльність, оскільки всі інші дії були засвоєні раніше. Друга — це відповідність завдань етапу засвоєння, тобто в умові завдань повиннавідображатись мета і її характеристики.
Таблиця 2.10 — Проектуваннятехнологій формування виконавчих дійНайменування розділу Мета навчання Рівень Вибір способів закріплення метод Форма Засоби закріплення Назва Варійовані параметри Варіанти рішень 1. Сировина. Принципи збагачення сировини Закріпити знання класифікації, знання основних принципів збагачення сировини, їх проходження ІІ Бесіда Фронтальна
1.Назвіть види викопної сировини.
2.Як вирішують існуючу проблему сировини?
3. Які механічні способи збагачення сировини використовують для твердої сировини?
1. Рудна мінеральна, нерудна мінеральна, паливна мінеральна, деревина, олії
2. Дешева місцева сировина, переробка відходів, використання рідкісних технологій, заміна сировини на більш економічну
3. Розсіювання, гравітаційне збагачення, сепарація, флотація.
1.Рудна мінеральна, нерудна мінеральна, паливна мінеральна
2.дешева сировина, переробка відходів, заміна економічною сировиною
3. Розсіювання, гравітаційне збагачення, сепарація. 2. Вода як сировина хімічної промисловості Закріпити знання класифікації природних вод. Закріпити знання по промисловому водоочищенню ІІ Бесіда Фронтальна 1.Назвіть класифікацію природних вод. 1. Атмосферні, поверхневі, підземні, хімічна, промислова, побутова. 1. Атмосферні, поверхневі, підземні.
2.6 Проектуваннятехнологій формування контрольних дій
Проектуваннясистеми контролю є одним з найважливіших видів діяльності викладача. Контрольдає можливість визначити, наскільки чітко досягнута ціль навчання, які недолікипроцесу навчання і що треба зробити, щоб застосувати нові технології навчання.
Діяльності поконтролю можна поділити на наступні види: контрольно-проектувальна діяльність,тобто діяльність по створенню (розробці) технології контролю по навчальнійдисципліні, її розділам та темам, при цьому контроль повинен забезпечуватидіагностику ступеню досягнення їх цілей; контрольно-виконавчу діяльність, тобтодіяльність по організації та здійсненню контролю; контрольно-аналітичнадіяльність, тобто діяльність по аналізу та оцінці результатів навчальногопроцесу та його корекції.
Таблиця 2.11 — Діяльність викладача по контролю навчального процесуВиди діяльності викладача Функції контрольної діяльності Процедури контрольної діяльності викладача Проектувальна діяльність Контрольно-проектувальна
1.1. Визначення мети контролю та змісту навчального матеріалу, що контролюється, на основі еталонів цілей навчання.
1.2. Аналіз умов проведення контролю (матеріальні умови), наявність технічних та дидактичних засобів контролю.
1.3. Вибір типу та виду контролю в залежності від мети, функцій та змісту вмінь, що контролюються.
1.4. Вибір метода контролю (по виду спілкування з учнями, по характеру оцінювання результатів контролю).
1.5. Визначення відповідних форм контролю (за масовістю обхвату, ведучій ролі суб’єкта, засобами контролю, що використовуються).
1.6. Розробка різнорівневих засобів контролю.
1.7. Рецензування засобів контролю.
1.8. Визначення критеріїв оцінки. Практична діяльність Контрольно-виконавча
2.1. Пояснення учням мети контролю, часу, що відводиться на перевірку, та критеріїв оцінки результатів навчання.
2.2. Спостереження за учнями на етапі здійснення зворотного зв’язку в ході контролю.
2.3. Виявлення (перевірка) сформованості професійних вмінь учнів за допомогою засобів контролю.
2.4. Оцінювання знань, вмінь та навичок учнів за розробленими критеріями оцінки.
2.5. Облік (фіксація) результатів оцінювання. Дослідницька діяльність Контрольно-аналітична
Статистична обробка результатів навчальної діяльності.
Кількісний та якісний аналіз результатів контролю та виявлення причин не засвоюваності.
Аналіз ефективності застосованої технології навчання.
Розробка диференційованої програми надання індивідуальної (або групової) допомоги відстаючим учням.
Розробка спеціальних корегуючих заходів за результатами самоаналізу діяльності педагога.
Розглянемоосновні вимоги до контролю діяльності учнів:
Таблиця 2.12 — Основні вимоги до контролю діяльності учнівНайменування вимог Характеристика Способи реалізації Професійна спрямованість Технологія контролю формування професійної діяльності повинна бути професійно спрямована та включати усі необхідні характеристики мети (еталони) професійної діяльності, що формується. Об’єктивність Інформативність (змістовність) Створення такої системи завдань, які б охопили усі дози навчального матеріалу та відповідали усім необхідним рівням його засвоєння. Диференційованість перевірки Вибір завдання в залежності від базових знань учнів, їх індивідуальних особливостей, типа темпераменту та мислення. Відбір засобів підбору в залежності від цілей даного уроку або теми (розділу). Вибір способів контролю в залежності від змісту навчального матеріалу. Валідність Наявність достатньо великої кількості завдань для контролю (тобто варіативність завдань). Надійність розроблених засобів контролю в залежності від цілей навчання, змісту перевіряє мого матеріалу. Систематичність Неможна піддавати контролю те, що засвоєно тільки на першому рівні (первинного ознайомлення). Не треба удаватися до контролю, якщо викладач впевнений, що всі учні повністю справляться із завданням. При перевірці сформованих професійних умінь на кінцевих етапах діяльності, контроль може бути епізодичним, контролювати можна по кінцевому результату. Гарно організований поточний (етапний) контроль може зняти необхідність в ітоговому. Слід застосовувати різні форми та методи контролю, що включають взаємоконтроль, контроль парами, самоконтроль. Правильна організація контролю Індивідуальний характер Видання індивідуальних завдань. Оцінка кожного учня з роз’ясненням індивідуальних помилок. Виключення колективного прийому заліків та іспитів. Гласність Мати чіткі критерії оцінки виконуваних контрольних завдань. Роз’яснення учням даних критеріїв перед початком виконання завдань. Обов’язкове коментування результатів контролю із викладенням правильних розв’язків та поясненням помилок.
Виберемо способиконтролю сформованих у учнів знань та вмінь по темі «Сировина у хімічномувиробництві».
Перевіркаправильності спроектованої системи контролю:
1. Обранийтип контролю відповідає:
- масштабу цілей навчання;
- етапу вивчення конкретноїдисципліни.
2. Обранийтип характеризується великою кількістю функцій, що проявляються в діяхвикладача та учнів в ході контролю.
3. Визначенийвид контролю, відповідаючи меті та типу, враховує:
- частоту проведення;
- тимчасову спрямованість;
- широту області навчальногоматеріалу, що контролюється.
4. Відібраніоб’єкти контролю (тобто зміст), являють собою сукупність структурно-пов’язанихелементів навчального матеріалу, важливих для майбутньої професійної діяльностіучнів, та перевірка яких потребує від учнів виконання синтезованоїнавчально-пізнавальної діяльності.
5. Обранемісце та час проведення контролю при відповідності його виду та змісту,враховує момент зняття нервовості, релаксацію учнів у період осмисленняконтрольного завдання та актуалізації власних знань з довгострокової пам’яті.
6. Обранийметод враховує:
- рівень навченості учнів;
- етап формуваннянавчально-пізнавальної діяльності;
- психофізіологічні особливостіособистості та навчальної групи в цілому;
- вид навчання в ході контролю;
- матеріально-технічне тадидактичне забезпечення навчального процесу в ПТНЗ.
7. Відповідністьобраної форми організації контролю іншим компонентам системи забезпечення:.
- ведучою роллю суб’єктаконтролю;
- масовістю учнів;
- ефективним використаннямаудиторного часу.
8. Розробленізасоби контролю задовольняють вимогам:
- професійній спрямованості;
- функціональній та змістовнійвалідності;
- однозначності тавизначеності;
- варіативності та системностізмісту;
- надійності.
9. Розробленікритерії оцінки контрольного завдання задовольняють вимогам:
- об’єктивності тадиференційованості;
- вимірюваності тазастосовуваності.
10. Складенийсценарій проведення етапу контролю включає детальний опис алгоритму бінарнихкомунікативних дій викладача та учнів в ході проведення контролю заданого типу.
2.7 Складанняперспективно-поурочного плану викладення теми
Перспективно-поурочнийплан – це документ, який містить перелік уроків по конкретній темі, а такожорганізаційні та дидактичні характеристики кожного з них, що представленічасом, що відводиться на вивчення тих чи інших питань теми, типом уроку, ціляминавчання, змістом базового матеріалу, методами навчання.
В педагогічнійлітературі називаються наступні типи уроків:
— урок формуваннята засвоєння нових знань;
— урокзакріплення, застосування знань про способи діяльності;
— урок формуванняінтелектуальних і практичних способів діяльності (інтелектуальних та практичнихвмінь та навиків);
— урокзакріплення та застосування способів діяльності;
— урокдіагностичного контролю та корекції засвоєння знань, способів діяльності,застосування наукових знань та способів діяльності;
— комбінованийурок (урок з декількома рівнозначними задачами).
Найменування типууроку визначає основну його задачу та мету.
Під час урокуповинна бути реалізована кожна з поставлених задач, що повинно знайтивідображення в методах навчання. Якщо мета комплексна та включає, наприклад,елементи формування нових знань, їх закріплення та контролю, то повинні бутиобрані словесні методи (розповідь, пояснення, бесіда і т.д.), методи наглядності(ілюстрація, демонстрація), практичні методи (вправа, лабораторний метод,практична робота та методи контролю (опитування, контрольна робота, тестуванняі т.д.).
Тема уроку Час Мета уроку Базові знання Тип уроку Методи, що застосовуються на уроці
Введення. Сировина.
Уявлення про сировину, проміжний продукт, готовий продукт, відходи виробництва, комплексне використання сировини. Флотація, флотаційні машини. 2 Сформувати уявлення про сировину, продукти, відходи виробництва, вміння характеризувати види сировини. Визначення термінів «сировина», «продукт», «відходи»
Урок повідомлення
нових знань Розповідь, бесіда Види сировини. Комплексне використання сировини. Вода в хімічній промисловості 2 Сформувати уявлення про комплексне використання сировини, очищення та застосування води у хімічному виробництві Визначення термінів «комплекс», « хімічне очищення сировини», «збагачення сировини» Комбінований урок Розповідь, опитування, бесіда Характеристика природних вод. Джерела та характери забруднення стічних промислових вод. Очистка стічних промислових вод. 2 Сформувати уявлення про природні води, джерела забруднення води та методи очистки. Визначення термінів «забруднення», «очищення води», Комбінований урок Розповідь, опитування, бесіда Види та джерела енергії, які використовують у хімічній промисловості 2 Сформувати уявлення про види та джерела енергії для хімічної промисловості. Визначення термінів «енергія», «джерела енергії» Комбінований урок Розповідь, опитування, бесіда
2.8 Розробкабінарних дій викладача та учнів на уроці «Сировина у хімічному виробництві»
Тема уроку — Сировинау хімічному виробництві
Тип уроку –комбінований
Структурніелементи уроку:
- організаційний момент;
- постановка мети уроку;
- мотивація мети;
- актуалізація опорних знань;
- підготовка учнів досприйняття нового матеріалу;
- формування орієнтовної основидіяльності;
- формування виконавчих дій;
- контроль сформованих знань,вмінь, навичок;
- підведення висновків;
- видача домашнього завдання.
Таблиця 2.13 — Розробка бінарних дій викладача та учнів на уроці «Сировина у хімічномувиробництві»Структурні елементи уроку Дії викладача Дії учнів 1. Організаційний момент Привітання учнів, їх перелік
- відповідають на привітання;
- готуються до заняття (дістають зошити, ручки 2. Повідомлення теми та мети навчання
Викладач повідомляє тему уроку: «Сировина у хімічному виробництві», пояснює мету уроку:
1. Вивчити види сировини.
2. Сформувати уявлення про комплексне використання сировини, очищення та застосування води у хімічному виробництві
- записують тему уроку;
- сприймають мету уроку. 3.Мотивація мети Викладач повідомляє про важливість вивчення даної теми: «Сьогодні ми розглянемо технологію існуючу проблему сировини у хімічному виробництві. Всім нам відомо, що наше життя неможливе без хімії. Сучасність підпорядкована цій промисловості – ліки, побутова хімія, паливо, добрива тощо. Основним у промисловості є технологія та якісна сировина… Знання отримані на цій лекції дадуть вам можливість побачити основні види сировини та отримати знання про її використання. Гарне знання цієї теми дозволить вам набрати додаткові бали». Сприймають важливість та актуальність теми. 4. Актуалізація опорних знань Викладач проводить опитування по базовим поняттям теми Учні відповідають на поставлені запитання 5. Формування ООД
Викладач розпочинає викладення теми методом розповіді (із демонстрацією плакатів) за наступним планом:
1. Характеристика та запас сировини.
2. Принципи збагачення сировини.
3. Комплексне використання сировини.
4. Вода – сировина хімічного виробництва.
5. Промислове водоочищення Учні прослухують, конспектують, запам’ятовують. 6. Контроль сформованих вмінь, знань, навиків Викладач проводить усне та письмове опитування Учні відповідають на поставлені питання усно та в письмовій формі. 7. Підведення висновків Узагальнення вивченого: «Сьогодні ми вивчили проблему сировини, яка існує у хімічному виробництві. Ознайомилися з видами сировини, способами збагачення, сировини. Використанням води у хімічному виробництві». Учні уважно слухають викладача 8. Видання домашнього завдання Формулювання домашнього завдання: «На наступному уроці ми продовжуємо тему «Сировина у хімічному виробництві». Повторіть будь-ласка сьогоднішній конспект за підручником «Основи хімічної технології». Учні записують домашнє завдання.
Висновки
Даний дидактичнийпроект підготовки спеціаліста за спеціальністю «Апаратник» з поглибленоюрозробкою теми «Сировина у хімічному виробництві» з дисципліни «Спецтехнологіяз основами хімічної технології» може застосовуватися в професійно-технічнихнавчальних закладах з підготовки спеціалістів з вищенаведеної спеціальності.
Мета дослідженнядосягнута. В ході дидактичного проектування були розв’язані задачі дослідження:
- проведений аналіз професійноїдіяльності спеціаліста. Виявили характеристику галузі господарської діяльностіапаратника. Визначили обов’язки та види діяльності фахівця. Надалихарактеристику трудових процесів, які виконує апаратник;
- спроектована кваліфікованахарактеристика спеціаліста. Виявили професійне призначення та вимогивикористання спеціаліста. Зробили постанову функціональної структури діяльностіапаратника. Визначили кваліфікаційні вимоги до фахівця;
- розроблений зміст професійноїпідготовки спеціаліста. Встановили тактичні цілі навчання. Згрупували змісттеоретичного навчання у відповідності до галузі господарської діяльності та видамидіяльності апаратника. Обрали систему виробничого навчання. Побудували зведено-тематичнийплан професійної підготовки апаратника;
- спроектовані дидактичні матеріали.Встановили оперативні цілі навчання. Запроектували план викладення теми «Сировинау хімічному виробництві». Побудували контурний конспект на тему «Сировина у хімічномувиробництві»;
- проведений аналіз базовихумов навчання, вибрані способи формування базових знань;
- спроектовані навчальнітехнології підготовки апаратника;
- розроблені бінарні діївикладача та учнів на уроці «Сировина у хімічному виробництві».
Проаналізувавширозроблений дидактичний проект можна сказати, що він є ефективним засобом вплані розв’язання проблеми протиріччя необхідності підготовки спеціалістів заспеціальністю «Апаратник» та відсутності документації, що регламентує цюпідготовку.
Списоквикористаних джерел
професійнийпідготовка навчання апаратник
1. Галатенко Н.А., Ильясов И.И.Определение целей по учебным дисциплинам в системе интенсивного обучения: Учеб.пособие для слушателей ФГКП и преподавателей вузов гражданской авиации / Моск. ин-тинж. гражд. авиации. – М.:МИИГА, 1988. – 87 с.
2. Коваленко Е.Э., Беликова В.В.,Брюханова Н.А., Ковальская В.С. Методика профессионального обучения:Методические указания по выполнению курсовой и дипломной работ.– Харьков: УИПА, 2003.– 102с.
3. Коваленко И.Г., Блинчевский Ф.Л.Организация и методика производственного обучения: Учебник дляиндустриально-пед. техникумов и повышения квалификации мастеровпроизв.обучения. – М.: Высш. школа, 1978. – 399 с.
4. Кочетов С.И… Основы применениясредств обучения в ПТУ. – М.:Высш. шк., 1986. – 160с.
5. Нагаєв В.М. Методикавикладання у вищій школі: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007.– 232 с.
6. Падалка О.С., Нісемчук А.С.,Смолюк І.О., Шпак О.Т. Педагогічні технології: Навчальний посібник для вузів. –К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1995. – 255 с.