Міністерство освіти і науки України
Путивльськийпедагогічний коледж імені С.В.Руднєва
Позакласна робота з математики у молодших
класах
Курсова робота з математики
студентки 4 курсу, групи “Г”
(спеціальність№ 5.010102)
Грицаченко Юлії Олександрівни
Керівник роботи:
Викладач математики
Чернякова Г.І.
2004.
Зміст
Вступ
1. Загальні питання організації і методики проведення позакласної роботи з математики з молодшими учнями.
1.1 Особливості позакласної роботи по математиці.
1.2 Формування і розвиток інтересу до математики.
1.3 Роль зацікавленості в позакласній роботі з математики.
1.4 Ігри на заняттях з математики.
1.5 Про логічні вправи для молодших учнів.
2. Види позакласної роботи з математики.
2.1 Цікава математика в хвилину відпочинку і на групових заняттях після уроків.
2.2 Математична газета і математичний куточок в газеті.
2.3 Математичні куточки в класах.
2.4 Гурткова робота з математики.
2.5 Клубна форма позакласної роботи з математики.
2.6 Математика на екскурсіях.
2.7 Математичні вікторини, олімпіади, ранки.
3. Матеріали до різних видів позакласної роботи з математики.
3.1 Цікаві запитання і задачі-смекалки.
3.2 Задачі-жарти.
3.3 Логічні вправи.
3.4 Ігри.
3.5 Загадки.
3.6 Ребуси.
Практична частина.
Висновки.
Список використаної літератури.
Вступ.
Чи можна визвати здивування і жагучу цікавість на обличчях молодших учнів під час занять математики? Можна спостерігати спалах непідробленої радості в очах, у виразі облич дітей , коли у них зародиться догадка, заб”ється жива думка, яка рветься на поверхню і вони з нетерпінням починають тягнути вверх руки, підплигувати на місці, бажаючи швидше відповісти на “коварне” запитання вчителя. Чи можна у молодших учнів до занять з математики настільки великий інтерес, що вони, зустрічаючи вчителя, неодноразово звертаються до нього з одним і тим же питанням: “Коли ж у нас буде ще таке заняття?” І ждуть його, завбачуючи це заняття як своєрідне свято.
Такі моменти коли, вчитель може визвати окриленість і непідроблений інтерес учнів до предмету, є для нього щасливими. Із них і складається радість педагогічної роботи. Завдяки такому загальному підйому діти починають дивитися на вчителя відкрито і закохано, очікуючи, чи не подарує він їм ще мить зацікавленості і захоплення.
Подив і гострий інтерес учнів, радість на їх обличчях від догадки, яка виникла можна спостерігати на уроках окремих вчителів в процесі вивчення математики. Наряду з цим широкі можливості створення атмосфери творчого натхнення, самостійної, індивідуальної і колективної практичної діяльності учнів містять різні види позакласної роботи по математиці.
Позакласна робота з математики складає нерозривну частину навчально – виховного процесу навчання математики, складного процесу впливу на свідомість і поведінку молодших школярів, поглиблення і розширення їх знань і навиків таких факторів, як зміст самого навчального предмета –математики, всієї діяльності вчителя в сполученні з різносторонньою діяльності учнів.
Головне завдання позакласної роботи з математики – виховувати інтерес до математики, стимулювати учнів до вивчення математики.
1. Загальні питання організації і методики проведення позакласної роботи з математики з молодшими учнями.
Значення позакласної роботи з математики з молодшими учнями складається з наступного:
1. Різноманітні види цієї роботи в їх сукупності сприяє розвитку пізнавальної діяльності учнів: сприйняття, подання, увагу, память, мислення, мову, уявлення... Жоден наставник не повинен забувати, — “говорив К. Д. Ушинський, - що його найголовніший обовзок складається з того, щоб привчити вихованців до розумової праці і що цей обовязок найбільш важливий, ніж передача самого предмету.”
2. Вона допомагає формуванню творчих здібностей учнів, елементи яких проявляються в процесі вибору рішення задач, в математичній чи логічній смикавці, при проведенні на позакласних заняттях відповідних ігор, в конструкції різних геометричних фігур, в організації колективу своїх друзів, щоб з найбільшою ефективністю виконати будь – яку роботу чи провести пізнавальну
гру і т. д.
1.1 Особливості позакласноїроботи з математики.
Порівнюючи з класно – урочною формою позакласної роботи з математики має ряд особливостей:
1. По своєму змісту вона строго не регламентована державною програмою. Однак на позакласних заняттях математичний матеріал пропонує в відповідності з знаннями учнів. Це означає, що при підборі завдань по математиці для позакласних занять безпосередній звязок з поточним програмним матеріалом бажаний, але не обовязковий. Потрібно виходити тільки з загального рівня знань і вмінь учнів по математиці. Це означає також, що самі завдання з математики по формі не обовязково повинні бути точно такими які, зустрічаються, на уроках ( рішення прикладів, задач тощо);
2. Якщо уроки в усіх відношеннях плануються на 45 хвилин, про позакласні заняття в залежності від змісту і форми проведення можуть бути розраховані і на 2-3 хвилини, і на цілу годину;
3. Якщо класно – урочна форма потребує постійного складу, з врахуванням мікрорайону проживання, то для позакласної роботи з математики діти з даної школи можуть обєднуватися в групи, навчаючись або в одному і тому ж класі, або в різних класах, при цьому групи створюються на добровільному початку. Склад учнів навіть при наявності однієї і тієї ж форми позакласної роботи, може мінятися ( наприклад, склад редколегії математичної газети).
4. Позакласна газета характеризується багатообразністю форм і видів: групові заняття, кружки, математичні куточки, екскурсії і т. д.
4. Особливістю позакласної роботи з математики являється цікавістю запропонованому матеріалу або змісту,або по формі, більш вільний вислів своїх почуттів молодші учні під час роботи,більш широке використання ігрових форм проведення занять і елементів змаганняна них.
Про те позакласна робота в класно-урочною має загальні риси:
1. В обох видах роботи впроцесі навчання молодших учнів спостерігаються одні і ті ж дидактичніпринципи: науковість, свідомість і активність учнів, наочність, індивідуальнийпідхід;
2. Обидва види робіт якчастини одного навчаючого-виховного процесу діють не тільки на формуваннязнань, умінь, навиків і любов до математики, а й виховання моральних якостей.
1.2 Формування і розвитокінтересу до математики.
Що може примуситимолодших учнів почати міркувати над тим чи іншим математичним завданням,запитанням, задачею, коли ці завдання необов’язкові для нього? В усякому разіне примушування. Примушування може лише пригнічувати, а не збуджувати розумовудіяльність дитини. Не завжди можуть активізувати думки учня і словесні благаннята переконання. Основним джерелом спонуки молодших учнів до розумової праці напозакласних заняттях може послужити інтерес. Тому вчитель повинен шукати ізнаходити засоби і методи збудження інтересу дітей до математичних тем,логічних завдань, які він пропонує в процесі позакласної роботи. Викликаний удітей інтерес до окремих завдань до математики в загалі послужить стимулом дляїх участі в випуску математичної газети, створення математичного кутка активнаучасть в математичних вікторинах, екскурсіях і т.д. Відбувається і зворотнійвплив участі в цікавих математичних екскурсіях, вікторинах, випуску газет, взаняттях на яких пропонуються цікаві завдання, можуть викликати інтерес і досамої математики.
Щобвикликати інтерес до позакласної роботи, перш за все до позакласних занять зматематики, потрібно постаратися не тільки привертати увагу дітей до якихось їїелементів, але й викликати у дітей здивування. Дітей здивувати можна тоді, коливони бачать, що складена ситуація не збігається з очікуваною. Якщо при цьомуздивування пов’язане з виникненням деякого задоволення, то воно перетворюєтьсяв приємне здивування. При необдуманій ситуації може бути і навпаки: Виникаютьнеприємні здивування. Тому важко на початковій стадії організувати позакласніроботи з математики створити ситуації для приємного здивування. Потрібновраховувати, що здивування викликає в дітей більш зосереджену увагу. Здивуванняповинно сусідити з зацікавленістю дітей, з прагненням їх побачити наматематичному фоні щось нове, дізнатися про те що до тих пір їм не відомо.Здивування в поєднанні з цікавістю допоможе викликати активну розумовудіяльність учнів.
Привернутина самому початку увагу дітей до позакласної роботи з математики, наприклад,можна різними засобами: особливим, яскравим оформленням класного приміщення, вякому відображалися надзвичайні сполучення знайомого дітям світу казок зтаємним світом математики, незвичайними вступними словами вчителя, створюючитим ситуацію, в яку включені улюблені дітьми герої сучасних казок і розповідей.Математика і казки! Математика і улюблені герої! Невже це не привертає увагудітей і не викликає в них радісного здивування? Здивування та інтересвикликають у дітей цікаві запитання, задачі, загадки, шаради, ребуси, нескладнілогічні завдання.
Інтерес як іінший вид емоційного стану, має явне зовнішнє вираження на обличчях дітей, в їхповедінках, в словесних відгуках. За цими зовнішніми признаками вчитель завждиможе судити про те, чи викликаний у дітей до даного позакласного виду роботи чині. Але іноді приходиться шкодувати що, деякі вчителі на позакласних заняттяхпід час підвищення інтересу дітей, під час натхненної розумової їх роботи,супроводжені зовнішнім збудженням, бувають дуже строгими до поведінки у дітей,стараючись приглушити зовнішні проявлення дітьми своїх почуттів. В результаті вдітей не чітко зберігаються сліди того задоволення, тих почуттів, які виникли вних під час позакласних занять. При дотриманні означеної міри на позакласнихзаняттях можна допускати більш вільне, чим на уроках, переживання дітьмизадоволень, з більш вільними зовнішніми проявленнями. Тоді у дітей буде довшезберігатися то заряд інтересу, який виник під час позакласної роботи і служитьстимулом до участі в наступних видах тієї роботи. Значно краще, скоріше і прочніше запам’ятовуються ті думки, які були емоціональними, викликали живі, яскравіпочуття, ніж ті, які залишили людину байдужою.
Привернутиувагу дітей та викликати в них здивування – це лише початок виникаючогоінтересу, і добитися цього порівняно легко; важче утримати інтерес допозакласної роботи з математики і зробити його достатньо стійким.
Підтримуючиінтерес різними прийомами, потрібно його постійно виховувати, спочатку якінтерес до своєї безпосередньої діяльності під час позакласного заняття, потімщоб він переростав в інтерес до математики як до науки, в інтерес до процесусамої розумової діяльності, до нових знань в області математики. Цей процесскладний, тривалий і його результати залежать головним чином від педагогічноїмайстерності вчителя. В цьому процесі немає готових рецептів. Однак є деякізагальні положення, які не нові, але яких потрібно притримуватись в процесівиховання інтересів до математики. Під час організації позакласної роботи зматематики потрібно добиватися максимальної діяльності кожного учняорганізаторської, трудової, особливо розумової для виконання всяких завдань.Потрібно, щоб кожний уявляв себе або був дійсно активним учасником тієїситуації яку організував вчитель.
Матеріал,піднесений вчителем або запропонований окремими учнями, повинен бути зрозумілимкожному учню, інакше він не викличе інтерес, так як буде зайвим для нихзначенням. Для підтримання інтересів в новому повинні бути визначні елементистарого, відомого дітям. Тільки з умовою встановлення зв’язку нового з старимможливе проявлення кмітливості та здогадки. По відношенню до більшості учасниківпозакласної роботи необхідно для виконання математичних завдань передбачатиоптимальне відношення між новими і старими знаннями і вміннями. Перевантаженнязавдань застосовуючи тільки старі знання та вміння або тільки понижує інтересдо цих завдань. Оптимальне відношення між вказаними знаннями і вміннями створюєумови для достатньо довгого зберігання інтересів дітей до математичних завдань.
Дляполегшення переходу від відомого до не відомого в процесі позакласних занять зматематики корисно використовувати різні види наочності: повну предметнунаочність, неповну предметну наочність, символічну і уявлення по пам’яті, — виходячи з того рівня розвитку в свідомості учнів, на якому відповідніматематичні поняття. Особливо вміло і вчасно потрібно використовувати дитячукмітливість. Вона в них яскрава, значно сильніша інтелектуальності. Тому недивно, що чарівні казки і для молодших учнів ще непомітно уплітаються вдійсність і служить прекрасним препаратом не тільки розваги але й виховання ірозвитку.
Стійкий інтересдо позакласної роботи з математики і до самої математики підтримується тим, щоця робота проводиться систематично, а не від часу до часу, але в самих заняттяхпостійно повинні виникати маленькі і доступні для розуміння дітей запитання,загадки, утворюватись атмосфера, викликаючи активну думку учнів. Вчитель завждиможе виявити силу виникаючого інтересу до математики. Вона виражається в тійнаполегливості яку проявляють учні в процесі розв’язку математичних задач,виконання різних завдань, пов’язаних з вирішенням математичних проблем.
1.3 Роль зацікавленості в позакласній роботі з математики.
Інтерес доматематики в молодших класах підтримується цікавістю самих задач, запитань,завдань. Кажучи про цікавість, ми маємо на увазі не розвагу дітей пустимизабавами, а зацікавити змістом математичних завдань або формою в яких вонистикаються. Педагогічна оправдана зацікавленість має мету привернути увагудітей, їхню розумову діяльність. Зацікавленість в цьому значенні напозакласному занятті завжди несе елементи дотепності, дружнього настрою,святковості. Зацікавленість служить основою для свідомості дітей почуттяпрекрасного в самій математиці. Дякуючи цікавості більшість стародавніх задач(про “магічні” квадрати, переправи через водний рубіж, та ін.), потрібносправді творіння мистецтва, з любовю передаються в народі, з покоління впокоління. Так, наприклад, задача-казка про переправу вовка, кози і капусти зодного берега річки на інший вже тисячу років служить однією з поза навчальнихголоволомок для формування корисних розумових навичок.
Прагнення дозацікавленості в подачі задач, для того, щоб задачі стали більш привабливимидля людей, привело ще в глибокій давності до їхнього поетичного оформлення.Древні задачі в віршах із-за своєрідності мови й окремих елементів їх змісту щене посильні для молодших учнів. В початкових класах задачі в віршах напозакласних заняттях пропонуються дуже прості, з доступним розумінням дітьмизмістом, на теми, близькі їм, пов’язані з життям і діяльністю дітей.
Розумовазацікавленість на позакласній роботі з дітьми має велику педагогічну цінність.Кажуть, що французький математик 17 століття Блу Паскаль виказав наступнідумки: “Предмет математики настільки серйозний, що корисно не упускати випадки,робити їх зацікавленими.” Однак потрібно уникати неправдивої зацікавленості,якщо вона приводить до неохайності в математичних виразах, до вульгаризаціїокремих математичних положень, до некоректності в викладі, до безглуздогорозв’язання та роздумів.
Зацікавленість позакласної роботи характеризується наявності легкого ірозумного гумору в змісті математичних завдань, в їхньому оформленні, принесподіваному розв’язанні під час виконання цих завдань. Гумор повинен бутидоступним розумінню дітей. Тому потрібно наполегливо добиватися від самих дітейдохідливих пояснень сутності легких задач-жартів, всяких положень, в яких інодіопиняються учні під час ігор і т. д., тобто добиватися розуміння сутностісамого гумору й його необразливості. Почуття гумору звичайно проявляється тоді,коли знаходять окремі веселі риси в різних ситуаціях. Почуття гумору, якщо нимволодіє людина, полегшує сприйняття окремих невдач в створеній обстановці.Однак більшість дітей, особливо підлітки, дуже чутливі до сміху. Вони боятьсявиглядати смішними. Тому легкий гумор повинен бути добрим, створювати бадьорий,при піднятий настрій. Цей стан бадьорості зберігається в памяті дітей і створюєще один з стимулів для участі їх в наступних видах позакласної роботи з математики.
Атмосфера легкого гумору створюється шляхом включення в ситуацію задач,задач-розповідей, завдань героїв веселих датських казок, включеннязадач-жартів,
шляхом створенняігрових ситуацій та веселих змагань.
1.4 ігри на заняттях з математики.
В позакласнійроботі з математики з молодшими учнями велике місце займають ігри. Це головнимчином дидактичні ігри, тобто ігри, зміст яких допомагає розвитку окремихоперацій на мислення або засвоєнню рахівних прийомів, навиків в швидкостірахунку та інше. Цілеспрямоване включення гри в той чи інший вид позакласноїроботи підвищує інтерес дітей до цієї роботи, підсилює ефект самого вивчення.
Так як вмолодшому шкільному віці у дітей ще сильна потреба в грі, то халатне відношеннядо ігрових прийомів у навчально – виховній роботі означає порушення одного знайважливіших принципів педагогіки – обліку вікових особливостей дітей. Граробить окремі елементи позакласної роботи по математиці емоційно насиченими,вносить бадьорий настрій в дитячий колектив допомагає естетично сприйнятиситуацію, зв’язану з математикою: святкове оформлення класу, красивуоригінальність газети, красоту давньої легенди, яка включає задачу,драматизацію математичного завдання, нарешті стрімкість думок при вирішенні логічноїзадачі.
Середматематичних ігор для дітей є ігри, які виконуються по ролях. Найбільшпритягальну силу для молодших учнів мають ці ролі, які дають їм можливістьпроявити високі моральні якості особи: чесність, сміливість, товариство, спритність,дотепність, і т. д. (роль капітана команди в клубі юних математиків чи членацієї команди та ін.). тому такі ігри допомагають не тільки виробляти окреміматематичні навики, але і гострість, логічні думки. Частково гра допомагаєвихованню дисциплінованості, так як люба гра проводиться за певними правилами.Включаючись у гру, учень виконує визначні правила; при цьому він підкоряєтьсясамим правилам не по примусу, а добровільно, інакше не буде гри. А виконанняправил пов’язане з трудністю, з виявленням наполегливості.
Вчительсам в деякій степені повинен включитися до гри, інакше керівництво і влив йогобуде недостатньо природнім. Вміння включитися в дитячу гру – також один ізпоказників педагогічної майстерності. Однак, не дивлячись на всю важливість ізначення гри в процесі позакласної роботи з математики, вона не самоціль, азасіб для розвитку інтересу до математики. Математична сторона змісту гризавжди повинна чітко переміщатися на передній план. Тільки тоді вона будевиконувати свою роль в математичному розвитку дітей і вихованню інтересу доматематики.
Приорганізації математичних і логічних ігор необхідно додержуватися положень:
1. правила гри повинні бутипростими, точно сформульованими, доступними для поняття молодших учнів
Якщо матеріал під силу тільки окремим учням, а решта абоне розуміє правил, або слабо розбирається в змісті математичної чи логічноїсторони гри, то вона не викликає інтересу дітей і буде проводитися тількиформально.
2. гра не буде допомагативиконанню педагогічних цілей, якщо вона викликає дуже бурну реакцію у дітей,але не дає достатньо харчу для діяльності мислення не розвиває математичнузіркість їх і увагу.
3. гра не дає потрібногоефекту, якою дидактичний матеріал до для дітей виготовляти складно абовикористовувати його під час гри не зовсім зручно.
4. при проведенні гри, яказв’язана з змаганням команд, повинен бути контроль за його результатами з бокувсього колективу присутніх учнів чи авторитетних осіб. Облік результатів змаганняповинен бути відкритим, ясним і справедливим. Помилки в обліку, неясності всамій організації обліку приводять до несправедливих виводів про переможця, атому і незадоволенню учасників гри. Особливо це буває самітно, проводиться зучнями третіх класів. Вони уже добре розбираються, де організатори гриприпустили помилок, а де ні, і гостро реагують на несправедливість, і тоді вдітей замість приємних вражень залишаються і зберігаються неприємні.
5. для дітей гри будутьцікавими тоді, коли кожний із них стане активним їх учасником. Довге очікуваннясвоєї черги для включення в гру понижує інтерес дітей до цієї гри.
6. Якщо на позакласнихзаняттях проводиться декілька ігор, то легкі і більш трудні по математичномузмісту повинні чергуватися; при цьому найбільш легку і більш живу потрібнопропонувати в кінці занять.
7. Якщо на деяких заняттяхпроводяться ігри, зв’язані із схожими діями мислення, то по змістуматематичного матеріалу повинні дотримуватися принципів – від простого доскладного, від конкретного до абстрактного. Це положення особливо послідовно істрого повинно додержуватися при проведенні логічних ігор.
8. Рухливі ігри повиннічергуватися зі спокійними.
9. ігровий характерпроведення позакласної роботи з математики повинен мати конкретну міру. Перевищенняцієї міри може привести до того, що діти будуть у всьому бачити гру.
10. на позакласних заняттях зматематики ігри мають пізнавальне значення, тому в них а перший план видвигається розумова задача для вирішення якої в розумовій діяльності повиннівикористовуватися порівняння, аналіз і синтез судження і висновок. В цих іграхдіти повинні виказувати свої думки і висновок. Тоді вони будуть допомагати нетільки формуванню логічного мислення молодших школярів, але і правильній,чіткій, короткій мові.
11. В процесі гри повинно бутивиконано визначена закінчена дія, вирішено конкретне завдання. Гру не потрібнообривати незакінченою. Тільки при умовах вона залишить слід у свідомості дітей.
Математичні ігри часто бувають зв’язані з певними сюжетами. Правда,сюжети їх дуже прості, розраховані на дитячу уяву. Іноді ці сюжети підказуютьназву гри: “Піймай рибку”, “Боротьба за цифру” та ін.
В багатьох іграхвзятий принцип змагання між групами дітей. Змагання підсилює емоціональнийпринцип гри.
При організаціїдидактичних ігор з математичним змістом необхідно продумати слідуючи питанняметодики:
1. Ціль гри. Які уміння інавички в області математики діти засвоюють в процесі гри. Якому моменту грипотрібно приділити особливу увагу, які другі виховні цілі переслідуються припроведенні гри (зацікавленість математикою, підготовка дітей до організаціїгуртка і т. д.).
2. Кількість граючих. Кожнагра потребує визначеного мінімальної чи максимальної кількості граючих. Цепотрібно враховувати при організації гри.
3. Які матеріали і посібникипотрібні для гри.
4. Як з найменшою затратоючасу ознайомити дітей з правилами гри.
5. На який час повинна бутирозрахована гра, щоб діти побажали ще раз повернутися до цієї гри.
6. Як забезпечити найбільшповну участь дітей у грі.
7. Як організуватиспостереження за дітьми, щоб вияснити, чи зацікавила їх гра.
8. Які зміни можна внести угру, щоб підвищити інтерес і активність дітей.
9. Як можна використатиоснову гри, щоб застосувати в ній другий математичний матеріал.
10. Які висновки потрібноповідомити дітям в завершенні, після гри (кращі моменти гри, найбільш активніучасники, недоліки гри і т. д.).
Багатьма іграми цікавляться не тільки діти, але й дорослі, цікавлятьсявчені – математики. А в 40-х роках зявилась навіть самостійна вітка математикипід назвою теорія гри. Тому слід відмітити, що в деяких цікавих іграхзустрічаються прості елементи тих складних ігор, які вивчає математична теоріяігор.
В роботі над підвищення інтересу дітей до математики необхідно,щоб цей інтерес до неї бачили учні і з боку вчителя. Важче визвати інтересдітей до навчального предмету, якщо вони не бачать прикладів зацікавленостіданою казкою, прикладів, які б переконали їх в тому, що взагалі є люди, які зпристрастю віддаються такій складній науці, як математика, і що ними можутьбути не тільки дорослі, а і діти.
1.5 Про логічні вправи длямолодших учнів.
Логічні вправиявляють собою один із засобів, з допомогою якого проходить формування у дітейправильного мислення.
Логічні вправи дозволяютьна дохідливому для дітей математичному матеріалі, з опорою на життєвий досвідпобудувати правильне судження без попереднього теоретичного освоєння самихзаконів і правил логіки. Правильність судження дітей забезпечується тим, що настороні її знаходиться вчитель – організатор і керівник позакласних занять. Підйого керівництвом, шляхом вправ учні практично знайомляться із застосуваннямзаконів і правил логіки, з застосуванням логічних прийомів.
На позакласнихзаняттях в процесі логічних вправ діти практично порівнюють математичніоб’єкти, виконують найпростіші види аналізу і синтезу, установлюють зв’язок міжродовими і видовими поняттями.
Аналіз – целогічний захід, який складається в розумовому розчленуванні математичногооб’єкту на складові елементи, кожний із яких потім може досліджуватись окремо,як частина розчленованого цілого, щоб виділені в ході аналізу елементи зєднатиз допомогою другого логічному прийому – синтезу – в ціле, збагачене новимизнаннями.
Взаємозв’язокміж видовими і родовими поняттями відображає в свідомості об’єктивів існуючийвзаємозв’язок роду і виду в природі і суспільстві. Родове поняття – це поняття,яке виражає суттєві признаки цілого класу об’єктів, які є родом якогось виду.Родове поняття включає певні видові поняття, одне і теж поняття ( за включеннямодиничних і категорій – гранично широких понять ) може бути як видовим, так іродовим одночасно в залежності від того, по відношенню до якого поняття вонорозглядається. Так, наприклад, поняття “чотирикутник” є родовим по відношеннюдо всіх “прямокутників” і в той же час – видовим поняттям по відношенню допоняття “багатокутник”.
В математицівелике значення надається застосуванню учнями відношень рівності і нерівності,відношень порядку і їх властивості.
Найчастішелогічні вправи не потребують рахунку, а тільки заставляють дітей виконуватиправильне судження і приводить нескладні докази. Самі ж вправи носять цікавийхарактер, тому вони допомагають виникненню інтересу дітей до процесу мислення.А це одна із кардинальних задач навчально – виховного процесу в школі.
Внаслідоктого, що логічні вправи являють собою вправи в розумовій діяльності, а мисленнямолодших учнів в основному конкретне, образне, то на позакласних заняттях взв’язку з цими вправами необхідно користуватись наочністю: малюнки, креслення,короткі умови задач, записи термінів – понять і т. д.
Позакласні заняття в основі основного матеріалу можуть мати тільки логічнівправи. Як основний матеріал логічні вправи можуть слугувати в окремих випадкахі при роботі математичного гуртка. Тому, що вони для дітей є не менш цікавими,ніж комбіновані заняття на другому математичному матеріалі.
Народнізагадки завжди служили і служать захоплюючим матеріалом для роздумів. В загадказавжди вказуються певні ознаки предмета, по яким відгадується і сам предмет.Загадки – це свого роду логічні задачі на виявлення предмету по деяким йогоознакам. Ознаки можуть бути різними. Вони характеризують як якісну, так і кількіснусторону предмета. Для позакласних занять по математиці підбираються такізагадки, в яких головним чином по кількісним ознакам наряду з другимизнаходиться сам предмет. Виділення кількісної сторони предмету, а такожнаходження предмету по якісних ознаках – корисні і цікаві логічно – математичнівправи.
3. Види позакласної роботи зматематики.
2.1 Цікава математика вхвилини відпочинку і на групових заняттях після уроків.
Давно встановлено, що окремі завдання з цікавої математики –математичні ігри можуть завдавати дітям також задоволення, так само служитизасобом розумового відпочинку, як і елементи цікавого матеріалу, пов’язані зіспортом, літературою та іншими областями науки, мистецтва. Потрібно тількивміло підбирати математичні завдання, щоб вони викликали інтерес у молодшихучнів, або викликати інтерес до математики – це головна мета, до якої мипрямуємо в зв’язку з задачею підвищеного рівня процесу навчання математики. Длярозвязку цієї задачі корисно використовувати хвилини цікавої математики. З нихзвичайно зароджується інтерес до позакласних занять з математики, бажання братиучасть в крукових роботах, в випусках газет і в інших видах робіт поматематиці.
Проводити ці хвилини можна в окремих моментах під час прогулянокз групою учнів, хвилини відпочинку під час екскурсії на природу та ін.
Так як, мова йде про хвилини цікавої математики, то для збудженняі підтримання інтересу до завдань останні повинні задовольняти наступні умови:
1. бути не схожими назвичайні математичні завдання, запропоновані на уроках;
2. смисл завдань повинен бутизрозумілим дітям;
3. рішення завдань повиннобути доступним кожному з присутніх учнів;
4. відповіді повинніотримуватись швидко, якщо необхідні обчислення, то вони повинні виконуватисятільки усно.
Хвилини цікавоїматематики проводяться епізодично. Вони можуть плануватися вчителем в зв’язку зпоставленою метою, наприклад, викликати в дітей інтерес до організаціїматематичного кружка, до випуску газети, тощо. Приведемо подібні запитання,задачі, завдання, які можна запропонувати молодшим учням в відповідні періодиїх навчання.
Діти люблятьнезвичайні задачі в віршах. Тому в звичну для цього хвилину вчитель може початибесіду так: “Діти, ви знаєте вірш С.Я.Маршака “Багаж”?
Звичайно середдітей знайдуться такі, які знають його напамять. Після цього запропонуватипрочитати його хором. А потім сказати:”Тепер послухайте задачу:
Дама здавала в багаж;
Диван, чемодан,саквояж,
Картинку, корзинку,картонку
І маленьку сабачонку.
.............................................
Але тільки пролунавдзвінок,
Втікло з вагона щеня.
Діти, порахуйтешвидше,
Скільки залишилосьречей?
З цікавістю дітиберуться відгадувати прості ребуси. При цьому необхідно запропонувати не будь –які ребуси, а тільки ті, які мають, визначений зв’язок з математикою: або вйого зображенні зустрічаються математичні знаки, або в відповідях утримуєтьсяматематичний термін, або має місце першої і другої ознаки одночасно. Ребусиможна раніше зобразити на аркушах паперу. Тоді в любий час вчитель можезапропонувати дітям їх для відгадування. Наприклад, вчитель каже: “ Діти,відгадайте, які слова тут написані за допомогою букв та інших знаків:
Пі2л , 7я, мі100, 100лиця.
Діти завжди ззацікавленням відгадують загадки. Тут також слідує звернути увагу на те, щозагадки повинні мати якісь математичні елементи. Частіше всього таким елементомє число, яке утримується в загадці і служить одним із ознак, по якомувідбувається шукання відповіді на цю загадку. В інших загадках можуть зустрічатисяматематичні відношення (“рівність”, “більше”, “менше”) або відповіддю служитьтермін
Пов’язаний зматематикою.
Наприклад:
1) Дім без вікон та дверей, як зелений сундучок,
В ньому 6 кругленьких діточок.
Називається… ( стручок)
2) Що це за 7 братів: рокамирівні, іменами різні. (дні неділі)
Корисно буваєзапропонувати і задачі – жарти:
1) Росте 4 берези. На кожнійберезі по 4 гілки. На кожній гілці є по 4 яблука. Скільки всього яблук? ( Наберезі яблука не ростуть)
2) 4 мишки гризли скоринку сиру.Підкралась кішка і схопила 1 мишку. Скільки мишок продовжувало гризти скоринкусиру? ( Ніскільки, всі миші порозбігалися)
В вільні хвилинидіти з задоволенням можуть приймати участь в якій несуть грі. Наприклад: можнапровести з невеликою групою дітей гру “Арифметичний квач”. Беручи участь в грі,діти закріплюють в памяті склад числа 10. гра заключається в наступному. Дітистановляться в коло. Один учень є ведучим і становиться в центрі кола. У дітей,які стоять до кола, прикріплені картки з числами від 0 до 10. це в томувипадку, коли крім ведучого, беруть участь в грі ще 11 чоловік. Потім учень –ведучий голосно називає число, наприклад8. тоді учень який стоїть в колі і маєчисло 8, оббігає коло, щоб доторкнутися до учня з числом 2, яке доповнює 8 до10. щоб не дати, коли його “заквачують”, учень з 2 повинен швидко здогадатися,що доповнення до 10 число знаходиться в нього, оббігти коло в ту саму сторону,що і 8 і стати на своє місце. Якщо 8 не “ заквачує” 2, то учень з 8 становитьсяв коло, а минулий ведучий на його місце. При цьому минулий ведучий одночасноотримує від нового ведучого і картку з числом 8, прикріплює до себе на грудях.
Якщо 8“заквачила” 2, то учень з числом 2 становиться ведучим, віддаючи свою карткуминулому ведучому.
Примітка 1: Якщоведучий скаже голосно число 10, то, крім учня, який має на картці число 10,повинен оббігати коло і учень з числом 0.
Примітка 2:Якщо учнів, які приймають участь в грі, менше 12, то звичайно не беруться числа10, 9, 8 і т. д. І доповнення проводиться до найбільшого з прикріплених накартках чисел. Наприклад, в грі разом з ведучим беруть участь 9 чоловік. Тому вколі будуть стояти 8 учнів з прикріпленими числами від 0 до7. в процесі гридоповнення проводиться до числа 7.
Примітка 3: Якщограючих виявилося більше 12, то доповнення можна вичислити і до більшогочисла. Якщо, наприклад, граючих 15, то доповнюють до числа 14.
З учнями 2 і 3класів можна провести гру “Знай таблицю множення”. Зміст гри наступний.Учасники стають в одну шеренгу. До грудей кожного з них прикріпляються номеравід 1 до 9 (послідовно, разом з ведучим в грі можуть приймати участь 10чоловік). Ведучий називає будь – яке утворення з таблиці множення, наприклад35. число 35 утворилось від множення 5 і 7. отже, з шеренги повинні вибігтиті діти, у яких приколені номера 5і 7, і, добігши до раніш вказаного місця, повернутися в шеренгу. Хто скоріше повернеться на своє місце, той виграє. Вінотримує прапорець. Якщо ведучий сказав таке число, яке є добутком двох різнихпар чисел ( наприклад, 24 = 6* 4 та 24 = 8*3 ), то з шеренги вибігають всічетверо. Учень, який виграв першим 2 прапорця, становиться ведучим, а ведучийзаймає його місце. Потім ведучого змінює наступний, отримавши 2 або 3прапорця. Всі учні, які отримали прапорці, вважаються гарно знаючими таблицюмноження.
При проведенніхвилин цікавої математики можна запропонувати будь – яку вправу з рахівнимипаличками, тощо.
В хвилинивідпочинку з дітьми можна проводити гру “Кінцівки”. в процесі цієї гри дітивправляються у виконанні безпосередніх висновків з суджень з відношеннями. Вона корисна тим, що готує дітей до свідомого рішення задач на збільшення ізменшення числа на декілька одиниць і в декілька разів, даних в непрямій формі.Приведемо приклади проведення цієї гри.
Вчитель каже:“Проведемо гру “Кінцівки”. В неї можуть брати участь 3, 4 і більше учнів. Дітистановляться в коло. Я буду починати речення, а ви повинні його правильнозакінчити. Закінчувати речення повинен той, до кого я доторкнуся рукою. Якщо“кінцівка” учня опиниться не вірною, то він виходить з кола, а хто залишився вколі стараються вірно закінчити речення. Виграють ті, хто вірно давав“кінцівки” і залишився в колі.”
Вчитель: “Починаюречення: “Якщо підвіконня вище стола, то...”
Учень: “… то стіл нижче підвіконня”.
Далі реченняможуть бути наступними:
- Якщо Саша по росту рівнийПетру, то Петро...(по росту рівний Саші)
- Якщо Катя стоїть лівішеТані, то Таня...( стоїть правіше Каті)
- Якщо в мене в правій руцірахівних паличок на 2 більше чим в лівій, то в лівій руці...( паличок на 2менше чим в правій)
- Якщо Марія живе від школидальше ніж Ніна, то Ніна...(живе від школи ближче ніж Марія)
- Якщо сестра старша ніжбрат, то брат...( молодший ніж сестра)
- Якщо олівець коротшийлінійки, то лінійка...(довша олівця).
Позакласні заняття
В результатізнайомства дітей з елементами цікавої математики в хвилини відпочинку можевиникнути в них і інтерес до систематичного проведення групових позакласнихзанять.
Груповіпозакласні заняття з математики проводяться після уроків, але не по змісту, непо формі вони не схожі на заняття, які організовуються для відсталих учнів.
Ми виходимо зтого, що головною метою групових занять на позаурочному часі являєтьсяпосиленням інтересу дітей до математики. Молодші ж учні знаходяться в такомувіці, коли їхні інтереси до того чи іншого навчального предмету не визначились,коли інтереси тільки формуються. Тому до позакласних занять з математики, так наприклад,як до позакласного читання, корисно привертати всіх учнів класу. Роботу цюнеобхідно розпочинати з 1 класу. Таким чином, групові позакласні заняття являєсобою заняття, проведені вчителем після уроків з усіма учнями свого класу.Кожне з цих занять планується вчителем в відповідності до вимог збільшенняінтересу дітей до математики з врахуванням маючих у дітей знань, вмінь інавиків. Послідовне ускладнення занять проводиться виходячи з накопичених вучнів знань з математики і вмінь виконувати вправи з цікавої математики (ребуси, шаради, задачі – жарти, загадки і т. д.).
В 1 класі позаурочні групові заняття з математики проводяться епізодично. В 2 і 3 класахці заняття проводяться систематично, але не частіше 1-2 разів в місяць, так якдо них потребується велика підготовка.
Тривалістьгрупових позакласних занять з математики повинна бути з 1 класі – 20- 25хвилин, в 2 – 25-35 хвилин, в 3 – 35-40 хвилин.
Позакласнізаняття з математики можуть бути тематичними, але частіше всього проводятьсякомбіновані заняття, матеріал яких звичайно непов’язаний з темами останніхуроків з математики.
Підтриманнюінтересу у дітей на протязі всього заняття сприяє його організації. Кожнепозакласне заняття складається з 3 частин: вступної, основної, заключної.
В вступнійчастині діти відразу відчувають незвичайність цих занять, необхідність їх зуроками. Дітям пропонуються ребуси, задачі в віршах, або вчитель в ситуаціюзанять вводить героїв дитячих казок, від імені яких пропонуються різнізавдання математичного характеру. В основну частину входять завдання, яківимагають більш напруженої розумової діяльності учнів, уваги і зосередженості. Діти вирішують різні математичні задачі, виконують логічні вправи, вирішуютьзадачі – жарти. Основним змістом заключної частини заняття є загадки іматематичні або логічні ігри. Корисно закінчувати заняття в той момент, колидіти готові з цікавістю повторити гру. Ці бажання, які збереглися служатьзарядом інтересу до наступних позакласних занять, так як у молодших учнівінтерес до математики поки ще тісно переплітається з прагненням до ігровоїдіяльності. Тому закінчуючи гру, потрібно дітям сказати, що гру можна провестище раз на наступному позакласному занятті.
Припроведенні позакласних занять необхідно ретельно продумати використаннянаочності. З однієї сторони, наочність повинна бути цікавою, з другої – вонаповинна сприяти на розумову діяльність дітей щодо розв’язання того чи іншогозапитання, запам’ятовування деталей математичного або логічного завдання.
В процесізанять необхідно забезпечити диференційований підхід, враховуючи особливостіокремих учнів, так як запропоновані на них запитання і завдання можуть бутинаправлені на виховання уваги, пам’яті на числа, розширити загальний кругозір,прищепити інтерес до розв’язання задач і т. д.
Позакласні заняття в умовах малокамплектної школи.
Особливості занятьв цих умовах слідуючи:
1. Вони проводяться одночасно у всіх класах, з якими працює вчитель.
2. Завдання, запитання класамзадаються диференційно, відповідно з життєвим досвідом і знаннями учнів. Але увипадку утруднення з питаннями, запропонованими одному класу, можутьвідповідати учні другого класу.
3. Під час занять організовується змагання між класами. В цих змаганнях може виграти і молодшийклас, якщо його учні дадуть відповідь на більшу кількість даних спеціально дляних запитань, чим це зроблять другі класи. Але для виявлення переможців із 1-2класів необхідно, щоб кількість запитань, завдань по всіх командах – класахбула однакова.
4. Корисно рекомендуватизапитання і завдання спочатку 3 класу, потім 2 і 1 класів, так як 3 клас маєбільший запас знань, його учні володіють більш грамотною мовою. Учні молодшихкласів, слухаючи виказування не старших, будуть вчитися грамотно будуватисвої відповіді, запам’ятовувати доступні їх розумінню відомості і роз’ясненняматематичного характеру. В міру своїх можливостей учні молодших класів можебудуть обмірковувати відповіді на запитання вчителя, щоб іноді у випадку труднощів, які виникають у третьокласників, зробить спробу відповісти на них. Своєрідні окремі завдання, які даються на позакласних заняттях, дозволяютьмолодшим класам включатися в роботу старших, наприклад при відгадуваннізагадок, окремих задач-жартів, задач у віршах, ребусів.
Форма проведення заняття в основному може бути споріднена з того, якавикористовується на групових заняттях з одним класом.
Математична газета і математичний куточок в газеті.
Математика якнаука концентрує багато цікавого, але по змісту – доступного розумінню молодшихучнів. Для розширення математичного кругозору, для ознайомлення їх з цікавимифактами в області математики, поряд з цікавими запитаннями і задачами великукористь може дати математична газета чи відповідний куточок в загальношкільній чи класній стінгазеті.
Математичнагазета при розумній організації роботи з нею сприяє підвищенню інтересу дітейдо математики, вихованню у молодших учнів математичної смикали і елементівлогічного мислення, виробляє навики самостійного читання математичного тексту.
Математичнагазета служить агітатором і організатором математичних гуртків, вікторин,конкурсів і інших заходів. Через газету висвітлюють результати різних конкурсівкмітливих дітей, зміст і рішення окремих конкурсних задач, які вказують напереможця із числа учнів. Газета може вміщувати математичний матеріал дляпідготовки до конкурсу кмітливих дітей, а також висвітлювати самі конкурсніпитання, задачі, завдання.
Газета будекористуватися успіхом, якщо її зміст буде відображати життя класу, його“математичну атмосферу”, якщо цікавий матеріал її буде у відомій степенізв’язаний з програмним. Матеріал газети може бути використаний вчителем дляпроведення розумного відпочинку дітей в окремі великі перерви, під часпрогулянки. Досвід показує, що цікаво і красиво оформлена газета протягом декількох днів служить центром уваги учнів.
Стимулом длявипуску математичної газети ( чи організації математичного куточка в газеті )може служити показ раніше випущених красиво оформлених газет з яких кориснорозібрати 1-2 цікаві задачі, загадки, ребус і т. д. При показі потрібнопостаратися визвати у дітей інтерес до такої газети, до самої діяльності повипуску газети.
Організаторомпо випуску математичних газет може стати гурток, раніше організований в школічи класі. Потім вона буде органом цього математичного гуртка. У всіх випадкахгазета випускається під безпосереднім керівництвом вчителя, а в 1-2 класахперші номера звичайно готує сам, вчитель, притягуючи до оформлення учнівстарших класів. Молодші учні повинні бачити увесь процес по випуску газети, надаючи посильну допомогу.
Викликавшиінтерес до випуску газети, вчитель перед дітьми ставить задачу – підібратиназву газети. Можна вказати слідуючи їх назви “Юний математик”, “На дозвіллі”та інші.
Для випускугазети створюється постійна редколегія з 7-9 чоловік, або тимчасова – тількиданого номера, редколегія спочатку збирає матеріал для стінгазети: одніпідбирають цікаві задачі, другі — математичні ребуси, треті підбирають вірші,які можуть служити умовою математичної задачі, четверті – із різних дитячихкнижок підбирають загадки, п’яті знаходять математичні ігри. В пошукахперелічених матеріалів, велику допомогу надають бібліотекарі і звичайно жвчителі. В процесі пошуку матеріалу для газети діти використовують порадистарших учнів, батьків. В результаті включення в цей пошук дітей і дорослихможна зібрати цікаві і різноманітні за змістом задачі, приклади, вправи, ігри,загадки, які корисно буде використовувати в наступних випусках газети. Дітямподобається коли в газеті висвітлюється зібраний ними матеріал і коли газетуоформляють вони самі. Тому і в оформленні газети дітям потрібно допомагатипорадами, направляти їх діяльність і в потрібні моменти поправляти. Відповідальною частиною роботи є письмо тексту. До письма тексту потрібнодопускати тільки тих учнів, у котрих чіткий красивий почерк. Для письматекстів газет, які випускаються в 1-2 класах, можливо залучати учнів старшихкласів і батьків. Черговий же матеріал повинен бути написаний дітьми і старанноперевірений вчителем. Малюнки також повинні виконаними тільки дітьми. Випускматематичної газети потребує великої затрати часу на пошук матеріалів, напоступове оформлення, на ретельний контроль з боку вчителя, тому вона повиннавиходити один раз в 1.5-2 місяці.
Газетазвичайно вміщує цікаві задачі – жарти, різні головоломки, логічні вправи уформі запитань, завдань загадок, задач у віршах, математичні ребуси, шаради,найпростіші кросворди з математичною термінологією. В газети можна включатиокремі задачі, складні учнями і які вчитель визнає оригінальними. Корисно вній висвітлювати пізнавальний матеріал або пропонувати задачі пізнавальногохарактеру, тобто такі, після рішення котрих діти узнали щось нове, наприкладтривалість життя тварин, їх вагу, швидкість польоту птахів, швидкість рухуриб і т. д. У виховному відношенні корисно в газеті висвітлювати окреміпоказники з трудової діяльності батьків, трудові успіхи самих учнів ( по зборуметалобрухту, макулатури, лікарських рослин і т. д.).
Велике місцев математичній газеті повинні займати малюнки, які привертають увагу дітей догазети, роблять її інтересною і є наглядним посібником при рішенні різнихзапитань і задач.
Рішеннязадач, прикладів і других завдань запропонованих газетою, не повинно займатидуже багато часу. Діти по натурі непосиди. В них може не вистачити терпіння надовгі обміркування і викладки. Тим паче, що ці задачі для них не єобов’язковими.
Газета будемати успіх і виконуватиме своє призначення, якщо до її математичного змістубуде звернена увага учнів. До матеріалу газети вчитель може звертатися під часуроків, заздалегідь передбачивши його в качестві додаткових завдань окремимучням, які швидко справляються з вправами, запропонованими всьому класу. Післявиконання додаткових завдань учень повинен одержати відмітку.
Робота згазетою може включатися в організацію змагання між окремими учнями за найбільшечисло вирішених задач, запропонованою математичною газетою, відгаданих загадок,виконаних завдань, а також за найбільше цікавий матеріал, запропонований длягазети: задачі, малюнки, ребуси і т. д. З цією метою необхідно налагодити облікзмагання, його гласність. На зборах, зібраннях відмітити тих дітей, якіпроявили себе в роботі з газетою. Корисно в певні святкові дні організовувативиставку стінних газет. Учнівські комісії при цьому відбирають кращі газети, аадміністрація школи виносить вдячність відповідним членам редколегії.
При підборіматеріалів для газети потрібно орієнтуватися не тільки на сильних учнів, але іна середніх і слабких. Облік вирішених задач, взятих із газети, дозволитьвідмітити і заохотити не тільки тих, які завжди активні, але і слабких учнів, проявивши певну кмітливість, викликавши тим самим і у них інтерес доматематики.
Інодізамість випуску математичної газети оформляються математичні куточки вкласній чи загально шкільній газеті їх можна називати “Вгадай-но”,“Головоломки” і т. д. В цих куточках газет вміщуються цікаві задачі, загадки,ребуси, логічні вправи тощо.
Замістьстінних газет в молодших класах може бути організований випуск “ живихматематичних газет “. Вони звуться живими, так як кожна задача, загадка,запитання повідомляється не на “ мертвому “ листі паперу, а живим голосомучня. Матеріал газети подається наступним образом. Перед учнями класу чи насцені шкільного залу шикується ряд учнів. Один з них оголошує, що зараз вониознайомлять всіх присутніх із змістом “ живої математичної газети “ під назвою, наприклад “ Вгадай-но”, що дітям будуть запропоновані цікаві задачі,загадки, головоломки. Ці задачі, загадки присутні повинні розв’язати зараз іголосно повідомити про своє рішення. Задача, яка не буде піддаватись рішенню, пояснюється тим учнем, який її запропонує. Потім діти, якіпропонують “живу газету” у визначеному порядку пропонують свої задачі, загадки,а слухачі стараються швидко з ними справитися і повідомити рішення. Ті учні,які на цьому своєрідному конкурсі більше других дадуть правильних відповідей,можуть бути відразу відмічені пам’ятними подарунками, наприклад нагородженіпам’ятними листівками з написом “Кращому математику” або іншим способом нарозсуд вчителя. В процесі рішення задач із “живої газети” можна організувати змагання на самий кмітливий клас, команду.
2.3Математичні куточки в класах.
В результатіпроведення різних форм класної і позакласної роботи по математиці виникаєнеобхідність в тому, щоб наглядний матеріал, вимірювальні і другі інструментиі прибори, стінні газети, зошити з задачами, які склали діти та інше зібрати вкласі в певному місці. З цією метою може бути організований математичнийкуточок. Куточок – це не просто сховище накопичених матеріалів, а відображеннядіяльності учнів класу в процесі класної і позакласної роботи з математики, відображення тих змін, які проходять в процесі цієї діяльності.
Математичнийкуточок організовується і оформляється при активній участі дітей. Роботаучнів в куточку має різносторонній характер:
1. В зв’язку з вивчаючим матеріалом поступово накопичується записані в особливий зошит задачіжиттєвого, пізнавального характеру, зіставлені самими учнями. Цей збірникзадач знаходиться в куточку. За накопиченням задач і оформленням збірниканесуть відповідальність окремі учні.
2. Ведеться альбом звирізками із газет і другими матеріалами, в яких відображені числові дані врізних областях економіки України, про норму посіву різних культур і врожаюз одного гектару, одержаному у своєму районі чи області, про найвищі врожаїрізних культур України, про норми годівлі домашніх тварин і птахів, прошвидкість різних машин, про спортивні досягнення учнів школи і найвищихдосягненнях по різних видах спорту та інше. Ці дані повинні постійновикористовуватися дітьми при складанні задач.
3. Складається збірникцікавих математичних відомостів під назвою “Чи знаєте ви...”. В ньомунакопичуються дані, які діти можуть вичитати в газетах, дитячих журналах,книгах. В збірнику вказуються не тільки цікаві факти, пов’язані з математикою,але і записується саме джерело, звідки вони одержані ( назва, автор, число, рікі сторінки ) чи просто до сторінки збірника приклеюється відповідна вирізка.
4. В куточку вивішуєтьсякрасиво оформлені плакати з повідомленням про вікторини, олімпіади, про учнівкласу, які стали переможцями змагань та інше.
5. В математичному куточкузберігають і по необхідності видають різні інструменти ( вимірювальні,креслярські ), матеріали ( папір, фарби, пензлики та інше ), окремі наглядніпосібники для позакласної роботи.
6. В куточку періодичноорганізовуються виставки кращих зошитів учнів, наглядних посібників,виготовлених дітьми, математичних газет, матеріалів, зібраних на математичнихекскурсіях і відповідних робіт учнів, пов’язаних з оформленням матеріалівекскурсій ( креслень, розрахунків, таблиці та інше ).
Для роботи куточкавиділяють відповідальних дітей, організовують чергування. Відповідальні зарізні розділи роботи математичного куточка з допомогою вчителя складаютьплани роботи, які об’єднуються в загальний план роботи куточка. В цьому планівідображається:
А) коли і хто записуєв збірник нові задачі, складені учнями;
Б) коли і хтооформляє альбом з числовим матеріалом, взятим із життя;
В) хто веде збірникцікавих фактів, пов’язаних з математикою, і коли робляться в класіповідомлення про ці факти;
Г) строки випускуматематичної газети і хто відповідальний за своєчасний їх випуск;
Д) коли проводятьсявиставки і хто відповідальний за різні розділи виставки.
План куточказнаходиться в повній відповідності з планом класної позакласної роботи поматематиці, яку проводять вчитель і школа в цілому.
Математичнийкуточок може складати невідємну частину роботи тільки даного класу. Але вінможе бути організований і в клубі розумних дітей, і тоді він являєтьсявідображенням декількох класів. В цьому випадку його діяльність направляєштаб клубу.
2.4 Гурткова робота зматематики.
В початковихкласах одержали поширення різні предметні гуртки, в тому числі і математичний.Для молодших учнів приналежна не утримуюча цікавість, кожну потрібнопідтримувати і направляти організацію гуртків – це засіб, який допомагаєзадовольнити дитячу цікавість. Але це тільки одна із причин, яка викликаєнеобхідність організації гуртків. Математичний гурток в процесі своєї роботи допомагає розширенню кругозору учнів в різних областях елементарноїматематики. Гурткова робота допомагає розвитку у дітей математичного кругозорумислення: умілому використанню символіки, правильному застосуванню математичної термінології, вмінню відволікати від всіх якісних сторін предметіві явищ, зосереджувати увагу тільки на кількісних, вмінню робити доступнимивисновки і узагальнення, обґрунтовувати свої думки.
Участь дітей вроботі гуртків сприяє вихованні їх суспільної активності, яка поки тільки виражається в допомозі учителю при виготовленні наглядних посібників, ворганізації і проведенні екскурсій, в організації і оформленні математичноїгазети чи куточку в газеті та інше. Робота гуртка робить серйозну увагу напідвищений інтерес до математики не тільки гуртківців, але і решти учнів у класах.
Гурткистворюються на добровільних початках. Але потрібно враховувати ту обставину, щов школі і в класі часто організовуються одночасно декілька гуртків і дітипрагнуть прийняти участь відразу в декількох із них. Застерігаючи дітей від навантаження,вчитель може практично проводити тільки окремим із дітей включитися в роботуматематичного гуртка, а другім – в гуртки, краєзнавчий, юного натураліста іінші. При відборі дітей в гурток потрібно враховувати їх нахили, можливості іінтереси. В молодших класах гуртки доцільно залучати не тільки самих здібних іпідготовлених учнів. Потрібно намагатися визвати інтерес до гурткової роботи поматематиці і з сторони середніх і слабких дітей. Діло в тому, що в процесівиховання важко з упевненістю раз і назавжди визначити, хто до чого здібне. Дуже багато талановитих людей в своєму покликанні затверджуються тільки післядовгих пошуків. Допомогти учню найти себе можна раніше – одна із важливихзадач вчителя.
Стимулом до організації математичного гуртка може бути спеціально проведенакоротка бесіда вчителя про те, чим діти будуть займатися в цьому гуртку. Цякоротка бесіда може виникнути на уроці в зв’язку з вивченням якої — небудьтеми, при рішенні задач. Думка про організацію гуртка може виникнути впроцесі позакласних занять з математики, наприклад при зборі і рішенні цікавихзадач, загадок, ребусів і т. д. Поштовхом до організації може послужитивідповідна стаття в газеті.
Гурткиможуть створюватися загально-шкільні, для учнів паралельних класів і для дітейодного класу.
Створити гурток потрібно тоді, коли в учителя вироблений план відповіднихзаходів, до виконання яких можна притягнути учнів. Для дітей привабливонастільки те, почують, дізнаються нове в гуртку, а й те, що нове вони будутьробити самостійно. Звідси випливає, що до підготовки наступного заняттянеобхідно залучити самих учнів. На заняттях гуртка можуть бути присутні нетільки його члени, але й усі бажаючі. Тому про заняття гуртка потрібносповістити всіх учнів.
Організованим математичним гурткам, після колективного обговорення, членигуртка дають назву. В перших класах їх дуже часто називають гурток “Чомучків”,в других класах назва гуртка “Смикала”, а в третьому завжди називають гурток“Юний математик”. Роботу математичного гуртка потрібно проводити не частішеодного разу в дві неділі, так як кожне заняття потребує ретельної підготовки яквід учителя, так і від учнів.
Назаняттях гуртка потрібно відмовлятися від довгих докладів. Якщо повідомленнявелике, то його можна розділити на короткі розповіді, які готують декількачленів гуртка. А ще краще, якщо ця розповідь буде оформлена у виді інсценіровки.
Членигуртка можуть випускати свою математичну газету чи бути активнимикореспондентами куточка в загально шкільній газеті.
Методипроведення занять в гуртках можуть бути слідуючи: коротке повідомлення членівгуртка чи виклад в формі інсценіровки, вправи в рішенні задач, ребусів, загадок,задач збільшеної трудності, рішення логічних вправ, екскурсій, спостережень затрудовою діяльністю дорослих в зв’язку з екскурсіями, виготовлення нагляднихпосібників, випуск газет та інше.
Всіматеріали – результати роботи гуртка повинні зберігатися у відведеному місці.Члени гуртка періодично роблять виставки, на яких показують виготовленінаглядні посібники, математичні газети, збірники задач, складені членами гурткапо числових даних, взятих із життя, матеріали цікавих повідомлень, екскурсій таінше.
Отжеробота математичного гуртка відрізняється від позакласних групових занятьнаступним:
1. В основу залучення учнівдо гурткової роботи лежить принцип добровільності.
2. При підготовці тапроведенні занять гуртка від сторони учнів проявляється значно більшесамостійності і ініціативи. Позаурочні групові заняття з математики, якправило, готує і проводить сам учитель.
3. Методи проведення занятьгуртка більш різноманітні, чим методи проведення групових позакласних занять.
2.5 Клубна форма позакласноїроботи з математики.
В практицідеяких шкіл зустрічається особлива форма позакласної роботи з молодшимиучнями, яка зветься клубами.
Клуборганізовується в школі, де є декілька паралельних класів. Він може бутистворений спеціально для позакласної роботи з математики або як форма якаобєднує позакласну роботу секцій по різних предметах. Якщо він створений дляроботи тільки по математиці, то він може називатися клубом юних математиків(КЮМ). Якщо ж до клубу входить декілька секцій, тоді його назва може бути: клубмислячих дітей (КМД), клуб допитливих і винахідливих (КДВ), клуб допитливихдітей (КДД) та інші.
До членів клубуюних математиків вчителя початкових класів рекомендують і виділяють подекілька чоловік від кожного класу враховуючі їхні здібності. Ці члени клубускладають його актив. В дні роботи клуб можуть відвідувати і інші учні.
Длякерівництва позакласної роботи з математики в цьому клубі може бути виділенийодин учитель або роботу ведуть декілька вчителів по черзі, але відповідно ззагальним планом клубу. На допомогу вчителям виділяються учні старших класів.Вчителя і старшокласники утворюють штаб клубу. Наявність колективного органудозволяє творчо урізноманітнити роботу клубу. Штаб клубу – це організаторроботи, який планує всю його діяльність. Діти – члени клубу є безпосереднімиактивними учасниками всіх заходів клубу. Кожний вид діяльності членів клубуповинен збагачуватися новими знаннями, організаційними навиками і практичним вмінням.
Клуб юнихматематиків працює по плану, який склав вчитель, який веде в ньому основнуроботу, і затвердженому після вільного обговорення на засіданні штабу.
В школідля роботи клубу виділяється одно із класних приміщень. В клубі повинні бути зосереджені різні математичні, логічні ігри, шахи, шашки, література зцікавої математики. На видному місці повинна знаходитись математична газета, запитання, задачі математичної вікторини, списки переможців конкурсів поматематиці, конверти для запитань дітей з підписами “Запитуйте – відповідаємо”і інші. В клубі у відповідному місці повинні бути зосереджені вимірювальніінструменти і різноманітні матеріали ( папір, фарби, клей, пензлики, кольоровіолівці і інше), які необхідні для виконання членами клубу різних видів робіт.Всіма цими матеріалами завідує один із членів клубу.
Клуб юних математиків працюєщонеділі. В ці дні члени клубу збираються, щоб випустити математичну газету абороблять підбір матеріалів для конкурсів, оформляють відповідні стенди, дляпроведення репетицій інсценіровок, проведення математичних
і логічних ігортощо. В ці звичайні дні робота клубу проводиться під керівництвомстаршокурсників, одержують консультації вчителів. Однак контроль зарезультатами роботи членів клубу в ці дні здійснює вчитель, який продивляєтьсяоформлення газети, стенду, зміст запитань і задач для конкурсів та інше.
Один чидва рази на місяць проводиться збір членів клубу юних математиків. Такі зборипроходять під керівництвом учителя. На зборах вчитель проводить заняття,аналогічні позакласним груповим заняттям з математики чи занять гуртка. Якщочленами клубу будуть учні з різною підготовкою, з різних класів початкових, тоці заняття можуть проводити 2-3 вчителя з відповідними віковими групами.
Один разв півроку в клубі проводиться змагання між командами паралельних класів. Впершому півроку проводять змагання між командами третіх класів, а в другомупівріччі між командами других класів. До змагання команди готуються задовго допризначеного дня. Увесь сценарій по проведенню змагання штаб клубу готує такожраніше, розподіляючи ролі між командами. Члени штабу на цих змаганнях утворюютьсудову комісію. Кожній команді можна дати визначену назву.
Примірнийсценарій змагання.
1. Турнір капітанів.
(З допомогою вчителя кожний капітан завчасно підготував по тризапитання, які він запропонує капітану другої команди).
2. Змагання команд.
(Першій і другій команді 2 запитання ставить ведучий. Відповідають ізкоманди той, хто перший підняв руку).
3. “Аукціон”.
(Під такою назвою проходить змагання між командами, зміст якого втому, щоб за 5 хвилин, переказати, як можна більше лічилок, загадок, цікавихфактів, пов’язаних з математикою із серії “Чи знаєте ви...”.
атрибутом аукціону в руках ведучого є деревяний молоток. Припершому ударі молотка ведучий питає: “Хто ще добавить лічилку?” якщо командамовчить, робить ще удар і запитує: “Не згадав хто не будь ще?” як тільки відповідь не пролунає ведучий робить 3 удари і оголошує число названих лічилок.Ударом молотка також дається сигнал про закінчення 5 хвилинного строку).
4. Конкурс смикали.
( Особливість цього виду змагань заключається в тому, що команди заздалегідь готують для другої команди по 3-5 загадок, запитань. Під часконкурсу запитання команди ставлять по черзі. На поставлене запитання хто-небудь з другої команди повинен дати відповідь зразу ж.
Якщо відповіді на яке-небудь запитання не буде, то роз’ясненняповинен дати той , хто поставив його. Виграє та команда, яка поставила більшоригінальні запитання, задачі, загадки і яка дала найбільшу кількістьправильних відповідей на запитання другої команди).
5. Колективний виступкоманди.
( Капітан першої команди оголошує, що команда виконає “Пісеньку проарифметику”. Капітан другої команди оголошує вірш-жарт “Трикутник і квадрат”).
2.6 Математика на екскурсіях.
Вбезпосередньому навчальному процесі екскурсія являє собою один із методівнаглядного навчання. Екскурсія є також одним із видів позакласної роботи зматематики.
В початковихкласах школи проводяться як спеціальні математичні екскурсії і екскурсії наприроду, на виробництво. Математичні екскурсії мають задачу ознайомити дітейз різними методами вимірів на місцевості, з простими вимірювальними приборамиі практичним застосуванням їх. Під час цих екскурсій діти вчаться вправляться у вимірюванні відстаней на око, у вимірах відстаней до недоступних точок іінше.
До виходуна місцевість в класі вчитель демонструє процес провішування, або з допомогоюзвичайних вішек, або на столі.
Привиході на місцевість вчитель ділить клас (членів гуртка) на бригади по 5-6 чоловік. Для кожної бригад беруть комплект вішек, колочків, рулетку і т. д. Бригадамдають окремі завдання по вимірюванню певних відстаней (в 40-50 м ), поміжкрайніми точками яких попередньо повинно було провести провішування прямихліній.
Відомо, щовідстані в десятки метрів поміж якимись точками на місцевості можна вимірятиправильно тільки при умові, якщо ці виміри проводять по прямій лінії. Як жепомітити великий відрізок прямої на місцевості? Цей спосіб і називаєтьсяпровішуванням, сутність якого заключається в тому, що на місцевості не суцільнапряма, а окремі точки цієї прямої. Точками прямої служать короткі колочки,забиті в землю, або довгі колочкі, які називають віхами. чим частіше ціколочки будуть поставлені, тим легше орієнтуватися по прямій при вимірюванні.
Під часекскурсії на місцевість можна навчити дітей визначати середню довжину свогокроку, а потім вимірювати відстані кроками. Для цього заздалегідь вимірюютьвідстань, наприклад в 20 м.
Потім кожнадитина вільним кроком проходить дану відстань чотири рази, запам’ятовуючи чизаписуючи кількість кроків. Ці числа додають і одержану суму ділять на 4. таквони дізнаються, скільки кроків в середньому кожний з них робить на відстані20 м. Нарешті поділивши 20 м на одержане середнє число кроків, знаходять довжину свого кроку в дециметрах чи сантиметрах.
Математичніекскурсії корисно використовувати для розвитку у дітей окоміру. В житті частодоводиться вимірювати відстані очима. Наприклад, шофер повинен при русі від другої машини на відомій дистанції, на відомій відстані до зупинки він повинензагальмувати і т. д. І ці відстані їм визначаються тільки на око. Певні навикиу вимірах на око потрібні кожній людині.
Найбільшдоцільні такі виміри на око, коли відстань, висота, довжина предметаоцінюються шляхом порівняння з видимим і уже відомим значенням величини. Якщовідомо, що відстань між телеграфними стовпами складає 50 м, то знаходячись напрямій дорозі, уздовж якої ідуть телеграфні стовпи, діти можуть визначитивідстань до окремих дерев, до мосту, до будівлі, розміщених біля дороги. Дляцього вони можуть порахувати кількість проміжків між стовпами від місця, дестоять, до окремого дерева, або до мосту, чи до будівлі край дороги.Помноживши 50 м на одержане число проміжків, знаходять відстань доперекислених об’єктів. Аналогічно можна визначити відстань між предметами,які розташовані на дорозі, яка йде під прямим кутом до направлення нашогопогляду і вздовж якої поставлені телеграфні стовпи.
Орієнтуватися у визначенні відстаней можна також, користуючись таблицеюрозрізнення предметів. Бажано, щоб діти поступово знайомились з цією таблицеюі в результаті практичного її використання запам’ятовували окремі її дані.
Користуючисьтаблицею потрібно зважати на умови в яких проводиться спостереження. Наприклад,предмети будуть здаватися ближче, чим на самому ділі єсть: 1) вони яскравоосвічені;
2) між предметом, який спостерігається, і учнем немає інших предметів (при вимірюванні відстані увідкритому полі;
3)предмет розміщенийна горі і його видно на фоні неба;
4) здовженийпредмет розміщений вертикально, а не горизонтально.
Навпаки, предмети будуть здаватися далі, чим на самому ділі:1) під час дощу і туману; 2) якщо між предметом, який спостерігається і учнемзнаходяться проміжні предмети; 3) якщо спостерігач на горі, а предмет підгорою.
Предмети З якої відстані видні
Заводськідимарі 15 км
Села, великі будинки 8 км
Групи окремихбудинків 5 км
Вікна вбудинках 4 км
Димарі напокрівлях 3 км
Окремі дерева іодинокі люди 2 км
Кілометровістовпи 1 км
Стовпидерев 850м
Оправи віконнихрам 500 м
Рухирук 400 м
Черепиця і дошки напокрівлі 200 м
Обличчя людей,ґудзики на сукні 150 м
Виразобличчя 100м
Очі 60 м
Білкиочей 20 м
Для виробленнявміння визначати розміри на око в умовах місцевості корисно проводити вправи,коли розміри предметів чи відстані спочатку визначаються на око, а потім цірезультати перетворюють інструментальними вимірами. Останні вправи корисноорганізовувати у формі гри – змагання.
На математичнихекскурсіях діти набувають нові знання, тому в процесі екскурсії думка їх працюєнапружено, увага зосереджена. Це зобов’язує вчителя при плануванні екскурсіїпередбачити не тільки час на рух і освітню частину її, але і на відпочинок,який повинен бути розумно організованим. На екскурсію передбачається не більше1.5 годин, з котрих 30 хвилин відводиться на 2 перерви. В хвилини відпочинкукорисно організовувати рухливі і не рухливі ігри.
Математичніекскурсії плануються також, як і інші види позакласних заходів, так же, як іуроки. В плані передбачається:
1) підготовка до екскурсії, робота з дітьми (пояснення прийомів роботи, які будуть на екскурсії, виробленнядітьми первісних навиків);
2) виготовлення відповіднихприладів;
3) розділення учнів набригади, розподілення між ними приладів і вимірювальних інструментів;
4) пояснювальні бесіди, якпотрібно себе вести під час походу на екскурсію і під час окремих видів роботиі відпочинку;
5) розподіл часу, який підена кожний етап екскурсії;
6) виділення того матеріалу,який діти повинні записати в своїх зошитах;
7) обробка матеріалу після проведенняекскурсіях.
Передпроведенням екскурсії вчитель сам повинен відвідати відповідні пункти, виділити роботу для кожного учня бригади, провести цю роботу, передбачившивсі елементи безпеки. Під час цього відвідування корисно урахувати час на рухдо місця екскурсії і назад, намітити міста, зручні для відпочинку дітей.
2.6 Математичні вікторини,олімпіади, ранки.
Назва “вікторина”походить від латинського слова “віктория” – победа. Вікторина – це одна з форморганізації змагання між командами, між окремими членами в області математикичи інших наук. Організація вікторин – одна із форм позакласної роботи зматематики. Змагання в формі вікторини, дозволяє виділити кращого математика,кращий клас і проводиться наступним чином: пропонується система запитань,задач, прикладів, які доступні певній віковій групі учнів. Діти в добровільномупорядку вирішують задачі, приклади, відповідають на запитання і в усній чиписьмовій формі повідомляють результати. Пробірка якості результатів виконання завданьі відповідний облік дають основу відібрати кращого математика чи клас.
Організаціявікторини вимагає не так уже багато часу. Цим вона приваблює вчителів.Вікторини проводяться в класі, де між собою змагаються окремі учні. Вікториниможуть проводитися і математичним гуртком, де виділяються кращі математики, вклубі юних математиків, де організовується змагання між командами паралельнихкласів.
Вікторини проводятьз метою підвищення інтересу учнів до математики, для виявлення любителів математикиз послідовним принадженням їх в математичні гуртки, де вони можуть проявитисвої здібності.
Зміст ікількість завдань для вікторини залежить від того, в яких умовах і з якимскладом учнів вона проводиться, якщо вікторина проводиться в класі чи клубіюних математиків і в усній формі, то включається 8-10 не важких запитань,завдань, які потребують тільки усних способів рішення, виконання. Серед нихможуть бути запитання захоплюючого характеру. Ці запитання і завданняпродумуються раніше. При проведенні вікторини перед учасниками в класі виступаєв ролі ведучого учитель, а в клубі в ролі ведучого виступають два чоловіки (два учнів старших класів або вчитель з помічником ). Ведучі по черзі задаютьучням запитання. Коли один із ведучих читає завдання, то другий слідкує затим, хто із присутніх першим підняв руку для відповіді. Ведучі вислуховуютьрішення і роблять висновки про якість відповіді. Учень, який відповів одержуєпрапорець або зірочку, де вказаний номер запитання, за відповідь на який вінотримав цей знак. Після одержання відповідей на всі запитання вікторинирахують очки, які одержали команди чи окремі учні, і відмічають переможців.
Частішевсього вікторина проводиться так, що на певний термін ( наприклад, тиждень )пропонується декілька запитань, завдань по математиці (6-8). Ці запитання ізавдання можуть бути представлені через стінну газету або оформлені наспеціальному плакаті з яскравим покликом до учнів. Діти протягом тижнявиконують запропоновані завдання, відповідають на запитання, вирішуютьзадачі і приклади, свої роботи в письмовому вигляді з указаним прізвищем ікласом, в якому він навчається, кладуть в спеціальні конверти, прикріпленібіля стінгазети чи плакату з вікториною. В цьому випадку ініціатором вікториниє або математичний гурток, або штаб клубу юних математиків.
Увікторині повинні бути запитання різної складності, щоб в ній могли братиучасть більше учнів. Відповідь на кожне завдання, запитання вікторини повиненбути оцінений певною кількістю очок.
Вікторина для виявлення кращих математиків як форма змагання між паралельними класами іноді приводиться в три тури. Перші два тури являють собою звичайніконтрольні роботи по математиці, однакові трудності для паралельних класів,результати яких звичайно порівнюються. Вони служать підготовкою до рішаю чоготуру, на якому учасникам вікторини даються спочатку дві обов’язкові задачі. Ті,хто їх розв’язав, отримують третю задачу підвищеної складності. Після трьохтурів підводяться підсумки.
Виходячи зцілей, з якими проводиться вікторина може включати:
А) завдання дляповторення однієї певної теми;
Б) завдання дляповторення основних розділів із всіх вивчених тем;
В) завдання, взяті зосновних розділів вивчених тем, з включенням елементів зацікавленості.
Частішевсього вікторини носять оглядовий характер з елементами зацікавленості.
Вікторина – блискавка.
1. Назвіть три дні підряд, неназиваючи днів тижня, чисел. (Відповідь: вчора, сьогодні, завтра ).
2. летіла стая гусей: двапопереду, один позаду, два позаду, один попереду. Скільки було гусей?
3. горіло п’ять свічок, трипотухло. Скільки залишилось свічок?
4. на гілці сиділо вісімгоробців, потім прилетіло ще чотири, а полетіло шість. Скільки стало горобців?
5. скільки років Кості, якщодо його років ще додати вісім і ще один, то буде одинадцять років.
6. Як у кімнаті можнапоставити два стільці, щоб біля кожної стіни стояло по одному стільці.
7. колоду завдовжки 5 мпотрібно розпиляти на поліна завдовжки 1 м. Скільки треба зробити розрізів?
Шкільніматематичні олімпіади являють собою більш масові змагання, так як вониохоплюють учнів не одного, а всіх паралельних класів школи.
Математичніолімпіади молодших школярів мають пропедевтичний характер. Основними рівнямиолімпіад учнів початкових класів є класні та шкільні. міжшкільні чи районніпроводяться за умов належної уваги працівників методичних кабінетів.
Вкажемо наістотні особливості і необхідні умови ефективності математичних олімпіадмолодших школярів:
- масовість – кожному учнюповинна бути надана можливість взяти у ній участь (масовість забезпечуєтьсяшляхом організації і проведення класних олімпіад);
- опосередкована табезпосередня участь батьків у їх проведенні (реально це досягається, якщопротягом даного часу учням у порядку підготовки пропонується розв’язати вдомапевну кількість “нестандартних” задач);
- повне забезпечення вчителя“задачним матеріалом” як до змісту завдань самої олімпіади, так і підготовчоїроботи (реальний захід – видання відповідного друкованого посібника масовимтиражем).
Олімпіади в школі проводяться один раз в рік з метою збільшити інтерес дітей до математики,розширити їх кругозір, виявити найбільш здібних дітей, підвести підсумкироботи математичних гуртків або клуба юних математиків, збільшення рівнявикладання математики в початкових класах.
Підготовка докласних олімпіад проводиться шляхом епізодичного розв’язування нестандартнихзадач на уроках математики та розв’язування відповідних задач учнями вдома.
Класніолімпіади проводяться на одному з уроків математики або у позаурочний час, тобто на п’ятому уроці (але після відпочинку учнів – 15-20 хв.).
Завданнякласної олімпіади подаються двома варіантами. Задачі на перед записані накласних дошках. Ще краще, якщо вони будуть роздруковані на машинці чиксерокопії для кожного учня.
Розв’язаннязадач учні записують на окремих листках учнівського зошита. Дозволяютькористуватися чернетками. Час виконання 40-45 хвилин. Хто розвяже всі задачі,може подумати і над резервною задачею, записати її розв’язання.
Припроведенні олімпіад завдання даються з різних розділів математики: арифметики,елементів алгебри та геометрії. Організатори олімпіади повинні використовувативсі доступні засоби, забезпечити повну самостійність учасників змагання під часвиконання ними завдань. переможця визначають лише тоді, коли всі учасники змаганнямають однакові умови. Однакові умови виражаються тим, що всім учасникам даютьодні і ті завдання (не по варіантам) і забезпечені умовами для самостійноговиконанням кожним власником цього завдання.
Під часвиконання завдань треба в дітей підтримувати спокійно – діловий, але мажорнийнастрій. Вчитель і присутні мають бути тактовними, підтримувати учнів морально,а в окремих (деяким учням) подавати методичну допомогу.
Інтенсивну підготовку проводять за місяць до проведення олімпіади. Вдома таепізодично на уроках учні розв’язують задачі, варіативні задачі самоїолімпіади та інші завдання.
Математичніранки сприяють вихованню позитивних рис характеру учнів, збуджують прагненнябільше знати. Математичний ранок у початкових класах – це свято, яке старанноготують і дорослі і діти. Підготовка ранку навчає і виховує у такій же мірі, які сам ранок. Вдалий розподіл завдань і обов’язків відповідно до здібностей іінтересів учнів дасть їм можливість максимально проявити ініціативу і фантазію, сприятиме підвищенню ефективності математичного ранку.
У початковійшколі бажано практикувати 5 математичних ранків: один у 2(1) класі і по два у3(2) та 4(3) класах. У 2(1) класі ранок проводиться у другому півріччі навчальногороку, а у 3(2) і 4(3) – по одному у кожному півріччі.
Математичнийранок – свято, основу якого складають командні і парні змагання наматематичному матеріалі даного класу. Новий і позапрограмований матеріал маєбути, але у невеликому обсязі і в цікавій формі.
Зміст іформа математичних ранків може бути різна, але потрібно домагатися, щоб коженучень був не тільки глядачем свята, а й активним його учасником. Наматематичному ранку мають працювати і сильні і слабкі учні. Свято повиннопроходити весело, жваво.
Математичніранки присвячують закінченню вивчення певного розділу програми, важливимнародним чи державним подіям, визначним українським математикам.
Цей захід– один із видів художньої самодіяльності. Він потребує ґрунтовної підготовки.Ще під час уроків вчитель має опрацювати основні форми змагань та ігор, щовикористовуватимуться на цьому святі. Іноді потрібні будуть і репетиції упозаурочний час. У міру набуття досвіду підготовки і проведення цієї роботизалучати і декого з батьків.
Раноквідбувається в класі (якщо проводиться для одного класу) або у шкільному залі(якщо у святі беруть участь два класи). Приміщення святково прикрашають,розвішують портрети вчених – математиків, цікаві запитання і задачі, ребуси,лабіринти тощо.
Здебільшого учасники математичного ранку поділяються на дві групи. Дві групи –це два паралельні класи або один клас ділиться на дві групи. З кожної групивиділяється команда гравців (5-10 учнів). Інші учні з групи виконують рольактивних болільників чи резерву підтримки.
Кожнакоманда обирає собі назву ( назву або девіз). Один з групи учнів виконує ролькапітана команди.
Кожногоразу обирають нового капітана. Тому з ними проводиться додаткова робота. Капітани команд повинні мати достатньо чіткі уявлення про сценарійматематичного ранку.
Уприміщенні учні розміщуються за “принципом” – одна група зліва, а друга –справа. Учні, які входять у склад команд, сідають крайніми (для зручностівиходу до дошки).
Текстиматематичних завдань подають різними способами, але найкраще – на окремихзаздалегідь підготовлених таблицях, як правило, числові дані завдань обираютьсятак, щоб обчислення можна було виконувати усним способом. Здебільшогорозв’язування завдань учні виконують про себе, записуючи чи повідомляючитільки відповіді. Пояснення чи коментування подаються лише на вимогу ведучого.
Рольведучого на математичному ранку виконує вчитель. Ведучий – це режисер, віностаточно схвалює сценарій математичного ранку, вносить до нього корективи вході проведення. Роль ведучого треба проводити у мажорному тоні, підбадьорюючиі підтримуючи гравців.
Заправильне розв’язання математичного завдання гравцю чи команді зараховуєтьсяпевна кількість очок. Команді, яка виконала завдання швидше (або красивіше), зараховується одне додаткове одне очко. Переможців здебільшого визначаєведучий, але можна призначити і суддів.
Бажановизначити премії переможцям. Це можуть бути кольорові листівки з підписами,чисті учнівські зошити, олівці тощо. Ще краще, щоб кожен учень отримавсувенір, наприклад, книжку з цікавими задачами і вправами з математики дляданого класу (їх мають заздалегідь купити батьки).
Ранокпроводиться на 3-4 уроках навчального дня. Безпосередньо дійова частина ранкузаймає одну годину, решта часу йде на розгляд висловлень про математику,ознайомлення із завданнями, що розвішані на стінах, організаційний момент та напідведення підсумків змагання і проведення коротеньких бесід виховногоспрямування на матеріалі числових даних чи математичних фактах. Можна такожпідсумовувати навчальну роботу за чверть чи півріччя.
Змістом математичних завдань є звичайні приклади на 1-3 дії, вправи назнаходження значень виразів з буквеним компонентом, рівняння на одну (інодідві) операції, прості і складені арифметичні задачі, задачі підвищеноїтрудності, логічні задачі, вправи з геометричним матеріалом. Зовнішняособливість завдань – це цікава і наочна форма подання їх змісту, можливістьпорівняльного ефекту. Розробка ранку подається у вигляді сценарію.
3. Матеріали до різних видів позакласної роботи з математики.
3.1 Цікаві запитанняі задачі – смикали .
1. а) Скільки одержимо, якщододамо найбільше однозначне число з найменшим однозначним натуральним числом?
Б) Скільки одержимо, якщо додамо найбільше двозначне число і найменшеоднозначне число?
2. На скільки одиниць більшенайбільше двохзначне число, чим більше однозначне число?
3. а) В рамках двадцятиназвати число, в якому число одиниць на 7 більше, ніж його десятків.(Відповідь: 18).
Б) Написати двохзначне число, в якому число десятків на 9 більше числаодиниць. (Відповідь: 90).
4. Використовуючи 2 картки зцифрами 1 і 7, виразити найбільше і найменше двохзначне число. (Відповідь: 17і 71).
5. Я провів у бабусіпонеділок, вівторок, середу і четвер, а моя сестра в цю ж неділю – середу,четвер, п’ятницю і суботу. Скільки всього днів ми гостювали у бабусі?(Відповідь: 6 днів).
6. Як скласти два квадрати із7 однакових паличок?
7. Мама купила мені 4 стрічкичервоного і блакитного кольору. Червоних стрічок було більше ніж блакитних.Скільки стрічок кожного кольору купила мама?
8. У літні канікули Сергійкопобував в Києві, Москві, Каневі, а його сестра Оленка – в Москві, Каневі,Львові. В яких містах побували діти? В яких містах були і Сергійко і Оленка?
9. Яке найменше числооднакових паличок потрібно взяти, щоб за допомогою їх скласти 3 квадрати?(Відповідь: 10 паличок.).
10. В нашому класі всього 42учнівських міста. Спочатку навчального року у нас було 19 хлопчиків і 18дівчаток, а потім до нас прийшли ще 4 дівчинки. Чи вистачить учнівських містдля всіх учнів нашого класу?
11. Складіть за умовою задачівираз і знайдіть його значення: Петя нижчий Колі на 19 см , а Коля вищий Витіна 11 см. Зріст Виті 132 см. Який зріст Петі?
12. Як з допомогою 5 одиницьі одного знаку дії написати число 100? (Відповідь: 111-11=100.).
3.2 Задачі-жарти.
1. На столі лежали 3 цукеркив одній кучці. Дві матері, дві дочки та бабуся з внучкою взяли цукерки по однійштучці, і не стало цієї кучки. Як це розуміти. Скільки чоловік брали цукерки?
2. Перед вами стоять в ряду 6склянок, з яких перші 3 з водою, а решта 3 пусті. Що потрібно зробити, щобсклянки пусті і з водою чергувались між собою при умові, що із всіх склянокможна брати лише 1 і всього 1 раз? (Відповідь: взяти другу склянку, перелити знеї воду у п’яту і поставити на місце.).
3. Два чоловіки підійшли дорічки. Біля пустого берегу стояв човен, в якому міг поміститися тільки одинчоловік. Обидва без всякої допомоги переправилися на цьому човні через річку іпродовжили свій шлях. Як вони це зробили? (Відповідь: двоє підійшли до різнихберегів річки.).
4. Два батьки і два сини зїли3 апельсина. По скільки зїв кожний з них? (Відповідь: по одному.).
5. В клітці знаходилося 4кролика. Четверо дітей купили по одному із цих кроликів і один кролик залишивсяв клітці. Як це могло статися? (Відповідь: один кролик був куплений зкліткою.).
6. 6 штук картоплин зварилосяв каструлі за 30 хвилин. За скільки хвилин зварилась одна штука?
7. У суботу, стомившись відзанять у школі і ігор, Костя ліг спати в 9 годин вечора. Щоб не вставати раноранком, але і не проспати дуже довго, він завів будильник на 11 годиннаступного дня. Скільки всього часу він проспить, перш ніж розбудить йогобудильник? (Відповідь: Костя проспить всього 2 години, так як в 11 годин вечоратого ж дня, тобто в 23 години будильник його розбудить.).
8. Скільки кінців у 10 палок?А у десяти з половиною?
9. На березі сиділи двіворони і дивилися в різні сторони: одна на південь, а друга на північ.
— А у тебе, — говорить перша ворона, — лапки в багні.
-А утебе, — відповідає друга, — дзьоб у землі.
Як же так?Дивляться в різні сторони, а одна одну бачать? (Відповідь: вони дивлятьсяодна на одну, а це і є різні сторони.).
10. Що дорожче кілограмгривеників чи півкіло двохгривенників? (Відповідь: кілограм гривеників дорожчечим півкіло двохгривенників, так як вартість металічних монет зв’язана з вагоювитраченого на них металу.).
11. Якщо в 12 год. Дня ідедощ, то чи можна ждати через 36 год. Сонячної погоди?
12. Хто назве п’ять днівпідряд, не користуючись вказівкою чисел місяця, не називати днів неділі?(Відповідь: позавчора, вчора, сьогодні, завтра, післязавтра.).
3.3 Логічні вправи.
1. Яка з даних фігур “зайва”(відрізняється від решти)? Чим вона відрізняється?
(Відповідь: третя фігура “зайва”. Вона має 3 сторони, 3 кути, а рештамають по 4 вказані елементи.)
2. Чим відрізняютьсязображені ряди?
3. Як розрізати фігуру на 2частини, щоб із них можна було скласти прямокутник?
4. В сумці у мами знаходятьсяяблука, лимони і апельсини, всього 10 штук. Скільки в сумці окремо яблук,лимонів і апельсинів, якщо кількість яблук на 7 більше, ніж лимонів?(Відповідь: 8 яблук, 1 лимон, 1 апельсин.).
5. На гілці сиділо 5 синиць і7 горобців. 6 пташок полетіло. Чи полетів хоча один горобець? (Відповідь: так,полетів, тому що синичок всього 5, і якщо всі вони полетіли, то тоді середпташок, які полетіли був горобець.).
6. Що більше – 5 одиницьдругого розряду чи 8 одиниць першого розряду?
3.4 Ігри.
Гра“Один, два, не зіб’юсь”
Виходять учасники.По черзі рахують, починаючи з 1, а замість числа, кратного 3, говорять “незіб’юсь”. Переможцем буде той, хто назве більше натуральне число. Наприклад:один, два не зіб’юсь, чотири, п’ять, не зіб’юсь, сім, вісім, не зіб’юсь...).
Гра“Виграй приз”.
Потрібно іззав’язаними очима зрізати приз. Якщо учасник, який зрізав приз, дасть правильнувідповідь на математичне запитання, прив’язане до цього призу, він забирає цейприз.
Гра “Весела рибалка”
На підлозікласу обводять контури озера, в яке поміщають рибок. До рибки скріпкоюприкріплюються завдання. Учасник бере вудочку. (На кінці ліски – магніт). Іловить рибку. Давши правильну відповідь на запитання – забирає рибку.
Гра“Хто швидше порахує до 25”
На дошцідві однакові таблиці з числами від 1 до 25. хто з учнів першим закінчитьрахунок, той переміг.
Гра“Не зіб’юсь”.
Капітани почерзі роблять по 10 кроків і на кожному кроці називають:
- приклади на додавання;
- приклади на віднімання.
Гра “Футбол”.
На дошцінамальовані футбольні ворота, м’ячі з прикладами. Роль воротаря виконує певнацифра. Суддя – учень з кращих обчислювачів. Діти обчислюють приклади нам’ячиках. Якщо вибрали такий приклад, що відповідь співпадає з цифрою –воротарем, гол вважається забитим.
Гра“Хто чим пообідає?”
Зайчик ізрізними цифрами: перед ним малюнки капусти, моркви, буряків, яблук ізнаписаними прикладами. Знайти відповіді до прикладів.
3.5 Загадки.
1. Одна нога і шапка, аголови нема. Що це таке? (Гриб.).
2. Штучка – одноручка, носикстальний, а хвостик лляний. Що це? (Голка).
3. Під двома дугами дваяблука з кругами. Що це? (Брови і очі).
4. Коли сухо – клинок, колимокро – блинець. Одна нога і та без чобота. Що це? (Парасолька).
5. Дві вони кленові, підошви– двохметрові. На них поставиш дві ноги – і по глибокому снігу біжи. (Лижі).
6. Біля ялинок із голоклютневим днем побудовано дім. За травою не видно його, а жильців у ньомумільйон. (Мурашник).
7. Під дахом чотири ноги, надаху суп та ложки. Що це таке? (Стіл).
8. Два брошка, чотири вушка.Що це таке? (Подушка).
9. Шестинога на стелі, авосьминогий жде її в кутку. Що це? (Муха і павук).
10. П’ять хатин, а хід один?Що це? (Рукавичка).
11. Шість ніг без копит,ходить, та не стукає, літає, а не птах, може вверх ногами сидіти. (Муха).
12. Чотири ноги, сто голокнесе, а шити не уміє. (Їжачок).
13. Син мого батька, а мені небрат. Хто це? (Я сам).
14. Сімдесят одежинок та всібез застібок. (Капуста).
15. Є, діти, у мене двасрібних коня. Їду зразу ж на обох! Що за коні у мене? (Коньки).
16. Хто за рік чотири разиперевдягається? (Земля).
17. Сидить баба у сто шубвдягнута. Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля).
18. Цей кінь не їсть вівса,замість ніг – два колеса. Садись верхи і мчись на нім, — тільки краще управляйрулем! (Велосипед).
3.6 Ребуси.
1.Баро — барометр
2. сви 100к — свисток
3. ли 100к — листок
4. ті100 — тісто
5. ча
да — задача
6. А — Куба
7. Е 100нія — Естонія
8. 100 ляр - столяр
9. 40а — сорока
10. ш 3х — штрих
11. с 3ж — стриж
Практичначастина.
Математичний КВК.
Мета:Удосконалювати обчислювальні навички, уміння розв’язувати нестандартнізавдання, порівнювати числа; розвивати мислення, кмітливість, увагу,спостережливість; виховувати любов до математики.
Обладнання: віялаз цифрами для всіх учасників, алфавіт (плакат), 2 набори геометричних фігур,картки – доміно, 2 розрізані на квадрати та цілі зображення для зразка.
1. Привітання.
Команда “Цифри”.
Ми команда КВК,
Назва наша ось така.
Ми — символи чисел,значки,
Що числа показуютьвсім на письмі,
Спочатку людинавчились лічити,
Пізніше винайшличисло,
А тоді знайшли іспосіб,
Щоб записувать його.
Ми для всіх стаєм впригоді,
Скрізь мизустрічаємся.
І команда дружнянаша,
“Цифри” називається.
Команда “Квадрат”.
У нашого квадрата
Всі сторони рівні.
У нашому класі
Всі дружбою сильні.
2. Захист емблем.
Команда “Цифри”.
Завдання команді “Квадрат”.
Знайти суму чисел, запис яких відсутній.
Команда “Квадрат”
Завдання команді “Цифри”.
Скільки на малюнкуквадратів?
3. Розминка.
(Відповіді показуютьвіялами всі учасники).
1. Довжина однієї сторониквадрата 8 см. яка довжина решти його сторін?
2. У двох носорогів було 2роги. Скільки рогів у 12 носорогів?
3. У мами 3 сини і в кожномуз них є сестра. Скільки дітей у мами?
4. Конкурс капітанів.
1. Від кого тікає зайчик.
(Відповіді прикладів – номери букв за алфавітом).
10-7= в
10+2= і
16-10= д
7-4= в
9+4= о
13-10= в
7+8= к
11-10= а
2. Капітани задають по 2завдання один одному:
А) Біля будинку ростуть 2 липи, 3 яблуні і 2 сливи. Скільки фруктовихдерев росте?
Б) Хлопчик задумав двоцифрове число, відняв від нього 3 і діставодноцифрове. Яке число задумав хлопчик?
А) Знайти суму найбільшого одноцифрового та найменшого двоцифровогочисел.
Б) Як з 5 паличок скласти 2 трикутники?
5. Командні змагання
(Кожне завдання виконують по одному учаснику від команди)
1. Знайди помилку
3 2 8=8
4 6 5 4
1 1 2 1
7=7 9 10
2. А) Показати многокутник уякого 3 сторони, 3 кути, 3 вершини?
Б) Чи може бути у многокутника 2 сторони, 2 кути, 2 вершини?
В) Як можна назвати цю фігуру? (Многокутник, прямокутник, чотирикутник,квадрат)
3. Дві дівчини вирізали 12фігур. По скільки фігур могла вирізати кожна дівчина?
4. Доміно.
Учасникам командроздаються картки з умовами прикладів і відповідями. Треба стати так, яквикладається доміно.
11-5 7+5
=6 7+4 =12 15-7
=11 15-8 =8 2+9
=7 16+1 =11 16-9
=17 14-6 =7 12+1
=8 19+1 =13 19-9
5. Прибрати 4 палички так,щоб залишилися 2 квадрати.
6. З розрізаної на квадратикартинки скласти ціле зображення. (Завдання 5-6 задаються першими, дається часна обдумування. Перевіряються після завдання 3).
6. Конкурсболільників.
(Відповідіпоказуються віялом).
1. Іде маленька Валя.
Веде її Наталя.
Зустріли 5 хлопят.
То скільки всіх малят?
2. Ішов їжачок,
Знайшов буряк,
Знайшов ще 6,
З сімєю зїсть.
Скільки буряків
Всього в їжаків?
3. 7 цукерок Толя мав,
цукерки мамі дав,
малійсестричці Олі.
Залишилосьскільки в Толі?
4. У неділю вранці Алла
Іграшки свої збирала.
Почала їхрахувати,
Щоб малимподарувати:
— 3ведмедики в хатинці
Подарую я Маринці,
Теремок з п’ятьма звірятами
Відтепер хай будуть Натині.
А тепер Гек та Чук,
Ще й матрійок 8 штук!
Підрахуйте скільки Алла
Іграшок подарувала?
Урок – казка.
Мета. Закріплюватиобчислювальні навички, вміння складати та розв’язувати задачі. Розвиватилогічне мислення. Виховувати доброту, почуття взаємодопомоги.
Хід уроку.
Спекла баба увечері колобок і поклала на вікно, щоб прохолонув. Колобок, на диво, вийшовнезвичайний. Мало того, що не посидючий, але ще й допитливий. Лежить колобок навікні, дивиться на небо і зірки рахує. Допоможемо йому.
1. Усний рахунок.
- від 1 до 20; від 20 до 1;
- від8 до 14;
- назвати сусідів чисел;
- назвати попереднє число;
- назвати наступне число;
- які числа стоять міжчислами 5… 7; 8…9;
- яке число стоїть зліва від13;
- яке число стоїть справавід 18.
2. Заблукало число. Потрібнопоставити його на своє місце:
1, 2, 8, 3, 4, 5, 6,7, 9, 10.
А) – що можнарозповісти про число 8;
Б) – придумативирази, значення яких дорівнює 8;
В) – поставитизнаки , між виразами
6+2 8-2
2+6 8-6
Мріяв, мріяв колобокі не помітив, як прийшов ранок. Скочив він з вікна і покотився доріжкою. Аназустріч йому заєць:
— Колобок, колобок, ятебе зїм!
— Виконай спочаткумоє завдання, а тоді їж!
Обчисли вирази:
4+2 8-1 6-1
4+3 8-2 7-5
4+4 8-3 8-5
Замислився заєць, аколобок далі побіг. Назустріч йому вовк:
- Колобок, колобок,я тебе зїм!
-Відгадай спочаткуматематичну загадку!
Поділи фігури заознаками, склади формулу і підстав числа:
В+м=ф 2+7=9
М+в=ф 7+2=9
Ф-м=в 9-7=2
Ф-в=м 9-2=7
Поясни, як знайтиціле та частину.
Покотився колобок,раптом назустріч йому ведмідь:
— Який ти апетитний,колобок! Я тебе, напевно, зїм!
— Ні, МихайлеПотаповичу, розв’яжи спочатку задачу.
А) Їжачок по гриби пішов,
8 рижиків знайшов.
6 грибів поклав в корзину,
Які залишились – на спину. 8-6=2
Б) Підігріла чайка чайник,
Запросила 8 чайок:
— Приходьте всі на чай!
Скільки чайок, відповідай. 8+1=9
В) Склади задачу за малюнком.
Котиться колобок, а назустріч йому лисиця:
— Колобок, колобок, пухнастий бочок,
Я тебе зїм!
— Ні, лисонько, нічого в тебе не вийде! Знаю я багато казок про твоїхитрощі. Загадаю я тобі таке завдання, з яким ти ніколи не впораєшся.
А) 1 2 3 4 5 6 7 8
2+3+2=7
1 2 3 4 5 6 7 8
8-4+3=7
Б) поставити знаки + або –
6…4…1=3
2…1…5=8
8…2…1=7
3…5…4=4
2…4…2=8
7…1…6=2
Подорожуючи, колобок познайомився з геометричними фігурами.
Допоможіть назвати фігури на малюнку.
Молодці, діти! Допомогли колобку залишитися цілим. Покотився віндалі і опинився в першому класі. Побачив учнів і запропонував їм погратися угру “День і ніч”.
8-6+1+2-1+4-3=5
Підсумок.
Діти, я вам дякую за співпрацю. Вірю, що в кожного з вас ємаленьке сонечко. Це сонечко – доброта. Ви ще маленькі, але сонечко в кожногоможе бути дуже великим. Допомагайте один одному так, як ви це робили на уроці.Дякуючи вам, колобок врятувався. Зігрівайте всіх своєю добротою і у вас будебагато друзів, які завжди прийдуть на допомогу.
Висновки.
Математика – найстародавніша з усіх наук. Поняття числа – одне зосновних понять математики – виникло з практичних потреб людини на світанкуісторії людства.
Ще в давні часи математику називали “царицею наук”, “ключем до всіхнаук”.
Математика народилася з практичних потреб людини і залишаєтьсятісно пов’язаною з практикою, причому стає їй дедалі більше потрібною.
…Математика допомагає людині в усіх її справах. Вона потрібна нелише інженерам, конструкторам, бухгалтерам, а й робітникам. Без вимірювань іобчислень не можна зробити і стільця.
“Справжня математика – найменш суха з усіх наук, вона відкриваєшироке поле для творчої фантазії та спекулятивних поглядів; сухість предметазалежить, так би мовити від гілок, якими по світовому дереву підіймаються таспускаються”, — сказала С.В.Ковалевські.
позакласна робота з математики являє не розривну частинунавчально – виховного процесу навчання математиці, складного процесу дії насвідомість і поведінку молодших учнів, поглиблення і розширення їх знань інавиків таких факторів, як зміст самого навчального предмету математики, всієїдіяльності вчителя в складовій з різносторонньою діяльністю учнів.
Здивування і гострий інтерес учнів, радість на їх обличчях віддогадки, яка виникла, можна побачити на уроках в процесі вивчення математики.Поряд з цим широкі можливості створення атмосфери творчого піднесення,самостійної індивідуальної і колективної практичної діяльності учнів зберігаютьрізні види позакласної роботи з математики.
На позакласних заняттях з математики в учнів треба формувати навичкиобчислень, вчити учнів застосовувати вивчені властивості додавання івіднімання, множення і ділення для розв’язування вправ, рівнянь та задач.Розвивати обчислювальні та логічне, творче мислення. Виховувати увагу,наполегливість, навички самостійної творчої праці на заняттях. Виховуватипрагнення учнів до розвитку здорового способу життя. Формувати і розвивати удітей різноманітні поняття, які впливають на стан їх фізичного розвитку.
Список використаної літератури.
1. Пленер Ф.Н. «Дидактические игры и занимательные упражнения впервом классе». Москва, Учпедгиз, 1995.
2. Игнатьев В.А. «Внеклассная работапо арифметике в начальной школе». Москва, «Просвещение» 1997.
3. “Математичні цікавинки”. –Все для вчителя 2004, №3.
4. “Я іду на урок…математики”. – Все для вчителя, 2004, № 1-2.
5. Игнатьев В.А., Шор Я.А. «Сборникарифметических задач повышенной трудности». Москва, «Просвещение», 1990.
6. Кордемский Б.А. «Математическаясмекалка». М., Государственное издательство технико-теоретической литературы,1985.
7. Сорокин П.И. «Занимательные задачипо математике». Москва, «Просвещение», 1967.
8. “ Я іду на урок…математики”. – Все для вчителя, 2004, №22-23.
9. Труднев В.П. «Считай, смекай,отгадывай!» Москва, «Просвещение», 1970.
10. «Загадки». Подч. В.В.Митрофанова, Львов, Наука, 1968.
11. В.П. Труднев «Внеклассная работапо математике в начальной школе». Москва, «Просвещение», 1995.
Міністерство освіти і науки України
Путивльськийпедагогічний коледж імені С.В.Руднєва
Позакласна робота з математики у молодших класах
Курсова робота з математики
студентки 4 курсу, групи “Г”
(спеціальність № 5.010102)
Грицаченко Юлії Олександрівни
Керівник роботи:
Викладач математики
Чернякова Г.І.
2004.