Тернопільськийнаціональний педагогічний університет
Підвищення рівня природничо-науковихзнань майбутніх учителів початкової школи методом «мозкової атаки»
Постановкапроблеми, її зв’язок з важливими завданнями
Аналізсучасного стану природничої науки свідчить про великі успіхи у пізнанні сутібіологічних перетворень на всіх рівнях організації матерії. Її розвитоквідбувається, з одного боку, в напрямі все більшої диференціації, більшглибокого пізнання усіх рівнів живого світу, а з іншого боку – інтеграції знаньнавколо теоретичних узагальнень. Разом з тим, вивчення рівня та якостіприродничо-наукових знань студентів виявило недоліки, найістотнішими з яких єфрагментарність, безсистемність, невміння використовувати вивчене унестандартних ситуаціях, відсутність здатності аналізувати й узагальнювати [2].Тому, головна мета природничих дисциплін полягає у створенні умов для розвиткув студентів таких якостей особистості:
– природничо-науковогобачення природи, яке включає вміння та бажання осмислено пізнавати природніявища, фіксувати їх особливості, ставити перед собою дослідницькі цілі;
– емоційно-чуттєвоговідношення до природи, яке підкріплюється усвідомленим володінням гуманітарнимиметодами її пізнання та розуміння;
– вміннядіяти в щоденних різноманітних ситуаціях спілкування з природою у відповідностіз своїм образом людини і світорозуміння;
– володіннявмінням добувати факти, формулювати проблему, висувати гіпотези, будуватиособисті пояснення та перевіряти їх, усвідомлювати свою пізнавальну діяльністьтощо;
– умінняпорівнювати альтернативні погляди і вчення про фундаментальні проблемиприродознавства, аргументовано відстоювати власну точку зору на проблему.
Досягнення цієї мети вимагає впровадження у педагогічну практикутаких форм організації та проведення занять зі студентами, які не лише активізуютьдіяльність думок, але і формують діалектичне мислення і науковий світогляд,адже в процесі вивчення природничих дисциплін найбільш цінним є вирішенняпроблем, що допомагають розкривати логіку розвитку найважливіших науковихтеорій і ідей [1]. Ці проблеми виникають щораз, коли з'являються протиріччя міжположеннями теорії і новими дослідженими фактами, які вимагають свогоосмислення і пояснення, висування нових гіпотез. В цьому контексті визріваєнеобхідність використання інтерактивних методів навчання студентів, серед яких важливезначення посідає метод «мозкової атаки».
Метапублікації полягає у висвітленні доцільності використання методу «мозковоїатаки» при вивченні дисциплін природничого циклу.
У роботах, присвячених методу «мозкової атаки» зустрічаються різнійого тлумачення [3–9, 10, 11]. Метод «мозкової атаки» розглядається як ефективний методколективного обговорення, пошуку рішення, в якому здійснюється вільневисловлювання думок усіх учасників [4]. Часто його інтерпретують як технологію,мета якої – стимулювання групи осіб до швидкого генерування великої кількостіідей, орієнтаціястудента на актуалізацію знань, які вже є та набуття нових [8]. Метод «мозковоїатаки» іноді трактується як задача, що не має готових засобів і способіврозв'язання [11], як ефективний шлях здійснення свободи слова [5]. «Мозкова атака» визначаєтьсяяк особливий вид навчальної діяльності, який можна використовувати для розв'язування проблем та розробки ідей[6].
Метод «мозкової атаки» базується на наступних психолого-педагогічнихзакономірностях і відповідних їм принципах [3].
Перша закономірність і відповідний їй принцип співтворчості впроцесі рішення творчої задачі. Керівник групи, спираючись на демократичнийстиль спілкування, заохочуючи фантазію, несподівані асоціації, стимулюєзародження оригінальних ідей і виступає як їх співавтор. І чим розвиненішіздібності керівника до співпраці і співтворчості, тим ефективніше, за іншихрівних умов, рішення творчої задачі.
Друга закономірність і відповідний їй принцип довіри творчим силамі здібностям один одного. Всі учасники виступають на рівних: жартом, вдалоюреплікою керівник заохочує щонайменшу ініціативу членів творчої групи.
Третя закономірність і принцип – використання оптимальногопоєднання інтуїтивного і логічного. В умовах генерування ідей оптимальним єослаблення активності логічного мислення і усіляке заохочення інтуїції. Цьомунеабиякою мірою сприяють і такі правила, як заборона критики, відстроченийлогічний і критичний аналіз ідей, що генеруються.
Виділимозагальні характеристики методу «мозкової атаки»:
ü Організація навчання учнів групами зі змінним, залежно відхарактеру завдання, складом учасників.
ü Проблемність завдання – певний стимулятор активності студентів,який підштовхує постійно замислюватися над матеріалом, з яким працюють,дивитися на факти під різними, навіть несподіваними, кутами зору. Дляобговорення обирається важлива проблема, значуща для учнів, для їхньогосьогоднішнього життя й така, що викликає певні позитивні емоції.
ü Як правило, проблема, що розглядається, не має раз і назавждивизначеного рішення. Тому студенти під час обговорення створюють власнуоригінальну версію. А це, у свою чергу, підштовхує учня до самостійності,виключається прилаштовування думок під заздалегідь визначене положення.
ü Створення на занятті атмосфери співробітництва студентів івикладача, яка виключає студентські побоювання отримати погану оцінку внаслідокнеправильної відповіді.
ü Емоційне піднесення й почуття розкутості стають сприятливоюосновою для засвоєння знань, формування умінь і навичок.
Дляреалізації мети даного дослідження при вивченні курсу «Зоологія з основамиекології» на лабораторно-практичних заняттях використовували метод «мозковоїатаки» при вирішенні наступних проблемних ситуацій.
Влітературі розглядаються різноманітні форми організації «мозкової атаки». Мивикористали, на наш погляд, найбільш дієвий.
Методикапроведення:
1.Ведучий ставить перед учасниками «мозкового штурму» задачу і розповідає пройого правила:
· мета «штурму» – запропонувати найбільшу кількість варіантіврішення задачі;
· примусьте працювати свою уяву; не відкидайте ніяку ідею лише тому,що вона суперечить загальноприйнятій думці;
· розвивайте ідеї інших учасників;
· не намагайтеся дати оцінку запропонованим ідеям, цим ви займетесьтрохи пізніше.
2.Ведучий (можливо, що це буде студент) записує сам або призначає секретаря, якийбуде фіксувати всі ідеї, що виникають, слідкувати за тим, щоб не порушувалисьправила, при необхідності втручатися. Перший етап триває до тих пір, доки з'являютьсянові ідеї.
3. Викладачоголошує коротку перерву, щоб учасники налаштувались на критичний лад мислення.Починається II етап. Тепер учасники «мозкової атаки» згруповують і розвиваютьідеї, висловлені в ході I етапу, вони аналізують і вибирають ті ідеї, якіможуть допомогти знайти відповіді на поставлені питання, учасники приходять доспільного рішення.
4.Ведучий підводить підсумок дискусії. Якщо «мозковий штурм» не приніс потрібногорезультату, слід обговорити причини невдачі.Результати дослідження використання методу «мозкової атаки» при вивченні курсу «Зоологіяз основами екології» дозволили виділити наступні досягнення студентів внавчально-виховному процесі:
– мисленнястудента звільняється від стереотипів;
– демократичність,відхід від авторитарності;
– навчаннязвільняється від непотрібних видів діяльності. Мовчун вчиться говорити,говіркий – слухати, усі набувають уміння задавати питання. Питання – найціннішийрезультат роботи;
– устудента немає страху перед завданням: 1) він може помилятися; 2) помилки незасуджуются; 3) студенти знають, що є приблизне знання предмета, передзнання інеточні результати, які можуть перетворюватися у суворі докази і точніформулювання;
– якщостудент не справляється з завданням, то викладач шукає причину у собі:неправильна методика, саме завдання;
– напрямокдумки вибирає студент, використовуючи фантазію, уяву, він «йде» по темісамостійно;
– придоборі завдань викладач намагається використовувати всі п'ять органів почуттіві підключати інтуїцію студентів;
– викладач створює проблемні ситуації і дає можливістьаналізувати перешкоди і труднощі;
Разом з тим, слід зазначити виділені нами недоліки іобмеження методу «мозкової атаки»:
- застосування даного методу дозволяє висунути, знайти творчу ідею внайзагальнішому вигляді;
- метод не гарантує ретельну розробку ідеї;
- в процесі його застосування також не завжди вдається подолатиінерцію мислення, оскільки іноді створюється ілюзія деякого найбільшвірогідного засобу, прийому, підходу рішення творчої задачі. Логіка мисленнягрупи спрямовується найчастіше саме в цьому напрямі, але цей найбільш очевиднийдля вирішальних завдання підхід і є найчастішим помилковим.
Слід зазначити, що застосування методу «мозкової атаки» унавчальному процесі вимагає від викладача змінити і ставлення до своєї ролі ваудиторії, як до керівника процесом навчання. Це викликає у нього і певніупередження: страх втратити керівну роль у навчальному процесі; небажання матиклопіт з переробкою курсів; хвилювання втратити контроль за навчанням студентів;побоювання, що працюючи в групах, не всі студенти активні; неможливістьпостійно підтримувати на занятті «залізну» дисципліну і тишу [6].
Однак, всі ці недоліки і труднощі не применшують важливостівикористання в педагогічній практиці при вивченні природничих дисциплін методу «мозковоїатаки», який забезпечує розвиток творчих особистостей, здатних мислитипо-новому, самостійно ставити перед собою завдання, цілі, пропонуватинестандартні рішення, опиратись рутинному підходу, орієнтуватись більше на майбутнє,аніж на минуле.
Висновки з даного дослідження. Аналіз результатів впровадженняметоду «мозкової атаки» в навчальний процес при вивченні курсу «Зоологія зосновами екології» дає право стверджувати, що його використання, поряд зтрадиційними, створює умови, які стимулюють розвиток природничо-наукових знаньмайбутніх вчителів початкової школи. Разом з тим, ми можемо зробити висновок і про те, що у вітчизняній педагогічнійпрактиці метод «мозкової атаки» ще не здобув широкого застосування.
Перспективи подальших розвідок з даного напрямку. Необхідним уподальшому є впровадження у навчальну практику методу «мозкової атаки» прививченні інших курсів природничих дисциплін, з метою комплексного аналізувпливу даного впровадження на підвищення природничо-наукового рівня студентів.
Список літератури
1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія:Підручник. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.
2. Андреев В.И. Диалектикавоспитания и самовоспитания творческой личности (основы педагогики творчества).– Казань: Изд-во Казанского университета, 1988. – 238 с.
3. Ахметова Д.,Гурье Л. Преподаватель вуза и инновационные технологии // Высшееобразование в России. – 2001. – №4. – С. 138–144.
4. Бордовский Г.А.,Извозчиков В.А. Новые технологии обучения: Вопросы терминологии //Педагогика. – 1993. – №5.
5. ВолощукІ. С. Науково-педагогічні основи формування творчої особистості. – К.:Педагогічна думка, 1998. – 149 с.
6. Грабовська С.Л.Інтерактивне навчання у вузі: проблеми і перспективи. // Вісник Львівськогоуніверситету. Серія педагогічна. – Вип.15. – Ч. 2. – С. 171–176.
7. Кларин М.В. Инновациив мировой педагогике. – М., 1995.
8. Левитес Д.Г. Практикаобучения: современные образовательные технологии. – М.; Воронеж, 1998.
9. Лийметс Х.Й. Групповаяработа на уроке. – М.: Знание, 1975. – 62 с.
10. «Моделі навчання» (длястудентів педагогічних спеціальностей). / За ред. Т.С. Кашманової. Серія:навчально-методичні матеріали, випуск 5. – Львів: Видавничий центр ЛНУ іменіІвана Франка, 2002.
11. Селевко Г.К. Современныеобразовательные технологии: Учебное пособие. – М.: Народное образование, 1998.