Реферат на тему:
„Методичні аспекти роботи художньо-прикладного гуртка”
Організаціязанять певним видом декоративно-ужиткового мистецтва ставить на меті якнавчання, так і виховання дітей, індивідуальна діяльність розширює і поглиблюєзнання учнів, розвиває їх ініціативу, сприяє не тільки зміцненню набутих уміньнавичок, але й формуванню нових. Навчальна результативність може бути визначеназа наслідком оцінювання кінцевого продукту одержаного виробу. У кожному виробідекоративно-ужиткового мистецтва відображається рівень опанування учнямитехнічною і мистецькою складовими художньої обробки матеріалів
До технічноїсторони процесу створення предметів відносять; визначення функціональнихпараметрів виробу, що накладає вимоги на форму, розміри, перелік деталей іспособи їх з"єднання; знання властивостей матеріалів, що використовуютьсяпри виготовленні виробів-та майстерність виконавців.
Мистецька сторонапредметної діяльності учнів полягає, насамперед, «визначенні художньої ідеїтвору — того образу, що викликав в уяві дитини думки і почуття, які вона хочепередати оточуючим. Носієм художнього образу є зображувальні засоби: матеріал,форма, пропорції, текстура і кольори. Поєднання цих елементів композиціязабезпечує сприйняття твору декоративно-ужиткового мистецтва, тобто художнюдовершеність задуманого виробу.
Важливо те, щотехнічна і мистецька сторони в процесі декорування виробів тіснопереплітаються.
Виховнимнаслідком занять декоративно-ужитковим мистецтвом є його вплив на почуття,емоції і морально-етичну сферу особистості. Для того, щоб індивід був здатнийвідчувати насолоду від своєї чи чужої творчості, реалізованої у художньомувиробі, йому необхідно мати певну інформаційну підготовку, достатній рівеньрозвитку уяви і чуттєвої сфери.
Вирішенняпоставленої мети може реалізовуватися на уроках трудового навчанняобслуговуючої праці і в позаурочний час.
Позарурочнаробота за цілями, змістом і методами наближена до навчального процесу і є йогопродовженням у позаурочний час. Вона не завжди носить добровільний ісамодіяльний характер. Визначальна роль в її організації і плануванні належитьпедагогам наприклад, робота предметних гуртків, факультативів, які ведутьвчителі-предметники для поширення та поглиблення у школярів знань, умінь танавичок програмного матеріалу з окремих предметів.
Позанавчальнаробота — це ті позакласні заняття, які ведуться головним чином в дитячихколективах на основі самоуправління, активності і самодіяльності дітей придопомозі педагогів та громадських організацій.
Позакласноюроботою називають різноманітні навчально-виховні заходи, які виходять за межіобов'язкових навчальних програм державного, регіонального чи шкільногокомпонента змісту загальної середньої освіти і проводяться школою у позаурочнийчас.
Навчально-виховнізаняття, які організовуються спеціально призначеним для цього позашкільниминавчально-виховними та культурно-просвітницькими закладами, називаютьсяпозашкільною робото.
Позакласна іпозашкільна робота — поняття близькі але не тотожні У них однакові завдання, їмхарактерні загальні особливості. Але якщо позакласну роботу школа організовує восновному своїми силами, то позашкільні навчально-виховні заклади маютьспеціально створену для цього матеріальну базу та штат педагогів і методистів,а характер їх діяльності визначається відповідними нормативними документами.
Позакласна робота- широке та неоднозначне поняття, яке включає в себе різні, неоднорідні зазмістом, призначенням, методикою проведення, формами і способами керівництвазаняття. Наприклад, робота гуртка, організація шкільних конкурсів та олімпіад,проведення шкільних свят і вечорів — все це сфера позакласної роботи. Однак, водних випадках гурток поза-класною роботою керує вчитель-предметник, а в іншихорганізація відпочинку, розваг — вона приймає характер добровільної діяльностісамих учнів на основі дитячого самоуправління при активній допомозі педагогів.
Цінністьпозакласної та позашкільної роботи полягає в тому, що:
— забезпечуєтьсязначна гнучкість всієї системи навчально-виховної діяльності в цілому;
— знімаєтьсяпроблема організації дозвілля учнів;
— формуються ізадовільняються різноманітні інтереси учнів;
— реалізуєтьсяпідготовка учнів до майбутньої трудової діяльності, свідомого вибору професії;
— формуютьсяколективні відносини» досвід колективного життя.
Позакласна тапозашкільна робота проводиться на основі загальних виховних і дидактичнихпринципів, які визначають їх напрямок, зміст, форми і методи.
Зупинимось детальнішена організації гуртків декоративно-ужиткового мистецтва. Такі гуртки працюють вшколах, Палацах школярів, Будинках творчості дітей та юнацтва тощо.
Для успішного іякісного функціонування художньо-трудової діяльності школярів основним факторомв особистість педагога- керівника. Творча активність учнів знаходиться в прямійзалежності від психсяого-педагогічної, методичної і спеціальної підготовкикерівника гуртка, його особистих якостей. Якщо керівник гуртка ініціативний,грамотний педагог, який здатний прищепити вихованцям любов до народногомистцетва, до творчої художньої праці, виступає захисником і проповідникомнародних традицій, має розвинуті художньо-творчі здібності, є добримспеціалістом — майстром золоті руки, то під його керівництвом учні іззахопленням займаються художньо-прикладною творчістю.
До керівникагуртка поряд з відомими і достатньо розробленими анатомофізіологічними,загальнопедагогічними та іншими вимогами ставляться і спеціальні. В якостікритеріїв практичної підготовленості до розв«язання проблем трудового таестетичного виховання учнів в прсщесі занять декоративно-ужитковим мистецтвомвиступають наступні вимоги:
— вмінняформулювати цілі трудового і естетичного виховання і навчання учнів відповіднодо вікових закономірностей розвитку ;
— творчозастосовувати зміст, форми, методи та інші педагогічні засоби, забезпечуючи їхнаступність і цілеспрямованість;
— видозмінюватиформи, методи і прийоми по степені художньо-трудового розвитку учнів, припереході до розв»язання нових навчально-виховних завдань ;
— прищеплювативихованцям розуміння прекрасного в навколишній дійсності» любов до національноїкультури і народних традицій;
— формувати вгуртківців відповідні знання, вміння і навички, а також розвивати художньо-творчіздібності;
— правильно оцінюватирезультати художньо-трудової діяльності учнів;
— створювати атмосферутворчості в дитячому колективі;
— цілеспрямовано проводитипрофорієнтаційну роботу;
— встановлюватиправильні взаємини з колективом гуртка і з кожним вихованцем окремо;
— правильнорозподіляти обов'язки з урахуванням здібностей, побажань, можливостей учнів;
— займатисяпедагогічною самоосвітою, підвищенням своєї педагогічної майстерності.
Необхіднопам’ятати, що від захопленості керівника гуртка, його фантазії, творчогопошуку, пристрасті, натхнення, незгасної працездатності залежить творча роботаусього колективу гуртка. Щоб здійснення навчальних і виховних цілей підвищувалоінтерес до творчої діяльності, керівнику гуртка необхідно знати:
— зміст типовихпрограм гуртків декоративно-ужиткового мистецтва;
— вимоги доудосконалення навчальних програм;
— вимоги допланування занять гуртка;
— вимоги дооцінки якості занять та художніх виробів;
— вимоги доматеріально-технічної бази гуртка;
— правилабезпечної праці при проведенні гурткових занять;
— форми і методаорганізації навчально-виховної роботи в школі;
— вимоги доорганізації та проведення масових заходів виставок, конкурсів, олімпіад,змагань, екскурсій тощо;
— передовийпедагогічний досвід з питань організації гурткової роботи здекоративно-ужиткового мистецтва;
— форми і методирозвитку творчих здібностей учнів;
— способистимулювання діяльності учнів на заняттях;
— формиорганізації профорієнтаційної роботи;
— психолого-педагогічні основи дитячої творчості ;
— правишвиконання ескізів, макетів;
— закономірністьі послідовність побудови орнаментальних композицій;
— властивості іособливості обробки різних матеріалів;
— технологічнупослідовність виготовлення виробів. Керівник художньо-прикладного гурткаповинен вміти:
— проводитианаліз діючих та розробляти авторські програми з декоративно-ужитковогомистецтва;
— плануватироботу гуртка;
— складатикалендарно-тематичні плани, плани-конспекти занять, план профорієнтаційноїроботи тощо;
— вестидокументацію гуртка;
— проводитипедагогічні дослідження й аналіз роботи гуртка;
— творчопрацювати з науково-методичною, мистецтвознавчою, довідковою літературою,здійснювати архівний пошук;
— застосовуватисистемний підхід до планування роботи над виробом;
— визначатитехнологічну послідовність виготовлення виробу;
— розробляти івиготовляти необхідні для проведення занять наочні посібники малюнки, ескізи,плакати тощо;
— застосовуватирізноманітні форми організації роботи учнів;
— організовувативиставки виробів декоративно-ужиткового мистецтва, творчі конкурси, змагання,олімпіади тощо;
— організовуватиі проводити екскурсії до краєзнавчих музеїв, музеїв народного мистецтва, вмайстерні народних художників і майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, нахудожньо-промислові підприємства, організовувати зустрічі з відомими митцями;
— створювати творчиймікроклімат в колективі.
Важливе місце назаняттях відводиться врахуванню впливу різноманітних зовнішніх факторів, асаме: як учень реагує на увагу зі сторони педагога, заохочення, глузуваннятоваришів тощо. Педагогу необхідно знати які відносини учня з колективом,впевнений чи не впевнений він у собі, уважний чи розсіяний, спокійний чизбуджений, працює енергійно чи мляво, проявляє допитливість чи байдужість дороботи.
Отже, для тогощоб успішно навчати і виховувати дітей, необхідно добре знати їх вікові таіндивідуальні особливості. З цією метою використовуються спеціальні анкети,проводяться індивідуальні та групові бесіди тощо.
Педагогічнадіяльність керівника гуртка художньо-прикладного профілю є плідною лише тоді»коли вона формує самостійну активну і творчу навчально-трудову діяльністьучнів. Тому, педагог повинен постійно слідкувати за навиками методичної іспеціальної літератури» вивчати їх і вносити зміни у свою роботу.
Гурткове заняттяє формою організації навчання і виховання у позаурочний час. Чим повніше ідетальніше воно продумано й раз роблене, тим ефективніший результат.
Способи взаємодіїпедагога та учнів називають методами навчання. З їх допомогою досягається засвоєннягуртківцями знань, умінь та навичок» розвиток здібностей, реалізуються освітні,виховні та розвиваючі функції навчання.
Методів навчанняв педагогіці дуже багато. Ось одна з поширених класифікацій методів навчання:
— попереважаючому джерелу знань словесні, наочні, практичні ;
по ведучихдидактичних завданнях викладення нових знань; закріплення і вдосконаленнязнань, умінь та навичок; застосування знань, умінь та навичок; перевірка знань,умінь, навичок:
— по формахдіяльності вчителя методи викладання: лекція, бесіда, пояснення тощо;
— по формахдіяльності учня методи учіння: самостійна робота, вправи тощо;
— по характерурозумової діяльності і ступеню пізнавальної активності учнів репродуктивні,пояснювально-ілюстративні, проблемно-пошукові, дослідницькі, творчі;
— по видахумовиводів індуктивні, дедуктивні. Основними групами методів навчальновиховноїроботи у художньо-прикладних гуртках в наступні:
І. Методиформування понять пояснення, розповідь, бесіда, інструктаж, доповідь, лекція,демонстрування, екскурсія, зустріч, огляд.
2. Методиорганізації діяльності привчання, вправи, доручення.
З. Методиспонукання заохочення, покарання, особистого прикладу, обліку і контролю.
4. Методипрактичної діяльності художнього проектування і розробки орнаментальноїкомпозиції за зразком або власним задумом, втілення проекту в матеріалі.
В умовахкомп’ютеризації навчання широкого розповсюдження набуває практика впровадженняу процес вивчення декоративно-ужиткового мистецтва програмованого забезпечення.Комп’ютерні програми допомагають гуртківцям в розробці композиційних побудов,підборі кольорової гами та матеріалів для виробу.
Розробка змісту програмигуртка
Зміст роботитворчого обладнання гуртка, студії, секції тощо визначається навчальнимипрограмами як авторськими, так і рекомендованими Міністерством освіти і наукиУкраїни або ішими центральними органами державної виконавчої влади.
Авторськіпрограми затверджуються педагогічними радами навчальних закладів таузгоджуються з державними органами управи ін-освітою. Програма може бутиоднопрофільною, комплексною»иаскрізною і передбачати навчання учнівіндивідуально, в групах, об'єднаннях.
Формуючи змістроботи гуртка необхідно виходити з його основного завдання — давати учнямзнання, практичні вміння та навички, необхідні для оволодіння конкретнимивидами народної творчості.
Під змістомроботи художньо-прикладного гуртка розуміють соціальне і педагогічнеобгрунтовану, логічно структурно впорядковану й зафіксовану у навчальнихпрограмах і дидактичних посібниках інформацію, на основі якої учні засвоюютьзнання і трудові вміння, необхідні для творчої роботи в галузідекоративно-ужиткового мистецтва.
Аналіз існуючихпрограм з різних видів декоративно-ужиткового мистецтва виявив ряд недоліків:
— програмипобудовані так, що в їх змісті не врахована специфіка традиційного, регіональногодекоративно-ужиткового мистецтва певної місцевості;
— в деякихпрограмах немає конкретної послідовності і систематизації окремих тем;
— поверхневовраховуються міжпредметні звязки, особливо з уроками трудового навчання, креслення,образотворчого мистецтва;
— в програмах не передбаченаваріативність технік декорування.
У зв’язку з тим, щоне в кожній школі є наявними програми гуртків декоративно-ужиткоаого мистецтва,вважаємо за доцільне розглянути методику розробки навчальної програми. Вонаполягає в наступному:
І. Необхідновизначити обсяг часу, який відводиться на теоретичне і практичне навчання.Провідні вчені-методисти та вчителі-практики погоджуються з тим, що більшучастину бюджету часу повинна займати практична робота. Це пояснюється перш завсе тим, що основним завданням художньо-прикладних гуртків є вдосконаленнявмінь та навичок, сформованих під час уроків трудового навчання, а такожоволодіння спеціальними вміннями та навичками виготовлення і декоруванняхудожніх виробів. Крім цього, необхідно враховувати, що більшість учнівприходить на заняття гуртка, щоб виготовити своїми руками гарну річ. Все цегрунт дія того, щоб основну частину часу -до 80% відводити практичній роботі.
2. Заняття гурткав освітніх закладах проводиться один раз в тиждень протягом двох годин. Томупри створенні макету програми необхідно виходити з того, що заняття повинніпроходити регулярно протягом 35 тижнів навчального року. Заняття у гурткунеобхідно починати не пізніше другого тижня після початку навчального року і неперериватися в період осінніх, зимових і весняних канікул. Завершують роботугуртка за тиждень до закінчення занять у школі. Виходячи з цього програмурозробляють на певну кількість годин (70 год.).
3. Будь-якапрограма повинна складатися з 3-х частин:
І нормативної доякої входять: мета і завдання гурткових занять» вимоги до знань і вмінь учнів,час на вивчення окремих тем і час, який відводиться на гурткові заняттяпротягом року, тобто тематичний план;
2інформаційно-мвтодичної в неї входять: методична частина пояснювальної записки,міжлредметні зв’язки, література;
З констатуючої вній розкривається зміст програми гуртка, тобто висвітлюються теоретичнівідомості і практичні роботи.
Отже, макет програмигуртка декоративно-ужиткового мистецтва повинен складатися з пояснювальноїзаписки, тематичного плану, змісту програми, списку літератури.
4. Післяпідготовки макету програми необхідно провести її експертну оцінку ірецензування висококваліфікованими спеціалістами.
5. Розробленапрограма затверджується на педагогічній раді навчального закладу і візується умісцевому відділі народної освіти.
6. Будь-якановостворена програма повинна пройти апробацію у навчальному процесі івідкорегована має право на тиражування навіть в окремому регіоні.
Інструментомформування змісту діяльності гуртка, починаючи з добору системи знань та вмінь,інструктування у вигляді програми, є такі критерії:
1. Відповідністьзмісту основнюі функціям у діяльності висококваліфікованих: творчихпрацівників: народних майстрів, художників, прикладників тощо.
2. Виховна іпрофорієнтаційна спрямованість змісту. Виховні цілі худодаьо-прикладних гуртківповинні відповідати завданням формування всебічно розвинутої творчоїособистості.
З Відповідністьзмісту політехнічному принципу навчання.
4 Практичнаспрямованість змісту для організації постійної художньо-трудової діяльностіучнів у процесі навчання.
5. Відповідністьзмісту віковим можливостям розумового і фізичного розвитку дітей.
6. Міжпредметна івнутрішньопредметна скоординованість змісту.
7 Структурнавзаемообумовленість в змісті пізнавальних відомостей і практичних дій.
8. Відповідністьобсягу змісту часові, який відводиться на його вивчення.
9. Доступністьзмісту на всіх стадіях навчання.
10. Врахуванняісторико-культурних та художньо-техналогічних традицій місцевих народниххудожніх промислів.
11. Відповідністьзмісту матеріально-технічній базі з врахуванням перспектив її розвитку.
12. Спрямованістьзмісту на створення естетичного навчально-предметного середовища.
Для підвищенняефективності занять у гуртках одне з головних місць відводяться відборуоб’єктів праці. Вченими, науковцями-методистами запропоновані наступніузагальнені критерії відбору об’єктів праці: тематична доцільність, раціональністьтехнології, доступність виготовлення, політехнічна спрямованість народнатрадиційність естетичність, економічність, товарність
Будь-якапрограма гуртків художньої обробки деревини не може мати остаточної ізакінченої форми. Програма може бути лише канвою, схемою, за якою, виходячи змісцевих умов і залежно від наявності відповідних матеріалів та інструментів(або можливостей їх придбати), від ступеня підготовленості гуртківців та іншихумов, керівники на свій розсуд можуть вибирати відповідні розділи даноїпрограми і на основі свого власного досвіду продумувати методику викладаннянавчального матеріалу. При цьому не слід нехтували порадами, що даютьдосвідчені майстри різьблення, або тими, які подано у цій програмі. Прирозподілі навчального часу по основних розділах програми першого і другогороків навчання слід виходити також з місцевих умов, враховуючи обов'язкововікові особливості гуртківців та кількісний склад гуртків.
Виходячиіз загального положення про розподіл навчального часу, заняття проводять двічіна тиждень, по 2 години кожне, що становить 16 годин на місяць і 144 години нанавчальний рік (з 1 вересня до 30 травня).
Ці144 години треба розподілити так, щоб було забезпечене ґрунтовне засвоєннянавчального матеріалу. Крім 16 годин на місяць, є ще резервні години, коли,приміром, заняття проводяться по вівторках і п'ятницях, а їх може бути нечотири, а п'ять на місяць Отже, у керівника гуртка е ще резервні 2 години Задев'ять місяців навчання їх може бути близько 10—12. Ці години можнавикористати як допоміжні при вивченні важких для засвоєння розділів програми.
Що ждо навчання в літній період, то час на вивчення матеріалу, передбаченогопрограмою, слід скоротити так, щоб встигнути опрацювати його у скороченомувигляді. Гуртківцям першого року навчання треба давати короткі завдання, які восновному нагадують консультації, а також короткі вправи (по одній дві) на кожнийновий вид різьблення (залежно від складності кожного окремого розділупрограми).
Гуртківцівдругого року навчання, особливо тих, які добре володіють технікою різьблення,не слід стримувати, а навпаки заохочувати до виконання складних завдань. Програмою гуртка передбаченепроведення занять у формі подання теоретичного матеріалу і виконання практичнихробіт.
Теоретичною щетиноюпрограми передбачено ознайомлення школярів із загальними відомостями прорізьблення деревини, як різновидом декоративно-ужиткового мистецтва;особливостями організації робочого місця для його виконання; матеріалами,інструментами, пристосуваннями, різновидами і техніками виконання.
Метоюнавчання школярів у гуртку художньої обробки деревини за даною програмою єнадбання ними спеціальних знань, умінь та навичок нанесення композиції назаготовку та різьблення деревини, розвиток творчих здібностей, вихованняхорошого естетичного смаку та бережливого ставлення до народних мистецькихтрадицій, до рідної природи.
Завданняпрограми:
-розкриватиперед учнями роль декоративно-прикладного мистецтва українського народу;
— виховувати загальну естетичну культуру, художній смак;
-розвиватихудожньо-творчі здібності, уміння самостійно створювати орнаментальніІгомпозиції в традиціях місцевого художнього промислу;
— навчати практичних традиційних навичок та прийомів художньої обробки деревини;
— розвивати стійкий інтерес до професій народних промислів. Враховуючи місцевітрадиції народного мистецтва, особливості художнього промислу, конкретніможливості, умови та потреби школи позашкільної установи, можна скорочувати абодещо збільшувати час на опрацювання окремих тем, а також переставляти теми,змінювати запропоновані об'єкти праці.
Знаннята вміння, які повинні отримати учні у процесі гурткових занять.
Гуртківціповинні знати:
— основні відомості про традиційні центри народних промислів країни, та їххарактерні особливості;
— особливості місцевого промислу художньої обробки деревини, історію йоговиникнення та розвитку;
— загальні основи малюнка та композиції в декоративно-прикладному мистецтві;
— матеріал та його властивості;
технологічнийпроцес виготовлення та декорування художніх виробів;
— норми та правила охорони праці.
Гуртківціповинні уміти:
— розрізняти за характерними особливостями вироби різних видів художньої обробкидеревини традиційних центрів художніх промислів України;
— самостійно, творчо підходити до розробки орнаментальної композиції;
— переносити композицію на поверхню виробу;
- дотримуватись вимог безпеки праці та пожежної безпеки
Тематичний план
Перший рік навчання№ пп Теми занять Кількість годин Примітка теоретичні практичні 1 2 3 4 5 1 Вступ.Правила внутрішнього розпорядку, санітарної гігієни, безпеки праці, пожежної безпеки. Ознайомлення з планом роботи гуртка. 2 2 Ознайомлення з видами різьблення деревини: плоско-виїмчасте, плоско-рельєфне, рельєфне, об’ємне. 4 3 Обладнання, інструменти та приспосіблення для різьблення деревини. 6 4 Техніка виконання елементів “Крапки” (“цятки”). “Штрихи”. “Лінії” 10 5 Техніка виконання елементів “Підківки”. “Півмісяць” 4 6 Техніка виконання елементів “Кривульки” “Арчасті лінії” 4 7
Техніка виконання елементів.“Пшеничка”“Листочки“ 4 8
Техніка виконання елементів.“Кущик” “Травичка” “Квіти”( 4 9
Техніка виконання елементівКачечки” “Вазонки” .“віночки” “вазочки” 10 10
Техніка виконання елементів“Квітка п’ятипелюсткова” · 8 11 Техніка виконання елементів 10 12 . 8 Всього 14 58 72 Другий рік навчання 1 Основи композиції. Підбір композицій для виготовлення виробів. 4 2 2 Високорельєфне різьблення з переходом в об’ємне. 12 2 3 Удосконалення техніки різьблення пейзажних композицій при оздобленні виробів побутового та декоративного призначення. 34 2 4 Заключний процес обробки різьбленого виробу. 6 2 5 Підсумкове заняття. 2 6 Організація та проведення виставки учнівських робіт. 4 Всього 62 10 72