Зміст
Вступ
1. Місце теми в навчальному курсі
2. Планування навчального проекту. Завдання і видипланування
3. Організаційно підготовчий етап проектування виробу
4. Конструкторський етаппроектування
5. Технологічний етап виготовлення виробу
6. Заключний етап проектування
7. Методика проведення занять
8. Аналіз навчальних матеріалів
Висновки
Список використаної літератури
Додаток А
Додаток Б
Додаток В
Вступ
Житло, громадські будівлі, транспорт та іншілюдські цінності — результат творчої праці людей. Тільки у праці розкриваютьсяздібності, збагачуються знання, закріплюються уміння і навички, проявляєтьсятворчість.
До праці треба готувати себе ще з перших роківнавчання в школі. Необхідно виховувати в собі працелюбність і старанність,акуратність і бережливість, відповідальність за доручену справу, любов і повагудо людей праці.
Метою нашої роботи є характеристика методикипроектування шкатулки на уроках трудового навчання.
Відповідно до мети виділяємо наступні завдання:
визначити місце теми в навчальному курсі;
планування навчального проекту;
організація та підготовка до проектуваннявиробу;
створення конструкції;
дослідження особливостей виготовлення виробу;
підведення підсумків про проектований виріб.
Предметом роботи стало власне проектуваннявиробів з деревини.
Об’єкт — виготовлення шкатулки на урокахтрудового навчання.
1. Місце теми в навчальному курсі
Обробка деревини є ключовою темою курсутрудового навчання. Тема вивчається згідно програми з 5 по 7 класи середньоїшколи. Входить до розділу «Технологія обробки матеріалів». Вивчаєтьсяна початку кожного навчального року.
Вивчення теми відбувається як на теоретичномутак і на практичному рівнях. Разом з цим передбачено певні лабораторні іпрактичні роботи на яких подаються:
техніко-технологічні відомості про деревину;
поняття про моделі і моделювання;
відомості про інструменти для розмітки таобробки ДВП, ДСП та фанери;
відомості про з'єднання деталей з фанери, ДВПі ДСП;
поняття про обробку виробів;
техніко-технологічні відомості пропиломатеріали;
поняття про дизайн (художнє конструюваннявиробів).
уявлення про машини тощо.
Подаємо короткий зміст вивчення теми впрограмі для 5 класу.
Техніко-технологічні відомості про деревину.Охорона природи — важливий обов'язок всього людства. Значення деревини длягосподарства. Породи деревини. Розміщення волокон у деревині.
Одержання шпону, виготовлення фанери,деревоволокнистих (ДВП) і деревостружкових (ДСП) плит, їх призначення,використання і характерні особливості порівняно з пиломатеріалами.
Лабораторно-практична робота
Визначення порід деревини. Ознайомлення зособливостями фанери, ДСП і ДВП, їх порівняння за твердістю та іншимивластивостями.
Міжпредметні зв'язки. Природознавство: листяні і хвойні породи дерев.
Фізика: початкові відомості про будовуречовини.
Графічні документи у практичній діяльностілюдей: ескізи, креслення, рисунки, схеми. Їх порівняльна характеристика.Основні відомості про креслення як графічний документ.
Початкові відомості про оформлення креслень (формати,лінії креслення, застосування масштабів при виконанні креслень).
Геометричні побудови, необхідні при виконаннірозмітки на площині (проведення паралельних та перпендикулярних ліній, побудовакутів заданої величини, прийоми поділу відрізків і кутів на рівні частини).Інструменти для виконання геометричних побудов.
Початкові відомості про нанесення розмірів накресленні (елементи розміру, умовні знаки для нанесення розмірів).
Читання креслень плоских предметів Розмітка тарізання фанери, ДВП і ДСП Вироби з фанери, ДВП і ДСП. Їх особливості іпризначення. Аналіз конструкції запланованого для виготовлення виробу.
Поняття про моделі і моделювання. Роль ізначення моделювання у розвитку сучасної техніки. Дизайн.
Основні принципи моделювання і конструювання (простота,легкість у виготовленні, міцність, низька собівартість, естетичність оформленнятощо).
Найпростіші конструктивні елементи моделей. Їхвибір залежно від призначення виробу.
Лабораторно-практична робота. Аналіз варіантівконструкцій виробів одного призначення і вибір зразка для виготовлення. Плануванняпослідовності операцій (під керівництвом учителя).
Практична робота. Виконання ескізу деталі, щовиготовляється.
Міжпредметні зв'язки. Математика: геометричні фігури, побудова відрізка заданої величини.
Інструменти для розмітки та обробки ДВП, ДСПга фанери. Розмітка плоских виробів інструментами за допомогою шаблона і черезкопіювальний папір Прийоми пиляння лобзиком, ножівкою, обпилювання рашпілем,напилком і обробка абразивною шкуркою. Розмітка і свердління отворівколоворотом або дрилем.
Правила виготовлення виробів із прямолінійнимита криволінійними контурами. Правила безпеки виконання цих робіт.
Практичні роботи. Виконання розмітки івипилювання заготовок і деталей з фанери, ДВП, ДСП. Перевірка готовностівиробів за технічним рисунком.
Міжпредметні зв'язки. Математика: ламана лінія, замкнута ламана, багатокутник.
З'єднання деталей з фанери, ДВП і ДСП.Столярний клей і його приготування. Прийоми склеювання, зачищення і кінцеваобробка виробу.
З'єднання деталей дрібними цвяхами і шурупами.З'єднання деталей нагелями (після свердління).
Практичні роботи. З'єднання ранішевиготовлених деталей відповідно до технічного рисунка (ескізу). Перевіркаготовності виробу.
Обробка виробів. Випалювання, розпис фарбами ілакування як види оздоблення виробів із деревини. Призначення, будова приладудля випалюванні та принцип його роботи. Правила і прийоми роботи з приладамидля випалювання. Розпис фарбами на фанері і ДВП. Правила лакування виробів ізфанери і ДВП.
Практичні роботи. Організація робочого місцядля обробки виробу. Обробка виробу (за вибором учителя) для шкільних стендів, інтер'єрутощо.
Комплексні роботи. Виготовлення виробів дляподарунків батькам, виконання замовлень підприємств, шкіл та інших організацій.
Профорієнтація.Ознайомлення з професіями кресляра, свердлувальника, тесляра.
Значення здобутих знань і вмінь з обробкидеревини для практичної діяльності за названими професіями.
Орієнтовний перелік об'єктів і видів праці: декоративні тарелі, іграшкові меблі для дитячих садків, годівниці,контури тварин, підставки для календарів, олівців, деталі для дитячих меблів,для оформлення приміщень, елементи стендів, заміна меблевої фурнітури,кріплення плінтусів, дошок підлоги тощо, шкатулок тощо.
Отже, як бачимо, тема нашої роботи повністювідповідає змісту навчального курсу загальноосвітніх шкіл. Варто сказати, щовибір цієї теми зумовлений передусім її актуальністю в навчальному процесі, атакож в сучасному середовищі дитини, адже в ній поєднано як елементи столярноїтехніки, так і сучасного дизайну.2. Планування навчального проекту.Завдання і види планування
Увесь матеріал навчальної теми вже поділено вкалендарно-тематичному плані на двогодинні заняття так, щоб не було уроківповністю присвячених викладанню теоретичного матеріалу. Теоретичний матеріалрозподіляють при цьому по можливості між окремими уроками так, щоб він бувпов’язаний з практичною роботою учнів і щоб вивчення його займало не більш як 20-25%навчального часу.
Головним етапом у підготовці вчителя донавчальної теми є розробка системи уроків. Під системою уроків розуміють такуїх сукупність з певної теми, при якій забезпечується дидактично обґрунтованийвзаємозв'язок між ними, що сприяє свідомому засвоєнню учнями навчальногоматеріалу і їхньому загальному розвитку, тобто система уроків сприяє виконаннюнавчально-виховних завдань.
Система створює в учителя загальну дидактичнукартину що стосується навчальної теми, бо визначає типи уроків, зв’язки міжними, методи навчання, об'єкти роботи учнів тощо.
Аналіз роботи передових учителів показує що,будуючи систему уроків з тієї або іншої теми, треба висвітлити такі питання:
місце теми в навчальному курсі;
її ідеї і коло з знань умінь і навичок, якихповинні набути учні;
зв’язок теорії з навчально-виробничоюпрактикою;
характеристика матеріалу теми відповідно дорозвитку пізнавальних можливостей учнів;
готовність учнів до засвоєння нової теми;
логічний шлях викладання матеріалу, який бувби найефективнішим для набуття знань та навичок, розвитку пізнавальних сил;
творчі роботи учнів;
очікуваний результат вивчення теми;
зв’язок з позакласною роботою учнів.
Зазначена тема займає особливе місце втрудовому навчанні. Нею починається ознайомлення учнів з ручною обробкою деревинина практичних заняттях у майстернях.
Отже, при вивченні цієї теми основнимзавданням є узагальнення знань учнів і закріплення набутих ними вмінь танавичок. Оскільки в процесі вивчення навчальної теми треба залучати учнів допродуктивної праці, можливості виконання зазначеного завдання залежать значноюмірою від того, наскільки вдало вибрано об'єкти роботи. У наведеному прикладітаким об'єктом є виготовлення шкатулки. У процесі її виготовлення учніповторюють основні трудові операції, застосовують елементи дизайну тощо.
На першому занятті маємо урок типу теоретичногоознайомлення учнів. Далі йде застосування знань у практичних роботах. Багатозанять присвячено формуванню вмінь і навичок. На першому занятті впроваджуютьсятакі методи навчання, як інструктування, демонстрування, бесіда. Наступнізаняття характеризуються переважним застосуванням методів вправ за змістом, бокожне з них пов'язане з одним з етапів технології виготовлення виробу.
Фрагмент календарного тематичного плану див.Додаток А.
Знаючи зміст кожного заняття, учитель маєможливість визначити підготовленість учнів і поставити перед ними завдання дляповторення теоретичного матеріалу.
3. Організаційно підготовчий етаппроектування виробу
На організаційно-підготовчому етапіпроектування виробу слід передусім наголосити на історії створення такихвитворів, їх аналогів тощо.
Художня обробка дерева — найдавніший виддекоративно-прикладного мистецтва, виготовлення оригінальних виробів з дереварізноманітного функціонального призначення. За формотворчими техніками художнєдеревообробки поділяється на відповідні галузі:
бондарство
деревообробне токарство
столярство та декоративне різьблення.
Деревина з давніх часів була улюбленим і ціннимматеріалом. Вона міцна й пружна, має невелику питому вагу. Барвники, оліфа йлаки надійно захищають дерев'яні вироби від води і водночас посилюютьдекоративне звучання текстури. Глибоке розуміння й знання властивостей деревинита інших матеріалів в усі часи залишалися незмінною основою народногомистецтва.
За твердістю породи дерева різнять на м'які (липа,осика, вільха, тополя, сосна, ялина, шовковиця); середньої твердості (береза,верба, горіх, черешня) і тверді (клен, дуб, бук, в'яз, тис, акація, явір,груша, слива, яблуня та ін.). Твердість деревини залежить також від їївологості та напрямку зрізу: найбільшу твердість має торцевий зріз, найменшу —радіальний. На декоративні якості деревини впливають колір, фактура і текстура.
Колір деревини вказує на спектральний складсвітлового потоку, відбитого деревиною. Він залежить від породи, умов росту,віку дерева. Породи помірного клімату України мають переважно блідепофарбування. Південні й тропічні породи деревини наділені яскравим кольором —жовтим, червоним, вишневим, коричневим тощо. Інтенсивність пофарбування зростаєз віком дерева.
Фактура деревини — здатність спрямовановідбивати світловий потік, від чого вона бував матовою або блискучою.Найбільший полиск дають ідеально гладкі поверхні, які, однак, важко дістатинавіть при старанній обробці сировини.
Текстура деревини — це характер малюнкуволокон серцевинних променів. Текстура різних порід дерева дуже різноманітна: улипи і вільхи — майже непомітна, а в горіха і сосни — чітко виражена.
Добираючи деревину для художніх виробів,ремісники з найдавніших часів строго враховували не тільки фізичні (твердість,розколюваність, гнучкість), декоративні (колір, текстура, фактура) якості, а йсмакові властивості (дух) деревини. Дух має кожна порода. Ароматичними єпереважно ефірні масла, смоли і дубильні речовини — таніди. Особливо сильно пахнесвіжо зрубана деревина. З часом, при висиханні її запах послаблюється, а принагріванні знову посилюється.
Деревина звукопровідна. Тому її використовуютьдля виготовлення дерев'яних духових, струнних і смичкових інструментів. Дорезонансної деревини належить бук і ялина. Бук, придатний для музичних інструментів,повинен рости на кам'янистих гірських ґрунтах, на висоті понад 800 м над рівнемморя, віком більше 130 років.
Наявність різноманітних фізичних,декоративних, смакових та інших якостей деревини дає змогу поділити породи натакі, що найбільш придатні для:
1) бондарства (верба, сосна, ялина, липа, дубта ін.);
2) токарства (осика, вільха, тополя, береза,груша та ін.);
3) столярства (сосна, ялина, тис, дуб, горіх,шовковиця та ін.);
4) різьбярства (липа, осика, явір, вільха,клен, груша, яблуня та ін.).
В додатку Б подані найважливіші технічніприйоми обробки дерева.
Морфологічна класифікація художньогодеревообробки ґрунтується на функціональних принципах декоративно-прикладногомистецтва. Художня обробка дерева як найширша галузь і виддекоративно-прикладного мистецтва поділяється на технічні підвиди: різьблення,токарство, художнє столярство, бондарство і теслярство. В основу класифікаціївиробів покладений відповідний тип, типологічна група і найзагальніші відміни,виражені в родах: архітектурне оздоблення; хатнє обладнання й меблі; знаряддяпраці, предмети господарського призначення; посуд, начиння; транспортні засобиі предмети упряжі; культові й обрядові предмети; музичні народні інструменти;прикраси та особисті речі; дитячі іграшки й «мороки».
Скрині (шкатулки тощо) — найважливішатипологічна група серед традиційних народних меблів. Вони були віддавна першимпредметом весільного приданого молодої, куди складали одяг, тканини, прикрасита інші коштовності. Столярів, які спеціалізувалися на виготовленні скринь,називали скринярами, або скринниками. Художній промисел скринь був поширениймайже по всій Україні та проіснував до першої треті XX ст.
Посуд, начиння — одна з найбільших родовихструктур художнього деревообробки. Посуд посідає чільне місце у сільськомупобуті етнічних регіонів України, пережив різні епохи, втілив у своїх формахестетичні смаки народу. Художня традиція, що передавалася з покоління упокоління, сприяла виробленню досить стійких і водночас видозмінених типівпосуду, деякі з них сягають високої художньої виразності та досконалості. Сюдинасамперед слід віднести посуд для святкового столу: миски, тарілки, ложки,чашки, чарки та ін. Менше оздоблювали посуд для приготування їжі, їїтранспортування та зберігання продуктів: діжа, салотовка, мірка, коновка,двійнята, сільничка та ін.
Таким чином, складна й функціонально розгалуженатипологія художніх виробів з дерева налічує понад 50 типологічних группредметів і близько 200 їх типів, охоплюючи майже всі сфери людськоїдіяльності.
4. Конструкторський етап проектування
Під час виготовлення власне виробу слід чіткорозпланувати порядок дій учнів, запропонувати їм готовий виріб, як заключнийетап практичної роботи. Продемонструвати його. На дошці розмістити поопераційніескізи креслень. Бажано, щоб у їх виконанні брали участь самі діти, адже цестане передумовою цікавості школярів.
Технологію виготовлення шкатулки можназапропонувати вибрати самими учнями (в якому стилі буде виготовлена шкатулка,яким розписом можна скористуватись). Після чого слід підготувати необхіднізнаряддя праці (інструментарій), вибрати тип з’єднання частин та методдекорування.
На малюнку 1 зображено технологічну картувиготовлення шкатулки. Вчитель навмисно залишає вибір учням у художньомурозписі шкатулки.
Виріб виготовляють за малюнками. На малюнках(додаток В) показано зовнішній вигляд шкатулки та її деталі в натуральнувеличину. їх переводять спочатку на кальку або цигарковий папір, потім нафанеру. (Особливо треба бути уважними під час переведення деталей зорнаментом.) Місця в орнаменті, позначені чорною фарбою, випилюють і вилучають.Коли всі деталі випиляні, їх зачищають, підганяють і з'єднують за допомогоюшипів та клею ПВА або столярного. Для кращого вигляду виробу під деталі зорнаментом підкладають тканину будь-якого кольору, кольоровий папір або фольгу.
/>
Малюнок 1.5. Технологічний етап виготовленнявиробу
Деревина є одним з найпоширеніших інайуніверсальніших матеріалів, який люди використовують з незапам'ятних часів. Деревина- дуже цінний матеріал, який використовується в житловому і промисловомубудівництвах, на залізничному транспорті, в суднобудуванні, сільськомугосподарстві, для виробництва предметів широкого вжитку.
За допомогою хімічної технології з деревинивиготовляють близько двадцяти тисяч різноманітних виробів і речей, це: папір ітканина, кислоти і дубильні речовини, лаки і фарби, гліцерин, оцет, кормовідріжджі, кіно- і фотоплівка й ін.
Переваги деревини: проста й легка обробка,добра формоутворюваність, невелика вартість, відносна міцність і легкість,низька теплопровідність, гарний зовнішній вигляд обробленої поверхні.
Недоліки деревини: схильність до загнивання,займистість, гігроскопічність, усихання, розбухання тощо. Проте за допомогоюспеціальної обробки, просочування антисептиками їм можна запобігти.
Кращою для роботи на уроках праці є трьохшаровабукова, ясенова та березова фанера. Порівняно з іншими пиломатеріалами фанерамає ряд переваг: мало жолобиться, має майже однакову міцність в усіх напрямках,не розтріскується, легко гнеться. При випилюванні лобзиком не кришиться.Внутрішні контури у візерунках можуть підходити один до другого на відстань 1-1,5мм, залишаючи невеликі перемички, які забезпечують з'єднання рисунка в цілому.
Основними способами обробки фанери є пилянняножівкою, різання ножем, вирізування кругорізом, випилювання лобзиком, а такожвипалювання або контурне різьблення. Для цих робіт підбирається якісна фанера:однорідна за кольором, без тріщин і відколів, без сучків і пошкоджень грибкомабо гниллю. Товщина фанери для роботи залежить від призначення виробу.
Для випилювання використовуються лобзик знабором пилочок, випилювальний столик-підставка, шило або буравчик.
Лобзик — металева дуга-рамка. На одному зкінців дуги закріплено гвинтовий затискач для пилочки, а на іншому — затискач іручка лобзика, за яку його тримають при роботі. Між кінцями дуги за допомогоюзатискних гвинтів закріплюється пилочка, яку установлюють з деяким натягом. Пилочкидля лобзика виготовляють у вигляді вузьких стальних смужок, на одній з кромокякої насічені дрібні зубці. В лобзик пилочка вставляється так, щоб її зубцібули спрямовані вниз.
Випилювання проводять на столику-підставці. Виготовляєтьсявін з багатошарової фанери і закріплюється з правого боку робочого столу задопомогою струбцини. При випилюванні внутрішніх контурів деталі в фанеріроблять отвори для пилочки. Для цього необхідно мати тонке шило або маленькийбуравчик.
Оздоблення виробів належить до завершальнихоперацій і виконується, для надання виробам гарного зовнішнього вигляду ізахисту їх від псування. Існує оздоблення виробів двох видів: прозоре інепрозоре. При прозорому оздобленні матеріал змінює своє забарвлення, алезберігає свою текстуру. Прозоре оздоблення включає кілька операцій — прозорефарбування, вощіння, лакування, полірування. Таке оздоблення вимагає якісноїпідготовки поверхні, її ретельно зачищають, шліфують. При фарбуванніводорозчинними барвниками для одержання рівномірного покриття поверхню виробуспочатку злегка зволожують водою, а потім тампоном або кусочком поролону наносятьпідігрітий до 50-60°С розчин барвника. Спирторозчинними барвниками покриваютьповерхню деревини без будь-якої попередньої підготовки. Після висиханнябарвників поверхню виробу шліфують дрібнозернистою шліфувальною шкуркою,лакують.
Наносять лак на поверхню виробу ватно-марлевимтампоном. Виріб, який збираються лакувати, розміщають горизонтально. Тампон невмочують у лак, його розгортають і добре просочують лаком. Наносять лак наповерхню виробу вздовж волокон так, щоб кожна наступна смуга лаку частково перекривалапопередню. Після нанесення першого шару лаку виріб сушать протягом двох годин ішліфують дрібнозернистою шкуркою, а потім лакують повторно. Олійні лаки можнананосити пензлем. Висихають олійні лаки протягом 8-48 год.
Найпростішим способом прозорого оздобленнядеревини є вощіння. Поверхню виробу покривають шаром воску або восковою пастою.Готують воскову пасту так: в 1 частину розплавленого воску вливають 2 частинискипидару, весь час помішуючи. Після охолодження пасту наносять на поверхню виробуфланелевою ганчіркою, а потім натирають вовняною. Іноді восковий шар покриваютьлаком, від чого плівка стає стійкішою.6. Заключний етап проектування
Висновками про проектований виріб буде йоговідповідність певним критеріям, одним з яких є відповідь на наступні питання:
проектний виріб займає ключове місце теми внавчальному курсі;
коло знань умінь і навичок, яких повиннінабути учні відповідає чинним програмам та Державному стандарту загальноїсередньої освіти;
при вивченні теми чітко прослідковується зв’язоктеорії з навчально-виробничою практикою;
підбір матеріалу теми відповідно здійснюєтьсявідповідно до розвитку пізнавальних можливостей учнів;
проявляється готовність учнів до засвоєннянової теми;
відбувається логічний шлях викладанняматеріалу, який є найефективнішим для набуття знань та навичок, розвиткупізнавальних сил;
внаслідок діяльності бачимо творчі роботиучнів;
відбувається чіткий зв’язок з позакласноюроботою учнів.
Отже, проектований виріб є неабияким поштовхомдля самовдосконалення учнів, розвитку їх компетентностей, творчих здібностейтощо.7. Методика проведення занять
Для кращого окреслення методики проведеннязанять продемонструємо методичний хід уроку. Загалом, урок в майстерні можескладатися з таких основних етапів:
організація учнів;
виклад нового матеріалу;
самостійна робота учнів;
підбивання підсумків;
прибирання майстерні.
Будемо користуватись методикою, яка не виділяєокремо перевірку навчальних досягнень учнів, тому органічно вписуємо її там, девона необхідна, в інші етапи уроку. Пропонуємо короткий план-конспект урокуформування умінь і навичок з проектування та виготовлення шкатулки.
Як бачимо з календарного плану, такий урокприходить на закріплення первинних умінь і навичок, тобто практичне вивченнякожної технологічної операції вже відбулося. Учні вже виготовили певні деталівиробу.
Головне завдання такого уроку полягає уформуванні вмінь і навичок, проте цей процес не може проходити без збагачення учнівдеяким обсягом знань. Метою нашого конкретного уроку стане розширення уявленняучнів про основи виробництва, елементів дизайну; вправляння у оздобленнішкатулки; виховання любові та поваги до традицій українського ужитковогомистецтва.
План-конспект уроку
І. Організація учнів.
ІІ. Виклад нового матеріалу.
ІІІ. Самостійна робота учнів.
ІV. Підбиття підсумків.
V. Прибирання майстерні.
Хід уроку
І.
1. Перевірка присутніх і робочого одягу.
2. Роздавання інструменту і заготовок (незавершенихвиробів).
ІІ.
1. Актуалізація опорних знань учнів.
2. Налагодження зв’язків нового матеріалу звже вивченим.
3. Узагальнююча розповідь про історіюдекоративного ужиткового мистецтва України.
4. Перевірка засвоєння знань учнями.
ІІІ.
1. Самостійну роботу організовуємо методомзмагання, щоб учні ділились своїм досвідом, допомагали товаришеві.
2. Підбиття підсумків змагання.
ІV.
1. Обхід робочих місць, виставляння оцінок змотивуванням.
2. Відбір і демонстрація кращих робіт.
3. Завдання на наступне заняття.
V.
Прибирання майстерні організовується, якзмагання за чистоту робочого місця.
Отже, як бачимо, методика проведення заняття звиготовлення шкатулки передбачає не лише самостійну роботу учнів (хоча вона маєзаймає визначне місце на уроці). Якість уроку також залежить від реалізаціїпоставленої мети, теоретичних відомостей та практичних навичок, які демонструєвчитель.8. Аналіз навчальних матеріалів
Шкільні навчальні майстерні будують затиповими проектами. Вони можуть займати окрему будівлю або розташовуватисябезпосередньо в школі. Більш доцільним є перший варіант, бо навчальний процес умайстернях супроводиться виробничим шумом, що до певної міри заважає проведеннюзанять у класах.
Навчальні майстерні, якщо вони винесені вокреме приміщення, крім майстерень з обробки деревини і металів містять, звичайно,кабінет обслуговуючої праці. Якщо майстерні розраховані також на учнів старшихкласів, то тут можуть бути кабінети автосправи, електротехніки, радіотехніки таін. Такі майстерні найчастіше є міжшкільними, тобто вони обслуговують школи певногомікрорайону. У зв'язку з цим тут передбачають допоміжні приміщення: вестибюль згардеробом, убиральню з умивальником, буфет та ін.
Навчальні майстерні в школі можуть бутикомбінованими, коли обробка деревини, металів і всі інші види навчальних робітвиконуються в одному приміщенні, і такими, що мають окремі приміщення дляобробки деревини та обробки металів і виконання електромонтажних робіт.
Навчальні майстерні можуть бути, нарешті, упристосованих приміщеннях, найчастіше в класах. При всіх варіантах навчальнімайстерні бажано розміщувати на першому поверсі.
Яке приміщення не займали б навчальнімайстерні, вони повинні відповідати єдиним нормативам площі на одиницю устаткуванняі на робоче місце. Нормативи становлять у середньому 3,5-4,0 м2 наробоче місце на слюсарному відділенні, 4-5 м2 на робоче місце настолярному відділенні, 5-6 м2 на один невеликий металообробнийверстат. У цілому приміщення столярного і слюсарного відділень майстереньповинно бути не менш як 66 м2, а приміщення комбінованих майстерень— 90 м2. Мінімальна висота приміщень майстерень — 3 м. Крімвиробничої площі, як було вже сказано, у навчальних майстернях передбачаютьдопоміжні приміщення. Перш за все, це інструментальні, де зберігаютьсяінструменти і вироби учнів, а також оброблювані матеріали. За типовими проектамина інструментальні відводиться по 16 м2. Для більшої зручності їхбажано розміщувати поряд з відповідними відділеннями майстерень. Оскільки в майстерняхзвичайно використовують трифазний струм, в інструментальній монтуютьрозподільний щит. Тут же встановлюють знижувальний трансформатор на 36 В дляживлення ламп місцевого освітлення. У кожному відділенні навчальних майстереньустановлюють умивальники з розрахунку один умивальник на 20 учнів. Типовимипроектами в навчальних майстернях передбачено
Основним устаткуванням у навчальній майстерніє слюсарний і столярний верстаки, свердлильні та токарні верстати для обробкидеревини і металів.
Досить актуальним на сьогодні є питання простворення устаткування, яке регулювалося б по висоті. Адже на тому самомуробочому місці доводиться працювати учням V—VII класів, які значно різняться зазростом. У попередньому розділі згадувалося вже про те, що, працюючи на робочихмісцях, які не відповідають зросту, учні не можуть додержувати правильнихробочих поз, що в свою чергу негативно впливає на розвиток організму дитини.
Подано вже пропозиції щодо регулювання робочихмісць по висоті. При роботі на деревообробних і металорізальних верстатах цьогодосягають за рахунок дерев'яних підставок, які кладуть під ноги.
У процесі трудового навчання учні набуваютьрухових навичок і вмінь; у них утворюються нові умовно-рефлекторні зв'язки. підвпливом фізичної праці вдосконалюється координація рухів, зміцнюється кістковасистема, розвивається м'язова система, поліпшується робота дихальної ісерцево-судинної систем, підвищується обмін речовин.
Спеціальні дослідження показали, що в осіб,які займаються фізичною працею, обмін речовин відбувається інтенсивніше, ніж утих, хто займається переважно розумовою працею.
Трудове навчання має велике значення як засібпереключення учнів з одного виду діяльності на інший, що, згідно з ученням І.М.Сєчєнова, найбільше сприяє відновленню працездатності.
Це положення переконливо ілюструютьдослідження. У звичайні навчальні дні, як показали спостереження, у більшостіучнів працездатність порівняно з вихідними показниками (до початку занять)підвищується до кінця першого уроку. Потім вона трохи коливається на цьомурівні протягом другого уроку і помітно знижується після третього уроку в учнівV класу і після четвертого уроку в учнів VI—VII класів. Дальші навчальнізаняття проходять при прогресивному зниженні працездатності учнів.
Переключення учнів з загальноосвітніхпредметів на трудове навчання з обробки деревини сприяє підтриманню їхпрацездатності на вищому рівні на наступних уроках. У дні, коли учні працюють устолярних майстернях, у кінці навчального дня в них помітна вищапрацездатність, ніж в інші дні. Проте при роботі в майстернях у той самий день,але в різні години ступінь працездатності учнів у кінці всіх занять виявляєтьсярізною. Наприклад, у V класі найменше зниження її спостерігалось у тихвипадках, коли уроки з праці проводилися на третій годині занять, а найбільше — на першій.
У міру переміщення роботи з обробки деревини зпершої години занять до третьої в першій зміні збільшується процент учнів, щозберігають свою працездатність на рівні, близькому до вихідного (до початкууроків). Такі самі дані добуто, коли учні працювали в слюсарних майстернях.
Отже, є всі підстави для того, щоб розглядатитрудове навчання як один з ефективних засобів позитивного впливу на фізичнийрозвиток організму учнів. Проте було б неправильно вважати, що таке можевідбуватися само собою, що не потрібне будь-яке гігієнічне нормування праціучнів.
Зіставлення даних енерговитрат на уроках праціз віковими нормами показує, що на трудових заняттях вони вищі від оптимальних інаближаються до гранично допустимих значень. До цього слід додати, що в учнівще не завершився розвиток багатьох органів і систем, які перебувають у фазівдосконалення. Наприклад, у віці 12-14 років не закінчено ще формуваннякістково-м'язової системи, продовжуються зміни в структурі кісток та м'язів івідповідно до них змінюються функціональні можливості організму.
Ураховуючи значне фізіологічне напруженняучнів у процесі трудового навчання і значні енерговитрати, треба зазначити, щосеред проблем, що виникають у зв’язку з організацією і проведенням трудовогонавчання в середній школі, однією з найважливіших проблем є визначенняоптимального режиму роботи учнів. Режим роботи повинен бути таким, щоб трудовенавчання сприяло всебічному розвитку організму дітей, зміцненню їх здоров'я. Цестає можливим, коли учні в процесі роботи не перевтомлюються і функціональнізсуви різних систем організму не виходять за межі фізіологічних коливань.
У зв'язку з цим постає питання про тривалістьтрудових операцій і перерв на відпочинок. Хронометражні спостереження показали,що при виконанні одноманітної роботи, особливо тоді, коли вона пов'язана ззначним фізичним навантаженням, збільшуються простої учнів. Так, коли всередньому простої забирали 17 % загального робочого часу, на уроках праці, депереважало обпилювання і зачищання, вони становили 25-30 %, особливо зростаючив кінці другого уроку.
Взагалі характерно, що при виконанніодноманітних операцій з обробки матеріалів, пов'язаних із значною витратоюенергії, корисний час роботи закономірно знижується від початку до кінцяробочого дня, а кількість довільних перерв збільшується. Якщо ж роботахарактеризується зміною операцій, то корисний час роботи не зменшується іпротягом усього періоду роботи не змінюється. Найбільший ефект як з точки зорупродуктивності праці, так і з фізіолого-гігієнічної забезпечується поєднаннямабо чергуванням двох-трьох різних операцій, коли одноразова праця учнів неперевищує 10 хв., після чого повинна бути перерва на 3-5 хв. Можливостістворення оптимальних гігієнічних умов для роботи учнів залежать значною міроювід зовнішнього середовища, в якому відбувається трудовий процес (мікроклімат,освітлення, шум та ін.).
Висновки
Обробка деревини є ключовою темою курсутрудового навчання. Тема вивчається згідно програми з 5 по 7 класи середньої школи.Входить до розділу «Технологія обробки матеріалів». Вивчається напочатку кожного навчального року.
Система створює в учителя загальну дидактичнукартину що стосується навчальної теми, бо визначає типи уроків, зв’язки міжними, методи навчання, об'єкти роботи учнів тощо.
Аналіз роботи передових учителів показує що,будуючи систему уроків з тієї або іншої теми, треба висвітлити такі питання:
місце теми в навчальному курсі;
її ідеї і коло з знань умінь і навичок, якихповинні набути учні;
зв’язок теорії з навчально-виробничоюпрактикою;
характеристика матеріалу теми відповідно дорозвитку пізнавальних можливостей учнів;
готовність учнів до засвоєння нової теми;
логічний шлях викладання матеріалу, який бувби найефективнішим для набуття знань та навичок, розвитку пізнавальних сил;
творчі роботи учнів;
очікуваний результат вивчення теми;
зв’язок з позакласною роботою учнів.
Зазначена тема займає особливе місце втрудовому навчанні. Нею починається ознайомлення учнів з ручною обробкоюдеревини на практичних заняттях у майстернях.
Під час виготовлення власне виробу слід чіткорозпланувати порядок дій учнів, запропонувати їм готовий виріб, як заключнийетап практичної роботи. Продемонструвати його. На дошці розмістити поопераційніескізи креслень. Бажано, щоб у їх виконанні брали участь самі діти, адже цестане передумовою цікавості школярів.
Список використаної літератури
1. Атутов П.Р., Поляков В.А. Роль трудового обучения в политехническомобразовании школьников.— М.: Просвещение, 1985.— 128 с.
2. Ботвинников А.Д. Об актуальных вопросах методики обучения черчению.—М.: Просвещение, 1977.— 162 с.
3. Воловиченко А.И. Совершенствование организации трудового обучения вшкольных мастерских.— К.: Рад. шк., 1987.— 208 с.
4. Воспитание в процессе трудового обучения / Под ред. Т.Н. Мальковской.— М.:Просвещение, 1986.— 192 с.
5. Довиченко Л.В. Трудове навчання в середній школі.— Харків: Основа,2001.— 186 с.
6. Древницький К.М. Обробка деревини в середній школі.— К.: Освіта, 2005.—256 с.
7. Занятия по трудовому обучению: Пособие для учителей труда. 5 класс /Под ред. Д.Л. Тхоржевского.— М.: Просвещение, 1989.— 176 с.
8. Занятия по трудовому обучению: Пособие для учителей труда 6-7 класс /Под ред. Д.А. Тхоржевского.— М.: Просвещение, 1990.— 224 с.
9. Кальней В.А., Капралова В. С, Поляков В.А. Основы методики трудового ипрофессионального обучения.— М.: Просвещение, 1987.— 192 с.
10. КорабейніковК.М. Деревина в середній школі.— К., 2000.— 104 с.
11. ОнищукВ.А. Урок в современной школе.— М.: Просвещение, 1981.— 168 с.
12. Подготовкашкольников к труду в сфере материального производства / Под ред. П.Р. Атутова.—М.: Педагогика, 1989.— 116 с.
13. ПоликанинС.И. Объекты общественно полезного, производительного труда.— М.: Просвещение,1987.— 161 с.
14. Психологическиеосновы трудового воспитания школьников / Под ред. Э.А. Фарапонова.— М.:Педагогика, 1989.— 121 с.
15. ЩербаковаН.Н. Оборудование школьных мастерских средствами малой механизации —М.:Просвещение, 1983.— 126 с.
Додаток А
Фрагмент календарного тематичного плану звивчення теми «Обробка деревини». Проектування шкатулки.
Значення деревини для господарства. Породидеревини. Розміщення волокон у деревині. Одержання шпону, виготовлення фанери.
Визначення порід деревини. Геометричніпобудови, необхідні при виконанні розмітки на площині.
Початкові відомості про нанесення розмірів накресленні. Читання креслень плоских предметів.
Найпростіші конструктивні елементи моделей. Їхвибір залежно від призначення виробу.
Аналіз варіантів конструкцій виробів одногопризначення і вибір зразка для виготовлення.
Столярний клей і його приготування. Прийомисклеювання, зачищення і кінцева обробка виробу.
Випалювання, розпис фарбами і лакування яквиди оздоблення виробів із деревини.
Організація робочого місця для обробки виробу.Обробка виробу. Ознайомлення з професіями кресляра, свердлувальника, тесляра.
Додаток Б
У художній обробці дерева одні технічніприйоми і засоби виразності створюють цілісну функціональну форму предметів,інші мають лише декоративне спрямування і завершують художнє оформленнявиробів. До формотворчих технік належать вирізування, видовбування,виточування, бондарні та столярні прийоми.
Видовбування — одна з найдавніших технік —полягає у поступовому вибиранні деревини з масиву виробу, внаслідок чогоутворюється заглибина, порожнина або отвір. За допомогою сокири, долота івидовбача майстри виготовляють передусім побутові предмети — човни-довбанки,ночви, ступи, черпаки, сільнички тощо. Вони вирізняються значною товщиноюстінок, міцністю, округлою і масивною формою, внутрішніми заглибленнямиовальної та криволінійної конфігурацій.
Вирізування (витесування, вистругування) —різноманітні технічні прийоми, за допомогою яких майстри вручну моделюють здерева форму побутових предметів та декоративних виробів. Необхідніінструменти: сокира, тесак, ніж, струг, різці та ін. Цими прийомамикористуються не тільки теслі, а й столярі, бондарі, роблячи заготовки.Вирізування інколи поєднується з видовбуванням і переходить в об’ємнерізьблення, часом сполучається з профілюванням.
• Виточування — техніка обробки дерева ісамостійна галузь народного художнього промислу (токарство). У процесіобертання дерев’яну заготовку на токарному верстаті обробляють пласкими іпівкруглими долотами, фігурними різцями, гачками тощо. В історії токарствавідомі такі конструкції верстатів: лучковий з почерговим рухом, ручний зпоперечно-обертовим рухом, ножний обертовий, ножний обертовий з маховиком, механічнийз кінним приводом, водяним, паровим, електричним двигунами. Поширення токарноговиробництва в минулому було пов’язане насамперед із виготовленням дерев’яноготоченого посуду.
Сучасні народні майстри й професійні художникишироко використовують техніку виточування не лише для виробництварізноманітного посуду, а й при виготовленні жіночих прикрас, дитячих іграшоктощо. Ця своєрідна техніка дає змогу створювати нескінченну кількістьпластичних художніх форм.
Бондарство — окремий вид деревообробного промислуі техніка виготовлення з тесаних клепок і гнутих смерекових або ліщиновихобручів великого, місткого посуду. Раніше бондарі користувалися простимиінструментами: сокирою, ручною пилою, двохручним ножем (теслом), циркулем таін. Крім бочок і діжок, здавна виготовляли барила, цеберки, коновки, скіпці,маснички та ін. Бондарство як формотворча техніка сьогодні успішновикористовується при створенні невеликого ужиткового і декоративного посуду.
Столярство — найпоширеніша техніка й галузьвиробництва з дерева будівельних виробів, меблів, музичних інструментів тахудожньої сувенірної продукції. Одна з важливих засад столярства, відзначена щеу давніх цехових статутах,— виготовлення виробів без жодного цвяха за допомогоюстолярних з’єднань на клею.
Для столярних робіт, так само як і длявирізування, видовбування та ін., необхідне пристосування для закріпленнязаготовки виробу або його частини — верстат.
Різноманітні столярні прийоми роботи частопоєднуються з іншими формотворчими техніками художньої обробки дерева. Художнявиразність і довершеність творів значною мірою посилюються логічнимзастосуванням відповідного оздоблення: профілювання, різьблення, інкрустації,мозаїки, випалювання, розпису тощо.
Профілювання — декоративна техніка художньоїобробки дерева, відома з X—XI ст. Полягає у вирізуванні пилкою та долотамигеометричних орнаментів по краях дошок (прикраси будівлі та оздоблення меблів).Крім плоского профілювання відоме об’ємне профілювання балок, кронштейнів,стовпів, що межувало з об’ємним різьбленням. Профільовані об’ємні елементимайстри виконували переважно сокирами-тесаками.
До найдавніших технік художнього декоруваннявиробів із дерева належить різьблення. Воно поділяється на плоске,плоскорельєфне, контррельєфне, ажурне та об’ємне. Найпоширеніше — плоскерізьблення — буває контурним, виїмчастим, трьохгранновиїмчастим та ін. Йогороблять одним ножем або кількома різцями (долотами). Наприклад, контурноюрізьбою у XVIII—XIX ст. в Карпатах прикрашали скрині та інші вироби. Виїмчастевиконували півкруглим долотом. Значно складніше, трьохгранновиїмчастерізьблення поширилося на значній території України у XVIII— XIX ст. Йоговиконували прямим, скісним, кутнім та півкруглим долотами.
Найбільшу кількість доліт (близько 50)використовували гуцульські майстри плоского різьблення наприкінці XIX ст. Майжекожний мотив вони вирізували іншим долотом.
Плоскорельєфне різьблення, що має кількависотних рівнів від фону, також виконували великою кількістю доліт та іншихдопоміжних інструментів.
Контррельєфне різьблення застосовували,виготовляючи різноманітні дерев’яні форми для кахель, печива, сиру, вибійкитощо. Виконувалось майже аналогічно, як і трьохгранновиїмчасте, однак набагатоглибше, з використанням доліт із закругленими фасками для вибирання деревини.
Ажурне різьблення нагадує плоскорельєфне, маєнаскрізь прорізане тло. Найскладніше за технікою виконання (з рельєфним іажурним характером мотивів) так зване «сніцарське різьблення» привиготовленні іконостасів, культивоване у XVII—XIX ст. цеховими різьбярами,
Кругле різьблення інколи застосовується увиготовленні й оздобленні святкового посуду, музичних інструментів, палиць,дитячих іграшок тощо. Його технічні прийоми ґрунтуються на засадах народноїскульптури.
Крім різців використовуються допоміжніінструменти: пилочки, свердла, молотки, кліщі, рашпиль, напилки, а такожінструменти для розмітки та контролю (лінійка, кутник, малка, рейсмус, циркуль,шило тощо).
Інкрустація — техніка орнаментальногооздоблення виробів шматочками твердих матеріалів (дерева, металу, рогу,слонової кістки, перламутру, бісеру і под.), які вирізають і вкладають уповерхню. Декоративний ефект інкрустованого візерунка ґрунтується наконтрастному зіставленні тональних і колірних різнохарактерних матеріалів.Інтарсія — вид інкрустації, мозаїки на дереві. Цією технікою виконуютьзображення або візерунки зі шматочків кольорового дерева (шпону), які врізаютьврівень з поверхнею виробу або суцільно вкривають його поверхню (маркетрі).Таким чином найчастіше оздоблюють меблі, виготовляють декоративні панно тощо.Дендромозаїка належить до ювелірних технік декорування. Орнамент складають ізкрупинок дерева ледь завбільшки з макове зернятко.
Випалювання здавна роблять на світлих породахдерева: ялині, смереці, сосні, клені. Здебільшого ним оздоблюють бондарнийпосуд, рідше меблі. Нині випалювання застосовують при декоруванні дитячихіграшок та елементів народної дерев’яної архітектури. Розрізняють два способивипалювання — розжареними металевими штампиками («штансами»), звідбитків яких складають різноманітні орнаменти, й електрописаком, що даєчіткий контурний малюнок.
Розпис — зручна й оригінальна технікаорнаментування дерев’яних виробів, відома з X—XI ст. Технічно він мало чимвідрізняється від розпису на інших матеріалах. Орнамент наносять пензлями позаґрунтованій або незаґрунтованій поверхні виробу темперою, гуашшю, олійними йаніліновими фарбами, нітроемалями. З кінця XIX ст. розписані вироби почалипокривати лаком, що оберігало їх від забруднення.
Крім розглянутих традиційних прийомів і технік,зустрічаються їхні різновиди й поєднання, наприклад, «штампування» металевимипробійчиками, аналогічне карбуванню; зіставлення плетених частин із гладкимиповерхнями; контурне різьблення тонованих площин-елементів; викладанняорнаментів соломкою тощо.
Додаток В
Щоб кришка шкатулки не зсувалася набік і добретрималася, випилюють з фанери поперечні вкладиші і вставляють їх щільно достінок. Потім вставляють поздовжні вкладиші. (їх випилюють з урахуваннямтовщини поперечних вкладишів.)
/>
/>/>/>/>
/>
/>