--PAGE_BREAK--Учням, віднесеним за станом здоров’я до підготовчої медичної групи, оцінка виставляється на загальних підставах, за винятком виконання навчальних нормативів у видах фізичних вправ, які їм не дозволені.
Уроки фізичної культури з учнями, віднесеними до спеціальної медичної групи, проводяться окремо за спеціальною програмою. Поточні оцінки для них виставляються за знання та техніку виконання рухових дій, за чверть та за рік ставиться «зараховано» або «не зараховано».
Виходячи з того, що основним навчальним матеріалом з фізичної культури в початкових класах є елементи рухових дій з основної гімнастики, легкої атлетики, лижної підготовки, плавання, а також вивчення рухливих ігор та елементів спортивних ігор, рекомендуються такі норми оцінки рівня здобутих знань, умінь та навичок.
Оцінювання виставляється за 12-ти бальною шкалою.
Оцінка «5» (10-12 балів) ставиться за доскональне оволодіння технікою рухів, передбачених програмою, міцне знання правил рухливих ігор, уміння результативно використовувати набуті навички в руховій діяльності, відмінне виконання навчальних нормативів.
Досконале оволодіння технікою рухів, що входять до складу рухових дій, передбачених програмою для учнів початкових класів, вимагає дотримання встановленої форми рухів, виконання їх за певною амплітудою і в даному напрямі, дотримання встановленого темпу збереження необхідного ритму рухів при вмілому використанні зусиль, що забезпечують успішне їх виконання. Під час рухливих ігор учні початкових класів повинні виявити активність, спритність і уміння діяти в колективі.
Оцінка «4» (7-9 балів) ставиться за правильне виконання техніки рухів при наявності неістотних помилок, недостатньо результативне використання набутих навичок у руховій діяльності, вміння вільно включатись у рухливі ігри за визначеними правилами при частковому зниженні активності в процесі гри, добре виконання навчальних нормативів. До неістотних помилок у виконанні засвоєних рухів слід віднести часткове порушення форми руху, незначні зміни заданої амплітуди і напряму руху, часткове і деяке порушення норм використання зусиль, що забезпечують успішне виконання рухів.
Оцінка «3» (4-6 балів) ставиться за правильне в основному виконання техніки окремих рухів, але при допущенні деяких помилок, при обмеженому використанні набутих навичок у руховій діяльності, задовільному виконанні навчальних нормативів. До помилок у цьому випадку, слід віднести значне порушення форми руху, велике зменшення амплітуди і значне відхилення від заданого напряму, значне порушення темпу і ритму руху, дуже велике збільшення напружень при самостійному виконанні заданих рухів.
Оцінка «2» (1-3 бали) ставиться за неправильне з технічного боку виконання окремих рухів, дуже обмежене використання набутих навичок в руховій діяльності, незадовільне виконання навчальних нормативів.
ІІІ. Засоби на уроках фізичної культури в 1-4 класах Успіхом вирішення завдань фізичного виховання є правильне поєднання фізичних засобів, тобто правильна організація всього режиму учня, повноцінне харчування, виконання гігієнічних вимог у школі, вдома, кваліфіковане проведення занять фізичними вправами, систематичне загартування організму природними факторами (сонце, повітря, вода), профілактичні та лікувальні заходи.
Зміст фізичного виховання учнів початкових класів має три складові частини:
• фізичне виховання в школі;
• фізичне виховання на позакласних заняттях;
• фізичне виховання в сім’ї.
До форм організації, фізичного вихованім в школі належать:
• урок фізичної культури;
• форми фізичного виховання в режимі навчального дня;
• заняття в гуртках фізичної культури для молодших школярів, в секціях загально фізичної підготовки;
• змагання, свята, ігри, туристичні походи;
• екскурсії, перегляд кінофільмів на спортивну тематику, показові виступи, зустрічі з найкращими спортсменами.
У позашкільних заходах використовуються такі форми організації фізичного виховання:
• заняття в дитячо-юнацьких спортивних школах;
• заняття в туристично-екскурсійних станціях;
• заняття в парках культури і відпочинку, дитячих майданчиках, туристичних базах, житлово-комунальних конторах.
До форм фізичного виховання в сім’ї належать:
• заходи в режимі дня (ранкова гімнастика, загартування, фізкультпаузи під час виконання домашніх завдань);
• самостійне виконання фізичних вправ;
• виконання завдань фізичної культури;
• відпочинок, прогулянки, походи.
Серед названих засобів і умов, які сприяють правильному фізичному розвиткові дітей, особливе місце мають заняття фізичними вправами.
Фізичні вправи є основними засобами фізичного виховання в школі.
На уроках фізичної культури використовуються передбачені навчальною програмою вправи основної гімнастки (основні положення і рухи руками, ногами і тулубом, вправи з м’ячами, скакалками, акробатичні і танцювальні вправи, вправи на акробатичній стінці, вправи з рівноваги, ходьби, біг, стрибки, метання), рухливі ігри, лижна підготовка, плавання, вправи з легкої атлетики.
Шикування, перешикування використовується як засоби організації учнів на уроках фізичної культури, що сприяє правильному розвиткові постави, гнучкості рухів, концентрації уваги.
Усі вищезгадані вправи належать до групи вправ загального розвитку вони дають дітям добру школу рухів і сприяють зміцненню їх рухового апарату.
Вивчаючи основні положення і рухи руками, ногами, тулубом, учень набуває навиків основних компонентів будь-якого руху (напрямку, амплітуди, ритму, темпу) і навчається свідомо керувати своїми рухами.
Володіючи основними механізмами кожного руху, а також навчившись поєднувати їх, учень продовжує удосконалювати навики рухової дії до повного узгодження всіх їх компонентів; рухи стають точними, вільними, економними. Вправи загального розвитку виховують у дітей навики правильного дихання.
Вправи для формування правильної, постави і профілактики плоскостопії, необхідні для дітей молодшого шкільного віку, використовуються на кожному уроці.
Акробатичні вправи різнобічно впливають на організм дитини, особливо на вестибулярний апарат. З допомогою цих вправ найбільш ефективно розвиваються орієнтування в просторі та відчуття рівноваги.
Танцювальні вправи впливають на формування правильної постави, легкої і невимушеної ходьби. Діти, слухаючи музику, звикають поєднувати свої рухи з музичним супроводом.
Лазіння і перелізання сприяють розвиткові сили м’язів, особливо рук, плечового поясу, спритності, гнучкості, координації рухів, витривалості, впливають на формування правильної постави.
Вправи з рівноваги формують уміння зберігати рівновагу, що є важливим у житті і діяльності кожної людини. А тому ці навички формуються з дитинства, використовуючи спеціальні вправи.
Ходьба і біг належать до природних видів рулів. Вони сприяють розвиткові опорно-рухового апарату та займають у фізичному вихованні школярів одне з провідних місць. Основне освітнє завдання початкових класів — виховати у дітей правильну, раціональну, красиву ходьбу, з підтримкою даного темпу.
Біг на різні дистанції — один з найпоширеніших засобів фізичного виховання — є невід’ємною частиною до інших рухів (стрибки, метання, ігри). Основою навчання бігу в молодших класах є виховання навику вільного, прямолінійного бігу на пальцях з високими підніманнями стегна, паралельними постановці стопи.
У першому класі головну увагу необхідно звернути на вільний біг із зберіганням правильної постави, в другому — навчати дітей ставити ногу з попередньої частини стопи, бігти рівномірно, а також із зміною темпу.
У третьому класі навчають дітей швидкому бігові із вмінням долати перешкоди під час бігу.
Стрибки — природний вид рухової діяльності Вони характеризуються короткочасними, але значними особистими зусиллями, розвивають швидкісну орієнтацію в просторі, координацію рухів, сприяють розвитку швидкості, спритності, сміливості. Заняття стрибками позитивно впливають на діяльність серцево-судинної системи, дихальної систем й організму.
У молодших класах перш за все вивчають такі елементи стрибка:
правильний розбіг, відштовхування, координація рухів у польоті і приземленні:
Метання — це теж вид рухової діяльності. Вправи з метання предметів позитивно впливають на розвиток нервово-м’язового та кістково-зв’язкового апаратів. Метання сприяє виробленню в дитини точності, узгодження дій кисті, рук, передпліччя, плеча, плечового поясу, ніг, тулуба, удосконалює окомір і вміння розраховувати свої зусилля.
Ігри. У цей розділ навчальної програми входять різні рухливі ігри з елементами бігу, стрибків, метання, вправи для загального розвитку, лазіння, перелізання. Емоційний підйом учнів під час гри сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу та вдосконаленню навиків розвитку фізичних якостей. На уроках фізкультури в 1-2 класах необхідно проводити по одній-дві, а в 3 — одну гру.
Під час занять з лижної підготовки діти вивчають правила поведінки з лижами, палками, вивчають основні стройові вправи з лижами, види шикування, перешикування, а також елементами лижної підготовки: по перемінному двокроковому ходу, ступаючому, поворотах і т.д.
Плавання має велике прикладне значення, а тому входить у програму фізичної культури. Плавання — один із найбільш дійових засобів оздоровлення та фізичного розвитку дитини.
ІІІ.1. Завдання фізичного виховання школярів 1-4 класів Фізичне виховання є невід’ємною частиною навчально-виховного процесу роботи школи воно спрямоване підготувати учнів до життя та суспільно-корисної праці.
Робота з фізичного виховання є багатогранна і потребує від дитини самостійності, ініціативи, організованості, активності та кмітливості.
Основні завдання школи: зміцнення здоров’я, сприяння правильному фізичному розвиткові загартування школяра. Ці завдання і є важливими у всій роботі з фізичної культури і спорту в школі, повинні бути в центрі уваги вчителя початкового навчання та всього педагогічного колективу.
Шкільний вік — це період швидкого росту і фізичного розвитку організму дитини, а тому школа повинна приділити значні зусилля для нормального розвитку учнів.
У цей період необхідно звернути увагу на розвиток і зміцнення серцево-судинної системи, органів дихання, а також стимулювати нормальний обмін речовин в організмі.
Важливе значення у цьому віці має також зміцнення опорно-рухового апарату, різносторонній розвиток м’язової системи, формування правильної постави, рухової активності дітей. Це впливає на розвиток центральної нервової систем й, удосконалює аналізатори і розвиток взаємодії.
Виробляти учням спеціальні гігієнічні навички — це є теж одним із завдань фізичного виховання в школі.
Виконання цього завдання досягається шляхом бесід, перегляду кінофільмів тощо.
Формування і удосконалення в школярів рухових навичок, вивчення В нових рухів і окремих дій є теж завдання фізичного виховання в школі.
Зміст шкільної програми з фізичної культури побудований так: діти систематично займаються на уроках фізичної культури, вдома, в гуртках та спортивних секціях, оволодівають життєво важливими навичками: ходьбою, бігом, метанням, рівновагою, ходьбою на лижах, плаванням.
Програма для учнів початкових класів пропонує навчання вправ з основної гімнастики, ігор, лижної підготовки, плавання та вправ з легкої атлетики.
Завдання вчителя полягає в тому, щоб кожен учень систематично виконував фізичні вправи. Розвиток фізичних якостей (сили, швидкості, гнучкості витривалості, спритності) залежно від віку теж є одним із завдань фізичного виховання в школі.
Швидкість, сила, спритність, витривалість — якості, необхідні кожній людині. Проведення фізичних вправ у різному темпі, з різною складністю протягом більшого чи меншого часу сприяє розвиткові цих якостей.
Увесь процес фізичного виховання спрямований на вихованні у дітей таких морально-вольових якостей, як сміливість, упевненість, дисциплінованість, колективізм, почуття дружби та товариськості, працьовитості, культури поведінки.
Це завдання фізичного виховання вирішується засобами фізичних вправ (стрибки у висоту, стрибки через перешкоди, вправи з рівноваги, ігри і т.д.).
Вольові якості неможливо виховати без одночасного виховання моральних якостей особистості, а моральне виховання без вольової діяльності, вольових зусиль.
Формування правильної постави теж є одним із завдань фізичного виховання в школі. Цей процес є довготривалим і складним. Щоб досягти належних результатів, необхідно слідкувати за правильним положенням тулуба дитини, коли вона сидить, ходить, використовувати фізичні вправи для формування правильної постави на уроках фізичної культури, під час фізкультхвилинок, фізкультпауз. ранкової гімнастики і т.д.
Одним із завдань фізичного виховання школярів є виховання стійкого інтересу і навиків самостійно займатися фізичними вправами. Це завдання в школі необхідно реалізовувати з усіма дітьми, а всі заняття проводити організовано, енергійно, зацікавити змістом і формою навчального матеріалу, створювати умови для прояву дружніх взаємовідносин.
Для успішного проведення фізкультурно-масової роботи в школі, проведення уроків фізичної культури, позакласних заходів необхідна допомога вчителеві з боку учнів. Це завдання фізичного виховання вирішується в школі через доручення учням організовувати і проводити ігри, змагання зі своїми товаришами, показувати їм виконання вправ. Обов’язковою умовою підготовки фізкультурного активу е виконання доручень, завдань, відповідальність перед товаришами та колективом.
ІІІ.2. Оздоровче, освітнє і виховне значення рухливих ігор З давніх-давен в Україні будь-які зібрання дорослих і дітей супроводжувались ігровою діяльністю, найбільш поширеними різновидами якої були біг, скачки, стрільба з лука, кулачні бої, метання спису, а жінки та дівчата водили хороводи. Участь у грі дозволяла людині відійти від проблем повсякдення, запобігала виникненню сумніву й недовіри до своїх сил.
Час вносить зміни у зміст ігор, створює багато різних варіантів, лише їхня рухлива основа залишається незмінною. Гра включає всі види природних рухів: ходьбу, біг, стрибки, метання, лазіння, вправи із предметами, а тому є незамінним засобом фізичного виховання дітей. Світ ігор дуже різноманітний: рухливі, сюжетні, народні, рольові, спортивні, пташині, командні, групові, ігри-естафети, ігри-конкурси, ігри-забави, ігри-змагання тощо.
Народна педагогіка вимагає, щоб батьки, вчителі, вихователі піклувались про фізичний розвиток дитини, всіляко заохочували її до рухів. „Як дитина бігає і грається, так її здоров’я усміхається", — стверджує прислів’я. Чим більше дитина рухається, тим краще росте і розвивається. Гіподинамія (обмеження рухової активності школяра) веде до порушення обміну речовин, діяльності серцево-судинної та дихальної систем, негативного впливу на опорно-руховий апарат.
Найкращими „ліками" для дітей від рухового „голоду" є рухливі ігри. Народні рухливі ігри за змістом і формою прості і доступні дітям різних вікових груп. Вони є універсальним засобом у фізичному вихованні молоді.
Оздоровче значення ігор:
• сприяють гармонійному росту організму школяра;
• формують правильну поставу;
• загартовують організм;
• підвищують працездатність;
• зміцнюють здоров’я.
Великий оздоровчий ефект має проведення ігор на свіжому повітрі незалежно від пори року. Це зміцнює мускулатуру, покращує діяльність дихальної, серцево-судинної системи, збільшує рухливість суглобів і міцність зв’язок, стимулює обмінні процеси, позитивно впливає на нервову систему, підвищує опірність організму до простудних захворювань.
Близько 70% шкіл України не мають спортивних залів. Вихід тільки один: влітку і взимку, навесні і восени проводити уроки фізичної культури на свіжому повітрі. При цьому всі учні і вчитель повинні бути одягнені у спортивну форму. При зміні погоди відповідно змінюється одяг, який повинен забезпечити вільність рухів, надійно запобігати охолоджуванню і перегріванню.
Одяг учнів при плюсовій температурі має бути такий: футболка або майка з бавовни, спортивний костюм або шорти чи спортивні труси, шкарпетки, кросівки або кеди. У вітряну погоду можна надіти ще вітрівку, пов’язку на голову або тоненьку шапочку.
Одяг учнів при низькій або мінусовій температурі (пізня осінь або рання весна, взимку): футболка з довгими рукавами, теплий трикотажний спортивний костюм, шерстяні шкарпетки, кросівки, куртка, шапочка і рукавиці.
Освітнє значення ігор:
• формують рухові вміння і навички з бігу, стрибків, метання тощо;
продолжение
--PAGE_BREAK--