Позакласна робота з інформатики в початковій школі

Міністерствоосвіти і науки, молоді та спорту України
Вищийнавчальний комунальний заклад
«Білгород-Дністровськепедагогічне училище»
П(Ц)Кпсихолого-педагогічних дисциплін
Позакласнаробота з інформатики в початковій школі
Курсоваробота з методики викладання інформатики

студентаIV курсу групи А
відділення«Початкове навчання»
БортногоОлександра Сергійовича
2011
Зміст
Вступ
Розділ1. Методика проведення позакласної роботи в початковій школі
1.1 Позакласна робота, як формапідвищення знань з інформатики
1.2Форми позакласної роботи з інформатики
1.3Особливості позакласної роботи з інформатики
Розділ2. Дослідно-експериментальна робота під час проходження переддипломної роботи
2.1Позакласна робота з інформатики адаптована для початкової школи
2.2 Аналіз власного досвідупроведення позакласних заходів з інформатики під час проходження переддипломноїпедагогічної практики
Висновки
Списоквикористаних джерел
Додатки

Вступ
 
Підвищенняефективності освіти неможливе без створення нових форм навчання учнів. Узв'язку із цим велику увагу сьогодні приділяється позакласній діяльності учнів.Тут більшу роль грає самостійна робота учнів з комп'ютером, робота над самимінформаційним об'єктом.
Щоб учні любиливідвідувати уроки інформатики необхідно прищепити любов до уроків, а це можназробити на позакласних заняттях з використанням інформаційних технологій.
Тема «Позакласнаробота з інформатики в початковій школі» обрана невипадково, тому щоперсональний комп'ютер (РС) — це не просто шедевр сучасної високої технології — це двері, уже зараз що широко відкрили дорогу до світової інформації. Персональнийкомп’ютер в освіті — це пристрій, що провокує вчителя й учня на творчість іноваторство, що дає можливість перейти до нових форм навчання.
Позакласнаробота є складовою частиною всього навчального процесу, природним продовженнямроботи на уроці. Основні завдання позакласної роботи наступні: поглиблювати йрозширювати знання й практичні навички учнів; розвивати логічне мислення,кмітливість, виявляти найбільш обдарованих і здатних дітей, сприяти їхньомуподальшому розвитку, виробляти інтерес до предмету, утягувати дітей у цікавізаняття, а цим зміцнювати дисципліну, організованість і колективізм.
Позакласнаробота відрізняється від класної тим, що вона будується на принципідобровільності. Тут учням не виставляють оцінок, але обґрунтованість суджень,кмітливість, швидкість обчислень, використання раціональних способів рішенняповинна заохочуватися. Для позакласної роботи вчитель підбирає доступнийматеріал підвищених труднощів або матеріал, що доповнює вивчення основногокурсу інформатики, але з урахуванням наступності із класною роботою. На відмінувід уроку позакласна робота носить характер розваг, ігор, змагань.
Застосовуючиінформаційні технології на заняттях можна спостерігати подив і гострий інтересучнів, радість на їхніх обличчях від виниклого здогаду.
Перед вчителем постаєзавдання організації процесу навчання таким чином, щоб учень здобував навичкисамостійної діяльності, об'єктивно оцінював свої знання й уміння, ставив передсобою завдання й знаходив рішення. Такий вчитель повинен добре володіти матеріалом,творчо підходити до кожного заняття, не боятися думати, постійно перебувати впошуку нових педагогічних методів і прийомів, добре знати психологію учня.
У сучасної школинемає іншого вибору, ніж адаптація її до інформаційного століття. Досягненнязагальної комп'ютерної грамотності необхідно всім учням для їхнього існування йпроцвітання в суспільстві, розвиток якого буде ґрунтуватися на інформаційнійтехнології.
У зв'язку із цимми розробили наступний апарат дослідження:
Темакурсової роботи: «Позакласна робота впочаткових класах з інформатики»
Метадослідження:визначитивплив позакласної роботи з використанням інформаційних технологій на розвитокучнів
Об'єктдослідження:учнівськийколектив
Предметдослідження:особливостіпроведення позакласної роботи з інформатики з використанням інформаційнихтехнологій
Завданнядослідження:
1. Вивчити теоретичну й методичнулітературу по темі: «Позакласна робота в початкових класах з інформатики».
2. Проаналізувати форми позакласної роботиз використанням інформаційних технологій адаптовані для початкової школи.
3. Проаналізувати вимоги до організаціїпозаурочної роботи зі школярами й способи застосування цікавого матеріалу внавчально-виховному процесі в початковій школі.
Методидослідження: вивчення методичної літератури,спостереження, бесіда.
Гіпотеза:позакласна робота з інформатики підвищує цікавість та рівень пізнавальноїактивності у учнів при вивченні предмета.

Розділ1. Методика проведення позакласної роботи в початковій школі
1.1Позакласна робота — одна з форм підвищення знань з інформатики
позакласнийметодика школа
Позаурочний часможе використатися вчителями-предметниками для рішення комплексу завдань позалученню школярів у дивний світ науки. Розширення й поглиблення знань і вміньпо предмету, підвищення інтересу учнів до інформатики, як одному із предметівприродничого циклу, підвищення рівня мотивації навчальної діяльності,реалізація на практиці основних принципів особистісно-орієнтовного навчання,створення умов сприятливому прояву знань і вмінь у нестандартних ігровихситуаціях.[ 10, с.13]
Вибіртого, як часто проводити огляд результатів роботи факультативів, гуртків, науковихсуспільств школярів і інших форм позаурочної роботи із предметів — тиждень,місяць або декада — визначається планом роботи школи й сформованих традицій.
Змістроботи рік у рік повинні змінюватися, тому що в іншому випадку, привикористанні того самого програмного матеріалу, може спостерігатися деякаодноманітність у завданнях.
Наприкінціроку бажано організувати свято знань, де необхідно підвести підсумки змаганьміж класами, нагородити переможців.
Основнимивимогами до організації позаурочної роботи зі школярами є:
· Залучення всіх учнів з урахуванням їхінтересів і здібностей;
· Органічна єдність навчальної йпозаурочної діяльності;
· Захопливість всіх позаурочних занять;
· Підвищення ролі самих дітей і органівдитячого самоврядування;
· Взаємодія школи з позашкільнимиустановами.
Інтереси людинирізноманітні, як різноманітний навколишній світ. Однак з різноманіттяпредметів, явищ навколишнього світу в інтересах кожної особистості вибірково відбиваєтьсясаме те, що важливо, коштовно для самих особистостей, що пов'язане з їїіндивідуальним досвідом і розвитком.
Виходячи зтеорії психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу, постійний істійкий вплив на формування особистості, її психічного й інтелектуальногорозвитку роблять знання, засновані саме на пізнавальному інтересі.
Пізнавальнийінтерес найтіснішим чином сполучений з формуванням різноманітних особистіснихвідносин: виборчого відношення до тієї або іншої галузі науки, пізнавальноїдіяльності, участі в них, спілкування зі співучасниками пізнання. Саме на цій основіпізнання предметного світу й відносин до нього, науковим істинам формуєтьсясвіторозуміння, світогляд, світовідчування.[5, с.56]
Специфікапозакласної роботи полягає в тому, що вона проводиться за програмою, обраноювчителем і звичайно погодженої з учнями, з обліком їхніх інтелектуальнихможливостей і пізнавальних інтересів.
Дидактикоюзатверджується, що самостійна діяльність учнів у придбанні нових знань завласною ініціативою понад програму шкільного предмету можлива лише принаявності серйозного інтересу до предмету.
Сучасне поданняпро придбання нових знань має необмежені можливості, які можна реалізувати,тільки маючи весь необхідний інструментарій для пошуку й відбору інформації.Предмет «Інформатика» такі можливості надає, особливо коли до реалізаціїінтересу дитини притягнуті професійно підготовлені педагогічні кадри.
Тому важливомати не тільки документ про педагогічне утворення із вказівкою відповідногопрофілю, але постійно вдосконалювати свою майстерність, щоб бути цікавим дітям.
«Смертельнийгріх учителя – бути нудним» (Гербарт). Цей афоризм часто визначає розуміннявчителем місця пізнавального інтересу в навчанні, що розглядається їм якінструмент пожвавлення навчального процесу, що перебуває в його руках. І саме томутак важлива наявність експерименту в освітній установі, як умови для розвитку йудосконалювання всіх його учасників.
Впливмайстерності вчителя на пізнавальний інтерес учня — незаперечний факт. У рукахучителя перебуває доля пізнавальних інтересів учнів. Виборче відношення донавчальних предметів у першу чергу залежить від вчителя, від його особистості йвід ступеня його майстерності.
Виходячи зтеорії розвитку пізнавального інтересу, насамперед, шукаємо серед дітейдопитливих і послідовно ведемо їх інтерес до необхідності теоретичних знань, допізнання складних теоретичних питань і проблем конкретної науки з використаннямїх як інструмента пізнання.
На урокахінформатики є чимало можливостей зацікавити школярів змістом тієї або іншоїнауки. Разом з тим, основна мета уроків складається з навчання певномукомплексу процедур інформатико-математичного характеру, цікавість викладуповинна бути підлегла цій мети. Однак розвиток здатностей учнів відбувається врамках вивчення обов'язкового матеріалу. На цьому наголошує дидактика — відпростого до складного.
Додатковіможливості для розвитку здатностей учнів і прищеплювання їм інтересу доінформатики і її додатків надають різні позакласні форми занять з інформатики.Вони можуть бути націлені на розвиток певних сторін мислення й рис характеруучнів, іноді не переслідуючи, як основна мета розширення або поглибленняфактичних знань по інформатиці. Таке розширення відбувається як би саме по собі,як результат виниклого інтересу до предмета. [ 7, с.201-202]
Таким чином, під«позакласною роботою» з інформатики треба розуміти заняття, проведені впозаурочний час, засновані на принципі добровільної участі й покликанівирішувати три основні завдання:
1)   поглибититеоретичні знання й розвивати практичні навички учнів, виявити математичні здібності;
2)   сприятивиникненню в більшості учнів, залучення деяких з них у ряди «аматорів»інформатики;
3)   організаціядозвілля учнів у вільне від навчання час.
Позакласнізаняття з інформатики можуть бути побудовані як на матеріалі лише побічнозв'язаному зі шкільною програмою, так і на матеріалі, що безпосередньо примикаєдо роботи в класі, але не дублюючи цю роботу в рамках загальнообов'язковогомінімуму.
Міжнавчально-виховною роботою, проведеної на уроках, і позакласною роботою існуєтісний взаємозв'язок: навчальні заняття, розвиваючи в учнів інтерес до знань,сприяють розгортанню позакласної роботи, і навпаки, позакласні заняття, щодозволяють поглиблювати ці знання, підвищують успішність учнів і їхній інтересдо навчання. Однак позакласна робота не повинна дублювати навчальну роботу вкласі, інакше вона перетвориться у звичайні додаткові заняття.
Говорячи прозміст позакласної роботи з учнями, що цікавляться інформатикою, відзначаємонаступне:
· Традиційна тематика позакласних занятьзвичайно розглядає такі питання, які хоча й виходять за рамки офіційноїпрограми, але й мають багато точок дотику з розглянутими в ній питаннями.
· Різноманітна подача матеріалу емоційновпливає на учнів. Додаткові відомості пізнавального характеру сприяютьактивності учнів, що є рішенням основної проблеми в одержанні якісних знань.[6, с.158]
1.2Форми позакласної роботи
Широтою й розманітністюзмісту позакласної роботи обумовлене й багатство її форм.
Формипозакласної роботи — це ті умови, у яких реалізується її зміст. Формпозакласної роботи величезна кількість. Це різноманіття створює складності вїхній класифікації, тому єдиної класифікації немає. Існують класифікації пооб'єкту впливу й по напрямках, завданням навчання й виховання (мал.).
Будь-яка форма позакласноїроботи тією чи іншою мірою сприяє рішенню завдань морального, розумового, фізичного,екологічного, економічного, естетичного навчання, виховання й розвитку. У цьомузв'язку будемо розглядати класифікацію форм позакласної роботи з об'єктавпливу.
Індивідуальна робота- це самостійна діяльність окремих учнів, спрямована на самовиховання, на виконаннязавдань вчителя й доручень колективу, що виходять за рамки навчальних програм.
Кріміндивідуальної виділяють гурткові (групові), що поєднують і масові формипозакласної роботи. Дооб'єднуючих форм роботи ставляться клуби, шкільні музеї, суспільства, тимчасовіколективи, тощо.
У позакласнійдіяльності варто широко використати такі форми масової роботи, як змагання,конкурси, олімпіади, огляди. Вони стимулюють активність, розвивають ініціативу,зміцнюють колектив. Масова робота містить у собі більші можливості активізації учнів,хоча ступінь її може бути різної. Так, конкурс, олімпіада, змагання, гра вимагаютьбезпосередньої активності кожного.
Деякі видипозакласних заходів :
— Вечір інформатики
— Вікторина поінформатиці
— Класна година
— Клубнадіяльність
— Конкурс
— Гурткові заняттяпо інформатиці
— Предметнітижні, декади, місячники
— Усний журнал
— Шкільнапечатка
1.3Особливості позакласної роботи в початковій школі
Варто розрізнятидва види позакласної роботи з інформатики: робота з учнями, що відстають відінших у вивченні програмного матеріалу (додаткові позакласні заняття); робота зучнями, що проявляють до вивчення інформатики підвищений, у порівнянні зіншими, інтерес і здатності (властиво позакласна робота в традиційномурозумінні змісту цього терміна). Говорячи про перший напрямок позакласної роботи,відзначимо наступне. Цей вид позакласної роботи з учнями по інформатиці в цейчас має місце в кожній школі.
Разом з тимпідвищення ефективності навчання інформатиці повинне привести до зниженнязначення додаткової навчальної роботи з відстаючими. В ідеальному випадкуперший вид позакласної роботи повинен мати яскраво виражений індивідуальний характері проявлятися лише у виняткових випадках (наприклад, у випадку тривалої хвороби,переходу зі школи іншого типу). Однак у цей час ця робота вимагає ще значноїуваги з боку вчителя інформатики. Основною метою її є своєчасна ліквідація (іпопередження) наявних у прогалинах, що вчаться, у знаннях і вміннях за курсомінформатики.
Передовий досвідроботи вчителів інформатики свідчить про ефективність наступних положень, пов'язанихз організацією й проведенням позакласної роботи з відстаючими.
1. Додаткові(позакласні) заняття по інформатиці доцільно проводити з невеликими групамивідстаючих (по 3-4 чоловік у кожній); ці групи учнів повинні бути доситьоднорідні як з погляду наявних у школярів прогалинах у знаннях, так і з поглядуздатностей до навченості.
2. Вартомаксимально індивідуалізувати ці заняття (наприклад, пропонуючи кожному з такихучнів заздалегідь підготовлене індивідуальне завдання й роблячи в процесі йоговиконання конкретну допомогу кожному).
3. Заняття звідстаючими в школі доцільно проводити не частіше одного разу в тиждень,сполучаючи цю форму занять із домашньою роботою учнів за індивідуальним планом.
4. Післяповторного вивчення того або іншого розділу інформатики на додаткових заняттяхнеобхідно провести підсумковий контроль із виставлянням оцінки по темі.
5. Додатковізаняття з інформатики, як правило, повинні мати навчальний характер; при проведеннізанять корисно використати відповідні варіанти самостійних або контрольнихробіт з дидактичних матеріалів, а також навчальні посібники (і завдання)програмового типу.
6. Вчителевіінформатики необхідно постійно аналізувати причини відставання окремих учнів прививченні ними інформатики, вивчати типові помилки, що допускають учнями прививченні тієї або іншої теми. Це робить додаткові заняття по інформатиці більшеефективними.
Друге іззазначених вище напрямків позакласної роботи з інформатики — заняття з учнями,що проявляють до її вивчення підвищений інтерес, відповідає наступним основнимцілям:
1. Пробудження йрозвиток стійкого інтересу до інформатики.
2. Розширення йпоглиблення знань з програмового матеріалу.
3. Оптимальнийрозвиток здатностей учнів і прищеплювання їм певних навичок науково-дослідногохарактеру.
4. Вихованнякультури мислення.
5. Розвиток вуміння, що вчиться, самостійно й творчо працювати з навчальної й науково-популярноюлітературою.
6. Розширення йпоглиблення подань знань про практичне значення інформатики в життісуспільства.
7. Розширення йпоглиблення знань учнів про культурно-історичну цінність інформатики, про роліінформатики у світовій науці.
8. Виховання почуттяколективізму й уміння сполучити індивідуальну роботу з колективною.
9. Установленнябільш тісних ділових контактів між вчителем інформатики й учнями й на цій основібільш глибоке вивчення пізнавальних інтересів і запитів школярів.
10. Створення активу,здатного надати вчителеві інформатики допомогу в організації ефективного навчанняінформатиці всього колективу даного класу (допомога у виготовленні наочногоприладдя, заняттях з відстаючими, у пропаганді знань по інформатиці серед іншихучнів).
Передбачається,що реалізація цих цілей частково здійснюється на уроках. Однак у процесі класнихзанять, обмежених рамками навчального часу й програми, це не вдається зробити здостатньою повнотою. Тому остаточна й повна реалізація цих цілей переноситьсяна позакласні заняття цього виду.
Разом з тим міжнавчально-виховною роботою, проведеної на уроках, і позакласною роботою існуєтісний взаємозв'язок: навчальні заняття, розвиваючи в учнів інтерес до знань,сприяють розгортанню позакласної роботи, і, навпаки, позакласні заняття, щодозволяють учнем застосувати знання на практиці, що розширюють і поглиблюють цізнання, підвищують успішність учнів і їхній інтерес до навчання. Однакпозакласна робота не повинна дублювати навчальну роботу, інакше вонаперетвориться у звичайні додаткові заняття.
Говорячи про змістпозакласної роботи з учнями, що цікавляться інформатикою, відзначимо наступне.Традиційна тематика позакласних занять обмежувалася звичайно розглядом таких питань,які хоча й виходили за рамки офіційної програми, але мали багато точок дотику зрозглянутими в ній питаннями. Так, наприклад, традиційними для розгляду на позакласнихзаняттях по інформатиці були історичні відомості, завдання підвищеної складностіпо програмуванню, елементи математичної логіки, системи числення й т.д.
За останні рокив інформатиці виникли нові напрямки, що мають практичне значення й великийпізнавальний інтерес — комп'ютерні технології обробки інформації, зокрема, мультимедіа,гіпертекст, Інтернет. Ці питання вже знайшли своє відбиття в програмі поінформатиці, однак практика показує, що кількість відведених годин явнонедостатньо, і тому позакласна робота може стати серйозною підмогою впідвищення якості підготовки учнів по інформатиці.
Відновлення, що відбуваєтьсяу змісті курсу інформатики призвело до виникнення тенденції відновлення зміступозакласних занять по інформатиці, однак це не означає, що варто відмовитисявід тих або інших традиційних питань, які становили дотепер зміст позакласнихзанять і викликають в учнів незмінний інтерес.
Значенняпозакласної роботи з інформатикив початковійшколі.
Значенняпозакласної роботи з інформатики з молодшими школярами полягає в наступному:
1. Різні види цієї роботи в їхнійсукупності сприяють розвитку пізнавальної діяльності учнів: сприйняття, уваги,пам'яті, мислення, мови, уяви.
2. Вона допомагає формуванню творчихздатностей учнів, елементи яких проявляються в математичній або логічнійкмітливості, при проведенні на позакласних заняттях відповідних ігор.
3. Деякі види позакласної роботи дозволяютьдітям глибше зрозуміти роль комп'ютера в житті людини.
4. Позакласна робота сприяє вихованнюколективізму й товариства (у зв'язку з роботою з випуску стінгазет за допомогоюкомп'ютера й відповідного програмного забезпечення, при організації команднихзмагань по проведенню ігор і т.д.)
5. Головне ж значення різних видівпозакласної роботи полягає в тому, що вона допомагає підсилити інтерес учнів довивчення комп'ютера, сприяє підвищенню пізнавальної діяльності учнів.

Розділ2. Дослідно-експериментальнаробота під час проходження переддипломної роботи
2.1Позакласна робота з інформатики адаптована для початкової школи
Формипозакласної роботи із предметів у школі різноманітні. Накопичено величезнийдосвід позакласної роботи з різних дисциплін. Уміле використання позакласноїроботи з різних навчальних дисциплін з використанням специфіки предметаінформатики забезпечать успіх проведення позакласних занять по інформатиці. Формипозакласної роботи класифікуються по різних ознаках: по охопленню учнів, зачасом проведення, по систематичності, по дидактичній меті тощо. Посистематичності можна виділити епізодичні позакласні заходи й постійно діючіпозакласні організації ( що працюють принаймні впродовж навчального року).Проаналізувавши різні форми позакласної роботи можна виділити наступні, щоможна проводити з учнями початкової школи, враховуючи їх вікові особливості,рівень знань та навичок роботи з технічними засобами.
1. Підготовка йпроведення шкільних конкурсів по інформатиці.
2. Випуск шкільноїгазети.
3. Проведенняпозакласних заходів: вікторин, вечорів, КВК по інформатиці тощо.
5. Різноманітніпо формах, завданням гуртки по інформатиці.
Аналізуючидосвід роботи вчителів школи, можна визначити, що найбільшим інтересом у дітейкористуються заняття ігрового, змагального характеру: вікторини й конкурси.
У школіпозакласну роботу можна проводити в такий спосіб:
— тижденьінформатики (разом з математикою, малюванням, трудове навчання тощо);
— створенняшкільної газети;
— проведенняконкурсів-змагань між класами.
 Щоб дитина малапозитивний результат, заняття повинні бути не стихійними, а мати певну систему.Учитель повинен чітко бачити кінцевий результат і вести до нього школяра.
Немаєнеобхідності доводити, що позакласні заняття підвищують інтерес до предмета,спонукують учнів до самостійної роботи й на уроках, до постійного пошуку чогосьнового. Головне — з'являється можливість розкритися й виразити свою творчість.
2.2Аналіз власного досвіду проведення позакласних заходів з інформатики під часпроходження переддипломної педагогічної практики
Під часпроходження переддипломної педагогічної практики в НВК школі-гімназії м.Білгорода-Дністровського Одеської області проводилась робота по дослідженнютакого питання: «Позакласна робота з інформатики в початковій школі».
Предметдослідження – учнівський колектив 2 – 4 класів
Під часпрактичної частини робота будувалася, виходячи з мети курсової роботи, яку буловизначено ще на початку: визначити вплив позакласної роботи з використаннямінформаційних технологій на розвиток учнів в початковій школі.
У процесідослідження намагався довести гіпотезу про те, що позакласна робота зінформатики підвищує цікавість та рівень пізнавальної активності у учнів прививченні предмета.
Вході досліду було проведено декілька позакласних заходів з інформатики звикористанням навчальних комп’ютерних програм, ігор.
Підгрою ми розуміємо такий вид діяльності, що характеризується взаємодією гравців,дії яких обмежені правилами й спрямовані на досягнення якої-небудь мети.
Особливістюкомп'ютерних ігор є те, що в якості одного із гравців виступає комп'ютер.
Унавчальній комп'ютерній грі можна здобувати знання, уміння й навички задопомогою діяльності за заданими правилами. У них необхідно виділяти двакомпоненти: навчальний та ігровий. На уроці один з компонентів може переважати,тобто гра під час навчання й навчання під час гри.[ 1, с.7]
Якщопереважає навчальний компонент, то гра надає широкі можливості, пов'язані ізсприйняттям знань, умінь і навичок, їхнім застосуванням. У випадку ж перевагиігрового компонента гра може використовуватися як засіб для наочності йпідвищення мотивації до навчання.
Гразаймає значне місце в перші роки навчання дітей у школі. Спочатку учнівцікавить тільки сама форма гри, а потім вже й той матеріал, без якого не можнабрати участь у грі. У ході гри учні непомітно для себе виконують різні вправи.Гра ставить учнів в умову пошуку, пробуджує інтерес до перемоги, отже, дітипрагнуть бути швидкими, спритними, чітко виконувати завдання, дотримуючиправила гри.
Включенняв урок ігор і ігрових моментів робить процес навчання цікавим, створює в дітейбадьорий робочий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні навчальногоматеріалу. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких вирішується те або іншерозумове завдання, підсилює інтерес дітей до предмета, до пізнання ниминавколишнього світу.
У цейчас, у зв'язку з оснащенням всіх освітніх установ комп'ютерними класами, знаявністю комп'ютерів у родинах першокласників, гостро встає проблемаправильного й ефективного використання в процесі навчання й вихованнякомп'ютерних ігор. Неминуче постає питання правильного вибору, – які ігрирозвивають учня, а які з них мають сумнівну цінність.
Підчас переддипломної практики були проведені такі ігри: «Барбі», «Рибка Фредді»,«Баба Яга», «Весела математика»; а також позакласні заходи на тему: «Турнірюних знавців інформатики», брейн-ринг «Для розумних і допитливих».
Буврозроблений план «Тижню інформатики» та проведений в початкових класах.[Додатки 2,3,4,5,6 ]
Задопомогою гри «Барбі» ми розширювали знання дітей про базову конфігураціюкомп’ютера, вдосконалювали навички роботи з мишею, розвивали увагу, пам’ять,логічне мислення, почуття взаємодопомоги.
Гра«Баба Яга» допомагала учням вчити літери, швидше читати книжки, привчалаповажати та любити книжки. Ця програма допомагає швидко та з цікавістю читатикнижки, прагнути пізнавати нове, цікаве.
Такожна позакласних заходах використовувалась навчальна програма «Веселаматематика», яка систематизовувала здобуті знання з математики в ігровій формі.Під час проведення цієї гри діти з цікавістю розв’язували завдання, а казковігерої допомагали їм у цьому. З виконанням кожного завдання діти з великим бажаннямперейти до наступного питання.
Такимчином на позакласних заняттях можна поєднувати ігрові моменти з навчальноюдіяльністю, тим самим поліпшуючи результати засвоєння матеріалу.

Висновок
Отже,які ж позитивні результати дає позакласна робота? Так, ВР спрямованаздебільшого на розвиток уяви школярів на основі образного матеріалу, що неподається однозначному тлумаченню й ставить перед учнями проблеми, у тому числій моральному характері. На них реалізуються мнемонічні здатності, розумовіоперації, вони функціональні, вони можуть часом: “осягнути неосяжне ”;гармонійно об'єднати фактичний і теоретичний матеріал; звичайне сприйняттяінформації й творчу роботу; емоційний і логічний способи сприйняття – словом,змусити функціонувати різні рівні пізнавальної діяльності учнів.Результативністю застосування ВР є наступне: ВР мотивує, стимулює й активізуєпізнавальні процеси учнів – увага, сприйняття, мислення, пам'ять, уява;позакласна робота підвищує інтерес до предмета, практично у всіх учнів.Отримані знання стають більше міцними, такі уроки дозволяють розвиватиспеціальні здатності учнів до занять технологією, ВР дозволяє гармонійносполучити емоційне й логічне засвоєння знань, за рахунок чого учні одержуютьміцні, усвідомлені й відчуті знання.
Незважаючина високий ступінь ефективності ВР у процесі навчання, у той же час її не требаповністю ідеалізувати. Як відзначає Л. Н. Боголюбов: «Практика проведенняпозакласних заходів свідчить про те, що вони не можуть замінити традиційнуформу й занадто частий обіг може дати зворотний результат.» Від традиційнихформ уроків не слід відмовлятися.
Тількиоптимальне сполучення всього різноманіття форм уроку, може сприяти успішномурозвитку особистості учнів. Критерієм такої збалансованості є принципоптимізації процесу навчання. Тобто, повинно бути гармонічне сполученнятрадиційних і нетрадиційних форм навчання. Так само як не можна відмовлятисявід традиційного навчання, так само не можна відкидати позакласне навчання.Навчання цьому процесу починається в школі. Позакласні заходи допомагають вчителевірозкрити свій творчий потенціал незалежно від того, який предмет він викладає,а разом з тим вони допомагають творчо розкриватися самим учням, пробуджуючи вних пізнавальну активність. Готувати на уроці творчо активну особистість,зацікавлену в усьому. І в цьому нам можуть допомогти не тільки відпрацьовані впедагогічній практиці традиційні уроки, але й розповсюджені за останні роки позакласнізаходи.

Списоквикористаних джерел
1. Кузнецов,А. А. Изучение ИКТ в курсе информатики: методические проблемы и пути их решения/ А. А. Кузнецов, А. С. Захаров, Т. Н. Суворова // Информатика и образование. –2007. — №12. – С. 3 — 9.
2. Матюшкин,А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении / А.М. Матюшкин.– М.:Педагогика, 2003.- 77 с.
3. Методикапреподавания информатики / М. П. Лапчик [и др.]; под общей ред. М. П. Лапчика.– М.: Академия, 2003. – С. 110 — 114.
4. Методикапреподавания информатики: учеб. пособие для студ. пед. вузов / М. П. Лапчик [идр.]; под общей редакцией М. П. Лапчика. – М.: Академия, 2001. — 624 с.
5. Никитина,О.Ю. Поговорим о компьютерных играх. Советы педагогам / О.Ю. Никитина //Дошкольная педагогика. – 2007. — №8. – с. 53 – 54.
6. Могилев,А. В. Информатика: учеб. пособие для студ. пед. вузов / А. В. Могилев Н. И.Пак, Е. К. Хеннер. – 2-е изд., стер. – М.: Академия, 2003. – С. 158.
7. Морозевич,Н. Н. Основы информатики: учеб. пособие / Н. Н. Морозевич, Н. Н. Говядинова. — М.: Новое знание, 2001. – 386 с.
8. Новейшаяэнциклопедия персонального компьютера 2003 / В. П. Леонтьев. — М.: ОЛМА-ПРЕСС,2003. — 957с
9. Петухов,В. В. Психология мышления: учебно-методическое пособие / В. В. Петухов. — М.,1987. – С. 78.
10. Советскийэнциклопедический словарь / гл. ред. А. М. Прохоров. – 4-изд. — М.: Сов. энциклопедия,1986. – 1600 с.