Тема уроку.Київська Русь за наступників Ярослава. Володимир Мономах.
Мета уроку: ознайомити учнів зособливостями періоду історії Київської держави за правління синів ЯрославаМудрого; працювати над поняттями “міжусобні війни”, “народні повстання”,показати, що завдяки зусиллям таких вольових, талановитих політиків якВолодимир Мономах і його син Мстислав, на деякий час вдалося зупинити процесполітичного роздроблення держави. Розвивати вміння учнів порівнювати історичніявища та події, оцінювати їх значення, працювати з писемними джерелами;розкривати значення історичних осіб, виховувати повагу до історичного минулогосвоєї вітчизни.
Обладнання: карта “Давньоруська держава– Київська Русь”, атласи з історії України.
Структура уроку.
І. Організаційниймомент.
ІІ. Актуалізаціяопорних знань.
ІІІ. Вивченнянового матеріалу.
1. ПравлінняЯрославичів.
2. Боротьба зкочовиками.
3. Повстання киян1068 р.
4. Боротьба закиївський стіл між Ярославичами.
5. Любецькийз’їзд князів.
6. ВолодимирМономах – людина і політик.
7. ПравлінняМстислава Володимировича.
IV. Підсумковий етап.
V. Домашнє завдання.
ІІ. Актуалізаціяопорних знань
1. З діяльністюякого князя ми знайомилися на минулому уроці?
2. Чому заЯрослава Мудрого Київська Русь досягла найбільшого розвитку?
3. Коли померЯрослав Мудрий?
ІІІ. Вивченнянового матеріалу.
Читаю уривок зкниги О. Олеся “Княжа Україна” ст. 89. Бесіда: Що заповідав Ярослав Мудрий своїмсинам?
Сьогодні на уроціми познайомимося з тим, чи виконали сини Ярослава Мудрого його заповіт. Мидізнаємося про правління Ярославичів, про боротьбу з новими ворогами — половцями, про князівські з’їзди та їх рішення, про діяльність Володимира Мономаха.
Як досвідчений імудрий політик Ярослав усвідомлював неминучість боротьби за владу між синамипісля своєї смерті. Щоб запобігти цьому, Ярослав склав заповіт, у якому йшлосяпро порядок успадкування великокнязівської влади та розподіл між синами територіїімперії на окремі володіння – уділи. Київ, Новгород, Деревлянська таТурово-Пінська землі дісталися старшому синові Ізяславу; Чернігів із Сіверськоюземлею – Святославу; Переяслав із Південним Лівобережжям – Всеволоду; Волинськаземля – Ігорю; Смоленська – В’ячеславу, Галицька – племіннику Ростиславу Володимировичу;Полоцька – троюрідному племіннику Всеславу Брячиславичу. На старшого синаІзяслава, як на князя Київського, покладалася роль глави держави.
Був запровадженийновий порядок престолонаслідування. На дошці з допомогою табличок роблю двісхеми:
/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Принцип престолонаслідування, який існував до 1054 р. /> />
Принцип престолонаслідування, введений
Ярославом Мудрим /> /> /> />
Батько />
Батько /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Молодший
син /> />
З кою метоюЯрослав Мудрий встановив саме такий принцип успадкування київського столу? (Щобзапобігти розпаду держави).
Слабкість владивеликого князя Ізяслава виявилася відразу ж, оскільки Святослав і Всеволодвідмовилися її визнавати. Не маючи сил відстояти одноосібність свого правління,Ізяслав погодився на спільне з братами керівництво державою. Так виниктріумвірат Ярославичів, які правили країною майже 15 років, спільно вирішувалинайважливіші політичні справи. Вони усунули від державного життя молодшихбратів – Ігоря та В’ячеслава, а після смерті останніх прибрали їхні володіннядо своїх рук. Зрозуміло, що несправедливо обділені родини молодших Ярославичівзатаїли образу і згодом взяли активну участь у боротьбі за владу. Ці та іншікнязі-сироти, яких позбавляли уділів, отримали назву ізгоїв.
Кожний зЯрославичів насамперед прагнув задовольнити власні інтереси, менш за все дбаючипро державні справи. Вони не спромоглися завчасно оцінити загрозу з бокуполовців (кипчаків). Влітку 1068 року у битві на річці Альті Ізяслав, Святославі Всеволод зазнали жорстокої поразки від половців. Безпорадність князів, якідопустили безжальне пограбування населення Переяславщини і Київщини половцями,викликала гостре невдоволення киян. Вони зібралися на віче і звернулися доІзяслава з вимогою дати зброю і коней для боротьби з половцями. Оскільки тойвідмовився, 15 вересня почалося повстання. Ізяслав втік до Польщі. Повернутикиївський стіл йому допоміг польський король Болеслав ІІ Сміливий. Вступивши вмісто, Ізяслав учинив жорстоку розправу над киянами.
Позитивноюстороною діяльності тріумвірату Ярославичів став подальший розвитокзаконодавства. У 1072 році Ізяслав, Святослав, Всеволод, бояри і вищедуховенство на з’їзді затвердили новий збірник законів – “Правда Ярославичів”.Значення “Правди Ярославичів” полягало насамперед у розробці правових норм, якімали регулювати феодальні відносини, що розвивалися в суспільстві.
Невдовзі післяприйняття “Правди Ярославичів” відносини між братами погіршилися. Тріумвіратрозпався. Святослав і Всеволод виступили проти Ізяслава. Великим княземкиївським став Святослав, а після його смерті в 1076 році влада перейшла доВсеволода, який князював до своєї смерті в 1093 році.
Головнимипретендентами на київський стіл стали переяславський князь Володимир Мономах ійого двоюрідний брат Святополк Ізяславович. Щоб припинити князівські усобицібув скликаний з’їзд князів у Любечі. Учні читають п.2 § 12. Проводжу гру“Чиста дошка”. На дошці записую питання: 1.Які князі були присутні на з’їзді вЛюбечі? 2.Які рішення були прийняті? 3. Як ви вважаєте, в чому історичнезначення цих рішень? 4.Чи були ці рішення виконані? 5.Що послужило причиноюнової усобиці? 6.Які рішення були прийняті на з’їзді в Увітичах? Учнівідповідають на ці питання, якщо відповіді правильні – питання з дошкивитираються. Якщо учні на всі питання дадуть правильні відповіді, дошка залишитьсячистою.
Висновок:князівські з’їзди виявилися неспроможними вдосконалити систему політичнихвідносин й уникнути усобиць, однак відіграли позитивну роль в організаціїборотьби проти половців. Походи проти половців очолив енергійний ВолодимирМономах. Йому вдалося об’єднати сили семи князів. Об’єднані сили князів здобулиперемоги над половцями в 1103 і 1111 роках.
Святополка внароді не любили. По його смерті у 1113 році київське віче запросило накнязівський стіл Володимира Всеволодовича Мономаха.
Заслуховуємоповідомлення учнів про Володимира Мономаха.
“Володимир бувсином Всеволода Ярославича і дочки візантійського імператора Константина ІХМономаха Анастасії. Став він великим київським князем у похилому віці, в 60років.
Після тривалихміжусобних битв період правління Володимира Всеволодовича став часом розквітуКиївської Русі. Фактично відновилася одноосібна князівська влада. Всі князікорилися йому, знаючи не лише важку руку Володимира, а й справедливу вдачу. Засвоє правління Мономах здійснив 83 великі походи, 19 разів укладав угоди зполовцями, полонив 300 половецьких ханів. Кочовики більше не турбували Русь, щодало можливість зосередитися на внутрішніх проблемах. Удосконалюючи управліннядержавою, Мономах вніс зміни й доповнення до “Правди Ярославичів”, відомі підназвою “Уставу”.
Рішуче відстоявшикордони від зазіхань інших князів, Мономах у своїх руках зосередив три чвертіруських земель.
Як і йогопопередники, мав династичні зв’язки з правителями європейських держав: буводружений з дочкою англійського короля, сину Мстиславу висватав донькушведського короля.
Наприкінцікнязювання Володимир спробував оцінити свою політичну діяльність, бажаючипередати власний досвід нащадкам. Результатом його міркувань стало “Повчаннядітям”.
Робота в парах –учні читають уривок з “Повчання дітям” і готують відповідь на питання: Якіморальні якості людини цінував Володимир Мономах?
В 1125 р.Володимир Мономах помер. Він скінчив життя у розквіті могутності й слави, увеликій пошані серед усіх верств руського суспільства. На кілька століть вінзалишився недосяжним ідеалом правителя, здатного боронити рідну землю та вгамувативнутрішні чвари. За висловом літописця, Мономах “просвітив Руську землю, яксонце”.
НаступникомВолодимира Мономаха на київському столі став його старший син Мстислав. Як ійого батько, він дбав про зміцнення держави, здійснив кілька успішних походівпроти половців, загнавши їх за Дон і Волгу. Воював з литовцями, з чуддю.
Мстислав мавдинастичні зв’язки з європейськими монархами. Після смерті МстиславаВолодимировича Київська держава остаточно розпалась на окремі князівства.
IV. Підсумковий етап – оцінка діяльності учнів науроці
V. Домашнє завдання. Опрацювати зміст § 12,позначити на контурній карті походи Мономаха, продумати відповідь на питання:Чому літописець сказав, що Мономах “просвітив Руську землю, як сонце”?