Використання комп'ютерау навчанні молодших школярів і його вплив на формування їхньої психіки
Сьогодні усе більше увагиприділяється оптимізації й індивідуалізації шкільної освіти. Розробленопедагогічні, психологічні, фізіологічні та психофізіологічні концепціїнавчання, у яких значне місце займають питання індивідуалізації й оптимізаціїнавчального процесу. Ці концепції є основою для виникнення нових педагогічнихпрактик, зокрема практик випереджаючого навчання. Збільшується число шкілнового типу, у тому числі і шкіл, що йдуть шляхом випереджаючого навчання.Вивчення деяких предметів у таких школах починається раніше, ніж у звичайнихсередніх школах, і, зокрема, вивчення основ інформатики та обчислювальноїтехніки найчастіше починається в середніх класах, а в деяких школах‑у молодшихкласах.
Будь-яка система навчанняприпускає наявність як позитивних, так і негативних моментів. Під час обговореннябудь-якої системи розвивального і випереджаючого навчання звичайно вказують,розвиток яких саме здібностейзабезпечує ця система. Однак, на тому, чого дана система не може розвинути!розвитку чого перешкоджає акцентувати увагу не прийнято. Крім того, необговорюється і «біологічна ціна», що учень сплачує за придбання знань, тобтоті енергетичні й психологічні витрати, що супроводжують процес навчання. Заразпомічається тенденція переходу до більш ранніх термінів вивчення рядупредметів. Так, у багатьох школах вивчення інформатики починається вже умолодших класах. Дана стаття покликана привернути увагу вчителів і батьків якдо позитивних, так і негативних моментів уведення інформатики в початковушколу.
Введення основ інформатики впочаткову школу припускає в основному орієнтування на ігрові
форми, на роботу з програмнимзабезпеченням ігрового й навчально-тренувального характеру. Зрозуміло, щоігрова навчальна діяльність є дуже привабливою для молодших школярів. Алекомп'ютерне орієнтовані ігрова і навчальна діяльності мають деяку специфіку. Уданій роботі зроблена спроба проаналізувати їх вплив комп'ютерне орієнтованоїігрової і навчальної діяльності на формування психіки і стан центральноїнервової системи молодших школярів.
Ставши частиною процесунавчання, інформатизація привносить свої вимоги до засобів отримання й обробкиінформації. Зокрема, діалог з комп'ютером має на увазі значну формалізаціюпрямого і зворотного зв'язків. Таким чином, стимулюються види діяльності,найбільш «зручні» для формалізації. Відомо, що розвиток засобів діяльності,характерних для лівої півкулі мозку, пригноблює «правопівкульні» засоби обробкиінформації. Високий ступінь формалізації суперечить наочно-образному мисленню,характерному для молодших школярів.
Існує напрямок, пов'язаний зкомп'ютерними технологіями навчання дітей дошкільного і молодшого шкільноговіку, їх аналіз показує, що для вирішення відповідних дидактичних задач нимипередбачається включення в навчальні програми елементів гри або побудованавчання на основі гри. У таких випадках особливого значення набуває використаннямультимедіа технологій.
У процесі проектування тастворення навчальних програм потрібно дотримуватись психологічних принципіввзаємодії людини і комп'ютера: достатність допомоги без надмірності,адекватність, умотивованість, відсутність зайвої категоричності і т. д.Для максимально позитивного впливу на формування дитячої психіки під часрозробки комп'ютерних програм для дітей варто було б дотримуватись такихпринципів:
• гуманістичність;
• функціональність;
• мотиваційна віднесеність;
• когнітивне наповнення;
• емоційна включеність;
• контрольованість;
• прозорість;
•відповідність дій ірезультату.
Застосування комп'ютернихнавчальних систем повинно доповнювати, а не заперечувати інші форми навчання[1].
За даними психологів умолодшому шкільному віці навчальна активність є провідним видом діяльності[11]. Перевага інформаційних технологій у навчальних програмах зводить нанівецьпроцес навчання, тому що діти воліють звертати увагу на ігрові комп'ютерніелементи замість смислових аспектів. Будь-яка усвідомлена діяльність спрямованана результат, а емоційний стан обумовлений то тривогою з приводу труднощівзадач, що виникають, то релаксацією після їхнього успішного вирішення.Перекручування цільової спрямованості приводить до наростання напруженості татривоги. За даними міждисциплінарних досліджень психічного здоров'я учнівпочаткових класів загальноосвітніх шкіл, проведених у 1993–1998 p.p., у 65–90% дітей виявленірізного виду відхилення у нервово-психічному і мовному розвитку [13]. Дослідникице пов'язують з гіперінформацією, з наростаючою роллю соціального стресу, щопризводить до таких розладів як: емоційна нестійкість, підвищена збудливість,тривога, напруженість, конфліктність і агресивність дітей, зниження здатностідо навчання [14].
Безумовно, стани стресу іхронічної тривожності не тільки знижують результати навчання та навчальноїдіяльності в цілому, але й впливають на розвиток і протікання когнітивнихпроцесів, що викликає затримку в розвитку дитини, впливає на формування йогоіндивідуального стилю діяльності.
Низькі адаптивні можливостіцентральної нервової системи, нездатність адекватно реагувати і перероблятиінформацію, що надходить у мозок, калічать процес навчання в цілому.
Будь-яка навчальна програмаповинна керувати процесом навчання не тільки за результатами набуття знань, алей за особливостями стану функціональної системи і впливу на неї всіма каналами,з обліком не тільки сенсорної, але й моторної активації. Але, якщо в процесінавчання висуваються вимоги, що перевищують здібності функціональної системиучня, відбувається її пригноблення [16].
Як показує світовий досвід,інформатизація все більш активно впливає на формування психічних процесів.Заняття на комп'ютерах безумовно мають і позитивний ефект: підвищуютькогнітивні здібності, кмітливість і уяву. У дітей, захоплених комп'ютерами,більш високі показники мотивації досягнень і саморозвитку. У таких дітей у тойже час, як правило, більш низькі показники інтересів у гуманітарній області(музика, мистецтво, література), діти також менше читають і майструють.
Досить часто відбуваєтьсяперенесення навичок роботи з комп'ютером на навички традиційної діяльності.Таким чином, можливе перетворення дітьми власного поводження шляхом опори надосвід, отриманий під час «спілкування» з комп'ютером [9]. Сьогодні ми вжемаємо великий досвід залучення до використання комп'ютерів дітей із психічнимивідхиленнями та дітей-інвалідів з метою підвищення ефективності процесуреабілітації. Корисні комп'ютерні ігри дітям з порушеннями навичок письмовоїмови, із труднощами навчання лічби, астигматизмом, для компенсації мовнихпорушень, поліпшення координації, просторової орієнтації, діагностикидисфункцій пам'яті, деяких симптомів шизофренії. Є цікаві приклади використаннякомп'ютерних ігор у роботі з малолітніми правопорушниками з метою поліпшенняоцінки наслідків власних дій, контролю імпульсивності і т. д.
У той же час часто спостерігається більш адаптивне соціальне поводження в порівнянніз однолітками в тих, хто приділяє достатньо часу заняттям на комп'ютері. Упершу чергу, це справедливо для молодших школярів. Більш висока соціальна адаптивністьдітей у цьому віці, в першу чергу, пов'язана з ростом MA (Mental Age) – ментального віку.Експериментальним шляхом установлено, що в дошкільників і молодших школярів, щосистематично займаються на комп'ютерах, МА трохи вищий, ніж в однолітків. Такеприскорене у порівнянні з нормою збільшення МА може бути, на перший погляд,навіть привабливим в очах учителів і батьків, але дитині згодом буде потрібнакомпенсація такого стрибка, що може вилитися в різні невротичні стани. Однак,для дітей з відставаннями в розвитку, із психічними порушеннями стимулюванняпідвищення МА, і як наслідок, – підвищення соціальної адаптивності дужекорисно.
Поряд з позитивнимиаспектами використання комп'ютерів у навчанні молодших школярів є й негативніфактори.
З'являється велика кількістьповідомлень про небезпечний вплив комп'ютера в цілому і комп'ютерних ігор,зокрема, на психіку дитини. Деякі автори вважають, що заняття з комп'ютером – цесвого роду залежність, що виражається в таких психопатологічних симптомах, якнездатність переключатися на інші розваги, почуття уявної переваги наднавколишніми, збідніння емоційної сфери, агресивне поводження, звуження колаінтересів, прагнення до створення власного світу, відхід від реальності і т. д.Негативну картину доповнюють соматичні порушення-зниження гостроти зору, швидкастомлюваність та ін. Наведені вище думки знаходять підтримку й у науковомуспівтоваристві.
Відомі аргументи пронеобхідність навчання критичному сприйняттю інформації, тому що знаковаінформація сприймається дітьми молодшого шкільного і дошкільного вікунекритично. У свій час ця аргументація не отримала належного розуміння на фоніактивної пропаганди ефективності комп'ютерів у навчанні [5]. У результаті насьогоднішній день особливої актуальності набула проблема негативного впливунедотепного застосування комп'ютерних технологій на фізичне і психічне здоров'ядітей. Непомірне використання комп'ютера може призводити до психопатологічнихсимптомів [6]. Ізольоване навантаження на будь-який з аналізаторних каналіввикликає функціональні порушення незрілого головного мозку з дестабілізацієюмеханізмів компенсації і регуляції центральної нервової системи. На підставіцього, сьогодні американські школи прийшли до використання комп'ютерів науроках як доповнення до інформації, даної вчителем, витягнутої з підручників,друкованих машинок і калькуляторів [7].
Сьогодні існують гігієнічнінорми з експлуатації комп'ютерів, причому для дітей, молодших 12
років, цими нормамипередбачено не більше 10 хвилин безперервної роботи на комп'ютері. На жаль,далеко не завжди ці норми строго дотримуються в навчальному процесі. Сучаснікомп'ютерні системи навіть у більшій мірі, ніж кіно й телебачення, можуть бути джереломрозваги, реклами, включаючи і небажані для педагогів і батьків напрямки(наприклад, віртуальне насильство, порнографія і т. д.). Тривожнимсигналом є усе більше; поширення ігор агресивного змісту. Причому дослідженняпроблеми медіа освіти у СІЛА показали, що ігри з агресивним змістом здатністимулювати агресивність, але тільки у дітей молодшого шкільного віку (6–10років). Тобто діти піддаються найбільшій небезпеці негативних впливів у тойперіод, коли кора головного мозку ще не цілком; сформована й основні функціїнесе підкірка.
Розглядаючи агресію якмодель поводження, можна дати їй таке визначення: агресія – це будь-яка формаповодження, націлена на образу або заподіяння шкоди будь-якій істоті чиоб'єкту. У закордонній психології більшість досліджень теле-, кіно- імультимедійної продукції було спрямовано на вивчення питання: чи впливаютьсцени насильства, які демонструються в даних продуктах, на моделі поводженнядітей і підлітків у реальному житті. А. Бандурою були проведенідослідження, присвячені впливу демонстрацій насильства на поводження дітей. Вексперименті брали участь діти дошкільного віку. Результати експериментувиявили сильний наслідувальний ефект. У ряді досліджень було встановлено, щоінтернали часто розглядають агресію як спосіб досягнення цілей, маніпуляціїіншими людьми. Екстернати ж виявляють агресію значно рідше, і то, в основному,як відповідь на провокацію [12].
У ході взаємодії знавколишнім світом молодші школярі засвоюють різні моделі поводження якприйнятні, так і неприйнятні соціальне. Але не всі діти використовують свійагресивний досвід для вирішення конфліктних ситуацій [10]. Теорія соціальногонавчання, запропонована А. Бандурою, пропонує вивчення трьох аспектіваналізу агресивного поводження:
засобів засвоєння агресивнихмоделей поводження,
факторів, що провокують їхпояву,
умов, за яких дані моделізакріплюються.
Крім того, слід зазначитифеномен анімізації, що в умовах інформатизації суспільства набуває; визначенуспецифіку: перестають бути строго дихотомічними поняття «живий» і «неживий».Діти вводять параметр «немов живий», аргументуючи його застосовність тим, щокомп'ютери нібито здатні мислити і діяти, але вони не є цілком самостійними(вимагають розпорядження конкретних дій) [9]. Часто анімізація комп'ютера є сигналомпро дискомфорт у спілкуванні, про присутність елементів деперсоніфікації.
Феномени персоніфікації ідеперсоніфікації, наддовіра комп'ютерним даним, феномени анімізму, аутизму і т. д. свідчатьпро формування неусвідомлених тенденцій до уподібнення свого внутрішнього світукомп'ютерам.
Системи віртуальноїреальності дозволяють моделювання, програвання і своєрідне «проживання» різнихситуацій, що сприяє розвитку уяви, пізнавальних потреб, самоактуалізації. Разомз тим, виникає можливість відходу від труднощів і проблем навколишньоїдійсності в модельований віртуальний світ, що може стимулювати аутизаціюдитини. Найуразливіші до негативних впливів такого роду діти дошкільного імолодшого шкільного віку. Заміна реального досвіду практичних дій символізацією,оперуванням знаковими моделями заважає повноцінному психічному розвитку дитини.
Для дітей захопленняінформаційними технологіями часто буває пов'язано з бажаннями керування іконтролю, що реалізуються в роботі з комп'ютерними програмами. Такі ж схильностідіти можуть перенести й у сферу людських відносин, однак спроби маніпулюванняіншими людьми часто закінчуються невдачею. Дітей-інтровертів це може штовхнутидо соціальної ізоляції. Комп'ютерні захоплення часто бувають компенсацієюневдач, що відбуваються в процесі міжособистісного спілкування.
Прямий вплив інформатизаціївиражається в перетворенні діяльності і появі нових форм діяльності. Крім того,непрямий вплив виявляється і на не-комп'ютеризовані види діяльності, і наособистість у цілому. Були проаналізовані твори дітей на тему «Школамайбутнього». Одержані дані показали, що в останні роки все більша кількістьшколярів виключає зі школи майбутнього педагогів, заміняючи їх доброзичливими іцілком підлеглими їхній волі комп'ютерами і роботами [8]. Це свідчить про те,що є небезпека втрати навичок живого спілкування. У живому діалозі змістовенавантаження несуть не тільки слова і зорові образи, але й жести, міміка,емоційне забарвлення реплік й інші невербальні елементи. Вищесказане неприменшує достоїнств нових засобів оперування інформацією, але не слідзневажати досвідом традиційних форм спілкування й оперування живим знанням [2].
Ми розглядали впливкомп'ютеризації навчання на психіку дитини, що розвивається. Особливістюрозвитку дитячої психіки є потреба у відновленні і самовідновленні, що виступаєу двох тісно пов'язаних суперечливих формах. Перша форма виявляється якпрагнення до яскравих незвичайних вражень, що не вкладаються в системуколишнього досвіду дитини. Це призводить до порушення упорядкованості певноїчастини психічних утворень, до посилення пошукової активності. Друга формавиражається в подоланні невизначеності, у зростанні упорядкованості і стійкостіпсихічних утворень, але вже на новому рівні. Ця тенденція стимулює відновленняз прагненням до стабільності. У ході різних форм діяльності у дитиниз'являються безліч точок зародження і росту нових психічних утворень [3].Інтенсифікація інформаційних навантажень, упровадження нових форм і методіввикладання і ряд інших факторів робить актуальною проблему створення системизаходів охорони психічного здоров'я учнів [4].
Таким чином, важко говоритипро однозначно позитивний вплив комп'ютеризації початкової школи, тому щонаведені дані не дозволяють вважати збалансованими її позитивні та негативніефекти.
Література
1. Пидкасистый П.И., Тыщенко О.Б.Компьютерные технологии в системе дистанционного обучения // Педагогика. – 2000. – №5.
2. Зинченко В.П., Моргунов Е.Б.Человек развивающийся. Очерки российской психологии.‑М, 1994.
3. Поддьяков Н.Н. Основное противоречие развивающейся психики ребенка // Педагогика. – 2000. – №1.
4. Табачников А.Е. Организация психологического консультирования в системепрофилактики пограничных психических расстройств у подростков, обучающихся вшколе нового типа // Таврический журнал психиатрии. – 1999.–Том 3, №4.
5. TynerK. New directions for media education in the United States.–Vienna, 1999.
6. Шапкин С.А. Компьютерная игра: новая область психологических исследований // Психологический журнал. –1999.–Том 20, №1.
7. Новикова А.А. Медиаобразование в США: проблемы и тенденции // Педагогика. –2000. – №3.
8. Бабаева Ю.Д.,Войскунский А.Е. Психологические последствия информатизации // Психологический журнал. –1998.–том 19, №1.
9. Turkle Sh. The second self. Computers and the human spirit. N.Y.: Simon andShuster. 1984.
10. Дубинко Н.А. Влияниекогнитивных процессов на проявление агрессивности в детском возрасте // Вопросыпсихологии, – 1999.– №2.
11. Волочков А.А., Вяткин Б.А.Индивидуальный стиль учебной активности в младшем школьномвозрасте // Вопросы психологии. – 1999.–№5.
12. Гордякова О.В. Влияние личностной агрессивности и тревожности подростков наэмоциональное отношение к агрессии в телевизионной рекламе // Психологический журнал. –1999.–Том 20, №4.
13. Подкорытов B.C. Новыетехнологии в медико-социальной реабилитации детей и подростков с органическимипоражениями нервной системы, страдающих речевыми и психическими расстройствами // Материалы Национальнойконференции психологов и логопедов.–Харьков, 1998.–С. 66-68.
14. Козидубова С.М. Особенности эмоциональных нарушений при неврозах у подростков. // Таврический журналпсихиатрии. – 1999 – №3 (10).
15. Семенович А.В. Нейропсихологические факторы риска и учебная дезадаптация. // Таврический журналпсихиатрии.–1999'. – №3 (10).
16. Данилова Н.Н. Педагогическая психофизиология / Психофизиология. – М: Аспектпресс, 1999.
17. Древицкая О.О. Профілактика аутоагресивної активності у дітей шкільного віку. //Таврический журнал психиатрии. – 1999. – №3(10).