Дипломна робота
Використання бесіди як методу навчання на уроках курсу «Я і Україна»
Зміст
Вступ
Розділ І. Проблема використання бесіди як методу навчання в теоріїта практиці початковій школі
1.1 Теоретичні основивикористання бесіди як методу навчання
1.2 Стан використання бесіди науроках курсу «Я і Україна»
Розділ II. Методика використання бесіди на уроках курсу «Я іУкраїна
2.1Реалізація педагогічних умов організації бесіди науроках курсу „Я і Україна“ у 3 класі
2.2 Результати експериментальної роботи
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Згідно закону України „Про освіту“, метою освіти є»всебічний розвиток дитини як особистості та найвищої цінностісуспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, вихованнявисоких моральних якостей..." [20, 3].
Розв’язання даного завдання потребує ефективної організаціїнавчально-виховного процесу у загальноосвітній школі, і в початковій її ланцізокрема, яка була би більш особистісно-орієнтованою на цілісний і гармонійнийрозвиток та особисте зростання школярів.
Як донести навчальний матеріал до свідомості учнів? Як викликати вних активну пізнавальну діяльність, щоб діти могли опанувати знання, уміння танавички? Як допомогти їм перетворити знання на переконання? Ці питаннявчителеві доводиться розв’язувати щодня, готуючи урок.
Ефективність навчання в сучасній школі залежить від уміння вчителяобрати метод чи прийом навчання в конкретних умовах для кожного уроку.
К. Д. Ушинський підкреслював, що метод — це інструмент в рукахвчителя, який служить не тільки для введення тих чи інших істин в голову дітей,а й для керівництва за спостереженням й мисленням дітей під час вивчення нимипредметів і явищ навколишнього середовища [47].
Лише оптимальний вибір і поєднання методів навчання в школісприятиме більш повному, глибокому і осмисленому засвоєнню учнями знань, уміньта навичок, підготовці їх до самостійного набуття знань.
Учитель, як зазначено в законі України «Про освіту», маєправо на вільний вибір методів навчання [20, 27]. Він обирає такі методи іприйоми роботи, які могли б забезпечити засвоєння молодшими школяраминеобхідних знань, пробуджували їхню розумову активність, розвивали йпідтримували б в них інтерес до навчання, сприяли б розвитку учнів, набуттюними навичок самостійної роботи.
Одним із методів навчання, який широко використовується впочатковій школі, є бесіда.
Під час бесіди учитель, спираючись на відомі учням знання та їхпрактичний досвід і вдаючись до запитань, підводить учнів до розуміння йзасвоєння нових знань. У ході бесіди відкривається широкий простір длясамостійних висловлювань і міркувань учнів. Бесіда дає учителеві змогу не лишез’ясувати якість підготовки та глибину засвоєння навчального матеріалу, а йглибоко вивчити його особливості.
Проблемі методів навчання присвячені дослідження А. Алексюка,Ю.Бабанського, І. Лернера, М. Махмутова, М. Скаткіна та інших дидактів.
Використання методів навчання, і бесіди зокрема, на урокахприродознавства розглянуто у працях Т. Байбари, О. Біди, Ф. Кисельова, Н.Пакулової та інших методистів.
Актуальністьпроблеми і зумовилавибір теми дипломної роботи «Використання бесіди як методунавчання на уроках курсу » Я і Україна".
Об’єктом дослідження є навчання учнів початкової школи курсу " Я і Україна".
Предмет дослідження– педагогічні умови організаціїбесіди на уроках курсу " Я і Україна".
Гіпотеза дослідження: оволодіння молодшимишколярами знаннями, уміннями та навичками відбуватиметься якісніше за умовиметодично виваженого використання різних видів бесіди на уроках курсу «Я іУкраїна».
Метою роботиє дослідження педагогічнихумов організації бесіди на уроках курсу «Я і Україна» у 3 класі.
Для досягнення мети роботи необхідновиконати наступні завдання:
1) вивчити стан розробки досліджуваної проблеми за літературнимиджерелами та в практиці роботи шкіл;
2) схарактеризувати різні види бесід;
3) визначити педагогічні умови організації бесіди на уроках курсу "Я і Україна";
4) перевірити експериментально ефективність визначених умов науроках курсу " Я і Україна" у 3 класі;
З метою реалізації поставлених завдань застосовувались такі методидослідження:
1) теоретичний аналіз педагогічних джерел;
2) спостереження за навчально-виховним процесом початкової школи,бесіди з учителями;
3) моделювання в процесі розробки методики використання бесіди науроках курсу " Я і Україна";
4) експериментальний (констатувальний і формувальний експеримент);
5) математичний у процесі аналізу експериментальних даних.
Дослідження виконувалось протягом 2007-2008 років. Умовно йогоможна поділити на три етапи.
На першому етапі, констатуючому, проводився теоретичний аналізпроблеми. Вивчалась література з даного питання, аналізувався досвід роботивчителів початкових класів, формувалися мета й завдання дослідження,розроблялись шляхи реалізації мети й завдань дослідження, матеріалиекспериментального дослідження.
На другому етапі проводився формуючий експеримент.
Третій етап дослідження був спрямований на обробку й узагальненнярезультатів формуючого експерименту, оформлення роботи.
Практичне значення дипломної роботи полягає в розробці методики використання бесіди як методунавчання на уроках курсу «Я і Україна» у 3 класі, яка може бутивикористана в практичній діяльності вчителів.
Експериментальна база дослідження. Педагогічне дослідження проводилось на базі Висоцькоїзагальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Монастириського району Тернопільськоїобласті протягом 2007-2008 н. р. Дослідно-експериментальною роботою булоохоплено 42 учні третіх класів, 4 вчителі початкової школи.
Робота складається зі вступу, двох розділів, списку використанихджерел, додатків. Загальний обсяг дипломної роботи — 75 сторінок.
Розділ І. Проблема використання бесідияк методу навчання в теорії та практиці початкової школи
1.1 Теоретичні основи використаннябесіди як методу навчання
Методи навчання розглядаються в педагогіці як один ізнайважливіших компонентів загальної структури навчально-виховного процесу.
Проблемі методів навчання присвячені дослідження багатьох вчених:Я. Коменського, К. Ушинського, А. Дістервега, П. Каптєрєва, А.Алексюка, Ю. Бабанського,І. Лернера, М. Махмутова, М. Скаткіна та ін.
Аналіз педагогічної літератури [2;10;12;18;19] показав, що єдиноїточки зору щодо визначення методу навчання не має.
Вчені вважають, що "їх можна визначити як засоби, задопомогою яких учні під керівництвом учителя ідуть від незнання до знання, віднеповного і неточного знання до повнішого і точнішого. Бажаючи підкреслитиметодологічну суть методів навчання, їх можна визначити як форму руху змістунавчального матеріалу. Виділяючи керівну роль учителя в навчанні, методи можнавизначити як певний спосіб керування пізнавальною діяльністю учнів.Підкреслюючи єдність дій учня й учителя, дидактичні методи можна визначити як «способиспільної діяльності вчителя й учнів, що передбачають з боку учнів оволодіннязнаннями, навичками, уміннями та організацію і керування навчально-пізнавальноюдіяльністю учнів з боку вчителя» [39, 163-164].
А. Алексюк [2], Ю. Бабанський [3], Н. Казанський [21], О. Савченко[45] та інші розглядають метод навчання якспосібупорядкованої взаємопов’язаної діяльності вчителів та учнів, спрямованої навирішення навчально-виховних завдань. Це визначення відображає мету навчання тавзаємодію суб’єктів шкільного навчання.
Методи навчання завжди є засобами реалізації певних цілейнавчання. Але результат діяльності вчителів і учнів не завжди такий, яким вінуявляється у суб’єктивній формі мети. У цій взаємодії мети, засобу і результатунайважливішим є аналіз пізнавальної діяльності учнів, а також керівництво нею збоку вчителя.
Розрізняють зовнішню і внутрішню сторони методів навчання.
Зовнішня сторона — це різні способи їх прояву у навчальнійдіяльності вчителя і учнів, які можна безпосередньо спостерігати (словеснаформа пред’явлення навчальної інформації та усна форма відтворення знань учнямиабо форма з використаннями наочності, практичні роботи як форма обміну інформацією:педагогічний такт, постановка голосу, манери вчителя, а також міра і способидопомоги учням, кількість завдання тощо).
А внутрішня, або змістовна сторона методів навчанняхарактеризується цілеспрямованістю викладання і навчання, ступенем пізнавальноїактивності і самостійності учнів, ставленням вчителя та учнів до предмета тощо[12].
Методи не є незмінними. Вони змінюються разом зі зміною ірозвитком цілей і змісту навчання, освіти і виховання [41].
Кожний метод навчання має складну структуру. Він реалізуєтьсячерез сукупність прийомів. Методичний прийом – це елемент того чи іншогометоду, який виражає певну дію вчителя і учнів в процесі навчання. Відповіднийметодичний прийом спрямовує діяльність учнів на розв’язання якогось певногочасткового дидактичного завдання [48, 40].
Наприклад, прийомами навчання вважаються відповідні види робіт знавчальними засобами: таблицями, натуральними об’єктами, демонстрація дослідів,роботи в зошиті з друкованою основою та інші. Використання різних дидактичнихприйомів забезпечує активізацію пізнавальної діяльності учнів, поглибленезасвоєння навчального матеріалу.
Всі прийоми, залежно від навчальної мети уроку, учитель узгоджує зосновними методами. Наприклад, застосовуючи метод бесіди вчитель можевикористовувати для створення проблемної ситуації або як опору для розв’язанняевристичних завдань навчальні таблиці, натуральні об’єкти та інші засоби.
Методи і прийоми знаходяться у взаємозв’язку. Кожен метод запевних умов може бути прийомом того чи іншого методу. наприклад, бесіда прививченні одних тем може бути використана як метод навчання і включати різніприйоми, а під час практичних занять відігравати роль прийому.
Одні і ті ж прийоми можуть входити до складу різних методів [34,141]. Розрізняють прийоми: логічні (виділяння істотних ознак, аналіз,порівняння, узагальнення), організаційні (індивідуальні, групові, фронтальнівиди проведення робіт, різні типи завдань тощо), технічні (використання різнихзасобів, обладнання тощо) [32, 95].
Існують різні критерії, підходи до класифікації методів навчання.
Метод навчання є досить складним педагогічним явищем, яке маєбагато сторін. За кожною з них методи групують в системи. Не випадково, щовчені-педагоги розробили десятки класифікацій методів навчання. Отже,класифікація методів навчання — це впорядкована за певною ознакою їх система.
У сучасній дидактиці найпоширенішими є такі класифікації методів.
1. За джерелом знань: словесні, наочні та практичні (Н.Верзілін,Є. Перовський, Є. Голант).
2. За основною дидактичною метою, яку необхідно вирішувати наконкретному етапі навчання: методи набуття нових знань, формування умінь інавичок, застосування, перевірки отриманих знань, умінь і навичок (М. Данилов,Б. Єсипов).
3. За характером пізнавальної діяльності учнів: пояснювально-ілюстративні,репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі (М.Скаткін, І. Лернер) [18;38].
Ю. Бабанський виділяє три великі групи методів навчання, беручи доуваги основні компоненти процесу навчання у взаємозв’язку викладання і учіння:а) організація та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; б) стимулюванняі мотивація навчально-пізнавальної діяльності; в) контроль і самоконтрольнавчально-пізнавальної діяльності [3, 180].
Методи організації навчально-пізнавальної діяльності — сукупністьметодів, спрямованих на передачу і засвоєння учнями знань, формування умінь інавичок. До них належать наочні, практичні й словесні методи навчання.
На думку О. Біди, кожний метод навчання — це сукупність багатьоххарактеристик способів діяльності викладання й учіння. З позицій цихдіяльностей кожний метод одночасно є словесним, наочним чи практичним вконкретних формах прояву — пояснення, бесіда, демонстрування, вправа тощо [9 ].
Наявність різних класифікацій засвідчує, що методи як дидактична категорія– багатовимірне поняття і можуть розглядатися з різних точок зору. Протенезалежно від класифікації, кожний метод зберігає свої істотні зовнішні ознакив різних умовах навчання.
У працях методистів О. Біди [9], В. Горощенко [14], Ф. Кисельова[22] та інших вказується, що найбільш простою і широко відомою є класифікаціяметодів за джерелами знань. Враховуючи джерело надходження знань, дію вчителя іучнів при вивченні курсу «Я і Україна», всі методи навчаннярозділяють на три групи: словесні, наочні і практичні. В першій групі методівджерелом знань є слово, в другій — показ, а в третій — практична робота.
При застосуванні методів навчання першої групи учні набуваютьзнань у словесній формі (через слово) з повідомленням учителя або з книг. Уразі потреби використовують відповідні види наочних засобів навчання. До даноїгрупи відносять розповідь, бесіду, пояснення, читання підручника,науково-популярної літератури тощо. Діяльність учнів полягає переважно вслуханні, осмисленні знань і наступних усних або письмових відповідях. Отже,слово в даній групі методів має вирішальне значення.
При використанні методів другої групи головним джерелом знань єпоказ, демонстрація предметів, речовин, явищ або їхніх різноманітних зображень.Слово вчителя лише спрямовує спостереження, логіку мислення, уточнюєправильність висновків, усвідомлення знань. Учні на основі спостереженьосмислюють факти, роблять відповідні висновки, набувають нових знань, а іноді йуміння. Звідси видно, що основним джерелом знань є спостереження, а не слово,але слово залишається провідним в усьому навчальному процесі.
При використанні третьої групи методів навчання учні переважнонабувають знань у процесі практичної діяльності — під час лабораторних занять,практичних робіт на пришкільній ділянці, виконанні самостійних завдань під часекскурсії тощо. Слово вчителя відіграє інструктивне значення, а також розкриваєцілі і завдання роботи, вказує, які теоретичні знання необхідні для правильноговикористання роботи. Вчитель перевіряє хід роботи, керує пізнавальним процесом,допомагає зробити висновки. При цьому можуть бути використані підручники абоінструктивні картки, заздалегідь підготовлені вчителем. Діяльність учнівпереважно полягає у виконанні практичної роботи, але має місце слухання і спостереження.У своїх відповідях учні пояснюють хід роботи, демонструють її результати,роблять висновки, записи в зошити. Як бачимо, головним джерелом знань єпрактична робота, виконана учнями, яка стимулює розумову діяльність учнів,забезпечує вирішення поставлених завдань.
Одним із словесних методів навчання є бесіда.
К. Джуровська [17] розглядає бесіду як метод навчання, якийпередбачає розмову учителя з учнями, що організовується за допомогою детальнопродуманої системи запитань. Т. Жижко [19] відзначає, що бесіда — один ізметодів, який полягає у тому, що вона дає можливість залучити до роботи всіхабо більшість класу, виявити рівень підготовленості учнів, регулювати йнаправляти їх відповіді, допомагати їм при цьому з’ясувати, що залишилось дляних незрозумілим.
Бесіда– діалогічний методнавчання, що передбачає запитання і відповіді. Це метод навчання, за якоговчитель, спираючись на знання та практичний досвід учнів, за допомогою вдалопоставлених питань:
— спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання,
— підводить їх до розуміння нового або уточнення, поглиблення,розширення відомого;
— спонукає школярів робити самостійні висновки — узагальнення наоснові засвоєного фактичного матеріалу.
Бесіда дає учителеві змогу не лише з’ясувати якість підготовки та глибинузасвоєння навчального матеріалу, а й глибоко вивчити його особливості, зазначаєЛ. Нарочна [32].
У педагогічній літературі визначено функції бесіди як методунавчання: мотиваційна, освітня, розвиваюча, виховна, організаційна [29; 47].
Освітня функціяметоду бесіди проявляється в забезпеченнізасвоєння учнями системи знань. Розвиваюча полягає в тому, що у процесі бесідирозвиваються увага, пам’ять, уява, творче мислення молодших школярів. Задопомогою цього методу вчитель залучає весь клас до оцінки висловлених думок іїх викладу, всіляко заохочує учнів до влучного слова, вчить мислити,обмінюватися думками. Застосовуючи бесіду в процесі навчання, учитель одночаснопривчає дітей до певних логічних операцій, формує в них науковий світогляд,розвиває здібності, волю, інтерес, допомагає виробленню свідомої мотиваціїнавчання, сприяє розвитку самостійності.
Бесіда виконує також мотиваційну функцію, сприяєвихованнюпозитивних мотивів у учнів початкової школи. Для того щоб сформувати такімотиви навчання, створюються за допомогою методу бесіди ситуації новизни,актуальності, учителі добирають спеціальні приклади, факти, ілюстрації, які вданий момент викликають особливий інтерес у школярів.
Для методу бесіди характерною є комунікативна функція. Вонапроявляється в тому, що учні, завдяки діалогу, який застосовується вчителем науроці, виробляють практичні уміння користуватися усним мовленням в спілкуванніз людьми.
Як зазначає О. Савченко, бесіда має великі можливості длякерування пізнавальною діяльністю школярів, активної участі кожного в аналізіявищ, фактів, порівнянні й зіставленні їх, у формуванні висновків, узагальнень[45, 202].
Учитель, здійснюючи освітню функцію бесіди, виступає як керівникрозумової діяльності школярів, розкриває логіку навчального предмета,забезпечує засвоєння знань у певній системі. Тоді сприймання матеріалу, щовивчається, не зводиться до якогось одного акту, а є процесом, у якому учнірозглядають кожне нове явище чи наукове поняття з різних точок зору,встановлюючи багатогранність зв’язків даного об’єкта з іншими як подібними донього, так і не зовсім схожими. Використовуючи різноманітні прийоми активізаціїпізнавальної діяльності і мислення школярів, учитель реалізує поставленізавдання. Наприклад, постановка запитання перед учнями заставляє їх задуматися,осмислити матеріал, поміркувати і підготувати відповідь; якщо при цьомудемонструються наочні посібники. то їх необхідно розглянути, проаналізувати ізнайти відповідь на поставлене запитання.
Порівняно з іншими словесними методами, бесіда має більшіможливості для здійснення індивідуального підходу до учнів. Диференціюючизапитання залежно від підготовки учнів, можна залучити всіх до активної участів роботі [45, 203].
Велика її виховна роль: бесіда вчить колективного пошуку істини,допомагає формувати переконання, дає змогу яскравіше виявитись індивідуальностіучня, розвиває критичність, самостійність, уміння доводити, переконувати. Методбесіди цінується за його рухливість, гнучкість [45, 202].
Бесіда допомагає поєднати вивчення нового матеріалу іззакріпленням та перевіркою раніше вивченого. Її використовують для встановленнязв’язку попереднього матеріалу з новим, повідомлення нових знань, а такожзакріплення і перевірки їх [10].
Особливістю бесіди як методу навчання є те, що інформація, щовивчається подається по частинам і увага школярів періодично переключається. Упроцесі такого живого активного спілкування вчителя з учнями він може зразуотримати зворотну інформацію [36, 97].
Отже, якщо інші словесні методи навчання — пояснення й розповідівикористовують здебільшого при повідомленні нових знань і меншою мірою впроцесі закріплення, то бесіду використовують на різних етапах уроку. Поясненняі розповідь не дають змоги визначити активність учнів, їх участь у роботі,вчителеві важко виявити, як в учнів з його слів формуються уявлення про об’єкти,що є предметом вивчення. Тому більш ефективнішим методом у навчанні є бесіда.
Бесіда є одним із активних методів навчання. Її значення полягає втому, що вона має великі можливості для керування пізнавальною діяльністюшколярів, активної участі кожного в аналізі явищ, фактів, порівнянні йзіставленні їх у формуванні висновків, узагальнень. Перевага бесіди порівняно зіншими методами навчання в тому, що вчитель може працювати з усім класом і зокремими учнями.
Проте є й недоліки у процесі використання бесіди: під часпояснення і розповіді учням за порівняно короткий час може бути повідомленозначний обсяг знань, а бесіда як правило, тривала в часі. Як зазначає В.Пакулованедоліком бесіди є те, що вона дає порційні знання [36, 97]. Розрізняють різнівиди бесід (див. схема 1.1.)
Вступну бесіду проводять з учнями як підготовку до лабораторних занять,екскурсій, до вивчення нового матеріалу. Її головна мета -актуалізувати знаннядітей, що є опорними для роботи над новим матеріалом. Готуючись до проведеннябесіди, слід чітко виділити її мету, поняття, які треба відтворити. Наприклад,учитель планує підготовчу бесіду до теми «Весна». Він має на метіуточнити уявлення дітей про весняні зміни в рослинному й тваринному світі,узагальнити їхні спостереження про явища природи в цю пору. У зв’язку з цимизавданнями вчитель намічає питання бесіди: Які зміни відбуваються в природінапровесні? Як світить удень сонце? Як змінились земля, повітря? З чого виднощо день стає довшим? Як виглядають гілки дерев?
Схема 1.1. Види бесіди
/>
/>/>
/>/>
/>/>/>
/>/>
Для повідомлення нових знань можна застосувати пояснювальнубесіду.Вона також будується у формі запитань учителя тавідповідей учнів. Неодмінною умовою її успіху є наявність в учнів хоча бмінімуму знань, які б були відправними, опорними. Якщо запитання мають тількиінформаційний характер («що?», «де?», «коли?»),бесіда є пояснювальною. Вона базується переважно на спостереженнях,організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів надошці, таблиць, малюнків, ігрової ситуації. Дана бесіда має на меті організаціюзасвоєння нового навчального матеріалу через діалог учителя з учнями.
Бесіда, в процесі якої учні засвоюють новий матеріал, можебудуватися індуктивним шляхом (від окремих фактів, прикладів, спостережень дозагальних висновків) і дедуктивним (від загального положення, твердження,висновку до окремого випадку, конкретного факту, прикладів, які ілюструють абопідтверджують загальне).
Індуктивний шлях доречний, коли в дітей достатньо знань,спостережень і в учителя є підстави вести їх до формулювання певних висновків,понять тощо.
Дедуктивні бесіди найчастіше проводяться на узагальнюючих уроках,на предметних уроках.
Бесіду-повторення(підсумкову,узагальнюючу)використовують для закріплення навчальногоматеріалу. Під час такої бесіди вчитель пропонує запитання для узагальненняматеріалу уроку, виявлення емоційного ставлення дітей до вивченого, висловленняоцінних суджень про роботу всього класу в цілому та окремих учнів. Вона, якправило, завершує вивчення нового матеріалу або є розгорнутим підсумком уроку.
В. Пакулова і В. Кузнєцова вказують на особливості проведенняузагальнюючої бесіди. Вони вважають, що при проведенні узагальнюючої бесідиважливо виділити основні природничі поняття, визначити їх зміст і з’ясувати яквони засвоєні школярами. разом з тим необхідно показати взаємозв’язок міжпредметами і явищами і на цій основі підвести учнів до самостійних висновків іузагальнень [36, 99].
Прикладами узагальнюючих бесід можуть бути, підсумки спостереженьза місяць, наприклад у вересні.
У ході бесіди вчитель задає учням запитання: Чим характеризуєтьсяпогода в вересні? Коли почало опадати і жовтіти листя? Які тварини зустрічалисяу вересні? Які птахи відлетіли у теплі країни? Які роботи проводилися у вересніу полі? на городі? у саду? Який самий теплий був день у вересні? який самийхолодний?
У зміст узагальнюючої бесіди можна включати питання, якіпотребують порівняльних характеристик, а також питання, які показують взаємозв’язокживої і неживої природи. Це дозволить не лише узагальнити одержані знання ізспостережень, але й встановити причинно-наслідкові зв’язки і на їх основіпоказати взаємозв’язки процесів в природі.
Контрольно-перевірну бесідупроводять для перевіркизасвоєних знань. У процесі такої бесіди вчитель проводить контроль якостізасвоєних знань у вигляді фронтального опитування. Для фронтального опитуваннярезультативною є така бесіда, в якій запитання і завдання не тільки напружуютьпам’ять, а й збуджують інтерес, змушують установлювати причинно-наслідкові зв’язки,визначати істотні ознаки предмета, доводити правильність висловленої думки.
Поєднання різних типів запитань покажемо на прикладі контрольноїбесіди за темою «Річка» (3-й клас). 1). Як утворюються річки? 2).Подивіться на записані на дошці слова: болото, гирло, береги, струмок, озеро,виток, лука, русло. Які з них означають частини річки? 3). Назвіть найістотнішіознаки річки. 4). Чому в рівнинних річок течія повільна, а в гірських швидка?5). Як тече вода у вашій річці? Чому? 6). Чому треба дбати про чистоту річковоїводи?
В. Пакулова і В. Кузнєцова за джерелом знань виділяють бесіди:
— на основі спостережень, лабораторного або демонстраційногодосліду, виконаної практичної роботи;
— на основі прочитаної статті;
— на основі переглянутого фільму, за ілюстраціями підручника, закартиною тощо [36, 98].
Усі види бесід пов’язані з практичним і наочними методаминавчання. Наприклад, після проведення спостереження і дослідів у ході бесіди з’ясовується,наскільки глибоко школярі осмислили і правильно зрозуміли те, що спостерігали;чи можуть розповісти про хід досліду, пояснити, чому отри мали такі результати.Перед демонстрацією фільму учні отримують завдання, на що звернути увагу прийого перегляді. Потім у процесі бесіди з’ясовується, чи засвоєні усі питаннязмісту.
За характером діяльності учнів у процесі бесіди виділяють такі їхосновні види: репродуктивна і евристична [5].
Репродуктивна бесіда спрямована на відтворення раніше засвоєного матеріалу, їїпроводять з вивченого навчального матеріалу. Відповідаючи на запитання вчителя,учні повторюють пройдений матеріал, закріплюють його, водночас демонструючирівень засвоєння. Така бесіда може бути супутньою, поточною, підсумковою,систематизуючою.
Репродуктивна бесіда, як метод навчання, використовується на усіхетапах уроку. З її допомогою розв’язуються різні дидактичні завдання. Так, наетапі перевірки засвоєних знань, умінь, навичок цей вид бесіди забезпечуєповторення і закріплення засвоєного змісту. Однак треба підкреслити те, щонайбільший ефект репродуктивна бесіда дає під час перевірки тих логічнозавершених частин предметного змісту, які нескладні, містять прості взаємозв’язкиабо фактичний матеріал. Логічно завершені частини, до яких входять складніпоняття, залежності, закономірності, недоцільно перевіряти частинами, оскількитакий зміст втрачає цілісність і свою сутність.
На етапі засвоєння нових знань, умінь і навичок у кожній логічнозавершеній частині змісту шляхом репродуктивної бесіди здійснюється:
а) актуалізація опорних знань про предмети і явища природи,способи діяльності;
б) сприймання готових знань з різних джерел;
в) закріплення засвоєного змісту.
Репродуктивна бесіда використовується на етапі систематизації таузагальнення для актуалізації сформованих елементів знань, які є основою поняттєвихузагальнень.
Крім того, ця бесіда застосовується для постановки мети, завданьуроку, підведення підсумків роботи на ньому, актуалізації знань про способидіяльності, які необхідні для виконання домашніх завдань.
За рівнем пізнавальної активності учнів найбільші переваги має евристичнабесіда (від грецького слова еврика — знаходжу, відкриваю), роль якоїнезамінна для розвитку творчих здібностей. У ході евристичної бесіди учительуміло поставленими запитаннями спрямовує учнів на основі наявних у них знань,спостережень, їхнього життєвого досвіду на формування нових понять, висновків,правил. Під час такої бесіди молодші школярі проходять під керівництвом учителявесь шлях пошуку нового знання аж до його відкриття: створення проблемноїситуації, усвідомлення проблеми у вигляді проблемного запитання і, нарешті, — поетапнийрозв’язок. Така робота приносить їм велике задоволення і стимулює пізнавальнуактивність.
Цей метод цінний у тому разі, якщо вчитель за допомогою правильнодібраних запитань і правильного ведення всієї бесіди вміє залучити всіх учнівкласу до активної роботи. Для цього необхідне знання психологічних особливостейкожного учня й відповідний добір різних шляхів запитально-відповідальної форминавчання. За умов попередньої підготовки діти різного рівня розвитку можутьбрати активну участь в евристичній бесіді, і це позитивно впливає не тільки наякість знань, а й на оволодіння пошуковими вміннями [45, 206].
Таким чином, нами з’ясована значення, сутність бесіди, виявленіосновні її види.
1.2 Стан використання бесіди на урокахкурсу «Я і Україна»
Щоб з’ясувати стан використання бесіди на уроках курсу «Я іУкраїна» у шкільній практиці проводився констатуючий експеримент.Констатуючим експериментом було охоплено 4 вчителі початкових класів Висоцькоїзагальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Монастириського району Тернопільськоїобласті протягом.
Основними методами дослідження були спостереження уроків, бесіди звчителями.
Ми провели бесіди з вчителями. Пропонували дати відповіді на такізапитання:
1. Що ви розумієте під терміном «методи навчання»?
2. Які фактори впливають на вибір методів навчання?
3. Яке значення бесіди у навчанні учнів курсу «Я іУкраїна»?
4. Які види бесід ви використовуєте на уроці і на яких етапахуроку?
5. З якими методами найчастіше поєднуєте бесіду?
Аналіз відповідей на перше запитання показав, що усі вчителірозуміють, що метод навчання — це система послідовних дій вчителя, спрямованихна організацію пізнавальної і практичної діяльності учнів, які забезпечуютьнайбільшу оптимізацію навчального процесу. Він поєднує дві взаємозв’язаністорони: діючу — вчителя і сприймаючу — учнів. Характер такої взаємодіїзалежить від джерела знань.
Відповідаючи на друге запитання, вчителі зазначили, що на вибірметоду навчання впливає добре знання якогось певного методу; володіння мовою,схильність до бесід, дискусій — усе це найчастіше позначається на виборісловесних методів; уміння користуватися різними технічними засобами навчання — спричиняється до вибору наочних методів; педагог просто «любить»певний метод (не пояснюючи чому) і віддає йому постійну перевагу. З’ясованотакож, що вчителі з великим досвідом більш схильні до застосування методівсамостійної роботи учнів на уроках, методів роботи з книгою. Початкуючі вчителічастіше обирають пояснення.
На думку всіх вчителів, визначальним фактором вибору методівнавчання є мета і зміст програмного матеріалу. Вчителі вважають, що методинавчання крім освітнього значення мають і виховне — ось чому під час вивченняпредмета необхідно застосовувати різні методи, не надаючи переваги лише одномуз них.
Відповідаючи на запитання: «Яке значення бесіди у навчанніучнів курсу „Я і Україна“?» учителі зазначили, що методинавчання тісно пов’язані з іншими компонентами навчального курсу і є важливоюумовою організації взаємодії учителя й учнів.
У процесі бесіди з вчителями з’ясовано, що найчастіше вчителівикористовують репродуктивну бесіду. Жоден не вказав, що використовуєевристичну бесіду. Учителі зазначили, що проводять бесіду на етапахактуалізації опорних знань, перевірки знань, вивчення нового матеріалу ізакріплення знань.
Аналіз відповідей вчителів на запитання: «З якими методаминайчастіше поєднуєте бесіду?» показав, що вчителі на уроках поєднуютьбесіду найчастіше з розповіддю, демонстрацією, практичною роботою.
Спостереження за навчально-виховним процесом показало, що вчителінедостатню увагу приділяють методиці проведення бесіди. Не завжди дотримуютьсяпедагогічних умов організації бесіди на уроках. Як правило бесіди носятьрепродуктивний характер. На уроках навіть досвідчених вчителів можна почутизапитання такого типу: «Розкажіть, що ви знаєте про лисицю?»Невизначеність запитання передбачає різні варіанти відповіді. У цій ситуаціївиникає запитання і до вчителя: «А що відповідно до теми уроку повинназнати й розказати дитина про цю тварину?»
Ми спостерігати, як на початку бесіди діти починають активнопрацювати. Вони прагнуть відповідати. Здається, всі захоплені роботою, алешвидко частина дітей втрачає інтерес до неї. Вони губляться у процесі бесіди.Це відбувається з різних причин: не зрозуміли зміст наступного запитання,швидко не змогли дати відповідь на попереднє або усвідомити відповідь товариша.Такі діти втратили взаємозв’язок між частинами бесіди. Основна причина такогостану полягає в тому, що вчитель не стежив за роботою всього класу, азадовольнився лише відповіддю одного учня.
Таким чином, вивчення стану використання бесіди на уроках курсу«Я і Україна» засвідчило про необхідність удосконаленнянавчально-виховного процесу.
Розділ II. Методика використання бесідина уроках курсу «Я і Україна»
2.1 Реалізація педагогічних умов організаціїбесіди на уроках курсу «Я і Україна» у 3 класі
У процесі експериментального дослідження на уроках курсу «Я іУкраїна», конструюючи урок, ми :
— ознайомлювалися з змістом навчального матеріалу;
— продумували, на яких етапах уроку можна використати бесіду;
— чітко визначали з якою метою проводитимемо бесіду;
— передбачали вид бесіди залежно від рівня підготовленості учнів іскладності матеріалу;
— продумували, на які опорні знання учнів спиратимемося під часбесіди;
— планували, які засоби навчання використовуватимемо під часбесіди, з якими іншими методами поєднуватимемо бесіду;
— визначали, до яких висновків, узагальнень підводитимемо учнів.
Особливу увагу ми приділяли конструюванню запитань. У формулюваннізапитань дотримувалися вимог, а саме: виразності, чіткості і визначеності,уникали запитань складних, що містять у собі два чи більше питань, підказуючихі альтернативних запитань, які не стимулюють учнів до активного мислення, алише спонукають до відгадування відповіді або стверджування її за вчителем. Продумувалитакож порядок запитань.
Ми намагалися здійснювати індивідуальний підхід, розподіляючизапитання залежно від індивідуальних особливостей учнів і їх загальноїпідготовки. Аналізуючи навчальний матеріал, по можливості передбачали, якізапитання можуть виникнути в учнів і як ми відповідатимемо на них.
Під час проведення бесіди, щоб збудити думку учнів ми пропонувалиїм завдання на порівняння, аналіз, виділення головного, встановленняпричинно-наслідкових зв’язків, доведення, запитання, які спонукають досамостійного пошуку. Ми намагались підтримувати емоційний зв’язок з класом,стежити, яку участь бере в бесіді кожен її учасник, розвивати в дітях прагненнявисловлювати власні думки, кмітливість, аналітичне мислення.
Особливу увагу ми приділяли евристичній бесіді. Трудність полягалав тому, щоб розробити питання, які стимулюють інтелектуальний розвиток учнів,адже вони мають самі дійти певних висновків і узагальнень. За таких умоврозвивається творче мислення особистості. При цьому щоб бесіда будила думку,вона повинна в першу чергу спиратися на запитання, які узагальнюють,встановлюють причинно-наслідкові зв’язки, спонукають до самостійного пошуку.
Під час бесіди ми прагнули до того, щоб відповіді учнів булиточними, становили закінчену самостійну думку, розкривали сутність поставленогозапитання, щоб у відповідях наводився конкретний, фактичний матеріал. Стежилиза правильністю мовлення школярів, логічною послідовністю суджень, висновків.
Наведемо фрагменти уроків, на яких реалізовували педагогічні умовиорганізації бесіди.
Тема уроку: Види тварин. Тварини — живіорганізми
Актуалізація знань учнів. Повідомленнятеми уроку
Бесіда з метою актуалізації опорнихзнань
—Відгадайте загадки:
На подвір’ї ходить птах
І співає по складах. (Півень)
Хоч мала сама на зріст,
Та великий маю хвіст.
Пухова руденька шуба,
Із сосни стрибну на дуба. (Білка)
По квітучих садах літаю,
Солодкі дарунки збираю. (Бджола)
—За якими ознаками ви впізнали відгадки?
—Як одним словом назвати півня, білку й бджолу?
—До якої природи належать тварини?
Вивчення нового матеріалу
Бесіда з метою формування уявлення прорізноманітність
тварин у природі, середовище їхньогоіснування та будову
—Розгляньте малюнки із зображенням тварин, назвіть їх і скажіть,чим відрізняються між собою тварини. (Тварини відрізняються розмірами і формоютіла).
—Від чого залежить форма тіла у тварин? Щоб дати відповідь на цезапитання порівняйте за формою тіла кита, акулу, дельфіна. Де живуть данітварини? (У воді. Отже, форма тіла тварин залежить від того, у якому середовищівони живуть).
—Де живуть тварини? (Тварини живуть скрізь, де для них є їжа,схованка від ворогів та місце для влаштування житла: у воді та на суші, підземлею і в повітрі)
—Які тварини живуть серед вічних снігів? (В умовах вічного снігу ільоду живуть білі ведмеді, моржі, пінгвіни).
—Які тварини живуть у жарких пустелях? (У жарких пустелях живутьзмії, ящірки, верблюди, джейрани, тушканчики).
—Які тварини все життя проводять у воді, не виходячи на сушу? (Усежиття проводять у воді, не виходячи на сушу, риби, раки, дельфіни, кити).
—Які тварини живуть у ґрунті? (У ґрунті живуть кроти, землерийки,дощові черв’яки, деякі комахи.)
—Які тварини заволоділи повітряним простором? (У повітрі літаютьптахи, комахи, летючі миші).
—Чим схожі між собою тварини? (Тварини схожі будовою тіла, яке убільшості складається з голови, тулуба, кінцівок (ніг, крил) та хвоста).
Бесіда з метою формування уявлення протварин — живих організмівта про відмінності тварин від рослин.
—Пригадайте, які ознаки властиві живим організмам. (Тварини, як івсі живі організми, дихають, розмножуються, ростуть і розвиваються, живляться,народжуються і вмирають).
—Що потрібно тваринам для дихання? (Для дихання всім живиморганізмам, у тому числі й тваринам, потрібний кисень, а видихають вонивуглекислий газ).
—Доведіть, що тварини розмножуються. (Кішка народжує 4-5 кошенят,кролиця народжує 5-10 кроленят, свиня народжує до 10 поросят, отже, тваринирозмножуються).
—Як і чим живляться тварини? (Тварини живляться рослинами йтваринами, яких вони знаходять, ловлять, добувають).
Отже, тваринам, як і рослинам, властиві всі ознаки живих організмів.
—Проблемне запитання: То чому в живій природі виділилицарства рослин і тварин?
Щоб дати відповідь на це запитання порівняйте будову тіла рослин ітварин.
—Які органи є у рослин? (Корінь, стебло, листки, квітка, плід,насіння)
—Які частини тіла є у більшості тварин? (Голова, тулуб, кінцівки).
—Пригадайте, як живляться рослини. Де вони знаходять їжу?
(Рослини самі собі виробляють їжу. У листках на світлі утворюютьсянеобхідні їм поживні речовини. Поживні речовини вони виробляють із води,мінеральних солей і вуглекислого газу, які беруть із повітря та ґрунту).
—А як живляться тварини? (Тварини не можуть самі собі вироблятипоживні речовини, вони живляться готовою їжею, поїдаючи рослини та інших тварин).
—Уявіть, що в лісі виникла пожежа. Що станеться з рослинами ітваринами, як вони зреагують на пожежу? (Якщо в лісі виникає пожежа, то всірослини гинуть у вогні, тоді як значна частина тварин рятується, втікаючи злісу).
—Зробіть висновок зі сказаного і скажіть, чим ще відрізняються тваринивід рослин. (Тварини, на відміну від рослин, можуть швидко рухатися,переміщуватися з одного місця на інше).
—Наведіть приклади, як можуть рухатися відомі вам тварини. (Дельфіни,окуні, акули, кити — плавають; граки, горобці, метелики, бджоли, комарі —літають; жаби, зайці, білки, коники — стрибають; лисиці, вовки, тигри,, леви —бігають; вужі, гадюки — повзають).
—Що дає змогу тваринам пересуватися різними способами? (Твариниможуть пересуватися різними способами завдяки тому, що у них є різноманітнікінцівки. У тих, хто плаває, є плавці; у тих, хто літає — крила; у тих, хтобігає і стрибає — міцні ноги; ті, у кого відсутні кінцівки, -=- повзають).
—Поміркуйте, чому рослини можуть усе життя прожити на одномумісці, а тваринам потрібно переміщуватися з місця на місце. (Рослинам непотрібно здобувати собі їжу, адже поживні речовини вони виробляють собі самі.Тварини переміщуються у пошуках їжі, а також рятуючись від ворогів).
Отже, вчені виділили два царства рослини і тварини, тому що тваринивідрізняються від рослин будовою, способом живлення та здатністю переміщуватисяз одного місця на інше.
Бесіда, яка організована після виконанняучнями практичної роботи на с. 132.
—Чим подібні ластівки різних видів?
—Які ознаки спільні для ластівки сільської і ластівки міської?
—Чому ластівки відлітають на зиму у теплі краї?
Закріплення засвоєних знань, умінь інавичок учнів.
Бесіда з метою закріплення знань
—Які ознаки властиві тваринам як живим організмам?
—Які ознаки спільні для тварин і рослин?
—Чим тварини відрізняються від рослин?
Тема уроку: Різноманітність тварин уприроді
Перевірка знань, умінь і навичок учнів.
Фронтальна бесіда з метою перевіркизнань учнів
—Де живуть тварини?
—Якими ознаками відрізняються між собою тварини різних видів?
—Доведіть, що тварини належать до живої природи.
—Якими ознаками тварини відрізняються від рослин?
—Яке значення для тварин має здатність переміщуватися?
Вивчення нового матеріалу
Розповідь з елементами бесіди тапрактичної роботи з метою формування поняття «риби»
Представники однієї групи тварин пересуваються лише плаваючи,живуть у солоній воді морів та прісній воді річок, озер, ставків. їх утримуютьв акваріумах.
—Що це за тварини? До якої групи вони належать?
—Розгляньте малюнок у підручнику на с. 135, прочитайте назвизображених на ньому риб і зіставте їх.
—Якими ознаками відрізняються риби?
—Які ознаки спільні для всіх риб? Пригадайте, чим вкрите тіло риб?
Риби — тварини, які відрізняються розмірами, формою тіла,забарвленням. Якщо акваріумні рибки мають лише кілька сантиметрів завдовжки, тоакули — до 10 м. У камбали тіло сплюснуте, з малою головою, у сома, навпаки —видовжене, з великою головою. Забарвлення риб теж дуже різноманітне, особливо втих, що живуть у теплих морях.
Проте, якими б різними не були риби, усі вони мають спільнуознаку: їхнє тіло вкрите лускою та слизом — це і є істотною ознакою риб. Насуші риби не можуть жити тому, що дихають лише киснем, розчиненим у воді.
—Назвіть відомих вам риб.
—Яке значення мають риби в природі та житті людини?
Риби є кормом для багатьох тварин. М’ясо та ікра риб — це корисніпродукти харчування для людини.
Бесіда за малюнками підручника на с. 136
—Назви, які тварини зображені на малюнку. (Птахи).
—Порівняй зображених тварин за розміром, зовнішньою будовою,покривом тіла.
—Чим подібні тварини?
—Чим відрізняються зображені тварини?
—Яка істотна ознака птахів?
—Назвіть зимуючих птахів.
—Назвіть перелітних птахів. Виникає запитання:
—Проблемне запитання:Чому одні птахи: горобці, сороки, синиці...— залишаються зимувати, а інші —солов’ї, зозулі...— відлітають?
Шукаємо відповіді на це запитання, їх може бути кілька. Першавідповідь: птахам, які відлітають, взимку холодно. Друга відповідь: птахам, яківідлітають, взимку нічого їсти, тобто для них немає корму. Отже, на запитання сдві відповіді. Доведемо, яка відповідь правильна. Можливо, вони обидвіправильні?
—Чим вкрите тіло зимуючих птахів: горобця, синиці...— іперелітних: ластівки, зозулі.(Тіло вкрите пір’ям).
—Чи може бути, щоб одним птахам було взимку холодно, а іншим нехолодно, якщо їхнє тіло однаково вкрите пір’ям? Отже, перша відповідьнеправильна. Холод не може бути головною причиною відльоту перелітних птахів.
Доведемо, чи правильна друга відповідь.
—Пригадайте, що служить кормом для горобця, сороки…? Так, вониживляться плодами і насінням рослин. Взимку їх можна знайти на сухій траві, надеревах і кущах, біля житла людини, в годівничках.
—Що служить кормом для ластівки, солов’я…? Вони живлятьсякомахами, які взимку ховаються у щілини, в лісову підстилку або зовсім гинуть.Для перелітних птахів у нашій місцевості взимку немає корму. Без корму ці птахине можуть прожити. Вони загинуть. Тому вони відлітають в теплі краї. Отже, мидовели, що правильною є друга відповідь. Тепер зробимо висновок і дамовідповідь на запитання:
—Чому одні птахи: горобці, сороки, синиці...— залишаються зимувати,а інші — солов’ї, зозулі...— відлітають у теплі краї? (Відповідь формулюєвчитель).
—Пригадаємо, як треба діяти, щоб знайти відповідь на запитання.Спочатку потрібно знайти можливі відповіді. Потім довести, яка відповідьправильна. Після цього необхідно зробити висновок, тобто дати повну відповідьна запитання. Запитання на закріплення:
—Чому зимуючі птахи залишаються зимувати, а перелітні відлітають утеплі краї?
—Що необхідно робити, щоб знайти відповідь на запитання, якщо її відразуне можна дати? Називайте так, як це робив на уроці вчитель:
Спочатку… Потім… Після цього...
Закріплення засвоєних знань, умінь інавичок
Бесіда з метою закріплення знань
—За якими ознаками плазунів можна відрізнити від земноводних?
—Чим птахи подібні до плазунів?
—Доведіть, що тюлень – це звір.
Підсумкова бесіда
—З якими групами тварин ви ознайомилися на уроці?
—Які істотні ознаки комах? Назвіть представників комах.
—Які істотні ознаки риб? Назвіть представників риб.
—Які істотні ознаки земноводних? Назвіть представників земноводних.
—Які істотні ознаки плазунів? Назвіть представників плазунів.
—Які істотні ознаки птахів? Назвіть представників птахів.
—Які істотні ознаки звірів? Назвіть представників звірів.
Тема уроку: Способи живлення тварин.Ланцюги живлення
Підсумок фенологічних спостережень
Узагальнююча бесіда
—Яка зараз пора року?
—Який місяць?
—Що ви можете сказати про стан неба?
—Сьогодні тепло чи холодно?
—Чи є надворі вітер?
—Яка погода переважала протягом тижня?
—Чи були опади?
—Який найтепліший день тижня?
—Який найхолодніший день тижня?
Перевірка знань, умінь і навичок учнів
Бесіда з метою індивідуальногоопитування учнів
—Хто такі комахи? Які істотні ознаки властиві комахам? Хто належитьдо комах?
—Хто такі риби? Які істотні ознаки властиві рибам? Хто належить дориб?
—Хто такі земноводні? Які істотні ознаки земноводних? Хто належитьдо земноводних?
—Хто такі плазуни? Які істотні ознаки властиві плазунам? Хтоналежить до плазунів?
—Хто такі птахи? Які істотні ознаки властиві птахам? Хто належитьдо птахів?
—Хто такі звірі? Які істотні ознаки звірів? Хто належить до звірів?
Вивчення нового матеріалу
Бесіда з елементами розв’язання проблемної ситуації з метою формуванняпонять -" рослиноїдні тварини", «хижі тварини», «всеїднітварини»
—Розгляньте тварин, зображених на малюнках у підручнику на с. 138,прочитайте їх назви.
—Чи можна їх об’єднати в одну групу? Якщо можна, то назвіть її тадоведіть правильність своєї думки.
Тіло цих тварин вкрите шерстю, а це істотна ознака звірів. Тому,зображених тварин можна об’єднати в одну групу. Миша, видра і бурий ведмідьналежать до звірів.
Формулювання проблеми: Але незважаючи на те, що всі ці тварини належать до звірів, їхможна розділити на три групи, як вони зображені на малюнку.
—Що зображено на малюнку під мишею? (Пшениця, жито чи ячмінь.)
—Поміркуйте, чому. (Тому, що миша живиться цими рослинами).
Тварини, які живляться рослинами, називаються рослиноїдними.
—Що зображено на малюнку під видрою? (Жаба, риба, рак, ставковик.)
—Поміркуйте, чому. (Тому, що видра живиться цими тваринами).
Тварини, які живляться іншими тваринами, називаються хижими.
—Що зображено на малюнку під бурим ведмедем? (Малина, гриб, риба імед.)
—Поміркуйте, чому. (Тому що бурий ведмідь живиться рослинами,грибами і тваринами).
Тварини, які живляться рослинами і тваринами, називаються всеїдними.
—То, у які групи об’єднують звірів за способом живлення?
За способом живлення звірів групують на рослиноїдних, хижих івсеїдних. (Учитель малює на дошці таблицю.)Рослиноїдні тварини Хижі тварини Всеїдні тварини миша видра бурий ведмідь
—Пригадайте, на які ще групи, крім звірів, поділяються тварини.
—Чим живляться комахи? Чи є серед них рослиноїдні, хижі чи всеїдні?Наведіть приклади.
Комахи живляться різноманітною їжею. Серед них є рослиноїдні —травневий хрущ, сарана, колорадський жук; хижі — сонечко, бабка, жужелиця;всеїдні — тарган, мураха, муха. Отже, комахи є рослиноїдні, хижі, всеїдні. (Утаблицю на дошці вчитель дописує по одному представнику комах.)
—Чим живляться риби? Чи є серед них рослиноїдні, хижі і всеїдні?Наведіть приклади.
Риби живляться різноманітною їжею. Рослиноїдні — товстолобик,білий амур; хижі — щука, окунь; всеїдні — карась, короп. Отже, серед риб єрослиноїдні, хижі та всеїдні. (У таблицю на дошці вчитель дописує поодному представнику риб.)
—Чим живляться земноводні? Чи є серед земноводних рослиноїдні, хижіта всеїдні? Наведіть приклади.
Серед земноводних немає рослиноїдних і всеїдних. Всі земноводніхижаки. Жаби, ропухи, тритони живляться здебільшого комахами та їх личинками,слизняками. (У таблицю на дошці вчитель дописує одного представниказемноводних.)
—Чим живляться плазуни? Чи є серед них рослиноїдні, хижі всеїдні?Наведіть приклади.
Більшість плазунів — хижаки. Ящірка живиться комахами, гадюка —мишами. Рослиноїдними є черепахи, які живуть на суші, наприклад, степовачерепаха. (У таблицю на дошці вчитель дописує одному представникуплазунів.)
—Чим живляться птахи? Чи є серед птахів рослиноїдні, хижі та
всеїдні? Наведіть приклади.
Птахи живляться різноманітною їжею. Серед них є рослиноїдні —сойка, голуб; хижі — сова, ластівка; всеїдні — горобець, дятел. Отже, птахи єрослиноїдні, хижі та всеїдні. (У таблицю на дошці вчитель дописує по одномупредставнику птахів.)
Отже, за способом живлення представників різних груп тварин можнаподілити на рослиноїдних, хижих та всеїдних.
Бесіда після роботи учнів з статтею підручника «Ланцюгиживлення»
—З чого складається ланцюг живлення?
—Які ланки входять до його складу?
—З якої ланки він зажди розпочинається?
—Чому ланцюг живлення завжди розпочинається з рослин? Щоб дативідповідь на це запитання пригадай, як живляться рослини?
—Як можна зобразити ланцюг живлення?
Підсумок уроку
Узагальнююча бесіда
—Як поділяються тварини за способом живлення?
—У які ланцюги взаємопов’язані в природі живі організми?
—Що станеться, якщо зникне одна з ланок ланцюга живлення?
Тема уроку: Розмноження тварину природі
Підсумок спостережень за змінами вприроді
Узагальнююча бесіда
—За календарем спостережень проаналізуйте зміни, що відбулися влютому.
—Яка була найнижча температура протягом місяця?
—Яка була найвища температура?
—Скільки було ясних, хмарних і похмурих днів?
—Скільки було дощових днів?
—Скільки було днів, коли падав сніг.
—Як змінилась довжина тіні від гномона протягом зими? Чому?
—Які дерева і кущі стоять зеленими?
—Які дерева і кущі стоять без листя?
—Які тварини зимують у барлогах?
—Які тварини перебувають у зимовій сплячці?
—Які тварини блукають у пошуках їжі?
—Які птахи прилітають до житла людей?
Вивчення нового матеріалу
Розповідь з елементами бесіди з метоюформування уявлення про розмноження та розвиток птахів
—Розгляньте малюнок у підручнику на с. 143, на якому зображенорозмноження й розвиток птахів на прикладі зяблика.
—Якої пори року розмножуються птахи?
Навесні настає важливий період у житті птахів — періодрозмноження. Повсюди чути гучні пісні співочих птахів або барабанний дрібдятла, що стукає по сухому дереву. Пісню зяблика важко сплутати, вона дужедзвінка і не схожа на пісні інших птахів. Розмножуються птахи, відкладаючияйця.
—Куди птахи відкладають яйця?
Птахи відкладають яйця в спеціально збудовані гнізда, які розміщуютьна деревах, на землі, у дуплах, у норах. Наприклад, зяблик будує гніздо надереві у вигляді глибокого кошика, сплетеного з трави, куди відкладає 5-7зеленуватих із темними крапками яєць.
—Що далі відбувається з яйцями?
Майже всі птахи, на відміну від риб, земноводних і плазунів, непокидають яйця, а насиджують їх, зігріваючи теплом свого тіла.
Зокрема, зяблик насиджує яйця 12-13 днів, після чого з нихвилуплюються пташенята.
—Чи дбають птахи про своїх пташенят?
Птахи — дбайливі батьки. Вони піклуються про пташенят: годують,захищають від ворогів, навчають літати. У зяблика, наприклад, пташенятавилуплюються голі, сліпі й безпорадні. Пташенята покидають гнізда тоді, колинавчаться літати й самостійно добувати їжу. У курки з яєць вилуплюютьсяпташенята, вкриті пухом, зрячі, здатні вже на другий день бігати за матір’ю.
Пташенята швидко ростуть і потребують багато їжі, тому батькам недо співів. Цілий день птахи зайняті пошуками їжі для своїх пташенят.Підраховано, що синиця прилітає до свого гнізда з комахами для пташенят до 400разів на день.
—Відгадайте загадку й скажіть, що це за птах, який не будує свогогнізда?
Хто гнізда свого не має,
яйця іншим підкидає
та у лісі в холодку
все кує: ку-ку, ку-ку? (Зозуля)
Бесіда, організована після читанняучнями статті «Розмноження звірів»
—Яким способом розмножуються звірі? (Народжують малят)
—У яких звірів народжуються малята зрячими і можуть відразу післянародження пересуватися? (У лосів, козуль, диких свиней)
—У яких звірів народжуються малята сліпими і безпорадними? (Улисиці, білки, вовків).
—Чим звірі вигодовують своїх малят? (Молоком).
—Як звірі турбуються про малят? (Захищають від ворогів, вчатьдобувати корм).
2.2 Результат експериментальної роботи
Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що оволодіннямолодшими школярами природничими знаннями, уміннями та навичкамивідбуватиметься якісніше за умови методично виваженого використання різнихвидів бесіди на уроках курсу " Я і Україна", ми перевіряли в процесіексперименту.
Формуючий експеримент проводився року на Висоцькоїзагальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Монастириського району Тернопільськоїобласті протягом 2007-2008 н. р. У педагогічному експерименті взяли участь 42учні третіх класів даних шкіл. Серед них визначено контрольний клас 3-А — 21учень та експериментальний клас 3–Б – 21 учень.
У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикоювчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували такимчином, щоб реалізувати власну методику навчання учнів природознавству, яка буласпрямована на ефективне використання на уроках методу бесіди.
Показником ефективного засвоєння третьокласниками природничихзнань був рівень навчальних досягнень учнів.
Упродовж експериментального дослідження проводили індивідуальнеопитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.
Змістову основу завдань для контрольної роботи становивпрограмовий матеріал із курсу природознавства у 3 класі з розділу «Тварини– живі організми.»
Критеріями оцінювання результатів контрольних робіт були якістьвиконання учнями завдань (правильність та повнота відповіді).
Підсумкова письмова контрольна робота зтеми «Тварини – живі організми»
1. Допиши речення. Ластівки восени відлітають у теплі країни,тому, що _____.__________.
2. Підкресли назви риб.
Лось, щука, ведмідь, окунь, сорока, акула, сонечко, карась.
3. Впиши в таблицю назви тварин.
Лось, ведмідь, їжак, вовк, лисиця, білка.Рослиноїдні Хижі Всеїдні
Встанови відповідність між групами тварин і способами розмноження
Звірі
Птахи
Плазуни
Земноводні
Риби
Комахи
Відкладають яйця на суші в ямки.
Відкладають яйця у гнізда і насиджують їх.
Відкладають ікру у водоймах.
Народжують малят і вигодовують їх молоком.
Відкладають яйця на рослини, у воду, грунт, де з яєць розвиваються личинки.
5. Знайди помилку у ланцюгу живлення. Поясни свій вибір.
/>/>Дикий кабан Вовк Дуб
6.Доведи, що тварини не зможуть існувати без рослин.
Результати досягнень учнями рівня знань відображені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Результати досягнень учнями рівня знань
№
зрізу
знань Кількість учнів, що досягли рівня знань (у %) високого достатнього середнього низького
Екс-пер.
клас
Контр.
клас
Екс-пер.
клас
Контр.
клас
Екс-пер.
клас
Контр.
клас
Екс-пер.
клас
Контр.
клас 1 8(38%) 6(28%) 11(52%)) 10(48%) 2(10%) 5(24%) - - /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Порівняння результатів засвоєння молодшими школярами знань про тваринив експериментальному і контрольному класах показало, що в експериментальномукласі кількість учнів із високим і достатнім рівнем знань вища. Кількістьучнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж уконтрольному.
Кількісний та якісний аналіз результатів проведеного дослідженнясвідчить про те, що розроблена нами методика використання на уроках курсу«Я і Україна» бесіди у третьому класі сприяє ефективному засвоєннюучнями знань.
Висновки
Результати дослідження зводяться до такого:
1. Аналіз проблеми в науковій літературі показав, що методинавчання є важливими компонентами навчально-виховного процесу.
Метод навчання трактують якспосіб упорядкованої взаємопов’язаноїдіяльності вчителів та учнів, спрямованої на вирішення навчально-виховнихзавдань.
З’ясовано, що відсутня єдина класифікація методів навчання. Методинавчання класифікують за: джерелом знань (словесні, наочні та практичні);основною дидактичною метою, яку необхідно вирішувати на конкретному етапінавчання (методи набуття нових знань, формування умінь і навичок, застосування,перевірки отриманих знань, умінь і навичок); за характером пізнавальноїдіяльності учнів (пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемноговикладу, частково-пошукові, дослідницькі); за основними компонентами процесунавчання: (методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності;методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; методиконтролю і самоконтролю навчально-пізнавальної діяльності).
Найбільш поширеною у методиці викладання природознавства єкласифікація методів за джерелом знань
2. З’ясовано, що бесіда є одним із найпоширеніших активних методівнавчання, які використовуються у початковій школі. Її трактують як діалогічнийметод навчання, за якого вчитель, спираючись на знання та практичний досвідучнів, за допомогою запитань підводить їх до розуміння нового або уточнення,поглиблення, розширення відомого.
3. Визначено, що бесіда як метод навчання виконує такі функції:мотиваційну, освітню, розвиваючу, виховну, організаційну.
4. Схарактеризованоосновні види бесіди, що відрізняються за дидактичною метою (підготовча абовступна, пояснювальна, підсумкова, контрольно-перевірна) і за рівнемпізнавальної самостійності учнів (репродуктивна і евристична).
5.Вивчення стану використання бесіди на уроках курсу «Я і Україна» впочатковій школі засвідчило необхідність удосконалення процесу організаціїдіалогічного методу навчання.
6. Визначено педагогічні умови організації бесіди на уроках курсу«Я і Україна»:
— При підготовці до уроку вчитель повинен чітко визначити: метубесіди, план її проведення, основні питання, які знання повинні отримати учні,які зробити висновки.
— Будуючи бесіду учитель повинен дотримуватись таких вимог дозапитань: логічна послідовність і чіткість; просте, коротке, точнеформулювання, щоб усі учні правильно його зрозуміли; кожне запитання має пов’язуватисяз попередніми і темою бесіди в цілому; змістовність запитання, однозначність зазмістом і формою; вони повинні активізувати різні мисленні операції,пробуджувати інтерес дітей до предмета, бути стилістично правильними івідповідати віковим особливостям молодших школярів. Бесіда повинна передбачатияк репродуктивні, так і продуктивні запитання. Кількість запитань повинна бутидостатньою для досягнення мети даної бесіди.
— Бесіду доцільно проводити на різних етапах уроку на основі:
проведених спостережень, щоб забезпечити правильне сприйманнязмін, які відбуваються в природі протягом року, щоб сформувати уявлення тапоняття про явища і предмети навколишнього середовища; дослідів, щоб виявити,як діти зрозуміли їх зміст; розповіді вчителя, щоб виявити, як молодші школярізасвоїли матеріал; використаних наочних посібників, щоб конкретизувати матеріал,що вивчається; статті підручника, щоб виявити, як діти розуміють описане явище.
—З метою активізації розумової діяльності учнів під час бесіди доцільновикористовувати різні засоби наочності (демонструвати таблиці, схеми,діапозитиви із зображенням виучуваних об’єктів, гербарії, колекції рослин,плодів та інші). Доцільно бесіду поєднувати з іншими методами навчання.
—До участі в бесіді залучати всіх учнів класу.
—Створювати ситуацію успіху, яка підтримує увагу та інтересмолодших школярів до навчання за рахунок диференціації запитань.
—Підтримувати зв’язок з класом, стежити, яку участь бере в бесідікожен її учасник, розвивати в дітях прагнення висловлювати власні думки,кмітливість, аналітичне мислення шляхом стимулювання учнів.
7. Ефективність визначених педагогічних умов організації бесіди науроках курсу «Я і Україна» доведено у педагогічному експерименті.
Список використаних джерел
1. Аквилева Г.Н., Клепина З.А. Методика преподавания естествознания вначальной школе: Учеб. для студ. учреж. сред. проф. образования пед. профиля.-М: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004 — 240 с.
2. Алексюк А.М. Методи навчанняі методи учіння. — К.: Знання, 1980. – 48 с.
3. Бабанский Ю.К. Методыобучения в современной общеобразовательной школе. — М.: Просвещение, 1985. —208с.
4. Бабанський Ю.К. Оптимизацияпроцесса обучения. Ростов-на-Дону, — 1972. – 380 с.
5. Байбара Т.М. Бесіда впроцесі навчання природознавства // Початкова школа, 1999. -№3.-с.17-19.
6. Байбара Т.М. Диференційованізавдання на уроках природознавства // Початкова школа, 1991. -№14.-с.33-36.
7. Байбара Т.М. Методиканавчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. — К.:Веселка, 1998. — 334с.
8. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я іУкраїна: Підручник для 3 кл. — К. Форум, 2004.-176с.
9. Біда О.А. Природознавство ісільськогосподарська праця: Методика викладання. — Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун»,2000. — 400 с.
10.Бурлака ЯЛ. Бесіда як метод навчання. — К.: Радянська школа, 1961.- 76 с.
11.Варакута О. Формування природничих понять в учнів початковоїшколи// Початкова школа. — 1999. — №5. — с.20-23.
12.Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальнихзакладів. – К.: Видавничий центр«Академія», 2002. – С. 129-133.
13.Выбор методов обучения в средней школе. /Ю.К. Бабанский. — М.: Просвещение,1981.
14.Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения.– М.: Просвещение, 1984. – 158 с.
15.Грюцева Н.И. Познавательныезадания на применение природоведческих знаний в новой учебной ситуации //Начальнаяшкола, 1991.-№5.-С.28-32.
16.Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Учебное пособие для студ.высш. учеб. заведений. — М.: Изд. центр «Академия», 2004.- 288с.
17.Джуровська К.Д. Використання методу бесіди у процесі естетичноговиховання молодших школярів. //Початкова школа, 2002. -№3.-с.17-19.
18.Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Б.С. Кобзарь,Г.Ф. Кумарина, Ю.А. Кусый и др. Под ред. В.А. Онищука. — К.: Рад.шк., 1987.-351с.
19.Жижко Т. Методи навчання – передумови інтелектуального розвиткуособистості //Рідна школа. – 2002. — №6. – С. 72-73.
20.Закон України «Про внесення змін і доповнень до ЗаконуУкрїанської РСР „Про освіту“ /Збірник нормативних документів з освітита виховання/Упор. З.М. Онишків. – Тернопіль: Тернопільський національнийуніверситет ім. Володимира Гнатюка, 2006. – С. 3-35
21.Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). — М.:Просвещение, 1978. — 260 с.
22.Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початковихкласах. — К.: Вища школа, 1975.— 176 с.
23.Кірпота Н. Проблема поєднання словесних методів у початковійшколі//наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університетуім. Винниченка. Педагогічні науки. – Кіровоград. – 2002. – Вип. 45, Ч.1. – С.144-145.
24.Князева Т. Створення проблемних ситуацій на уроках з природознавства/Початкова школа, 2000. — №3. — С.18-19.
25.Кобзов М.С., Горбачев Н.А. Сократовский метод обучения. -Саратов, 1991.– 78 с.
26.Коваль Н.С. Пошукові завдання для самостійної роботи зприродознавства // Початкова школа. — 1977. — № 9. — С. 57-62.
27.Коваль Н.С. Самостійнаробота учнів на уроках природознавства: Посібник для вчителів. — К.: Радянськашкола, 1982. — 96 с.
28.Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения в 2-х т. Т.1.-М.: Педагогика,1982.- 477с.
29.Мартинченко С., Хоружа Л. Методи навчання та їх класифікація//Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2006. — № 1-2. – С. 3-13.
30.Миронов А.В. Методикаизучения окружающего мира в начальных классах. – М.: Педагогическое обществоРоссии, 2002. – 360 с.
31.Монголина Л.И. Развитиепознавательной активности учащихся на уроках природоведения. // Начальнаяшкола, 1987. — № 2. – С.30-34.
32.Нарочна Л.К. та ін. Методика викладання природознавства. — К.: Радянськашкола, 1990. — 324 с.
33.Нарочна Л.К. Уроки природознавства в 3 класі. — К.: Радянськашкола, 1980. — 88 с.
34.П.Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. — М.: Просвещение, 1981. -184 с.
35.Онищук В.А. Урок в современной школе: Пособие для учителя. – 2-еизд., перрераб. – М.: Просвещение, 1986. – 160с.
36.Пакулова В.М., Кузнецова В.Л. Методика преподаванияприродоведения: Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. 2121 „Педагогикаи методика начального обучения“.- М.: Просвещение, 1990. — 192 с.
37.Пацалюк О. Форми, методи та засоби навчання //Рідна школа. – 2004.- №6. – С. 25-26.
38.Педагогика: педагогические теории, системы, технологии: Учеб. длястуд. высш. и сред. пед. учеб, заведний. Под редак. С.А. Смирнова. — 4-е изд.,испр.- М: Изд. центр „Академия“, 2000-512 с.
39.Педагогіка /За ред. М.Д. Ярмаченка. – К.: Вища школа, — С. 163-164
40.Петросова Р.А., Голов В.П., Сивоглазов В.И. Методика обученияестествознанию и экологическое воспитание в начальной школе: Учеб.пособие длястуд. сред. пед. учеб.завдений.- М.: Изд. центр „Академия“, 2000.-176с.
41.Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: учеб. для студент.высш.учеб. заведений: в 2 кн. – М: Гуманитар.изд.центр ВЛАДОС, 2004. — Кн.1.Общие основы. Процесс обучения. – 574с.
42.Пономарева И.Н., Соломин В.П., Сидельникова Г.Д. Общая методика обучениябиологии: Учеб. пособие для студ. пед. вузов. — М.: Издательський центр»Академия", 2003. — 272с.
43.Програми для середньоїзагальноосвітньої школи. 1–4 класи. – К.: Початкова школа, 2006. – 432 с.
44.Российская педагогическая энциклопедия в 2 т. Т.2 / Гл. ред. В.В.Давыдов. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1999. – 672 с.
45.Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. — К.: Ґенеза, 1999. –324 с.
46.Савченко О.Я.Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів— К.: Рад.школа, 1982. – 176 с.
47.Ушинський К.Д. Твори в 6-ти томах. Т.2.- К.: Радянська школа,1954.– 500 с.
48.Функції і структура методів навчання/ За ред. В.О. Онищука. – К.: Рад.школа, 1979. – С.40.
49.Щукина Г.И. Активизацияпознавательной деятельности учащихся в учебном процессе. Учебное пособие длястудентов педагогических институтов. – М.: Просвещение, 1979. – 160 с.
Додатки
Урок
Тема: Довкілля тварин. Пристосуваннятварин до різних умов існування. Охорона тварин
Мета: формувати уявлення про довкілля тварин, про умови, необхідні дляжиття тварин, про ознаки пристосування тварин до добування корму, до захистувід ворогів; про значення тварин у природі та житті людини, про причинизникнення тварин у природі та шляхи збереження та примноження тваринного світу;формувати вміння встановлювати взаємозв’язки в природі між живими організмами,робити висновки, доводити судження, описувати тварин; виховувати прагнення допізнання тваринного світу, бережливе ставлення до природи на основі осмисленнявзаємозв’язків у ній, любов до тварин.
Обладнання: малюнки чи фото із зображенням тварин, що відрізняютьсяпристосуванням до добування корму (вовк, лисиця, гадюка, сова тощо) та захистувід ворогів (заєць, лось, козуля), тварин, занесених до Червоної книги України(лелека чорний, тритон карпатський, гекон кримський, скопа, хохуля звичайна,кіт лісовий), картки для опитування.
Хід уроку
I. Організація класу до уроку
—Підготуйтеся до уроку. Покладіть книжку і зошит на парту.
Сядьте рівненько.
II.Підсумок спостережень зазмінами в природі
—Яка зараз пора року?
—Який місяць?
—Що ви можете сказати про стан неба?
—Сьогодні тепло чи холодно?
—Чи є надворі вітер?
—Як ви думаєте, що роблять люди в цю пору на полях? На городах?
—Яка погода переважала протягом тижня?
—Чи були опади?
—Які зміни спостерігаєте у житті рослин?
—Які зміни спостерігаєте у житті тварин?
III. Перевірка знань, умінь інавичок учнів.
Фронтальна бесіда
1. Як розмножують комахи?
2. Хто у метеликів вилуплюється яєць?
3. Як розмножуються плазуни ?
4. Які тварини піклуються про своїх малят?
2. Диференційоване опитування закартками
Картка 1
Доповни схему.
Метелик —-__ —>-_____ —>-лялечка —>- метелик.
Картка 2
Зобрази схему розвитку коника.
Картка 3
Порівняй розмноження плазунів і птахів.
Спільні ознаки: _________ Відмінні ознаки:______________
Картка 4
Порівняй розмноження звірів і птахів.
3. Індивідуальне усне опитування.
Усно описати тварину за планом, поданим у підручнику на с. 144. (білку,козулю, дику свиню).
IV. Актуалізація знань учнів.Повідомлення теми уроку.
—Пригадайте, що називають довкіллям живого організму.
—Що є довкіллям рослин?
—Які умови потрібні для життя рослин?
Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про те, що є довкіллям тварин, якіумови потрібні для життя тварин, як тварини пристосувалися до життя в довкіллі,про значення тварини в природі та житті людей, що загрожує тваринам і щопотрібно робити, щоб тваринний світ не біднів, а примножувався.
V. Вивчення нового матеріалу.
Бесіда з елементами розповіді з метоюформування уявлення про довкілля тварин.
Ви вже знаєте, що довкіллям живого організму є те, що його оточує.Довкіллям рослини є Сонце, повітря, вода, інші рослини, тварини, грунт, люди.Розгляньте малюнок на с. 126 у підручнику.
— Що є довкіллям білки? Порівняйте довкілля дуба й білки.Який висновок можна зробити?
Довкіллям білки є Сонце, повітря, вода, ґрунт, рослини, іншітварини, люди, тобто ті самі тіла, що є довкіллям дуба.
—Поміркуйте, чи все, що оточує тварин, необхідне для їхнього життя.
—Чи потрібне тваринам Сонце? Чи можна віднести Сонце до умов,необхідних для життя тварин? Доведіть свою думку.
Сонце дає тваринам світло й тепло. Тепло потрібне для росту тарозвитку тварин. Надлишок або нестача тепла призводить до їх загибелі.
Комахи, риби, земноводні та плазуни мають таку ж температуру тіла,як температура в довкіллі, у якому вони живуть. Тому при температурі, нижчійніж десять градусів тепла, ці тварини стають малорухомими й ціпеніють, а притемпературі нижче нуля градусів можуть загинути.
Менше залежать від температури довкілля птахи й звірі. Навіть приморозі в сорок градусів температура тіла, наприклад, у лисиці становить +38°С.Більшість тварин не витримують температури понад +40°С.
Оскільки більшість тварин бачить, то для них важливою умовою життяє світло. Завдяки доброму зору більшість тварин можуть уникнути небезпеки тазнайти собі їжу.
Наприклад, сокіл бачить голуба на відстані 1 км. Проте світло не єумовою, необхідною для життя тим тваринам, які живуть під землею (кроти),глибоко під водою (деякі риби) або в темних печерах (кажани). Ці тварини поганобачать або ж зовсім сліпі. Зір їм замінюють добрий нюх і слух.
Таким чином, Сонце є необхідною умовою існування тварин.
— Чи потрібне тваринам повітря? Чи можна віднести повітря до умов,необхідних для життя тварин? Доведіть свою думку.
Повітря потрібне для дихання. Тварини дихають киснем, який є уповітрі. Отже, повітря є необхідною умовою існування тварин.
— Чи потрібна тваринам вода? Чи можна віднести воду до умов, необхіднихдля життя тварин? Обґрунтуйте свою думку.
Без води тварини не можуть прожити й кількох днів, а. риби —кількох годин. Вода входить до складу тіла тварин. Воду тварини споживаютьпо-різному: або п’ють її з водойм, або вбирають шкірою (жаби), або отримують зїжею (тварини пустель). Дуже мало води п’ють тварини, які живляться соковитоютравою, листям, плодами. Отже, вода є необхідною умовою існування тварин.
— Чи потрібні тваринам рослини? Чи можна їх віднести доумов, необхідних для життя тварин? Обгрунтуйте свою думку.
Неможливо уявити життя тварин без рослин. Рослини — це їжа длябагатьох тварин. Хоча, здавалося б, хижакам рослини не потрібні. Проте середрослин ці тварини знаходять собі притулок, будують житло, ховають своїх малят.Якби зникли рослини, зникли б рослиноїдні тварини, якими живляться хижаки.Отже, рослини є необхідною умовою існування тварин.
— Чи потрібен тваринам ґрунт? Чи можна віднести його до умов,необхідних для життя тварин? Обґрунтуйте свою думку.
На перший погляд, ґрунт потрібний лише тим тваринам, які в ньомуживуть, знаходять там їжу та будують своє житло (кроти, землерийки, борсуки,миші, деякі комахи). Проте без ґрунту не буде рослин, якими живляться багатотварин. Отже, ґрунт є необхідною умовою існування тварин.
— Які стосунки між тваринами у довкіллі? Чи можна існування іншихтварин вважати умовою, необхідною для життя тварин? Доведіть свою думку.
Тварини в довкіллі пов’язані ланцюгами живлення. Хижі тварини незможуть існувати без рослиноїдних, які є кормом для них. Здавалося б, щорослиноїдні тварини можуть існувати без хижаків, проте там, де були винищеніхижаки, серед рослиноїдних тварин поширювалися хвороби, і чимало тварин гинуло.Виявляється, що хижаки ловлять хворих і ослаблених тварин, тобто вони єсанітарами в довкіллі рослиноїдних тварин. Отже, тварини тісно взаємопов’язаніміж собою і залежать одне від одного.
Таким чином, із довкілля тварин необхідними умовами для їх життяє: Сонце, яке дає світло і тепло, повітря, вода, ґрунт, їжа, яку дають рослини,та інші тварини. Тварини тісно пов’язані з неживою та живою природою. Якщозникне хоча б щось, від чого залежить життя тварин, то вони загинуть.
2. Робота з підручником, виконанняпрактичної роботи й узагальнювальна бесіда з метою формування уявлення про пристосуваннятварин добувати корм.
Важливою умовою існування тварин є їх живлення. Без їжі вонизагинуть.
— Пригадайте, на які групи поділяються тварини за способом живлення.
За способом живлення тварини поділяються на рослиноїдних, хижих івсеїдних.
Рослиноїдним тваринам легше здобувати корм, адже рослини не рухомі.Хижакам потрібно підстерігати, ловити й утримувати здобич. Щоб дізнатися, яктварини пристосувалися добувати корм, прочитайте в підручнику статтю «Яктварини добувають корм» (с. 145). Зверніть увагу на ознаки, що допомагаютьхижакам добувати корм, щоб вижити.
Виконаємо практичну роботу, описану в підручнику на с. 147. Длявиконання цього завдання потрібно буде згадати інформацію, яку ви отримали підчас опрацювання статті в підручнику.
— За тим самим планом опишіть вовка та лисицю.
Отже, хижі тварини по-різному пристосувалися здобувати корм:
• хижим звірам (наприклад,вовку, лисиці) добувати здобич допомагають гострі зуби й кігті, добрий нюх ізір, спритність, сила та здатність швидко бігати;
• хижим птахам, які вишукуютьздобич з висоти (наприклад, орлу, шуліці), у цьому допомагають гострий зір,гачкуватий дзьоб та гострі кігті;
• у птахів, які добуваютькомах та їх личинок з-під кори дерев (наприклад, у дятлів), є гострий дзьоб,язик, який може далеко висуватися з рота, жорстке пір’я хвоста, гострі кігті;
• у птахів, які вишукуютьздобич біля водойм (наприклад, у лелеки, журавля, чаплі), є довгі ноги, шия ідзьоб;
• жабам допомагає ловитикомах, що літають, довгий липкий язик;
• хижі риби (наприклад, щука,окунь, акула) мають гострі, загнуті всередину зуби.
3. Робота з підручником, виконанняпрактичної роботи й узагальнювальна розповідь з метою формування уявлення про пристосування тварин захищатисявід ворогів.
Тварини, якими живляться хижаки, набули певних ознак, щодопомагають їм виживати, тобто пристосувалися захищатися від ворогів. Щобдізнатися, як тварини пристосувалися захищатися, прочитайте в підручнику статтю«Як тварини захищаються» (с. 148). Зверніть увагу на ті ознаки, якідопомагають тваринам захищатися від ворогів.
— Виконайте практичну роботу, описану в підручнику на с. 149.Для виконання цього завдання потрібно буде згадати інформацію, яку ви отрималипід час опрацювання статті в підручнику.
Отже, щоб вижити, тварини пристосувалися захищатися від ворогів. Уцьому їм допомагають:
• здатність швидко бігати(козуля, заєць, лось);
• захисне забарвлення (заєць,ящірка, багато комах);
• застережливе забарвлення(сонечко, колорадський жук);
• загрозливі пози (гадюка, кобра);
• здатність втрачати частинухвоста (ящірка);
• захисні пристосування:гострі голки, міцний панцир (їжак, дикобраз, черепахи).
4. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про значення тварин у природі тажитті людини.
— Яке значення мають тварини в природі?
Тварини запилюють квіти, поширюють насіння, розпушують ґрунт,рослиноїдні тварини є кормом для хижаків, хижаки є санітарами, що знищуютьхворих тварин, запобігаючи поширенню хвороб.
Таким чином, у природі, крім паразитів, немає шкідливих тварин.
— Яке значення мають тварини в житті людини? Що вони дають людям?
Тварини для людей — це:
• продукти харчування (м’ясо,молоко, яйця, мед);
• вовна і шовк для виробництватканин, хутро для пошиття одягу, шкіра для взуття (вівці, кролі, шовкопряд,свині тощо);
• помічники людини у роботі(коні, воли, осли, верблюди);
• вірні друзі (собаки, коти,папуги);
• ліки, якими лікують різні хвороби(зміїна й бджолина отрути, мед, прополіс, борсучий жир).
5- Розповідь з елементами бесіди зметою формування уявлення про причини зникнення тварин у природі та шляхи збереженняй примноження тваринного світу. Безтварин природа дуже б збідніла, зникло б багато рослин. Люди втратили б нетільки важливі продукти харчування, а й своїх вірних друзів і помічників,радість від спілкування з тваринами. Отже, людина повинна турбуватись прозбереження і примноження багатств тваринного світу. Проте діяльність людейзагрожує життю тварин. Люди розорюють степи, вирубують ліси, осушують болота,забруднюють повітря, ґрунт і воду. Тварини не мають де будувати житло, неможуть знайти їжу. Унаслідок цього багато тварин стають рідкісними, а деяківзагалі зникають з лиця землі.
Причиною зменшення кількості тварин є також хижацьке полювання.Воно призвело до зменшення чисельності зубрів, дрохв, беркутів, котів лісових,хохуль, журавлів сірих, тхорів степових. У нашій країні понад 130 видів тваринє рідкісними й зникаючими, вони занесені у Червону книгу України.
У нашій державі діє Закон України «Про охорону й використаннятваринного світу». Цим законом заборонено виловлювати та вбивати рідкіснихі зникаючих тварин, знищувати місця їхнього проживання. Для того, щоб рідкіснітварини не зникли зовсім, створюють заповідники, де зберігаються умови дляжиття рідкісних тварин. їх розводять у неволі та випускають туди, де вони жиликолись.
Оберігати потрібно не тільки рідкісних і зникаючих тварин. Частолюди, не знаючи про користь тих чи інших тварин, знищують їх. Це стосуєтьсяжаб, ропух, ящірок, змій.
— Яку користь приносять ці тварини?
Вони живляться шкідниками сільського господарства (комахами,слимаками, гризунами), знищуючи їх у великій кількості.
— Яких ви ще знаєте корисних тварин? Чим вони корисні? (Ласка,дятел, зозуля, ластівка, мурашки, їжак, сонечко, куниця.)
У природі кожна тварина має своє значення. Тварини пов’язані міжсобою ланцюгами живлення. Оберігаючи одних тварин, ви допомагаєте також іншим.Наприклад, якщо не знищувати жаб, буде більше лелек, які ними живляться. Томутварин потрібно охороняти, приваблювати у сади, ліси, на городи й поля.
— Що можуть зробити діти, щоб зберегти й примножити твариннийсвіт?
• Виготовляти й розвішуватишпаківні;
• підгодовувати птахів узимку;
• оберігати гнізда птахів,мурашники й житла інших тварин;
• не ловити метеликів та іншихкомах;
• не ловити й не приноситидодому здорових пташенят і малят звірів;
• поводитися так, щоб своєюповедінкою не завдати шкоди тваринам зокрема, і природі в цілому.
VI. Закріплення нових знань, умінь інавичок учнів.
1. Бесіда з метою закріплення знань
—До якої групи тварин належить Жаба? (Земноводні)
—Чим живиться? (Комахами)
—Як добуває корм?(Ловить комах, що літають).
—Що їй у цьому допомагає (Довгий липкий язик)
—Як тварини захищаються від ворогів? Наведіть приклади.
2. Практична робота.
Описати зовнішній вигляд тварин, занесених до Червоної книгиУкраїни, які зображені на обкладинці зошита з друкованою основою. Визначити, доякої групи вони належать за зовнішньою будовою.
3. Бесіда з метою формуваннявміння застосовувати знання
—Чому в лісі потрібно поводитися тихо, не бігати, не лазити по деревах,особливо навесні та на початку літа? (Бігаючи по лісу, галасуючи й лазячи подеревах, ми турбуємо тварин. Це особливо небезпечно навесні та на початку літа,коли в них починається період розмноження. Багато птахів через це не можутьпобудувати гніздо або покидають гніздо, у яке вже відклали яйця.)
—Чому, оберігаючи рослини, ми піклуємося про тварин? (Рослини — цекорм для багатьох тварин. Рослини дають притулок тваринам, які серед нихховаються.)
VII. Підсумок уроку.
—Які умови потрібні для життя тварин?
—Що дозволяє тваринам виживати в довкіллі?
—Чому тварин потрібно оберігати?
VIII. Завдання додому.
Опрацювати статті в підручнику на с. 145—150. Дати відповіді назапитання після статей. Намалювати малюнок на тему: «Тварини в небезпеці».Підготуватися до контролю навчальних досягнень за темою «Тварини в природі».