Тема:Використання ділової гри на тему «Економічна оцінка родючості ґрунтів таврожайності с/г культур»
Вступ
Освіта — розвитоклюдини в процесі цілеспрямованої діяльності суспільства. В більш ширшомузначенні освіта — це процес і результат засвоєння учнями систематизованихзнань, набуття умінь і навичок, формування на їх основі науковогосвітогляду, моральних та інших рис особистості, розвиток творчих сил іздібностей.
Навчання — цецілеспрямована взаємодія учня і вчителя, в процесі якої засвоюються знання,формуються звички.
Кожен педагогчасом відчуває сумніви щодо вибору стратегії педагогічної діяльності,коливаючись між інформаційним (традиційним) і активним (проблемним) методаминавчання. За традиційною методикою процес навчання ведеться у формі монологуабо діалогу: пояснює — учень слухає чи вчитель опитує — учні відповідають.
У поняттяактивних методик навчання входять рольові, управлінські та навчальні ігри,соціально-психологічні, педагогічні й інші тренінги, комп'ютерні ігри — всете, що забезпечує максимальну спільну активність викладача і учнів — педагогіку співпраці.
І одними ізнайважливіших і найпроблематичніших є методики використання ігрових ситуацій унавчанні економіці для того, щоб діти з самого раннього віку змогли шляхомігрового представлення входити у складний світ «дорослих» економічнихвідносин.
Ця проблема дужеактуальна для всіх вчителів та викладачів з економіки і тому у даній роботібуде розглянуте питання щодо впровадження активних методів навчання, а самеметоду ділова гра, в систему навчання, та їх використання у навчанні зекономіки; суть ігрових методів, що використовуються у навчанні та наведеніприклади ігор, що використовуються у навчанні економічним дисциплінам.
1. Теоретичначастина на тему «Ділова гра: поняття, основи, переваги, недоліки»
Одним з видівактивних методів навчання, які можливо використовувати на уроках економіки єділова гра.
Ділова гра — цеметод імітації ситуацій, що моделюють професійну або іншу діяльність шляхомгри, за заданими правилами.
До ділових ігорне можна відносити всі нові приймання, що з'являються, і методи навчання йбудь-яку навчальну гру, як це іноді робиться, як у педагогічній практиці, так ів окремих виступах у пресі. Тому такі форми проведення уроків, як урок-концерт,урок-іспит і урок — змагання, урок — вікторина, імітаціяпізнавально-розважальних телепередач на уроках, не належать не тільки доділової гри, але й до технології активного навчання. Ці методи й прийманняактивізації пізнавальної діяльності учнів, пожвавлення навчального процесу задопомогою всіляких ігрових ситуацій не відповідають тим особливостям і умоваморганізації, які визначають технологію активного навчання. У вікторині,змаганні учень може брати участь, може й не ухвалювати, але залишиться пасивнимучасником — глядачем. Спроби змусити його приведуть до втрати ігрового моментуй позитивної настроєності на діяльність. У технології активного навчання «змушенаактивність» учасників обумовлена умовами й правилами, при яких учень абобере активну участь, напружено думає, або взагалі вибуває із процесу.
Правила діловоїгри визначаються обраною діяльністю. Одним з її варіантів є рольові ігри. Колидіти відіграють в «дочки-матері», вони точно імітують усі вхідні вгру ролі й не можуть від них відступати: так тата роблять, дітям так поводитисяне можна, мама повинна… і т.ін. Можливе використання ділової гри й внавчальному процесі. Наприклад, виходячи із сучасних ринкових умов життя, назаняттях з світової економіки можна провести ділову гру "Інтеграційніпроцеси у світовій економіці", у якій у процесі програвання ситуацій кращерозуміється й освоюється складна для завчання термінологія, що вона позначає,сам характер інтеграційних процесів та діяльності інтеграційних об'єднань, їхмісце й значення в ринкових відносинах. Така гра може бути організована й наетапі первинного закріплення матеріалу, і як узагальнення, і як певна формаконтролю. У цьому випадку мова йде про самий стандартний варіант ділової гри.Такі варіанти, як організаційно-ділові й організаційно-розумові ігри йаналогічні їм, вимагають дуже серйозної спеціальної підготовки їхорганізаторів.
Дослідникивстановили, що при подачі матеріалу в такій формі засвоюється близько 90%інформації. Активність учнів проявляється яскраво, носить тривалий характер й «змушує»їх бути активними.
Педагогічна сутьділової гри на тему "Інтеграційні процеси у світовій економіці" — активізувати мислення учнів, підвищити самостійність, внести дух творчості внавчанні, наблизити їх, підготувати до практичної діяльності. Головним питанняму проблемному навчанні виступає «чому», а в діловій грі — «щобуло б, якби...».
Ділова гравідрізняється від ігор-розваг тим, що у неї є «післядія». Коли учнямидопущені прорахунки, вони починають розмірковувати над тим, «що я не зміг»,«чого не розумію». Надзадачею гри є саме досягнення ефектусаморозвитку, самоосвіти, саморегуляції
Даний методрозкриває особистісний потенціал учня: кожен учасник може продіагностувати своїможливості поодинці, а також й у спільній діяльності з іншими учасниками.
У процесіпідготовки й проведення ділової гри, кожен учасник повинен мати можливість длясамоствердження й саморозвитку. Викладач повинен допомогти учневі стати в грітим, ким він хоче бути, показати йому самому його кращі якості, які могли брозкритися в ході спілкування.
Ділова гра — цеконтрольована система, тому що процедура гри готується, і коректуєтьсявикладачем. Якщо гра проходить у планованому режимі, викладач може невтручатися в ігрові відносини, а тільки спостерігати й оцінювати ігровудіяльність учнів. Але якщо дії виходять за межі плану, зривають мети заняття,викладач може відкоригувати спрямованість гри і її емоційний настрой.
Управління діловоюгрою як психолого-дидактичною системою має в своїй основі ряд принципів,наприклад, принцип реалізуємості, який полягає в тому, що керівник гри — вчитель, підкреслюючи складність задачі, повинен запевнити учасників — учнів уїх можливостях досягнення цілі, або принцип управління емоційно-інтелектуальнимфоном, згідно з яким педагог створює і підтримує емоційно-інтелектуальний фонна основі урахування особистих інтересів та різного рівня готовності учасниківгри, або принцип мажорності, який вимагає умов для зняття сором'язливості,скутості (умови везіння, жартівливі моменти) та ін. Наприклад, учні вибираютьяку країну вони хочуть представляти на міжнародній арені; визначившись зкраїною, починається розгляд основних цілей інтеграційних об'єднань, вирішенняосновних питань до яких відносяться: створення сприятливогозовнішньополітичного середовища; рішення завдань торговельної політики;сприяння структурній перебудові економіки; підтримка молодих галузейнаціональної промисловості і т. ін.
Ділова гра виконуєнавчаючі функції. Це форма знаково-контексного навчання, яка відтворює реальнуситуацію діяльності. Ці задачі створюють умови для зближення теорії зпрактикою, їх змикання у конкретних «виконавчих» задачах. Гра, якметод навчання, дозволяє ніби прожити конкретну ситуацію, вивчити її вбезпосередній дії.
Весь процесорганізації ділової гри можна розділити приблизно на шість етапів:
I етап — розробка гри, складання сценарію (організація гри, написання плану, розстановкамеблів у класі, за для створення конференц-зали).
II етап — організаційний: необхідно роз'яснити учасникам гри цілі та зміст, ознайомити їхіз програмою та правилами, розподілити ролі, поставити конкретні задачі,призначити та вибрати експертів (журі), визначити регламент виступів. Ролі можнарозподілити за бажанням;
III етап — розігрування ситуацій і пошук рішення всередині кожної групи. Робота у групіможе проходити у вигляді «мозкового штурму», дискусії, тренінгу підкерівництвом ігротехніка, обраного групою;
IV етап — міжгрупова дискусія: виступ учнів, захист ідей, проектів, взаємооцінки, «відкритиймікрофон»;
V етап — підбиття підсумків: аналізуються й узагальнюються результати (це роблятьексперти), приймається загальне колективне рішення. При оцінці гри експерти(керівники) особливу увагу звертають на актуальність, реальність,економічність, оптимальність і оригінальність рішень;
VI етап доситьскладний: треба перенести досвід мислення діяльності із гри в реальне життяосвітньої установи.
Для підготовкиділової гри можуть використатися всі дидактичні методи:пояснювально-ілюстративний (зображення карти світу, ілюстрація аналізудіяльності кожної країни, оголошення виконання бюджету за попередній рік),репродуктивний, частково-пошуковий, дослідницький. Так само слід дотриматисяметодичних вимог:
· граповинна бути логічним завершенням і узагальненням знань з дисципліни «Економіка»,розділу «Світова економіка» практичним доповненням вивченнядисципліни в цілому;
· максимальнанаближеність до реальних професійних умов;
· створенняатмосфери пошуку й невимушеності;
· ретельнапідготовка учбово-методичної документації;
· чіткосформульовані завдання; умови й правила гри;
· виявленняможливих варіантів рішення зазначеної проблеми;
· наявністьнеобхідного устаткування.
У використанніділової гри можна відзначити позитивні й негативні моменти.
Позитивне взастосуванні ділові ігри: висока мотивація, емоційна насиченість процесунавчання; підготовка до професійної діяльності, формуються знання й уміння,учні вчаться застосовувати свої знання; після ігрове обговорення сприяєзакріпленню знань.
Негативним є:висока трудомісткість до заняття для викладача, він повинен бути уважним ідоброзичливим керівником протягом усього ходу гри; більша напруженість длявикладача, зосередженість на безперервному творчому пошуку, володінняакторськими даними; неготовність учнів до роботи з використанням ділової гри;труднощі із заміною викладача, що проводив гру.
2. Практичначастина. Приклад ділової гри
Ділова гра натему «Економічна оцінка родючості ґрунтів та врожайності С/Г культур».
Виробничаситуація. Випридбали ділянку землі в сільській місцевості з метою організації селянського(фермерського) господарства. Вам необхідно вірно визначити перспективнуспеціалізацію Вашого господарства, щоб земля в найближчий час дала Вамприбуток. Враховуючи сучасні тенденції до збільшення «екологічності»продуктів харчування. Ви плануєте відмовитись від застосування надлишковоїкількості хімікатів та мінеральних добрив. Отже, Вам необхідно визначитипродуктивність вашої ділянки за рахунок природної родючості ґрунтів.
Дидактичнезабезпечення: Додаток 1 та 2 (бонітети ґрунтів та врожайність с/г культур), олівці,лінійки, калькулятори.
Завдання. Визначити потенціальнуврожайність за рахунок природної родючості кожної з ґрунтових ділянок, длячого:
1) Складітьтаблицю 1, в яку заносять: назви с/г культур з додатка 1; площі земельнихділянок, де Р1=10га; Р2=20га; Р3=30га; Р4=40га;Р5=50га; Р6=60га, з яких складається фермерське поле(площею 210 га); а також, з додатка 1, згідно до вказаного варіанту (може бутипо типам ґрунтів до трьох варіантів, наприклад – 1,4,7,10,13,16;2,5,8,11,14,17; 3,6,9,12,15,18), заносяться типи ґрунтів і бали їх родючості,конкретно для вказаної с/г культури.
Таблиця 1.Культура Ячмінь Площа
Р1
Р2
Р3
Р4
Р5
Р6 10га 20га 30га 40га 50га 60га Грунт Чорнозем глибокий середньо гумусний важко суглинистий Бал 45 67 54 57 71 68 Культура Площа
Р1
Р2
Р3
Р4
Р5
Р6 10га 20га 30га 40га 50га 60га Грунт Бал
Додаток 1.
Бонітети ґрунтівдля С/Г культур № п/п Ґрунти Бонітети ґрунтів згідно з державним еталоном Зернові культури Озима пшениця Ячмінь Кукурудза (зерно) Цукровий буряк Соняшник 1 Сірі опідзолені (неоглеєні та глеюваті) 62 63 60 50 45 65 2 Сірі опідзолені (неоглеєні та глеюваті) слабо змиті важкосуглинисті та глиністі 56 56 54 45 41 58 3 Сірі опідзолені (неоглеєні та глеюваті) середньозмиті 40 40 35 36 25 38 4 Темно-сірі опідзолені та реградовані глеюваті (важко суглинисті та глинисті) 66 67 61 59 45 56 5 Темно-сірі опідзолені та реградовані (неоглеєні та глеюваті) слабо змиті середньосуглиністі 56 60 54 50 41 57 6 Темно-сірі та реградовані середньозмиті 43 44 39 36 38 43 7 Чорноземи опідзолені (неоглеєні та глеюваті) середньосуглинні 68 67 64 55 48 65 8 Чорноземи опідзолені (неоглеєні та глеюваті) слабозмиті 67 67 59 54 41 65 9 Чорноземи опідзолені середньозмиті 51 50 45 41 30 51 10 Чорноземи глибокі реградовані мало гумусні важко суглинисті та глинисті 72 73 70 58 51 80 11 Чорноземи звичайні середньо гумусні глибокі важко суглинисті та глинисті 64 67 62 44 47 75 12 Чорноземи звичайні середньо гумусні глибокі слабо змиті та глинисті 57 59 55 40 40 67 13 Чорноземи звичайні малогумусні глибокі високо суглинисті та глинисті 65 64 60 41 43 72 14 Чорноземи слабо солонцюваті важко суглинисті та глинисті 65 67 58 50 48 74 15 Чорноземи слабо солонцюваті легко та середньоглинисті 63 61 56 37 44 71 16 Чорноземи слабо солонцюваті слабозмиті 59 63 58 43 34 67 17 Чорноземи слабо солонцюваті середньозмиті 49 50 47 37 32 50 18 Чорноземи середньо- та дуже солонцюваті 52 45 46 40 38 59
2) Заформулою
Б= />,
Де Б – середньозважений бонітет полі; Б1, Б2, Бn – бонітети ґрунтових груп (бали); Р1, Р2,Рn – площі ґрунтових груп, га. Розрахуємо середньозважений бонітет(усереднену природну родючість ґрунтів кожної з ґрунтових ділянок) поля, докожної с/г культури з таблиці 1. Наприклад:
А = /> = /> = 63,4
Примітка. Реалізація природної родючості лімітується природними умовамикожної конкретної території. Для більш повного їх урахування виконується якіснаоцінка земель, або їх бонітування (від лат. – bonitos – добродійність).
Бонітування ґрунтів – це порівняльна оцінка родючості ґрунтівза сучасного рівня інтенсивності виробництва, яка базується на багаторічнійврожайності сільськогосподарських культур, та на об’єктивних якостях самихґрунтів. Вона відбиває ступінь придатності ріллі для використання її під окремікультури в землеробстві в галузях рослинництва.
Результати бонітування ґрунтів є природно об’єктивною основоюдля економічної оцінки земель.
3) Визначитипотенційну врожайність всього поля, що до кожної культури (таблиця 1), задопомогою додатку 2.
Додаток 2
Ціна 1 бала заокремими с/г культурами в степу-лісостепу України в ц/гаКультура Бал Культура Бал Ячмінь 0,41 Кукурудза на зерно 0,57 Зернові культури 0,42 Озима пшениця 0,44 Соняшник 0,20 Цукровий буряк 4,0
Примітка. Для безпосереднього використання результатів бонітування зметою визначення рівня родючості ґрунтів необхідно знати ціну 1 бала ґрунтузгідно з врожайністю культур. Ціна 1 бала для кожної культури незалежно відзони є сталою. Вона розраховується науковими установами на базі даних пробагаторічну врожайність у типових (еталонних) господарствах, які у різних ґрунтово-кліматичнихумовах шляхом поділу їх врожаїв, одержаних за рахунок природної родючостіґрунтів (без добрив) на їх же бонітети.
Врожайність певної с/г культури визначають за рахунокприродної родючості таким чином: В = Б*К, де В – врожайність певної культури вц/га; Б – середньозважений бонітет поля (ділянки); К – коефіцієнт врожайності(ціна 1 балу) – додаток 2. Наприклад: В = 63,4*0,44ц/га, де 0,44 ц/га – ціна 1бала.
4) Зарезультатами розрахунків визначити виробничу спеціалізацію фермерськогогосподарства, зробити аналіз чинників впливу на потенційну врожайністьдосліджуваних с/г культур.
Тривала практикапроведення ігор дає можливість проаналізувати й негативний досвід і можливіпомилки. Насамперед, багато помилок виникає у зв’язку з неправильнимрозподілом ролей. Так, у грі 1981 р. начальником лабораторії НОП був «призначений»студент К. (староста групи), який, на жаль, не був у групі лідером. Через цеігрові зв’язки дуже важко налагоджувались. Знадобилося багато сил, тактичнихходів і додаткової допомоги, щоб довести гру до кінця (письмового звіту).Викладачеві ця гра запам’яталась на все життя і дозволила зробити висновок, щогра — це якнайточніше відображення реального соціально-психологічного клімату ісоціального спілкування в студентській групі.
Труднощі упроведенні гри виникають і тоді, коли у гру включається надто багато факторів істудентам просто не вистачає знань. Тоді вивести групу на кваліфікованестратегічне рішення мусить сам викладач.
У процесі грипотрібно домогтися, щоб студенти відчували відповідальність за прийнятерішення. Для цього використовуються моральні заохочення: визначення переможців,кращих з відповідних служб (кращий нормувальник, кращий майстер), встановленняпризів за нестандартність мислення тощо.
Викладач муситьпереконати студентів, що завжди (і в грі, і в житті) виграють тільки «бігунина довгі дистанції», тобто ті, хто доводить справу до кінця.
Важливо правильноорганізувати відпочинок студентів. Іноді навіть доводиться робити це примусово,наказуючи зробити перерву, своєчасно пообідати, зробити гімнастику. Це має дужевелике значення, інакше студенти за посиленого розумового й емоційногонавантаження швидко втомлюватимуться, що послаблюватиме ефективність гри.