Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках англійської мови у старшій школі

Київський міський педагогічний університет імені
Б.Д. Грінченка
Гуманітарний інститут
Кафедра теорії та методики навчання англійської мови
Курсова робота
здисципліни «Методика навчання іноземних мов»
натему:
Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках англійськоїмови у старшій школі
Виконавець:
студентка IVкурсу
спеціальності«Філологія. Англійська мова та література»
Смірнова АннаМихайлівна
Київ2009

Зміст
Вступ
Розділ І.особливості навчання англійської мови в старшій школі на сучасному етапі
1.1 Навчанняанглійської мови в старшій школі
1.2 Традиційніметоди навчання англійської мови
1.3 Поняттяактивізації пізнавальної діяльності учнів
1.4 Методиактивізації пізнавальної діяльності учнів
розділ ІІ.особливості застосування методів активізації пізнавальної діяльності учнів напрактиці
2.1 Фрагментуроку з використанням дидактичних ігор
2.2 Фрагментуроку з використанням методу дискусії
2.3 Фрагментуроку з використанням комп’ютерних технологій
2.4 Методпроектів у навчанні англійської мови
Висновки
Списоквикористаних джерел інформації
додатки

Вступ
Важливоюпроблемою для педагогічної теорії та практики залишається питанняурізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльностіучнів, розширення сфери їх інтересів. Сучасним учням доступні найрізноманітнішіджерела інформації, але часто саме наявність готової інформації сприяє розвиткупасивності. Зникає прагнення до пошуку, пізнання, творчості, тобто діяльності.Навчальний матеріал може здаватися учням «сухим» і нецікавим, тому завданнявчителя – зацікавити їх. Це можна зробити за допомогою інформаційних технологій(наприклад, презентації засобами SMART-BOARD), науково-популярних фільмів,Інтернету, а також за допомогою дидактичних ігор. За Ф. Діствергом, будь-якийметод поганий, якщо привчає учня до пасивності, і гарний, якщо пробуджує вньому самодіяльність.
Актуальність дослідження проблеми. Зурахуванням соціокультурних вимог сьогодення освіта повинна мати гуманістичне,особистісно-орієнтоване спрямування, унаслідок чого знання, уміння й навичкиперетворюються із мети навчання в засоби розвитку пізнавальних і особистіснихякостей учнів. Школяр не може засвоїти навчальний матеріал, який не відповідаєпотребі в його вивченні й не вимагає розумового напруження в навчанні, не вимагаєемоційних переживань. Тому все більшого значення набуває орієнтація навчання нарізнобічний розвиток учнів.
Актуальністьдослідження зумовила вибір теми: «Засоби активізації пізнавальної діяльностіучнів на уроках англійської мови в старшій школі». Значним вкладом в педагогічну і психологічну науку єдослідження В.В.Давидова, П.Я. Гальперіна, Л.В. Занкова, Д.Б. Ельконіна, щовиявили можливості значного підвищення активності школярів унавчально-пізнавальній діяльності.
Психологічні аспекти проблеми висвітлені в працях Б.Г. Ананьєва,Д.Н. Богоявленського, Л.С. Виготського, П.Я. Гальперіна, В.В. Давидова, Л.В.Занкова, В.А. Крутецького, Т.В. Кудрявцева, О.М. Леонтьєва, Н.О. Менчинської,С.Л. Рубінштейна, К.А. Славської, Н.Ф. Тализіної, М.Н. Шардакова, Д.Б. Ельконіната інших.
У психолого-педагогічній літературі переконливо показано, щоправильно організована самостійна робота учнів на уроці сприяє значномупідвищенню ефективності навчання, активізації навчально-пізнавальної діяльності(П.Я. Голант, М.А. Данилов, Н.Г.Дайрі, Б.П.Єсипов, Р.Г. Лемберг, І.І. Малкін,Р.М. Мікельсон, І.П. Огородніков, Т.С.Панфілов, М.Н. Скаткін, Р.Б. Срода, А.В.Усова та ін.). Різні аспекти цієї проблеми висвітлені в ряді дисертацій (Л.П. Аристова,І.М. Варава, И.В. Дорно, В.І. Каленик, М.К. Ковалевська, В.Я. Кривошеєв, Н.Н. Нікольська,Л.М. Піменова, Г.І. Полещук, М.В. Пархунова, К.Д. Соколова і ін.)
Об’єктдослідження: навчально-виховнийпроцес на уроках іноземної мови в середній загальноосвітній школі.
Предметдослідження: особливості навчання англійської мови в старшій школі; методиактивізації пізнавальної діяльності учнів на уроках англійської мови.
Метою нашогодослідження є висвітлення доцільності використання сучасних методів активізаціїпізнавальної діяльності учнів старшої школи на уроках англійської мови.Показати їх ефективність у навчальному процесі.
Теоретичнезначення дослідження полягає у висвітленні значення методів активізаціїпізнавальної діяльності, можливостей їх застосування, необхідності застосуванняу навчально-виховному процесі старшої школи.
Практичнезначення роботи полягає в розробці системи методів активізації пізнавальноїдіяльності учнів для використання на уроках англійської мови, яка базується наоснові аналізу передового педагогічного досвіду.
Завдання роботи:
- з’ясуватисутність методів активізації пізнавальної діяльності, її значення унавчально-виховному процесі;
- вивчити стан проблеми активізації навчально-пізнавальноїдіяльності учнів упсихолого-педагогічній теорії і практиці;
- виділити психолого-педагогічні вимоги й шляхи активізаціїнавчально-пізнавальної діяльності учнів при вивченні іноземних мов.
- довестиефективність сучасних методів активізації пізнавальної діяльності у роботі ізстаршокласниками;
- проаналізуватиметоди активізації пізнавальної діяльності учнів з метою можливості їхвикористання у процесі опанування англійської мови;
- розробитисистему уроків із застосуванням методів активізації пізнавальної діяльностіучнів.
Для розв’язанняпоставлених завдань застосовувались адекватні методи дослідження: вивченнялітературних джерел, у тому числі аналіз і синтез передового педагогічногодосвіду, узагальнення опрацьованого матеріалу. Дослідження проводилося на базіСЗШ № 161.

Розділ І. особливості навчання англійської мови в старшій школі насучасному етапі
В першому розділівисвітлено особливості процесу навчання у старшій школі, розглянуто традиційніметоди навчання англійської мови, а також подано визначення поняття активізаціїпізнавальної діяльності та власне методи активізації пізнавальної діяльностіучнів на даному етапі.
1.1 Навчання англійськоїмови у старшій школі
Як зазначає Л.А. Сажко,старша школа (третій етап навчання іноземної мови) є завершальною у процесіоволодіння учнями іншомовним мовленням. Рівень навичок та вмінь усного іписемного мовлення, досягнути в основній школі, має бути підвищено. Великаувага на третьому етапі навчання приділяється усному мовленню, яке набуваєякісно нового розвитку стосовно змістовності, більшої природності,вмотивованості та інформативності. Проте основна роль у процесі навчанняіноземної мови на цьому етапі відводиться читанню. Тексти для читання маютьбути складнішими у порівнянні із середнім етапом. При навчанні читанняформуються вміння читати суспільно-політичні тексти з метою одержання повної таосновної інформації, а також уміння переглянути і вибрати необхідну статтю.Навчаючись письма, учні повинні оволодіти вмінням складати план, тези до усногоповідомлення, писати анотації та резюме прочитаного, складати реферат, а такожробити письмові повідомлення в межах вимог до монологічного мовлення у 5 – 12класах [10,231 – 232].
У старшій школізавершується формування активного словника школяра та продовжується робота іформування рецептивного словника. Програма передбачає рецептивне засвоєнняпевної кількості лексичних одиниць. Граматичний матеріал, призначений длявивчення в 10-12 класах, засвоюється тільки до рівня розпізнавання та розумінняпри читанні; в 12 класі має місце систематизації граматичного матеріалу, щовивчався у 5 – 12 класах.
Специфіка цьогоетапу навчання ІМ визначається також віковими характеристиками учнів,урахування яких має велике значення для досягнення цілей, передбаченихпрограмою для 10 – 12 класів.
Старшокласникпоєднує в собі риси підлітка та ознаки юнацького віку. В ньому діалектичнопоєднуються ще не втрачена дитячість з проявами дорослості. У старшокласникавже складаються певні принципи поведінки, формується образ власного «Я», своїціннісні орієнтації. Чітко виявляється диференціація інтересів. Ставлення додисциплін стає більш вибірковим. Оскільки в учнів з особливою силоюпроявляється прагнення до самоствердження, самовираження, до можливостівідстоювати свої погляди та переконання, то саме комунікативна спрямованістьнавчання ІМ і створення сприятливого психологічного клімату для спілкування єтими факторами, які на цьому етапі мають особливу значущість. У зв’язку з цимдуже важливо відбирати для уроків такий матеріал, що носить проблемнийхарактер, стимулює обмін думками, спонукає до роздумів.
Різноманітністьінтересів, формування профорієнтації роблять необхідним подальше посиленняіндивідуалізації навчання ІМ. Підвищення ж почуття відповідальності, свідомогоставлення до навчання відкриває великі можливості для організації самостійноїроботи, для стимулювання потреби у самоосвіті. Самостійна робота над мовоюповинна готувати учнів до самостійного «доучування» та удосконалення оволодінняІМ, а саме: розвивати у них вміння працювати з довідковою літературою,іноземним текстом, технічними засобами тощо. Отже у старшій школі стає ще більшактуальним поєднання індивідуальної, парної та групової роботи, де вчительвиступає у ролі партнера, організатора, режисера, сценариста і т.п.
Длястаршокласників є характерним більш високий рівень комунікативного розвитку:вони досконаліше володіють морфологічними та синтаксичними аспектами мовлення,зв’язністю, логічністю та послідовністю висловлювання. У мовленністаршокласників проявляються вміння аналізувати, робити висновки, прогнозувати.Усі ці особливості необхідно враховувати в процесі навчання ІМ.
З огляду навикладене можна констатувати такі особливості організації навчального процесу зІМ у старшій школі: послідовніше здійснення комунікативно-пізнавальногонавчання, пов’язаного з підвищенням змістовності мовлення учнів; використанняприйомів, що спонукають до вираження особистого ставлення до проблем, якіобговорюються; цілеспрямована реалізація принципу індивідуалізації навчання,орієнтована на використання ІМ в майбутній практичній діяльності школярів,широке застосування видів та форм самостійної роботи [10, 232].
1.2 Традиційніметоди навчання ІМ
Про особливостістаршого шкільного віку ми сказали, і перш ніж розглядати методи активізаціїпізнавальної діяльності необхідно розглянути традиційні методи навчання, щодасть нам можливість порівнювати результати.
Метод – це спосібупорядкованої діяльності вчителя та учнів, спрямованої на вирішення завданьосвіти, виховання і розвитку в процесі навчання.
Є.С. Полат даєтаке тлумачення терміну «метод». Метод — це базова методична категорія, якавикористовується в двох значеннях: як спосіб вирішення конкретного методичногозавдання, окремий елемент системи освіти (в цьому значенні метод наближаєтьсядо категорії «прийом», наприклад метод навчання лексики чи фонетики) і яксукупність прийомів, операцій оволодіння визначеною областю практичного ітеоретичного знання, тою чи іншою діяльністю; шлях пізнання, спосіб організаціїпроцесу пізнання [17, 15].
За декількастоліть існування методики як науки отримали розвиток і популярність такіметоди [6, 48 – 61]:
1) перекладні(граматико-перекладні, лексико – або текстуально перекладний);
2) прямі;
3) змішані;
4) свідомо-порівняльний;
5) діяльнісно-комунікативний.
Розглянемотрадиційні методи.
Перекладніметоди. Граматико-перекладний метод був поширений в усіх країнах Європи. Метоюнавчання в межах даного методу є навчання читання і перекладу текстів,переважно художніх, на рідну мову. Основними принципами перекладних методів є:писемне мовлення, яке представляє справжню мову, як основа навчання; синтез ідедукція як основні процеси логічного мислення, що зумовлюють заучуванняграматичних правил та слів і складання на їх основі речень, — уграматико-перекладному методі, а також аналіз як провідний процес логічногомислення і відповідно аналіз та дослівний переклад зв’язних оригінальнихтекстів – в текстуально-перекладному методі.
Прямі методи. Вних на перший план висуваються практичні цілі, і, перш за все, — навчанняусного мовлення. Метою навчання є практичне оволодіння іноземною мовою, підяким розуміли усне мовлення. Прихильники даного методу прагнули виключити ріднумову при навчанні іноземної [10, 289].
Неопрямі методи.У XX-му столітті широке поширення викладання ІМ спричинило інтенсивну розробкурізних методів навчання. Свій подальший розвиток одержують і неопрямі методиРеформи. У залежності від основної мети серед них розрізняють методи навчання(ре)продуктивного і рецептивного володіння мовою. Серед перших найбільшзначними є усний метод Палмера, аудіо-лінгвальний й аудіовізуальний методи.
Для оволодінняусним мовленням Палмер пропонує наступні шляхи:
- навчанняусного мовлення за двома напрямами – говоріння та розуміння; спочаткунакопичення пасивного матеріалу, а потім його активне відтворення;
- використанняз метою семантизації наступних прийомів – наочність, переклад, тлумачення,контекст;
- накопиченнязразків мовлення через заучування напам’ять;
- раціональнийвідбір лексики на основі частотності, структурної сполучуваності, доцільності;
- відбіртекстів за темами, визначення словнику-мінімуму та видів читання;
- розподіленнямовних труднощів за аспектами – фонетичний, орфографічний, семантичний,синтаксичний.
Аудіолінгвальнийметод, створений Фрізом і Ладо (США, 40-і роки). Фріз і Ладо трактують процесоволодіння мовою як процес формування навичок, ефективність якогозабезпечується багаторазовим повторенням того самого матеріалу. Основніположення методики Фріза і Ладо:
- незалежновід кінцевої мети основу навчання складає усне мовлення;
- попереднєоволодіння усним мовленням забезпечує у подальшому оволодіння письмом тачитанням (як розпізнавання вже вивченого та відомого матеріалу);
- об’єктомнавчання є речення як мінімальна одиниця усного спілкування;
- лексикаслугує лише ілюстрацією до моделей, що пред’являються для опанування;
- граматикаслугує для опису структур, але правила виключаються з навчального процесу;
- матеріалопановується внаслідок імітації, багатократного повторення, утворення за аналогією,заучування напам’ять;
- тренувальнівправи спрямовані на відпрацювання адекватної мовленнєвої поведінки в певніймовленнєвій ситуації.
Значно ближчим допрямого є аудіовізуальний метод (Франція, Югославія 50-і роки. Аудіовізуальнийметод зберігає всі основні принципи прямізму, при цьому його автори підкреслюютьособливу важливість створення безпосередніх асоціацій між звучанням і значенням(РМ цілком виключається з процесу викладання). Основними способами засвоєнняматеріалу є імітація, заучування напам'ять і утворення за аналогією. До самогокінця початкового ступеня учням не дозволяється користатися ані підручником,ані жодними іншими записами, уся робота ведеться лише усно із широкимзастосуванням різних технічних засобів як на аудиторних, так і на лабораторнихзаняттях. Таким чином, повне найменування методу – аудіовізуальний – відбиваєті його риси, що відрізняють його від інших прямих і неопрямих методів: весьмовний матеріал уводиться лише в структурах, які учні сприймають цілком на слухі значення яких розкривається шляхом зорової наочності [10, 298].
1.3 Поняттяактивізації навчально-пізнавальної діяльності
В контексті нашого дослідження основоположним є поняття “активізаціянавчально-пізнавальної діяльності”. В.Е. Краснопольський усвоїї дисертації внаслідок аналізу різних підходів (П.С. Атаманчук, М.С.Головань, Н.М. Зверевої, Л.О. Іванової, М.Я.Ігнатенко, В.Ф. Кушиної, В.ІЛозової, В.О. Онищук, А.Г. Сологуба, Т.І. Шамової, В.Ф. Шморгуна, Г.І. Щукиної)до визначення цього поняття доходить висновку, що активізаціянавчально-пізнавальної діяльності – процес,направлений на мобілізацію вчителем (за допомогою спеціальних заходів)інтелектуальних, морально-вольових та фізичних сил учнів, розвиток здібностіподолати труднощі, активну самостійну роботу. Крім того, активізаціюнавчально-пізнавальної діяльності не можна розглядати в сучасних умовахрозвитку школи тільки як процес керування активності учнів. Вона одночасно єпроцесом і результатом стимулювання активності учнів [9, 4].
Незважаючи на різні підходи науковців щодо процесу активізаціїнавчально-пізнавальної діяльності, більшість із них погоджуються з визначеннямтаких складників пізнавальної активності:
- мотиваційні (потреба в пізнанні, прагнення досамовдосконалення);
- психічні якості (емоційне сприйняття, творча уява, мислення,мовленнєва компетентність);
- інструментальні (форми, методи, технології).
Дослідники визначають, що необхідним для розвитку пізнавальної активноcтіособистості є самопізнання. Для успішного розвитку особистості на урокаханглійської мови має ряд психічних якостей, а саме: психологія уваги, логічнемислення, творча фантазія. Важливу роль у розвитку пізнавальної активностіучнів мають уміння емоційно сприймати, глибоко осмислювати події, висловлюватисвої судження.
Серед інструментального комплексу розвитку пізнавально-навчальноїактивності учнів можна назвати ті, що безпосередньо пов’язані з формами іметодами навчання. Сучасні педагогічні технології, такі як навчання успівпраці, проектна методика, використання інформаційних технологій, Інтернет-ресурсівзабезпечують індивідуалізацію та диференціацію навчання [9, 7].
Ми розглядаємо діяльність як джерело пізнання, формування особистіснихякостей учнів, основу для удосконалення навчального процесу, тому не зводимопроблему активізації навчання лише до засобів підвищення ефективності йогозмісту, методів та форм організації.
Розвиткупізнавальної діяльності може сприяти використання структури навчальногоматеріалу і спеціально організована взаємодія видів пізнавальної діяльності зопорою на узагальнені наочні орієнтири, визначені педагогічні умови ірозроблені адекватні організаційні форми, методи, прийоми навчання. Удослідженні В.Е Краснопольського, діяльність визначена як активна дія самогоучня, спрямована на засвоєння ним системи знань, навичок і умінь, а такожзміни, що відбуваються в учневі, психічному розвитку, в характеристиках йогоособистості [9, 4]. Основними напрямами формування продуктивних процесіввважають дії тих, кого навчають, з опорою на систему узагальнених орієнтирівсамостійного пошуку і конструювання учнями алгоритмічних і квазимоноритмічнихпроцедур, спеціальне навчання евристикам різного рівня абстракції йузагальнення.
Пізнавальнадіяльність сприяє формуванню світоглядних знань підлітків, яка є найбільшскладною синтетичною формою духовного освоєння діяльності. Новизна в поглядахна проблему активізації пізнавальної діяльності учнів визначається соціальнимизмінами, що відбуваються в державі, які загострюють потребу суспільства вактивній особистості. Формування особистості, її якісні зміни проходять вдіяльності, зокрема в пізнавальній, в основі якої є співробітництво учнів вголовному для них виді діяльності — навчанні. У процесі колективноїнавчально-пізнавальної діяльності можна формувати такі риси особистості, якпізнавальна самостійність і активність, колективізм, відповідальність, а такожможливість взаємозв'язаного формування творчого і відповідального становленнядо навчання.
Засоби і прийомиактивізації пізнавальної діяльності підлітків допомагають виробленню у нихприйомів навчальної праці, сприяють розумовому розвитку, ефективномувикористанню часу, підвищенню якості знань. Поняття «прийом»,«вид пізнавальної діяльності», «пізнавальне вміння (дія)»вважаються синонімами. Ці терміни характеризують уміння, що входять у такігрупи: початкові логічні прийоми мислення та специфічні прийоми пізнавальноїдіяльності. Серйозний недолік сучасної освіти полягає не у виробленні програмвидів пізнавальної діяльності (умінь) з кожного предмета, хоч деякі кроки вцьому напрямі зроблено. Це означає, що, по суті, не розв'язано питання прокритерії знань, бо знання функціонують, реалізуються не тоді, коливідтворюються поняття та визначення, а в діях із цими знаннями.
1.4 Методиактивізації пізнавальної діяльності учнів
Проект РадиЄвропи «Сучасні мови» передбачає підвищення ефективності навчання іноземнихмов, зокрема, за рахунок передових методів і технологій, тобто методамиактивізації пізнавальної діяльності учнів. Великий інтерес викликають наступніметоди:
- дискусійний(М.В. Кларін, Г.А. Китайгородська);
- методрольових ігор (Г.А. Китайгородська, М.А. Аріян);
- методпроектів (Є.С. Полат, М.Ю. Бухаркіна);
- використаннямультимедійних (комп‘ютерних) технологій [4, 49].
Ці методи неможна назвати новими. Однак, їх застосування до цього часу не було системним.Вони пов’язані між собою тим, що їх форми і зміст дозволяють формувати, порядіз комунікативною компетенцією, окремі комунікативні та інтелектуальні вміння,які в сукупності складають уміння критичного мислення. Розглянемо зазначеніметоди.
Джава Н. у своїйстатті дає таке визначення поняттю дискусія: дискусія (лат. discussion — відdiscutio – розглядаю, досліджую) – широке обговорення якогось спірного питаннядля з’ясування різних точок зору [4, 49].
Дискусія даєможливість:
- активізуватипізнавальну діяльність учнів;
- сформуватипевну культуру мови, вміння вислухати співрозмовника до кінця, не перебиваючи; ставлячизапитання, заперечуючи або, навпаки, погоджуючись;
- формуватисвідоме ставлення до розгляду проблеми, активність в обговоренні проблеми, яканазріла, націленість на з’ясування причин її виникнення, а також на їївирішення. Мова, таким чином, є одночасно і метою і засобом навчання;
- формуєкультуру творчого оперативного мислення;
- створюєумови для використання особистого досвіду й одержаних раніше знань длязасвоєння нових.
Прийоми введенняв дискусію можуть бути наступні:
- описконкретного проблемного випадку з життя;
- використанняостанніх новин;
- рольовагра;
- демонстраціявідеокліпу;
- драматизація(моделювання проблемної ситуації);
- звукозапис;
- питаннятипу (Що? Як? Чому? Що вам відомо про…?).
Етапи організаціїдискусії:
- виділення«макро»проблеми. Поділ на «мікро» проблеми. Поділ учнів на групи. Поясненнястратегії проведення дискусії;
- поясненняправил ведення дискусії. Рекомендації щодо збору матеріалу;
- лексичнівправи (знайомство з новою лексикою);
- попереднєобговорення однієї із «мікро»проблем у всіх групах;
- колективнеобговорення;
- зверненнядо текстового матеріалу, відео-аудіо записів, із метой одержання базовоїінформації з даної проблеми.
Організаціяпроведення дискусії:
- етаписамостійної роботи групи по підбору та осмисленню матеріалу;
- повідомленнярезультатів обговорення в малих групах;
- загальнадискусія;
- підведенняпідсумків.
Тексти тааудіо-матеріали потрібно відбирати таким чином, щоб вони були проникнуті єдиноюпроблемою, адже вони становлять теоретичну основу для дискусій і повиннімістити базову інформацію.
Н. Джавазазначає, що вміння вести дискусію у формі діалогу або полілогу – необхідна умовауспішної спільної роботи учнів над проектом у малих групах. В процесіобговорення висуваються аргументи і контраргументи, вибудовується логічнапослідовність доказів виступаючого. Учні вчаться розглядати проблему з різнихсторін, формулюють свою точку зору, роблять висновки [4, 49].
Одним із важливихметодів активізації пізнавальної діяльності учнів є метод проектів. Влітературі знаходимо таке визначення зазначеного методу. Метод проектів – цетака організація самостійної діяльності учнів у межах ними ж обраної теми, що проводитьсяу два етапи: етап підготовки та етап висвітлення кінцевого результату цієїдіяльності [22, 79].
Метою проектноїроботи є автономне вивчення окремим учнем того чи іншого матеріалу, який єчасткою одного великого розділу.
Сутністьпроектної методики полягає в тому, що ціль занять і способи її досягненняповинні визначатися власне учнем на основі його інтересів, індивідуальнихособливостей, потреб мотивів, здібностей. Внаслідок цього, особисто-орієнтованенавчання, що лежить в основі проектної методики, передбачає зміну традиційноїсхеми взаємодії учитель-учень, суб’єкт-об’єкт на схему партнерствасуб’єкт-суб’єкт [17, 16].
Метод проектіввиник на початку ХХ століття, коли робота педагогів була спрямована на те, щобзнайти способи, шляхи розвитку активного самостійного мислення дитини, навчитизастосовувати знання на практиці. Розроблений ще в на основі прагматичноїпедагогіки Джона Дьюї метод проектів стає особливо актуальним в сучасномуінформаційному суспільстві. Метод проектів — не новина в світовій педагогіці:він почав використовуватися в практиці навчання значно раніше виходу в світвідомої статті американського педагога В. Килпатріка «Метод проектів» (1918), уякій він визначив це поняття як «від душі виконуваний задум». У Росії методпроектів був відомий ще в 1905 році. Під керівництвом С.Т. Шацького працювала група російських педагогів повпровадженню цього методу в освітню практику. Після революції М.П.застосовувався в школах по особистому розпорядженню Н.К. Крупськой. У 1931 р.постановою ЦК ВКП(б)М. П. був засуджений як чужий радянській школі і невикористовувався аж до кінця 80-х років." Зараз метод проектів набуваєпопулярності і в Україні [26].
Основна цільнавчання іноземної мови – мовленнєва діяльність, в якій мовленнєва системавиступає тільки я к засіб її реалізації.
Найважливішимифакторами, що сприяють формуванню внутрішнього мотиву мовленнєвої діяльностіпри проектному навчанні, є:
- зв’язокідей проекту з реальним життям;
- наявністьінтересу до виконання проекту з боку всіх його учасників;
- ведучароль консультативно-координуючої функції викладача.
Проект може бутия к довготривалим, короткотривалим, що займає одне аудиторне заняття.
Дослідникинаводять основні вимоги до методу проектів:
- наявністьвагомої у дослідному, творчому плані проблеми, яка потребує інтегрованих знань,дослідницького пошуку для її вирішення;
- практична,теоретична вагомість можливих результатів;
- самостійна(індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів на уроках чи в позаурочний час;
- структуруваннязмістовної частини проекту (із зазначенням поетапних результатів і розподіломролей);
- використаннядослідницьких методів: визначення проблеми, задач, висунення гіпотези їхвирішення, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів,аналіз отриманих даних, підведення підсумків, коригування, висновки [22, 80];
Орієнтуючись настаттю Огієвича О. зазначаємо, що дидактична гра – це практична групова вправаз вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучностворених умовах, що відтворюють реальну обстановку [14, 83].
Дидактична гра науроках англійської мови є дуже ефективним засобом навчання. Доцільним євикористання ігор чи елементів гри на кожному уроці. Це активізує діяльністьучнів, вони захоплюються елементом змагання, їм подобається працювати у команді– так веселіше виконувати навіть складне завдання.
Гра вимагаєактивності. Учні прагнуть використати цікаві звороти, слова, щоб їхні виступивийшли цікавими, це спонукає працювати із словником.
Основне завданняполягає в тому, щоб правильно організувати гру, підібрати її відповідно дозавдань уроку, до теми та рівня можливостей і знань учнів. Адже гра має бутицікавою та емоційною, – лише за цих умов можливий максимальний результат.
Ігри можутьвикористовуватися на різних етапах уроку. За їх допомогою можна перевіритидомашнє завдання, полегшити розуміння навчального матеріалу, закріпити його,перевірити знання учнів перед контролем.
У нашій роботіпід поняттям «дидактичні ігри» ми розуміємо будь-яку гру або ігрову вправу,спрямовану на оволодіння учнями новими знаннями, уміннями, навичками.
Гра допомагаєвчителю англійської мови організувати роботу на уроці, адже за 40-45 хвилиннеобхідно звертати увагу на граматику, мовлення, читання, писання, аудіювання.Гра допомагає перевірити знання і уміння учнів швидко і цікаво. Адже, учнямцікавіше виконувати певне, наприклад завдання із граматики, коли воно подане увигляді гри (змагання), ніж писати звичайну вправу [13, 106].
Доцільністьвикористання дидактичних ігор і їх ефективність неодноразово підтверджувалась.Дослідниця Р. Осадчук стверджує, що найсприятливіші умови гармонійного розвиткумотиваційної, змістової та операційної сторін пізнавальної діяльності учнівстворюються у процесі проведення дидактичних ігор, де самостійна діяльністьучнів і навчальні завдання вчителя є основним засобом засвоєння знань.Проведення дидактичних ігор вимагає від учнів певного рівня розвитку їхньоїпізнавальної діяльності [13, 110].
В грі формуютьсятакі якості як самостійність, ініціативність, організованість, розвиваютьсятворчі здібності, вміння працювати в колективі.
Психологизазначають, що дидактичні ігри, ігрові вправи і прийоми дають змогу підвищитидитячу активність, працездатність, залучити пасивних учнів до активноїрозумової діяльності, а також допомагають учителеві урізноманітнити методироботи, знижують утому учнів, зацікавлюють учнів змістом роботи.
Система освіти,на думку багатьох дослідників, не може бути незалежною від суспільного йполітичного устрою держави, вона за всіх часів відгукувалася на соціальнезамовлення. Саме в силу цього політика держави останнім часом спрямована на те,щоб впровадити інформаційні технології в школи.
Комп'ютер бере насебе левову частину рутинної роботи викладача, вивільняючи йому час для творчоїдіяльності, що на сучасному рівні розвитку техніки не може бути віддана комп'ютеру.
Як відомо,придатність технічних засобів навчання й контролю для використання на заняттяхз іноземної мови визначається за наступними критеріями:
- по-перше,вони повинні сприяти підвищенню продуктивності праці й ефективності навчальногопроцесу;
- по-друге,забезпечувати негайне й постійне підкріплення правильності навчальних дійкожного учня;
- по-третє,підвищувати свідомість і інтерес до вивчення мови;
- по-четверте,забезпечувати оперативний зворотний зв'язок і поопераційний контроль дій всіхучнів;
- по-п'яте,мати можливість швидкого введення відповідей без тривалого їхнього кодування йшифрування.
Як показуєпрактика, із всіх існуючих засобів навчання комп'ютери щонайкраще «уписуються»у структуру навчального процесу, найбільш повно відповідають дидактичнимвимогам і максимально наближають процес навчання англійській мові до реальнихумов. Комп'ютери можуть сприймати нову інформацію, певним чином обробляти її йприймати рішення, можуть запам'ятовувати необхідні дані, відтворювати зображення,що рухаються, контролювати роботу таких технічних засобів навчання, як синтезаторимови, відеомагнітофони, магнітофони. Комп'ютери істотно розширюють можливостівикладачів по індивідуалізації навчання й активізації пізнавальної діяльностіучнів у навчанні англійській мові, дозволяють максимально адаптувати процеснавчання до індивідуальних особливостей учнів. Кожний учень одержує можливістьпрацювати у своєму ритмі, тобто вибираючи для себе оптимальний обсяг і швидкістьзасвоєння матеріалу.
Застосуваннякомп'ютерів на уроках англійської мови значно підвищує інтенсивністьнавчального процесу. При комп'ютерному навчанні засвоюється набагато більша кількістьматеріалу, чим це робилося за той самий час в умовах традиційного навчання [12,47].
Комп'ютерзабезпечує й всебічний (поточний, рубіжний, підсумковий) контроль навчальногопроцесу. Контроль, як відомо, є невід'ємною частиною навчального процесу йвиконує функцію зворотного зв'язку між учнем і викладачем. При використаннікомп'ютера для контролю якості знань учнів досягається й більша об'єктивністьоцінки. Крім того, комп'ютерний контроль дозволяє значно заощадити навчальнийчас, тому що здійснюється одночасна перевірка знань всіх учнів. Це дає можливістьвикладачеві приділити більше уваги творчим аспектам роботи з учнями.
Ще одна перевагакомп'ютера — здатність накопичувати статистичну інформацію в ході навчальногопроцесу. Аналізуючи статистичні дані (кількість помилок,правильних/неправильних відповідей, звертань по допомогу, часу, витраченого на виконанняокремих завдань і т.п.), викладач судить про ступінь і якість сформованості знаньв учнів.
Необхідновідзначити, що комп'ютер знімає такий негативний психологічний фактор, як«відповідебоязнь».
Обговорюючипереваги використання новітніх інформаційних технологій у навчанні іноземнихмов, Л.Скалій порівнює традиційне навчання з комп’ютерним. Результати цьогопорівняння свідчать про значні переваги використання інформаційних технологій унавчанні іноземних мов.
Таблиця 1.
Порівняннятрадиційного навчання з комп’ютернимТрадиційне навчання Комп’ютерне навчання 1. Лінійний текст (лише текст, без інших додаткових джерел).  1. Мультимедійний текст (відео-, аудіо- можливості, зв’язок з великою кількістю різноманітних джерел). 2. Можлива відсутність мотивації й зацікавленості в навчанні.  2. Висока мотивація і зацікавленість у навчанні. 3. Обмежена кількість інформації, обмежений вибір, часто застарілі дані.  3. Необмежена кількість свіжої автентичної інформації, широкий вибір. 4. Контроль викладача (учителя).  4. Самоконтроль і координація навчального процесу викладачем. 5. Спілкування з викладачем.  5. Можливості спілкування з носіями мови, ознайомлення з культурою країн, мова яких вивчається.
Одним ізкомпонентів підвищення мотивації, і я к наслідок активізації пізнавальноїдіяльності учнів є використання Інтернету. Інтернет природно вписується в життяучнів і є одним з найефективніших засобів, що допомагають значноурізноманітнити процес навчання. Передовий педагогічний досвід засвідчує, щокожне заняття з використанням Інтернет-сайтів викликає емоційний підйом; навітьучні, що відстають від інших, з радістю спілкуються з комп’ютером, а, наприкладпоганий результат тестування чи спілкування on-line, внаслідок прогалин узнаннях, спонукає звернутися по допомогу до вчителя або самостійно здобути цізнання. Також цікаво те, як засвідчує Н.Г. Овсяна, що у процесі сумісноїкомп’ютерно-навчально-ігрової діяльності виникає “кооперуючий ефект» — учні унавчальній грі проти комп’ютера несвідомо допомагають один одному, передаютьзнання менш навченим. Тож утворюється такий безцінний зв’язок «учень-учень» [24,6].
ВикористанняВсесвітньої мережі має цілий ряд переваг:
- варіативністьзастосування на різних етапах навчання;
- можливістьзастосування на будь-якому етапі роботи на практичному занятті;
- навчальнийматеріал краще сприймається і легше запам’ятовується;
- економневикористання навчального часу;
- індивідуалізаціянавчання, визначення глибини і послідовності засвоєння, темпу роботи;
- скороченнявидів роботи, що викликають утомлюваність учнів;
- використаннярізних аудіовізуальних засобів навчання (графіки, звуку) для збагачення і мотиваціїнавчання, наочного та динамічного подання матеріалу;
- розгалуженняпослідовності навчання на основі аналізу помилок;
- створеннякомфортного середовища для сучасного навчання;
- активізаціянавчальної діяльності школяра;
- інтенсифікаціянавчання та підвищення мотивації рівня мотивації;
- формуваннясамооцінки учня та створення умов для його самостійної роботи.
За допомогоюІнтернету учні мають змогу виконувати такі види навчальної діяльності:
- тренуватисяу правописі;
- вивчатилексичний матеріал;
- удосконалюватирозуміння аудіо тексту;
- розвиватитехніку читання;
- вивчатиграматику;
- навчатисяписемного мовлення;
- тренувативимову тощо;
Інтернет дозволяєвдало моделювати умови комунікативної діяльності, реалізовувати їх урізноманітних тренувальних вправах ситуативного характеру.
Нині Всесвітнямережа містить велику кількість сайтів з потенційно цікавим і актуальнимматеріалом для освіти. Овсяна Н.Г. у своїї статті розглядає різноманітнінавчальні сайти. Ознайомившись зі змістом яких, ми виокремили наступні [12, 47- 49]:
Teach-Nology
www.teachnology.com/teachers/lesson_plans/holidays/
Це дуже кориснийсайт, який містить багато цікавих ідей і конкретних планів уроків, якідопомагають вчителя навчити учнів іноземній культурі і традицій.
www.eslcafe.com;
Цей сайт дозволяєвступати в дискусій з різноманітних запитань, що вас цікавлять.
www.rong-chang.com;
Цей сайт –колекція сторінок для тих, хто вивчає мову, і вчителів. Тут представленінаступні категорії: слухання, читання, граматика, письмо, газети, журнали.
School Projects
www.epals.com;
Це веб-сайт, якийоб’єднує вивчаючих мову у 191 країні для багатомовних проектів і міжкультурногонавчання.
www.globals-choolnet.org/gsh/pr.
Орієнтований напроекти для дітей від 5 до 19 років.
Teen-orientedInternet Web Sites
www.teenadviceonline.org;
Сайт, на якомувеличезна кількість інформації, призначеної для підлітків, яку можнавикористовувати в класі.
www.cyberteens.com/;
Сайт, що пропонуєрізноманітні дискусійні групи.
www.channelone.com;
Містить дискусії,форуми, поезію, історії, ігри, спорт і мозику.
www.highschoolhub.org;
Містить освітнюінформацію, навчальні ігри, квізи, історію.
www.multcolib.org/kids/hol/sol.
Можна дізнатисяпро традиції святкування зимових свят в усьому світі.

розділ ІІ. особливості застосування методів активізації пізнавальноїдіяльності учнів на практиці
у другомурозділі ми пропонуємо розробки фрагментів уроків із застосуванням методівактивізації пізнавальної діяльності учнів, які були підготовлені для 10 класу (2год/тиждень)в період проходження педагогічної практики. Висвітлені висновки спостереження.
2.1 Фрагментуроку з використанням дидактичних ігор
Як показуєнабутий досвід, дидактична гра є актуальною в будь-якому віці, якщо вонаправильно підібрана. Говорячи про дидактичні ігри не можна залишити без уваги іігрові завдання. Найбільша цінність цього методу в тому, що він актуальний набудь-якому етапі уроку. Крім того, не кожна школа має, наприклад, мультимедійнудошку, а гра – доступна всім.
На уроках звикористанням дидактичних ігор і завдань мали змогу спостерігати такутенденцію: використавши декілька ігрових завдань на уроці учні прагнуливиконувати наступні завдання, не боялися зробити помилку. Гра дозволяєрозрядити атмосферу уроку. Крім того, учні отримують конкретне завданнявикористовувати вивчені ЛО, що з одного боку полегшує завдання, з – іншогосприяє засвоєнню нових словосполучень і речень.
Пропонуємофрагмент уроку з використанням дидактичної гри.
Тема: У лікаря. Виклик лікаря.
Клас: 10Б
Мета: Ознайомлювати з новоюлексикою, активізувати вживання у власних висловлюваннях. Навчити розумітипоради та рекомендації лікаря, а також давати поради. Відпрацьовувати вживаннятематичної лексики в діалогічному мовленні.
Обладнання:підручники, зошити, словники, таблиці узгодження часів у непрямій мові
Хід уроку
ІІІ. Основначастина
1. Контрольдомашнього завдання.
T: Work in pairs.Read your letters each other. Then make a group of four with another pair, andretell each other one by one the letter of your partners in indirect speech.Use the rules of sequences of Tenses (домашнім завданням було написатипродовження листа “Dear Nick, I couldn’t write to you because I was ill and…”).
Такий вид роботидає змогу кожному учню показати результат своєї роботи, всі задіяні. Вчительмає змогу проконтролювати роботу кожного.
3 Ознайомленняз новою лексикою впр. 97 (с. 80) за допомогою контексту, наочності, мовноїздогадки.
/>A district doctor
/>/>A dentist здогадка
A therapeutist
A surgeon – adoctor who does operations, cuts your body to take out or mend a part inside. Toexamine a patient; to measure blood pressure; to take the temperature; to giveprescription; to prescribe a cough mixture; to take pills, drops, medicines; togargle throat; to get injections; to keeps one’s bed; to follow theinstructions; to get complications; to recover
T: Guess themeaning of these word-combinations. Write them down in your vocabularies.
4 Активізаціявживання ЛО теми в усному мовленні
Гра “At thehospital”
Клас розбиваєтьсяна групи по 3 людини у кожній. Їм дається завдання розіграти сценку «На прийоміу лікаря», «Хворий і відвідувачі» – тема залежить від фантазії учні, роліобирають самі. Основне завдання використати як можна більше ЛО з теми. Вчительне ставить собі за мету виправляти всі граматичні помилки, лише найсуттєвішіпісля презентації діалогу. Перемагають ті учні, які на думку віх іншихнайяскравіше виступили з оригінальною ідеєю.Навчання з використанням дидактичних ігор Навчання з використанням традиційних неігрових методів навчання Бажання працювати Пасивність Поступово зникає хвилювання при розмові іноземною мовою Сором’язливість при висловленні думок іноземною мовою. Виникає бажання дізнатися нові вирази. слова Не бачать стимулу перекладати самостійно Дружня атмосфера на уроці Напруженість в стосунках учень-учитель Виникає потреба дізнаватися ті МФ і ЛО, які на думку учнів, потрібні в реальних життєвих ситуаціях Не бачать сенсу у вивченні іноземної мови, не бачать реального застосування в уривках з художніх текстів
2.2 Фрагментуроку з використанням методу дискусії
Існує думка проте, що дискусія – один з найбільш ефективних методів розвитку усного мовлення,за умови, якщо тема є актуальною і близькою для учнів. Поставивши за метузацікавити учнів до активного спілкування, нами був виділений урок дляпроведення заздалегідь підготовленої дискусії. Тему учні обирали самостійно,ролі обирали самостійно також, у ролі керівника дискусією виступав учень зкласу, вчитель виконував роль спостерігача, та інколи скориговував відхиленнявід основної теми. По завершенню дискусії учні були готові запропонувати темувже для наступної дискусії.
Дискусіяорганізовувалась в кілька етапів: вибір теми, підготовка матеріалі, вибірведучого, опрацювання матеріалів, проведення дискусіх.
Тема: Health food is important!But fast food is tasty! What is our choice?
Клас: 10 Б
Мета: Формувативміння вести дискусію англійською мовою, висловлюватися за і проти певноїпроблеми, обгрунтовувати свою точку зору. Розвивати вміння працювати в команді.Практикувати у вживанні активного словникового запасу.
Обладнання:парти, поставлені на півколом, і одна для доповідачів навпроти.
Хід уроку
І. Початок уроку
T: Good-morning,dear delegates. Today we are going to discus a very important problem of ourdays. We have to decide what to choose: healthy food or tasty fast food. Wehave two commands which have opposite points of view and a “referee” who willkeep the order during our debates. And I’m going to be a watcher.
ІІ. Основначастина
R: So, we’regoing to start. The rules are:
- Listen tothe opponent by the very end, and then express one’s point of view;
- Don’toffend each other;
- Remember:we’re going to find the compromises.
- Firsteach of you will tell one sentence to express your opinion.
Спочатку кожен зучнів висловлює свою точку зору одним реченням, потім виступають по черзі двадоповідачі. Інші можуть ставити запитання, погоджуватися, заперечувати,висвітлювати додаткову інформацію, яку вони знайшли в процесі підготовки додискусії.
Можливі слова тавирази: fat, to enjoy, the qualities, healthy, to be considered, I’m agree, I’mdisagree, vitamins, tasty, pleasure, minerals, to feed, musclеs, fats, grow,energy, to my point of view, as for me, what are the facts, no time, convenientetc.
По закінченнюдискусії обов’язково підбиваються підсумки, складається протокол, в якомузазначені висновки, яких дійшли учні (дивитися додаток 1).
ІІІ. Кінець уроку
T: Well, ourdiscussion is over and I suppose you became more experienced.
What was the mostimportant?
What do you likethe most?
What was the mostdifficult?
Результати проведеннядискусії подаємо у вигляді порівняльної таблиці:Навчання з використанням методу дискусії Навчання з використанням традиційних методів учні зацікавилися проблемою, виникло бажання глибшого вивчення; проблемні питання не виникають, звичайне опрацювання мовного матеріалу; виховується вміння вислуховувати опонента; відповідають учні хаотично, якщо виникає суперечка; закріпили ЛО і МФ з теми (результати диктанту на контроль засвоєння ЛО були вищими, ніж до цього); лексику вчать неохоче, або взагалі не вчать; Стало можливим викорінення страху перед говорінням; багато учнів бояться висловлювати свою точку зору, або просто відповідати вчителю через страх зробити помилку; З’явилась можливість створення штучного тимчасового мовного середовища. учні, враховуючи те, що вони на звичайному уроці, використовують рідну мову частіше ніж іноземну.
2.3 Фрагментуроку з використанням комп’ютерних технологій
Сучасні дітипотребують сучасних методів навчання, наприклад, використання комп’ютернихтехнологій. У нас була можливість лише раз провести урок з використанняммультимедійної дошки, але результат відразу був очевидним. Крім того, врахувавшиінтерес дітей до Інтернету, учням було запропоновано скориставшись сайтамизнайти інформацію про традиційні і нетрадиційні методи лікування грипу.Smart-дошку можна використовувати на різних етапах уроку, демонструвативідеоролики чи фільми, використовувати її можливості у якості наочності. І необов’язково використовувати дошку протягом всього уроку. Досвід показав, щокомп’ютерні технології сприяють розвитку активності учнів.
Тема: Твоєздоров’я.
Клас: 10 Б
Мета:Ознайомлювати учнів з новою лексикою теми «Хвороби». Навчити висловлюватискарги з приводу свого самопочуття під час спілкування з лікарем, вживаючилексику теми.
Обладнання:Smart-дошка із заготовленими слайдами Power Point, зошити, підручники.
Хід уроку
І. Підготовка досприйняття іншомовного мовлення
1. Повідомленнятеми і мети уроку.
The topic of ourlesson is “Health”. By the end of the lesson you should be able to use thetopical words in your talk with a doctor, to express complaints if you feel notwell and to explain to the doctor what is wrong with you.
2. Уведення віншомовну атмосферу.
Are you sure youknow the words for each part of you body? Look at the Smart! You see a pictureof a man with parts of the body marked on it. But not all tasks are marked,help me to mark it (учні по-черзі підписують малюнок).
Now, let’spractice the new words.
ІІ. Основначастина
5.Тренуванняучнів у вживанні ЛО теми в діалогічному мовленні.
Look at theSmart! You have to complete this dialogue.
Учні придумуютьсвої варіанти діалогів, розігрують їх, а потім всі разом вписуємо на дошкунайоригінальніший варіант…
Такий уроквиявився дуже ефективним, адже в учнів з’явилося бажання створити своїпрезентації для інших тем і молодших класів, для цього їм треба було знайти іопрацювати інформацію. Крім того, з’явився інтерес до уроків. Рівеньзацікавленості та підготовки до застосування мультимедійної дошки і після можнаподати у вигляді діаграми:

/>
Крім застосуванняSmart-дошки, ми запропонували учням знайти друзів по листуванню на сайті дляшколярів, що також підвищило рівень мотивації при вивченні англійської мови.
2.4 Метод проектіву навчанні англійської мови
Для проектноїроботи було запропоновано кожному учню обрати свою тему проекту, пов’язану зхарчуванням або здоров’ям. За тривалістю це був короткочасний проектрозрахований на 2 тижня. Серед обраних тем були наступні «Мої друзі за здоровехарчування», «Нетрадиційні засоби лікування», «Традиції англійської таукраїнської кухні». Учні мали змогу самостійно обрати будь-яку тему проекту,згідно своїх інтересів в рамках 2х основних тем. Ми не ставили вимоги щодооформлення чи об’єму роботи, форми презентації. Учні консультувалися звчителем, а деякі тримали свій проект в таємниці. Нами було доведено, що методпроектів є ефективним методом навчання, адже він змушує працювати самостійно,шукати, аналізувати і оформляти документацію. Перший проект був незначним заобсягом зробленої роботи чи дослідження, але спроба була вдалою. Для захиступроектів було виділено два уроки. Відмітили, що учні прагнули якісно донестиінформацію до однокласників, готували словничок до своєї теми, контрольнізапитання.
Проекти учнівбули визначені такими особливостями:
- практична,теоретична вагомість можливих результатів;
- самостійна(індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів на уроках чи в позаурочнийчас;
Приклад пробногоміні-проекту дивитися в додатках.Навчання з використанням методу проектів Навчання з використанням традиційних методів Учні отримують можливість самостійно опрацьовувати тему, що їх зацікавила; Діяльність учнів чітко регламентована планом, не виникає проблемних завдань, які б учні самостійно виконували; Обрана кожним учнем тема проекту цікава особисто йому (їй), отже виникає бажання пізнати нове, здивувати однокласників і вчителя; Тема однакова для всіх учнів, не враховуючи інтереси чи бажання; Дослідження і захист обраної теми спонукає до осмисленого вивчення нової лексики. Лексику учні вчать, здебільшого, щоб отримати оцінку на уроці, тобто спрацьовує короткочасна пам'ять.

Висновки
Як уже булозазначено вище, старша школа є завершальним етапом у процесі оволодіння учнямиіншомовним мовленням. Рівень досягнутих вмінь і навичок має бути підвищено.Велика увага на цьому етапі приділяється усному мовленню, яке набуває якіснонового розвитку стосовно змістовності, більшої природності, вмотивованості таінформативності. Але, очевидно, для досягнення того рівня, який зазначено,необхідно активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, спонукати досамостійного пошуку, виховувати інтерес до мови, спонукати до активності науроці. Основною метою є використання активних форм і методів навчання, методівактивізації пізнавальної діяльності. В умовах сучасного суспільства та зважаючина особливості шкільної молоді ми в нашій роботі звернулися до найбільшдоцільних методів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. А саме,дискусії, дидактичні (рольові ігри), метод проектів та використаннямультимедійних технологій та Інтернету. Варто зазначити, що поряд іззазначеними методами не варто забувати про традиційні методи навчання, адже в сукупностівони покликані вирішувати основне завдання сучасної школи: навчити дитинувчитися, мислити і спілкуватися.
У першому розділікурсової роботи висвітлено основні теоретичні засади навчання англійської мовиу старшій школі, традиційні методи навчання, поняття активізації пізнавальноїдіяльності та описані дидактичні ігри, метод проектів, застосуванняінформаційних технологій та метод дискусії.
У другому розділіпоказано приклади практичного застосування описаних у першому розділі методівактивізації пізнавальної діяльності учнів. До кожного методу подані результатийого застосування, тобто, що ми отримали у результаті застосування того чиіншого методу.
В курсовій роботібуло доведено доцільність використання сучасних методів активізаціїпізнавальної діяльності учнів старшої школи на уроках англійської мови,показати їх ефективність у навчальному процесі.
В роботі мирозглянули найбільш актуальні та реальні у застосуванні в сучасній школі методиактивізації пізнавальної діяльності, орієнтовані на сучасну шкільну молодь, їхінтереси і захоплення.
Порівнюючиметоди, які ми застосовували у навчальному процесі, найбільш дієвими виявилисятакі, як використання інформаційних технологій, зокрема створення презентацій уPower Point, і ресурсів Інтернет для листування та пошуку цікавої країнознавчоїінформації.
У ходідослідження нами було:
- з’ясованосутність методів активізації пізнавальної діяльності, її значення унавчально-виховному процесі;
- вивчено стан проблеми активізації навчально-пізнавальноїдіяльності учнів упсихолого-педагогічній теорії і практиці.;
- виокремлено психолого-педагогічні вимоги й шляхи активізаціїнавчально-пізнавальної діяльності учнів при вивченні іноземних мов.
- доведеноефективність сучасних методів активізації пізнавальної діяльності у роботі ізстаршокласниками;
- проаналізованометоди активізації пізнавальної діяльності учнів з метою можливості їхвикористання у процесі опанування англійської мови;
- розробленосистему уроків із застосуванням методів активізації пізнавальної діяльностіучнів.
В результатінашого дослідження дійшли таких висновків:
- методиактивізації пізнавальної діяльності поряд із традиційними є необхіднимелементом кожного уроку англійської мови;
- методиактивізації пізнавальної діяльності покликані створювати найсприятливіші умовидля розвитку усного або писемного мовлення;
- визначенінами методи дійсно сприяють розвитку пізнавальної діяльності, що булобезпосередньо доведено під час проходження практики.
- длядосягнення найвищого результату необхідно чітко і продумано організовувати тойчи інший вид роботи.
У подальшихроботах, спостереженнях ставимо за мету дослідити і інші методи активізаціїпізнавальної діяльності учнів на уроках англійської мови у старшій школі.

Список використаних джерел
1. БлизнюкО.І., Панова Л.С. Ігри у навчанні іноземних мов: посібник для вчителів. – К:Освіта, 1997. – 64 с.
2. ВайсбурдМ.Л. Методы обучения. Выбор за вами. // Иностранные языки в школе. – 2000. –№2. – С. 29 – 34.
3. ГалоповаС.В. Сучасні методи викладання іноземних мов за рубежeм. // Іноземні мови. –1997. – №4. – С. 24.
4. ДжаваНадія. Проблемні методи навчання іноземних мов. Дискусія. // Нова педагогічнадумка. – 2005. – № 3. – С. 49.
5. Дон О. М.Ефективність застосування дидактичних ігор у навчально-виховному процесі/ Нашашкола. – 2000. – №2-3. — С.86.
6. ИсаеваТ.Е. Методі обучения иностранным языкам: взгляд в прошлое и будущее. // Класс.– 2002. – №1-4. – С. 48 – 61.
7. КитайгородскаяГ.А. Методика интенсивного обучения иностранным языкам. М.: Изд-во МГУ, 1986. –176 с.
8. КондратюкІ.Г. Активізація навчальної діяльності учнів на уроці. // Англійська мова талітература. – 2006. – № 15. – С. 2.
9. КраснопольськийВ.Е. Активізація пізнавальної діяльності учнів засобами комп’ютерної техніки(на матеріалі викладання англійської мови). Автореф. дис… канд. пед. наук:13.00.01 / В.Е. Красно польський. – Луган. Держ. Пед. ун-т імені Т.Г. Шевченка.– Луганськ, 2000. – 20 с.
10. Методикавикладання іноемних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е,випр. і перероб. / Кол. авторів під керівництвом С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт,2002. – 328 с.
11. МілютінаЗ.Т. Впровадження інтерактивних технологій навчання на уроках іноземної мови.// Управління школою. – 2005. – № 19 – 21. – С.49 – 51.
12. ОвсянаН.Г. Ресурси Інтернет для вивчення англійської мови. // Англійська мова талітература. – 2008. – № 19 – 21. – С. 47 – 49.
13. ОсадчукР. І. Дидактичні ігри у навчальному процесі школи.// Педагогіка і психологія. –1996. – №4.- С. 102 – 110.
14. ОгієвичО. Дидактична гра – шлях до підвищення якості навчання і виховання учнів.Анотація досвіду//Нова педагогічна думка. – 2005. – №1. — С.83.
15. ПанаетоваО.А. Використання методу проектів на уроках країнознавства // Англійська мова ілітература. – 2003. – № 30. С. 15 – 19.
16. Педагогічнийсловник/ За ред. Дійсного члена АПН України Ярмаченка М. Д. – К.: Педагогічнадумка, 2001. – 514 с.
17. ПолатЕ.С. Метод проектов на уроках иностранного языка. // Иностранные языки в школе.– 2000. – №2 – 3. – С. 15 – 34.
18. ПотапенкоС., Тезікова С. Пошук нових лінгво-педагогічних технологій навчання англійськоїмови // Рідна школа. – 2000. – серпень. – С. 65 – 67.
19. СелевкоГ. К. Энциклопедия педагогических технологий: В 2т. Т.1 М: НИИ шк. техн., 2006.– 816 с. (Серия «Энциклопедия образовательных технологий»).
20. CергєєваОлена. Використання комп’ютерних програм на уроках англійської мови. – English.– 2008. — № 31 – 32. – С. 10 – 17.
21. СкорняковаМ.Є. Сучасні методи викладання англійської мови. // Англійська мова талітература. – 2005. – №28. – С. 2 – 12.
22. Ходос Б.Метод проектів як один як один з прийомів активізації пізнавальної діяльностіучнів у викладанні іноземної мови // Рідна школа. – 2005. – №5. – С.79 – 80.
23. ЧерненкоО. Використання технології методів проектів у навчанні іноземної мови //Англійська мова та література. – 2002. –№ 12. – С. 7– 8.
24. ШевченкоЕ.Б. Використання інтерактивних технологій для розвитку пізнавального інтересуна уроках англійської мови. // Англійська мова та література. – 2005. – № 24. –С. 4 – 6.
25. ЩербаньП. Дидактичні ігри у навчально-виховному процесі// Початкова освіта. – 2009. –№9. — С.18.
26. ru.wikipedia.org/wiki/Метод_проектов

Додаток А
Фрагментпрезентації для уроку із використанням Smart-Boаrd
/>

Додаток Б
Прикладкороткочасного пробного проекту на тему “Traditional British Cuisine. Shepherd's Pie Recipe”
Shepherd's PieRecipe
Key words:
Lamb
Tablespoon
Preheat
the tomatosauce
Peel
Simmer
mashed potato
pipe
Shepherd's Pieand Cottage Pie are very similar. Shepherd's Pie is made from lambwhereas Cottage Pie uses beef. In this version of Shepherd's Pie we useleftover Roast Lamb.
· 500 grams / 1 lb of leftover roast lamb (or roast beef)
· 1tablespoon of tomato sauce (ketchup)
· ½to ¾ cup of leftover gravy (jus roti) or packet-mix gravy
· 1tablespoon of freshly chopped parsley
· 3 to 4large potatoes
· 1tablespoon of butter
· saltand pepper
Preheat theoven to 180°C, 350°F or gas mark 4. Trim excess fat off the leftover roast andchop very finely by hand or in a food processor. Mix the roast with the tomatosauce and enough gravy to make a thick paste, stir in the chopped parsley, alittle salt and pepper and spoon into a pie dish.
Peel thepotatoes, chop into quarters and place in a medium saucepan with enough coldwater to just cover the potatoes. Add a little salt and bring to the boil,reduce the heat and simmer for 10 to 15 minutes or until the potatoes aretender. When the potatoes are cooked, drain and place back on the heat for afew seconds to let any extra water evaporate from the potatoes. Mash thepotatoes with one tablespoon of butter until the potato is very creamy — add alittle milk if needed. Add salt to taste.
Spoon or pipethe creamy mashed potato over the minced roast mixture. Sprinkle with gratedcheese if desired and bake for 20 to 30 minutes or until the potato is goldenand the pie is heated through.
Questions:
1.  What is the Shepherd'sPie?
2.  What are the mainingredients?
3.  What are the main steps incooking?