Активізація пізнавальної діяльності на уроках української літератури

Контрольна робота
слухача курсів підвищення кваліфікації
 
Активізація пізнавальної діяльностіучнів на уроках української мови та літератури

Зміст
1.Про сутність та актуальність особистісно орієнтованого підходу внавчально-виховному процесі
2.Активізація пізнавальної та розумової діяльності учнів на уроках українськоїмови та літератури:
·          систематичне залучення учнів у процесрішення пізнавальних і проблемних завдань;
·          різноманітність форм і методів поактивізації пізнавальної та розумової діяльності учнів;
·          ігрові ситуації – один із засобівактивізації пізнавальної та розумової діяльності учнів.
3.Висновок. Ефективна робота словесника – міцні знання учнів.
4.Бібліографічний опис літературних джерел.
5.Додатки:
Додаток1.Урок позакласного читання „Проблеми екології природи і „душі людської” утворчості сучасних українських письменників” (11 клас).
Додаток2. Урок української мови (8 клас) „Узагальнення і систематизація знань учнівпро звертання, вставні слова, словосполучення і речення”.
Додаток3. Урок позакласного читання «Біблія – книга людства» (5 клас).

Про сутність та актуальність особистісноорієнтованого підходу внавчально-виховному процесі
Навчаннярідної мови та літератури має бути спрямоване на формування особистості, яка єносієм мови, володіє лінгвістичними знаннями та високим рівнем комунікативнихумінь і навичок, дбає про красу і розвиток власного мовлення. Виховання такоїособистості здійснюється на таких уроках, де діти оволодівають різнимиспособами навчальної діяльності, розвивають своє мовлення і мислення,інтелектуальні здібності, збагачують духовність.
ОсвітаXXI ст. – це, передусім, освіта для людини. Її стрижень – розвивальна,культурно творча домінанта виховання відповідальної особистості, здоровоїпсихічно, фізично і морально, здатної до самоосвіти і саморозвитку, яка вмієкритично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набутізнання і вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своєжиття і життя своєї країни. Під впливом змін у суспільстві відповідно відбуваєтьсяі перебудова в освіті, яка проходить через оновлення змісту навчально-виховногопроцесу. Найбільш ефективним на сучасному етапі є особистісно орієнтованийпідхід до організації навчально-виховного процесу. Головний принцип, що лежитьв основі розробки особистісно орієнтованої системи навчання і виховання,полягає у визначенні індивідуальності учня, створенні необхідних умов для йоговсебічного розвитку, для виявлення активності та творчої обдарованості зурахуванням її можливостей і нахилів. Щоб успішно розв’язати ці проблеми,вчителю-словеснику, як і іншим педагогам, необхідно постійно створювати такіумови, які сприятимуть максимальному розкриттю можливостей учня,стимулюватимуть його внутрішні сили до творчого саморозвитку та вдосконалення.
„Завдання школи, — писав В.О.Сухомлинський, — побачити в кожному вихованцеві „живинку”, корінь, що живитьйого духовні сили, а це значить якомога більше уваги індивідуальній роботі зкожним учнем, повага до думок і почуттів вихованців, коректна допомога в особистісномусамовизначенні, ціленапрямлена особистісна підготовка до самостійного життя…Безперечно, що розвиток особистості учня – це його рух від незнання до знання,збільшення його фізичних та моральних сил, набуття певного життєвого досвіду,відмирання старих якостей і зародження нових. Відповідно до цього особистісноорієнтоване навчання визнає самобутність і самоцінність кожного учня, якийволодіє неповторним суб’єктивним досвідом, спираючись на який, організується ісаме учіння. Все це може реалізуватися через діяльність, яка має не тількизовнішні атрибути спільності, а й своїм внутрішнім змістом передбачаєспівпрацю, саморозвиток суб’єктів навчально-виховного процесу, виявленняособистих функцій вчителя, вихователя і учня-вихованця.
Активізація пізнавальноїта розумової діяльності учнів на уроках української мови та літератури
Кожен вчитель має право не вибір рівняактивізації, який залежить від наявного часу на вивчення теми, якостіпідготовки школярів і самого вчителя, змісту матеріалу та розвиваючих івиховних завдань уроку. За достатньої кількості часу можна забезпечити найвищийрівень активізації — дослідницький, який є важливим аспектом навчальногопроцесу. Дослідницька робота спонукає учнів до пошуку цікавої інформації,активно формує вміння і навички, бажання самоосвіти, саморозвитку ісамовдосконалення, збуджує інтерес до знань з рідної мови та викликає позитивніемоції від досягнутого. Для прикладу візьмемо правопис заперечної частки Не (7кл). Учні 5-7 класів зустрічаються з правописом частки Не майже при вивченнікожної частини мови. Те, що частка НЕ або заперечує лексичне значення слова, абоутворює нове значення, а тому пишеться окремо чи разом, очевидно. Але окрімправопису НЕ з різними частинами мови, можна повести мову й про стилістичнезабарвлення НЕ. Так, семикласникам пропонується запитання, чи може частка НЕлише заперечувати, чи може ще й стверджувати? Маючи певні знання з теми, семикласникипропонують речення про випадки вживання НЕ і формують висновок: стилістичнароль НЕ неоднозначна — окрім заперечення частка НЕ може й стверджувати.
НАПРИКЛАД
ЗАПЕРЕЧНА ЧАСТКА НЕ               СТВЕРДЖУВАЛЬНАЧАСТКА НЕ
1. Ой п’є Байда мед, горілочку       1.Цієї книжки не можна не читати.
Та не день, не нічку та не              2.Перебендя старий, сліпий-
годиночку               (Нар.тв.)        Хто його не знає      (Т.Шевченко)
2. Цей гай не великий.
Провівши дослідження і опрацювавши певнулітературу, учні складають картки, які потім можна використати на уроках. Такимчином, учні вчаться відшукувати потрібну інформацію, узагальнювати прочитане, щоактивізує їхню пізнавальну, розумову і самостійну діяльність.
Шестикласники вивчають тему „НаписанняНЕ з прикметниками”. Після вступного слова пропоную пригадати «НаписанняНЕ з іменниками», проводжу бесіду — актуалізацію знань. Потім школяріопрацьовують матеріал підручника, а я на дошці будую таблицю, де є тількиприклади про написання прикметників з часткою НЕ та префіксом НЕ-, з НЕ — частиною кореня. Опрацювавши теоретичний матеріал, розглянувши таблицю, учніформулюють правила, добирають приклади з відповідної вправи, з орфографічногословника, складають їх самостійно. І така пошукова дослідницька діяльністьспонукає до активної самостійної роботи, розвиває здібності, розкриває творчі можливостікожного учня.
Великого значення у навчанні сліднадавати проблемності, яка створює сприятливі умови для розвитку пізнавальнихздібностей учнів, прищеплює і розвиває у них навички самостійного набуттязнань. Суть проблемного навчання полягає в тому, що перед учнем ставлятьсязавдання, розв'язання яких вимагає від них не просто запам'ятати суму фактів, адослідити, розглянути їх у зв'язках з іншими фактами, користуючись при цьомурізними способами й прийомами опрацювання матеріалу. Матеріал з українськоїмови та літератури дає змогу під час опрацювання більшості тем створюватипроблемні ситуації на різних етапах навчання: під час засвоєння нових знань, систематизаціїта узагальнення їх, у процесі вироблення вмінь і навичок, застосуванні знань напрактиці. Розглянемо деякі приклади:
Дев'ятикласники вчать тему „Складнеречення”. Після короткого вступного слова про важливість і складність цієї темидля з'ясування поняття про складне речення пропоную учням в даному текстірозглянути речення і вказати, які вони за будовою, визначити граматичні основиїх; смислові зв’язки.
ТЕКСТ 1.
Десь угорі тонко видзвонює жайворонок.Колихнулося золоте
море хлібів, і жайворонка не стало чути. Скільки сягає око, хвилями перекочується,гойдається важке колосся.
Д.Ткач
ТЕКСТ 2.
Книги — океан, і серед цього океанухороші книжки — як маленькі, віддалені один від одного острівці, зумій побуватина кожному з них. У цьому океані легко заблукати й сісти на мілину. Є книжки,які людині треба прочитати за життя кілька разів, і кожне нове читання відкриватимеперед нею все нові й нові грані краси душі людської.
В.О.Сухомлинський
Аналізуючи речення, дев'ятикласникиусвідомлюють, що складне речення — це змістове, граматичне та інтонаційнеоб'єднання кількох частин. Далі учні шляхом самостійної пошукової роботиприходять до висновку, що складне речення — це єдина мовна одиниця, об'єднаназа змістом, що розглядається як єдине ціле.
На уроці української літературишестикласники вивчають вірш П.Г. Тичини„Гаї шумлять”. Розповідаю про історію написання поезії, а потім, щоб зацікавитидітей, збудити інтерес до творчості поета, даю завдання пригадати ранішевивчені поезії цього автора: „Хор лісових дзвіночків”, „А я у гай ходила”. Шестикласникипорівнюють їх із віршем „Гаї шумлять”, визначають тему, основну думку ідоводять, що П.Тичина у цих поезіях виступає як поет-лірик. Чому? При цьомувикористовуються знання учнів, набуті раніше (наприклад, поняття про пейзаж), ведетьсялітературний пошук, активізується розумова діяльність і самостійність дітей,удосконалюється виразне читання.
Зрозуміло, що при розв'язанні будь-якогопроблемного завдання, учень працює самостійно. При чому продуктивно працюватимелише той, у кого сформовані відповідні уміння і навички самостійної роботи. Самостійнунавчальну діяльність, як правило, організовує і скеровує вчитель, але основнізусилля для її здійснення має докладати сам учень. Щоб активізувати пізнавальнуі розумову діяльність на уроці, можна, наприклад, запропонувати ряд запитань, наякі немає прямої відповіді у підручнику. Так, під час вивчення теми „Складнеречення” дев'ятикласникам пропоную розв'язати такі запитання:
-  щоспільного і відмінного між складнопідрядним реченням з підрядною означальноючастиною і простим реченням з дієприкметниковим зворотом?
-  яквідрізнити складнопідрядне речення з займенниково-означальною частиною відскладнопідрядного з підрядною з'ясувальною частиною?
-  з-поміжскладних речень визначити речення сполучникові та безсполучникові, пояснитирозділові знаки та смислові відношення у складних безсполучникових реченнях;
-  якеіз запропонованих речень можна замінити складнопідрядним? А якескладносурядним? (учні зроблять висновок, що за характером смислових зв'язківміж складними частинами безсполучникові речення поділяються на 2 групи, а саме: з однорідними і неоднорідними частинами) тощо.
Такі запитання спонукають дітейсамостійно міркувати, аналізувати і робити висновки. Знання, таким чином, недаються в готовому виді, а є результатом активної розумової діяльності учнів.
На уроках літератури доцільневикористання порівняльної характеристики персонажів, відповіді на питання типу:
— Чим сподобався літературний герой?.
— Що найбільше вразило у творі? Чому ?
— У чому полягає символізм назви твору?
— Навіщо письменник описує минуле?
— Чи типовий цей герой?
— Яка роль архаїзмів і діалектизмів утворі? тощо.
Наприклад,вивчивши з п’ятикласниками оповідання «Федько-халамидник» В.К.Винниченка,проводжу асоціативний вибірковий диктант: з наведених слів у першу колонкувиписати слова, що асоціюються з Федьком, а в другу – з Толею:
покірний,спритний, чесний, черствий, безсердечний, ласкавий, підлий, справедливий,лагідний, пихатий, мужній, боягузливий, зарозумілий, добрий, милосердний,брехливий, дружелюбний, терплячий, уважний, старанний, сором’язливий,кмітливий, веселий, відчайдушний, необережний, жалісливий, серйозний,плаксивий, вірний.
Вдомадіти можуть скласти цитатний план до образів Федька і Толі, що дасть можливістьглибше зрозуміти зміст оповідання, оцінити характери і вчинки героїв, розкритиїх внутрішній світ.
Наприклад,вивчаючи повість „Захар Беркут” І.Я. Франка,семикласникам пропоную не тільки дати характеристику образів повісті, а скластиі порівняльну характеристику: Максима і Мирослави, Максима і Тугара Вовка; повість„Захар Беркут” І.Франка порівняти з повістю „Микола Джеря” І.С. Нечуя-Левицького;розкрити роль архаїзмів і діалектизмів у повістях, щоб переконати дітей, щонаписані сучасною мовою, ці твори втратили б свою чарівність. Саме така робота,безумовно, активізує пізнавальну та розумову діяльність учнів, розвиває усне таписемне мовлення, інтерес і прагнення до знань, позитивне відношення донавчання.
Одним із засобів активізації пізнавальноїі розумової діяльності, формування інтересу до предмета є систематичневикористання міжпредметних зв'язків. У процесі викладання рідної мови талітератури для цього є сприятливі умови. Різноманітні й багатогранні зв'язки з історією,географією, російською мовою і світовою літературою, мистецтвом, музикою, етнографієюта іншими науками сприяють збудженню інтересу до навчання, до інших предметів, створюютьсприятливі умови для цікавого навчання на уроках мови і літератури. Елементівефективного використання міжпредметних зв'язків дуже багато: опорні знання з історіїнеобхідні під час вивчення літератури; на уроках розвитку мовлення вже обов'язковим стало використання картин, ілюстрацій; навчаючи учнів виразночитати художні твори, обов'язково користуємось грамзаписом і т.д. Вдалозастосовані міжпредметні зв'язки розвивають і вдосконалюють творчі здібностіучнів, збагачують  словниковий запас і розширяють кругозір. Так, наприклад, підчас вивчення теми «Однорідні члени речення » (8 клас) використовуютекст В.Цимбалюка „Український народний романс” і грамзапис романсів на текстивідомих поетів: „Дивлюсь я на небо” (слова М. Петренка), „Ніч яка місячна”(слова М. Старицького), „Стоїтьгора високая” (слова Л.Глібова). Таке поєднання жанрів мистецтва формує тарозвиває в учнів естетичні смаки, поглиблює почуття прекрасного.
Урокпозакласного читання «Біблія – книга людства» проводимо разом з учителем музикиі співів, бо використовуємо «Токату» І.С.Баха, матеріали про його творчість івплив на слухачів (див.додаток 3).
Вчитель-словесник не має права забувати,що сучасний урок рідної мови чи літератури має бути радісним і цікавим для дитини.Досягти цього допоможе перехід процесу навчання на інноваційну основу, яказабезпечує позитивну мотивацію здобуття знань з мови і літератури, активну розумовудіяльність і потребу в самоосвіті, формує стійкий інтерес до предмета і сприяєрозвитку творчої особистості. Інноваційне навчання пропонує і нові формипроведення уроків, а саме: уроки-семінари, заліки, диспути, екскурсії,конференції, уроки-ігри, уроки-подорожі тощо.
Наприклад,план-схема уроку-подорожі з української мови в 6 класі
Тема. Прийменник якслужбова частина мови
Мета: узагальнити ісистематизувати знання з теми «Прийменник»; удосконалювати вміння застосовуватинабуті теоретичні знання про прийменник; виховувати увагу, спостережливість,логічне мислення.
І.Оголошення теми, мети уроку «Гра-подорож по Сіверському Дінцю»
ІІ.Актуалізація знань про прийменник
1.        Перша пристань «Знайко»:
·         прийменник – це…;
·         прийменники похідні – це…;
·         прийменники непохідні – це;
·         написання прийменників.
2.        Друга пристань «Кмітливі»:
·         міні-диктант (завдання: знайтиприйменники-синоніми);
·         вправа-переклад (завдання-спостереження:прослідкувати зміни у прийменниках).
3.        Третя пристань «Відпочинок»:
·         мовні ігри;
·         вікторина «Чому так?» (завдання: условосполученнях вжити різні прийменники, додержуючись правильного керування);
4.        Четверта пристань «Пізнайко»:
·         вибірковий розподільний диктант(завдання: пояснити написання прийменників);
·         синтаксичний розбір речення (завдання:довести, чи входить прийменник до складу членів речення).
ІІІ.Підсумок уроку: зв’язна розповідь про враження від подорожі з використаннямприйменників.
IV.Оцінювання навчальних досягнень учнів.
V.Домашнє завдання.
Фрагмент уроку з української мови у 8 класі «Стилімовлення»
 
Мета: поглиблюватизнання учнів про стилі мовлення; удосконалювати навички у розпізнаванні стилівмовлення, вміння використовувати різні стилі мовлення практично; виховуватикультуру усного і писемного мовлення.
Діловагра:
класділиться на 3 групи:
першаі друга – рекламодавці,
третя– члени експертної комісії.
Завданнярекламодавцям: скласти і представити рекламу на мінеральну воду і соки.
Завданнячленам експертної комісії: відредагувати, оцінити рекламу.
Учительвиконує роль керівника експертної комісії, оцінює роботу учнів.
Додатковезавдання (картки роздати учням):
-Визначити,який з поданих текстів є рекламою, оголошенням, афішею:
·         Індивідуальні заняття з математики тафізики. Швидкі та якісні результати. Тел.: 771-71-02.
·         Національний палац “Україна” 19-21березня – сольний концерт Павла Зіброва.  Початок о 18.00.
·         Питимеш “Росинку” – виростеш, дитинко.
·         Пийте з насолодою воду Кремосодову! 
Після виконання завдань члени експертноїгрупи підводять підсумки, вчитель оцінює роботу учнів.
Я переконана, що ніхто із словесників нестане заперечувати, що найважливішим на уроці української літератури єспівробітництво, співпраця, безпосереднє спілкування вчителя з учнями! Тому йдоцільно на уроках літератури використовувати такий інтерактивний метод як команднийпошук інформації або, так званий, пошук інформації в малій групі. Так,наприклад, перед опрацюванням в 9 класі теми „Енеїда” І.П.Котляревського – енциклопедіянародознавства”, учням заздалегідь даю завдання: ознайомитися із змістом поемита зробити відбір матеріалу, що стосується звичаїв, традицій, побутуукраїнського козацтва. Безпосередньо на уроці клас ділиться на 4 групи:
„кухарі” (за текстом „Енеїди” знайтиназви різноманітних страв, дібрати рецепт приготування або розповісти проспецифіку приготування якоїсь страви);
„ботаніки” (вибрати з поеми назвирослин, дати характеристику деяким з них, використовуючи знання з ботаніки,замалювати їх);
„забавники” (знайти описи козацькихігор, забав, продемонструвати одну гру);
„модельєри” (вибрати описи українськогочоловічого і жіночого одягу, елементи якого описати).
Кожна група обирає спікера (капітана),секретаря і доповідача. Одержавши завдання, дев’ятикласники приступають докомандного пошуку відповідної інформації, тобто кожен член групи ділиться своїмидумками з даного питання, все разом обговорюється, збираються приклади з творута додаткової літератури. Все це записує секретар, щоб доповідач мав змогузробити якомога ясніше і точніше повідомлення. Група працює 15 хвилин, а далі –виступи доповідачів і членів груп. У такий спосіб опрацювання теми учні ведутьдослідницьку самостійну роботу, кожна дитина має можливість розкрити творчіздібності, удосконалити уміння і навички роботи над теоретичним матеріалом,систематизувати набуті знання тощо.
На уроках мови та літератури доцільновикористовувати різноманітні ігри, конкурси, змагання, що теж сприяєактивізації пізнавальної і розумової діяльності, поглиблює інтерес і увагушколярів, розвиває творчий пошук. Діти дуже люблять ігрові моменти на уроках, старанноі уважно виконують їх. А це, в свою чергу, забезпечує краще засвоєннявиучуваного матеріалу. Та це й не дивно. Відомий психолог Д.Ельконін говорив, щогра — це форма творчості, природна потреба організму. А тому неемоційне ізанадто „серйозне” навчання здатне пригнічувати дитину, вбивати інтерес донавчальної діяльності, а дидактичні ігри творчо розвивають і вдосконалюютьнавчально-виховний процес в цілому і в тому числі уроки української мови ілітератури. Наприклад, шестикласники вивчають тему „Написання н і ннв прикметниках”. Проводимо гру „Хто уважніший?” Учні будують, так званий „ключ дешифратора”з прикметників, які диктує вчитель, де знаком + позначають прикметники, якіпишуться з н, знаком – позначають прикметники з нн: сонний, незрівнянний,усний, осінній, весняний, цінний, невблаганний, серйозний, туманний, деревинний.Для перевірки відкриваю дошку, де заздалегідь була накреслена відповіднатаблиця. Учні перевіряють і оцінюють виконану вправу – групою, або самостійно, абовикористовується взаємоперевірка.
На закріплення стилів і типів мовленнядля ефективнішої розумової діяльності учнів можна використати такі невеличкі криптограми:

Р ОЗ П О В І ДЬ                                               П ОР Т Р Е Т
ПУ Б Л І Ц И С Т И Ч Н И Й                           ОП И С
Н А У К О В И Й                                              Р О З М О В Н И Й
С Т И Л І С Т И КА                                           X У ДО Ж Н ІЙ
Р О З У М
МО В А
У Р О К
Д І Є С Л ОВ О
З
ПР А Ц Я
ОЙ
О Б С Т А В И Н А
О Ф І Ц І Й Н О -
ДІ Л О В И Й
ГО Р Ь К И Й
 
Вправи-загадки(значущі частини слова)
 
/>/>1.  
/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />

2.Який твір вивчаємо?/> /> /> /> /> /> /> /> /> />

/>

Розвивають творчу активність школярів івправи ігрового характеру, які привчають швидко оперувати засвоєним матеріалом,збагачують лексичний запас. Так, на підсумковому уроці до теми „Будова слова”можна, наприклад, використати вправи-ігри:
Відгадайте слово, яке я задумала:
1)У нього корінь такий, як у слова ліки,суфікс – як у слова поштар (лікар).
2)У нього корінь, як у словазакордонний, префікс, як у слова прилетіти, суфікс – як у слова годинник. Щоозначає це слово? Складіть з ним речення.
Як бачимо, кожна з наведених вправпотребує насамперед активізації набутих знань, розвиває творчу активністьучнів, робить їхні знання більш свідомими, стійкими. Досвід показав: використаннятаких завдань сприяє тому, що уроки української мови стають цікавими, бажанимидля учнів.
Актуалізації розумової діяльностісприяють також тестові завдання з мови і літератури, які може скласти самвчитель або залучити до цього сильніших учнів (тестові завдання публікуються вжурналі „Дивослово”); доцільним є використання лінгвістичних ігор, мовнихзагадок, шарад, чайнвордів тощо. Так, під час вивчення теми «Омоніми»можна використати загадки-жарти:
1. Яке місто ширяє над головою? (Орел).
2. Яку річку можна зрізати ножем?(Прут).
З. Яку державу влітку можна носити на голові!(Панама).
4. Що спільного між неслухняним хлоп'ям іподорожнім будинком?(І хлопчик і будинок пустують).
5. 3 якого крана не набереш води ?(З підйомного)і т.д.
А це чайнворд, складений за творчістюЛ.І.Глібова. У ньому слід відгадати слова — назви героїв байок Глібова. Останнябуква одного слова є першою буквою наступного. Форма побудови чайнвордадовільна (знак питання, ланцюжок, коло...).
1. Велике листяне дерево зплодами-жолудями (Дуб).
2. Рослина — бур’ян з колючками (Будяк).
3. Різновид хліба із загорнутими досередини краями і залитого жиром
(Книш).
4. Перелітний птах (Шпак).
5. Дрібна комаха, що болюче жалить (Комар).
6. Прісноводна або морська тварина зклешнями (Рак).
7. Свійська домашня тварина (Кіт).
8. Багаторічна кущова рослина (Троянда).
Ефективним є використання „сигнальнихкарток”. Наприклад, коли треба перевірити знання учнями правил пробуквосполучення — ЙО-,-ЬО; написання Е, И в коренях чи префіксах слів, написанняслів разом і окремо, закріплення життєвого і творчого шляху письменника тощо. Частовикористовую, так звані, мовні та літературні ланцюжки, вчу дітей складати їх самостійно.Наприклад, під час закріплення частин мови можна використати такий ланцюжок:Морфологія. Ями. Множина. Активний. Йод. Дієслово. Ознаку предмета. Арбуз. Займенник.Кількість і порядок при лічбі. Іменник. Коси. Сполучник. Кріп. Прислівник. Ключ.Частка. Алфавіт. Тип. Прийменник. Коми.
Мовнийланцюжок (за темою «Мовні терміни» 10-11кл.)
Мова.Антоніми. Мовознавство. Омоніми. Морфеми. Монолог. Граматика. Абзац. Цитата.Алфавіт. Типи мовлення. Ями. Метафора. Автобус. Синоніми. Мак. Корінь.Науковий. Йод. Дієслово. Опис. Слово. Обставини. Називний. Йот. Текст. Тема.Азбука. Архаїзми…
Літературнийланцюжок (за темою «Літературні терміни» 10-11кл.)
Автобіографія.Ямб. Бард. Гумор. Реалізм. Монолог. Гротеск. Кіноповість. Тропи. Псевдонім.Мадригал. Літопис. Сюжет. Тавтологія. Ява. Антитеза. Архаїзми. Міф. Фейлетон.Новела…
Літературніланцюжки (за творчістю А.Ю.Тесленка)
1.АрхипТесленко. Осінь. Ніч. Чоботи. Тип. Поводир. Розповідь. Діалог. Грім. Миколка.Автор. Рано. Оповідання. Ями.Мир. Руш. «Школяр». Роман. Ніс. Скрипка.
2.«Школяр». Роман. Наука. «А-ба-ба-га-ла-ма-га».Автор.Рано. Оповідання. Ями. Миколка. Архип. Поводир. Розповідь. Діти. Тесленко.Осінь. Науковий. Йод. Діалог. Гуси. Скрипка. Апостроф. Фініш.
(Бачите, що дітям ставиться запитання, вонидають відповідь, кожна з них починаєтеся останньою ж буквою попереднього слова;закінченим вважається той ланцюжок, який починається і закінчується тією жсамою буквою). Запитання ланцюжків складнішають по мірі врахування віковихособливостей, знань учнів.
Вдало організований на уроці літературиконкурс на кращого читця поезії, наприклад, дає тільки позитивні результати, поглиблюєлюбов та інтерес до рідного слова, вдосконалює декламаторські здібності дітей, розвиваєїхні творчі нахили. У кожному класі, як правило, є діти, які пишуть вірші, оповідання,складають казки або загадки. Вміло організована з ними робота приноситьвідчутні результати. Ось, наприклад, вірш „Рідне село” учня 11 класу ТетюцькогоВіктора:
Є дивовижне місце на Вкраїні
серед полів безкраїх і лісів -
село, що зветься Старий Салтів милий,
І про яке складаються пісні.
Воно чарує подихом природи,
приваблює красою назавжди,
І хто тут побував, шука нагоди
Хоча б ще раз потрапити сюди.
Ніколи позабути він не зможе,
як у діброві листя шелестить,
І як верба, неначе на сторожі,
на березі Дінця самісінька стоїть.
Але земля ця дивна не забуде
великої, печальної війни,
коли в боях вмирали мирні люди,
Її хрещені доньки і сини.
Вони поклали голови за віру,
щоб не віддати Салтів ворогам,
вони зробили все для цього миру,
щоб в спадщину цей край дістався нам.
І можу я лише одне сказати:
— Любіть свій край, як я його люблю,
навіки це я буду відчувати,
для нього — що завгодно я зроблю.
Або вірш „Наш Київ” учня 8 класуПеченізького Сергія:
МояВкраїна – дивовижна,
Їїстолиця теж розкішна.
НашКиїв – місто ділове
Ів Україні головне.
Чудоварічка в місті є,
Щокористь й радість всім дає.
Ачерез річку чудо – міст,
УченогоПатона хист.
Найкращавулиця – Хрещатик,
Каштанискрізь на ній ростуть
Інасолоду всім несуть.
ТамЛавра є, собор Софійський,
Колисьбув табір запорізький,
Музеї,студії та храми,
Театри,виставки, реклами –
Усев столиці нашій є
Івсе величне й чарівне.
Тожзакликаю, друзі любі,
Поїдьтев Київ, подивіться,
Чогосьнового там навчіться,
ЩобУкраїною гордиться!
Ябув у Києві два дні,
Таклюбо й хороше мені!
Активізують пізнавальну і розумовудіяльність учнів і уроки розвитку зв'язного мовлення, які є плановими на урокахмови і літератури у всіх класах; уроки позакласного читання, уроки поознайомленню учнів з літературою рідного краю. Так, наприклад, вже традиційниму школі стало проведення уроку — зустрічі з місцевим поетом С.І.Ступаком(на жаль, нині покійним). Станіслав Іванович — цікава людина, ветеран Великої Вітчизняноївійни, ветеран праці. Він був закоханим у рідне село, у рідне слово, любив ізнав літературу. Свій досвід, свої знання вміло передавав підростаючомупоколінню, щедро ділився з дітьми своїми поглядами на життя, на значеннязагальнолюдських цінностей для сьогодення. Учні захоплено слухали твори СтаніславаІвановича у його виконанні, продовжують вчити і декламувати їх самі, аналізуютьпрочитане, пишуть відгуки-побажання, самі пробують творити.
Програмаз рідної мови орієнтує учителя-словесника на формування мовної особистостіучня, що характеризується свідомим ставленням до опанування мови, розвинениммовленням і мисленням. Відповідно, в першу чергу уроки розвитку зв’язногомовлення повинні стимулювати учнів до активної мовленнєвої діяльності, до розвиткуїхніх творчих здібностей. Та вчитель може сам виявити й розвиватиписьменницький талант учнів, практикувати вправи на удосконалення творчих уміньшколярів, бо більшість дітей уже в ранньому віці пробують самостійно написатисвій перший твір (вірш, казку, оповідання тощо). Я вважаю, що це дуже важлива ікорисна справа, яку обов’язково і необхідно правильно організувати, вчаснопідтримати і допомагати «письменнику-початківцю». Цьому сприяють конкурси«Проби пера», «Творчі перлини», «Мої перші твори», а також організація гуртковоїроботи. Уже в 5 класі намагаюсь виявити учнів, які відчувають «слово», якіпробували або продовжують творити, щоб сприяти розвитку творчих здібностейобдарованих дітей. Прикладом такої роботи можуть бути твори таких учнів школи:Тетюцького В., Чеботарьова А, Попович Н., Зубко Я., Печенізького С., Півень О.,Єщенко Н., Неділько О. та інші. Позитивно впливають на розвиток творчоїписьменницької діяльності учнів уроки літератури рідного краю, зустрічі зписьменниками, тематичні літературні вечори. У 5-6 класах, аналізуючи художнітвори, слід особливу увагу приділяти розвитку відтворюючої уваги, практикуватисловесне малювання, ілюстрації учнів, вирішення проблемних питань. Все це нетільки активізує навчальну діяльність учнів, а й формуватиме у них культурупочуттів і переживань, викликатиме душевні хвилювання та яскраве баченнянавколишнього світу.
Дляактивізації пізнавальної діяльності учнів, з метою підвищення інтересу донавчального предмету та любові до рідного слова практикую цікаві матеріали змовознавства, лексикології, мовні та літературні ігри, вправи-загадки,кросворди тощо. Так, наприклад, щоб довести старшокласникам багатство тамелодійність мови, використовую такий матеріал:
Булоце давно, ще за старої Австрії в далекому 1916 році. У купе вагона 1-го класушвидкого поїзда «Львів – Відень» їхали чотири пасажири: англієць, німець,італієць і українець, відомий львівський юрист Богдан Костів. Балачки велисянавколо різних проблем і тем, нарешті заговорили про мови: чия мова краща ікотрій із них належить світове майбутнє.
Першимзаговорив англієць:
-          Англія – країна завойовників,мандрівників і мореплавців. Англійська мова – це мова Шекспіра, Байрона,Діккенса, Ньютона, Дарвіна. Безумовно, англійській мови належить світове майбутнє.
-          Ні в якім разі, — гордовито промовивнімець. – Німецька мова – це мова двох великих імперій: Великонімеччини йАвстрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки,армії, медицини, мова Міллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гете, Гейне. І тому,безперечно, німецька мова претендує на світове панування.
Італієцьпосміхнувся і тихо промовив:
-          Панове, ви обидва не маєте рації.Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики й кохання. На мелодійнійіталійській мові написані кращі твори епохи Відродження, твори Данте, Боккаччо,Петрарки, лібрето знаменитих опер Верді, Пучіні, Россіні, Доніцетті. Томуіталійська мова має бути провідною в світі.
Українецьдовго думав, нарешті промовив:
-          Я також міг би сказати, що моя ріднамова – це мова незрівнянного сміхотворця Котляревського, мова геніальногоТараса Шевченка. До пророчих передбачень Шевченкової поезії досі ніхто в світітак і не піднявся. Це лірична мова кращої з кращих поетес світу – ЛесіУкраїнки, мова нашого філософа-мислителя Франка, який вільно володівчотирнадцятьма мовами, в тому числі й названими тут. На нашій мові звучитьпонад 300 тисяч народних пісень, тобто більше, ніж у вас усіх разом узятих. Яможу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шляхом не піду.Ви ж, по суті, нічого не сказали про багатство і можливості своїх мов. Чи моглиб ви своїми мовами написати невеличке оповідання, в якому усі слова починалися бз однакової літери?
-          Ні, ні, ні! Це неможливо, — відповіли водин голос англієць, німець та італієць.
-          Це у вас неможливо, а нашою мовою цезовсім просто. Назвіть якусь букву, — звернувся він до німця.
-          Хай буде буква «П», — сказав той.
-          Добре. Оповідання називатиметься «Першийпоцілунок».
Популярному перемишльському поету Павлу ПетровичуПодільчаку поштою прийшло приємне повідомлення: «Приїздіть, Павле Петровичу, — писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Паскевич, — погостюєте,повеселитесь».
Павло Петрович поспішив, прибув першим поїздом.Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потімпід’їхали поважні персони – приятелі Паскевичів. Посадили Павла Петровича порядіз панночкою – премилою Поліною. Поговорили про політику, погоду. ПавлоПетрович прочитав пречудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасніполонези, прелюдії. Поспівали пісень, потанцювали падеспань, польку. Прийшлапора – попросили пообідати.
Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски,пшеничної, підігрітого пуншу, пілзнерське пиво. Принесли печених поросят,приправлених перцем півників, пахучих паляниць, печінковий паштет, пухкихпампушок під печеричною підливкою, пирогів, підсмажених пляцків…
Потім Поліна попросила прогулятись Підгорецькимпарком, помилуватися природою, послухати пташиних переспівів…
Порослий папороттю прадавній парк подарував приємнупрохолоду. Повітря п’янило принадними пахощами.
Побродивши по парку, пара присіла під порослимплющем платаном. Посиділи, помріяли, пошепталися, пригорнулися. Прозвучавперший поцілунок.
Прощай, парубоче привілля! Прийдеться поетовіприймакувати.
Укупе зааплодували. Всі визнали, що милозвучна, багата українська мова житимевічно. Та зазнайкуватий німець ніяк не міг примиритися з тим, що програв.
— А коли б я назвав іншу букву? – вигукнув він. – Наприклад букву «С».
— Гаразд, хай буде «С». Своєю мовою я можу створити не лише оповідання, а навітьвірш, в якому всі слова починатимуться літерою «С».
 
Самотній сад
Сипле, стелить сад самотній
Сірий смуток – срібний сніг,
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха скорбний сміх.
Серед саду страх сіріє,
Сад солодкий спокій снить,
Сонно сиплються сніжинки,
Струмінь стомлено сичить.
Стихли струни, стихли співи,
Срібні співи серенад,
Срібно стеляться сніжинки –
Спить самотній сад.
— Геніально! Незрівнянно! – закричали англієць та італієць.
Потімусі змовкли. Говорити вже не було потреби.
Подобаютьсяучням і нестандартні форми пояснення і опрацювання нового матеріалу. Наприклад,«Вживання літер з-с у префіксах з-, с-, зі-» (5 клас):
Вчителька.Є у мене знайома бабуся, та от тільки ім’я у неї незвичне – Капетеха.
Учні(здивовано). Як-як?
Учителька.Ось давайте запишемо бабусине ім’я на дошці та в зошитах, і, щоб швидшевимовити, розіб’ємо його на склади.
Учні.Цими літерами є: к п т х.
Учителька.Ой, а оце днями у бабусі Хапетехи випав передній зуб, і вона вимовляє: «Ф-ф,ф-ф». То ви діти добре запам’ятали. як звати мою бабусю і який приголоснийнайчастіше повторює вона відтоді, як втратила зуб?
Учні.Т-а-к!
Учителька.А якщо так, то ви швидко запам’ятаєте приголосні, перед якими вживається на письміпрефікс с- (к, п, т,+ф), у решті випадків пишеться префікс з-. Вживання цихпрефіксів і є темою сьогоднішнього уроку.
Скажімо,на уроці вивчається «Ялинка» М. Коцюбинського. Діти легко переказують сюжетоповідання, обминаючи при цьому і описи природи, і душевні переживання героїв.Я запропоную дітям подумати над тим, яким постає перед читачем Василько яклюдина на початку твору, як реагує хлопчик, коли батько вирішив продати ялинку.Нехай учні перекажуть близько до тексту епізод оповідання Яким і Василько всаду». Зосереджую увагу п’ятикласників на тому, що у творі ялинка зображена якжива істота. Коли Яким замахнувся на неї сокирою і вдарив по стовбурі, воназатремтіла. Василькові було жаль молодого деревця, і йому здалося, що ялинкаот-от застогне. Варто, щоб учні поміркували над тим, чому, побачивши свіжийпеньок, Василько швиденько почав нагортати на нього сніг, що міг почувати він уцю хвилину і як це характеризує хлопця.
Описизимового лісу допомагають зрозуміти переживання юного героя, риси його характеру.А тому важливо, щоб учні глибоко сприйняли картини природи. З цією метою проводжуусне малювання епізодів «Василько у лісі». Нехай вони уявлять зимовий ліс,засніжені здорові кострубаті дуби, коли лютує хуртовина, виють вовки, бурхаєхолодний вітер, тоді вони зрозуміють і кмітливість хлопчика, який, зустрівшисьодин на один з природною стихією, не розгубився, і те, що описи у творі невипадкові. Вдома діти можуть зробити ілюстрації.
Вивченнятеми уроку рідної мови чи літератури розпочати вправою-загадкою, що даєможливість учням у цікавій формі самостійно визначити цю тему та одночаснозакріпити раніше набуті знання.  
Наприклад,у 5 класі розглядаємо тему «Лексикологія». Після організаційного моментузвертаюся до п’ятикласників:
-          Діти, щоб з’ясувати тему уроку,необхідно виконати вправу-загадку. Якщо усі відповіді будуть правильними,одержимо тему, над якою будемо працювати кілька уроків. Умови: відповідізаписувати в стовпчик, першу літеру підкреслити (можна одного учня запросити додошки, він буде виконувати завдання на звороті дошки для подальшоїсамоперевірки або взаємоперевірки).
Література
Ерудит
Книга
Синтаксис
И
Корінь
Означення
Лист
Опис і т.д.
Важкоуявити нині наше письмо без розділових знаків, з якими, на жаль, не завждидружать учні. К. Паустовський писав: «Розділові знаки – це як нотні знаки, якіміцно тримають текст і не дають йому розсипатися». Заперечити потрібність іважливість цих маленьких значків неможливо. А дізнатися про них якомога більшеприродно. І тому намагаюсь при нагоді ознайомлювати учнів з походженням назврозділових знаків.
От,скажімо, чи кожний знає походження їхніх назв? Виявляється, кома, тире,апостроф – слова-чужинці. Назва « кома» прийшла до нас із латинської мови. Улатинській мові слово comma («кома») мало значення: «ударяю», «кую», «б’ю»,«відсікаю», «відрубую», «відділяю». І справді, схожу роль кома виконує вреченнях нашої мови. Назва кома споріднена також із праслов’янським «копати».    
Крапка– найбільш уживаний наш розділовий знак. Слово «крапка» в латинській мовізвучить як punctum («пунктум»). Звідси слова – родичі: пункт, пунктуація,пунктир, пунктуальний, пунктограма. Деякі вчені вважають, що назва крапказапозичена з польської мови (пор. кропити). А як із «кропки» стала крапказдогадатися неважко.
Тире– слово французьке. Перекладається як «тягти». І справді. Тире ніби тягне засобою другу частину речення.
Єв українській мові ще один цікавий знак – апостроф. Помітили: слово маєподвійний наголос? І в усіх слов’янських мовах у нього таке ж звучання ізначення, як і в нашій. Це слово, як і сам знак, прийшло до нас черезпосередництво французької мови із грецької. У грецькій мові слово «апостроф»(зверніть увагу на наголоси!) означало «повернутий у бік, кривий, зігнутий».Так воно і є! Поставили вгорі перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, фповернутий у бік, кривий, зігнутий знак – і вже знаємо: приголосні у словівимовляються твердо, роздільно, а букви я, ю, є, ї передають по два звуки.
Аще є знак, який завжди передає на письмі захоплення. Так, це знак оклику. Йогознають усі школярі, але не всі використовують його можливості.
Працюючиз п’ятикласниками, я помітила, що в 10-12 років наші діти відчувають чужийбіль, вболівають за долю скривджених, жаліють їх, вірять у добро, правду ісправедливість. Так, вивчаючи оповідання «Школяр» Архипа Тесленка, майже всіп’ятикласники сподіваються на кращу долю головного героя Миколки, а саме:частина дітей залишає хлопчика у вчителя, з допомогою якого дитина закінчуєшколу і продовжує вчитися в інституті; інші вважають, що Миколка з вчителемпереїздять до міста, де учитель працює і допомагає довчитися хлопчику, потімзнайти роботу, щоб допомагати батькові. Отже, треба робити все, щоб наші дітизалишалися милосердними, добрими, щирими і в старшому віці, щоб не відбувалосянегативних і небезпечних змін у їхніх характерах. Вагомими і необхідними длявирішення цієї проблеми можуть бути уроки позакласного читання, які необхіднопланувати уважно, враховувати інтереси та вікові особливості учнів. Так, післявивчення у 5 класі оповідання «Федько-Халамидник» В. К. Винниченка проводжуразом з учителем музики і співів урок позакласного читання на тему: «Біблія –книга людства».
Ніколине будуть результативними знання учнів з рідної мови без регулярної копіткоїроботи над підвищенням їхньої грамотності, без ціле напрямленої роботи надпомилками. Після кожної письмової роботи обов’язково проводжу її аналіз тароботу над помилками. Для більш успішної роботи повторюємо види помилок,акцентую увагу на вмінні учнів бачити, пояснювати і обґрунтовувати і своїпомилки, і помилки однокласників. Як правило, після загального аналізуучнівських робіт, проводжу колективне опрацювання типових орфографічних тапунктуаційних помилок (словникові диктанти, коментоване письмо, вправи «Хтоуважніший?» тощо) Індивідуальна робота здійснюється учнями за таблицею.
Наприклад:
№
Орфограма або пунктограма
Правило
Приклади 1 Висна
Перевірочне слово весни
Сестра-сестри 2 Мати подарувала тобі життя навчила говорити і пробудила в душі вічне світло доброти Кома між однорідними членами речення Петрик любить читати, малювати і грати в футбол

Обов’язковоопрацьовуються й інші види помилок (граматичні, мовленнєві…) з використанням ігрупової роботи, і роботи «в парах», і самостійної роботи. Доцільним при цьомує редагування текстів чи речень, вправи-переклади, робота із словниками та«ключем дешифратора», використання таблиць-опор, сигнальних карток тощо. Видівроботи над помилками багато, усі вони по-своєму ефективні. Але слід уникатиодноманітності, постійно шукати і впроваджувати щось нове. Тільки за цієїумови, безумовно, прийде успіх. Підвищенню грамотності, збагаченню словниковогозапасу, розширенню кругозору учнів допомагають комп’ютерні ігри з мови талітератури (якщо є комп’ютерний клас і сам словесник володіє комп’ютером).Цікаві та оригінальні програми допомагають молодшим школярам в оволодіннізнаннями, старшокласники мають можливість використати Internet: взяти участь уweb-олімпіадах з різних предметів, дистантно опанувати найважливіші розділи шкільноїпрограми, дібрати необхідні матеріали до рефератів, позакласних заходів тощо.
Хочунагадати крилатий вираз: «Учитись важко, а учить ще важче». Це, безперечно,так. Та професіонально підготовлений і проведений урок не буде тягарем ні дляучнів, ні для вчителя. Структура уроку має бути продуманою і чіткою, а значитьі результативною. Неабияку роль відіграють фізкультхвилинки, які можуть бутиякнайрізноманітнішими, при чому обов’язково пов’язаними з мовними чилітературними темами чи термінами. Наприклад, закріплюємо тему «Самостійні таслужбові частини мови». Учні встають, учитель чи фізорг класу (підготовленийраніше вчителем) пропонує учням «політати»: називаючи різні частини мови,учитель (фізорг) постійно піднімають руки і «летять», а учні «літають» тоді,коли чують, наприклад, самостійні частини мови, а коли чують службові частинимови, стоять. Така фізкультхвилинка дає можливість закріпити відповідну тему,приносить позитивні емоції, створює мікроклімат для співпраці.
Прицьому важливу роль мають відігравати домашні завдання. Вони повинні бутипосильні для учнів, але не прості, бо їх головна мета – викликати пізнавальнийінтерес, активність учнів. А це можливо тільки тоді, коли завдання становитьдля них такі труднощі, які вони спроможні подолати.
Викладаннярідної мови в загальноосвітній школі має сприяти саморозвиткові,самовдосконаленню підсвідомості дітей, її впорядкуванню, а на цій основіформуванню здібностей, а може, й талантів. Не здобування знань основне внавчанні мови (знання, зрештою, забуваються, можуть бути неточними, а то йфальшивими), а активна пізнавальна робота дітей, вироблення в них уміннявичленовувати й аналізувати явища, помічати в них суттєве, визначальне, робитилогічні висновки і таким чином самостійно доходити до істини, правильноорієнтуватися в сучасному світі.         

Висновки
 
Ефективна роботавчителя – міцні знання учнів
 
Форм і методів роботи по активізаціїпізнавальної і розумової діяльності учнів надзвичайно багато. Вчитель шукає ізнаходить свої способи, варіанти такої роботи. Бо тільки продумана, творчаробота вчителя викликає інтерес учнів до його предмета, спонукає їх дотворчості, сприяє розвитку особистості, забезпечує якість знань. За методичним,науковим та ідейним рівнем усі уроки, як правило, неоднакові. І це природно: різнийвік і прагнення до знань у дітей, різні теми уроків і бачення їх словесником. Тавсі уроки повинні забезпечувати і вчителю, і учням позитивні емоції, моральне здоров’я;виховувати у дітей прагнення досконало знати українську мову і літературу, бутинаціонально свідомим громадянином незалежної України.

Література
1.        Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. — К., 1991.
2.        Вайсен Р., Олі Дж., Еванс В., Лі Дж. Таін. Навчання життєвим навичкам у школах. – М.: Вита-Пресс, 1996.
3.        Вихованець І. У світі граматики. – К.,1995.
4.        Житник Б. О. Актуалізаціяособистісно-орієнтованого навчання. – Х., ТОРСІНГ, 2001.
5.        Падалка О.С. Педагогічні технології. –К., «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1995.
6.        Пастушенко Н. Нетрадиційне навчання івикладання української літератури. – К., «Дивослово» №2, 1998.
7.        Пензлик М. Особливості технології урокумови. – К., «Дивослово» №4, 1998.
8.         Пидкасистый П.И., Хайдаров Ж.С.Технология игры в обучении и развитии. – М.: Роспедагенство, 1996
9.        Розенберг А. Розвиток пізнавальноїактивності старшокласників. – К., 1990.
РусанівськийВ. Мова в нашому житті. – К., 1991.

Додаток 1
 
Урок позакласного читання«Проблеми екології природи і „душі людської“ у творчостісучасних українських письменників»(бінарний урок)
МЕТА: ознайомити учнів з деякими творамисучасних українських письменників, де порушуються проблеми екології (природи ідуші людської), розвивати і удосконалювати уміння учнів самостійно працювати зтекстом, вибирати головне, визначати тему та ідею художнього твору, виразночитати поезії та уривки з прозових творів; виховувати в учнів небайдужевідношення до рідної землі, до природи, до духовності.
ОБЛАДНАННЯ: портрети українськихписьменників; виставка творів; плакат „Планета Земля”; рослини — символиУкраїни — калина, гілочка верби; рушники, грамзапис пісень „Два кольори”, „Хайзавжди буде мир”.
ДЕВІЗ УРОКУ: „Пам'ятай: ти на Землі — людина!” В. Симоненко
На дошці :
ЕКОЛОГІЯ — (слово грецького походження )- середовище, місце проживання;
вчення — розділ біології, що вивчаєзакономірності взаємовідносин організмів з навколишнім середовищем.
Коли вже народився ти поетом,
За все відповідай у всім житті
Б.Олійник
Ой, люди, люди, божа подобизна,
до чого ви цю землю довели?..
Л. Костенко
Урок позакласного читання ми присвячуємотемі „Проблеми екології природи і „душі людської” у творчості сучаснихукраїнських письменників, а саме: Василя Симоненка, Бориса Олійника, ІванаДрача, Олексія Коломійця, Дмитра Павличка, Олеся Гончара, Ліни Костенко… Наприкладі конкретних творів ми маємо з'ясувати роль природи в нашому житті, рольі місце кожного з нас на землі, щоб не стати людьми без роду і племені, безсвого коріння, щоб не зникла наша прекрасна планета Земля, а, отже, і все живена ній!
Слово „екологія” (багатозначне) грецькогопоходження, що в перекладі означає „дім, безпосереднє середовище, місцепроживання людини”. Проблема екології сьогодні дуже актуальна, бо планета людейв небезпеці, а доля природи — наша доля! Тут немає перебільшень. Вдумайтесь втакі цифри:
а) людство щорічно забирає у природидесятки мільярдів тонн речовин і матеріалів для своїх потреб, повертаючи їй 20млрд. тонн різноманітних забруднень атмосфери, що призводить до екологічноїкатастрофи;
б) в минулому році в Україні смертністьперевищила народжуваність на 70 тис. чоловік;
в) у 2,4 рази збільшилося хворих; станздоров'я людей надзвичайно загрозливий, бо навколишнє середовище — забруднене;
г) 20% населення проживають в зонахекологічного бідування, а ще 40% — в екологічно неблагонадійних умовах.
Уже ці приклади свідчать про те, щолюдям необхідно бути більш розумнішими і милосердними у відношенні до природи. Необхіднозберегти багатство планети — повітря, воду, землю — в ім'я життя усього живого.
Девізом нашого уроку є слова ВасиляСимоненка: „Пам’ятай: ти на Землі – людина!”. Мусимо їх пам'ятати, аджесьогодні поряд з проблемою екології природи існує ще одна проблема — проблема –„душі людської”. Саме люди мають піклуватись про красу рідної землі, продуховність, рідну мову, історію нашого народу. На думку Бориса Олійника, урозв'язанні цих проблем беруть безпосередню участь і митці слова, бо
Коли вже народився ти поетом,
За все відповідай у цім житті.
А Володимир Моляко вважає, що ніщо такне очищає нашої душі, та й усієї природи, як поезія — орган життя. Він пише:
Людині потрібен хліб.
Людині потрібне повітря.
Людині потрібна правда.
Поезія не замінить хліба.
Поезія не замінить повітря.
Поезія не замінить правди.
Але, щоб людина цінувала хліб,
Щоб людина дихала чистим повітрям,
Щоб людина була правдивою, -
I щоб була Людиною, -
Їй, як хліб, повітря і правда необхіднапоезія.
Саме тому майстри слова і розробляють усвоїх прекрасних творах усі життєво важливі проблеми. А проблема екологіїприроди і «душі людської» є однією з провідних у творчості митців. Готуючисьдо уроку, ви опрацювали певний матеріал, вивчили поезії, перечитали прозовітвори сучасних українських письменників, де висвітлені проблеми екологіїприроди або проблеми екології „душі людської”. В ході уроку ми будемо виразночитати художні твори, аналізувати їх, визначати головне, з'ясовувати роль ізначення. В зошитах ви у вигляді плану запишете авторів і їхні твори, тематику;усно дасте відповідь на питання „Який твір найбільше вразив, чому?”
1-й варіант плану:
І. Доля природи, доля душі — наша доля!
II. Проблема екології природи і душілюдської у творчості сучасних українських письменників.
1. ПоезіїВасиля Симоненка — прекрасна мудрість :
а) „Світ який ....”
б) „Яне бував за дальніми морями”
в) „Люди прекрасні”
г) „Скільки б не судилося страждати”....
2.Поема — казка Б.Олійника „Крило”, вірші„Село”, „Рідне село”:
а) твір-мініатюра „Моє село — моямаленька Батьківщина”;
3.Чорнобильська трагедія у творчостіІ.Драча:
а) „Баба в целофані”.
4.Родина в нашій державі (за п'єсою „ДикийАнгел” О.Коломійця, романом „Собор” О.Гончара.)
5. „О рідне слово, хто без тебе я?”Дм.Павличко.
6. „Славний і справжній прозаїк ОлесьГончар”. (М.Шолохов).
7. „Спасибі, земле за твої щедроти!”(Ліна Костенко).
ІІІ. „Пам'ятай: ти на землі — Людина!” (В.Симоненко).
2-й варіант плану:
1.Актуальність екологічної проблеминавколишнього середовища і людської душі.
2.Сучасні українські письменники проекологію природи та екологію „душі людської”:
а) „Воскресайте, камінні душі”...
В.Симоненко
б) Коли вже народився ти поетом -
За все відповідай у всім житті
Б.Олійник
в) Жити. Творити. Світ берегти.
І.Драч
г) родина — осередок суспільства
(за п'єсою О.КоломІйця „Дикий Ангел”)
д) О рідне слово, хто без тебе я?    Д.Павличко.
є) „… бережіть собори своїх душ”
(за романом «Собор» О.Гончара)
ж) Спасибі, земле, за твої щедроти!Л.Костенко
З.Ти — на землі Людина (за творамиВ.Симоненка)
(Учні можуть також скласти списокпочутих творів, зазначивши авторів і тематику).
Вчитель.
Одним із талановитих і вірних синівУкраїни був Василь Симоненко (показати портрет). В одній із поезій вінзакликав:
Воскресайте, камінні душі…
Щоб не сказали грядущі:
— Їх на землі не було...
(бесіда: — Як розумієте ці слова ?
-  Докого звертається і до чого закликає автор?
-  Аяк розумієте слова В.Симоненка, які є девізом уроку?
Після бесіди слово надається учням, якіготували повідомлення про поета, про його твори).
Учень.
Василя Симоненка називають вічно юним, закоханиму людину, в життя. Поет прожив 28 літ. Мало це чи багато? Він любив рідну землю, Вітчизну, народ, мальовничу природу неньки України. Його поезії змушуютьмислити, вчать жити і любити життя, бути небайдужим, небезмовними, небезправними,непригніченими, тобто бути Людьми, а не тінями. Симоненко писав:
Ми народились в муках, щоб родити,
Синами обезсмертнили свій рід,                                                                         
Щоб квітував на диво всього світу
Козацький геніальний родовід.
На питання, хто обікрав, обскуб людськудушу, хто совість і руки зв'язав, хто нищить матінку природу, сам поетвідповідає:
Ми винуваті, що міліють ріки
І лисинами світять береги,
Ще десь духовні лупляться каліки
І виростають наші вороги.
Все коротке життя поета — боротьба. Боротьбаза людину, за красу, за вічність, за життя.
(Учні читають поезії В.Симоненка, з'ясовуютьтему, ідею поезій „Світ ясний”, „Люди прекрасні”, „Я не бував за дальнімиморями”, „Скільки б не судилося страждати” інші).
Вчитель .
Отже, робимо висновок, що поезія Василя Симоненка– то прекрасна мудрість, яка звеличує людське в Людині, рідну природу, Вітчизну,життя.
Борис Олійник… Поет-громадянин, поет-політик,поет-лірик. Звеличенню милосердя, любові до природи і засудженню зла, ненавистідо усього живого присвятив поет свої твори. Поетичне кредо Б.Олійникастановлять слова:
Коли вже народився ти поетом,
За все відповідай у цім житті.
І дійсно, поет ніколи не стоїть остороньгромадського життя. Всі проблеми сьогодення знайшли відображення у йогобагатоплановому поетичному доробку, в чому ми і переконаємось, опрацювавшидеякі поезії поета, (виступи-повідомлення учнів):
Учень .
Мене вразила поема-казка Бориса Олійника„Крило”, в якій автор оригінально розкриває тему взаємовідносин між людиною і природою,висвітлює загальнолюдські істини, засуджує обмеженість, звироднілість окремихлюдців та їхні чорні справи. В Україні були і є багато образів-символів. Вони якправило, використовуються в літературі. Один з них — це  образ журавля — символвесни, миру, благодаті, розлуки та повернення. У поемі-казці Б.Олійникрозповідає про взаємовідносини журавля з людьми: людьми добрими — провісникамикраси і життя, людьми-убивцями — носіями горя і смерті (учень переказує зміст, зачитуєокремі епізоди; аналізують почуте, роблять відповідні висновки).
Учениця.
У Бориса Олійника, закоханого в ріднийкрай, є цілий цикл поезій про рідне село, дорогі серцю куточки землі, де минародились, живемо, про прекрасних трудівників — працелюбних селян, які годуютьусю планету (читаються учнями поезії „Село”, „Рідне село”, з'ясовуються тема,основна думка тощо).
Вчитель.
Ми з вами теж живемо в селищі. Це нашамаленька Батьківщина, яку ми любимо, гордимося нею, бережемо і збагачуємо.
2000 рік — рік 300-річчя нашого села. Щож можете сказати ви про своє село, про людей наших? Що слід зробити, щоб ріднесело стало ще кращим?
(Діти відповідають на питання, читаютьвірш „Рідне село” учня 11 класу Тетюцького Віктора; учня 8 класу ПеченізькогоСергія « Старий Салтів»).
Таким чином, бачимо що у своїх творахБ.Олійник оспівує рідний край, звеличує людину-творця, засуджує обмеженість ізлочинність деяких перебувальців на землі, носіїв зла і ненависті до усьогоживого.
Так, жити в рідному краї, творити намир, на добро — це прекрасно. Тільки б не спалахнув вогонь на нашій планеті, такийяк у квітні 1986 року в Чорнобилі, бо
Тоді не буде нікого і нічого!
Ані Братських могил тоді, ані обелісків.
Ані маків, ні жита, ні села, ні тебесамого…
І ніхто не поїде де мами до рідногодому,
Бо не буде кому і не буде дому ні в кого…
О горе! О Боже!
Не дай же нікому !
Трагічну проблему чорнобильськоїкатастрофи розробляє Іван Драч, про якого ми й послухаємо зараз.
Учень.
Для творів І.Драча характернінезвичайність, відвертість, розкутість думки, сумніви й тривоги за долюпланети, за долю кожної людини. В одній з поезій поет пише:
Жити. Творити. Світ берегти.
Світити людині на цілі світи.
Холонуть зірки. Але чуйно і зірко
Лиш ти не холонь — ти, людиненько — зірко!
Смертоносним страховиськом є для людстваатомна бомба, а для нас, українців, зловісним і смертоносним страховиськом ставЧорнобиль. Є у Івана Драча твір „Чорнобильська мадонна”. Автор назвав йогопоемою, але це і трагедія і скорботна пісня одночасно. Жахлива мертвачорнобильська зона — Пустка. З болем і розпачем поет пише:
Всі криниці в целофанових капшуках,
Всі колодязі затушковані.
Питали тоді одне-однісіньке:
— Де знайти кілометри целофану
На рукотворне київське море
Чи бодай на Десну зачаровану,
З якої весь Київ п’є воду?!
Я пропоную вашій увазі розділ „Баба вцелофані”, послухайте і скажіть: сміх чи сльози викликає він?
(Учень напам'ять читає уривок, діти ділятьсясвоїми думками про почуте, роблять відповідні висновки).
Отже, хто ж винуватий у тому, що сталосьна Чорнобильській АЕС?
( Відповіді учнів).

Вчитель.
Так, у поемі „Чорнобильська мадонна”Іван Драч стверджує, що Чорнобиль — наш біль, який слід лікувати громадою. Вінпорівнює нашу планету (використати плакат) з „хворим дитям”, яке несе сивачорнобильська мати:
Несе сива чорнобильська мати
Цю планету… Це хворе дитя !
Наша пам'ять і пам'ять багатьох поколіньзнов і знов повертатиметься до квітневої трагедії 1986 року, коли ядерна смертьзагрожувала всьому живому і не живому. Хай краще завжди цвітуть квіти, сміютьсящасливі діти і радіють матері, хай живе і квітне наша планета, хай буде мир, хайзгинуть війни і руйнації.
(Пісня „Хай завжди буде сонце!”увиконанні шкільного ансамблю «Лілея»)
Чудова пісня. Оптимістична. Саме так іповинно бути в нашому житті: сонце, мир, щасливі діти і їхні батьки. Надпроблемою, що залишимо ми наступним поколінням, розмірковує Олексій Коломієць уп'єсі „Дикий Ангел”. Прослухайте повідомлення і дайте відповідь на питання, щож допомогло Петру прийняти правильне рішення?
Учениця.
П’єса „Дикий Ангел” О.Коломійця порушуєпроблему родини — основи суспільства. Друга її назва „Повість про сім'ю”. Автордотримується думки, що „яка родина — така й господа, яка господа — така йкраїна, яка держава — така й земля”. П'єса вчить правильно будувати відносиниміж батьками і дітьми, вчить бути на своїй землі дбайливими господарями, а не „временщиками”.Багато епізодів драми розкривають злободенні питання сучасності. Одне з них — це помилкове рішення звести багатоповерховий будинок у такому місці, де черезкілька років жити буде неможливо. Відповідальні керівники знають, що тисячіневинних людей, що поселяться тут, приречені, але мовчать, і тільки Петро Ангелзумів визнати помилку, бо вчасно згадав і душею сприйняв одну з батьківськихзаповідей.
(3 учнів читають уривок розмови батька зсином; учні дають відповідь на питання).
Вчитель.
Так, батьківська мудрість, совість, любовдо людей допомогли Петру уникнути помилки і не приректи людей де каторжногожиття у власних квартирах. Бачимо, що сім'я, родина — це велика сила увихованні людини, душі її, її характеру. Отчий дім, мати — то одвічні нашіобереги. Про це пісня „Два кольори” на слова Дм.Павличка, музика О.Білаша(включити грамзапис пісні). Вже ця лірична пісня свідчить про те, щоДм.Павличко зробив великий внесок у розв'язання проблем екології природи і душілюдської. Чим це можна довести?
(відповіді учнів, їхні повідомлення протворчий шлях поета, читання поезій, їх аналіз).
Учениця.
Поезії Дм. Павличка не можуть несхвилювати. Автор, засуджуючи відчуженість від рідної материнської мови, історії,культури, виступає захисником святості душі, хоче зупинити її деградацію. Віннамагається повернути силу і значимість святим словом, а саме: Мати, Вітчизна, Хліб,Мова, Земля… Поет переконаний, хто зрікся мови рідної, отчого дому, хто забувколискову ненину, той став безбатченком, чужинцем на своїй землі.
… наше слово,
те — щоденне чудо,
те — сонця зір ....
то — дух народу ....
все в нас беріть,
лиш мови не дамо, -
пише поет, бо на його думку «там, демові загрожує смерть, настає хворобливий розклад нації; там, де мова гине, помираєнарод!» Великий знавець і шанувальник рідного слова, поет з силою ініжністю пише свої поезії.
(Учні читають поезії «Хліб», «Батьки»,«Сива ластівка», «Пахне хлібом земля», «Лелеченьки»,«О рідне слово, хто без тебе я?», роблять висновок, що поезіїД.Павличка прекрасні та життєво-мудрі).
Вчитель.
Отже, твори Дм. Павличка утверджуютьзагальнолюдські цінності, без яких неможливе наше життя; вони є справжнімипорадниками у вирішенні різних життєвих проблем і ситуацій.
Широко і всебічно розкриває проблемиекології природи і душі людської «славний і справжній прозаїк» (М. Шолохов)Олесь Терентійович Гончар у романі «Собор».
Учениця.
Ім'я О.Гончара, на мою думку, відомевсім. Він написав безліч прекрасних творів. А його роман «Собор»називають «багатостраждальним», бо в ньому письменних на повний голоспідніс тему боротьби проти духовного браконьєрства, кар'єризму, прислужництва, противарварського відношення людини до природи. Г.Тютюнник назвав роман«орлиним, соколиним», своєрідним набатом, що мусить знищити усю гидь,усю нечисть на нашій прекрасній і такій нещасній планеті Земля. Собор у романівиступає символом безсмертя народу, якому загрожує знищення.
Цей твір багатоплановий, бо порушуєрізні теми, схвалює позитивне і розвінчує негативне не тільки в конкретнихобразах, а й у суспільних явищах. Цікаво читати про непрості стосунки старшогопокоління і молоді Скарбного, про складну долю Ельки, Баглая, пре взаємини міжбатьками і дітьми в родині… У романі багато повчального.
Звертаючись до молоді, Олесь Гончарписав: «Хто пам'ятає про минуле, хто любить і береже природу, той зумієкраще оцінити сьогоднішнє, більш осмислено трудитиметься в ім'яприйдешнього». І цю глобальну проблему автор глибоко розкриває у романі«Собор».
(Учні переказують чи зачитують епізоди зроману, які найбільше вразили, аналізують, роблять висновки).
Вчитель
Таким чином, Олесь Гончар — ще одинписьменник, який прекрасно знає сучасне життя, усі його «плюси» й«мінуси». Він закликає нас не бути черствими камінними душами ні у спілкуванніз людьми, ні у стосунках з матір'ю-Природою, ні у вирішенні питань національноїкультури українців.
Не можна, дорогі діти, бути байдужими, невідчувати своєї причетності до всього, не відчувати відповідальності за все: задержаву, за землю, де живеш, за себе і своїх рідних… Саме цим питаннямслужить неповторна поезія неповторної поетеси Ліни Костенко, яка з вдячністюзвертається до планети Земля, проголошуючи:
Спасибі, земле, за твої щедроти!
За білий цвіт ,
За те, що довші дні....
Цвіте земля, задивлена в свободу.
І жити знову хочеться мені!
Учні слухають повідомлення про творчістьЛіни Костенко, її поезії, уривки з поеми «Маруся Чурай», даютьвідповіді на питання:
— Що найголовніше можете виділити утворчості поетеси?)
Учениця .
Ліна Костенко — справжній майстер слова,талановита поетеса епохи. Вона щира до всіх і до всього, чесна і мисляча, самобутняі безкомпромісна, сильна і ніжна. Поезія для неї – «це завжди неповторність, якийсьбезсмертний дотик до душі». Тому її твори йдуть від її чистої душі до наших душ.У поетеси є цілий ряд поезій, де вона «кричить, волає» про екологію, продуховність, про людину. Вона прохає:
Любіть травинку і тваринку,
І сонце завтрашнього дня,
вечірню в попелі жаринку,
шляхетну інохідь коня.
Вона впевнена, що тільки дійова любов доприроди, тільки краса врятують світ, врятують нас і життя на нашій планеті.
Вчитель
Отже, творчість Ліни Василівни Костенкоспрямована на правду, якою б вона гіркою не була. Її поезії розкривають і утверджуютьвелич людини, її розум і високу духовність.
— А що ж вимагається від кожного з нас, щобземля наша квітла, щоб душа співала, щоб відчували ми себе людьми?
(відповідь учнів, підсумок; учнямпропонується зачитати варіанти планів, які вони склали в ході уроку; підсумки іоцінювання планів).
Вчитель.
Дорогі старшокласники !
На уроці сказано багато суттєвого. І якби хотілося, щоб земля наша стала родючою і чистою, криниця — джерельною, слово- високим, душа — глибокою, поезія — величною, мова — солов'їною, мати — безсмертною,а людина — вічною.
І ми, люди, живучи на цій Землі, мусимоочищати її від скверни і пам'ятати завжди, в будь-яких обставинах, що ми — люди,що ти — Людина.
Ти знаєш, що ти — Людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Сьогодні усе для тебе -
Озера, гаї, степи
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба,
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І хочеш того — чи ні –
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
В.Симоненко
(Цю поезію напам'ять читає вчитель абовикористовує фонохрестоматію).
І поки в Україні живе Людина, звучитьрідна мова, лине народна пісня, є надія, що Україна є і буде, житиме їїкультура і традиції, що врятуємо і збережемо нашу чудову планету Земля!
(Вчитель коментує домашнє завдання нанаступний урок позакласного читання, виставляє оцінки).