АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХНАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИІ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ
Коломієць АллаМиколаївна
УДК378.14.(043)
ТЕОРЕТИЧНІТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
13.00.04– „Теорія і методика професійної освіти”
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наукКиїв – 2008
Дисертацією єрукопис.
Робота виконана уВінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського,м.Вінниця
Науковийконсультант: доктор педагогічних наук, професор Гуревич Роман Семенович, директорІнституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наукВінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського
Офіційніопоненти: докторпедагогічних наук, професор Онищук Людмила Анатоліївна, професор кафедри теоріїта історії педагогіки Гуманітарного інституту Київського міського педагогічногоуніверситету імені Б.Д. Грінченка;
докторпедагогічних наук, професор Біда Олена Анатоліївна, професор кафедри теорії таісторії педагогіки Черкаського національного університету імені БогданаХмельницького;
докторпедагогічних наук, професор Клочко Віталій Іванович, завідувач кафедри вищої математики Вінницькогонаціонального технічного університету
Захист відбудеться 26травня 2008 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченоїради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН Україниза адресою: 04060, м.Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.
З дисертацією можнаознайомитись у бібліотеціІнституту педагогічної освіти і освітидорослих АПН України (04060, м.Київ, вул. М.Берлинського, 9).
Автореферат розісланий 25 квітня 2008 року.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИ
Актуальність ідоцільність дослідження. Сучасне суспільствохарактеризують зростання ролі інформації в соціальних відносинах, збільшенняшвидкості її опрацювання завдяки комп’ютерній техніці та впровадженняінформаційних телекомунікаційних технологій (ІТКТ) у всі сфери суспільного життя.Саме ці процеси зумовили появу інформаційного суспільства (ІС). Про зростанняролі інформації в розвитку суспільства свідчать Закони України „Про інформацію” (1992), „Про захист інформації в автоматизованихсистемах” (1994), „Про Концепцію Національної програми інформатизації” (1998),„Про Національну програму інформатизації” (1998) та укази Презедента України„Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційноїмережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні”(2000), „Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики тазабезпечення інформаційної безпеки України” (2001) та ін.
Інформатизація суспільствазумовлює необхідність інформатизації системи освіти, підготовку кваліфікованихкадрів для всіх сфер і галузей суспільного життя. В епоху інформатизаціїсуспільства помітно зростає роль освіти, оскільки з усіх соціальних інститутівсаме освіта є основою його соціально-економічного і духовного розвитку. Наданому етапі в Україні відбувається становлення нової системи освіти,орієнтованої на входження в європейський освітній простір. Учитель переставбути основним джерелом знань для учнів. На дітей і підлітків нахлинула лавинаінформації з різних джерел, таких як: телебачення, відеофільми, комп'ютерніпрограми й ігри, Інтернет, різноманітна навчальна й науково-популярналітература тощо.
Очевидно, що інформатизація освіти вимагає відповідностіпрофесійної підготовки вчителів сучасному рівню інформатизації суспільства.Тому однією з глобальних цілей інформатизації освіти є підготовка вчителів, яківолодіють високим рівнем інформаційної культури (ІК), готові застосовувати ІТКТу навчально-виховному процесі й управлінні освітою, беруть активну участь упроцесі інформатизації освіти. ІК розглядаємо як інтегроване особистіснеутворення, що є чинником і показником професійної підготовки, являє собою системузнань, умінь і навичок щодо формулювання потреби в інформації, здійсненняпошуку необхідної інформації з усієї сукупності інформаційних ресурсів, відбору,оцінювання, збереження, інтеграції, структуризації та створення новоїінформації.
Необхідність формування ІК для майбутніх учителівзумовлена тим, що змінюється інформаційне забезпечення навчального процесу увищих навчальних закладах (ВНЗ) і загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ),формується інформаційна інфраструктура, розширюється мережа інформаційних баззнань, електронних освітніх і міжнаукових комунікацій. Крім того, процесінформатизації педагогічної освіти ініціює:
- вдосконалення методології і стратегії відборузмісту, методів і організаційних форм навчання й виховання, що відповідаютьзавданням розвитку майбутнього вчителя в умовах ІС;
- проектування та реалізацію науково-методичнихсистем навчання, орієнтованих на розвиток інтелектуального потенціалустудентів, на формування вмінь самостійно добувати знання, перероблятиінформацію;
- створення і застосування засобів ІТКТ, щозабезпечують функції збирання, продукування, накопичення, зберігання іпередавання інформації.
Аналіздіяльності випускників педагогічних ВНЗ допоміг виявити такі суперечності між:
- традиційною системою навчання, що переживає глибокукризу, та новими умовами глобальної інформатизації всіх сфер життєдіяльностісучасної людини;
- реальними потребами ІС в педагогічних кадрах ірівнем їхньої професійної підготовки;
- вимогами до педагогічної праці, яка має бутиіндивідуально-творчою, та заформалізованою системою підготовки вчителя;
- багатопредметністю професійної підготовки вчителяпочаткових класів і недостатніми міждисциплінарними зв’язками, що унеможливлюєінтеграцію знань;
- обсягом інформації, що одержується людством, іможливостями її засвоєння;
- невичерпними дидактичними можливостями всесвітньоїінформаційної мережі Iнтернет і низьким рівнем їх використання в процесіпідготовки майбутнього вчителя початкових класів;
- швидкими темпами комп’ютеризації навчання у ЗНЗ інеготовністю вчителів початкових класів до використання ІТКТ;
- необхідністю постійного самовдосконалення іздійснення неперервної освіти і низьким рівнем ІК вчителя початкових класів.
Проблемампідготовки вчителів на сучасному етапі розвитку суспільства присвяченідослідження філософів (В.П. Андрущенко, Г.П. Васянович, І.А. Зязюн, В.Г.Кремень, В.О. Кудін та ін.), психологів (Г.О. Балл, І.Д. Бех, О.І. Кульчицька,Л.М. Мітіна, В.О. Моляко, В.А. Семиченко та ін.), педагогів (С.У. Гончаренко,Р.С. Гуревич, А.Є. Мойсеюк, О.С. Падалка, О.М. Пєхота, Л.П. Пуховська, М.І. Сметанський,С.О. Сисоєва та ін.). Аналіз досліджень із проблем педагогічної професійної освітипоказав, що відсоток праць, присвячених підготовці вчителя початкових класів, –незначний. У їх переважній більшості (О.А. Біда, А.М. Богуш, Н.П. Гудзик, П.М. Гусак,І.Я. Каплунович, М.П. Лещенко, О.М. Отич, Н.С. Побірченко, О.Я. Савченко, Н.В.Сулаєва, Г.С. Тарасенко, Л.О. Хомич, І.Б. Червінська та ін.) розглядається лишейого психолого-педагогічна та методична підготовка.
Науковідослідження, в яких розглядається проблема підготовки вчителя початкових класівдо роботи в ІС, лише починають з’являтись (О.А. Комар, В.В. Кондратова, Є.В. Костик,М.М. Левшин, Д.С. Мазоха, І.М. Шапошнікова, О.І. Шиман). Проблеми професійноїпідготовки вчителя початкових класів в умовах ІС висвітлені в кандидатськихдисертаційних дослідженнях С.О. Гунько „Формування системи знань проінформаційні технології у майбутніх вчителів початкових класів” (Київ, 1999),Є.В. Данильчук „Методическая система формирования информационной системыбудущего педагога” (Москва, 2003), І.М. Смірнової “Формування інформаційноїкультури майбутніх учителів початкових класів” (Кіровоград, 2004), Л.Л. Макаренко„Комп’ютерна грамотність як складова професійної підготовки майбутніх учителівпочаткової школи” (Київ, 2007), О.П. Кивлюк „Формування елементів комп’ютерноїграмотності молодших школярів” (Київ, 2007) та ін. Проте в згаданих працяхрозглядаються лише проблеми підготовки майбутнього вчителя початкових класів дороботи з комп’ютером. Водночас зазначимо, що комп’ютерна грамотність таінформаційна компетентність не вичерпують проблеми готовності вчителя доуспішної професійної діяльності в умовах перенасичення суспільстварізноманітною інформацією. Йдеться про формування ІК вчителя, яка є основоюйого професійної культури.
Нанеобхідності розвитку в майбутнього вчителя ІК постійно наголошує Міністерствоосвіти і науки України, яке рекомендувало ввести до стандартів вищої освітивідповідних вищих закладів як обов’язкову дисципліну „Інформаційна культурастудента” (інформаційні листи №1/9-336 від 15.07.02 р. та 1/9-439 від 03.10.03р.). Проте аналіз наукових досліджень і досвіду роботи педагогічних ВНЗ Українидають підстави констатувати, що формування та розвиток ІК майбутнього вчителяпочаткових класів ще не були предметом цілісного педагогічного дослідження:
· необгрунтовано теоретико-методологічні засади досліджуваної проблеми;
· нездійснено комплексного дослідження на основі діяльнісного, особистісного,критеріального, праксеологічного, аксіологічного та технологічного підходів дорозвитку ІК студента;
· нерозглянуто взаємозв’язок і взаємозалежність між теоретичною і практичноюпідготовкою вчителя до роботи з інформацією;
· невиявлено закономірності розвитку ІК студентів педагогічних ВНЗ.
Очевидно,що професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів вимагає більшдетального дослідження, корекції та оновлення відповідно до вимог ІС. Вивченняпроцесів інформатизації в системі освіти і результатів практики, спробизрозуміти сутність ІК вчителя і визначити чинники ефективностіінформаційно-комунікаційних нововведень у педагогіку вимагають теоретичного йметодичного обгрунтування, а також аналізу спеціально зібраного емпіричногоматеріалу.
Актуальність темидослідження зумовлена необхідністю подолання згаданих суперечностей, а такожіншими запитами ІС, серед яких найбільш вагомими є:
- соціальнанеобхідність у творчому характері навчання, вдосконаленні методик, щодозволяють студенту визначати й реалізовувати свої креативні можливості;
- організаціясистеми навчання, яка б максимально сприяла розвитку вмінь і навичок здобуватинеобхідну інформацію;
- володіннявчителем різними педагогічними технологіями і методиками презентації навчальноїінформації;
- високийрівень комунікативної культури вчителя;
- комп’ютернаграмотність, інформаційна компетентність тощо.
З урахуваннямнеобхідності й актуальності розв’язання виявлених суперечностей, ми обралитемою дослідження „Теоретичні та методичні основи формування інформаційноїкультури в майбутнього вчителя початкових класів”.
Зв’язок роботиз науковими програмами, планами, темами.Дисертація виконана згідно з планомнауково-дослідних робіт Вінницького державного педагогічного університету іменіМихайла Коцюбинського (ВДПУ) у межах НДР “Теоретичні та методичні основивпровадження нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі” (РК№0100U005521),„Дидактичне забезпечення якісного оновлення змісту освіти в системіпедагогічної підготовки студентів педвузів III-IV рівнів акредитації”(РК№0102U000737), „Теоретичні та методичні основи створення і використаннямультимедійних електронних навчальних курсів” (РК0106U002881). Дисертаційнедослідження входить до плану наукових досліджень кафедри педагогіки з проблеми„Теоретико-методичні основи педагогічної підготовки майбутніх учителів”(РК№0101U007274), кафедри педагогіки та методики початкового навчання за темою„Підвищення ефективності підготовки вчителів початкових класів донавчально-виховної роботи з молодшими школярами” (протокол № 6 від 28.02.2001)та кафедри філологічних і природничо-математичних дисциплін за темою 22-а„Інноваційні підходи до викладання профілюючих дисциплін у початкових класах іВНЗ” (протокол №7 від 07.12.2005).
Тема дисертаціїзатверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освітиАПН України (нині – Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України)(протокол №5 від 27.05.04 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координаціїнаукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №5від 24.05.05 р.).
Об’єктдослідження – професійна підготовка майбутніх учителівпочаткових класів в умовах інформаційного суспільства.
Предметдослідження – формування інформаційної культуримайбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки.
Метадослідження полягає у визначенні теоретичних іметодичних засад формування ІК як основної складової професійної культуримайбутнього вчителя початкових класів і засобу поліпшення його професійноїпідготовки в умовах ІС.
Концептуальнаідея дослідження ґрунтується на положенні про те, що ІК є підсистемою професійноїкультури вчителя початкових класів, розвиток якої в умовах ІС значною міроювизначається використанням інформаційних потоків в освітній галузі. А томуформування ІК детермінується рівнем готовності вчителя до самостійноїінформаційної діяльності (ІД), упровадженням інноваційних педагогічнихтехнологій, розв’язанням проблеми неперервної освіти вчителя, комп’ютеризацієюнавчального процесу і є необхідною умовою поліпшення професійної підготовки.
Концепціяпрофесійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів, обгрунтовананами, базується на філософії освіти, теорії педагогічних систем, теоріїособистості та її діяльності, теорії інформації, дидактичних теоріяхпрезентації наукових знань. Основне положення концепції: організованавідповідним чином творча ІД студентів з використанням ІТКТ спрямовується настворення професійно та особистісно значущих інформаційних продуктів, єсистемотвірним чинником ІК і основою зростання професіоналізму вчителяпочаткових класів, який працює в умовах ІС. Головна ідея концепції: зміст іметодику професійної підготовки вчителя початкових класів необхідно орієнтуватина відповідність потребам ІС, запит на ринку праці на фахівців з високим рівнемІК, динамічну структуру й творчий характер педагогічної діяльності, вихованнямотивації до творчої ІД, неперервної освіти та постійного самовдосконалення.
Гіпотеза дослідження.Ефективність формування ІК майбутнього вчителя початкових класів істотнопідвищиться, якщо:
- визначенінові функції освіти в процесі становлення ІС, роль і місце ІК в системіпрофесійної культури вчителя початкових класів;
- розробленітеоретико-методологічні засади формування ІК майбутнього вчителя;
- викладачіВНЗ будуть підготовлені до керівництва процесом розвитку ІК майбутнього вчителяпочаткових класів;
- здійснюєтьсяспрямованість ІД студента на його творчу індивідуальність;
- майбутнійучитель початкових класів чітко уявляє результати своєї діяльності з формуванняІК як чинника і показника розвитку професійної культури.
Основнугіпотезу дослідження конкретизовано в таких часткових гіпотезах:
- вивчення першокурсниками дисципліни”Основи інформаційної культури вчителя” дозволяє усвідомити цінність інформаціїдля розвитку суспільства та саморозвитку особистості, сформувати в студентівпотреби та навички ефективного використання різних інформаційних ресурсів (ІР),сприяє формуванню в них інформаційно-бібліографічної культури та компетентностіщодо використання глобальної інформаційної мережі Інтернет;
- широке впровадження ІТКТ у навчальнийпроцес створює додаткові можливості для впровадження нових особистісноорієнтованих освітніх технологій, здійснення діяльнісного підходу,диференціації навчально-виховного процесу, розвитку індивідуальних здібностейстудентів, критичного мислення, задоволення інформаційно-освітніх запитів іпотреб, розкриття творчого потенціалу майбутнього вчителя початкових класів;
- вивчення комп’ютерно-орієнтованихдисциплін забезпечує достатній рівень комп’ютерної грамотності, знань змультимедійної дидактики, формує навички використання ІТКТ у навчальномупроцесі початкової школи;
- організація систематичної самостійної ІДстудентів на основі використання технології співробітництва, методу проектів,ресурсно орієнтованого навчання дозволяє їм підвищити рівень знань з різнихдисциплін і сформувати навички створення власних інформаційних продуктів;
- вивчення старшокурсниками інтегрованогоспецкурсу ”Методика вивчення величин” сприяє посиленню мотивації до роботи знауковою і навчальною інформацією, розвиває навички інтегрування різнопредметноїінформації, вміння структурувати знайдену і створювати власну інформацію тапрезентувати її в доступній формі для споживачів різного віку.
Для досягненняпоставленої мети та перевірки висунутих гіпотез ставилися такі завдання:
1. З’ясуватинові функції освіти та педагогічних кадрів у процесі становлення ІС.
2. Проаналізуватиструктурні компоненти професійної культури вчителя початкових класів, визначитироль і місце в цій структурі ІК.
3. Визначититеоретико-методичні основи та організаційно-методичні умови формування ІКмайбутнього вчителя початкових класів.
4. Розробитиструктуру, визначити критерії, показники та рівні сформованості ІК майбутньоговчителя початкових класів, виявити закономірності процесу її формування.
5. Теоретичнообгрунтувати, розробити та експериментально перевірити модель формування ІКмайбутнього вчителя початкових класів.
6. Розробитиметодичні прийоми застосування ІТКТ у підготовці вчителя початкових класів.
7. На основіінтенсивної ІД, застосування ІТКТ і вивчення спецкурсів створити інформаційніпродукти та методичні рекомендації для їх використання вчителями початковихкласів.
8. Експериментальноперевірити ефективність і доцільність запропонованої методики, обґрунтуватиорганізаційні та психолого-педагогічні умови і засоби формування ІК у майбутніхучителів початкових класів.
Методологічнуоснову дослідження становлять філософські ідеї про єдність особистісного розвитку іпрофесійного становлення; вихідні положення синергетики; окремі положеннятеорії інформації; принципи єдності теорії і практики, гуманізації тадемократизації освіти.
В основудослідження покладено такі методологічні підходи:
· цивілізаційнийпідхід, щорозглядає професійну підготовку вчителя початкових класів відповідно до вимогІС, створення якого є основною характерною ознакою сучасної цивілізації;
· культурологічнийпідхід, щохарактеризує розвиток ІК з позицій нового розуміння професійно-педагогічноїкультури і дозволяє простежити динаміку професіоналізму у професійнійкультуротворчій діяльності вчителя;
· аксіологічнийпідхід, щодозволив аналізувати формування ІК майбутнього вчителя на основі детермінаціїціннісного ставлення особистості до ІД;
· інформологічнийпідхід, щоуможливив визначення основних джерел інформації в сучасному освітньому процесі,структури й змісту навчальної діяльності в процесі їх використання;
· діяльніснийпідхід, щопередбачав залучення студентів до здійснення творчої ІД з метою створенняпрофесійно значущих інформаційних продуктів і формування професійних якостей іздібностей;
· компетентніснийпідхід, щодозволив розглядати ІК як найбільш ефективний засіб розвитку основнихкомпетенцій, якими має володіти педагог ІС;
· особистіснийпідхід, щозумовив орієнтацію навчально-виховного процесу на розвиток особистості майбутньоговчителя початкових класів;
· акмеологічнийпідхід, щодав можливість визначити вплив культурологічних чинників і засобів ІТКТ нарозвиток професіоналізму;
· синергетичнийпідхід, щодозволив розглядати професійну культуру вчителя як складну, нелінійну відкритусистему, що саморозвивається, а ІК як її підсистему, основним системотвірнимчинником якої є ІД;
· інтегративнийпідхід, щоуможливив врахування надпредметності і міждисциплінарності ІД вчителяпочаткових класів.
Теоретичноюосновою дослідження є положення в галузі педагогіки та психології, принципи неперервноїпрофесійної освіти, концептуальні ідеї теорії діяльності особистості, висновкисистемно-структурного підходу до аналізу педагогічних явищ, фактів і процесів.Надійним підґрунтям авторської концепції підготовки майбутнього вчителяпочаткових класів були такі види джерел:
· класичніта сучасні надбання світової і вітчизняної філософії, педагогіки, психології,культурології та соціології (Ю.К. Бабанський, Г.О. Балл, І.Д. Бех, Л.С.Виготський,С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.О. Кудін, В.С. Лутай, М.М. Скаткінта ін.);
· концептуальніположення теорії систем (Л.Ф. Берталанфі, І.В. Блауберг, Г.Хакен, Р.Шеннон) ітеорії інформації (Л. Бріллюен, В.М. Глушков, У.Р. Ешбі);
· дослідженняпотреб реальної педагогічної та суспільно-освітньої практики розвитку України вепоху інформатизації суспільства (О.А. Дубасенюк, Н.Г. Ничкало, О.Г.Романовський, С.О. Сисоєва);
· здобуткивітчизняних і зарубіжних науковців у розв’язанні проблем підготовки вчителяпочаткових класів (Н.М. Бібік, О.А. Біда, М.С. Вашуленко, В.В. Давидов, Л.В. Занков,М.П. Лещенко, О.Я. Савченко, Г.С. Тарасенко, Л.О. Хомич);
· дослідженняз проблем інформатизації освіти (В.Ю. Биков, І.Є. Булах, Р.С.Гуревич, Ю.О.Дорошенко, М.І. Жалдак, Г. Кедрович, В.І. Клочко);
· діяльніснатеорія навчання і розвитку особистості (Г.О. Атанов, П.Я. Гальперін, С.Л. Рубінштейн,В.А. Семиченко, Н.Ф. Тализіна та ін.).
Методидослідження. Для розв’язання поставлених завдань,досягнення мети й перевірки гіпотези використовувалися загальнонаукові методи: теоретичні– методологічний аналіз категорій дослідження; теоретичне моделюванняструктурно-логічних і змістових засад професійного становлення вчителівпочаткових класів; системний, порівняльний, ретроспективний і перспективнийаналіз літературних та Інтернет-джерел з проблем педагогіки і психологіїпрофесійної освіти з метою порівняння, систематизації, класифікації таузагальнення теоретичних і експериментальних даних; емпіричні –педагогічний експеримент із упровадження авторської моделі формування ІК,спостереження, опитування (анкетування, тестування, бесіди, сфокусованіінтерв’ю, рейтинг-оцінювання), методи моніторингу вмінь студентів щодоефективного використання у навчальній діяльності ІТКТ, математичні методи длястатистичної обробки даних.
Використаний дослідницький інструментарій зумовленийтеоретичною концепцією дослідження, стандартизованістю і апробованістю методик,що збільшує надійність одержаних даних і дозволяє аналізувати як якісні, так ікількісні результати. Методи дослідження підібрані відповідно до рівня розвиткустудентів і профіля їхньої діяльності.
Одним із джерел дослідження був педагогічний досвідавтора з викладання математики та інформатики в загальноосвітніх школах №13, №32м. Вінниці (1985 – 1993 рр.), математики та фізики на фізико-математичномуфакультеті (1992 – 1996 рр.) і математики (з 1996 р.). та „Основ інформаційноїкультури вчителя” на факультеті підготовки вчителів початкових класів ВДПУ.
На різних етапахнаукового пошуку використовувались положеннязаконів України „Проосвіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про вищу освіту”, Національноїдоктрини розвитку освіти, Державного стандарту початкової загальної освіти,Державної програми „Вчитель”, а також нормативні документи Міністерства освітиі науки України.
Організаціядослідження. Дисертаційне дослідження виконувалосьупродовж 10 років у декілька етапів:
1 етап (1998-2000рр.) – ознайомлення з теорією і практикою педагогічної освіти, накопиченняемпіричного матеріалу, вивчення філософської, психолого-педагогічної,соціологічної, природничо-наукової літератури з проблем підготовки вчителя,професійно-педагогічної діяльності.
2 етап (2000-2003рр.) – теоретичний аналіз наукових праць, педагогічного досвіду, моделювання ІКяк підсистеми професійної культури вчителя і процесу її розвитку, теоретична ідослідно-експериментальна робота з проблем підготовки вчителя початковихкласів, написання наукових статей.
3 етап (2003-2005рр.) – формулювання робочих гіпотез, визначення завдань, добір методівдослідження, систематизація і узагальнення результатів дослідження, їхапробація і впровадження в педагогічний процес.
4 етап (2005-2008рр.) – експериментальна перевірка моделі формування ІК; порівняння проміжних ікінцевих результатів педагогічного експерименту; написання наукових статей,підготовка і видання монографії і навчальних посібників; оформлення результатівдослідження у вигляді докторської дисертації.
Дослідно-експериментальнабаза дослідження: Вінницький державний педагогічний університет імені МихайлаКоцюбинського, Миколаївський державний університет імені В.О.Сухомлинського,Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, КиївськийНаціональний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Дрогобицькийдержавний педагогічний університет імені Івана Франка, Вінницькийгуманітарно-педагогічний коледж. У дослідженні брали участь учителі середніхзагальноосвітніх шкіл №7, №13, №26, №32 м. Вінниця. Загалом дослідженням булоохоплено 1715 студентів, 28 викладачів, 19 учителів.
Науковановизна одержаних результатів. Уперше до вивчення професійної культури вчителя початкових класів застосованосинергетичний підхід, у якому ІК розглядається як підсистема, а ІД – яксистемотвірний чинник; розроблено й обгрунтовано концепцію професійноїпідготовки майбутнього вчителя початкових класів в умовах ІС; обгрунтованімоделі формування ІК і розвитку професійно-педагогічної культури вчителяпочаткових класів; запропоновано методику формування комп’ютерно-ігрової культуривчителів і учнів початкових класів, яка є складовою їхньої ІК.
Удосконалено методичні прийоми застосування інформаційно-діяльнісного,інтегративного та особистісного підходів і методику викладання інтегрованихкурсів у підготовці майбутнього вчителя початкових класів.
Подальшогорозвитку дістали концептуальні положення комп’ютерноїдидактики, практика застосування ПК як дидактичного засобу, методикавпровадження методу проектів, технології співробітництва та ресурсноорієнтованого навчання.
Теоретичнезначення дослідження полягає в тому, що:
- з’ясовано нові функції освіти і педагогічних кадрівв період становлення ІС;
- уточнено структуру професійної культури вчителя,який працює в умовах ІС;
- визначено теоретико-методичні основи таорганізаційно-методичні умови формування ІК майбутнього вчителя початковихкласів;
- розроблено критерії, показники та рівнісформованості ІК вчителя початкових класів як основної складової йогопрофесійної культури;
- теоретично обгрунтувано та експериментально перевіреномодель формування ІК майбутнього вчителя початкових класів;
- розроблено методичні прийоми активізації ІДстудентів.
Практичнезначення дослідження визначається тим, що:
— створено йапробовано програми та методичне забезпечення курсів „Новітні інформаційнітехнології”, „Основи інформаційної культури вчителя” та інтегрованого спецкурсу„Методика вивчення величин”, спрямованих на формування ІК;
— створено йвпроваджено в практику педагогічних університетів низку інтегрованих лекцій іззастосуванням комп’ютерної презентації навчального матеріалу до окремих темдисциплін природничо-наукового (ПН) циклу;
— розробленометодику викладання ПН дисциплін на основі інформаційно-діяльнісного підходу;
— підготовленодидактичні інтегровані матеріали для вчителя початкових класів, серед яких:„Математична гармонія природи”, „Час та його вимірювання”, „Особливостівивчення геометричних понять”, „Особливості вивчення величин у початковихкласах”, „Позакласна робота з математики у початковій школі” та ін. Матеріалидослідження можуть бути використані в теорії і практиці професійної підготовкимайбутніх учителів початкових класів.
Результатидослідження впроваджено в навчально-виховний процес Вінницькогодержавного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка №10/3 від 22.01.2008 р.), Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського (довідка № 01/149 від 18.12.2007 р.), Прикарпатського національногоуніверситету імені Василя Стефаника (акт № 48/12 від 27.12.2007 р.), КиївськогоНаціонального педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка №05/08 від 18.01.2008 р.), Дрогобицького державного педагогічного університетуімені Івана Франка (довідка № 1463 від 27.12.2007 р.), Вінницькогогуманітарно-педагогічного коледжу (довідка № 01-07-21 від 25.01.2008 р.), атакож використані Вінницьким обласним інститутом післядипломної освітипедагогічних працівників (довідка № 54 від 24.01.2008 р.) та вчителями шкілВінницької області (довідка № 165/01 від 21.01.2008 р.). Інформаційні матеріали,що ввійшли до посібника автора „Математична гармонія природи” схвалені довикористання у навчально-виховному процесі (лист МОН України № 1.4/18-890 від29.09.06 р.).
Особистийвнесок автора. У працях, написаних у співавторстві з Р.С.Гуревичем і Д.І.Коломійцем,автору належать основні концептуальні ідеї, положення, висновки, зокрема:аналіз системи професійної освіти вчителя початкових класів в умовах ІС,методичні рекомендації щодо викладання дисциплін ПН циклу, впровадження ІТКТ,організації ІД студентів. У навчально-методичних посібниках, написаних успівавторстві із Р.В.Загоруй і Г.Б.Шульгою, автору належать розділи, щостосуються інтеграції знань із природничо-математичних дисциплін, організаціїсамостійної ІД майбутніх учителів та учнів початкових класів. Права жодного ізспівавторів не порушено. На всіх етапах наукового пошуку дисертант особистобрала участь в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи, увідборі та структуруванні змісту і визначенні методичних прийомів викладаннярозроблених навчальних курсів.
На захиствиносяться:
1. Концепціяпрофесійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів, розроблена зурахуванням вимог ІС.
2. Педагогічнамодель формування ІК майбутнього вчителя початкових класів.
3. Зміст іметодика викладання курсу „Основи інформаційної культури вчителя” таінтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин”.
4. Методиказастосування ІТКТ в організації ІД майбутнього вчителя початкових класів.
Вірогідність інадійність результатів дослідно-експериментальної роботи та сформульованих висновківзабезпечено методологічним і теоретичним обгрунтуванням вихідних положень;застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, що відповідаютьметі, об’єкту, предмету, завданням; кількісним і якісним аналізом емпіричногоматеріалу; застосуванням статистичних методів, що забезпечують перевірку навалідність і надійність результатів; особистим багаторічним досвідом роботидисертанта в школі та педагогічному ВНЗ.
Апробаціярезультатів дисертаційного дослідження. Результатидослідження доповідались на таких конференціях:
1) міжнароднихнаукових: “Кримськіпедагогічні читання” (Харків-Алушта 2001, 2002, 2003); “Духовно-нравственнаякультура преподавателя ВУЗа XXI века” (Москва, 2002); “Психологічні і педагогічніоснови підготовки фахівців різних професій в світлі вимог XXI століття” (РП,Кельце, 2003); „Образование через всю жизнь: непрерывное образование дляустойчивого развития” (Санкт-Петербург, 2005, 2006, 2007); „X Царскосельскиечтения”” (Санкт-Петербург, 2006); ”Сучасні освітні технології у професійнійпідготовці майбутніх фахівців” (Львів, 2002); “Теоретичні і методичні засадирозвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції”(Київ, 2003); “Формування національної гуманітарно-технічної еліти” (Харків2002, 2003, 2004); “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методикинавчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми”(Київ-Вінниця 2000, 2002, 2004, 2006); „Наука і освіта’2004” (Дніпропетровськ,2004); “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи”(Хмельницький, 2005); „Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи”(Массандра, 2007); „Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучаснійосвіті: досвід, проблеми, перспективи” (Львів, 2006); „Зміст громадянськоїосвіти і виховання: історія, реалії, перспективи” (Херсон, 2006); „Досвід тапроблеми країн Європи (Великобританії, Німеччини, Франції, Іспанії, України) зреалізації ідей Болонської конвенції” (Біла Церква, 2006);
2) міжнароднихнауково-методичних “Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України”(Одеса, 2002); “Сучасні технології вищої освіти” (Одеса, 2003); „Вища освіта вXXI столітті: Інформація-Комунікація-Мультимедіа” (Севастополь, 2003);
3) всеукраїнськихнауково-практичних ”Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початковихкласів” (Вінниця, 2002, 2005); “Навчально-виховний комплекс “Школа-дошкільнийнавчальний заклад” – новий тип установи дошкільної освіти” (Умань, 2002); “Психолого-педагогічніпроблеми підвищення якості підготовки педагогічних кадрів у ВНЗ: стан,проблеми, перспективи” (Чернівці, 2003); „Формування професійної компетенціїмайбутніх учителів початкових класів” (Херсон, 2007); „Вища школа України:поступ у майбутнє” (Черкаси, 2007); „Сучасні освітні технології у професійнійпідготовці майбутніх фахівців” (Львів, 2007).
4)науково-практичних і методичних семінарах: „Наступність у навчанні інформатикимайбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої вищої освіти”(Хмельницький, 2002); „Громадянська освіта в дії: експеримент, пошук,реалізація нової моделі школи культуротворчого спрямування”, „Особливостінавчального процесу в умовах інформаційного суспільства”, „Неперервна освітапедагога – вимога часу”, „Педагогічні технології організації та керівництвасамос-тійною роботою студентів”, „Дослідницько-орієнтовані напрями професійноїпідготовки майбутніх учителів”, ”Використання комп’ютерної техніки унавчальному процесі ВНЗ”, ”Можливості мережі Інтернет у підготовці майбутніхучителів”, ”Інтерактивні методики та специфіка їх застосування у вищій школі”,„Проблема інтеграції базових знань студентів” (Вінниця, 2004-2007).
Дисертація наздобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук на тему: „Взаємодіядислокацій з точковими та більш потужними локальними дефектами і її вплив нарух дислокацій в кристалах кремнію” була захищена в 1997 році. Матеріаликандидатської дисертації в тексті докторської не використовувались.
Публікації. Основні результати дослідженняопубліковано в 74 наукових працях. Серед них: 1 монографія, 1 посібник з грифомМОН України, 34 статті у фахових виданнях з переліку ВАК України (з них 20 –одноосібних); 16 статей і 10 тез доповідей у збірниках наукових праць іматеріалах конференцій; 7 навчально-методичних посібників, 4 навчальніпрограми, 1 термінологічний словник.
Структурадисертації. Дисертаціяскладається зі вступу, п’яти розділів, висновків до розділів, загальнихвисновків, списку літератури (561 найменування), додатків. Загальний обсяг дисертації становить525 сторінок. Основний текст дисертації викладено на 432 сторінках, з яких на25 розміщено 37 таблиць і 36 рисунків.
ОСНОВНИЙЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступіобгрунтовано актуальність проблеми; визначено мету, об’єкт, предмет, завдання,гіпотеза, методологічні основи і методи дослідження, його етапи. Розкритонаукову новизну, теоретичне й практичне значення дослідження; сформульованоосновні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі – “Концептуальні засадиформування інформаційної культури вчителя початкових класів в умовахінформаційного суспільства” – аналізуються функціїосвіти та роль педагогічних кадрів у період становлення ІС. Інформатизаціяосвіти розглядається як чинник і наслідок інформатизації суспільства. Умовамипрофесійного вдосконалення педагога ІС визначено неперервну освіту таформування його ІК.
Доведено, щосучасна освіта є засобом розв’язання найважливіших проблем не лише всьогосуспільства, а й окремих індивідів, залишаючись одним із найважливіших етапів утривалому процесі їхньої соціалізації. Сучасні тенденції в галузі вищої освітита нові завдання, що стоять перед нею, зумовлюють необхідність переосмисленняїї ролі й місії, вироблення нових підходів і визначення нових пріоритетіврозвитку. Система освіти нині значно трансформується і змістово, йорганізаційно. Вона має озброювати знаннями, формувати у студентів потреби внеперервному самостійному оволодінні ними, розвивати вміння й навичкисамоосвіти. Провідним стає принцип ”освіта впродовж життя”. Крім того,кардинально змінюється й інформаційне середовище освіти. Основним елементомнавчального процесу є створення знань і отримання їх із одержуваної інформації.Ці тенденції приводять до такого висновку: знання, вміння й навички в роботі зінформацією варто формувати і розвивати цілеспрямовано, про що свідчитьнакопичений у світі позитивний досвід в освітній сфері. Робота з інформацією всучасному суспільстві передбачає високий рівень ІК, розвивати яку необхідно щез шкільних років, починаючи з початкової школи. Для цього вчителі початковихкласів самі мають володіти високим рівнем ІК і бути готовими до постійногосамовдосконалення в цій сфері.
Аналізсвітового досвіду інформатизації освіти показує, що багато науковців розуміютьІК як уміння цілеспрямовано працювати з інформацією та використовувати для їїодержання, обробки і передавання ІТКТ. Таке трактування, на нашу думку, є дещозвуженим, неточним і не враховує цілої низки аспектів, пов’язаних іззнаходженням і використанням інформації фахівцями різних галузей.
За результатамидослідження стану професійної підготовки вчителів у нових соціально-економічнихумовах сформульовано основні концептуальні положення підготовки педагогічнихкадрів на нинішньому етапі розвитку ІС. Професійна підготовка вчителів додіяльності в сучасному інформаційному просторі має ґрунтуватися на положенняхпро значення феномена інформації для розвитку особистості й цивілізації; протворчий характер ІД, що зумовлює багатоваріантну плюралістичну сутністьінформаційного простору; поліфункціональний вплив інформаційних джерел наособистість; необхідність виховання грамотного реципієнта інформаційногопростору. Основою формування ІК майбутнього вчителя початкових класів єстановлення системи його неперервної особистісно орієнтованої освіти зурахуванням новітніх педагогічних технологій і можливостей використання ІТКТ,оскільки реальну перспективу для подолання суперечності між темпами суспільногой індивідуального соціокультурного розвитку вчителя створює саме стратегія неперервноїосвіти з використанням новітніх ІТКТ.
У зв’язку іззагальним підвищенням рівня науковості всіх сфер громадського життя, в томучислі й освітніх процесів, зростають вимоги не тільки до загальнокультурного іпрофесійного рівня вчителя, а й до рівня його ІК. З іншого боку, процесиінформатизації освіти, що відбуваються в нашій країні, зумовлюють необхідністьуведення науково обгрунтованих методів і методик використання ІТКТ у фаховійдіяльності педагогічних працівників. Констатовано, що у вирішенні цьогозавдання вчителі і викладачі ВНЗ розділилися на дві групи: для однихперсональний комп’ютер (ПК) став засобом, що допомагає реалізувати йудосконалювати процес навчання, для інших – невідомим, до якого ставляться знедовірою й острахом. Тому, формуючи ІК вчителя початкових класів, ми приділятибільше уваги розвитку інтересу до проблем інформатизації, постійної потреби внових знаннях, прагнень до цивілізованого спілкування, готовності до практичнихраціональних видів фахової діяльності; системи спеціальних знань і вмінь,поглядів і переконань в галузі інформатики та ІТКТ, виходячи з принципів ізакономірностей сучасних освітніх парадигм; потреби осмислення своїхіндивідуальних і творчих потенційних можливостей; потреби в неперервній освітівпродовж усього життя.
Серед компонентівформування в індивіда потреби у неперервній освіті на сучасному етапі найбільшістотним, на наш погляд, є саме розвиток його творчих можливостей. Працювати врежимі творчості – необхідна вимога до професійної діяльності сучасного фахівця.Сучасний учитель початкових класів має вміти вдало структурувати елементинавчального матеріалу, інтегрувати різнопредметні знання, максимальнозастосовувати образотворчу ілюстрацію, відеотехніку та комп’ютерну графіку,анімацію, методи проблемного навчання, діалогічні форми навчання тощо.
Томунайважливішими напрямами розвитку системи підготовки творчого вчителяпочаткових класів в умовах глобальної інформатизації суспільства вважаємо такі:інформатизація освіти, інтеграція змісту освіти, гуманізація, забезпеченнянаступності і неперервності, розвивальний, діяльнісний характер освіти,активізація навчальної і педагогічної діяльності, надання їй характеру творчогопошуку.
Вітчизняними тазарубіжними педагогами надається перевага окремим із цих напрямів. Головнимнапрямом вважають комп’ютеризацію В.Ю. Биков, І.Є. Булах, Р.С. Гуревич, А.М. Гуржій,Ю.О. Дорошенко, М.І. Жалдак; інтеграцію – Є.С. Барбіна, В.Р. Ільченко, І.М. Козловська,Т.С. Яценко; гуманізацію – С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.І. Мирошниченко, Г.С.Тарасенко; неперервність освіти – П.М. Воловик, М.А. Лобанов, Н.Г. Ничкало,С.О. Сисоєва. Розвивальному і діяльнісному характеру освіти надають перевагуГ.О. Атанов, Г.О. Балл, В.В. Давидов та ін. Проте постать учителяпочаткових класів настільки багатогранна, його професійна діяльність настількиширокомасштабна, а контингент учнів настільки специфічний, що в процесі йогопідготовки, як показали дослідження, важливими й необхідними є всі згаданінапрями, а головним їх результатом має стати здатність учителя до творчості,самоосвіти, новаторства. Тому всі визначені напрями мають бути наявними впроцесі його підготовки і слугувати посиленню творчого потенціалу майбутньоговчителя початкових класів. У зв’язку з цим визначено такі завдання педагогічнихВНЗ:
· забезпечитипідготовку вчителів на основі навчання інноваційного типу та їхньої неперервноїосвітньої діяльності;
· зміститиз пасивної на активну професійно-особистісну позицію майбутніх учителів щодозасвоєння перспективних педагогічних технологій;
· перевестинавчальну діяльність студентів із режиму одержання інформації в режимінноваційного розроблення, спільного пошуку орієнтирів професійної діяльності;
· створитиінноваційно-творче середовище для ІД майбутнього вчителя.
Аналіз розвиткупрофесійно-педагогічної культури вчителя з позицій синергетики дав можливістьзробити висновок, що ІК є системотвірним чинником його професійної культури. Зурахуванням результатів здійсненого аналізу психолого-педагогічної літературита різних підходів до трактування поняття ІК сформульовано означення ІК вчителяпочаткових класів, визначено її компоненти, критерії, показники, рівні.
Визначені закономірностірозвитку професійної культури вчителя, такі, як ускладнення її структурияксукупності психічних процесів і якостей особистості; односпрямованість іперіодичність розвитку, що відображається в необмеженості незворотних іспрямованих змін інтелектуальної системи від простого до складного, від нижчогодо вищого рівнів і в періодичному повторенні властивостей, процесів і явищ нарізних рівнях; часової неузгодженості щодо розвитку підсистем (одні підсистемипрофесійної культури вчителя розвиваються швидше, інші – повільніше). Зробленовисновок, що професійно-педагогічну культуру можна розглядати як систему, здатнудо самоорганізації.
Доведено, що несприйняттяінновацій в освіті під тиском вимог ІС до професійних і особистісних якостейучителя призводить до зниження рівня його професіоналізму. Розвитокпрофесіоналізму вчителя починається не з перших днів професійної діяльності, ав період навчання в педагогічному ВНЗ. І лише в процесі власної діяльностімайбутній учитель забезпечує розвиток своїх фахових здібностей. Інтенсивністьтакого розвитку залежить від низки педагогічних чинників, серед яких особливемісце посідає створення умов для творчої ІД, виховання мотивації досамовдосконалення, формування потреби в неперервній освіті, вивчення різнихпедагогічних технологій тощо.
З ускладненням структурипрофесійної культури як системи відбувається прискорення темпів її розвитку. Чимна більш високому рівні розвитку знаходиться професійна культура вчителя, тимшвидше вона змінюється й розвивається. З цієї точки зору найбільш адекватнимдля математичної моделі розвитку професійно-педагогічної культури єекспоненціальний закон />, де /> – початкове значенняпрофесійної культури, /> – коефіцієнт їїзростання, /> – тривалість педагогічноїдіяльності. На низьких рівнях організації цієї системи темпи розвиткумінімальні. Це означає, що для успішного входження в професійну діяльністьвипускник педагогічного ВНЗ уже має володіти певним рівнем професійноїкультури. До ресурсів самоорганізації професійної культуривіднесено загально-культурний, фаховий і загальноосвітній рівень учителя, йогопотреби й інтереси, особистісні цінності, тобто все те, що цілком визначаємотиви будь-якої діяльності, зокрема, – фахової.
Узагальнюючивикладене, можна зробити висновок, що в ІС питома вага високопрофесійноїінтелектуальної праці є особливо значною, а тому якість педагогічної діяльностімає вирішальне значення. Розвитокнауки, техніки, виробництва, комп’ютерної індустрії ставить жорсткі вимоги дорівня освіченості населення. Це, в свою чергу, підвищує вимоги до сучасноговчителя. Подолання суперечностей,викорінення недоліків і диспропорцій упідготовці педагогічних кадрів, покликаних вирішувати нагальні потребинарощення інтелектуального потенціалу суспільства, зумовлюють необхідністьреформування вищої педагогічної освіти, формування ІК вчителів,забезпечення їхньої неперервної освіти на основі ІТКТ.
Удругому розділі – “Формування інформаційної культури майбутньоговчителя початкових класів як психолого-педагогічна проблема” викладенохарактеристику основних дефініцій дослідження, проаналізовано структурупрофесійно-педагогічної культури сучасного вчителя початкових класів. Аналізуючирізні підходи до визначення поняття ІК особистості науковців України, Польщі,Росії та інших країн, а також специфіку професійної діяльності вчителяпочаткових класів, вироблено власний підхід до трактування ІК, якийпредставлено в цьому розділі. На основі аналізу педагогічної діяльності в контекстікультуротворчого підходу визначено структурні компонентипрофесійно-педагогічної культури вчителя початкових класів.
Професійно-педагогічнакультура вчителя є відкритою системою. Розвиток цієї інтелектуальної системизалежить від ступеня надходження, опрацювання й ефективного використанняінформаційних потоків із навколишнього середовища. Останнє означає, що сучаснийучитель має бути відкритим до сприйняття інформації. З огляду наперенасиченість її в сучасному суспільстві, складність і різноманітністьінформаційних технологій він має володіти високим рівнем ІК. Очевидно, що поняття ІК генерується двома фундаментальними поняттями:культура та інформація, відтворюючи їх взаємозв’язок і взаємовплив (рис.1.).
Наявність різнихозначень і трактувань ІК та їх ускладнення з урахуванням рівня розвиткусуспільства свідчить про динамічність цього поняття й необхідність врахуваннявимог інформаційного розвитку суспільства при його визначенні. Для творчоговчителя початкових класів проблема ІК ускладнюється ще й тим, що він працює зрізнопредметною інформацією і презентує її учням з урахуванням їхніх віковихособливостей.
/>
Рис.1.Генерування поняття інформаційної культури
Враховуючи різні підходи дослідників до визначенняпоняття ІКта її місця в професійній культурі вчителя, пропонуємо своєбачення цієї структури (рис.2). ІК зображена в центрі схеми, оскільки вона є„джерелом живлення” всіх інших структурних компонентів професійної культуривчителя. Вплив ІК на кожну із підсистем професійної культури майбутньоговчителя можна довести. Наприклад, пошук наукової інформації, ознайомлення знауковими методами її обробки, збирання, дослідження, аналіз і зіставленняпевних фактів, понять, явищ розвивають наукову культуру студента. Систематичнезастосування ІТКТ для пошуку, відбору, інтегрування, структурування і створеннявласної інформації розвивають предметну компетентність, технологічну йметодологічну культуру майбутнього вчителя.
Отже, ІК є системотвірним чинником професійної культуривчителя, оскільки перетворює її у відкриту, самодостатню систему, щосаморозвивається і саморегулюється. Слід зауважити, що ІК, в свою чергу, єпідсистемою професійної культури. ІК, як показано в третьому розділі, теж маєознаки системності. Її компоненти взаємодіють між собою, зміни в розвиткуодного неминуче викликають зміни в розвитку інших.
/>
Рис.2. Структура професійної культури вчителя
Пропонуємотаке визначення цього складного і багатокомпонентного поняття: інформаційнакультура вчителя початкових класів – це інтегроване особистісне утворення, якеє системою ціннісних орієнтацій, знань, умінь і навичок формування потреби вінформації, здійснення пошуку необхідної інформації з усієї сукупностіінформаційних ресурсів, відбору, оцінювання, збереження знайденої інформації,інтеграції, структурування та створення нової інформації, презентації її учнямз урахуванням їхніх вікових особливостей, використаня в навчально-виховномупроцесі початкової школи ІТКТ, зокрема комп’ютерних дидактичних ігор.
Базуючись надослідженнях В.Ю. Бикова, Б.С. Гершунського, Р.С. Гуревича, О.П. Єршова, М.І.Жалдака, Г.М. Каджаспирової, О.Й. Карабін, С.Д. Каракозова, Н.М. Розенберга таін., виокремлено такі основні компоненти ІК: 1) культура розумової праці; 2)комунікативна культура; 3) комп’ютерна грамотність та інформаційнакомпетентність. На основі аналізу професійних умінь учителя початкових класів ікомпонентів його ІК розроблено критерії, показники та рівні її сформованості.Детальний опис показників і компонентів ІК вчителя початкових класівпредставлено в таблиці 1.
Пріоритетна метаекспериментальноїметодики – формування ІК майбутнього вчителя початкових класів як основноїскладової його професійної культури. Очевидно, що проблема формування ІК майбутньоговчителя, чия діяльність є чи не найбільшою мірою інформаційною, набуває вумовах інформатизації суспільства особливої значимості, а сама ІД є і чинником,і показником розвитку ІК вчителя. На основі аналізу змісту ІД вчителяпочаткових класів визначено такі компоненти його інформаційної підготовки зметою розвитку ІК: когнітивний, аксіологічний, конструктивний, комунікативний,мотиваційний і дослідницько-творчий. Виходячи із системно-синергетичногопідходу, вважаємо ІК підсистемою професійно-педагогічної культури вчителя. Зогляду на це, для розвитку ІК мають бути створені умови, що забезпечували бдотримання законів синергетики. Тому організаційно-педагогічними умовамиформування ІК майбутнього вчителя початкових класів вважаємо такі:
- цілісність, неперервність і системність розвитку ІК студента;
- побудова змісту і структури навчально-виховного процесувідповідно до завдань і основних компонентів ІК;
- організація у ВНЗ інформаційного середовища, що стимулює дотворчої ІД;
- формування позитивної мотивації студентів до ІД;
- залучення студентів до інтенсивної ІД, створення професійнозначущих інформаційних продуктів у процесі вивчення різних дисциплін.
Розглядаючизміст професійної підготовки вчителя як своєрідну проекцію його майбутньоїпрофесійної діяльності на навчально-виховний процес, спроектовано педагогічнусистему, що вміщує цілі, зміст, технології організації ІД майбутнього вчителя,її навчально-методичне й матеріальне забезпечення. З урахуванням розглянутихвище аспектів і специфіки професійної діяльності майбутнього вчителя початковихкласів нами розроблено модель формування його ІК (рис.3). Експериментальнаметодика була спрямована також на забезпечення готовності вчителя початковихкласів до формування ІК учнів початкової школи.