--PAGE_BREAK--2.1 Форми та методи профілактики тютюнопаління та алкоголізму у дітей та підлітків Серед всіх методів, котрі застосовуються в процесі соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків, необхідно детально розглянути методи профілактичної інтервенції. За допомогою цих методів здійснюється безпосередня взаємодія суб'єктів, які реалізують профілактичні програми, та підлітків, на котрих вони спрямовані. Поряд із профілактичними заходами на макрорівні, спрямованими на підвищення соціального рівня суспільства, застосування методів профілактичної інтервенції передбачає стимулювання активності підлітків для попередження та подолання проблеми тютюнопаління та алкоголізму, підвищення їхніх можливостей у вирішенні особистих проблем. Профілактична інтервенція — це цілеспрямований вплив на підлітків, включених у групу профілактики, з метою зміни їхнього ставлення до тютюнопаління та подолання їх суб'єктивних уявлень, поглядів, переконань, мотивів, інтересів, звичок, стереотипів поведінки, ціннісних орієнтацій, котрі призводять до даної проблеми. Профілактична інтервенція повинна допомогти підлітку змінити свою поведінку — навчити контролювати її. Умовно розрізняють три компоненти, котрі визначають поведінку підлітка: когнітивний (думки, міркування, уявлення, погляди, переконання, стереотипи мислення); афективний (емоції, переживання, почуття, спонукання, бажання тощо); поведінковий (стереотипи поведінки, звички, вміння, навички). Саме ці компоненти формують установку підлітка, котра визначає його поведінку в конкретній ситуації. Тому, в процесі профілактичної інтервенції в підлітка повинні сформуватися стійкі установки щодо негативного впливу тютюнопаління, необхідні вміння та навички для його попередження та подолання. Основні методи профілактичної інтервенції: Бесіда — обговорення з підлітками проблеми тютюнопаління з метою виявлення, формування або корекції їхньої позиції з цього питання. Диспут — спеціально організоване обговорення даної проблеми, котре передбачає зіткнення різних точок зору. Створення ситуацій морального вибору — відтворення в лабораторних умовах проблемних ситуацій. Вправляння — виконання певних дій, спрямованих на розвиток умінь та формування навичок соціально значимої поведінки [10;,24]. Формами соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків у загальноосвітньому закладі є наступні: уроки валеології та охорони життя і здоров'я; факультативні заняття з даної проблеми; відеолекторії; усні журнали; тематичні виховні години; соціально-психологічні тренінги; зустрічі з медичними працівниками, представниками правоохоронних органів; доброчинні акції; зустрічі з підлітками, котрі позбавилися шкідливих звичок; тематичні вечори; вечори запитань і відповідей; конференції; КВК; спортивні свята; круглі столи; тематичні години інформації; профілактичні консультації; випуск шкільних засобів інформації; перегляд й обговорення документальних фільмів; ігрові години; вечори відпочинку; тематичні виставки; тематичні конкурси [14;, 24].
Профілактика алкогольної залежності, тютюнопаління, пропаганда здорового способу життя у дитячому та підлітковому середовищі є одним з головних напрямків діяльності державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді, та соціальних педагогів зокрема.
Існує безліч різноманітних форм та методів профілактичної роботи по подоланню негативних звичок у дитячому та підлітковому середовищі.
Однією з найпоширеніших і, на думку центрів ССМ, ефективних робіт, що досить часто використовуються на практиці, залишається лекційна робота, яка насичується новітніми технологіями та прийомами. 43% загальної кількості лекцій, проведених центрами ССМ, були присвячені питанням саме на цю тему. Під час лекцій використовуються профілактичні програми вітчизняних та закордонних авторів, проводять дискусії, вікторини, рольові ігри тощо [2].
Ефективним засобом попередження негативних проявів у дитячому та молодіжному середовищі, формуванні здорового способу життя є профілактично-дозвіллєва діяльність (проведення інформаційно-просвітницьких ток-шоу, конкурсів-змагань) виступи театральних колективів із виставами профілактичного характеру, створення молодіжних web-сторінок.
Також важливу роль відіграє допомога в профілактичній роботі соціальним службам органи місцевого самоврядування, які встановлюють зв’язок з громадськими та міжнародними організаціями, який стимулює розвиток різних проектів та програм, що допомагають у роботі з дітьми та підлітками.
Так як у держави особливу стурбованість викликає негативний вплив наслідків вживання алкоголю та тютюну на стан соціальної адаптації молоді та підлітків, рівень їх здоров'я, культури, духовності, спроможності стати повноцінними членами демократичного суспільства, забезпечити розвиток нашої держави та збереження генофонду української нації, створюються комплексні профілактичні програми. Вони спрямовані на об'єднання зусиль органів місцевого самоврядування, фахівців у сферах освіти, соціального захисту, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, по роботі з сім'ями та молоддю, у справах неповнолітніх, працівників органів внутрішніх справ, недержавних громадських, релігійних, молодіжних організацій, засобів масової інформації міста, широких кіл міської територіальної громади на боротьбу з такими негативними явищами, а насамперед- на їх ефективне попередження [3;, 13;, 23].
Важливими методами профілактики є соціально-педагогічна діяльність в умовах сім’ї, де відбувається формування культу здорового способу життя, профілактика захворювань та дотримання гігієнічних правил, в тому числі психогігієни, культури міжродинних взаємин у повсякденному житті, фізична активність, загартовування організму, повноцінне харчування та запобігання шкідливим звичкам — палінню, алкоголізму тощо.
Серед найважливіших факторів, що мають вплив на здоров’я, а зокрема на ризик виникнення шкідливих звичок мають — особливості стилю та способу життя, психоемоційний мікроклімат в родині, де виховується дитина, характер стосунків батьків з нею.
Важливий внесок у профілактику негативних звичок у дитячому середовищі є така форма роботи з батьками, як — батьківські збори.
Методичні рекомендації соціальних педагогів класним керівникам, виступи на батьківських зборах [4;, 20;, 22].
Саме з метою надання класним керівникам конкретної методичної допомоги щодо організації, проведення заходів, спрямованих на співпрацю з батьками, нами була запропонована програма батьківської просвіти.
Намагаючись охопити для опрацювання з батьками широке коло питань, що стосуються виховання безпечної поведінки дітей, громадянської позиції, профілактики шкідливих звичок, теми згруповані навколо трьох основних змістовних ліній, що сприяють формуванню особистості:
— активна позиція щодо небезпек, що призводять до порушення прав людини та шкодять власному життю і здоров’ю;
— виховання свідомої громадянської позиції, мотивації до здорового способу життя;
— неприйняття шкідливих звичок.
Залежно від того, хто і як доглядає дитину, якими є стосунки між дорослими, серед яких виховується дитина, розвиток її може бути нормальним, прискореним або уповільненим.
За ряду несприятливих соціокультурних умов дитяче та підліткове середовище спрямоване на прилучення до нікотину, алкоголю, що різко погіршує стан фізичного та психічного здоров’я підлітків.
Пріоритетною позицією в ціннісній ієрархії займає соціально-педагогічна робота по формуванню ставлення до здоров’я як до цінності одночасно з підвищенням санітарної культури, пропаганди принципів здорового способу життя, проведення оздоровчих заходів.
Також у центрі ССМ діє програма профілактики наркоманії, алкоголізму та тютюнопаління «Допоможи собі» та програма «Сприяння просвітницькій роботі «рівний — рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя», що рекомендована Міністерством освіти і науки України з метою сприяння розумінню дітьми та молоддю переваг здорового способу життя. Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку діє профілактично-навчальна програма “Рости здоровим” [10;, 12;, 14].
Ще однією з ефективних форм профілактичної роботи стала система заходів, таких як: цикл інформаційних зустрічей проводиться серед дітей та підлітків. Теми: «Негативний вплив психоактивних речовин на організм людини», «Обійми тютюнового змія», «Ні» добровільному безумству!»
Семінари-тренінги «Моделювання та впровадження програм щодо формування здорового способу життя» для педагогів-організаторів та класних керівників з метою ознайомлення з новітніми тенденціями у галузі громадського здоров’я та вироблення основних навичок з моделювання програм щодо пропаганди здорового способу життя.
Однією з найефективніших форм та методів профілактики є ряд тренінгових програм для дітей та підлітків по профілактиці негативних явищ:
— «Твоє життя – твій вибір» з метою надання підліткам знання та сприяння формуванню умінь і навичок реалізації здорового способу життя, відповідального ставлення до власного життя, протистояння спокусі та тиску.
— «Спілкуємось та діємо» з метою ознайомлення підлітків з базовими положеннями теорії спілкування, і на основі цієї інформації сприяти формуванню в них навичок ефективної взаємодії.
— «Скажемо палінню та алкоголю – «Ні!»» з метою профілактики та зниження залежності від тютюнопаління та алкоголізму в дітей та підлітків.
Також однією з форм є практичні заняття. Для молодших підлітків середніх шкіл проводяться практичні заняття «Життєві історії», що підводять до усвідомлення та формування антинікотинової та антиалкогольної установки. Різноманітні акції.
До Міжнародного дня боротьби з тютюнопалінням та алкоголізмом: акція «Молодь за здоровий спосіб життя!» з метою пропаганди та популяризації здорового способу життя, формування позитивних життєвих цінностей [2;, 4;, 10;, 17].
Як бачимо, профілактичній роботі фахівці віддають перевагу масовим та груповим формам та методам профілактики, і, на жаль, значно менше індивідуальному підходу щодо соціально-психологічної допомоги дітям та підліткам з шкідливими звичками.Як свідчить аналіз статистичних та інформаційно-аналітичних даних, дуже важливо пам’ятати, що результативність профілактичної роботи з дітьми та підлітками залежить від знання причин, які їх зумовлюють [2;, 6;, 8].
2.2
Профілактика тютюнопаління та алкоголізму засобами інтерактивних технік
Інтерактивні форми є різновидом активних методів інформаційної роботи з молоддю, але разом з тим вони виділяються в окремий різновид практики, оскільки вимагають високого рівня як професійної підготовки працівника, так і відповідальності за результати впровадження цих форм у діяльність соціального педагога. Найважливішою проблемою їх застосування є рівень професійної та загальної інформаційної культури .
Окрім того, інтерактивні технології потребують певних змін в організації роботи соціального педагога. Потрібно створити план поступового впровадження інтерактивних технологій. Використання інтерактивних методів роботи з дітьми та підлітками – це лише засіб для створення комфортного середовища, такої атмосфери, яка б найкраще сприяла співпраці, порозумінню між молодими людьми і соціальним педагогом.
Так як в нашій роботі ми досліджуємо попередження та профілактику тютюнопаління та алкоголізму через інтерактивні технології, ми детальніше розглянемо таку форму роботи як тренінгові заняття.
Основніхарактеристики та методичні особливості організації тренінгів.
Серед усіх інтерактивних форм роботи з дітьми та підлітками тренінги розвиваються найбільш динамічно. Ефективністю, конфіденційністю, внутрішньою відкритістю, психологічною атмосферою, індивідуальною й груповою рефлексією та іншим тренінг приваблює всіх його учасників і зацікавлює тих, хто ще не брав у ньому участі.
Завдань, що їх доводиться вирішувати тренерам, теж дуже багато. Це можуть бути тренінги психотерапевтичні, тренінги, спрямовані на зростання, самопізнання, пошук сенсу життя, розвиток творчих здібностей, усунення комунікативних проблем. В нашій роботі ми більш зупинимось на тренінгових заняттях по профілактиці тютюнопаління та алкоголізму у дітей та підлітків.
Отже, для проведення профілактики тютюнопаління серед дітей та підлітків необхідно визначити мету, конкретизувати завдання, визначити зміст основних процедур, вибрати відповідні форми, методи, засоби роботи. Оскільки форми та методи профілактики мають різні можливості формування когнітивного, афективного, поведінкового компонентів поведінки підлітка, то одноразове їхнє застосування не забезпечить позитивних результатів. Профілактика тютюнопаління буде ефективною лише при умові систематичного, комплексного використання різних форм, методів, засобів в поєднанні з діяльністю, спрямованою на створення умов для повноцінної життєдіяльності та самореалізації дітей та підлітків [7;, 9;, 14;, 21].
Для того, щоб успішно і результативно провести тренінгові заняття, потрібноприблизно хоча б за місяць до проведення підготувати проект заняття, в якому чітко вказати: тему, сценарій проведення тренінгу, докладний план бесіди, тези лекції, перелік прикладів і ситуацій, що можуть бути використані в тренінгу, зміст практичної частини, роздавальний матеріал, методику проведення занять, методику використання наочності.
Успіх тренінгу залежить від реалізації принципу щирості й відкритості. Головне під час тренінгу – не обманювати. Інший важливий принцип – конфіденційність усього, що відбувається, без якої неможливо створити атмосферу психологічної безпеки й саморозкриття. Подробиці проведення заходу не виносяться за межі приміщення. Учасники не бояться, що зміст їхнього спілкування може стати загальновідомим [12;, 21;,22;, 24] .
Розробка тренінгових занять по профілактиці тютюнопаління та алкоголізму в дитячому та підлітковому віці на даний момент розвитку суспільства особливо доречна. Так як з кожним днем збільшується кількість людей молодого віку, які починають вживати алкоголь та починають палити.
Щоб краще дослідити динаміку поширення тютюнопаління в підлітковому віці, ми розробили анкету, що дасть нам змогу більш краще орієнтуватися у роботі по профілактиці для певного віку дітей [див. дод. В].
В нашій роботі ми дослідили закономірність в тому, що тренінгові форма профілактики найбільш ефективна у дитячому та підлітковому віці. Тому, розробляючи профілактичні заняття, старались підібрати найоптимальніші та найцікавіші повідомлення, вправи та техніки, для того, щоб це було доступно та легко такій категорії населення як діти та підлітки.
Враховуючи вікові особливості дитячої та підліткової аудиторії, ми визначили: найбільш оптимальний час проведення тренінгу (40 – 60 хв.) та чисельність групи (звичайно від 10 до 20 осіб). Загалом, у структурі тренінгу виділяються: вступна частина – привітання і обґрунтування теми (Для чого і кого? Чому? Навіщо?), – котра продовжується до 5 хв.; основна частина – вступна промова, вправа «Знайомство» (5хв), інформаційне повідомлення «Чому люди курять та вживають алкоголь?» (15 хв), гра-розминка «Хто найуважніший?», «Подарунок», гра «Побажання», інформаційне повідомлення «Міфи та факти про куріння та алкоголь», гра «Мені подобається в тобі…», – що займає 30 – 40 хв., і заключна частина, підсумки заняття, тривалість яких не перевищує 3 –5 хв. [див. додаток А;, Б].
Заняття побудовані так, щоб якомога доступніше донести власні знання про негативні наслідки поширення тютюнопаління та алкоголізму в підлітковому середовищі
Результативність тренінгового заняття багато в чому залежить від того, наскільки ретельно і продумано ведеться підготовка до нього, від розмаїтості форм його проведення. У зв’язку з цим усі питання, розглянуті разом з дітьми та підлітками, доцільно винести на загальне засідання чи обговорення, що складається з медичного працівника, соціального- педагога та психолога тощо.
Важливим етапом підготовки до тренінгу є з’ясування втактовній формі (задопомогою бесід, анкетування, тестування тощо) стилю життя молодого користувача, його взаємин з оточуючими людьми, з однолітками (чим живе його сім’я, які її соціальні установки, система моральних, духовнихцінностей тощо) [2;,12;,24] .
Аналіз проведення тренінгів показує, що в системі «соціальний педагог — дитина», стосунки повинні будуватисявідповідно до вимог професійноїетики, на підвалинах взаємної довіри й доброзичливості.У спільній роботі потрібно спиратися на все те позитивне, що є в людині, і вміти показати їй шляхи розвитку.
Тренінг суттєво відрізняється від традиційних форм роботи з дітьми та підлітками, оскільки зорієнтований перш за все назапитання та пошук. На відміну від традиційних, тренінгові форми мають на меті використання всього потенціалу людини: її компетентності(соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостійності, здатності до прийняття рішень, взаємодії тощо.
Важливо розуміти, що тренінг – це водночас цікавий процес пізнання себе та інших, спілкування, ефективна форма опанування знань, інструмент для формування умінь та навичок, форма розширення досвіду.
На сьогодні накопичено багато різних конкретних вправ, прийомів, процедур, технік проведення тренінгів, які успішно використовуються у груповій роботі.
2.3 Методичні рекомендації, щодо підвищення ефективності діяльності соціального педагога з попередження шкідливих звичок у дітей та підлітків
Таким чином, соціально-педагогічна профілактика тютюнопаління та алкоголізму в дітей та підлітків передбачає створення у кожного власної моделі поведінки, зорієнтованої на здоровий спосіб життя. Соціальний педагог має привернути увагу підлітків до проблеми, надати переконливу інформацію про ступінь ризику, допомогти виробити вміння та навички відповідальної поведінки, створити ситуацію соціально-психологічного комфорту й захищеності Об'єктом соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління в підлітковому середовищі виступають як окремі особи, соціальні групи, верстви населення, які зазнають негативного впливу від тютюнопаління, так і ті, хто своїми діями, поведінкою, стилем життя створює проблему, а також особи, соціальні групи й організації, від діяльності котрих залежить попередження причин виникнення даної проблеми та її наслідків.
В залежності від вибору об'єкта впливу розрізняють такі види соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління у дітей та підлітків: загальна профілактика охоплює широкі верстви населення даної вікової групи та спрямована на подолання найбільш загальних факторів і причин тютюнопаління; спеціальна профілактика, орієнтована на підліткові групи, котрі знаходяться в особливих умовах, які підвищують ризик тютюнопаління, загострення даної проблеми (групи ризику); індивідуальна профілактика, спрямована на окремих підлітків з метою подолання специфічних для них проблем.
В залежності від того, на якому етапі розвитку проблеми й її впливу на підлітків проводяться профілактичні заходи, визначають такі види соціально-педагогічної профілактики: первинна, вторинна і третинна. Первинна соціально-педагогічна профілактика тютюнопаління серед підлітків передбачає попередження проблеми задовго до можливого моменту її виникнення. Вона спрямована на створення сприятливих умов розвитку, збереження здоров'я, адаптації підлітка. Наприклад, батьки, педагоги прагнуть розвинути його активність, надають йому свободу вибору видів, змісту, форм діяльності, стимулюють ініціативу та самостійність, тим самим попереджуючи соціальну дезадаптацію. Завданням вторинної соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків є виявлення негативних відхилень у їхній поведінці, що дає можливість попередити їх подальший розвиток. Вторинна або рання профілактика ґрунтується на результатах діагностики соціальної ситуації розвитку конкретного підлітка, і є індивідуальною в плані корекції системи його життєдіяльності. Третинна соціально-педагогічна профілактика тютюнопаління серед підлітків — це цілеспрямована діяльність з метою попередження переходу відхилень у поведінці в більш складну стадію. Третинна профілактика містить заходи, які проводяться з підлітками, котрі мають відхилення в поведінці, і спрямована на попередження несприятливих їх наслідків та рецидивів [9;,15;,17].
Проблема тютюнопаління серед підлітків, обумовлена своєрідним взаємозв'язком біологічних, соціальних, психологічних й інших факторів і виникає в специфічних умовах. Однак, проаналізувавши загальну природу даної проблеми, можна визначити універсальне завдання соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків і розробити конкретну програму профілактичної роботи.
Причини тютюнопаління серед підлітків полягають, насамперед, у суперечності між умовами життєдіяльності та можливостями підлітка. Соціальні умови не дозволяють, перешкоджають йому задовольняти свої потреби, зокрема підліток, із-за власних якостей, виявляється нездатним задовольняти свої потреби в конкретних умовах свого існування або змінювати ці умови. Поряд з цим негативні соціальні умови впливають безпосередньо на підлітка, послаблюючи його адаптацію та перешкоджаючи його особистісному розвитку. З іншої сторони, підліток (група підлітків) своїми діями, поведінкою можуть ускладнювати умови своєї життєдіяльності. Тому соціально-педагогічна профілактика тютюнопаління серед підлітків повинна бути спрямована як на соціальне середовище, в якому вона виникає, так і на особистість, котра страждає від цієї проблеми.
Для проведення профілактики тютюнопаління та алкоголізму в дітей та підлітків необхідно визначити мету, конкретизувати завдання, визначити зміст основних процедур, вибрати відповідні форми, методи, засоби роботи. Оскільки форми та методи профілактики мають різні можливості формування когнітивного, афективного, поведінкового компонентів поведінки підлітка, то одноразове їхнє застосування не забезпечить позитивних результатів. Профілактика тютюнопаління та алкоголізму буде ефективною лише при умові систематичного, комплексного використання різних форм, методів, засобів в поєднанні з діяльністю, спрямованою на створення умов для повноцінної життєдіяльності та самореалізації дітей та підлітків [2;,10;,22].
Більшості курців-новачків смак сигаретного диму здається жахливим. Протягом першої ж хвилини зростає частота серцевих скорочень і за 10 хвилин може зрости на 30%. Якщо не курити впродовж 24 годин, пульс уповільнюється на 10 ударів за хвилину, але перша ж сигарета одразу пришвидшує серцеві скорочення. Куріння під час відеоігри, яка і без того збільшують частоту пульсу на 12 ударів за хвилину та підвищує систолічний артеріальний тиск на 15 мм ртутного стовпа, призводить до дальшого прискорення пульсу (приблизно на 30 ударів) і підвищення тиску (приблизно на 20 мм ртутного стовпа).
Коли ми кажемо підліткам, що їм не можна курити, бо вони ще діти, ми провокуємо їх доводити власну “дорослість” саме через куріння. Тому основний принцип, із якого варто виходити, надаючи їм допомогу, — це ставитися до них так само, як до людей будь-якого іншого віку. І хоча підлітки як курці мають певні особливості, головним є те, чим вони схожі на всіх інших прихильників куріння.Деяким соціальним педагогам буває складно розкрити себе перед дітьми, висловити своє особисте ставлення до проблеми, вони соромляться виявити некомпетентність у конкретних питаннях. Безумовно, не всі «створені» для інтерактивних форм роботи з молоддю, проте саме використання цих форм дає можливість для фахового зростання, для зміни себе, для навчання разом з клієнтами, тобто юнаками та дівчатами.
Зробити перший крок допоможе новий підхід до роботи, відповідно до якого соціальний педагог відверто може визнати себе «не фахівцем» і отримати «право» не знати відповіді на ті чи інші запитання (до того ж багато запитань будь-якого тематичного спрямування не мають однозначної або єдино правильної відповіді). З іншого боку, після кількох старанно підготовлених занять соціальний педагог зможе відчути, як змінилося ставлення дітей до нього, а також сама атмосфера – і це стане додатковим стимулом активізації заходів інтерактивного спрямування.
Нікотин створює низку ефектів, які сприймаються курцем як приємні, — зменшення дратівливості, схуднення, поліпшення уваги та психомоторного функціонування. Це є позитивним підкріпленням куріння, а наслідки ненадходження в організм нікотину, що з'являються через кілька годин після припинення куріння та тривають до чотирьох тижнів, створюють негативне підкріплення, що також ускладнює відмову від куріння. Це стосується будь-якої залежності, зокрема, алкогольної. Це може ускладнити роботу соціального педагога у профілактиці, але зупинятися не варто.
Всі речовини, котрі спричиняють залежність, змінюють свідомість людини, її ставлення до життя, здатність пристосуватися до умов соціального середовища. Ці речовини є перешкодою для усвідомлення та розв'язання життєвих проблем. Але ми повинні старатися допомогти дитині та підлітку переконатися самому, змінити свої думки і направити їх у правильне русло. Сприяти формуванню здорового способу життя без шкідливих звичок.
Підліток, що почав курити, перестає адекватно реагувати на труднощі або звичайні життєві ситуації, які потребують нових рішень. Відчуваючи дискомфорт, людина зазвичай відшукує його причину, визначає способи усунення, і, таким чином, просувається у своєму розвитку [5;,18;,20].
Ефективність профілактичної роботи залежить від дотримання основних її принципів: забезпечення права підлітка на вільний вибір своєї поведінки, обмеженої таким же правом інших людей, відмова від намагання маніпулювати ним; гуманний характер профілактики; добровільна участь у профілактичних заходах; безпечність профілактичних дій для підлітків; відповідність профілактичних дій віковим та індивідуальним особливостям підлітків; переконуючий характер профілактики.
Таким чином, на основі здійсненого аналізу визначається мета, завдання, зміст профілактики тютюнопаління відповідно до кожної цільової групи підлітків, а також ті форми, методи, засоби, за допомогою котрих вона буде проводитися [8;, 7;, 10].
ВИСНОВКИ
Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення. Сучасний стан суспільного життя України визначається як загальними рисами, притаманними великим містам, так і специфічними особливостями, зумовленими наявністю молодіжного середовища. Недостатньо уваги приділяється боротьбі з негативними звичками, а саме тютюнопаління та алкоголізму, тобто пропаганді серед дітей та підлітків здорового способу життя. І в цьому плані важливості набуває робота соціального педагога по подоланню негативних явищ в дитячому та підлітковому середовищі.
Отже, вирішуючи наші завдання ми дослідили історичний аспект виникнення шкідливих звичок у дітей та підлітків. І визначили, що куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов'язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII -XVIII столітті.
Історично так склалося, що вік першого контакту дітей та підлітків з наркотичними та токсичними речовинами, а зокрема алкоголем та тютюном, приблизно 13-15 років. Однак більшість підлітків зупиняється на перших спробах. Кількість тих, хто вживає такі речовини епізодично чи регулярно, становить від 1,5 до 4,0% для різних речовин.
Також ми з’ясували, що причинами поширення тютюнопаління та алкоголізму дітей та підлітків є насамперед, у суперечності між умовами життєдіяльності та можливостями підлітка. Соціальні умови не дозволяють, перешкоджають йому задовольняти свої потреби, зокрема підліток, із-за власних якостей, виявляється нездатним задовольняти свої потреби в конкретних умовах свого існування або змінювати ці умови. Поряд з цим негативні соціальні умови впливають безпосередньо на підлітка, послаблюючи його адаптацію та перешкоджаючи його особистісному розвитку. З іншої сторони, підліток (група підлітків) своїми діями, поведінкою можуть ускладнювати умови своєї життєдіяльності. Тому соціально-педагогічна профілактика тютюнопаління серед підлітків повинна бути спрямована як на соціальне середовище, в якому вона виникає, так і на особистість, котра страждає від цієї проблеми.
Визначили, що серед всіх методів, котрі застосовуються в процесі соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління та алкоголізму у дітей та підлітків, найефективнішими є методи профілактичної інтервенції (бесіда, диспут, створення ситуацій морального вибору, вправляння тощо). Формами соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління та алкоголізму у дітей та підлітків є наступні: усні журнали; тематичні виховні години; соціально-психологічні тренінги; зустрічі з медичними працівниками, представниками правоохоронних органів; доброчинні акції; зустрічі з підлітками, котрі позбавилися шкідливих звичок; тематичні вечори; вечори запитань і відповідей; конференції; КВК; спортивні свята; круглі столи; профілактичні консультації; ігрові години; вечори відпочинку; тематичні виставки; тематичні конкурси тощо.
А також ми розробили анкету для вивчення ставлення підлітків до тютюнопаління та заняття по профілактиці тютюнопаління та алкоголізму у вигляді тренінгових зустрічей [див. дод. А, Б, В], що в майбутньому дасть нам можливість досліджувати та сприяти попередженню негативних явищ у молодіжному середовищі.
Та на завершення сформулювали методичні рекомендації, щодо підвищення ефективності діяльності соціального педагога з попередження шкідливих звичок у дітей та підлітків.
Ми з’ясували, що для кращого результату застосування форм та методів профілактики соціальними педагогами, вона має ґрунтуватися на своєчасному виявленні та виправленні негативних інформаційних, педагогічних, психологічних, організаційних факторів, що зумовлюють відхилення в психологічному та соціальному розвитку дітей та підлітків, в їхній поведінці, стані здоров’я, а також в організації життєдіяльності та дозвілля.
продолжение
--PAGE_BREAK--