ДИПЛОМНА РОБОТА
“УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ВИКОНАННЯ РАНКОВОЇ ГІГІЄНІЧНОЇГІМНАСТИКИ УЧНЯМИ
МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ”
Зміст
Умовні позначення
Вступ
Розділ І. Ранкова гігієнічна гімнастика, як основа здоровогоспособу життя учнів молодшого шкільного віку
1.1 Місце, завдання і зміст гімнастики в режимідня школяра
1.2 Основні форми організації занять з гімнастикив школі
1.3 Значення ранкової гігієнічної гімнастики упроцесі гармонійного розвитку школяра
1.4 Ранкова гігієнічна гімнастика — основаздорового способу життя дітей молодшого шкільного віку
1.5 Особливості організації і виконання ранковоїгігієнічної гімнастики
1.6 Анатомо-фізіологічні особливості дітеймолодшого шкільного віку
Розділ 2. Методика, організація і контингентдослідження
2.1 Методика дослідження
2.2.1 Методика визначення рівня фізичноїпідготовленості
2.2 Організація і контингент дослідження
Розділ 3. Аналіз і узагальнення результатівдослідження
3.1 Вчителі фізичної культури і початкових класівпро зміст та методику проведення ранкової гігієнічної гімнастики та гімнастикидо занять
3.2 Апробація комплексів ранкової гігієнічноїгімнастики з вибірковим впливом на фізичні якості учнів молодшого шкільноговіку
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Умовні позначенняMx Середнє арифметичне Sx Стандартне відхилення середнього арифметичного Sms Стандартна похибка вибіркового середнього min Мінімальний показник max Максимальний показник P Показник достовірності t Критерій достовірності м Метри c Секунди
Вступ
Недостатній фізичний розвиток школяра спричинений, як показує практикатим, що формуванню фізичної культури в школі не приділяється належна увага. Триуроки фізичної культури в тиждень не здатні сприяти гармонійному фізичномурозвитку учня, а тим більше сприяти його духовному та інтелектуальномувдосконаленню. Це при тому, що фізична культура, як складова частина загальноїкультури суспільства спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних,морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійногоформування її особистості і одним із шляхів покращення цього стану є ширшевпровадження гімнастики у побут учнів [41,51].
На сьогоднішній день за даними “Міжнародної Організації Охорони Здоров’я”наша держава за рівнем захворюваності і тривалості життя займає 54 місце. Чоловікив середньому живуть 57 років, жінки 70 років. 60% дітей які поступають у школумають фізичний розвиток нижчий за норму. Більше 80% мають певні патології устані здоров’я. Існує реальна можливість покращити цей рівень. І одним ізшляхів може стати впровадження в побут життя виконання гімнастичних вправ і впершу чергу вправ ранкової гігієнічної гімнастики [7,22].
Проблемі ранкової гігієнічної гімнастики присвячено багато дослідженьвітчизняних і зарубіжних авторів. В їх полі зору були переважно такі питання:методика фізичного виховання молодших школярів [7;41;42;51]; форми, засоби іметоди використання засобів гімнастики у фізичному вихованні молодших школярів[9;11;15;24;33]; організація занять молодших школярів гімнастикою[10;19;20;29;31;52;55 та ін.]; вирішення оздоровчих проблем фізичного вихованнямолодших школярів [13;27;30;34;39].
На превеликий жаль проблемавпровадження в побут молодших школярів ранкової гігієнічної гімнастики, насьогоднішній день не знайшла кінцевого вирішення, що вимагає кардинальногоперегляду такого стану речей. Це і спонукало нас звернутись до пошуку шляхіввирішення вище піднятої проблеми.
Мета дослідження –вдосконалити процес фізичного виховання учнів молодших класів черезвпровадження у їх побут вправ ранкової гігієнічної гімнастики.
Гіпотеза дослідження –передбачалося, що виконання учнями молодших класів комплексів вправ ранковоїгігієнічної гімнастики в залежності від спрямованості по відношенню до розвиткуокремих фізичних якостей дасть змогу покращити загальний рівень фізичноїпідготовленості та успішності з фізичної культури.
Увідповідності з метою та гіпотезою перед дослідженням ставились такі завдання:
1.Вивчити стан виконання учнями молодшого шкільного віку ранкової гігієнічноїгімнастики вдома та стан проведення гімнастики до занять у загальноосвітніхшколах.
2.Дослідити та оцінити у відповідності до вимог Державних тестів і нормативівоцінки фізичної підготовленості населення України рівень фізичноїпідготовленості учнів молодших класів.
3.Розробити методичні рекомендації щодо покращення стану виконання учнямимолодших класів ранкової гігієнічної гімнастики.
Длявирішення завдань застосовувались наступні методи дослідження: Вивченнялітературних джерел і документальних матеріалів; теоретичний аналіз і синтез;педагогічне спостереження; опитування (анкетування); педагогічний експеримент;методи математично-статистичної обробки даних.
Об’єкт дослідження –процес фізичного виховання молодших школярів.
Предмет дослідження –зміст та особливості виконання учнями молодших класів ранкової гігієнічноїгімнастики.
Практична значущість –полягає у обґрунтуванні використання комплексів ранкової гігієнічної гімнастикивибіркової дії з метою покращення фізичних якостей молодших школярів.
Наукова новизнадослідження полягає у визначені комплексу організаційно-педагогічних умовудосконалення процесу виконання учнями молодшого шкільного віку вправ ранковоїгігієнічної гімнастики.
РозділІ. Ранкова гігієнічна гімнастика, як основа здорового способу життя учнівмолодшого шкільного віку
1.1 Місце,завдання i зміст гімнастики в режимі дня школяра
В програмі з фізичного вихованняучнів І-ХІ класів розділ гімнастики представлений у великому об'ємі в усіхкласах.
В І-ІV класах різні гімнастичнівправи займають 40-50% всього навчальногочасу, в V-ІХ класах — 20% i в Х-ХІ класах — 20-25%.Такимчином, гімнастиці належить значне місце у вирішенні основних завдань фізичноговиховання школярів.
В молодшому шкільному віцізасобами гімнастики вирішуються такі завдання:
- зміцнення здоров'я;
- сприяння правильномуфізичному розвитку і загартовуванню школярів;
- формування i впровадженняв школярів природних рухових навичок i вмінь;
- сприяння вихованню руховихякостей, формування правильної постави;
- вихованняморально-вольових якостей;
- формування навиківкультури поведінки;
- привиття учням гігієнічнихзнань i навиків;
- виховання в учнів стійкогоінтересу i звички до систематичнихзанять фізичною культурою i спортом.
В середніх класах ( V-ІХ ) учнізасвоюють більш широке коло занять про вплив фізичних вправ на організм, проправила загартовування, прийому водних процедур та повітряних ванн, про руховийрежим [6].
В Х-ХІ класах об'єм новогоматеріалу з гімнастики дещо зменшується, але підвищується інтенсивність вправщо застосовуються. По своєму характеру уроки з гімнастики наближуються доспортивного тренування. В старших класах учбовий матеріал пропонується впрограмі окремо для хлопчиків i окремо для дівчаток [32,33].
1.2 Основні формиорганізації занять з гімнастики в школі
На даний час в практиці роботишколи склалися i широко застосовуються, як урочні, так i позаурочні формизанять гімнастикою. До урочних форм відносяться учбові, секційні уроки, урокизагальної фізичної підготовки, спортивно-тренувальні i лікувальні.
Позаурочні форми занятьгімнастикою проводяться, як в режимі учбового, так i в режимі продовженого дняшколи, а також в вільний час.
До основних форм занятьгімнастикою в режимі учбового дня відносяться:
- гімнастика до занять ;
- фізкультурні хвилини iфізкультурні паузи ;
- гімнастичні вправи під часвеликих (продовжених) перерв і в режимі продовженого дня.
Позакласна робота з гімнастики вшколі здійснюється проведенням наступних форм:
- секції гімнастики,акробатики, художньої гімнастики;
- групи загальної фізичноїпідготовки (ЗФП);
До індивідуальних форм занятьгімнастикою відносяться:
- індивідуальна гігієнічнагімнастика (зарядка);
- виконання домашніх завдань;
- індивідуальні тренування;
- заняття атлетичноюгімнастикою.
Таким чином, для української школихарактерна велика різновидність форм занять гімнастикою, які призванізадовольнити потреби учнів в рухах.
Однак, як зазначають науковці [24]усунення хоч би однієї з форм занять гімнастикою призведе до порушеннябезперервності педагогічного процесу, неможливості забезпечити вирішення всіхзавдань фізичного виховання, так як кожна форма занять вирішує загальні iчасткові завдання.
Розумне співставлення урочних iпозаурочних форм занять дає можливість вчителю повноцінно вирішувати завданняфізичного виховання i ефективно сприяє впровадженню їх в повсякденний побут. Адля цього необхідно добре розібратися в суттєвості всіх форм занять, чіткоуяснити собі головне призначення кожного із них, знати зміст, методикуорганізації і проведення [24].
1.3 Значення ранкової гігієнічної гімнастики у процесі гармонійногорозвитку школяра
Виконання дітьми ранковоїгігієнічної гімнастики має велике значення для їх гармонійного і духовногорозвитку. Вона є необхідним додатком до уроків фізичної культури,фізкультурно-оздоровчих і спортивних занять в яких діти приймають безпосередньоучасть. Ранкова гігієнічна гімнастика повинна займати одне з провідних місць усистемі заходів спрямованих на зміцнення здоров’я, прищеплення життєвонеобхідних навичок і вмінь, стати одним з основних засобів формування основфізичної культури молодшого учня.
Щоденне виконання спеціальнопідібраних вправ, особливо вранці, зміцнює м’язи, збільшує рухливість суглобів,розвиває силу гнучкість та спритність, покращує координацію, формує школу рухіві робить їх точними.
Вправи ранкової гігієнічноїгімнастики при правильному виконанні привчають правильно дихати, розвиваютьдихальну систему, зміцнюють серцево-судинну та кістково-м’язові системи,розвивають загальну витривалість.
Заняття фізичними вправамиособливо корисні у ранкові години, в період переходу від сну до активногостану. Окрім безпосередньої м’язової радості, яка супроводжує заняття, вони“заряджають” дитину енергією та емоціями, прискорюють настання високого стануфізичної і розумової працездатності [30].
Поки людина спить, відпочивають нелише м’язи, а перш за все нервові клітини. Знижується інтенсивність всіх системорганізму. Все це нормальна фізіологічна реакція організму, яка характеризуєвідпочинок. Прокинувшись набуття активного стану вдається організму за 2-3години. Але цей період можна скоротити до 20-30 хвилин, і цьому якнайкращесприяє ранкова гігієнічна гімнастика.
За твердженням [40;54]фізіологічний механізм цього явища полягає в тому, що при виконанні фізичнихвправ з рецепторів м’язів, сухожилків і шкіри до мозку надходять потокиімпульсів, які підвищують збудливість центральної нервової системи, збудливістьнервових центрів. На активний робочий режим серцево-судинної і дихальних системвпливає прискорений рух міжклітинної рідини, що сприяє прискореному виділеннюпродуктів розпаду організму та шлаків. Кисень та поживні речовини в достатнійкількості поступають до всіх систем та органів організму, з’являється відчуттякомфорту, легкості тіла, енергійності рухів.
У молодшому шкільному віці покиокостеніння знаходиться ще в активній фазі вправи ранкової гігієнічноїгімнастики є цінним засобом, що сприяє формуванню правильної постави, запобігаєвикривленням хребта. Життєва необхідність виконання фізичних вправ особливозростає у період навчання дітей. У цей час діяльність школяра пов’язана зтривалим перебуванням у приміщенні та значними розумовими навантаженнями, щообмежують дитину в русі.
Як показують дослідження [46],заняття фізичними вправами сприяють не лише їхньому фізичному розвитку але іпозитивно впливають на розумовий розвиток, сприяють їхньому моральному,естетичному та трудовому вихованню, допомагають підвищити якість навчання.Кілька фізичних вправ, що їх діти виконують зранку допомагають добреорганізувати початок робочого дня, підвищують працездатність учнів на цілийдень, сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, що вивчається на урокахфізичної культури. Виконання фізичних вправ окрім іншого розвиває мисленнядитини, сприяє швидкому прийняттю рішень. Хто має краще розвинуті фізичніможливості той може кращих результатів досягнути в інтелектуальній сфері.
Для деяких дітей які невикористовують інших форм фізичного оздоровлення, ранкова гігієнічна гімнастиказалишається тим одним засобом фізичного тренування, збереження гнучкості, силита інших фізичних якостей. Вона допомагає вихованню сили волі: перемогти себе,почати і не зупинятись – важливий крок до шляху гармонії і здоров’я [53].
На превеликий жаль проблемавпровадження в побут молодших школярів ранкової гігієнічної гімнастики, насьогоднішній день не знайшла кінцевого вирішення, що вимагає кардинальногоперегляду такого стану речей [15,22].
1.4 Ранкова гігієнічна гімнастика основа здорового способу життя дітеймолодшого шкільного віку
Організація виконання дітьми вдома фізичних вправ має велике значення длягармонійного поєднання сімейного та суспільного фізичного виховання. Ці вправинеобхідний додаток до уроків фізичної культури, а також дофізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів у яких діти беруть участь [5].
Життєва важливість фізичних вправ у режимі сім’ї особливо зростає уперіод навчання дітей у школі. У цей час діяльність школяра пов’язана зтривалим перебуванням у приміщенні, а заняття у школі і виконання домашніхзавдань вдома значно обмежують дітей у русі.
За твердженням групи науковців та практиків [16;38;44], до занятьфізичними вправами у режимі сімейного побуту належать: ранкова гігієнічнагімнастика, фізкультурні хвилинки і паузи на перервах перед приготуваннямдомашнього завдання, виконання домашніх завдань з фізичної культури, ігри тавправи спортивного характеру на прогулянці. Основним змістом усіх цих занять єзнайомі із школи фізичні вправи, їх варіанти створені самим дітьми, а такожнародні ігри, що традиційно передаються в сім’ях з покоління в покоління.Важливо правильно визначити час і місце для таких занять дітей. Займатися вониможуть самостійно і разом з однолітками, товаришами під загальним наглядомбатьків або безпосередньо при їх участі. Важливо, щоб заняття дітей фізичнимивправами сприяли не лише їхньому фізичному розвитку, а й формуванню позитивнихрис характеру та поведінки, допомагали краще вчитися, успішно виконуватидомашні завдання. Але для цього дорослі повинні контролювати дії дітей,стежити, щоб вони не перевтомлювались й надто не нервували. Потрібно подбати іпро те, щоб у сина чи доньки було усе необхідне для занять спортом влітку івзимку.
Так для занять ранковою гігієнічною гімнастикою потрібні короткаскакалка, маленький м’яч, гімнастичний обруч діаметром 70-80 см (найкращепластмасовий), гімнастична палиця довжиною 75-80 см, діаметром 2,2 – 2,4 см,прапорці завдовжки 15х20 см або у вигляді трикутника. Для спортивних розвагдитині потрібні ковзани, лижі, санчата, велосипед та інший спортивний таігровий інвентар [22].
Ранкова гімнастика займає важливе велике місце у всій системі заходів,спрямованих на зміцнення здоров’я, прищеплення життєво необхідних навичок і єодним із основних засобів впровадження фізичної культури в повсякденний побутучнів молодших класів. Щоденне виконання фізичних вправ зміцнює м’язи, збільшуєрухливість суглобів, розвиває силу і гнучкість. Вдосконалюючи руховий досвідзасобами гігієнічної гімнастики рухи стають точними і пластичними, розвиваєтьсякоординація, спритність і гнучкість, та пластичність. Виконуючи гімнастичнівправи зранку учні привчаються правильно дихати під час фізичних навантажень, авправи з бігу і стрибків покращують рівень витривалості, що значно впливає насерцево-судинну систему.
Як показують дослідження [26;34;48] у молодшому шкільному віці процесокостеніння ще незавершений і вправи ранковою гігієнічної гімнастики несутьпозитивний вплив на вироблення правильної постави, запобігають викривленнюхребта.
Але основна відмінність ранкової гігієнічної гімнастики від інших занятьз фізичної культури в режимі дня школяра полягає в тому, що учні повинніпривчатися виконувати її самостійно. Отже систематичні заняття ранковоюгігієнічною гімнастикою сприяють вихованню у дітей сили волі, наполегливості ідисциплінованості, привчають до підтягнутості і свідомого виконання свогообов’язку.1.5 Особливості організації івиконання ранкової гігієнічної гімнастики
Якщо гімнастика до занять проводиться під керівництвом вчителя або учнівстарших класів і постійно контролюється зі сторони вчителя фізичної культури,то виконання вправ ранкової гігієнічної гімнастики контролюється лише батьками.Регулярність вправ, якість та багато інших факторів цілком залежить відсвідомості учнів, отже потрібна необхідна сила волі, щоб привчити себе щоднявставати в один і той же час, правильно і якісно виконувати фізичні вправи[45].
Ранкова гігієнічна гімнастика проводиться відразу після пробудження. Підчас сну діяльність окремих органів і всього організму в цілому знижуються,дихання стає поверхневим, не частим, уповільнюється серцебиття, усі м’язиорганізму розслаблюються, знижується кров’яний тиск. Після пробудження дитинаще залишається сонливою і до певного рівня загальмованою, процесижиттєдіяльності працюють не на повну потужність, а у сповільненому режимі.Ранкова гігієнічна гімнастика з наступним обтиранням або обливанням водоюсприяє швидкому переходу організму від стану сну до робочого стану –з’являється бадьорість, гарний настрій, готовність розпочати роботу [13].
Як показують дослідження [3;10] після 2-3 місяців систематичних занятьранковою гігієнічною гімнастикою м’язова система дитини міцніє, покращуєтьсяпостава, життєва ємність легень збільшується на 100-150 сантиметрів кубічних,розмах грудної клітки збільшується на 1-1,5 см, зростає сила м’язів. Дитинаперестає хворіти простудними захворюваннями її рухи стають спритнішими таузгодженішими.
У процесі занять ранковою гігієнічною гімнастикою засвоюються такожкорисні знання і навички з фізичної культури та гігієни (що таке правильнедихання, чому важливо правильно дихати і виконувати фізичні вправи, що такезагартування організму, тощо). Батьки повинні пояснити дитині, що треба дихатичерез ніс, оскільки повітря при цьому зволожується і очищується. Крім того придиханні через ніс до легень попадає на 25% більше повітря чим при диханні черезрот, цьому сприяють нервові закінчення розміщені у слизовій оболонці носа[3,10].
Школярам потрібно розповісти, що дихання має бути глибоким, а неповерхневим. Досягається це за рахунок видиху яки триваліший за вдих. Діти у6-9 років вчаться відчувати це за допомогою імітаційних вправ під час вигуків“ах”, “ух” імітуючи коління дров або інші трудові рухи. Вдих виконується підчас рухів, що сприяють розширенню грудної клітки (наприклад розведення рук всторони), а видих – звуженню грудної клітки (наприклад нахил вперед, в сторони,опускання і піднімання рук). Ранкова гігієнічна гімнастика має велике виховнезначення. Швидкий підйом з постелі, перехід до виконання вправ, а потім дообтирання водою вимагають вольового зусилля, наполегливості у здійсненніпоставленої мети. Діти привчаються розраховувати свій час. Ранкова гімнастикапоступово стає для них звичною справою, а перерва у її виконанні сприяєпорушенню ритму життя, що особливо небезпечно у молодшому шкільному віці. Осьчому ранкова гігієнічна гімнастика повинна стати частиною режиму школярамолодших класів [23,30].
Учні повинні засвоїти руховий режим, передбачений шкільною програмою зфізичної культури, знати правила загартування, виконання вправ ранковоїгігієнічної гімнастики, фізкультхвилинок та фізкультпауз. Завдання батьківдопомогти своїм дітям у цьому й проконтролювати їх. Насамперед потрібно дітямроз’яснити значення щоденних занять ранковою гігієнічною гімнастикою, викликатив них бажання виховувати свою волю, бути сильним загартованим. У школі вчительфізичної культури навчає учнів виконувати вправи ранкової гігієнічноїгімнастики і розучує з ними комплекси вправ на 3-4 тижні для самостійноговиконання вдома. Батькам варто поговорити з вчителем фізичної культури, якийдасть їм консультацію по організації ранкової гігієнічної гімнастики вдома, щобне було розбіжностей з шкільною програмою та вимогами до неї [49].
Особистий приклад тат і мам чудовий засіб заохочення і прилучення учнівдо занять. Якщо батьки самі виконують вправи, показують як правильно виконуватиїх, як дихати при цьому, пояснюють порядок виконання вправ – то це буде найкращимприкладом і переконанням ніж розмови про користь виконання вправ ранковоїгігієнічної гімнастики. Діти побачать, що вправи корисні бо їх виконуютьдорослі, а всі діти в молодшому шкільному віці хочуть стати дорослішими. Слідпам’ятати, що діти цього віку мають схильність виконувати ті вправи які даютьшвидкий ефект і бачити отриманий результат. І коли протягом короткого проміжкучасу діти не відчують наслідків від занять ранковою гімнастикою, то можутьприпинити виконувати вправи, або виконувати їх від випадку до випадку. Цетрапляється тоді коли батьки і вчитель фізичної культури недостатню увагуприділяють роз’яснювальній роботі. Кожний батько хоче, щоб його дитина булаздорова, добре вчилася, своєчасно виконувала домашні завдання. І діти також неменше бажають бути сильними, спритними. Завдання полягає в тому, щоб об’єднатиці бажання і використати їх з користю для здоров’я дітей [18].
Як організувати систематичні заняття ранковою гігієнічною гімнастикою? Першза все потрібно спланувати їх на досить тривалий час, наприклад на рік.Передбачувати поступову зміну та ускладнення комплексів вправ. Тобто потрібнорозробити чи вибрати вже з готових 10-12 комплексів. Особливу увагу потрібнозвернути на програму загартування.
Для ранкової гімнастики і обтирання треба звечора приготувати всенеобхідне: одяг, килимок, рушники, таз, посуд з водою, щоб до ранку вонанагрілась до кімнатної температури.
За встановленим сигналом треба негайно встати, це може бути нагадуваннябатьків, дзвінок будильника, тощо. Потім треба провітрити кімнату,запропонувавши дитині вийти з кімнати на цей час. Взимку вправи потрібновиконувати при відкритій квартирці, весною і восени при відкритому вікні,влітку потрібно намагатись проводити заняття на відкритому повітрі, спортивномумайданчику. Для ранкової гігієнічної гімнастики не потрібно велике приміщення2-3 кв. м. вільної від меблів площі, цілком достатньо щоб виконувати будь якийкомплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики. Враховуючи, що багато вправвиконуються в положенні сидячи або лежачи, слід приготувати чистий килимок, абодоріжку завдовжки 1.5-2 м., яку після занять треба прибрати та час від часучистити. Найкращий одяг для виконання вправ ранкової гігієнічної гімнастики вприміщенні, як для хлопчиків, так і для дівчаток – майка, труси, тапочки. Якщоє змога виконувати вправи на свіжому повітрі протягом усієї весни та осені втаких випадках в залежності від погодних умов можна одягати вітрозахиснийтренувальний костюм [36,43].
Як зазначають [11;25], до комплексів ранкової гігієнічної гімнастики дляучнів молодших класів включають загальнорозвиваючі та коригуючі вправи зматеріалу предмету фізична культура. Вправи повинні бути простими, не забиратибагато часу на виконання і мати, як оздоровчу, так і освітню спрямованість. Кожнезаняття ранковою гігієнічною гімнастикою потрібно починати з ходьби на місціпри виконанні у приміщенні і звичайної ходьби на повітрі. Коліна потрібнопіднімати якомога вище, рухи повинні бути вільними, розмашистими, спинувипрямити, голову тримати прямо. Зробивши 60-80 кроків можна переходити довиконання першої вправи. Перша вправа повинна сприяти глибокому диханню, атакож збільшенню рухливості грудної клітки та суглобів плечового поясу і рук.Ці вправи повинні нагадувати рухи на потягування і виконуватись в повільномутемпі. Наступні вправи повинні включати різноманітні рухи з вивчених вихіднихположень і мають на меті вплив на основні групи м’язів усього тіла. Добиративправи з таким розрахунком, щоб робота даних груп м’язів чергувалася звідпочинком інших.
Остання вправа в комплексі біг або стрибки на місці, їх призначення –впливати на органи кровообігу та дихання, активізувати роботу серця й легень,підвищити обмін речовин. Стрибки на місці і біг обов’язково змінюютьсяповільною, спокійною ходьбою протягом 2-3 хвилин із збереженням правильноїпостави. Виконувати вправи потрібно ритмічно, чергуючи напруження м’язів з їхрозслабленням. Тонус м’язів передньої поверхні тулуба природно має перевагу надтонусом задньої частини, що є однією з головних причин псування постави:сутулість, нахил голови вперед, опускання плечей. Тому під час проведення вправосновну увагу у молодшому шкільному віці потрібно приділяти зміцненню м’язівзадньої поверхні тулуба. Тут перевагу потрібно надавати таким вправам, як прогинаннятулуба назад і вправ пов’язаних з напруженням м’язів спини. Виконуючи вправипотрібно слідкувати за правильним диханням. Кожну вправу виконують 8-12 разів.Закінчується ранкова гігієнічна гімнастика водними процедурами.
Говорячи про ранкову гігієнічну гімнастику ми не рідко вживаємо слово“зарядка”. І це не випадково, щоб скоріше стряхнути з себе останки сну,звільнитися від сонливості, включитись в роботу, отримати заряд енергії. Його ідає ранкова гігієнічна гімнастика.
Зарядка не повинна втомлювати, перетворюватись в інтенсивне фізичнетренування, після якого необхідно відпочивати, відновлювати сили. Навпаки вонаповинна мобілізувати, настановлювати організм на робочий лад.
Зарядку можна виконувати за методикою яка пропонується по телебаченню чирадіо. Ці вправи переважно виконуються під музику і мають ряд переваг:
· виконуються в потрібномутемпі,
· оптимальну кількістьразів,
· позитивно впливають нацентральну нервову систему.
Після двох-трьох тижнів занять можна замінити частину вправ загальногохарактеру на спеціальні вправи які цілеспрямовано впливають на певні групим’язів, а також вправи на зменшення ваги тіла, якщо така є.
Вправи ранкової гігієнічної гімнастики сприяють профілактиці такихзахворювань як: остеохондроз, варикозне розширення вен.
До комплексів ранкової гігієнічної гімнастики потрібно добавляти вправи згантелями, еспандером, скакалкою, м’ячем, гімнастичною палицею. Це дозволитьіндивідуалізувати стандартний комплекс, урізноманітнити заняття та зробити їхбільш ефективними. Однак додатково підключати до комплексу ранкової гігієнічноїгімнастики багато вправ не варто так, щоб учень не стомлювався. Ранковагігієнічна гімнастика це перший крок до покращення здоров’я, потрібно пам’ятатипро це [12,27,31,37].
1.6 Анатомо–фізіологічні особливості дітей молодшогошкільного віку
Як показують дослідження [39], при плануванні фізичних навантажень наорганізм дитини, а до них відноситься і вправи ранкової гігієнічної гімнастики,потрібно враховувати анатомо-фізіологічні особливості організму притаманнікожному віковому періоду.
Під фізичним розвитком дітей і підлітків розуміється безперервнотриваючий біологічний процес. На кожному новому віковому періоді вінхарактеризується визначеним комплексом пов’язаних між собою, та з зовнішнім середовищем(при домінуючій ролі центральної нервової системи) морфологічних функціональнихякостей організму та спричиненими цими якостями запасом фізіологічних сил [39].
Організм дитини відрізняється відорганізму дорослого особливостями будови та функцій окремих органів та систем.Перш за все організм дитини знаходиться в стані безперервного росту тарозвитку. Збільшення маси тіла проходить не однаково з року в рік. Періодишвидкого росту замінюються періодами його сповільнення. Під час сповільненняросту спостерігається великий приріст маси тіла. Прискорення і сповільненнязівпадає з великими гістологічними змінами котрі переживає кісткова система.
Важливу роль в процесі перебудовикісткової системи відіграє харчування дитини. Так недостаток мінеральних солейта вітамінів в період глибокої морфологічної перебудови веде до значногосповільнення росту.
Збільшення темпу росту організмуспостерігається на першому та другому році життя. Також збільшення темпу роступросліджується в 6-7 років та з початком статевого дозрівання. В 6-7 роківвіковий приріст довжини тіла складає 8-10 см, при щорічному збільшенні маси на3-4 кілограми [14].
Багато морфологічних та особливофункціональних показників (життєва ємність легень, екскурсія грудної клітки,сила м’язів, витривалість при статичному навантажені та динамічній роботі,обмін речовин, енергетичні витрати організму) у дівчаток різного віку помітнонижчі ніж у хлопчиків [35].
Паралельно із збільшенням всієїдовжини тіла змінюються співвідношення пропорції окремих його частин. У дитиниз відносно великою головою, довгим тулубом та короткими кінцівками з вікомзмінюються розміри кінцівок та тулубу: голова стає відносно невеликою, тулубкоротким, а ноги довшими, що безумовно потрібно враховувати при плануваннінавчального процесу з фізичної культури та самостійних занять фізичнимивправами [17,19].
Шкіра орган з надзвичайно складноюбудовою та функціями, вона відіграє в функціюванні організму велику роль. Засвоєю будовою шкіра дитини багато в чому відрізняється від шкіри дорослого.Вона має менш розвинутий покривний шар, і більш багата кровоносними судинами.Тому всякі зовнішні прояви, в тому числі водні процедури, повітряні ванни,промені сонця позначаються на функціях шкіри на багато різкіше ніж у дорослоїлюдини.
В дітей молодшого шкільного вікушкіра особливо ніжна, тонка та легко вразлива. Ця обставина, а такожнедостатній опір шкіри до проникаючих в пори мікробів спричиняють до можливихзахворювань шкіри, а особливо під час і після занять фізичними вправами. Великуроль шкіра відіграє в процесі теплорегуляції теплового стану організму, так якчерез неї людина втрачає 85-90% утвореного тепла. У молодшому шкільному віцімеханізм теплорегуляції знаходиться на стадії розвитку. Тому у цьому віціособливо при заняттях на відкритому повітрі можливі випадки переохолодження аботеплового удару. Поступово з віком ця функція удосконалюється до рівня дорослоїлюдини.
Скелет у молодшому шкільному віці ще не сформований.Кісткова тканина формується поступово замінюючи хрящову тканину. У дітей вкістковій тканині переважають органічні елементи, що обумовлює високуеластичність скелету та легке виникнення деформацій при довготривалихнавантаженнях та неправильному положенні тіла [1].
Постійність шийної та грудноїкривизни хребта встановлюється тільки до 7 років. До цього віку в лежачомуположенні ці вигини згладжуються. Хребтова кривизна в поперековому відділівстановлюється лише в 17-18 років, зростання окремих кісток тазу ще незакінчено. Повздовжня та сідничні кістки зростаються в єдину безим’яну восновному до 17-18 років. Тому при стрибках дітей з висоти на тверду опоруможливе зміщення окремих тазових кісток з подальшим неправильним зростанням.
М’язи тулуба, спини, плеча,передпліччя та стегна стають належно розвинуті по відношенню до пропорцій ірозмірів тіла вже в 6-7 років. Але дрібні м’язи (наприклад м’язи кистей) щедалеко не розвинуті. Дітям цього віку притаманна висока рухливість і принеправильному дозуванні чи підборі вправ можна травмувати мілкі м’язи, що впершу чергу негативно, в психологічному аспекті, позначиться на мотиваціїшколярів молодших класів.
Органи дихання майже такі як і вдорослих, але в дітей необхідна легенева вентиляція досягається частотоюдихання [8].
Разом з розвитком дихальноїсистеми розвивається і серцево-судинна система. До 7-8 років закінчуєтьсяструктурна диференціровка опорної тканини серця, та досягає повного розвиткуйого центральний та периферійний нервовий апарат. М’язовий апарат серцяструктурно ще нерозвинений. Артерії в 7 річної дитини більші ніж у дорослоїлюдини. Об’єм крові який викидується серцем в артерії при кожному скороченні удитини менший ніж у дорослого. Тому серце виконує більшу кількість скорочень захвилину ніж у дорослих.
Потрібно пам’ятати, що у дітеймолодшого шкільного віку під дією сильних емоцій зростає різко кількістьсерцевих скорочень.
Кров постачає клітинам та органампоживні речовини і кисень. В 6-7 років в зв’язку з ростовим стрибком можливесповільнення в прирості числа еритроцитів і вмісту гемоглобіну. В 8 років спостерігаєтьсязнову підвищення в кількості гемоглобіну та еритроцитів. Кількість лейкоцитів водному міліметрі кубічному крові в дітей молодшого шкільного віку більша ніж удорослих. Лейкоциторна формула крові дітей молодшого шкільного вікувідрізняється від дорослих. Починаючи з 5-6 річного віку кількість нейтрофілівнезмінно росте, а кількість лейкоцитів зменшується. У дітей порівняно здорослими низька фагоцитарна функція. Тривала дія на організм дитини сонячнихпроменів спричинює продукування кістковим мозком великої кількості незрілихкров’яних тілець.
Щодо органів травлення то у дітейдовжина кишечника більша ніж у дорослих і багатша на мікрофлору та кровоноснісудини, це при тому, що м’язовий апарат органів травлення значно відстає урозвитку порівняно з дорослими, у зв’язку з цим і у них низька перистальтика.
Щодо залоз внутрішньої секреції тодо 7 років спостерігається різке зменшення активності зобної залози і паринаднирників, значний вплив щитовидної залози і гіпофізу, поява елементівстатевих залоз.
Органи відчуттів до 7 річного вікуу дітей є добре розвиненими. Єдиним зауваження може бути те, що при виконанністатичних навантажень зростає осмотичний тиск ока, який може привести дорозвитку і прогресування близорукості. Тому потрібно вправи пов’язані зстатичним навантаженням підбирати і пропонувати дітям досить обережно іобов’язково чергувати їх з динамічними.
Для дітей молодшого шкільного вікухарактерна нестійкість нервових процесів, підвищена збудливість кори головногомозку, яскравою є вираженість недостатнього внутрішнього активного гальмування.Цими якостями зумовлюється велика виснажливість нервових клітин кори головногомозку дітей і мала стійкість їхньої уваги.
Діти молодшого шкільного вікувідрізняються від дітей дошкільного віку тим, що в них проходить сповільненняросту тіла в довжину і більш інтенсивно набирається вага тіла. Проходитьпосилене функціювання всіх органів і систем організму. Покращуються івдосконалюються основні нервові процеси які характеризують тип вищої нервовоїдіяльності дитини. При виконанні фізичних навантажень дітьми молодшогошкільного віку не спостерігається великих відмінностей між дівчатками іхлопчиками викликаних особливостями статевого розвитку. Для дітей молодшогошкільного віку характерна велика рухливість, вони погано переносять статичненавантаження. Учні 1-2 класів навіть від сидіння за партою на протязі одногоуроку значно стомлюються. Тому для них потрібно широко пропагувати виконанняранкової гігієнічної гімнастики, організацію ігор під час великих перерв таінші види рухової діяльності [2,9,56].
У віці 7-9 років діти в насідокнедосконалості зрілості, нервової системи, швидко стомлюються при виконанніфізичних навантажень. Тому їм не слід давати вправи котрі вимагають великоїуваги, точної координації і особливо вправ пов’язаних з силовими статичниминавантаженнями.
Правильне фізичне навантаження для дітей молодшого шкільного віку повиннопідготувати дитину до плавного переходу від молодшого до середнього, відсереднього до старшого, від старшого до зрілого віку [4,50].Висновки до першого розділу
На основі вивчення літературних джерел з питань анатомо-фізіологічнихособливостей дітей молодшого шкільного віку, методичних особливостей виконанняучнями фізичних вправ, рухового режиму учнів визначено, що дитина у цьому віцімає природну потребу до руху і одним із шляхів вирішення цієї проблеми єсистематичне виконання учнями ранкової гігієнічної гімнастики, при врахуваннябіологічного розвитку та стану систем організму, як основи формування постійноїзвички до занять фізичними вправами. Всі підібрані вправи повинні відповідативіковим особливостям і підготовленості учнів, бути їм доступні. Вони повиннімати всебічний вплив на організм тих хто займається, залучати до руху найбільшукількість м’язів і суглобів організму.
Розділ ІІ. Методика, організація іконтингент дослідження
2.1 Методика дослідження
Кожнийетап мав певні особливості та вирішував специфічні завдання для вирішення якихзастосовувались наступні методи дослідження:
1.Вивчення літературних джерел і документальних матеріалів.
2.Теоретичний аналіз і синтез.
3.Педагогічне спостереження.
4.Опитування (анкетування).
5.Педагогічний експеримент.
6.Методи математично-статистичної обробки даних.
1.Вивчення літературних джерел і документальних матеріалів.
Упроцесі використання даного методу була отримана інформація про стан питання, щорозглядається. Особлива увага приділялась вивченню:
а)постанов,інструкцій і нормативних документів;
б)дидактичнихдосліджень з досліджуваних питань;
в)психолого-педагогічнихдосліджень з питань проведення гімнастики до занять та ранкової гігієнічноїгімнастики молодшими школярами;
г)публікаційавторів, що стосуються проблеми вдосконалення системи організації та проведенняранкової гігієнічної гімнастики учнями молодших класів;
д)методичнихрозробок, документів контролю фізичної підготовленості учнів молодших класів(робочі журнали, відомості);
е)робітз питань використання методів математичної статистики у педагогічнихдослідженнях.
2.Теоретичний аналіз і синтез застосовувались нами з метою вибору темидослідження, визначення його концепції та гіпотези.
3.Метод педагогічного спостереження був використаний для контролю поведінки учнівмолодших класів під час виконання комплексів гімнастики до занять і ранковоїгігієнічної гімнастики.
4.Метод опитування використовувався з метою отримання інформації з окремихпроблем дослідження. Анкета розроблялась з врахуванням загальноприйнятих вимог.
5.Педагогічний експеримент проводився у відповідності до загальноприйнятих нормта діалектичного методу пізнання.
6.Методи математично-статистичної обробки даних забезпечили визначення наступнихкількісних показників:
(Мх)-середнє арифметичне;
(Sх)-стандартне відхилення середнього арифметичного;
(Sms)-стандартна похибка вибіркового середнього;
(Xmin-Xmax)-розмах варіації;
(Р)-показник достовірності.
Обробкаданих проводилась на ЕОМ типу ІВМ РС за допомогою програм: Excel 8.0 forWindows.
7.Контроль за успішністю навчання учнів проводився за допомогою традиційноїметодики, яка передбачала використання певного комплексу контрольних заходів — форм контролю.
2.1.1 Методика визначення рівня фізичноїпідготовленості
Дослідженнярівня фізичної підготовленості проводилось за загальноприйнятою традиційноюметодикою, викладену в «Умовах виконання Державних тестів і нормативівоцінки фізичної підготовленості населення України» (табл. 2.1).
Таблиця2.1Визначення рівня фізичної підготовленості Рухові тести Досліджувана якість
Методика
Згинання і розгинання рук в упорі
Вис на зігнутих руках на перекладині
Стрибок в довжину з місця
Підйом в сід з положення лежачи
Силові можливості м’язів рук
Швидкісно – силові можливості м’язів ніг
Силові можливості м’язів живота
Державних тестів
Державних тестів
Державних тестів Човниковий біг 4 Х 9 метрів Координаційні можливості, спритність Державних тестів Нахил вперед з положення сидячи Розвиток гнучкості Державних тестів Біг 30 метрів Прояв швидкісних можливостей Державних тестів Біг 1000 метрів Рівень загальної витривалості Державних тестів
2.2 Організація і контингент дослідження
Приорганізації дослідження ми керувались вимогами, які широко викладені успеціальній літературі обумовлюють достовірність отримання результатів. Цівимоги насамперед, полягають у виборі об'єкту дослідження, визначенні йогоознак, необхідної кількості спостережень.
Проведенняексперименту як найважливішого засобу наукового пізнання вимагає чіткості підчас планування, послідовності введення нових умов, усунення сторонніх впливів,визначення кількісних та якісних змін, що відбуваються. Дані положення іхарактер дослідження дозволили визначити багатоетапність його організації, якаполягає у вивченні літературних джерел з піднятої проблеми; розробці іапробації експериментальних комплексів вправ для ранкової гігієнічноїгімнастики, аналізі одержаних результатів і підведення підсумків.
Дослідження здійснювалось у два етапи:
Напершому етапі (2006-2007) вивчено стан питання у теорії і практиці фізичноговиховання.
Надругому етапі (2007-2008) сформовано і апробовано комплекси ранковоїгігієнічної гімнастики для школярів молодших класів, проаналізовано результати,літературно оформлено роботу.
Організація дослідження
Анкетуваннявчителів початкових класів та вчителів фізичної культури проводилось намипротягом 2007 року. Зміст анкети для всіх респондентів був однаковий.Опитування проводилось з метою визначення думки фахівців, які проводять заняттяз фізичної культури з учнями молодших класів і зацікавлені у покращенні цьогопроцесу та рівня підготовленості дітей.
Рівеньфізичної підготовленості учнів молодших класів визначався шляхом тестуванняучнів другого класу протягом першого-другого тижня вересня місяця 2007 року.
Наоснові аналізу рівня розвитку показників фізичної підготовленості, нами проведеноподіл учнів на групи за відставанням у розвитку тих чи інших фізичних якостей.– експериментальна група (10 учнів). Контрольна група (12 учнів) ніякихдодаткових вправ не виконувала.
Повідношенню до рівня підготовленості розроблялись комплекси ранкової гігієнічноїгімнастики для виконання вдома під керівництвом і контролем батьків. Вправи вкомплексах ранкової гігієнічної гімнастики підбирались за принципом покращенняфізичних кондицій які відстають у розвитку і тим самим впроваджувався індивідуальнийпідхід, що розвитку фізичних якостей. Окрім того комплекси вправ носили:розвиваючий та підтримуючий характер. Підтримуючий характер носили комплексиякі рекомендувались учням з належним рівнем розвитку фізичних якостей, арозвиваючий учням з відставанням у розвитку.
Комплексивправ через класного керівника, вчителя фізичної культури та під час особистогоконтакту з необхідними методичними порадами давались батькам, щоб вониорганізували і проводили контроль за виконанням ранкової гігієнічної гімнастики.Попередньо з батьками було проведено методичне заняття з організації таметодики проведення ранкової гігієнічної гімнастики для учнів молодшогошкільного віку вдома. В процесі проведення експерименту проводились контрольнізрізи рівня фізичної підготовленості і вносились певні корективи та уточнення.
Вкінці другої четверті (грудень 2007 року) нами проведене повторне тестуванняконтрольної та експериментальної груп і визначено динаміку розвитку показниківфізичної підготовленості, та узагальнено результати дослідження.
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ !
Основні правила виконання ранковоїгігієнічної гімнастики
1. Гімнастика виконуєтьсяпісля відвідування туалету, в провітреному приміщені, на майданчику, стадіоні,парку тощо.
2. Вправи виконуються закцентуванням дихання і практично не виконуються вправи з затримкою дихання.
3. Кількість вправ 6-12,кількість повторів кожної вправи 4-16 разів.
4. Найбільше навантаження(ЧСС – 150) повинно бути після виконання 2/3 всіх вправ, в кінці зарядкинавантаження знижують, неповинна відчуватись втома.
5. Комплекс вправ змінюють нечастіше одного разу на місяць, але можуть виконуватись і більш тривалий час 2-3місяці. Проводиться зміна 2-3- вправ у комплексі.
6. Після виконання вправпротягом 2-3 місяців можна приступити до виконання вправ з обтяженням (легкимигантелями, еспандером).
7. Після ранкової гімнастикипотрібно прийняти водні процедури.
8. Потрібно слідкувати застаном організму вашої дитини. При перших ознаках перевтоми потрібно припинитивиконання вправ.
Симптоми втоми після навантаженнярізної величиниВеличина втоми Невелика Середня Надмірна Колір шкіри Незначне почервоніння Значне почервоніння Виникнення на шкірі плям, синюшності Дихання Прискорене Посилене Поверхневе, сильно прискорене Рухи Координовані, точні рухи Порушення точності рухів Не координовані рухи Увага Безпомилковість виконання дій Неточність у виконанні рухів Сповільнене виконання рухів і команд Пітливість Невелика Велика Різка з сольовим відкладенням Самопочуття Відсутність скарг Скарги на біль в працюючих органах Головний біль, нудота
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ !
Основні правила загартування
1. Необхідно переконатися внеобхідності загартування. Свідоме ставлення до загартування створить необхідніпотрібний психологічний настрій і забезпечить успіх.
2. Загартовуйте організмсистематично щодня протягом тривалого періоду
3. Умови і дозування змінюйтепоступово. Повітряні і водні процедури починайте влітку і продовжуйте восени ізимою, поступово знижуючи температуру повітря та води.
4. Привчайте організм досистематичного впливу подразників різної сили. Для цього перебувайте на вітрі,сонці у воді різної температури.
5. Урізноманітнюйте засобизагартування. Змінюйте холодові подразники тепловими і навпаки, застосовуючи вкомплексі сонячні, повітряні і водні процедури. Поєднуйте засоби загартування зфізичними вправами.
6. При загартуванні необхіднопам’ятати про індивідуальність, тобто температура повітря, води, тривалістьзагартування встановлюється відповідно до індивідуальних особливостей.
7. Загартування необхіднопроводити в хорошому настрої і так, щоб воно приносило задоволення.
8. Прохолодні та холодніванни необхідно поєднувати з фізичними вправами, темп виконання повинен бутитаким, щоб не переохолодити організм. Тривалість загартування повітрям 15-20хв. – вітром, 10 хв. В холодні періоди. Після повітряних ванн проводять водніпроцедури.
9. Водні процедурипроводяться безпосередньо після ранкової гімнастики, домашніх тренувань. Вонизастосовуються у вигляді обтирань (рушником, губкою), обливання, душ такупання. Обливання та душ необхідно починати приймати з температури води30-35°. Поступово температуру води знижують до 15° і нижче. Тривалістьпроцедури від 1 до 4 хвилин.
10. Купання це більш ціннийзасіб загартування. Його слід починати при температурі повітря і води не нижче18-20°, а закінчувати купальний сезон при температурі води не нижче 10-12° іповітря 14-15°. Кращий час для купання ранок і вечір. Час перебування у воді4-5 хв. Який поступово доводиться до 15-20 хв.
11. Загартування сонцемпроводиться у вигляді сонячних ванн. Найкращий час прийому сонячних ваннранішні години з 8 до 12 год. При прийомі сонячних ванн необхідно, щоб голова іочі були захищені від сонячних променів. Починати прийом сонячних ванн потрібноз 5-10 хв. і поступово збільшуючи до 2-3- годин. Після прийому сонячних ваннприймають водні процедури.
Контингент дослідження
Вдосліджені взяли участь 33 особи серед яких 23 учні молодших класів, 12вчителів фізичної культури, та вчителів початкових класів.
Дослідженняпроводилось на базі Озернянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Зборівського району.
Опитановчителів фізичної культури та початкових класів, що працюють у міських ісільських школах Тернопільської області.
Розділ ІІІ. Аналіз і узагальнення результатів дослідження
3.1 Вчителі фізичної культури і початкових класів про зміст та методикупроведення ранкової гігієнічної гімнастики
З метою вивчення думки фахівців галузі фізичного виховання щодо змісту іорганізації проведення ранкової гігієнічної гімнастики та гімнастики до занятьнами проведене опитування у вигляді анкетування вчителів фізичної культури тавчителів початкових класів. Зміст анкети для всіх респондентів був однаковий.
Такий склад респондентів нами обрано невипадково. Адже зацікавленість допроведення таких форм занять, як ранкова гігієнічна гімнастика та гімнастика дозанять повинна бути не тільки зі сторони вчителів фізичної культури, але й зісторони вчителів початкових класів, оскільки вони теж зацікавлені у всебічномурозвитку дітей молодшого шкільного віку.
Перше питання анкети стосувалось того, де потрібно виконуватиучням молодших класів ранкову гігієнічну гімнастику.
Більшість опитаних (79,75%)висловились за те, щоб проводити ранкову гігієнічну гімнастику вдома. Цепов’язано з тим, що вчителі фізичного виховання і початкових класів розуміють,що для проведення ранкової гігієнічної гімнастики в школі потрібні належнігігієнічні умови, так як після виконання вправ ранкової гімнастики, як і будьяких фізичних навантажень, потрібно прийняти водні процедури, що на даний час внаших школах є неможливим. Іншою умовою є те, що вправи ранкової гігієнічноїгімнастики виконуються одразу після пробудження.
У другому питанні анкети запитувалось: “Чи проводиться у вашій школігімнастика до занять?”
Більше двох третин (72,28 %) опитаних відповіли, що гімнастика до занятьне проводиться. З результатів анкетування видно, що в більшості шкіл гімнастикадо занять не проводиться. Це пов’язано з тим, як зазначає професор Шиян Б.М.(2003),що ця форма не приносить бажаних результатів з цілого ряду причин середнайбільш поширених називаються такі: вправи виконуються після сніданку; уповсякденній одежі; з обмеженими можливостями проведення гімнастичних процедур,а дехто навіть вважає організацію гімнастики перед заняттями надто складною.Проте досвід багатьох шкіл свідчить, що при дотриманні всіх необхіднихорганізаційних і методичних умов для проведення гімнастики до занять, труднощівможна уникнути. До таких умов можна віднести:
1). Чітке і реальне визначеннязавдань та глибоке розуміння значимості гімнастики до занять педагогічнимколективом школи.
2). Особиста зацікавленістькожного учня в “зарядці”.
3). Погодження з батькаминеобхідності більш раннього приходу дітей до школи.
4). Уміння усіх педагогів школивиконувати гімнастику до занять, а також керувати її виконанням.
5). Підготовка активу учнів імісць занять на повітрі та в приміщенні.
Третє питання стосувалось того, хто повинен бути ініціатором проведенняв школі гімнастики до занять.
Нами на розсуд респондентів булизапропоновані наступні варіанти відповідей: вчитель фізичного виховання,директор, педагогічний колектив. Більшість опитаних (88,5%) визначили, що такимініціатором повинен бути вчитель фізичної культури, другу позицію займає педагогічнийколектив (7%), третю — директор (4,5%).
Опитування додатковий раз підтвердило, що вчитель фізичної культуриповинен бути ініціатором тому, що він як ніхто інший володіє належною базоюзнань і вмінь для проведення гімнастики, добре розуміє її значення і позитивнийвплив на учнів. Вчителі предметники займають другу позицію, оскільки саме вонинайбільше контактують з дітьми в процесі навчання тому мають змогу і повиннізаохочувати їх до занять фізичними вправами, як основи здорового способу життя,а не обмежуватись лише викладанням свого предмету.
У четвертому питанні запитувалось: Де повинна на Вашу думкупроводитися гімнастика до занять з учнями молодших класів?
Більшість опитаних поставили на перше місце стадіон (33,25%), потім –спортзал (30,5), клас (27%) та коридор (9,25%) (табл.3.1.).
Таблиця 3.1 Результатиопитування (у %) з питання про місце проведення гімнастики до занятьОпитані стадіон спортзал клас коридор Вчителі фізичного виховання 35 34 24 7 Вчителі початкових класів 32 32 28 8 Загальний середній результат 33,25 30,5 27 9,25
Бажано щоб гімнастика до занять проводилась на свіжому повітрі, тоді вонабуде носити ще й загартовуючий характер, на що вказує переважна більшістьопитаних. Щодо виконання гімнастики до занять у спортзалі, то ідеальнимваріантом була б ситуація коли у школі є два спортивних зали. Один для дівчатчи учнів молодших класів, інший для хлопчиків чи старшокласників. Про класнукімнату мова зовсім йти не може, так як при виконанні фізичних вправ різкозростає споживання кисню і навіть провітрювання після проведення гімнастики дозанять не забезпечить належного гігієнічного стану класної кімнати. Коридортакож мало пристосований для гімнастики до занять. В крайньому випадку йогоможна використовувати для виконання вправ молодшими школярами.
П’яте питання анкети стосувалось того, у яких класах доцільнопроводити учням гімнастику до занять?
Більшість опитаних (77%) відповіли, що доцільно використовувати дануформу занять у молодших класах, так як виконання вправ гімнастики до занятьпоряд з ранковою гігієнічною гімнастикою є тим першим кроком за допомогою якогопроходить формування основ фізичної культури дітей молодшого шкільного віку. Зіншої сторони виконання вправ гімнастики до занять під керівництвом вчителя чиучня старшокласника сприяє більш швидкому засвоєнню фізичних вправ які вподальшому можуть використовуватись у комплексах ранкової гігієнічноїгімнастики і при самостійних заняттях.
Шосте питання стосувалось того, чи виконують(виконували б) Ваші діти ранкову гігієнічну гімнастку?
Більшість опитаних відповіло – “Ні” – 61,5 % і лише 38,5% відповіли“Так”.
І це при тому, що батьки які працюють вчителями фізичного виховання тапочаткових класів повинні як ніхто інший усвідомлювати значення фізичних вправі бути прикладом для своїх дітей та для інших сімей.
В сьомому питанні запитувалось “Чи робите ви ранкову гігієнічнугімнастку?”
Переважна більшість опитаних (89,25%) відповіла, що вони не виконуютьранкову гігієнічну гімнастику.
Таке ставлення батьків до власного здоров’я аж ніяк не може бутиприкладом унаслідування для дітей, особливо це стосується дітей молодшогошкільного віку, які хочуть бути дорослими і стараються повторювати діїдорослих.
Перші кроки в житті дитина робитьу своїй сім’ї, де поруч з нею батько і мати, які стають її першими вчителями.Виховання яке пройняте батьківською любов’ю йде до серця дитини, проникає в їїдушу і свідомість. Батьки є свого роду універсальними вихователями. Батькизнайомлять дитину з оточуючим світом. Навчають дитину культурі спілкування,сприяють формуванню естетичних смаків, та творчому розвитку дитини. Саме батькибачать ріст і розвиток дитини, кожну хвилину, кожний день – тому знають, щодитина потребує, що необхідно їй в даний період її розвитку. Це сприяє тому, щов сім’ї створюються найсприятливіші умови для психічного, фізичного, духовногоі розумового розвитку дитини. Позитивною стороною є і те, що батькикористуються у дітей великим авторитетом. Так заняття спортом або загартуваннясвого організму батьками є набагато сильнішим стимулом до наслідування ніжслова які не підтверджуються практикою. Зрозуміло, що фізичне виховання у сім’їповинно бути цілеспрямованим, систематичним і постійним. Лише тоді можнаговорити про формування особистої фізичної культури.
В восьмому питанні запитувалось: “Як ви думаєте, для чого потрібно виконуватиранкову гігієнічну гімнастику?”
Більшість опитаних відповіли, що ранкову гігієнічну гімнастику потрібновиконувати з метою зміцнення і покращення власного здоров’я (43,75 %). На другемісце респонденти поставили комбінацію відповідей які визначають значенняранкової гігієнічної гімнастики у процесі формування позитивного відношення дофізичної культури, покращення здоров’я та активізації всіх систем організму (17%). На третє місце — формування позитивного відношення до фізичної культури тапокращення здоров’я (14,5 %). Інші варіанти відповідей набрали менше десятивідсотків відповідей (табл. 3.2.).
Таблиця 3.2 Результати опитування (у %) з питання про значеннявиконання вправ ранкової гігієнічної гімнастикиОпитані Для формування ФК (1) Для покращення здоров’я (2) Для активізації уваги учнів (3) Варіанти 1+2+3 1+2 2+3 1+3 Вчителі фізичного виховання 4 41 8 24 17 5 1 Вчителі початкових класів 14 47 8 14 14 3 Загальний середній результат 9 43,75 6 17 15 7,8 2
Дев’яте питання анкети стосувалось того, чи дасть змогу виконанняучнями молодших класів ранкової гігієнічної гімнастики покращити рівеньзасвоєння знань на протязі дня.
Переважна більшість опитаних (90 %) відповіли – “Так”, 10,75 % — “Ні” і8,25 “Утрималось”.
Занепокоєння викликає низький відсоток відповідей “Так” серед вчителівпочаткових класів. Вони як ніхто інші повинні знати про позитивний впливранкової гігієнічної гімнастики на розумову працездатність дитини. Причинутакого становища ми вбачаємо у низькому рівні підготовки вчителів початковихкласів на що вказують відповіді на дев’яте питання анкети.
В десятому питання запитувалось: “Чи володієте Ви належноюбазою знань і вмінь для проведення ранкової гігієнічної гімнастики в молодшихкласах?”
Більшість опитуваних 89,75 % відповіли “Так”, тобто, що вони володіютьвідповідними знаннями та вміннями необхідними для проведення такої формизанять, як ранкова гігієнічна гімнастика, і лише 10,25 % відповіли, що вони неволодіють такими знаннями і вміннями.
Одинадцяте питання стосувалось того, що потрібно змінити для більшефективного впровадження ранкової гігієнічної гімнастики в побут молодшогошколяра.
Було запропоновано п’ять варіантів відповідей: а) підібрати цікаві вправи;б) виконувати вправи під музику; в) використовувати сюжетні вправи;г)виконувати вправи з учнями; д)певним чином заохотити учня.
На першому місці респондентипоставили виконання вправ під музику (30,50 %) на другому — підбір цікавихвправ (20,0 %), на третьому – певним чином заохотити учнів (19 %), начетвертому – виконувати вправи з учнями (18,25 %), і на п’ятому – виконаннясюжетних вправ (12,25 %).
Серед вчителів зі стажем роботименше десяти років на першому місці стоїть відповідь “а” – 23 %, на другому –“д” та “б” по 22 %, на третьому – “г” – 19 %, і останнє місце – відповідь “в” –14 %.
Серед вчителів зі стажем роботибільше десяти років перше місце віддано відповіді “б” – 39 %, друге місце –відповідь “г” – 19 %, третє місце посіли відповіді “а” та “д” – по 16 %,останнє — відповідь “в” – 10 %.
Вчителі фізичного виховання першемісце надали відповіді “б” – 27 %, друге місце – “д” – 23 %, третє місце надановідповіді “а” – 21 %, четверте місце – відповідь “г” – 17 %, і останнє п’ятемісце – відповідь “в” – 12 %.
Вчителі початкових класів першемісце надали так як і вчителі фізичного виховання, відповідь “б” – 34 %, другемісце – відповідь “а” – 20 %, третє місце – відповідь “г” – 18 %, четвертемісце – відповідь “д” – 15 %, і п’яте місце – відповідь “в” – 13 %.
В дванадцятому питанні запитувалось: “Чи знайомите Ви батьків зкомплексами ранкової гігієнічної гімнастики?”
Більшість опитаних (69,25 %)відповіли, що не знайомлять (табл. 3.3).
Таблиця 3.3 Результатиопитування (у %) з питання “Чи знайомите Ви батьків з комплексами ранковоїгігієнічної гімнастикиОпитані так ні Вчителі фізичного виховання 25 75 Вчителі початкових класів 35 65 Загальній середній результат 30,75 69,25
Аналіз таблиці 3.3 засвідчує, що робота з батьками учителями майже непроводиться, що не може відбитись на всьому стані шкільної фізичної культури ів першу чергу на рівні фізичного стану учнівської молоді.
В тринадцятому питаннізапитувалось: “Чи знайомитеВи учнів із значенням ранкової гігієнічної гімнастики?”
Переважаюча більшість опитаних (98,25 %) відповіли – “Так”, і лише 1,75 %відповіли, що не знайомлять учнів із значенням ранкової гігієнічної гімнастики.
Чотирнадцяте питаннястосувалось того, — чи єсистематичне виконання вправ ранкової гігієнічної гімнастики першим кроком доформування постійної звички до занять фізичними вправами, і тим самим доформування фізичної культури молодших школярів в цілому?
99,25 % опитуваних відповіли –“Так”, і лише 0,75 % відповіли – “Ні” серед них один процент належить учителямзі стажем менше десяти років, 1% — вчителі фізичного виховання та 1 % — вчителіпочаткових класів.
3.2 Апробація комплексівранкової гігієнічної гімнастики з вибірковим впливом на фізичні якості учнівмолодшого шкільного віку
В ході експерименту нами було запропоновано ряд комплексів ранковоїгігієнічної гімнастики які були спрямовані на розвиток і покращення такихфізичних якостей, як: сила, спритність, швидкість, гнучкість та витривалість.
Комплекси пропонувались довиконання наступним чином:
1. Для дітей які маютьнизький рівень розвитку тієї чи іншої фізичної якості (визначались зарезультатами тестування показників фізичної підготовленості та оцінювались увідповідності з таблицями оцінки Державних тестів) – розвиваючі комплекси.
2. Для дітей які мають рівеньпоказників фізичної підготовленості середній і вище – підтримуючізагальнорозвиваючі комплекси.
Дослідження показало, що середнійбал з бігу на 1000 м на початку експерименту становив 3,73±0,24, а позакінченню 3,85±0,19 бали. В цьому тесті пройшли найменші зрушення. Причинуцього ми вбачаємо у тому, що експеримент проводився у зимовий час і ми не мализмоги вплинути суттєво на розвиток витривалості. Запропоновані нами комплексивиконувались у приміщенні і переважно носили підтримуючий характер, або булиспрямовані на розвиток спеціальної витривалості.
У виконанні тесту згинання ірозгинанні рук в упорі лежачи від підлоги ці ж показники становили відповідно2,6±0,2 проти 3,28±0,25 бали. Досить вагомі зрушення спостерігаються увиконанні тестів вис на зігнутих руках та стрибок в довжину з місця та нахилвперед з положення сидячи результати якого покращились майже у два разипорівняно з вихідним рівнем (табл. 3.4.). Такі значні зрушення у розвиткушвидкісно-силових та силових можливостей, а особливо у показниках гнучкості(виконання нахилу вперед) пояснюються тим, що ці якості мають швидкий ефектдосягнення середніх результатів, що не скажеш про загальну витривалість.
Таблиця 3.4 Оцінка результатівтестування показників фізичної підготовленості учнів молодшого шкільного вікуТести Біг 1000м Віджи-мання вис на зігнутих руках Підні-мання тулуба Стрибок в довжину Човнико-вий біг 4х9м Нахил вперед Етапи дослід-ження 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 Mx 3,73 3,85 2,6 3,28 3,33 4,19 3,27 3,71 2,85 3,61 2,7 3,04 1,85 3,85 Sx 1,14 0,91 0,9 1,16 1,16 0,79 1,05 0,94 1,16 0,72 0,99 0,51 1,92 0,96 Smx 0,24 0,19 0,2 0,25 0,25 0,17 0,22 0,20 0,25 0,15 0,21 0,11 0,42 0,20 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Більш яскраво динаміку покращенняпоказників фізичної підготовленості ми можемо прослідкувати при аналізісередніх величин виконання тестів. Причиною такого аналізу служить те, щотаблиці оцінки Державних тестів, а в нашому випадку оціночні зони, мають доситьзначні границі. Так при аналізі результатів з бігу на 1000 м зрушення в балахстановить лише 0,12 бала, а у середніх величинах цей показник становить 11 с. Зіншого боку, якщо розібратись більш детально, результат у балах показаний учнемдо експерименту і по його закінченню відповідає рівню який оцінюється у трибали. Такий стани речей аж ніяк не може стимулювати учнів до покращеннярезультатів і тим самим заохотити їх до систематичного виконання комплексівранкової гігієнічної гімнастики. Інша справа показати дітям реальні результатиде зрушення прослідкуються більш яскравіше (табл. 3.5.).
Таблиця 3.5 Результатитестування показників фізичної підготовленості учнів молодшого шкільного вікуТести Біг 1000м Віджи-мання Вис на зігнутих руках Підні-мання тулуба Стрибок в довжину Човнико-вий біг 4х9м Нахил вперед Етапи дослід-ження 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 Mx 5,40 5,29 6,16 10,7 7,57 11,09 23,16 28,9 118,7 127,4 13,49 12,83 3,95 9,19 Sx 0,50 0,50 6,47 5,20 5,32 3,37 7,65 5,74 13,65 10,04 0,88 0,674 0,37 3,18 Smx 0,11 0,10 1,41 1,13 1,16 0,73 1,67 1,25 2,98 2,19 0,19 0,14 0,12 0,69 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Прослідкувати більш яскравішединаміку покращення показників фізичної підготовленості можна проаналізувавшикількість негативних і позитивних оцінок отриманих учнями за виконання того чиіншого рухового тесту до впровадження експериментальної методики і післязакінчення експерименту (табл. 3.6.).
Таблиця 3.6
Кількість незадовільних оцінок(2 бали і нижче) отриманих учнями молодшого шкільного віку при виконаннярухових тестів на початок експерименту (оцінювання за методикою Державнихтестів)Тести Біг1000м Віджимання Вис на зігнутих руках Підйом тулубу в сід Стрибок в довжину Човниковий біг 4х9м Нахил вперед Сума негативних оцінок Учні Б-ль 6 Б-р 1 Б-о 5 Б-й 3 Г-й 1 Г-а 1 Д-к 3 Д-д 4 З-а 5 К-о 1 К-а 3 К-к П-о 1 П-в 5 П-а 1 П-н 5 Р-н 2 С-к 3 Р-н Я-ш 4 С-а 4 Сума 3 12 8 6 5 10 14 48
Як ми бачимо з таблиці 3.6. допочатку експерименту найбільша кількість оцінок 2 бали і нижче було отриманоучнями за виконання тесту нахил вперед з положення сидячи (14 учнів) тазгинання і розгинання рук в упорі лежачи від підлоги (12), далі ідуть тести –човниковий біг 4х9 м (10), вис на зігнутих руках (8), піднімання тулубу зположення лежачи на спині (6), стрибок в довжину з місця (5) та біг 1000 м (3).Загальна кількість негативних оцінок 2 і нижче бали отриманих учнями завиконання рухових тестів до експерименту становить 48.
Такий стан речей можна пояснити тим,що розвитку гнучкості вчителями фізичної культури не приділяється належноїуваги. Щодо низьких результатів показаних учнями при виконання тесту човниковийбіг 4х9 м то він пояснюється з одного боку тим, що діти раніше не зустрічалисьз руховою діяльністю даного типу, а з іншого низьким рівнем координаційнихможливостей.
Низькі показники розвитку силовихможливостей спричинені тим, що діти у цьому віці ще не можуть виконувати вправиперебороючого характеру і до відмови. У них розвиток вольових можливостейзнаходиться ще на досить низькому рівні. Для даного вікового періоду найбільшдоцільними будуть вправи загальнорозвиваючого характеру, які носять динамічнийхарактер.
Низький відсоток негативних оцінокотриманих учнями при виконанні тесту на витривалість можна пояснити тим, що якпоказали наші спостереження, в дітей молодшого шкільного віку досить сильно,можна сказати навіть на підсвідомому рівні розвинуте відчуття лідерства. От іпри виконання тесту біг на 1000 м де приймають участь одночасно всі учні і денеозброєним оком видно результат, найяскравіше проявилась ця якість, про що нескажеш при виконанні тестів силового характеру та на гнучкість.
Зазначимо, що дана таблицяпослужила нам для впровадження комплексів ранкової гігієнічної гімнастикивибіркової спрямованості, в залежності від відставання тієї чи іншої якості.Окрім того дана таблиця використовувалась для заохочення батьків з метоювпровадження в побут їх дітей ранкової гігієнічної гімнастики.
Після виконання комплексів вправранкової гігієнічної гімнастики були отримані наступні результати (табл. 3.7.).
Таблиця 3.7
Кількість незадовільних оцінок (2 бали і нижче,оцінювання за методикою Державних тестів) отриманих учнями молодшого шкільноговіку при виконання рухових тестів на момент закінчення експериментуТести Біг1000м Віджимання Вис на зігнутих руках Підйом тулубу в сід Стрибок в довжину Човниковий біг 4х9м Нахил вперед Сума негативних оцінок Учні Б-ль 2 Б-р 1 Б-о 2 Б-й 1 Г-й Г-а Д-к 1 Д-д З-а К-о К-а 1 К-к П-о П-в 1 П-а П-н 1 Р-н С-к Р-н 2 Я-ш С-а 1 Сума 6 3 4 13
З таблиці 3.7. ми бачимо, що післяпровадження в практику експериментальної методики кількість оцінок 2 бали інижче із 48 зменшилось до 13.
Повністю покращились результативиконання таких тестів як: нахил вперед, стрибок в довжину з місця, вис назігнутих руках та біг на дистанцію 1000 м. На 50% покращились результативиконання тестів на розвиток спритності, сили м’язів живота та рук.
Прослідкувати зміни динамікипокращення результатів виконання рухових тестів можна на рисунку 3.1.
/>
Висновки до третього розділу
1. Результати анкетування яскравозасвідчили що:
- більшість опитанихрозуміють значення ранкової гігієнічної гімнастики яку рекомендують виконувативдома;
- у більшості шкіл депрацюють опитані вчителі не проводиться гімнастика до занять;
- ініціатором проведеннягімнастики до занять повинен бути вчитель фізичної культури і у цьому процесійому повинні допомагати вчителі предметники і адміністрація школи;
- гімнастика до занятьповинна проводитись на свіжому повітрі, як виключення можливе її проведення укоридорі школи і зовсім недопустимим вважається проведення гімнастики до занятьу класній кімнаті;
- більшість дітей опитаних,та й самі опитані не виконують ранкової гігієнічної гімнастики та не знайомлятьбатьків своїх учнів з вправами ранкової гігієнічної гімнастики, при цьомупереважна більшість опитаних визнала домінуючу роль “зарядки” для збереження івідновлення здоров’я та покращення рівня засвоєння знань учнями протягомнавчального дня, знайомлять своїх учнів з комплексами вправ;
- більшість опитанихволодіють належною базою знань і вмінь необхідною для проведення ранковоїгігієнічної гімнастики у молодших класах, але певне занепокоєння викликаєвідсоток вчителів початкових класів, які не мають належної підготовки з даногопитання.
- найбільш дієвим засобомпокращення стану впровадження в побут молодших школярів ранкової гігієнічноїгімнастики опитані вважають виконання вправ під музику та підбір цікавих вправ.
2. Дослідження рівня фізичної підготовленості учнів молодших класіввиявило, що він знаходиться на низькому рівні. Особливо відстають у розвиткутакі рухові якості, як гнучкість, спритність, сила.
3. Використання комплексівранкової гімнастики вибіркової спрямованості дали змогу покращити показникифізичної підготовленості учнів молодших класів.
Висновки
1. Проаналізувавши доступну нам наукову літературу з проблемивпровадження в побут учнів молодшого шкільного віку ранкової гігієнічноїгімнастики ми визначили, що:
- Питання впровадження вправ ранковоїгігієнічної гімнастики в побут молодшого школяра є недостатньо вивченим, щопозначається на всьому процесі фізичного виховання учнів.
- В більшості опрацьованих нами літературнихджерел описується значення ранкової “зарядки”, а мало уваги приділяєтьсяспособам впровадження і шляхам удосконалення виконання ранкової гігієнічноїгімнастики учнями молодшого шкільного віку.
- Недостатня увага приділяється такому питанню,як місце вчителя фізичної культури і учителів-предметників в процесівпровадження ранкової гігієнічної гімнастики учнів молодшого шкільного віку.
2. Дослідження стану виконання учнями молодшого шкільного віку ранковоїгігієнічної гімнастики виявило, що: переважна більшість дітей та їх батьків невиконують ранкової “зарядки”. Це при тому, що в загальноосвітніх школах непроводить така форма занять фізичними вправами як гімнастика до занять, якачастково могла б замінити ранкову гігієнічну гімнастику.
3. Тестування учнів молодших класів на предмет визначення їх рівняфізичної підготовленості виявило дисгармонійність у розвитку окремих фізичнихякостей.
Низький рівень розвитку виявлено у таких якостях, як гнучкість, сила таспритність.
4. Розроблені нами комплекси ранкової гігієнічної гімнастики вибірковоїспрямованості окрім покращення рівня показників фізичної підготовленості даютьзмогу сприяти заохоченню учнів до виконання вправ ранкової “зарядки”, а аналіззагального рівня фізичної підготовленості у переконливій формі, показатизначення виконання вправ ранкової гігієнічної гімнастики.
Список використаних джерел
1. Адаптація організму учнівдо учбового та фізичного навантаження / Під ред. А.Г. Хрипкової, М.В.Антропової. – М.: Педагогіка, 1982. – 232 с.
2. Андрощук Н.В.,Дзюбановський А.Б., Леськів А.Д. Радість руху. – Тернопіль.: СМП “Астон”, 1999.– 114 с.
3. Бальсевич В.К. Физическаякультура для всех и каждого. – М.: Физкультура и спорт, 1988. – 134 с.
4. Бендель В.П., КовальчукК.М., Завацький В.І. Цілеспрямовані дії фізичних вправ на розумовупрацездатність людини. Навчальний посібник. – Луцьк.: “Надстир’я”, 1996. – 104с.
5. Богданов Г.П., Козлов В.Й.Занимайтесь всей семьей. – М.: Физкультура и спорт, 1987. – 46 с.
6. Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф.Руховий режим учнів початкових класів. Навчальний посібник. – 2-ге вид.перероб. і доп. – К.: Радянська школа, 1989. – 190 с.
7. Борисенко А. Системафізичного виховання учнів початкової школи Фізична культура і здоров’я сім’ї //Фізичне виховання в школі. – 1997. — №2. – С.15-18.
8. Булич Э.Г. Физическаякультура и здоровье. – М.: «Знание», 1981. – 357 с.
9. Васильков Г.А. Гімнастикав режимі дня школяра. – К.: Здоров’я, 1972. – 15 с.
10. Васильков Г.А. “Гімнастику– юним”. – К.: Здоров’я, 1978. – 98 с.
11. Гімнастика: краса іздоров’я / Ж.А. Білокопитова, Л.М. Мовчан, Н.А. Щербакова. – К.: Здоров’я,1991. – 134 с.
12. Гріненко М.Ф., РешетніковГ.С. Починайте день з зарядки! – М.: “Знання”, 1981. – 28 с.
13. Гріненко М.Ф. Шлях доздоров’я. – К.: Здоров’я, 1981. – 100 с.
14. Губа В.П. Что может Вашребенок. – М.: Сов спорт, 1991. – 34 с.
15. Гуменюк М.П. Розвитокморально-вольових якостей засобами фізичної культури і спорту. – К.: ”Знання”1979. – 68 с.
16. Дмитренко Т.І. Спортивнівправи та ігри для дітей дошкільного віку. – К.: Рад школа, 1983 – 168 с.
17. Коваленко В.Н. Лікарськийконтроль в фізичному вихованні. – М.: Фізкультура і спорт, 1956. – 468 с.
18. Кононко О.Л. У світраннього дитинства. – К.: Рад. школа, 1985. – 86 с.
19. Кризель М., Кризель У.Детская гимнастика / Под. ред. Р.И. Сейфулина. – Л.: Учпедгиз, 1962. – 16 с.
20. Коренберг В.Г. Твоягимнастика. – М.: Физкультура и спорт, 1977. – 386 с.
21. Качеров О., Козетов І.,Тупіца Ю. Фізична культура і здоров’я сім’ї // Фізичне виховання в школі. –1998. — №2. – С.52-55.
22. Качеров О., Козетов І.Здорова родина – здорове суспільство Фізична культура і здоров’я сім’ї //Фізичне виховання в школі. – 1998. — №2,4. – С.26-29.
23. Лаптев А.П., А.А. Минх.Гігієна фізичної культури і спорту. – М.: Фізкультура і спорт. 1979. – 408 с.
24. Леськів А.Д., АндрощукН.В., Мехоношин С.О., Дзюбановський А.Б. Форми і засоби фізичного вихованнямолодших школярів. – методичний посібник.: Тернопіль “Астон”, 1997. – 108 с.
25. Лисицкая Т.С. Ритм +пластика. – М.: Физкультура и спорт, 1987. – 324 с.
26. Лященко Г.І. Фізіологічніособливості дітей дошкільного віку. – К.: Рад. школа, 1982. – 196 с.
27. Латигіна Л. Сонячнамолодість. – К.: “Молодь”, 1958. – 46 с.
28. Морфофункціональне дозріванняосновних фізіологічних систем організму дітей дошкільного віку./ Під. ред. В.М.Антронової і М.М. Кольцової. – М.: Педогогіка, 1983. – 124 с.
29. Машина Т.И., ВодопяноваН.Є. Эта многоликая гимнастика. – Л.: Лениздат 1989. – 98 с.
30. Мурза В.П. Фізичні вправиі здоров’я. – К.: Здоров’я, 1991. – 246 с.
31. Николаев В.Р., СиняковА.С. Бодрость на весь день. – М.: Сов. спорт, 1991. – 45 с.
32. ДриганецьО.В., Огниста К, М., Єднак В.Д., Огнистий А.В. Особливості фізичноїпідготовленості дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університетуім.В.Гнатюка.-№4.-1999. – С. 60-64.
33. Огниста К.М. Гімнастика,як один із засобів формування основ фізичної культури молодших школярів // Зб.наук. статей. ЛДІФК «Сучані проблеми розвитку теорії і методики гімнастики».Львів, 1999. – 37-39.
34. Орешкин Ю.А. К здоровьючерез физкультуру. – 2е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 1990. – 168 с.
35. Петровський В., Поліщук Н.Опанування рухових дій дівчатами молодшого шкільного віку // Фізичне вихованняв школі. – 1998. — №4. – С. 29-32.
36. Проскура О.В., ШибицкаЛ.О. Як учити найменших. – К.: Рад. школа, 1982.
37. Рощенко В., Столітенко В.Самостійні заняття учнів фізичними вправами Фізична культура і здоров’я сім’ї// Фізичне виховання в школі. – 1998. — №3. – С.15-18.
38. Сарапулова Є.Фізкультхвилинка – це серйозно Фізична культура і здоров’я сім’ї // Фізичневиховання в школі. – 1997. — №4. – С.20-22.
39. Софронова Г.Б. Движение залогздоровья. – М.: «Знание» 1980. – 204 с.
40. Спешнєв Ф. Ранковагімнастика. – К.: “Молодь”, 1950. – 8 с.
41. Теорія та методикафізичного виховання / Під. ред. Шияна Б.М. – М., 2003 с. 268 с..
42. Теорія та методикафізичного виховання / Під. ред. Ашмаріна Б.М. – М., 1990. – 380 с.
43. Титаренко Т.М. Моральневиховання дошкільників у сім’ї. – К.: Рад.школа, 1985. – 290 с.
44. Уварова З.С., Сорочек Р.Г.Гимнастика для детей раннего возраста. – М.: Медидина, 1965. – 350 с.
45. Фізичне виховання в сім’ї/ Сермєєв Б.В. – К., 1986. – 68 с.
46. Физическая культура людейраннего возраста (биологические основы) Под. ред. А.В. Коробкова. – М.:Физкультура и спорт. 1962. – 580 с.
47. Фомин Н.А. и Фомин В.П.возрастные основы физического воспитания. – М.: Физкультура и спорт.1979. – 168с.
48. Фомин Н.А. и Фомин В.П.возрастные основы физического воспитания. – М.: Физкультура и спорт.1972. – 126с.
49. Христін В.І. Коригуючагімнастика в школі. – К.: Здоров’я, 1967. – 34 с.
50. Хрипкова А.Г. Віковафізіологія. – М.: Просвіта, 1975. – 446 с.
51. Цвек С.Ф. Фізичневиховання молодших школярів. – К.: Рад. школа 1986. – 180 с.
52. Чукарін В.І. Гімнастикунаймолодшим. – К.: Здоров’я, 1970. – 120 с.
53. Шапошников Ю. секретыатлетизма / Истоки богатырства / В. Лавров. – М.: Мол. гвардия, 1989. – 56 с.
54. Шерманов Н.В. Ветру исолнцу на встречу. – М.: Физкультура и спорт, 1989. – 16 с.
55. Шефер И.В. Дружи сгимнастикой! – М.: Физкультура и спорт, 1976. – 56 с.
56. Янкелевич Е.И. Для самыхмаленьких. – 5е изд. испр. – М.: Физкультура и спорт, 1985. – 16 с.
Додаток А
ОРІЄНТОВНИЙ КОМПЛЕКС РАНКОВОЇГІГІЄНІЧНОЇ ГІМНАСТИКИ ДЛЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
/>
Ходьба на місті
(виконувати 2-3 хв.)
/>
Ходьба з високим підніманням ніг
(виконувати 1-2 хв.)
/>
Відведення прямих рук назад
(виконувати 8-10 разів)
/>
“Млин”
(виконувати 8-10 разів)
/>
Сидячи ноги нарізно – нахили вперед
(виконувати 8-10 разів)
/>
Сидячи ноги нарізно – нахили вліво і вправо
(виконувати 8-10 разів)
/>
Лежачи на спині колові рухи ногами
(виконувати 8-10 разів)
/>
Махи ногами
(виконувати 8-10 разів)