Реферат
НАОЧНІ ПОСІБНИКИ ДЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТАВИМОГИ ДО НИХ
Реалізація загальноосвітніх завданьтрудового навчання та його ефективність значною мірою залежать від умов, щостворюються для пізнавальної діяльності учнів. Одна з найважливіших із них —забезпечення наочності навчання.
У практиці роботи вчителі трудовогонавчання навіть у кризовій ситуації щодо матеріально-технічного забезпеченняосвіти використовують велику кількість наочних засобів, бо без них неможливорозкрити зміст навчального матеріалу, створити в учнів необхідні уявлення,образи, розвивати їхні просторову уяву й технічне мислення.
Завдяки ентузіазму вчителів в окремихзагальноосвітніх закладах Вінницької, Волинської, Полтавської, Рівненської,Харківської областей та м. Києва у процесі трудового навчання використовуються:найсучасніша комп'ютерна техніка, навчальне телебачення, відеоапаратура.оригінальні пристрої та наочні посібники. Та, на жаль, в масовій практиці, якпоказує дослідження, інша реальність. Аналіз стану оснащення шкільнихмайстерень показує, що більшість з них забезпечені відповідним обладнанням танаочними засобами тільки на 40 %.
Типовий перелік навчального обладнання інаочних засобів для трудового навчання містить понад сто найменувань. Однак насьогодні системи виробництва і постачання закладів освіти засобами навчання нестворено. Це спонукає вчителів самостійно шукати шляхи поповненнянавчально-матеріальної бази, створювати наочні посібники, пристрої таобладнання в шкільних майстернях. Така робота деякою мірою не тільки вирішуєпроблему матеріально-технічного забезпечення, а й сприяє педагогічному пошуку,творчості, а в тих випадках, коли до конструювання наочних посібників таобладнання залучаються учні, — має ще й неабиякий педагогічний ефект.Власноручно виготовлені вироби сприяють підвищенню ефективності засвоєннянавчального матеріалу, бо досконало вивчаються учнями у процесі практичноїроботи над їх створенням і більше цінуються учнями, адже то результат їхньоїпраці. Таким чином, створення наочних посібників у шкільних майстерняхзумовлюється не тільки необхідністю поповнення навчального фонду засобаминавчання, а й знаходить обгрунтування в освітніх та виховних наслідках.
Разом з тим мають місце непоодиноківипадки, коли в школах використовується виробниче та нестандартне обладнання,що стає причиною травматизму, не відповідає санітарно-гігієнічним нормам,технічним, ергономічним та науково-педагогічним вимогам. За даними Міністерстваосвіти і науки України, є факти вилучення у школах забрудненого радіацієюобладнання та приладів, що були передані цим закладам освітипідприємствами-шефами.
Досвід показує, що вчителі недостатньознають вимоги до комплексу засобів навчання, особливості застосування різнихвидів наочних посібників.
Існує проблема створення науковообгрунтованого типового переліку обладнання та наочних засобів, їх класифікаціїта мінімізації, розробки вимог до навчально-наочних посібників. Інших засобівнавчання, які відповідали б сучасним у мовам.
З огляду на зазначені проблемипроаналізуємо комплекс наочних засобів для трудового навчання та зазначимодеякі вимоги до них.
Натуральні об'єкти, як зазначається в психологічних та педагогічнихдослідженнях [2, 4, 5], в роботах з методики викладання |3, 6] повиннівикористовуватися в трудовому навчанні в якості наочних посібників насампереддля одержання правильних уявлень про предмети і засоби виробництва та розумінняучнями технологічних процесів і явищ. Натуральними наочними посібниками втрудовому навчанні служать природні і виробничі об'єкти та процеси, зразкиматеріалів, інструментів, механізмів, технічних пристроїв, обладнаннямайстерень, предмети господарської діяльності, вироби тощо.
Для створення фонду натуральних наочнихзасобів вчителі трудового навчання використовують кращі роботи учнів,заготовки, відходи матеріалів, непридатні для роботи деталі та вузли списанихверстатів.
Однак не всі натуральні об'єкти можнавіднести до наочних засобів Натуральні предмети можуть стати засобами навчаннялише за певних умов — коли вони призначені для використання з навчальною метоюі. в разі необхідності, дидактичне препаровані.
Маючи великі можливості для одержаннябезпосередніх уявлень, натуральні об'єкти як група засобів наочності, з точкизору вирішення навчальних завдань, часто містять надлишкову інформацію, що можев окремих випадках (під час засвоєння понять, узагальнення і систематизаціїнавчального матеріалу) знижувати ефективність навчання.
Позбавлені цього недоліку спеціальні(штучно сі порені) об'ємні наочні посібники: моделі, макети, муляжі. Вони даютьзмогу виділити найсуттєвіше в об'єкті спостереження, зберігаючи тривимірне їхвідтворення, отже, зосереджує увагу учнів на головному — допомогти в розуміннісутності процесів, що спостерігаються.
Застосування зазначених об'ємних наочнихпосібників дає можливість учням розглядами об'єкт з усіх його боків, звернутиувагу на такі його деталі, які в натуральному предметі малопомітні, а іноді йзовсім недоступні для спостереження без спеціальної підготовки наочногопосібника. Так, для вивчення будови і роботи механізмів застосовуються розбірнімоделі та розрізи механізмів, у яких різними кольорами або за допомогоюпідсвічування виділяються деталі, розмішені в їх середині. Моделі дають змогуне тільки відтворити зовнішній вигляд предмета, а й розкрити дії того чи іншогомеханізму. Часто буває, що об'єкти вивчення (різці, вимірювальні інструменти,кріпильні деталі) мають малі розміри, і виникає необхідність показати їх узбільшеному вигляді. Тому, наприклад, в шкільних майстернях необхідно матинабір демонстраційних макетів шкал деяких вимірювальних та різальнихінструментів.
Суттєвою відмінністю моделей є те, що вонипередають зображення в зменшеному, дійсному або збільшеному масштабах зізбереженням схожості, пропорцій частин за деякої схематизації й умовностізображень.
За характером конструкції моделі та іншіоб'ємні наочні посібники можна поділити на розбірні і нерозбірні, статичні йдинамічні. Оскільки в трудовому навчанні часто вивчається динамікавиробничих процесів, роль останніх особлива. Однак це не зменшує ролі статичнихнаочних посібників (макетів). Вони за своєю конструкцією спрощені порівняно змоделями, у яких менш точно дотримуються пропорцій окремих частин, більшоюмірою допускаються умовність і схематизація. Застосовуються макет дляефективнішої передачі зовнішніх ознак об'єкта. Наприклад, макети даютьможливість краще вивчити конструктивні особливості різних видів різальнихінструментів. Багато об'ємних наочних посібників, як показує досвід роботи,можна виготовити в шкільних майстернях. Слід зауважити, що перелік об'єктіввивчення у трудовому навчанні великий і недоцільно створювати об'ємні посібникивсіх об'єктів вивчення. Крім того, об'ємні наочні посібники не можна вважатиуніверсальними під час вирішення різних навчальних завдань.
Ряд об'єктів для вивчення достатньооформити як наочні зображення на площині (фотографії, малюнки, таблиці,плакати), їх головна особливість — узагальнений характер зображень. Ці наочнізасоби сприяють відображенню у свідомості учнів конкретних предметів,формуванню уявлень про об'єкти, які не можна побачити через їх віддаленість,об'ємність, небезпечність та з інших причин.
Будучи засобом інформації про навколишнійсвіт, фотографії с документальним засобом відображення дійсності. Застосуванняфотографій сприяє розвитку в учнів спостережливості, уміння бачитинайхарактерніше в об'єкті, що вивчається. Широко використовуєтьсяфотографування під час екскурсій на виробництво, де вчитель і учні можутьсфотографувати об'єкти техніки, виробничу продукцію. Висока ефективністьдосягається тоді, коли після екскурсії оперативно готується фотовиставка, атакож у разі використання фотознімків як роздаткового матеріалу. Використовуючифотографії, можна легко і швидко влаштувати фото-експозицію з інформацією пропідприємства, технологію виробництва, нові види продукції.
Фотознімки, як і статичні екранніпосібники, мають переваги над динамічними засобами наочності тоді, коли треба докладнорозглянути об'єкт, що вивчається, зафіксувати певний момент процесу або явища.
З окремими предметами є можливістьознайомити учнів лише за допомогою малюнків, картин. Наприклад, у такті спосібможна ознайомити учнів з деякими виробами та знаряддями праці, об'єктамитехніки і технологіями минулих епох. За допомогою малюнків можна відтворитиявища, які безпосередньо спостерігати неможливо, спрощено зобразити певніпредмети і процеси, виділи головне.
Специфічними для технічних дисциплін, утому числі й для трудового навчання, є технічні малюнки. Цей засіб наочностідає змогу точно і швидко одержувати уявлення про технічні деталі і набувширокою розповсюдження в орієнтації виробничої діяльності, є необхідним упроцесі розвитку просторової уяви, технічного мислення учнів.
Важливим засобом наочності залишаєтьсявиконання вчителем малюнків на дошці під час уроку. Основна перевага такихмалюнків — сприйняття учнями послідовності їх виконання.
Готові зображення не можуть замінніймалюнків, що виконуються вчителем у присутності учнів, у створенні яких вониберуть участь або виконують самостійно. Однак виконання малюнків у навчальномупроцесі забирає більше часу, ніж використання готових зображень, до того жякість виконання малюнків, особливо на дошці, не завжди висока.
Значне місце серед засобів навчання маєвикористання друкованих наочних посібників, тому що за їх допомогоюможна швидко продемонструвати якісно виконані зображення. Друковані наочніпосібники забезпечують довгочасне експонування інформації без затемненняприміщення і не є складними у виготовленні, в той час, коли застосування,наприклад, екранних посібників має серйозні часові обмеження, потребує значнобільших коштів для їх виробництва. Друковані посібники у трудовому навчаннідоцільно використовувати для створення довідкових таблиць, технологічних карт,інструкцій. Крім того, саме друковані посібники дають змогу ввести длязасвоєння навчального матеріалу на уроці одночасно кілька зображень, що дужеважливо для порівняння та узагальнення навчальної інформації. Виготовляютьсядруковані посібники в основному централізовано. Останнім часом видано плакати зоснов машинознавства та з техніки безпеки праці, робочі зошити з трудовогонавчання, публікуються технологічні карти, картки-завдання, креслення виробівта інші роздаткові матеріали. Багато оригінальних і ефективних для навчанняматеріалів створюють вчителі й методисти в різних регіонах України. Сучаснакомп'ютерна та копіювальна техніка дає змогу створювати на місцях високоякіснідруковані посібники.
На уроках технічної праці часто виникаєнеобхідність показати те чи інше явище у динаміці. Незамінними засобаминавчання у таких випадках є динамічні наочні засоби.
Один з видів зазначених засобів —динамічні таблиці. Показати учням зображення об'єктів у динаміці можна задопомогою рухомих елементів, які є на цих таблицях. Наявність у конструкціїдинамічних таблиць рухомих елементів дає змогу відобразити послідовністьперетворень у зображеннях, створюватичуттєву опору мислення під час створення нових образів.
Різновидомдинамічних таблиць є таблиці на магнітній основі. Їх основна перевага в тому,що на дошці можна швидко і якісно будувати різноманітні зображення,використовуючи готові елементи у вигляді аплікацій.
Особливе місце втрудовому навчанні посідають умовні графічні зображення: ескізикреслення діаграми, плани, графіки, схеми. Вони на відміну від реальнихзображень засобів натуральної об’ємної наочності діють змогу передавати мовоюумовних знаків недоступну для безпосереднього сприйняття інформацію,властивості об’єкта, що вивчається, його геометричну форму, простороверозташування окремих складових частин, їх взаємозв’язок та зробитиузагальнення, систематизувати знання учнів. Наприклад, як показує наш досвід,щоб сформувати в учнів поняття машина, ефективніше і простіше скластисхему ніж демонструвати інші види наочних посібників.
Екранні засобинавчання (діапозитиви, кінофільми, відеофільми,телепередачі) вирізняються від інших наочних засобів насамперед тим, щодемонструються за допомогою технічних засобів. Вони дають можливості, які не завжди є під час використання інших засобів наочності.
Так діафільминесуть ряд екранізованої інформації з відповідною експозицією та розвитком дії.Головна особливість діафільму — міжкадровий монтаж, розташування кадрів упевній послідовності. Кадри логічно пов’язуються і з субтитрами, текстом. Поєднанняслова і зображення забезпечує одночасність їх впливу у процесі сприйняттяучнями. В цьому разі статичність діакадру відносна. Діакадри можна монтуватитак, що вони передаватимуть внутрішню динаміку події або явища. Вонадосягається за допомогою міжкадрового монтажу. Наприклад, створюють оптичнуілюзію руху, злиття в один образ зорового ряду сусідніх кадрів, хоча при цьомуміж окремими кадрами пропущена інформація. У процесі спостереження цей обривмонтажу непомітний, він заповнюється уявою. Установлення зв’язків між кадрамине тільки розвиває фантазію а й направляє пошук інформації. Одне із завданьмонтажу — забезпечити такі відчуття в розвитку дії і думки щоб пропущене ясночиталося між кадрами.
Важливіособливості кінофільмів відеофільмів, телепередач — динамічність та єдністьобразу і слова. Вони дають змогу за короткий час не тільки передати великукількість інформації, а й документальний матеріал з яким важко, а іноді йнеможливо ознайомити учнів за допомогою інших джерел. Використовуючи кіно ітелеекран учні можуть ознайомитися з біологічними, хімічними, лазерними,космічними та іншими найсучаснішими технологіями. Наприклад, за допомогою відеофільму вони можуть бачити себе в процесі роботи, що теж дужеважливо. Телепередачі та відеофільми порівняно з кінофільмами можуть матибільшу актуальність, оскільки показують події, що відбуваються останнім часом,тоді як кінофільми створюються і тиражуються в триваліші строки. Відеофільмитакож дають змогу широко використовувати місцеві, близькі для сприйняття учнямматеріали.
Фільми,телепередачі можуть містити весь обов’язковий матеріал, необхідний длярозкриття теми уроку, або лише його частину. В першому випадку вони стаютьосновним джерелом знань, а в другому — допоміжним. Від учителя вимагаєтьсязнати зміст фільму або телепередачі. Без цього він не зможе органічно включитиїх в систему своєї роботи. Враховуючи зазначене, перевага повинна надаватисястворенню відеофільмів.
Як допоміжнізасоби навчання виступають кінофрагменти (тривалість 5 — 8 хв.), телезаставкина урок (тривалість 12 — 15 хв.).
Включеннякінофрагмента, телевставки в урок вимагає точної відповідності з попередньоюроботою на уроці. Вчителю необхідно чітко уявляти, які дидактичні завдання будевиконувати кінофрагмент або телевставка (повністю розкрити одне з питань уроку,ілюструвати виклад матеріалу чи доповнювати його новими, важливими длязасвоєння теми відомостями, створювати проблемну ситуацію, яка має бутивирішена учнями в ході вивчення нового матеріалу тощо).
Дуже типовою, якпоказують спостереження уроків, є ситуація коли вчителі помилково вважають, щоорганізація перегляду кінофільму на уроці є простою справою. Помилка в тому, щочасто розглядають кіноуроки як заняття, на яких функції вчителя бере на себеаудіовізуальний засіб, вважають що такі уроки не потребують великої підготовки.Однак це далеко не так Організація роботи з будь-яким видом наочних засобіввимагає належної підготовки, знання прийомів використання наочності, авикористання екранних засобів — ще й підготовки ТЗН
Широкі можливостідля візуалізації інформації, моделювання найрізноманітніших ситуацій, гнучкостіуправління та індивідуалізації навчання надає використання комп’ютерної техніки.З її впровадженням у трудовому навчанні змінюється технологія навчання, однакнеобхідність в інших засобах навчання не зникає.
Функціональніможливості кожною засобу навчання обмежені. Тому ні один із наочних посібників,взятий окремо, і навіть такий універсальний засіб навчання, як комп'ютер, неможе замінити усі інші засоби навчання. Тільки створення комплексу засобів можевирішити проблему наочності навчання, оснащення його відповідними засобами, щопідвищують ефективність пізнавальної діяльності учнів.
Як показує досвідактивізація учнів засобами наочності, порівняльний аналіз, який ми провели,правильний вибір наочних засобів має важливе значення. Питання про те, якимизасобами наочності краще користуватися в навчальному процесі — предметами в натурі,їх зображеннями або їх символами, в кожному окремому випадку вирішуєтьсяконкретно залежно від завдань уроку, об'єктивних умов у яких здійснюєтьсянавчальний процес. Проте вид та зміст наочного посібника хоча і є одним зголовних факторів, що впливає на ефективність наочності в навчальному процесі —не єдиний критерій його застосування.
Доцільністьзастосування того чи іншого виду наочних засобів залежить як від призначеннянаочною засобу, так і від навчального завдання.
Покажемо доцільність застосування різнихвидів наочних засобів залежно від навчальних завдань на прикладі вивчення у 5класі розділу “Електротехнічні роботи”.
Зазначений розділ програми з трудовогонавчання є одним з найскладніших для викладання учителями і засвоєння учнями, томув навчальній програмі подається двома варіантами, бо фізична суть розлядуванихявищ, процесів та понять розкривається в курсі фізики значно пізніше. Методикавивчення електротехнічних робіт будується на рівні практичного застосуваннятехнічних знань, ознайомлення учнів з побутовою електроарматурою, складаннямелектричних кіл.
Для ознайомленняучнів з побутовою електроарматурою вчитель застосовує натуральні об’єкти, щовикористовуються як наочність: розподільний щит, ламповий патрон, вимикач,штепсельні з’єднання ( розетки, вилки ). Однак длязасвоєння учнями видів проводів і шнурів натуральної наочності виявитьсянедостатньо, тому використовуються стенди і таблиці, що допомагають не тількистворити наочні образи, а й систематизувати уявлення, сформувати поняття.
Вивчення будови електроарматури в процесіфронтальної роботи з учнями вимагає застосування плакатів та екранних засобів,що забезпечують доступність спостереження навіть найдрібніших деталей длявсього класу.
Щоб учні правильно виконатилабораторно-практичну роботу з цієї теми, вчителю необхідно продемонструватиприйоми роботи і знову використовувати натуральні об’єкти: електроарматуру таелектромонтажні інструменти, які тепер вже стають роздатковим матеріалом (об’єктом та засобом праці відповідно ). Під час організаціїлабораторно-практичної роботи також виникає необхідність у використаннітехнологічних або інструкційних карт.
Можливості натуральної наочності таплощинних зображень обмежуються, коли постає завдання дати поняття проелектричний струм. Виникає необхідність у використанні засобів мультиплікаціїта застосуванні електричних приладів, які дають змогу наочно уявити рухелектронів, проходження електричною струму, визначити його параметри.
Зображення електричних кіл вимагаєзастосування схем та умовних позначень. Для запису електричних параметрівджерел і споживачів використовується символічна наочність: позначення напруги,потужності, сили струму, опору.
Розв’язати надзвичайно важливе і складнезавдання — переконливо довести дітям небезпеку електричного струму,необхідність дотримання правил безпеки — найкраще за допомогою фрагмента зкінофільму, який максимально достовірно може відтворити характерні випадки, щотрапляються в житті, коли неправильно поводяться з електроарматурою тапорушують правила електробезпеки.
Кінофільм дає змогу побачити явища, які напрактиці відтворювати небезпечно, й такі, що трапляються рідко.
Використання кіно-, відео- ітелефрагментів допомагає розширити світогляд учнів про виробництво тавикористання електричної енергії, розширює обрії їхнього наочного сприйняття. Занаявності ПЕОМ цю саму роль можуть виконати і комп’ютерні системи, додавшиможливості діалогу самоконтролю, інтерактивного спілкування, використаннявіртуального середовища, моделювання реальних ситуацій тощо. Коли ж такихможливостей у школах ще немає, окремі функції (контроль, самоконтроль,демонстрація явищ у динаміці) можуть виконувати виготовлені в умовах шкільнихмайстерень електрифіковані стенди з вмонтованими електричними колами, побутовоюелектроарматурою та її зображеннями, імпульсним освітленням тощо.
Вибір тих чи інших наочних засобів укожному конкретному випадку повинен відповідати меті, завданням і змістунавчання, закономірностям пізнавального процесу, методам, прийомам іорганізаційним формам викладання і учіння, дидактичним функціям засобівнавчання і можливостям вибору цих засобів.
Системне вивчення можливостей використаннянаочних засобів у трудовому навчанні показує, що вони незалежно від їх видумають задовольняти такі вимоги:
· науковість і відповідність змісту наочнихпосібників, навчальним програмам, державним освітнім стандартам, завданнямнавчально-виховного процесу;
· відповідність наочних посібників сучасному рівню розвитку науки, техніки, технологій,віковим та індивідуальним особливостям учнів;
· доступність способів подачі навчальної інформації;
· раціональне співвідношення зображень і надписів,їх розмірів, яскравості зображення й підбору кольорів.
· економічна доцільність виробництва, надійність ідовговічність, придатність для зберігання;
· безпечність застосування наочних посібників дляздоров’я дітей.
Кожен із засобів навчання повиненвідповідати науково-педагогічним, естетичним, технічним, ергономічним, санітарно-гігієнічнимта патентно-правовим вимогам. Виконання цих вимог сприятиме створенню новогопокоління наочних засобів, створенню їх комплексу, піднесенню ефективностітрудового навчання.
Педагогічніпередумови створення навчального обладнання для майстерень трудової підготовкиучнів
У наш час всебільше відкриваються, крім існуючих загальноосвітніх шкіл, альтернативні щодоорганізації, змісту та форм навчання заклади освіти: ліцеї, гімназії, коледжіта ін. В оновленому переліку професійно-технічних закладів (ст. 40) новоїредакції Закону «Про освіту», знаходимо професійні художні училища, професійніучилища соціальної реабілітації, училища-агрофірми, навчально-виробничі центри,навчально-курсові комбінати та інші типи закладів, де учні після отриманняповної чи базової загальної середньої освіти навчаються певної професії.
Усі заклади, якінадають базову, повну загальну середню освіту, професійно-технічну освіту,повинні забезпечити трудовою підготовкою учнів і сприяти їхньому якісномуозброєнню знаннями про сучасне виробництво, професійно важливими уміннями танавичками, необхідними для подальшого професійного самовизначення у сферіматеріального виробництва згідно зі статтею 35 Закону про «Загальну середнюосвіту».
Забезпеченняшколярів трудовою підготовкою проходить у спеціалізованих приміщеннях —майстернях. Шкільні майстерні — це спеціально обладнані кабінети, в якихрозташовуються навчальне технологічне обладнання, наочні посібники, задопомогою яких учитель викладає матеріал, подає знання учням про виробництво,загальні технічні професії, формує загальні та спеціальні уміння й навички, тимсамим розвиваючи в них професійні інтереси до певних професій і спеціальностей.Майстерні для трудової підготовки поділяються на деревообробні таметалообробні. Якщо школа має сильну матеріально-технічну базу, то обладнуютьсяокремо електротехнічні, радіотехнічні та інші види приміщень, які пристосованідо конкретного виду діяльності.
Шкільні майстернікомплектуються навчальним обладнанням, яке є частиною шкільного обладнання імає сукупність властивостей, що відповідають загальним та спеціальнимнауково-педагогічним, ергономічним, технологічним, естетичним вимогам, а такожвимогам безпеки та надійності у процесі їх використання.
Длявивчення стану забезпеченості шкільних майстерень в загальноосвітніх школах зметою визначення науково-педагогічних вимог щодо створення та удосконаленнянавчального обладнання нами класифіковане останнє за групами:
· технологічне обладнання;
· навчальні прилади;
· моделі;
· друковані засоби навчання;
· аудіовізуальні засобинавчання та їх інформаційний фонд;
· допоміжне обладнання.
Ця класифікаціябазується на наукових роботах вітчизняних та зарубіжних учених, провіднихспеціалістів, вчителів-методистів, тому в ній є багато спільного з загальноюкласифікацією шкільних засобів навчання, але є й своя специфіка. Так, дотехнологічного обладнання належать металообробні верстати та пристрої до них,металообробні інструменти, деревообробні верстати та пристрої до них,деревообробні інструменти та допоміжні пристрої до них, електротехнічніінструменти та пристрої, сільськогосподарська техніка та інструменти. Навчальніприлади — це обладнання, виготовлене для застосування в навчальних цілях, задопомогою якого можна визначити властивості та якості технологічних матеріалів.Допоміжним обладнанням навчальних майстерень є меблі для зберіганняінструментів, спеціального інвентарю, навчальні столи (верстаки). Верстак — церобочий стіл із пристосуваннями для закріплення предметів, що обробляються, аіноді з механізованим інструментом та іншим наповненням (оснасткою) [3].
Проведені намизрізи у Київському міжрегіональному інституті удосконалення вчителів ім. БорисаГрінченка серед учителів трудового навчання, які проходять курси підвищеннякваліфікації, свідчать про те, що навчальне обладнання для шкільних майстереньтрудової підготовки не відповідає окремим дидактичним вимогам, зміступрограмного матеріалу, що пропонується для викладання, багато з них невідповідає ергономічним, естетичним вимогам та вимогам техніки безпеки впроцесі використання учнями та вчителем.
Бувпроаналізований стан забезпеченості шкільних майстерень навчальним обладнаннямза кількісними і якісними показниками (див. таблицю). До якісних показників мивідносимо технічний і моральний стан обладнання, тобто рівень йоговідповідності науково-педагогічним вимогам [2]. Кількість обладнання вмайстернях теж відіграє неабияку роль у забезпеченні ефективності навчальногопроцесу.