--PAGE_BREAK--3.1 Рельєф, зволоження та ґрунтові умови території дендропарку Х
Н
ПУ
Ґрунтові умови території ХДПУ ім. Г.С. Сковороди (площа до 15 га) створювалися штучно під час намивання великих піскових масивів для забудови Салтівського житлового району і створення гідропарку. Вони досить своєрідні, складні і не придатні для вирощування значної кількості видів рослин. Товщина шару намитого жовтого піску 3–5 метрів, його підстилає шар похованих лугових ґрунтів товщиною біля 3 метрів з домішками рослинних залишків. Глибше – знов триметровий шар піску. Глибина залягання ґрунтових вод 4‑5 метри. Природні рослинні угрупування на намивних пісках на момент початку будівництва університету були відсутні.
Намиті піски місцями білого кольору, чисті від домішок, бідні. В інших місцях вони мають жовтий колір і дещо багатші на сполуки заліза. Часто вони сірого кольору і містять деяку кількість сапропелю і інших органічних залишків і є відносно придатними для вирощування відповідних рослин. Така різноманітність кольору і родючості намитих пісків спостерігається не тільки на різних сусідніх ділянках, але інколи і на різній глибині на одній ділянці. Освоєна частина території рівна, на решті території – хвилястий рельєф, з перепадами висот від 1 до 4 метрів. Природні рослинні угруповання на намивних пісках на момент початку будівництва університету були майже відсутні [16].
3.2
Ґрунтові умови ділянок для клумб в парках і скверах м. Харкова
Спільними ознаками ґрунтових умов в місцях створення клумб в парках і скверах міста є наступні: ущільненість, засолений глинистий ґрунт, відсутність структури ґрунту, низька вологість. Низька продуктивність окремих ділянок пов’язана з сусідством газонів, кущів та дерев, які поширюють свої кореневі системи на ділянки де створені клумби.
РОЗДІЛ 4. ДЕКОРАТИВНІ РОСЛИНИ ЩО ЗРОСТАЮТЬ НА КЛУМБАХ М. ХАРКОВА
4.1.
Характеристика декоративних рослин та бур'янів, що зростають на клумбах міста
При вивченні клумб в садах і парках міста ми з'ясували, що поряд із розсадою декоративних рослин на клумбах поширюються різноманітні бур'яни. Деякі з них досить декоративні і нібито просяться в озеленення. Наприклад Горлянка повзуча (Ajuga reptans L.) – бур'ян, а її пурпурова і триколірна декоративні форми зараз стали популярними клумбовими рослинами. Найкращі зразки клумб, наприклад клумби біля будівлі Гострому, використовують саме триколірну форму Горлянки повзучої (Ajuga reptans L. f. ‘Tricolor
’). Серед таких нових декоративних рослин – Вербозілля лучне (Lysimachia nummulariaL.), Щириця хвостата (Amarantus caudatus L.), тощо. Бур'яни можуть виступати індикаторами якості ґрунту. Багато з ефемерів (Різушка Таля Arabidopsis thaliana (L.) Heynh., Веснянка весняна Erophila verna (L.) Bess., Крупка дібровна Draba
nemorosaL.) є індикаторами пісків. Спориш (Polygonum aviculare L.) – індикатор ущільненого ґрунту, тощо. Цікаво, що серед бур'янів, що зростають в складних ґрунтових умовах значну частку складають однорічні рослини. Вони, в залежності від конкретних умов мають різну тривалість росту і в сприятливих умовах утворюють значно більше квітів і насіння. Подібне ми спостерігаємо і у більшості клумбових рослин. Серед них також багато однорічників і в сприятливих умовах більшість з них квітне до морозів [15, 22, 36].
Тому в таблицю 1 включені декоративні рослини і бур'яни, що супроводжують їх на клумбах.
--PAGE_BREAK-- продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--(1) Вступне слово вчителя
Перш ніж почати подорож країною «Покритонасінні рослини», ми повинні з'ясувати, як ви орієнтуєтесь в різноманітті цього відділу рослин.
Проводиться гра «Знайди родичів», мета якої — перевірка знань учнів про представників різних родин з класів Дводольні та Однодольні. Кожна група отримує конверт з картками, на яких зображено рослини з різних родин. Завдання гри: відібрати представників тільки із зазначеної в конверті родини.
Тривалість гри— дві хвилини. Група, яка впоралась із завданням, подає сигнал. Після цього підбиваються підсумки гри та виставляються бали.
Під час другого етапу підготовки до подорожі учні відповідають на проблемне питання: «Чому покритонасінні є панівною групою серед сучасних рослин?».
Учні обговорюють питання в групах і дають відповіді. Вчитель підбиває підсумки другого підготовчого етапу.
Зароблені групами бали дають їм можливість «придбати квитки» і вирушити в подорож. Путівником під час подорожі є підручник біології, а також матеріали, що були заздалегідь підготовлені учнями кожної групи (виступи, повідомлення, реферати, легенди про квіти, вірші тощо).
Вчитель Ми вирушаємо у подорож країною «Покритонасінні рослини». Ще раз нагадую, що головна мета нашої подорожі — глибше вивчити покритонасінні рослини та узагальнити свої знання про цю групу рослин.
ПОДОРОЖ КРАЇНОЮ «ПОКРИТОНАСІННІ РОСЛИНИ»
Подорож триває із зупинками, під час яких подорожуючих зустрічають «спеціалісти» різних професій, пов'язаних з вивченням чи використанням покритонасінних рослин. Вони розповідають учням про їх значення в природі та житті людини
Перша зупинка: «Лісова»
Виступають учні першої групи — «лісівники». Вони розповідають про покритонасінні рослини, які є основними лісоутворюючими породами й, одночасно, основним джерелом кисню.
Покритонасінні рослини входять до складу природних ланцюгів живлення. Ліс — це ще й домівка для багатьох тварин. Потім учні розповідають про рослинну сировину та продукцію, яку виготовляють з покритонасінних рослин. Загалом це складає більше двадцяти тисяч найменувань. Заслуговують на увагу і лісові ягоди, про які також розповідають «лісівники». Розповідь супроводжують демонстрацією гербарних зразків, малюнків, листівок, стендів кабінету біології із зображеннями відповідних покритонасінних рослин.
Друга зупинка: «Садова»
На цій зупинці подорожуючих зустрічають «садівники» з дарами садів. Вони демонструють муляжі і натуральні плоди: яблука, груші, апельсини, лимони, банани, вишні, сливи та ін. Учні розповідають про покритонасінні рослини, які використовують в садах, про їх застосування та значення в житті людини, а також про досягнення селекціонерів у садівництві.
Третя зупинка: «Польова». На зустріч подорожуючим виходять хлібороби із запашним буханцем хліба.
Група «агрономів» розповідає про польові культури (хлібні злаки, зернобобові, городні, олійні, прядильні, технічні, кормові культури, а також про бур'яни, які є покритонасінними рослинами). Розповідь супроводжується демонстрацією гербаріїв, таблиць, листівок, малюнків, муляжів овочевих та польових культур. Особлива увага звертається на стенд кабінету біології з розділом «Хліб — усьому голова».
Четверта зупинка: «Наукова»
Представники групи «науковців» розповідають про рослини імуно-стимулятори (женьшень, горіх, ехінацею тощо), вітаміновмісні рослини (обліпиху, горобину, смородину, шипшину), рослини-медоноси (малину, липу, акацію, гречку). Вони демонструють гербарні зразки і малюнки рослин, наголошують на необхідності дбайливого ставлення до рослин і природи взагалі.
П'ята зупинка: «Лікарська»
Група «фітотерапевтів» розповідає про лікарські рослини, а також про переваги фітотерапії над іншими методами лікування. Водночас учні демонструють гербарій і малюнки лікарських рослин, а також медичні препарати рослинного походження. Увага звертається на стенд кабінету біології «Лікарські рослини».
Шоста зупинка: " Квіткова"
Подорожуючих зустрічають «квіткарі» з букетами чудових квітів. Вони розповідають про безліч квіткових рослин, які здавна вирощують і дарують до різноманітних свят. Демонструються живі квіти і листівки. Наголос робиться на особливому значенні кімнатних рослин, які роблять наше життя більш яскравим. Кімнатні рослини покращують настрій і очищають повітря у наших домівках.
Серед покритонасінних є й декоративні рослини, що прикрашають парки, сквери, сади, клумби біля осель та на площах у містах і селах. Під час розповіді демонструються гербарії декоративних квіткових рослин.
Сьома зупинка: «Заповідна»
Група, до складу якої входять «працівники заповідників», розповідає про рідкісні, зникаючі види рослин, «Червоної книги України».
Демонструються відповідні гербарні зразки і-малюнки. Звучить заклик охороняти рідкісні та зникаючі рослини.
ЗАВЕРШЕННЯ ПОДОРОЖІ
Вчитель підбиває підсумки подорожі. Звертається увага на деякі сфери застосування покритонасінних рослин, про які ще не згадували під час уроку: це косметологія, парфумерія, отруйні рослини, рослини — символи, рослини — барометри, застосування рослин у геральдиці.
Учні розповідають легенди про рослини ( нарцис, калину, вербу, дуб ), декламують вірші про квіти та необхідність охорони природи. Вони здають написані вдома реферати про квіткові рослини.
Завершується урок визначенням величезної ролі покритонасінних у природі і житті людини. Звучить вірш про квіти:
Я квітку не можу зірвати.
Бо їй, як людині, болить.
Як нам, моє серце крилате,
Під сонцем їй хочеться жить.
І ти — наче квітка у полі.
І в тебе душа — як блакить.
Не можу завдать тобі болю.
Щоб серце твого не розбить.
А такі рослини — символи, як верба і калина, дійсно настільки увійшли в наше життя, що з'явився вислів: ”Без верби і калини нема України”
Учням вихованцям інтернату настільки сподобалася така нетрадиційна форма проведення уроків, що вони звернулися до нас та вчителя біології з проханням провести ще одну таку подорож. Умовою проведення такої подорожі ми висунули більш глибоку індивідуальну підготовку кожного учня 6-А класу з питань про лікарські рослини. Нижче наведемо розробку гри, яку ми створили при допомозі учнів і вчителя Цукіло Л.А.
Тема: Подорож до зеленої країни.
Форма проведення заняття: інтелектуально-розважальна гра.
Мета та завдання: -поглиблення знань учнів з розділу ботаніки – вищі рослини ( особливостей застосування); розширення розуміння значення зелених рослин у житті та здоров’ї людини; роль у природних угрупуваннях.
-формування розуміння бережного ставлення до навколишнього середовища; любові до природи; розвиток естетичних смаків.
-розвиток творчої уяви, художніх і ораторських здібностей; розвиток навичок спільної роботи у групі.
Підготовчий етап:
1. Оголошення теми гри за два тижні до її початку;
2. Ознайомлення зі списком запитань (вивішується на дошці об’яв), які потрібно опрацювати учасникам команд: систематика вищих рослин, значення рослин (господарське, лікувальне), рідкісні види, іх історія.
3. Правила участі у грі: назва команди, кількість її учасників і капітан, емблема, візитка (девіз, стіннівка, плакат-емблема);
4. Вибір журі;
Умови гри:команда формуються з п’яти учасників, кількість команд, що беруть участь у грі — 2, приймати участь можуть учні 6 –7 класів, окремо члени ботанічних гуртків. Заохочування – грамоти, подарунки.
Обладнання:стінні газети підготовлені командами на тему “Як я уявляю собі “Зелену країну”; ватман для проведення конкурсу “Чудо-рослина”; листя для оформлення ікебани, картки з написами рослин; олівці і папір.
продолжение
--PAGE_BREAK--Хід гри:
Як на етапі підготовки, так і на етапі проведення діти виявили високий рівень зацікавленості. Подібні завдання вчитель може використовувати і в якості „розминки” на початку уроку, і при перевірці Д/з, і при узагальнені матеріалу. Після проведення цього уроку у 8 класі відбулася бесіда з учнями, що до враження від цього уроку. Школярі відповіли, що було багато завдань – це важко, але всі вони були різні і цікаві. Їм сподобалось працювати по групах.
Після цього на етапі констатуючої частини, були створені частково авторські розробки уроків з розділу “Загальна біологія”, продумана методика їх проведення, розроблено ряд завдань для самостійної роботи учнів. Процес підготовки до нього почався за 2 тижні до терміну його проведення, як виконання відсроченого домашнього завдання. Разом з учнями ми обговорили мету та завдання цього семінару, обсяг інформації та розподілили ролі. Семінар був побудований як рольова гра і через те консультації проводилися у трьох окремих групах, для того, щоб учні не втратили цікавість до навчальної інформації. Наші спостереження підтвердили це: учні були дуже уважні, активні, відповідально ставилися до роботи своєї групи, «вболівали» за результати роботи.
Організовуючи таким чином навчально-пізнавальну діяльність школярів на учитель формує та розвиває у них навички самостійної роботи, випрацьовує уміння самостійно формулювати висновки та узагальнення, виділяти головне, не перевантажувати пам’ять тим, що навряд чи знадобиться їм у житті.
На початку нашої практики на етапі констатуючої частини нашого педагогічного дослідження та наприкінці її проведення, нами було проведено два анкетування за однією формою у 8-А класі, кількість учнів у якому становить –28 (кількість учнів, які приймали участь у анкетуванні кожен раз становила 21, сім учнів були відсутніми на той момент у класі, у школі, або не схотіли (не змогли) прийняти участь у згаданому анкетуванні), за такими питаннями:
1) Розмістіть по порядку особистої значимості навчальні предмети розташовані нижче: укр.мова, укр. літ, рос.мова, іноз.літер., фізкультура, алгебра, геометрія, фізика, праця, біологія, історія, географія.
2) Скільки часу Ви готуєте д/з з біології: 15 хв., 30 хв., 1год., більше 1 год.
3) Які джерела Ви використовуєте під час підготовки д/з з біології: стабільний підручник, наукові видання, наукова література, інтернет.
4) Які однорічні рослини використовують для озеленення м. Харкова?
5) Які рослини, занесені до Червоної книги України Ви знаєте ?
6) Які форми контролю знань умінь та навичок Вам подобаються більше?
Учні справилися з анкетою, вказували на те, що в минулому навчальному році було подібне анкетування і вони вже частково змінили своє ставлення на більш позитивне. Діаграму, яка фактично відбиває зміну рейтингу предмету “Біологія” в середовищі учнів 8-А кл. наведено нижче.
До експерименту Після експерименту
Рис. 5. Зміна рейтингу предмету біологія на початок експерименту та після проведення ( ЗОШ І-ІІІ ст. № 59, 8-А клас)
Як підсумок, ґрунтуючись на даних анкетування — формі діаграми №1, ми можемо сказати, що проведена нами система інтелектуального контролю знань сприяє поліпшенню якості засвоєння знань у 8-А класі, дещо підвищує їхній рівень зацікавленості шкільною біологією. Проте, у випускників уже майже сформовані професійні інтереси і тому отримані дані свідчать про те, що короткочасно проведений педагогічний експеримент суттєво не змінив ступеня зацікавленості шкільною біологією, рівня сформованості їх навчальної самостійності, хоча треба зауважити, що частина учнів висловила побажання продовжити займатися біологією з використанням нетрадиційних форм проведення занять, а саме уроками-семінарами. Це підтверджує думку про необхідність систематичного проведення самостійної роботи контролюючого плану з учнями всіх вікових груп, які допомагають сформувати стереотип обов’язковості контролю знань, умінь, навичок.
--PAGE_BREAK--