--PAGE_BREAK--
Підсумовуючи таблицю ми бачимо що предмет конструювання одягу тісно пов’язаний з багатьма дисциплінами.
Таблиця 1.6
Формування набору тем професійної теоретичної підготовки фахівця
Структура об'єкта вивчення (галузі господарської діяльності)
Види діяльності фахівця
Узагальнена структура змісту навчання відповідно до поставлених тактичних цілей
Набір тем програми професійної теоретичної підготовки
1
2
3
4
Технологія
виробництва
технологічний
· теоретичні основи технології;
1. Технологія ремонту одягу
· технологія виробництва одягу;
1. Технологія обробки поясних виробів.
2. Технологія обробки виробів сукняного асортименту.
3. Виготовлення одягу за індивідуальним замовленням.
· контроль якості;
1. Стандартизація та контроль якості продукції
· охорона праці і техніка безпеки.
-
Моделювання і конструювання виробів
· моделювання виробів;
-
· конструювання виробів.
1. Відомості про конструювання швейних виробів. Класифікація одягу.
2. Відомості про анатомію та морфологію людини
Характеристика тіла людини.
3. Прибавки при конструюванні одягу.
4.Технологія обробки поясних виробів.
5. Технологія обробки виробів сукняного асортименту.
Техніка
· види технічних систем,
1. Технологія обробки поясних виробів.
2. Технологія обробки виробів сукняного асортименту.
· конструкція технічних систем
-
Матеріалознавство
· виготовлення тканин, матеріалів;
-
· будова тканин, матеріалів;
-
· властивості тканин, матеріалів;
1. Технологія обробки поясних виробів.
2. Технологія обробки виробів сукняного асортименту.
3. Виготовлення одягу за індивідуальним замовленням.
4. Технологія ремонту одягу
· контроль якості тканин
-
Продовження таблиці 1.6
Організація і економіка виробництва
-
-
--PAGE_BREAK--
2.6. Аналіз
технічних і дидактичних засобів навчання
.
Механічні візуальні засоби являють собою відносно старою групою складних засобів. Свій початок вони беруть з моменту створення в 1839 р. так називаної дагерротипія. В даний час багатство ідей і їхнє застосування, наприклад, у вигляді фотоапарата, кінокамери, телеприймача або відеомагнітофона виходить за рамки звичайної уяви.
Існують наступні види технічних засобів навчання: інформаційні, програмовані навчання, контролю знань, тренажери й комбіновані. До них відносяться: кінопроектори, діапроектори, епіпроектори, графопроектори, відеомагнітофони, телевізійні комплекси, персональні комп'ютери й комп'ютерні системи (класи).
Сучасна техніка створила величезні можливості для удосконалювання роботи вчителів й учнів. Сьогодні важко було б уявити собі навчання особливо інформаційним технологіям, яке б відбувалося без використання цих можливостей. Причому, зрозуміло, використання цього багатого арсеналу засобів залежить від змісту навчання, від дидактичного уміння і технічної підготовленості вчителя.
Дидактичні засоби навчання — це джерело одержання знань, формування вмінь. До них належать наочні приладдя, підручники, дидактичні матеріали, устаткування, лабораторії. Основні функції засобів навчання — це інформаційна, дидактична, контрольна. Дидактичні функції, отже, характеризують сутнісні властивості й можливості засобів навчання в певному освітньому середовищі. Дидактичні функції можуть відігравати різну роль — інформаційну, адаптивну, інтерактивну, компенсаторну, мотиваційну. У реальному педагогічному процесі всі зазначені функції засобів навчання представлені комплексно, вирішуючи, таким чином, суттєві методичні проблеми навчання. В окремому ж засобі навчання може домінувати та або інша функція, визначаючи його роль і місце в навчальному процесі, у системі засобів навчання. Саме ці функції враховуються при проектуванні системи навчання, визначенні методики комплексного використання засобів навчання.
При вивченні теми «Загальні відомості при конструювані одягу» доцільно користуватися як технічними засобами навчання:
— наочні приладдя (див. ДОДАТОК А),
— підручники:
· Мешкова В.Конструирование одежды.
· Ларькина Л.В., Шершнева Л.П.Конструирование одежды.
· Куренова С.В., Савельева Н.Ю. Конструирование одежды.
- технічними засобами навчання — персональні комп'ютери.
А також є доцільним використовувати наступні методи навчання:
Лекція — це метод, за допомогою якого педагог у словесній формі розкриває сутність наукових понять, явищ, процесів.
Практична робота спрямована на використання набутих знань у розв´язанні практичних завдань.
Ілюстрація припускає показ студентам ілюстративних посібників: плакатів, таблиць, картин, карт, замальовок на дошці та ін.
Демонстрація звичайно пов'язана з демонстрацією приладів, досвідів, технічних установок, кінофільмів, діафільмів та інші.
Обов'язковим є використання лабораторних занять. [12, с544]
2.7. Проектування
технологій формування орієнтованої основи діяльності, виконавчих та контрольних дій (ООД, ВД, КД
).
Головна мета навчальної діяльності: формування нових знань є формування «орієнтирів» майбутньої діяльності, які надалі забезпечать правильність її виконання.
Провідною метою розробки технологій формування нових знань є проектування та реалізація оптимальної орієнтовної основи діяльності, що дозволить сформувати необхідні якості професійних дій.
Орієнтована основа діяльності містить наступні складові:
· Уявлення про кінцевий результат. У теоретичному навчанні це відповіді до завдань і задач, опис результатів, схеми, графіки, а в практичному навчанні – деякі зразки, макети, моделі.
· Матеріал для діяльності та її предмет. У практичному навчанні це заготовки, матеріали, майданчики для монтажу, пристрої, які необхідно відремонтувати, тощо, а в теоретичному навчанні – умови задач, завдань, питання, сформульована проблема і т. ін.
· Засоби діяльності, тобто інструменти, інструкції та креслення, карти, таблиці, алгоритми й формули розрахунку, обґрунтування, теорії, висновки.
· Уявлення про способи здійснення діяльності, які містять склад прийомів, їхню послідовність, подану у формі карт, таблиць, навчальних елементів, методику вибору, порядок рішення, вказівки й інструкції. [8, c.178]
Перший тип навчання ООД — неповна орієнтована основа (вихідні дані, виконавчу частину дії і образ кінцевого продукту). Навчання здійснюється методом «проб і помилок», процес його формування відбувається повільно, із великою кількістю помилок.
Другий тип навчання – повна ООД.
За наявності всіх умов, необхідних для здійснення діяльності, що подаються у вигляді готового алгоритму діяльності в окремій формі, стосовно конкретної ситуації. Викладач, подаючи навчальний матеріал, демонструє кожен крок діяльності щодо конкретного завдання. При цьому формування діяльності відбувається безпомилково й швидко, але ступінь його узагальнення та перенесення на нестандартні ситуації обмежений складом конкретних умов його використання.
Третій тип навчання – повна орієнтована основа з використанням узагальнення та систематизації. Це такий тип навчання, у разі якого орієнтири подані в узагальненому вигляді, притаманному класу явищ. Викладач не дає готових орієнтирів, а пояснює лише принципи їхнього формування.
Одне й те саме явище вивчається з використанням кожного з типів навчання. Визначимо, для яких ситуацій вслід застосовувати відповідні типи навчання.[23, с111]
--PAGE_BREAK--