Правова регламентацiя организацii та дiяльностi судових органiв Украiни

МНСТЕРСТВО ОСВТИ УКРАНИ ДНПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНВЕРСИТЕТ ФНАНСОВО КРЕДИТНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Р е ф е р а т з курсу Основи конституцйного права Украни на тему Правова регламентаця органзац та дяльност судових органв Украни Виконав студент гр.КФ-97-1 Свр С.В. ДНПРОПЕТРОВСЬК 1998 План . Вступ Правова регламентаця органзац та дяльност судових органв

Украни. 1. Деяк вдомост з стор судочинства на територ Украни. 2. Основн принципи та засади судочинства. 3. Верховний суд. 4. Вйськов суди. 5. Конституцйний суд. 6. Арбтражн суди. 7. Третейськ суди. 8. Оскарження судового ршення. Апеляцйний суд. 9. Суд присяжних. 10. Суддвське самоврядування.

11. Органи юстиц та х участь в органзац дяльност судв. 12. Судово-правова реформа в Укран Заключення. Список використано лтератури. Конституця Украни, прийнята 28 червня 1996р закрпила визнаний свтом демократичний принцип подлу державно влади на законодавчу, виконавчу судову. Вс три глки влади самостйними, кожна д лише в межах сво компетенц, визначено Конституцю та законами. Особливо важливим це положення для судово системи.

Конституця нада вс можливост для створення дйсно демократично та незалежно судово системи, яка, в свою чергу забезпечу захист прав людини на державному рвн, тобто забезпечу головний принцип любо правово держави принцип верховенства права. Cудова система лакмусовим папрцем при виршенн питання, чи держава правовою. Оскльки завданням судово влади здйснення судочинства, яке в Укран здйснються виключно судами, то дуже важливими питання правового визначення органзац та дяльност

рзномантних судових органв. Саме деяким з цих питань присвячена ця робот. В основному розглянут рзн види судових органв, передбачених Конституцю та чинним законодавством, питання х органзац, складу, структури, визначен Конституцю, законами та ншими нормативними актами. Також розглядаються проблеми вдповдност реально снуючо судово системи конституцйним нормам наведен деяк

вдомост з стор судочинства в Укран. З прийняттям християнства на територ Украни з являються церковн закони, як були систематизован стали вдом пд назвою Устава Володимира. Серед ншого, Устав затверджу снування церковного суду, який мав карати за здйснення язичницьких обрядв, розглядав справи про неосвячений церквою шлюб, розлучення, майнов спори, побиття батька або матер. Дяльнсть цього суду базувалася на нормах церковного права.

В Хст. був створений збрник законв Закон руський- прототип Русько правди, на основ якого велося судочинство. Руська правда Ярослава Мудрого продовжу регламентувати дяльнсть судв, тут досить добре простежуться трансформаця звичав у норми права, що стосуться процесуального права. За Руською правдою, якщо вдносини, присутн у справ, не врегульован нормативно- або звичаво-правовими засобами,

то судд мали приймати ршення, керуючись власною правосвдомстю. З часом так ршення перетворювались в юридичну норму щодо подбних справ. Важливою рисою судово-адмнстративного устрою Кивсько Рус був подл судочинства на свтське церковне. Найнижчою судовою нстанцю були громадськ суди, як складалися з сльських старшин. Складн справи розглядали за участю представникв деклькох сл.

На ршення громадських судв можна було скаржитися до княжих судв. В них засдали або сам князя, або х представники. В процес княжого судочинства брали участь ябетник обвинувач, метальник писар, стц слдч. снував також суд феодала-землевласника. Пд його юрисдикцю пдпадали холопи, наймити та закупи, причому щодо холопа ршення феодала оскарженню не пдлягало. Церковн суди це суд митрополита владики. х юрисдикця поширювалась на духовенство на так

званих церковних людей. Таким чином, в Кивськй Рус снувала станова судова система. Найвищою судовою установою Великого князвства Литовського був суд Великого князя або його доврено особи. Поруч з судом князя снував суд Ради. Також судов функц виконували намсники, а потм воводи та старости. Судебником 1468р. було узаконено одноособовий панський суд, тобто пан-шляхтич вершив суд над селянами.

снував також копний народний суд, дючий на основ звичавого права, до якого могли звертатися представники усх станв населення. За статутом 1566р. у кожному повтовому мст було створено три судов установи земськ обиралися шляхтою, гродськ одноособов пдкоморн суди. У мстах з Магдебурзьким правом судов справи мщан розглядала судова колегя. Як бачимо, судова система за польсько-литовсько доби теж була становою.

В перод нацонально-визвольно вйни було введено систему козацьких судв, як складалися з сльських, сотенних та полкових судв. Дяли ц суди на основ законв, прийнятих ще за польських королв та литовських князв. У 1760р. була проведена судова реформа, яка поновлювала в Укран станову систему та вдокремила судову владу вд адмнстративно. За цю реформою судд були виборними, найвищою нстанцю був

Генеральний суд. Слд пдкреслити велику роль звичавого права в Укран. Наприклад, в Сч вищою судовою установою був кошовий суд, який свох ршеннях виходив з норм звичавого права та здорового глузду. Псля приднання Украни до складу Росйсько мпер в Укран дяли загальноросйськ джерела процесуального законодавства. Веденням слдства виконанням вирокв займалася полця, вона ж була судовим органом при розгляд незначних

справ. Помщики мали право чинити одноосбно чинити суд над селянами. У 1864р. було проведено судову реформу станов суди скасовувалися вводилися загальн судов установи, було введено нститут мирових суддв. В цей час в захдноукранських землях дяла австрйська судова система, де верховна судова влада належала мператоров. В УНР за конституцю найвищою судовою установою УНР був Генеральний Суд, який обирався Всенародними зборами.

В перод гетьманату вищою судовою нстанцю був Сенат. Щодо судово системи Украни за часв Радянського Союзу, слд вдмтити те, що вона не охоплювала весь об м справ, пов язаних з засудженням особливо до 50-х рокв. Йдеться про позасудов процеси щодо ворогв народу. Було створене Державне полтичне управлння, яке користувалося правом проведення позасудових репресй.

Також слд вдмтити так зван трйки, коли деклька партйних кервникв виршували справу щодо вчинкв, що в той час квалфкувалися як державн злочини. На даний момент органзаця дяльнсть судв в Укран регламентуться роздлом VIII Конституц, Законом Про судоустрй Украни, Законом Про Конституцйний Суд Украни, Законом Про Верховний Суд, Законом Про арбтражний суд,

Законом Про статус суддв, Цивльним процесуальним кодексом, Кримнальним процесуальним кодексом, Арбтражним процесуальним кодексом та ншими нормативними актами. В основному закон не даться повного визначення судово системи, а лише визначаються основн принципи та засади створення та функцонування. Бльш детальна регламентаця щодо органзац та дяльност рзних судових органв податься у вдповдних законах. Ст. 124 Конституц визнача, що судова система

Украни подляться на дв глки суд конституцйно юрисдикц та суди загально юрисдикц. диним судовим органом конституцйно юрисдикц Конституцйний суд. Згдно ст. 125 Конституц судова система Украни будуться за принципом територальност та спецалзац що найвищим судовим органом у систем судв загально юрисдикц Верховний Суд Украни, а вищими судовими органами спецалзованих судв вдповдн вищ суди.

За цю статтею вдповдно до закону дють апеляцйн та мсцев суди. Принцип територальност означа, що юрисдикця окремих ланок судово системи поширються на певн територ, як можуть збгатися, а можуть не збгатися з адмнстративно-територальними одиницями. Побудова судово системи за принципом територальност з урахуванням транспортних комункацй зв язку мж населеними пунктами забезпечу наближенсть судв до населення та х доступнсть.

Спецалзаця суддв або цлих судв з розгляду справ певних категорй сприя пдвищенню професоналзму суддв завдяки поглибленому вивченню окремих галузей законодавства та практики його застосування. На сьогодн до спецалзованих судв можна вднести арбтражнгосподарськ суди, функцонуюч як самостйний суб кт судово влади та вйськов суди. Згдно з Законом Украни Про судоустрй, систему загальних судв Украни складають

Верховний Суд Украни, Верховний Суд Республки Крим, обласн, Кивський Севастопольський мськ суди, мжобласний суд, мжрайонн окружн, районн мськ суди та вйськов суди регонв, Вйськово-Морських Сил гарнзонв. Мсцев суди районнмськ, вйськов суди гарнзонв та арбтражн суди Автономно Республки Крим, областей, мст Кива Севастополя основною ланкою ц системи. Це суди першо нстанц, як розглядають переважну бльшсть цивльних, господарчих, кримнальних та адмнстративних

справ. Саме тут повинна широко запроваджуватися спецалзаця судв. Конституця да можливсть в новому закон про судоустрй створення спецалзованих ланок мсцевих судв, наприклад, смейних, адмнстративних, фнансових тощо. Передбачен конституцю вищ спецалзован суди мають виконувати функц судового нагляду за дяльнстю вдповдних судв нижчого рвня. Ст. 129 Конституц визнача основн засади судочинства 1. законнсть 2. рвнсть усх учасникв судового процесу

перед законом судом 3. забезпечення доведеност вини 4. змагальнсть сторн та свобода в наданн ними суду свох доказв у доведенн перед судом х переконливост 5. пдтримання державного обвинувачення в суд прокурором 6. забезпечення обвинуваченому права на захист 7. гласнсть судового процесу та його повне фксування технчними засобами 8. забезпечення апеляцйного та касацйного оскарження ршення суду, крм випадкв, встановлених законом 9. обовязковсть ршень суду. В п.4 мова йде про змагальнсть у судовому провадженн кримнальних

справ, цей принцип повинен активно втлюватися в судове провадження. Можливост захисту та обвинувачення у провадженн кримнальних справ щодо збирання представлення судов доказв повинн бути однаковими. Сьогодн ж пдсудний його захисник не мають таких прав, як державний обвинувач. Реалзаця принципу змагальност тсно пов язана з здйсненням прав свобод людини. Важливим положення ст. 130 Конституц, що фнансування та належн умови функцонування судв та дяльност

суддв забезпечу держава. На утримання судв у Державному бюджет визначаться окрема видаткова стаття. За ст.3 Закону Про судоустрй дяльнсть суду спрямована на змцнення законност правопорядку, запобгання правопорушенням ма завданням охорону вд посягань на закрплен у Конституц суспльний лад, його полтичну та економчну системи на права свободи громадян права законн нтереси державних пдпримств, установ та органзацй а також виховання у громадян неухильного виконання

Конституц та законв. За ст.4 Закону Про судоустрй суди здйснюють свою дяльнсть шляхом розгляду виршення в судових засданнях цивльних справ по спорах, що стосуються прав та нтересв громадян, пдпримств, установ та органзацй, та кримнальних справ, ршення за якими пов язан з застосування встановлених законом мр покарання до осб, винних у вчиненн злочину, або виправдання невинних. Згдно з ст.8 вс суди Украни утворюються на засадах виборност суддв народних засдателв.

Ст. 10 передбачаться як колегальний, так одноособовий розгляд справ. В судах першо нстанц кримнальн цивльн справи розглядаються судом у склад трьох суддв, двох суддв трьох народних засдателв або суддею одноособово у випадках, передбачених Кримнально-процесуальним та Цивльним процесуальним кодексами. Розгляд справ судами друго нстанц в касацйному та порядку нагляду, здйснються тльки колегально.

Народн засдател користуються всма правами суддв.ст. 11. Розгляд справ у всх судах Украни вдкритим, крм випадкв, встановлених законом. Закон передбача участь в судовому процес прокурора, який сприя виконанню вимог закону про всебчний, повний обктивний розгляд справи. Також в суд можуть приймати участь захист адвокат та представники громадських органзацй та трудових колективв. Порядок провадження справ в судах визначаться процесуальними

кодексами. Носями судово влади суддст. 1 Закону Про статус суддв, вони недоторканимист.13. Згдно ст.9 Закону Про статус суддв судд районних мських, мжрайонних окружних судв обираються вдповдно обласними, Кивською Севастопольською мськими Радами народних депутатв. В Республц Крим судд районних мських, мжрайонних окружних судв обираються Верховною Радою Республки Крим. Судд нших судв обираються

Верховною Радою. Згдно ст. 125 Конституц Украни найвищим органом у систем судв загально юрисдикц Верховний суд Украни. Його дяльнсть регламенту гл. 4 Закону Украни Про судоустрй. Верховний суд у межах свох повноважень розгляда справи як суд першо нстанц, у касацйному порядку, порядку нагляду в звязку з нововиявленими обставинами вивча узагальню судову практику, аналзу судову статистику, виршу в межах свох повноважень питання, що випливають з мжнародних

договорв Украни та н. В ст. 40 подано таке положення Вдповдно до Конституц Украни Верховному Суду Украни належить право законодавчо нцативи у Верховнй Рад Украни. Але ж це положення вдповда конституц 1978р.ст.103, а в конституц 1996р. нема положення про те, що Верховний суд ма право законодавчо нцативи. Ст. 41 Закону про судоустрй визнача, що Верховний

Суд Украни обираться Верховною Радою Украни строком на десять рокв у склад Голови, заступникв Голови, членв Верховного Суду народних засдателв. Верховний Суд один раз у пять рокв нформу Верховну Раду про свою дяльнсть. Ст. 43 визнача, що Верховний Суд д в склад Пленуму Верховного Суду, судових колегй в цивльних, кримнальних та вйськових справах.

Для розгляду органзацйних питань роботи Верховного Суду утворються президя Верховного Суду. Ст. 44 та 45 визначають, що Пленум Верховного Суду скликаться не менш як один раз на три мсяц, очолю Пленум голова Верховного Суду. Пленум у межах свох повноважень розгляда справи в порядку нагляду в звязку з нововиявленими обставинами розгляда матерали узагальнення судово практики судово статистики, да кервн

розяснення судам у питаннях застосування республканського законодавства та н. Пленум також затверджу склад судових колегй Верховного Суду. Статус Презид Верховного Суду визнача ст.50 Закону Про судоустрй. Склад Презид Верховного Суду Украни, яку очолю Голова Верховного Суду, затверджуться Президю Верховно

Ради. Президя Верховного Суду Украни розгляда питання органзац роботи судових колегй апарату Верховного Суду Украни, а також пода допомогу нижчестоящим судам у правильному застосуванн законодавства, координуючи цю дяльнсть з Мнстерством юстиц Украни. Голова Верховного Суду, згдно ст.51, приносить у межах порядку, встановлених законом, протести на ршення, вироки, ухвали постанови по судових справах органзу роботу по вивченню узагальненню судово практики,

аналзу судово статистики склика Пленум та президю Верховного Суду керу органзацю роботи судових колегй, апарату Верховного Суду та н При Верховному суд д науково-консультативна рада. Органзацю та дяльнсть вйськових судв визнача гл. 3-1 Закону Украни Про судоустрй. Вйськов суди здйснюють правосуддя у

Збройних Силах Украни та нших вйськових формуваннях, передбачених законодавством Украни. х дяльнсть спрямована на охорону вд будь-яких посягань безпеки Украни, боздатност боготовност вйськових формувань, захист прав свобод вйськовослужбовцв та нших громадян. Ст. 38-2. визнача, що в Укран утворюються вйськов суди гарнзонв, регонв Вйськово-Морських Сил. Як уже зазначалося, вйськов суди в

Укран видлен у спецалзовану галузь системи судв загально юрисдикц. Але ж справи, що ними розглядаються, не мають якихось особливостей, що були б перешкодою для розгляду х у мирний час судами загально юрисдикц. Виняток становить тльки спецальний суб кт злочину. Проте це не перешкода для розгляду справ у таких судах, про що свдчить досвд Нмеччини, Франц. Конституцйний суд Украни д незалежно вд судв загально юрисдикц.

Органзаця, повноваження та порядок дяльност Конституцйного Суду Украни визначаються Конституцю та законом Про Конституцйний суд Украни Ст 2. цього Закону визнача, що Завданням Конституцйного Суду Украни гарантування верховенства Конституц Украни як Основного Закону держави на всй територ.

Справи В Конституцйному суд розглядаються лише колегально. Складаться Конституцйний Суд з всмнадцяти суддв по шсть вд президента, Верховно Ради та з зду суддв. Судд призначаються на 9 рокв без права повторного обрання. Згдно ст.13 зазначеного закону, Конституцйний Суд розгляда справи щодо конституцйност законв та нших правових актв вдповдност Конституц Украни мжнародних договорвчинних або тих, що вносяться до

Верховно Ради для приднання до них Украни додержання конституцйно процедури розслдування розгляду справи про усунення Президента Украни з поста в порядку мпчменту офцйного тлумачення Конституц та законв Украни. Голова Конституцйного Суду Украни обираться на спецальному пленарному засданн Конституцйного Суду зскладу суддв Конституцйного Суду на один трирчний строкст.

20. Голова органзову роботу колегй суддв, комсй та Секретарату Конституцйного Суду, склика та проводить засдання суду та н. Кожен суддя Конституцйного суду ма наукового консультанта помчника. Органзацйне, науково-експертне, нформацйно-довдкове та нше забезпечення дяльност Конституцйного Суду Украни здйсню Секретарат Конституцйного

Суду на чол з кервником ст.32. Конституцйний Суд Украни на свому засданн утворю з числа свох суддв постйн комс, що допомжними робочими органами з питань органзац його внутршньо дяльност ст.33. Також на пленарних засданнях Конституцйний Суд може створювати тимчасов комс за участю фахвцв вдповдних галузей праваст.34. Формами звернення до Конституцйного Суду Украни конституцйне подання та конституцйне звернення.

Звертатися до Конституцйного суду можуть як фзичн, так юридичн особи, а також президент, Верховна Рада або частина складу, Верховний Суд та н. В Конституц Украни нема окремого положення про арбтражн суди. Тобто арбтражн суди спецальними судами загально юрисдикц. З х створенням реалзуться конституцйний принцип спецалзац системи судв.

Органзаця дяльнсть арбтражного суду регламентуються Конституцю, Законом Про арбтражний суд, Арбтражним процесуальним кодексом, ншими законодавчими актами та мждержавними договорами й угодами. Арбтражний суд незалежним органом у виршенн всх господарських спорв, що виникають мж юридичними особами, державними та ншими органами. Також арбтражними судами розглядаються справи про банкрутство.

За ст.3 Закону Про арбтражний суд основним завданням арбтражного суду захист прав та нтересв учасникв господарських правовдносин, що охороняються законом Згдно ст.4 Арбтражний суд утворються на засадах призначення всх арбтрв Верховною Радою. Систему арбтражних судв Украни складають Вищий арбтражний суд, арбтражний суд Республки Крим, арбтражн суди областей, мст

Кива Севастополя. Верховною радою можуть створюватись нш судимськ, мжрайонн та н Згдно ст.7 арбтражн суди складаються з голови, його заступникв та арбтрв. Для виршення органзацйних питань арбтражний суд Республки Крим, арбтражний суд област, мст Кива Севастополя може утворювати президю. За ст.10 найвищим органом у виршенн господарських спорв здйсненн нагляду щодо ршень арбтражних судв

Украни та контролю за х дяльнстю Вищий арбтражний суд Украни, який складаться з Голови, заступникв Голови та арбтрв д у склад пленуму, презид та арбтражних колегй по розгляду спорв та перегляду ршень, ухвал, постанов. Вищий арбтражний суд також розробля пропозиц щодо органзац дяльност третейських судв на територ Украни.ст. 32 Компетенцю рзних арбтражних судв та порядок провадження справ визнача

Арбтражний процесуальний кодекс та нш документи. Найважливш питання дяльност арбтражних судв Украни виршу Пленум Вищого арбтражного Суду. Пленум також узагальню арбтражну практику та статистику да кервн розяснення ншим органам щодо розв язання спорв. Президя Вищого арбтражного суду Украни виршу питання органзац та дяльност, пдбору кадрв арбтражних судв Украни перегляда в порядку нагляду ршення, ухвали, постанови

Вищого арбтражного суду та перегляда за нововияленими обставинами справи, розглядуван в минулому самою президю признача склад арбтражно колег Вищого арбтражного суду та н. Згдно з ст.30. для пдготовки науково обгрунтованих рекомендацй з питань органзац та дяльност арбтражного суду, розробки пропозицй щодо вдосконалення законодавства та н. при Вищому арбтражному суд утворються науково-консультативна рада з провдних вчених та нших висококвалфкованих

спецалств. Конституця також не забороня створення третейських судв, тобто таких, що обираються сторонами, як виршують спр. Щодо органзац та дяльност третейських судв в Укран дос д Положення про третейський суд для виршення господарських спорв мж обднаннями, пдпримствами, органзацями установами, затверджене постановою Державного арбтражу при Рад Мнстрв СРСР вд 30 грудня 1975р. Слд зазначити, що це положення не виключа снування постйних третейських

судв. Третейськ суди розглядають справи, вднесен до компетенц арбтражних судв. Обираться третейський суд кервниками юридичних осб, виступаючих сторонами за справою, з складу осб, компетентних у виршенн дано справи. Це можуть бути кервники органзацй, об днань, пдпримств, робтники науково-дослдних закладв та н. Суд обираться у склад одного або довльного непарного числа суддв, як обирають голову. Сторона, яка визнала за необхдне розгляд справи третейським судом, повдомля другу сторону

про це та зазнача осб, яких вона обира третейськими суддями. Якщо друга сторона не погоджуться з цим, справа передаться на розгляд арбтражного суду. При досягненн згоди мж сторонами про розгляд спору в третейському суд зацкавлена сторона письмово виклада сво вимоги та пода х одному з суддв. В процес розгляду справи третейський суд ма право вимагати вд сторн необхдн матерали зобов язати сторони здйснити переврку сво дяльност призначити експертизу та н.

Ршення виноситься в письмовй форм бльшстю голосвколи суд складаться з трьох бльше суддв пдписуться всм складом суду. Як ршення всх судв, ршення третейських судв обов язковими для виконання. Справи, розглядуван третейськими судами, збергаються у арбтражних судах за мстом розгляду справи. До цих судв подаються скарги на ршення третейських судв. Ст. 129 Конституц забезпечу право апеляцйного та касацйного оскарження ршення суду.

Ст. 125 визнача можливсть органзац та дяльност апеляцйних судв. Касацйне оскарження досить добре опрацьовано як в процесуальному законодавств Украни, так на практиц. Що ж до апеляцйного оскарження, то це нова форма для укранського судочинства, нема у чинному законодавств. Вдповдно не дють апеляцйн суди. Тому для подальшого розвитку та демократизац судово влади, якнайшвидше треба законодавчо визначити

дяльнсть апеляцйних судв. Апеляцйн суди можуть створюватись як окрем судов установи, а також у склад апеляцйних колегй у судах друго нстанц. Введення апеляцйних судв забезпечить можливсть виршення справ по сут в двох судових нстанцях. При цьому апеляцйна нстанця не скасову судове ршення з направленням справи на додаткове розслдування, а прийма ршення самостйно, дослджуючи докази. Апеляцйне провадження вдрзняться вд касацйного тим, що перше служить для перегляду по сут як незаконних,

так несправедливих, з точки зору, фактичних обставин справи, ршень питання права факту, а касацйне провадження служить для вдмни з направленням на новий розгляд у суд першо нстанц ршень, прийнятих з порушенням процесуального або матерального закону тльки питання права. Тобто апеляцйне провадження бльш ширшим та демократичним. Тому створення апеляцйних судв одним з перших завдань судово-правово реформи.

Ст. 124 Конституц визнача, що народ бере участь у здйсненн правосуддя через народних засдателв та присяжних. нститут народних засдателв в Укран зараз реально сну д. Ситуаця ж з судом присяжних така сама, як з апеляцйним судом нема жодного закону або ншого нормативного документа, який би регламентував його органзацю та дяльнсть. Взагал серед правникв точаться дискус щодо необхдност суду присяжних.

Прибчники тако форми здйснення правосуддя вважають, що введення таких судв допомага боротися з корупцю в судових органах, допомага позбавитися вд звинувачувального нахилу в кримнальному процес, вддля правосуддя вд виконавчо влади в тому числ вд звинувачення. Суд присяжних д у багатьох розвинутих у правовому вдношенн кранах США, Канад, Франц, Великобритан та н. Критики суду присяжних вважають цей нститут анахронзмом, аргументуючи це тим, що суд присяжних це результат емоцй, а не правовиконавчо судово дяльност що навть

у Англ, матер суду присяжних, спостергаться вдхд вд нього. Враховуючи погляди прихильникв та критикв, найбльш прийнятним для Украни вропейський аналог суд присяжних повинен складатися з професйних суддв та саме присяжних. Згдно ст. 130 Конституц для виршення питань внутршньо дяльност судв д суддвське самоврядування, яке одню з найважливших ознак незалежност судв та суддв.

Розкриваться це положення в Закон Украни про органи суддвського самоврядування. Згдно ст. 1 цього закону суддвське самоврядування здйснються через конференц суддв загальних судв Республки Крим, областей, мст Кива та Севастополя, конференцю суддв вйськових судв Украни, збори суддв Верховного Суду Украни, збори суддв Вищого арбтражного суду Украни, конференцю суддв арбтражних судв

Украни найвищий орган суддвського самоврядування- ззд суддв Украни. Органи суддвського самоврядування обирають членв квалфкацйно комс суддв обговорюють питання застосування законодавства, обговорюють питання про органзацйне та матерально-технчне забезпечення дяльност судв та н. Згдно ст. 131 Конституц в Укран д Вища рада юстиц, до вдання яко належить внесення подання про призначення або звльнення суддв прийняття ршень стосовно порушення суддями прокурорами вимог щодо

несумсност, здйснення дисциплнарного провадження щодо суддв. Хоча 15 счня 1998р. й було прийнято Закон Про Вищу раду юстиц, саму раду й дос не створено. Конституцйн повноваження Вищо ради юстиц та нш, згдно ст.19 Закону про судоустрй, виконують Мнстерства юстиц Украни та Республки Крим, управлння юстиц обласних, Кивсько Севастопольсько мських державних адмнстрацй.

Зазначен органи розробляють вносять пропозиц з питань органзац судв та щодо змн у мереж судв та х штату органзують роботу з кадрами судв по пдвищенню х квалфкац перепдготовц, здйснюють добр разом з Верховним Судом представляють кандидатури для обрання суддями забезпечують ведення судово статистики та аналз статистичних даних органзують матерально-технчне забезпечення судв та створюють належн умови для здйснення правосуддя здйснюють органзацйне забезпечення виконання окремих категорй ршень судв.

В умовах становлення держави та реального втлення принципу верховенства права виника необхднсть у проведенн радикально судово-правово реформи як найважлившого нструменту побудови саме такого суспльства, яке визначене Конституцю. Схвалена Верховною Радою в квтн 1992р. Концепця судово-правово реформи була значним кроком в указаному напрямку. В перш роки реалзац були прийнят важлив закони Про статус суддв,

Про нотарат та н. та внесен змни та доповнення до чинного законодавства, як спрямован на захист осб, що притягаються до кримнально вдповдальност, судовий контроль за арештом та н. Проте було здйснено лише частину першого етапу реформи. Другий етап передбачав створення спецалзованих судв адмнстративних, смейних, з справ неповнолтнх створення Вищого апеляцйного суду Украни третй етап - проведення подальшо роботи по спецалзац судв реалзаця наукових

програм по удосконаленню судово-правово реформи та н. В 1995 роц реформа загальмувала набула вузько вдомчого характеру. Одним з головних факторв такого перебгу подй стала вдсутнсть фнансування реформи. З прийняттям нових законв та пд дю нших факторв виникла необхднсть розробки ново концепц. 10 грудня 1994р. розпорядженням президента було утворено

Комсю з розробки Концепц судово-правово реформи в Укран та зобов язано цю комсю до 28 лютого 1995 року подати проект Концепц. Потм ншим розпорядженням вд 22 листопада 1995р. було утворено комсю для доопрацювання концепц та строк подання перенесено на 1 березня 1996р. Указом президента 112897 вд 8 жовтня 1997 року було створено Координацйну раду з питань судово-правово реформи на чол з

В.П Пустовойтенко, основним завданням яко знову ж таки розробка Концепц у Верховнй Рад було створено постйну Комсю з питань правово полтики судово-правово реформи. Не дивлячись на ц заходи, Украна дос не ма вдповдного дйсност офцйного програмного документа щодо подальшого розвитку та реформування судово системи. При розгляд деяких Конституцйних норм щодо судово системи були наведен приклади невдповдност реального життя та законв

цим нормам. Крм зазначених, сну ще маса таких протирч, деяк з яких носять взагал парадоксальний характер. Наприклад, за чинним законодавством обсяг прав обвинуваченого фактично ширше, нж у потерплого. А за недостатност коштв у держави на захист потерплого це протирччя ще бльш поглиблються. До того ж чинним процесуальним законодавством порушуться деяк права людини. А тому основними завданнями судово реформи на найближчий час приведення чинного законодавства у вдповднсть

до Конституц, прийняття нових законв в першу чергу про судоустрй, у яких повинн бути реалзован вс конституцйн норми про апеляцйний суд, про суд присяжних, про утворення спецалзованих судв та н. налагодження фнансування дяльност судових органв та н. Робота по забезпеченню у процесуальному законодавств права свободи та особисто недоторканост та права недоторканост житла, згдно з п.13 Перехдних положень Конституц, повинна бути здйснена до 2001 року.

Як показу сторичний розвиток, стан судово системи, демократичнсть, об ктивнсть ршень по справам напряму залежать вд наявност державност. Тобто зараз, коли Украна здобула незалежнсть, вс можливост для створення демократично судово системи. це повинне бути одним з найголовнших завдань на шляху входження Украни в вропейське та свтове спвтовариство як правово держави. Список використано лтератури 1. Конституця

Украни. 2. Закон Украни Про судоустрй вд 5 червня 1981р. з змнами, внесеними згдно з Законами 2464-12 вд 17.06.92, 4017-12 вд 24.02.94. 3. Закон Украни Про арбтражний суд вд 4 червня 1991 з змнами доповненнями, внесеними законами 2350-12 вд 15.05.1992, 2691-12 вд 14.10.1992, 3346-12 вд 30.06.1993, 96 вд 20.02.97 р. 4. Закон Украни Про Конституцйний Суд Украни вд 16 жовтня 1996 р.

5. Закон Украни Про статус суддв вд 15 грудня 1992 р. з змнами доповненнями, внесеними Законами Украни вд 2.02.1994р. 3913-XII, 24.02.1994 р. 4015-XII, 5.10.1995 р. 35895-ВР, Постановою Верховно Ради Украни вд 6.05.1993р. 3192-XII. 6. Закон Украни Про органи суддвського самоврядування вд 2 лютого 1994 р.

7. Концепця судово-правово реформи в Укран, Затверджена Постановою Верховно Ради Украни 2296-XII вд 28.04.1992р. 8. Розпорядження президента Украни Про утворення Комс з розробки Концепц судово-право реформи. 18294-рп.вд 10.12.1994р. 9. Розпорядження президента Украни Про утворення Комс для доопрацювання проекту

Концепц судово-правово реформи в Укран. N 41795-рп вд 22.11.1995р. 10. Указ президента Украни Про Координацйну раду з питань судово-правово реформи 112897 вд 08.10.1997р. 11. Положение о третейском суде для разрешения хозяйственных споров между объединениями, предприятиями, организациями и учреждениями. Утверждено постановлением Госарбитража при Совете Министров N 121 от 30.12.1975г.

12. В. Онопенко. Конституця й судочинство розбжност та парадокси Закон бзнес. 1997 42. 13. Ю. Димитров. Навщо нам потрбен апеляцйний суд Право Украни. 1994 3-4. 14. Г. Омельяненко. Нова Конституця Украни питання судово влади та судочинства Право Украни. 1996 10. С. 11-16. 15. В. Бойко. Нова Конституця судова влада

Право Украни. 1997. 1. С. 16-18. 16. Г. Омельяненко. Правове регулювання та законодавче забезпечення судово-правово реформи в Укран Право Украни. 1998 1. С. 73-78. 17. Касинюк Л.А. Основи Конституцйного права Украни. Харкв ТОВ Одсей. 1997 160с. 18. О.О.Шевченко, В.О.Самохвалов та н. сторя держави права

Украни. За ред. проф. В.Г.Гончаренка. Курс лекцй. Кив.Вентур 1996. 288с.