Нові підходи до вивчення інформатики в середній школі
Зміст
Вступ
1. Аналіз методичної системи навчання інформатики в середнійзагальноосвітній школі
2. Проблеми у викладанні інформатики у середній школі
3. Нові підходи у викладанні інформатики у середній школі
Висновки
Література
Вступ
Кризасуспільства – це час для перебудови будь-якої складної його системи – політичної,економічної, освітньої. І чим глибша криза, тим суттєвішою і продуманішоюповинна бути відповідна перебудова. Складність становища освіти в Україніполягає у тому, що під гаслом економії коштів чи наближенням до західнихстандартів Україна може повністю зруйнувати наявну систему освіти. А разом зтим – і єдину можливість для інтегрування в Європу як ринку високо кваліфікованоїробочої сили. Не комфортність адміністрації та вчителів, а задоволення реальнихінтересів випускників та суспільства в цілому повинні бути мірилом успіхівсистеми освіти.
Міриломуспіху навчання має стати ефективність подолання проблемних ситуацій і здатністьподавати результатів у вигляді, прийнятному для суспільства. Лише така метавідповідає інтересам окремих громадян України і всього суспільства в цілому.
Впровадженнянових інформаційних технологій вимагають нових підходів до розбудови як всієїнаціональної системи освіти, так і системи вищої освіти, і висувають на першийплан завдання удосконалення змісту вищої педагогічної освіти, сучаснихтехнологій навчання і виховання.
Проблемадиференційованого формування знань та вмінь учнів з інформатики до кінця нерозв’язана, а це, в свою чергу, негативно відбивається на впровадженніінтенсивних форм та засобів організації навчального процесу. Відсутняцілеспрямована методика навчання інформатики на основі диференціації запрофілем і за рівнем знань та вмінь учнів.
Разом з тим, поступовошкільний предмет інформатики втрачатиме роль головного осередка підготовкикористувачів сучасних інформаційних технологій. Проте теоретичні основиінформатики не втратять світоглядного, загальноосвітнього і загальнокультурногозначення.
1. Аналіз методичної системи навчання інформатики в середнійзагальноосвітній школі
Створеннята розвиток методичної системи навчання інформатики відіграє ключову роль установленні шкільного курсу інформатики. Тому актуальним є аналіз компонентівметодичної системи, виявлення найвужчих місць і проблем, без розв'язання якихнеможливий її подальший розвиток. Сьогодні можна виділити другий етап урозвитку методичної системи навчання інформатики і порівняти зміну її основнихкомпонентів (табл. 1.1).
Таблиця 1.1Основні компоненти методичної системи Перший етап розвитку методичної системи навчання інформатики Другий етап розвитку методичної системи навчання інформатики Мета курсу Формування комп'ютерної грамотності учнів, тобто формування сукупності знань, умінь і навичок, які забезпечують учням можливістьзастосовувати обчислювальну техніку в навчальній, а згодом у професійній діяльності Формування основ інформаційної культури, яка забезпечує можливість подальшого широкого використання здобутих знань і вмінь як при вивченні теоретичних основ інформатики, так і при вивченні інших предметів. Вивчення основ інформатики як фундаментальної галузі наукового знання, формування наукового світогляду учнів. Формування уявлень про становлення інформаційного суспільства та його цінностей, навчання учнів основ алгоритмізації, загальних методів розв'язування задач. Дати уявлення про інформаційні процеси в природі і суспільстві Зміст Сукупність двох взаємопов'язаних компонентів: теоретичного і практичного. Теоретична частина спрямована на формування основ комп'ютерної грамотності. Практичний аспект пов'язаний з написанням алгоритмів і програм однією з конкретних процедурних мов програмування Сукупність двох взаємопов'язаних компонентів: теоретичного і практичного. Теоретична частина спрямована на формування основ інформаційної культури, навичок аналізу і формалізації предметних задач. Практичний аспект пов'язаний з формуванням навичок роботи з готовим програмним забезпеченням, написанням програм однією з конкретних мов програмування Методи Пояснювально-ілюстративні. Традиційні контрольні роботи. Робота з книжкою. Репродуктивний. Частково-пошуковий Метод проектів, самостійна робота учнів з ППЗ, тренажерами. Пошук інформації в глобальній мережі Інтернет. Проблемний. Дослідницький. Частково-пошуковий Засоби Дошка, калькулятор, плакати, слайди, комп'ютер, підручники і навчальні посібники Навчально-методичний комплекс, ППЗ для комп'ютерної підтримки навчально-пізнавальної діяльності при вивченні основних розділів інформатики, ППЗ для контролю знань, умінь і навичок, комп'ютер. засоби телекомунікацій, відеотехніка, підручники і навчальні посібники Форми колективні крупові: семінари, навчальні дискусії; колективно-розподільчі форми роботи з навчальним матеріалом, індивідуальні, підсумкові і тематичні заліки
/>
Місце ізміст шкільного предмета «Інформатика» значною мірою залежить від рівняінформатизації навчального процесу, розробки інформаційно-комунікаційнихтехнологій навчання (ІКТН) та їх використання при вивченні різних навчальнихпредметів, змістового наповнення інших навчальних предметів у різних освітніхгалузях, у тому числі таких як словесність, художня культура, математика,природознавство, технологія та ш, які необхідно розглядати як цілісну системувзаємопов'язаних і взаємодіючих підсистем навчання і виховання.
Метанавчання шкільного курсу інформатики – формування основ інформаційної культуришколярів, тобто формування сукупності знань, умінь, навичок, які забезпечуютьучням можливість застосовувати комп’ютерну техніку в навчальній, а згодом упрофесійній діяльності.
Зміст курсу інформатикивключає сукупність двох взаємопов'язаних компонентів теоретичного і практичногоТеоретична частина курсу спрямована на формування в учнів основ інформаційноїкультури, навичок аналізу і формалізації предметних задач, ознайомлення зтакими поняттями як інформація, повідомлення, властивості інформації,інформаційні процеси, алгоритм, виконавець алгоритму, структура алгоритму,величина, типи величин Практичний аспект пов'язаний з виробленням навичокроботи з готовим програмним забезпеченням, написанням програм однією зконкретних мов програмування, використанням глобальної мережі Інтернет дляобміну інформацією та повідомленнями, її пошуку Необхідність вироблення практичнихнавичок і умінь роботи на комп'ютері передбачає значне підвищення питомої вагипрактичних занять (порівняно з іншими предметами) у загальній структурі курсунадаючи курсу інформатики специфічні риси, які відрізняють його від іншихпредметів.
На добір змістушкільного курсу інформатики впливають дві групи основних чинників:
1.Науковість і практичність Зміст навчального курсу інформатики повинен іти віднауки інформатики (тобто не суперечити сучасному стану науки і бутиметодологічно витриманим вивчення предмета повинно давати такий рівеньфундаментальних знань учнів, який дійсно міг би забезпечувати підготовку учнівдо майбутньої професійної діяльності в різних сферах (практична мета)
2. Доступність і загальноосвітність Матеріал, який включається докурсу інформатики, має бути доступним для засвоєння учнем Курс інформатикиповинен, крім того, відображати найбільш загальнозначущі, загальнокультурні,загальноосвітні відомості з відповідної галузі наукових знань.
Обумовлюючизміст навчальною предмета цілями навчання саме через поняття і міру їхсформованості в учня можна визначити досить точно, чи досягнуті поставленіцілі. Взаємовплив цілей і змісту навчання двосторонній: формулюючи цілінеобхідно якомога детальніше описати необхідні результати навчання, виділившисистеми понять, що формуються, і умінь, визначивши і приписавши кожномукомпоненту вагову характеристику, що відображає його важливість на даному етапінавчання, а також розробити систему тестів для ефективного контролю управліннянавчально-пізнавальною діяльністю на всіх етапах навчання. Таким чином, системипонять, що формуються, є одним з основних критеріїв досягнення цілей навчання.
Програми навчання всередніх школах досить жорстко обмежують безліч понять, що вивчаються в різнихпредметах. Тільки останнім часом почали говорити про варіативність програм, проможливість вибору комплекту дисциплін, а вчителем – методики навчання і змістуцих дисциплін. Орієнтиром вибору змісту, критерієм його обов'язкового ядра,повинні стати стандарти освіти з різних предметів і для різних вікових груп.Для реалізації такого вибору необхідна передусім наявність якісних навчальнихпосібників, їх різноманіття, якого сьогодні практично не існує. Виключеннястановить інформатика, яка, по-перше, остаточно сформувалася як шкільнийпредмет лише кілька років тому, а її основи є інваріантною частиною наукових інавчальних видань, і, по-друге, з цього предмета є кілька чинних підручників.
Аналізхарактеру діяльності людей, зайнятих в інформаційній «індустрії», свідчить, щопровідною тут є групова форма діяльності. Враховуючинеобхідність передавання майбутнім випускникам не тільки деякої суми знань іумінь, а й навичок роботи в колективі, потрібно ширше застосовувати такі формироботи учнів, як семінари, навчальні дискусії, колективно-розподільчі формироботи з навчальним матеріалом. Використання цих форм у навчанні іншихпредметів, методично обґрунтоване поєднання групових та індивідуальних форморганізації навчальної роботи школярів при провідній ролі групових форм даєможливість забезпечити краще засвоєння програмного матеріалу, розвитоксамостійності й активності учнів.
Специфіка курсу,пов'язана з широким застосуванням комп'ютерів. У процесі навчання, дозволяє ефективновикористовувати на практиці навчання систематичну поточну перевірку таоцінювання знань учнів (на основі єдиних завдань, які зберігаються тарозповсюджуються на стандартному носієві – дискеті), з автоматичнимопрацюванням підсумків перевірки і одержанням результатів їх статистичногоаналізу.
Одним з напрямів удосконаленняметодики навчання інформатики є створення цілісного навчально-методичного комтексу з цього предмета. Складність навчально-методичного комплексу з курсуінформатики як системи, що включає в себе не тільки підручники і методичніпосібники, а й систему книжок для читання, методичні посібники щодозастосування педагогічних програмних засобів, нарешті, самі педагогічніпрограмні засоби, потребує для його створення залучення широкого кола фахівцівяк у галузі педагогіки, так і в галузі програмування.
Ця концепція повиннамістити не тільки аналіз умов ефективного використання педагогічних програмнихзасобів для вирішення завдань удосконалення навчання, а й систему методичнихвимог до них, що випливають з цілей і змісту навчання інформатики. Особливо гостросьогодні постала проблема формулювання психолого-педагогічних вимог допедагогічних програмних засобів. їх розробка повинна забезпечити уникненняпомилок, характерних для необґрунтованого впровадження комп'ютерної техніки.
Перспективним є підхіддо створення інструментальних програм, які дозволять сформувати в учнів навичкизастосування комп'ютерів як засобу підвищення ефективності їх навчальноїдіяльності, що, в свою чергу, дозволить розвинути їх пізнавальну активність ісамостійність, критичне та творче мислення.
Педагогічні програмнізасоби повинні забезпечувати не тільки процес формування знань і умінь, а йоперативний контроль їх засвоєння учнями, а також виведення вчителевіінтегрованої інформації про рівень результатів навчання. Це передбачає створеннясистеми діагностуючих програм, що здійснюють стандартну діагностикусформованості знань, навичок і умінь, передбачених програмою курсу.
Сьогодні курсінформатики вже не єдиний предмет, у межах якого відпрацьовується методиказастосування комп'ютерів у навчальному процесі. Результати, здобуті в методицінавчання інформатики, стають надбанням інших навчальних предметів.
2. Проблемиу викладанні інформатики у середній школі
Є багато прихильниківідеї повернутися до фундаментальності у викладанні курсу інформатики. Нажаль, вмежах однієї дисципліни таку реформу здійснити неможливо. Потрібно суттєвозмінити програму вивчення математики у загально освітній школі, доповнивши їївивченням елементів формальної логіки, теорії чисел, аналітичної геометрії, своєчаснимвивченням показникової та логарифмічної функцій. Поверхневе вивченняматематичних понять без розв'язування достатньої кількості задач робитьнеможливим вивчення основ інформатики як науки. Все, що можна віднести до курсуматематики, має там бути зафіксованим у навчальній програмі. А в курсіінформатики залишиться повноцінне запровадження понять інформації, виконавця,алґоритму – нелегке завдання саме по собі.
Ми часто чуємословосполучення «курс користувача». Термін прижився. Але чи розуміємо ми, якийзміст вкладається в ці слова? За моїми спостереженнями, більшість розуміє це яквивчення готових програмних продуктів людьми, які не володіють програмуванням.Не усвідомлюється хибність цього підходу.
Повноцінне використанняновітніх комп'ютерних технологій неможливе без здатності людини чітко поставитимету й описати шляхи її досягнення. Програмування розв'язування алґоритмічнихзавдань – необхідний крок до ефективного використання сучасних технологій.Можливо, не всім знадобиться ефективне використання апаратного і програмногозабезпечення. Це є приватна проблема користувачів, яку вони вирішать за рахуноквласної кишені. Але Україна не може дозволити собі таку розкіш.
Найскладніше уров'язанні завдань (макетування тексту, принципи будови й управління базамиданих, принципи опрацювання даних, робота з графікою) визначається непрограмним продуктом, а сферою його використання, тими досягненнями ідомовленностями, що виникли у «докомп'ютерну епоху». Тобто, графічний редакторбажано вивчати під керівництвом вчителя образотворчого мистецтва, музичний – вчителямузики, текстовий – вчителя праці, що вміє макетувати тексти і знає, як церобити (класичний приклад: у багатьох сучасних українських виданнях порушуютьправило макетування формул: всі змінні подаються курсивом гарнітури, близькоїдо Times New Roman. Хоча деякі видавничі системи, наприклад, LATEX, спрямованіна дотримання цього правила). Ми дочекаємося цього нескоро. Але доречнимвиглядає участь відповідних спеціалістів у написанні й рецензуванні навчальнихпрограм, підручників і посібників вже зараз.
Єдиний курс користувачав сучасному вигляді є результатом не стільки потреб суспільства, скількипротиставлення традиційному курсу програмування в освітніх закладах. Майбутнєкурсу користувача – розбиття на окремі частини з наступним включенням до курсіввивчення відповідних дисциплін: математики, мовознавства і літератури, праціділоводства, образотворчого мистецтва, музики і співів тощо. За теперішньогоапаратного і програмного забезпечення шкіл України вивчення курсу користувача вмежах базової навчальної дисципліни, що передбачає єдині вимоги й можливостідля всіх учнів – словоблуддя. Очевидно, що вивчення такого курсу доречноздійснювати лише в межах реґіонального або шкільного компонента базовогонавчального плану і неможна (бо непорядно) перевірятина вступних іспитах довищих навчальних закладів усіх форм власності. Смішно говорити профундаментальність курсу користувача, що набирає форму перегонів за все новішимиплатформами й програмами. Сумно, коли написання нових підручників чи посібниківзалежить від надходження в Україну нових видань.
Повернення дофундаментальності у викладанні курсу інформатики багатьма пов'язується зпосиленням ролі курсу алґоритміки й програмування. Це можна сприймати лише яквідчайдушну і благородну спробу врятувати інформатику як базову дисциплінусередньої школи. Однак непродумана політика у цьому напрямку може звестививчення інформатики до схоластики.
Я щиро вірюу можливість розвитку логічного мислення і здатності будувати алґоритми під часвивчення будь-якої шкільної дисципліни. Наприклад,за допомогою порівняльного вивчення кількох мов, історії різних епох, країн інародів. Але традиційно найкращим засобом для цього вважається розв'язуваннязадач, що історично вважалися математичними, а зараз дехто називає задачами зінформатики. Не так важливо, як їх називати. Важливо відкрити доступ до нихвсім учням загально освітніх шкіл, які ще не усвідомлюють свої інтереси наринку праці та способи їх досягнення. Відомо, що якщо до певного віку ненавчити дитину розмовляти реченнями з узгодженням різноманітних граматичнихформ, то в aмайбутньому вона ніколи не зможе так розмовляти. На цьому прикладілюдство познайомилось з досить суворим «педагогічним законом підсиленнятруднощів'': якщо розвиток здібностей дитини не здійснити своєчасно, то ціздібності розвивати з плином часу стає дедалі важче, а певний рівень вмінь стаєпросто недосяжним.
Не можна не згадатифінансово-орґанізаційні проблеми інформатизації освіти. Відповідальність за апаратнеі програмне забезпечення, інсталяцію програмних продуктів, адмініструваннямережі повинен нести інженер, а не вчитель інформатики. Завдання вчителяінформатики зосередитися на викладанні інформатики, розвитку й вихованні учнівтими специфічними прийомами, які можливо використати лише на урокахінформатики.
3. Новіпідходи у вивченні інформатики в середній загальноосвітній школі
Володіння комп’ютернимитехнологіями багато у чому визначає сьогодні кваліфікацію спеціаліста будь-якоїсфери діяльності. Кваліфікована робота з інформацією потребує відповідногорівня інформаційної культури людини, фундамент якої повинен формуватися ще вшколі. Проблема формування необхідного рівня інформаційної культури призводитьдо необхідності розширення цілей шкільної освітньої системи, а також розробкивідповідної методичної системи навчання.
На данийчас одним з аспектів інформативної освіти все потужніше постає технологічнийаспект: молодих людей, що вступають у життя, необхідно навчити використаннюінформаційних технологій інструментарію існуючих систем та засобівінформаційного суспільства. Це, в свою чергу, вимагає відповідного сучасногорівня методичної підготовки вчителів інформатики. Адже постійне оновленняфактичного матеріалу потребує багато часу на його осмислення та опануваннявчителями, а традиційна методика, яка існує зараз при передаванні знань, не даєдостатньої та раціональної, з методичної точки зору, можливості вчителямінформатики щодо викладення тем розділу «Інформаційні технології», тобто длянавчання учнів інформаційних технологій.
Притехнологічному навчанні вчителю інформатики необхідно дотримуватися наступнихвимог до заняття:
Забезпечення науковостінавчання. Зміст кожного заняття повинен відображати новітні досягнення науки йтехніки в галузі інформаційних технологій та подальші перспективи її розвитку.
1. Здійснення зв’язкутеоретичного та технологічного навчання. Вчителю пропонується у своїйпрактичній роботі використовувати знання учнів як зі спецкурсу, так і з іншихпредметів для кращого розуміння матеріалу, що вивчається, розробляючи завданнятак, щоб для їх виконання необхідно було комплексне застосування знань з рядупредметів. Тому що вміння, котрі ми намагаємося сформувати в учнів, більшоючастиною не можна відокремити в технологічних умовах в чистому вигляді,ізольовано від інших вмінь.
2. Розвиток творчих здібностейучнів. Сутність цієї вимоги максимально заохочувати на заняттях прагнення учнівзнайти найкращі способи, підходи до розв’язування та використання деяких задач.
3. Виховання позитивних якостейособистості учня. Вчителю пропонується організувати роботу групи так, щоб донеї були залучені усі учні та був забезпечений індивідуальний підхід докожного. Необхідно забезпечити умови для активності, ініціативи кожного учня,сумлінне відношення до будь-якого виду роботи.
Виходячи з цих вимог, підкреслимо, що головною метоютехнологічного навчання для вчителів інформатики є практичне навчання учніввмінню систематизувати та використовувати одержані знання для розв’язанняпоставленої проблеми.
Інформатика на сьогоднішній день є динамічним предметом, якийвраховує сучасні тенденції розвитку та удосконалення використання НІТ внавчальному процесі та припускає варіативність при складанні програм.
В молодшій школі рекомендується вивчення так званого «пропедевтичного»курсу інформатики. При вивченні пропедевтики курсу учні отримують елементизнань та вмінь роботи з комп’ютерними програмами, оволодівають навичкамиконструювання, керування різними об’єктами (даний вид роботи йде у ігровійформі).
Практичні вміння та навички необхідно закріплювати та поглиблюватипід час роботи на уроках математики, мови, малювання, музики. Якщо немає такоїможливості, вчителю слід знайомити дітей з цими програмами на уроках інформатики.
Під час проведення уроків в комп’ютерному класі, особливо в молодшій школі,слід ретельно дотримуватися санітарно-гігієнічних норм, проводити на уроціфізкультхвилинки. Діти у цьому віці можуть на уроці працювати з комп’ютернимипрограмами 10–15 хвилин.
До програмних засобів,які використовуються особливо у молодшій школі висувається ряд вимог – цевисока якість та відповідність психолого-дидактичним принципам. Техніка, якавикористовується для дітей (особливо монітори) теж повинна відповідати високомутехнічному рівню.
У шкільній практицізнайшли місце наступні програмно-методичні комплекси для дітей – «Вундеркінд», «Малыш»,деякі програми з пакету, який був розроблений для проекту «Пілотні школи». Ціпрограми розраховані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів,розроблені з врахуванням психологічних особливостей дітей. Кожна дитина маєперед собою конкретну мету, може працювати зі швидкістю, яка відповідає рівнюйого особистого розвитку. Під час роботи з програмами розвивається пам’ятьдитини, його фантазія, логічне мислення тощо.
Поряд з роботою дітей зприкладними програмами шкільна практика має приклади використанняінтелектуальної навчаючої системи ЛОГО для розвитку алгоритмічного мислення.
У середніх класахвивчається базовий курс. У шкільній практиці існують дві ситуації – діти впершезнайомляться з комп’ютером, або продовжують навчання. Мета базового курсу –дати необхідні знання, вміння та навички майбутньому користувачу персональногокомп’ютера. Учні отримають уявлення о можливостях комп’ютера, оволодівають первинниминавичками практичного використання комп’ютера для обробки текстів та графічнихзображень, для зберігання та пошуку інформації, для обробки великих числовихмасивів інформації.
У цейперіод приділяється увага розвитку алгоритмічного мислення шляхом знайомства зпоняттям алгоритму, вивченням його основних структур, оволодінням прийомамипобудови алгоритмів.
При тематичномуплануванні вивчення базового курсу інформатики в середніх класах слідпам’ятати, що для кращого засвоєння деяких тем, у учнів немає ще достатніхзнань з інших предметів (математика, фізика), тому деякі теми слід залишати длявивчення в старших класах.
На сьогоднішній деньзберігається в деяких школах ситуація, коли учні в 10–11 класах вперше вивчаютьпредмет інформатики та обчислювальної техніки. В таких школах вивчаєтьсябазовий курс відповідно міністерської програми. В інших школах йде поглибленевивчення або курсу користувача персонального комп’ютера, або основпрограмування. Різні варіанти вивчення матеріалу обумовлені профільною спеціалізацієюшколи або окремих класів. Для класів гуманітарного профілю застосовується курскористувача та предметне використання комп’ютерних програм. Для класівфізико-математичного напрямку – вивчення мов програмування, набування навичківпобудови алгоритмів розв’язування задач та предметне використання комп’ютернихпрограм.
На цьому етапівідбувається формування необхідних навичків використання комп’ютера якінструментального засобу професійної діяльності, велика увага приділяєтьсяроботі з прикладними програмами, особливо програмами комп’ютерного моделювання.
Для учнів гуманітарнихкласів – значно зменшується обсяг теоретичних знань, вся увага приділяєтьсявикористанню прикладних програм. Для бажаючих поглибити свої знання з інформатики– факультативи та кружки.
Таким чином рух покурсу ОІОТ на факультативах та гуртках повинен йти як по-горизонталі(включаються теми, які не ввійшли до базового курсу), так і по-вертикалі (учніпоглиблюють свої знання при вивченні мов програмування).
Позаурочна робота з інформатикимає своєю метою підвищення інтересу до вивчення даного предмету, проведенняпрофорієнтаційної роботи.
Види роботи:
– екскурсії(знайомство з сучасною технікою та напрямками професійного використання НІТ);
– диспути(наприклад, «Ерудит – інформатик»; «Проблема вибору. Розгалуження»);
– вікторини(наприклад, «Мандрівка по гіпертексту»; «Інформація навколо нас»);
– усні журнали(наприклад, «Віртуальний світ»; «Країна алгоритмів»);
– інтелектуальні гри (наприклад, «Цикли у нашому житті»).
Одниміз найважливіших компонентів розвитку сучасних інформаційних технологій єстворення та використання систем штучного інтелекту. Попит на такі технологіїстрімко зростає. Активно розробляються та впроваджуються системи сканування ірозпізнавання тексту; нагальними постають проблеми створення комп’ютернихсловників національних мов, машинного перекладу з однієї мови на іншу тощо. Ценасамперед пов’язано з розвиткомглобальної інформаційної мережі Internet іпідвищенням рівня комп’ютеризації управліннявсіх сфер людського життя. Вивчення інформатики на фізико-математичномуфакультеті педагогічного ВНЗ передбачає розгляд питань зі штучного інтелекту,проте зміст і методика їх навчання потребує подальшого вдосконалення.
Аналізстану навчання основ штучного інтелекту в практиці вищої педагогічної школипоказує, що рівень сформованості знань та особливо практичних умінь учнів,їхньої самостійності, готовності до подальшої самоосвіти значною мірою невідповідає вимогам сьогодення; в умовах обмеженої кількості годин, традиційноїорганізації навчального процесу відмічається складність, а іноді й неможливістьґрунтовного розгляду вказаних питань під час вивчення інформатики.
Висновки
Невід'ємним компонентом культури сучасної людиниє інформаційна культура, вирішальний вклад в формування якої сьогодні належитьвивченню інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій взагальноосвітніх навчальних закладах.
Зміст навчального курсу «Інформатика» ґрунтуєтьсяна принципах практичної доцільності; концентризму та наступності змісту;варіативності; диференціації; відповідності обсягу навчального матеріалу тарівня його складності віковим особливостям учнів.
В умовах профілізації старшої школи шкільний курсінформатики набуває нового функціонального призначення, спрямованого на формуванняінформаційної культури, інформатичної компетентності.
Без вивчення інформатики неможливе формуваннясучасного світогляду, розуміння ролі інформаційних процесів у природі,суспільстві, техніці. Від рівня й якості опанування шкільним курсом інформатикизалежить успішність подальшого продовження освіти та самоосвіти випускників.
Актуальнимдля сьогодення є завдання формування основ інформаційної культури, достатніхдля впевненого та ефективного використання сучасних інформаційних технологій увласній професійній діяльності, визначальну роль у вирішенні якого відіграєкурс інформатики. Він спрямований на формування необхідних знань та вміньмайбутніх учителів для забезпечення викладання інформатики в середній школі(спеціальність «інформатика»), інформатизації її навчального процесу,впровадження нових інформаційних технологій навчання різних дисциплін та розв’язуванняінших проблем, зумовлених завданням інформатизації освіти.
В сучаснихумовах основним осередком інформатизації навчального процесу, впровадження іпоширення нових інформаційних технологій навчання різних навчальних предметів,формування основ інформаційної культури учнів, їх підготовки до життя всучасному інформатизованому суспільстві і праці в умовах високотехнологічногоінформатизованого виробництва залишається шкільний предмет «Основи інформатикита обчислювальної техніки», вивчення якого відбувається в умовах, найбільшнаближених до інформатизованого навчання в порівнянні з іншими навчальнимидисциплінами.
Література
1. Селевко Г.К. Современніе образовательніе технологии. – М.:Народное образование, 1998. – 256 с.
2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальнийпосібник. – К.академвидав, 2004. – 352 с.
3. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – Київ: Академвидав,2004. – 190 с.
4. Головко М.В. Використання можливостей новихінформаційних технологій у навчанні // Зб. Наукових праць К.: – Подільськогодержавного педагогічного університету: Серія пед. – Коломія: ВПТ «ВІК», 2001. –Вип. 7. – С. 15–19.
5. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Навч. Посіб.:у 4 ч./ за ред. Акад. М.І. Жалдака. – К.: Навчальна книга, 2003. – Ч.ІІ.
6. Методика навчання інформаційних технологій. – С. 203–287
7. Шафрин Ю. Азбука компьютерных технологий. – М.: Изд-во Института Психотерапии,2000