МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедрафінансів і банківської справи
МОДУЛЬНАКОНТРОЛЬНА РОБОТА
натему:
«Рефератяк форма роботи з науковою літературою»
Студент ФК-09-2
Ю. В. Кобець
Керівники роботи
к. е. н., ст. викладач
С. М. Ксьондз
2010
Зміст
Вступ
1.Реферат та його структура
1.1Поняття реферату, форми та види рефератів
1.2Основні структурні елементи реферату
2.Техніка роботи з науковою літературою
3.Основні вимоги до написання реферату
Висновки
Списоквикористаної літератури
Вступ
За термін навчанняу вузі студент має опанувати різні види наукових праць як за рівнем складності,так і за змістом викладеного матеріалу. Найпростішим з них є реферат — стислийвиклад у письмовій формі суті певного питання або наукової проблеми, що включаєогляд відповідних джерел.
Цей термін має іінше значення: доповідь на будь-яку тему, написана на основі критичного оглядулітератури та інших джерел.
Реферат завждимає письмову форму і використовується для виголошення доповіді, підготовки науковогозвіту, написання статті. Якщо у рефераті викладений матеріал є результатомвласного пошуку дослідника, у такому разі він називається авторефератом.
Підготовкарефератів є важливим засобом формування у студентів способів та прийомівопрацювання літературних джерел. Це вибір теми та ракурсу її розгляду зурахуванням елементів проблемності й актуальності, засвоєння правилпослідовності пошуку літератури, систематизації матеріалу, визначення основнихположень, що вимагає від майбутнього педагога спеціальної підготовки.
Рефератрезультатів наукового дослідження складається з окремих розділів;
актуальністьдослідження;
об'єктдослідження;
предметдослідження; мета;
методологічна татеоретична основа;
методидослідження;
наукова новизна;
значущість;
практичнацінність;
особистий внесокздобувача;
положення, щовиносяться на захист;
апробаціярезультатів дослідження;
структура таобсяг дисертації;
основний змістроботи;
висновки;
публікаціїавтора.
Особливостіджерел, обраних для реферату, визначають його структуру.
Реферат повиненскладатися з таких структурних компонентів: вступу, який дає уявлення проактуальність теми і завдання студента; основної частини, що містить стислийогляд і критичну оцінку наукових видань, їх порівняльне зіставлення,аргументацію положень, які автор вважає найвагомішими; висновків про можливістьвикористання набутих знань у науковій чи практичній роботі; списку використаноїлітератури.
Якщо рефератспрямовано на висвітлення результатів виконаної наукової роботи, наведенаструктура доповнюється компонентами розкриття експериментальної частинидослідження, його теоретичного та практичного значення, а також рекомендаціямищодо доцільності використання запропонованої методики у педагогічнійдіяльності.
1. Реферат тайого структура
1.1 Поняття реферату,форми та види рефератів
Рефератнайпростіша форма самостійної письмовій студентської роботи. У рефераті непотрібно наявності ні великого фактичного матеріалу, ні глибокого аналізу, ніфундаментальних висновків. Реферат — робота поверхова, лише що стосуєтьсяякоїсь однієї досить вузькій теми і позначає основні загальноприйняті точкизору на дану тему.
Реферат (лат,referre — доповідати, повідомляти) короткий виклад у письмовому вигляді або уформі публічного виступу змісту книги, наукової роботи, результатів вивченнянаукової проблеми; доповідь на певну тему, що включає огляд відповіднихлітературних та інших джерел. При індивідуальній роботі з літературою реферат єкороткий збагачений запис ідей з декількох джерел. Часто реферат готують длятого, щоб передати ці ідеї аудиторії. [6. 243]
У відповідністьз Малим енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона, реферат це науковудоповідь.
Реферат міститьосновні положення твору, фактичні відомості та висновки і дозволяє визначитидоцільність його читання цілком.
Реферат — короткий переказ, який використовується в библіотечній практиці як джерелонеобхідної інформації про виробника друку або неопублікованому документі.
Реферат є формоюнадання результатів документального перетворення інформації, тобто процесуаналітико-синтетичного вивчення документів (текстів) і підготовки вторинноїінформації, що відображає найбільш істотні елементи змісту цих документів.
Як правило,Реферат має науково-інформаційне призначення.
Рефератипублікуються поряд з рецензіями у науковій та іншій періодиці, а також успеціалізованих періодичних виданнях — реферативних журналах. Реферати почалипублікуватися в пресі з 17 ст., В Росії перший реферативні видання з'явилися в1-й пол. 18 в. під егідою АН.
У відповідністьз чинним українським законодавством реферат є об'єктом авторського права. Дляохорони авторського права на реферат не потрібно реєстрації або виконаннябудь-яких інших формальностей. За загальним правилом, авторське право нареферат діє протягом усього життя автора і 50 років після його смерті. Правоавторства, право на ім'я і право на захист репутації автора охороняютьсябезстроково. Обсяг реферату залежить від обраної теми, змісту документів, їхнаукової цінності або практичного значення.
Реферати, званітакож науковими доповідями, одержали поширення в науково-дослідних установах,вищій школі, в системі політичної освіти, в народних університетах.
Взагальноосвітній школі та середніх спеціальних навчальних закладах рефератаминазивають спеціально підготовлені повідомлення учнів на факультативних заняттяхта ін
РозгорнутийРеферат у ряді випадків позбавляє від необхідності звертатися безпосередньо дотвору.
Реферат-фрагментпершоджерела — реферат, що складається в тих випадках, коли вдокументі-першоджерелі можна виділити частину, розділ або фрагмент, щовідображають інформаційну сутність документа або відповідні задачі реферування.
Оглядовийреферат — реферат, складений на деякий безліч документів-першоджерел і єзведеної характеристикою певного змісту документів.
Оглядовіреферати розрізняються:
— намонореферати у вигляді зв'язного твору; і
— наполіреферати у вигляді сукупності окремих рефератов.
Найчастіше маємосправу з інформативними і розширеними (зведеними) рефератами.
Інформативнийреферат повністю розкриває зміст теми, містить основні фактичні і теоретичніповідомлення. Він потребує глибокого вивчення першоджерел, доброї пам´яті,уміння пов´язувати теоретичні положення з сучасністю, робити глибокийаналіз та практичні висновки, нарешті вчить проводити дискусію.
В такомурефераті мають бути визначені: предмет дослідження і метод роботи; наведеніосновні результати; викладені дані про умови дослідження, сформульовані власніпропозиції автора щодо практичного значення змісту і уміння довести його доаудиторії слухачів. Реферат може бути посібником для усного виступу зелементами імпровізації.
Мета Реферату — передати зміст реферованих витворів.: Факти, ідеї, концепції, думки.
Інформаційніреферати можуть розміщуватися у первинних документах (книгах, журналах,збірниках праць, звітах про науково-дослідну роботу) і у вторинних документах(реферативних журналах і збірниках, інформаційних картках та ін.).
Розширений абозведений (оглядовий, багатоджерельний) реферат містить відомості про певнукількість опублікованих і неопублікованих документів з однієї теми, зміст якихвикладено у вигляді однорідного тексту. Обсяг розширеного реферату 20-24сторінки.
1.2 Основніструктурні елементи реферату
Алгоритмструктури реферату:
— Зміст
— Вступ
— Розділ І.Історія та теорія питання
— Розділ II.Вирішення проблеми в сучасних умовах
— Висновки
— Література
— Додатки (припотребі).
Кожна з цихчастин починається з нової сторінки. Заголовки зазначених частин рефератупишуться великими літерами і розміщуються по центру рядка. Між заголовком іподальшим текстом повинна бути порожній рядок.
Зміст, або планреферату відкриває наступну за титулом сторінку роботи, яка нумерується цифрою «2».Іноді нумерація сторінок в комп'ютерномуваріанті тексту починається з 1 сторінки – титулу реферату. За вимогами титулроботи не нумерується. В плані реферату мають бути зазначені назви частинроботи (підрозділів чи параграфів) з нумерацією початкової і кінцевої сторінокчастини тексту. Заголовки (назви) частин, зазначені в плані, дублюються в текстіреферату. Назви розділів виділяються напівжирним шрифтом.
Зміст рефератудрукується на одній сторінці. Більше на цій сторінці нічого не друкується. ЇЇчастина залишається порожньою.
Вступ (абовступна частина реферату) – один із найважливіших елементів структури даноїроботи. Вступ до реферату займає від 1 до 3 сторінок загального обсягуреферату. В тексті вступу напівжирним шрифтом виділяються основні елементи:актуальність і обгрунтування теми, мета, задачі дослідження тощо. Першасторінка вступу до реферату має порядковий номер «3» в загальнійнумерації сторінок.
Як вжезазначалося вище, найбільш поширеною схемою структурування основної частиниреферату є два (іноді три) розділи і декілька підрозділів. Враховуючи обмеженийобсяг даної роботи, більш детальне членування є недоцільним.
Традиційноперший розділ роботи є своєрідним введенням в проблему, яка є основною врозробці теми реферату. Тут виявляються основні, вузлові аспекти проблематики,аналізуються теоретичні засади і основні підходи до її вирішення, подаєтьсяретроспектива поглядів на неї теоретиків і практиків минулого і сучасності,іноді розкривається понятійно-категоріальний апарат, який будевикористовуватись автором в подальшому
У розділі IIподається поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища, тлумаченняосновних поглядів і позицій проблеми. Особлива увага приділяється виявленнюнових ідей та гіпотез, експериментальним даним, новим методикам вивченняпроблеми, практичного досвіду та висловлення власної думки щодо перспектив розвиткудосліджуваної проблеми.
Також важливовраховувати необхідність написання в кінці кожного розділу (чи великої за об'ємомчастини тексту) невеликих проміжних висновків (приблизно 1-2 абзаци), в якихбудуть відображатися результати вже зробленої роботи і фіксуватися перспективнінапрямки подальшої діяльності. Такі проміжні висновки мають стати своєрідним «логічниммісточком», перекинутим автором реферату від однієї частини тексту доіншої.
У висновкахподаються узагальнені умовиводи, ідеї, думки, оцінки, пропозиції науковця. Вонимають співвідноситись (узгоджуватись) з метою та задачами дослідження,зафіксованими у вступі до роботи. Недопустимою є ситуація, коли в задачахдослідження формулюється одне, а у висновках – зовсім інше. Саме тутформулюється так зване «вихідне знання» – підсумкове, на відміну від «ввідного»,що фіксується у вступі. В ідеалі, реалізація кожної задачі дослідження маєвідображатися окремим пунктом висновків по роботі.
До спискулітератури включаються публікації переважно останніх 5-10 років. Особливоцінуються праці останнього року видання.
У додаткахнаводяться формули, таблиці, схеми, якщо вони суттєво полегшують розумінняроботи.
Вибір темиреферату студенти здійснюють відповідно до тематики затвердженої на кафедрі таза погодженням з науковим керівником.
Виклад матеріалув рефераті має бути коротким і стислим. У рефераті використовуєтьсястандартизована термінологія, значення якої зрозуміле з контексту.
Рефератрецензується, оцінюється і враховується при проведенні підсумкового заліку,іспиту з відповідної дисципліни
2. Технікароботи з науковою літературою
рефератписьмовий науковий література
Науковідослідження базуються на досягненнях науки, тому не випадково кожна стаття,брошура, книга включає в себе посилання на попередні дослідження. Доповідь,реферат, курсова (дипломна) робота мають бути пов'язані з інформаційнимиматеріалами і містити огляд літератури за тематикою дослідження, а це вимагаєвід дослідника наполегливої праці з науковою літературою.
Уміти працюватиз книгою — це означає швидко розбиратися в її структурі, правильно оцінювати іфіксувати в зручній формі все, що здається цікавим і потрібним, для виконаннянаукового дослідження.
Вважається, щовивчення літератури з обраної теми слід починати із загальних робіт, щоб матиуявлення щодо основних питань, близьких до теми дослідження, а потім вестипошук нових видань спеціальної літератури.
При чому напершому етапі слід охопити якомога більше джерел, а потім поступово «відсіювати»зайві видання. Однак продуктивнішою є методика, за якою від самого початкуроботи свідомо обмежується коло джерел, а вивчення починається саме з тих, щомають безпосереднє відношення до теми наукового дослідження. Як показує досвід,надмірне коло джерел інформації на довгий час гальмує вирішення конкретноїнаукової проблеми.
Рекомендаційноможна зорієнтуватись на наступне: перед початком роботи потрібно зосередитиувагу на предметі вивчення. Для цього пропонується відволікатись від усіхпоточних турбот і переключитись на зміст і мету виконуваної роботи.Зосередженню уваги сприяє наведення порядку на своєму робочому місці.
Після цьогопотрібно зразу ж дати увазі інтенсивне навантаження, звичка до довгогорозкачування на початку роботи є шкідливою.
В процесізаняття рекомендується рішуче відкидати всі побічні думки та асоціації, думатилише про роботу. При цьому поступово створюються сприятливі умови длязосередження уваги
Спочаткууточнюється мета роботи. Читати або слухати «просто так», безцільно — означає марно витрачати час. На початку роботи потрібно попередньо ознайомитисьз відібраними джерелами. Методика читання наукової літератури дещо інша ніжхудожньої. Є «швидке» і «повільне» читання: побіжний оглядзмісту книги або ретельне опрацювання. Побіжний перегляд змісту дає можливістьознайомитись з книгою в загальних рисах, коли досліднику стає зрозуміло, що вцій книзі міститься потрібна інформація і її потрібно ретельно опрацювати, абоотримати лише загальну уяву. Тобто побіжний перегляд — це по суті «пошуковечитання».
Текст має бутине лише прочитаним, а й опрацьованим з олівцем в руках, з певними нотатками.Якщо є власний примірник, або ксерокопія журналу, книги, можна робити позначкина полях. Прискорити цілеспрямований відбір і вивчення літератури допоможечітка орієнтація дослідника на тему проблеми та основні її питання (розділи іпідрозділи). Звичайно ж, читання — це стимуляція ідей. Уважне ознайомлення збудь-яким текстом повинне викликати певні думки, гіпотези, які відповідаютьвласному погляду на речі.
Етапи вивченнянаукових джерел інформації можна поділити на:
— загальнеознайомлення з вирішенням наукової проблеми;
— побіжнийперегляд відібраної літератури і систематизація її відповідно до змісту роботиі черговості вивчення, опрацювання;
— читання запослідовністю розміщення матеріалу;
— вибірковечитання окремих частин;
— виписуванняпотрібного матеріалу для формування тексту науково-дослідної роботи; — критичнеоцінювання записаного, редагування і чистовий запис як фрагменту текстунаукової роботи (статті, монографії, курсової (дипломної) роботи, дисертаціїтощо).
Можлива дещоінша методика опрацювання літературних джерел. Аркуш паперу ділять пополамвертикальною рискою. З лівої сторони записують зміст прочитаного, а з правої — свої зауваження з виділенням особливо значущих визначень, формулювань. Слідуказувати не лише бібліографічний опис джерел, а й шифри предметних рубрик, яківідповідають розділу наукової роботи, не випадково завжди говориться пронеобхідність читання «з олівцем в руках». Ведення записів при читаннілітератури є обов'язковим, воно сприяє кращому засвоєнню прочитаного. Головне — зафіксувати уявлення про дане джерело інформації і по можливості передбачитимайбутню потребу в даних, які містяться в книзі і в межах розумного взяти ізнеї все, що може знадобитися в подальшій роботі.
В процесіопрацювання джерел слід відбирати лише наукові факти. Науковий факт — цеелемент, який лежить в основі наукового пізнання, відображає об'єктивнівластивості процесів та явищ: новизну, точність та об'єктивність ідостовірність. Слід відбирати найавторитетніші джерела, що містять останнідані.
Особливою формоюфактичного матеріалу є цитати — це дослівний уривок твору, чийсь вислів, щоорганічно вписуються в текст наукової роботи як підтвердження чи запереченняпевної думки. Тут потрібна особлива старанність, бо будь-яка недбалість увиписках даних повертається втратою додаткового часу на уточнення думки автора.Часто буває так, що окремі думки передаються своїми словами без дослівноговиписування цитат. Виходячи з їх змісту, автор здійснює аналіз і синтез, будуєсистему обґрунтованих доказів. Цитати використовуються і для підтвердженняокремих суджень, які висловлює дослідник. При цитуванні джерел сліддотримуватись правил:
— текст цитатипочинається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якійвін поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання.Наукові терміни, запропоновані іншими авторами не виділяються лапками, завинятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовуєтьсявираз «так званий»;
— цитуванняповинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і безперекручення думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуваннідопускається і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місціцитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або заним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
— кожна цитатаобов'язково супроводжується посиланням на джерело, ставиться порядковий номерза переліком літературних джерел з виділенням у квадратних дужках;- принепрямому цитуванні (переказі думки), що дає значну
— економіютексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, конкретним щодооцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;
— цитати маютьорганічно «вписуватись» в контекст наукової роботи.
Досить складноюроботою при виконанні наукового дослідження є огляд літератури з проблем. Щобуникнути примітивності і помилок в аналізі літератури слід уважносистематизувати погляди вчених в такому порядку:
— сутністьданого явища, процесу (позиція декількох авторів збігається в такому тоаспекті);
— що становитьзміст даного процесу чи явища (його компоненти, ланцюги, стадії, етапирозвитку);
— погляди вченихз приводу шляхів вирішення даної проблеми на практиці (хто і що пропонує);
— які труднощі,виявлені в попередніх дослідженнях, трапляються в практиці;
— які чинники,умови ефективного розвитку процесу чи явища в даній галузі виділені вченими.
Огляд джерел даєзмогу визначити новий напрям наукового дослідження, його значення для розвиткунауки і практики, актуальність теми.
3. Основнівимоги до написання реферату
Формально дооформлення реферату пред'являються наступні вимоги
1. Обсягреферату — 10-20 сторінок (в ідеалі — 15 сторінок) — комп'ютерного тексту через1,5 інтервали, шрифт Times New Roman, звичайний, 14 фонт. Поля — не менше 2,5см з кожного боку.
Рахунок сторінокпочинається з титульного аркуша. У число сторінок входять зміст, основний змістроботи та список використаних джерел та літератури.
Програми увигляді карт, таблиць, схем, діаграм тощо, винесені за межі роботи, урозрахунок сторінок не входять.
2. Правиладрукування сторінок :
• Друкуваннятексту проводиться через 1,5 інтервали з розрахунку приблизно 30 рядків насторінці. У кожному рядку повинно бути приблизно 60 знаків (ударів), рахуючипробіли.
• Вирівнювання — за шириною сторінки.
• Поля — неменше 2,5 см з кожного боку.
• Відступ(абзац) — 1,25 см.
• Розмір паперу- А4, книжковий формат.
3. Оформленняназв розділів та параграфів :
• Назви розділівпишуться ВЕЛИКИМИ літерами. Можна додатково виділяти назви розділів жирнимшрифтом. Розділи реферату повинні мати порядкову нумерацію і позначатисяарабськими цифрами з крапкою, наприклад: 1., 2., 3.
• Перенесення взаголовках (назви розділів і параграфів) не допускаються. В кінці заголовказнаки пунктуації, крім знаки оклику та питання, не ставляться.
• Короткізаголовки (менше 15 знаків) не повинні друкуватися вразрядку (тобто, коли післякожної букви йде пробіл). Назви установ, організацій, фірм, програмних засобів,прізвища, та інші власні назви у тексті роботи наводять мовою оригіналу.Допускається транслітерувати власні назви й наводити назви організацій уперекладі на мову роботи, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву
• Довгізаголовки (більше 40 знаків) розміщують у кілька рядків, але кожен рядок поможливості повинна мати смислове значення. Текст великого заголовка виконуютьчерез один інтервал і без розрядки.
• Не можнаписати заголовок у кінці сторінки. Якщо на сторінці вміщується менше трьохрядків що йде за заголовком тексту, то заголовок і текст слід перенести на іншусторінку.
• Підзаголовки(назви параграфу) друкують малими літерами. Для більшої наочності їх виділяютьі відокремлюють від тексту додатковими інтервалами. Підзаголовки можна виділятипідкресленням або набирати жирним шрифтом.
4. Оформленнявисновків (посилань)
Зноски(посилання) — примітка до тексту, бібліографічна довідка, переклад, тлумачення,що поміщаються в нижній частині сторінки дипломної роботи.
Вказівка навиноску робиться в тексті шляхом проставлення порядкового номера або іншогознака, наприклад, *, після відповідного слова в тексті.
В кінцісторінки, на якій відзначена посилання, проводиться риса, довжиною не меншеоднієї третини сторінки (20 ударів), під якою друкуються виноски в томупорядку, як вони вказані в тексті. Виноски можуть друкуватися меншим шрифтом ічерез мінімальний міжрядковий інтервал.
5. Оформленнядодатків.
Додаткискладаються з таблиць і малюнків. Звичайно, таблиці і малюнки можна поміщатиусередині тексту, але якщо вони великі, то бажано – в додатки. Додатки маютьнумерацію, яка ставитися у верхньому правому кутку Таблиці і малюнки такожмають нумерацію, причому нумерація таблиці не залежить від нумерації малюнка.Номер таблиці і малюнка залежить від номера розділу і номера пункту, до якихвони відносяться. Наприклад, таблиця 1.1.1 – спочатку йде номер розділу, потім– номер пункту, а лише потім – номер самої таблиці.
Таблиці буваютьнаступних видів:
Розміщується на2 і більш за сторінки.
Таблиці, в якійвсі цифри мають однаковий вимір, наприклад, все в грн., штуках і так далі
Коли цифри маютьрізний вимір по рядках.
Коли цифри маютьрізний вимір по графах.
Малюнки ділятьсяна три види:
Схеми.
Діаграми.
Графіки.
6. Оформленнятаблиць
При оформленнітаблиць пишеться слово «Таблиця», в правому верхньому куті, потімставитися номер таблиці. Нижче, по центру ставитися її назва, і розміщуєтьсябезпосередньо сама таблиця. У таблиці допускаються скорочення, всі цифри повиннізнаходиться один під одним (одиниці під одиницями, десятки під десятками і такдалі). Якщо таблиця займає дві і більше за сторінку, то обов'язково потрібнонумерувати графи, щоб на наступній сторінці не повторювати оформлення колонок.
7. Оформленнямалюнків
Схеми зазвичайзображують класифікацію, структуру. Діаграма також відображує структуруоб'єкту, як правило, це відображення у відсотках, тобто відображуються питоміваги. Діаграми бувають круговими і у вигляді прямокутників. Якщо діаграмамалюється від руки, то має бути замальована лише одним кольором. Графікивідображують динаміку або зміни в часі. У графіку головне – позначеннягоризонтальної і вертикальної осі. Всі точки мають бути підписані.
8.Загальноприйняті скорочення:
Кандидатекономічних наук – к.е.н.
Докторекономічних наук – д.е.н.
Старший викладач– ст. викладач
Доцент – доц.
Професор – проф.
Група – гр.
Сторінка – стор.
Додаток — дод.
У тому числі – вт.ч.
Та інше – та ін.
І так далі – іт.д.
І тому подібне –і
Висновки
Реферат — це: 1)короткий виклад головного змісту певної роботи чи узагальнення ряду праць, якірозкривають певну тему; 2) доповідь, заснована на огляді спорідненихлітературних чи наукових джерел.
Основна функціяреферативної роботи полягає в акцентуванні уваги учнів на конкретних фактах,явищах, подіях, у створенні умов для оволодіння прийомами наукової аргументаціїі доказу.
Як правило,реферат виконується у письмовій формі і може бути використаним для виголошеннядоповідей, підготовки наукового звіту, написання статті, а також длянакопичення інформаційного фонду для подальшої дослідницької роботи. В томувипадку, коли йдеться про результати власного пошуку, він називаєтьсяавторефератом.
Підготовкарефератів є важливим засобом формування у учнів способів та прийомів опрацюваннялітературних джерел. Це вибір теми та ракурсу її розгляду з урахуваннямелементів проблемності й актуальності, засвоєння правил послідовності пошукулітератури, систематизації матеріалу.
Особливостіджерел, обраних для реферату, визначають його структуру. Наприклад, огляднаукової літератури повинен складатися з таких структурних компонентів:
– вступу, якийдає уявлення про актуальність теми і завдання учня;
– основноїчастини, що містить стислий огляд і критичну оцінку наукових видань, їх порівняльнезіставлення, аргументацію положень, які автор вважає найвагомішими;
– висновків проможливість використання набутих знань у науковій чи практичній роботі;
– спискувикористаної літератури.
Якщо рефератвідображає результати виконання наукової роботи, наведена структурадоповнюється компонентами розкриття експериментальної частини дослідження, йоготеоретичної та практичної вагомості, а також рекомендаціями щодо доцільностівикористання у практичній діяльності.
Головнимивимогами до написання реферату є: осмислення теми дослідження, усвідомленнялогіки викладання реферату, врахування вимог до оформлення (тема, керівник,план та зміст за схемою: вступна частина, головна та заключна, списоквикористаної літератури з урахуванням бібліографічних вимог).
Критеріямиоцінки якості складання реферату є:
1. Формулюваннямети реферативної роботи.
2. Складанняплану реферативної роботи.
3.Виділенняголовного, суттєвого при розкритті теми.
4. Виділенняголовного при роботі з літературними джерелами.
5. Висловлення особистогоставлення до явищ та подій, що вивчаються,
6. Використаннялогічних прийомів мислення.
7. Науковааргументованість викладеного матеріалу.
8. Підведенняпідсумків та написання висновків.
9. Дотриманняумов оформлення реферативної роботи.
Таким чином, длянаписання реферату необхідно вміти аналізувати використану літературу,розкривати своє ставлення до неї, робити правильні висновки на основіопрацьованих теоретичних положень.
Списоквикористаної літератури
1.Україна. Конституція (1996). Конституція України – [Електронний ресурс] – Режимдоступу: http:/www.zakon.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi/?nr-
eg=56-93(дата звернення: 15.06.2010).
2.Україна. Закони. Про місцеве самоврядування: закон: [прийнято Верх. Радою 21травня 1997 р.]. – [Електроний ресурс] – Режим доступу:http:/www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.?nreg=280%2F97-%E2%F0 (датазвернення: 15.06.2010).
3.Баскаков А. Я. Методология научного иследования: учеб. пособие. / А. Я.Баскаков, Н. В. Туленков – К.: МАУП, 2004. – 216 с.
4.Біленчук П. Д. Правова деонтологія / П. Д. Біленчук, С. С. Біленчук; за ред.акад. П. Д. Біленчка. – К.: АТІКА, 1999. — 320 с.
5.Білуха М. Т. Основи наукових досліджень: підручник для студентів / М. Т.Білуха. – К.: Вища школа, 1997. – 271 с.
6.Гончаренко С. І. Педагогічний словник / С. І. Гончаренко. – К.: Либідь, 1997.– 376 с.
7.Задорожна В. К. Основи наукових досліджень в економіці: навчальний посібник /В. К. Задорожна. – К.: Слово, 1993. – 100 с.
8.Коханко О. М. Основи науково-педагогічних досліджень: навчальний посібник / О.М. Коханко. – Хмельницький: ХНУ, 2002. – 221 с.
9.Крейденко B. C. Библиотечные исследования. Научные основы: ученик / В. С.Крейденко. – М.: Книга, 1983. – 143 с.
10.Кушнаренко Н. М. Документознавство: посібник / Н. М. Кушаренко. – К.: Знання,2000. – 460 с.
11.Мойсеюк Н. Є Педагогіка: навчальний посібник / Н. Є. Мойсеюк. – К.: Артус,2001. – 608 с.
12.Мороз І. В. Структура кваліфікованих робіт та вимоги до їх написання,оформлення і захист / І. В. Мороз. – К.: Вища школа, 1997. – 56 с.
13.Романчиков В. І. Основи наукових досліджень: навчальний посібник / В. І.Романчиков. – К.: ВШОЛ, 1997. — 242 с.
14.Сидоренко В. К. Основи наукових досліджень / В. К. Сидоренко,
П.В. Дмитренко. – К.: РНКЦ «ДІНІТ», 2000. – 259 с.
15.Соловйов С. М. Основи наукових досліджень: навчальний посібник / С. М.Соловйов. – Львів.: Вища школа, 2007. – 173 с.
16.Степанишин Б. І. Професійна спрямованість вузівської: навчальний посібник / Б.І. Степанишин. – Х.: Радянська школа, 1980. – С. 75-80.
17.Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень / А. С. Філіпенко. – К.: Ніка Центр, 1999. – 529 с.
18.Цехмістров Г. С. Основи наукових досліджень: навчальний посібник / Г. С.Цехмістров. – К.: Слово, 2003. – 240 с.
19.Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: навчальний посібник /
С.В. Шевчук. – К.: Літера, 2000. – 480 с.
20.Шейко В. М. Організація та методика НДД: навчальний посібник /
В.М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. – Х.: ХДАК, 1998. – 288 с.