Міністерство Освіти України
Київський Інститут Менеджменту і Інформаційних Технологій
при НАУ Контрольна робота
з дисципліни
“Соціологія”
на тему
„Політична структура суспільства.” Виконав: студент 4-го курсу
з/від. КІМІТ
Бушило В. Г.
Шифр 002
Керівник:________________ Київ 2003
Сфера політикиє найважливішим структурним елементом суспільного життя, одним з головних регуляторів соціальних відносин, що пронизує все суспільство. Політичні аспекти присутні практично у всіх видах діяльності людей.
У першу чергу необхідно розглянути процеси інституціоналізації політичних відносин. Йдеться про взаємодію політичних і неполітичних інститутів, їх відносини між собою. Основним компонентом системи політичної взаємодії є держава, її інститути, що забезпечують політичний порядок у суспільстві та його цілісність. Вноситься елемент передбачуваності у поведінку людей. Відповідно руйнування цих компонентів призводить до хаосу та безладдя. Соціальна диференціація системи допускає наявність у ній політичних партій, різноманітних громадських організацій, рухів, груп тиску. Їх сукупність становить політичну систему суспільства, функціонування якої забезпечує реалізацію владних повноважень, гарантує керованість усіма суспільними справами. Головним чинником при цьому є держава, у правових компетенціях якої сконцентровані всі важелі політичної влади.
Політика– галузь відносин між соціальними суб’єктами (класами, соціальними групами, політичними партіями, окремими особами, національними спільнотами, державами) щодо здійснення (використання, розподілу, завоювання) політичної влади.
Влада є невід’ємним організуючим елементом цивілізації. Різноманітність видів і форм політики можна зобразити схематично (див. схему нижче).
/>
Соціологія політики – галузь соціологічного знання, яка вивчає соціальні механізми влади та їх вплив у суспільстві, закономірності впливу соціальних спільнот, інститутів та політичний порядок, соціальні засади політичних та державних інститутів, стан, тенденції, напрями функціонування політичної свідомості, політичної поведінки в соціальному середовищі. Соціологія політики як галузева соціологія набула бурхливого розвитку у XXстолітті. У її витоків стояли М. Вебер,
Г. Моска, В. Парето, Р. Міхельс, М. Острогорський.
Специфіка соціології політики, на відміну від філософії, юриспруденції, політології та інших наук, що вивчають сферу політики, виявляється в дослідженні її із соціологічних засад (із залученням власного потенціалу та інструментарію – концепцій, теорій, методів). Політична влада цікавить соціологію також з точки зору її функцій, які сприяють збереженню цілісності суспільства. Серед основних функцій політичної влади виокремлюють такі:
функцію перерозподілуматеріальних та духовних цінностей;
підтримки соціальногомиру в суспільстві. Розшарування суспільства призводить до диференціації інтересів різних соціальних груп, їх зіткнення та протиборства. Узгодження та регулювання цих інтересів є головним завданням політичної влади;
функцію підтримання інституціональної єдностісуспільства, збереження єдиногосоціокультурного простору. Влада створює необхідні умови для ефективного функціонування єдиного нормативного порядку, який поєднує різноманітні інституціональні утворення, є виразом всезагального інтересу, інтегруючим врівноваженням, що забезпечує цілісність соціуму;
мобілізуючу функцію, яка виявляється у здатності організувати та направляти маси на вирішення прпоблем суспільства, реалізацію прийнятих рішень.
У структурі політики виділяють такі основні елементи:
політичні відносини(відносини держави і суспільства);
Пояснити політичний порядок, описати політичні реалії суспільства можливо лише на підставі вивчення взаємодії соціальних груп і державних інститутів (політична стратифікація), механізмів соціальної мобільності й динаміки соціальних статусів, розподілу ресурсів та зон впливу. Наприклад, згідно з концепцією соціальної стратифікації П.Сорокіна, сукупність соціальних статусів індивідів та соціальних груп, що складають суспільство, створює певний тривимірний соціальний простір, який має економічний, професійний та політичний вияви.
політична організація;
З точки зору політичної стратифікації важливими є параметри, які впливають на ставлення до влади. Для різних типів суспільства ці параметри (за якими одні соціальні групи наділяються більшим обсягом впливу і контролю, ніж інші) можуть бути різноманітними, залежно від рівня розвитку демократичних інститутів у суспільстві, ступеня релігійності населення, його національно-етнічної структури, домінуючих тенденцій у політичному житті.
До універсального набору таких політичних параметрів належать:
1.Ранги державної ієрархії. Визначаються вони ступенем впливу на прийняття політичних рішень, кількістю людей, на яких поширюється обов’язковість прийнятих рішень. 2. Партійна належність.Залежить від ідеологічної атмосфери в суспільстві. 3. Ранг партійної ієрархії.Вказує на рівеньпрестижу індивіда у межах політичної партії, до якої він належить. Відповідно виділяють партійну еліту, функціонерів середньої ланки, рядових членів.
— політична культура;
4. Політична поведінка.Соціологія політики вивчає всі види політичної поведінки людей, спрямовуючи свій пошук декількома напрямами: а)дослідження рівня активності людей у конкретному соціальному середовищі під час певних політичних акцій та подій; б) дослідження спрямованості політичної активності та політичних орієнтацій населення, симпатій респондентів до політичних сил, програм, ідей; в) з’ясування причин і чинників, що формують певний тип політичної поведінки.
5. Політична свідомість й політична культура. Це найпоширеніший тип соціологічних досліджень, який висвітлює становлення різних соціальних верств до об’єктів політики. Відомо, що політична свідомість виявляється в очікуваннях, уявленнях орієнтаціях, установках, оцінках, самооцінках, зумовлених політичною реальністю. Політична свідомість є об’єктивним виявом політичної культури населення, в основі якої – громадянськість, соціальна відповідність, ангажованість людини у політичному процесі, що і визначає відповідний тип соціальної поведінки.
Використана література:
О. В. Пшеничнюк, О. В. Романовська „Соціологія. Посібник для підготовки до іспитів”. Київ 2002 р.
„Соціолгія”. Підручник за редакцією В. Г. Городяненка. 2002 р.