Міністерствоосвіти
СТРАХИДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
Курсова роботи
Учениці 10-бкласу
Волченко Оксани
Науковий керівник:
КаліненкоСвітлана Іванівна
вчитель біології
м. Новомосковськ
2008
Зміст
Вступ
Глава I. Теоретичний аналіз проблеми
1.1. Визначеннястраху в психолого-педагогічній літературі.
1.2. Класифікаціястрахів
1.3. Характеристика страхів у дітей молодшогошкільного віку
1.4. Технологіяпрофілактики та корекції дитячих страхів.
Висновки
Глава II. Анализ стану проблеми на практиці.
2.1. Експеримент
Висновки
Закінчення
Список використаної літератури
Вступ
Психологічнездоров’я дітей залежить від соціально-економічних, екологічних, культурних,психологічних та багатьох інших факторів.
На думку авторів(Л.І. Божович, А.А. Бодалев, В.С. Мухіна, Т.А. Рєпіна та інших) дитина якнайбільш чутлива частина соціуму підвергається різноманітним />негативнимвпливом. В останні роки, як свідчать спеціальні експерименти, найбільшрозповсюдженими явищами є тривожність та страхи у дітей (І.В. Дубовина, О.І.Гарбузов, О.І. Захаров, Е.Б. Ковалева та інші).
Страх є найбільшнебезпечною емоцією. Широкі області вивчення, присвячені страху, створюютьпрекрасну основу для подальшого розуміння цієї важливої емоції. Нажаль,літератури по даній темі розроблено небагато. Хоча проблема страхів у дітеймолодшого шкільного віку дуже актуальна в наш час. Проблема страхів також маловикористовується в шкільних та дошкільних установах. Хоча ще в дитячому садку,діти повинні пройти всі тести тривожності, щоб побороти бар’єр страху в своїйсвідомості.
О.І. Захароввперше в радянській та світовій практиці розглянув причини появи та розвиткуденних та нічних страхів. Привів статистичні дані, які вказували вплив різнихфакторів.
Актуальністьвивчення проблеми визначається ще й тим, що з віком у дітей змінюються мотивиповедінки, відношення до навколишнього світу, дорослим, одноліткам. І від того,чи зможуть батьки та педагоги вловити ці перетворення, зрозуміти зміни, яківідбуваються з дитиною, та в зв’язку з цим змінити і своє відношення, будезалежить той позитивний емоціональний контакт, котрий являється основоюнервового та психічного здоров’я дитини.
Нажаль, вбільшості випадків страхи виникають з вини самих батьків, необхідно попереджатиможливість їх появи та відгородити дітей від страхів, викликаних сімейнимипроблемами, душевною байдужістю, або, навпаки, через мірною опікою, або жпросто батьківською неуважністю.
Таким чином, темамоєї курсової роботи «Страхи у дітей молодшого шкільного віку» вибрана невипадково.
Мета цієї роботи: вивченняпсихологічних особливостей появи страхів у дітей молодшого шкільного віку.
Об’єктвивчення:емоціональна сфера дітей молодшого шкільного віку.
Предметвивчення:страхи дітей.
В зв’язку зметою, об’єктом та предметом вивчення, були поставлені слідуючи цілі:
Ø Вивчити,та аналізувати теоретичний матеріал з проблеми виникнення страхів у дітеймолодшого шкільного віку.
Ø Виявитиаспекти прояву страху.
Ø Підібратимоніторинг (тести) для вивчення дитячих страхів.
Методививчення:
1. аналізпсихолого-педагогічної літератури.
2. Експеримент
3. Обробкарезультатів
Глава I. Теоретичнийаналіз проблеми
1.1. Визначення страху в психолого-педагогічній літературі
Поняття страхурозроблялося багатьма вченими та має різні визначення. Артур Ребер в великому тлумачному психологічномусловнику трактує страх як «эмоциональное состояние, возникающее в присутствии или предвосхищенииопасного или вредного стимула. Страх обычно характеризуется внутренним,субъективным переживанием очень сильного возбуждения, желания бежать илинападать и рядом симпатических реакций» [Большой толковый психологическийсловарь. / Перевод с англ. Ребер Артур. – М.: АСТ, Вече, 2001. – с.71].
З. Фрейд пояснює «страх – это состояние аффекта –объединение определённых ощущений ряда удовольствие – неудовольствие ссоответствующими иннервациями разрядки напряжения и их восприятия, а так жевероятно, и отражение определённого значимого события» [Изард К.Э. 0. – с.218].
В.Даль в «Толковомсловаре живого великого русского языка» визначає страх як пристрасть, боязнь, робкість,тривожний стан душі від переляку, від загрозливого чи мнимого лиха. [Гонкова–Ямпольская Р.В., ЧертокТ.Л. Воспитателю о ребенке школьного возраста — М.: Просвещение, 1987. – с.305].
Р.Ф. Овчарова розглядає страх, як ефективне(емоціональне загострене), відображення в свідомості людини конкретної загрозидля його життя та благополуччя. [Крутецкий В.А. Психология. Учебник для учащихся пед. училищ. – М.:Просвещение, 1980. – c.165].
Відомий фізіологІ.П. Павлов трактує страх як «проявление естественного рефлекса, пассивно-оборонительнойреакции с лёгким торможением коры больших полушарий. Страх основан на инстинктесамосохранения, имеет защитный рефлекс и сопровождается определённымифизиологическими изменениями высшей нервной деятельности» [Краткийпсихологический словарь. / Сост. Л.А.Карненко. Ред. А.В. Петровский, М.Г. Ярошевский.– М.: Политиздат, 1985. – c.570].
Ю.О. Неймер, О.В. Петровский,М.Г. Ярошевский розглядалистрах як «эмоциональноесостояние, возникающее в ситуациях угрозы биологическому или социальномусуществованию индивида и направленное на источник действительной и воображаемойопасности» [Климанова Ю. Нарисуй свой страх: Детские страхи. // Семья и школа.– 1999. — № 9. – c.102].
Таким чином,проаналізував різні трактовки поняття страху, я зупинила свій вибір на визначенні І.П. Павлова, так як це визначення найбільшповне, точне і сучасне. Тому в своїй роботі я спираюсь на це визначення.
Страх — цеемоція, про яку багато людей думають з жахом. Можливо тому, що емоція страхусама по собі викликає жах, ми переживаємо її достатньо рідко. І все ж страх –реальна частина нашого життя. Людина може переживати страх в різних ситуаціях,але всі ці ситуації мають одну загальну рису. Вони відчуваються, сприймаютьсялюдиною як в ситуації, в котрих під загрозу ставиться його спокій та безпека.Інтенсивне переживання страху запам’ятовується на довго. Страх складається з певнихта специфічних фізіологічних змін, експресивної поведінки та специфічногохвилювання, виникаючого через очікування загрози або небезпеки. У маленькихдітей, так само як і у тварин, відчуття загрози чи небезпеки пов’язано зфізичним дискомфортом, з неблагополуччям фізичного «Я». Страх, котрим вониреагують як на загрозу, це боязнь фізичного пошкодження. Суб’єктивнепереживання страху жахливо, і що дивно – воно може призвести до параліча, тимсамим, привести людину в абсолютно безпомічній стан, або, навпаки, може змуситилюдину кинутись бігти, подалі від небезпеки. [Основы центр «Академия», 2003. – c. 245].
Відомий фізіологІ.П. Павлов вважає страх проявомприродного рефлексу, пасивно-захисною реакцією з легким гальмування коривеликих півкуль. Страх оснований на інстинкту самозбереження. Має захиснійрефлекс та супроводжується певними фізіологічними змінами вищої нервовоїдіяльності, проявляється на частоті пульсу та дихання, показниках артеріальноготиску, виділенням травного соку. [Клайн В. Как подготовить ребенка к жизни. — М., 1991. – c. 564].
Страх виникає увідповідь на дію загрозливого стимулу. Існують дві загрози, які маютьуніверсальний і одночасно фатальний в результаті характер. Це смерть, та крахжиттєвих цінностей, протидіючих таким поняттям як життя, здоров’я,самоствердження, особисте та соціальне благополуччя. Але крім крайніх вираженьстраху завжди розуміється переживання якої-небудь реальної чи вигаданоїзагрози. [Введение впсихологию. / Под. ред. А.В.Петровского. – М.: Академия, 1998. – c. 139].
Як самеутворюються страхи у дітей? Розуміння небезпеки, її усвідомлення формується впроцесі життєвого досвіду та між особових відносин, коли деякі байдужі длядитини подразники поступово набувають загрозливого характеру. Часто в такихвипадках говорять про появу травмуючого досвіду (переляк, біль, конфлікт,захворювання та інші). Але найбільш розповсюджені уявні дитячі страхи. Їхнєджерело – дорослі, які оточують дитину (батьки, бабусі, вчителі), котрі несвідомопередають дитині страхи, тим що занадто наполегливо вказують на наявністьнебезпеки. З таких слів як: «Не йди туди — впадеш», «Не гладь — вкусить» таінших схожих попереджень діти сприймають лише другу частину. Малій дитині покищо не все зрозуміло, чому саме дорослі попереджують її, але дитина вже розпізнаєсигнал тривоги, і тому у неї виникає реакція страху. В такий спосіб дорослідомагаються від дітей слухняності, але страх закріпився й будерозповсюджуватись.
Також утвореннюстрахів сприяють нечіткі відповіді дорослих на запитання дітей, та безмежнауява малюків. Маленькі діти задають дорослим найрізноманітніші питання, і надеякі з цих питань дорослі не можуть відповісти. Коли дорослі щось недозволяють дитині, від дитини в свою чергу можна почути закономірне питання«Чому?», на що дорослі часто відповідають: «Тому що» замість того щоб пояснити.Не почувши відповіді на своє запитання малюк намагається відповісти на ньогосам, і його безмежна, яскрава уява може намалювати будь-що і найчастіше малюєвона не найприємніші речі, в результаті утворюються нові страхи.
Дуже частозустрічається термін «тривога». На думку Захарова в страху та тривозі єзагальна риса в вигляді відчуття схвильованості та неспокій. Тривога – цепередчуття небезпеки, стан неспокою. Частіш за все тривога з’являється вочікуванні якоїсь події, результати котрої непередбачувані та можуть матинеприємні наслідки. Тривога виникає у відповідальних людей з розвинутимвідчуттям гідності, обов’язку. Також тривога може виступати як відчуттявідповідальності за життя своє та близьких. Страх можна розглядати, як проявтревоги в конкретній формі.
1.2Класифікація страхів
В психології тапедагогіці існують різні класифікації страхів. Так наприклад Овчарова Р.В. виділяє наступні види страхів [Крутецкий В.А. Психология. Учебник дляучащихся пед. училищ. – М.: Просвещение, 1980. –c.312]:
Вікові страхи — у емоціонально чуттєвих дітейяк відображення їх психічного та особистого розвитку. Виникають вони під дієюнаступних фактів: наявність страхів у батьків, тривожність відносин з дитиною, зайвезастереження її від небезпек та ізоляція від спілкування з однолітками. Великакількість заборон батьків чи повна дозволена свобода дій, а також багато чисельнінереалізовані погрози всіх дорослих в родині. Конфліктні відносини, сварки міжбатьками, психічні травми, психологічне зараження страхами в під часспілкування з однолітками та дорослими.
Невротичністрахихарактеризуються великою емоціональною інтенсивністю та напругою, поганимвпливом на формування характеру та особистості, униканні об’єкту страху. Невротичністрахи можуть бути результатом довгих та нерозв’язаних переживань. Найчастішетаким страхам піддаються чуттєві діти з емоціональними ускладненнями ввідносинах з батьками. Такі діти не можуть спиратись на дорослих як на джерелобезпеки, авторитета та любові. [Вайзман Н. Реабилитационная педагогика — М., 1996. – c. 457].
Найбільш повноюможна вважати класифікацію страхів О. Захарова [Ежкова Н. Развитие эмоций в совместной с педагогомдеятельности: Эмоциональное развитие детей школьного возраста // Дошкольноевоспитание. – 2003. — №1. – c.247]:
1. Похарактеру – природні, соціальні, ситуаційні, особові.
2. Поступеню реальності – реальні та вигадані.
3. Поступеню інтенсивності – гострі та хронічні.
Хоча страх – цеінтенсивно виражена емоція, слід розрізняти його звичайний, природній абовіковий характер. Звичайно страх короткочасний, зворотній, зникає з віком, нечіпає глибокі цінності людини, суттєво не впливає на характер, поведінку тавзаємовідносини з оточуючими людьми.Деякі форми страху мають захисне значення,так як дозволяють уникнути об’єкту страху. [Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведенииребенка. — М.: Просвещение, 1993. – c. 123].
Ситуативнийстрахз'являється в незвичайній, дуже небезпечній або шоковій дорослого та дитинуситуації, наприклад, при нападі собаки. Часто він з'являється в результатіпсихічного зараження панікою в групі людей, тривожних передчуттів зі стороничленів родини, конфліктів та життєвих провалів.
Особовийстрах залежить від характеру людини, наприклад, відпідвищеної емоціональності, здатен проявлятися в новій обстановці або приконтактах з незнайомими людьми.
Ситуаційнийта особовий страх часто змішуються та доповнюють один одного.
Страхреальний та вигаданий, гострий та хронічний. Реальний та гострий страхизалежать від ситуацій, а вигаданий та хронічний – від особливостей особистості.
/>1.3 Характеристикастрахіву дітей молодшого шкільного віку
У дітей молодшогошкільного віку, так само як і в дітей дошкільного віку розвивається абстрактнемислення, здатність до спілкування, діти молодшого шкільного віку також шукаютьвідповіді на питання: «Навіщо люди живуть», «Звідки все з’явилось», але вже нетак інтенсивно. У більшості дітей молодшого шкільного віку вже сформувались життєвіцінності, відчуття дому, родини. Діти переходять на новий етап життя, в їхньомужитті з'являється школа. На цьому етапі діти починають вчитись, виконуватидомашні завдання, в них з'являється відчуття відповідальності за своюповедінку, вчинки, а разом з новими відчуттями з’являються нові страхи. Впершому класі діти прагнуть навчатись – їм це цікаво, цікаво виконуватизавдання вчителя, відповідати на різноманітні запитання. Але поступовопрагнення вчитись зменшується, в деяких дітей швидше, в деяких повільніше, алевоно зменшується. Наприклад порівняйте бажання вчитись першокласника тадесятикласника, в першокласника бажання буде більшим, хоча бувають й вийняти,коли бажання вчитись не змінюється (зустрічається рідко), або ж зростає (такихлюдей – одиниці). На те, як саме буде змінюватись прагнення вчитись впливаєбагато факторів, наведу лише основні:
1.Новизна. Впершому класі навчання – щось нове, а значить цікаве. З часом до навчаннязвикають, воно починає набридати.
2. Темпераментдитини, її характер. Так наприклад є діти котрі можуть цілий день просидіти заоднією справою, у таких дітей майже завжди є улюблена справа, захоплення(колекціонування, вишивання, малювання) яким вони будуть займатись і коливиростуть. У таких дітей швидкість набридання дуже низька, тому бажання вчитисьбуде змінюватись непомітно. Інші ж діти не можуть довго всидіти на місці, у нихне має постійного захоплення. Вони можуть займатись малювання, а через кількатижнів, місяців кинути його й почати займатись вишиванням, можуть кинути майжезакінчену справу тільки тому, що вона їм більше не цікава — набридла. Такі дітив основному легко засвоюють новий матеріал, але при поглибленні тема починаєнабридати. У таких дітей швидкість набридання дуже висока,
3.Батьки тавчителі. Якщо батьки та вчителі зможуть кожен раз поновному зацікавлювати учнівз високою швидкістю набридання, то продуктивність їх праці буде надзвичайновисокою.
4. Колектив. Нанавчання впливає також колектив, тобто учні класу. Стосовно цього пункту не маєвиражених закономірностей, все знову ж таки залежить від особливостей характерудитини та від страхів. Так, наприклад, один учень краще навчається, коли зкласом у нього гарні стосунки, а інший навпаки – коли стосунки з класом гарні –оцінки погані, коли стосунки погані – підвищуються оцінки. Чому самевідбуваються такі стосунки я спробую пояснити в наступному пункті.
5. Страхи. Вцьому пункті я склала схему появи декількох страхів, які утворились в зв’язку зпочатком шкільного життя.
З початкомшкільного життя батьки починають розмовляти з дітьми на теми «Як важливо гарновчитись», «Навіщо вчитись», головною суттю цих розмов є тема «Без освіти тиніхто». І через невпевненість у собі, з'являється страх бути недостойним своїхбатьків та страх бути невдахою. Крім того впливає також поява нових контактів,та через ту ж саму невпевненість у собі дитина боїться зіпсувати відносини зоднокласниками, що також сприяє появі страху бути невдахою. Через принципвиховання котрій передається століттями «Ти хороший учень якщо в тебе хорошіоцінки» та через драматичне ставлення батьків до поганих оцінок, з'являєтьсястрах отримати двійку. А через нашу систему освіти «Чим більше помилок тимменша оцінка» — страх робити помилки. Потім уже малюк на несвідомому рівніробить висновки: «Помиляється той хто відповідає», тому з'являється новий страх– відповідати, виходити до дошки, а потім і страх йти до школи. /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
1.4Технологія профілактики такорекції дитячих страхів
Впсихолого-педагогічній літературі описані різноманітні способи корекціїстрахів. В цілому, всі пропонуючи способи умовно поділені на три групи:
1. гра зі страхом;
2. малювання страху;
3. вербалізація страху (казки, розповіді, страшні історії).
На основіцих даних можна створити комплекс методик, котрий буде в себе включати:
1. Методикиосновані на використанні ігрового: «Гра з темрявою»,«Купа мала», «Прогулянки в сліпу», «Відгадай кого я боюсь» (по першій та останнійбукві).
2. Методики,основані на використанні ізотерапії: «Поквитатисьзі страхом», «Мені не страшно».
3. Методики,основані на використанні казкотерапіїх: «Казка про страх».
Корекційнаробота може проводитись як з підгрупами дітей так і індивідуально. Спочатку я пропоную використовувати методики, основані на використанніігрового методу. Основна задача цьогометоду: навчить дитину відчувати позитивні емоції, щодобре впливає на її психіку. Різновид на ігрова діяльність, котра підвищуєзагальний рівень переживань дитини, допомагає їй встановити довірливі відносиниз дорослими та однолітками. Для гри «В страх» підбирається сюжет предмети, символізуючи те чого дитина боїться (собака, вовк, вампіри,Баба – Яга), розігруючи сюжет з цими предметами. Діти квитаютьсязі своїм страхом [Рогов Е.И. Настольная книга психолога. М.:Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1998. – c.123].
Япідібрала наступні ігрові методики: «Гра з темрявою»,«Купа мала», «Прогулянки в сліпу»
В «Грі з темрявою» дитина жестами показує чого вонабоїться, а інші відгадують страх. У дітей можуть з’явитисьтруднощі зобразити, наприклад, страх темряви та самотності. Тому зявляютьсятруднощі з відгадуванням. Але це не знижує колекційної сили цієї методики.[Крутецкий В.А. Психология. Учебник для учащихся пед. училищ. – М.:Просвещение, 1980. – c. 278].
В грі«Купа мала» беруть участь 3 – 5 дітей. Один стоїть на четвереньках. Наступний розбігається йнамагається його перепригнути. Якщо застряє на спині, тоді там і залишається.Наступний теж розбігається й пригає на створену і т.д. Гра знімає страх ударів,робкість у дітей, допомагає укріпити опору та розширити свободу руху. [Популярнаяпсихология: Хрестоматия: Учеб. пособие для студ. пед. институтов. / Сост.В.В.Мираненко. – М.: Просвещение, 1990. – c. 305].
В грі «Чого я боюсь?» діти називають першу й останнюбукву заданого слова, те, чого вони бояться. Інші діти відгадують.
В грі«Прогулянка в сліпу» одна дитина закриває очі, а інша слугує провідником.Перегородами, слугують стільці, розставлені по кімнаті, класу. [ИзгардК. Эмоции человека. — М.: Просвещение, 1980. – c. 22].
Корекційнаробота проводиться не зі страхом, а з особистим відношенням дитини до причинстраху.
Використанняданих методик допомагає дітям встановити довірливі відносини з однолітками,побороти відчуття самотності, покину тості, тривоги.
Потім ярекомендую використати методики, основані на ізотерапії з метою зняти у дітейвідчуття постійної загрози, від оточуючого світу; переборення тривоги, страхуза допомогою малювання страху. Зображення страхів вимагає вольових зусиль тазнімає тривожне очікування їх реалізації.[18, c. 246].
Також япропоную методики, основані на казкотерапії з метою пониження рівня страху удітей. [Захаров А.И. Как преодолеть страхи у детей. – М.: Педагогика,1986. – c. 115].
Як відомо«страшилки» різноманітного змісту – один з видів дитячого фольклору. Колидитина вигадуй й розповідає «Страшилку», вона самостійно контролює емоціїпереборення своїх страхів.
Вербализация страховвызывает чувственный ответ, эмоциональное переключение, которое выступает вроли психологической защиты.
Можнавикористати методику Вигадай закінчення казки». Дітямпропонується закінчити казку по запропонованому початку: «Жили-булихлопчик та дівчинка, котрі всього боялись. Одного разу потрапили вони встрашний ліс. І на їхній дорозі…»
В кінціроботи діти починають розуміти, що казкові персонажі уявні і їх можна зробититакими, якими хочеш сам, тобто добрими смішними, веселими. [18, c. 245].
Такимчином, підібраний мною комплекс методик допомагає зниженню кількості страхів удітей молодшого шкільного віку, зняття відчуття постійної загрози з оточуючогосвіту.
Висновки
Життя без емоцій неможливе. Емоції, стверджувавЧ.Дарвін, з’явились в процесі еволюції як засіб, за допомогою котрого живіістоти встановлюють важливість тих чи інших умов для задоволень потреб. Одним земоціональних станів дітей молодшого шкільного віку є страх. Поняття страхурозроблялось багатьма ученими. Відомий фізіолог І.П.Павлов вважає страх проявом природногорефлексу, пасивно-захисною реакцією з легким гальмування кори великих півкуль.Страх оснований на інстинкту самозбереження. Має захисній рефлекс тасупроводжується певними фізіологічними змінами вищої нервової діяльності,проявляється на частоті пульсу та дихання, показниках артеріального тиску, виділеннямтравного соку. Найбільш повною можна вважати класифікацію А.Захарова.
Відомо, що страх є причиною багатьох порушень здоров’яв фізико-психічній сфері і тим самим – причиною багатьох захворювань: нервовихпорушень в фізичному та духовному розвитку, болі в животі, головні болі. Страхтакож впливає й на розвиток дитини як особистості, спостерігається підвищенаагресивність, порушення сну, емоціональне гальмування, депресивні стани.Мислення втрачає свою гнучкість, стає скованим безкінечними небезпеками,передчуттями та ваганнями. Зменшується пізнавальна активність, цікавість.
В психолого-педагогічній літературі пропонуєтьсябагато різноманітних методик по корекції та профілактиці дитячих страхів. Всвоїй роботі я склала комплекс корекційних та профілактичних методик.
В молодшому шкільному віці страхи добре піддаютьсяпсихологічному впливу. Якщо в цьому віці ще не сформовано вміння оцінювати своїдії з соціальної точки зору, то зробити це буде досить тяжко. Так як найкращийвік для формування відчуття відповідальності – дошкільний. З початком шкільногожиття це відчуття лише підсилюється і в деяких випадках набуває видимогохарактеру – в оцінках.
Глава II. Аналіз стану проблеми на практиці
2.1.Констатуючийексперимент
Бажаннямалювати присутнє у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Воно свідчить про розвиток мислення та потреби виразити себе.Малювання, як гра, — це не тільки відображення в свідомості дітей оточуючоїдійсності, але й вираження відношення до неї. Саме тому через малюнки ми можемокраще зрозуміти інтереси дітей, їхні глибокі переживання, які далеко не завждирозкриваються, та врахувати це при звільнені від страху. Малюючи, дитина дає вихід своїм почуттям та переживанням, бажанням тамріям, перебудовує своє відношення в різних ситуаціях та безболісно стикаєтьсяз деякими лякаючими, неприємними та травмуючими. Повторенняпереживання страху при відображенні на малюнку призводить до послаблення йоготравмуючого звучання [14, c. 22].
Припроведенні констатуючого експерименту я використала методику виявлення страхіву дітей з допомогою малюнків.
Такаметодика проводиться з метою зрозуміти інтереси, захоплення дітей, особливостіїх темпераменту, переживань та внутрішнього світу дитини.
Дітямпропонувалось малювати натеми: «В школі», «Родина»,«Чого я боюсь».
Аналізмалюнків
Малюнки на тему «В школі»
Малюнки вийшлидуже різноманітні. Деякі діти малювали тільки школу та вчителя; деякі малювалитільки своїх однолітків; інші ж малювали тільки себе в центрі уваги.
Таблиця 1
Вивчення страхівза допомогою малюнків.Немає друзів серед Є друзів серед Тільки однолітків однолітків школа 13% 17% 70%
В малюнках натему «В школі» найважливіше те, як саме дитина намалювала фігури однолітків тасебе. Ті діти, які малюють себе в центрі групи це діти з істеричними рисамихарактеру. Ті діти, у котрих на малюнку виявилось мало однолітків, або вонивідсутні зовсім це діти з невротичними реакціями. Це також виражає проблемивзаєморозуміння з однолітками. Теж саме відноситься до малюнків на тему «Навулиці, на подвір’ї ». Якщо на малюнку дитини мало однолітків, то це вказує на труднощів надбання дружніх, міцних контактів та через мірну опіку в родині. Якщо ж намалюнку зображена тільки школа, тоді в цієї дитини дуже мало, або немає зовсімдрузів в школі, класі.
Малюнки на тему«Сім’я».
Дітям даєтьсязавдання намалювати тих, з ким живе дитина.
Таблица 2
Вивчення страхівза допомогою малюнків.Дитина між Дитина ближче до Дитина відсторонена Дитина себе батьками мами або до тата від родини н намалювала 39% 31% 13% 17%
В цих малюнкахмає велике значення порядок та близькість розташування фігур, особливо місцедитини. Якщо дитина малює себе між батьками – це свідчить про прив’язаність дообох батьків, якщо ближче до одного з них – це свідчить про вираженуприв’язаність до одного з батьків. Коли дитина малювала себе віддалено відродини, часто з сумним лицем, — це свідчить що в родині малюку приділяють занадтомало уваги, тому дитина часто відчуває себе покинутою. Чотири учня з класу, ненамалювали себе серед родини — тільки своїх батьків! Ці діти не приймаютьучасті в сімейному житті, вони відчувають себе чужими, непотрібними.
Малюнки на тему «Чогоя боюсь ».
Перед дітьмиставилось завдання відобразити найбільш яскравий страх. Який саме дітям непоясняється, дитина повинна обрати його сама.
Таблица 3
Вивчення страхівза допомогою малюнківНе намалювали Намалювали страх страх 9% 91%
Деякі діти ненамалювали страх зовсім. Інші діти змогли намалювати малюнок та поборотиперепону страху в своїй свідомості, і відобразити вольовим, цілеспрямованимзусиллям те, про що вони намагалися не думати.
Малювання страхівдітьми не призводить до його посилення, а навпаки, зменшує напругу відтривожного очікування його реакції. В малюнках страх вже реалізований, як тещо вже сталося; залишається менше недоведеного, незрозумілого, невиясненого.Все це знімає травмуюче звучання страху. Дуже важливо, те що завдання даєвчитель, якому дитина довіряє. Крім того, сам процес малювання відбувається вдружній атмосфері спілкування з однолітками, забезпечує їх підтримку.
Діагностикакількості страхів (тест:«Страхи в будиночках»методика М.А.Панфілової.)
Проводитьсяіндивідуальна бесіда, в котрій вияснюється, чого саме боїться дитина.
Таблица 4
Страхи дітей. Ф.И Жахи Комахи Вогонь Смерть Темрява Кров, Школи, Індиві-дуальні (Вампіри привиди) Тварини Пожежа Уколи, лікарі Вчителі, двійки Страхи 1 Альона Б. + + 2 Альона Г. + + 3 Альоша + + 4 Андрій В. + + + 5 Богдан + + 6 Богдана Р. + + 7 Віка З. + + 8 Владік + + 9 Даня М. + + 10 Даня У. + + 11 Діма Ж. + + 12 Ілона С. + + 13 Інна В. + + 14 Інна Ч. + + 15 Настя Д. + + 16 Настя П. + + 17 Наташа м. + + + 18 Рената + + 19 Руслан + + + 20 Саша к. + + 21 Саша Л. + + 22 Ялдива + + 23 Ярік + +
На основітаблиці, складаємо графік страхів дітей.
/>
Умовні позначення
% — кількість дітей.
Страх:
1. Жахи
2. Комахи, тварини
3. Вогонь, пожежа
4. Смерть
5. Темрява
6. Кров, уколи, лікарі
7. Школи, вчителі, двійки
8. Індивідуальністрахи
Таким чином задопомогою цього графіку ми можемо бачити, що найбільше діти цього класу боятьсятварин та комах. Трохи менше – вчителів, поганих оцінок, школи. жахів, вогню,пожежі, крові, лікарів – однаково. Найменше бояться темряви. У одного з учніввиявили індивідуальний страх, це виявився страх сну.
Висновок
Страх є найбільшнебезпечною емоцією. З віком у дітей змінюються мотиви поведінки, відношення донавколишнього світу, дорослим, одноліткам. І від того чи зможуть батьки тавчителі вловити ці зміни, зрозуміти їх, і змінити своє відношення, будезалежати той позитивний емоціональний контакт, котий є основоюнервово-психічного здоров’я дитини.
Проведений експеримент показав, що діти молодшогошкільного віку мають велику кількість страхів, особливо яскраво з якихпроявляється страх тварин, комах та страх школи, двійок, вчителів. На відмінувід дітей дошкільного віку діти молодшого шкільного віку бояться не тільки тогощо загрожує їхньому життю, а й того що загрожує соціальним відносинам,контактам.
Закінчення
Нелегко знайти людину, котра б ніколине відчувала страху. Тревога й страх – такі ж емоціональні невід’ємні прояви внашому психічному житті, як і радість, захоплення, злість, здивування, сум. Алепри через мірній піддатливості страхам, залежно від них змінюється поведінкалюдини.
Дитячі страхи, якщо правильно до нихставитись, розуміти причини їх появи частіш за все зникають безслідно. Якщо жвони хворобливо загострені або зберігаються достатньо довгий час, тоді цесвідчить про неблагополуччя, фізичну та нервову ослабленість дитини. Для тогощоб вплинути на дитину, допомогти їй звільнитись від страху, вчителям необхіднознати, що таке страх, яку функцію він виконує, як виникає та розвивається, чогобільш за все бояться діти і чому.
Багато страхів в підлітковому віціявляються розвитком дитячих страхів, але проявляються ці страхи вже на новомурівні та в новому вигляді. Тому чим раніше почата робота по переборенню тапопередженню страхів, тим більша вірогідність відсутності їх в підлітковомувіці.
Дитячі страхи заслуговуютьнайуважнішого вивчення та найбільш раннього усунення з метою попередження появиневрозів як психічного захворювання дитини
Списоклитературы
1. Большой толковыйпсихологический словарь. / Перевод с англ. Ребер Артур. – М.: АСТ, Вече, 2001.– 560 с.
2. Вайзман Н. Реабилитационнаяпедагогика — М., 1996. – 247 с.
3. Введение впсихологию. / Под. ред. А.В. Петровского. – М.: Академия, 1998. – 576 с.
4. Гонкова–ЯмпольскаяР.В., Черток Т.Л. Воспитателю о ребенке школьного возраста — М.: Просвещение,1987. – 187 с.
5. Ежкова Н.Развитие эмоций в совместной с педагогом деятельности: Эмоциональное развитиедетей школьного возраста // Дошкольное воспитание. – 2003. — №1. – С.20-27.
6. Захаров А.И. Какпреодолеть страхи у детей. – М.: Педагогика, 1986. – 112 с.
7. Захаров А.И. Какпредупредить отклонения в поведении ребенка. — М.: Просвещение, 1993. – 115с.
8. Изард К.Э. 0. –464 с.
9. Изгард К. Эмоциичеловека. — М.: Просвещение, 1980. – 320 с.
10. Климанова Ю.Нарисуй свой страх: Детские страхи. // Семья и школа. – 1999. — № 9. – С. 22 –24.
11. Клайн В. Какподготовить ребенка к жизни. — М., 1991. – 134 с.
12. Краткийпсихологический словарь. / Сост. Л.А. Карненко. Ред. А.В. Петровский, М.Г. Ярошевский.– М.: Политиздат, 1985. – 431 с.
13. Крутецкий В.А.Психология. Учебник для учащихся пед. училищ. – М.: Просвещение, 1980. – 352 с.
14. Основы центр«Академия», 2003. – 480 с.
15. Популярнаяпсихология: Хрестоматия: Учеб. пособие для студ. пед. институтов. / Сост. В.В. Мираненко.– М.: Просвещение, 1990. – 399с.
16. Рогов Е.И.Настольная книга психолога. М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1998. –384 с.