Зміст
Вступ
Розділ І. Теоретичні основи роботи над текстом
1.1 Текст як лінгвістична одиниця
1.2 Стан досліджуваної проблеми в шкільній програмі,методичній та навчальній літературі
1.3 Психолого-педагогічні передумови формування у молодшихшколярів уміння будувати текст
Розділ ІІ. Експериментальна методика навчаннядругокласників умінню складати текст
2.1 Вивчення знань про текст, умінь будувати його напочатку навчання в 2 класі
2.2 Спеціальні вправи назасвоєння поняття «текст» і його характерних ознак
2.3 Робота над текстом у зв’язку з вивченнямлексико-граматичного матеріалу
2.4 Опрацювання тексту на уроках розвитку зв’язногомовлення
2.5 Ефективність дослідницькогонавчання другокласників умінню складати текст
Додатки
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
/>Вступ
Необхідною умовою формування соціальноактивної і духовно багатої особистості є озброєння її вміннями та навичкамивільно володіти мовою. Тому одне з найголовніших завдань школи, зокрема, їїпочаткової ланки, — навчити школярів змістовно, граматично правильно і стилістичновправно висловлювати думки в усній і писемній формах.
Добре розвинуте мовлення є одним ізнайголовніших засобів активної діяльності людини у сучасному суспільстві, а дляшколяра — засобом успішного навчання в школі. Мовлення — спосіб пізнання дійсності.З одного боку, багатство мовлення в більшій степені залежить від збагаченнядитини новими уявленнями і поняттями; з іншого — добре володіння мовою,мовленням сприяє пізнанню складних зв’язків у природі і житті суспільства. Дітиз добре розвиненим мовленням завжди успішніше вчаться з різних предметів.
Розвиток мовлення є провідним завданням підчас навчання молодших школярів рідної мови. Уміння порівнювати, класифікувати,систематизувати, узагальнювати мовні явища формуються через застосування знаньз мови у різних видах мовленнєвої діяльності. Логічно чітке, образне усне таписемне мовлення особистості є показником її загального розвитку.
Практично оволодіти мовою можна лише припостійній увазі до тексту, способів зв’язку між його елементами.
Ідея практичної спрямованості викладаннярідної мови постійно знаходилась в полі зору методистів. Важливість цієїпроблеми здавна і неодноразово підкреслювали визначні вчені — від О.О. Потебні,К.Д. Ушинського до А.П. Медушевського, С.Х. Чавдарова, В.О. Сухомлинського.
Вибір теми дослідження зумовлений, з одногобоку, соціальною значущістю володіння мовою як засобом спілкування і пізнання,а з другого — невисоким рівнем комунікативно-мовленнєвих умінь учнів середньоїшколи, недостатністю дослідження проблеми в теоретичному і практичному аспектах.
Об’єктом дослідження є процес розвиткумовленнєвих умінь молодших школярів на основі їх з елементами лінгвістикитексту, а предметом — методика розвитку в учнів початкових класів уміньбудувати текст.
Мета дослідження полягає у розробці науковообґрунтованої та експериментально перевіреної методики ознайомлення молодшихшколярів із текстом та його характерними ознаками і формування в учнів уміньбудувати тексти різних типів і стилів.
Гіпотеза дослідження. Ефективність формуванняв учнів початкових класів умінь будувати зв’язні висловлювання буде вищою, якщов процесі вивчення матеріалу знайомити з теорією лінгвістики тексту, авідпрацювання відповідних текстотворчих умінь здійснювати на основі системивправ, підпорядкованих основним лінгвістичним, дидактичним та психологічнимвимогам.
Завдання дослідження:
З'ясувати стан розробки проблеми в сучаснійлінгвометодиці.
Обґрунтувати психолого-педагогічні передумовиформування у молодших школярів умінь будувати текст.
Проаналізувати систему вивчення теми «Текст»у підручнику з української мови для другого класу.
Вивчити стан розвитку в другокласників уміньбудувати текст і використовувати засоби зв’язку.
Розробити експериментальну систему вправ, якаб сприяла формуванню в учнів умінь будувати тексти різних типів і стилів.
Перевірити ефективність експериментальноїметодики.
Для розв’язання поставлених завдань буливикористані такі методи дослідження:
вивчення лінгвістичної, психолого-педагогічноїта навчально-методичної літератури з обраної проблеми;
аналіз писемних висловлювань учнів;
педагогічний експеримент /констатуючий,навчальний, контрольний/ [;
статистична обробка результатів педагогічногоексперименту /кількісний і якісний аналіз експериментальних і контрольних даних/.
/>Розділ І.Теоретичні основи роботи над текстом
1.1 Текст як лінгвістична одиниця
Довгий час найвищою одиницею мовленнявважалося речення. Однак такий підхід не забезпечував ні теоретичного вивченняпроцесу мовного спілкування, ні виконання практичного завдання підвищеннякультури мовлення.
На даному етапі розвитку мови суспільстварівень тексту визнаний найвищим рівнем мовної системи. Тому з'являється такагалузь мовознавства як лінгвістика тексту.
Основним поняттям лінгвістичної дисципліни єпоняття тексту. У науковій літературі спостерігається різне трактування йогосуті. Зокрема, одні дослідники вважають, що текст може бути лише письмовий. Цепідкреслюється у визначеннях: “Текст” — це витвір мовного процесу, щовизначається завершеністю, об’єктивований у вигляді письмового документа,літературно оброблений у відповідності з типом цього документа, витвір, якийскладається із заголовка і ряду особливих одиниць (надфразних єдностей), об’єднанихрізними типами лексичного, граматичного, стилістичного зв’язку, і має певнуцілеспрямованість та прагматичну установку" (Гальперін)
В інших працях беруться до уваги не формамовлення, а передусім структурно-семантичні показники: “Текст — певна зфункціонально — смислового погляду упорядкована група речень або їх аналогів,які являють собою семантичним і функціональним взаємовідношенням елементівзавершену смислову єдність". (2)
Трапляються й суперечності щодо виду мовлення.Частіше всього підкреслюється, що текстом буває лише монолог: “Монолог, якийпередає інформацію, закінчений зміст являє собою текст". (3)
З методичних міркувань такий підхід можнавизнати доцільним, адже навчати учнів доводиться передусім зв’язномумонологічному мовленню. Проте не можна не визнати логічності позицій тихдослідників, які говорять про два типи тексту — монолог і діалог, якіхарактеризуються ”загальними закономірностями текстотворення, що визначаєтьсяприродою усякого тексту", але “відрізняються між собою як з поглядуструктури, що лежить в основі ситуації мовлення, так і з поглядузакономірностей текстоутворення, які в них діють". Справді, навряд чиможна обґрунтувати, що драматичний твір не являє собою тексту.
Текст (від лат. Textus — тканина, поєднання,в’язь) — послідовність мовленнєвих одиниць.
Термін застосовується не лише для позначенняцілісного висловлювання але й відносно закінченого за змістом уривка.
Текст можна схарактеризувати як:
одиниця мови, найвищий рівень мовної системи;
продукт мовлення;
одиниця, що виражає судження;
цілісне і зв’язне повідомлення, складене дляпередачі і збереження інформації;
складна структурна та змістова єдність.
У лінгвістичній науці текст визначаєтьсяпо-різному. Так, дослідник Л.М. Лосєва вважає, що текст — це повідомлення уписьмовій формі, що характеризується смисловою і структурною завершеністю іпевним ставленням автора до повідомлення. Український професор І.І. Ковалик зазначає,що текст це — письмовий чи усний потік, що являє собою послідовність звукових,граматичних елементів у синтаксичних структурах (реченнях), які виражаютькомплекс пов’язаних між собою суджень.
Отже, текст — це група речень, об'єднанихзагальним змістом і структурою. Проблема тексту виникає там, де є, як мінімум,два речення.
Кількість ознак і їх якісні характеристики, щоназиваються дослідниками мовлення, не завжди збігаються
Проте є і загально визнані ознаки тексту. Доних відносять цілісність, зв’язність, структурну організацію, завершеність.
Текст, як правило, складається з більшої чименшої кількості речень, але не завжди певна сукупність речень становить текст.Найелементарнішою і головною вимогою є змістовий зв'язок між реченнями.
Та зв’язку між реченнями для утворення текстунедостатньо.
Наприклад: Новий навчальний рік учні зустрілиу новій навчальній школі. Школа триповерхова. Збудована за найновішим проектом.Проект склав колектив архітекторів обласного центру. Архітектори такожспроектували будинок культури.
Хоч кожне наступне речення зв’язане зпопереднім, текстом від цього уривок не став: він позбавлений тематичноїєдності.
Кожен текст, висвітлюючи якусь тему, містить усобі певний обсяг фактичних даних, певну інформацію. Передача інформації — цевласне те, заради чого створюється текст. Адже будь-яке висловлювання покликаневиконувати певні комунікативні завдання. Найголовніші з них — спілкування,повідомлення, вплив на адресата, до якого звертається мовець.
Домінуюча функція тексту визначає його стиль. Відкомунікативної функції залежить і мовне оформлення тексту, властиве тому чиіншому стилеві. Отже текст становить і стилістичну єдність.
Таким чином, суть тексту не вичерпується йоготемою і фактичним матеріалом, використаним для її висвітлення.
Комунікативно важливі не тільки самі факти, ай їх інтерпретація, адже трапляється, що одні і ті ж факти знаходять різнепояснення залежно від позиції, світогляду, уподобань авторів.
Якщо висловлювання позбавлене тематичноїцілісності, якщо воно не спаяне єдиною авторською концепцією, його не можнавважати цілісним текстом. [мельничайко]
Структурна організація тексту.
Як речення утворюється з одного слова або згрупи слів, граматично пов’язаних між собою, так текст утворюється з одногоречення або з більшої чи меншої кількості пов’язаних між собою речень.
Прикладом текстів, що складаються з одногоречення можуть бути лозунги, заклики, прислів’я, крилаті вислови — афоризми. Становитиодне речення можуть коломийки, частівки, загадки, ліричні вірші-мініатюри.
У лінгвістичній літературі висловлюєтьсятвердження, що у «суцільному тексті кожне наступне речення повиннодоповнювати, уточнювати, розвивати або заперечувати думку, висловлену впопередньому».
Кожен текст ділиться на складні синтаксичніцілі (ССЦ) — це групи речень, які об’єднані логічним і синтаксичним зв’язком іявляють собою більш повний порівняно з реченням розвиток думки. Поняття ССЦширше від поняття абзацу, оскільки ССЦ може складатися з кількох абзаців. Абзац- це певна частина тексту, що являє собою структурну і змістову завершеність. Абзацзвичайно складається з групи речень, які передають достатньо самостійнийвідрізок (фрагмент) думки і характеризується відповідними структурнимизакономірностями. Такі групи речень називають у лінгвістичній літературівисловлюваннями, складними синтаксичними цілими або складними синтаксичнимиєдностями, а також компонентами тексту. Сегментування тексту на абзацивідбувається на основі таких критеріїв: структурної, тематичної та змістовоїзакінченості. Між абзацами в тексті, в свою чергу наявні відповідні типиструктурних зв’язків.
У початкових класах не використовується термін" складне синтаксичне ціле". Тому вчимо, що текст поділяється наабзаци. Кожен абзац виражає певну закінчену думку. Вчитель повинен підібратитакі тексти, які будуть невеликими за обсягом, але яскраві, щоб було видно тіневеликі, але завершені думки, що виділяються в абзац.
Види зв’язків між компонентами тексту.
Зв'язок між реченнями, абзацами, главами таіншими частинами тексту, який організовує його змістову і структурну єдність,називається міжфразним. Він може полягати як у виявленні логічних відношень міжкомпонентами тексту, так і в послідовному розгортанні змісту, у збереженніпредметно-понятійної основи висловлювання. Міжфразові зв’язки бувають:
контактні (якщо пов'язувані елементирозташовані поряд);
дистантні (якщо вони знаходяться на більшій чименшій відстані один від одного).
Контактні зв’язки бувають не тільки міжреченнями, але й між абзацами. Дистантні зв’язки пронизують увесь текст,зв’язують початок і кінець висловлювання.
Як речення складного синтаксичного цілого, такі ССЦ у складі тексту з’єднуються двома основними способами — послідовним іпаралельним. При послідовному (ще його називають ланцюговим) способі зв’язокполягає в тому що певний елемент попереднього речення стає вихідним пунктом унаступному і вимагає дальшого розгортання думки. Віддаленим аналогомпослідовного зв’язку речень у ССЦ на інших рівнях синтаксичної системи єпідрядний зв'язок слів у словосполученні і реченні, підрядний зв'язок частинскладних підрядних речень і, зокрема, послідовна підрядність, відношення міжрізнотипними частинами безсполучникових речень.
Другий спосіб з’єднання речень у ССЦ та ССЦ утексті — паралельний — полягає у цілковитій рівнозначності певних елементів уконтексті мовної одиниці більш високого рівня. Вживаючись переважно в емоційнихстилях, паралельний зв'язок посилює експресію висловлювання. Аналогамипаралельного зв’язку на інших синтаксичних рівнях є однорідні члени речення,складносурядні речення, зв'язок між підрядними частинами у складних реченнях зоднорідною підрядністю (супідрядністю), відношення між однотипними частинамибезсполучникових складних речень.
Паралельний зв'язок речень виконує допоміжнуроль у структурі ССЦ, він, як правило, поєднується із послідовним. Паралельнийзв’язок може охоплювати різні за змістом та синтаксичним оформленням елементивисловлювання.
Мовні засоби міжфразового зв’язку.
Зв’язки між компонентами тексту виражаютьсядуже різноманітними мовними засобами. Характеризувати ці засоби можна за двоманайголовнішими ознаками — за сферою застосування і функцією. За першим з цихпоказників вони поділяються на 2 групи:
засоби зв’язку, що застосовуються і дляз’єднання частин складного речення, і для міжфразового зв’язку;
власне міжфразові засоби зв’язку.
До першої групи належать сполучники, частки,займенники та інші засоби еквівалентної заміни слів, співвідносністьвидо-часових форм дієслова, деякі вставні слова, неповні речення, порядокрозташування компонентів.
До другої — лексичний повтор, члени речення тачастини складного речення, що стосуються і наступних синтаксичних одиниць,окремі типи простого речення.
За функцією у тексті засоби міжфразовогозв’язку також поділяються на 2 різновиди:
ті, що забезпечують семантичну єдність тексту(лексичний повтор, різноманітні засоби повторної номінації, відповідністьдієслівних форм, риторичні запитання, називні речення, сукупність слів певноїсемантичної групи, члени речення, сукупність певного виду обставин);
ті, що передають тільки логічні відношення міжчастинами тексту (сполучники, частки, вставні слова)
Розглянемо найважливіші засоби міжфразовогозв’язку, керуючись передусім їх функцією в тексті. Мовознавець В.Я. Мельничайковиділяє такі засоби міжфразового зв’язку.
Засоби повторної номінації предметів.
Однією з умов цільності тексту або йоговідносно закінченої частини є багаторазове згадування того об’єкта, що єпредметом уваги мовця. У таких випадках завжди виникає питання, як називати цюж особу чи цей же предмет удруге, втретє і т д. Найпростішим засобом повторногоназивання, який забезпечує змістовий зв'язок між реченнями, є лексичний повтор — кількаразове вживання одного і того ж слова. Цей засіб міжфразового зв’язкувимагає до себе дуже великої уваги, бо часто повторення одних і тих же слівсвідчить про бідність лексичного запасу і кваліфікується як мовний недолік. Протеоднозначний підхід до повторення слів був би неправильним. Інколи лексичнийповтор необхідний.
Наприклад, Батько Петра працював столяром. Білянього Петро навчився робити моделі.
Будь-який інший спосіб назвати Петра ускладнивби сприймання змісту фрази.
Лексичні повтори — поширені явища в художніхтекстах. Особливо часто застосовуються лексичні повтори у наукових і діловихтекстах, де вживається термінологічна лексика, що не підлягає зміні.
Іноді повтор того ж слова в іншому контекстіслужить поворотним пунктом у розгортанні теми, починає новий абзац.
Отже, слід використовувати лексичні повторенняпоряд з іншими засобами міжфразового зв’язку. Недоліком є невмотивованийповтор, зумовлений лексичною бідністю мовця.
Щоб уникнути таких недоліків, треба знаходитислова, здатні виступати семантичними еквівалентами назв. Найбільш вживанимзасобом заміни слів служать займенники та займенникові прислівники.
Засоби міжфразового зв’язку між елементамитексту служать і займенники у поєднанні з іменниками, що втратили своє лексичнезначення і вживаються для узагальненого позначення найрізноманітніших явищ: справа,діло, картина і т. под.
Замість лексичного повтору в ролі засобуміжфразового зв’язку виступають і синоніми вжитих раніше слів. Виконуючи ту жфункцію, що й повтор, синоніми разом з тим збагачують і урізноманітнюютьвисловлення.
Широке застосування знаходять і ті слова тавирази, що семантично зближуються з певним словом лише в умовах контексту, такзвані контекстні синоніми. Найчастіше вживаються такі засоби міжфразовогозв’язку у публіцистичних творах. Нерідко їх виносять у заголовки газетних іжурнальних статей. Наприклад, живі сейсмографи (тварини, що здатні відчуватинаближення землетрусу); урожай голубих полів (улов риби); крилата піхота (десантівійська) і т.п. такі перифрастичні звороти відзначаються образністю і не тількисемантично стають текстом, але й посилюють його емоційність.
Засоби створення предметно-логічної сіткивисловлювання.
Поряд із текстами, в яких є одинвиразно-окреслений предметний центр, через який реалізується тема і задумавтора, є й так, що охоплюють широке коло предметів, явищ і подій. У цьому разізначну роль у структурі тексту відіграють слова одного семантичного ряду,тематично близькі групи слів.
Велику роль в організації тексту можутьвідігравати й слова протилежної семантики, за допомогою яких створюютьсяконтрастні картини, забезпечуються зіставлення двох різко відмінних тематичнихліній. Досить часто це спостерігається в публіцистиці, поезії.
Оскільки в описі вирішальне значення маєзображення ознак предметів, велику роль у таких текстах відіграють прикметникиі похідні від них дієслова.
У розгортанні змісту винятково велика рольдієслів. Тут важливий не тільки вибір самих лексем, які мають передатипослідовність дій але й їх часово-видові форми. Семантичною значимістю наділеніі граматичні показники дієслів. Одноразові дії передані формами майбутньогочасу доконаного виду (обере, стане, заплющить), довготривалі — формою теперішньогочасу. Така послідовність у виборі форми — одна з умов смислової цілості тексту,єдності викладу.
Урізноманітнюють висловлювання, зберігаючийого предметну основу, і загальні назви, вжиті замість власних, і родовіпоняття замість видових. В обох цих випадках маємо заміну слова вужчоїсемантики словом ширшої.
Поширеним засобом міжфразового зв’язку єназви, ужиті в переносному значенні, — метафори і метонімії.
Можна помітити певні закономірності вживаннячасово-видових форм у різних типах мовлення. Статичний опис певного об’єктаздебільшого витримується у рамках теперішнього часу. Але тоді, коли опис тіснопереплітається з розповіддю, у ньому частіше домінують форми минулого часу віддієслів недоконаного виду. Для розповіді з її послідовним розгортанням подійнайбільш природними є форми минулого часу від дієслів доконаного виду. Вживанняу розповіді дієслів недоконаного виду у формі минулого часу не дозволяєпоказати послідовність дій, всі вони сприймаються як одночасні, і такарозповідь зближується з описом. Ще більшою мірою це виявляється призастосуванні у розповіді теперішнього часу.
Отже, єдиний часовий план у вживанні дієслівпевного виду служить для зв’язку речень у єдину смислову цілість.
Можливі і зміщення часового плану опису чирозповіді (наприклад, у розповіді поряд з минулим часом теперішній, поряд зформами недоконаного виду минулого часу, форми доконаного виду з результативнимзначенням), завжди семантично або стилістично мотивованим.
У роздумах найчастіше спостерігаєтьсядієслівні присудки у теперішньому часі у значенні постійної дії.
Мовні засоби впорядкування висловлювання.
У текстах різних стилів і типів мовленнязнаходять застосування специфічні групи слів, за допомогою яких мовець полегшуєадресатові сприймання логіки викладу, послідовності розгортання змісту.
В розповідних текстах з їх розвитком дії учасі до таких слів належать слова з темпоральним значенням. Здебільшого цеобставини: одного разу, раптом, незабаром, пізніше, за кілька днів, і т.п.типовим для описових текстів є слова з просторовим значенням — попереду,зліва справа, позаду, поблизу, трохи далі.
У текстах, де висловлено певні міркуванняпоширеними засобами зв’язності служать слова, що вказують на послідовністьпевних аргументів, на характер певної частини висловлювання. Це вставні словатипу по-перше, по-друге, з одного боку, за повідомленням в пресі, навпаки,таким чином, отже, як бачимо та ін.
Дуже виразним засобом міжфразового зв’язку утексті є речення узагальненого змісту, які вимагають переліку, ряду, однотипнихфактів в подальшому викладі. Функції таких речень дуже нагадує функціюузагальнюючих слів при однорідних членах речення. Для зв’язку речень у ССЦвикористовуються і члени речення, зміст яких стосується й наступнихсинтаксичних одиниць. Найчастіше це обставини, розташовані на початку речення,яким відкривається ССЦ. Засобом зв’язку між реченням у складі ССЦ є синтаксичнанеповнота за допомогою якої одне або кілька наступних речень прив’язується допопереднього. У монологічному тексті, в якому йдеться про події, виконуваніодним і тим же суб’єктом пропускається підмет, що міг би бути виражений задопомогою лексичного повтору або семантичного еквіваленту, вжитого упопередньому реченні слова. Трапляється у ролі граматичного засобу міжфразовогозв’язку і неповні речення, в яких відсутні інші компоненти.
Засоби вираження логічних відношень міжчастинами.
Найважливішими з цих засобів є сполучники,головним чином сурядні. Сполучники сурядності з’єднують синтаксичні елементирізних рівнів — сполучення, складні синтаксичні цілі.
Для вираження логічних відношень міжкомпонентами тексту (як окремими реченнями так і розгорнутими фрагментами) виступаютьі сполучник підрядності адже (причина), частка же у сполучниковійфункції (протиставлення), часка навіть (логічне виділення одного зоднотипних явищ), вставне словонавпаки (протилежність). Смислова рольтаких слів у тексті така сама, як і в структурі простого чи складного речення./>1.2 Стандосліджуваної проблеми в шкільній програмі, методичній та навчальній літературі
Тривалий час в методиці не розглядалосяпитання про те, як вчити молодших школярів з'єднувати речення у зв'язнівисловлювання, дотримуючись мовних норм. Воно не розглядалось тому, що одиницеюмонологічного мовлення вважалось речення, а не текст, а ознайомлення з мовнимизасобами обмежувалося роботою над словами і їх формами, над словосполученнями іокремими реченнями. Але ж у процесі спілкування речення функціонують не самі пособі, а як структурні компоненти тексту. Тому завдання практичного оволодіннямовою не може бути розв'язане без постійної уваги до структури тексту.
Не були предметом уваги і засоби зв’язку міжреченнями в тексті. Навіть при розгляді тих тем, усвідомлення яких неможливебез виходу за межі речення (роль синонімів у мовленні, значення займенників,специфіка неповних речень) не передбачалося необхідних спостережень і висновків.Функція сполучників розглядалась теж тільки в межах речення.
Під час вивчення писемного монологічногомовлення (написання переказів і творів) головна увага приділялася лексико-смисловійта композиційній побудові, у той час як власне мовна організація роботизалишалася поза увагою. Усе це спричиняло те, що знання учнів прозакономірності зв’язного мовлення нерідко виявлялися розрізненими,безсистемними і тому не могли стати основою для формування умінь і навичок, і учніне оволодівали вмінням самостійно створити текст.
Таким чином, слід забезпечити, щоб робота надтекстом, по-перше, здійснювалася систематично, по-друге, щоб на кожному етапінавчання теоретичні відомості не лише повторювалися, а й поглиблювалисявідповідно до тих явищ, які в цей час опрацьовуються.
З точки зору досліджуваної проблеми слідпроаналізувати програму і навчальну літературу для учнів початкових класів.
У діючих програмах і підручниках посиленотеоретичну сторону навчання зв’язного мовлення, що зумовлено пізнавальними іпрактичними проблемами шкільного курсу. Озброєння учнів знанням лінгвістичнихоснов побудови зв’язних висловлювань типів і стилів дозволить дати учнямзнання, що відповідають сучасному рівневі розвитку науки, посилити практичнеоволодіння зв’язним висловлюванням в усній і писемній формах.
Ознайомлення з елементами лінгвістики текстузосереджено у розділі «Текст», де на засвоєння теоретичних відомостейвідведено по класах таку кількість годин: у 2 класі — 8 год., у 3 класі — 13год. ., у 4 класі — 13 год. З урахуванням вікових особливостей передбаченоознайомлення учнів з текстом, його темою та метою, заголовком, будовою тексту,абзацом, засобами зв’язку, типами текстів. Програмою передбачено виконаннярізноманітних вправ і завдань, що сприяють розвитку мовлення учнів,перераховуються види творчих робіт в усній і писемній формах, які зокремазабезпечують формування і закріплення вмінь і навичок зв’язного мовлення.
При вивченні розділу “Текст” молодші школяріознайомлюються з текстами різних типів: розповідями, описами, міркуваннями,вчаться правильно їх будувати, ведуть спостереження за особливостями художніхта науково-популярних текстів.
Систематична робота над текстом служитьосновою для формування в учнів мовленнєвих умінь і навичок та дає змогуспостерігати, всебічно аналізувати й узагальнювати різноманітні лексичні таграматичні явища в їх органічних взаємозв’язках. Велика увага приділяєтьсявмінню стежити за розвитком думки під час слухання або читання, помічати втексті і виділяти голосом слова, найважливіші для висловлення думки, осмисленочленувати текст на складові частини, визначати головну думку тексту.
Постійно звертається увага на формування уміньпоєднувати речення в текст, дотримувати логіки викладу, будувати текст знаявними в ньому складовими частинами (зачином, основною частиною і кінцівкою).Працюючи над текстами, слід спрямовувати роботу на запобігання мовних помилок,а також на удосконалення дитячих висловлювань за змістом і за формою.
У нових програмах для 4-річної школипередбачено ознайомлення учнів із засобами зв’язності. Однак із існуючої багатоманітностізасобів зв’язку відібрано лише деякі лексичні засоби — займенники, повтори,слова, близькі за значенням. Доцільно розширити в учнів уміння будувати зв’язнівисловлювання, зосереджувати їхню увагу не лише на внутрішній функції частинмови, їх синтаксичній ролі в реченні (як це передбачено діючою програмою), алей на здатності частин мови виконувати ще й зовнішню функцію — служити засобамизв’язку в тексті.
Проаналізувавши матеріал підручників зукраїнської мови слід зробити висновок про те, що в них є деякі вправи, якімогли б сприяти розвитку у школярів умінь і навичок будувати текст, але требазбільшити їхню кількість.
Питання лінгвістики тексту розглядали такілінгвісти, як Тураєва З.Я., Гальперін І.Р., Лосєва Л.М., Мельничайко В.Я., КожевніковаК.А., Ладиженська Т.А., Плющ М.Я., Грипас Н.Я., Варзацька Л.О., Бадер В.І., БрагінаТ.А., Вашуленко М. С., Кравчук Д.М. та ін
У дослідженнях методистів (В.І. Бадер, Т.А. Брагіна,Л.О. Варзацька, М.С. Вашуленко, Д.М. Кравчук) доводиться принципова доцільністьі можливість введення відомостей з лінгвістики тексту в практику навчаннямолодших школярів і формування на цій основі комунікативно-мовленнєвих умінь,що вже частково реалізовано в підручниках рідної мови.
У працях Тураєвої З.Я., Гальперіна І.Р.,Лосєвої Л.М., Мельничайка В.Я. розглядаються основні питання лінгвістики тексту,такі як семантика тексту, структурна організація, ССЦ, абзац, засоби міжфразовогозв’язку.
Посібники лінгвістів знайомлять читача ізстановленням лінгвістики тексту як нової області мовознавства, з основниминапрямками її розвитку. Наприклад, З.Я. Тураєва розкриває такі поняття як“одиниці тексту”, ”категорії тексту". Розкриває вона і онтологічні тагносеологічні особливості тексту. [Тураєва]
Л.М. Лосєва розкриває закономірності побудовитексту. Вона детально описує способи зв’язку речень у ССЦ, знання якихнеобхідні для правильного мовного оформлення висловлювання. Головним завданнямданого посібника Л.М. Лосєвої стало розкриття механізму побудови текстів. [Лосєва]
Деякі автори крім відомостей про семантикутексту, його структуру, зв’язки в тексті, описують типи, стилі мовлення [Плющ,Грипас] та жанри мовлення [Кравчук]
Великий внесок у дослідження лінгвістикитексту зробив Гальперін І.Р. Його праця ”Текст как объект лингвистическогоисследования” присвячена проблемам лінгвістики тексту. У цій роботі виявленінайбільш характерні особливості структури тексту, його граматичні категорії, їхвзаємодія і подана класифікація різноманітних видів текстової інформації. Воснову аналізу, проведеного на великій кількості ілюстративного матеріалупокладена одиниця більша і складніша, ніж речення.
Завдання цього дослідження-описати тапроаналізувати ознаки тексту, ввести їх в ранг граматичних категорій і показативзаємозв’язок і взаємообумовленість, які забезпечують акт комунікації в йогопрагматичній спрямованості.
Для розвитку методики викладання мовивирішальними були 80-ті роки, саме в галузі розвитку зв'язного мовлення учнів. Підкерівництвом Т.О. Ладиженської групою методистів створено міжпредметну програму«Речь». До цієї програми входила і практична робота над зв'язниммовленням з урахуванням теорії синтаксису цілого тексту. Виділивши чотириознаки тексту (тематичну, смислову, структурну та граматичну єдність), авторипрограми вчать школярів будувати зв'язки між реченнями в тексті, орієнтуючисьна створення не тексту взагалі, а тексту певного типу. Мовленнєві вмінняформуються на основі теоретичних знань. У програмі враховано тенденціюпідпорядкування вивчення граматичного матеріалу завданням розвитку мовлення. [ладиж].
В.Я. Мельничайко у посібнику «Лінгвістикатексту в шкільному курсі української мови». Подає рекомендації щодоознайомлення молодших школярів із процесом побудови тексту в системі розвиткузв'язного мовлення (підготовки, написання, редагування, зв'язних висловлювань).Розкрито відомості про текст, поняття про текст, його структурну організацію,залежність структури від типу і стилю висловлювання, взаємовідношення між ССЦ іабзацом, види і засоби міжфразового зв'язку. Відповідно до діючої програми вонимають стати теоретичною основою розкриття питання розвитку зв'язного мовленняучнів. У методичній частині посібника запропоновані рекомендації проведенняроботи над текстом у зв'язку з вивченням лексики, морфології і синтаксису, атакож у системі розвитку зв'язного мовлення школярів.
У посібнику Н. Політової «Развитие речиучащихся начальных классов на уроках русского языка» викладено методичнірекомендації до занять з розвитку мовлення учнів початкових класів на урокахросійської мови. Крім деяких аспектів методики розвитку мовлення, щовисвітлюється в теоретичній частині посібника, подаються рекомендації допроведення основних занять з розвитку мовлення, вправ підготовчого характеру донаписання переказів і творів. [політова]
Окремі дослідження з питань вивчення елементівлінгвістики тексту в початкових класах в останні десятиліття здійснювалися вметодиці навчання української мови.
У посібнику «Писемне мовлення учнів 1-3класів» Д.М. Кравчука розкриваються основні питання змісту, організації іметодів роботи з розвитку зв'язного мовлення учнів 1-3 класів. Автор описуєтекст, як основну одиницю зв'язного мовлення, його структуру, семантику,зв'язки, типи і стилі мовлення з характерними для них мовними засобами; жанримовлення; дає аналіз існуючих методів навчання зв'язному висловлюванню,пропонує види робіт з розвитку навичок і вмінь зв'язного писемного мовлення таметодику їх проведення.
М.С. Вашуленко пропонує вчителям посібник«Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 класах»[Вашуленко], в якому ставить за мету допомогти вчителям усвідомити тінауково-методичні засади, на яких грунтується здійснювана нині перебудовапочаткового курсу української мови. Значна увага приділяється «Тексту»,як новому, нетрадиційному розділові програми: ознайомлення учнів із типамитекстів, їх структурою, характерними особливостями.
У статтях, дисертаційних дослідженнях В.І. Бадер,В. О Собко, Головко, С.В. Юртаєва, М.І. Вишні, Н.А. Гац, О.Н. Хорошовської,розроблено нові шляхи мовленнєвого розвитку молодших школярів. Значна увагаприділяється питанням розвитку мовлення на основі тексту, використанню засобівзв'язку між його елементами.
Аналізуючи методичну літературу, можна зробитивисновок: з питань навчання учнів будувати зв'язні висловлювання шляхомознайомлення їх із використанням засобів міжфразового зв'язку накопиченочималий досвід. Стосовно методики навчання молодших школярів цей аспектрозвитку мовлення на уроках рідної мови досліджений недостатньо. Потребує
поглибленого розгляду, зокрема, питаннярозвитку мовленнєвих умінь учнів початкових класів шляхом ознайомлення їх ізвикористанням частин мови в ролі засобів міжфразового зв'язку.
Внесення до сучасного курсу української мовиелементів лінгвістики тексту дало змогу значно підвищити рівень засвоєннямолодшими школярами комунікативних умінь. Разом з тим вивчення типовихнедоліків учнівських висловлювань дозволяє зробити висновок, що навчанняшколярів будувати систему структурно-семантичних зв’язків між елементами текстуще далеке від завершення. Причину цього вбачають у недостатньо дослідженні лінгводидактичнихзасад розвитку зв’язного мовлення учнів початкових класів.
Не розробленість проблеми у методичномуаспекті виявляється у відсутності чітких рекомендацій щодо опрацюваннялексико-граматичного матеріалу в органічному взаємозв’язку з розвитком мовленняучнів. У результаті цього одержувані молодшими школярами відомості з граматики недостатньоспрямовуються у русло удосконалення мовленнєвих умінь і навичок.
Недостатнє дослідження лінгвістичних засадрозвитку зв’язного мовлення учнів початкових класів не могло не позначитися напрограмах, підручниках, навчальних посібниках, методичних рекомендаціях длявчителів. Чинними програмами і підручниками з української мови передбаченоознайомлення учнів із засобами зв’язності. Однак з існуючої багатоманітностідібрано лише деякі лексичні засоби./>1.3 Психолого-педагогічніпередумови формування у молодших школярів уміння будувати текст
Будуючи зв’язне висловлювання (усне чиписьмове), мовець спирається на наявний у нього запас слів і граматичнихмоделей. Це матеріал довгочасної пам’яті. Другий компонент довгочасної пам’яті- запас уявлень і понять, набутих у різні моменти життя.
Крім довгочасної пам’яті у процесі мовленняважлива роль належить оперативній пам’яті. Вона діє декілька секунд: вибирає іздовгочасної пам’яті синтаксичні схеми і включає в неї слова. Сутністьоперативної пам’яті зводиться до двох функцій:
утримання двох написаних чи сказаних слів підчас побудови речення;
випередження двох сусідніх синтаксичнопов’язаних слів. І так у ланцюгу всього речення і тексту. [Дорошенко]
Створення монологу починається із авторськогозадуму. Він теж формується у механізмі утримання і випередження, але стосуєтьсяне окремого речення, а всього висловлювання, спрямовує увесь хід думки під часйого побудови.
Авторський задум народжується із певнихмотивів спілкування. Виникає бажання, потреба розповісти про якісь події,довести своє твердження, описати суттєві ознаки явищ дійсності, які мисприймаємо. З огляду на певну мету і ситуацію мовлення виявляються намір, прощо ми скажемо, як, з якою метою.
Орієнтація у завданнях і обставинахспілкування — це перший етап структури мовленнєвої діяльності. І саме на цьомуетапі мовець стикається із об’єктивною трудністю, пізнаючи предмети дійсності,наша свідомість приймає їх нерозчленовано, цілісно. Для того, щоб передатипослідовно думки про предмет, який ми сприймаємо, слід вичленити його ознаки уїх взаємозв’язках; визначити, які з них головні і підпорядкувати їм другорядні,уточнюючі, пояснюючі; передати цю складну залежність ознак предметіввідповідними мовними засобами. Виклад має бути таким виразним і чітким, щобтой, до кого звернене наше мовлення, міг одержати точне уявлення про предмет,який ми сприймали і повідомляли про нього. Іншими словами, під час побудовитексту виникає необхідність стати на точку зору адресата нашого мовлення, чіткоуявити хід усієї думки, тобто необхідний випереджуючий синтез усього тексту.
Другий етап мовленнєвої діяльності — планування.Автор обмірковує попередній план розгортання задуму. Намічає основну тезувисловлювання, його серцевину, знаходить підхід до цього центру, потім обдумуєвисновки і кінцівку. Цей план спочатку схематичний, не розгорнений у деталях. Вінбезперервно уточнюється, змінюється у процесі творчості.
Коли якась частина висловлювання знайшла своєвираження, автор, обмірковуючи дальший хід думки приймає до уваги те, що вжестворено. Зміст уже побудованого фрагменту постає в узагальненому вигляді. Промовленіабо написані слова перетворюються на код внутрішнього мовлення — зоровіуявлення, різноманітні схеми, блоки. У такому ж коді проходить планування інаступних частин твору.
Працюючи над продовженням висловлювання, авторпорівнює компоненти свого тексту з кращими варіантами, вносить поправки,коригує своє мислення. Передача думки мовними засобами та удосконалення свогомовлення — це наступні етапи структури мовленнєвої діяльності — третій ічетвертий.
Процес творення тексту включає такі необхідні4 етапи:
1) орієнтування в умовах спілкування;
2) планування ходу думки;
3) добір найбільш необхідних мовних засобівдля їх вираження;
4) забезпечення зворотного зв’язку.
Всі ці етапи монологічного мовлення постійнозмінюють один одного, перебувають у постійній взаємодії.
Виділяють 4 групи узагальнених умінь зв’язногомовлення, яким треба навчити школярів, щоб вони могли викладати свої думки іпочуття повно, чітко:
інформативно-змістові;
структурно-композиційні;
граматико-стилістичні;
редагування.
Ці способи мовленнєвої діяльності співвідносятьсяз основними етапами творення тексту (орієнтовний план, реалізація, контроль).
Група інформативно-змістових умінь забезпечуєоволодіння змістом повідомлення. Вона включає уміння орієнтуватися в умовахспілкування, усвідомлювати тему і основну думку висловлювання та добиратинеобхідний матеріал.
Будь-яке висловлювання розпочинається зорієнтації у ситуації спілкування, аналізуються умови, мотиви мовлення: з’ясовуєтьсядля чого створюється дане висловлювання (з метою спілкування, повідомлення чивпливом на співбесідника), для кого воно призначене. Якщо ж аналіз умовздійснено правильно, будувати саме висловлювання уже не важко, оскількипрограма його визначається переважно завданнями і обставинами.
Мотив мовлення виникає у дітей в зв’язку з яскравимивраженнями, коли вони зримо уявляють обстановку, ті місця, тих людей, про якихвони розповідають, чітко усвідомлюють функції мовлення.
Розпочинаючи роботу над побудовою тексту,будь-який мовець повинен чітко уявляти, про що він хоче розповісти, для чого,як, яким способом буде викладати свої думки.
Тема висловлювання — це питання, яке вирішуєавтор, це те, про що у творі розповідається. Основна думка — це відповідь напоставлене темою питання. Розв’язуючи дане питання автор добором фактів, мовнихзасобів, послідовністю, способом і стилем викладу матеріалу виражає основнудумку твору. Без чітко вираженої мети, основна думка мовлення стаєбеззмістовною, перестає слугувати меті спілкування.
Завдання усвідомити тему та її межі,підпорядкувати свій виклад основній думці вимагає оволодіння уміннями добиратиматеріали для висловлювання, фіксувати його, користуватися ним у творчій праці.
У дітей ще недостатньо сформовані вмінняпорівнювати схожі явища, робити висновки, узагальнювати. Тому під часпідготовки до твору їм важко підібрати з того, що вони бачать, найістотніше,те, що стосується теми, відкинути другорядне, що не відповідає задуму. Потрібноприщепити дітям навички самостійної роботи над книгою, картиною, навчитиспособам фіксації своїх спостережень, вражень, роздумів.
Збір матеріалу для висловлювання безпосередньозв’язаний із систематизацією. Це складне уміння, яке включає ряд мислительнихоперацій.
Потрібно навчити дітей:
1. аналізувати зібраний матеріал, відбирати уньому те, що необхідно для розкриття задуму;
2. групувати зібраний матеріал, пов’язуючи міжсобою факти, думки в окремі частини висловлювання (мікротеми);
3. визначити, у якій послідовності доцільнорозташувати ці логічно завершені частини;
4. продумувати смислові зв’язки між частинамитексту і сусідніми реченнями та знаходити словесне вираження цих зв’язків;
5. виділяти особливо значимі для висловленнядумки слова (за допомогою граматичного та інтонаційного засобу).
Ці способи діяльності називаютьсяструктурно-композиційними.
Зібраний і систематизований матеріал може бутивикладений по-різному. Мовець обирає певний спосіб викладу думок — розповідь,опис чи міркування. Це залежить від того, які завдання перед ним стоять: потрібнорозповісти про якісь події, описати даний предмет або явище чи довести певнітвердження. Кожен із способів викладу має свої особливості побудови, потребуєвідповідного мовного оформлення.
Організовуючи спостереження над стилістичнимиособливостями текстів, слід подбати про те, щоб вони не нав’язувались учнямштучно, а природно випливали із завдань і обставин висловлювання. Такіспостереження мають на меті виробити у дітей внутрішню установку на добірвнутрішніх засобів, найбільш доцільних для тексту даного типу і стилю.
Предметом постійної уваги має бути збагаченнясловника і граматичної структури мовлення молодших школярів. Слід передбачитисистему вправ, зорієнтовану на засвоєння синонімічних і співвідносних мовнихзасобів для вираження означальних, причинових, наслідкових відношень.
Уміння добирати відповідні лексичні,граматичні та інтонаційні засоби для вираження думки називаютьсяграматико-стилістичними. Критика власного тексту є, за визначенням психологів,рушійною силою в оволодінні монологом. Без уміння відхиляти менш точні слова ісинтаксичні моделі та знаходити більш влучні для вираження думки неможливодосягти зрушення в мовленнєвому розвитку.
Молодші школярі, навчаючись творити власнийтекст, на перших кроках навчання не помічають пропусків головного у змістівисловлювання, порушень логічної послідовності у викладі, невиправданихповторів тих самих слів, одноманітних конструкцій.
Потрібна систематична, цілеспрямована робота,щоб виробити в дітей звичку до свідомого контролю за якістю свого мовлення,прищепити їм уміння редагувати власний текст.
/>Розділ ІІ.Експериментальна методика навчання другокласників умінню складати текст
2.1 Вивчення знань про текст, уміньбудувати його на початку навчання в 2 класі
Для вивчення рівня знань про текст, умінь йогобудувати, використовувати необхідні засоби зв’язку, було проведено констатуючийексперимент.
В його завдання входило:
виявити рівень знань про текст, його основніознаки;
вивчити рівень сформованості аналітичнихумінь, які ґрунтуються на основі засвоєних знань, передбачених програмою і тих,що розвиваються на основі мовного чуття учнів;
проаналізувати можливості школярів розрізнятигрупу речень, не пов’язаних між собою та текст, добирати заголовок до тексту,виділяти його смислові частини, використовувати у тексті засоби зв’язку та ін.
Констатуючий зріз складався із спеціальнихзавдань розпізнавального та конструктивного характеру.
Він проводився в 2005-2006 рр. у других класахНетішинської ЗОШ І-ІІІ ст. № 4.
У констатуючому експерименті взяли участь 40учнів.
Завдання 1.
1. Прочитай чотири зразки. Визнач, де текст. Чомутак визначив?
Посадіть жолудь у землю. Гра дуже сподобаласьдітям. За вікном холодний осінній вечір. Заєць — дика тварина. Білка — маленькагосподарка.
У лісі живе білочка. На зиму білочказаготовляє харчі. У неї пухнастий хвіст. Білочка живе в дуплі. Білочка дужепрудка. У білочки маленькі чорні очка.
Діти пішли в ліс. Незабаром ніжка зажила. Тамвони спіймали білку. Діти поселили білку в живому куточку. Звірка віднесли вліс. У неї була зламана ніжка.
4. Діти пішли в ліс. Там вони спіймали білку. Унеї була зламана ніжка. Діти поселили звірка в живому куточку. Незабаром ніжказажила. Білочку віднесли назад у ліс.
Дане завдання спрямоване на вивчення рівняумінь учнів відрізняти групу речень не пов’язаних між собою за змістом і тексту.
… дітей правильно визначили, де текст іпояснили чому.
… дітей правильно визначили, де текст.
… учнів неправильно визначили, де текст.
Завдання 2.
1. Прочитай текст.
Іван і Василько вирішили стати будівельниками.Великі і красиві будинки захотіли вони споруджувати. Але це ще не скоро буде. Абудувати хочеться вже зараз.
От і вирішили два товариші з маленькихбудиночків розпочати — з пташиних. Почали вони будувати шпаківні. Дошкиобстругують гладенько, збивають їх щільно, щоб жодної щілини не залишилось.
З’ясуй чи є тут кінцівка. Придумай її.
Про що цей текст?
Добери найвлучніший заголовок
«Красиві будинки»,
«Трудівники»,
«Умілі будівельники»,
«Шпаківня»,
«Пташині будинки».
Це завдання спрямоване на вивчення рівня уміньшколярів добирати заголовок до тексту, визначати тему тексту, добирати кінцівку.
… дітей влучно і правильно дібрали заголовок іпридумали кінцівку.
… учнів дібрали заголовок, який непідходить, але придумали кінцівку.
Завдання 3.
1. Прочитай текст.
Працювали всі дружно і завзято. Спочаткустаранно розчистили ділянку від торішнього листя. Потім хлопчики скопали землю,порозбивали грудочки, а дівчатка розрівняли землю граблями. У вузенькі рівчакивони акуратно висіяли насіння квітів, прикрили вологою землею. Тоді хлопціщедро полили посіяне. Хай прийметься і росте швидше!
Нарешті робота закінчена. Тепер можна йвідпочити. Недарма кажуть: попрацюєш гарно — відпочинеш славно.
2. Про що цей текст?
3. Чи зрозумів ти, де працюють діти?
4. Придумай початок розповіді.
Усі діти правильно відповіли, про що цей текст.
… зрозуміли, де працюють діти, придумали зачин.
… не зрозуміли, де працюють діти, придумализачин.
Завдання 4
1. Прочитай текст.
Щиглик.
Взимку разом на пташиному базарі Миколкащиглика. Хлопчик посадив пташку в клітку. Але щигликові хотілося на волю. Іспівав він якось тихо і сумно. Коли наступила весна, Миколка випустив птаха наволю. Щиглик оселився в садку він часто співав під вікном свого друга.
2. З’ясуй про що цей текст?
3. Поділи його на абзаци.
Дане завдання дає змогу вивчити рівень уміньділити текст на абзаци.
… дітей правильно поділили текст на абзаци.
… дітей неправильно поділили текст на абзаци.
Завдання 5.
1. Прочитай і з’ясуй чи це текст.
Зайчик.
У живому куточку жив зайчик. Діти спіймали … улісі. І поселили у живому куточку. Діти дуже любили … і добре … доглядали. Але… почав сумувати. І діти випустили … на волю.
2. Встав потрібні слова замість крапок.
3. Запиши новий текст.
Завдання допомагає вивчити рівень умінь учнівдобирати потрібні засоби зв’язку в тексті.
… учнів з’ясували, що це текст, пояснили чому.
… учнів сказали, що це не текст.
… учнів вставили потрібні засоби зв’язку.
… учнів вставили лише займенники.
Завдання 6.
Прочитай тексти.
І. Дуб — високе кремезне дерево. У ньогорозлоге гілля, міцний стовбур. Листя на дереві з’являється пізно і восени довгоне осипається. На дубі ростуть жолуді. В дуплах зимують пташки.
ІІ. Дуб — міцне дерево. Стовбур у ньоготовстий, сіро-коричневого кольору. Гілля розлоге з широким листям. Плоди дуба — жолуді.
ІІІ. Дуб — гіллясте, міцне дерево. Восени йогоплодами харчуються дикі звірі, птахи.
Лісники висаджують саджанці дубків, тому щознають: чим більше цих дерев буде у лісі, тим легше буде зимувати йогомешканцям.
До якого тексту можна поставити питання:
Який?
Що відбувається?
Чому?
Дане завдання проведене для виявлення уміньдругокласників розрізняти типи текстів.
… дітей правильно поставили запитання дотекстів.
… дітей не змогли правильно поставитизапитання до текстів.
Завдання 7
Прочитай тексти.
І. Ромашка — дворічна рослина з дужерозгалуженими стеблами і розсіченими листками. Квітки — зеленувато-жовті кошикиз білими пелюстками. Росте ромашка біля доріг, на пустирях, коло жител. Цвіте учервні — серпні.
ІІ. Ромашка — ніжна квіточка. Голівка її, начемаленьке жовте сонечко з білосніжними промінцями. Листя ніби прозоре зеленемереживо. Яка чудова квіточка!
Про що говориться в цих текстах?
В якому тексті автор хотів мальовничо, яскравоописати ромашку?
А в якому тексті автор точно подає ознакиромашки?
Завдання проведене для того, щоб з’ясуватирівень знань про стилі тексту.
… другокласників правильно визначили, про щойдеться у текстах.
… другокласників не правильно визначили, прощо йдеться у текстах.
… учнів відповіли правильно на 3 і 4 запитання.
… учнів не змогли дати відповідь на 3 і 4запитання.
Констатуючий зріз показав, що в учнів надостатньому рівні сформовані такі уявлення про текст:
1). текст — зв’язне висловлювання;
2). текст можна назвати (дібрати заголовок);
3). текст має певну будову, тобто складаєтьсяіз зачину, основної частини і кінцівки.
На достатньому рівні сформовані такі уміння інавички:
1). відрізняти текст від групи речень;
2). добирати заголовок до тексту;
3). доповнювати текст зачином до поданоїосновної частини та кінцівки, та кінцівкою до поданих зачину і основної частини.
На низькому рівні сформовані уміння поділятитекст на абзаци, використовувати засоби зв’язку, визначати типи тексту, йогостилі, з’ясовувати тему і основну думку тексту.
Аналізуючи учнівські твори, можна вказати нате, що їхнє мовлення бідне, словниковий запас невеликий. При побудові зв’язнихвисловлювань дуже часто трапляється невиправданий повтор слів, невдалевикористання засобів зв’язку, яке призводить до двозначності, неправильнийвибір засобів зв’язності, пропуск необхідних засобів зв’язності, надмірневикористання засобів зв’язності./>2.2 Спеціальнівправи на засвоєння поняття «текст» і його характерних ознак
Для ознайомлення учнів із текстом та йогохарактерними ознаками у програмі Міністерства освіти і науки України виділено 8годин. Для більш ефективного засвоєння учнями теми «Текст » вартовиділити більше уроків.
У своїй роботі я пропоную таку систему вправ ітаку кількість уроків, яка буде найкращою для засвоєння учнями знань про текстта умінь його будувати.
Пропоную збільшити кількість годин длявивчення даної теми до 11. А подання матеріалу розташувати таким чином:
1 урок. На першому уроці подати учням вправина порівняння тексту і групи речень, які не пов’язані між собою, з’ясуваннятематичної єдності, з’ясування змістової зв’язності, логічну послідовність,завершеність, тему і основну думку.
2 урок. На 2 уроці слід повторити і закріпитиотримані знання.
3 урок. На цьому уроці логічно працювати надзаголовком. Слід дати вправи на добір заголовка, що виражає тему тексту, добірзаголовка, що виражає основну думку.
4 урок. На 4 уроці треба подати інформацію пробудову тексту та абзац, правила виділення абзацу в тексті.
На 5 уроці повторити матеріал попередніхуроків, поглибити, узагальнити, закріпити.
6 урок. Його слід відвести на опрацюваннятекстів різних типів та стилів, з'ясувати різницю між ними.
На 7,8,9 уроках слід вчити добирати засоби зв’язку,вчити, які є засоби зв’язку, вчити використовувати займенники, синоніми таантоніми у ролі засобів зв’язку.
10 урок повинен бути підсумковим. На цьомууроці слід повторити усі ознаки тексту, що були вивчені на усіх попередніхуроках.
1, 2 уроки
Вправа 1. Порівняння групи речень, непов’язаних між собою та тексту.
Прочитайте 2 тексти.
Лев — хижий звір. Живе жирафа в Африці. ВАфриці жарке сонце немилосердно палить землю. Корова — свійська тварина.
Лев — хижа тварина. У нього чотири лапи. Улева густа грива і довгий хвіст. Лев належить до родини котячих.
Прочитайте написане зліва.
Про що говориться в 1 реченні?
Про що в 2?
Про що в 3?
Чи зв’язані ці речення між собою?
Прочитайте написане справа.
Про що говориться в 1 реченні?
Про що в 2?
Про що в 3?
Чи зв’язані ці речення між собою?
Отже, те, що написане справа являє собою текст.Чому?
Отже, речення в тексті повинні бути зв’язаніміж собою.
Вправа 2. Вправа на з’ясування такої ознакитексту, як змістова зв’язність.
Прочитайте 2 тексти.
Настала весна. Сонечко прокинулося вранці ізігріває усіх навколо. Воно розтопило сніг і він став маленькими потічками. Онгоробчики весело стрибають по струмочках. Я люблю весну.
Прийшла весна. Весна приходить після зими. Весна- гарна пора року. Весна приносить тепло. Весною повертаються з вирію птахи.
Визначте, де текст. Чому ви так вирішили?
Отже, речення повинні бути пов’язані не лишеоднією темою, а й за змістом. Кожне наступне речення повинно доповнюватипопереднє, розвивати думку, намічену в попередньому реченні.
Вправа 3. З’ясування логічності викладу думки.
Прочитайте речення.
Вони розучили з малятами нову гру.
До дитячого садка «Ромашка» прийшлистаршокласники.
Гра дітям дуже сподобалася.
Чи складають ці речення текст? Чому?
Отже, для того, щоб утворився текст, треба,щоб речення були розташовані у логічній послідовності, інакше розвиток подійбуде незрозумілий.
Вправа 4. На з’ясування завершеності тексту якоднієї із основних ознак.
Прочитайте дані речення.
Рано-вранці діти взяли відерця і пішли до лісу.
Ось і малинник. Стиглі ягоди висять на кущахОля і Тарас швидко наповнили свої відерця. Стали допомагати Миколці. І раптомвони побачили ведмежатко.
Чи утворюють ці речення текст? Чому?
Отже, для того, щоб утворився текст, повиннобути завершення. Думку треба довести до кінця.
Вправа 5. На з’ясування теми тексту.
Прочитайте текст.
Зайчик і білочка
Зайчик і білочка влітку гралися в лісі. Білочкаприносила шишки, горішки. Зайчик — моркву, капусту. Прийшла зима. Вони зновузустрілися і не впізнали один одного. Тому що зайчик став білий, а білочка сіра.
Подумайте і скажіть, про що цей текст.
У тексті завжди про щось або про когосьрозповідається. Це його тема.
Вправа 6.
Прочитайте текст. З’ясування теми і основноїдумки тексту.
Білочка — маленька лісова тваринка. Пухнастийхвостик, китички на вушках надають цій красуні вроди. Голівка маленька, згарними чорними оченятами. Білка прудка і запаслива.
Про що цей текст? (Про білочку). Це його тема.
А що автор хотів сказати у ньому? (Описатибілочку). Це основна думка тексту, бо автор мав намір описати білочку.
Вправа 7. Визначення теми тексту.
Прочитайте текст. Визначте його тему.
Сонячний птах
Лелеки прилетіли, на крилах ключик від сонцяпринесли. Де живе лелека — там щастя живе. Бо лелека — сонячний птах. Вінзустрічає сонце вранці і проводжає його на спочинок увечері.
На зорі лелеки піднімаються з гнізда йзлітають високо в небо. Там радісно клекочуть — вітають сонце.
А ввечері стоять під гніздом і дивляться назахід. То вони думають, скільки ще днів сонце ходитиме так високо, і коли почнеопускатися.
Вправа 8. Визначення теми і основної думкитексту.
Білокора красуня.
Береза — струнке високе дерево. Росте воно улісі, в парку, біля хати.
Весною на тоненьких вітах виростають дрібнілисточки. Вони схожі на маленькі сердечка. Квітки зібрані у сережки. Вліткутендітна красуня розпускає пишні коси. Восени вона стоїть у золотому одязі, мовпалаюча свічка.
Береза — краса рідного краю. Вона ще йлікарська рослина. Друзі, бережіть білокору красуню!
Про що цей текст? (Про берізку)
З яким проханням звертається автор до читачів?Отже, якою буде основна думка? (Бережіть берізку!)
3 урок.
Вправа 1. Пояснення, що до будь-якого текстуможна дібрати заголовок.
У лисиці пухнасте, густе хутро. Тіло у неїдуже рухливе. Воно може вигинатися і витягуватися вперед під час бігу. Ногигнучкі і тонкі. Підошви жорсткі, кігті тупі, короткі. Хвіст під час бігупрацює, як кермо.
Чи можна якось назвати даний текст?
Діти, будь-який текст можна назвати, тобтодати йому заголовок. Давайте доберемо до нашого тексту заголовок.
Про що цей текст?
То як же його можна назвати? Діти, заголовокможе відповідати як темі тексту, так і його основній думці.
Вправа 2. Добір заголовку, який відповідаєтемі тексту.
Прочитайте текст. Визначте його тему.
Споконвіку любили українці калину. Садили їїколо хати в садку. У калини гарний, білий цвіт, пахучий, рясний. А ще більшемилують око червоні ягоди калини.
Коли ти простудишся, попий чаю калинового. Іодужаєш, здоровий будеш.
Про червону калину люди багато пісень склали. Утих піснях із червоною калиною порівнюють не тільки дівчину, а й нашу ріднуУкраїну.
Доберіть заголовок, що відповідає темі цьоготексту.
Вправа 3. Добір заголовку, який відповідаєосновній думці тексту.
Береза — струнке високе дерево. Росте воно улісі, в парку, біля хати.
Весною на тоненьких вітах виростають дрібнілисточки. Вони схожі на маленькі сердечка. Квітки зібрані у сережки. Вліткутендітна красуня розпускає пишні коси. Восени вона стоїть у золотому одязі, мовпалаюча свічка.
Береза — краса рідного краю. Вона ще йлікарська рослина. Друзі, бережіть білокору красуню!
Про що цей текст? Це його тема.
Яка ж його основна думка?
Якщо це текст, то що до нього можна придумати?
Відповідно до чого?
Доберіть заголовок, який відповідає основнійдумці.
Вправа 4. Добір заголовку до теми тексту.
Прочитайте текст. Визначте його тему.
Занесло снігом землю. Немає що їсти Зайчикові.Побачив він червоні ягоди на горобині. Бігає навколо дерева, а ягоди високо. ПроситьЗайчик: «Дай мені, Горобино, одне гроно ягідок!» А Горобина й каже:«Попроси вітер, він відірве». Попросив Зайчик Вітер. Прилетів Вітер,гойдає, трусить горобину. Відірвалося гроно ягід, упало на сніг. Їсть Зайчикягоди і дякує Вітрові.
Про що цей текст? Отже, яка його тема?
Доберіть заголовок до теми тексту.
4, 5 уроки
Вправа 1. Подання інформації про будову тексту.
Прочитайте текст.
Діти прикрасили в лісі ялинку.
Петрик повісив на гілочках шматочки хліба. Миколкаприніс моркву. Наталка принесла листки капусти.
Ласували гостинцями зайці і птахи.
Зачин
Основна частина
Кінцівка
Давайте розглянемо схему. На ній ви бачитечастини, з яких складається текст. Текст складається із 3 частин. Прочитайте удругій колонці, як називаються ці частини. (Діти читають). Зачин — це вступначастина, основна частина — друга, у ній розгортається задум автора. І третячастина — це кінцівка. Вона завершує розповідь.
Про що говориться в зачині?
Про що говориться в основній частині?
Про що говориться в кінцівці?
Кожну частину треба писати з нового рядка,абзацу. Чому? Тому що кожна частина — це завершена думка.
Вправа 2. На закріплення уявлення про будовутексту.
Заграло над лісом веселе сонечко. Запалилоянтарним полум’ям сніги.
Вилетіли з глибокого пухнастого снігу красенітетеруки. Посідали на осяяній сонцем березі. Ласують, відпочивають тетеруки. Мирногуляють під деревами.
Бачить здалеку старий лис, як снідаютьтетеруки. Слинка тече у лиса. (За І. Соколовим-Микитовим)
Знайдіть у тексті зачин. Про що у ньомуговориться?
Знайдіть основну частину. Про що говориться восновній частині?
Знайдіть кінцівку.
Про що говориться в кінцівці?
Учитель підсумовує відповіді дітей і пояснює,що І частина вводить у розповідь, ознайомлює з обставинами. ІІ — змальовує, якмирно гуляють тетеруки і що вони роблять. ІІІ частина завершує розповідь.
Вправа 3. Встановлення логічного розташуваннячастин тексту.
Прочитайте текст. З’ясуйте, про що він.
У нас теж буде білий будинок. Тато його вжебудує. А ми з мамою шиємо для нових вікон гарні фіранки.
У нашому селі багато красивих будинків. Вулицісхожі на клумби з квітами: ось будинок червоний, наступний — жовтий. А уДмитрика білий будинок з великими вікнами.
Я вже не можу дочекатися., коли ми будемо житиу новому будинку.
Чи все правильно у цьому тексті? Що тут не так?
Подумайте, який абзац має бути першим, який — другим, який — третім.
Вправа 4. Поділ тексту на абзаци.
Прочитайте текст.
Зимує білочка в дуплі. Хатинка у неї тепленькаі затишна. У хорошу погоду білочка шукає їжу в лісі. Особливо вона любитьялинове насіннячко. А в морозні дні має харчі у своїй комірці. Ще з осеніпідготувалася господарка до зими.
Визначте тему і основну думку тексту.
Доберіть заголовок, який відповідає основнійдумці тексту. (Білочка-господарка)
Вправа 5. Добір зачину до тексту.
Прочитайте текст.
Вони поселили їжачка у картонній коробці, якутато приніс з роботи. Братики доглядали за ним, годували, лікували лапку.
Дуже скоро лапка загоїлася. Миколка і Васильковіднесли тваринку на те саме місце, де знайшли.
Чи все зрозуміло у цьому тексті?
Чого тут не вистачає?
Придумайте зачин до тексту.
Вправа 6. Добір кінцівки.
Прочитайте текст.
Рано-вранці діти пішли в ліс. Довго вонишукали, та на могли знайти гарних ягід.
Ось і малинник. Стиглі ягоди висять на кущах. Оляі Тарас швидко наповнили свої відерця. Стали допомагати Миколі. І раптом дітипобачили ведмежатко.
Чи все зрозуміло у тексті? Якої частини тут невистачає?
Придумайте кінцівку до тексту.
6 урок.
Вправа 1. Порівняння тексту-опису ітексту-розповіді. .
Прочитайте тексти.
Дятел — лісовий лікар.
Він перелітає з дерева на дерево, проводитьмедичний огляд своєї ділянки.
Цей птах заглядає у кожну щілину. І своїмдовгим дзьобом знищує шкідливих комах.
Дятел — санітар лісу. Від нього не сховаєтьсяжодна комаха.
2. Дятел — лісовий птах. У нього довгий дзьоб.Ним він знищує шкідників.
Сам дятел чорний, а голова червона, ніби наній шапочка. У дятла дуже сильні і міцні лапи з довгими кігтями. Ними вінзачіпляється за кору дерев.
Дятел — гарний і корисний птах.
Про що говориться в першому тексті?
Про що в другому? Що однакове у цих текстах, ащо різне?
Яке питання можна поставити до першого тексту?
Яке до другого?
Учитель аналізує відповіді учнів і всі разомроблять висновок, що перший текст — розповідь, а другий — опис.
Вправа 2. Порівняння структури тексту — розповіді і тексту — опису.
Прочитайте тексти про дятла.
Визначте частини текстів.
Пригадайте, з яких частин складається текст.
1. Дятел — лісовий лікар.
Він перелітає з дерева на дерево, проводитьмедичний огляд своєї ділянки.
Цей птах заглядає у кожну щілину. І своїмдовгим дзьобом знищує шкідливих комах.
Дятел — санітар лісу. Від нього не сховаєтьсяжодна комаха.
2. Дятел — лісовий птах. У нього довгий дзьоб.Ним він знищує шкідників.
Сам дятел чорний, а голова червона, ніби наній шапочка. У дятла дуже сильні і міцні лапи з довгими кігтями. Ними вінзачіпляється за кору дерев.
Дятел — гарний і корисний птах.
На яке питання відповідає перший текст?
На яке — другий?
Отже, як називається перший текст? Якназивається другий текст?
Про що говориться в зачині тексту — розповіді?
Про що говориться в зачині тексту — опису?
Про що говориться в основній частині розповіді?
Про що говориться в основній частині опису?
Про що говориться в кінцівці розповіді?
Про що говориться в кінцівці опису?
Отже, ви бачите, що і текст-розповідь, ітекст-опис складаються з трьох частин. Але вони дещо відрізняються. Давайтеподивимося чим саме вони відрізняються. Вчитель демонструє таблицю. І ведебесіду з учнями за таблицею.Текст-розповідь Текст-опис
Зачин
Про кого розповідаємо
Зачин
Що (кого описуємо)
Основна частина
Що відбувається далі
Основна частина
Ознаки предмета чи явища
Кінцівка
Висновок
Кінцівка
Своє ставлення до описуваного предмета чи явища
Вправа 3. З'ясування різниці між стилямитекстів.
Прочитайте тексти.
1. Калина — це кущ. У неї багато дерев’янистихстебел. Цвіте вона у травні. Цвіт у калини білий і запашний. Ягоди червоні. Ростутьгронами. Ця рослина має лікарські властивості. Під час хвороби пийте калиновийчай!
2. Калина — символ нашого українського народу.Вона задаровує своїм рясним, пахучим білим цвітом. Червоні ягоди калинизвисають кетягами, прикрашаючи її. Здавна українці порівнюють калину здівчиною-Україною.
Про що розповідається в цих текстах?
Що хотів сказати автор у першому тексті?
Що хотів сказати автор у другому тексті?
В якому тексті автор хотів подати точні ознакикалини? (У другому)
В якому хотів мальовничо описати калину? (Упершому)
Вчитель підсумовує відповіді учнів і робитьтакий висновок:
У різних випадках ми висловлюємося по-різному.На уроках природознавства, математики висловлюємося точно, описуємо конкретніявища або предмети. А коли складаємо оповідання, загадки, казки, то намагаємосямальовничо змалювати події, явища, предмети.
Вправа 4. Визначення основної думки і стилютексту.
1. Білочка — лісове звірятко. У неї руда абокоричнева шубка, довгий пухнастий хвіст. На вушках чорні китички. Оченята убілки, наче маленькі чорні ґудзички. Білочка невелика і дуже спритна. Воналегко перескакує з дерева на дерево.
2. Білка — лісова тварина. Тіло її вкритерудо-коричневою шерстю. Хвіст у білки довгий і пухнастий. Мордочка у цієїтваринки кругленька з маленьким чорним носиком.
Про що говориться у цих текстах?
Чи однаковий намір мав автор, коли писав цідва тексти?
Що мав на меті сказати у першому тексті?
Що мав на меті сказати у другому?
Отже, який перший текст? А який другий?
Вправа 5. Виявлення речення, яке стилістичновідрізняється від стилю усього тексту.
Тюльпан.
Одного разу мама принесла додому тюльпан. Спочаткувін був закритий. Та через кілька хвилин тюльпан розкрився і запалав, як факел.Він був такий гарний! У тюльпана пряме соковите стебло з м’ясистими листками.
Про що цей текст?
Подумайте, що автор хотів сказати у тексті. Вінхотів точно назвати ознаки тюльпана чи мальовничо його описати?
Яке речення не відповідає задуму автора?
Як би ви поліпшили опис тюльпана? Напишіть.
Вправа 6.
Прочитайте текст.
Тоненька стеблинка простягається вгору. Постеблу, як кільця, в різні боки ростуть зелені листочки. Коло них сидятьдрібнесеньким горошком ягідки чорниці. Вони чорні, з синім пушком.
А які запашні і корисні!
Про що цей текст?
На основі даного тексту напишіть такий текст,який можна було б розмістити у підручнику з природознавства.
6,7,8 уроки
Вправа 1.
Прочитайте текст.
Дорогу замело снігом. По ній ішла бабуся. Бабусяпідковзнулася і впала. Василько допоміг бабусі піднятися. Юрко підняв бабусинусумку.
Що заважає сприймати текст?
Прочитайте текст, який виправив Максимко.
Дорогу замело снігом. По ній ішла бабуся. Вонапідковзнулася і впала. Василько допоміг бабусі піднятися. Юрко підняв її сумку.
Який текст звучить краще? Чому?
Отже, для того, щоб на повторювати слово«бабуся», хлопчик замінив його займенниками. Якими саме?
Вправа 2.
Прочитайте текст.
Зимує білочка в дуплі. Хатинка у неї тепла ізатишна.
У хорошу погоду білочка шукає їжу в лісі. Особливолюбить ця тваринка ялинове насіннячко. А в морозні дні має вона харчі у своїйкомірці.
Ще з осені підготувалась лісова господарка дозими.
Про кого цей текст?
Як автор ще називає білочку у своєму тексті?
Для чого він це робить?
Запам’ятайте! Для того, щоб текст було легкосприймати, треба використовувати синоніми. Вони допомагають уникнутиодноманітності думки і повторів.
Вправа 3.
Про читайте текст.
Учні другого класу ходили в зоопарк. Там …побачили різних тварин: жирафу, левів, слона, тигрів. … дуже сподобалося узоопарку. І коли … повернулися, то розповідали іншим … про екскурсію. Потім …навіть написали замітку у шкільну газету.
Якими словами можна замінити слово «учні»?
Вставте замість крапок синоніми до слова«учні». Для чого це потрібно?
Запишіть виправлений текст.
Вправа 4. З’ясувати, чи вдало використанозайменник.
Замість слова «бджілка» дівчинкапоставила займенник «вона». Прочитайте текст і скажіть, чи вдало вонаце зробила.
Одного разу Марійка виручила бджілку з біди. Вонахотіла напитися, і впала у відерце з водою. Дівчинка кинула на воду листочок. Бджілкана нього вилізла, обсушила крильця і полетіла.
Чи вдало дівчинка вжила підкреслене слово? Чому?
Яке слово ви б поставили на місці слова «вона»?Чому?
Вправа 5. З’ясування ролі прислівників утексті.
Учора ми заходили до одинокої бабусі. Хата унеї старенька. У хаті є піч. Вона гріє бабусю взимку. Біля печі стоїть ліжко,біля ліжка стоїть відро води. Біля вікна є стіл і лавка. На лавці учора сидіввеликий чорний кіт. Коли він нас побачив, то зістрибнув вниз і вибіг надвір.
Діти, як ви гадаєте, для чого у текстівживаються підкреслені слова?
Так, ці слова нам потрібні для того, щоб кращеі точніше описати події, обставини.
Вправа 6. Використання поняття «загальне-часткове»як засобу зв’язності тексту.
Вчора я бачила дуже гарного птаха. Він бувбілосніжний. Шия у нього довга-довга. Крила великі і дуже красиві. Дзьоброжевий. Він плавав на озері. Про цих птахів кажуть, що вони дуже вірні.
Діти, про що цей текст?
Чи зустріли ви в цьому тексті слово «лебідь»?
А як же ви здогадалися, що мова йде саме пролебедя?
Якщо ви хочете комусь описати якийсь предметчи явище і не називати його, то можна описати його по частинах. Тоді опис вийдедетальний і та людина зрозуміє про що йдеться мова.
Вправа 7. Використання поняття «загальне-часткове»для опису квітки.
Одного разу сестричка принесла дуже гарнуквітку. Ця квітка росте у полі. Голівка у неї жовта, наче сонечко. Білі і дуженіжні пелюстки надають цій квітці дивовижної краси. Стебельце у неї тоненьке. Алисточки, наче мереживо.
Про що цей текст?
Чи бачили ви, щоб у цьому тексті було слово«ромашка»? А як ви дізналися, що мова йде саме про ромашку?
Доберіть заголовок до тексту, який відповідаєтемі тексту.
На основі цього тексту складіть такий текст,який можна помістити у підручнику з природознавства. Використовуйте слова: стебло,листки, квітка, пелюстки для опису.
Вправа 8. Антоніми як засоби зв’язності тексту.
В селі у нашого дідуся є дуже великий садок. Вньому є високі дерева. Є і низькі. Є старі груші і молоді вишні.
Коли ми приходимо до дідуся в гості, вінзавжди нас пригощає солодкими грушами та вишнями, які зібрав у садку.
Зараз наш дідусь уже старий. А коли він був щемолодий, то посадив цей чудовий сад.
Про що цей текст? Яка його основна думка?
Доберіть заголовок, який відповідає темітексту.
Знайдіть у тексті слова, протилежні зазначенням.
Для чого автор їх використав?
Випишіть протилежні за значенням слова парами.
Складіть з ними кілька речень.
Вправа 9. Добір антонімів.
Доберіть антонім і завершіть речення.
1. Влітку тепло, а взимку ….
2. Вночі темно, вдень ….
3. Цукерка солодка, а лимон ….
4. У зебри є білі і … смуги.
5. Бегемот великий, а мишка ….
6. Дерево високе, а трава ….
/>2.3 Роботанад текстом у зв’язку з вивченням лексико-граматичного матеріалу
Формування у молодших школярів мовленнєвихумінь слід здійснювати в зв’язку із опорою на вивчення лексико-граматичногоматеріалу, зокрема із здатністю частин служити засобами зв’язності тексту.
Для того, щоб школярі поступово і неухильноопановували навички послідовного викладу думок, їм треба дати певний мінімумзнань про закономірності побудови зв’язного мовлення, організовуватитренувальні вправи. Цьому сприяє зміст і структура підручників з українськоїмови для 4-річної початкової школи.
Школярам варто пропонувати різноманітнівправи, наприклад:
аналіз тексту для визначення слів, щопоєднують речення;
порівняння двох текстів в одному з якихречення сполучаються за допомогою абсолютного повтору, а в другому — різнимисловами, що називають той самий предмет;
заміна невиправданого повтору;
встановлення пропущеного засобу зв’язку.
Опрацьовуючи з другокласниками тему «Слова,які означають назву предметів (іменники)» вчитель може поряд із вивченнямосновного матеріалу пропонувати учням такі завдання.
1. Прочитайте текст.
Наша Батьківщина
Та земля, де ти народився, зветьсяБатьківщиною. Наша Батьківщина найкраща в світі. Сусідні держави з надією ілюбов¢ю дивляться на нашу Батьківщину.
Яке слово постійно повторюється? (Батьківщина)
Для чого це робиться? (Вчитель застосовуєвиправданий повтор)
2. Прочитайте тексти.
Маленьку білу кицю звали Пушинкою. Настяпідібрала кицю на вулиці. У киці була перебита лапка. Дівчинка дбайливодоглядала кицю. Скоро лапка загоїлася. Киця залишилася жити у Насті.
Маленьку білу кицю звали Пушинкою. Настяпідібрала її на вулиці. У тваринки була перебита лапка. Дівчинка дбайливодоглядала звірятко. Скоро лапка у киці загоїлася. Пушинка залишилася жити уНасті.
Про кого в них розповідається?
Яке слово постійно повторюється у першомутексті? Чи заважає це слово сприймати текст?
Які слова використано у другому тексті длятого, щоб не повторювалося слово ²киця²?
Як ви гадаєте, для чого це зроблено? (Дляуникнення повторів)
3. Прочитайте текст.
Під моїм вікном росте берізка. У берізкистрункий стовбур. У берізки біла кора з чорними цяточками, тонкі опущені віти. Вліткуберізка вкрита зеленими листочками.
Яке слово у тексті повторюється?
Якими словами можна уникнути цих повторів?
Замініть слово «берізка» іншими,близькими за значенням, щоб уникнути повторів.
Під час вивчення теми «Слова, якіозначають назву предметів (іменники)» слід також вчити дітей замінюватиродові поняття видовими в використовувати як засоби зв’язку.
1. Підкреслені слова замініть одним, щоозначає назву багатьох предметів.
А). У саду ростуть вишні, сливи, груші. Цідерева фруктові.
Б). Ведмідь, вовк, лисиця живуть у лісі. Целісові … (тварини).
В). Суниця, ожина, чорниця, малина — … (ягоди).
Г). Дуб, клен, сосна — … (дерева).
Д). Шпак, голуб, горобець — … (птахи).
Займенник у 2 класі як частина мови невивчається. Але діти на практичному рівні знайомляться з тим, що займенники неназивають того, про кого або про що йде мова, а тільки вказують на них. Дітитакож повинні знати, що займенники дають можливість уникнути одноманітності втексті, що викликана повторенням одних і тих самих повнозначних слів.
Ознайомлення другокласників із займенникамимає велике значення для розвитку мовного чуття, усунення одноманітності думки.
Учні 2 класу повинні усвідомити рользайменника в реченні. З цією метою вчитель організовує спостереження зазайменниками. Здійснити це можна таким чином: дітям пропонується визначити, прокого йдеться в тексті — «Вона була тиха і несмілива. У класі буланепомітна. Вона ніколи нікому не заважала».
Варто провести таку бесіду:
Чи можемо ми сказати, про кого йдеться вданому тексті?
Чому не можемо?
Спробуйте у першому реченні замінити слово«вона» на слово «дівчинка». Що у вас вийшло?
Про що йдеться в останньому реченні? Звідки випро це дізналися?
Далі слід з’ясувати, на які питаннявідповідають слова «дівчинка» і «вона», до якої частинимови належить слово «дівчинка» і чому. Так вчитель поступовопідводить дітей до висновку, що слово «вона» хоч і відповідає напитання хто?, проте не називає ні особи, ні предмета, тому це не іменник. Післяцього другокласникам повідомляється, що такі слова називаються займенниками. Наінших невеликих текстах слід показати значення займенників він, воно, вони.
Також пояснюють учням і роль займенників цей,ці, ця, це, які вказують на зміст попереднього речення.
Оволодіння лексичним багатством мови неможливебез вивчення її синонімічних і антонімічних засобів. Тому під час вивчення у 2класі теми «Слова, які означають назву предметів (іменники)» слідз’ясувати роль синонімів як засобу уникнення одноманітності думки.
Робота над синонімами допомагає учням тоншесприймати слово, бачити в ньому, крім основного значення, ще й різні смисловіта експресивні відтінки, а відтак, бути точнішими у слововживанні.
У процесі роботи над синонімами потрібносформувати у дітей такі вміння:
розрізняти в мовленні близькі за значенням слова;
добирати синоніми;
замінювати в тексті те чи інше слово синонімом;
самостійно вживати в готовому тексті дібранеза смислом синонімічне слово;
самостійно вибирати із свого лексичного запасунайбільш влучний для висловлення власної думки синонім.
Робота над синонімами повинна проводитисьсистематично і планомірно. Система роботи над синонімами розвиває у школярівнавички уникати повторення тих самих слів, одноманітності викладу. Від уміння зряду синонімів вибирати одне слово, яке б найповніше передавало думку, залежитьправильність, точність, образність вислову.
Важливо також організовувати спостереження залексичною сполучуваністю синонімічних слів. Учні повинні усвідомити, щосиноніми мають неоднакову здатність поєднуватися з іншими словами. З цією метоюслід використовувати вправи, на словосполучення із синонімічними словами (наприклад,коричневий, карий і плаття, очі, костюм).
Отже, збагачення мовлення синонімами збільшуєсловниковий запас не тільки кількісно, але і якісно, тобто робить словникшколярів точним і виразним. А це впливає на розвиток мовлення учнів. Системароботи над синонімами розвиває у школярів навички уникати повторення тих самихслів, одноманітності викладу.
У чинному підручнику для 2 класу з українськоїмови є вправи із синонімами, проте їх недостатньо і школярі не вміють практичнокористуватися у власному мовленні навіть тими синонімами, які їм відомі.
Вправи для роботи із синонімами.
Спочатку дітям слід дати текст для аналізу. Уньому повторюється слово. Треба з’ясувати, яке слово повторюється і як автор щеназиває той об’єкт.
1. Прочитайте текст.
З настанням зими важко стало жити лісовиммешканцям. Тільки білочці зима не страшна.
Багато різної їжі запасла маленька господаркана зиму. Ще восени трудівниця збирала, сушила на сучках гриби. Насіння, жолуді,горіхи ласунка сховала в дуплі старого дуба.
Добре ж білка приготувалася до зими!
Про кого розповідається в тексті? (про білочку)
Чи в кожному реченні вживається слово «білочка»?
Як ще автор називає білочку?
Чи близькі ці слова за значенням? Когоназивають ці слова?
Потім дати текст, у якому є слово, щоповторюється і дати завдання, щоб діти замінили це слово близькими за значенням.Слова подані у довідці.
2. Прочитайте текст.
Хто охороняє здоров’я дерев?
Це робить дятел. Цілий день дятел проводитьмедичний огляд своєї ділянки. Дятел перелітає з дерева на дерево, заглядає укожну щілину. Від гострого дзьоба дятла не сховається жодна комаха.
Який недолік ви помітили у цьому тексті?
Виправте цей недолік за допомогою слівблизьких за значенням. Використовуйте слова для довідок.
Слова для довідок: великий друг лісу, лісовийлікар, незвичайний хірург, птах.
Яку роль відіграють ці слова у тексті? (допомагаютьуникнути одноманітності думки і повторів).
3. Прочитайте текст.
Цуценя.
Це було влітку. Василько гуляв на березі річки.Раптом він почув шарудіння у кущах. Хлопчик нахилився, розсунув кущі і побачивмаленьке цуценя. … жалісно пищав. Василькові стало жаль … і він приніс … додому.На горищі Василько знайшов ящик, настелив туди ганчір’я і поклав у нього свою ….В ящику новому … хлопчика було тепло і зручно.
Ви побачили, що у тексті є пропущені слова. Якви гадаєте, про кого вони повинні розказати?
Запишіть текст, вставляючи пропущені слова. Потрібнівам слова ви знайдете у довідці.
Довідка. Цуценя, песик, невдаха, знахідка,друг, тваринка звірятко.
Наступна вправа — це вправа на самостійнийдобір синонімів.
Вправи на самостійний добір синонімів єкінцевою метою вправ із синонімічними засобами. Вони мають на меті формуваннянавичок самостійного добору слів із власного лексичного запасу і використанняїх у власному мовленні.
Серед різноманітних видів вправ під часвивчення лексико-граматичного матеріалу не менш важливе значення мають вправи зантонімами, мета яких — збагатити словниковий запас учнів, виробити у нихуміння яскраво та образно висловлювати свої думки. Крім того, виконуючи вправиз антонімами, школярі користуються такими логічними операціями, як порівняння,зіставлення, протиставлення, які сприяють розумовому розвиткові дітей.
Для того, навчити дітей розрізняти антоніми іправильно ними користуватися. у своєму мовленні, потрібні спеціальні вправи якізалежно від поставленої мети можуть проводитися на окремих словах,словосполученнях, реченнях і зв’язних текстах.
У роботі з антонімами використовують такі видивправ:
виділення з речення чи тексту слів,протилежних за значенням;
добір антонімів до поданих слів;
заміна в тексті виділених слів антонімами;
дописування речень словами, які маютьантонімічний смисл;
складання речень з антонімами.
Вправи для роботи над антонімами.
1. Прочитайте текст.
Заєць — дика тварина. Він полюбляє моркву ікапусту. Живе у лісі. У зайця довгі вуха і куций хвіст.
Знайди слова, які протилежні за значенням. Випишиїх.
Прочитайте текст.
Зебра — дика тварина. Вона живе в Африці. Схожана коня, але має чорні і білі смуги. Зебра — травоїдна тварина. Їсть траву талистки дерев.
Знайди у тексті антоніми.
Склади речення з цими антонімами.
Вправа на знаходження антонімів у поданомутексті.
2. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому слова,протилежні за значенням. Випишіть ці слова.
Влітку я їздив на море зі своїми батьками. Авзимку ми каталися з ними на санчатах з гірки, що біля нашого дому.
3. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому антоніми.
У нашому садку росте багато фруктових дерев. Єу нас стара груша. Вона дуже висока. Є і молоденька вишенька. Вона ще невеличка.
4. Прочитайте текст.
Замініть виділені в тексті слова антонімами іскладіть опис похмурого ранку.
Сонячний
Небо здається високим.
Літній
По ньому пливуть пухнасті хмаринки.
Ранок
З-за обрію визирнуло золоте сонечко.
З кожною хвилиною стає все спекотніше.
Похмурий
літній
ранок
5. Прочитайте текст. Замість пропусків вставтепотрібні слова. Слова ви знайдете у довідці.
Взимку минулого року ми відпочивали у горахКарпатах.
Там дивовижні краєвиди. Спочатку мипіднімалися …, потім спускалися …. Каталися на лижах і насолоджувалися красоюКарпат.
Хоч було дуже …, та мені там сподобалося.
А … того ж року мій брат їздив на море. Була …погода, яскраво світило сонечко.
Довідка. Вгору, тепла, холодно, влітку.
6. Прочитайте текст. Виділені слова замінітьантонімами. Запишіть новий текст.
У Марійки є великий чорний кіт. Він дужепухнастий. Очі у нього великі і добрі. Вуса у того кота довгі. Він завждиграється з гостями Марійки.
Який кіт вам подобається більше?
7. Прочитайте текст.
Зранку повівав легенький вітерець. Вгорілопотіли осички. Внизу поважно похитувалася папороть.
Для чого в тексті потрібні виділені слова?
Знайдіть протилежні за значенням слова. Чидопомагають вони зв’язати текст. Яким чином вони допомагають зв’язати текст?
Складіть речення з підкресленими словами./>2.4 Опрацюваннятексту на уроках розвитку зв’язного мовлення
Теоретичні знання про текст і його характерніознаки повинні стати основою для створення власного тексту учнями початковоїшколи. Треба вчити дітей орієнтуватися в завданнях та умовах спілкування. Учніповинні знати, для чого вони створюють свій текст, кому він буде адресований. Повиннівміти планувати хід думки, обміркувати попередній план розгортання задуму,намітити тезу висловлювання, обдумати висновки і кінцівку.
Працюючи над своїм твором, учень порівнюєкомпоненти свого тексту з кращими варіантами, вносить поправки. Для того, щобтвір став яскравим і насиченим, треба дібрати такі мовні засоби, які характернідля даного типу і стилю тексту.
Написання тексту-опису «Мій котик».
Створення будь-якого тексту розпочинається зорієнтування в умовах спілкування. Слід з ясувати, для чого створюється даневисловлювання, кому буде адресоване. Треба створити такі умови, які б викликаливнутрішнє спонукання висловити свої думки і почуття, бажання розповісти просвої враження.
Діти, уявіть, що у вас є дуже гарний котик іви хочете описати його своєму дідусеві. Якщо ми хочемо описати когось чи щось,то що це буде за текст? (Опис)
Про що ви розкажете у своєму тексті? (Про те,який котик, його ознаки)
Кому буде адресований ваш текст, однійблизькій людині чи багатьом незнайомим людям? (Близькій людині)
Для чого ви створите свій текст? (Щоб дідусьуявив котика)
Обов’язково треба нагадувати дітям про те, щоречення повинні бути розташовані в логічній послідовності. Нагадувати, що кожненаступне речення уточнює, розкриває задум попереднього, доповнює його.
Діти, не забувайте, що речення повинні бути улогічній послідовності, що треба свою думку доводити до кінця. Якщо скажете, щоу котика гарні очі, то про що будете розповідати у наступному реченні? (Проколір очей, форму)
Після цього доцільно згадати про будову тексту.Для узагальнення знань про будову тексту-опису варто використати схему, щоподана у статті О. Лобчук [Лобчук]
Обов’язково треба запитати дітей, чи може бутитекст без зачину чи без кінцівки, основної частини. І зробити такай висновок, уякому нагадати, що у тексті повинні бути наявні усі частини тексту, інакше тобуде не текст.
Чи може бути текст без зачину? (Ні) Чому?
А чи може бути текст без основної частини? (Ні)Чому?
А може існувати текст без кінцівки? (Ні) Чому?
Отже, для того, щоб утворився текст, повиннібути наявні усі частини: зачин, основна частина, кінцівка. Пам’ятайте про це!
Коли будете будувати текст, то про щорозкажете у зачині? (Про те, що у мене є котик)
Про що у основній частині? (Його ознаки)
Про що у кінцівці? (Що я люблю свого котика)
Як починаємо писати кожну частину тексту? (Забзацу) Чому?
Скільки абзаців буде у тексті, який винапишете? (3) Чому?
Треба постійно нагадувати про те, що добудь-якого тексту можна дібрати заголовок. І про те, що заголовок можна дібративідповідно до теми і основної думки тексту.
Діти, якщо ми будуємо текст, то що до ньогоможна дібрати? (Заголовок)
Відповідно до чого? (До теми і основної думки)
Доберіть заголовок до свого тексту відповіднодо теми тексту.
Перед тим, як писати текст, треба дібратимовні засоби для вираження думки. Оскільки зараз працюємо над створеннямтексту-опису, то треба дібрати прикметники, які є ознаками тваринки.
Давайте відшукаємо у нашій мові такі слова,які допоможуть дідусеві уявити вашого котика. (Колективний добір прикметників)
Шерсть — Яка? — гладенька, блискуча, пухнаста,довга, кудлата, чорна, руда, смугаста, біла.
Голова — Яка? — кругла, продовгувата,маленька, велика.
Вушка — Які? — маленькі, великі, гостренькі.
Очі — Які? — жовті, зелені, великі, маленькі,світяться в темноті, з тоненькими зрачками.
Носик — Який? — вологий, рожевий, чорний.
Вуса — Які? — довгі, короткі, чорні, стирчать,як антени.
Лапки — Які? — м’які, чорні, білі, з плямками,з кігтиками.
Хвіст — Які? — довгий, короткий, пухнастий,гладенький.
Чи будете ви у кожному реченні вживати слово«котик». А як ви його заміните? Доберіть синоніми до цього слова. (Дітидобирають синоніми)
Котик — тваринка, улюбленець, друг. А якимизайменниками можна замінити слово «котик» у тексті? (Він)
Після добору синонімів варто скласти уснокілька речень з цими словами.
Діти, давайте складемо кілька речень з тимисловами, які ми підбирали. (Діти складають речення. Вчитель при потребі корегуєструктуру речень)
Усі ці слова і речення, які ми добирали,допоможуть вам у побудові вашого тексту. Ви можете їх використовувати прискладанні тексту.
Діти, складіть усно невеличкий текст, а кількатекстів ми зараз послухаємо і будемо приступати до написання тексту. (Дітирозказують усно кілька текстів)
Ось ви почули кілька текстів своїх однокласників.А тепер приступайте до написання власних текстів. Давайте пригадаємо, з якихчастин складається текст. (Зачину, основної частини, кінцівки)
Як починаємо писати кожну частину тексту? (Забзацу)
Як повинні бути розташовані речення в тексті?(У логічній послідовності)
Чи може текст існувати без якоїсь частини? (Утексті повинні бути усі частини)
Чи будете постійно повторювати слово «котик»?
Якими синонімами будете замінювати слово«котик»?
Для чого ви це будете робити? (Для уникненняодноманітності думки)
Що будете описувати, які частини котика? (Тіло,голову, вушка, носик і т.д.)
Дуже часто діти забувають писати кінцівку. Томутреба нагадати, як завершується текст.
Чим завершите свій текст? (Висновком,кінцівкою) Про що напишете у кінцівці?
Приступайте до роботи.
Учні самостійно пишуть власні тексти.
2. Складання тексту-розповіді «Мій літнійвідпочинок».
Створення тексту-розповіді, як і іншоготексту, розпочинається із орієнтування в умовах спілкування. Приступаючи дотворення тексту-розповіді, треба створити таку ситуацію, щоб діти уявили собіусю послідовність подій, щоб виникло бажання поділитися враженнями від літньоговідпочинку.
Діти, пригадайте, як ви відпочивали улітку. Менідуже цікаво, як ви відпочивали і я хочу, щоб ви мені розповіли про те, де вивідпочивали, з ким, і чи сподобалось вам відпочивати. Отже, сьогодні на уроціми будемо складати розповідь про свій відпочинок.
Коли ми про щось розповідаємо, то що це будеза текст? (Розповідь).
Кому буде адресований ваш текст? Близькійлюдині, знайомій чи незнайомій, чужій? (Знайомій)
Для чого ви будете створювати свій текст? (Длятого, щоб та людина уявила, як ми відпочивали, поділитися враженнями відвідпочинку, розповісти про свій відпочинок)
Давайте пригадаємо, з яких частин складаєтьсятекст-розповідь. (Вчитель демонструє схему, подану у статті О. Лобчук [Лобчук])
Як називається перша частина?
Як називається друга частина?
Як називається третя частина?
Що таке зачин? (Вступна частина)
Про що розкажете у зачині? (Про початок подій,місце, час)
Про що будете розповідати у основній частині?(Про те, що робили, як саме відпочивали)
Як закінчите свою розповідь? Про що розкажетеу кінцівці? (Про те, чим закінчився відпочинок і чи сподобалося відпочивати)
Діти, якщо ми будуємо текст, то що до ньогоможна дібрати? (Заголовок)
Відповідно до чого? (До теми і основної думки)
Доберіть заголовок до свого тексту відповіднодо теми тексту.
Перед тим, як писати текст, треба дібратимовні засоби для вираження думки. Оскільки зараз працюємо над створеннямтексту-розповіді, а у розповіді основне навантаження несуть дієслова таіменники, то треба дібрати дієслова, іменники, а також прикметники.
Діти, давайте знайдемо у нашій чарівнійукраїнській мові такі слова, які допоможуть вам мальовничо описати вашвідпочинок. (Колективний добір мовних засобів)
Іменники — море, річка, травичка, пісок, небо,повітря, ліс, відпочинок, канікули, ягоди, овочі, фрукти.
Дієслова — відпочивали, допомагали, загоряли,купалися, лежали, збирали, їздили, ходили.
Прикметники — тепле, літній, зелене, яскраве,тепле, чисте, незабутній.
А зараз давайте складемо речення з тимисловами, які ми добирали. Ними ви можете користуватися при складанні своговласного тексту-розповіді. (Учні складають речення).
Безпосередньо перед написанням тексту треба щераз пригадати будову тексту, абзац, заголовок, зв’язність речень, логічнупослідовність, повноту, завершеність.
Діти, давайте пригадаємо, з яких частинскладається текст. (Зачину, основної частини, кінцівки)
Чи може бути текст без зачину? (Ні) Чому?
А чи може бути текст без основної частини? (Ні)Чому?
А може існувати текст без кінцівки? (Ні) Чому?
Отже, для того, щоб утворився текст, повиннібути наявні усі частини: зачин, основна частина, кінцівка. Пам’ятайте про цепри складанні свого тесту!
Як починаємо писати кожну частину тексту? (Забзацу)
Як повинні бути розташовані речення в тексті?(У логічній послідовності)
Оскільки діти часто забувають писати кінцівку.Тому треба нагадати, що текст повинен бути завершений.
Чим завершите свій текст? (Висновком, кінцівкою)Про що напишете у кінцівці? (Про те, чим закінчився відпочинок, чи сподобалосявідпочивати)
Ви вже добре підготовлені, тож приступайте донаписання своєї розповіді. І не забувайте, про що маєте розповісти в зачині,про що в основній частині і як маєте закінчити свою розповідь.
Діти пишуть свої розповіді./>2.5 Ефективністьдослідницького навчання другокласників умінню складати текст
Формуючий експеримент мав на меті перевіритиефективність методики вивчення теми «Текст». В завдання формуючогоексперименту входило:
виявити рівень знань про текст, його основніознаки;
вивчити рівень сформованості аналітичнихумінь, які грунтуються на основі засвоєних знань, передбачених програмою, ітих, що розвиваються на основі мовного чуття учнів;
проаналізувати можливості школярів розрізнятигрупу речень, не пов’язаних між собою та текст, добрати заголовок до тексту,виділяти його смислові частини, використовувати у тексті засоби зв’язку і т. ін.
Експеримент проводився у 2005-2006 навчальнихроках у других класах Нетішинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4, у два етапи. У ньомувзяли участь 40 учнів.20 учнів контрольного і 20 учнів експериментального класу.
Про ефективність пропонованої системи,внесеної у навчальний процес, об’єктивно можна судити за якістю знань і вміньяк найважливішою характеристикою процесу навчання.
Для того, щоб з'ясуватизасвоєні учнями знання про текст, його ознаки, визначити рівень оволодінняшколярами відповідними вміннями розпізнавального, творчого, конструктивногохарактеру, було проведено формуючий експеримент. Він складався із письмовихзрізових робіт, які проводилися після вивчення теми «Текст».
Другокласникам пропонувалися для виконаннятакі ж завдання, як і в ході констатуючого експерименту. Ці завдання мали наметі з'ясувати рівень розпізнавальних та конструктивнихумінь школярів.
Аналітичні вправи пропонувалися учнямконтрольного класу. Це дозволило порівняти результати експериментального ітрадиційного навчання.
Результати сформованості у другокласниківзнань про текст і умінь виділяти його властивості подані у таблицях.
/>ДодаткиДодаток 1
Зайчик
У живому куточку жив зайчик. Діти спіймалийого у лісі. І поселили у живому куточку. Діти дуже любили звірятко і добрейого доглядали. Але зайчик почав сумувати. І діти випустили звірка на волю.
Зайчик
У живому куточку жив зайчик. Діти спіймализвірятко у лісі. І поселили у живому куточку. Діти дуже любили зайчика і добре… доглядали. Але він почав сумувати. І діти випустили його на волю.
Зайчик
У живому куточку жив зайчик. Діти спіймалийого у лісі. І поселили у живому куточку. Діти дуже любили тваринку і добре їїдоглядали. Але зайчик почав сумувати. І діти випустили звірятко на волю.
Додаток 2
Маруся, Миколка, Михайлик і Оксанкавирішили допомогти мамі. Вони пішли на ділянку. Вона була біля хати. Там вонипосіяли дуже гарні квіти. Усі мали роботу.
Працювали всі дружно і завзято. Спочатку стараннорозчистили ділянку від торішнього листя. Потім хлопчики скопали землю,порозбивали грудочки, а дівчатка розрівняли землю граблями. У вузенькі рівчакивони акуратно висіяли насіння квітів, прикрили вологою землею. Тоді хлопціщедро полили посіяне. Хай прийметься і росте швидше!
Нарешті робота закінчена. Тепер можна йвідпочити. Недарма кажуть: попрацюєш гарно — відпочинеш славно.
Діти повинні були працювати на ділянці біляшколи. Для того, щоб ділянка була гарною, треба було посіяти квіти.
Працювали всі дружно і завзято. Спочаткустаранно розчистили ділянку від торішнього листя. Потім хлопчики скопали землю,порозбивали грудочки, а дівчатка розрівняли землю граблями. У вузенькі рівчакивони акуратно висіяли насіння квітів, прикрили вологою землею. Тоді хлопціщедро полили посіяне. Хай прийметься і росте швидше!
Нарешті робота закінчена. Тепер можна йвідпочити. Недарма кажуть: попрацюєш гарно — відпочинеш славно.
Додаток 3
"Умілі будівельники"
Іван і Василько вирішили стати будівельниками.Великі і красиві будинки захотіли вони споруджувати. Але це ще не скоро буде. Абудувати хочеться вже зараз.
От і вирішили два товариші з маленькихбудиночків розпочати — з пташиних. Почали вони будувати шпаківні. Дошкиобстругують гладенько, збивають їх щільно, щоб жодної щілини не залишилось.
Хлопчики дуже гарно вчинили. Їхні будиночкидопоможуть пташкам. Я думаю, що мрія хлопчиків здійсниться і вони станутьсправжніми будівельниками. Із хлопчиків виростуть умілі майстрі.
«Умілі будівельники»
Іван і Василько вирішили стати будівельниками.Великі і красиві будинки захотіли вони споруджувати. Але це ще не скоро буде. Абудувати хочеться вже зараз.
От і вирішили два товариші з маленькихбудиночків розпочати — з пташиних. Почали вони будувати шпаківні. Дошкиобстругують гладенько, збивають їх щільно, щоб жодної щілини не залишилось.
Іван і Василько дуже турботливі хлопчики. Вонидуже хотіли допомогти пташкам. Їхні гатки обов’язково їм знадобляться. Особливовзимку. З хлопчиків виростуть умілі будівельники.