Гуртковаробота у початкових класаху системі трудового навчання і виховання
Дипломнаробота
ЗмістВступ
Розділ 1.Психолого-педагогічні основи позакласноїроботи
1.1 Позакласнадіяльність та фактори впливу на неї в загальноосвітній школі
1.2 Гурткова робота-один із видів позакласної роботи у навчально-виховному процесі
1.3 Рольгурткової роботи у розвитку творчих здібностей молодших школярів
Розділ 2.Методика проведення гурткової роботи зтрудового навчання у початкових класах
2.1 Гурткова робота-організація та планування
2.2 Формування в школярів вмінь і навичок у процесігурткової роботи
2.3 Деякі результати апробації зібраних та розробленихматеріалів
Висновки
Список використаної літератури.
Вступ
Сьогодні звичнимистали судження про кризу української системи освіти, педагогічної науки. Все цетак. Але, констатуючи факт необхідно об’єктивно аналізувати ситуацію, щосклалася й формулювати відповідні практичні завдання за допомогою науки шукатишляхи й засоби їх ефективного вирішення.
Всі ми розуміємо,що рівень цієї ефективності безпосередньо залежить від економічних подій, щовідбуваються в суспільстві. Саме вони визначають сутність проблем, щовиникають, та процесу реформування освіти та виховання.
І ось цісоціально-політичні й ідейні трансформації сьогодні висунули на перший план українськогошкільництва аксеалогічні проблеми освіти й виховання, які докорінно змінилимету освіти молоді та цінності й ідеали виховання. Це треба усвідомлювати, якнезаперечний факт, як наявну цінність. Щодо освіти, то тут, при всіх суперечностяхі недоробках, є певні досягнення: це і створення нових технологій освіти, іпобудова інтегративних навчальних курсів, розробка проблеми диференціаціїосвіти тощо.
Нова мета освіти- це особистісно орієнтована модель освітнього процесу спрямована на формуванняосвіченої людини, котра активно, творчо діє в умовах демократичногосуспільства, побудованого на основі ринкових відносин.
Ця нова освітняпарадигма, в свою чергу, змінює мету й зміст виховної діяльності, виховання якфеномену, що охоплює всю життєдіяльність дитини.
З огляду на ціпроцеси сьогодні постає проблема створення виховної концепції засад діяльностітої чи іншої позакласної роботи. Тому що ніхто не прийде й не скаже: робіть такі так. Сьогодні на наш погляд форма позакласної роботи має розробляти своюконцепцію, свою програму діяльності, своє бачення шляхів формуванняособистості. І при цьому пам’ятати, не випускати з поля зору свій напрям, свійпростір діяльності, головну мету — забезпечити й зберегти для кожної дитиниможливість розвивати себе, свої здібності, таланти, зруйнувавши при цьомусоціальні й до цього часу ще відомчі перегородки між побутом, працею освітньоюй культурною.
Актуальністьреформування існуючих раніше форм і методів позакласної роботи в якісно новусистему позакласної освіти та виховання дітей та учнівської молоді, обумовленарядом обставин.
По-перше, вумовах демократизації суспільства переходу до ринкових відносин, відбуваютьсязначні зміни у суспільній свідомості, а тому вагомого значення набуває поглядна особистість з позиції культурно-історичної педагогіки.
По-друге,посилюються тенденції входження різних країн світу, в тому числі українськоїдержави, до нового ступеня цивілізації, науково-технологічного та соціальногопрогресу. У цьому зв’язкуактуалізується необхідність виховання особистості творчого типу, здатності досприйняття інформаційних процесів у суспільстві, використання і впровадженнянових.
По-третє, всучасних умовах культурно-освітні, інформаційні, дозвіллєво-розважальні послугикористуються усе більше попитом у дітей і у батьків.
Пріоритетноюсистемою розвитку позакласної освіти та виховання є сприяння становленнютворчої особистості дитини.
Завданняформування всесторонньо розвинутої особистості заставляють звернути увагу надіяльність позаурочних шкільних організацій. У цьому плані особливе місце належитьгуртковій роботі,де діти працюютьза своїми власними інтересами. Ефективна діяльність гуртків на сьогоднішній час дещо злизалась. Причин багато, при цьому як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. Серед них досить вагомим євідсутність в арсеналі вчителів і відповідних дидактичних матеріалів, щодопомогли б педагогу в організації та проведенні такого виду роботи.
Для ефективної організаціїроботи гуртка необхідно оптимально добирати вид матеріалу і продуматипланування роботи гуртка, урізноманітнювати форми заняття, емоційний стан,сприяти розвиткові їх пізнавальних інтересів, реалізації можливостей кожноїдитини. В цьому ми бачимо актуальність вибраної теми.
Об’єкт дослідження — позакласна робота в початковихкласах.
Предмет дослідження — гурткова робота та факторипозитивного впливу на розвиток здібностей молодших школярів.
Мета дослідження — розробка змісту та структура роботигуртка з трудового навчання.
Відповідно до об’єкту, предмету та мети дослідженнябули поставлені такі завдання:
- провестианаліз психолого- педагогічноїлітератури з даної проблематики;
- розробитисистему завдань та їх інструкції для гурткової роботи(4клас);
- провестиапробацію зібраних та розроблених матеріалів і узагальнити одержані результати.
Елемент новизними бачимо у розробці плану роботи гуртка «Чарівний клубок», системизавдань та інструкційних карток.
Розділ І.Психолого-педагогічні основи позакласної роботи.
1.1 Позакласнадіяльність та фактори впливу на неї в загальноосвітній школі
Проблемавзаємодії школи і позашкільних закладів є однією з педагогічних передумовпідвищення ефективності організації і проведення позакласної діяльності середучнів. Розв’язання цієї проблеми здійснюється на стику наук про суспільство ілюдину. Актуальними є філософсько-соціологічні розробки взаємодії освіти,культури і суспільства в цілому, соціокультурна теорія розвитку, педагогічногосередовища, результати сучасних досліджень з даної проблеми.
Питанняорганізації позакласної діяльності дітей займали важливе місце у педагогічнійдіяльності С.Т.Шацького. Він вважав, що школа не може повністю сприяти розвиткуінтересів, нахилів, здібностей дітей. На його думку, потрібно створювати новіформи роботи з дітьми і які спрямовані на задоволення дитячих запитів, звільними заняттями, що підтримують ініціативу і самодіяльність. С.Т.Шацькийзазначав, що невпорядкованому впливові вулиці треба протиставити організаціюцікавих справ у майстернях, гуртках, секціях, створити кожній дитині умови длярозвитку її творчих здібностей. Цього можна досягнути спільними зусиллями всіхосвітньо – виховних закладів [27].
У працяхЛ.К.Балясної, М.І.Болдирєва, М.І.Кондакова, Е.І.Моносзона, А.В.Мудрик значнуувагу приділено питанням взаємодії школи і соціального середовища, як засобувирішення завдань виховання учнівської молоді за місцем проживання.
Окремі аспектипроблеми взаємодії середовища та особистості розглядають також Б.Г.Бочарова,Ю.С.Бродський, Г.С.Корда, Н.Г.Нинкало, В.І.Чепелєв. Автори виходять ізхарактерних сучасному суспільству тенденцій у розвитку виробництва, соціальнихвідносин, громадського виховання, що на практиці педагогічної роботивиражається у визначених формах співробітництва школи і позашкільних закладіврізних відомств. При цьому основою інтеграції виховних сил суспільства педагогивважають особистісний підхід до дитини.
Школа є центромусієї позакласної виховної та освітньої роботи що здійснюється в мікрорайоні.Школа має підтримувати найтісніші зв’язки з позашкільними закладами свогоміста, допомагати їм в організації і проведенні позаурочної діяльності здітьми, використовувати допомогу цих закладів для кращого розгортанняпозаурочної роботи серед учнів.
Школа є важливимкомпонентом єдиної системи суспільного розвитку і виховання. Ця система містить і навколишнєсередовище, в якому відбувається їх навчання, праця, відпочинок, також ціліснусистему взаємопов’язаних факторів виховного впливу суспільства, що існують вреальній діяльності.
Позакласна робота — це найоптимальніший майданчик длярозвитку внутрішніх сил дитини, джерело її особистісного самовираження ісамовдосконалення.
Найбільшоюнебезпекою є використання останнім часом культури з метою збагачення
Культура здуховної цінності перетворюється в товар. Набула поширення масова міщанськакультура. Є небезпека втратити найбільш суттєве і необхідне: непідробнийінтерес до старовини, народних традицій, пристойних стосунків, зрештою,найвищої цінності — до людини.
Школа не можезахистити дітей від негативного впливу середовища, але вона в змозі включити вжиття учнів турботи і проблеми найближчого оточення, перетворивши укультурно-духовний центр, здатний удосконалювати життя в мікросоціумі.
У розв’язанні цихзавдань незаперечна перевага надається позакласній роботі. Утвердивши себеповноцінною ланкою в системі безперервного виховного процесу, реагують на змінив соціальному середовищі, надають дітям можливості виходити за межі звичайногов житті, культурі, природі, науці, економіці.
У позакласнійроботі відбувається процес формування таких найважливіших характеристикповноцінної людської діяльності, як:
- позитивнеставлення до свого життя завдяки реалізації себе як особистості в улюбленійдіяльності;
- соціальнавідповідальність яка виявляється у турботі про добробут близьких і далекихлюдей;
- культурнадіяльність на дозвіллі;
- прагненнядо безперервного духовно-творчого самовдосконалення.
Цілеспрямованепоєднання шкільної і позашкільної стратегії — запорука повноцінного вихованняособистості і тому має велике майбутнє [20].
Співробітництво,взаємодія школи і позашкільних закладів має важливу закономірність: творчадіяльність, якою дитина займається у позашкільному закладі, стимулює їїпізнавальну активність у школі.
Позакласна роботаза логікою належить до неформальної додаткової освіти та виховання. Однак по суті своїй вона єнайдійовіша і найвпливовіша на формування прагнення; вміння безперервно йусвідомлено здійснювати духовне самовдосконалення, саморозвиток. Свобода іможливість вибору улюблених занять у позакласній роботі з метою задоволеннясвоїх захоплень впливають на характер самоорганізації усієї подальшоїжиттєдіяльності дитини, на її базисну професійну підготовку і компетентність,допомагають відшукати власну модель майбутньої професійної діяльності,безпомилково «приміряти» її до своїх можливостей, свого характеру, вранньому віці визначати гідне місце в житті, повноцінно реалізувати творчіможливості.
Позакласнезаняття має інші виміри педагогічних цінностей. Про шкільний урок говорять: «провести урок ». Це природно ілогічно. Так сказати про гуртковезаняття не можна.Його разом здітьми треба прожити, чітко виявляючи свою людську позицію, свою гідність ічесть, глибокий інтерес до особистості дитини, зосередженість на її духовномусвіті [24].
Головнаособливість позакласного педагогічного процесу полягає в тому, що він будуєтьсяна взаємній співтворчості педагогів і дітей на їх дружбі і духовній спільності,на визнанні самоцінності особистості дитини, на взаємодопомозі і взаємнійзацікавленості у спільному успіхові і результаті діяльності.
Психологи довели:співтворчість можлива лише за сприятливих міжособистих стосунків, духовного психологічногокомфорту. В атмосфері внутрішньоїскутості і напруги кожен духовно бідніший, примітивніший, ніж є насправді.
Тому найпершимзавданням позакласного педагогічного процесу є створення такихпсихолого-педагогічних умов, за яких дитина з першого дня перебування, скажімоу гуртку змогла б реалізувати хоча б мінімум товариських очікувань. Тоді їїпозитивне ставлення до цього середовища буде закріплене якісно новимивраженнями, зближенням із чимось важливим і значним, незвичайним, виявленнямнехай маленької ініціативи.
Цей висновок даєпідстави вважати, що педагогічний процес у позакласний час — явище більшвиховне, а ніж дидактичне, що основною його характеристикою є не пізнання, адуховні стосунки. Цей процес за своєю природою схожий, певно, на розв’язанняважливих життєвих ситуацій, які стимулюють свідоме й активне бажаннясамовдосконалюватися і оновлюватися. Якщо таке прагнення стає невід’ємною рисоюособистості, то це і є найвагоміший результат позакласного виховання, босхильність дитини до оновлення має сильнішу енергію (розумову, духовну,емоційну, фізичну, естетичну), ніж енергія розщепленого атома.
Отже позакласнийпедагогічний процес не можна ототожнювати з навчальним. Перед ним не ставитьсязавдання опрацювати державний стандарт загальної комунікації, як процессоціально-педагогічної взаємодії, в якій найважливішу роль відіграють феномениемпатії, атракції, рефлексивної саморегуляції тощо.
Вагомимипринципами позакласного педагогічного процесу є його індивідуалізація,добровільність, пріоритет виховання, співтворчість, єдність розвитку ісаморозвитку, емоційна привабливість між особових взаємин.
У позакласномупедагогічному процесі дитина не просто відтворює те, що засвоює, наприклад,культуру чи соціальний досвід. Завдяки своїй унікальності і неповторності вонаїх розвиває, доповнює і вдосконалює. Саме в цьому полягає закон творчостіповедінки і особливість методів позакласного педагогічного процесу, якібудуються на всілякому заохочені максимального творчого самовиявлення дитини,багатстві вражень, створенні спеціально передбачених і організованихоптимальних стосунків, які є джерелом продуктивної творчої діяльності і дитячоїспільності.
Оптимальнефункціонування позакласного педагогічного процесу забезпечується здатністю івмінням його організаторів «притягувати талантом», залучати дітей довласної системи цінностей, насичувати педагогічний процес такою творчоюроботою, яка має велике духовне і соціальне значення.
Таким чином,позакласний педагогічний процес залежить від складу його вихованців і характерувзаємин між ними. Він відповідає терміну «творчий процес», оскількибудується на пізнанні внутрішнього світу дитини в умовах максимальної емоційноїзручності, значних і систематичних творчих зусиль. Дитина у такому процесівиявляє свої кращі риси характеру, свідомо керує власними почуттями йбажаннями, робить їх відповідними ситуації. В одних випадках це може виявлятисьу самостримуванні, в інших — у самоактивізації в умінні тримати себе в руках ідолати в собі негативні емоції, стан бездіяльності, страху.
1.2 Гуртковаробота – один із видів позакласної роботи у навчально-виховному процесі
Позакласнадіяльність охоплює всю освітньо-виховну роботу в позакласний час і спрямованана забезпечення потреб особистості у творчій самостійній діяльності заінтересами, стимулювання її творчого самовдосконалення та задоволення потребдітей і молоді у професійному самовизначенні відповідно до їх здібностей.
До проблемипідростаючого покоління в системі позакласної діяльності зверталися в своїхпрацях та пошуках видатні вчені-педагоги (К.Ушинський, А.Макаренко, С.Русова,В.Сухомлинський, С.Шацький, П.Бланський та інші ) [11].
Так, Софія Русова,ще в 1918 році виступаючи з лекціями на позашкільному факультеті педагогічногоінституту, відзначила: «Визначаючи усе віковічне значення школи, шкільноїосвіти для кращого розвитку дітей, не можна бачити, що найкраща школа безпозашкільної освіти і допомоги не дасть великих корисних наслідків…Позакласна і позашкільна освіта потрібна для культурного пошуку країни як одиніз засобів до виховання гармонійної розвиненої особи — індивідуальності»[17].
Високий внесок урозвитку теорії й практики виховання учнівської молоді в позакласній іпозашкільній діяльності вніс видатний український педагог В.Сухомлинський. Уйого працях простежуються майбутнє школи, системи народної освіти, процессоціалізації особистості і забезпечення впливу на неї всіх суспільних відносин-виробничих,ідеологічних, правових, моральних, сімейних, тощо.
Сухомлинський бувглибоко переконаний, що можливість для всебічного розвитку школярів упозакласні години дуже широкі, а здібності й нахили дітей — багатогранні. Требатільки знати і уміти відкривати їхні таланти й розвивати їх. Він вважав щенеобхідними умовами правильної організації вільного часу школярів є чіткаорганізація всієї системи та структури виховної діяльності з учнями впозашкільному середовищі, за місцем проживання; різноманітності методів і формвиховної роботи, вивчення інтересів дітей; практична спрямованість занять;зацікавленість дітей учителів у цій роботі; створення у школі, за місцемпроживання, умов, що впливають на розвиток у дітей умінь та навичок самостійноїорганізації свого дозвілля тощо"...
" У кожного учня – підкресливВ.Сухомлинський, — є задатки якихось здібностей. Ці задатки як порох і щоб їхзапалити, потрібна іскра"[18].
Позакласна роботав значній мірі бере свій початок на уроці і в цьому випадку є логічнимпродовженням. Чим досконаліші методи викладання тим активні на уроці самі учні- їх думки, здібності, уявлення, тим реальніша потреба продовження пізнавальноїдіяльності в гуртках, клубах за інтересами, аматорських об’єднаннях,громадських організаціях, наукових товариствах.
Організаціяпозаурочної діяльності у відповідності з виховною метою — це суспільно-кориснаі пізнавальна спрямованість всіх видів діяльності. Всі позаурочні справи,заняття учнів повинні бути корисним і потрібним для себе, для дому, для школи,формувати свідомість і поведінку особистості.
Позакласна роботає однією складовою виховного процесу, продовжує формувати у підростаючогопокоління інтерес до різноманітних професій, до історії народної творчостілюдей праці.
В багатьох школах,будинках школярів створені гуртки, в яких діти ознайомлюються з найкращимитрадиціями народного мистецтва: ткацтва, вишивки, в’язання спицями, гачком,різьба і розпис по дереву.
Характерноюособливістю позакласної роботи є те, що вона здійснюється на принципідобровільності. Позакласна робота є багатогранною, різнобічною за своєютематикою, учні можуть вибирати добровільно той вид позакласної роботи, якийнайбільш повно задовольняє їх потреби. Але слід враховувати і таке: учніпочаткових класів не можуть самотужки оцінити свої можливості, тому батьки івчителі дуже делікатно і тактовно можуть переконати конкретних учнів вибратитой чи інший вид позакласної роботи, який допоможе їм найбільш повно проявити,виявити свої здібності.
Позакласний часзаймає значне місце в житті учня. Тому необхідно допомогти правильноорганізувати його, щоб він був розумно використаний для відпочинку заняттяулюбленою справою.
Розвиток творчогомислення учнів, їх пізнавальної діяльності, прагнення до пошуків досліджень — одна з важливих проблем оптимізації навчання і комплексного підходу донавчально-виховної роботи, до використання у навчально-виховному процесі різнихформ, позакласних заходів, зокрема гуртків.
Гурткова робота зтрудового навчання розвиває естетичні та художні смаки учнів, поглиблює їхзнання, розвиває їх творчі здібності, виховує почуття краси.
Добре спланованагурткова робота аж ніяк не перевантажує учнів. Навпаки, вона значно полегшуєсприйняття та засвоєння матеріалу на уроках, допомагає учням працювати за покликанням.У процесі гурткової роботи вчитель має змогу глибше пізнати особистість кожногоучня, допомогти йому самовизначитись. Гурткова робота з трудового навчаннянерозривно зв’язана з навчально-виховним процесом, що здійснюється на уроках ігрунтується на знаннях і навичках, набутих учнями на заняттях. Характерноюособистістю гурткової роботи з трудового навчання є те, що вона нерегламентується обов’язковими програмами, а це надає їй гнучкості і дозволяєкраще враховувати прагнення кожної дитини.
Цінністьгурткової роботи полягає в тому, що вона, в деякій мірі, вирішує проблемуорганізації вільного часу школярів, задовольняє їх різноманітні інтереси,активізує пізнавальну діяльність школярів, тощо.
Активізуючипізнавальну діяльність школярів, вона в той же час створює умови дляпрактичного застосування одержаних ними знань.
Позакласна роботабазується на основі спільних принципів навчання і виховання школярів. Разом зтим при організації різних видів позакласної, позаурочної роботи необхідноврахувати їх специфічні принципи, зокрема:
· добровільністьу виборі учнями тих чи інших форм і конкретного змісту позакласної роботи зврахуванням їх особистих інтересів;
· масовістьпозакласної роботи;
· опора насамостійність, індивідуальність та ініціативу учнів у створенні різних гуртківі в проведенні масових позакласних заходів;
· суспільно-кориснаспрямованість і творчий характер різних видів позакласної роботи [ ].
Аналіз процесустановлення і розвитку позашкільної та позакласної роботи з дітьми свідчить пронаявність прогресивних досягнень і позитивний вплив на творчий розвитокособистості. У процесі свого розвитку позашкільна освіта і виховання набулипевного досвіду, престижу і сформувались як невід’ємна частина цілісної системиосвіти України. Концепція позашкільної освіти та виховання є першим кроком іспробою наукового осмислення розвитку позашкільної освіти та виховання іфактично відкриває простір для становлення нової галузі педагогічної науки — позашкільної педагогіки.
В умовахдемократизації суспільства, переходу до ринкових відносин
відбуваютьсязначні зміни у суспільній свідомості, а також вагомого значення набуває поглядна особистість з позиції культурно-освітні, інформаційні, дозвіллєво — розважальні послуги користуються усе більшим попитом у дітей і батьків.
Основні завданняпозакласної та позаурочної роботи: сприяти творчій спрямованості особистості,розвитку творчих рис характеру, творчій самосвідомості, розвитку творчихякостей інтелекту, постійному зростанню потенціалу творчої діяльності, формуваннюпсихічних якостей творчої особистості, вихованню у дітей чи підлітків здатностідо творчого спілкування, тощо.
Позашкільнаосвіта та виховання — процес безперервний. Він не має фіксованих термінівзавершення і послідовно переходить із однієї стадії в другу від створення умов,сприятливих для творчої діяльності, до забезпечення їх співробітництва утворчому процесі та самостійної творчості, яка і формує потребу особистості вподальшому творчому сприйнятті світу.
Головною метоюпозакласної гурткової роботи є: створення умов для творчого, інтелектуального,духовного та фізичного розвитку дітей та учнівської молоді у вільний віднавчання час, підготовка до майбутнього життя в умовах переходу до ринковоїекономіки, задоволення їх освітніх потреб.
Демократичніперетворення в суспільстві зруйнували традиційні засади шкільного виховання,зумовили переосмислення змісту виховної роботи. Сучасна школа створюєсприятливі умови для самореалізації і розвитку кожної дитини, врахуванняіндивідуальних запитів й інтересів, стимулювання внутрішньої потреби дитини уформуванні її духовного світу.
Соціальнийдосвід, досвід ставлення особистості до світу, природи, людей, до самої себенагромаджується в діяльності. Для забезпечення ефективності моральногоставлення особистості потрібно забезпечити діяльність, яка є базою длярозгортання гуманних стосунків, що спонукатиме до гуманістичних вчинків. Лише успільній діяльності виникає потреба у налагодженні морально цінних, гуманних зазмістом взаємин.
Позакласнадіяльність охоплює всю освітньо-виховну роботу в позаурочний час і спрямованавона на забезпечення потреб особистості у творчій самостійній діяльності заінтересами, стимулювання її творчого самовдосконалення та задоволення потребдітей і молоді у професійному самовизначенні відповідно до здібностей.
А позакласна чипозаурочна робота в значній мірі бере свій початок на уроці і, як правило,продовжується. Чим досконаліші методи викладання, тим активніші на уроці саміучні — їх думки, здібності, уявлення, тим реальніше потреба продовження цьогопізнавального процесу за рамками уроку і необхідність продовження пізнавальноїдіяльності в гуртках, клубах за інтересами, аматорських об’єднаннях тощо.
1.3 Рольгурткової роботи у розвитку творчих здібностей молодших школярів
Одна з основнихумов розвитку творчої особистості — взаємодія між зовнішніми і внутрішнімичинниками, між генетичною обумовленістю творчої обдарованості й умовами, якіпропонує навколишнє середовище. Якщо високий творчий потенціал має відповідніумови, то він піднімається на ще вищий рівень; у разі менших можливостей,розбудити творчість можна завдяки використанню відповідних навчально-виховнихзасобів і методів.
Проблема розвиткутворчих здібностей учнів була і залишається однією з найбільш актуальних упедагогічній теорії і практиці. Як зазначає, зокрема Савченко О.Я. „ Всіздібності людини розвиваються в процесі діяльності" [10].
Дбаючи пророзвиток творчих здібностей у школярів, залучаючи їх до творчої праці мистворюємо необхідні умови для розвитку всіх без винятку психічних якостейучнів. Творча діяльність школяра разом з тим благотворно позначається на йогофізичному і естетичному розвитку. Залучення учнів для творчої діяльності різнихформ позакласних занять розкриває перед ними горизонти людських можливостей ісприяє правильному визначенню свого місця на широкому полі власних умінь таздібностей.
Відбувається це зтієї причини, що в творчості людина реалізує в усій повноті свої знання, уміннята здібності, а отже отримавши можливості випробувати себе в різних видахдіяльності, наочно переконуються в наявному арсеналі знань, умінь та здібностейі цим самим адекватно оцінює свої можливості, що безумовно сприяє в майбутньомуправильному вибору професії.
Розвиток творчихздібності учнів, залучення їх до творчої діяльності саме у позаурочний час вдеякій мірі уберігає школярів від моральної деградації. Адже не секрет, щопідлітки, які позбавленні можливості самовираження, більш схильні доправопорушень.
У наш складнийчас саме життя диктує нові форми гурткової роботи: це насамперед створенняігрових ситуацій. Саме у грі, яка завжди вимагає творчості і невимушеності,захоплює дитину і дає простір для розвитку фантазії, дитина реалізує своїприродні можливості.
З великою увагоюдо розвитку творчих здібностей дітей відносився великий педагогВ.Сухомлинський. В кожній дитині він бачив творця, творця з його ще нерозкритими здібностями і можливостями [22].
Творчість дітей — це глибоко своєрідна сфера їхнього духовного життя, самовираження,самоутвердження, в якому яскраво розкривається індивідуальна самобутністькожної дитини. Цю самобутність неможливо охопити якими небудь правилами єдинимиобов’язками.
Розглядаючипитання про здібності, оперуємо такими філософськими категоріями, як„можливість" і „дійсність".
Здібність — цеможливість, а досягнутий рівень майстерності в цій або іншій справі — цедійсність. Тільки у процесі навчання техніки вишивання чи навчання рисунку таживопису можна з’ясувати чи є в того, хто навчається здібності. Здібності — цеіндивідуально-психологічні особливості конкретної людини, завдяки яким успішновиконується та чи інша продуктивна творча діяльність.
Глибоке івсебічне пізнання законів творчості слід починати з вивчення розумногорозвитку, причин і можливостей встановлення художніх здібностей дитини.
Надзвичайноважливо, що дитина, в якої виявлено художній хист мала можливість йогорозвивати, мала умови для формування художніх здібностей. Адже саме соціальніумови на основі природних даних формують художній талант.
Позакласна тапозаурочна робота, як система навчально-виховного процесу, що продовжуєвиховання учнів інтересу до різноманітних професій, історії народної творчості,видів діяльності. У процесі роботи учні знайомляться з кращими традиціяминародного мистецтва — вишивкою, ткацтвом, плетінням.
А звідси можнасказати, що творчість — це діяльність людини в результаті якої створюються новіматеріали і духовні цінності. Головною діючою особою у гуртковій роботі єдитина, як індивідуальність, як потенційний творець власних цінностей.
Гурткова робота упочаткових класів пов’язана здебільшого з навчально-виховним процесом, щоздійснюється на уроках і грунтуються на знаннях і навичках, набутих під часнавчальних занять, оскільки гурткова робота не обмежується вимогами програми,не є конкретизована у змісті, то це сприяє урізноманітненню видів роботи підчас роботи гуртка, заглиблює у різні види мистецтва, поєднання різних техніквиконання того чи іншого виду роботи.
Творча діяльністьшколярів у гуртковій роботі сприяє формуванню у них певного відношення донавколишньої дійсності. Адже, відомо, що у людини яка не займається творчоюдіяльністю, виробляється прихильність до загально — прийнятих поглядів і думок.
Ефективністьформування і розвитку творчих здібностей у гуртковій роботі у більшості залежитьвід вміння керівника організувати творчу діяльність школярів, якщо завдання длядітей будуть доступними, то їм буде працювати легко і цікаво. Складність їхповинна бути узгоджено з кожним „кроком" творчого розвитку школяра.
Особливе значеннядля розвитку творчих здібностей дітей має відвідування художніх музеїв,майстерень художників, виставок дитячої творчості, перегляд кінофільмів провидатних майстрів.
Отже, у вихованніпочуттів і творчого розвитку особистості гурток відіграє незамінну роль.Гурткова робота здатна перенести маленьку людину у світ творчості, в якійсьмірі прилучити до скарбів художньої культури. Вона може принести дитині першутворчу радість, а радість творчості — одна з найбільших радостей на землі,перемоги над собою, утвердження маленької особи у світі розмаїття фарб, звуків,етичних почуттів.
Розділ 2. Методикапроведення гурткової роботи з трудового навчання у початкових класах
2.1 Гуртковаробота — організація та планування
Праця та людинаневіддільні одне від одного. У період перебудови загальноосвітньої школи нетільки розгорнулися пошуки нових методів і прийомів навчання й вихованняшколярів, а й переглядаються вимоги щодо традиційних.
По-новому слідпідійти і до гурткової роботи у початковій школі. Адже не секрет, що педагогічнагромадськість відвернулась від цих питань. Більшість вчителів прагнули «тихогожиття», вважавши таку роботу зайвою, непотрібною у молодших класах.Доцільні на їх думку масові заходи, прогулянки, усякі урочистості.
За правильноїпостановки гурткової роботи значно зростає пізнавальна пошукова і творчаактивність учнів, вищим стає рівень їхнього психолого-педагогічного розвитку тавихованості.
Щоб гуртковаробота мала суспільно-корисне спрямування, щоб учням було цікаво працюватипотрібно заздалегідь врахувати їх потреби, можливості тощо. З цією метою вартопровести серед учнів анкетування. Питання анкети можуть звучати таким чином:
1) Якщо у тебе євільна хвилинка ти любиш:
· вишивати;
· в’язатиспицями;
· в’язатигачком;
· конструюватиі моделювати;
· виготовлятисувеніри з різних матеріалів (картон, природні матеріали, текстильніматеріали);
· шити;
2) Тобі найбільшподобається працювати з:
· тканиною,нитками, хутром;
· паперомта картоном;
· здерев’яними та залізними предметами;
· з різнимиприродними матеріалами;
· зпластиліном, глиною;
3)Що ти хотів бизробити із вибраного матеріалу?
· пошитиодяг для ляльки;
· згачкуватиприкрасу для свого одягу;
· згачкуватиобємну іграшку;
· виготовитиаплікацію, панно;
· і свійваріант.
4)Скільки часу типриділив би улюбленій справі?
· попівгодини кожен день;
· по годинічерез день;
· декількагодин, 2 -3 рази на тиждень.
Анкета, яка буланами проведена дала нам змогу визначити, що найбільше цікавить дітей, який видроботи їм подобається. А це, в свою чергу дає можливість добре сплануватироботу, вибрати відповідно тематику, матеріал, тощо.
Плануючи роботугуртка на рік вчитель враховує шкільні умови і можливості, в деякій мірінаціональні традиції в розробці і оформленні виробів, від наявного матеріалу.
План гурткаповинен включати теоретичну і практичну роботу. На першому занятті вчительповинен ознайомити з ним учнів. Це дасть змогу учням вибрати те, що їхнайбільше приваблює. План, складений при активній участі гуртківців, буденайбільш реальним, так він стане справою кожного з них. При обговоренні проектуплану з членами гуртка враховуються їх пропозиції і побажання. Це даєможливість гуртківцям самим організувати життя гуртка, відчувативідповідальність за нього.
На основі річногоплану роботи гуртка керівник розробляє план окремих занять. У процесіпідготовки до кожного заняття, він продумує зміст роботи гуртківців, вибираєнеобхідні інструменти, матеріали, а в окремих літературу. Інколи в процесіроботи виникає необхідність змінити зміст того чи іншого заняття скоротити чизбільшити об’єм матеріалу з будь-якої теми, чи навіть увести нову тему, до якоїу членів гуртка виник підвищений інтерес. При активній і цілеспрямованій роботітакі зміни в плані цілком можливі і доступні. Необхідно лиш фіксувати ці зміни,періодично аналізуючи і оцінюючи хід виконання планом навчально-виховноїроботи, відповідно з внесеними змінами з попередньою роботою.
В плані повинніпередбачатися бесіди, розповіді, перелік основних практичних занять, заключнізаняття по темі, а також екскурсії на виставку декоративно-прикладногомистецтва, на виробництво, в художні учбові заклади.
Заняття гурткапроводиться у просторому світлому приміщенні, що відповідаєсанітарно-гігієнічним нормам. Красиво оформлене навчальне приміщення, чистота іпорядок у ньому, правильно організоване робоче місце має велике виховнезначення. Усе це дисциплінує дитину, сприяє підвищенню культури їх праці ітворчої активності. Навчальне обладнання кабінету включає комплект меблів,інструменти і пристосування, що необхідні для організації заняття, зберігання іпоказ наочних посібників.
Гурткові заняттямають багато спільного з уроками в школі. Є чимало відмінних особливостей, якізумовлені різною кінцевою метою і змістом. Неоднорідним складом, добровільністювибору ними видів занять, варіантністю змісту діяльності, відсутністюстимулюючого поточного і періодичного контролю. Починаючи з першого заняття,вчитель ставить перед собою мету виявляти індивідуальні особливості гуртківців,їх інтереси і нахили. Мотиви, що привели їх у гурток і спонукають їх займатисяв ньому постійно. Для стимулюванні учнів позитивного відношення до занять вгуртку, керівником застосовуються різні методи і прийоми. Зокрема, цікавірозповіді, практичні застосування своїх іграшок.
На заняттяхзавжди є можливість виділити дітей, які працюють і акуратно, бережливовідносяться до інструментів, економно витрачають матеріал, вміють оригінальнооформити виріб.
Пояснення новогоматеріалу гуртківцям під час занять відбувається різноманітними способами.Швидше всього інформація подається в ході вступної бесіди з мобілізацією ісистематизацією попередньо набутих знань, демонструючи наочні посібники моделі,пояснюючи і показуючи прийоми і способи виконання практичних дій чизастосування інструментів.
На кожному заняттівчитель вибирає методи навчання, методичні прийоми з урахуванням знань іпрактичних навичок, які отримали учні на попередніх заняттях гуртка. Азвідси-методика роботи гуртка на початку навчального року відрізняється відтієї, яку застосовують в кінці року. Постійно розвивається інтерес учнів дозанять і вчитель намагається вибрати таку форму їх проведення при якійнадається учням можливість самостійно, творчо підходити до створення вибору зазразком чи у створенні своїх зразків. Вони залучають до пошуку нових форм,проявляють фантазію в оформленні сувенірів.
Надаючи дітямякомога більше самостійності, вчитель спрямовує їх на творчу діяльність, а цесприяє розвитку в них творчих здібностей, художній смак інтересів, формуєвміння та навики учнів у трудовій діяльності.
Особливий інтересу гуртківців викликають екскурсії в музеї чи на виставкидекоративно-прикладного мистецтва. Відвідуючи виставки декоративно-прикладногомистецтва, учні мають можливість ознайомитися з роботами майстрів, що виконаніна основі кращих художніх традицій народного мистецтва.
Поясненнятеоретичного матеріалу і практичних завдань супроводжується демонстрацієюрізного роду наочним матеріалом. Демонстрація послідовності виконання вчителемконкретного завдання дає найбільш повне уявлення про процес роботи над виробом,про його зовнішній вигляд, форму, оформлення.
Невід’ємноючастиною цієї роботи є наявність технологічних карток щодо конкретного виробу.Вчитель заготовляє їх до кожного виробу згідно плану гуртка.
Виходячи зрезультатів проведених анкетувань та бесід з учнями, нами розроблено планроботи гуртка.Плануванняроботи гуртка «Чарівний клубок»
№
п/п Тема заняття Мета заняття Обладнання та методи забезпечення Кількість годин 1. Вступне заняття Провести запис учнів. Ознайомити їх ї планом на рік. Продемонструвати зразки робіт. Провести інструктаж, щодо правил поведінки учнів під час занять. Інструменти, матеріали та пристрої необхідні для роботи. Стенд з роботами гуртківців. 4 2. Історія виникнення гачкування Ознайомлення учнів з історією гачкування, пряжею, різними видами гачків. Формувати риси характеру, як старанність, акуратність, любов до в’язання. Колекція гачків, ниток, зразки основних елементів 4 3. Косичка. Стовпчик без накиду Ознайомлення учнів з технікою виконання «косички», «стовпчика без накиду», правильними положенням рук під час в’язання гачком. Плакати з положеннями рук під час в’язання гачком, зразки елементів «косичка без накиду». Синтетичні, бавовняні, вовняні нитки, гачок. 4 4. Півстовпчик з накидом Ознайомити учнів з технікою виконання «півстовпчика з накидом». Зразки елементу «півстовпчика з накидом», нитки, гачок Зразки готових виробів. 4 5. Стовпчик з одним накидом Ознайомлення учнів з технікою виконання «стовпчика з одним накидом». Зразки елементу «стовпчик з одним накидом», нитки, гачок. Зразки готових виробів. 4 6. Лицьові та зворотні стовпчики Ознайомлення учнів з технікою виконання «лицьові та зворотні стовпчики». Зразки готових виробів. Зразки елементу «лицьові та зворотні стовпчики», нитки, гачок . 4 7. Стовпчик з двома накидами Ознайомлення учнів з технікою виконання «стовпчика з двома накидами». Формування навиків культури праці. Зразки готових виробів. Зразки елементу стовпчика з двома накидами", нитки, гачок . 4 8. Стовпчик з трьома накидами Ознайомлення учнів з технікою виконання «стовпчика з трьома накидами». Зразки готових виробів. Зразки елементу стовпчика з трьома накидами", нитки, гачок . 4 9. Схрещений стовпчик Ознайомлення учнів з технікою виконання «схрещеного стовпчика». Зразки елементу «схрещеного стовпчика», нитки, гачок. Зразки готових виробів. 4 10. Піко Ознайомлення учнів з технікою виконання «піко». Зразки елементу «піко», нитки, гачок. Зразки готових виробів. 4 11. Дужки з повітряних петель Ознайомлення учнів з технікою виконання «Дужки з повітряних петель». Вдосконалення майстерності гуртківців у виконанні елементів. Зразки елементу «дужки з повітряних петель», нитки, гачок . 4 12. Пишний стовпчик Ознайомлення учнів з технікою виконання «пишного стовпчика». Формування навиків культури праці. Зразки елементу «пишного стовпчика», нитки, гачок. Зразки готових виробів. 4 13. Довгі петлі Ознайомлення учнів з технікою виконання «довгої петлі». Вдосконалення майстерності гуртківців у виконанні елементів. Зразки елементу «довгої петлі», нитки, гачок. Зразки готових виробів. 4 14. Збільшення і зменшення стовпчиків Ознайомлення учнів з технікою виконання «збільшення і зменшення стовпчиків». Зразки елементу «збільшення і зменшення стовпчиків», нитки, гачок. Зразки готових виробів. 4 15. Аплікація з простого ланцюжка. Навчити дітей складати ескіз малюнка для виконання аплікації. Прищеплювати естетичні смаки у підборі ниток. Вчити практично застосовувати виріб Розглянути вироби відомих митців в галузі гачкування. Проаналізувати і узагальнити елементи роботи конкретного виробу. Гачок, нитки, тканина, малюнки. Придумати назви готових виробів. 10 16. В’язання квіток, листочків Вчити дітей добирати товщину пряжі, її колір. Вчити гачкувати квітку, листочок. Прищеплювати любов до природи. Різні форми листків, квіток. Аналіз форм листків та пелюсток. Правильний підбір кольорів. 8 17. В’язання вази з квітами (аплікація) Навчити дітей складати різні узори з квіток. Вдосконалення майстерності гуртківців у виконанні аплікацій. Готовий виріб зразок. Тканина для тла, гачок, нитки. Попереднє складання ескізу для аплікації. 10 18. Обвязування серветок Вчити дітей створювати красу щоденного побуту. Прищеплювати бажання зробити щоденне життя гарним. Зразки різних серветок. Альбом «Художні промисли України». Розділ «Серветка на твоєму столі». 10 19. В’язання нескладної серветки Вчити дітей в’язати нескладні серветки. Розвивати у них творчу уяву, фантазію. Зразки різноманітних серветок, гачок, нитки. 10 20. В’язання закладок Вдосконалення майстерності гуртківців у виконанні простих узорів, виховувати дбайливе ставлення до книги, як джерела знань. Зразки закладок, нитки, гачок. Касета – запис казки про книгу. Зустріч з бібліотекарем. 8 21. В’язання іграшок: левеня, кошеня Розвивати в дітей емоційно-естетичні почуття: любов, лагідність. Вправляти гуртківців у створення своєї іграшки. Готові вироби для зразків. Придумати назву своєю творінню. 16 22. Підсумкове заняття Провести підсумки роботи гуртка за рік. Зробити виставку кращих робіт гуртківців. 2
2.2 Формування в школярів вмінь інавичок у процесі гурткової роботи
В’язання — виднародного декоративного мистецтва. Виготовлення в’язаного полотна, окремихвиробів вигинанням безперервної цілісної нитки у петлях, що по різномупереплітаються між собою, мистецтво, що прийшло до нас з сивої давнини.
Хто і колипридумав першу петлю ніхто не знає, але вже давно відомо, що народилась ця чудо- петелька задовго до нашої ери.
Історіярозповідає, що люди володіли технікою в’язання в давні часи. В Єгипті в однійіз гробниць археологи знайшли в’язані дитячі мештики. Як встановили вченізнахідка відноситься до 3 тис. н.е.
Найкращимимайстрами по в’язанні вважалися араби. Складні багатокольорові узори вонипридумували вже 2 тис. років тому. А вже на початку нашої ери техніка в’язанняі принципи складання узорів знаходились на високому рівні. Вважалось, що вЄвропу в’язання дійшло через єгипетських поселень. Як місіонери вони бували вІспанії, Франції, Італії, Англії, часто брали із собою в’язані вироби, якіприваблювали увагу.
В Шотландіїз’являється традиційний головний убір — в’язаний берет. Поступово в’язаннястало відомо в усій Європі.
Цікаво, щов’язання спочатку було виключно чоловічим ремеслом і чоловіки боролись ізжіночою конкуренцією.
В 1589 році уручному в’язанні пройшли зміни: англійський священик Вільям Лі винайшов ручнийв’язальний верстат з гачковими голками, який збільшив швидкість в’язання в 10разів.
Мистецтвов’язання гачком на початку ХІХ століття було витонченим і ювелірним. Длянавчання молоді в окремих містах, зокрема у Львові, у 20роках були створенішколи-майстерні. Талановиті майстрині створювали вишукані в художньомувідношенні серветки, головні убори, скатертини.
Творчопереосмислюючи традиційні принципи декоративного вирішення виробів майстринірозробляли сучасні зразки оригінальних виробів, оздоблювали їх різноманітнимикитицями, крученими або плетеними шнурами та інше.
Інструменти таматеріали
Приступаючи дов’язання перш за все необхідно підібрати гачок та нитки.
В’язальні гачкибувають металеві, пластмасові, дерев’яні, гачки із кістки, короткі та довгі,різної товщини — від 0,8мм до 6 мм. Для роботи їх підбирають за товщиною дониток. Гачки розрізняють за номером. Номер гачка — це його діаметр в міліметрах.Наприклад, діаметр гачка № 2 дорівнює 2 мм. Чим грубіша нитка має бути в роботітим більший беруть номер гачка. Кращими вважають стальні гачки, тому, що вонине гнуться в процесі роботи і нитка по них ковзає дуже легко. Для товстої пряжіможна використовувати дерев’яні і кісткові гачки.
Довжина гачка від12 до 15 см. Гачки мають бути відполіровані в заглибинах по боках головки. Навідстані 2-3 см від головки на стержні гачка є плоска частина, що під часроботи його зручно тримати в руці. Головка гачка має бути добре заточена, алетак, щоб колола вказівний палець лівої руки.
Пряжа
Для в’язаннягачком придатна пряжа будь-якої якості, головне, щоб вона відповідалапризначенню майбутнього виробу. Шерстяну пряжу перед використанням требавипрати, висушити і перемотати в клубок. Прати пряжу слід в пральному порошкуабо в рідині для шерстяних виробів. Температура води для прання і полосканнямає бути однакова (40-45 С). Випрану пряжу прополіскують до чистої води,причому в останню воду додають оцет з розрахунку 1-2 столові ложки на 3 літриводи. Пряжу віджимають кілька разів, обтрушують і вішають на пластмасовіплечика для одягу (викручувати не можна). Сушити потрібно далеко від вогню і нена сонці.
Для в’язаннягачком придатна пряжа всіх видів, що є в продажі. Придатна також пряжа, що булав ужитку, яку попередньо підготовляють: виріб перуть, сушать і змотують вклубки. Перемотуючи, одночасно сортують довгі нитки в один клубок ( незв’язуючи їх вузликом), короткі у другий і зовсім короткі утретій. Залишки складають у поліетиленовий мішечок.
Щоб в’язатигачком без вузликів роблять так: залишають кінець робочої нитки (2-3 см)вводять гачок в елемент нижнього ряду, витягують петлю з приєднаної нитки ізалишають кінчик в 2 або 3 см. Продовжують роботу приєднаною ниткою, проклавшиобидва кінці вздовж нижнього ряду (по ходу в’язання). Пров’язуючи стовпчикряду, що пров’язується, ці кінчики ниток зв’язують і це абсолютно непомітно вроботі, а вузликів не має. Таким способом можна приєднувати нитки іншогокольору.
Перед початкомроботи, рекомендується пров’язати зразок 10х10см. Якщо елементи в’язки виходятьдірчастими, то не розпускаючи зв’язаного, потрібно в’язати гачком іншого номераі продовжувати експериментувати доти, поки в’язка не матиме гарного вигляду.
Вдало підібранапряжа і відповідний гачок — запорука правильного вибору.
Але при цьому непотрібно забувати про себе. Під час в’язання, щоб не втомлюватися, потрібносидіти, торкаючись спиною до спинки крісла. Лікті опускають злегка, притискаютьдо тулуба. На коліна кладуть білу серветку, або одягають білий фартух, такменше втомлюються очі і не брудниться одяг. Клубок ниток знаходиться злівавнизу в мішечку з невеличким отвором. Гачок з в’язання слід тримати на відстані30-40 см від очей. Лампу в вечірній час розміщують зліва.
Положення рукі пальців при роботі гачком
Найпоширеніших інайзручніший спосіб в’язання гачком полягає ось у чому. Великим і вказівнимпальцями правої руки тримають гачок в його плоскій частині так, щоб головкабула звернута в бік в’язальниці і опиралась на подушечку середнього пальця.Робоча нитка (від клубка) повинна розташуватися так: поверх першого суглобавказівного пальця лівої руки, під середній палець, поверх підмізинного пальця іпід мізинець. Під час роботи треба стежити за тим, щоб середній палець правоїруки знаходився як найближче до вказівного пальця лівої руки. Рухи гачкаобмеженні певною відстанню кисті рук, рухаються одночасно до середини ( під часвведення гачка у петлі нижнього ряду), на зустріч одна до одної і розходяться упротилежні під час витягування нитки з елементів нижнього ряду. Відвідпрацьовані в такий спосіб ритмічні і плавні рухи в’язальниці даютьрівномірний натяг нитки, стовпчик виходить щільним і рівним, а в’язання гарним(мал.1-7).
Умовніпозначення:
● — повітряна петля, петля повороту;
— глуха петля,напівстовчик;
+ — стовпчик без накиду;
І — стовпчик з однимнакидом;
І — стовпчик з двома накидами;
О — піко,цифра означає кількість петель;
О — обкручений стовпчик;
— послідовністьта хід виконання роботи.
Види вузлів ітехніка виконання.
Ланцюжок — основа.
Ланцюжокскладається з повітряних питель. Першу петлю робимо так: нитку, що йде відклубка (робочу), кладемо на вказівний палець лівої руки, при цьому кінець ниткизавжди 4-5 см має звисати в бік великого пальця. Притримуючи нитку великим ісереднім пальцями вводимо головку гачка під робочу нитку, що лежить навказівному пальці і повертаємо гачок на кут 360° проти ходу годинниковоїстрілки.
Не затягуючиутвореної петлі, накидаємо робочу нитку на головку гачка й протягуємо її в цюпетлю. Утворилася перша петля, що називається повітряною. Усі наступні петлів’яжемо так само, результаті чого, утворюється ланцюжок з повітряних петель — основа для майбутнього візерунку (мал.7).
Напівстовчик.
Деталі виробівможна в’язати, застосовуючи глуху петлю (напівстовпчик).
Для цьогоспочатку вводимо гачок у петлю попереднього ряду ланцюжка- основи з повітрянихпетель, робимо накид, протягуємо нитку крізь петлю ланцюжка і ведучу петлю нагачку. І так із кожної петлі до кінця ряду (мал.9).
Перед початкомнового ряду в’яжуть петлі підйому (повороту), які ще називають коловими. Однучи кілька повітряних петель, зв’язаних перед початком нового ряду називаютьпетлями підйому. Їх кількість залежить від висоти ряду. Наприклад, перед плетіннямряду зі стовпчиків без накиду достатньо однієї повітряної петлі, а зістовпчиків з двома накидами- двох. Петлі підйому процес в’язати в кінці ряду іповернувши в’язання до себе, розпочати новий ряд.
Стовпчикбез накиду.
Для зразкав’яжемо ланцюжок із 16 петель. Після ланцюжка в’яжемо перший стовпчик. Дляцього вводимо гачок в 3 петлю від тієї петлі, що знаходиться на гачку (мал.8 а,б, в, г). Потім підхоплюємо гачком нитку і протягуємо її крізь цю петлюланцюжка. На гачку опинилося дві петлі. Ще раз підхоплюємо гачком нитку йпротягуємо її крізь ці дві петлі. Утворюється перший стовпчик без накиду. Вкінці кожного ряду в’яжемо повітряну петлю, щоб інший край в’язання був рівнийі зберігалася висота наступного ряду. Всі наступні ряди в’яжемо, як другий ряд.Кількість стовпчиків у кожному ряді має бути однаковою.
Накид.
Накид роблять прив’язанні майже всіх елементів в’язки. Він утворює додаткову петлю. Найчастішенакид використовується під час в’язання стовпчиків. Накиди бувають одинарними,подвійними, потрійними. Чим більше накидів, тим вищий стовпчик. Накидутворюється, якщо рухати робочу нитку до себе( мал.10).
Стовпчик знакидом.
Стовпчик знакидом в один прийом пров’язуємо так: робимо накид на гачок, вводимо його утретю петлю ланцюжка й витягуємо петлю. На гачку утворилося три петлі. Зновувводимо гачок у третю петлю ланцюжка, витягуємо нову петлю і пров’язуємо всіпетлі в один прийом(мал.11).
Стовпчик з однимнакидом у два прийоми. Робимо накид на гачок і вводимо його в четверту петлюланцюжка, рахуючи від гачка. Захоплюємо нитку на гачок і протягуємо її крізьпетлю ланцюжка, потім накидаємо нитку на гачок і протягуємо її крізь останнідві петлі, які знаходяться на гачку (мал..12а, б).
Стовпчик з однимнакидом у три прийоми. Пров’язуємо спочатку витягнуту петлю, потім петлю внакид, потім дві петлі, які залишились на гачку (мал.13а, б, в).
Стовпчик здвома або трьома накидами.
Цей стовпчиквив’язується так само, як і стовпчик з одним накидом. Відмінність у тому, щоспочатку робимо два або три накиди на гачок, а потім вводимо його в серединупетлі ланцюжка й вив’язуємо всі петлі в три прийоми по дві петлі при подвійномунакиді та в чотири при потрійному накиді (мал. 17).
Піко.
Це ланцюжокутворений з трьох-пяти повітряних петель, який закріплюємо за одну петлю абопід петлі дужки стовпчиком без накиду. Можна використати й глуху петлю (мал. 15).
Обкрученийстовпчик.
Вив’язуємоланцюжок, робимо накид на гачок ( можна два) вводимо гачок у четверту петлю ( рахуючи петлю на гачку ),захоплюємо нитку і витягуємо її до рівня петлі, яка лежить на гачку. Утворилосячотири петлі. Потім захоплюємо нитку й протягуємо її крізь дві перші петлі нагачку, робимо накид, знову захоплюємо нитку і протягуємо її через дві петлі. Нагачку лишилося ще дві петлі, а в нас утворився стовпчик з двома накидами. Потімзахопивши нитку під утвореним стовпчиком, витягуємо її на потрібну висоту,робимо накид і знову захоплюємо нитку під стовпчик, витягуємо до рівня іншихпетель. На гачку шість петель, підхоплюємо нитку і протягуємо її крізь усіотримані петлі ( мал. 16 а, б, в ).
Довгіпетлі.
В’яжемо ланцюжок.Робимо одну петлю підйому і накидаємо нитку на олівець. Великим пальцем правоїруки притримуємо кінець робочої нитки справа, де в’яжемо петлі, підхоплюємонитку на гачок і протягуємо її крізь петлю. Усі наступні петлі до кінця рядув’яжемо так само. Роботу повертаємо, робимо одну петлю повороту (підйому) іпочинаємо закріплювати петлі попереднього ряду, не знімаючи їх з олівця. Укожну петлю нижнього ряду пров’язуємо стовпчик без накиду. Малюнок повторюєтьсячерез ряд. Один ряд – довгі петлі, наступний – закріплення цих петель ( мал.18а, б ).
Дужки зповітряних петель.
Дужки утворюютьпри в’язанні кількох повітряних петель, які є з’єднувальним елементом врізноманітних узорах. Дужками можна прикрасити будь-який виріб. Закріплюватиостанню дужку слід глухою петлею (мал. 15).
Пишнийстовпчик.
Вив’язуємоланцюжок. Кількість петель повороту залежить від висоти стовпчика, а висотастовпчика визначається висотою петель підйому. Робимо накид, виводимо гачок учетверту петлю нижнього рядку й витягуємо нову петлю на ту саму висоту. Такповторюємо кілька разів. Пишність стовпчика залежить від кількості накидів івитягнутих петель. Потім петлі пров’язуємо всі разом. Щоб закріпити пишний стовпчик,пров’язуємо повітряну петлю ( мал.28).
Збільшенняі зменшення стовпчиків.
Щоб збільшитикількість петель з краю в’язаного виробу, в кінці ряду вив’язуємо стількипетель ланцюжка, на скільки треба збільшити ряд. Наступний ряд в’яжемо основноюв’язкою ( див. мал. 19-20).
Щоб добавитипетлі в середині ряду, слід позначити ниткою іншого кольору петлю в якій будезроблено додавання. Після цього в неї вв’язуємо дві-три петлі ( за описом).
Якщо требазменшити кількість петель у ряді, досить в кінці його не пров’язувати 1-2 абобільше петель ( мал.21).
Щоб зменшитикількість петель у ряді, посередині ряду можна просто пропустити одну петлюнижнього ряду.
Щоб у наслідокзменшення кількості петель нез’явилася дірка можна в’язати так: вводимо гачок упетлю попереднього ряду, накидаємо на нього нижню і протягуємо її крізь петлю,накидаємо нижню знову на гачок і протягуємо її крізь три петлі, що на гачку.*...*- зірочки свідчать про те, що малюнок обмежений ними, повторюється докінця ряду.
Стрілки на схемахузорів вказують напрям в’язки.
Навчивши дітейтехніки виконання різних в’язок, починаємо в’язати найпростіші вироби, якіскладаються з ланцюжка, кружечків, квадратиків. Це можуть бути квіточки,листочки...
Конспектизанять.
Тема. Інструменти та матеріали.
Мета: ознайомити дітей зінструментами та матеріалами для гачкуваня, розвивати у дітей вміння поєднуватикольори і виховувати любов до мистецтва.
Обладнання: набір гачків, ниток длягачкування.
Хід заняття.
І. Вступнабесіда.
— Діти чиподобаються вам яскраві і гарні іграшки?
— Хто з вас хотівби сам виготовити іграшку, або закладку до книжки, а може хтось з вас хотів бисвоїми руками згачкувати красивого комірчика, чи оздобити носову хусточку?
— А як видумаєте, чи можна зробити виріб не докладаючи зусиль?
— А чи можназробити виріб без інструментів чи матеріалів?
Звичайно, що ні.Отож на сьогоднішньому занятті гуртка ми почнемо пізнавати світ краси з самогопочатку. А початок цей власне у вмінні правильно підібрати інструменти іматеріали.
- А які жінструменти потрібні нам?
- Як же ж правильнопідібрати гачки?
Але добрати гачки, целише половина справи, а другою важливою складовою є підібрати нитки. Це означає, що маємонавчитись підбирати товщину нитки, а також колір. Отже, тема сьогоднішньогозаняття є :
ІІ. Оголошеннятеми заняття.
- Діти,сьогодні на занятті ви дізнаєтеся, які інструменти та матеріали необхідні длягачкування.
ІІІ. Розповідькерівника.
Приступаючи дов’язання, перш за все добирають гачок та нитки.
Гачки дляв’язання бувають металічні, дерев’яні, пластмасові та кісткові. Розрізняютьгачки короткі (12-15 см.) і довгі (35-45 см.), товсті і тонкі (№ 1-6). (Показнабору гачків).
Більш зручнігачки з пластмасовою або дерев’яною ручкою, а також ті, в яких є приплюснутачастина. Основна частина гачка — головка, але її товщину визначає номер гачка.Якщо товщина головки 3мм, то це гачок № 3. У в’язальниці для роботи з ниткамирізної товщини повинен бути набір гачків від №1 до №6.
Підбираючи гачок,потрібно особливу увагу звернути на головку. Надто гостра головка пошкоджуєвказівний палець лівої руки, а тупа розтягує петлі і ускладнює в’язання. Гачкизавжди зберігають в коробці, так як подряпини, викривлення роблять їхнепридатними для роботи.
Гачок повиненбути в 1,5-2 рази тонший за самі нитки, щоб добре захоплювати нитку, нерозділяти її.
Вироби зшерстяної пряжі в’яжуть товстими гачками (№2-6).
Тонкимиметалічними гачками (№ 0,5-1,5) в’яжуть ажурні вироби (мережива, серветки).
Для в’язаннявикористовують нитки: шерстяні, напівшерстяні, синтетичні, гарус, краше, лляні,катушечні № 10-20. сеттону, ірис та інші. (Показ набору ниток для гачкування).
При доборі нитокдля в’язання необхідно враховувати поєднання кольорів. Кожен колір має багатовідтінків від світлого до темного, наприклад: від світло-сірого до чорного, відсвітло-голубого до темно-синього, від жовтого до червоного. Кольори підібрані втакій послідовності добре поєднуються.
ІІІ. Розвитоквмінь дітей поєднувати кольори.
-А зараз ми звами будемо вчитися поєднувати кольори.
ІV. Підсумок заняття.
— Що сьогодні видізналися нового на занятті.
— Які буваютьнитки?
— Які гачки?
— Чи сподобалосявам заняття?
Тема. Виготовлення аплікації з простого ланцюжка.
Мета: навчити дітей складати ескізмалюнка для виконання аплікації і ознайомити із технікою виконання;прищеплювати естетичні смаку в підборі ниток. Вчити практично застосовувативиріб.
Обладнання: зразки малюнків, готовівироби, нитки різного кольору, папір, кольорові олівці, гачок.
Хід заняття.
І.Вступнабесіда.
Діти! Кожного дняви відчиняєте двері своєї домівки. По один бік — ваш домашній світ, родина,дитинство, по іншій – світ зовнішній. Цей світ величезний, і ім’я його — Природа.
Спілкування з неюдає нам радість. Мабуть, тому, що природа це невичерпне джерело краси, яка неможе залишити байдужою навіть найчерствішу людину. А що ж таке краса? Хмаринкивлітку, які віддзеркалюються в блакитному озері? Чи красуня білочка, що швидкоі вправно перестрибує з гілки на гілку? Чи жовте опале листя, вмерзле в першікрижинки? Чи може золота рибка, яка,мов пава, проходжає своїми морськими просторами?
Для більшостілюдей є один ні з чим не зрівняний учитель краси — природа. Це лише вонавідважна і пустотлива робить сміливі спроби розмалювати увесь світ урізнобарв’я кольорів, яке милує око, захоплює душу, надихає на добрі справи чивчинки.
Сьогоднішнєзаняття я не випадково розпочала з розповіді про природу, про її красу. Бовласне вона є нашим учителем у створенні краси.
Невичерпною єфантазія художника в мистецтві. А мистецтво здатне творити чудеса з найпростішихздавалося б матеріалів. В основі нашого мистецтва на занятті лежить робота зниткою і гачком. І власне із найпростішого згачкованого ланцюжка можна створитикартинку.
Тому ми сьогодніспробуємо бути маленькими художниками.
ІІ. Практичнаробота.
Перш ніжприступити до виконання аплікації ми повинні підібрати фон, нитки, скластиескіз малюнку.
Пропоную дітямсвої малюнки, вони можуть доповнити їх, або намалювати свої (мал.22, 22а, 23,23а, 24, 24а).
Технологічнакартка.
· Складанняескізу малюнка для аплікації;
· Перенесеннямалюнка на тканину;
· Гачкуваннядеталей із простого ланцюжка;
· Приклеюванняабо пришивання деталей по контуру малюнка.
ІІІ. Підсумокзаняття.
ІV. Демонстрація кращих робіт.
Тема. В’язання закладки до книжки.
Мета: ознайомити учнів з технікоювиготовлення закладки, розвивати спостережливість увагу, творче мислення,навики роботи з гачком. Виховувати бережливе ставлення до книги.
Обладнання: гачок, нитки різногокольору, готові вироби, музичний супровід.
Хід заняття.
І. Вступнабесіда.(Про бережливе ставлення до книги).
Все шкільнеприладдя повинне мати постійне місце: сумку завжди вішати на гачок, ручка ззаглибленні, книжка зліва зверху. Верхній одяг залишається на вішалці. Вдомакожен повинен мати обладнане місце, щоб не було, як у Гриші Скворцова із вірша:
У СкворцоваГриші
Книгинайбрудніші
Порвані,горбаті.
Ну, не має вних лиця,
Без початку,без кінця.
Запиталакнижка в книжки,
Як позбутисянам Гришки?
Палітурка, якганчірка,
Ті книжкиридають гірко...
— Чи добреповодиться Гришко з книжками?
— Чи можна вставляти вкнигу ручку, олівець або лінійку?
— Чому? — А щоможна закласти в книжку?
На сьогоднішньомузанятті ми будемо вчитися в’язати закладку до книги.
ІІ. Практичнаробота.
Складається зповітряних петель і стовпчиків з одним накидом. В’яжемо за схемою ( мал.25 а).Для зразка пров’язуємо ланцюжок з 22 повітряних петель.
Технологічнакартка виготовлення закладки.
Перший ряд: 2петлі підйому, стовпчик накиду у кожну петлю ланцюжка. Так до кінця ряду.
Другий ряд: 2петлі підйому, 3 стовпчики з накидом у петлі стовпчиків нижнього ряду, 2повітряні петлі, 1 стовпчик з накидом ( пропускаємо 2 стовпчики нижнього ряду)в петлю нижнього ряду, так в’яжемо 4 рази потім 2 повітряні петлі, 4 стовпчикиз накидом у петлі стовпчики нижнього ряду.
Третій ряд: 2повітряні петлі, 3 стовпчики з накидом у петлі нижніх стовпчиків, 2 повітряніпетлі, 1 стовпчик з накидом у стовпчик нижнього ряду, 2 повітряні петлі, 4стовпчики з накидом у стовпчик нижнього ряду і повітряні петлі нижнього ряду,2 повітряні петлі, 1 стовпчик з накидом у петлю стовпчика нижнього ряду, 2повітряні петлі, 4 стовпчики з накидом у стовпчики нижнього ряду.
Четвертий ряд: 2петлі підйому, 3 стовпчики з накидом у петлі стовпчиків нижнього ряду, 2повітряні петлі, 4 стовпчики з накидом у петлі стовпчиків і повітряних петельнижнього ряду, 2 повітряні петлі, 4 стовпчики з накидом у петлі нижніхстовпчиків і повітряних петель, 2 повітряні петлі, 4 стовпчики з накидом упетлі стовпчиків нижнього ряду.
П’ятий рядв’яжемо, як 3 ряд. Малюнок повторюється.
ІІІ. Підсумокзаняття.
- Технікуяких в’язок ми використовували при в’язанні закладки?
- Якпотрібно поводитись із книжками?
- Чи можназакладати в книжку олівець?
- А щоможна закладати в книжку?
- Якібувають закладки?
Тема. В’язання вази з квітами.
Мета: ознайомити учнів ізспособами в’язання вази з квітами. Розвивати в них творче мислення, навичкироботи гачком, фантазію.
Обладнання: нитки різного кольору (червоні, білі, жовті, рожеві, оранжеві ), гачок.
Хід заняття.
І.Вступна бесіда(бесіда про квіти).
Велика іпрекрасна наша Вкраїна. Кожна квітка, кожна стежина, деревце, колосок, травинка– невід’ємна частина її природи, багатства і краси. Без цієї природної красинам не обійтись.
Квіти, як імузика, створюють піднесений настрій. Вони надихають людей на творчість.
Чималохудожників, композиторів, письменників та поетів присвячували свої класичнітвори квітам.
- Ви вженапевно здогадались, що сьогодні ми будемо вчитися гачкувати квіти, створюватиаплікацію „Вазаз квітами „.
- Чи любитеви відгадувати загадки?
Ось зараз ми звами будемо відгадувати загадки про квіти.
Від сонечкажовтавого
Йдуть біліпелюстки,
Царівна поміжтравами
Цвітеш вселіто ти.
(Ромашка )
Я найпершимзацвітаю
Синім цвітомсеред гаю.
Відгадайте, щоза квітка,
Бо мене нестане влітку...
(Пролісок )
З широкимилистками,
З червонимиквітками,
На високихніжках,
В зеленихпанчішках
Серед поляросте пан
Називається.....( Тюльпан )
ІІ. Практичнаробота.
Починати в’язатитреба з найпростіших виробів, які складаються з ланцюжка, кружечків,квадратиків. Це можуть бути квіточки, листочки.
На малюнкузображені різні квіти вив’язані повітряними петлями, стовпчиками без накиду, зодним накидом, пишним стовпчиком. Залежно від розміру і форми квіток, а такожтовщини ниток збільшується, або зменшується кількість петель ( повітряних ) дляпідйому. Середину можна вив’язати з повітряних петель, з’єднаних глухою петлеюв коло ( кільце ), який також змінюється залежно від величини й форми квітки.
Технологічнакартка виготовлення вази з квітами.
1. Вазаскладається з окремих в’язаних кружечків, які потім пришивають до тла. Щобвиготовити такий кружечок, треба на вказівний палець або олівець накрутити 8-10разів нитку (мал. 26 а ). Утворивши петлю, підхоплюємо гачком нитку і одержуємонову петлю, захоплюємо нитку й протягуємо її крізь дві петлі ( мал. 26 б ).Таким чином пров’язуємо стовпчик без накиду по всьому колу. В кінці колаостанню петлю з’єднуємо з першою глухою петлею ( мал. 26 в ). Ваза складаєтьсяз 14 кружечків.
2. Квітка1-ша. В’яжемо ланцюжок із 7 повітряних петель, з’єднуємо їх глухою петлею уколо. Обв’язуємо це кільце стовпчиком без накиду. Останній стовпчик з’єднуємо зпершою глухою петлею ( мал. 26 а, б, в) 1-ряд в’яжемо ланцюжком з 8 повітрянихпетель, які з’єднуємо їх глухою петлею з кожним третім стовпчиком нижнього ряду( мал. 26 г )
3. Квітка2-га. В’яжемо так само, як першу. Кожну пелюстку обв’язуємо 19 стовпчиками безнакиду ( мал. 26 д ).
4. Квітка3-тя. В’яжемо ланцюжок з 8 повітряних петель. Ланцюжок з’єднуємо у кільцеглухою петлею. Потім робимо 3 петлі підйому, накид, вводимо гачок під ланцюжоккружечка, підхоплюємо нитку, протягуємо її й витягуємо на висоту 2 см. На гачкуутворилося 3 петлі. Знову робимо накид і вводимо гачок під ланцюжок,підхоплюємо нитку і витягуємо її на висоту 2 см. Тепер на гачку 5 петель.Підхоплюємо нитку й протягуємо її крізь усі утворені петлі на гачку. Ще разробимо повітряну петлю ( закріплюємо пишний стовпчик ). Наступний пишнийстовпчик починаємо з повітряної петлі, а потім повторюємо прийом, описанийраніше. Таких стовпчиків має бути десять. У кінці ряду повітряну петлю девятогостовпчика з’єднуємо з третьою петлею підйому глухою петлею.
5. Квітка4-та. В’яжемо ланцюжок з 10-ти повітряних петель з’єднуємо глухою петлею в кільце.
2-й ряд: робимодві повітряні петлі 1 стовпчик з накидом у другу петлю нижнього ряду, 2повітряні петлі в ту саму петлю, далі в’яжемо так само. Утворюється 5 пелюсток( кожну пелюстку вив’язуємо у двох петлях ).
6. Квітка 5-та. Ланцюжок з 5 петель з’єднуємоу коло.
1-й ряд: 1 петляпідйому. Під ланцюжок кільця в’яжемо 15 стовпчиків без накиду, останнійстовпчик і перший з’єднуємо глухою петлею.
2-й ряд: 2 петліпідйому, 6 повітряних петель( дужка ), пропускаємо 1 петлю нижнього рядукільця, в другу в’яжемо 1 стовпчик з накидом ( так повторюємо 7 разів ). Укінці кільця повітряні петлі останньої дужки з’єднуємо з другою петлею підйомуглухою петлею.
3-й ряд: двіпетлі підйому, 6 стовпчиків з накидом, у кожну петлю нижнього кола. Одинстовпчик з накидом з’єднуємо з вершиною нижнього кола ( утворилося 7 стовпчиків). Так в’яжемо по колу. Останній стовпчик з’єднуємо з другою петлею підйомуглухою петлею.
7. Квітка 6-та.В’яжемо ланцюжок з 8 повітряних петель з’єднуємо його глухою петлею,утворюється кільце. Обв’язуємо кільце 16 стовпчиками без накиду. Останнійз’єднуємо з першим глухою петлею.
2-й ряд: робимо 5повітряних петель, 1 стовпчик з накидом пров’язуємо в другу петлю нижнього ряду( крізь петлю по всьому колу ).Потім провязуємо 3 повітряні петлі, 1 стовпчик знакидом пров’язуємо крізь одну петлю нижнього ряду і т. д. У 16 петлях нижньогоряду має поміститися 7 стовпчиків з одним накидом. Восьмий стовпчик у насутворюється за рахунок того, що ми на початку кола зробили петлі підйому, атепер в’яжемо ще 3 повітряні петлі й останню петлю з’єднуємо з другою петлеюпідйому ( з них 5, які провязали спочатку ).
3-й ряд: робимо 1петлю підйому 3 стовпчиками без накиду. 3 повітряні петлі, які з’єднуємокільцем і утворюємо кіно з трьох петель, і знову 3 стовпчики без накиду. Такв’яжемо по колу.
Квіти пришиваютьдо тла й вишиваємо тичинки. Для гілочок і листочків в’яжемо ланцюжок зповітряних петель, який згодом пришиваємо швом „ у перед голку", по можливості передаючиформу листків.
ІІІ.Підсумокзаняття.
- Чи сподобаласьвам робота, яку ми сьогодні виготовляли?
- Які речіми можемо оздобити квітками та листочками?
- Якоїформи може бути тло для аплікації?
- Яке будепрактичне застосування нашого виробу?
Тема. Виготовлення іграшки –Левеня.
Мета: ознайомити дітей з технікою виконанняіграшки; навчити дітей гачкувати .
Обладнання: готовий виріб, нитки, гачок,вата, ґудзики, викройка.
Хід заняття.
І. Вступнабесіда.
Сьогодні нанашому занятті ми будемо вчитися виготовляти іграшки, а саме Левеня.
- Чи знаєтеви історію української іграшки?
Іграшки кожногонароду мають свої педагогічні, художні і технічні традиції. В Україні вонихарактеризуються інтернаціональністю, оскільки наша держава різноманітна заетнографічним складом.
Українськанародна іграшка оригінальна і неповторна. Народна іграшка народжувалась узв’язку з природною потребою дитини пізнати світ, творчо і самостійно йогоосмислити. Національна іграшка є часткою всього народу.
Українськінародні іграшки є надзвичайно різноманітні, вони відрізняються регіональними тавіковими особливостями. Це такі види: дерев’яні, глиняні, ганчіркові,гачковані, солом’яні та іграшки з природничого матеріалу. Іграшки відрізняютьсяза кольором, формою, візерунком, оздоблення і технікою виготовлення відповіднодо регіону.
Найвідоміші місцявиготовлення іграшок – це Прикарпаття ( Косів, Кути), Львівщина (Яворів, СтараСіль), Полтавщина (Олійня, Хомутець ), Дніпропетровщина (Петриківка), Волинь (Ковель ).
На сьогоднішньомузанятті, як я уже говорила, ми теж будемо виготовляти іграшку, але за допомогоюгачка і ниток. Будемо гачкувати Левеня.
Перш ніжприступити до роботи, давайте згадаємо і розкажемо про лева.
( Діти розповідають пролева, до якої групи тварин він належить, який його зовнішній вигляд.).
Я вам розповімчому індуси, жителі Індії вважають лева царем звірів.
Індусипритримуються загальної думки про те, що лев являється царем звірів. Цікавапричина, по якій жителі прекрасної Індії піднесли на царський трон одну ізсамих більших кішок світу. Виявляється, діло зовсім не в силі лева. Індусистверджують, що лев являється єдиним із всіх жителів царства тварин, хто можедивитися на сонце не жмурячись.
Не будемосперечатись з мудрими індусами, а віддамо шану тому сміливцю, який рішивсянастільки близько підійти до лева, щоб роздивитися, як цей сильний звірдивиться на яскраве сонце.
ІІ. Практичнаробота.
Перш ніжрозпочати в’язати левенятко, ми повинні намалювати викройку (мал. 29 а ),підібрати нитки.
Технологічнакартка.
1. Починаємов’язати з ланцюжка з п’яти повітряних петель, які з’єднуємо в кільце глухоюпетлею і далі в’яжемо по колу до потрібного розміру. (R-5 см). Звіряємо зі своєю викройкою. У кожну петлю пров’язуємо по 2стовпчика без накиду. Знову пров’язуємо коло, робимо збільшення через 1 петлюпопереднього нижнього кругу, тобто в першу петлю 1 стовпчик без накиду, внаступну петлю 2 стовпчики без накаду. Так по всьому колі. В’яжучи наступнеколо, збільшення робимо через дві петлі, потім 3,4 і т.д. у наступних рядкахзбільшення робимо на око, головне, щоб круг був рівний і не стягував. Такв’яжемо доти, поки радіус круга становитиме 5 см.
2. Далів’яжемо вгору 5 см. — тулуб левеняти не змінюючи кількості петель, потім 8 смзменшуємо кількість стовпчиків,, звіряючись з викройкою. Після цього починаємододавати петлі (довільно) і переходимо до вив’язування голови левеняти (головуможна в’язати по частинах, а потім злити їх та прикріпити до тулуба). Колизалишається дов’язати 4 см по діаметру коло голови, щільно набиваємо тулуб іголову ватою і закінчуємо в’язати.
3. Гривулевеняти в’яжемо „довгими петлями", розмір полотна 20см х 6см. Головудеталь обшиваємо швом „через край", стягуємо і пришиваємо до голови.
4. Потімв’яжемо хвіст розміром 25х2 см, зшиваємо його, і кінці робимо китичку.
5. В’яжемоза викройкою мордочку, вуха, очі, ніс, які обшиваємо швом через край, стягуємониточку, набиваємо ватою й пришиваємо на зазначених місцях. Замість очей і носаможна пришити ґудзики.
6. Готовийвиріб (мал.29, б).
ІІІ. Підсумокзаняття.
Таким способомв’язання, можна зв’язати котика, песика ...
— Що нового видізналися про левенятко?
— Техніку якоїв’язки ви використовували при в’язанні левенятка?
Вигачкувавширізні іграшки ми подаруємо їх дітям із дитячого будинку сиріт.
2.4 Деякірезультати апробації зібраних та розробленихматеріалів
Апробаціязібраних та розроблених матеріалів здійснювалась в Бориславській середній школі№ 4, серед учнів 3 класів (семерічок) і 4 класів (шестирічок). Щоб з’ясувати, яким видом діяльності маютьбажання займатися школярі, було проведено анкетування ( зміст анкети в п.2.1).
В анкетуванніприйняло участь 86 учнів. Проаналізувавши відповіді дітей можна зробитивисновок, що значний відсоток (62%) школярів мають бажання займатися у гурткугачкування.
15% переважнохлопчики, виявили бажання займатися в гуртку моделювання і конструювання;
7%- виявилибажання працювати з папером і природнім матеріалом;
10%-вязанняспицями і вишивання;
6% — мали бажаннязайматися в усіх гуртках.
Виходячи зрезультатів анкетування, розроблено план роботи гуртка, в якому враховувалисьпобажання школярів, а також розроблені технологічні картки та інструкції доних.
На першихзаняттях школярі вивчали різні техніки виконання в’язки, вивчали компонуванняниток, їхню товщину, підібрати номер гачка для роботи.
Після засвоєнняучнями техніки стовпчиків без накиду (з накидом) піко і т.д. перед нимиставились більш складні завдання, зокрема створення оригінальних іграшок,предметів побуту та композицій на різні теми. Звичайно, для успішного виконанняцих завдань, окрім навиків, необхідні конкретні знання, мати уяву проконструкцію, форму, володіти декоративними засобами, тощо. Оскільки всі ціякості можна розвивати тільки врахуванням індивідуальних особливостей кожногогуртківця, а тому наша програма і передбачає в основному індивідуальну роботу здітьми.
Де кожне заняттявключає в себе такі елементи:
· Постановкатворчої задачі (вибір теми, сюжету, образу).
· Попереднєзнайомство з відповідною метрологічною літературою.
· Аналізкожного готового виробу.
· Вибірматеріалу для своєї роботи.
· Практичневиконання і оформлення роботи.
· Огляд,оцінка і аналіз виконаної роботи.
Освоївши основніприйоми виготовлення і оформлення виробів, школярі уже з перших занять приймалиучасть в творчому процесі — підбирали нитки, їх колір, гачки, оздоблювальніматеріали. Всі ці елементи творчої роботи над завданням вимагають від дітейвідповідної розумової діяльності, художнього смаку, вміння аналізувати. А тому,постійно розвиваючи інтерес школярів до творчих занять ми старалися вибратитаку форму їх проведення, де була б можливість в учнів самостійно творчопідходити до завдання.
Даючи школярам якнайбільше самостійності, ми разом з тим направляли їх творчу діяльність,тактовно допомагали їм у виконанні поставленої задачі.
Представленнярезультатів роботи гуртка дають висновок кращих творчих робіт школярів.
Протягомнавчального року у приміщенні гуртка працювала постійно-діюча виставка робітгуртківців. Куток завжди поповнюється новими роботами. Участь дітей у роботівиставки активізувала їх творчу діяльність, прищеплювала бажання працюватикраще, плідніше.
Роботи нашихгуртківців неодноразово представлялись у нашій школі, а також в школах №1,2,5м. Борислава. А відбір робіт на міську виставку, що була приурочена ДнюНезалежності, спочатку проводилась в межах шкіл. На ній були представлені кращітворчі роботи різних гуртків, що отримали високу оцінку на міжшкільнихвиставках. Слід відмітити, що приблизно 70% робіт саме наших гуртківців, булапредставлена на цю виставку.
Міська виставкадитячої творчості — це не тільки звіт про виконану роботу, але і свято як дляучасників виставки, так і для їх відвідувачів.
Висновки
Концепціяпозакласної освіти та виховання вказують на важливу роль художньо-естетичноговиховання в гуртку, яка забезпечує художньо-естетичну освіченість тавихованість особистості, здатної до саморозвитку і самовдосконалення,формування її художньо-естетичної культури засобами кращих національних ісвітових культурологічних надбань, сприяє виробленню умінь примножуватикультурно-мистецькі традиції народу.
Діяльністьпозакласних гуртків сприяє формуванню і розвитку творчої особистості. Приправильної постановки гурткової роботи, значно зростає пізнавальна, наукова ітворча активність учнів, вищим стає рівень їхнього виховання.
Зміст і формароботи гуртків, в яких працюють діти молодшого шкільного віку мають своїособистості, що зумовлені в основному психофізіологічними характеристиками тарівнем навчальної підготовки дітей. Тому й зрозуміло, що основною формою роботитут є гра діяльність, що приносить практично всі її ознаки. І таких гурткахдіти працюють невимушено за інтересами, виконують відповідно складні завдання,аналізують готові вироби, розроблюють нові вироби.
А гуртокпокликаний нести дитині насамперед радість від виконаної роботи, моральнезадоволення від спілкування у групі, розвиток її творчих здібностей, бажаннябути корисним не лише себе, а й для оточуючих. Не менш важливим завданнямгурткової роботи є: навчити дитину бачити красу, а ще більш творити цю красу;розвивати фантазію; з простого і непомітного на перший погляд створити красивеі неповторне, що милуватиме погляд і радуватиме душу.
Зміст позакласноїроботи у порівнянні з базовою освітою ґрунтується на інших засадах. Такимизасадами є особистісні замовлення дітей. Ці замовлення постійно розвиваються, вчому і простежуються безперервна динамічність цієї ланки, її нестандартність таваріативність. Особливість позашкільної, позакласної роботи полягає упроектуванні таких педагогічних методик та технологій, що могли б як найактивнішедопомогти дітям зорієнтуватися і само реалізуватися у складній багатограннійсоціокультурній ситуації.
Враховуючиспецифіку позашкільної виховної роботи, визначаємо діяльність учня, як один знайважливіших чинників виховання. Адже розмови, пасивне вислуховування не даютьможливості формувати у свідомості стійкі погляди, переконання. Лише активнаучасть у навколишньому житті дають стійкі переконання, утверджують людину увірі. Щоразу стикаючись з діяльністю, учень вирішує, як ставитись до певнихжиттєвих ситуацій, яку позицію зайняти. Тому заняття в гуртках сприяєформуванню моделі поведінки дитини.
Можна сказати, щогурткова робота як один із видів позакласної роботи є невід’ємною складовою внавчально-виховному процесі освіти взагалі.
Практичнузначимість роботими бачимо у розробці плану гуртка та методиці його проведення.
Література
1. АнтоновичГ.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станович М.Г. Декоративно-прикладне мистецтво.-Львів: Світ,1993.с.273.
2. АндрєєваЗ.Ф., Скобина Л.М. Вяжем сами. –К: Радянська школа,1988.
3. БеренаВ.І. Підготовка педагогічних кадрів для позашкільних закладів в умовахреформування. // Радянська школа, 2000 -№3- с.63-66
4. ВолощукІ.С. Методи розвитку творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку./Методичний посібник/-К.: Радянська школа, 1988.
5. ВоронаЛ.Я.Краса в кімнаті.-К: Мистецтво,1993.
6. ВишневськийО.І. Сучасне українське виховання.- Львів,1996, с.210.
7. ГукасоваЛ.М. Внекласная работапо труду. Работа с разным материалом. –М: Просвещение,1981.
8. ГукасоваЛ.М. Методика трудового обучения.- М.: Просвещение, 1992.
9. Дейч О.М.Народна творчість у вихованні школярів.// Початкова школа-1998.-№ 7, -с. 36.
10. Концепція позашкільної роботи узагально-освітній школі // Ріднамова-1996.-№6-с.48-55.
11. КобрійО., Чепіль М., Методика позаурочної діяльності.- Дрогобич,Відродження,1999,-21-25.
12. ЛитвинецьО.І. Голки, нитки, намистинни. – К: Веселка,1988.
13. ЛуцикД.В. Теорія національного виховання.-Дрогобич, 1997-с.142-150.
14. ПрисняжнюкН.І. Організація позакласної роботи.//Початкова школа.1993-№ 3-с.42-44.
15. Рожнев.Я.А. Методика трудового обучения –М: Просвещение,1984.
16. СавченкоО.Я. Розвий свої здібності. Навчальний посібник для молодших школярів. 2-евид.-К: Освіта,1998.
17. Русова С.Націоналізація школи. // Вибрані педагогічні твори. К.: Початкова школа.- 1995.-№1-с. 28-30.
18. СухомлинськаО.В. Теоретичні основи виховання і діяльності позашкільних закладів.//Початкова школа.-1995.-№1- с.28-30.
19. СухомлинськаО.В. Роль учителя у формуванні творчої особистості //Рідна школа.-2000. №7-8.-с.75-76.
20. СущенкоТ.І. Позашкільна педагогіка.- К: Освіта, 1996.
21. СущенкоТ.І, Фактори позашкільного виховання. //Початкова школа.- 1996-№ 2-с.43-45.
22. СущенкоТ.І, Фактори позашкільного виховання. //Початкова школа.- 1996-№ 3-с.36-37.
23. Св’ятелик З.І. Вчимо дітей в’язатигачком. –К: Радянська школа, 1989.
24. ТименкоВ.П. Гурткова робота з трудового навчання. // Початкова школа. 1996.-№3.-33-39.
25. ХанашевичД.Р. Чарівні квадратики. К: Веселка, 1988.
26. ХорунжийВ.І. Методика трудового навчання в початкових класах. –К: Освіта, 1996.
27. ШацькийС.Т. Педагогічні твори (в 4-х т., т.2.)-М:1982.-с.251-285.
Додатки
Серветка
Ця серветкаскладається з окремих кружечків, зшитих між собою.
Вив’язуємоланцюжок з повітряних петель, потім з’єднуємо його глухою петлею в коло. Продовжуємо в’язати так:
1. 1-й ряд:у кожній петлі ланцюжка вив’язуємо по 2 стовпчика без накиду (8 стовпчиків).
2. 2-й ряд:в’яжемо по 2 стовпчики без накиду в кожному стовпчику попереднього кола.
3. 3-й ряд:через кожні 2 петлі нижнього коло пров’язуємо 2 стовпчика без накиду (в третю петлю).
4. 4-й ряд:через кожні 3 петлі в четверту петлю нижнього кола провязуємо по 2 стовпчикибез накиду. Нитку закріплюємо глухою петлею. В’яжемо 49 таких кружків. (мал…30, а, б).
Об’язування хустинок.
Для хустиноктреба підготувати тканину розміром 11см х 9 см. На відстані 1 см від країввитягуємо ниточку (утворюється допоміжна лінія). Тканину підгинаємо тапідшиваємо .
Першахусточка.
Обв’язувати країбудемо спочатку стовпчиками без накиду (мал. 31,1).
1-й ряд:Рівномірно через додаткову відстань вводимо гачок у тканину й захоплюємо нитку,протягуємо її через тканину. На гачку утворюються петлі. Підхоплюємо нитку іпротягуємо її через ці дві петлі (стовпчик без накаду). Так об’язуємо всю хустину.
2-й ряд: * 5повітряних петель (дужку) з’єднуємо глухою петлею у четверту петлю нижньогоряду (пропускаємо 3 петлі нижнього ряду)* і так по всьому периметру (див.мал.31, б).
3-й ряд: 1 петля підйому, потімусі дужки обв’язуємо стовпчиками без накиду, в кожну дужку вміщуємо 10стовпчиків без накиду. У кінці роботи закріплюємо нитку глухою петлею (див.мал.31, в).
Другахустинка.
Обв’язуємо край хусточки стовпчиками безнакиду.
2-й: * 3 повітряні петлі,пропускаємо 2 петлі нижнього ряду і в третю петлю в’яжемо 1 стовпчик з накидом,піко з трьох петель, 3 повітряні петлі (пропускаємо 2 петлі нижнього рядкуз’єднуємо глухою петлею з третьої петлі нижнього ряду вив’язуємо з повітряніпетлі для наступної ланки* і так по всьому колу. В кінці нитку закріплюємоглухою петлею (див. мал. 32).
Третяхусточка.
1-й ряд: в’яжемостовпчик без накиду.
2-йряд: 2 петлі підйому, * 1 стовпчик з накидом (пропускаємо 2 петлі нижньогоряду) в третю петлю нижнього ряду, 7 стовпчиків з накидом у ту саму петлю (див.мал. 33 а, б, в) пропускаємо 2 петлі попереднього кола та у третю з’єднуємоостанній стовпчик глухою петлею *. У кінці кола нитку закріплюємо глухоюпетлею. Готові вироби (див. мал.34).
В’язаннягаманця.
Для зразкав’яжемо ланцюжок з 21 повітряної петлі.
1-й ряд: 2 петлі підйому,у 4-ту петлю в’яжемо 1 стовпчик з накидом, захоплюємо обидві нитки нижньогоряду (ланцюжка), захоплюємо обидві ниточки. В’яжемо так до кінця ряду, в кінціробимо 2 петлі підйому на наступний ряд. 2-йряд: стовпчик з 1 накидом, захоплюємо обидві ниточки нижніх стовпчиків. Укінці робимо 2 петлі підйому для переходу на наступний ряд. В’язка повторюєтьсядо відповідної величини.
Верхню час тинугаманця обв’язуємо повітряним петлями. 5повітряних петель (дужку) з’єднуємо глухою петлею у четверту петлю нижньогоряду * і так по всьому периметру. Пізніше зшиваємо, пришиваємо ґудзик.
Рецензія
надипломну роботу студентки третього курсу Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Ів.Франка
БуньоГалини Вікторівни
натему: «Гурткова робота в початкових класах у системі трудового навчання івиховання»
Дипломна робота написана на 70сторінках комп’ютерного тексту. Складається з вступу, двох розділів, висновків,використаної літератури та додатків, в яких міститься кольорові малюнки, щодоповнюють практичну частину.
Структурадипломної роботи добре продумана, чітко сплановані розділи, визначено об’єкт, предмет, мету, завданняпідібрані з врахуванням вікових особливостей гуртківців.
У дипломнійроботі висвітлено актуальне питання організації дозвілля молодших школярів, атакож відродження художніх промислів, прилучення молодого покоління до вмінняестетичного прикрашувати побут.
Перший розділроботи написаний на основі аналізу психолого-педагогічної літератури. У ньомурозкриті психолого-педагогічні основи позакласної роботи в початкових класах.Особлива увага в розділі акцентується:
· нарозвитку творчих здібностей молодшого школяра, які започатковуються на урокахтрудового навчання, а розвиваються і вдосконалюються на заняттях в гуртках;
· насучасних підходах до проблеми навчання і виховання в загальноосвітній школах;
· нагуртковій роботі- як на одному з видів позакласної роботи у навчально-виховномупроцесі школи.
Другий розділ роботи описуєметодику гурткової роботи з трудового навчання у початкових класах. Студенткарозробила систему завдань для роботи у гуртку в’язання гачком. Для цього вонапредставила план роботи гуртка, конспекти занять гуртківця і деякі результатиапробації зібраних та розроблених матеріалів. Вона підкреслює, що заняттямолодших школярів в гуртках сприяє надбанню знань і вмінь учнів, які вониможуть застосовувати у повсякденному житті, дає можливість можливість оволодітиметодами пізнання, сприяє вихованню у школярів культури праці, спостережливості,розвитку логічного мислення, привчає учнів свідомо і творчо застосовуватинабуті знання.
Вдало підібранізавдання, цікаві і змістовні конспекти занять, яскраві зразки виробів свідчатьпро те, що студентка ретельно готувало дипломну роботу.
Висновки узагальнюютьдослідження, щодо доцільності організації позакласної роботи в системі навчанняі виховання загально-освітньої школи.
Однак, можна булоб спробувати внести зміни до плану роботи.
Вважаю, щодипломна робота відповідає всім вимогам, що до написання дипломних робіт. Ізаслуговує, за умови успішного захисту, оцінки «відмінно».
17.12.2001 р.
Підписпідтверджую
Рецензент-заступник директора звиховної роботи СШ №4 м. Борислава Варениця Ольга Григорівна
Директор школи Луцик Євген Михайлович