Місцеві органи самоврядування (Местные органы самоуправления)

орайонв, житлових комплексв, домов, вуличн, квартальн, дльничн, селищн, сльськ комтети та нш органи, по-трет, мсцев референдуми, загальн збори сходи громадян форми безпосереднього волевиявляння населення. Районн в мстах Ради народних депутатв складовою частиною мського самоврядування. Для бльш ефективного здйснення свох повноважень органи мсцевого самоврядування можуть обднуватися в асоцац, нш добровльн обднання. Територальну основу регонального самоврядування становлять район, область,

а в його систему входять районн обласн Ради народних депутатв, мсцев референдуми в межах територ району, област, нш форми самоорганзац громадян районв област Закон Украни Про мсцев Ради та мсцеве регональне самоврядування з змнами доповненнями вд 16 березня 1993 р Представницьк органи регонального самоврядування обласн, районн Ради. З числа депутатв вдповдно Ради обирають голову заступника голови

Ради, утворюють обирають постйн та нш комс. Голови обласно, районно Рад найвищою посадовою особою в систем самоврядування вдповдно област, району. Обласн, районн Ради утворюють пдзвтний м секретарат Ради, який здйсню органзацйно-технчне забезпечення дяльност Ради та органв. Структура чисельнсть секретарату визначаться

Радою за поданням голови, кервник секретарату призначаться головою Ради. На вдмну вд органв мсцевого самоврядування регональн самоврядн органи не утворюють свох виконавчо-розпорядчих органв. РАДИ ОРГАНИ МСЦЕВОГО ТА РЕГОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ Розглянемо насамперед систему Рад народних депутатв. За законом, базовим рвнем мсцевого самоврядування сльськ, селищн, мськ

Ради народних депутатв. Саме слово базов говорить про х особливе положення в системмсцевого самоврядування, найбльшу вдповдальнсть за соцально-економчний розвиток територальних регонв, всебчне задоволення прав свобод громадян. Органи мсцевого самоврядування складаються не тльки з вдповдних Рад народних депутатв, а й виконавчо-розпорядчих органв, що утворюються Радами та м пдзвтн. Виконавчий комтет утворються Радою на строк повноважень формуться одноосбне головою

Ради у склад заступника заступникв голови, керуючого справами секретаря членв виконавчого комтету. Кльксний склад виконкому встановлються Радою за поданням голови. До складу виконавчого комтету не можуть входити депутати вдповдно Ради. Виконком зберга сво повноваження аж до сформування нового складу виконавчого комтету новообраною Радою. За ршенням вдповдно Ради в органах мсцевого самоврядування виконавч комтети можуть не утворюватися

у цих випадках виконавчо-розпорядч функц здйсню голова Ради одноособово. Ради самостйно встановлюють структуру, затверджують загальну чисельнсть апарату управлння та витрати на його утримання, умови оплати прац затверджують за поданням виконкому гхеми органзац самоврядування на вдповднй територ. Основними принципами мсцевого та регонального самоврядування самостйнсть незалежнсть Рад народних депутатв у межах свох повноважень, самофнансування самозабезпечення, оптимальна децентралзаця.

Правовий механзм взамовдносин Рад народних депутатв рзних рвнв спрямований на досягнення самостйност та оптимально економчно доцльност х функцонування. Характеризуючи функц Рад народних депутатв, передусм зазначимо, що вони у межах сво компетенц виршують питання мсцевого значення, виходячи з нтересв громадян, як проживають на х територ, та державних нтересв. Власне в цй функц насамперед реалзуються так принципи мсцевого та регонального самоврядування, як захист

прав, свобод законних нтересв громадян, соцально справедливост, поднання мсцевих державних нтересв нтересв особи всього населення вдповдно територ. У -вои дяльност самоврядн органи не можуть не взамодя ги з трудовими колективами, громадськими органзацями рухами це також один з основних принципв самоврядування. Зазначен принципи визначають змст наступних функцй органв самоврядування забезпечення комплексного соцально-економчного розвитку пдвдомчо територ здйснення кервництва пдпримствамиобднаннями, органзацями

та установами, як х комунальною власнстю. Базуючись на принцип законност, Ради народних депутатв забезпечують виконання Конституц та законв Украни. Органи мсцевого та регонального самоврядування правочинними розглядати питання, вднесен законодавством Украни до х вдання. При цьому реалзують вони надану м компетенцю самостйно. А керувати мсцевими Радами може лише закон. дея самостйност окремих рвнв органв самоврядування проявляться

в субординац правових актв, як вони приймають. Ршення Рад, х виконавчо-розпорядчих органв, прийнятих в межах сво компетенц, якщо вони не суперечать Конституц Украни чинному законодавству, обовязковими для виконання. Законом Украни про мсцев Ради народних депутатв та мсцеве регональне самоврядування передбачаться вдповдальнсть у раз невиконання ршень органв самоврядування ст. 57 рвно ж як органи самоврядування несуть вдповдальнсть

за законнсть та наслдки прийнятих ними ршень ст. 58. Спори про вдповдальнсть виршуються в суд або арбтражному суд. А якщо органи мсцевого та регонального самоврядування своми дями порушують Конституцю Украни чинн закони, конституцйн права свободи громадян, гноруючи при цьому вимогу компетентних органв про припинення незаконних дй, х повноваження за ршенням

Верховно Ради Украни можуть бути достроково припинен. Закон передбача ст. 59 й нш випадки можливого дострокового розпуску органв самоврядування. Так проявляться принцип законност в дяльност самоврядних органв та обовязковост х ршень, прийнятих у межах закону. Принцип самостйност незалежност Рад народних депутатв не означа вдсутност х взамод. Закон ст. 4 дозволя мсцевим Радам рзних рвнв перерозподляти мж собою окрем повноваження в галуз господарського

соцально-культурного будвництва з урахуванням мсцевих демографчних, територальних, економчних умов нацональних особливостей. Мсцев самоврядувальн органи проводять свою роботу сесйно. Сеся Ради складаться з пленарних засдань, а також засдань постйних комсй Ради. Сес скликаються головою Ради в мру необхдност, але не менш як два рази на рк, а позачергов сес можуть скликатися за пропозицю не менш як третини вд загально клькост обраних депутатв

Ради, а також за пропозицю постйно комс, виконавчого комтету Ради, голови мсцево державно адмнстрац. Перша сеся новообрано Ради скли- каться вдповдною територальною виоорчою комсю не пзнше як через мсяць псля виборв. Органи самоврядування правочинними розглядати питання, вднесен законодавством Украни до х вдання однак, перелк питань, як можуть виршуватися виключно на пленарних засданнях

Ради. х ще називають виключною компетенцю представницьких органв самоврядування. Так, виключно на пленарних засданнях Ради виршують питання про визнання повноважень депутатв обрання голови, заступника голови Ради звльнення з посади або прийняття х вдставки утворення обрання постйних та нших комсй Ради, змну х складу, обрання голв комсй утворення виконавчого комтету Ради заслуховування звтв утворюваних Радою органв та оцнка х дяльност.

На пленарних засданнях затверджуються плани програми економчного та соцального розвитку територ Ради, мсцев економчн програми, плани приватизац обктв комунально власност, мсцев бюджети та змни, що до них вносяться, звти про виконання бюджету, приймаються ршення про проведення мсцевого референдуму та деяк нш питання. Важливу роль у робот самоврядних органв вдграють постйн комс Рад, як вдповдальними перед Радою й пдзвтн. Постйн комс обираються

Радою з числа депутатв для вивчення, попереднього розгляду пдготовки питань, як належать до вдання, здйснення контролю за виконанням ршень Ради. Рада утворю комс мандатну, з питань депутатсько дяльност та етики з питань планування, бюджету фнансв, а також при необхдност постйн комс з нших питань господарського соцально-культурного будвництва, визнача х кльксний склад. Строк повноважень постйних комсй такий, як Ради, котра х утворю.

Обираються комс у склад голови членв комс, причому кандидатуру голови комс пропону голова Ради. Заступник голови секретар комс обираються на засданн постйно комс. До складу постйних комсй не можуть обиратися голова, заступник голови Ради. Протягом строку свох повноважень Ради мають право реорганзувати систему свох комсй, вносити змни до х складу. З лютого 1994 р. Верховна Рада Украни прийняла

Закон Украни Про формування мсцевих органв влади самоврядування , згдно з яким органами мсцевого самоврядування в Укран виступають сльськ, селищн, мськ, районн та обласн Ради. Вони надляються власною компетенцю, в межах яко дють самостйно. Одночасно обласн, районн. Кивська та Севастопольська мськ Ради виконують функц органв державно виконавчо влади.

Ради обираються строком на чотири роки. Кльксний склад Рад визначаться самими Радами, але ма становити не бльше як 75 депутатв для обласно. Кивсько Севастопольсько мських та Рад мст з районним подлом не бльше як ЗО для нших Рад. Голови обласних, районних, мських, селищних сльських Рад обираються безпосередньо населенням, вони ж за посадою очолюють виконавч комтети вдповдних

Рад. Кльксний склад виконавчого комтету визнача Рада на пленарному засданн, персональний склад виконкому пропонуться головою вдповдно Ради затверджуться Радою. У сльських, селищних, мських мст районною пдпорядкування Радах за х ршенням виконавч комтети можуть не утворюватися, у цих випадках виконавч функц здйсню юлова Ради. Голови сльських, селищних, мських, районних обласних

Рад л очолюван ними виконавч органи пдзвтн пдконтрольн вдповдним Радам. З питань здйснення делегованих м повноважень державно виконавчо влади вони пдпорядкован Кабнету Мнстрв Украни, а також виконавчим органам вищестоящих Рад. Отже, мсцев Ради всх рвнв дють самостйно в сфер мсцевого самоврядування, вертикальна ж х пдпорядковансть встановлються лише при реалзац ними функц державно виконавчо влади.

Законодавець формулю умови, за яких повноваження сльсько, селищно, мсько, районно, обласно, Верховно Ради Республки Крим можуть бути достроково припинен, зокрема, якщо вони прийняли ршення, спрямоване на порушення територально цлсност Украни, самочинну змну державно-територального устрою порушили Конституцю Украни закони Украни та не приводять сво ршення у вдповднсть з ними не можуть протягом двох мсяцв провести пленарне засдання чи утворити сво виконавч органи.

Ршення про скасування незаконних ршень Рад та дострокове припинення повноважень призначення нових виборв цих Рад прийма Верховна Рада Украни. У раз порушення Конституц та законв Украни голова обласно, районно, мсько, селищно сльсько Ради може бути звльнений з посади у порядку, визначеному законом. Оскльки Республка Крим складовою частиною Украни,

Закон зазнача, що органи мсцево влади самоврядування в нй формуються дють на пдстав Конституц Украни, законв Украни, Конституц законв Республки Крим, як мають вдповдати Конституц законам Украни. НШ ЛАНКИ СИСТЕМИ САМОВРЯДУВАННЯ До системи самоврядування Украни входять також нш форми територально самоорганзац громадян громадськ комтети ради самоврядування.

Територя х дяльност визначаться виконкомом вдповдно мсько, районно в мст, селищно, сльсько Ради, виходячи з соцально-економчно цлсност територ та з урахуванням пропозицй населення. Обираються органи громадського самоврядування на загальних зборах сходах громадян або представникв. Змст х дяльност визначаться основними завданнями соцально-економчно та полтично перебудови, що вдбуваться в Укран. Закон про мсцеве та регональне самоврядування

Украни ст. 4, 56 передбача право мсцевих Рад народних депутатв передавати частину свох повноважень органам територально самоорганзац громадян вдповдно з фнансово-матеральним забезпеченням для здйснення цих повноважень. Громадськ комтети ради самоврядування здйснюють також нш повноваження. ове законодавче положення про можливсть передач мсцевими Радами повноважень органам територально самоорганзац громадян слд розглядати в аспект пдвищення рол громадськост у виршенн суспльно-самоврядних справ, а критерм для ц передач, мабуть,

повинна бути ефективнсть у виршенн таких повноважень. Це ма бути стимулом для розгортання суспльно активност населення мкротериторальних колективв. Правовою основою дяльност органв територально самоорганзац громадян, крм законодавчих актв держави, мають бути статути положення, затверджен загальними зборами сходами громадян або х представниками та зарестрован виконавчими комтетами вдповдних Рад народних депутатв.

Орани громадського самоврядування не пдпорядкованими мсцевим Радам, виконкомам, отже, останн не можуть керувати х дяльнстю. Функцонування органв територально самоорганзац громадян розширю соцальну основу мсцевого самоврядування, забезпечу умови для реалзац громадянами х конституцйних прав на участь в управлнн державними громадськими справами. Поняття демократ включа до свого змсту поряд з представницьким безпосередн народовладдя.

Формою безпосереднього волевиявлення населення мсцев референдуми народне голосування, як проводяться за ршенням Рад народних депутатв в межах х компетенц на пдвдомчй Радам територ. Ршення, прийняте референдумом, обовязковим для виконання вдповдною Радою, пдпримствами обднаннями, органзацями та установами, громадянами, якщо воно не суперечить закону ст. 54. Порядок проведення мсцевих референдумв визначаться

Законом Украни вд 3 липня 1991 р. Про всеукранський та мсцев референдуми . До форм прямо демократ належать також збори сходи громадян за мсцем проживання ст. 55. Вони скликаються головою Ради або виконкомом, органами територально самоорганзац громадян для обговорення найважливших питань, що стосуються нтересв громадян, висування кандидатв у депутати Рад народних депутатв, формування органв мсцевого самоврядування та нших питань мсцевого життя.

Пропозиц про скликання загальних зборв сходв громадян можуть вносити громадяни, депутати, постйн комс мсцево Ради, депутатськ групи, трудов колективи, громадськ органзац. Коли скликання загальних зборв неможливим, можуть скликатися збори сходи представникв громадян населених пунктв, мкрорайонв, житлових комплексв, вулиць, кварталв та нших територальних одиниць. Норми представництва на них визначаються органом, якому належить право скликання зборв громадян.

Повноваження, порядок скликання проведення загальних зборв сходв громадян визначаться Положенням про загальн збори сходи громадян за мсцем х проживання в Укран. Основною ж ланкою в систем мсцевого самоврядування сльськ, селищн, мськ Ради народних депутатв, котр на свой територ обднують координують дяльнсть усх нших ланок мсцевого самоврядування ст. 2. Система мсцевого самоврядування на територальному рвн становить певну цлснсть з спльними основними

завданнями метою максимально можливого задоволення нтересв людини. Реалзуючи спльн завдання, елементи системи виконують сво специфчн функц. Список використано лтератури 1.Конституця Осноаний ЗаконУкраниТекст з змнами доповненнями станом на 20 квтня 1993 року.Львв,1993 рк 2.ПравознавствоЗа ред. Михайла Настюка

ЛьввСвт,1994 271с. 3.Рабнович П.М Шмельова Г.Г. Загальна теоря права держави навчальний посбник.К 1993