--PAGE_BREAK--Аналіз техніко — економічних показників роботи підприємства.
ВАТ Уманський завод «Мегомметр» здійснює облік готової продукції за фактичною собівартістю. Реалізація продукції (робіт, послуг) і її виручка враховується при формуванні фінансових результатів у міру відвантаження, а для цілей оподаткування у міру оплати відвантаженої продукції.
Техніко — економічні показники заводу за грудень 2007 р. відображено у таблиці 1.2.4
За 2007 рік випущено об’єму продукції (в порівняльних цінах) на 32 014 715 тис. грн. що на 36% перевищує об’єм випуску продукції в 2006 році. (23 540 232 тис. грн). Відбулося зростання реалізації продукції на 31,1% порівняно до 2006 року.
Збільшилась чисельність працівників, проте на незначний відсоток (1,6%). Загалом на підприємстві дуже невисока плинність персоналу, що свідчить про покращення умов праці на заводі, збільшення заробітної плати та спрямовану політику підприємства щодо утримання своїх кадрів.
Таким чином, результати аналізу основних показників діяльності підприємства за 2007 рік свідчать про покращення становища підприємства порівняно з минулими роками. Це обумовлено, перш за все повільною, але ефективною модернізацією основних засобів, задовільним забезпеченням виробництва власними обіговими коштами, конкурентоспроможністю продукції.
Таблиця 1.2.4. Техніко — економічні показники за грудень 2007 року
по ВАТ «Мегомметр»
Планування виробничої програми підприємства.
Важливим розділом поточного плану підприємства є виробнича програма або план виробництва та реалізації продукції.
Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції у плановий період, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажу. Вона обумовлює завдання по введенню в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально-сировинних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті тощо. Цей розділ плану тісно пов'язаний із планом праці і заробітної плати, планом по витратах виробництва, прибутку і рентабельності, фінансовим планом.
Виробнича програма підприємств визначає склад, кількість і обсяг продукції, яка повинна бути виготовлена у плановий період і поставлена споживачам. Відображаючи головне завдання господарської діяльності, вона є головним розділом планів підприємства. Всі інші розділи планів розробляються у відповідності з виробничою програмою і спрямовані на забезпечення її виконання.
Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яка випускається підприємствами при найкращому використанні їхніх ресурсів та отриманні максимального прибутку. З метою вирішення цього завдання в процесі розробки виробничої програми на всіх рівнях потрібно дотримуватися наступних вимог:
1) правильне визначення потреби в продукції, що випускається, і обґрунтування обсягу її виробництва попитом споживачів;
2) повне ув'язування натуральних і вартісних показників обсягів виробництва і реалізації продукції;
3) обґрунтування плану виробництва продукції ресурсами, і в першу чергу, виробничою потужністю.
Виробнича програма складається із 2-х розділів: плану виробництва продукції в натуральному (умовно-натуральному) вигляді та плану виробництва у вартісному вигляді.
При плануванні виробничої програми необхідно використовувати наступні матеріали:
перспективний план виробництва продукції і послуг;
прогноз потреби у продукції підприємства, який складається на підставі досліджень змін ринкових елементів у часі, тобто попиту, пропозиції, цін, кількості конкурентів тощо;
державний контракт та державне замовлення на продукцію підприємства;
результати вивчення поточного попиту на продукцію;
договори на виробництво та постачання продукції, які укладаються в результаті вільного продажу виробів на гуртових ярмарках;
заходи щодо спеціалізації і кооперування виробництва;
заходи щодо збільшення виробничих потужностей підприємства;
Обсяг випуску по окремих виробах обґрунтовується виробничою потужністю. У процесі такого обґрунтування на підприємствах з'являються внутрішньовиробничі диспропорції у завантаженні устаткування, розробляються шляхи їхнього усунення, а також заходи щодо розширення спеціалізації і кооперування виробництва.
Виходячи з натуральних обсягів постачань і виробництва, розраховується загальний обсяг продукції у вартісному вигляді: обсяг товарної продукції, валової продукції, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції.
Розробка завдань із випуску виробів у натуральному вигляді є найважливішою частиною роботи при складанні виробничої програми. Важливість її визначається тим, що споживачам потрібна продукція визначених видів, здатних задовольнити наявні потреби. На основі виявлення цих потреб формується програма виготовлення конкретних виробів.
Розглянемо план виробництва продукції заводу «Мегомметр» на 2008 рік (див. табл. .1.2.5).
Таблиця 1.2.5. План виробництва продукції на 2008 рік
Як бачимо, найбільша кількість продукції, яку завод планує виготовити в 2008 році — це трансформатори струму Т-0, 66-1, 66,66-2. Їх завод планує виготовити не менше 188, 000 за рік. Отже, ці прилади користуються більшим попитом на ринку і на складах продукції майже не залишається залишків цієї продукції. Однак, ці прилади ще є порівняно дешевші за іншу продукцію, тобто сировини на їх виготовлення використовується або менше, або ж вона є відносно дешевшою.
Планування виробничої програми в натуральному вигляді передбачає: визначення номенклатури й асортименту продукції, яка випускається; розрахунок потреби в продукції, обсягу виробництва по календарних періодах року (у головному плані) і обґрунтування планованих обсягів виготовлення продукції виробничою потужністю, матеріальними і трудовими ресурсами.
В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка містить натуральні та вартісні показники.
Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях за номенклатурою і асортиментом.
Номенклатура цеху №1і №7 ВАТ Уманський завод «Мегомметр», — це перелік назв окремих видів продукції, а асортимент — це різновид виробів у межах даної номенклатури. Виконання плану по номенклатурі за грудень 2007 по ВАТ «Мегомметр» представлені натуральними показниками у фізичних одиницях виміру (шт.) (табл. .1.2.6)
Таблиця 1.2.6. Виконання плану по номенклатурі за грудень 2007 року по ВАТ «Мегомметр» (шт)
продолжение
--PAGE_BREAK--
Значення натуральних показників виробничої програми структурного підрозділу ВАТ Уманський завод «Мегомметр» в умовах ринку зростає, оскільки саме вони дають можливість оцінити ступінь задоволення потреб споживачів у певних товарах із врахуванням якісної характеристики товарів.
За грудень 2007 року планувалося збільшити кількість приладів по номенклатурі на 21,643 тис. шт. Фактичне виконання плану становило 21,673 тис. шт., тобто на 30 шт. є явне перевиконання плану. Реалізовано ж за грудень 2007 р.21,061 тис. шт. Це є досить непоганим показником роботи заводу в цілому за 2007 рік.
В 2007 році експорт продукції становив 56,0%. В 2008 р. планується збільшити виробництво продукції на 5% шляхом:
1. Оновлення матеріально — технічної бази
2. Вдосконалення якості продукції, що виробляється, шляхом підвищення ефективності професійно — технічних навиків працівників.
3. Розширення ринків збуту, укладення довготривалих договорів з вітчизняними та закордонними споживачами на закупівлю продукції
4. Направлення на підвищення кваліфікації працівників підприємства
5. Заключення з вищими навчальними закладами договорів на цільове навчання молодих спеціалістів
6. Планування відкриття нових філій підприємства для забезпечення матеріально — сировинної бази підприємства
7. Переустаткування виробництва для зменшення шкідливих викидів в атмосферу
Товариство має плани збільшувати обсяги виконання робіт i надання послуг у 2008р. на 5%. Поставки за кордон довести до 60% вiд загального обсягу реалiзацiї. Розробити та впровадити у виробництво нові вироби. В 2007 році на дослідження та розробки нових приладів використано 564 тис. грн.
1.3 Матеріально-технічне забезпечення підприємства Матеріально-технічне забезпечення як одна з галузей сфери товарного обігу, що виконує функції обігу засобів виробництва, виконує велику роль у підвищенні ефективності виробництва. Воно виступає в якості опосередкованого зв'язку між виробництвом та виробничим споживанням продукції виробничо-технічного призначення та його діяльність з розширенням масштабів виробництва непреривно зростає.
Забезпечуючи міжгалузеві зв'язки по поставках продукції, структури матеріально-технічного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості продукції за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів сировини, матеріалів та обладнання.
Отже, економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства ВАТ Уманський завод «Мегомметр» заключається в тому, щоб забезпечити:
безперебійне забезпечення підприємства необхідними засобами виробництва;
оптимізацію господарських зв'язків між підприємством та постачальником;
створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами;
застосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну;
раціональне і економічне використання засобів виробництва у виробництві;
зменшення витрат щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.
Раціональне використання (споживання) і економія сировини, матеріалів, палива і енергії є одними із важливих умов функціонування підприємства в умовах ринку, переводу економіки на інтенсивний шлях. Раціональне використання матеріальних ресурсів — це доцільне обґрунтоване їх використання, їх витрати на рівні мінімуму при виробництві одиниці продукції.
В загальному вигляді економія матеріальних ресурсів — це підвищення їх рівня корисного використання, яке виражається у зниженні питомої витрати матеріалів на одиницю споживчого ефекту, котрий одержують у результаті раціонального споживання матеріальних ресурсів. Значення економії матеріальних ресурсів зростає в зв’язку із збільшенням обсягу виробництва продукції.
Зменшення матеріальних витрат безпосередньо впливає на зниження собівартості продукції, оскільки вони становлять біля 75-80 відсотків витрат підприємства, із них біля 60 відсотків припадає на матеріали і сировину.
Скорочення матеріальних витрат на виробництво одиниці продукції — це більш значний резерв економії порівняно із зниженням трудоємності і фондоємності виробництва: 1 відсоток економії матеріалів забезпечує скорочення витрат у 2-2,5 рази більше ніж 1 відсоток економії фонду зарплати та в 2-4 рази більше, ніж 1 відсоток скорочення капітальних вкладень.
Таким чином ресурсозбереження виступає як важливіший фактор підвищення ефективності виробництва. Основним завданням ресурсозбереження є:
забезпечення економного і раціонального використання матеріальних ресурсів;
ліквідація невиробничих витрат або перевитрати матеріальних ресурсів;
оптимізація структури ресурсоспоживання на основі впровадження нових проектних, конструкторських і технологічних рішень, які дозволяють підвищити комплексність використання матеріальних ресурсів;
розширення застосування вторинних ресурсів;
розширення застосування вторинних ресурсів, організація повної переробки виробничих відходів і матеріалів, збір і утилізація побутових відходів;
скорочення витрат матеріальних ресурсів на всіх стадіях виробництва і споживання при транспортуванні та зберіганні;
прискорення оборотності обігових засобів, скорочення виробничих запасів, вивільнення частини ресурсів із обігу тощо.
Існують різні форми забезпечення споживачів матеріальними ресурсами: транзитна, складська, через гуртові бази, за прямими тривалими зв’язками.
Основними формами матеріально-технічного забезпечення підприємства є транзитна та складська.
Транзитна форма забезпечення вигідна у тих випадках, коли матеріал надходить до споживача у кількостях не менше транзитної норми відвантаження. Ця форма забезпечення матеріальними ресурсами дає найбільший (економічний) ефект у відношенні рівномірності постачання, дотримання асортименту, комплектності, якості продукції та інших параметрів при встановленні прямих тривалих зв’язків між споживачами та постачальниками. Такі зв’язки повинні бути встановлені для споживачів з тими постачальниками, від яких вони отримують велику частку матеріальних ресурсів.
При продажі і відвантаженні продукції ВАТ Уманського заводу «Мегомметр» використовуються різні види транспорту: залізниця (контейнери, грузобагаж), авіа багаж, автомобільний транспорт ТІR, кур'єрська пошта, “Автолюкс”, самовивезення.
Складська форма постачання матеріальними ресурсами передбачає відпуск цих ресурсів споживачам із складів підприємств-постачальників. Ця форма постачання забезпечує підвищення мобільності матеріальних ресурсів.
Організаційно-складська форма забезпечення може здійснюватися різними шляхами, з яких найбільше значення має гуртова торгівля.
Гуртова торгівля збуту забезпечує мобільність матеріальних ресурсів і можливості маневрування ресурсами при забезпеченні ними багатьох споживачів продукцією різноманітної номенклатури. Характерні риси гуртової торгівлі:
а) забезпечення безпосередніх споживачів матеріально-технічними ресурсами здійснюється через гуртові бази (магазини);
б) забезпечення споживачів необхідними їм видами продукції здійснюється на основі попередніх замовлень самих підприємств;
в) споживачі можуть купляти на гуртових базах необхідні їм матеріальні ресурси без попередніх замовлень.
Однією з прогресивних форм матеріально-технічного забезпечення підприємства різними видами ресурсів є система постачання точно в термін — система поставки матеріальних ресурсів до місця виробничого споживання у певній кількості та у потрібний час.
Ця система постачання матеріальних ресурсів точно в термін у світовій практиці є однією із найсучасніших і найпопулярніших виробничих розробок.
В процесі матеріально-технічного забезпечення підприємства матеріальними ресурсами здійснюється комплекс заходів з управління матеріальними потоками в межах служби постачання.
При закупівлі матеріальних ресурсів першочергове значення має використання інструментів маркетингу у процесі оцінки кон«юктури ринку сировини, матеріалів, палива та енергії, визначення цінової політики.
При закупівлі матеріальних ресурсів можна використати один із двох альтернативних рішень:
самостійне формування асортименту матеріальних ресурсів і закупівля цих ресурсів безпосередньо у виробництві;
закупівля матеріальних ресурсів у посередника, який спеціалізується на окремих видах ресурсів та формуванні широкого асортименту і поставках його споживачам у скомплектованому вигляді.
Слід відмітити, що на ВАТ „Уманський завод “Мегомметр» сировина майже повністю постачається пiдприємствами України.
Постачальниками за основними видами сировини та матерiалiв, що займають 10% в загальному об'ємi постачання є:
ТОВ «Медаллат» — колоровi метали;
ТОВ «Ольга» — кольоровi метали;
ТОВ «Альянс» — чорнi метали;
ТОВ «Укрметiс» — крiплення;
ТОВ «Акватон» — провода;
ТОВ «Одестрей» — стеклотекстолiти;
ТОВ «Хiмпласт» — пластик.
Цiни та матерiали на комплектуючi постiйно збiльшуються. Більшість підприємств, які постачають сировину є посередниками.
Слід відмітити, що закупівля матеріальних ресурсів у посередника може бути більш вигідною ніж безпосередньо у виробників. Це зумовлено такими обставинами:
1. Закуповуючи матеріальні ресурси у посередника, підприємство, як правило, має можливість придбати широкий асортимент продукції відносно невеликими партіями. В результаті чого зменшується потреба у запасах, складах, зменшується обсяг договірної роботи з виробниками окремих видів ресурсів.
2. Ціна товару (ресурсу) у посередника може бути нижчою ніж у виробника.
3. Виробник матеріальних ресурсів може розміщуватися територіально на більш віддаленій відстані ніж посередник. Додаткові транспортні витрати у цьому випадку можуть перевищувати різницю у цінах виробника і посередника.
Після того як зроблений вибір системи поповнення запасів, необхідно кількісно визначити величину партії, яку потрібно замовити, а також інтервал часу, через який повторюється замовлення.
Оптимальний розмір партії товарів, які поставляються і, відповідно оптимальна частота завозу залежать від наступних факторів:
обсяг попиту (обороту);
витрати транспортно-заготівельні;
витрати по зберіганню запасу.
В якості критерію оптимальності вибирають мінімум суми транспортно-заготівельних витрат і витрат по зберіганню. Транспортно-заготівельні витрати, і витрати по зберіганню залежать від розміру замовлення, але характер залежності кожної із цих статей витрат від обсягу замовлення різний.
Транспортно-заготівельні витрати при збільшенні розміру замовлення, очевидно, зменшуються, так як закупка і перевезення товарів здійснюються більш великими партіями, і, зрозуміло рідше. Цю залежність можна відобразити наступним графіком, який має форму гіперболи (мал.1.3.1).
Витрати на транспортування
Y
Розмір замовлення
X
Мал.1.3.1. Залежність транспортно-заготівельних витрат від розміру замовлення
Витрати по зберіганню зростають прямо пропорційно розміру замовлення. Дану залежність можна представити наступним графіком (мал.1.3.2).
Y Витрати по зберіганню
Розмір замовлення
Х
Мал.1.3.2. Залежність витрат по зберіганню запасів від розміру замовлення
Склавши два графіки, отримаємо криву, яка відображає характер залежності суми транспортно-заготівельних витрат і витрат по зберіганню від розміру партії, яка замовляється (мал.1.3.3).
Витрати по зберіганню і транспортуванню
Y
Розмір замовлення
Х
Мал.1.3.3. Залежність суми транспортно-заготівельних витрат і витрат по зберіганню від розміру замовлення.
Оптимальний розмір замовлення Sопт.
Як бачимо, крива сумарних утримань має точку мінімуму, в якій сумарні витрати будуть мінімальні.
Абсциса цієї точки Sопт.д.ає значення оптимального розміру замовлення.
Питання визначення оптимального розміру замовлення поряд з графічним методом може бути вирішена і аналітично.
Для цього необхідно мінімізувати функцію, яка представляє суму транспортно-заготівельних витрат і витрат на зберігання від розміру замовлення, тобто визначити умови, при яких:
Сзаг. = Сзбер. + Странсп. min.,
де Сзаг. — загальні затрати на транспортування і зберігання запасу; Сзбер. — затрати по зберіганню запасу; Странсп. — транспортно-заготівельні витрати.
Сзбер. = М х ,
де М — розмір тарифу за зберігання запасу; S/2 — середня величина запасу;
Странсп. = К х ,
де К — транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з розміщенням і доставкою одного замовлення, Q/S — кількість завозів за період часу; Q — величина обороту; S — розмір одної партії, яка замовляється і доставляється.
Виконавши ряд перетворень, отримаємо оптимальний розмір партії, яка одночасно доставляється (Sопт), і при якому величина сумарних затрат по зберіганню і завезенню буде мінімальною.
Sопт=
Ця формула відома як формула Уілсона.
Зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства може відбуватися різними шляхами, зокрема, зниженням конструктивної матеріалоємності продукції, яке відбувається внаслідок:
а) використання економічних видів матеріальних ресурсів;
б) скорочення числа непотрібних функцій;
в) зниження незмірних запасів міцності виробів.
В процесі виробництва для зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення можна використовувати наступні шляхи:
збільшення одиничної потужності машин і агрегатів. Цей показник характеризує одночасно підвищення їх якості;
ліквідація виробничого браку. Підприємства несуть прямі витрати у випадку виготовлення бракованої продукції. Випуск неякісної чи бракованої продукції знижує рівень рентабельності, збільшує собівартість і продуктивність виробництва. Брак і неякісна продукція означають пряму розтрату виробничих ресурсів, збільшують витрати;
використання замінників дефіцитних матеріальних ресурсів. Бурний розвиток хімічної промисловості в наш час створює можливості для широкого впровадження у виробництво нових економічних синтетичних матеріалів для заміни матеріалів, які використовувалися раніше;
скорочення витрат і відходів у виробництві. В різних галузях виробництва створюється значна кількість відходів матеріальних ресурсів і супутніх продуктів. Скорочення відходів забезпечує випуск додаткової продукції без збільшення матеріальних ресурсів. В тих випадках, коли вичерпані можливості скорочення відходів, важливо забезпечити їх максимальну утилізацію, використовуючи для виготовлення побічної, непрофільної продукції чи реалізувати іншим підприємствам;
скорочення витрат при збереженні. Одним із головних завдань організації збереження і просування продукції в сфері обороту — збереження якості продукції, недопущення її псування і втрати. В процесі зберігання матеріальні ресурси не повинні втрачати натурально-речові якості і форми.
Втрати від недостачі і псування матеріальних цінностей складають значну величину і виникають по причині недостатньої уваги до збереження матеріальних ресурсів.
Підприємство планує продовжувати обновлення обладнання на сучасне.
У 2008 році підприємство планує закінчити заміну старих вікон на металопластиковi, провести ремонт у приміщеннях, обновити транспортний та станочний парки.
На впровадження цих планів підприємство планує витратити близько 800 тис. грн.
Проблемами, якi впливають на дiяльнiсть пiдприємства в значній мiрi є складності митних оформлень як при реалiзацiї продукції, так i при перевезенні матерiалiв, яких немає на Україні. Особливо це складно з країнами Середньої Азії. На жаль, податковий тиск на протязі вже багатьох років не дає змоги досягти прибуткової роботи, а з тим оновлення матеріально — технічної бази.
продолжение
--PAGE_BREAK--1.4 Вибір постачальників та організація комерційних зв’язків Для виконання операцій з оптової закупівлі матеріалів та сировини оптово-виробничого підприємства мають вести постійний пошук і вивчення джерел закупівлі та постачальників товарів. ТОВ «Мегомметр „зацікавлений в закупівлі матеріалів за якомога нижчими цінами, тому при виборі постачальника виходить із пропонованої ним вартості матеріалів. Відповідно, під час планування закупівлі матеріалів менеджер уважно вивчає пропозиції постачальників, розглядає різні альтернативні рішення з метою визначення найвигідніших джерел придбання матеріалів. Комерційні працівники виробничих підприємств мають відвідувати товаровиробників для ознайомлення з їхніми виробничими можливостями, отримання інформації стосовно обсягів, асортименту та якості матеріалів чи сировини, умов та обсягів реалізації сировини. Їм доцільно брати участь у виробничих нарадах із працівниками промисловості, виставках-оглядах нових зразків товарів. Маркетинг визначає низку конкретних вимог до постачальників, на які слід зважати, обираючи останніх (див. рис.1.4 1).
Рис.1.4.1 Маркетингові вимоги до постачальників
Тісна співпраця з постачальниками сировини та матеріалів вможливлює доведення до них вимог товаровиробників щодо якості й асортименту сировини, (у нашому випадку, металів, стеклотестолітів, пластику та ін) а також закупівель товарів, які цілком відповідають цим вимогам. Вивчення постачальників здійснюють також з метою оцінювання надійності та стабільності їх. Адже найкраща сировина не принесе значного прибутку, якщо не забезпечити своєчасного та повного надходження його до виробника.
На рішення оптовика щодо закупівлі товару впливає не тільки оголошена відпускна ціна постачальника, а й інші чинники: відстань і тип перевезень, транспортні тарифи, умови поставки, загальний рівень обслуговування тощо. Встановлення стабільних цін на товари впродовж максимально тривалого часу позитивно впливає на планування й фінансування закупівлі, сприяє встановленню більш тісних і довірливих відносин між постачальником та підприємством оптової торгівлі.
Для закупівлі товарів оптовик формує замовлення на поставку їх конкретним товаровиробникам. При цьому на підставі даних щодо стану товарних запасів визначають строки наступного надходження товару та оптимальний розмір замовлюваної партії поставки. Важливо врахувати всі витрати на закупівлю й доставку товару, його розвантаження та розміщення за місцями збереження. Обсяг окремої партії закупівлі впливає також на ціну одиниці товару. Чим більшою є партія закупівлі товару, тим нижчою буде вартість одиниці продукції. Для кожного найменування товару встановлюють мінімальний і максимальний обсяги закупівель.
Закупівля мінімальних партій товару забезпечує оптовикові найвищу економічну вигоду. Закупівля товару в обсягах, менших за мінімальну партію, до підвищення ціни одиниці продукції та втрати прибутку.
Рішення стосовно обсягів закупівель відображають у спеціальних картках, відкритих на кожного постачальника. В них вказують поштові, розрахункові та відвантажувальні реквізити, прізвище й телефон відповідальних за виконання замовлень осіб, дані про виробничі потужності, обсяг та асортимент вироблюваної продукції, про можливості виробництва інших товарів, умови поставки товарів, інша інформація, необхідна оптовику. В карточці фіксують обсяги закупівель товару, всі відхилення від узгоджених умов поставки.
При плануванні оптових закупівель на кожну товарну позицію заводять картку обліку товару. В картці вказують назву та шифр (номенклатурний номер) товару, його технічні характеристики, ціну за одиницю, інформацію про граничні межі товарних запасів, мінімальний та максимальний обсяги замовлення, обсяг і термін наступного надходження товару, а також фіксують рух товару на оптовому підприємстві. Картотека формується в послідовності, визначеній за чинною системою класифікації Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-17). Цю інформацію використовують під час підготовки й оформлення замовлення на наступну закупівлю товару.
Замовлення на закупівлю товару оформлюють в довільній формі. Але, зважаючи на вимоги господарського (комерційного) кодексу, в ньому вказують назву та адресу замовника, його розрахункові та відвантажувальні реквізити, термін замовлення, метод транспортування, умови розрахунків, обсяг поставки за кожною товарною позицією, технічні характеристики продукції, одиниці виміру, ціну за одиницю товару, загальну вартість замовлення та інші умови. Оформлене замовлення підписує особа, відповідальна за здійснення закупівельної діяльності. Оригінал замовлення та його копію направляють постачальникові, який упродовж 10 днів підписує його або відмовляється від виконання. Підписане постачальником замовлення оптовика становить письмовий контракт. Якщо в замовленні були відсутні суттєві умови, які, на думку постачальника, там варто зафіксувати, то останній складає проект контракту купівлі-продажу (поставки), який передають оптовику для оформлення. Підписанням цих документів завершується процес оформлення комерційних зв’язків між оптовиком та постачальником.
Планування асортименту і товарної номенклатури продукції.
Товариство по виготовленню вимірювальних електроприладів ВАТ Уманський завод «Мегомметр» у 2008 році планує значно розширити номенклатуру і асортимент випуску продукції.
Товариство має плани:
збільшити обсяги виконання робіт i надання послуг у 2008р. на 5%.
Поставки за кордон довести до 60% вiд загального обсягу реалiзацiї.
Розробити та впровадити у виробництво новi вироби.
Розробкою нової продукції на підприємстві займається конструкторський відділ, який очолює головний конструктор Довгань Петро Дмитрович. Постійно проводиться робота по постановці на виробництво нових видів продукції. Продукція проходить всі етапи, починаючи від розробки, проектування і виготовлення оснащення і до остаточної зборки. Підприємство має свій інструментальний цех по оснащенню основного виробництва, цехи по переробці пластмас, металообробці і штампуванню, гальванічної і лакофарбної обробки, а також складального виробництва.
У вiдповiдностi з план-графiками розробки та підготовки виробництва нових приладів у 2008 році заплановано закінчити розробку цифрового мiкромметра ЦС 4105 та провести розробку i підготувати до виробництва в повному об'ємi цифрового вимірювача опору заземлення i в кiнцi року отримати дозвiл на серійне виготовлення приладів.
Зараз фахівці підприємства займаються розробкою щитових приладів — амперметрів і вольтметрів змінного струму, аналогів Э377, Э378, які дуже необхідні енергетикам.
У 2007 році на дослідження та розробку було витрачено 56,4тис. грн.
1.5 Формування плану збуту продукції. Комунікаційна політика Збут підприємством свого товару — це процес реалізації промислової продукції з метою задоволення потреб і запитів споживачів та отримання доходу (виручки).
Основне завдання плану збуту — розробка та обґрунтування реальної збутової програми, яка охоплює найбільш суттєві аспекти ринку: ціноутворення, заходи щодо сприяння збуту, просування товарів на ринку, систему розподілу та постачання продукції та ін. Постійне дослідження ринку необхідно проводити за допомогою маркетингу.
Організація оперативно — збутової роботи.
Система збуту служить сполучною ланкою між підприємством і споживачами і виконує наступні функції:
оцінка перспектив — пошук нових перспективних напрямів збуту продукції;
продажі — практична реалізація мистецтва торгівлі — підходу до споживача, представлення товару, задоволення запитів покупця і здійснення операції;
послуги — надання різних послуг споживачам — консультації з виниклих проблем, організація рішення фінансових питань і забезпечення доставки товару;
збір інформації — участь в дослідженнях ринку і зборі інформації для потреб компанії;
На ВАТ Уманський завод «Мегомметр» відділ постачання і збуту (ВМ) здійснює наступні види діяльності:
робота з постачальниками сировини (металів, пластику та ін) і устаткування;
робота з посередниками на зарубіжному ринку;
пошук нових покупців на внутрішньому ринку;
вивчення цін підприємств-конкурентів на аналогічну продукцію;
планування асортименту залежно від вимог ринку.
Загальною метою даної служби на ВАТ є досягнення головної мети заводу — збільшення об'ємів реалізації вимірювальних електроприладів, ВАТ, що випускаються. Тобто її діяльність направлена на продаж якомога більшої кількості продукції.
Відділом постачання і збуту — відділом маркетингу (ВМ) керує заступник голови правління з маркетингу та фінансово — економічних питань, в підпорядкуванні якого знаходяться два товарознавці.
Комерційний директор займається укладенням оборудок по закупівлі сировини, продажу електроприладів, що випускаються заводом. Обговорює кількість продукції, ціну, терміни і умови постачань, здійснює контроль за відвантаженням продукції. А також займається вивченням цін на електроприлади та матеріали до них на ринку і формуванням плану по асортименту, згідно з потребами споживачів.
Товарознавець надає комерційному директорові зведення про вироблення електричних приладів і наявності продукції на складі, попереджає його про відвантаження товару. При експорті електроприладів займається оформленням необхідних документів.
Відділ постачання і збуту виконує оперативні плани. У роботі даного відділу, як і на всьому підприємстві в цілому, не використовується метод управління по цілях. Проте товарознавці можуть вносити комерційному директорові свої пропозиції, пов'язані з реалізацією і відвантаженням продукції. Але всі організаційні питання, пов'язані з роботою служби, вирішує комерційний директор. Від його підлеглих потрібне лише надання необхідній інформації, а не рішення конкретних задач.
Наприклад, фірма вирішила придбати у ВАТ Уманський завод «Мегомметр» певну кількість електровимірювальних приладів. Тоді комерційний директор дає завдання товарознавцям надати інформацію про об'єм приладів, що випускаються, і їх наявність на складі. Маючи ці дані, комерційний директор може обговорити з фірмою об'єм постачання.
Якщо необхідна кількість продукції знаходиться на складі, то обговорюють ціну, час і умови постачання. Якщо потрібної кількості товару на даний момент на складі немає, то заводом може прийнятися замовлення на випуск необхідного об'єму електричних приладів.
Але при укладенні будь-якої оборудки комерційний директор завжди порівнює пропозиції з можливостями підприємства, оскільки існує прикордонний об'єм виробництва.
У разі ухвалення остаточного рішення укладений договір (партія на суму більше 100 000 грн) або контракт підписується генеральним директором.
Розділ 2. Аналіз фінансових результатів і фінансове планування на підприємстві 2.1 Аналіз фінансово-майнового стану підприємства Таблиця 2.1.1. Склад та структура основних засобiв ВАТ «Уманський
завод „Мегомметр“ станом на 31 грудня 2007 року. тис. грн.
Слід вiдмiтити, що рівень придатності основних засобiв складає тільки 28,5 вiдсотка, майже повністю зношенi машини та обладнання — 90%, транспортнi засоби — 74,3%, інструменти, прилади — майже 80%.
Втрати від недостачі і псування матеріальних цінностей складають значний відсоток і виникають по причині недостатньої уваги до збереження матеріальних ресурсів.
На жаль, податковий тиск на протязі вже багатьох років не дає змоги досягти прибуткової роботи, а з тим оновлення матеріально — технічної бази.
Підприємству потрібно залучити власні або кошти інвесторів на оновлення матеріально — технічної бази, запровадити використання обладнання із зносостійкими властивостями з довгим терміном експлуатації, використати універсальні машини з можливістю заміни агрегатів, що підлягають зносу.
На початок звітного періоду підприємство мало скоригований нерозподілений прибуток у розмiрi 857 тис. грн.
Протягом 2007 року підприємство отримало прибуток у розмiрi 1754 тис. грн. вiд здійснення звичайної дiяльностi (операційної, iнвестицiйної).
У 2007 році Товариство на пiдставi рішення Загальних зборів акцiонерiв спрямувало чистий прибуток у сумі 843 тис. грн. до фонду розвитку виробництва, до резервного фонду — 14 тис. грн.
Тому, на дату складання балансу (на 31.12.2007 р) сума нерозподіленого прибутку дорівнює 1754 тис. грн.
На балансi пiдприємства станом на 31.12.2007р. основнi засоби врахованi по первiснiй (переоцiненiй) вартостi в сумi 25677тис. грн, сума зносу складає — 18360 тис. грн., балансова (залишкова) вартiсть — 7317тис. грн. Пiдприємство не має оформлених у заставу основних засобiв. Оцiнка основних засобiв є достовiрною i здiйснюється по цiнi придбання, яка формується вiдповiдно до вимог П (С) БО №7 „Основнi засоби“.
Розрахункова вартість чистих активів на кінець звітного періоду складає 15566 тис. грн. Заявлений i сплачений статутний капітал складає 240 тис. грн. Вилучений капітал (викуплені акції власного Товариства) складає 16 тис. грн. Розрахункова вартість чистих активів бiльше суми статутного капіталу, що вiдповiдає вимогам ст.155 п.3 Цивільного кодексу України.
Слiд вiдмiтити, що рiвень придатностi основних засобiв складає тiльки 28,5%, майже повнiстю зношенi машини та обладнання — 90%,, транспортнi засоби — 74,3%, iнструменти i прилади майже 80%. Втрати від недостачі і псування матеріальних цінностей складають значний відсоток і виникають по причині недостатньої уваги до збереження матеріальних ресурсів.
На жаль, податковий тиск на протязі вже багатьох років не дає змоги досягти прибуткової роботи, а з тим оновлення матеріально — технічної бази.
Підприємству потрібно залучити власні або кошти інвесторів на оновлення матеріально — технічної бази, запровадити використання обладнання із зносостійкими властивостями з довгим терміном експлуатації, використати універсальні машини з можливістю заміни агрегатів, що підлягають зносу.
2.2 Формування фінансових ресурсів і плану руху грошових коштів Визначимо валюту балансу ВАТ „Мегомметр“ станом на 31 грудня 2007 року (табл. .2.3.1)
Таблиця 2.3.1 Валюта балансу ВАТ „Уманський завод “Мегомметр» станом на 31 грудня 2007 року.
продолжение
--PAGE_BREAK--Аналіз показників фінансового стану: аналіз лiквiдностi пiдприємства.
Проаналізуємо показники ліквідності ВАТ «Уманський завод „Мегомметр“ за 2006 — 2007 роки (табл. .2.3.2)
Таблиця 2.3.2. Показники лiквiдностi ВАТ „Уманський завод “Мегомметр» за 2006 — 2007 роки.
Проаналізуємо також платоспроможність ВАТ «Уманський завод „Мегомметр“ за 2006-2007 роки. (табл. .2.3.3)
Показники платоспроможності ВАТ „Уманський завод “Мегомметр» за 2006-2007 роки.
Фiнансовий стан пiдприємства щодо його лiквiдностi та платоспроможностi, на протязi 2007 року, значно покращився в порiвняннi з минулим 2006 роком: пiдвищилась рентабельнiсть, збiльшилася сума чистого оборотного капiталу. Досить високi показники лiквiдностi свiдчать про те, що пiдприємство має достатньо коштiв, якi можуть бути використанi ним для погашення своїх короткотермiнових зобов'язань (перед бюджетом, постачальниками, своїми працiвниками). Отже, пiдприємство може безперервно функцiонувати, розширяти виробництво, впроваджувати новi технологiї, автоматизувати робочi мiсця, пiдвищувати продуктивнiсть працi.
Розділ 3. Організація кадрової роботи підприємства 3.1 Аналіз штатного розкладу працівників підприємства У більшості випадків у статуті підприємства зазначено, що його власником визначається структура і штатна чисельність працівників, а також розробляється штатний розклад. На практиці дана функція іноді покладається на відділ кадрів (якщо він є), але найчастіше — на бухгалтера, особливо, на початковій стадії діяльності підприємства.
Штатний розклад варто складати у відповідності зі структурними підрозділами підприємства в порядку підпорядкованості (з огляду на підпорядкованість усередині структурного підрозділу). Даний розклад затверджується на початку року директором (керівником) підприємства і діє протягом календарного року. У штатному розкладі можуть також вказуватися і надбавки до посадових окладів деяким категоріям працівників. Необхідно відзначити, що в штатному розкладі можуть бути затверджені однакові назви посад, але з різними посадовими окладами.
Режим роботи ВАТ Уманський завод «Мегомметр».
Робочий день керівників і технічної служби триває з 8-00 до 17-00 з перервою на обід з 12-00 до 13-00.
3.2 Організаційна структура управління підприємством Управління підприємством i контроль за його дiяльнiстю здійснюють загальні збори акцiонерiв, спостережна рада, правлiння та ревiзiйна комiсiя. Правлiння товариства складається з дев'яти чоловік: голови правлiння, заступника голови правлiння — комерцiйного директора, заступника голови правлiння — головного інженера, заступника голови правлiння — директора з економіки та фiнансiв та п'яти членів правління.
Загальна кількість тих, що працюють на даному підприємстві на 1 червня 2007г. складала 920 працівників. Основні керівники і фахівці виконують наступні функціональні обов'язки:
Голова правління (1чол)
здійснює оперативне керівництво діяльністю Товариством;
забезпечує виконання рішень, що прийняті Загальними зборами і Правлінням;
розпоряджається обіговими коштами та активами основних фондів до 20% їх вартості на підставі рішень Правління;
без доручення діє від імені Товариства, представляє його в усіх органах управління" підприємствах, організаціях в Україні та за її межами;
затверджує Положення про структурні підрозділи та посадові інструкції на підставі рішень Правління;
Заступник голови правління (1чол)
Виконує ті ж самі обов’язки, що й голова правління товариства, але у разі відсутності голови правління або за дорученням голови правління.
Головний бухгалтер (1 чол)
Організовує роботу бухгалтерії та підлеглих.
Виконує роботу з ведення бухгалтерського обліку майна, зобов'язань і господарських операцій (облік основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, затрат на виробництво, реалізацію продукції, результатів господарсько-фінансової діяльності, розрахунків з постачальниками та замовниками, а також за надані послуги тощо).
Виконує нарахування та перерахування податків і платежів до державного та місцевих бюджетів, страхових внесків до державних позабюджетних соціальних фондів, платежів до банківських установ, коштів на фінансування заробітної платні працівників, інших виплат і платежів, а також відрахування коштів на матеріальне стимулювання працівників підприємства.
Головний інженер (1чол.
Здійснює управління технічних відділів заводу, зокрема у його підпорядкуванні знаходяться: відділ головного механіка, відділ головного енергетика, центральна заводська лабораторія, відділ механізації і автоматизації, бюро технічної документації.
Заступник головного інженера з підготовки виробництва (1чол)
Здійснює нагляд за підготовкою виробництва продукції, зокрема у його підпорядкуванні знаходяться: відділ головного механіка, відділ головного енергетика, центральна заводська лабораторія, відділ механізації і автоматизації, бюро технічної документації. Виконує ті ж самі обов’язки, що й головний інженер, але у разі відсутності гол. інженера або ж за його дорученням.
Головний механік (1чол)
Забезпечує: безперервну і технічно вірну експлуатацію і надійну роботу обладнання, утримання його в працездатному стані, розробку планів оглядів, випробувань і профілактичних ремонтів обладнання, технічну підготовку виробництва. Організує роботу по обміну наявності та руху обладнання, складанню та оформленню технічної та звітної документації.
Керує розробкою нормативних матеріалів на ремонтно-експлуатаційні цілі обладнання, оформлення заявок на придбання матеріалів та запасних частин для його ремонту.
Головний механік підпорядковується головному інженеру.
Головний енергетик (1 чол)
Здійснює керування науково-технічною та технологічною підготовкою енергозабезпечення підприємства. Організовує технічно правильну експлуатацію і своєчасний ремонт енергетичного та природоохоронного устаткування та енергосистем, безперервне забезпечення виробництва електроенергією, парою, газом, водою та іншими видами енергії, контроль за раціональними витратами енергетичних ресурсів на підприємстві, послідовне додержання режиму енергозбереження та економії. Керує плануванням та організацією роботи енергетичних цехів та господарств,
розробленням графіків ремонту енергетичного устаткування та енергомереж, планів виробництва та споживання підприємством електроенергії, технологічного палива, пари, газу, води, стисненого повітря, норм витрат і режимів споживання всіх видів енергії
Відділ центральної заводської лабораторії (ЦЗЛ) (3 чол)
Здійснює проведення науково — дослідних робіт по якості продукції.
Відділ головного метролога (ВГ Метр) (3 чол)
Організовує роботу з метрологічного забезпечення розроблення, виробництва, випробувань та експлуатації продукції, що випускається підприємством. Керує підготовкою проектів та планових завдань з упровадження нової вимірювальної техніки, організаційно-технічних заходів з підвищення ефективності виробництва, удосконалення метрологічного забезпечення, засобів та методів вимірювань, контролю та випробувань. Забезпечує складання локальних перевірних схем, установлення оптимальної періодичності та розроблення календарних графіків перевірки засобів вимірювань.
Очолює роботу з проведення метрологічної експертизи конструкторської та іншої технічної документації, яка розробляється на підприємстві, а також тієї, що надходить від інших підприємств та організацій. Бере участь у випробуваннях з автоматизації виробничих процесів, пов'язаних із застосуванням засобів вимірювання, в роботі щодо визначення потреби підприємства в цих засобах.
Забезпечує впровадження сучасних методів та засобів вимірювань, а також проведення робіт з оцінки похибок вимірювань. Підпорядковується головному інженеру.
Заступник головного інженера з нової техніки — головний конструктор
Керує ВГК (відділом головного конструктора), ВГТ (відділом головного технолога), ВМА (відділ механізації і автоматизації), БТД (бюро технічної документації), інструментальний цех №6, ІВ інструментальний відділ, група стандартизації та НТІ (науково — технічної інформації). Повна структура управління ВАТ Уманський завод «Мегомметр» наведена на малюнку 3.2.1
3.3 Оцінка плинності і планування потреби в кадрах Кадрове планування — це система комплексних рішень і заходів з реалізації цілей організації і кожного працівника, яка дозволяє:
забезпечити організацію персоналом відповідно до кількості і вимог робочих місць;
підібрати таких людей, які могли б вирішувати поставлені завдання як у поточному, так і в майбутньому періодах;
забезпечити високий рівень кваліфікації працівників;
забезпечити активну участь працівників в управлінні організацією.
Кадрове планування спрямоване як на вирішення проблем підприємства, так і на задоволення інтересів і потреб працюючих. Для організації важливо мати в потрібний час і на потрібному місці, в певній кількості та відповідної кваліфікації персонал, а працівникам — нормальні умови праці, стабільність зайнятості і справедливість оплати.
Кадрове планування є складовою частиною планування в організації, оскільки кожний вид діяльності повинен бути забезпечений персоналом і буде ефективним за умови інтеграції в загальний процес планування.
Планування персоналу є складовою частиною загальних планів організації. Визначення потреб у персоналі є початковим етапом кадрового планування, на основі якого визначають:
скільки працівників, якої кваліфікації і на якому місці будуть потрібні;
які вимоги ставляться до тих чи інших категорій працівників;
як буде проводитись забезпечення або скорочення персоналу;
як буде використовуватись персонал, умови його прані;
які будуть затрати на заплановані кадрові заходи.
В рамках планів визначають поточну і довгострокову потребу в кадрах. Поточна потреба — не потреба в кадрах на даний час, що пов'язана з рухом персоналу, звільненням за своїм бажанням, інвалідністю, відпустками по догляду за дитиною.
Довгострокова потреба — не потреба в персоналі на майбутні періоди. Ця потреба визначається заданими прогнозу, який ґрунтується на аналізі вікової структури, коефіцієнті плинності кадрів, розвитку підприємства, зміні виробничої програми.
Завдання кадрового планування заводу — з одного боку, забезпечити людей робочими місцями в потрібний момент часу відповідно до їх здібностей і вимог виробництва. Робочі місця, з точки зору продуктивності і мотивації, повинні давати можливість працюючим оптимальним способом розвивати свої здібності, підвищувати ефективність праці, відповідати вимогам людини щодо умов праці і забезпечення зайнятості. З іншого боку, — забезпечити реалізацію планів підприємства з точки зору людського фактора — персоналу, його кількості, кваліфікації, продуктивності та витрат на найм працівників. Детальне планування дозволяє виявити й ефективно використати персонал шляхом:
створення робочих місць; переводу працівників на інші робочі місця; реорганізацію виробничих процесів;
удосконалення пронесу найму працівників;
організації професійного навчання.
Детальна розробка плану професійного навчання дозволяє, забезпечити потрібну кваліфікацію працівників і досягти реалізації цілей підприємства з меншими витратами скорочення загальних витрат на робочу силу за рахунок продуманої, послідовної та активної політики на ринку прані.
Отже, на основі кадрового планування вирішуються питання раціональної зайнятості працівників, стабільного та рівномірного завантаження персоналу протягом робочого часу (тижня, року).
Планування потреб у персоналі на ВАТ Уманський завод «Мегомметр» здійснюється в такій послідовності:
оцінка наявного персоналу і робочих місць;
планування потреб у персоналі на перспективу;
оцінка перспективних потреб;
розробка проекту задоволення перспективних потреб у персоналі. Кадрове планування включає два послідовних етапи: етап розробки
кадрового плану та етап прийняття рішень.
На інформаційному етапі проводиться збір інформації та статистичних даних відносно персоналу, здійснюється їх обробка й аналіз кадрової ситуації і можливих варіантів її розвитку в майбутньому. Це дає можливість розробляти альтернативні варіанти. Тому на етапі розробки кадрового плану вивчаються альтернативні проекти, їх вплив на досягнення кадрово-економічних цілей організації. Це найбільш трудомісткий етап і вимагає професіоналізму працівників кадрових служб.
Етап прийняття рішень — це є утвердження одного з варіантів як обов'язкового орієнтиру для організації діяльності кадрових служб.
Обов'язковою умовою кадрового планування є визначення потрібних коштів для відтворення персоналу.
Управління плинністю кадрів в організації — спрямування на зведення до мінімуму протиріч між потребами та інтересами працівників і конкретними можливостями їх задоволення.
Залежно від характеру причин плинності кадрів на ВАТ Уманський завод «Мегомметр» розробляють заходи різного спрямування, а саме:
техніко-економічні (покрашення умов праці, удосконалення системи матеріального стимулювання, організації і нормування праці);
організаційні (удосконалення процедур найму і звільнення працівників, системи професійного просування, навчання);
соціально-психологічні — удосконалення стилю і методів управління, взаємовідносин у колективі, системи морального заохочування;
культурно-кадрові — покращення побутового обслуговування, харчування, проведення культурно-масової і спортивної роботи і т.д.
При управлінні плинністю кадрів зростає роль соціальної інформації, під якою розуміють сукупність правової, соціологічної, соціально-психологічної і педагогічної усвідомленості керівників організації та працівників служб управління, що сприятиме спрямованому впливові на процеси, які проходять у колективі, і вихованню працівників.
3.4 Система підбору і прийому на роботу нових працівників Якість трудових ресурсів підприємства тим вища, чим більша частка працівників, що забезпечують високу продуктивність праці, тобто персоналу високої кваліфікації. Тому в сучасних умовах значно зростає значимість та рівень вимог до підбору персоналу.
Підбір персоналу — це ряд дій, спрямованих на залучення кандидатів, які володіють якостями, необхідними для досягнення цілей, що стоять перед підприємством.
Підбір персоналу на ВАТ «Мегомметр» починається з маркетингу персоналу. Управління по роботі з персоналом проводять внутрішній маркетинг персоналу та маркетинг персоналу на ринку праці. Орієнтуючись на зовнішні джерела підбору персоналу на підприємстві, створюється власна база даних потенційних кандидатів для зайняття вакантних посад або дається замовлення організаціям, які займаються підбором персоналу. ВАТ «Мегомметр» проводить підбір персоналу через місцевий уманський центр зайнятості, проте в більшості, підбираючи персонал, спирається на власні сили. Послуги з підбору персоналу надають також бюро з працевлаштування, які підпорядковані переважно місцевим органам влади і сприяють працевлаштуванню тимчасово безробітних спеціалістів. Як правило, вони надають послуги з підбору малокваліфікованої робочої сили.
продолжение
--PAGE_BREAK--