Теоретичні основи аналізу фінансового стану підприємства

ПЛАН
ВСТУП........................................................................................……………….2
1. Теоретичні основи аналізу фінансового стану підприємства.
Теоретичні підвалини аналізу фінансового стану підприємства................................5
Нормативно-правове забеспечення показників фінансового стану підприємства.....................................................................................……………………..........7
Методика проведення аналізу фінансового стану підприємства.……………….....9
2. аналіз фінансового стану підприємства.
Техніко-економічна характеристика об'єкту дослідження..............……………….33
Загальна оцінка фінансового стану підприємства: динаміка та структура статей бухгалтерського балансу..........................................………………………………………...39
Аналіз показників фінансової стійкості……………………………………………….44
Аналіз ліквідності балансу...........................................................……………….............48
Аналіз показників ділової активності та ефективності діяльності підприємства...............................................................………………………….......................52
3. Шляхи вдосконалення аналізу фінансового стану підприємства..................................................................…………………....….63
ВИСНОВКИ............................................................................…………….......65
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА..............................................…….….…......67
Додатки……………………………………………………………………..70-93
ВСТУП
Основними завданням проведення фінансового аналізу— є оцінка результатів господарської діяльності за попередній та плинний періоди, вияв факторів, які позитивно чи негативно впливають на кінцеві показники роботи підприємства.
Метою проведення аналіза є одужання необхідної кількості інформативного матеріалу, який дасть змогу оцінити об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків та збитків, змін в структурі активів і пасивів, в розрахунках з дебіторами і кредиторами.
В умовах ринкової економіки фінансовий аналіз являє собою великий інтерес підприємств різних форм власності, тому, що він дає змогу оцінити не тільки сьогоднішній стан підприємства, а й прогнозувати його наближену та більш віддалену перспективу.
На підставі цілого ряду розглянутих методик в дипломній роботі вибрані і обгрунтовані методичні основи для проведення дослідження. Шляхом критичного аналізу та порівняння різноманітних методик багатьох авторів вибрані методи дослідження, що викладені в першому розділі роботи.
Об'єктом дослідження вибране товариство з обмеженою відповідальністю “Родник”, яке створене за рішенням Загальних зборів засновників в 1996 році.
Метою дипломного дослідження було проведення аудиту та аналізу фінансового стану підприємства. Для досягнення поставленої мети було вирішено ряд задач:
визначення плинного фінансового стану підприємства;
визначення змін в фінансовому стані в структуро- часовому аспекті;
визначення факторів, що викликали ці зміни;
прогноз основних тенденцій в фінансовому стані підприємства.
Джерелами інформації для написання дипломної роботи послужили такі документи:
форма №1 “Баланс підприємства” за 1996,1997,1998 роки;
форма №2 “Звіт про фінансові результати та їх використання” за 1996,1997,1998 роки;
форма №3 “Звіт про фінансово-майновий стан підприємства” за 1996,1997,1998 роки;
форма №22 “Зведена таблиця основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємства” за 1996,1997,1998 роки;
форма № 6 “Рентабельність окремих видів продукції” за 1996,1997,1998 роки;
форма №2ПВ “Звіт з праці” за 1996,1997,1998 роки;
Форма №1-п “Річний звіт підприємства (об'єднання) по продукції”.
В процесі виконання дипломної роботи було використано ряд існуючих методів дослідження.
Основні методи, які використані в дипломній роботі наступні:
Аналіз коефіцієнтів— обрахування різноманітних відносних показників, які грунтуються на існуючих співвідношеннях між окремими статтями, та показниками звітності та мають відповідний економічний зміст;
Вертикальний аналіз— визначення питомої ваги окремих статей фінансової звітності та їх співвідношення;
Горизонтальний аналіз— визначення за допомогою порівнювальних величин показників за декілька років (за три роки), розмір та напрямок їх змін, а також тенденції розвитку. Порівнюються як абсолютні, так і відносні показники.
В процесі виконання дипломної роботи використані такі методи економічного аналізу:
метод групування;
метод середніх величин;
індексний метод;
метод ланцюгових підстановок та інші.
В першому розділі дипломної роботи подано теоретичні розробки та методичні узагальнення по аудиту та аналізу фінансового стану підприємства. У цьому розділі подана нормативна база за темою роботи.
У другому розділі на підставі теоретичних розробок першого розділу проведено аналіз та аудит фінансового стану ТОВ “Родник”. В процесі аналізу охарактеризовані основні показники, які характеризують платоспроможність та фінансову стабільність підприємства.
В процесі аналізу дана аналітична оцінка існуючих показників та виявлені резерви щодо поліпшення економічного стану підприємства. Вцьому розділі проведено аудит показників балансу підприємства.
Висновки даної дипломної роботи схвалені керівництвом ТОВ “Родник” і мають бути використані для розробки і обгрунтовання ефективних управлінських рішеннь.
Розділ1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА.
1.1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДВАЛИНИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
Методика аналізу фінансового стану, що пропонується, призначається для забезпечення керування фінансовим становищем підприємства та для оцінки фінансової стійкості його ділових партнерів в умовах ринкової економіки.
Вона складається з елементів, які є загальні як для зовнішнього так і для внутрішнього аналізу. Задачі, які розглядаються нижче, та алгоритми їх рішення визначають головні напрямки аналізу, а їх поглиблення на грунті всієї достовірної інформації (в тому числі на грунті нормативів, що розробляються на підприємстві) проводиться в межах внутрішнього аналізу. Крім того, підвалини методики можуть бути адаптовані до потреб окремого зовнішнього користувача і тому мають універсальний характер, що випливає з універсальності ринкових відносин, які з'єднують різні форми власності та різноманітні види економічної діяльності.
Методика складається з наступних блоків аналізу:І- загальна оцінка фінансового стану та його зміни за звітний період;ІІ- фінансова стійкість підприємства; ІІІ- ліквідність балансу, ІV- ділова активність, платоспроможність підприємства.
Оцінка фінансового стану та його зміни за звітний період за порівняльним аналітичним балансом, а також аналіз показників фінансової стійкості складають вихідну точку, з якої повинен логічно розвинутись заключний блок аналізу фінансового стану. Аналіз ліквідності балансу повинен оцінювати поточну платоспроможність та давати висновок про можливість збереження фінансової рівноваги та платоспроможності в майбутньому.
Порівняльний аналітичний баланс та показники фінансової стійкості відображають сутність фінансового стану. Ліквідність балансу характеризує зовнішні прояви фінансового стану, які обумовлені його сутністю. Поглиблення аналізу на підставі даних обліку призводить до вирішення задач, що відносяться переважно до внутрішнього аналізу.
Так, вивчення факторів фінансової стійкості викликає необхідність внутрішнього аналізу запасів та витрат, а уточнення оцінки ліквідності балансу проводиться за допомогою внутрішнього аналізу стану дебіторської та кредиторської заборгованості.
В ході аналізу для характеристики різноманітних аспектів фінансового стану використовуються як абсолютні показники, так і фінансові коефіцієнти, які є відносними показниками фінансового стану. Останні розраховуються у вигляді відношеннь абсолютних показників фінансового стану або їх лінейних комбінацій. Згідно з класифікацією одного з засновників балансоведення Н.А.Блатова, відносні показники фінансового стану діляться на коефіцієнти розрозділу та коефіцієнти координації.
Коефіцієнти розрозділу використовуються в тих випадках, коли необхідно визначити, яку частину той чи інший показник фінансового стану складає від підсумку групи абсолютних показників, що включає його. Коефіцієнти розрозділу та їх зміна за звітний період, як буде показано нижче, відіграють велику роль в ході попереднього ознайомлення з фінансовим станом, виходячи з порівняльного аналітичного балансу-нетто.--PAGE_BREAK--
Коефіцієнти координації використовуються для виразу відносин різних за суттю абсолютних показників фінансового стану, або їх лінейних комбінацій, що мають різний економічний зміст.
Аналіз фінансових коефіцієнтів складається з порівняння їх значеннь з базисними величинами, а також в вивченні їх динаміки за звітний період та за декілька років. В якості базисних величин використовуються середені за часовим ліком значення показників даного підприємства, що відносяться до минулих більш благоприємних, з точки зору фінансового стану, періодам; середньогалузеві зачення показників; значення показників, що розраховані за даними звітності найбільш вдалого конкурента. Крім того, в якості бази порівняння можуть бути використані теоретично обгрунтовані, або отримані в результаті експертних опитувань величини, що характеризують оптимальні або критичні, с точки зору стійкості фінансового стану, значення відносних показників.
Такі величини фактично виконують роль нормативів для фінансових коефіцієнтів, хоча методики їх розрахунку в залежності, нариклад, від галузі виробництва, поки ще не створено, оскільки в теперишній час набір відносних показників, що використовуються для аналізу фінансового стану підприємства, не має повноцінної системної упорядкованості.
Дуже часто для повної характеристики фінансового стану підприємства та тенденцій щодо його зміни достатньо порівняно невеликої кількості фінансових коефіцієнтів. Важливо лише, щоб кожен з цих показників відбивав найбільш суттєві сторони фінансового стану.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕСПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
Правовою базою для проведення аудиту та аналізу фінансового стану підприємства є:
Закон України “Про аудиторську діяльність”. №3125 від 22 квітня 1993 року.
Статут аудиторської палати України.
Норматив 1. “Цілі і завдання проведення аудиту”. Затверджено аудиторською палатою України 25 жовтня 1996 року.
Норматив 2. “Договір на проведення аудиту”. Затверджено аудиторською палатою України 25 жовтня 1996 року.
Норматив 3. “Основні принципи, що регулюють аудит”. Затверджено аудиторською палатою України 25 жовтня 1996 року.
Норматив 12. “Äîêóìåíòàëüíå îôîðìëåííÿ àóäіòó”. Затверджено аудиторською палатою України 29 лютого 1996 року.
“Методичні роз'яснення стосовно здійснення аудиторських перевірок фінансового стану підприємств, що приватизуються”. Затверджені наказом Фонду державного майна України від 3 серпня 1996 року №988 із змінами, затвердженими наказом Фонду державного майна України від 18 березня 1996 року №315.
“Положення про організацію булгалтерського обліку і звітності в Україні” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року №250.
Постанова КМУ “Про внесення змін до положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні” від 05.07.93 №509.
“Інструкція про склад коштів, що направлені на споживання” затверджена Наказом Мінстату від 22.02.93 №31
Наказ Мінстату “Про зміни і доповнення до типової інструкції до складання звітів промислових підприємств усіх форм власності по продукції” від 12.05.93 №86
Постанова КМУ “Про внесення змін і доповнень до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні” від 24.09.93 № 804.
Рекомендації щодо оцінки банками кредитоспроможності та фінансової стабільності позичальника. Видані Національним Банком України №23011/79 від 02.06.96р.
Лист НБУ №10-206/3099 від 02.12.96р. “Про Положення “Про порядок зовнішнього аудиту юридичних осіб— акціонерів (учасників) комерційних банків у процесі перевірки правильності формування статутних фондів комерційних банків””.
Положення “Про порядок зовнішнього аудиту юридичних осіб— акціонерів (учасників) комерційних банків у процесі перевірки правильності формування статутних фондів комерційних банків” затверджено Постановою Правління НБУ №301 від 21.11.96р.
“Порядок забеспечення підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів підприємницької діяльності України бланками форм облікової і звітної документації та Інструкціями щодо їх заповнення” затверджений Наказом Мінстату, Мінфіну, НБУ від 31.08.93 №01-3-5/80.
Наказ Мінфіну “Про граничну вартість предметів, що не відносяться до основних засобів” від 18.11.94. № 12
Наказ Мінфіну “Про квартальну бухгалтерьку звітність підприємств” від 08.02.95 №19.
Постанова Президії Верховної Ради “Про проект Закону України Про бухгалтерський облік і звітність” від 27.02.95 №101/95-ПВ.
Постанова КМУ “Про внесення змін до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні” від 14.08.96р.
Наказ Мінфіну “Про внесення змін і доповнень до нормативних документів з бухгалтерського обліку” від 10.05.95р.
“Інструкція про порядок перерахування статей бухгалтерських балансів підприємств, установ і організацій” затверджена Наказом Мінфіну від 23.08.96р. №175
“Порядок перегляду діючих і введення нових форм державної статистичної звітності” затверджений наказом Мінстату від 30.04.93 №76
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
Ôiíàíñîâèé ñòàí ïiäïðèºìñòâà õàðàêòåðèçóºòüñÿ ðîçìiùåííÿì i âèêîðèñòàííÿì çàñîáiâ (àêòèâiâ) i äæåðåëàìè ¿õíьогоôîðìóâàííÿ (âëàñíîãî êàïiòàëó i çîáîâ'ÿçàíü, òîáòî ïàñèâiâ). Öi çâåäåííÿ ïîäàíi â áàëàíñi ïiäïðèºìñòâà. Îñíîâíèìè ÷èííèêàìè, ùî âèçíà÷àþòü ôiíàíñîâèé ñòàí, º, ïî-ïåðøå, âèêîíàííÿ ôiíàíñîâîãî ïëàíó i ïîïîâíåííÿ â ìiðó âèíèêíåííÿ ïîòðåáè âëàñíîãî îáîðîòíîãî êàïiòàëó çà ðàõóíîê ïðèáóткуi, ïî-äðóãå, øâèäêiñòü îáîðîòíîñòi îáîðîòíèõ êîøòiâ (àêòèâiâ). Ñèãíàëüíèì ïîêàçíèêîì, ó ÿêîìó âèÿâëÿºòüñÿ ôiíàíñîâèé ñòàí, âèñòóïàº ïëàòîñïðîìîæíiñòü ïiäïðèºìñòâà, ïiä ÿêèì ðîçóìiþòü éîãî ñïðîìîæíiñòü â÷àñíî çàäîâîëüíÿòè ïëàòiæíi âèìîãè ïîñòà÷àëüíèêiâ òåõíiêè i ìàòåðiàëiâ âiäïîâiäíî äî ãîñïîäàðñüêèõ äîãîâîðiâ, ïîâåðòàòè êðåäèòè, ðîáèòè îïëàòó ïðàöi ïåðñîíàëó, âíîñèòè ïëàòåæi до áþäæåòу.
Îñêiëüêè âèêîíàííÿ ôiíàíñîâîãî ïëàíó â îñíîâíîìó çàëåæèòü âiä ðåçóëüòàòiâ âèðîáíè÷î¿ i ãîñïîäàðñüêî¿ äiÿëüíîñòi â öiëîìó, òî ìîæíà ñêàçàòè, ùî ôiíàíñîâå ïîëîæåííÿ âèçíà÷àºòüñÿ âñiºþ ñóêóïíiñòþ ãîñïîäàðñüêèõ ÷èííèêiâ, íàéáiëüø óçàãàëüíþþ÷èìиïîêàçíèêаìи. Îòæå, “Çâiò ïðî ôiíàíñîâi ðåçóëüòàòè i ¿õ âèêîðèñòàííÿ” òàêîæ çàëó÷àºòüñÿ доàíàëiçó ôiíàíñîâîãî ñòàíó.
Ó 20-õ ðîêàõ îäèí iç òâîðöiâ áàëàíñîâåäåííÿ Í. À. Áëàòîâ ðåêîìåíäóâàâ äîñëiäæóâàòè ñòðóêòóðó i äèíàìiêó ôiíàíñîâîãî ñòàíó ïiäïðèºìñòâà çà äîïîìîãîþ ïîðiâíÿëüíîãî àíàëiòè÷íîãî áàëàíñó. Ïîðiâíÿëüíèé àíàëiòè÷íèé áàëàíñ óòâîðþºòüñÿ ç âèõiäíîãî áàëàíñó øëÿõîì äîïîâíåííÿ éîãî ïîêàçíèêàìè ñòðóêòóðè, äèíàìiêè i ñòðóêòóðíî¿ äèíàìiêè âêëàäåíü i äæåðåë çàñîáiâ ïiäïðèºìñòâà çà çâiòíèé ïåðiîä. Îáîâ'ÿçêîâèìè ïîêàçíèêàìè ïîðiâíÿëüíîãî àíàëiòè÷íîãî áàëàíñó º: àáñîëþòíi ðîçìiðè ïî ñòàòòÿмâèõiäíîãî çâiòíîãî áàëàíñó íà ïî÷àòîê i êiíåöü ïåðiîäó; ïèòîìî¿ âàãè ñòàòåé áàëàíñó ó âàëþòi áàëàíñó íà ïî÷àòîê i êiíåöü ïåðiîäó; çìiíè вàáñîëþòíèõ ðîçìiðàõ; çìiíè â ïèòîìèõ âàãàõ; çìiíè â % äî ðîçìiðiâ íà ïî÷àòîê ïåðiîäó (òåìï ïðèðîñòó ñòàòòi áàëàíñó); çìiíè â % äî çìií âàëþòè áàëàíñó (òåìï ïðèðîñòó ñòðóêòóðíèõ çìií — ïîêàçíèê äèíàìiêè ñòðóêòóðíèõ çìií); öiíà îäíîãî âiäñîòêà ðîñòó âàëþòè áàëàíñó i êîæíî¿ ñòàòòi — âiäíîøåííÿ ðîçìiðó àáñîëþòíî¿ çìiíè äî âiäñîòêà àáñîëþòíî¿ çìiíè íà ïî÷àòîê ïåðiîäó.
Ïîðiâíÿëüíèé àíàëiòè÷íèé áàëàíñ знаменнийòèì, ùî âií çâîäèòü âîºäèíî i ñèñòåìàòèçóº òi ðîçðàõóíêè i ïðèêèäêè, ùî çâè÷àéíî çäiéñíþº ñàì àíàëiòèê íà ïî÷àòêó îçíàéîìëåííÿ ç áàëàíñîì.
Ñõåìîþ ïîðiâíÿëüíîãî áàëàíñó îõîïëåíà áåçë³÷ âàæëèâèõ ïîêàçíèêiâ, ùî õàðàêòåðèçóþòü ñòàòèêó i äèíàìiêó ôiíàíñîâîãî ñòàíó. Ïîðiâíÿëüíèé áàëàíñ ôàêòè÷íî âêëþ÷àº ïîêàçíèêè ãîðèçîíòàëüíîãî i âåðòèêàëüíîãî àíàëiçó, щоàêòèâíî âèêîðèñòîâóютьсяâ ïðàêòèö³ êàïiòàëiñòè÷íèõ ôiðì. Ó õîäi ãîðèçîíòàëüíîãî àíàëiçó âèçíà÷àþòüñÿ àáñîëþòíi i âiäíîñíi çìiíè ðîçìiðiâ ðiçíîìàíiòíèõ ñòàòåé áàëàíñó çà âèçíà÷åíèé ïåðiîä, a öiëëþ âåðòèêàëüíîãî àíàëiçó º îá÷èñëåííÿ ïèòîìî¿ âàãè íåòî. Âñi ïîêàçíèêè ïîðiâíÿëüíîãî áàëàíñó ìîæíà ðîçáèòè íà òðè ãðóïè: ïîêàçíèêè ñòðóêòóðè áàëàíñó; ïîêàçíèêè äèíàìiêè áàëàíñó; ïîêàçíèêè ñòðóêòóðíî¿ äèíàìiêè áàëàíñó.
Äëÿ îñìèñëåííÿ çàãàëüíî¿ êàðòèíè çìiíè ôiíàíñîâîãî ñòàíó äóæå âàæëèâимиïîêàçíèêè ñòðóêòóðíî¿ äèíàìiêè áàëàíñó. Ñïiâñòàâëÿþ÷è ñòðóêòóðніçìiíиâ àêòèâi i ïàñèâi, ìîæíà çðîáèòè âèñíîâîê ïðî òå, ÷åðåç ÿêi äæåðåëà â îñíîâíîìó áóвïðèпливíîâèõ çàñîáiâ i â ÿêi àêòèâè öi íîâi çàñîáè â îñíîâíîìó булиâêëàäåíi. продолжение
--PAGE_BREAK--
Äëÿ çàãàëüíî¿ îöiíêè äèíàìiêè ôiíàíñîâîãî ñòàíу ïiäïðèºìñòâà âàðòî çãðóïóâàòè ñòàòòi áàëàíñó a îêðåìi ñïåöèôi÷íi ãðóïè ïî îçíàкуëiêâiäíîñòi (òàáë. 1.1).(ñòàòòi àêòèâó) i òåðìiíîâîñòi çîáîâ'ÿçàíü (ñòàòòi ïàñèâó). Íà îñíîâi àãðåãèðîâàííîãî áàëàíñó çäiéñíþºòüñÿ àíàëiç ñòðóêòóðè ìàéíà ïiäïðèºìñòâà, ùî ó áiëüø óïîðÿäêîâàíîìó âèглядіçðó÷íî ïðîâîäèòè çà òàêîþ ôîðìîþ:
табл. 1. 1
Баланс підприємства в агрегованному вигляді.
Актив
Пасив
². Ìàéíî
². Äæåðåëà ìàéíà
1.1 ²ììîá³ë³çîâàí³ àêòèâè
1.1 Âëàñíèé êàï³òàë
1.2 Ìîá³ëüí³, îá³ãîâ³ àêòèâè
1.2 Çàïîçè÷åíèé êàï³òàë
1.2.1 Çàïàñè òà âèòðàòè
1.2.1 Äîâãîñтðîêîâ³ çîáîâ'ÿçàííÿ
1.2.2 Äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü
1.2.2 Êîðîòêîñòðîêîâ³ êðåäèòè òà ïîçèêè
1.2.3. Ãîøîâ³ êîøòè òà ö³íí³ ïàïåðè
1.2.3 Êðåäèòîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü
Розглядáàëàíñó ïî òàêèõ ñèñòåìàòèçîâàíèõ ãðóïàõ âåäåòüñÿ ç âèêîðèñòàííÿì ìåòîäiâ ãîðèçîíòàëüíîãî i âåðòèêàëüíîãî àíàëiçó. Áåçïîñåðåäíüî ç àíàëiòè÷íîãî áàëàíñó ìîæíà îäåðæàòè ðÿä íàéâàæëèâiøèõ õàðàêòåðèñòèê ôiíàíñîâîãî ñòàíà ïiäïðèºìñòâà.
çäiéñíþºòüñÿ øëÿõîì ïîðiâíÿííÿ êîåôiöiºíòiâ KNi KB, ùî ïîêàçóþòü ïðèðiñò âiäïîâiäíî âèòîðãó âiä ðåàëiçàöi¿ ïðîäóêöi¿ i ñåðåäíüîãî çíà÷åííÿ ðåçóëüòàòó áàëàíñó çà çâiòíèé ïåðiîä.
До них відносяться:
загальна вартість майна підприємства = валюті, або результату, балансу;
вартість імобілізованих активів (т. е. основних і інших позаоборотних засобів) == результату розділу 1 активу балансу;
вартість оборотних (мобільних) засобів == сумі результатів розділів II і III активу балансу;
вартість матеріальних оборотних коштів = результату розділу II активу балансу;
розмір дебіторської заборгованості в широкому змісті слова (включаючи аванси, видані постачальникам і підрядчикам) = рядкам 199-260 розділу III активу балансу;
сума вільних коштів у широкому змісті слова (включаючи цінні папери і короткострокові фінансові вкладення) == рядкам 270-310 розділу III активу балансу (так називаний банківський актив);
вартість власного капіталу = розділу 1 пасиву і рядкам 725-750 розділу II пасиву балансу;
розмір позикового капіталу = розділу II пасиву балансу без рядків 725-750;
розмір довгострокових кредитів і позик, призначених, як правило, для формування основних засобів і інших позаоборотних активів, = рядкам 500-510 розділу II пасиву балансу;
розмір короткострокових кредитів і позик, призначених, як правило, для формування оборотних активів, == рядкам 600-620 розділу II пасиву балансу;
розмір кредиторської заборгованості в широкому змісті слова = рядкам 630-720 і 760 розділу II пасиву балансу.
Горизонтальний, або динамічний, аналіз цих показників дозволяє встановити їх абсолютні збільшення і темпи росту, що важливо для характеристики фінансового стану підприємства. Так, динаміка вартості майна підприємства дає додаткову до розміру фінансових результатів інформацію об мощі підприємства. Не менше значення для оцінки фінансового стану має і вертикальний, структурний, аналіз активу і пасиву балансу.

Актив балансу

На початок періоду
На кінець періоду
Абсолютне відхилення
Темп росту

% к

% к

%

Тис.грн
результату
Тис.грн
результату
Тис.грн

1. Майно — усього

продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--

1.2.2. Короткострокові кредити і позики

1.2.3. Кредиторська заборгованість

Так, співвідношення власного і позикового капіталів говорить про автономію підприємства в умовах ринкових зв'язків, про його фінансову стійкість.
За даними бухгалтерського обліку з розділу III активу балансу варто виділити витрати, не перекриті засобами спеціальних фондів і цільового фінансування, що означають іммобілізацію оборотних активів, а з розділу (( пасиву балансу — неплатежі, як-от позички, не погашені в термін, платіжні вимоги постачальників, не оплачені в термін, недоїмки в бюджет і ін.
Також необхідно зробити зіставлення зміни результату балансу зі змінами фінансових результатів. Діяльності за звітний період, наприклад із зміною виторгу від реалізації продукції, інформація про яку утримується у ф. №2 річної звітності (ряд.010).
çäiéñíþºòüñÿ øëÿõîì ïîðiâíÿííÿ êîåôiöiºíòiâ KNi KB, ùî ïîêàçóþòü ïðèðiñò âiäïîâiäíî âèòîðãó âiä ðåàëiçàöi¿ ïðîäóêöi¿ i ñåðåäíüîãî çíà÷åííÿ ðåçóëüòàòó áàëàíñó çà çâiòíèé ïåðiîä.
ßêùî KN> KB, òо вçâiòíîìó ïåðiîäi âèêîðèñòàííÿ ôiíàíñîâèõ ðåçóëüòàòiâ ïiäïðèºìñòâà áóëî áiëüø åôåêòèâíèì, ÷èì ó ïîïåðåäíüîìó ïåðiîäi i, âiäïîâiäíî, KNKBíàâïàêè- ìåíø åôåêòèâíèì.
Îçíàêàìè “ãàðíîãî” áàëàíñó ç ïîãëÿäó ïiäâèùåííÿ (ðîñòó) åôåêòèâíîñòi ìîæíà íàçâàòè òàêîæ òàêi âiäîìi ïîêàçíèêè: êîåôiöiºíò ïîòî÷íî¿ ëiêâiäíîñòi >= 2,0; çàáåñïå÷åí³ñòü підïðèºìñòâà âëàñíèì îáîðîòíèì êàïiòàëîì>= 0,1; ìàº ìiñöå ðiñò âëàñíîãî êàïiòàëó;íåìàº ðiçêèõ çìií a îêðåìèõ ñòàòòÿõ áàëàíñó, i ò.ä.Після загальної характеристики фінансового стану і його зміни за звітний період такою важливою задачею аналізу фінансового стану є дослідження показників фінансової стійкості підприємства. Для даного блока аналізу має вирішальне значення питання про те, які показники відбивають сутність стійкості фінансового стану. Відповідь на нього пов'язаний насамперед із балансовою моделлю, із якої виходить аналіз. У умовах ринку ця модель має такий вид:
F+Z+RA= ИС+KT+Кt +KO+Rp
де умовні позначення мають той же зміст, що й у таблиці 1.4, тобто:
F— основні засоби і вкладення;
Z— запаси і витрати;
RA— кошти, короткострокові фінансові
вкладення, розрахунки (дебіторська заборгованість) та інші активи;
ИС— джерела власних засобів;
Kt— короткострокові кредити і позикові засоби;
К T— довгострокові кредити і позикові засоби; продолжение
--PAGE_BREAK--
KO— позички, не погашені в термін;
R P— розрахунки (кредиторська заборгованість) та інші
пасиви.
Баланс підприємства (в агрегованому вигляді) табл.№1,4 АКТИВ
Умовні позначення
ПАСИВ
Умовні позначення
I. Основні засоби і вкладення
F
I. Джерела власних засобів
ИС
II. Запаси і витрати
Z
II. Кредити й інші позикові засоби
K
III. Кошти, розрахунки та інші активи

RA
у тому числі: короткострокові кредити і позикові засоби;

K t
у тому числі: кошти і короткострокові фінансові вкладення;

Д
довгострокові кредити і позикові засоби

KT
розрахунки та інші активи.
r A
Позички, не погашені в термін
K O

III. Розрахунки та інші пасиви
R P
БАЛАНС
B
БАЛАНС
B
По суті справи, модель припускає визначене перегрупування статей бухгалтерського балансу для виділення однорідних із погляду термінів повернення розмірів позикових засобів. Насамперед на основі статей розділу IIпасиву балансу утворюються розміри ИСі КT.
З огляду на те, що довгострокові кредити і позикові засоби направляються переважно на придбання основних засобів і на капітальні вкладення, перетворимо вихідну балансову формулу:
Z+RA=[(ИС+KT)-F]+[K t+KO+RP]
Звідси можна зробити висновок, що за умови обмеження запасів і витрат Z розміром [(ИС+KT)-F]:
Z
буде виконуватися умова платоспроможності підприємства, тобто кошти, короткострокові фінансові вкладення (цінні папери) і активні розрахунки покриють короткострокову заборгованість підприємства (K t+KO+RP):
RA>= K t+KO+RP.
Для характеристики джерел формування запасів і витрат використовують декілька видів показників, що відбивають різноманітний ступінь охоплення різних видів джерел:
наявність власних засобів, рівна різниці розміру джерел власних засобів і розміри основних засобів і вкладень: ЕС= ИС-F;
наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат,одержувана з попереднього показниказбільшенням на суму довгострокових кредитів і позикових засобів: ЕТ=(ИС+КТ)-F;
загальний розмір основних джерел формування запасів і витрат, рівний сумі попереднього показника і розміри короткострокових кредитів і позикових засобів ( до яких у даному випадку не приєднуються позички, не погашені в строк): ЕΣ=(ИС+КТ)—F+Kt= ET+ Kt. продолжение
--PAGE_BREAK--
Кожний із приведених показників наявності джерел формування запасів і витрат повинний бути зменшений на розмір іммобілізації оборотних коштів у випадку присутності в розділі IIIактиву балансу перевищення розрахунків із робітниками по отриманим ними позичкам над позичками для робітників та службовців (роздів IIIпасиву).
Іммобілізація може також ховатися в складі інших дебіторів і інших активів, але визначення її розміри при цьому можливо лише в рамках внутрішнього аналізу на основі облікових даних. Критерієм тут повинна служити низька ліквідність або повна неліквідність виявлених сумнівних сум.
У назві показника наявності власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат є деяка умовність. Тому що довгострокові кредити і позикові засоби використовуються в основному на капітальні вкладення і на придбання основних засобів, то фактично показник наявності відбиває скоригований розмір власних оборотних коштів, тому назва «наявність власних і довгострокових позикових джерел» указує лише на той факт, що вихідний розмір власних оборотних коштів ЕСзбільшений на суму довгострокових кредитів і позикових засобів.
Використовуваний у практику капіталістичних фірм показник вартостічистих мобільнихзасобів, рівний різниці оборотних активів і короткострокової заборгованості, відповідає обговорюваному показнику наявності власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат. Дійсно, якщо короткострокова заборгованість буде перенесена в ліву частину балансової моделі, то остання прийме такий вид:
(Z+ RA)- (Kt+ К° + RP) = (ИC + КT) — F.
У лівій частині рівності маємо різницю оборотних коштів підприємства і його короткострокової заборгованості, у правої — розмір показника ЕT.Таким чином, ці перетворення дозволяють встановити обгрунтовані взаємозв'язки між показниками фінансового стану підприємств і фірм.
Показник загального розміру основних джерел формування запасів і витрат (ЕΣ)є наближеним, тому що частина короткострокових кредитів видається під товари відвантажені (позначимо цю частину короткострокових позичок, не призначених для формування запасів і витрат,-Kt), à для покриття запасів і витрат залучається частина кредиторської заборгованості (позначення — RP), що зарахована банком при кредитуванні. Розміри Ktі RPу балансі не відбиваються, для них можна оцінити лише верхні межі. Позички під товари відвантажені обмежені поверх дебіторською заборгованістю за товари, роботи і послуги, à кредиторська заборгованість, що зарахована банком при кредитуванні, не перевищує суми заборгованості за товари і послуги і заборгованості по авансах отриманим. Якщо розміриК tі RPвизначені в рамках внутрішнього аналізу на основі облікових даних, то показник ÅΣкоректується на розмір
=RP-Kt
у такий спосіб:

~
ЕΣ= ЕΣ+
Наближеність, оцінний характер показника загального розміру основних джерел формування запасів і витрат неминучі при обмеженості інформації, використовуваної в ході зовнішнього аналізу фінансового стану. Незважаючи на ці хиби показник Едає істотний орієнтир для визначення ступеня фінансової стійкості.
Трьом показникам наявності джерел формування запасів і витрат відповідають три показники заможності запасів і витрат джерелами їхній формування:
надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних
коштів:±ЕC=ЕC— Z
надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових
позикових джерела формування запасів і витрат:
±Е=ЕT—Z=(EC+KT)-Z
надлишок (+) або нестача (-) загального розміру основних
джерел для формування запасів і витрат:
± ЕΣ=ЕΣ— Z=(ЕC+КT+Кt)-Z.
Обчислення трьох показників заможності запасів і витрат джерелами їхні формування дозволяє класифікувати фінансові ситуації по ступені їхньої стійкості.
Можливо виділення чотирьох типів фінансової стійкості:
1) абсолютна стійкістьфінансового стану, що зустрічається рідко і являє собою крайній тип фінансової стійкості. Вона задається умовами
ЕЗС+ СКК
2) нормальна стійкістьфінансового стану підприємства, що гарантує його платоспроможність, продолжение
--PAGE_BREAK--
ЕЗ=ЕС+ СКК
3)нестійкий фінансовий стан, сполучений із порушенням платоспроможності, при котрому проте зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення власних оборотних коштів,
ЕЗ=ЕС+ СКК+ С°,
де СО— джерела, що послабляють фінансову напруженість;
Фінансова нестійкість вважається нормальною (припустимою), якщо розмір що залучаються для формування запасів і витрат короткострокових кредитів і позикових засобів не перевищує сумарної вартості виробничих запасів і готової продукції (найбільше ліквідної частини запасів і витрат), якщо виконуються умови:

Z1+Z4>= KT— [ EΣ]
Z2+Z3T
{

де: Z1-виробничі запаси;
Z2-незавершене виробництво;
Z3-витрати майбутніх періодів;
Z4-готова продукція;
KT- [ EΣ]— частина короткострокових кредитів і позикових засобів, що бере участь у формуванні запасів і витрат.
Я
KT— [ EΣ]
Z1+Z4 кщоумови не виконуються, те фінансова нестійкість є ненормальну і відбиває тенденцію до істотного погіршення фінансового стану. Частка покриття короткостроковими кредитами вартості виробничих запасів і готової продукції, обумовлена розміром
/>•100
фіксується в кредитному договорі з банком і тим самим задає більш точний критерій розмежування нормальної і ненормальної нестійкості.
4) кризовий фінансовий стан,при якому підприємство знаходиться на грані банкрутства, оскільки в даній ситуації кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позичок,
ЕЗ>ЕС+СКК
Поряд з оптимізацією структури пасивів у ситуаціях, що задаються останніми двома умовами, стійкість може бути відновлена шляхом обгрунтованого зниження рівня запасів і витрат.
Кожний із 4-х типів фінансової стійкості характеризується набором однотипних показників, що дають повну картину фінансового стану підприємства (див. табл. 2.7). До цих показників ставляться: коефіцієнт заможності запасів і витрат джерелами засобів; надлишок (або нестача) засобів для формування запасів і витрат; запас стійкості фінансового стану (у днях); надлишок (або нестача) засобів на 1 грн. запасів.
Щоб зняти фінансову напругу підприємству необхідно з'ясувати причини різкого збільшення на кінець року таких статей матеріальних оборотних коштів: виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції і товарів. Це вже задача внутрішнього фінансового аналізу.
У рамках внутрішнього аналізу здійснюється поглиблене дослідження фінансової стійкості підприємства на основі побудови балансу неплатоспроможності, що включає такі взаємозалежні групи показників:
1. Загальний розмір неплатежів:
прострочена заборгованість за позикою банку;
прострочена заборгованість по розрахункових документах постачальників;
недоїмки в бюджети;
інші неплатежі, у тому числі по оплаті праці;
2. Причини неплатежів:
нестача власних оборотних коштів;
надпланові запаси товарно-матеріальних цінностей;
товари відвантажені, не оплачені в термін покупцями;
товари на відповідальному збереженні в покупців через відмову від
акцепту;
іммобілізація оборотних коштів у капітальне будівництво, у
заборгованість робітників по отриманим ними позичкам, à також у
витрати, не перекриті засобами спеціальних фондів і цільового
фінансування.
Джерела, що послабляють фінансову напруженість: тимчасово вільні власні засоби (фонди економічного стимулювання, фінансові резерви й ін.); притягнуті засоби (перевищення нормальної кредиторської заборгованості над дебіторською); кредити банку на тимчасове поповнення оборотних коштів та інші позикові засоби.
При повному урахуванні загального розміру неплатежів і джерела, що послабляють фінансову напруженість, результат по групі 2 повинний рівнятися сумі результатів по групах 1 і 3. Для аналізу фінансового стану, платіжної дисципліни і кредитних відносин рекомендується розглядати дані показники в динаміку (наприклад, поквартально).
Поряд із джерелами формування запасів і витрат важливе значення для фінансового стану має оборотність як всього оборотного капіталу (активів), так і особливо оборотних товарно-матеріальних цінностей, що виражається у відносному (проти обороту) зниженні запасів і витрат.
Поглиблений аналіз стану запасів і витрат виступає в якості складової частини внутрішнього аналізу фінансового стану, оскільки припускає використання інформації про запаси і витрати, що не утримується в бухгалтерській звітності й у відомій мірі стосовної до області комерційної таємниці.
Повернемося до основної балансової моделі, що має такий вид:
F+Z+RA=ИС+KT+Kt+ KO+ RP продолжение
--PAGE_BREAK--
де умовні позначення відповідають прийнятим раніше.
Спираючись на зовнішні ознаки фінансового добробуту, ми визначили необхідні критерії і типи фінансової стійкості підприємства. Сутність фінансової стійкості визначалася як заможність запасів і витрат джерелами формування засобів, тобто
з умови:
ZС+КТ)—F
Проте цілком очевидно, що з умови платоспроможності підприємства в дійсності випливає не одне, а два напрямки оцінки фінансової стійкості підприємства, як-от:
1. Оцінка фінансової стійкості підприємства виходячи зі ступеня покриття запасів і витрат джерелами засобів, тобто з умови
ZС+КТ)—F
2. Оцінка фінансової стійкості підприємства виходячи зі ступеня покриття основних засобів і інших позаоборотних активів джерелами засобів, тобто з умови
FС+КТ)—Z
де (ИС+КТ) являє собою розмір перманентного, тобто постійного капіталу підприємства. Власний капітал і довгострокові кредити і позики є стабільними джерелами фінансування діяльності підприємства.
Обидва напрямки оцінки фінансової стійкості випливають із загальної формули стійкості, тобто з умови
F+Z
який означає, що вкладення капіталу в основні засоби і матеріальні запаси не повинні перевищувати розміри перманентного капіталу.
У таблиці 1.5 приводиться класифікація типів фінансової стійкості для умов другого напрямку оцінки.

Стійкість
Поточна
У короткостроко
вій перспективі
У довгостроковій перспективі
1 Абсолютна
Д>=RP+KO
Д>=RP+KO+K t
Д>=RP+KO+K t+KT
2. Нормальна
RA>=RP+KO
RA>=RP+KO+Kt
RA>=RP+KO+Kt+KT
3. Передкризова (мінімальна стійкість)
RA+Z>=RP+KO
RA+Z>=RP+KO+Kt
RA+Z>=RP+KO+Kt+KT
4. Кризова
RA+ZP+KO
RA+ZP+KO+Kt
RA+ZP+KO+Kt+KT продолжение
--PAGE_BREAK--

Класифікація типів фінансової стійкості для умови FС+КТ)-Z (табл.№1.5 ).
Фінансова стійкість — це визначений стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність. У результаті здійснення якийсь господарської операції фінансовий стан підприємства може залишитися незмінним, або поліпшитися або погіршитися.
Ïîòðåáà â àíàëiçi ëiêâiäíîñòi áàëàíñó âèíèêàº â óìîâàõ ðèíêó â çâ'ÿçêó ç ïîñèëåííÿì ôiíàíñîâèõ îáìåæåíü i íåîáõiäíiñòþ îöiíêè êðåäèòîñïðîìîæíîñòi ïiäïðèºìñòâà. Ëiêâiäíiñòü áàëàíñó âèçíà÷àºòüñÿ ÿê
ñòóïiíü ïîêðèòòÿ çîáîâ'ÿçàíü ïiäïðèºìñòâà éîãî àêòèâàìè, òåðìií ïåðåòâîðåííÿ ÿêèõ ó ãðîøîâó ôîðìó âiäïîâiäàº òåðìiíу ïîãàøåííÿ çîáîâ'ÿçàíü. Ëiêâiäíiñòü àêòèâiâ — величина, îáåðíåíаëiêâiäíîñòi áàëàíñó çà ÷àñîì ïåðåòâîðåííÿ àêòèâiâ ó грошовіêîøòè. ×èì ìåíøå ïîòðiáíî ÷àñó, ùîá äàíèé âèä àêòèâiâ набувавãðîøîâó ôîðìó, òèì âèùå éîãî ëiêâiäíiñòü.
Àíàëiç ëiêâiäíîñòi áàëàíñó ïîëÿãàº â ïîðiâíÿííi çàñîáiâ ïî àêòèâу, çãðóïîâàíèõ ïî ñòóïåíi ¿õíüî¿ ëiêâiäíîñòi i ðîçòàøîâàíèõ ó ïîðÿäêó втрачанняëiêâiäíîñòi, iç çîáîâ'ÿçàííÿìè ïî ïàñèâi, çãðóïîâàíèìè ïî òåðìiíàõ ¿õíié ïîãàøåííÿ i ðîçòàøîâàíèìè â ïîðÿäêó çðîñòàííÿ строків. Óãðóïîâàííÿ, що приведені нижчеçäiéñíþþòüñÿ відповідно доáàëàíñó.
Ó çàëåæíîñòi âiä ñòóïåíÿ ëiêâiäíîñòi, òîáòî øâèäêîñòi ïåðåòâîðåííÿ в êîøòè, àêòèâè ïiäïðèºìñòâà ðîçäiëÿþòüñÿ íà òàêi ãðóïè:
A1) íàéáiëüø ëiêâiäíi àêòèâè — êîøòè ïiäïðèºìñòâà i êîðîòêîñòðîêîâi ôiíàíñîâi âêëàäåííÿ (öiííi ïàïåðè);
A2) активи, щоøâèäêî ðåàëiçуються— äåáiòîðñüêà çàáîðãîâàíiñòü òà iíøiаêòèâè. Ðåçóëüòàò ãðóïè óòâîðþºòüñÿ шляхомâèðàõóâàííÿ iç ðåçóëüòàòó розділаIII àêòèâó ðîçìiðó íàéáiëüøå ëiêâiäíèõ àêòèâiâ. Áàæàíî òàêîæ, âèêîðèñòàâøè äàíi áóõãàëòåðñüêîãî îáëiêó, âiäíÿòè âèòðàòè, íå ïåðåêðèòi çàñîáàìè ôîíäiâ i öiëüîâîãî ôiíàíñóâàííÿ, i ðîçðàõóíêè ç ðîáiòíèêàìè ïî îòðèìàíèì íèìè ïîçè÷êàì. Âèòðàòè, íå ïåðåêðèòi çàñîáàìè ôîíäiâ i öiëüîâимôiíàíñóâàííÿм, a òàêîæ ïåðåâèùåííÿ ðîçìiðó ðîçðàõóíêiâ iç ðîáiòíèêàìè ïî îòðèìàíèì íèìè ïîçè÷êàì íàä ðîçìiðîì ïîçè÷îê áàíêó äëÿ ðîáiòíèêiâ òà ñëóæáîâöiâ ÿâëÿþòü ñîáîþ iììîáiëiçàöiþ îáîðîòíèõ êîøòiâ (÷àñòèíà ïåðåâèùåííÿ ðîçðàõóíêiâ íàä ïîçè÷êàìè áàíêó, îáóìîâëåíаâèäà÷åþ ïîçè÷îê ðîáiòíèêàì çà ðàõóíîê çàñîáiâ ñïåöiàëüíèõ ôîíäiâ ïiäïðèºìñòâà, ñêîðî÷óºòüñÿ ïðè âèðàõóâàííi iììîáiëiçàöi¿ ç ðîçìiðó äæåðåë âëàñíèõ çàñîáiâ). Ó âèïàäêó âèÿâëåííÿ вõîäi âíóòðiøíüîãî àíàëiçó iììîáiëiçàöi¿ ïî ñòàòòÿõ iíøèõ äåáiòîðiâ i iíøèõ àêòèâiâ íà ¿¿ ðîçìið òàêîæ çìåíøóºòüñÿ ðåçóëüòàò активів, щоøâèäêî ðåàëiçуються;
A3) активи, щоïîâiëüíî ðåàëiçуються— ñòàòòi розділуII àêòèâó “Çàïàñè i âèòðàòè” (çà âèíÿòêîì “Âèòðàò ìàéáóòíiõ ïåðiîäiâ”), a òàêîæ ñòàòòi ç ðîçä³ëó I àêòèâó áàëàíñó “Äîâãîñòðîêîâi ôiíàíñîâi âêëàäåííÿ” (çìåíøåíi íà ðîçìið âêëàäåíü ó ñòàòóòíi ôîíäè iíøèõ ïiäïðèºìñòâ) i “Ðîçðàõóíêè ç çàñíîâíèêàìè”;
A4) активи, що важко реалізуються— ñòàòòi розділу1 àêòèâó áàëàíñó “Îñíîâíi çàñîáè é iíøi позаборотніàêòèâè”, çà âèíÿòêîì ñòàòåé öüîãî ðîçä³ëó, щоâêëþ÷åíі до ïîïåðåäíьоїãðóïи. Îñêiëüêè ç ðåçóëüòàòó ðîçä³ëó I âiäðàõîâóºòüñÿ òiëüêè ÷àñòèíà ñóìè, âiäáèòî¿ ïî ñòàòòi “Äîâãîñòðîêîâi ôiíàíñîâi âêëàäåííÿ”, ó ñêëàäi àêòèâiâ, що важко реалізуються âðàõîâóþòüñÿ âêëàäåííÿ вñòàòóòíi ôîíäè iíøèõ ïiäïðèºìñòâ.
Ïàñèâè áàëàíñó ãðóïóþòü ïî ñòóïåíюòåðìiíîâîñòi ¿õíüî¿ îïëàòè:
Ï1) íàéáiëüø òåðìiíîâi çîáîâ'ÿçàííÿ — äî íèõ відносятьсяêðåäèòîðñüêà çàáîðãîâàíiñòü (ñòàòòi розділуIIІïàñèâó áàëàíñó “Ðîçðàõóíêè òà iíøi ïàñèâè”), a òàêîæ ïîçè÷êè, íå ïîãàøåíi вòåðìií. Ó ñêëàäi íàéáiëüø òåðìiíîâèõ çîáîâ'ÿçàíü ïîçè÷êè äëÿ ðîáiòíèêiâ òà ñëóæáîâöiâ âðàõîâóþòüñÿ ëèøå a ðîçìiði ïåðåâèùåííÿ їхíàä ðîçìiðîì ðîçðàõóíêiâ iç ðîáiòíèêàìè ïî îòðèìàíèì íèìè ïîçè÷êàì — öå ïåðåâèùåííÿ îçíà÷àº âèêîðèñòàííÿ öiëüîâèõ ïîçè÷îê áàíêó íå ïî ïðèçíà÷åííþ i òîìó ïîâèííî áóòè çàáåçïå÷åíå íàéáiëüø ëiêâiäíèìè àêòèâàìè äëÿ òåðìiíîâîãî ïîãàøåííÿ;
Ï2) êîðîòêîñòðîêîâi ïàñèâè — êîðîòêîñòðîêîâi êðåäèòè i ïîçèêîâi çàñîáè;
Ï3) äîâãîñòðîêîâi ïàñèâè — äîâãîñòðîêîâi êðåäèòè i ïîçèêîâi çàñîáè;
Ï4) ïîñòiéíi ïàñèâè — ñòàòòi ðîçä³ëó1 ïàñèâó áàëàíñó “Äæåðåëà âëàñíèõ çàñîáiâ”. Äëÿ çáåðiãàííÿ áàëàíñó àêòèâó i ïàñèâó ðåçóëüòàò äàíî¿ ãðóïè çìåíøóºòüñÿ íà ñóìó iììîáiëiçàöi¿ îáîðîòíèõ êîøòiâ ïî ñòàòòÿõ ðîçäіëó III àêòèâó i величиниïî ñòàòòi “Âèòðàòè ìàéáóòíiõ ïåðiîäiâ” розділуII àêòèâó.
Äëÿ âèçíà÷åííÿ ëiêâiäíîñòi áàëàíñó âàðòî çiñòàâèòè ðåçóëüòàòè ïðèâåäåíèõ ãðóï ïî àêòèâуi ïàñèâó. Áàëàíñ вважаєтьсяàáñîëþòíî ëiêâiäíèì, ÿêùî ìàþòü ìiñöå ñïiââiäíîøåííÿ: продолжение
--PAGE_BREAK--

{

А1>=П1
А2>=П2
А3>=П3
А4=П4

Âèêîíàííÿ ïåðøèõ òðüîõ íåðiâíîñòåé iç íåîáõiäíiñòþ ñïðè÷èíÿº âèêîíàííÿ i ÷åòâåðòî¿ íåðiâíîñòi, òîìó ïðàêòè÷íî iñòîòíèì º çiñòàâëåííÿ ðåçóëüòàòiâ ïåðøèõ òðüîõ ãðóï ïî àêòèâуi ïàñèâó. ×åòâåðòà íåðiâíiñòü íîñèòü õàðàêòåð, тієї, “що балансує”, i â òîé æå ÷àñ âîíаìàº ãëèáîêèé åêîíîìi÷íèé çìiñò: éîãî âèêîíàííÿ ñâiä÷èòü ïðî äîòðèìàííÿ ìiíiìàëüíî¿ óìîâè ôiíàíñîâî¿ стійкості— íàÿâíîñòi â ïiäïðèºìñòâà âëàñíèõ îáîðîòíèõ êîøòiâ.
У випадку, коли одне або декілька нерівностей мають знак, протилежний зафіксованому в оптимальному варіанті, ліквідність балансу в більшому або меншому ступені відрізняється від абсолютної. При цьому нестача засобів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі, хоча компенсація при цьому має місце лише по вартісному розмірі, оскільки в реальній платіжній ситуації менше ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.
Перспективна ліквідність являє собою прогноз платоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів (із який у відповідних групах активу і пасиву подана, звичайно, лише частина, тому прогноз достатньо наближений).
Проведений по викладеній схемі аналіз ліквідності балансу є наближеним і з тієї причини, що відповідність ступеня ліквідності активів і термінів погашення зобов'язань у пасиві намічено орієнтовно. Це обумовлено обмеженістю інформації, якої розташовує аналітик, що проводить зовнішній аналіз на основі бухгалтерської звітності. Для уточнення результатів аналізу потребуваються тому спеціальні методи, що коректують показники поданої методики. У 20-е роки в аналітичній практика використовувався метод нормативів знижок. За допомогою нормативів знижок здійснювався перерозподіл розмірів балансових статей між групами активів і пасивів у відповідності із середньостатистичними оцінками ліквідності активів і термінів погашення зобов'язань.
Зіставлення результатів першої групи по активі і пасиву, тобто А1 і П1 (терміни до 3-х місяців), відбиває співвідношення поточних платежів і надходжень.
Порівняння результатів другої групи по активі і пасиву, тобто А2 і П2 (терміни від 3-х до 6-ти місяців), показує тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому. Зіставлення результатів по активі і пасиву для третьої і четвертої груп відбиває співвідношення платежів і надходжень у щодо віддаленому майбутньому. Аналіз, проведений по даній схемі, достатньо повно подає фінансовий стан із погляду можливостей своєчасного здійснення розрахунків.
Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому () варто використовувати загальний показник ліквідності, що обчисляється по формулі

1А1+2А2+3А3
1П1+2П2+3П3

/>=
де: Аi, Пi— результати відповідних груп по активі і пасиву,
i -вагові коефіцієнти.
Загальний показник ліквідності балансу показує відношення суми всіх ліквідних засобів підприємства до суми всіх платіжних зобов'язань (як короткострокових, так і довгострокових і середньострокових) за умови, що різноманітні групи ліквідних засобів і платіжних зобов'язань входять у зазначені суми з ваговими коефіцієнтами, що враховують їхня значимість із погляду термінів надходження засобів і погашення зобов'язань. Даний показник дозволяє порівнювати баланси підприємства, що ставляться до різних звітних періодів, а також баланси різноманітних підприємств і з'ясовувати, який баланс є більш ліквідним.
Фінансові коефіцієнти підприємства. Вони розраховуються у виді відношень абсолютних показників фінансового стану або їх лінійних комбінацій. Відповідно до класифікації Н. А. Блатова, відносні показники фінансового стану підрозділяються на коефіцієнти розрозділу і коефіцієнти координації.
Коефіцієнти розрозділузастосовуються в тих випадках, коли потрібно визначити, яку частину той або інший абсолютний показник фінансового стану складає від результату його групи абсолютних показників, що включає.
Коефіцієнти координаціївикористовуються для вираження відношень різних по істоті абсолютних показників фінансового стану або їхніх лінійних комбінацій, що мають різноманітний економічний зміст.
Аналіз фінансових коефіцієнтів полягає в порівнянні їхніх значень із базисними розмірами, а також у вивченні їхні динаміки за звітний період і за ряд років. У якості базисних розмірів використовуються усереднені по тимчасовому ряді значення показників даного підприємства, що ставляться до минулим сприятливим із погляду фінансового стану періодам; середньогалузеві або середньо народногосподарські значення показників; значення показників, розраховані за даними звітності найбільше щасливого конкурента. Крім того, у якості бази порівняння можуть служити теоретично обгрунтовані або отримані в результаті експертних опитуваннь розміру, що характеризують оптимальні або критичні з погляду стійкості фінансового стану значення відносних показників. Такі розміри фактично виконують роль нормативів для фінансових коефіцієнтів, хоча методики їхнього розрахунку в залежності, наприклад, від галузі виробництва поки не створено, оскільки в даний час позбавлений повноцінної системної упорядкованості набір відносних показників, застосовуваних для аналізу фінансового стану підприємства. Найчастіше пропонується надлишкова кількість показників. Для точної і повної характеристики фінансового стану підприємства і тенденцій його зміни достатньо порівняно невеличкої кількості фінансових коефіцієнтів. Важливо лише, щоб кожний із цих показників відбивав найбільше істотні сторони фінансового стану.
Система відносних фінансових коефіцієнтів по економічному змісті може бути підрозділена на ряд характерних груп: показники оцінки рентабельності підприємства; показники оцінки ефективності керування або прибутковості продукції; показники оцінки ділової активності або капиталовіддачи; показники оцінки ринкової стійкості; показники оцінки ліквідності активів балансу як основи платоспроможності.
Розглянемо основні з кожної групи фінансові коефіцієнти і розрахунок їх по звітності підприємства (див. додат. 1-8).
1. Оцінка рентабельності підприємства
Загальна рентабельність підприємства= (валова(балансова) прибуток/ середня вартість майна )100%
Чиста рентабельність підприємства= (чистий прибуток / середня вартість майна)(100%=
Чиста рентабельність власного капіталу= (чистий прибуток/ середній розмір власного капіталу)·100%
Загальна рентабельність виробничих фондів=(балансовий прибуток/ середня вартість основних виробничих і оборотних матеріальних активів)·100%
У українській практиці особливе значення має останній показник. Показник 1.2 характеризує економічну рентабельність усього використовуваного капіталу (власного і позикового), а показник 1.3 — фінансову рентабельність, тобто рентабельність власного капіталу. Показники рентабельності є найбільше узагальненою характеристикою ефективності господарської діяльності. На них впливають показник рентабельності продукції (його прийнято називати ефективністю керування) і показник капиталовіддачи (його прийнято називати діловою активністю).
2. Оцінка ліквідності активів підприємства Розглянутий вище загальний показник ліквідності балансу виражає спроможність підприємства здійснювати розрахунки по усіх видах зобов'язань — як по найближчим, так і по віддаленим. Цей показник не дає уявлення про можливості підприємства в плані погашення саме короткострокових зобов'язань. Тому для оцінки платоспроможності підприємства використовуються три відносних показники ліквідності, що різняться набором ліквідних засобів, аналізованих у якості покриття короткострокових зобов'язань. Нормальні обмеження показників ліквідності, що призводяться нижче отримані на основі статистичного опрацювання емпіричних даних," експертних опитуваннь, математичного моделювання і т.д. і відповідають в основному господарської практику закордонних фірм. У якості орієнтирів вони можуть служити і при аналізі фінансового стану вітчизняних підприємств. продолжение
--PAGE_BREAK--
2.1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) Даний коефіцієнт дорівнює відношенню розміру найбільше ліквідних активів до суми найбільше термінових зобов'язань і короткострокових пасивів. Під найбільше ліквідними активами, як і при угрупованні балансових статей для аналізу ліквідності балансу, припускаються кошти підприємства і короткострокові цінні папери. Короткострокові зобов'язання підприємства, подані сумою найбільше термінових зобов'язань і короткострокових пасивів, включають: кредиторську заборгованість та інші пасиви (з урахуванням зауваження до коефіцієнта кредиторської заборгованості й інших пасивів; це зауваження ставиться також до коефіцієнта короткострокової заборгованості); позички, не погашені в термін; короткострокові кредити і позикові засоби.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Нормальне обмеження даного показника таке:
Кал>=0,2-0,5.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує платоспроможність підприємства на дату упорядкування балансу.
2.2. Для обчислення коефіцієнта критичної ліквідності (Ккл)(Інша назва — проміжний коефіцієнт покриття)до складу ліквідних засобів у чисельник відносного показника включаються дебіторська заборгованість та інші активи. Таким чином, розмір ліквідних засобів у чисельнику дорівнює результату розділу III активу балансу за відрахуванням іммобілізації оборотних коштів по статтях даного розділу (тобто витрат, не перекритих засобами фондів і цільового фінансування, і т.д.). Коефіцієнт ліквідності відбиває прогнозовані платіжні можливості підприємства за умови своєчасного проведення розрахунків із дебіторами.
Оцінка нижньої нормальної межі коефіцієнта ліквідності виглядає так:
Ккл>=1
Коефіцієнт критичної ліквідності характеризує очікувану платоспроможність підприємства на період, рівний середньої тривалості одного обороту дебіторської заборгованості.
2.3. Нарешті, якщо до складу ліквідних засобів включаються також запаси і витрати (за відрахуванням витрат майбутніх періодів), те утворюється коефіцієнт поточної ліквідності(Кпл), або коефіцієнт покриття.Він дорівнює відношенню вартості всіх оборотних (мобільних) засобів підприємства до розміру короткострокових зобов'язань. Коефіцієнт покриття показує платіжні можливості підприємства, оцінювані за умови не тільки своєчасних розрахунків із дебіторами і сприятливої реалізації готової продукції, але і продажі у випадку потреби інших елементів матеріальних оборотних коштів.
Рівень коефіцієнта покриття залежить від галузі виробництва, тривалості виробничого циклу, структури запасів і витрат і ряду інших чинників. Нормальним для нього рахується обмеження
Кпл>=2
Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує очікувану платоспроможність підприємства на період, рівний середньої тривалості одного обороту всіх оборотних коштів. Різноманітні показники ліквідності не тільки дають різнобічну характеристику стійкості фінансового стану підприємства при різному ступені урахування ліквідних засобів, але і відповідають інтересам різноманітних зовнішніх користувачів аналітичної інформації. Так, для постачальників сировини і матеріалів найбільше цікавий коефіцієнт абсолютної ліквідності. Банк, що кредитує дане підприємство, більше уваги приділяє коефіцієнту критичної ліквідності. Покупці і власники акцій і облігацій підприємства в більшій мірі оцінюють фінансову стійкість підприємства по коефіцієнті поточної ліквідності.
З розрахунків і аналізу фінансових коефіцієнтів випливає висновок, що кожна група коефіцієнтів відбиває визначену сторону фінансового стану підприємства. Не можна забувати, що відносні фінансові показники є тільки орієнтованими індикаторами фінансового положення підприємства і його платоспроможності. Сигнальним показником фінансового стану підприємства є його платоспроможність, що характеризується абсолютними даними, розглянутими в балансі неплатежів і їхніх причин.
З урахуванням наявних неплатежів, à також порушень внутрішній фінансової дисципліни і внутрішніх неплатежів фінансовий стан підприємства може бути схарактеризована таким чином:
абсолютна і нормальна стійкість фінансового якахарактеризується відсутністю неплатежів і причин їхній виникнення, тобто робота високо або нормально рентабельна, відсутні порушення внутрішньої і зовнішньої фінансової дисципліни;
нестійкий фінансовий станхарактеризується наявністю порушень фінансової дисципліни (затримки в оплаті праці, використання тимчасово вільних -власних засобів резервного фонду і фондів економічного стимулювання й ін.), перебоями в надходженні грошей на розрахункові рахунки і платежах, хитливою рентабельністю, невиконанням фінансового плану, у тому числі по прибутку;
кризовий фінансовий станхарактеризується, крім вищевказаних ознак хитливого фінансового положення, наявністю регулярних неплатежів, по яких кризовий стан може класифікуватися: перший ступінь (наявністьпрострочених позичок банкам); другий ступінь (наявність, крім того, простроченої заборгованості постачальникам за товари); третій ступінь (наявність, крім того, недоїмок у бюджети), що граничить із банкрутством.
Однієї з категорій ринкового господарювання є банкрутство або неспроможність суб'єктів, що хазяюють.
Під банкрутством підприємства розуміється його нездатність фінансувати поточну операційну діяльність і погасити термінові зобов'язання. Банкрутство є слідством розбалансованості економічного механізму відтворення капіталу підприємства, результатом його неефективної ціновий, інвестиційної і фінансової політики. Масове банкрутство підприємств може викликати серйозні негативні соціальні наслідки, тому в країнах ринкової економіки вироблений визначений механізм попередження і захисти підприємств від повного краху. Основними елементами цього механізму є: правове регулювання банкрутства; наявність організаційного, економічного і нормативно-методичного забезпечення процесів прийняття рішень при реалізації актів про неспроможність (банкрутстві) підприємств; міри державної фінансової підтримки неплатоспроможним підприємствам із метою зберігання перспективних товаровиробників; фінансування реорганізаційних і ліквідаційних заходів;
економічний захист інтересів всіх учасників процедури банкрутства; ведення реєстру неплатоспроможних підприємств, забезпечення гласності інформації про банкрутів для широкої громадськості.
Підставою для ухвалення рішення про неспроможність (банкрутстві) підприємства є система критеріїв для визначення незадовільної структури балансу неплатоспроможних підприємств.
Показниками для оцінки задовільності структури балансу підприємства є:
коефіцієнт поточної ліквідності,обумовлений по формулі:

IIА+IIIА
IIП+IIIП—(стр.500+510+455+460)

/>Кпл. =
де: IIÀ— результат розділу IIактиву балансу;
IIÏ— результат розділу IIпасиву балансу;
IIIÀ— результат розділу III активу балансу;
IIIÏ— результат розділу III пасиву балансу;
500, 510, 730, 735, 740 — відповідні рядки пасиву балансу.
Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує ступінь загального покриття всіма оборотними коштами підприємства суми термінових зобов'язань (суми короткострокових кредитів і позик, à також кредиторської заборгованості).
Коефіцієнт забезпеченностіі власними засобами, обумовлений по формулі продолжение
--PAGE_BREAK--

IП—IА
IIА—IIIА

/>До=
Коефіцієнт забезпеченності власними засобами характеризує наявність власних оборотних коштів ó підприємства, необхідних для його фінансової стійкості.
3) Коефіцієнт відновлення (утрати) платоспроможності,обумовлений по формулі:

Ктлк+У/Т(Ктлк—Ктлн)
2

Кв=
де Ктлк -значення коефіцієнта поточної ліквідності наприкінці
звітного періоду;
Ктлн—значення коефіцієнта поточної ліквідності на початку
звітного періоду;
Т— термін звітного періоду в місяцях;
У— період відновлення (утрати) платоспроможності.
При розрахунку коефіцієнта відновлення платоспроможності Т=6 місяцям.
При розрахунку коефіцієнта втрати платоспроможності У== 3 місяцям.
За результатами розрахунків і отриманих значень перерахованих показників (критеріїв) може бути прийнято одне з таких рішень:
про визнання структури балансу підприємства незадовільної, а підприємства неплатоспроможним;
про наявність реальної можливості в підприємства-боржника відновити свою платоспроможність;
про наявність реальної можливості втрати платоспроможності підприємством, коли воно найближчим часом не зможе виконати свої зобов'язання перед кредиторами.
Прийняте рішення є підставою для підготування пропозицій по наданню фінансової підтримки неплатоспроможним підприємствам, їхньої приватизації, або інших дій .
Підставою для визнання структури балансу підприємства незадовільної, à підприємства-банкрутом є виконання однієї з таких умов:
коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду має значення менше 2;
коефіцієнт заможності власними засобами на кінець звітного періоду має значення менше 0,1.
При незадовільній структурі балансу для перевірки реальної можливості в підприємства відновити свою платоспроможність розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності терміном на 6 місяців. Якщо значення коефіцієнта більше 1, то може бути прийняте рішення про наявність у підприємства реальної можливості відновити свою платоспроможність і рішення про визнання структури балансу незадовільної може бути відкладене на термін, обумовлений керуванням по справах про неспроможність (банкрутстві).
При задовільній структурі балансу для перевірки стійкості фінансового положення розраховується коефіцієнт утрати платоспроможності на термін 3 місяця. Якщо значення коефіцієнта втрати платоспроможності менше 1, може бути прийняте рішення про те, що підприємство найближчим часом не зможе виконати свої зобов'язання перед кредиторами (про втрату платоспроможності). Через реальну погрозу втрати даним підприємством платоспроможності воно ставиться на відповідне урахування в керуванні по справах про неспроможність (банкрутстві).
Однієї з частих причин неплатоспроможності підприємства є заборгованість держави перед ним. Під заборгованістю держави перед підприємством розуміються не виконані в термін зобов'язання повноважного органа державної виконавчої влади України або суб'єкта України по оплаті замовлення, розміщеного на підприємстві, від виконання якого підприємство не управі відмовитися відповідно до законодавства. Наявність заборгованості держави перед підприємством визначається на підставі довідки про структуру державної заборгованості і документів, що підтверджують наявність даної заборгованості (договорів, розпоряджень, наказів і т.д.).
На підставі поданих документів по кожному з невиконаних у термін зобов'язаннь, визначаються обсяги державної заборгованості і терміни їхній виникнення. При наявності державної заборгованості оцінка поточної ліквідності здійснюється по скоригованій формулі

IIА+IIIА+Рi
IIП+IIIП-(стр.500+510+455+460)-Z-Pi
/>Кпл*=
де:
Кпл*-скоригований коефіцієнт поточної ліквідності;
Pi — обсяг державної заборгованості по i-му невиконаному в термін зобов'язанню державі;
Pi-сумарна заборгованість;
Z-сума платежів по обслуговуванню заборгованостей держави перед підприємством, що розраховується по формулі:
Z=Piti Si /100/360,
де ti- період заборгованості по i-му, не виконаному в термін зобов'язанню держави;
Si— річна дисконтна ставка НБУ на момент виникнення заборгованості. Датою виникнення заборгованості рахується дата оплати розміщеного державного замовлення, установлене відповідним договором або іншим документом. У випадку відсутності зазначеної дати моментом виникнення державної заборгованості вважається дата закінчення виконання замовлення (або етапу робіт із держзамовлення)
Результати аналізу фінансових результатів повинні бути узгоджені з загальною оцінкою фінансового стану підприємства, що у більшій мірі залежить не від розмірів прибутку, а від спроможності підприємства своєчасно погашати свої борги, тобто від ліквідності активів. Остання залежить від реального грошового обігу підприємства, що супроводжується потоком грошових платежів і розрахунків, що проходять через розрахунковий і ін. рахунки підприємства. Тому бажана ефективність господарської діяльності, стійкий фінансовий стан будуть досягнуті лише при достатньому й узгодженому контролі за прямуванням прибутку, оборотного капіталу і коштів.
Основним джерелом інформації для проведення аналізу взаємозв'язку прибутку, прямування оборотного капіталу і коштів є баланс (ф№ 1), звіт про фінансові результати і їхнє використання (ф№ 2). Особливістю формування інформації в цих звітах є метод нарахувань, а не касовий метод. Це означає, що отримані прибутки, або понесені витрати можуть не відповідати реальному «прику» або «відтоу» коштів на підприємстві.
У звіті може бути показаний достатній розмір прибутку і тоді оцінка рентабельності буде високої, хоча в той же час підприємство може відчувати гостру хибу коштів для свого функціонування. І навпаки, прибуток може бути незначної, а фінансовий стан підприємства — цілком задовільним. Показані в звітності підприємства дані про формування і використання прибутку не дають повного уявлення про реальний процес прямування коштів. Наприклад, достатньо для підтвердження сказаного зіставити розмір балансової прибутку, показаної у ф. № 2 звіту про фінансові результати і їхнє використання з розміром зміни кошти в балансі (стор. 270-310). Прибуток є лише одним із чинників (джерела) формування ліквідності балансу. Іншими джерелами є: кредити, позики, емісія цінних паперів, внески фундаторів, інші. продолжение
--PAGE_BREAK--
Тому в деяких країнах у даний час віддається превага звіту про прямування коштів як інструменту аналізу фінансового стану фірми. Наприклад, у США з 1988 року введений стандарт, по якому підприємства, замість цього звіту складався, що ними до, про зміни у фінансовому положенні, повинні складати звіт про прямування коштів. Такий підхід дозволяє більш об'єктивно оцінити ліквідність фірми в умовах інфляції і з урахуванням того, що при упорядкуванні інших форм звітності використовується метод нарахування, тобто він припускає відбиток витрат незалежно від того, отримані або сплачені відповідні грошові суми.
Звіт про прямування коштів — це документ фінансової звітності, у якому відбиваються надходження, витрата і нетто-зміни коштів у ході поточної господарської діяльності а також інвестиційної і фінансової діяльності за визначений період. Ці зміни відбиваються так, що дозволяють установити взаємозв'язок між залишками коштів на початок і кінець звітного періоду.
Звіт про прямування коштів — це звіт про зміни фінансового стану, складений на основі методу потоку коштів. Він дає можливість оцінити майбутні надходження коштів, проаналізувати спроможність фірми погасити свою короткострокову заборгованість і виплатити дивіденди, оцінити необхідність притягнення додаткових фінансових ресурсів. Даний звіт може бути складений або у формі звіту про зміни у фінансовому положенні (із заміною показника «чисті оборотні активи» на показник «кошти»), або по спеціальній формі, де напрямку прямування коштів згруповані по 3 напрямкам: господарська (операційна) сфера, інвестиційний і фінансова сфери.
У сфері виробничо-господарської діяльності відбиваються статті, що використовуються при розрахунку чистого прибутку в звіті про прибутки і збитки. Сюди включаються такі надходження, як оплата покупцями товарів і зроблених послуг, відсотки і дивіденди, сплачені іншими компаніями, надходження від реалізації необігових активів. Відтік коштів визивається такими операціями, як виплата заробітної плати, виплата відсотків по позиках, оплата продукції і послуг, витрати по виплаті податків і інші. Ці статті коректуються на надходження і витрати нараховані, але не оплачені або нараховані, але не потребуючі використання коштів. Крім того виключаються, щоб уникнути повторного рахунку, статті, що впливають на чистий прибуток, що розглядаються в поділах фінансової й інвестиційної діяльності.
Таким чином, для розрахунку приросту або. зменшення коштів у результаті виробничо-господарської діяльності необхідно здійснити такі операції:
1) Розрахувати оборотні активи і короткострокові зобов'язання, виходячи з методу грошових потоків. При коригуванні статей оборотних активів випливає їхній приріст відняти із суми чистої прибутку, а їхнє зменшення за період, додати до чистого прибутку. Це обумовлено тим, що оцінюючи оборотні активи по методі потоку коштів, ми завищуємо їхню суму, тобто занижуємо прибуток. Насправді приріст оборотних коштів не спричиняє за собою збільшення коштів у такій же ступені що і прибутку.
При коригуванні короткострокових зобов'язань, навпаки, їхній ріст варто додати до чистого прибутку, тому що цей приріст не означає відтоку коштів; зменшення короткострокових зобов'язань відраховується з чистого прибутку.
2) Коригування чистого прибутку на витрати, що не потребують виплати коштів. Для цього відповідні витрати за період необхідно додати до суми чистої прибутку. Прикладом таких витрат є амортизація матеріальних необігових активів.
3) Виключити вплив прибутків і збитків, отриманих від неординарної діяльності, таких як результати від реалізації необігових активів і цінних паперів інших компаній. Вплив цих операцій, облічений також при розрахунку суми чистого прибутку в звіті про прибуток, елімінується щоб уникнути повторного рахунку: збитки від цих операцій варто додати до чистого прибутку, а прибутку — відняти із суми чистої прибутку.
Інвестиційна діяльність включає в основному операції, що ставляться до змін у необоротных активах.
Фінансова сфера включає такі операції як зміни в довгострокових зобов'язаннях фірми і власному капіталі, продаж і покупка власних акцій, випуск облігацій компанії, виплата дивідендів, погашення компанією своїх довгострокових зобов'язань. У кожному поділі окремо приводяться дані про надходження засобів і про їхню витрату по кожній статті, на підставі чого визначається загальна зміна коштів на кінець періоду як алгебраїчна сума коштів на початок періоду і змін за період.
Роздивимося алгоритм роботи зі звітом про прямування коштів.
У розділі виробничо-господарської діяльності сума чистого прибутку коректується статті, що успадковують:
1) додаються до чистого прибутку: амортизація, зменшення рахунків до одержання, збільшення витрат майбутніх періодів, збитки від реалізації нематеріальних активів, зростання заборгованості в сплаті податку.
відраховуються: прибуток від продажу цінних паперів, збільшення авансових виплат, збільшення МВЗ (матеріально-виробничих запасів), зменшення рахунків до оплати, зменшення зобов'язань, зменшення банківського кредиту. У поділі інвестиційної діяльності:
1) додаються: продаж цінних паперів і матеріальних не оборотних активів.
2)відраховуються: покупка цінних паперів і матеріальних необігових активів.
У сфері фінансової діяльності:
1) додаються емісія звичайних акцій.
2) відраховуються: погашення облігацій і виплата дивідендів.
У завершення аналізу провадиться розрахунок коштів на початок і кінець року, що дозволяє говорити про зміни у фінансовому положенні фірми.
Чинниками зміни прибутку є витрати, що включаються в собівартість продукції, зміна обсягу продажів у кредит, нарахування податків і дивідендів і ін.
Звітний прибуток корегується також на розмір поправок, що не відбивають прямування коштів:
а) амортизація основних засобів і нематеріальних активів;
б) збиток від реалізації основних засобів і нематеріальних активів;
в) прибуток від реалізації основних засобів;
г) витрати на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи.
Сума коригування звітного прибутку складе розмір Ð:
Р=а+б-в-г
Разом «грошовий» прибуток або реальна притока готівки складе розмір Д:
Д=Р+Р,
де: Д -зміна коштів по балансі; Р -прибуток звітна по ф№ 2; Р -сума коригування.
Причиною розбіжності між розмірами Р і Дє, як відзначалося вище, метод урахування прибутків.
Важливою складовою фінансового стану є прямування оборотного капіталу або поточних активів підприємства. З обороту мобільних активів як би починається весь процес обертання капіталу, приводиться в прямування весь ланцюжок господарської активності підприємства. Тому чинникам прискорення оборотних коштів, синхронізації прямування оборотного капіталу з прибутком і коштами варто приділяти максимум уваги.
Чинниками «притоки» оборотного капіталу є: реалізація товарів, реалізація майна,
ріст дебіторської заборгованості,
реалізація акцій і облігацій за наявні.
Чинниками «відтоку» оборотного капіталу є:
закупівля сировини і матеріалів,
придбання об'єктів основних засобів,
виплата заробітної плати,
сплата %за кредити,
збільшення резерву по сумнівних боргах,
списання запасів товарно-матеріальних цінностей як утрати,
нарахування на заробітну плату.
Для ув'язування змін прибутку, оборотного капіталу і коштів необхідно виконати декілька попередніх розрахунків.
Перший розрахунок — це визначення обсягу закупівель матеріалів за звітний період:
М=RП+KZ, продолжение
--PAGE_BREAK--
де: М— обсяг закупівель матеріалів за звітний період;
RП — розрахунки з постачальниками (погашена в звітному періоді кредиторська заборгованість);
KZ-зміна залишків кредиторської заборгованості.
Другий розрахунок — це визначення суми матеріальних витрат, що включаються в собівартість продукції:
МZ=М-Z,
де: МZ -матеріальні витрати, що включаються в собівартість продукції;
Z -зміна залишків виробничих запасів і витрат.
Третій розрахунок — це визначення суми грошових надходжень від дебіторів:
DZ= N — RA
де: DZ-грошові надходження від дебіторів;
N— виторг від реалізації продукції без податку з додаткової вартості, акцизи і спецподатку;
RA— зміна залишків дебіторської заборгованості за
звітний період.
Розділ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Родник”, створено за рішенням Загальних зборів засновників та затверджено протоколом Загальних зборів засновників №1 від 24.06.96року.
Знаходиться ТОВ “Родник” за адресою: м.Кіровоград вул.Кіквідзе д14а. кв3
Товариство з обмеженою відповідальністю “Родник” зареєстровано Реєстраційною палатою Кіровоградського міськвиконкому.
Реєстраційне свідоцтво №23674401 від 29.06.96року.
1 Товариство з обмеженою відповідальністю єдобровільною організацією громадян України, створене по взаємній угодішляхом об`єднання їх вкладів з метою здійснення слідуючоїпідприємницькоїдіяльності:
а) внутрішніта міжнародніперевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом ;
б) посередницька та комерційна діяльність, вербування та посередництво при працевлаштуванні населення як в межах краіни так і за її межами;
в) виробництво, переробка та реалізація сільскогосподарськоїпродукції, надання всіх видів послуг господарствам та сільгоспартілям;
г) розробка, виробництво іреалізація товарів народного споживання, продукціївиробничо-технічного призначення, в тому числінафтопродуктів, будівельних матеріалів; продолжение
--PAGE_BREAK--
д) створення та організація діяльностіпідприємств харчовоїпромисловості, кафе, ресторанів, інших об`єктів громадського харчування ;
є) посередництво при купівлі-продажу земельних ділянок та нерухомості, придбання та реалізація житлових, суспільних, та промислових побудов, приміщеннь, об’єктів незакінченного будівництва та під зніс;
е) організація місць роздрібноїта оптовоіторгівліпродуктами харчування, помисловими товарами та горільчано-тютюновими виробами імпортного виробництва ;
ж) гірські роботи: відкритим шляхом; підземні
з) організація пунктів по технічному обслугованню та ремонту легкових, вантажних автомобілів та автобусів .
й) монтаж сантехничного обладнання а також центрального опалювання ізовнішніх теплових мереж;
і) закупівля та продаж металобрухту, металопрокату ;
к) консультаційні послуги в усіх видах діяльності, надання інформаційних та рекламних послуг, процессінг, проведення маркетингового обслуговання;
л) організація служби побуту;
м) створення пунктів прокату;
н) заготівля та реалізація усіх видів вторинних ресурсів, лісопродукції, шкіряної сировини;
о) сервісне обслуговання побутової електронної то комп`ютерної техніки;
п) придбання та розробка інтелектуальних пакетів та програм та їх реалізація;
р) проведення різних видів готельного бїзнесу;
с) брокерська, ділерська та дистриб`ютерська діяльність, консалтінг, аудиторське, юридичне обслуговання та інші форми бізнес-сервісу. Всі види фінансових і валютних операцій в тому числі з готівкою;
т) оптова та роздрібна торгівля, закупівля товарів у населення, в тому числі за готівку, товарообмінні операції;
у) проведення аукціонів, виставок, ярмарок;
ф) придбання та продаж, в тому числі за кордон, ноу-хау, ліцензій, патентів, майна, всі види операцій з цінними паперами, рухомим та нерухомим майном;
х) зовнішньо-економічна діяльність;
ц) будівництво житла, об’єктів виробничого та побутового призначення, реконструкція та капітальний ремонт діючих об’єктів, забудова земельних ділянок з наступною іх експлуатаціїю або продажу. Проектування приміщеннь і споруд, складання проектно обрахункової документації, науково дослідні розробки та дослідно-констукторські роботи. Комплектовність будівель, будівництво об’єктів під ключ;
ш) інші види діяльності, не заборонені законодавством.
На теперішній час підприємство займається наступними видами діяльності:
1) розробка, виробництво і реалізація товарів народного споживання
2)будівництво житла, об’єктів виробничого та побутового призначення, реконструкція та капітальний ремонт діючих об’єктів, забудова земельних ділянок з наступною іх експлуатаціїю або продажу. Проектування приміщеннь і споруд, складання проектно обрахункової документації, науково дослідні розробки та дослідно-констукторські роботи. Комплектовність будівель, будівництво об’єктів під ключ;
3)консультаційні послуги в усіх видах діяльності, надання інформаційних та рекламних послуг, процессінг, проведення маркетингового обслуговання;
По даних таблиці 2.1 можна зробити наступний аналітичний висновок:
на протязі періоду, що досліджується, на підприємстві спостерігалась тенденція до зростання всіх основних показників господарської діяльності. Так загальний об'єм продажу продукції становив в 1996 році 68,411 тис.грн. В 1996 році підприємство різко збільшило об”єм продаж в порівнянні з 1996 роком (в 1.8 рази), він становив 125.649 Грн. В 1998 році об”єм продаж виріс ненабагато (на 1.3%) і становив на 1 січня 1999 року 127.344 грн.
практично таку ж тенденцію мав і ріст валового доходу без податку на добавлену вартість. В 1997 році він становив 183,7% а в 1998 році— 86,2%до рівня 1996 року. В абсолютних величинах об'єм валового доходу без ПДВ зазнав змін на протязі періоду, що досліджується, на 49,109грн,
однако загальний темп росту витрат на виробництво перевищував загальні темпи росту об'єму продажу та валового доходу. Він становив 215,8%, що на 29% більше ніж загальні темпи росту об'єму продажу та валового доходу. Це говорить про те, що за цей період зросла собівартість продукції. Зріст собівартості продукції почався на протязі 1996 року, коли темп росту витрат на виробництво перевищив на 28% темпи росту загального об'єму продажу та валового доходу. Ріст собівартості стався за рахунок зростання фонду оплати праці.
чисельність працівників на підприємстві практично не змінилась. За період з 1996 по 1998 роки вона зросла лише на одного чоловіка і становила 12 чоловік. продолжение
--PAGE_BREAK--
табл.2.1 Угруповання основних показників господарської діяльності ТОВ “Родник” за 1996-1998 роки
Показники
1996

1997

відхилення
(1997-1996)
темп росту
% до96р
1998
відхилення
(1998-1997)
темп росту
% до97р
загальне відхилення
(1998-1997)
загальний темп росту
% до 96 року
Загальний об'єм продажу (тисгрн)

68,411

125,649

57,238

183,7

127,344

1,695

101,3

58,933

186,2
Валовий дохід без податку на додану вартість (тис.грн)

57,007

104,703

47,796

183,7

106,116

1,413

101,3

49,109

186,2
Витрати на виробництво (тис.грн)

25,993

54,926

28,933

211,3

56,1

1,174

102,1

30,107

215,8
Випуск продукції (тис.грн)
61,187
115,055
53,868
188,04
101,681
-13,374
88,4
40,494
166,18
Балансовий прибуток (тис.грн.)

31,014

49,777

18,763

160,5

50,016

0,239

100,5

19,002

161,3
Чистий прибуток (тис.грн.)
23,754
36,951
13,197
155,6
39.191
2,24
106,1
15,437
164,9
Середньоспискова чисельність працівників (чол)

11

11

100

12

1 продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
—
1.2.2 Äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü
9,2
4,511
19,0
1.2.2 Êîðîòêîñòðîêîâ³ êðåäèòè òà ïîçèêè
—
—
—
1.2.3. Ãîøîâ³ êîøòè òà ö³íí³ ïàïåðè
29,642
30,85
32,931
1.2.3 Êðåäèòîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü
44,605
55,46
55,582
БАЛАНС
76,6
115,759
125,632
БАЛАНС
76,6
115,759
125,632
на початок 1998 року— на 39,157 тис.грн., склавши на початок 1998 року 115,759 тис.грн. Ці зміни на 65,2% обумовлені збільшенням обігових коштів та на 34,8% — збільшенням основних засобів та вкладеннь. На початок 1997 року питома вага основних засобів та вкладень в майно підприємства збільшилась на 0,7% та склала 33,3%, à питома вага матеріальних обігових коштів зільшилась на 0,3%, склавши на початок 1997р. 66,7%. Íà 12% зменьшилась питома вага грошових коштів та цінних паперів та дорівнювалась 26,7%. Збільшення майна підприємства на39,157 тис.грн.та 72,3% було забеспечено ростом власних коштів та на 27,7% — обумовлено підвищенням зобов'язань підприємства. Ріст джерел власних коштів на 28,304 тис.грн. збільшив частку майна підприємства, що покривається власними засобами. Частка кредиторської заборгованості зменьшилась на 10,3%, склавши на початок 1998 року 47,9%.
на початок 1999 року— на 49,032 тис.грн., склавши на початок 1999року 125,632 тис.грн. Ці зміни на 51,5% обумовлені збільшенням обігових коштів та на 48,5% — збільшенням основних засобів та вкладень. На початок 1998 року питома вага основних засобів та вкладень в майно підприємства збільшилась на 6,2% та склала 38,8%, à питома вага матеріальних обігових коштів зменьшилась на 6,0%, склавши на початок 1999р. 61,2%. На12,5% зменьшилась питома вага грошових коштів та цінних паперів та дорівнювалась 26,2%. Збільшення майна підприємства на 49,032тис.грн та 77,6% було забезпечено ростом власних коштів та на 22,4% — обумовлено підвищенням зобов'язань підприємства. Ріст джерел власних коштів на 38,055 тис.грн. збільшив частку майна підприємства, що покривається власними засобами. Частка кредиторської заборгованості зменьшилась на 14,0%, склавши на початок 1999 року 44,2%.
Так, як в активі балансу підприємства питома вага оборотних активів становила за всі три роки, що досліджуються, біля 2/3 майна підприємсва то буде доцільно провести розрахунок впливу окремих факторів на збільшення вартості обігових коштів ТОВ “Родник”. Для зручності цього розрахунку згрупуємо статті балансу, що складають оборотні активи в таблицю 2.3
табл.2.3 Структура оборотних коштів ТОВ “Родник”
Оборотні активи
Умовні позначення
1996
1997
1998
Запаси
Z
12,823
41,821
24,977
Дебіторська заборгованість
RA
9,2
4,511
19,0
Грошові кошти
Д
29,642
30,85
32,931
Для визначення впливу кожного фактора використовуємо метод ланцюгових підстановок:
за період з 1996 по 1997 роки.
Оа1.= Z(96)+RА(96)+Д(96)= 12,823+9,2+29,642=51,665
Оа2.= Z(97)+RА(96)+Д(96)= 41,821+9,2+29,642=80,663
Оа3.= Z(97)+RА(97)+Д(96)= 41,821+4,511+29,642=75,974
Оа4.= Z(97)+RА(97)+Д(97)= 41,821+4,511+30,85=77,182 продолжение
--PAGE_BREAK--
На зміну вартості оборотних засобів ТОВ “Родник” в 1996-1997 роках фактори оказали наступний вплив:
запаси — Оа.2-Оа.1= 80,663-51,665= 28,998 (тобто зміна вартості запасів на 28.998 тис.грн. збільшила вартість оборотних коштів);
дебіторська заборгованість — Оа.3-Оа.2= 75,974-80,663= — 4,689 (тобто зміна дебіторської заборгованості зменьшила вартість оборотних засобів на 4,689 тис.грн.);
грошові кошти — Оа4-Оа3= 77,182-75,974 = 1,208 (тобто зміна вартості грошових коштів підприємства на 1,208 тис.грн. збільшила вартівсь оборотних коштів).
за період з 1997 по1998 роки.
Оа1.= Z(97)+RА(97)+Д(97)= 41,821+4,511+30,85=77,182
Оа2.= Z(98)+RА(97)+Д(97)=24,977+4,511+30,85= 60,338
Оа3.= Z(98)+RА(98)+Д(97)= 24,977+19,0+30,85=74,827
Оа4.= Z(98)+RА(98)+Д(98)= 24,977+19,0+32,931=76,908
На зміну вартості оборотних засобів ТОВ “Родник” в 1997-1998 роках фактори оказали наступний вплив:
запаси — Оа.2-Оа.1= 60,338-77,182= -16,844(тобто зміна вартості запасів на 16,844 тис.грн. зменьшила вартість оборотних коштів);
дебіторська заборгованість — Оа.3-Оа.2= 74,827-60,338= 14,489 (тобто зміна дебіторської заборгованості збільшила вартість оборотних засобів на 14,489тис.грн.);
грошові кошти — Оа4-Оа3= 76,908-74,827 = 2,081 (тобто зміна вартості грошових коштів підприємства на 2,081 тис.грн. збільшила вартівсь оборотних коштів).
за період з 1996 по 1998 роки
Оа1.= Z(96)+RА(96)+Д(96)= 12,823+9,2+29,642=51,665
Оа2.= Z(98)+RА(96)+Д(96)=24,977+9,2+29,642= 63,819
Оа3.= Z(98)+RА(96)+Д(96)= 24,977+19,0+29,642=73,619
Оа4.= Z(98)+RА(98)+Д(98)= 24,977+19,0+32,931=76,908
На зміну вартості оборотних засобів ТОВ “Родник” в 1996-1998 роках фактори оказали наступний вплив:
запаси — Оа.2-Оа.1= 63,819-51,665= 12,154(тобто зміна вартості запасів на 12,154 тис.грн. збільшила вартість оборотних коштів);
дебіторська заборгованість — Оа.3-Оа.2= 73,619-63,819= 9,8 (тобто зміна дебіторської заборгованості збільшила вартість оборотних засобів на 9,8тис.грн.);
грошові кошти — Оа4-Оа3= 76,908-73,619= 3,289 (тобто зміна вартості грошових коштів підприємства на 3,289 тис.грн. збільшила вартівсь оборотних коштів).
З поданих вище розрахунків видно, що за період з 1996 по 1997 роки на формування оборотних коштів мав найбільший вплив ріст вартості запасів виробництва, який склав за цей період 12,154 тис.грн. Всі інші групи активів, що формують оборотні кошти теж мали тенденцію до збільшення. Так розмір дебіторської заборгованості збільшився за період, що досліджується на 9,8 тис.грн., а розмір грошових засобів підприємства — на 3,289 тис.грн.
Динаміка статей активу та пасиву балансу ТОВ “Родник” показана на рисунках 2.1 та 2.2.
/>

1996 рік
/>

1997 рік
/>

1998 рік продолжение
--PAGE_BREAK--
Рисунок 2.1 Динаміка статей пасиву балансу ТОВ “Родник”
/>
/>

1996 рік
1997 рік
1998 рік />

Рис.2.2 Динаміка статей активу балансу ТОВ “Родник”
2.3 АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Після загальної характеристики фінансового стану і його зміни за звітний період такою важливою задачею аналізу фінансового стану є дослідження показників фінансової стійкості підприємства.
Для цього використаємо методику, яка розглянена в першому розділі моєї дипломної роботи.
Табл.2.4 АКТИВ
Умовні позначення
1996
1997
1998
ПАСИВ
Умовні позначення
1996
1997
1998
I. Основні засоби і вкладення
F

24.935

38,577

48,724
I. Джерела власних засобів
ИС

31.995

60,299

70,05
II. Запаси і витрати
Z

12.823

41,821

24,977
II. Кредити й інші позикові засоби
K

III. Кошти, розрахунки та інші активи

RA

38.842

35,361

51,931
у тому числі: короткострокові кредити і позикові засоби;

K t

у тому числі: кошти і короткострокові фінансові вкладення;

Д

29.642

30,85

33,331
довгострокові кредити і позикові засоби

KT

розрахунки та інші активи.
r A

9.2

4,511

19,0
Позички, не погашені в термін
K O

продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
38.842+12.823>
44.605 --PAGE_BREAK--
35,381+41,821>55,46 --PAGE_BREAK--
RA+ZP+KO+Kt
RA+ZP+KO+Kt+KT

За всі три роки дослідження фінансова стійкість ТОВ “Родник” охарактеризована мною, як передкризова, але вона мала тенденцію до поліпшення. В 1998 році підприємству “не вистачило” 3 тисячи 651 гривню швидколіквідних активів, щоб можна було охарактеризувати його стійкість, як нормальну. Іншими словами в 1998 році підприємству необхідно було або збільшити вартість швидколіквідних активів або зменшити вартість зобов”язаннь підприємства на 3,651 тис.грн.
Графічно динаміка фінансової стійкості відображена на рисунку 2.3
/>

Рис.2.3
2.4 АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ЛІКВІДНОСТІ БАЛАНСУ
Ïîòðåáà â àíàëiçi ëiêâiäíîñòi áàëàíñó âèíèêàº â óìîâàõ ðèíêó â çâ'ÿçêó ç ïîñèëåííÿì ôiíàíñîâèõ îáìåæåíü i íåîáõiäíiñòþ îöiíêè êðåäèòîñïðîìîæíîñòi ïiäïðèºìñòâà. Ëiêâiäíiñòü áàëàíñó âèçíà÷àºòüñÿ ÿê
ñòóïiíü ïîêðèòòÿ çîáîâ'ÿçàíü ïiäïðèºìñòâà éîãî àêòèâàìè, òåðìií ïåðåòâîðåííÿ ÿêèõ ó ãðîøîâó ôîðìó âiäïîâiäàº òåðìiíу ïîãàøåííÿ çîáîâ'ÿçàíü. Ëiêâiäíiñòü àêòèâiâ — величина, îáåðíåíаëiêâiäíîñòi áàëàíñó çà ÷àñîì ïåðåòâîðåííÿ àêòèâiâ ó грошовіêîøòè. ×èì ìåíøå ïîòðiáíî ÷àñó, ùîá äàíèé âèä àêòèâiâ набувавãðîøîâó ôîðìó, òèì âèùå éîãî ëiêâiäíiñòü.
Àíàëiç ëiêâiäíîñòi áàëàíñó ïîëÿãàº â ïîðiâíÿííi çàñîáiâ ïî àêòèâу, çãðóïîâàíèõ ïî ñòóïåíi ¿õíüî¿ ëiêâiäíîñòi i ðîçòàøîâàíèõ ó ïîðÿäêó втрачанняëiêâiäíîñòi, iç çîáîâ'ÿçàííÿìè ïî ïàñèâi, çãðóïîâàíèìè ïî òåðìiíàõ ¿õíié ïîãàøåííÿ i ðîçòàøîâàíèìè â ïîðÿäêó çðîñòàííÿ строків. Óãðóïîâàííÿ, що приведені нижчеçäiéñíþþòüñÿ відповідно доáàëàíñó.
Ó çàëåæíîñòi âiä ñòóïåíÿ ëiêâiäíîñòi, òîáòî øâèäêîñòi ïåðåòâîðåííÿ в êîøòè, àêòèâè ïiäïðèºìñòâà ðîçäiëÿþòüñÿ íà òàêi ãðóïè:
A1) íàéáiëüø ëiêâiäíi àêòèâè — êîøòè ïiäïðèºìñòâà i êîðîòêîñòðîêîâi ôiíàíñîâi âêëàäåííÿ (öiííi ïàïåðè);
1996=29,642тис.грн.
1997=30,85тис.грн.
1998=33,331тис.грн.
A2) активи, щоøâèäêî ðåàëiçуються— äåáiòîðñüêà çàáîðãîâàíiñòü òà iíøiаêòèâè.
1996=9,2тис.грн.
1997=4,511тис.грн.
1998=19,0тис.грн.
A3) активи, щоïîâiëüíî ðåàëiçуються— ñòàòòi розділуII àêòèâó “Çàïàñè i âèòðàòè” (çà âèíÿòêîì “Âèòðàò ìàéáóòíiõ ïåðiîäiâ”), a òàêîæ ñòàòòi ç ðîçä³ëó I àêòèâó áàëàíñó “Äîâãîñòðîêîâi ôiíàíñîâi âêëàäåííÿ” (çìåíøåíi íà ðîçìið âêëàäåíü ó ñòàòóòíi ôîíäè iíøèõ ïiäïðèºìñòâ) i “Ðîçðàõóíêè ç çàñíîâíèêàìè”;
1996=12,823тис.грн.
1997=41,821тис.грн.
1998=24,977тис.грн.
A4) активи, що важко реалізуються— ñòàòòi розділу1 àêòèâó áàëàíñó “Îñíîâíi çàñîáè é iíøi позаборотніàêòèâè”, çà âèíÿòêîì ñòàòåé öüîãî ðîçä³ëó, щоâêëþ÷åíі до ïîïåðåäíьоїãðóïи. Îñêiëüêè ç ðåçóëüòàòó ðîçä³ëó I âiäðàõîâóºòüñÿ òiëüêè ÷àñòèíà ñóìè, âiäáèòî¿ ïî ñòàòòi “Äîâãîñòðîêîâi ôiíàíñîâi âêëàäåííÿ”, ó ñêëàäi àêòèâiâ, що важко реалізуються âðàõîâóþòüñÿ âêëàäåííÿ вñòàòóòíi ôîíäè iíøèõ ïiäïðèºìñòâ.
1996=24,935тис.грн.
1997=38,577тис.грн.
1998=48,724тис.грн.
Ïàñèâè áàëàíñó ãðóïóþòü ïî ñòóïåíюòåðìiíîâîñòi ¿õíüî¿ îïëàòè:
Ï1) íàéáiëüø òåðìiíîâi çîáîâ'ÿçàííÿ — äî íèõ відносятьсяêðåäèòîðñüêà çàáîðãîâàíiñòü (ñòàòòi розділуIIІïàñèâó áàëàíñó “Ðîçðàõóíêè òà iíøi ïàñèâè”), a òàêîæ ïîçè÷êè, íå ïîãàøåíi вòåðìií. Ó ñêëàäi íàéáiëüø òåðìiíîâèõ çîáîâ'ÿçàíü ïîçè÷êè äëÿ ðîáiòíèêiâ òà ñëóæáîâöiâ âðàõîâóþòüñÿ ëèøå a ðîçìiði ïåðåâèùåííÿ їхíàä ðîçìiðîì ðîçðàõóíêiâ iç ðîáiòíèêàìè ïî îòðèìàíèì íèìè ïîçè÷êàì — öå ïåðåâèùåííÿ îçíà÷àº âèêîðèñòàííÿ öiëüîâèõ ïîçè÷îê áàíêó íå ïî ïðèçíà÷åííþ i òîìó ïîâèííî áóòè çàáåçïå÷åíå íàéáiëüø ëiêâiäíèìè àêòèâàìè äëÿ òåðìiíîâîãî ïîãàøåííÿ;
1996=44,605тис.грн. продолжение
--PAGE_BREAK--
1997=55,46тис.грн.
1998=55,582тис.грн.
Ï2) êîðîòêîñòðîêîâi ïàñèâè — êîðîòêîñòðîêîâi êðåäèòè i ïîçèêîâi çàñîáè;
1996=0тис.грн.
1997=0тис.грн.
1998=0тис.грн.
Ï3) äîâãîñòðîêîâi ïàñèâè — äîâãîñòðîêîâi êðåäèòè i ïîçèêîâi çàñîáè;
1996=0тис.грн.
1997=0тис.грн.
1998=0тис.грн.
Ï4) ïîñòiéíi ïàñèâè — ñòàòòi ðîçä³ëó1 ïàñèâó áàëàíñó “Äæåðåëà âëàñíèõ çàñîáiâ”. Äëÿ çáåðiãàííÿ áàëàíñó àêòèâó i ïàñèâó ðåçóëüòàò äàíî¿ ãðóïè çìåíøóºòüñÿ íà ñóìó iììîáiëiçàöi¿ îáîðîòíèõ êîøòiâ ïî ñòàòòÿõ ðîçäіëó III àêòèâó i величиниïî ñòàòòi “Âèòðàòè ìàéáóòíiõ ïåðiîäiâ” розділуII àêòèâó.
1996=31,995тис.грн.
1997=60,299тис.грн.
1998=70,05тис.грн.
Äëÿ âèçíà÷åííÿ ëiêâiäíîñòi áàëàíñó âàðòî çiñòàâèòè ðåçóëüòàòè ïðèâåäåíèõ ãðóï ïî àêòèâуi ïàñèâó. Áàëàíñ вважаєтьсяàáñîëþòíî ëiêâiäíèì, ÿêùî ìàþòü ìiñöå ñïiââiäíîøåííÿ:

{

А1>=П1
А2>=П2
А3>=П3
А4=П4

За всі три роки дослідження спостерігалось наступне співвідношення:

{

А1П1
А2>П2
А3>П3
А4П4

Тобто баланси підприємства не були абсолютно ліквідними.
Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому () варто використовувати загальний показник ліквідності, що обчисляється по формулі

1А1+2А2+3А3
1П1+2П2+3П3

/>=
де: Аi, Пi— результати відповідних груп по активі і пасиву,
i -вагові коефіцієнти.
1996рік:
=(29,642*0,38+9,2*0,12+12,823*0,16)/(44,605*0,58)=0,56
1997рік:
=(30,85*0,27+4,511*0,04+41,821*0,36)/(55,46*0,48)=0,89
1998рік:
=(33,331*0,27+19,0*0,15+24,977*0,19)/(55,582*0,44)=0,68
З цих розрахунків видно, що коефіцієнт ліквідності на підприємстві, що досліджується не мав постійної тенденціі.В 1997 році він становив свого найбільшого показника за всі три роки дослідження. В 1998 році він дещо знизився (точніше на 0,21 пункта) порівняно з 1997 роком, але всеж таки був більше ніж в першому році дослідження на 0,12 пунктів або 21,4%. Графічно динаміка цього показника показана на рисунку 2.4
/>

Рис.2.4 Динаміка показника ліквідності балансу підприємства “Родник”
2.5АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА.
Îö³íêà ä³ÿëüíîñò³ ÒÎÂ «Родник» ïðîâåäåíà íàпідставіðåçóëüòàò³â ä³ÿëüíîñò³ çà 1998 ð³ê â äèíàì³ö³ ç 1996 ðîêó ïî îêðåìèì ïîêàçíèêàì äëÿ îáãðóíòîâàííя ôàêòè÷íîãî ô³íàíñîâîãî ñòàíó, ³ äëÿ òîãî, щобâ ïîäàëüøîìó ñêîðåãóâàòè íàïðÿìêè âèðîáíè÷î¿ ä³ÿëüíîñò³, ô³íàíñîâèõ ïëàí³â íà ìàéáóòíº, виходячи з реального стану справ.
Çà пеð³îä, що аналізується îá'ºì ïðîäàæуñêëàâ: продолжение
--PAGE_BREAK--
â 1996ã — 68,411 òèñ.ãðí
â 1997ã— 125,649 òèñ.ãðí.
â 1998ã — 127,344 òèñ. ãðí
Âæå ç öèõ äàíèõ âèäíî, ùî ï³äïðèºìñòâî ðіçêî çá³ëüøèëî îá'ºì ïðîäàæ â 1997 ðîö³ â ïîð³âíÿíí³ ç1996ðîêîì (â 1,6 ðàçè). Â 1998 ðîö³ îá'ºì ïðîäàæ âèð³ñ íåçíà÷íî (íà 1,9%).
Áåç ïîäàòêó íà äîáàâëåíó âàðò³ñòü âàëîâèé äîõ³ä ñêëàâ:
â 1996ã — 57,007 òèñ.ãðí
â 1997ã— 104,703 òèñ.ãðí.
â 1998ã — 106,116 òèñ. ãðí
Â 1997 ðîö³ ÒÎÂ «Êàìè» çàáåçïå÷èëî ðіñò âàëîâîãî äîõîäуíà 83,7 % ïðîòè 1996 року(104,3/57,007=183,7%), â 1998 роціðіñò âàëîâîãî äîõîäуñклав1,3 %.
Áàëàíñîâèé ïðèáуток âперіоді, що аналізується, склав:
â 1996 ã — 31,014òèñ. ãðí.
â 1997 ã — 49,777 òèñ. ãðí.
â 1998 ã — 50,016 òèñ. ãðí.
òîáòоï³äïðèºìñòâî ìàº ïîñò³éíó òåíäåíö³þ äî ðîñòó áàëàíñîâîãî ïðèáутку.
Äëÿ àíàë³çóприбутку об'єкту дослідження варто застосувати наступні коефіцієнти:
коефіцієнт валової прибутковості(Квп) , який дорівнює співвідношенню валового прибутку до об'єму продаж. Квп = 2_090/ 2_010
Де 2_090, та 2_010 — відповідні строки форми №2 «Звіту про фінансові результати та їх використання».
На ТОВ «Родник» цей показник дорівнював:
в 1996 році— Квп = 31,014/68,411= 0,45
в 1997 році—Квп = 49,777/ 125,649= 0,4
в 1998 році— Квп = 50,016 / 127,344= 0,39
Цей показник показує питому вагу валового прибутку в загальному об'ємі продаж. На об'єкті, що досліджується він мав тенденцію до зменшення, тобто зменшувалась частка валового прибутку в загальному об'ємі продаж. В 1998 році цей показник зменшився порівняно з 1996 роком на 15,3% і становив 0,39, тобто в одній гривні загального об'єму продажу знаходилось 39 копійок валового прибутку.
Динаміка цього показника показана на рисунку 2.5.
/>
1998

1997

1996
рис.2. 5 Динаміка коефіцієнту валової прибутковості
Коефіцієнт чистої прибутковості (К.ч.п.), який обчислюється як відношення чистого прибутку до об'єму продаж.
Кчп= (2_090 — 2_200) / 2_010
Де 2_090,2_200, та 2_010 — відповідні строки форми №2 «Звіту про фінансові результати та їх використання».
на ТОВ «Родник» öåé ïîêàçíèê äîð³âíþâàâ:
в 1996 році— Кчп = 23,754/ 68,411=0,35
в 1997 році— Кчп = 36,951/ 125,649=0,32
в 1998 році— Кчп = 39.191/ 127,344=0,32
З цих розрахунків можна зробити висновок, що підприємство отримувало на початок періоду, що досліджується 35 копійок чистого прибутку з однієї гривні загального об'єму продаж. На протязі наступних двох років частка чистого прибутку в загальному об'ємі продаж зменшилась і становила в 1998 році 32 копійки з однієї гривні загального об'єму продаж. Динаміка цього показника відображена на рисунку 2.6
/>
1998

1997

1996
рис.2.6 Динаміка коефіцієнту чистої прибутковості
Коефіцієнт віддачи іммобілізованих активів, який дорівнює співвідношенню чистого прибутку до вартості іммобілізованих активів та показує чистий прибуток, що приходиться на одну гривню вартості основних засобів.
Кп = (2_090 — 2_200) / А1
де 2_090 та 2_200 — відповідні строки форми №2 «Звіт про фінансові результати та їх використання»
А1— підсумок розділу І активу балансу.
1996— Кп = 23,754/24,935 = 0,95
1997 — Кп= 36,951/ 38,577 = 0,96
1998 —Кп= 39.191/ 48,724= 0,80
Можна сказати, що підприємство ефективно розпоряджалось власними основними засобами. В 1996 році воно отримувало 95копійок чистого прибутку з однієї гривні основних засобів, що використовувались в плинній діяльності. В 1997 році цей показник знизився на 18,7% і становив 0,80, тобто з однієї гривні основних засобів підприємство отримувало вісімдесят копійок чистого прибутку.
Графічно динаміка цього показника показана на рисунку 2.7 продолжение
--PAGE_BREAK--
/>
1998

1997

1996
рис.2.7 Динаміка коефіцієнту віддачи іммобілізованих активів
Для того, щоб було більш зручно зробити висновки по аналізу прибутку підприємства «Родник» доцільно згрупувати всі обчислені вище показники в узагальнюючу таблицю 2.8.
табл.№2.8
Аналіз прибутковості ТОВ «Родник»
№ п/п
ПОКАЗНИКИ
Од. вим.
1996р
1997р
1998р
1.
×èñòèé ïðèáóòîê
òèñ ãðí
23,754
36,951
39.191
2.
Îá'ºì ïðîäàæу
òèñ ãðí
68,411
125,649
127,344
3. ÏÄÂ
Òèñ ãðí
11,4
20,926
21,228
4.
Ô³êñîâàí³ àêòèâè
(³ììîá³ë³çîâàí³
Òèñ Ãðí
24,935
38,577
48,724
5.
Âàëîâèé ïðèáóòîê
Òèñ ãðí
31,014
49,777
50,016
6.
Ïðèáóòêîâ³ñòь

à) êîåô. âàëîâî¿ ïðèáóòêîâîñòі
Îä
0,45
0,4
0,39

á) êîåô. ×èñòî¿ ïðèáóòêîâîñòі
îä
0,35
0,32
0,32

â) êîåô. Â³ääà÷è ³ììîбілізованих активів
îä.
0,95
0,96
0,80
З даних, що призведені вище, видно що валовий та чистий прибуток підприємства в соєму абсолютному значенні збільшувався.
Однак коефіцієнт валової прибутковості та віддачі іммобілізованих активів мали наступню тенденцію:
так в 1996 році коефіцієнт валової прибутковості становив 0,45. На протязі 1997 та 1998 років він знижувався і становив на кінець 1998року 0,39.
в 1996 році коефіцієнт віддачи іммобілізованих активів становив 0,95, тобто підприємство отримувало 95 копійок прибутку на одну гривню іммобілізованих активів. В 1997 році підприємство отримало 96 копійок на одну гривню основних засобів, тобто на 1,1% більше ніж в попередньому році. В 1998 році цей коефіцієнт знизився на 20% в порівнянні з 1997 роком та на 18,7 відсотка в порівнянні з 1996 роком, становивши 0,80.
В цілому по аналізу прибутковості можна зробити висновок, що підприємство є прибутковим з ефективним використанням основних засобів.
Дуже важливими, на мій погляд, показниками, що використовуються при аналізі фінансового стану підприємства є показники ділової активності підприємства:
коефіцієнт оборотності основних фондів, який дорівнює співвідношенню об'єму продажу та вартості основних фондів.
Кооф= 2_010/ F
на ТОВ «Родник» цей показник становив:
Кооф (1996)= 68,411/ 24,935=2,74
Кооф(1997)= 125,649/ 38,577=3,26
Кооф(1998)=127,344/48,724= 2,61
Розрахунки цього показника свідчать про те, що на початку періоду ділова активність підприємства була високою. В 1995 році підприємство продавало продукції на 2 гривні 74 копійки з однієї гривні основних засобів, що використовувались в виробництві. В 1996 році цей показник підвищився на 18,9% і становив 3,26, а в 1997 році він знизився порівняно з 1995 роком на 4,9%, тобто спостерігалось зниження ділової активності. Динаміка цього показника відображена на рисунку 2.8.
/>
1998 продолжение
--PAGE_BREAK--

1997

1996
рис.2.8 Динаміка коефіцієнту оборотності основних засобів.
коефіцієнт обороту товароматеріальних цінностей, який дорівнює відношенню об'єму продажу до оборотних активів підприємства.
Котц= 2_010/(RA+Z)
на ТОВ «Родник» :
Котц (1996) = 68,411/51,665= 1,32
Котц(1997)= 125,649/ 77,182= 1,63
Котц(1998)= 127,344/ 76,908=1,66
Розрахунки цього показника свідчать, що підприємство в 1996 році виробляло продукції вартістю 1 гривня 32 копійки з однієї гривні оборотних коштів, що вкладені в виробництво. Цей показник зростав з року в рік. В 1997 році він вже дорівнював 1,66, тобто на одну гривню оборотних активів, що вкладені в виробництво приходилась одна гривня шістдесят шість копійнок продукції, що була реалізована. Динаміка цього показника відображена на рисунку 2.9.
/>
1998

1997

1996
рис.2.9 Динаміка коефіцієнту оборотності товароматеріальних цінностей.
Період очікування погашення дебіторської заборгованості, який дорівнюєвідношенню дебіторської заборгованості, помноженої на 365 та об'єму продажу.
Попд= (RA365)/2_010
на ТОВ «Родник» цей показник склав:
Попд(1996)= (9,2365)/68.411= 49,1
Попд(1997)= (4,511365)/125,649=13,1
Попд (1998)= (19,0365)/127,344=54,5
В 1996 році на підприємстві період очікування погашення дебіторської заборгованості склав 49,1 дня, тобто очікувалось, що дебіторська заборгованість реально може бути погашена на протязі 50 днів. В 1997 році— через зменшення дебіторської заборгованості та збільшення об'єму продажу цей період зменьшився до 13,1 дня. В 1998 році спостерігалась інша тенденція— дебіторська заборгованість збільшилась, а об'єм продажу виріс не на багато в порівнянні з 1997 роком, тому значно (більш ніж у 4 рази) збільшився період очікування погашення дебіторської заборгованості і становив біля 55 днів тобто очікувалось, що дебіторська заборгованість реально може бути погашена на протязі 55 днів. Динаміка цього показника відображена на рисунку 2.10
/>
1998

1997

1996
рис.2.10 Період очікування погашення дебіторської заборгованості.
період очікування погашення кредиторської заборгованості, який дорівнює відношенню вартості кредиторської заборгованості, що помножена на 365, та витрат на виробництво (строка 040 форми №2 «Звіт про фінансові результати та їх використання»).
Попк= (RP365)/2_040
на ТОВ «Родник» цей період склав:
Попк(1996)= 44,605365/25,293= 626,4
Попк (1997)= 55,46365/ 54,926= 368,6
Попк(1998)= 55,582365/56,1= 361,6
Даний показник свідчить про низьку оборотність кредиторської заборгованості на підприємстві. В 1996 році період очикування погашення кредиторської заборгованості склав майже два роки. В кінці 1998року цей показник поліпшився, склавши 362 днів тобто трохи більше ніж 1 рік. Підприємству потрібно вжити негайних заходів або по скороченню кредиторської заборгованості, або по прискоренню її оборотності. Динаміка цього показника графічно проіллюстрована на рисунку 2.11
/>
1998

1997

1996
рис. 2.11 Динаміка періоду очикування погашення кредиторської заборгованості.
З поданих вище розрахунків можна зробити загальну оцінку ділової активності об'єкту, що досліджується.
Ділову активність ТОВ «Родник» можна охарактерезувати, як задовільну. Підприємство має досить високий рівень оборотності основних фондів. В 1998 році з однієї гривні основних фондів, що використовувались в виробництві підприємство виробляло 2 гривні 74 копійки продукції, яка була реалізована, хоча цей показник, порівняно з 1996 роком, знизивя на 4,9%. Також був високим рівень оборотності оборотних коштів. В 1998 році він дорівнював 1,66, тобто на одну гривню оборотних активів, що вкладені в виробництво приходилась одна гривня шістдесят шість копійнок продукції, що була реалізована. Період очікування погашення дебіторської заборгованості був невеликим, хоча він і збільшився в 1998 році, порівняно з 1996 роком на 11% та становив 55 днів. Однак при всіх цих досить гарних показниках період очікування погашення кредиторської заборгованості був надто великим, тобто оборотність кредиторської заборгованості була низькою. В 1998 році період очікування погашення кредиторської заборгованості становив 362 дня, хоча він дещо виправився в порівнянні з 1996 роком, коли він становив 626 днів. Керівництву підприємства необхідно вжити негайних заходів або по скороченню кредиторської заборгованості, або по прискоренню її оборотності.
Для більш повного аналізу фінансового стану підприємства необхідно розрахувати показники платоспроможності підприємства
Êîåô³ö³ºíò ãðîøîâî¿ ïлàòîñïðîìîæíîñò³ íà ÒÎÂ «Родник» ñêëàâ: продолжение
--PAGE_BREAK--
Кгп(1996)= 29,642/44,605= 0,67;
Кгп(1997)= 30,85/55,46=0,56;
Кгп(1998)= 32,931/55,582=0,59.
За період 1996-1998 років, за який досліджувался коефіцієнт платоспроможності, він знизився на 0,08 пункта, або платоспроможність зменшилась на 13,6% в порівнянні з початком цього періоду. Цей показник свідчить, що на кінець періоду підприємство мало можливість погасити 59% своїх зобов'язаннь.
табл.2.9
Аналіз платоспроможності ТОВ «Родник» за 1996-1998роки
Засоби платежу
1996
1997
1998
Платіжні зобов'язання
1996
1997
1998

I.Ãðîøîâà ïëàòîñïðîìîæí³ñòь

Êàñà
0,08
0,1
0,4
Êîðîòêîñòðîêîâ³ êðåäèти
—
—
—
Ðîçðàõóíêîâèé рахунок
29,562
30,75
32,531
Ïîçèêè,íå ïîãàøåí³ â ñтðîê
—
—
—
Âàëþòíиé ðàõóнок
—
—
—
Êðåäèòîðи
44,605
55,46
55,582
²íø³ ãðîøîâ³ êîøòè
—
—
—
²íø³ ïàñèâè
—
—
—
Êîðîòêîñòðîêîâ³ ô³íàíñîâ³ âêëàäåíня

—

—

—

ÂÑÜÎÃО
29,642
30,85
32,931
ÂÑÜÎÃО
44,605
55,46
55,582

II.Ðîçðàõóíêîâà ïëàòîñïðîìîæí³ñть

Ãðîøîâ³ êîøòè
29,642
30,85
32,931 продолжение
--PAGE_BREAK--
Êîðîòêîñòðîêîâ³ êðåäèти
—
—
—
Ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ
4,18
14,532
10,097
Ïîçèêè,íå ïîãàøåí³ â ñтðîê
—
—
—
Äåá³òîðè
9,2
4,511
19
Êðåäèòîðи
44,605
55,46
55,582
²íø³ àêòèâè
—

—
²íø³ ïàñèâè
—
—
—
ÂÑÜÎÃО
43,022
48,893
62,028
ÂÑÜÎÃО
44,605
55,46
55,582

III. Ë³êâ³äíà ïëàòîñïðîìîæí³ñòü

Ãðîøîâ³ êîøòè, ðîçðàõóíêè òà ³íø³ àêòèâè

38,842

35,361

51,931

Êðåäèòè ï³ä çàïàñè ³ âèòðàòè

—

—

—
Çàïàñè ³ âèòðàòè
12,823
41,821
24,977
Ïîçèêè,íå ïîãàøåí³ â ñтðîê
—
—
—

Êðåäèòîðи
44,605
55,46
55,582

Âëàñí³ îá³ãîâ³ êîøòè
7,06
21,772
21,326
ÂÑÜÎÃО
51,665
77,182
76,908
ÂÑÜÎГО
51,665
77,182
76,908
Êîåô³ö³ºíò ãðîøîâî¿ ïлàòîñïðîìîæíîñò³ íà ÒÎÂ «Êàì³» ñêëàâ: продолжение
--PAGE_BREAK--
Кгп(1996)= 29,642/44,605= 0,67;
Кгп(1997)= 30,85/55,46=0,56;
Кгп(1998)= 32,931/55,582=0,59.
За період 1996-1998 років, за який досліджувался коефіцієнт платоспроможності, він знизився на 0,08 пункта, або платоспроможність зменшилась на 13,6% в порівнянні з початком цього періоду. Цей показник свідчить, що на кінець періоду підприємство мало можливість погасити 59% своїх зобов'язаннь.
Коефіцієнт розрахункової платоспроможності:
1996 Крп. = 43,022/44,605=0,97
1997 Крп. = 48,893/55,46=0,88
1998 К.р.п.= 63,028/55,582=1,12
Цей коефіцієнт не мав стабільної тенденції, тому, що не мало стабільної тенденції співвідношення засобів платежу та короткострокових зобов'язаннь. В 1997 році цей коефіцієнт знизився на 10,2%, а в 1998 році він підвищився на 27,3% порівняно з 1997роком і на 15,5% порівняно з 1996 роком, тобто розрахункова платоспроможність за період, що досліджується збільшилась на 15%.
Êîåô³ö³åíò ë³êâ³äíî¿ ïëàòîñïðîìîæíîñò³за весь час не мав змін і становив 1,0.
З розрахунків, що проведені вище можна зробити висновок, що підприємство має тенденцію до поліпшення показників платоспроможності. В кінці періоду підприємство при застосуванні тільки своїх грошових коштів мало змогу погасити 59% всіх своїх зобов'язань, а при застосуванні, як засіб платежу, своїх виробничих запасів — покрити свої зобов'язання на 112%. В 1996 році ці показники становили відповідно 67% та 97%. Треба також сказати, що за всі три роки дослідження підприємство покривало на 100% не тільки свої зобов'язання, а й власні обігові кошти при застосуванні, як засіб платежу грошові кошти, та виробничі запаси.
Розділ 3. Шляхи вдосконалення аналізу фінансового стану підприємства.
На підставі проведеного в дипломній роботі аналізу фінансового стану можна зробити наступний висновок:
В кінці періоду підприємство при застосуванні тільки своїх грошових коштів мало змогу погасити 59% всіх своїх зобов”язань, а при застосуванні, як засіб платежу, своїх виробничих запасів — покрити свої зобов”язання на 112%. В 1995 році ці показники становили відповідно 67% та 97%. Треба також сказати, що за всі три роки дослідження підприємство покривало на 100% не тільки свої зобов”язання, а й власні обігові кошти при застосуванні, як засіб платежу грошові кошти, та виробничі запаси;
Показник ліквідності балансу— Підприємство мало можливість розрахуватись з своїми боргами тількі за умови своєчасних розрахункiв з дебiторами i сприятливої реалiзацiї готової продукцiї, а також продажу у випадку потреби iнших елементiв матерiальних оборотних коштiв. Динаміка показника критичної ліквідності свідчить про те, що підприємство на кінець 1998 мало можливість практично повністю (на 93%) з своїми зобов”язаннями за умови використання як засіб платежу грошові кошти та погашену дебіторську заборгованість; коефіцієнт оборотності основних і оборотних коштів — розрахунки цього показника свідчать, що підприємство в 1996 виробляло продукції вартістю 1 гривня 32 копійки з однієї гривні оборотних коштів, що вкладені в виробництво. Цей показник зростав з року в рік. В 1998 р він вже дорівнював 1,66грн. на одну гривню оборотних активів, що вкладені в виробництво приходилась одна гривня шістдесят шість копійнок продукції, що була реалізована.
Але деякі показники мали тендненцію за ці роки до погіршення. До таких показників відносяться:
— зростання кредиторської заборгованості — з 44,6 тис.грн. до 55,6 тис.грн. Слід відмітити, що не зважаючи на зростання абсолютної величини кредиторської заборгованості (з 1996 по 1998 роки) на 11тис.грн. за цей період зменшился період очикування погашення кредиторської заборгованості, який в 1998 становив 362 дні в порівнянні з 626 днями в 1996 В кінці періоду підприємство при застосуванні тільки своїх грошових коштів мало змогу погасити 59% всіх своїх зобов”язань, а при застосуванні, як засіб платежу, своїх виробничих запасів — покрити свої зобов”язання на 112%. В 1995 році ці показники становили відповідно 67% та 97%. Треба також сказати, що за всі три роки дослідження підприємство покривало на 100% не тільки свої зобов”язання, а й власні обігові кошти при застосуванні, як засіб платежу грошові кошти, та виробничі запаси;
. В результаті проведеного аналізу слід зробити висновок, що керівництву підприємства потрібно вжити заходів по скороченню кредиторської заюоргованості.
Так як кредиторська заборгованість на підприємстві в основному складається з заюоргованості за товари відвантажені, строк оплати за які ще не настав, керівництву підприємства можна рекомендувати скорочення строків платежу, що обумовлені в договорах. Це дасть змогу скоротити період очикування погашення кредиторської заборгованості та зменшення її абсолютної величини.
Проведений аналіз фінансового стану підприємства дав змогу виявити нераціональне використання чистого прибутку на підприємстві. На мій погляд збільшення величини Статутного фонду підприємства в 1997 році за рахунок чистого прибутку є неправомірним. Чистий прибуток підприємства можна використати більш вдало, направивши його на розширення виробництва, збільшення резервного та страхового фонду та збільшення власних оборотних коштів.
Шляхи вдосконалення загальних положень та методик аналізу.
Вивчення та аналіз доробок різних авторів по темі дипломної роботи показав, що на Україні ще не розроблено єдиної методики проведення аналізу фінансового стану. Незгода в тлумаченні окремих показників та в визначенні граничних величин у різних авторів не дає можливості однозначно застосувати методику дослідження даної теми. На мій погляд визріла необхідність до складання такої методики аналізу. Наявність розробленої методики дала б можливість співставляти результати аналізу проведеного на різних підприємствах різними виконавцями.
Методи розрахунку показників балансової ліквідності, платоспроможності, та фінансової стабільності в методиках слід викласти більш детально та спрощено. Це дасть змогу в подальшому розробити спеціалізовану програму для використання комп(ютерної техніки в аналізі фінансового стану.
Розробка програмного забезпечення аналізу дасть змогу керівництву підприємства проводити щомісячно вказаний аналіз та використовувати його результати для розробки обгрунтованих управлінських рішеннь.
ВИСНОВКИ
Як свідчать розробки першого розділу дипломної роботи в теперішній час існують дуже багато розробок і методичних вказівок різних авторів по проведенню аналізу фінансового стану підприємства.
Єдиної методики для проведення такого аналізу поки ще не розроблено, тому мною в процесі аналізу використані найбільш приємні розробки для аналізу фінансового стану ТОВ «Родник».
Використовуючи вибрану мною методику аналізу у другому розділі дипломної роботи приведене її практичне застосування. В результаті проведеного аналізу зроблено ряд висновків.
Як показав аналіз фінансового стану ТОВ «Родник» за останні роки має тенденцію до поліпшення ряд наступних показників:
платоспроможності
ліквідності балансу
оборотності оборотних коштів
Але деякі показники мали тендненцію за ці роки до погіршення. До таких показників відносяться:
зростання кредиторської заборгованості — з 44,6 тис.грн. до 55,6 тис.грн. Слід відмітити, що не зважаючи на зростання абсолютної величини кредиторської заборгованості (з 1996 по 1998 роки) на 11 тис.грн. за цей період зменшился період очикування погашення кредиторської заборгованості, який в 1998 році становив 362 дні в порівнянні з 626 днями в 1996 році. В результаті проведеного аналізу слід зробити висновок, що керівництву підприємства потрібно вжити заходів по скороченню кредиторської заюоргованості.
Так як кредиторська заборгованість на підприємстві в основному складається з заюоргованості за товари відвантажені, строк оплати за які ще не настав, керівництву підприємства можна рекомендувати скорочення строків платежу, що обумовлені в договорах. Це дасть змогу скоротити період очикування погашення кредиторської заборгованості та зменшення її абсолютної величини.
Проведений аналіз фінансового стану підприємства дав змогу виявити нераціональне використання чистого прибутку на підприємстві. На мій погляд збільшення величини Статутного фонду підприємства в 1997 році за рахунок чистого прибутку є неправомірним. Чистий прибуток підприємства можна використати більш вдало, направивши його на розширення виробництва, збільшення резервного та страхового фонду та збільшення власних оборотних коштів.
Таким чином проведений аналіз фінансового стану підприємства дав змогу розробити висновки та пропозиції по поліпшенню фінансового стану підприємства, але ці висновки і розрахунки показників не завжди можуть бути співставлені з подібним аналізом по іншим підприємствам. Через це у мене виникла така рекомендація:
по-перше— розробити єдину методику аналізу фінансового стану підприємства;
по-друге— скласте спеціальне програмне забезпечення для проведення комп'ютерізованого аналізу фінансового стану. Подібну програму слід розробити для проведення внутрішнього аудиту.
Запровадження в життя цих рекомендацій дасть змогу підприємствам проводити фінансовий аналіз та аудит в стислі строки та використовувати їх результати для обгрунтовання ефективних управлінських рішеннь.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА продолжение
--PAGE_BREAK--
Анализ хозяйственной деятельности в промышленности/ под ред. В.И. Стриженова.- Минск,1997
Баканов М.И. Смирнов С. Оперативный анализ коммерческой деятельности// Коммерческий вестник. 1991.-№17.-С.4-10
Áóõãàëòåðñêèé àíàëèç/ Ïîä ðåä. Ì.À.Ãîëüöáåðãà-.Ê:Òåõí³êà,1993
Ãîëîâà÷ Â.Â. Êîíöåïö³ÿ áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó â Óêðà¿í³// Åêîíîì³êà, ô³íàíñè, ïðàâî1997.- ¹3.-С.5-12
Ãîëîâèí Ñ.Ä. Îöåíêà ðåçóëüòàòîâ õîçÿéñòâåííîé äåÿòåëüíîñòè ïðîìûøëåííîãî ïðåäïðèÿòèé.-Ìîñêâà: Научная книга,1992
Давидов Г.М. Аудит.- Кіровоград: КІСМ, 1997
Æèòíà ².Ï. Åêîíîì³÷íèé àíàë³ç.-Êè¿â: Вища школа,1997
Çàâãîðîäíèé Â.Ï. Áóõãàëòåðñêèé ó÷åò, êîíòðîëü è àóäèò â óñëîâèÿõ ðûíêà.-Ìîñêâà: Знание,1992
Закон України «Про аудиторську діяльність». 22 квітня 1993 року. №3125
²íñòðóêö³ÿ «Пðî ïîðÿäîê çàïîâíåííÿ ôîðì ð³÷íîãî áóõãàëòåðñüêîãî çâ³òó ï³äïðèºìñòâ» çàòâåðäæåííîãî íàêàçîì Ì³íÔ³íó Óêðà¿íè18серпня1995року ¹13
«Інструкція про склад коштів, що направлені на споживання» затверджена Наказом Мінстату 22.02.93 №31
Каминский О. Мороз Ю. Коротко о финансовом анализе// Бухгалтерия, налоги бизнес. 1996.-№9.- С.14-25
Êîíäðàêîâ Ì.Ò. Áóõãàëòåðñêèé ó÷åò, àíàëèç õîçÿéñòâåííîé äåÿòåëüíîñòè è àóäèò.-Ìîñêâà:Инфра-М,1994
Êîòîìëÿíñüêèé Î, Áåëÿâöåâà Ì. Êîìïëåêñíà îö³íêà ô³íàíñîâîãî ñòàíîâèùà ï³äïðèºìñòâà //Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê ³ àóäèò.1995.- ¹4-С14-26
Êðûëîâà Ò.Á. Âûáîð ïàðòíåðà: àíàëèç îò÷åòíîñòè êàïèòàëèñòè÷åñêîãî ïðåäïðèÿòèÿ.-Ìîñêâà:Знание1996
Крейнина М.П. Анализ финансового состояния и инвестицинооной привлекательности акционерніх обществ в промішленности, строительстве и торговле.- Москва: Библиотека журнала «Консультант бухгалтера», 1994
Êóçüì³íñüêèé À.Ì. Îðãàí³çàö³ÿ áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó, êîíòðîëþ ³ àíàë³çó.- Ê.: Âèùà øêîëà, 1993.
«Методичні роз'яснення стосовно здійснення аудиторських перевірок фінансового стану підприємств, що приватизуються». Затверджені наказом Фонду державного майна України. 3 серпня 1995 року №988
Ìîðîç À.Í. Îñíîâû áàíêîâñêîãî äåëà.-К: Техніка ,1994
Наказ Мінстату «Про зміни і доповнення до типової інструкції до складання звітів промислових підприємств усіх форм власності по продукції» 12.05.93 №86
Íàêàç Ì³íÔ³íó «Ïðî çì³íè ³ äîïîâíåííÿ äî ð³÷íî¿ áóõãàëòåðñüêî¿ çâ³òíîñò³»10.02.97 №39
Норматив 1. «Цілі і завдання проведення аудиту». Затверджено аудиторською палатою України 25 жовтня 1995 року.
Норматив 2. «Договір на проведення аудиту». Затверджено аудиторською палатою України 25 жовтня 1995 року.
Норматив 3. «Основні принципи, що регулюють аудит». Затверджено аудиторською палатою України 25 жовтня 1995 року.
Норматив 12. «Äîêóìåíòàëüíå îôîðìëåííÿ àóäèòó». Затверджено аудиторською палатою України 29 лютого 1996 року.
Петров В.В Коваль В.В. Как читать баланс.-М.: Финансы и статистика, 1991
Петюх В.Н. Рыночная экономика- настольная книга делового человека.-К.: Урожай,1995
«Положення про організацію булгалтерського обліку і звітності в Україні» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України. 3 квітня 1993 року №250.
Постанова КМУ «Про внесення змін до положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні» від 5.липня1993року №509.
Постанова КМУ «Про внесення змін і доповнень до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні». 24вересня1993року № 804.
«Рекомендації щодо оцінки банками кредитоспроможності та фінансової стабільності позичальника». Видані Національним Банком України 02.06.96р. №23011/79
Ñîïêî Â. Ìåòîäèêà âèçíà÷åííÿ ô³íàíñîâîãî ñòàíîâèùà ï³äïðèºìñòâà çà äàíèìè áàëàíñó// Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê ³ àóäèò1995.- ¹12.-С10-19
Ñîïêî Â.Â., Ïàðõîìåíêî Â. Ì. Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê ó ï³äïðèºìíèöüê³é ä³ÿëüíîñò³.- Ê.: Òåõí³êà, 1993.
34. Õîéåð Â. Êàê äåëàòü áèçíåñ â Åâðîïå.- Ìîñêâà:Ïðîãðåññ, 1990.
Õîðèí À.Í., Íîâîäâîðñêèé Â.Ä. Ðåíòàáåëüíîñòü: ïîêàçàòåëè è àíàëèç. // Áóõãàëòåðñêèé ó÷åò и аудит1992.- ¹1.Ñ.19-25
Øåðåìåò À.Ä., Ñàéôóëèí Ð.Ñ. Ìåòîäèêà ôèíàíñîâîãî àíàëèçà.- Ìîñêâà:Èíôðà-Ì,1996
Шим Д.К. Сигел Д.Г. Методы управления стоимостью и анализ затрат.- М: Филин,1996
Додаток №1
БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА
(в співставлених цінах)
на 1 січня 1997 року
Підприємство ТОВ «Родник»код 23674401
Територія м.Кіровоград
Форма власності колективна
Актив
Код рядка
На початок року
На кінець звітного періоду
І. Основні засоби та інші позаоборотні активи

Основні засоби:

залишкова вартість
010
21,3
20,235 продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--

Довгострокові позикові кошти (95)
510

Довгострокові кредити та позики, що не погашені в строк
520

Всього по розділу ІІ
530

ІІІ РОЗРАХУНКИ ТА ІНШІ ПАСИВИ

Короткострокові кредити банків (90)
600

Короткострокові позикові кошти (95)
610

Короткострокові кредити та позики, що не погашені в строк

620

Розрахунки з кредиторами:

за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав (60,76)
630
52,44
55,582
за товари, роботи і послуги, несплачені в строк (60,76)
640

по векселях виданих (66)
650

по авансах одержаних (61)
660

з бюджетом (68)
670
3,02
5,0
по позабюджетних платежах (65)
680

по страхуванню (69)
690

по оплаті праці (70)
700

з дочірніми підприємствами (78)
710

з іншими кредиторами (71, 76)
720

Позики для працівників (97)
730

Інші короткострокові пасиви
740

Всього по розділу ІІІ
750
55,46
55,582

БАЛАНС (сума рядків 490,530,750)
760

115,759

125,632
Додаток №4
Звіт про фінансові результати
та їх використання
(в співставлених цінах)
на 1 січня 1997 року продолжение
--PAGE_BREAK--
Підприємство ТОВ «Родник»код 23674401
Територіям. Кіровоград
Форма власності колективна
І. Фінансові результати
Найменування показника
Код рядка
Прибутки
Збитки
1
2
3
4
Виручка (валовий дохід) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
010
68,411
Х
Державне регулювання цін
011

Х
Податок на добавлену вартість
015
Х
11,404
Акцизний збір
020
Х

025
Х

030
Х

Затрати на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг)
040
Х
25,993
Результат від реалізації
050
31,014

Результат від іншої реалізації
060

у тому числі: від реалізації основних фондів, нематеріальних активів і матеріальних цінностей
061

від здачи окремого майна в оренду
062

Доходи і витрати від позареалізаційних операцій
070

у тому числі: по доходних активах
071

Х
штрафи, пеня, неустойки та інші види санкцій
072

Х
Всього прибутків та збитків
080
31,014

Балансовий прибуток або збиток
090
31,014

у тому числі від завищення цін і тарифів
091

Х
Фактичні обсяги виробництва продукції (робіт, послуг)
100
61,187

Одержано на власні потреби
110

120

ІІ. Використання прибутку.
Найменування напрямків
Код рядка
На кінець звітного періоду продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--

120

130

Разом
140
60,299
22,05
12,299
70,05
СПРЯМУВАННЯ КОШТІВ ДО ЦІЛЬОВИХ І ПОЗАБЮДЖЕТНИХ ФОНДІВ ТА НА СПОЖИВАННЯ
Найменування показника
Код рядка
Належить за розрахунком
Витрачено на підприємстві
Перераховано у фонди
1
2
3
4
5
Фонд соціального страхування
300
0,014

0,014
Пенсійний фонд
310
0,103

0,103
Фонд сприяння зайнятості населення
320
0,047

0,047
На фінансування дорожнього господарства
330

Державний фонд сприяння конверсії
340

Фонд охорони праці
345

Державний інноваційний фонд
350
0,01

0,01
Фонд охорони навколишнього середовища
355

Середньоспискова чисельність працівників
360
11

Витрати на споживання
370
2,360

у тому числі:
витрати на оплату праці
371
1,87

грошові виплати і заохочення
372
0,49

доходи по акціях і вкладах у майно підприємства
373

НАЯВНІСТЬ ТА РУХ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ.
Найменування показника
Код рядка
Залишок на 1.07.95
Надійшло за рік
Вибуло за рік
Залишок на кінець року
Виробничи основні засоби основного виду діяльності
410
31,417
19,557
3,95
44,024
Невиробничи основні засоби
430

Не сдавайте скачаную работу преподавателю!

Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Доработать Узнать цену написания по вашей теме

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Заказать работу:

!	Курсовая работа
!	Дипломная работа
!	Реферат
!	Решение задач
!	Отчет по практике
!	Контрольная работа

Пишем реферат самостоятельно:

!	Как писать рефераты Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
!	План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
!	Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
!	Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
!	Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:

→	Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Другие популярные рефераты:

Реферат	Механические волны
Реферат	Обратная матрица
Реферат	Инверсия и ее применение
Реферат	Социокультурная динамика межпоколенных взаимодействий
Реферат	Расследование преступлений в сфере компьютерной информации
Реферат	Туристско-краеведческая характеристика Калининградской области
Реферат	Организация административно-хозяйственной службы гостиницы
Реферат	Диагностика психологической готовности ребенка к школе 2
Реферат	Модель современного менеджера
Реферат	Условия формирования военно-административной системы Южного Зауралья в XVII - первой половине XIX века

Сейчас смотрят :

Реферат	Програма Пошук обличчя людини у відеопотоках стандарту Mpeg-4
Реферат	Экономико-статистический анализ уровня и факторов производительности труда в сельскохозяйственн
Реферат	Helter Skelter Essay Research Paper PIG
Реферат	Теоретические основы организации стимулирования наемных работников в процессе предпринимательской деятельности
Реферат	Программаконструктор для построения МПтранслятора по его параметрам с последующей проверкой
Реферат	Политическая модернизация в современном мире
Реферат	#G0 Схема №11 операционного контроля качества Монтаж сборного железобетонного перекрытия балочной конструкции Состав операций и средства контроля
Реферат	Критерій відношення правдоподібності для великих вибірок
Реферат	Современное социальное управление состояние тенденции изменения
Реферат	Регулируемый рыночнй оборот и частная собственность на землю
Реферат	Работа с Word 98
Реферат	France Essay Research Paper Population 59024000Urban
Реферат	Разработка автоматизированной системы Библиотека
Реферат	Теоретические основы формирования и снижения себестоимости продукции молочного скотоводства
Реферат	Геология, геохимия, экология и запасы центральной части Егорьевского месторождения фосфоритов

Реферат по предмету "Мировая экономика"

Теоретичні основи аналізу фінансового стану підприємства

Другие популярные рефераты:

Сейчас смотрят :