Розрахунково-аналітичні методичні прийоми

Коломийський
економіко-правовий коледж
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
Розрахунково-аналітичні
методичні прийоми
Використання у контрольно-аудиторському процесі роз­рахунково-аналітичних методичних прийомів дає змогу вста­новити загальний стан об'єктів контролю: невиконання дер­жавного замовлення випуску продукції народного споживання, зниження продуктивності праці проти запланованої, нерит-мічність виробництва продукції, збільшення браку, збитко­вість окремих видів продукції, перевитрати металу проти норм, неоптимальні маршрути перевезення продукції тощо.
Крім того, розрахунково-аналітичні методичні прийоми дають можливість виявити фактори, які негативно вплину­ли на результати фінансово-господарської діяльності вироб­ничих одиниць підприємства, об'єднання, а також встановити подальший напрям контрольно-аудиторського процесу з метою виявлення місць зосередження різних втрат і пере­витрат, а також конкретних осіб, відповідальних за незадо­вільні результати господарювання. При проведенні контро­лю такі методичні прийоми поєднують із документальними.
Розрахунково-аналітичні методичні прийоми об'єднують економічний аналіз, статистичні розрахунки і економіко-математичні методи, які у контрольно-аудиторському про­цесі використовуються з ЕОМ.
Економічний аналізу фінансово-господарському контролі і аудиті застосовується при перевірці виробництва і реалі­зації продукції, використанні трудових ресурсів, основних фондів і матеріалів у виробництві, виявленні перевитрат собівартості окремих видів продукції, визначенні рентабель­ності її, а також дійсного фінансового стану підприємства.
В умовах ринкових відносин важливим завданням конт­ролю є виявлення фактів зменшення обсягів реалізації про­дукції у державній звітності за договорами з іншими під­приємствами та заниження отриманого валового доходу з метою ухиляння від оподаткування.
Одним із прийомів перевірки звітних даних про вироб­лену і реалізовану продукцію є складання балансу товарної продукції (табл. 5.2).
Із даних табл. 5.2 видно, що на підприємстві утворився значний обсяг нереалізованої продукції. За оптовими ціна­ми, прийнятими у плані, залишок нереалізованої продукції на кінець року становив 240 400 грн., а за собівартістю — 210 300 грн., тобто збільшився відповідно на 146 316 (240 400 — 94 084), і за виробничою собівартістю 130 238 (210 300 — 80 062) грн.
За допомогою документальних методичних прийомів у процесі контролю за даними бухгалтерського обліку на рахун­ках «Основне виробництво», «Готова продукція», «Товари відвантажені, виконані роботи і послуги», «Реалізація» і «Внут-рішньосистемний відпуск товарів, робіт і послуг» встанов­люють, ким випущено товарну продукцію, коли оприбутко­вано на складах, чому не відвантажено покупцям або чому
Таблиця 5.2
Баланс товарної продукції, випущеної і реалізованої за підконтрольний період швейним об'єднанням 'Талант", грн.
№ пор.
Показник продукції
За оптовими цінами, прийнятими у плані
Собівартість виробнича
Джерела інформації
1


2
Фактичний залишок нереалізованої продук­ції на початок року
Випуск продукції




94 084
12 755 880


80 062
11 453 750
Рахунок «Готова продукція»


3




4
5


Всього
(рядок 1 + рядок 2)


Реалізація продукції
Фактичний залишок
нереалізованої продукції
на кінець року


12 849 964


12 609 564




240 400


11 533 812


11 323 510




210 300
Рахунок “Реалізація”
6
Всього
(рядок 4 + рядок 5)


12 849 964


11 533 810


не надійшла за неї оплата. Це дає змогу вивчити викривлення обліку обсягів продукції при виробництві і на стадії реаліза­ції її покупцям. Зокрема, необхідно здійснити інвентаризацію залишку продукції на кінець року на складах підприємства. Трапляються випадки, коли фактичний залишок нереалізо­ваної продукції відображений неправильно. Продукція реа­лізована, на складах її значно менше, але гроші на рахунок підприємства повністю не надійшли, а залишилися на рахун­ках у зарубіжних банках, відкритих на вигаданих осіб.
Статистичні розрахункидають можливість визначити сукупний (валовий) продукт, який є сумою матеріальних благ, створюваних за певний період (переважно за рік) у галузях матеріального виробництва. Сукупний продукт ви­никає у результаті складних виробничих зв'язків як усере­дині окремих підприємств, так і між галузями. При цьому продукція одного виду використовується як вихідний мате­ріал при виробництві продукції іншого виду, що, природно, призводить до повторного обліку перенесеної вартості у за­гальній вартості виробленої продукції, наприклад викорис­тання тканин при пошитті одягу, шкіряної сировини при виробництві взуття. У зв'язку з цим плани виробництва ви­конуються підприємствами без особливих зусиль завдяки використанню дорогоцінної сировини.
Завданням контролю є проведення статистичних розра­хунків та елімінування впливу зовнішніх факторів на вико­нання планових завдань підприємством, яке контролюють, тобто витрат минулої матеріалізованої праці, зміни індексу цін на сировину і засоби праці тощо. Крім того, у процесі контролю статистичні розрахунки використовують при вста­новленні ритмічності випуску продукції у натуральному вигляді, що особливо важливо для контролю виконання дер­жавного замовлення на виробництво товарів народного спо­живання, при контролі використання робочого часу, визна­ченні рівня продуктивності праці та її оплати, обчисленні індексу витрат на 1 грн. товарної продукції та інших показни­ків, які характеризують виробничу і фінансово-господарську Діяльність підприємства.
Економіко-математичні методивикористовують у фінан­сово-господарському контролі для встановлення оптималь­них виробничих ситуацій і зіставлення їх із факторами, які склалися у процесі виробництва. Передусім до них треба
віднести методи лінійного програмування, за допомогою яких визначають оптимальний варіант плану, наприклад викорис­тання автомобілів при виконанні транспортного процесу. При цьому вирішують такі завдання:
скорочення нульового пробігу рухомого складу раціональ­ним розподілом автомобілів за клієнтами і маршрутами;
зменшення відстані перевезення вантажів за допомогою закріплення споживачів за постачальниками;
підвищення коефіцієнта використання пробігу плануван­ням раціональних маршрутів перевезень масових вантажів і ліквідації зустрічних перевезень;
скорочення простоїв автомобілів та інших машин і меха­нізмів під навантаженням (розвантаженням);
зниження собівартості автомобільних перевезень, збіль­шення прибутку (доходу), вивільнення рухомого складу (ви­конання заданого обсягу перевезень з меншою кількістю автомобілів).
Економіко-математичні методи застосовують при оптимі-зації розкрою тканин, коли міжлекальні відходи у швейному виробництві мінімальні.
У процесі контролю економіко-математичні методи вико­ристовують для виявлення невикористаних резервів раціо­нального господарювання, економного витрачання матеріаль­них і трудових ресурсів.
Результати застосування розрахунково-аналітичних мето­дичних прийомів у процесі контролю оформляють у вигляді машинограм (відомостей), які додають до акта комплексно­го аудиту діяльності підприємства.
Таким чином, застосування у фінансово-господарському контролі й аудиті економічного аналізу, статистичних розра­хунків та економіко-математичних методів (із використан­ням ЕОМ) підвищує наукову достовірність контролю і його ефективність у раціональному господарюванні в умовах рин­кових відносин.