Реферат на тему: Культура миру
Ідея культури миру вперше офіційно була висунута на Міжнародному конгресі ЮНЕСКО з проблем миру, що відбувся у Кот’д’Івуар в 1989 р. У прийнятій конгресом Декларації відмічалось, що “необхідно сприяти формуванню нового бачення світу, яке б розвивало культуру миру, засновану на повазі до людського життя, свободи, справедливості, солідарності, толерантності, прав людини, рівності між чоловіками й жінками.” З того часу зміст поняття культури миру значно розширився, доповнився новими складовими.
На 44-й международной сессии по образованию (1994г.) концепция культуры мира получила дальнейшее развитие и была определена как «совокупность убеждений, коллективное и индивидуальное умонастроение, форма существования деятельности и реагирования»(2).
На сьогоднішній день культура миру виходить далеко за рамки традиційного поняття міжнародного миру як відсутності війни і включає в себе наступні компоненти:
повага до життя, до людей та до їх прав
відмова від будь-яких форм насилля і відданість справі запобігання конфліктам шляхом усунення причин їх виникнення, а також вирішення проблем виключно через діалог та переговори. отказ от любых форм насилия и приверженность делу предупрежден
визнання рівності прав і можливостей чоловіків і жінок
визнання права кожного на свободу висловлення власних думок та переконань і на отримання інформації.
відданість принципам демократії, свободи, справедливості, терпимості, солідарності, співробітництва, плюралізму, культурного багатоманіття, діалогу та взаємо порозумінню між народами, етнічними, релігійними, культурними та іншими групами й окремими людьми.
відданість принципам соціально орієнтованого суспільства.
готовність бережно ставитись до навколишнього середовища
Зупинимось детальніше на кожному пункті:
поважати життя кожної людини
Якщо при вирішенні будь-якого конфлікту виходити з необхідності суворо дотримуватись прав і свобод людини, з необхідності забезпечення для кожного члена суспільства їх реалізації, в результаті можна добитися створення суспільства загального добробуту та стабільного процвітання. Важлива роль при цьому належить освіті, оскільки вирішувати проблеми і втілювати в життя якісь задачі або ідеї неможливо без розуміння їх сутності. У 1993 р. в Монреалі був прийнятий Всесвітній план дій по вихованню в дусі прав людини і демократії, тоді ж було проголошено Десятиліття освіти в області прав людини. До речі, якщо придивитися ближче, то ці принципи фактично закладені в 10 християнських заповідях, виконання яких за біблією є дорогою повернення в рай. Деякі люди говорять про необхідність економічного зростання, політичної стабільності та інші розумні речі, але життя стане набагато кращим вже завтра, якщо всі земляни визнають і неухильно дотримуватимуться прав одне одного. надо уважать чувства других людей. Без этого не будет уважения к их жизни, ведь жизнь вся состоит из тонких волокон чувств Права человека это самое главное, ибо мы, люди, живём в НАШЕМ обществе, поэтому защищать самих себя — не есть ли это разумные действия?
відкидати насильство
2. Серед принципів культури миру пріоритетним вважається відмова від насильницьких методів вирішення будь-яких конфліктів, неприпустимість людських жертв, уникнення насилля та конфліктів вже у їх зародку. Насильство було притаманне людству протягом його багатовікової історії. Воно майже утвердило себе як головну функцію держави та державності взагалі, проникло в культуру, освіту, взаємовідносини у сім’ї, в суспільстві, колективі, на міждержавному рівні. Багато великих гуманістів у різний час стверджували, що подолати насильство можна лише протиставивши йому толерантність, повагу до думок інших, до чужої культури та таких її складових як традиції, звичаї, релігійні та політичні переконання.
Некоторые политологи и сегодня исходят из некой «биологической» концепции, которая утверждает, что существует изначальная агрессивность человека как участника биогенеза. Хотя еще в 1986 году на форуме крупнейших ученых мира в Севилье была принята Декларация, в которой со всей категоричностью заявлено, что нет абсолютно никаких научных доказательств того, что человеку изначально присуще насилие, обусловленное его физической природой.
бути щедрим
3. Тут ми вже звертаємось до духовних вимірів даного поняття. Бути щедрим – це не лише звернення до багатих. На це здатен кожен. Бути щедрим душею означає вміння і прагнення жити одне з одним в гармонії, ділитися матеріальними і духовними благами, віддавати свій час, терпіння, сили для подолання та викорінення несправедливості, гніту, дискримінації за будь-якими ознаками. Щедрість душі – це один з ключових компонентів становлення “духу миру”.
слухати щоб чути
4. Перш за все це означає необхідність відстоювати свободу думки і культурне багатоманіття, прагнути до діалогу та взаємопорозуміня, уникати категоричності суджень й оцінок, не відкидати тих, хто мислить по-іншому, з повагою ставитись до думок інших людей.
Свобода слова і поширення інформації – один із загальновизнаних і невід’ємних компонентів основних прав і свобод людини. Це є важливий фактор зміцнення миру і міжнародного взаєморозуміння. ЗМІ покликані сприяти становленню культури миру на нашій планеті. Особливу увагу питанням, пов’язаним із інформаційним забезпеченням концепції культури миру, було присвячено на 30-й сесії Генеральної Конференції ЮНЕСКО.
Странно, правда? Мы представители одного вида, у нас по 2 глаза и по 2 уха, мы видим одни и те же вещи, но как по-разному мы, оказывается, их воспринимаем! И какие ещё более разные мысли и реакции вызывают у нас одни и те же события. И это не плохо — это здорово! Каждый из нас — индивидуальность, каждый — уникален. На мой взгляд, здесь нужно помнить вот что: несмотря на нашу индивидуальность, мы являемся частью одного целого, Мира, в котором мы живем, а поэтому мы должны уметь общаться, взаимодействовать.
оберігати нашу планету
5. Процвітання, справедливість і здорове довкілля є сьогоднішньою мрією людства про краще майбутнє. І ніякі концепції культури миру вже не допоможуть, коли дихати стане нічим. Сумно буде досягти високих темпів економічного зростання у ситуації, коли вже немає чого охороняти. І ще одне: кричати про необхідність охорони навколишнього середовища можна місяцями, роками і десятиліттями. Реально ж нічого не зміниться. Потрібно, щоб свідомість нового типу стала надбанням кожного, починати змінювати світ необхідно з себе.
толерантність
6. У 1995 році Генеральною Конференцією ЮНЕСКО була прийнята так звана Декларація принципів терпимості. “Терпимість – це те, що робить можливим досягнення миру і веде від культури війни до культури миру”, — говориться у цій декларації. Поняття “толерантність” визначається так:
повага, прийняття і правильне розуміння багатоманіття культур нашого світу, форм самовираження і прояву людської індивідуальності.
відмова від догматизму, абсолютизації істини та ствердження норм, встановлених у міжнародно-правових актах в області прав людини.
Толерантність – це не поступка, поблажка чи потворство, а перш за все активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.
Толерантність – це привілей сильних і розумних людей, людей, які не сумніваються у своїх здібностях просуватися вперед до істини через діалог та різноманітність поглядів і позицій.
осознание права каждого на свое видение мира
«Термин „толерантность“ применяется, в основном, по отношению к глобальным вещам (международные отношения, межнациональные конфликты и т.д.) Я думаю, что толерантность необходима и в отношениях между родителями и детьми, учителями и учащимися.
рівноправність чоловіків та жінок
7. Культура миру не може досягти своїх цілей без вирішення цієї проблеми, оскільки така нерівність негайно веде до загострення інших видів нерівності, притаманних сучасній людській цивілізації. Жінка, у своїй біологічній основі уособлює мир, продовження роду. Саме вона в абсолютній кількості випадків відіграє основну роль в збереженні сім’ї, підтриманні позитивних вікових традицій, а в сучасній цивілізації все більше впливає на прогрес і розвиток суспільства. Зусилля ЮНЕСКО в рамках програми “Жінки та культура миру” дали змогу підготувати план дій на майбутнє. Він направлений на запобігання новим формам дискримінації та насильства, на підвищення ролі жінок в мирному врегулюванні конфліктів на національному та місцевих рівнях.
демократія
8. Демократія базується на принципах відкритого обговорення, переконання і компромісу. Важлива роль такого обговорення в демократичному суспільстві пояснюється не лише тим, що існують різні точки зору та інтереси у більшості політичних питань, але й тим, що всі вони мають право бути вираженими. Демократія передбачає розмаїття поглядів і плюралізм всередині суспільства, а також рівноправність усіх його членів. І нарешті немає жодної моделі демократії “для всіх країн”, оскільки сама її суть передбачає обов’язкове відображення особливостей кожного суспільства.
Все це дає змогу розглядати культуру миру як універсальну світоглядну модель, яка увібрала в себе найважливіші принципи демократії, прав людини, концепції толерантності, стабільного розвитку людської цивілізації.