Реферат
на тему:
Загальні питання безпеки праці: Перелік робіт підвищеної небезпеки
Загальні питання безпеки праці
Одним із найважливіших завдань охорони праці є забезпечення таких умов праці, які б виключали можливість дії на працівників різних небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Згідно зі статтею 153 Кодексу законів про працю, власник підприємства зобов'язаний забезпечити належне технічне обладнання всіх робочих місць і створювати на них умови праці відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці.
Умови праці — це сукупність факторів виробничого середовища і виробничого процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини під час її професійної діяльності.
Працездатність — здатність людини до праці, яка визначається рівнем її фізичних і психофізіологічних можливостей, а також станом здоров'я та професійною підготовкою.
Безпека — відсутність неприпустимого ризику, що пов'язаний з можливістю нанесення ушкодження.
Безпека праці — стан умов праці, за якого відсутній виробничий травматизм.
Безпека умов праці — стан умов праці, за яких вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих факторів взагалі відсутній або дія шкідливих виробничих факторів не перевищує граничнодопустимих рівнів.
Безпека виробничого процесу — здатність виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час його проведення в умовах, встановлених нормативно-технічною документацією.
Безпека виробничого устаткування — здатність устаткування зберігати безпечний стан при виконанні заданих функцій у певних умовах протягом встановленого часу.
Умови праці поділяються на 4 класи:
/ клас — оптимальні умови праці, за яких зберігається здоров'я працівників працездатність підтримується на високому рівні протягом тривалого часу;
2 клас — допустимі умови праці, за яких параметри факторів виробничого середовища не перевищують встановлені гігієнічні нормативи;
3 клас — шкідливі умови праці, які характеризуються наявністю факторів виробничого середовища і трудового процесу, рівні яких перевищують гігієнічні нормативи та можуть мати негативний вплив на організм працівників; шкідливі умови праці поділяються на 4 ступені (за величиною перевищення гігієнічних нормативів і виразності змін у організмі працівників);
4клас — небезпечні (екстремальні) умови праці, що характеризуються таким рівнем виробничих чинників, коли їхня дія протягом робочої зміни створює великий ризик виникнення тяжких форм професійних захворювань, отруєнь, загрозу для життя.
Нанесення травми людині на виробництві зумовлюється наявністю фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих чинників.
Фізичні небезпечні виробничі чинники — це рухомі машини, елементи обладнання, вироби, матеріали, підвищена або знижена температура поверхні обладнання чи матеріалів, небезпечна напруга електричної мережі, енергія стиснутого газу, повітря тощо.
Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники — це дія на людину їдких, токсичних та подразнювальних речовин. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються:
> за характером дії на організм людини (загаль-нотоксичні, подразнювальні, канцерогенні, мутагенні);
> за способом проникнення до організму людини (через органи дихання, через систему травлення, через шкірний покрив).
Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники — це біологічні об'єкти, вплив яких на працівників призводить до травми або захворювання (бактерії, віруси, рослини, тварини).
Психофізіологічні небезпечні та шкідливі чинники — це фізичні та нервово-психічні перевантаження.
Безпечність виробничих процесів досягається комплексом проектних та організаційних рішень. Це вибір технологічного процесу, робочих операцій, черговості обслуговування обладнання тошо. Безпечність виробничих процесів полягає у запобіганні впливу небезпечних і шкідливих факторів на працівників. Забезпечується це завдяки організаційним заходам (навчання, інструктажі, виконання вимог інструкцій з охорони праці) та технічним засобам безпеки.
Дія технічних засобів захисту повинна забезпечити безпеку працівників від початку робочого процесу до його закінчення і не має припинитися раніше за дію небезпечного або шкідливого виробничого фактора.
Основними технічними засобами безпеки для запобігання виробничому травматизму є огороджувальні та запобіжні пристрої, блокування, профілактичні випробування машин.
Основні вимоги, що висуваються до технічних засобів безпеки — це підвищення продуктивності праці, зниження небезпеки та шкідливості при обслуговуванні обладнання та виконанні технологічних операцій, надійність і міцність, зручність під час обслуговування устаткування та засобів захисту, виконання вимог технічної естетики.
Важливу роль відіграє використання комплексної механізації, автоматизації та дистанційного керування в тих випадках, коли дію небезпечних і шкідливих виробничих факторів не можна усунути.
Безпечність виробничого устаткування досягається: правильним вибором принципів дії, конструктивних схем, матеріалів, робочих процесів, максимальним використанням засобів механізації, автоматизації, дистанційного керування; врахуванням вимог до технічної документації з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортуванню і зберіганню.
З точки зору охорони праці, основними вимогами до устаткування є безпечність для здоров'я і життя людей, надійність та зручність під час експлуатації. При проектуванні машин і механізмів обов'язково повинні враховуватися ергономічні вимоги: розміщення механізмів керування на робочому місці, зусилля для приведення в дію механізмів керування тощо.
При конструюванні устаткування частини, що обертаються, рухаються, комунікації (трубопроводи, кабелі тощо) необхідно розміщувати у корпусі машини, щоб вилучити можливість доступу до них працівників. Устаткування має
відповідати вимогам електробезпеки і гарантувати захист працівників від ураження електричним струмом.
У конструкції устаткування повинні передбачатися вбудовані (місцеві) відсмоктувачі, необхідні для видалення пожежо- і вибухонебезпечних сумішей, небезпечних і шкідливих хімічних речовин, пилу тощо безпосередньо з місця їх виникнення. Щоб уникнути шуму та вібрації або знизити їх до регламентованих рівнів, необхідно застосовувати звукопоглинальні матеріали, кожухи тощо.
Механізми керування технологічним обладнанням повинні мати безпечні та зручні форми і поверхню, встановлюватися у безпечному для працівників місці, приводитись у дію зусиллями, що встановлені відповідними нормами, мати напис про призначення, інструкцію з експлуатації тощо.
При монтажі всі стаціонарні машини, верстати, апарати тощо мають бути встановлені й закріплені таким чином, щоб вилучити можливість їх зсуву під час роботи.
Під час експлуатації все технологічне устаткування має утримуватися у справному стані й використовуватися лише за призначенням. Крім того, необхідно усунути можливість випадкового дотику працівників до устаткування, що має температуру понад 45° С. Якщо цього зробити неможливо, поверхня устаткування повинна мати теплоізоляцію або огородження.
Технологічне устаткування, обслуговування якого пов'язане з переміщеннями працівника на висоті, повинне мати безпечні й зручні за конструкцією і розмірами робочі майданчики, переходи та драбини. Майданчики та драбини заввишки понад 1,3 м від підлоги обладнуються поручнями.
Устаткування має підлягати періодичному профілактичному оглядові, ремонтам за графіками.
Щойно встановлене устаткування приймається комісією за участю представників органів державного нагляду за охороною праці.
Перелік робіт підвищеної небезпеки
Існують роботи підвищеної небезпеки, для виконання яких необхідне щорічне спеціальне навчання і перевірка знань працівників з питань охорони праці.
Перелік таких робіт затверджено Державним комітетом України з нагляду за охороною праці. Перелік складено відповідно до Закону України «Про охорону праці». Він чинний на всіх підприємствах незалежно від форм власності та видів діяльності.
До Переліку ввійшли електрозварювальні, підземні на шахтах та рудниках, верхолазні та на висоті, такелажні та стропальні роботи, роботи із застосуванням ручних електро- і пневмомашин та інструментів, вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, з охорони колективної і приватної власності, всі види робіт з радіоактивними речовинами тощо. Усього до переліку занесено понад 150 видів робіт.
Усі ці роботи мають виконувати професійно навчені особи, які пройшли перевірку знань з питань охорони праці й мають задовільний результат.
На підприємстві Перелік робіт підвищеної небезпеки уточнюється і доповнюється з урахуванням специфіки виробництва, місцевих умов, а також згідно з діючими галузевими правилами.
Існують також роботи, які потребують при їх виконанні особливих заходів безпеки, і тому виконуються за спеціальним нарядом-допуском (додаток 21).
До таких робіт в основному відносяться:
> роботи, що виконують всередині колодязів, тунелів, траншей, димоходів, плавильних та нагрівальних печей, бункерів, колекторів, шахт, а також у зачинених камерах, котлах та інших посудинах;
> ремонт стаціонарних і переносних ацетиленових генераторів, роботи на кисневих станціях, на газорозподільних пунктах;
> монтаж, демонтаж та ремонт вантажопідіймальних кранів, вантажних та пасажирських ліфтів;
> чищення та ремонт посудин з-під токсичних речовин, повітропроводів;
> отримання та транспортування сильнодіючих токсичних речовин, балонів із стисненим газом, посудин із лугами та кислотами;
> земляні роботи у зоні розташування енергетичних комунікацій;
> знешкодження високотоксичних і вибухових речовин тощо.
Виконання перелічених робіт підвищеної небезпеки без оформлення наряду не дозволяється. Видавати наряд мають право керівник підприємства, головний інженер, заступники керівника підприємства. Особа, яка видає наряд, несе відповідальність за необхідність і можливість виконання робіт підвищеної небезпеки, повноту вказаних у наряді заходів безпеки, достатню кваліфікації особи, призначеної відповідальним робіт, та за достатність кваліфікації робітників, які залучаються до роботи. Відповідальний за виконання робіт несе відповідальність за керівництво роботами, проведення цільового інструктажу з охорони праці, додержання працюючими вимог з охорони праці та заходів, передбачених нарядом. Він повинен весь час бути на місці виконання робіт та здійснювати керівництво цими роботами. Особа, яка здійснює допуск до виконання робіт підвищеної небезпеки, несе відповідальність за своєчасне відключення енергоносіїв на дільниці виконання робіт та надання роз'яснень відповідальному виконавцеві робіт про те, яке обладнання, комунікації та інші пристрої перебувають під напругою, мають високу температуру, тиск тощо.
Наряд видається на одного відповідального виконавця робіт і на одну бригаду. Після закінчення роботи наряд закривається і повертається особі, яка його видала. Примірник закритого наряду зберігається на підприємстві протягом року.
Шкідливі та небезпечні умови праці часто призводять до підвищеної втоми виконавців, що обов'язково треба врахувати при нормуванні робіт. Тому в низці випадків зменшують тривалість зміни, регулюють перерви, збільшують кількість днів відпустки, запроваджують спеціальне харчування. Вплив зовнішніх умов компенсують спеціальними одягом і взуттям. Для відпочинку відводять спеціальні місця, які обладнують відповідно до вимог санітарних норм.