--PAGE_BREAK--
Із розрахунків таблиці можна констатувати, що найбільшу питому вагу у структурі товарної продукції рослинництва і тваринництва в середньому за 3 роки займає молоко (33,1%) та продукція зернових і зернобобових (26,9%). Значно менша частина припадає на вирощування ВРХ (18,0%) та цукрові буряки (6,0%). Виходячи з цього, можна стверджувати, що господарство має молочну спеціалізацію з добре розвиненим виробництвом зернових та зернобобових.
Враховуючи те, що питома вага основного виду товарної продукції у загальній структурі продукції рослинництва і тваринництва складає приблизно 33,1%, то можна стверджувати, що господарство має середній рівень спеціалізації.
Невелику частку в структурі виручки в цілому по господарству займає продукція промислового та переробного виробництв (0,5%). Це пов’язано з нерозвиненістю переробних цехів. Підприємству не вигідно самостійно переробляти вироблену продукцію і реалізувати її готовою продукцією, оскільки це вимагає великих матеріальних затрат.
Виручка від реалізації майже всіх видів продукції зросла за період з 2003 по 2005 роки. В середньому по зернових і зернобобових на 869,3 тис.грн., по молоку на 1068,9 тис.грн., по вирощуванні ВРХ на 582,9 тис.грн. Причиною цього стали: зростання закупівельних та реалізаційних цін на продукцію при одночасному скороченні обсягів виробництва. При цьому питома вага виручки від реалізації зернових і зернобобових зросла на 26,9%, цукрових буряків – на 6,0%, молока – на 33,1%, вирощування ВРХ – на 18,0%. Це свідчить про процес поглиблення спеціалізації у вирощуванні зернових і зернобобових, а також у молочній галузі.
Необхідно відмітити, що основні та допоміжні галузі у товарному виробництві підібрані раціонально, оскільки побічна продукція зернових, цукрових буряків та продукція їх переробки використовується як кормова база для галузі тваринництва, а побічна продукція тваринництва використовується як органічне добриво в галузі рослинництва.
Таким чином слід зазначити, що спеціалізація, яка фактично склалася у господарстві, відповідає запланованій та природнокліматичним умовам її розвитку в зоні лісостепу, оскільки є сприятливі умови для виробництва цих видів продукції. Враховуючи достатню близькість розташування даного господарства до обласного центру, спеціалізацію господарства можна вважати обґрунтованою.
З’ясуємо, які земельні ресурси використовуються у господарстві.
Таблиця 2
Склад і структура землекористування
Із розрахунків таблиці можна стверджувати, що площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 34,59 га, зокрема площа ріллі зменшилась на 34,43 га, сінокосів знизилась на 0,17 га, а пасовища взагалі зменшилися на 27,7 га. Причинами зменшення земельної площі є видача земель на присадибні, дачні ділянки та відокремлення земель іншим фермерським господарствам.
Розрахунки таблиці показали, що рілля в загальній площі сільськогосподарських угідь за 2003-2005 роки займала не менше 84%, що свідчить про її інтенсивне використання.
Господарству видані державні акти на право власності на землю. Розмір кожного земельного паю становить 4,21 га вартістю по 549,01 грн.
Для аналізу ефективності використання землі доцільно використати показник вартості валової продукції у спів ставних цінах на 100га сільськогосподарських угідь. За період з 2003р. по 2005р. він знизився на 3,4%. Причиною зниження є відсутність коштів на добрива, на заходи по поліпшенню земельних угідь, що характеризує неефективність використання сільськогосподарських угідь.
Таблиця 3
Середньорічна чисельність працівників та ефективність використання робочої сили
Розрахунки показали, що середньорічна чисельність працівників у 2005 р. порівняно з 2003 р. зменшилась на 20,5% або на 35 чол. Це відбулося за рахунок зменшення кількості працівників у рослинництві на 15,8% або на 9 чол. Та зменшення їх чисельності у тваринництві, що склало 22,8% або 26 чол.
Із розрахунків таблиці можна стверджувати, що трудова участь працівників зросла на 11,4% або на 32 дні. Дана зміна відбулася за рахунок зростання трудової активності працівників у тваринництві на 7,8% або на 70 днів, а трудова активність працівників у рослинництві збільшилась на 30,6 % або на 53 дні. Виробництво валової продукції на 1 середньорічного працівника збільшилось на 112,9% або на 18,53 тис. грн. Причиною цього стало зростання вартості валової продукції на 1 середньорічного працівника у рослинництві на 240,8% або на 53,38 тис. грн. Із розрахунків таблиці констатуємо, що зменшення кількості відпрацьованих днів є недоліком в організації праці і не сприяє підвищенню виробництва.
Отже, можна зробити висновок, що ефективність використання робочої сили знизилась.
Основні фонди складають базис для виробництва будь-якого продукту, тому вивчення питання забезпеченості ними та ефективності їх використання є важливим.
Таблиця 4
Забезпеченість фондами та ефективність їх використання
Розрахунки таблиці показали, що фондозабезпеченість підприємства зросла на 177,6 % або на 1,35 тис. грн., а фондоозброєність зросла на 110,2 % або на 8,73 тис. грн. Причинами цього стало збільшення виробництва валової продукції у співставних цінах на 1 середньорічного працівника. Це свідчить про покращення матеріально-технічної бази та про підвищення рівня інтенсифікації і виробничих можливостей підприємства.
У порівнянні із середніми даними по Сумській області можна відмітити, що забезпеченість господарства основними фондами менша ніж показник по області на 148,39 тис. грн., що є негативним; фондоозброєність підприємства також є меншою на 12,35 тис. грн., що характеризує рівень цього показника як недостатній, причиною чого є завелика кількість середньорічних працівників. Фондовіддача по господарству перевищує показник по Сумській області на 0,34 тис. грн., а обернений показник фондоємності, навпаки, є більшим у порівнянні з середнім по області на 0,97 тис. грн., що свідчить про ефективне використання основних фондів на підприємстві.
Із розрахунків таблиці констатуємо, що фондовіддача знизилась на 86,8%. Причиною цього стало збільшення вартості валової продукції у співставних цінах на 111,5%. Показник фондоємності, що є оберненим до фондовіддачі, навпаки зріс на 114,8%.
Для узагальнення робимо висновок, що господарство забезпечене основними виробничими фондами, які використовуються неефективно, тому що зменшилася фондовіддача.
Розглянемо показники, що безпосередньо характеризують діяльність господарства.
Таблиця 5
Основні економічні показники діяльності господарства
Із розрахунків таблиці можна стверджувати, що вартість валової продукції на 100 га с.-г. угідь збільшилась на 119,6% або на 188,5тис. грн., причиною чого стало збільшення вартості валової продукції у спів ставних цінах на 32,5% або на 9115,67 тис. грн. та зменшення площі сільськогосподарських угідь на 39,7% або на 705,27га. Значення показника вартості валової продукції у співставних цінах на 1 середньорічного працівника зменшилось на 16,5% або на 2,7тис. грн., що стало результатом зниження вартості валової продукції у співставних цінах та зменшення чисельності працівників нижчими темпами, тобто на 20,5% або на 35 чол. У порівнянні із середніми даними по області у 2005 р. занижений на 5,11 тис. грн. Вартість валової продукції на 100 грн. основних виробничих фондів знизилась на 65,9% або на 70,4 тис. грн., основною причиною є збільшення вартості валової продукції. Валова продукція у співставних цінах на 1 люд.-год. знизилась на 84,5% або на 7,1 тис. грн. за рахунок збільшення валової продукції, та визначальний вплив мало зростання затрат праці. У порівнянні із середніми даними по області цей показник у 2005 був нижчим на 12,3 тис. грн.
Розрахунки таблиці показали, що вартість товарної продукції на 100 га сільськогосподарських угідь зросла на 105,0% (перевищує середній по області у 2005р. на 239,0 тис. грн.), що сталося за рахунок зростання вартості виручки на 23,6 % або на 717,9 тис. грн. та зменшення площі сільськогосподарських угідь. Показник вартості товарної продукції на 1 середньорічного працівника збільшився на 55,9% або на 9,9 тис.грн., що є результатом зменшення чисельності працівників на 20,5% або на 35 чол. та збільшення вартості товарної продукції. Цей показник перевищує середній по області на 6,35 тис. грн… у 2005р.
Як бачимо із таблиці, валовий прибуток на 100 га с.-г. угідь зріс на 93,1% або на 48,8 тис. грн.(зростання у порівнянні із середніми по області на 91,9 тис. грн. у 2005 році), тому що валовий прибуток зріс на 16,5% або на 154 тис. грн.., та площа с.-г. угідь зменшилась на 39,7% або на 705,27 га. Валовий прибуток на 1 середньорічного працівника зменшився на 46,3% або на 2,5 тис.грн., причиною чого стало зниження чисельності працівників та зростання валового прибутку. Спостерігається перевищення цього показника даних по області на 6,1 тис. грн..
Чистий прибуток на 100 га сільськогосподарських угідь зменшився на 29,8% або на 13,7 тис. грн.( перевищує середній по області показник на 30,9 тис. грн. у 2005 р.), що є результатом зменшення чистого прибутку на 57,5% або на 474,9 тис. грн. та скорочення площі с.-г. угідь на 39,7% або на 705,27 га. Показник чистого прибутку на 1 середньорічного працівника зменшився на 45,8% або на 2,2 тис.грн., причиною чого стало збільшення чистого прибутку на 57,5% або на 474,9 тис. грн. та зменшення чисельності працівників на 20,5% або на 35 чол. величина цього показника перевищує середні по області показники на 2,3 тис.грн. у 2005 р.
Зниження на 32,1 % такого основного економічного показника, як рівень рентабельності, характеризує діяльність господарства як неефективну. Але цей показник перевищує середній по області на 11,6 тис.грн. у 2005р.
2.2 Аналіз наявності складу структури та руху основних виробничих фондів (Форма 5. Примітки до фінансової звітності)
ТОВ «Владана» більшу увагу приділяє основним виробничим фондам. Задачами аналізу основних виробничих фондів є: вивчення її структури і стану; визначення забезпеченості ними господарства з урахуванням потреби в сільськогосподарській та іншій техніці; виробничих приміщеннях; обчислення показників використання основних фондів по господарству в цілому та основних чинників, які впливають на ці показники.
За даними річного звіту, аналізують наявність основних засобів на початок і кінець року, а також їх структуру. Структуру основних засобів визначають як відношення вартості окремих її видів до їх загальної вартості. Цей показник є досить істотним при аналізі основних виробничих фондів і дає змогу раціонально встановити величину питомої ваги того чи іншого виду основних засобів (табл. 6)
Таблиця 6
Склад і структура основних виробничих фондів
З розрахунків таблиці можна стверджувати, що загальна вартість основних виробничих фондів збільшилася на 74 %. Це збільшення в основному відбулося за рахунок зростання вартості машин та обладнання на 95 %. Відбулося також збільшення вартості транспортних засобів на 47 %, робочої і продуктивної худоби на 47 %, будинків, споруд та передавальних пристроїв на 125 %. Таке збільшення частини вартості основних виробничих фондів може бути зумовлене збільшенням активної частини фондів (силові і робочі машини, транспортні засоби, продуктивна худоба), раціональним співвідношенням між окремими структурними елементами основних фондів і насамперед між тими з них, ефективність використання яких взаємозумовлена.
Щодо питомої ваги основних виробничих фондів, то тут наступна ситуація. Перше місце за структурою займають будинки, споруди, передавальні пристрої, їх частка у 2005 р. збільшилася на 3,0 п.в.,а також інструменти, прилади, інвентар – 2,0 п.в. Також відбулося зменшення певної частини основних виробничих фондів: робоча і продуктивна худоба на – 5,4 п.в., транспортні засоби на – 3,4 п.в., машини та обладнання на – 3,8 п.в..
Отже загальна картина структури основних виробничих фондів як стверджують розрахунки досить втішна.
Рух основних засобів можна проаналізувати на основі нижче наведених показників:
- коефіцієнт вибуття – відношення вартості вибулих основних засобів до вартості основних засобів на початок року;
- коефіцієнт оновлення – відношення вартості основних засобів, що надійшли до вартості основних фондів на кінець року;
- коефіцієнт зносу на початок року – відношення суми зносу на початок року до вартості основних засобів на початок року;
- коефіцієнт зносу на кінець року;
- коефіцієнт придатності на початок року – різниця між 1 та коефіцієнтом зносу на початок року;
- коефіцієнт придатності на кінець року.
Стан та рух основних виробничих фондів, простежимо на основі нижче наведених даних (табл… 7).
Таблиця 7
Аналіз стану та руху основних виробничих фондів
--PAGE_BREAK--
Розрахунки таблиці, показали що: коефіцієнт вибуття збільшився на 0,02 п.в. причиною цього стало збільшення основних засобів, що прибули на 203,9 тис.грн. та збільшення вартості основних виробничих фондів на початок року на 174,3 тис.грн. Коефіцієнт оновлення збільшився на 0,02 п.в., це було зумовлено збільшенням вартості основних засобів, що надійшли на 181,5 тис.грн. і наявності основних засобів на кінець року на 175,4 тис.грн.
Темпи коефіцієнта оновлення і коефіцієнта вибуття однакові, тобто маємо оновлення основних засобів і це свідчить про стабільність матеріально-технічної бази підприємства, про своєчасне проведення технічної політики і про постійність рівня інтенсифікації виробництва.
Загалом вартість основних виробничих фондів збільшилась на кінець року на 175,4 тис.грн., що становить 110 тис.грн. зростання порівняно з початком року. Це збільшення свідчить про збільшення обсягів господарства, чи вартість фондів була куплена підприємством.
Коефіцієнт зносу, на початок року збільшився на 0,058 п.в., а на кінець року збільшився на 0,03 п.в. Причинами цього стало збільшення суми зносу на початок і на кінець року на 276,5 і 209,2 тис.грн. відповідно, та збільшення вартості основних виробничих фондів на початок і на кінець року.
Коефіцієнт придатності і на початок року зменшився на 0,058 п.в., а на кінець року зменшився на 0,03 п.в., за рахунок збільшення коефіцієнту зносу. Зниження цього коефіцієнту свідчить про звуження щодо використання фондів.
Отже, розрахунки показали, що на даному підприємстві стан основних виробничих фондів досить втішний і не потребує кардинальних заходів, щодо покращення якісного стану основних засобів.
2.3 Аналіз забезпеченості основними фондами та ефективність їх використання
Таблиця 8
Співвідношення активної і пасивної частини основних засобів
Розрахунки таблиці показали, що активна частина основних засобів у 2003р. склала 1064,9 тис.грн. або 89,2%, а у 2005р. – 1753,2 тис.грн. або 84,2 %. Але загалом активна частина основних засобів, зменшилась на 5%. Пасивна частина основних засобів у 2003р. склала 128,4 тис.грн. або 10,8 %, а у 2005р. – 326,2 тис.грн. або на 15,8 %. Взагалі пасивна частина, збільшилась на 5 %. Це відбулося за рахунок збільшення частини вартості основних виробничих фондів, а саме збільшенням активної частини фондів (машини та обладнання, транспортні засоби, робоча і продуктивна худоба).
Узагальнюючими показниками ефективності використання основних фондів є фондовіддача, або вартість валової продукції на одиницю основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення у грошовому виразі. Оберненим показником фондовіддачі є фондоємкість продукції, тобто вартість основних засобів з розрахунку на одиницю вартості виробленої продукції сільського господарства. Аналізуючи ці показники в динаміці, обсяг валової продукції за порівнювані роки оцінюють в співставних цінах, а середньорічний залишок основних засобів – за початковою вартістю і з урахуванням переоцінки основних засобів; інакше зміна показника використання основних засобів характеризуватиме не тільки рівень їх використання, а і вплив вартісних чинників на обчислювальні показники.
Кількість виробленої продукції, залежить від частки в складі основних фондів найактивніших засобів. Тому фондовіддачу основних виробничих фондів обчислюють множенням фондовіддачі активної частини основних фондів на відсоток їх у вартості всіх основних виробничих фондів підприємства. Це дає змогу глибше проаналізувати причини відхилень фактичного рівня фондовіддачі від базисного. Раніше (пункт 2.1.) вже було проаналізовано показники забезпеченості та ефективності використання основних фондів, нагадаємо ще раз, але візуально.
Фондозабезпеченість розраховують як відношення вартості основних виробничих фондів до площі сільськогосподарських угідь, а фондоозброєність – до середньорічної кількості працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві.
Проведемо факторний аналіз фондовіддачі за методом ланцюгових підстановок на основі певного прикладу.
Наведемо основні показники, та розрахунки необхідні для аналізу фондовіддачі (табл.9)
Таблиця 9
Забезпеченість фондами та ефективність їх використання
Розрахунки таблиці показали, якщо порівнювати дані показники з обласними то можна констатувати, що всі показники по господарству більші ніж в середньому по господарствах Сумської області.
На основі наведених даних, проведемо факторний аналіз через вартість валової продукції у співставних цінах та середньорічної вартості основних засобів (табл. 10)
Таблиця 10
Вплив факторів на зміну фондовіддачі
Розрахунки таблиці показали, що фондовіддача знизилась на 22 % або на 0,4 грн. Це було зумовлене тим, що вартість валової продукції зросла на 911567 тис.грн. або на 33 % в результаті чого фондовіддача зросла на 0,99 грн. Також відбулося збільшення середньорічної вартості основних фондів на 1160,7 тис.грн. або на 75 %, що призвело до зростання фондовіддачі на 0,03 грн.
Отже, результативним показником, який вплинув на фондовіддачу є вартість валової продукції. Адже збільшення вартості валової продукції випереджаючими темпами середньорічну вартість основних засобів, призводить до зниження фондовіддачі.
Такий же факторний аналіз можна провести використовуючи продуктивність і фондоозброєність.
Провівши аналогічні розрахунки, можна зробити слідуючий підсумок, що результативним показником, який вплинув на фондовіддачу є продуктивність ( аналізуючий показник при збільшенні продуктивності на 4139,5 тис.грн. зменшився на 0,99 грн., а при збільшенні фондоозброєності на 8,73 тис.грн. – збільшився на 0,59 грн.). Адже перевищення темпів зростання продуктивності праці випереджаючими темпами фондоозброєність (49,5 % і 110 % відповідно) свідчать як уже зазначалося, про підвищення інтенсифікації та виробничих можливостей даного підприємства.
Рівень показників фондовіддачі пов'язаний з темпами зростання продуктивності і фондоозброєності праці на підприємстві.
Таблиця 11
Вплив факторів на зміну фондовіддачі
З розрахунків таблиці, можна стверджувати, що фондовіддача в 2005 році порівняно з 2003 роком зменшилась на 0,4 грн. Причиною цього стало зниження продуктивності праці на 2,66 тис.грн., в результаті чого фондовіддача збільшилася на 3,98 грн. А за рахунок того, що відбулося збільшення фондоозброєності на 8,73 тис.грн., фондовіддача знизилась на 4,38 тис.грн.
Вирішальним фактором, який призвів до зменшення фондовіддачі є продуктивність праці.
Розглянемо вплив факторів на показник фондозабезпеченості (табл.12)
Таблиця 12
Вплив факторів на зміну фондозабезпеченості
Розрахунки таблиці показали, що фондозабезпеченість в 2005 році, порівняно з 2003 роком збільшилась на 1,35 тис.грн. Причиною цього стало збільшення середньорічної вартості ОВФ на 1160,7 тис.грн., в результаті чого фондозабезпеченість збільшилась на 0,76 тис.грн. А за рахунок того, що відбулося зменшення площі с.-г. угідь на 705,27 тис.грн., Фондозабезпеченість зросла на 0,59 тис.грн. Вирішальним фактором, який привів до збільшення фондозабезпеченості є середньорічна вартість основних засобів.
Розглянемо більш повний аналіз ефективності використання основних засобів (табл.13)
Таблиця 13
Вплив факторів на зміну норми прибутку
продолжение
--PAGE_BREAK--